Проектування логістичної системи

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти та науки України

Харківська Національна Академія Міського Господарства

Кафедра МММГ

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни „Логістика”

Харків 2009

1 ВИБІР ТРАНСПОРТНОГО ПЕРЕВІЗНИКА

Найбільш розповсюдженим завданням в логістичній системі є вибір логістичних посередників. На рис. 1.1 наведено алгоритм вибору логістичного посередника [2].

Рис.1.1 - Алгоритм вибору логістичних посередників

Згідно цим алгоритмом вибір здійснюється на релейних, кількісних і якісних показниках. До релейних показників відносяться такі, що мають лише два показники: „так” або „ні”.

За завданням треба обрати одного перевізника (одне транспортне підприємство) серед трьох. Транспортні засоби на кожному з підприємств мають однакові характеристики. Вибирати перевізника пропонується на основі експертних оцінок за наступними критеріями:

1. Релейні - наявність сертифікату.

2. Кількісні - надійність (вірогідність доставки „точно вчасно”), тариф, загальний час (можливість відхилення від планової тривалості перевезення, %), фінансова стабільність.

3. Якісні - частота сервісу, збереженість, кваліфікація персоналу, готовність до переговорів.

При виборі перевізника в першу чергу перевіряють релейні показники. Серед перевізників з подальшого розгляду виключають тих, що мають значення релейного показника „ні”.

Наступним етапом проводять розрахунки вагових коефіцієнтів для кількісних і якісних критеріїв за формулою

, (1.1)

де - ваговий коефіцієнт -го критерію, ;

- значення рангу -го критерію, ;

- загальна кількість критеріїв, що враховуються при визначенні інтегральної оцінки (релейні показники не враховують), .

Наприклад, для даних, що наведені в табл. 1, на основі оцінки релейного критерію з подальшого розгляду виключається перевізник номер три. Значення вагового коефіцієнта для критерію надійність становитиме:

Аналогічно розраховують вагові коефіцієнти для інших критеріїв. Результати розрахунків зводять до таблиць (приклад, табл. 2, 3).

Таблиця 2 - Розрахунок кількісних оцінок

Критерій	Ваговий коефіцієнт	Екстремум	Еталонне значення	Перевізник
				1	2
1 Надійність	0,055	max	0,87	1	0,055	0,93	0,051
2 Тариф	0,111	min	5,51	1	0,111	0,82	0,091
3 Загальний час, %	0,222	min	16	1	0,222	0,94	0,209
4 Фінансова стабільність	0,139	max	15	0.93	0,129	1	0,139
Сумарна кількісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнта	0,517	0,490

Таблиця 3 - Розрахунок якісних і інтегральних оцінок

Критерій	Ваговий коефіцієнт	Перевізник
		1	2
1 Частота сервісу	0,083	0,975	0,081	0,975	0,081
2 Збереженість	0,028	0,530	0,015	0,033	0,0009
3 Кваліфікація персоналу	0,167	0,913	0,152	0,530	0,088
4 Готовність до переговорів	0,194	0,782	0,152	0,913	0,177
Сумарна якісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнта	0,400	0,347
Інтегральна оцінка	0,917	0,837

Розрахунок кількісних оцінок проводить в такій послідовності. Для кожного кількісного показника встановлюють, яке екстремальне значення найбільш привабливе при оцінці. Тобто необхідно визначити, яке максимальне (max) чи мінімальне значення (min) повинен мати критерій. Наприклад, чим більше критерій „надійність”, тим більш привабливим є перевізник. Тому для критерію „надійність” при виборі перевізників екстремальним значенням є „max”. Далі серед всіх перевізників обирають найкраще за визначеним екстремумом значення. Наприклад, для даних табл.1 для критерію „надійність” таким значенням є - 0,95. Це значення заносять до таблиці (наприклад, табл. 2 - стовпець - еталонне значення). Аналогічно розраховують значення для інших критеріїв.

Розрахунок значення кількісного критерію () проводить за наступними формулами:

- при екстремумі „max”

, (1.2)

- при екстремумі „min”

, (1.3)

де - еталонне значення для даного критерію;

- фактичне значення для -го перевізника.

