Забезпечення цифровізації секторів національної економіки ІТ-фахівцями: проблеми і шляхи їх вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Забезпечення цифровізації секторів національної економіки ІТ-фахівцями: проблеми і шляхи їх вирішення

І.В. Дульська, канд. екон. наук, с. н. с., старший науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки і організації високих технологій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Досліджено релевантність оцінки забезпечення ІТ-фахівцями потреб цифровізації секторів економіки через упровадження в них базових інформаційно-комунікаційних технологій. Показано відмінності підходів Держстату України і Євростату до державних статистичних спостережень цифровізації секторів економіки. Оцінено гнучкість екосистеми ІТ-освіти України щодо підвищення її ефективності в надзвичайних умовах. Запропоновано напрями покращення статистичних спостережень цифровізації і вдосконалення підходів до формування екосистеми ІТ-освіти.

Ключові слова: цифрова трансформація бізнесу; базові й похідні інформаційно-комунікаційні технології; сектори і види економічної діяльності національної економіки України; ІТ-фахівці (персонал); релевантні статистичні спостереження; Digital Economy and Society Index; екосистема ІТ-освіти в Україні.

Ensuring digitalization of the sectors of national economy by it specialists: problems and ways to solve them

The relevance of the assessment of meeting the needs for digitalization in the sectors of national economy by relevant IT specialists through the implementation of basic information and communication technologies (ICT) therein (web, e-information exchange, sending of e-bills/invoices, social networks, cloud computing, “big data” analysis and artificial intelligence, e-commerce, industrial and service robots, 3D printing, ICT for environmental sustainability), as well as its conformity to existing EU practices on these issues (Digital Economy and Society Index, DESI), is studied, which is important in view of EU candidate status acquisition by Ukraine. The differences between the practices of the State Statistics Service of Ukraine and Eurostat regarding state statistical observations on the digitalization of the sectors of national economy, which are a tool for assessing the success of the state's digital, technological and educational policy, are highlighted, which is very important for Ukraine, whose economy is in a state of emergency as a result of large-scale aggression, and particularly for its post-war recovery on new technological track. It is established that since 2013, the State Statistics Service of Ukraine includes only a part of the economic sectors in the state statistical observation, their list is not updated, while the sectors that are not studied account for almost a third of the GDP. This situation must be urgently corrected.

The problems of the IT education ecosystem are studied. It is established that over three years of work in the conditions of the pandemic, it acquired a certain flexibility, a remote mode of training and certification was introduced, but this is not enough for long-term functioning in the emergency conditions of war. Disadvantages are the rigid study schedule, its long term, overloading of the core and elective parts of the curricula with a significant number of humanities subjects. It is proposed to combine them into integrated courses, to shorten the duration of undergraduate studies, to promote short-cycle programs (junior bachelor) for the rapid entry of graduates into the IT labor market, to ease the personnel conditions for licensing IT specialties since they belong to creative industries.

Keywords: digital transformation of business; basic and derivative information and communication technologies; sectors and types of economic activities of the national economy of Ukraine; IT specialists (staff); relevant statistical observations; Digital Economy and Society Index; ecosystem of IT education in Ukraine.

З огляду на важливість галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), держава в разі проблем має коригувати відтворювальні процеси через цифрову і технологічну (Міністерство цифрової трансформації України -- Мінцифри) й освітню (Міністерство освіти та науки України -- МОН) політику. Інструментом моніторингу мають бути релевантні статистичні спостереження щодо впровадження ІКТ у сектори національної економіки, зайнятості ІТ-фахівців у них, їх внеску в упровадження базових ІКТ з огляду на те, що з 23 червня 2022 р. Україна є кандидатом на вступ до ЄС Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Укрінформ. 2022. 23 чер., отже, поділяє його підходи до розвитку сфери й сподівається на прискорення процесу. Однак в Україні спостерігаються проблеми із запровадженням всеохоплюючого цифрового табло, подібного до європейського.

У сучасних надзвичайних умовах держава має приділяти увагу збільшенню гнучкості й спроможності всієї екосистеми ІТ-освіти забезпечувати потреби поглиблення професійної спеціалізації ІТ-сфери з акцентом на практичні аспекти, працевлаштування ІТ-фахівців. Однак її функціонування у форс-мажорних обставинах довело неспроможність її швидкого переходу на воєнні рейки, при цьому проблеми слід вирішувати терміново і комплексно. З огляду на це, в освіті відбулись організаційні та інституційні зміни вертикалі влади: замінено міністра освіти, а частину його повноважень делеговано Віцепрем'єр-міністру з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій -- Міністру цифрової трансформації. Цю посаду створено для підвищення конкурентоспроможності України і введено до складу РНБО Шмигаль розповів про нові повноваження Федорова. Укрінформ. 2023. 26 трав. .

Для України -- кандидата на вступ до ЄС керівними є актуальні програмні документи Європейської комісії щодо розвитку цифрової сфери: A Digital Single Market Strategy for Europe A Digital Single Market Strategy for Europe. Brussels, European Commission, 2015. , Shaping Europe's digital future Shaping Europe's digital future. European Commission. 2020. Feb 19. , 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade. European Commission. 2021. Mar 09. , а також аналітичні: Digital Economy and Society Index (DESI) 2022 Digital Economy and Society Index Report 2022. Human Capital. 2022. Thematic chapters. European Commission. , Digital Economy and Society Index (DESI) 2021 Shaping Europe's digital future. Digital Economy and Society Index (DESI). 2021. Human Capital. Thematic chapters. European Commission. . Важливим є розуміння стратегічного бачення Україною пріоритетів розвитку в цілому: «Проекти розділів плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України» від 24 робочих груп, створених згідно з відповідним Указом Президента Проекти розділів плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України, як результати діяльності робочих груп, створених відповідно до Указу Президента «Питання Національної ради з відновлення від наслідків війни» № 266/2022 від 21.04.2022 р. Урядовий портал. , особливо в частині цифровізації, сприяння розвитку цифрової економіки, євроінте- грації й зеленого курсу і щодо напрямів реформування екосистеми освіти -- «Проєкт Плану відновлення України. Матеріали робочої групи “Освіта і наука”» План відновлення. Освіта і наука (проєкт станом на 03.08.2022). Міністерство освіти та науки. ; Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки та Операційного плану її реалізації у 2022-2024 роках Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022--2032 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 286-р від 23.02.2022 р. , Плану реформи IT-освіти Мінцифри і МОН з навчання світчерів (безкоштовного перенавчання, коли IT-школи отримали 200 тис. заявок від 50 тис. українців) Федоров М. ІТ під час війни: виклики, досягнення, перспективи. Інформаційне агентство ««Інтерфакс-Україна». 2022. 30 груд. ; дослідження українських та іноземних учених, як от Ю. Городніченка, І. Сологуб, Б. Ведер ді Мауро [1], у тому числі щодо проблем сектору освіти (високий ступінь навчальної автономії закладів вищої освіти (ЗВО) і низький -- фінансової); у частині створення в Україні сучасних закладів після- дипломної освіти, формування після повернення переміщених закладів освіти освітніх хабів, корпоративних університетів, їх інтеграції з науковими установами, науково-виробничими підприємствами і корпораціями через механізми державно-приватного партнерства і фінансово-матеріальної підтримки зарубіжних і міжнародних стейкхолдерів [2]; публікації окремих науковців стосовно питань державного сприяння розвитку цифровізації [3], при цьому про проблеми статистики сфери не йдеться, і важливих аспектів реформи освіти дорослих [4] тощо.

