Інструментарій збереження та розвитку інтелектуального кадрового потенціалу промисловості України

- розвиток соціального партнерства між закладами вищої освіти та провідними українськими компаніями, які зацікавлені в поповненні штату підприємств вітчизняними кваліфікованими кадрами;

- визначення ключових компетентностей робітників, яких компанії шукатимуть вже у недалекому майбутньому і, відповідно, розроблятимуть спільно із закладами вищої освіти необхідні для їх досягнення професійні стандарти та запроваджуватимуть власні навчальні курси й програми навчання.

З одного боку, є необхідність відродження промислових виробництв і створення високооплачуваних робочих місць. Під час воєнного стану доцільно якнайшвидше створити умови для релокації промислових виробництв та задовольнити їх потребу у кадрах, забезпечити спорудження модульних містечок, які швидко зводяться і де можна компактно розселити велику кількість людей. Одним з інструментів, який допоможе вирішити питання інфраструктури для релокованих підприємств, є розвиток індустріальних парків. Так, нещодавно були створені декілька індустріальних парків у Чернівецькій, Закарпатській і Київській областях. Це Хотин Invest (текстильна та деревообробна промисловість), “Енергія Буковини” (деревообробна та харчова промисловість), “Марамуреш” у Закарпатській області (деревообробна промисловість і меблеве виробництво), “Л-ТАУН” у Київській області (агропромисловість і машинобудування).

З іншого боку, це заохочення та підтримка розміщення транснаціональних і локалізація міжнародних корпорацій та виробництв, залучення стратегічного іноземного інвестування, запрошення зарубіжних менеджерів і технологів для координації та наставництва проєктами відновлення промислового виробництва. З метою підтримки в кризових умовах програм/проєктів відновлення необхідно забезпечити розвиток цифрових платформ для поширення інформації про потенціал професійної освіти в Україні та можливості обміну інформацією, передовим досвідом щодо вмінь і навичок промислового персоналу при вирішенні різних науково-технічних проблем, зокрема в автоматизації виробництва, сфері промислового інжинірингу. Доцільним вважаємо здійснити розроблення програм щодо повернення мігрантів (насамперед, молоді) на батьківщину (на кшталт спеціальних програм, що впроваджувались у Польщі, Чехії, Словенії). Зарубіжний досвід щодо розробки заходів сприяння підвищенню зайнятості населення та попередження освітньої міграції свідчить про успішність практик заохочення молоді до промислової діяльності.

Необхідно збільшити обсяг державного замовлення до закладів вищої освіти І-ІІ та ІІІ-ІУ рівнів акредитації на фахівців інженерних, технічних і будівельних спеціальностей. При створенні інтегрованих навчально-наукових та навчально-виробничих комплексів професійної підготовки кваліфікованих виробників і підготовки кадрів за дуальною формою навчання варто заручитись підтримкою великого бізнесу у розташуванні цих центрів на території країни, щоб не втратити цінні професійні ресурси.

Для задоволення потреб промисловості у кваліфікованих спеціалістах необхідно реалізувати такий комплекс заходів щодо стимулювання та мотивації кадрів промисловості:

- реалізація політики адекватної оплати праці та створення гідних робочих місць, зокрема, розробка нової стратегії міграційної політики України (у сферах імміграції та еміграції), реалізація регіональних міграційних програм щодо залучення мігрантів у промислову сферу економіки;

- дослідження еволюції потреб у професійній освіті за результатами регулярного аналізу потреб регіональних ринків праці у кваліфікованій робочій силі як основи для державного та регіонального замовлення на підготовку кадрів для промисловості;

- кадрове забезпечення промислового зростання тісно пов'язане з якістю професійної освіти та підвищенням її престижності й якості вітчизняної технічної освіти для молоді, яка вступає до закладів вищої освіти. Через неналежний рівень матеріально-технічного забезпечення закладів вищої освіти та сучасних освітніх технологій необхідно посилити взаємодію закладів освіти та провідних промислових компаній;

- запровадження за допомогою фіскальних і соціальних стимулів системи передачі молодим спеціалістам рідкісних знань і навичок працівників з великим досвідом роботи, що затребувані на певних промислових підприємствах.

