Інструментарій збереження та розвитку інтелектуального кадрового потенціалу промисловості України

Джерело: складено авторами за: Попит та пропозиція на зареєстрованому ринку праці у січні - серпні 2022 року. Аналітична і статистична інформація. Державний центр зайнятості. иКЬ: https://www.dcz.gov.ua/analitics/67

На проблему нестачі кваліфікованих кадрів вказують сьогодні й промисловці, оскільки дефіцит кваліфікованого кадрового ресурсу стає відчутною перепоною подальшого розвитку галузі. З одного боку, проблема трудової міграції, яка позбавляє країну кваліфікованих кадрів, може бути вирішена через надання гідних умов праці, підвищення зарплат до рівня європейських, можливість будувати кар'єру у великих компаніях. З іншого боку, сьогодні на обліку безробітних у великих містах понад 80% - це люди з вищою освітою, які мають високу кваліфікацію та розвинені навички.

У перспективі можуть загостритися проблеми кадрового забезпечення для повоєнного відновлення промислових підприємств, закріплення працездатного населення та молоді, забезпечення зайнятості реемігрантів. Серйозну загрозу для економіки країни становитиме імовірність неповернення в поствоєнному періоді мігрантів і біженців через неможливість знайти високооплачувану роботу, руйнування житла та непридатні для життя умови. У травні 2022 р. на інтернет-платформі OLX.ua проведено онлайн-опитування відвідувачів, яких бойові дії змусили мігрувати за кордон і до більш спокійних регіонів нашої країни, та зроблено зріз міграційної мобільності та працевлаштування серед “блакитних комірців” під час війни Українці готові опанувати нову професію, щоб знайти роботу - опитування. Мінфін. 07.06.2022. URL: https://minfin.com.ua/ua/2022/06/07/86735707. За результатами опитування трьох тисяч відвідувачів платформи, серед “блакитних комірців” 25% респондентів евакуювалися до інших міст України, лише 3% - за кордон. Серед осіб, які залишилися в Україні, працевлаштовані лише третина (29%). При цьому 75% з них залишилися працювати на своєму попередньому (довоєнному) місці роботи.

Нині Державною службою зайнятості проводиться анкетування роботодавців про потребу в працівниках на 2022 р., що дозволить спрогнозувати ринок праці, підготувати кваліфікований персонал відповідно до актуальних потреб ринку праці та вимог робочого місця. Держслужба зайнятості зазначає, що наявна проблема кваліфікаційного розриву має вирішуватися зусиллями як ринку праці (роботодавців), так і зусиллями вищої освіти. Сприятиме зменшенню “кваліфікаційної ями” в Україні розвиток дуальної освіти, вдосконалення умов проходження практики.

Серйозною проблемою для багатьох промислових підприємств країни є гострий дефіцит кваліфікованих кадрів технічних спеціальностей, як фахівців з вищою освітою (інженерів-конструкторів), так і зі спеціальною (токарів, фрезерувальників тощо). На великих промислових підприємствах у сфері енергетики, машинобудування, металургії, оборонній, будівельній сферах і хімічній промисловості скаржаться на дефіцит молодих кваліфікованих кадрів. Вже зараз низка промислових підприємств (“Українські енергетичні машини”, “Рівнеазот”, НДІ “Квант”) через брак кваліфікованих молодих кадрів і масову міграцію талановитої молоді за кордон стикнулися зі стрімким старінням своїх колективів.

Комплекс невирішених проблем щодо взаємодії держави, найманих працівників і роботодавців накладає відбиток і на сферу підготовки кадрів для промисловості. Негативною тенденцією останніх років для відтворення промислових кадрів стала тенденція до зростання кількості абітурієнтів, що обирають гуманітарні науки, і лише третина випускників закладів загальної середньої освіти готові вступати до закладів вищої освіти на технічні спеціальності.