ЄС високо оцінює вплив цифрових трансформацій на економіку, тому висуває жорсткі вимоги до їх моніторингу шляхом формування релевантної статистики цифровізації і очікує від України аналогічних підходів. Натомість Державна служба статистики України (Держстат), декларуючи застосування до організації статистичних спостережень положень Регламентів ЄЄ у сфері статистичних спостережень використання ІКТ і е-торгівлі Regulation (EC) № 223/2009 of the European Parliament and of the Council of11 March 2009 on European statistics and repealing Regulation (EC, Euratom) № 1101/2008 of the European Parliament and of the Council on the transmission of data subject to statistical confidentiality to the Statistical Office of the European Communities, Council Regulation (EC) № 322/97 on Community Statistics, and Council Decision 89/382/EEC, Euratom establishing a Committee on the Statistical Programmes of the European Communities. ^, Regulation (EU) 2021/1190 of 15 July 2021 laying down the technical specifications of data requirements for the topic `ICT usage and e-commerce' for the reference year 2022, pursuant to Regulation (EU) 2019/2152 of the European Parliament and of the Council. , з 2013 р. не актуалізує сукупності одиниць статистичного спостереження і респондентів державного статистичного спостереження «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах» Методологічні положення Державного статистичного спостереження щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах. Наказ Державної служби статистики № 415 від 28.12.2022 р. (здійснюється шляхом опитування репрезентативної вибірки підприємств відповідного ВЕД), вилучивши з нього значну частину ВЕД (зокрема, ті, які формують нові технологічні уклади у важливих для країни секторах національної економіки -- агросекторі, ринковій інфраструктурі, державному управлінні, а також соціальних і креативних секторах -- потужного експортного ВЕД «Сільське, лісове та рибне господарство» (у 2021 р. тут створено 10,9 % ВВП), «Фінансова, страхова діяльність» (3 %), «Державне управління, оборона; обов'язкове соціальне страхування» (6,2 %), «Освіта» (4,3 %), «Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги» (2,5 %), «Мистецтво, спорт, розваги, відпочинок» (0,6 % ВВП) Виробництво та розподіл валового внутрішнього продукту за видами економічної діяльності. Валовий внутрішній продукт виробничим методом та валова додана вартість за видами економічної діяльності (2016-2021 рр.) з урахуванням перегляду даних платіжного балансу. Державна служба статистики України. , на які в цілому припадає 27,5 % ВВП і які розвивають ряд високомаржинальних бізнесів). За оцінками, сукупний оборот компаній гемблінгу і беттінгу становить 12-15 млрд грн на місяць, однак багато з них не сплачують податків Моїсеєнко В. Що приховує в собі український ігровий бізнес і чому страждає бюджет. Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки вже відкрили 45 справ. Comments.ua. 2023. 01 бер. . Інформація про цифровізацію цих ВЕД надходить фрагментовано.

Держстат припускає трактування набору ІКТ, що інтегруються на підприємствах, яке відрізняється від підходів Індексу цифрової економіки та суспільства ЄС (Digital Economy and Society Index -- DESI) Digital Economy and Society Index Report 2022 - Human Capital. Thematic chapters. European Commission. . Так, DESI розглядає е-обмін інформацією як програмне забезпечення (софт) планування ресурсів підприємства (Enterprise Resource Planning -- ERP) для автоматизації обліку, управління фінансами, виробництвом, формуванням і розподілом запасів, реалізацією і маркетингом; утриманням покупців, постачанням, проєктами, сервісним обслуговуванням, забезпеченням якості продукції. Це і впровадження штучного інтелекту Держстат не моніторить, хоча такі ІКТ (оптичне розпізнавання символів, рукописного тексту, мовлення, облич, комп'ютерний зір, віртуальна реальність й обробка зображень, семантичне павутиння, нейромережі тощо) активно використовуються в суспільному виробництві. І це, незважаючи на те, що наприкінці 2021 р. Мінцифри провело робочу зустріч з представниками Держстату та іншими зацікавленими суб'єктами в рамках проєкту EU4DigitalUA «Підтримка ЄС для е-урядування та цифрової економіки в Україні», на якій обговорювалися проблеми вимірювання рівня цифрового розвитку, побудови екосистеми DESI в Україні, за якими в ЄС оцінюють ефективність державної цифрової політики Мінцифра побудує екосистему Digital Economy and Society Index в Україні. Міністерство цифрової трансформації України. 2021. 22 груд. . В Україні не публікуються офіційні дані щодо кількості ІТ-фахівців, стану ринку їхньої праці. До того ж залишаються нереалізованими пропозиції з реформування освіти від українських робочих груп Проекти розділів плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України, як результати діяльності робочих груп, створених Відповідно до Указу Президента № 266/2022 від 21.04.2022 р. Питання Національної ради з відновлення від наслідків війни. Урядовий портал. ^, План відновлення. Освіта і наука (проєкт станом на 03.08.2022). Міністерство освіти та науки. , колективів вітчизняних та іноземних дослідників [1; 2].

Отже, мета статті -- дослідити релевантність оцінки глибини цифровізації секторів національної економіки і суспільства України, ступеня забезпеченості цього процесу ІТ-фахівцями, які здійснюють їх цифрові перетворення шляхом упровадження провідних ІКТ, виходячи з наявних статистичних інструментів моніторингу; оцінити гнучкість і спроможність екосистеми ІТ-освіти забезпечувати потреби секторів національної економіки в ІТ-фіхівцях; запропонувати шляхи вирішення проблем статистики сфери і архітектури екосистеми ІТ-освіти.

В Україні до війни під час пандемії цифрова трансформація бізнесу через інтеграцію базових і похідних ІКТ у всі сектори національної економіки і суспільства, яка здійснювалась ІТ-фахівцями, дозволила населенню за карантинів і локдаунів дистанційно працювати, навчатися, займатися бізнесом, спілкуватися, отримувати різні послуги (державні адміністративні, культурні, соціальні, охорони здоров'я, дистанційної купівлі продуктів харчування, ЖКГ тощо). При цьому створювалися додаткові кваліфіковані робочі місця, підприємства здобували додаткові конкурентні переваги, покращували свої послуги і продукцію, розширювали ринки збуту, що сприяло інтенсифікації технологічного розвитку країни в цілому.

