Сутність та фактори економічного моделювання

10

УКООПСПІЛКА

Полтавський університет споживчої кооперації України

Сутність та фактори економічного моделювання

Полтава 2009

ЗМІСТ

Вступ

1. Економетричне моделювання і прогнозування

2. Антициклічні методи регулювання економіки та атникризова політика

3. Вплив циклічності на економіку в Україні

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Економіка ніколи не перебуває у стані спокою. Тому важливою рисою економіки є її нестабільність. Процвітання змінюється крахом або панікою. Національний доход, зайнятість і виробництво падають. Ціни і прибуток знижується, а робітників викидають на вулицю (зростає безробіття). Врешті-решт досягається критична точка і починається пожвавлення. Відновлення може бути повільним або швидким. Воно може бути неповним і ,навпаки, настільки сильним, що призведе до нового буму. Нова смуга процвітання може означати тривалий, стійкий рівень пожвавленого попиту, велику кількість вільних робочих місць, підвищення цін і життєвого рівня. Або вона може означати швидке інфляційне роздування цін і зростання спекуляції, за якими настає нова важка криза.Така загалом картина "економічного циклу", який характеризує народне господарство індустріально розвинутих країн світу протягом останніх півтора століть по крайній мірі з того часу, коли розвинута грошова економіка, що характеризується тісним взаємозв'язком її ланок, прийшла на зміну суспільству з відносно натуральним господарством.

1. Економетричне моделювання і прогнозування

Початково економісти прогнозували діловий цикл, розглядаючи широкий набір таких даних, як гроші, перевезення вантажів чи виробництво сталі. Інколи показники активності додавалися, щоб встановити "індекс випереджаючих індикаторів", який, як сподівалися, стане барометром майбутніх економічних умов.

Завдяки використанню статистичних методів й електронно-обчислювальної техніки макроекономічне прогнозування зробило значний крок уперед. Дослідження лауреата Нобелівської премії Яна Тінбергена, сприяли появі десятків макроекономічних моделей. Лоуренс Клейн зі школи Вартона, який у 1980 р. отримав Нобелівську премію за внесок в економічне моделювання, також розробив ряд моделей прогнозування. Консалтінгові фірми, такі як Дейта Рісорсіз (ДРІ), розвинули моделі, що широко використовуються фірмами і аналітиками політики.

Як створюються комп'ютерні моделі економіки? Взагалі творці моделей починають з аналітичної сітки, що містить рівняння, які репрезентують і сукупний попит, і сукупну пропозицію. Застосовуючи техніку сучасної економетрики, кожне рівняння "припасовують" до даних, щоб одержати параметричні оцінки (такі як ГСС, зростання потенційного ВНП, рівня попиту на гроші тощо). Звичайно, на кожній стадії творці моделі використовують свій власний досвід і розсудливість, щоб оцінити, чи прийнятні результати.

Поряд з основними змінами у фіскальній та монетарній політиці, із драматичними змінами в обмінному курсі долара і назріванням кризи зовнішньої заборогованості, ДРІ та інші прогнозисти не помітили глибокої рецесії і зростаючого дефіциту федерального бюджету. Цей досвід підкреслює, що прогнозування настільки мистецтво, наскільки і наука у нашому мінливому світі. Проте економічне прогнозування все ж існує. З року в рік підвищується процент справджуваних науково обгрунтованих прогнозів.

2. Антициклічні методи регулювання економіки та атникризова політика

Причини, які викликали різноманітні види циклів, різні, а тому необхідно визначити не лише ці причини, але й адекватні способи протидії.

Короткостроковий цикл відчувається, насамперед, окремими підприємствами, а оскільки кожний виробник зв'язаний з багатьма іншими, то циклічні коливання у виробництві викликають резонуючі коливання у ринковій кон'юнктурі в масштабі всієї національної економіки. Найдійовішим засобом боротьби є стратегія планування у межах підприємства та маркетинг.

Стратегічне планування - це визначення довгострокових цілей завдань підприємства, прийняття курсу дій та розподілу ресурсів необхідних для досягнення цих цілей.

Стратегічне планування включає 4 етапи:

І. Аналіз можливостей підприємства, та його навколишнього соціально-економічного середовища;

ІІ. Визначення цілей і основних проблем розвитку;

ІІІ. Розробка альтернативних варіантів розвитку, оцінка та вибір стратегічних дій;

ІV. Складання програми дій та контроль за її реалізацією.

Маркетинг - це система заходів щодо виробництва і реалізації продукції за умов функціонування ринку "покупців".

Найдієвішими методами антициклічного регулювання середнього строкового циклу є антикризова політика держави (основною економічною ареною є національна економіка), яка містить:

І - фіскальні інструменти та заходи (податки, субсидії, державні покупки...);

ІІ - кредитно-грошові або монетарні методи (зміна рівня проценту Центрального банку, державні позики, управління державним боргом...).

ІІІ - заходи та інструменти прямого державного контролю (обмеження зовнішньої торгівлі, контроль над цінами...).