Недостатність базових знань з точних і природничих наук (а лише 6-8% випускників шкіл набирають необхідну кількість балів для вступу) призводить до того, що професії, пов'язані з вивченням фізики, хімії (зокрема, інженер -металург, хімік- технолог тощо), не користуються попитом під час вступу до ЗВО. Як наслідок, промисловість (насамперед, металургія та хімічна промисловість) є обмеженою у фахівцях через зростаючий відплив кадрів і недобір абітурієнтів за напрямами “фізика” та “математика” Країна без математиків: від популізму - до загрози нацбезпеці. Укрінформ. 07.09.2021. ИКЬ: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3311047-kraina-bez-matematikiv-vid-populizmu-do-zagrozi- nacbezpeci.html.

Інтелектуальний кадровий потенціал промисловості можна охарактеризувати кількістю студентів, які вступають на інженерно -технічні, наукові та спеціальності з охорони й збереження здоров'я, їх динамікою та часткою у загальній чисельності вступників. За даними Державної служби статистики України Підготовка фахівців у ЗВО на початок 2020/2021 навчального року за галузями знань відповідно до

Переліку 2015 (табл. 2.3). Вища та фахова передвища освіта в Україні у 2020 році. Державна служба статистики України. 2021. ЦЕ.Ь: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/osv/vush_osv/

arh vuz 20 u.html, кількість студентів, які вперше вступили до закладів вищої освіти у 2020/2021 навчальному році, становила 277 057 тис. осіб. Серед них за галузями знань: студентів, які вступили на спеціальності охорони здоров'я та добробуту (Н) - 24 758 осіб, на наукові спеціальності ^) - 43 185, на інженерні (Е) - 60 647 осіб. Співвідношення студентів, які вступають за цими напрямами, в поточному навчальному році становило Н9% - S16% - Е22%. Вступили навчатися за програмами вищої освіти на гуманітарні та економічні спеціальності 53%. Водночас, за даними дослідження ОЕСР, проведеного у 2012 р. [11], середнє значення частки студентів за країнами ОЕСР, що вступали на ці спеціальності, становило 40% (відповідно, 14% - 10% - 16%). Україна відрізняється від європейських країн низьким показником за напрямом охорони здоров'я та добробуту. При порівняні виявлено, що за напрямом інженерної підготовки показники України перевищують Люксембург, Аргентину тощо.

Співвідношення студентів за цими напрямами підготовки визначає можливість вибору найталановитіших кандидатів для продовження наукової кар'єри. На жаль, через низький обсяг фінансового забезпечення наукової діяльності втрачається й престиж наукової праці серед молоді. Частка студентів, яких ваблять освітньо -наукові програми досліджень ІІІ рівня вищої освіти, коливається від 1,7 % до 2%, а загальна чисельність аспірантів зменшилась на третину і була найнижчою у 2017-2019 рр., порівняно з 2011 р. (табл. 3).

Невисокою є частка захисту дисертацій серед загального випуску аспірантів, зокрема, за технічними спеціальностями та в галузі хімічних наук (табл. 4). У 2019 р. загальна кількість випускників аспірантури становила 2913 осіб, у 2020 р. - 4280, серед них із захистом дисертацій - відповідно, 751 та 1021 особа.

Істотно підвищує ефективність використання інтелектуального кадрового потенціалу в промисловості впровадження принципу відповідності освітньої та виробничої парадигм, що посилює вплив роботодавця на освітній процес для підготовки фахівців з необхідними знаннями, вміннями, навичками. За два роки від початку реалізації дуальної освіти понад 200 закладів уклали відповідні договори з майже 1500 підприємствами. У цілому в країні створено 300 навчально-практичних центрів. У 2021 р. на їх функціонування було спрямовано 150 млн грн державних коштів.

Таблиця 3

Кількість аспірантів в Україні за роками

* Кількість студентів у ЗВО Ш-ГУ рівня акредитації (університети, академії, інститути).

** Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Джерело: складено за: Основні показники діяльності аспірантури в Україні (табл. 4). Аспірантура в Україні у 2021 році. Державна служба статистики України. 2022. ИКЬ: https://www.ukrstat.gov.ua/

Стрімкий розвиток технологій підвищує вимоги до знань, отже, очевидним викликом стає ідентифікація роботодавцями розривів між очікуваними та реальними компетентностями працівників, а також між отриманими в закладах освіти та затребуваними на виробництві знаннями й навичками. Опитування роботодавців, які проводять професійні асоціації, свідчать про їхнє незадоволення рівнем кваліфікації випускників закладів освіти відносно сучасних вимог [12].