Під час повномасштабної агресії РФ проти України сектор ІКТ й ІКТ-фахівці залишаються запорукою стійкості й швидкого повоєнного відновлення країни. Завдяки збереженню темпів зростання ІТ-бізнес підтримує ЗСУ, технологічні зміни в економіці, створює нові робочі місця, реалізовує гуманітарні ініціативи і робить свій внесок у Перемогу. Навіть під час війни експорт ІТ-послуг у 2022 р. склав 13 % сукупного експорту України 180 тисяч нових робочих місць: як змінилася українська ІТ-індустрія за 5 років. Український південь. 2022. 22 лис., його обсяг зріс на 400 млн дол. порівняно з довоєнним 2021 р. За даними Національного банку України, ІТ-індустрія забезпечила 7,34 млрд дол. валютних надходжень в українську економіку IT Ukraine. Оновлені дані: IT -- єдина експортна галузь в Україні, що зростає. IT Ukraine Association. 2023. 31 січ. . На 1 січня 2023 р. сума податків і зборів, сплачених ІТ-бізнесом у зведений бюджет України, становила 32,2 млрд грн, що на 4,4 млрд грн (або на 16 %) перевищило показник 2021 р. Зросла кількість фізичних осіб-підприємців (ФОП), які сплачують податки за ІТ-КВЕД (Класифікатор ВЕД).

Слід ураховувати, що в Україні втратила роботу значна частка зайнятого населення: унаслідок пандемії COVID-19 і під час війни ще 37 %; зареєстровано 4,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які залишили райони бойових дій, тому їх працевлаштування вимагало швидкого перенавчання, адаптації до потреб роботодавців, зокрема, в ІТ-персоналі Омбудсмен розповів, скільки українців виїхало за кордон із 24 лютого. Слово і діло. Аналітичний портал. 2022. 01 груд. . Від початку війни з України виїхало понад 14,5 млн осіб, з них 11,7 млн осіб -- до ЄС, де українська робоча сила закриває ряд вакансій, у тому числі IT-фахівців, зменшуючи дефіцит на ринку праці Ковпак А. «Не сидять на шиї»: наплив біженців з України приносить економічну вигоду Європі. Слово і діло. Аналітичний портал. 2022. 14 лис. (у ЄС у 2019 р. 55 % підприємств, що намагалися найняти ІКТ-персонал, мали труднощі із заповненням цих вакансій, зокрема у Чехії, Австрії і Нідерландах -- відповідно, 75, 74 і 70 % підприємств; 70% компаній ЄС навіть повідомляли, що подібна ситуація перешкоджає інвестиціям у біз- нес) ^25, Digital Economy and Society Index Report 2022 -- Human Capital. 2022. Thematic chapters. European Commission. Shaping Europe's digital future. Digital Economy and Society Index (DESI). 2021. Thematic chapters. Human Capital. European Commission. . Це створює для українських ІТ-фахівців додаткові можливості працевлаштування. Підходи ЄС до цифрової трансформації економіки і суспільства торкнулися їх безпосередньо, і в разі прискорення інтеграційних процесів зачеплять усе населення України.

Водночас в Україні проблемою є встановлення реальної кількості ІТ-фахівців (згідно з класифікатором професій), адже ця інформація відсутня в довідниках зайнятості у віці 15--70 років за статусом участі в робочій силі (зайняті, безробітні, які не входять до складу робочої сили), групами професій і спеціальностей згідно з дипломом (посвідченням) Робоча сила України. Стат. зб. 2021. Київ, Держстат, 2022. . За даними Офісу ефективного регулювання BRDO, станом на 8 квітня 2022 р. в ІТ-секторі працювало 331 тис. фахівців. За п'ять років ІТ-індустрія створила 180 тис. робочих місць 180 тисяч нових робочих місць: як змінилася українська ІТ-індустрія за 5 років. Український південь. 2022. 22лис. . Однак при посиланні на джерело вказується так званий дисклеймер (відмова від відповідальності): оцінка отримана на базі кількості активних ФОП за ІТ-КВЕД від компанії YouControl (економічна розвідка) за даними набору даних Єдиного державного реєстру на момент останнього оприлюднення. За інформацією Держстату, у 2021 р. кількість зайнятих (у тому числі в банках) у ВЕД «Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність» (62) склала 257,6 тис. юридичних осіб і 215,2 тис. ФОП (83,5 % суб'єктів господарювання), «Надання інформаційних послуг» (обробка даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; веб-портали) (63) -- 73,8 тис. юросіб і 47,4 тис. ФОП (63,9 % суб'єктів господарювання) Кількість зайнятих працівників у суб'єктів господарювання за видами економічної діяльності у 2010-2021 рр. Державна служба статистики України. . Але це не дає повної картини, оскільки у ФОП можуть працювати не лише ті, на кого вони зареєстровані, а й наймані працівники. Асоціація ІТ-Україна оцінює кількість ІТ-спеціалістів у 2021 р. у 285 тис. Результати національного дослідження IT-індустрії. IT Ukraine Association. 2022. 20 січ. Під час воєнного стану, за релокації значної кількості бізнесів, дистанційної роботи, виїзду за межі країни таке оцінювання стає вкрай важким, проте ці дані закладаються в офіційний прогноз потреб ринку праці від Мінекономіки, на основі якого щороку визначають кількість бюджетних місць у ІТ-освіті Сахно Г. Чому зростання IT-сектору вдвічі не вийде без зміни освітньої політики. Щоб у найближчі п'ять років збільшити частку IT у ВВП до 10 % варто збільшити кількість випускників профільних вишів. Що держава робить не так? Економічна правда. 2021. 09 лип. .

Індикаторами цифрової трансформації секторів економіки є інтенсивність застосування на підприємствах ІКТ. Так, у 2021 р. в Україні е-комерцію найбільше застосовували підприємства транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності (з її використанням реалізовано 30,9 % обсягу продукції та послуг; 12 % підприємств з тимчасового розміщення та організації харчування також залучали її у свою діяльність); від 1/4 до 2/3 підприємств секторів, представлених у виборці, потребували управління веб-сайтами. У 2020 р. розсилку е-рахунків і фактур у вигляді, придатному для автоматизованої обробки, здійснювали від 1/3 до 1/2 підприємств, у паперовому -- вдвічі більше; технології «великих даних» використовували 10,6--17,7 % підприємств. У 2022 р. послуги офісних і прикладних хмарних обчислень (найбільше -- у комп'ютерному програмуванні, консультуванні, інформаційних послугах) купували 21,2 % підприємств, найменше (6,3 %) -- в операціях з нерухомістю; соціальні медіа використовували від 1/4 до 1/2 підприємств; промислові й обслуговуючі роботи були задіяні на 4,9 % (найбільше) підприємств обробної промисловості; 3,5 % підприємств постачання електроенергії, газу, пари, кондиційованого повітря, водопостачання, каналізації, поводження з відходами; 3,2 % підприємств транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності; 3О-друк залучали у своїй діяльності 3,6 % (найбільше) підприємств обробної промисловості, 3 % -- у професійній, науковій, технічній діяльності (табл. 1).