З метою протистояння негативним тенденціям “вимивання” інженерних кадрів з базових галузей промисловості та для зменшення чисельності випускників інженерних професій, що протягом навчання перекваліфіковуються на інші спеціальності, необхідно:

- піднімати престиж інженерних професій, збільшувати державне замовлення на відповідні технічні спеціальності, сприяти роботодавцям на внутрішньому ринку для ефективної конкуренції з тими, хто “вимиває” таланти в зарубіжні екосистеми (зокрема, аутсорсингові ІТ-компанії);

- створити постійно діючу систему зворотного зв'язку між закладами вищої освіти та роботодавцями, які можуть профінансувати відповідні програми навчання, для професійного розвитку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників профільних закладів освіти; забезпечити індивідуалізацію навчальних програм з можливістю для працівників обирати певний напрям підготовки;

- сприяти підвищенню кваліфікації фахівців промисловості, вдосконаленню їхніх практичних і теоретичних навичок на основі ознайомлення з новітніми технологіями та професійним сучасним обладнанням у промисловості, навчання в майстер-класах на діючому обладнанні з можливістю персонального тестування, отримання кваліфікованих консультацій у галузевих експертів і ознайомлення з новими методами й методиками досліджень в інжинірингу, цифровій модернізації бізнесу тощо;

- забезпечити розроблення державного стратегічного плану зі STEM -навчання з метою поширення високоякісного зарубіжного досвіду співробітництва між університетами (та іншими закладами вищої освіти), представниками бізнесу/промисловості; формування політики STEM-освіти в контексті збільшення залучення студентів у STEM-орієнтований підхід до навчання та доступу до високоякісних освітніх програм;

- з метою підготовки фахівців до потреб ринку праці суб'єктам освітньої діяльності слід орієнтуватися на оновлені професійні стандарти та ініціювати їх розробку і, відповідно, в партнерстві з роботодавцями розробляти короткострокові освітні програми, які орієнтуватимуться на конкретну групу професій;

- поглибити співпрацю в напрямах підготовки та перепідготовки кадрів шляхом сприяння проведенню форумів і виставок (спільних для бізнесу та закладів освіти), де буде презентовано обладнання й прилади відомих марок з можливістю їх тестування, інноваційні розробки, стартапи Індустрії 4.0, кейси, що використовуються в сучасному виробництві.

Щоб послабити процеси освітньої міграції, яка позбавляє країну кваліфікованих кадрів, необхідно:

- створити гідні умови праці, забезпечити високооплачувані робочі місця, можливість будувати професійну кар'єру; розвивати політику рекрутингу, створювати відповідну систему мотивації та управління персоналом у компаніях;

- поглибити інтеграцію технічних закладів вищої освіти в ринкове середовище промислових хайтек, з переходом до їх широкого співробітництва; сприяти розвитку співробітництва ЗВО з професійними асоціаціями та об'єднаннями виробників.

Перспективними механізмами для збільшення інтелектуального капіталу, навчання та залучення експертизи з метою промислового розвитку є:

- створення сучасних центрів на основі співробітництва освітян і роботодавців, що поєднують професійну технічну освіту з дуальною освітою та підвищенням часткових компетенцій фахівців робочих спеціальностей;

- поширення практики утворення центрів розвитку креативної економіки згідно з Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, ціль “Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів”, у рамках якої передбачається підвищити інвестиційну привабливість регіонів відповідно до пріоритетів програмних і стратегічних документів розвитку територій та сприяти зниженню безробіття й еміграції молоді. Планується, що у центрах розташовуватимуться лабораторії, ІТ -школи, мікро- виробництво, креативні простори для навчання та коворкінгу;

- програми підвищення продуктивності праці із залученням закордонних експертів (Lean Six Sigma);

- часткова компенсація роботодавцям витрат на навчання персоналу;

- стажування та управлінська освіта для керівників з приватного та державного сектору.

Розглянутий комплекс заходів щодо збереження та подальшого розвитку інтелектуального кадрового потенціалу промисловості може стати основою для повоєнного плану відродження української промисловості та визначальним чинником сталого, динамічного розвитку економіки України. Запропонований інструментарій спрямований на збільшення інтелектуального капіталу, навчання та залучення експертизи для промислового розвитку, створення високооплачуваних робочих місць і привабливих умов для працевлаштування молоді має послабити процеси освітньої й трудової міграції. Подальші дослідження у цій сфері мають бути спрямовані на деталізацію засобів і важелів впливу держави й корпоративного сектору та вироблення настанов для впровадження кращих практик кадрового забезпечення промисловості в умовах повоєнного відновлення.

