Забезпечення цифровізації секторів національної економіки ІТ-фахівцями: проблеми і шляхи їх вирішення

Оптимізує процес розробки, вибір дизайну і технічних стандартів (написання коду, інструментів і платформ). Визначає вимоги замовника і розробляє прототипи. Навички: моделювання даних; розуміння архітектури софту; програмування; аналітичні навички

Big Data Engineer (інженер з «великих даних»)

Планує, проектує й керує всім життєвим циклом великомасштабних розробок і розгортання додатків Big Data. Деякі з навичок: технології Hadoop, Spark і NoSQL, зберігання даних; програмування; візуалізація даних; комунікативні навички

IoT-Solutions Architect (архітектор ІоТ-рі- шень)

Нагляд за стратегією розробки і впровадження рішень ІоТ. Навички: програмування, Machine Learning, проектування архітектури апаратного забезпечення. Відповідає за керівництво архітектурою, проектуванням, допомогою в розробці взаємодії екосистеми ІоТ на основі ІоТ Solution Framework і перетворення потреб бізнесу на вимоги до архітектури рішень

Data Scientist (фахівець з вивчення даних)

Аналізує, інтерпретує складні дані, щоб допомогти організаціям приймати більш ефективні, своєчасні рішення. Розуміє алгоритми машинного навчання; створення моделі даних; кодування на Python, R, SAS; інші аналітичні інструменти

QA (Quality Assurance) Engineer (забезпечення якості)

Забезпечує якість розробки софту та його функціональне тестування в ручному і автоматичному режимах. Головна відмінність: тестувальники тестують готовий продукт, QA-інженери стежать за якістю продукту на етапах розробки, щоб не було помилок і багів, чим підвищують якість продукту

Спеціальності в Gem-Dev, виробництві відео, анімації та кіно тощо

Ігровий продюсер; дизайнер ігровий, графічний, звуковий, відео, анімації 2D/3D, художники і програмісти руху, ігрової механіки; UX/UI програмісти, розробники у сфері штучного інтелекту, адміністратори ігрових серверів

Джерело: складено авторкою за: 10 найпопулярніших професій в IT в 2022. Cases.media. 2022. 29 чер.

Висновки

ІКТ-сектор відіграв стабілізуючу роль під час випробувань країни -- у період пандемії і сьогодні, в умовах повномасштабної агресії РФ проти України. Він, безумовне, зробить і вагомий внесок у повоєнну відбудову держави. Для активізації цифровізації секторів національної економіки необхідно, щоб результативність секторальної цифрової політики держави визначалася за релевантним повним набором статистичних спостережень сфери в усіх, а не лише в окремих видах економічної діяльності. Нині з-під статистичного контролю впровадження ІКТ на підприємствах виведено групу ВЕД, які продукують майже третину ВВП. Україні як кандидату на вступ до ЄС слід запроваджувати європейські практики цифрового табло DESI, у тому числі щодо суцільного аналізу всіх ВЕД на предмет запровадження ІКТ; набору базових ІКТ, вивчення динаміки ринку праці ІТ-фахівців тощо.

У рамках реформування освітньої політики, а також з огляду на існуючу в країні ситуацію необхідно посилити гнучкість системи акредитації і ліцензування діяльності у сфері ІТ-освіти з розумінням специфіки галузі як креативної; скоротити термін навчання за рахунок оптимізації переліку гуманітарних дисциплін (при збільшенні викладання англійської мови професійного спрямування), гнучкості навчального графіка, який і так суттєво змінився протягом трьох років дистанційного навчання в період пандемії, акцентування участі студентів у комерціалізованих практичних розробках, скорочення терміну навчання на бакалавраті з чотирьох до трьох років, сприяння програмам короткого циклу (молодший бакалавр тощо).

ЗВО і ЗПФО дають фундаментальні теоретичні знання, а більшості випускників доводиться самостійно або за допомогою різних інтенсивних ІТ-курсів вивчати необхідну їм мову програмування, фреймворк, інші інструменти розробки. Для потенційних роботодавців пріоритетними є наявність не диплому, а знань і навичок, які встановлюються під час співбесіди, випробувального терміну. Їх можна набути самостійно.

Список використаної літератури

1. Відбудова України: принципи та політика. За ред. Ю. Городніченка, І. Сологуб, Б. Ведер ді Мауро. Centre for economic policy research -- СEPR RPESS, 2022. 508 р.

2. Освіта України в умовах воєнного стану. Інф.-аналіт. зб. За заг. ред. С. Шкарлета. МОН; Державна наукова установа «Інститут освітньої аналітики». Київ, 2022, 358 с.

3. Міщенко В.І. Стратегічне управління процесами цифрової трансформації економіки. Економіка України. 2022. № 1. С. 67--81.

4. Аніщенко О.В. Неформальна освіта дорослих в умовах російсько-української війни: стан, проблеми і перспективи розвитку. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2022. № 21 (1). С. 18--34.

цифровізація екосистема освіта інформаційний

References

1. Rebuilding Ukraine: Principles and Policies. Yu. Gorodnichenko, I. Sologoub, B. Weder di Mauro (Eds.). Centre for economic policy research -- СEPR PRESS, 2022. [in Ukrainian].

2. Education of Ukraine under martial law. S. Shkarlet (Ed.). Kyiv, 2022. [in Ukrainian].

3. Mishchenko V. Strategic management of digital transformation of the economy. Economy of Ukraine, 2022, № 1, pp. 67-81. [in Ukrainian].

4. Anishchenko O. Non-formal adult education in the conditions of Russian-Ukrainian war: state, problems and prospects of development. Adult education: theory, experience, prospects, 2022, № 21 (1), pp. 18-34. [in Ukrainian].

Размещено на http://www.allbest.ru/