Таблиця 1. Використання ІКТ на підприємствах за вибіркою ВЕД

Примітки: ¹ -- підсумок формують тільки включені до спостереження групи з оновленою затвердженою статистичною методологією, яка враховує вимоги ре совно використання ІКТ і е-торгівлі (періодичність показника -- раз на два роки). окремих показників щодо використання ІКТ на підприємствах мають здійснюваження; ³ -- інформація за 2022 р. сформована на основі даних ініціативно поданих сукупності об'єктів державного статистичного спостереження «Використання ін Джерело: складено авторкою за: Інформаційне суспільство. Використання інформа тання мережі Інтернет, соціальних медіа, послуг хмарних обчислень у 2022 р.;

Сенсу в розгляді інтенсивності застосування ІКТ, зайнятості ІКТ- фахівців за розміром підприємств лише по підприємствах вибірки частки ВЕД немає. Їх неможливо порівнювати з показниками DESI, оскільки підсумок (графу «Усього») формують обрані, а не всі групи ВЕД, тоді як показники DESI сформовані за всією сукупністю ВЕД (табл. 2 і 3), при тому, що Держстат і Євростат використовують одні й ті самі Регламенти ЄС щодо проведення статистичних досліджень.

З даних DESI можна робити системні висновки щодо інтенсивності впровадження окремих ІКТ у сектори економіки ЄС (табл. 2), у тому числі за розміром підприємств (табл. 3). Так, у ЄС найвищий рівень упровадження штучного інтелекту мали сектори ІКТ, освіта, охорона здоров'я, соціальна робота і виробництво, найнижчий -- управління відходами, будівництво, транспорт і харчування. Найбільш імовірним у найближчі два роки стане використання технологій штучного інтелекту у сферах фінансів і страхування, управління відходами, освіти, а найменш -- у нафтогазовому секторі, соціальній роботі та рекреаційній діяльності. У е-комерції лідирували підприємства ІКТ, видавничої і музичної діяльності, виробництва фільмів, телемовлення, професійної, наукової і технічної діяльності, які демонстрували загальний високий рівень задіяння е-комерції. Найбільш високотехнологічні ІКТ (штучний інтелект, хмарні обчислення, аналіз «великих даних», промислові та сервісні роботи, 3D-друк) найчастіше впроваджували великі підприємства, оскільки малі й середні не завжди мали ресурси, щоб скористатися їх перевагами (табл. 3).

Таблиця 2. Рівні впровадження окремих ІКТ за галузями в ЄС у 2020 р., % підприємств

Секції NACE	Штучний інтелект	Купували послуги середнього і високого рівнів хмарних обчислень
	як мінімум 1 ІКТ штучного інтелекту	як мінімум 2 ІКТ штучного інтелекту	планують використовувати штучний інтелект
Сільське, лісове господарство, рибальство	39,0	24,0	18,0
Виробництво	47,0	27,0	16,0
Виробництво комп'ютерів, електричних та оптичних приладів, авто, транспортного устаткування, меблів, ремонт				27,0
Виробництво коксу, нафти, хімікатів, пластику та інших неметалевих матеріалів				25,0
Виробництво базових металів, металопродукції, крім авто й устаткування				22,0
Виробництво 'їжі, напоїв, тютюну, текстилю, дерева, паперу, видавництво і друк				29,0
Будівництво	36,0	23,0	16,0	29,0
Нафта і газ	38,0	19,0	6,0
Поводження з відходами	31,0	21,0	27,0
Водо- і електропостачання	45,0	28,0	17,0
Постачання електроенергії, газу, пари, кондиційованого повітря; водопостачання; каналізація, поводження з відходами				27,0
Оптова торгівля (крім авто і мотоциклів)				28,0
Ритейл (крім авто і мотоциклів)	38,0	22,0	20,0	17,0
Торгівля автомобілями	36,0	22,0	20,0	27,0
Транспорт і зберігання				20,0
Харчування	36,0	26,0	20,0
Розміщення	42,0	22,0	15,0
Розміщення і харчування Рекреаційна діяльність	37,0	24,0	11,0	26,0
Телекомунікації				43,0
Комп'ютерне програмування, консультування, інформаційні сервіси	63,0	43,0	12,0	64,0
Видавнича діяльність, виробництво фільмів, телемовлення, музична діяльність				50,0
Адміністративна і допоміжна діяльність				27,0
Фінанси, страхування	40,0	20,0	27,0
Операції з нерухомістю	42,0	23,0	18,0	33,0
Професійна, наукова й технічна діяльність	43,0	22,0	18,0	39,0
Освіта	49,0	21,0	21,0
Здоров'я людини	47,0	29,0	19,0
Соціальна робота	47,0	26,0	10,0

Примітка:... -- дані відсутні.

Джерело: складено авторкою за: Digital Economy and Society Index 2021 -- Integration of digital technology. European Commission. 2022. P. 9, 11.

Таблиця 3. Інтенсивність застосування в ЄС різних ІКТ на підприємствах за їх розміром, % підприємств ISSN 2522-9303. Ekon. Ukr. 2023. № 6 (739)

ІКТ, що впроваджували підприємства	Усі	3 них
		великі	малі й середні
	2019	2021	2020	2020
Мали принаймні базовий рівень цифрової інтенсивності, з них:	X	60,0 (2021)
використовували ІКТ для екологічної стійкості	X	66,0 (2021)
здійснювали е-обмін інформацією через софт планування ресурсів підприємства (ERP)	36,0 (2017)	36,0 (2020)	80,0	35,0
використовували соціальні медіа	18,0 (2017)	23,0 (2019)	54,0	23,0
використовували штучний інтелект		25,0 (2020)
мали веб-сайт			94,0	76,0
надсилали е-рахунки, придатні для автоматизованої обробки	25,0 (2018)	32,0 (2020)	53,0	32,0
купували послуги середнього і високого рівнів хмарних обчислень (розміщення баз даних підприємства, софту бухгалтерського обліку, управління відносинами з клієнтами; обчислювальна потужність) і вбудовані хмарні технології	12,0 (2018)	26,0 (2020)	48,0	25,0
мали обсяг е-комерції, % усього обороту			16,0	17,0
продавали через е-комерцію щонайменше 1 % обороту			39,0	17,0
аналізували «великі дані» на підприємстві з будь-якого джерела даних на підприємстві або ззовні	12,0 (2017)	14,0 (2020)	34,0	14,0
здійснювали транскордонну е-комерцію			8,0	8,0
використовували промислових і сервісних роботів			28,0	6,0
використовували ЗБ-друк			17,0	5,0
працевлаштовували ІКТ-спеціалістів			76,0	18,0