Список використаних джерел

1. Амоша О.І., Антонюк В.П. Ринок праці промисловості України та трудовий потенціал галузі: сучасні тенденції і проблеми. Ринок праці та зайнятість населення. 2016. № 4. С. 18-24.

2. Ковтунець В.В., Лондар С.Л., Мельник С.В., Кастель-Бранко Е.В. Вимоги ринку праці України до освіченості працівників. Освітня аналітика України. 2021. № 4 (15). С. 5-20. https://doi.org/10.32987/2617-8532-2021-4-5-20

3. Яременко Л.М., Макарчук І.М., Перчук О.В. Оцінка конкурентних переваг українських закладів вищої освіти на європейському ринку освітніх послуг. Економіка, управління та адміністрування. 2022. № 1 (99). С. 18-24.

4. Український ринок праці: імперативи та можливості змін: колективна монографія / за наук. ред. І.Л. Петрової, В.В. Близнюк. Київ: НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”, 2018. 356 с. URL: http://ief.org.ua/docs/mg/306.pdf

5. Близнюк В.В., Юрик Я.І. Асиметричність розвитку промислового сегмента ринку праці України. Економіка і прогнозування. 2018. № 4. С. 65-80. https://doi.org/10.15407/eip2018.04.065

6. Deineko L., Hrebelnyk O., Zharova L., Tsyplitska O., Grebeniuk N. Digital divide and sustainable development of Ukrainian regions. Problems and Perspectives in Management. 2022. Vol. 20 (1). P. 353-366. http://dx.doi.org/10.21511/ppm.20(1).2022.29

7. Лісогор Л.С., Руденко Н.В. Оцінка структурних змін зайнятості на регіональних ринках праці. Економіка, управління та адміністрування. 2021. № 4 (98). С. 3-9.

8. Семигіна Т. Європейська політика щодо визнання професійних кваліфікацій: уроки для України. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 22. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. 2020. Вип. 28. С. 5-14.

9. Виклики майбутнього для промислового розвитку України: наукова доповідь / за ред. Л.В. Дейнеко. Київ: НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогноз. НАН України”, 2022. 184 с. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/Vyklyky-majbutnjogo-dlja-promyslovogo-rozvytky.pdf

10. Промисловість України перед викликами майбутнього: у пошуках відповідей та рішень: колективна монографія / за ред. Л.В. Дейнеко. Київ: НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогноз. НАН України”, 2022. 346 с. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/08/Promyslovist-Ukrainy-pered- vyklykavy.pdf

11. OECD (2015). Education at a Glance 2015: OECD Indicators. Paris: OECD Publishing. URL: https://read.oecd-ilibrary.org/education/education-at-a-glance-2015_eag-2015-en#page2

12. Костюк О. Чому випускники університетів не задовольняють роботодавців. Дзеркало тижня. 20.02.2022. URL: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/chomu-vipuskniki-universitetiv-ne-zadovolnjajut- robotodavtsiv.html

13. Металлургический технологический. ТОП-100. Рейтинги крупнейших. 2021. № 10 май-июнь. С. 62-63.

14. Жукова Е.Ю., Парсяк В.Н., Жуков Ю.Д., Симутенков И.В., Драган С.В. Демографическая динамика как фактор развития сотрудничества университета и инжиниринговых компаний. 2022. URL: https://www.slideshare.net/APPAU_Ukraine/ss-251208181?from_action=save

15. Jobs lost, jobs gained: What the future of work will mean for jobs, skills, and wages. McKinsey Global Institute. 2017. November 28. URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/future-of- work/jobs-lost-jobs-gained-what-the-future-of-work-will-mean-for-jobs-skills-and-wages

16. Ask A.S., Reed M., Aarek I. (2018). Environmental influence on learning: Reflections on an experience from further education in pedagogic entrepreneurship. Journal of the International Society for Teacher Education. Vol. 22 (2). P. 6-14.