Український бізнес залучається до більш активної участі й співробітництва із закладами освіти через: укладання договорів, за якими близько 70% програм опановується в умовах виробництва; залучення до формування освітніх програм, що скоординовані з потребами місцевого або загальнонаціонального ринку; проведення опитувань бізнесу щодо можливості появи нових перспективних спеціальностей, на які очікувано зростатиме попит, з огляду на виклики, що постали перед країною; адаптацію освітніх програм до поширення нових спеціальностей, які пов'язані з технологічними зрушеннями у промисловості; створення мотивуючого середовища для професійного зростання працівників з метою залучення та утримання молоді на підприємствах.

Провідні українські промислові компанії вже зараз змушені займатися підбором і навчанням кваліфікованих кадрів самостійно. Багато з них впроваджують проєкти, спрямовані на реалізацію масштабних соціальних ініціатив, пов'язаних з освітніми послугами та популяризацією сучасних знань і навичок для різних галузей промисл о- вості. Це, зокрема, Група Метінвест (проєкт створення повноцінного гірничо- металургійного університету) та Академія ДТЕК (проєкти співробітництва з 23 державними закладами вищої освіти в рамках дуальної освіти). 2020 р. Група Метінвест зареєструвала ТОВ “Технічний Університет “Метін- вест Політехніка”, який отримав ліцензії Міністерства освіти і науки України за сімома спеціальностями, а також запустив шість програм підвищення кваліфікації для співробітників компанії. Навчання у ньому будувалося на принципах дуальної освіти - вже з третього курсу теоретичні знання студенти підкріплювали стажуванням на вітчизняних і зарубіжних підприємствах Групи Метінвест та інших провідних ком-паній. Для багатьох студентів можливості працевлаштування після закінчення універ-ситету підвищувались [13]. Навіть у складних воєнних умовах, пов'язаних з втратою основної виробничої бази в зруйнованому та окупованому Маріуполі, Група Метін- вест планує запустити у 2022 р. заклад освіти у Запоріжжі. Сучасний інженер мета-лургійної промисловості повинен володіти набором компетентностей: мати високу освіченість, технічну грамотність, володіти комп'ютерною грамотністю, основами програмування, автоматизації, передбачення економічного ефекту у результаті діяль-

Таблиця 4

Випускники аспірантури в Україні за роками, осіб

Джерело: складено за: Підготовка наукових кадрів у 2016 році: стат. бюл. Київ: Державна служба статистики України, 2017. С. 10-11; Випуск аспірантів у 2020 році за галузями наук (табл. 3.6). Вища та фахова передвища освіта в Україні у 2020 році. Київ: Державна служба статистики України, 2021. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/osv/vush_osv/arh_vuz_20_u.html

Національний університет кораблебудування (НУК) разом з виробничими і інжи - ніринговими компаніями створив освітню систему [14], основними напрямами роботи якої є: прискорене залучення кадрів; пошук і підтримка талантів; гарантія працівників для компаній; сформована платформа для спільних програм; проведення освітніх і тренінгових проєктів; підтримка НУК та суднобудування в Україні; додаткова освіта в галузі автоматизованого проєктування; ранній пошук і відбір перспективних молодих людей; довгострокова співпраця для співробітника та компанії; залучення науки, інноваційних рішень і надання освітніх грантів; залучення перспективних співробітників НУК та молодих вчених; участь батьків (день відкритих дверей) та батьківських комітетів; популяризація та підвищення престижу професії інженер -кораблебудівник; більш висока якість підготовки завдяки наставництву та врахуванню вимог майбутніх роботодавців.