Згідно з цілями Digital Compass, до 2030 р. понад 90 % малих і середніх підприємств ЄС мають досягти принаймні базового рівня цифрової інтенсивності, понад 75 % -- перейти на хмарні обчислення, технології «великих даних» і штучний інтелект 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade. European Commission. 2021 Mar 09. Крім того, подвійний («зелений» і цифровий) перехід ЄС спонукав включити у 2021 р. до набору ІКТ, що аналізуються DESI, показник оцінки взаємозв'язку між упровадженням ІКТ і екологічними діями підприємств (споживати менше енергії, матеріалів, обладнання або витратних матеріалів; віртуалізувати продукти і послуги; полегшити дистанційну роботу; скоротити відрядження; пропонувати стійкі транспортні альтернативи; виробляти менше відходів; керуватися принципами екодизайну; переробляти обладнання і продукти; вимірювати їх вплив на довкілля) -- екологічну стійкість підприємств ЄС Digital Economy and Society Index Report 2022 -- Human Capital. 2022. Thematic chapters. European Commission. (табл. 3). На нашу думку, Держстат також міг би завчасно включити цей показник до плану статистичних спостережень.

Зі спостережень Держстату можна проаналізувати використання ІКТ-фахівців на підприємствах відповідних ВЕД вибірки (табл. 4). Так, у 2021 р. ІКТ-фахівців найбільш інтенсивно наймали на підприємствах ВЕД «Інформація та телекомунікації» (60,5 % підприємств); у професійній, науковій, технічній діяльності (31,2 % підприємств), переважно на підприємствах цих самих ВЕД організовувалося навчання для ІКТ-фахівців та інших працівників, намагалися наймати ІКТ-фахівців і мали труднощі із заповненням цих вакансій; найменше -- у будівництві, тимчасовому розміщенні й організації харчування; на транспорті, у складському господарстві, поштовій і кур'єрській діяльності, більшість компаній (крім ВЕД «Інформація та телекомунікації») вирішували питання забезпечення ІКТ-фахівцями шляхом передачі впровадження ІКТ у аутсорсинг назовні.

ІТ-сектор України своїми значними успіхами великою мірою завдячує тривалій і масштабній присутності на висококонкурентному ринку.

Таблиця 4. Використання ІКТ-фахівців на підприємствах за вибіркою ВЕД

Група ВЕД (код КВЕД -- 2010)	% підприємств, що
	Мали ІКТ-фахівців у штаті	проводили ІТ-навчання	наймали / намагалися наймати ІКТ-фахівців	Мали ІКТ-вакансії, які складно було заповнити	здійснювали аутсорсинг ІКТ зовнішнім постачальникам послуг
		ІКТ- фахівців	ІНШИХ працівників
	2021	2020	2020	2020	2020	2020
Разом	21,7	4,5	4,4	6,4	2,0	14,1
Сільське, лісове та рибне господарство (А) Переробна промисловість (С)	23,2	4,0	4,1	5,8	1,9	14,0
Постачання електроенергії, газу, пари, кондиційованого повітря; водопостачання; каналізація, поводження з відходами (D, Е)	21,1	3,2	3,5	7,7	3,5	11,3
Будівництво (F)	10,3	2,3	3,0	2,6	0,6	14,1
Оптова, роздрібна торгівля; ремонт транспортних засобів (G)	23,4	5,3	4,7	6,5	2,0	17,7
Транспорт, складське господарство, поштова, кур'єрська діяльність (Н)	16,8	4,2	6,1	4,2	1,5	12,6
Тимчасове розміщення та організація харчування (І)	13,7	2,0	1,9	4,7	0,5	16,1
Інформація та телекомунікації (J), у тому числі	60,5	17,2	9,4	27,0	10,9	7,4
телекомунікації (61)	72,2	23,7	11,1	30,1	13,5	3,2
комп'ютерне програмування, консультування, інформаційні послуги (62, 63)	67,5	21,7	10,0	35,8	15,8	5,9
Фінансова, страхова діяльність (К) Операції з нерухомістю (L)	17,7	2,9	3,5	3,8	0,6	13,2
Професійна, наукова, технічна діяльність (М)	31,2	6,7	8,5	8,3	1,9	13,9
Діяльність адміністративного, допоміжного облуговування (N) Державне управління, оборона; обов'язкове соціальне страхування (О) Освіта (Р) Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги (Q) Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (R)	13,5	1,8	1,6	4,1	0,9	12,0
За розміром підприємств1
Малі (1--49 осіб)	14,2	2,2	2,5	3,9	0,9	14,3
Середні (50--249 осіб)	42,0	9,4	8,4	10,6	3,6	15,1
Великі (250 осіб і більше)	74,1	21,4	20,5	32,9	15,7	8,1

У 2021 р. в ЄС працювали 9 млн ІКТ-фахівців, найбільше -- у Німеччині (2 млн, або 22,5 %), Франції (1,2 млн, або 13,9 %), Італії (0,8 млн, або 9,5 %) (разом 40 % робочої сили ІКТ ЄС, що склало 4,5 % зайнятих у ЄС віком 15--74 р.) ^{34 Ярова М. До топ-100 аутсорсерів світу увійшли 12 IT-компаній з України. Ain.ua.} 2021 17 лют.. Мета ЄС, згідно з Digital Compass, -- досягти 20 млн (10 % усіх зайнятих) ІКТ-фахівців до 2030 р. У 2020 р. 19 % підприємств ЄС наймали ІКТ-спеціалістів, при цьому у 2019 р. 55 % підприємств, які намагалися це зробити, мали труднощі із заповненням вакансій ^{35 Ївженко Д. За рік Україна піднялася в глобальному рейтингу швидкості інтернету на 15 позицій. Ain.ua. 2022. 21 лют.}

³⁶ Shaping Europe's digital future. European Commission. 2020. Feb 19.

³⁷ 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade. European Commission. 2021. Mar 09. . У таких умовах 20 % підприємств ЄС здійснювали ІКТ-навчання свого персоналу. Ідеться про переважно (68 %) великі компанії і лише 18 % малих і середніх ^{38 Там само.}.