Надійність:

Тариф:

Загальний час:

Фінансова стабільність:

Розрахунок значення кількісного критерію () з урахуванням вагового коефіцієнта проводять за формулою

. (1.4)

Наприклад, для перевізника 1 та 2 за критерієм “надійність”

Розрахунок значення якісного критерію виконують на основі функції бажаності (табл.4). Наприклад, для критерію „частота сервісу” в першого перевізника експерти визначили як „погано”. Відповідно до цього за табл.4 цій оцінці відповідає значення - 0,285. Розрахунок значень з урахуванням вагового коефіцієнта проводять за аналогією з кількісними оцінками. Результати розрахунку зводять до таблиці (наприклад, табл.3).

Значення інтегральної оцінки встановлюють на основі значень якісних і кількісних оцінок з урахуванням вагових коефіцієнтів. Так, для розглянутого прикладу інтегральна оцінка по перевізнику 1 складає - 0,917 по перевізнику 2 - 0,837. Таким чином, необхідно обрати в якості транспортного посередника в логістичній системі транспортне підприємство 1.

Таблиця4 - Оцінка якості й відповідні їм стандартні оцінки на шкалі бажаності

Інтервал	Оцінка якості	Відмітка на шкалі бажаності
		діапазон	середнє значення
3-4	Відмінно	Більш 0,950	0,975
2-3	Дуже добро	0,875-0,950	0,913
1-2	Добре	0,690-0,875	0,782
0-1	Задовільно	0,367-0,690	0,530
(-1)-0	Погано	0,066-0,367	0,285
(-2)-(-1)	Дуже погано	0,0007-0,066	0,033
(-3)-(-2)	Огидно	Менше 0,0007	-

2. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРІАНТА ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ ТОВАРІВ

У цьому розділі треба визначити варіант зберігання і транспортування товарів, при якому витрати будуть найменшими. Тривалість періоду, що розглядається, - тиждень (7 днів). Розглянути варіанти при кількості замовлень 7,6,5,4,3 и 2.

Загальні витрати на збереження і транспортування товарів у логістичній системі на стадії розподілу визначають за формулою

, (2.1)

де - відповідно витрати на збереження продукції у виробника і роздрібного торговця, грн;

- витрати на виконання замовлення, грн;

- витрати на транспортування товарів від виробника до роздрібного торговця, грн.

Витрати на збереження продукції у виробника і роздрібного торговця визначають за наступними формулами:

, (2.2)

, (2.3)

де - обсяг збереження товарів за період, що розглядається, відповідно у виробника і роздрібного торговця, т;

- час збереження однієї тонни товарів за період, що розглядається, відповідно у виробника і роздрібного торговця, діб;

- вартість збереження однієї тонни товару протягом однієї доби відповідно у виробника і роздрібного торговця, грн/т/добу.

Витрати на виконання замовлення визначають за формулою

, (2.4)

де - вартість виконання одного замовлення, грн;

- кількість замовлень за період, що розглядається, од., визначається за формулою

, (2.5)

де - обсяг товарів, що замовляється роздрібним торговцем за період, який розглядається, т;

- обсяг одного замовлення, т.

Витрати на транспортування товарів визначають за наступною формулою

, (2.6)

де - вартість 1л палива, грн.

Перший варіант. Кількість замовлень складає (кожний день замовляється обсяг, що дорівнює добовій потребі товарів для роздрібного торговця). Як результат .

Обсяг товарів, який замовляється роздрібним торговцем за період, що розглядається (за формулою (2.5)):

.

На рис.2.1 наведено графік зберігання товарів у виробника і в роздрібного торговця.

Рис. 2.1 - Графік збереження товарів у виробника (а) і в роздрібного торговця (б) (при кількості замовлень 7)

Користуючись даними графіка, що наведено на рис. 2.1

;

.

Витрати на збереження

;

.

Витрати на виконання замовлення

.

Витрати на транспортування

.

Загальні витрати при першому варіанті:

.

Другий варіант. Кількість замовлень складає .

Обсяг одного замовлення (за формулою (2.5)

.

На рис.2.2 наведено графік збереження товарів у виробника і в роздрібного торговця при другому варіанті.



Рис. 2.2 - Графік збереження товарів у виробника (а) і в роздрібного торговця (б) (при кількості замовлень 6)

Користуючись даними графіка, що наведено на рис. 2.2,

;

.

