Економетрія як галузь економічної науки

Размещено на http://www.allbest.ru/

7

Економетрія як галузь економічної науки

ПЛАН

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Економетрія

1.2 Характеристика структури економетричних досліджень

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Процес прийняття науково обґрунтованих рішень в економіці тісно пов'язаний з визначенням кількісних співвідношень між економічними показниками. Так, наприклад, щоб з'ясувати, чи доцільно інвестувати придбання нового обладнання (розробку нової технології), потрібно знати, який додатковий дохід можна отримати на кожну одиницю капітальних вкладень у разі реалізації різних варіантів проектів інвестування. Або ще один приклад. обсяг роздрібної торгівлі залежить від доходу населення. Для прийняття рішення про рівень збільшення реалізації товарів, продуктів та послуг обов'язково слід проаналізувати, якою мірою для певних груп населення зростає розмір покупок зі збільшенням доходу на одного представника групи.

Можна навести ще багато прикладів, які показують, що ефективність прийнятих рішень у підприємництві, комерції, бізнесі та інших сферах діяльності залежить від того, наскільки особа, котра приймає ці рішення, використовує інформацію, що характеризує кількісний зв'язок між економічними процесами та явищами.

Економетрія -- галузь економічної науки, яка вивчає методи кількісного вимірювання взаємозв'язків між економічними показниками. Отже, наведені приклади ілюструють важливість цієї дисципліни в підготовці фахівців з економіки.

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Економетрія

Економетрія -- порівняно молода галузь науки, відома під такою назвою лише з 1930 року, коли було засновано Економетричне об'єднання, яке визначило себе так: «міжнародне об'єднання для розвитку економічної теорії і її зв'язку зі статистикою та математикою». З 1933 виходить журнал «Економетрія», який видається цим об'єднанням.

Термін економетрія запропонував львівський вчений П. Чомпа, опублікувавши у Львові в 1910 році книгу «Нариси економетріі і природної теорії бухгалтерії, яка ґрунтується на політичній економії».

Закордоном перші праці з економетрії, що належали Муру, вийшли друком протягом 1914-1917 рр. У 1928 році було опубліковано роботи Ч. Кобба і П. Дугласа про виробничу функцію. Ця функція ввійшла в економетрію як класичний приклад і досі є важливим інструментом економічного аналізу.

Термін «економетрія» означає вимірювання в економіці, і вимірювання справді є важливою частиною економетрії. Але не всі вимірювання в економіці належать до економетрії. Якщо раніше деякі автори майже всі прикладні математичні дослідження в економіці відносили до економетрії, то тепер поширений погляд, згідно з яким зміст її значно звужується. Згідно зі сказаним дамо таке визначення.

Економетрія вивчає методи оцінювання параметрів економетричних моделей, які характеризують кількісні взаємозв'язки між економічними показниками, а також розглядає основні напрямки застосування цих моделей в економічних дослідженнях.

Економетрія не розглядається як галузь математики, але математика відіграє в ній дуже важливу роль. Тому методи викладання і вивчення економетрії практично такі самі, як у математичних курсах. Вони передбачають постановку задачі, а також аналіз розв'язків, що базуються на теоремах і основних визначеннях. В економетрії не завжди всі твердження строго доводяться, але алгоритми задач неодмінно ґрунтуються на методах математичної статистики, широко використовуються матрична алгебра та інші класичні розділи математики.

Засновники економетрії -- Р. Фріш, Е. Шумпетер, Я. Тінберген. Усі вони перебували під впливом неокласичної школи і кейнсіанства і намагалися поєднати економічну теорію з математичними й статистичними методами. Спочатку обмежувались вивченням деяких моделей попиту і пропозиції. Тільки після другої світової війни було побудовано комплексні економетричні моделі на макрорівні, в яких основна увага приділялась попиту, фінансовому стану і податкам, прибутку, цінам і т.ін.

Протягом останніх п'ятдесяти років розвиток економетрії відбувався в таких двох напрямках:

1) розробка нових методів оцінювання параметрів моделей з урахуванням особливостей вихідної економічної інформації;

2) розширення економічних досліджень на основі економетричних методів.

Особливі досягнення пов'язані з розвитком економетрії за останні 30 років. Сюди можна віднести такі проблеми:

1) вивчення і врахування мультиколінеарності;

2) специфікація помилок;

3) коваріаційний аналіз параметрів моделі;

4) побудова моделі з фіктивними змінними;

5) визначення лагових змінних і побудова та аналіз моделей розподіленого лагу.

1.2 Характеристика структури економетричних досліджень

Економетрія поділяється на дві частини:

1) економетричні методи;

2) економетричні моделі економічних процесів і явищ.

Економетричні методи можна умовно розбити на чотири групи:

- до першої групи входять методи оцінювання параметрів класичної економетричної моделі за методом найменших квадратів, їх верифікація;

- до другої групи належать методи оцінювання параметрів узагальненої моделі, коли порушуються деякі передумови використання методу найменших квадратів;

- до третьої групи входять методи оцінювання параметрів динамічних економетричних моделей, їх верифікація;

- четверта група охоплює методи оцінювання параметрів економетричних моделей, які побудовані на основі системи одночасових структурних рівнянь.

Роль економетричного дослідження визначається тими задачами, які може розв'язувати економетрія.

Найважливішою задачею є оцінювання параметрів і перевірка значущості економетричної моделі. Першим етапом цього процесу є специфікація моделі в математичній формі. Другий етап -- збір і підготовка економічної інформації. На третьому етапі оцінюються параметри моделі. Четвертий етап -- це перевірка моделі на вірогідність. Дуже важливими на цьому етапі є оцінки дисперсії залишків моделі. Ці оцінки відіграють вирішальну роль при з'ясуванні якості економетричних моделей, вони необхідні для визначення надійності обчислених параметрів і для застосування розроблених моделей у прогнозуванні.

Структуру економетричних досліджень схематично зображено на діаграмі (рис. 1.1). економетрія модель дослідження

Рисунок 1 - Структура економетричних методів і моделей

Висновки

Однією із головних задач економічної науки є виявлення і дослідження закономірностей котрим підпорядковуються реальні процеси. Як правило , соціально - економічні процеси знаходяться під впливом різноманітних факторів та взаємозв'язків між окремими елементами. В значній кількості випадків ці закономірності можуть бути виявлені при цілеспрямованому статистичному вивченні масових явищ, які включають збір даних, систематизацію та упорядкування і , нарешті, побудову економетричної моделі, яка з певною мірою надійності математично описує причино - наслідкові зв'язки між економічними показниками або величинами.

Економетричні моделі будуються і досліджуються на макро - та мікрорівнях і на різних стадіях суспільного процесу відтворення.

Економетричний аналіз виробництва та витрат ґрунтується на вивченні причинних зв'язків між обсягом кінцевого продукту та виробничими факторами. Така економетрична модель має назву виробничої функції, яка є однією з базових економетричних моделей. Виробнича функція узагальнює процес на високому рівні абстракції.

Для дослідження виробничих процесів найчастіше використовується лінійна виробнича функція. При виконанні розрахунково-графічної роботи було побудовано виробничу функцію та розраховано її основні характеристики.

Список використаної літератури

1. Наконечний С.І., Терещенко Т.О., Романюк Т.П.- Економетрія: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 1998. -- 351 с.

2. Винн Р., Холден К. : Введение в прикладной економетрический анализ . - М.: Финансы и статистика, 1981. - 293 с.

3. Гранберг А.Г. статистическое моделирование и прогнозирование. - М.:

Финансы и статистика, 1990.- 378 с.

Размещено на Allbest.ru