Виробничий менеджмент
Поняття та зміст економіко-математичної моделі задачі оптимізації розподілу випуску продукції у часі, її вираження в алгебраїчній формі. Сутність методу послідовних кроків, побудова транспортної матриці, розподіл та знаходження оптимального рішення.
Рубрика | Экономико-математическое моделирование |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.06.2011 |
Размер файла | 344,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗАДАЧА 1
Підприємство спеціалізується на виробництві верхнього жіночого одягу. За підсумками року його фінансовий стан погіршився. Це було викликано тим, що споживачі залишились не задоволені асортиментом та якістю продукції, що пропонувалась підприємством. Тому керівництво розробило комплекс заходів, направлених на покращання стану підприємства. В тому числі було вирішено суттєво оновити асортимент продукції. Після вивчення попиту, проведення попередніх продажів був розроблений новий асортимент продукції. В таблицях 3.1 та 3.2 представлений асортимент, що проектується для одного з пошивочних цехів підприємства.
Необхідно розподілити випуск продукції по місяцям кварталу таким чином, щоб максимізувати прибуток підприємства (побудувати економіко-математичну модель задачі оптимізації розподілу випуску продукції у часі у вигляді системи рівнянь і матрично-векторній формі).
Проектований асортимент для одного з цехів швейної фабрики.
Варі-ант |
10 |
||||||
Потік |
Потік №1 |
Потік №2 |
|||||
Вид виробу |
Костюми |
Сукні |
|||||
Модель виробу |
мод. 5613 |
мод. 5614 |
мод. 1130 |
мод. 1134 |
|||
Вид ма-теріалу |
Сук-но |
Вов-на |
Сук-но |
Вов-на |
Сук-но |
Вов-на |
|
Трудо-місткість виготов- лення 1 виробу, годин |
3,81 |
3,85 |
3,86 |
3,87 |
1,65 |
1,69 |
|
Витрати матеріа-лу на 1 виріб, м2 |
3,15 |
3,18 |
3,21 |
3,24 |
1,80 |
1,85 |
|
Оптова ціна 1 виробу, грн. |
201,38 |
203,21 |
205,42 |
205,86 |
121,27 |
123,50 |
|
Прибу-ток від реаліза-ції 1 виробу, грн. |
5,05 |
5,10 |
5,13 |
5,18 |
3,75 |
3,70 |
|
Місяць, в якому виготов-ляється |
ІІІ |
І, ІІ |
І, ІІ |
ІІІ |
І, ІІІ |
І, ІІ |
Виробничі обмеження
Ва-рі-ант |
Попит на продукцію по місяцям, тис. шт. |
Виробнича потужність потоків, тис. шт. |
|||||||||||||
Костюми |
Сукні |
Піджаки |
Брюки |
||||||||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
Потік №1 |
Потік №2 |
||
10 |
15,3 |
15,5 |
16,0 |
7,6 |
10,3 |
9,8 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
53,1 |
35,2 |
Ва-рі-ант |
Завдання по виручці від реалізації про-дукції по потокам та місяцям, тис. грн. |
Наявний фонд робочого часу потоків по місяцям, тис. годин |
Запаси матеріалів кожного виду на складах підприємства по місяцям, тис. м2 |
||||||||||||||||
Потік №1 |
Потік №2 |
Потік №1 |
Потік №2 |
Сукно |
Вовна |
||||||||||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
||
10 |
995 |
995 |
980 |
780 |
890 |
920 |
310 |
310 |
270 |
330 |
285 |
260 |
210 |
199 |
200 |
192 |
200 |
185 |
Розв'язок:
Характеристика різновидів швейних виробів
Показники |
Асортимент виробів |
||||||
Потік м |
Потік №1 м=1 |
Потік №2 м=2 |
|||||