В освіті Україні діє Європейська кредитно-трансферна система (ЄКТС), запроваджена для зарахування кредитів, отриманих студентами під час навчання в інших закладах, за кордоном; кількісної оцінки навчальних програм, дисциплін і сукупного обсягу накопичених студентом кредитів для отримання кваліфікації певного освітнього ступеня 1 кредит ЄКТС, одиниця виміру навчального навантаження студента, становить для денної форми 30 год., для заочної -- 25 год. Максимальне річне навантаження студента не може перевищувати 60 кредитів. Максимальна кількість лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, консультацій на 1 кредит для молодшого бакалавра й бакалавра -- 16 год., магістра -- 10 год., решта -- самостійна робота. Загальна кількість контактних годин на тиждень для молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста) і бакалавра -- не більше 30 год. (15 занять на тиждень), магістра -- 18 годин (9 занять на тиждень). Щоб стати молодшим бакалавром, потрібно мати 120 кредитів за два роки, бакалавром -- 180--240 кредитів (за три -- чотири роки), магістром -- 90--120 кредитів (за півтора -- два роки). Якщо особа має профільну середню освіту за відповідним або спорідненим профілем, їй достатньо отримати 120--180 кредитів (за два -- два с половиною року навчання), тобто 60 кредитів можуть бути перезараховані.. ЄКТС регулюється Законами України «Про вищу освіту» Про вищу освіту. Закон України № 1556-VII від 01.07.2014 р. , «Про фахову передвищу освіту» Про фахову передвищу освіту. Закон України № 2745-VIII від 06.06.2019 р. , Методичними рекомендаціями МОН Про Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах. Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-119 від 26.02.2010 р. , ключовими документами закладів фахової передвищої освіти (ЗФПО). Останні випускають молодших спеціалістів, фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів і бакалаврів; ЗВО готують бакалаврів і магістрів за затвердженими МОН стандартами вищої освіти.

Серед вступників зростає популярність галузі знань ІТ. На ІТ-спеціаль- ності у 2021/22 навчальному році на бакалаврат і в магістратуру ЗВО й ЗФПО вступили, відповідно, 25,7 тис. і 7,4 тис. осіб (табл. 5) (у 2019/20 н. р. -- 17,6 тис. і 6,5 тис. осіб Вища освіта в Україні у 2019 р. Державна служба статистики України. ). Усі студенти навчалися переважно на денній формі навчання. Вартість навчання на контрактній основі на бакалавраті й у магістратурі у 2022/23 н. р. у лідерів -- Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (далі -- КПІ) за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» денної форми склала 45 тис. грн, заочної -- 35 тис. грн на рік; у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» за спеціальностями «Комп'ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення» -- 55 тис. грн на рік Вартість навчання на контрактній основі у 2022/2023 навчальному році в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «21 Інженерія програмного забезпечення» на бакалавратій у магістратурі. ; є ЗВО і ЗФПО з меншою вартістю навчання на цих спеціальностях.

Таблиця 5. Кількість студентів ІТ-спеціальностей у ЗВО і ЗФПО на початок

Освітні ступені (освітньо-кваліфікаційні рівні, ступені)	Загальна кість студентів, осіб	у тому числі за формами навчання, %
		денною	вечірньою	заочною	дистанційною
Молодший спеціаліст	9 485	97,3	--	2,7	ЗФПО --
Фаховий молодший бакалавр	14 189	97,3	--	2,7	--
Молодший бакалавр	--	--	--	--	--
Бакалавр	538	95,3	--	4,7	--
Молодший спеціаліст	2 974	97,9	--	2,1	ЗВО --
Фаховий молодший бакалавр	4 384	97,9	--	2,1	--
Молодший бакалавр	137	98,5	--	1,5	--
Бакалавр	70 838	91,1	0,1	8,8	0,1
Магістр	14 350	84,6	--	15,3	0,1

Примітки: ¹ -- згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про за підготовка здобувачів вищої освіти» № 266 від 29.04.2015 р.; за цими форма

Джерело: розраховано авторкою за: Вища та фахова передвища освіта в Україні

Перевагами навчання у ЗПФО і ЗВО є: значний обсяг теоретичних знань; наявність бюджетної форми навчання (безкоштовно з виплатою стипендії для бакалаврів у розмірі 2000--2550 грн / міс. Розмір студентських стипендій у2022--2023 навчальному році. Профспілка працівників освіти та науки.); відстрочка від призову і мобілізації; надання недорого гуртожитку (низької комфортності); наявність у багатьох вітчизняних університетах програм співпраці із закордонними університетами. Недоліками є: формальний підхід до проходження виробничої практики (часто вона відбувається за знайомством, на кафедрі, бізнес не залучає сторонніх до комерційних розробок); висока вартість навчання; його тривалий строк за жорстким графіком (щороку 12 тижнів канікул для денної форми, п'ять тижнів практики бакалаврів), хоча частина студентів навчається у гнучкішому режимі заочно. У КПІ й ряді інших ЗВО, навіть у Національному медичному університеті імені О. Богомольця, у 2020/21, 2021/22, 2022/23 н. р. навчання велося здебільшого дистанційно, і це не завадило студентам опановувати навчальні матеріали й проходити атестацію онлайн.

Також викликає питання перевантаження нормативної та вибіркової частин навчальних планів технічних спеціальностей значною кількістю гуманітарних предметів, у тому числі рівня середньої школи (табл. 6).

Це не стосується професійної англійської мови, важливої для вивчення зарубіжних навчальних матеріалів, статей, подкастів, відео, професійних книг, вільного спілкування з іноземними колегами, роботодавцями. Гуманітарні дисципліни розвивають людину, проте у 2022/23 н. р. через атаки ворога на енергетичну інфраструктуру виникали блекаути, багато освітян і студентів втратили доступ до свого місця роботи і навчання (виїхали або знаходяться в окупації). І коли постає запитання, що викладати студентам ІТ -- «Безпеку життєдіяльності та цивільний захист» або «Вищу математику», відповідь є очевидною. Тим більше, що ще до пандемії і війни, згідно із Законом України «Про освіту», розпочалося скорочення обов'язкових предметів загальноосвітніх шкіл за рахунок інтеграції курсів (замість мови і літератури -- словесність, алгебри і геометрії -- математика тощо) Сонячна М. Реформа: обвальне скорочення предметів і профільна шкільна освіта. ВІСТІ. 2017. 6 лис. . Цей підхід є прийнятним і у ЗПФО та ЗВО. Згідно з опитуванням Stack Overflow Developer Survey 2022 (70 тис. анкет) Stack Overflow Developer Survey 2022. , іноді і технічні дисципліни в навчальних програмах є застарілими, тому 86 % опитаних самостійно вивчали мову програмування, фреймворк, інші інструменти розробки, адже ЗПФО і ЗВО лише дають ази.

Таблиця 6. Типова структура освітньої програми ІТ-спеціальності

Компоненти освітньої програми ІТ-спеціальності	Обсяг, кредитів ЄКТС
Нормативні Загальний обсяг циклу загальної підготовки	62,5
Загальний обсяг циклу професійної підготовки, у тому числі переддипломна практика і дипломне проектування (по 6 кредитів)	117,5
Вибіркові	12
Загальний обсяг циклу загальної'/гуманітарної підготовки (вибіркові освітні компоненти із загальноуніверситетського каталогу)	14
Загальний обсяг циклу професійної підготовки (вибіркові освітні компоненти з міжфакультетського/факультетського/кафедрального каталогів вибіркових компонент)	46
Загальний обсяг освітньої програми	240

Джерело: складено авторкою за: Компоненти освітньої програми І (бакалаврський) рівень за спеціальністю 126 Інформаційні системи та технології, галузь знань 12 Інформаційні технології. Кваліфікація: бакалавр з інформаційних систем та технологій. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2020.