В Україні вже напрацьовано законодавчо-нормативну базу для підтримки громадян у сфері набуття сучасних знань, професійних кваліфікацій, компетентностей, що сприяє підвищенню ефективності, стимулюванню економіки, створенню робочих місць і забезпеченню соціального прогресу в УкраїніЗакон України “Про освіту” від 05.09.2017 р. № 2145-УШ. URL:

https://zakon.rada.gov.ш/laws/show/2145-19#Text; Закон України “Про вищу освіту” від 01.07.2014 р. № 1556-УП. ЦБЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/showЛ556-18#Text; Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти” від 18.12.2019 р. № 392-ІХ. ЦБЬ: https://zakon.rada.gov.uaЛaws/show/392-20#n6; Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні” від 15.05.2013 р. № 386-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/246420577; Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Національної рамки кваліфікацій” від 23.11.2011 р. № 1341. ЦБЬ: https://zakon.rada.gov.uaЛaws/showЛ341-20П-%D0%BF#Text; Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації” від 17.01.2018 р. № 67-р. ЦБЬ: https://zakon.rada.gov.uaЛaws/show/67-2018-%D1%80#Text; Рамка цифрових компе-тентностей для громадян України. ЦБЬ: http://fit.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2020/07/

DigComp-Framework-UA-for-Citizens.pdf;. З 16.04.2021 р. набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Вимог до міждисциплінарних освітніх (наукових) програм”^{10 Наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Вимог до міждисциплінарних освіт-ніх (наукових) програм” від 01.02.2021 р. № 128. ЦБЬ:} https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0454-21, в якому містяться вимоги щодо розроблення міждисциплінарних освітніх (наукових) програм для різних рівнів вищої освіти. Зазначено, що метою запровадження міждисциплінарних освітньо-наукових програм на другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти є підготовка фахівців, які спроможні вирішувати комплексні проблеми в умовах невизначеності, а також забезпечувати подальший розвиток наукового знання.

Водночас на формування нормативно-правового поля справляють значний вплив європейські ініціативи (зокрема, Литви, Іспанії), що втілюються під час розроблення та затвердження стандартів професійних, освіти, оцінювання результатів навчання, програм вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти. Набуває особливого значення важливість розвитку освіти впродовж життя, обґрунтована на Всесвітньому економічному форумі ще у 2020 р., в звіті “The Future of Jobs Report” якого пропонується об'єднати зусилля для масової перекваліфікації та підвищення кваліфікації людей, для втілення досконалих заходів попередження безробіття серед переміщених працівників, для створення індивідуальних професійних карт, які орієнтують працівників на робочі місця майбутнього.

Законодавча гарантія освіти впродовж життя (освіти для дорослих) підтримується через такі компоненти: Програма ЮНЕСКО “Освіта для цілей сталого розвитку: навчальні цілі” (2017 р.), Рамкова програма дій ООН “Освіта 2030. Рамка для дій” (2015 р.), проєкт ОЕСР “Майбутнє освіти та навичок. Освіта -2030” (2018 р.) та Інчхон- ська декларація ООН “Освіта 2030”, прийнята на Всесвітньому освітньому форумі (Південна Корея, 2015 р.), щодо забезпечення інклюзивної та якісної освіти на рівноправній основі для всіх; рекомендації Європейського парламенту та Ради від 23.04.2008 р. щодо створення європейської кваліфікаційної системи для можливості отримувати освіту протягом усього життя.

Освіта для дорослих стає визнаним складником системи освіти на європейському просторі. На початку 2022 р. до Верховної Ради України було внесено проект Закону “Про освіту дорослих” № 7039, яким надається змога здобувати фахову передвищу освіту та вищу освіту за іншою спеціальністю особам, які мають страховий стаж понад сім років. У травні 2022 р. цей законопроєкт був розглянутий Комітетом з питань молоді і спорту Верховної Ради України і рекомендований ним до прийняття за основу. З прийняттям цього закону Україна зробить ще один крок до формування якісної системи освіти для дорослих і реалізації права осіб на безперервне навчання з урахуванням пріоритетів суспільного розвитку і запитів економіки.