Вид виробу s |
Костюми s=1 |
Сукні s=2 |
|||||
Модель виробу j |
мод.5613 j=1 |
мод.5614 j=2 |
мод.1130 j=1 |
мод.1134 j=2 |
|||
Вид матеріалу б |
Сукно б=1 |
Вовна б=2 |
Сукно б=1 |
Вовна б=2 |
Сукно б=1 |
Вовна б=2 |
|
Трудомісткість виготовлення 1 виробу, годин t мsjб |
3,81 |
3,85 |
3,86 |
3,87 |
1,65 |
1,69 |
|
Витрати матеріалу на 1 виріб, м2 q мsjб |
3,15 |
3,18 |
3,21 |
3,24 |
1,80 |
1,85 |
|
Оптова ціна 1 виробу, грн. Цмsjб |
201,38 |
203,21 |
205,42 |
205,86 |
121,27 |
123,50 |
|
Прибуток від реалізації 1 виробу, грн. Пмsjб |
5,05 |
5,10 |
5,13 |
5,18 |
3,75 |
3,70 |
|
Місяць, в якому виготовляється v |
ІІІ |
І, ІІ |
І, ІІ |
ІІІ |
І, ІІІ |
І, ІІ |
|
хмsjбн |
х11113 |
х11121 х11122 |
х11211 х11212 |
х 11223 |
х 22111 х 22113 |
х 22221 х 22222 |
Виробничі обмеження
Попит на продукцію по місяцям, тис. шт. Rsн |
Виробнича потужність потоків, тис. шт. Рм |
|||||||
Костюми |
Сукні |
|||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
Потік №1 |
Потік №2 |
|
15,3 |
15,5 |
16,0 |
7,6 |
10,3 |
9,8 |
53,1 |
35,2 |
Завдання по виручці від реалізації продукції по потокам та місяцям, тис. грн. Цмsjб |
Наявний фонд робочого часу потоків по місяцям, тис. годин Тмн |
Запаси матеріалів кожного виду на складах підприємства по місяцям, тис. м2 Qбн |
||||||||||||||||
Потік №1 |
Потік №2 |
Потік №1 |
Потік №2 |
Сукно |
Вовна |
|||||||||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
|
995 |
995 |
980 |
780 |
890 |
920 |
310 |
310 |
270 |
330 |
285 |
260 |
210 |
199 |
200 |
192 |
200 |
185 |
Економіко-математична модель задачі оптимізації розподілу випуску продукції у часі в алгебраїчній формі має вигляд:
1) Обсяг випуску готової продукції повинен відповідати попиту:
де хмsjбн - обсяг виробництва виробів виду s моделі j в м-ому потоці, який відповідно до оптимального плану необхідно виготовляти у періоді н із матеріалу виду б;
Rsн - попит на вироби виду s в н-ому періоді;
Dsн - можливий незадоволений попит на вироби виду s в н-ому періоді.
Рівняння складаються для кожного виду виробу по періодам.
s=1 v=1: х11121+ х11211+D11 =15300 s=2 v=1: х 22111 + х 22221+D21= 7600
s=1 v=2: х11122+ х11212+D12 =15500 s=2 v=2: х 22222 +D22= 10300
s=1 v=3: х11113 + х11223 +D13 = 16000 s=2 v=3: х 22113 +D23= 98002) Сумарний випуск виробів виду s моделі j в м-ому потоці, виготовлених із матеріалу виду б в періоді н не повинен перевищувати потужності потоку Рм:
де Нм - можлива невикористана частка потужності потоку м.
Рівняння складаються для кожного потоку.
м=1: х11113+ х11121+ х11122 + х11211 + х11212 + х11223 + H1 = 53100
м=2: х22111+ х 22113+ х 22221 + х 22222 + H2 = 35200
3) Сумарний випуск виробів виду s моделі j в м-ому потоці, виготовлених із матеріалу виду б в періоді н в оптових цінах повинен бути не менше встановленого завдання по виручці від реалізації продукції Вмн:
де Цмsjб - оптова ціна одиниці продукції різновиду sjб, яка виготовляється в м-ому потоці;
Wмн - можливе перевищення встановленого завдання по виручці від реалізації продукції в м-ому потоці в періоді н.
Рівняння складаються для кожного потоку по періодам.