References

1. Amosha, O.I., Antoniuk, V.P. (2016). The labour market of Ukrainian industry and the labour potential of the industry: modern trends and problems. Rynok pratsi ta zainiatist naselennia - Labour market and employment, 4, 18-24 [in Ukrainian]

2. Kovtunets, V.V., Londar, S.L., Melnyk, S.V., Castel-Branco, E.V. (2021). Requirements of the Ukrainian labor market to the level of education of employees. Osvitnв analitika Ukraпni - Educational analytics of Ukraine, 4 (15), 5-20. https://doi.org/10.32987/2617-8532-2021-4-5-20 [in Ukrainian]

3. Yaremenko, L.M., Makarchuk, I.M., Perchuk, O.V. (2022). Evaluation of competitive advantages of Ukrainian higher education institutions in the European education market. Ekonomika, upravlinnia ta adminisrtuvannia - Economics, Management and Administration, 1 (99), 18-24 [in Ukrainian]

4. Petrova, I.L., Blyzniuk, V.V. (Eds.). (2018). Ukrainian labour market: imperatives and opportunities for change: a collective monograph. Kyiv: NAS of Ukraine, SO “Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine”. URL: http://ief.org.ua/docs/mg/306.pdf [in Ukrainian]

5. Blyzniuk, V.V., Yuryk, Ya.I. (2018). Asymmetricity in the development of the industrial segment

of Ukrainian labor market. Ekon. prognozuvannв -- Economy and Forecasting, 4,65-80.

https://doi.org/10.15407/eip2018.04.065 [in Ukrainian]

6. Deineko, L., Hrebelnyk, O., Zharova, L., Tsyplitska, O., Grebeniuk, N. (2022). Digital divide and sustainable development of Ukrainian regions. Problems and Perspectives in Management, 20 (1), 353-366. http://dx.doi.org/10.21511/ppm.20(1).2022.29

7. Lisogor, L.S., Rudenko, N.V. (2021). Estimation of the structural changes of employment at the regional labour markets. Ekonomika, upravlinnia ta adminisrtuvannia - Economics, Management and Administration, 4 (98), 3-9 [in Ukrainian]

8. Semigina, T. (2020). European policy on recognition of professional qualifications: lessons for Ukraine. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 22. Politychni nauky ta metodyka vykladannia sotsialno-politychnykh dystsyplin -- Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 22. Political Sciences and Teaching Methodology of Socio-Political Disciplines, 22 (28), 5-14 [in Ukrainian]

9. Deineko, L.V. (Ed.). (2022). Future challenges for the industrial development of Ukraine: scientific report. Kyiv: NAS of Ukraine, SO “Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine”. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/Vyklyky-majbutnjogo-dlja-promyslovogo-rozvytky.pdf

[in Ukrainian]

10. Deineko, L.V. (Ed.). (2022). Industry of Ukraine facing the challenges of the future: in search of answers and solutions: collective monograph. Kyiv: NAS of Ukraine, SO “Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine”. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/08/Promyslovist- Ukrainy-pered-vyklykavy.pdf [in Ukrainian]

11. OECD (2015). Education at a Glance 2015: OECD Indicators. Paris: OECD Publishing. URL: https://read.oecd-ilibrary.org/education/education-at-a-glance-2015_eag-2015-en#page2

12. Kostiuk, O. (2022, February 20). Why university graduates do not satisfy employers. ZN.UA. URL: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/chomu-vipuskniki-universitetiv-ne-zadovolnjajut-robotodavtsiv.html [in Ukrainian]

13. Metallurgical technological. (2021, May-June). TOP-100. Ratings of the largest, 10, 62-63 [in Ukrainian]

14. Zhukova, E.Yu., Parsiak, V.N., Zhukov, Yu.D., Sumutenkov, I.V., Drahan, S.V. (2022).

Demographic trends as a development factor of cooperation between the university and engineering companies. URL :https://www. slideshare.net/APPAU_Ukraine/ss-251208181 ?from_action=save

[in Ukrainian]

15. Jobs lost, jobs gained: What the future of work will mean for jobs, skills, and wages. (2017, November 28). McKinsey Global Institute. URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/future-of- work/jobs-lost-jobs-gained-what-the-future-of-work-will-mean-for-jobs-skills-and-wages

16. Ask, A.S., Reed, M., Aarek, I. (2018). Environmental influence on learning: Reflections on an experience from further education in pedagogic entrepreneurship. Journal of the International Society for Teacher Education, 22 (2), 6-14.

Размещено на Allbest.ru