Відповідно до звіту консалтингової компанії McKinsey Global Institute (MGI) 2017 р., вже “до 2030 року 375 мільйонам працівників - а це приблизно 14 відсотків світової робочої сили - може знадобитися змінити категорію професії” [15]. Особливої уваги потребуватиме розвиток ключових компетентностей і підприємницьке навчання, надання профорієнтаційних послуг і працевлаштування. Наприкінці 2021 р. Європейська комісія розробила Рекомендації для Ради Європи щодо мікрокваліфікацій та навчання впродовж життя. Згідно з яким, країнам ЄС необхідно адаптувати свої системи кваліфікацій у бік ефективного використання потенціалу мікрокваліфікацій. У цьому напрямі прямує і Україна, яка розпочала раціоналізацію мереж закладів професійно - технічної освіти та створення кваліфікаційних центрів. Останні уповноважені оцінювати та визнавати результати навчання осіб, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти. На сьогодні в Україні вже функціонують одинадцять центрів професійно-технічної освіти (зокрема, у Одесі, Харкові, Рівному тощо), які можуть підтверджувати неформальне навчання (особи, що мають вузькоспеціалізовані професійні навички, але не мають диплома про здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, можуть пройти у центрі екзаменування та отримати сертифікат за новою спеціал ь- ністю). Опитування роботодавців свідчить про їх очікування, що працівники самотужки отримуватимуть нові професійні навички (у 2018 р. так вважали 65%, у 2020 р.

- 94%), а найбільш ефективним і природним способом набуття знань при цьому вважають неформальне навчання.

Європейський досвід співробітництва освіти та бізнесу у вирішенні проблеми кадрового забезпечення і з метою забезпечення системної підтримки й залучення кваліфікованих кадрів спирається на низку програмно -цільових інструментів для розвитку освіти й навчання, насамперед, на стратегічну рамкову програму Європейського співробітництва у сфері освіти та професійної підготовки (Strategic framework for European cooperation in education and training (ET 2020) Education and Training 2020 (ET 2020). URL: http://www.oidel.org/doc/Doc_colonn_droite defaultpage/ET%202020%20RESUME.pdf

ISSN 1681-116Х. Український соціум, 2022, Ne 3 (82) су. Програма “Освіта та навчання 2020” (ET 2020) є стратегічною основою європейського співробітництва у сфері освіти й навчання, вона є логічним продовженням попередньої програми роботи “Освіта та навчання 2010” (ET 2010) і забезпечує загальні стратегічні цілі для держав - членів ЄС, зокрема, набір принципів для досягнення цих цілей, а також загальні методи роботи з пріоритетними напрямами для усіх рівнів освіти - від базового до вищого (табл. 5). Відмінною рисою цієї програми є глибока інтегрованість між собою освіти, науки, промисловості та бізнесу у формулюванні її цілей і завдань.

Таблиця 5

Стратегічні цілі та пріоритети європейського співробітництва в сфері освіти та професійної підготовки

Джерело: складено авторами за: Education and Training 2020 (ET 2020). URL: http://www.oidel.org/ doc/Doc_colonn_droite_defaultpage/ET%202020%20RESUME.pdf

Становлять інтерес окремі програмні ініціативи на національних рівнях, що спрямовані на усунення розривів у навичках і знаннях випускників. Зокрема, це національні ініціативи щодо підвищення рівня середньої та вищої освіти, реалізація політики розвитку STEM-дисциплін (S - science, T - technology, E - engineering, M - mathematics), що спрямована на збільшення фінансування на рівні вищої освіти, просування серед студентів напрямів підготовки і спеціальностей у сфері технології та науки, створення волонтерських мереж щодо роботи зі школами, спеціальних професійних груп тощо (табл. 6).