м=1 v=1: 203,21х11121 + 205,42х11211- W11 = 995000
м=1 v=2: 203,21х11122+ 205,42х11212 - W12 = 995000
м=1 v=3: 201,38х11113 + 205,86х11223 - W13 = 980000
м=2 v=1: 121,27х 22111 + 123,50х 22221 - W21 = 780000
м=2 v=2: 123,50х22222 - W22 = 890000
м=2 v=3: 121,27х 22113 - W23 = 920000
4) Сумарні витрати часу на виготовлення усієї продукції в усіх пошивочних потоках не повинні перевищувати наявного фонду робочого часу цих потоків (Тмн) в періоді н:
де t мsjб - трудомісткість виготовлення виробу різновиду sjб в м-ому потоці;
Y мv - можливий невикористаний час у пошивочному потоці м в v-ому періоді.
Рівняння складаються для кожного потоку по періодам.
м=1 v=1: 3,85х11121 + 3,86х11211+ Y11= 310000
м=1 v=2: 3,85х11122+ 3,86х11212 + Y 12 = 310000
м=1 v=3: 3,81х11113 + 3,87х11223 + Y 13 = 270000
м=2 v=1: 1,65х 22111 + 1,69х 22221 + Y 21 = 330000
м=2 v=2: 1,69х22222 + Y 22 = 285000
м=2 v=3: 1,65х 22113 + Y 23 = 260000
5) Сумарні витрати матеріалу виду б на виготовлення всієї продукції не повинні перевищувати наявних ресурсів Qбн (кількості матеріалу на складі та запланованих обсягів поставок):
де q мsjб - норма витрат матеріалу виду б на виріб різновиду sjб, виготовлений в м-ому потоці;
Vбн - можливий залишок матеріалу виду б в періоді н;
Vб(v-1) - залишки матеріалу виду б з попереднього періоду (v-1), які можуть бути використані для виготовлення продукції в періоді v.
Рівняння складаються для кожного виду матеріалу по періодам.
б=1 v=1: 3,21х11211+1,80х22111+V11=210000
б=1 v=2: 3,21х11212+V12 - V11=199000
б=1 v=3: 3,15х11113+1,80х22113+V13 - V12=200000
б=2 v=1: 3,18х11121+1,85х22221+ V21=192000
б=2 v=2: 3,18х11122+1,85х22222+V22 - V21=200000
б=2 v=3: 3,24х11223+V23 - V22=185000
6) Цільова функція - максимізація сумарного прибутку
де Пмsjб - прибуток, який отримує підприємство від реалізації одного виробу різновиду sjб, виготовленого в потоці м.
L=5,05х11113+5,10х11121+5,10х11122+5,13х11211+5,13х11212+5,18х11223+3,75х22111+ +3,75х 22113+3,70х 22221+3,70х 22222>max
7) Умова невід'ємності змінних:
хsjбн ?0, Dsн?0, Нм?0, Wмн?0, Yмv?0, Vбv ?0.
Матрично-векторна форма
№ п/п |
Р0 |
х11113 |
х11121 |
х11122 |
х11211 |
х 11212 |
х 11223 |
х 22111 |
х 22113 |
х 22221 |
х 22222 |
D11 |
D12 |
D13 |
D21 |
D22 |
D23 |
H1 |
H2 |
W11 |
W12 |
W13 |
W21 |
W22 |
W23 |
Y11 |
Y 12 |
Y 13 |
Y 21 |
Y 22 |
Y 23 |
V11 |
V12 |
V13 |
V21 |
V22 |
V23 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
|
1 |
15300 |
1 |
1 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 |
15500 |
1 |
1 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 |
16000 |
1 |
1 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 |
7600 |
1 |
1 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 |
10300 |
1 |
1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 |
9800 |
1 |
1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 |
53100 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||
8 |
35200 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||
9 |
995000 |
203,21 |
205,42 |
-1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 |
995000 |
203,21 |
205,42 |
-1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 |
980000 |
201,38 |
205,86 |
-1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 |
780000 |
121,27 |
123,50 |
-1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 |
890000 |
123,50 |
-1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 |
920000 |
121,27 |
-1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
15 |
310000 |
3,85 |
3,86 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
16 |
310000 |
3,85 |
3,86 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
17 |
270000 |
3,81 |
3,87 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
18 |
330000 |
1,65 |
1,69 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
19 |
285000 |
1,69 |
1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
20 |
260000 |
1,65 |
1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
21 |
210000 |
3,21 |
1,80 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
22 |
199000 |
3,21 |
-1 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
23 |
200000 |
3,15 |
1,80 |
-1 |
1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
24 |
192000 |
3,18 |
1,85 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
25 |
200000 |
3,18 |
1,85 |
-1 |
1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
26 |
185000 |
3,24 |
-1 |
1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
L>max |
5,05 |
5,10 |
5,10 |
5,13 |
5,13 |
5,18 |
3,75 |
3,75 |
3,70 |
3,70 |
ЗАДАЧА 2
Підприємство спеціалізується на виробництві верхнього жіночого одягу. Необхідно визначити оптимальний набір тканин різної ширини в умовах, коли необхідна кількість тканин оптимальної ширини для виготовлення проектованого асортименту дорівнює 4, а на ринку пропонуються тканини 3 ширин. Вартість тканини j-ої ширини, яка витрачається на 1 виріб і-ого виду наведена у таблиці 3.3. Виконати необхідні розрахунки та зробити відповідні висновки.
Варі-ант |
і |
Модель Мі |
Значення ширини |
||||||
Н1 |
Н2 |
Н3 |
Н4 |
Н5 |
Н6 |
||||
Варіант 9 |
1 |
М1 |
6,5 |
4,5 |
7,0 |
4,5 |
5,0 |
6,0 |
|
2 |
М2 |
5,0 |
6,0 |
7,0 |
6,5 |
5,0 |
7,0 |
||
3 |
М3 |
8,0 |
7,5 |
9,0 |
8,0 |
7,6 |
8,5 |
||
4 |
М4 |
9,5 |
7,5 |
6,9 |
7,5 |
7,0 |
6,0 |
||
5 |
М5 |
7,0 |
8,0 |
7,5 |
6,0 |
6,0 |
5,0 |
||
6 |
М6 |
6,5 |
6,0 |
8,5 |
7,0 |
6,5 |
6,5 |
Розв'язок:
Модель одягу |
Значення ширини тканини |
Модель одягу |
Значення ширини тканини |
||||||||||
Н1 |
Н2 |
Н3 |
Н4 |
Н5 |
Н6 |
Н2 |
Н4 |
Н5 |
Н6 |
||||
М1 М2 М3 М4 М5 М6 |
6,5 (5,0) 8,0 9,5 7,0 6,5 |
(4,5) 6,0 (7,5) 7,5 8,0 (6,0) |
7,0 7,0 9,0 6,9 7,5 8,5 |
(4,5) 6,5 8,0 7,5 6,0 7,0 |
5,0 (5,0) 7,6 7,0 6,0 6,5 |
6,0 7,0 8,5 (6,0) (5,0) 6,5 |
М1 М2 М3 М4 М5 М6 |
(4,5) 6,0 (7,5) 7,5 8,0 (6,0) |
(4,5) 6,5 8,0 7,5 6,0 7,0 |
5,0 (5,0) 7,6 7,0 6,0 6,5 |
6,0 7,0 8,5 (6,0) (5,0) 6,5 |
||
УАj |
42,5 |
39,5 |
45,9 |
39,5 |
37,1 |
39 |
УАj |
39,5 |
39,5 |
37,1 |
39 |
||
Нкл3 |
Нкл4 |
Нкл1 |
Нкл2 |
Нкл3 |
Нкл4 |
Нкл1 |
Нкл2 |
ц5,2=min(5,0;4,5)+ min(7,6;7,5)+ min(7,0;7,5)+ min(6,0;8,0)+ min(6,5;6,0) = 4,5 + 7,5 + 7,0 + 6,0 + 6,0 = 31
ц5,4=min(5,0;4,5)+ min(7,6;8,0)+ min(7,0;7,5)+ min(6,0;6,0)+ min(6,5;7,0) = 4,5 + 7,6 + 7,0 + 6,0 + 6,5 = 31,6
ц5,6=min(5,0;6,0)+ min(7,6;8,5)+ min(7,0;6,0)+ min(6,0;5,0)+ min(6,5;6,5) = 5,0 + 7,6 + 6,0 + 5,0 + 6,5 = 30,1 - min
ц5,2,6= min(5,0;4,5;6,0)+min(7,6;7,5;8,5)+min(6,5;6,0;6,5)= 4,5+7,5+6,0=18 - min
ц5,4,6= min(5,0;4,5;6,0)+min(7,6;8,0;8,5)+min(6,5;7,0;6,5)= 4,5+7,6+6,5=18,6
Відповідь: тканини шириною Н2, Н5, Н6.
ЗАДАЧА 3
Компанія володіє 4 фабриками, продукція з яких надходить до 4 складів. Використовуючи дані про щомісячний обсяг випуску продукції та витрати на транспортування (таблиці 3.4 та 3.5), необхідно скласти 3 варіанти надходжень продукції на склад (методами північно-західного кута, найменших витрат, наближень Фогеля). Визначити загальні витрати на транспортування продукції по кожному з варіантів.
За допомогою методу послідовних кроків, оптимізувати варіант надходжень продукції, розрахований методом північно-західного кута. Зробити відповідні висновки.
Варіант |
Фабрика |
Обсяг поставок, од. |
Склад |
Потреба, од. |
|
8 |
А Б В Г |
18 28 21 33 |
К Л М Н |
25 19 30 26 |
Варіант |
Фабрика |
Витрати на транспортування одиниці продукції на склад, грн. |
||||
К |
Л |
М |
Н |
|||
8 |
А Б В Г |
14 17 13 19 |
20 15 17 13 |
18 11 12 14 |
16 21 19 12 |
Розв'язок:
Стадія І. Побудова транспортної матриці.
Спочатку необхідно переконатися, що загальні обсяги поставок співпадають із загальною потребою. Якщо ця умова не виконується, то необхідно додати до вихідних даних фіктивний склад або фабрику. Обсяг поставок (потреба) додаткової фіктивної фабрики (складу) - це різниця між сумарними показниками рядків та стовпців. Показники витрат в кожній клітині фіктивного рядка (або стовпця) будуть дорівнювати 0, тобто відправлені сюди одиниці продукції не дають ніяких витрат на транспортування.
На склад З фабрики |
К |
Л |
М |
Н |
Поставки з фабрики |
|||||
А |
14 |
20 |
18 |
16 |
18 |
|||||
Б |
17 |
15 |
11 |
21 |
28 |
|||||
В |
13 |
17 |
12 |
19 |
21 |
|||||
Г |
19 |
13 |
14 |
12 |
33 |
|||||
Потреба складів |
25 |
19 |
30 |
26 |
100 100 |
Стадія ІІ. Вихідний розподіл.
1. Розподіл методом північно-західного кута
Розподіл починається з верхнього лівого кута матриці. В клітинах першого рядка показується найбільша можлива кількість одиниць. Потім така ж процедура повторюється для другого, третього рядка і далі доти, доки всі потреби не будуть розподілені по рядкам і стовпцям.
Перевага: спрощується алгоритм розподілу.
Недолік: не враховуються витрати транспортування.
На склад З фабрики |
К |
Л |
М |
Н |
Поставки з фабрики |
|||||
А |
18 |
14 |
20 |
18 |
16 |
18 |
||||
Б |
7 |
17 |
19 |
15 |
2 |
11 |
21 |
28 |
||
В |
13 |
17 |
21 |
12 |
19 |
21 |
||||
Г |
19 |
13 |
7 |
14 |
26 |
12 |
33 |
|||
Потреба складів |
25 |
19 |
30 |
26 |
100 100 |
Загальні витрати =18·14 + 7·17+ 19·15 + 2·11 + 21·12 + 7·14 + 26·12 = 1340грн.
2. Розподіл методом найменших витрат
В цьому випадку найбільше значення проставляється в клітину з найменшими витратами. Зв'язки можуть порушуватися довільно. Закінчується дана процедура після того, як усі потреби будуть розподілені по рядкам і стовпцям.
На склад З фабрики |
К |
Л |
М |
Н |
Поставки з фабрики |
|||||
А |
6 |
14 |
12 |
20 |
18 |
16 |
18 |
|||
Б |
17 |
15 |
28 |
11 |
21 |
28 |
||||
В |
19 |
13 |
17 |
2 |
12 |
19 |
21 |
|||
Г |
19 |
7 |
13 |
14 |
26 |
12 |
33 |
|||
Потреба складів |
25 |
19 |
30 |
26 |
100 100 |
Загальні витрати =6·14 + 12·20+ 28·11 + 19·13 + 2·12 + 7·13 + 26·12 = 1306грн.
3. Розподіл методом наближень Фогеля
Етапи процесу розподілу:
1. В кожному рядку та в кожному стовпці (з урахуванням фіктивних), визначити різницю між двома найменшими у рядку або стовпцю значеннями витрат на транспортування.
2. Визначити рядок або стовпець з найбільшою різницею.
3. Записати найбільше можливе значення одиниць в клітину з найменшими витратами, яка знаходиться в рядку або стовпці з найбільшою різницею, обраною на етапі 2.
4. Закінчити процедуру, якщо задоволені всі потреби рядків або стовпців, інакше перейти до етапу 5.
5. Перерахувати різницю між двома клітинами з найменшими витратами в кожному рядку та кожному стовпцю, які залишилися незаповненими. При розрахунку подальшої різниці не потрібно враховувати рядки та стовпці з показниками потреби або поставок, які дорівнюють нулю. Повернутись до етапу 2.
Цей метод у 80% випадків дозволяє отримати оптимальне або близьке до нього рішення.
На склад З фабрики |
К |
Л |
М |
Н |
Поставки з фабрики |
|||||
А |
18 |
14 |
20 |
18 |
16 |
18 |
||||
Б |
17 |
15 |
28 |
11 |
21 |
28 |
||||
В |
7 |
13 |
12 |
17 |
2 |
12 |
19 |
21 |
||
Г |
19 |
7 |
13 |
14 |
26 |
12 |
33 |
|||
Потреба складів |
25 |
19 |
30 |
26 |
100 100 |
Загальні витрати =18·14 + 28·11 + 7·13 + 12·17 + 2·12 + 7·13 + 26·12=1282 грн.
Стадія ІІІ. Знаходження оптимального рішення.
Пошук оптимального рішення полягає в оцінці кожної невикористаної клітини та визначенні, чи не буде переміщення в неї вигіднішим з позиції зменшення загальних витрат. Якщо це так, то переміщення виконується і процес повторюється доти, поки не будуть оцінені всі клітини та виконані усі відповідні переміщення.
Метод послідовних кроків.
Етапи процесу:
1. Оберіть будь-яку пусту клітину та укажіть замкнений шлях, що веде до неї. Цей шлях складається з горизонтальних та вертикальних ліній, які ведуть від пустої клітини через інші назад до неї ж. В замкненому шляху може бути тільки одна пуста клітина - та, що розглядається. Повороти шляху на 90є можуть виконуватися лише в найближчих до пустої заповнених клітинах.
2. Перемістіть одну одиницю із заповненої клітини у куті замкненого шляху в пусту клітину та приведіть інші заповнені клітини, що залишилися в інших кутах у відповідність до заданих потреб та поставок.
3. Визначить доцільність здійсненого переміщення:
У витрат в клітинах, __ У витрат в клітинах, до яких була додана одиниця з яких була віднята одиниця
Якщо витрати в результаті переміщень скоротилися, то необхідно перемістити якомога більше одиниць з оціненої заповненої клітини в пусту. Якщо витрати збільшилися, то ніяких переміщень не виконують, а пусту клітину помічають, щоб більше до неї не повертатися.
4. Повторювати етапи 1 - 3 доти, доки не будуть оцінені всі пусті клітини.
Максимальна кількість одиниць, яку можна додати до будь-якої клітини, не повинна перевищувати кількість, що вказана в клітині з найменшим значенням, з якої буде проводитися віднімання. Це необхідно для врахування обмежень щодо потреб та поставок.
Щоб впевнитися, що отриманий розподіл дійсно оптимальний, потрібно знову оцінити кожну пусту клітину та розглянути доцільність переміщення в неї. Якщо в кожній з перевірених клітин витрати зростуть, то задача вирішена та розподіл є оптимальним.