Витрати на збереження

;

.

Витрати на виконання замовлення

.

Витрати на транспортування

.

Загальні витрати при другому варіанті:

.

Третій варіант. Кількість замовлень складає .

Обсяг одного замовлення

.

На рис.2.3 наведено графік збереження товарів у виробника і в роздрібного торговця при третьому варіанті.

Рис. 2.3 - Графік збереження товарів у виробника (а) і в роздрібного торговця (б) (при кількості замовлень 5)

Користуючись даними графіка, що наведено на рис. 2.3

;

.

Витрати на збереження

;

.

Витрати на виконання замовлення

.

Витрати на транспортування

.

Загальні витрати при третьому варіанті:

.

Четвертий варіант. Кількість замовлень складає .

Обсяг одного замовлення

.

На рис.2.4 наведено графік збереження товарів у виробника і в роздрібного торговця при третьому варіанті.

Рис. 2.4 - Графік збереження товарів у виробника (а) і в роздрібного торговця (б) (при кількості замовлень 5)

Користуючись даними графіка, що наведено на рис. 2.4

;

.

Витрати на збереження

;

.

Витрати на виконання замовлення

.

Витрати на транспортування

.

Загальні витрати при четвертому варіанті:

.

П'ятий варіант . Кількість замовлень складає .

Обсяг одного замовлення

.

На рис.2.5 наведено графік збереження товарів у виробника і в роздрібного торговця при третьому варіанті.



Рис. 2.5 - Графік збереження товарів у виробника (а) і в роздрібного торговця (б) (при кількості замовлень 5)

Користуючись даними графіка, що наведено на рис. 2.5

;

.

Витрати на збереження

;

.

Витрати на виконання замовлення

.

Витрати на транспортування

.

Загальні витрати при третьому варіанті:

.

Шостий варіант. Кількість замовлень складає .

Обсяг одного замовлення

.

На рис.2.6 наведено графік збереження товарів у виробника і в роздрібного торговця при третьому варіанті.

Рис. 2.6 - Графік збереження товарів у виробника (а) і в роздрібного торговця (б) (при кількості замовлень 5)

Користуючись даними графіка, що наведено на рис. 2.6

;

.

Витрати на збереження

;

.

Витрати на виконання замовлення

.

Витрати на транспортування

.

Загальні витрати при другому варіанті:

.

На основані даних табл. 2.3 зробити висновки про найбільш вигідний варіант розподілу товарів (визначити обсяг замовлення).

У роботі представити графіки збереження товарів у виробника і роздрібного торговця для всіх варіантів, що розглядалися. Навести приклад розрахунку витрат для одного з розглянувши варіантів.

Таблиця 2.3 - Результати розрахунку витрат у логістичній системі

Кількість замовлень	Обсяг замовлення, т	Витрати, грн.
		на збереження у виробника	на замовлення	на транспортування	на збереження в роздрібного торговця	загальні
7	2.6	600,6	294	255,92	382.2	1532,72
6	3,03	501,05	252	223,49	571,41	1547,95
5	3,64	480,48	210	191,1	611,52	1493,1
4	4.55	500,5	168	158,72	668,85	1496,07
3	6,07	403,92	126	126,34	763,98	1420,324
2	9,1	300,63	84	93,92	955,5	1434.05

логістичний вибір транспортування товар

Висновок: У першому розділі ми вибираємо логістичних посередників,для цього розраховуємо кількісні,якісні та інтегральні оцінки. Значення інтегральної оцінки встановлюють на основі значень якісних і кількісних оцінок з урахуванням вагових коефіцієнтів. Так, для розглянутого прикладу інтегральна оцінка по перевізнику 1 складає - 0,917, по перевізнику 2 - 0,837. Таким чином, необхідно обрати в якості транспортного посередника в логістичній системі транспортне підприємство 1.

У другому розділі ми визначили варіант зберігання і транспортування товарів, при якому витрати будуть найменшими - це варіант при якому робиться 3 замовлення і витрати дорівнюють 1420,324грн. Ще були представлені графіки збереження товарів у виробника і роздрібного торговця для всіх варіантів, що розглядалися.

Размещено на Allbest.ru