Ці та інші питання порушувалися в серпні 2022 р. при обговоренні проекту «План відновлення України. Освіта і наука» План відновлення. Освіта і наука (проект станом на 03.08.2022). 337 с. , у рамках якого було акцентовано такі проблеми: інфраструктурні; пов'язані з релокаціею викладачів і студентів; наявність елементів корупції і академічної недоброчесності; вади моделі ЗНО; брак фінансової та освітньої автономії; тривалість освітніх програм зафіксовано законодавством, а соціальні пільги (відстрочка від призову, знижки, стипендії тощо) прив'язано до статусу студента; мережа ЗВО і ЗФПО е завеликою. З огляду на це, пропонуеться скоротити мережу закладів освіти і термін навчання на бакалавраті з чотирьох до трьох років, сприяти запровадженню програм короткого циклу для швидкого виходу на ринок праці в ІТ (120 кредитів ЄКТС, молодший бакалавр).

Крім того, щоб навчати ліцензійний обсяг студентів у ЗВО і ЗФПО, ліцензіари, згідно із Законом України «Про освіту», повинні періодично проходити забюрократизовану процедуру ліцензування спеціальностей. Для цього мають бути виконані такі кадрові ліцензійні умови: наявність на освітній програмі трьох осіб, які мають науковий ступінь і/або вчене звання, працюють у ЗВО за основним місцем роботи і мають освітню й/або професійну кваліфікацію, відповідну освітній програмі. Також вони повинні мати, зокрема, такі здобутки за останні п'ять років: не менше п'яти статей у фахових виданнях України, що входять до наукометричних баз Scopus, Web of Science, Core Collection; один патент на винахід, п'ять деклараційних патентів на винахід чи корисну модель, не менше п'яти свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір (не стосується сумісників фахівців-практиків на науково-педагогічних посадах). Передбачено й певні винятки. Так, замість публікацій у наукових виданнях ідеться: у військовій сфері -- про участь у миротворчих операціях ООН, бойових діях; для культури і мистецтва -- про керівництво студентом -- призером або лауреатом міжнародних, всеукраїнських, європейських, всесвітніх мистецьких конкурсів, фестивалів і проєктів, роботу в журі міжнародних, всеукраїнських мистецьких конкурсів і проєктів; за спеціальністю «Фізкультура і спорт» -- про керівництво студентом, який брав участь у Олімпійських, Параолімпійських іграх, Всесвітній і Всеукраїнській універсіадах, Чемпіонатах світу, Європи, європейських іграх, етапах Кубка світу і Європи, Чемпіонаті України; виконання обов'язків тренера, помічника тренера національної збірної команди України з видів спорту, суддівство цих змагань тощо Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Постанова Кабінету Міністрів України № 1187-2015-п від 30.12.2015 р. . Отже, там, де дисертації практично не захищають через специфіку діяльності. Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) відносить розробку софту, комп'ютерних і відеоігор тощо до креативних індустрій -- так само і законодавство України такі види економічної діяльності, як видання комп'ютерних ігор, іншого програмного забезпечення, комп'ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, тобто галузі, у яких концентровано поєднуються технологічні, комерційні й творчі компоненти діяльності Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 265-р від 24.04.2019 р. . Тому докази майстерності в них також можуть бути особливими.

У нинішній ситуації, з огляду на викладене, Асоціація IT Ukraine ініціювала розробку нового порядку бронювання й механізму тимчасового виїзду ІТ-фахівців за кордон під час воєнного стану Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час. Постанова Кабінету Міністрів України № 76 від 27.01.2023 р. . Цим порядком ІТ-підприємства визнаються критично важливими для функціонування економіки і забезпечення життєдіяльності населення, якщо обсяг податків, зборів, платежів (тобто три і більше критеріїв) за звітний податковий рік перевищує еквівалент 1,5 млн євро; валютних надходжень -- еквівалент 32 млн євро; підприємства мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з відповідним переліком об'єктів державної власності; підприємства мають важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади; відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ; середня зарплата працівників є не меншою від середньої зарплати в регіоні за звітний період; підприємство є резидентом «Дія Сіті». Співробітництво з таким підприємством є ознакою вищої кваліфікації викладача. Адже не факт, що потенційних студентів ІТ будуть цікавити випускаючі кафедри з викладачами кандидатами і докторами наук, які захистили дисертації 20-30 років тому, в більш стабільні періоди, адже з часом це буде зробити значно складніше: у 2021 р. за ІТ-спеціальностями дисертацію захистило лише 4 % вступників до аспірантури (37 осіб з 474) Освіта. Аспірантура в Україні у 2021 р. Державна служба статистики України..

Суб'єкти ринку ІТ-послуг визнають, що диплом ЗВО і ЗФПО про ІТ-освіту потрібен, однак пошукувачів тестуватимуть на вміння і навички на співбесіді протягом випробувального терміну. Тому, якщо людина не готова витрачати три-чотири роки життя, необхідно обрати інтенсивні курси, де не навчатимуть зайвому, і в короткі строки опанувати бажану спеціальність. Особливо це актуально щодо перенавчання спеціалістів з інших галузей. Випускники профільних ІТ-факультетів можуть підвищувати свою кваліфікацію в обраному напрямі самостійно, оскільки постійно відбувається розвиток різних ІКТ і їх спеціалізація Сверчков В. Чи потрібна програмісту вища освіта? ITVDN. 2020. 14 вер. .

В Україні діє багато рекрутингових агенцій, які крім прийому заявок від роботодавців і пошукувачів вакансій здійснюють бенчмаркінг ринків -- попиту на ІТ-фахівців у певних секторах: е-комерція, FinTech (ІКТ у фінансах), HealthTech (ІКТ у охороні здоров'я), Gambling & Betting (азартні ігри і ставки), EdTech (цифрова освіта), Foodrech (ІКТ у сфері масового харчування); цифрових медіа, соціальних мережах, Mar/AdTech (цифрова реклама); LegalTech (ІКТ у юриспруденції, комплаєнсі), GameDev (розробка комп'ьютерних і відеоігор) тощо, а також ІТ-спеціальностей, мов програмування, зарплат тощо, дають корисні поради щодо проходження співбесід. Налагоджено екосистему аутсорсингу: найбільша в Україні фріланс-біржа Freelancehunt, що до війни забезпечувала частковою або повною зайнятістю 25-40 тис. фрілансерів на рік, продовжує працювати, на ній діє 11 категорій за 128 напрямами діяльності, щодня публікується 150-200 завдань. Ця кількість зростатиме, оскільки Freelancehunt просуває сервіс на ринки ЄС, США, Канади, Ізраїлю. Ринок фрілансу в Україні -- одна з найстійкіших ніш, оскільки замовлення виконуються віддалено, тобто навіть в умовах релокейту. Українські фрілансери виходять і на закордонні біржі, наприклад Upwork, Fiverr. Нині на них є більше можливостей для ІТ-фахівців з України, адже ці платформи перестали працювати на ринках країн-агресорів Пальчинська Л. «До війни забезпечували роботою до 40 000 фрілансерів на рік. Не збираємося зменшувати оберти і зараз». Як працює Freelancehunt. ain.ua. 2022. 18 бер. . Перелік затребуваних високооплачуваних базових IT-спеціальностей на ринку у 2022 р. подано в табл. 7.