Якщо оцінка пустої клітини дає в результаті таке саме значення, що і розподіл, який розглядається, значить існує рівноцінне альтернативне оптимальне рішення. (Зазвичай пусту клітину, визначену як альтернативний оптимальний маршрут, помічають 0.)
В транспортних задачах у випадках, 1) коли кількість заповнених клітин менше суми кількості рядків та стовпців мінус 1 (m+n-1) або 2) коли перше значення в рядку або стовпці задовольняє обмеженням як по рядку, так і по стовпцю, може спостерігатися явище виродження.
Тоді в будь-яку пусту клітину (або декілька) записується деяка кількість одиниць и (зазвичай це 0) таким чином, щоб можна було скласти замкнений шлях для оцінки інших пустих клітин. Це значення залишається в задачі доти, поки воно не зникне при відніманні або до отримання остаточного рішення.
економічний математичний розподіл матриця оптимізація
Загальні витрати = 6·14 + 12·16 + 28·11 + 19·13 + 2·12+19·13+14·12=1298 грн.
Отже, ми впевнилися, що отриманий розподіл дійсно оптимальний, і становить 1298 грн.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Проект асортименту виробів для швейної фабрики, характеристика їх різновидів; економіко-математична модель задачі оптимізації розподілу випуску продукції у часі; визначення оптимального набору тканин різної ширини, оптимізація надходження продукції.
контрольная работа [49,5 K], добавлен 20.06.2011Складання математичної моделі задачі. Побудова симплексної таблиці. Розв’язок задачі лінійного програмування симплексним методом. Рішення двоїстої задачі та складання матриці. Знаходження графічним методом екстремумів функцій, визначеній нерівностями.
контрольная работа [239,0 K], добавлен 28.03.2011Складання математичної моделі задачі забезпечення приросту капіталу. Її рішення за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel. Облік максимальної величини сподіваної норми прибутку. Оцінка структури оптимального портфеля. Аналіз отриманого розв’язку.
контрольная работа [390,5 K], добавлен 24.09.2014Дослідження операцій - наука про моделі і методи оптимального управління. Використання методу лінійного програмування - двоїстий симплекс. Алгоритм рішення задачі. Висновок і дослідження моделі на чутливість. Дослідження програми для великих розмірностей.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 25.05.2015Побудова математичної моделі плану перевезення зерна на елеватори, який мінімізує транспортні витрати. Розв’язок задачі симплексним методом. Знаходження графічним методом екстремумів функцій, визначеній нерівностями. Порядок рішення транспортної задачі.
контрольная работа [326,2 K], добавлен 28.03.2011Знаходження плану випуску продукції, що дає максимальну виручку. Побудування таблиці, що відображає умову задачі та математичну модель. Запис двоїстої задачі та розрахунок рентабельності продукції з застосуванням табличного процесору "Microsoft Excel".
лабораторная работа [1,0 M], добавлен 26.11.2014Загальна модель задачі математичного програмування, задача лінійного програмування та особливості симплекс–методу для розв’язання задач лінійного програмування Економіко–математична модель конкретної задачі, алгоритм її вирішення за допомогою Exel.
контрольная работа [109,7 K], добавлен 24.11.2010Побудова математичної моделі плану виробництва, який забезпечує найбільший прибуток. Розв’язок задачі симплекс-методом, графічна перевірка оптимальних результатів. Складання опорного плану транспортної задачі. Пошук екстремумів функцій графічним методом.
контрольная работа [286,4 K], добавлен 28.03.2011Поняття логістичних ланцюгів. Методи побудови початкового опорного плану. Визначення та розрахунок потенціалу кожної вершини. Методи пошуку оптимального рішення. Алгоритм оптимізації транспортної задачі: логістичного ланцюга за допомогою симплекс-методу.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 20.11.2013Загальна характеристика підприємства, аналіз виконання плану перевезень та планування показників діяльності. Оптимізація грузоперевезень за допомогою транспортної задачі. Використання мереженого планування та симплекс-методу для рішення даної задачі.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.11.2013