Причини виникнення криз у світовій економічній літературі поділяються на:

1. Положення Д.Рікардо, про зумовленість криз несправедливістю розподілу багатства;

2. Твердження Жана Батіста де Сісмонді, що причина їх криється у недоспоживанні народних мас, невідповідності між виробництвом і споживанням;

3. Теза М.І.Туган-Барановського про диспропорційність розвитку економіки тощо.

Але названі причини не розкривають головну причину, зумовлену на думку К.Маркса основною суперечністю капіталізму - суперечністю між суспільним характером виробництва і капіталістичним привласненням його результатів.

Існує понад 200 концепцій за допомогою яких описуються кризи та їх циклічність, серед яких слід виділити такі:

1) грошова теорія (Хаунтрі, Туган-Барановський та ін.) пояснюють цикл розширенням чи звуження банківського кредиту;

2) інноваційна теорія (Хансен, Шумпетер) використання на виробництві важливих нововведень;

3) психологічна теорія (Пігу, Беджгард) - настрої по песимізму та оптимізму, які охоплюють населення та впливають на ділову активність;

4) теорія "неспоживання" ( Гапсон, Фостер та ін.) - надмірні збереження порівняно з можливостями інвестування;

5) теорія "надмірного інвестування" (Хайєн, Мизес), як головну причину циклічного розвитку висуває випереджаючий відрив інвестицій від збережень у результаті чого виникає криза надвиробництва;

6) теорії "сонячних плям", "погодніх умов" тощо. - Пояснюють циклічний розвиток впливом географічних факторів.

Антикризова (кон'юнктурна) політика направлена на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз.

3. Вплив циклічності на економіку в Україні

Ми живемо в нелегкі часи. Багато хто з нас не розуміє і важко сприймає все, що відбувається. І це не дивно. Система координат, до якої всі звикли, втрачена , а нова народжується в муках, часто методом спроб і помилок, намагання повернутися до берега, від якого вже далеко відпливли й дістатися до якого вже неможливо.

Криза, яка переслідує українську економіку не була і не є неминучою. Багато країн перебували в подібній , навіть гіршій ситуації. І давно вже забули про неї, нічого особливого, надзвичайного не роблячи. Робили цілком прагматичні речі, звичайно, з певними нюансами, особливостями.

Наше життя за останні роки радикально змінилося, до того ж в гірший бік. Те, що було в Україні колись, сприймається сьогодні як недосяжний рай. Різко скоротилося виробництво. Валовий внутрішній продукт, - головний індикатор економічного стану держави, зменшився більш ніж на половину. В таких же обсягах скоротилося промислове виробництво і на 40 % - валова продукція сільського господарства.

Різко погіршився життєвий рівень абсолютної більшості населення. І так невисокі доходи нині стали взагалі жалюгідними. Середня зарплата становить лише п'яту частину зарплати 1991 року.

Очевидні негативні наслідки впливу кризового стану на бюджет. Його доходи різко зменшилися. В цих умовах на критичному рівні фінансуються потреби освіти, науки, культури, охорони здоров'я, оборони, забезпечуються виплати пенсій, стипендій, допомог.

Економіка України має всі ознаки затяжної економічної кризи, яка досягла в останні місяці 1993 р. і особливо 1994 р. катастрофічного рівня. Вихід з неї, зупинення падіння виробництва й поступове поліпшення ситуації - проблема, що хвилює сьогодні все населення країни.

Найнебезпечнішим явищем останнього часу є криза неплатежів у результаті якої підприємства не мають оборотних засобів для нормальної роботи: виробництво впало до критичної позначки і в ряді випадків вже перевищило її.

Сьогодні цілком очевидно, що економічна безпека є визначальним компонентом загальної безпеки суверенної України. Саме у сфері економіки країна перебуває за багатьма параметрами біля критичної межі.

Місія будь-якої держави ґрунтується на виконанні п'яти найголовніших завдань, без чого неможливим є сталий всеохоплюючий розвиток, який веде до скорочення бідності:

- утвердження основ законності;

- підтримання збалансованого політичного становища, забезпечення макроекономічної стабільності;

- фінансування базових соціальних послуг та інфраструктури;

- підтримка незахищених груп населення;

- захист навколишнього середовища.

Однобічний підхід до державного регулювання призвів до спаду виробництва і, як наслідок, зубожіння населення, зростання соціальної напруженості.

Міністерство економіки наводить такі показники економічного розвитку у 1998 р.: зниження ВВП - 1.7%, інфляція - 20%. Таким чином, за спадом обсягів ВВП та промислового виробництва ситуація в Україні є близькою до російської і трохи кращою - за показниками фінансової стабілізації [12; 30-33].

Ще однією причиною є: некомпетентна економічна політика, невміле і нерішуче проведення ринкових реформ, їх гальмування певними силами суспільства. Нарешті економіка України вимагає структурної перебудови, щоб відповідати вимогам сучасного ринку.

Висновок

Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).

Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить непрямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.

Незважаючи на всі розбіжності відносно першопричини економічних циклів, беззаперечним є визнання того, що в кінцевому підсумку циклічні коливання в економіці зумовлюються суттєвим відхиленням сукупного попиту від сукупної пропозиції, супутніх витрат від потенційних можливостей виробництва. Головними індикаторами цих відхилень є коливання рівня виробництва, безробіття, продуктивності праці, реальних доходів населення тощо.