Таблиця 6

Міжнародні програмні ініціативи в освіті

Джерело: складено за: Operational Programme for EU Structural Funds Investments for 2014-2020. Lithuania. URL:https://ec.europa.eu/regional_policy/en/atlas/programmes/2014-2020/lithuania/2014lt16maop001; Digital Wallonia Plan (2019-2024). Belgium. URL: https://www.digitalwaUonia.be/fr/strategie; United States Releases New Federal STEM Education 5-year Strategic Plan. ASTC. 2018, December 04. URL: https://www.astc.org/issues-policy-and-advocacy/united- states-releases-new-federal-stem-education-strategic-plan/; New, Federal 5-Year STEM Strategic Plan Is a Starting Point for State Action. URL: https://ednote.ecs.org/new-federal-5-year-stem-strategic-plan-is-a- starting-point-for-state-action/

Провідні країни світу приділяють значну увагу розвитку STEM-освіти, впроваджують державні програми в цій галузі, надають переваги цьому напряму освіти як важливого пріоритету у сфері інноваційного розвитку та забезпечення національної безпеки держави. З огляду на досвід США у підготовці робочої сили в галузі STEM, маємо уявлення про розвиток STEM-освіти в цій країні, впровадження якої на державному рівні було розпочато з програми “Educate to Innovate” у 2009 р. Кожні два роки Національний центр наукової та інженерної статистики (NCSES) готує Звіт про науково- технічні показники Higher Education in Science and Engineering. Science and Engineering Indicators. URL: https://ncses.nsf.gov/indicators/reports. Завдяки його даним уряд країни отримує детальну інформацію про STEM-освіту на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях, робочу силу STEM, результати досліджень і розробок у США та за кордоном, конкурентоспроможність США у високотехнологічних галузях, винахідництві, передачі знань та інновацій.

Science and Engineering Indicators формують інтерактивний онлайн-інструмент, який дозволяє порівнювати стан ринку робочої сили STEM за різними показниками розвитку науки і техніки. Нині Science and Engineering Indicators запропонували нове визначення робочої сили STEM, що охоплює відтепер усіх працівників, які використовують навички науково-технічної діяльності у своїй роботі. Це нове визначення більш ніж удвічі збільшує кількість осіб у США, класифікованих у робочій силі STEM, зокрема, 16 млн працівників із ступенем бакалавра та 20 млн працівників без ступеня бакалавра, що визначаються як кваліфікована технічна робоча сила.

У США напряму пов'язують рівень знань STEM з перспективами технологічного лідерства країни, конкурентоспроможності, заснованої на інноваціях. За даними Звіту про науково-технічні показники, кількість наукових та інженерних ступенів протягом 2000-2019 рр. зростала на всіх рівнях і в багатьох галузях. Оскільки для країни традиційною є значна залежність від іноземних талантів у цій сфері, уряд спільно з університетами розробляє заходи щодо залучення та закріплення іноземних мігрантів зі STEM-освітою, заохочення мобільності талантів і висококваліфікованих спеціалістів, регулювання попиту на іноземну робочу силу. Основу таких заходів становлять програми залучення як місцевої молоді у STEM-освіту, так і програми залучення талановитих іноземних фахівців через отримання освіти та з подальшою можливістю отримати хорошу роботу.

В Україні тенденція щодо впровадження і підтримки STEM-підходу в освітньому напрямі тільки починає поширюватися. У нинішніх воєнних умовах, коли загострюються міграційні проблеми та, зокрема, проблеми освітньої міграції, зростає кількість країн-реципієнтів української робочої сили та розширюється географія української освітньої міграції, пропонуються можливості навчання за кордоном в аспірантурі та МВА для талановитої молоді, надходять привабливі пропозиції для молодих науковців зі ступенем. Все це може призвести до нестачі наукових і технічних працівників і стане загрозою для національної конкурентоспроможності.

Впровадження дієвої державної політики може призупинити руйнівні процеси, які нині пов'язуються з поглибленням негативних тенденцій на ринку кваліфікованої праці в промисловому сегменті економіки та посилюються військовою агресією проти України на тлі постпандемічних економічних наслідків. Аналіз фахових наукових і прикладних досліджень щодо готовності вітчизняної промисловості до таких викликів дозволяє сформулювати пріоритетні завдання для досягнення високих рівнів розвитку інтелектуального капіталу через:

- можливість навчання персоналу для професійного та кар'єрного зростання як нематеріальної мотивації для утримання персоналу компаній;