Крім того, в Україні затребувані ІТ-фахівці, які швидко пройшли перекваліфікацію з дотичних професій (реклама, маркетинг, логістика) у таких сферах, як SMM (Social Media Marketing -- маркетинг у соціальних мережах), CRM (Customer Relationship Management -- управління взаємовідносинами з клієнтами), SEO (Search Engine Optimization -- оптимізація під пошукові системи), PPC (Pay Per Click -- розміщення контекстної реклами), Aguila (транспортні системи безпеки за допомогою технологій IoT) тощо. Також в Україні активно розвиваються хостингові й стрімінгові платформи, соцмережі й месенджери з можливістю монетизації контенту: Viber (щомісяця 12 млн користувачів), Facebook (11 млн), Telegram і WhatsApp (відповідно, 6 млн і 5 млн). Найпопулярніші соцмережі й хостинги -- Facebook, YouTube (по 13 млн), Instagram (10 млн), Twitter (7 млн), Tik Tok (5,5 млн). Найбільше часу користувачі витрачають на контент Tik Tok (88 хв./день, дехто -- по 4 год./день); YouTube (середня тривалість знаходження -- 54 хв./день) Данильченко Ю. Найпопулярніші соціальні мережі і месенджери в України за версією Київстар. effect-m. 2021. 19 лют. . Але для заробітку необхідні базові навички створення цифрового контенту і, бажано, його просування в соцмережах. Контент-мейкери здатні заробляти також як інфлюенсери. Так, Instagram зобов'язався витратити 1 млрд дол. у 2022 р., щоб винагородити кріейторів і заохотити їх зробити соціальні мережі своєю роботою Єлісеєва А. Монетизація Інстаграм: посібник для авторів контенту. PPC / SEO. 2022. 02 лис. . До 2030 р. принаймні 80 % дорослих громадян мають володіти базовими цифровими навичками 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade. European Commission. 2021 Mar 09 (у 2021 р. таких було 26 %). «Навички створення контенту» в Рамці цифрових компетенцій 2.0 ЄС Vuorikari R., Punie Y., Carretero Gomez S., Vanden Brande G. DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: The Conceptual Reference Model. Luxembourg Publication Office of the European Union, 2016.

Таблиця 7. Найбільш затребувані базові високооплачувані спеціальності в IT сфері у 2022 р.

Blockchain Engineer (інженер з блокчейну)	Розробка і впровадження архітектури й рішень з використанням технології блокчейн, розподілених реєстрів. Повинен мати навички програмування, розуміння технологій у основі Ripple, R3, Ethereum і Bitcoin, методології консенсусу, стеків протоколів безпеки, криптовалютних бібліотек і функцій
Software Architect (архітектор софту)

Подобные документы

• Міжгосподарські зв’язки аграрного та промислових секторів економіки України

  Аналіз міжгосподарських зв'язків різних секторів економіки України на прикладі аграрного та промислового. Розгляд економічних аспектів співпраці аграрних суб'єктів господарювання з промисловими, їх подальших перспектив конкурентоспроможного розвитку.
  
  статья [18,9 K], добавлен 11.09.2017
  

• Національна економіка України, її стан та основні проблеми

  Стан національної економіки України. Основні проблеми та шляхи їх подолання. Напрями формування систем керування економічними процесами. Досвід інших держав щодо розвитку національної економіки. Стратегії розвитку національної економіки України.
  
  реферат [49,5 K], добавлен 28.03.2011
  

• Державне регулювання економіки

  Сутність, необхідність і загальні причини обмеженості державного регулювання. Розроблення і виконання державних цільових програм. Проблеми системи податкового регулювання економіки і шляхи їх вирішення. Регулювання розвитку будівельної індустрії.
  
  контрольная работа [44,2 K], добавлен 18.07.2011
  

• Чинники та рівень інвестування національної економіки

  Приток в інвестиційну сферу іноземного та приватного національного капіталу. Аналіз інвестування національної економіки. Чинники, що впливають на інвестування національної економіки. Рекомендації та шляхи покращення інвестиційної привабливості України.
  
  контрольная работа [643,6 K], добавлен 18.10.2011
  

• Суспільне відтворення, його типи та показники

  Загальна характеристика, сутність, фази та типи суспільного відтворення. Дослідження проблеми реалізації сукупного доходу. Проблеми суспільного відтворення в Україні та шляхи їх вирішення. Визначення пріоритетних напрямів розвитку економіки країни.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 01.05.2014
  

• Філософсько-економічні аспекти підприємництва

  Особливості філософії економічного феномена підприємництва як домінуючого чинника інноваційної економіки. Поняття "підприємництво": історичний та економічний аспект. Проблеми моралі в підприємницькій діяльності, парадокси, проблеми та шляхи їх вирішення.
  
  курсовая работа [51,3 K], добавлен 30.05.2010
  

• Підприємство як суб'єкт ринкової економіки

  Обґрунтування теоретико-методологічних основ функціонування підприємства як суб’єкта ринкових відносин та визначення його місця в структурі національної економіки. Аналіз динаміки показників діяльності підприємництва в Україні. Шляхи подолання проблем.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 14.01.2016
  

• Вирішення проблем сезонності на підприємствах харчової промисловості

  Питання сезонності деяких галузей харчової промисловості. Основні проблеми підприємств. Нерівномірність вироблення продукції. Шляхи вирішення проблеми сезонності. Особливості сировинної бази та попиту на продукцію. Раціональне використання сировини.
  
  статья [20,6 K], добавлен 20.04.2011
  

• Економічна криза в Україні та шляхи її подолання

  Кон'юнктурні коливання економіки та ділові цикли. Поняття циклічних коливань в економіці. Криза як один з факторів циклічного розвитку. Аналіз та проблеми вирішення економічної кризи в Україні. Шляхи подолання економічної кризи в Україні.
  
  курсовая работа [51,7 K], добавлен 13.09.2003
  

• Реформування державної власності – основа переходу економіки України до соціально ринкового господарства

  Загальні умови переходу економіки України до соціального ринкового господарства. Сучасні соціально-економічні проблеми, шляхи та методи їх вирішення. Класифікація об’єктів державного сектора. Розвиток реформування державної власності в Україні.
  
  реферат [22,4 K], добавлен 28.03.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам