Стратегічні пріоритети цифровізації суспільного виробництва: світовий досвід

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Стратегічні пріоритети цифровізації суспільного виробництва: світовий досвід

Біла С.О.

Анотація

Актуальність теми дослідження. На початку третього десятирічя ХХІ ст. розвинуті країни світу та країни-лідери світового економічного розвитку опинилися перед викликами кардинальної структурної перебудови системи суспільного виробництва (від сфери промисловості до сфери послуг), що має відбуватися та основі цифрових технологій. Цифрові технології у світовій науці та у бізнес-практиці розглядаються як невід'ємна складова системного технологічного явища «Індустрії4.0». Розвиток всіх бізнес-процесів та процесів менеджменту на мікро-, мезота макрорівні, процесів управління суспільним розвитком на рівні національної та світової економіки також підлягають цифровізації. В цілому, у ХХІ ст. світ швидко переорієнтовується на стратегії використання цифрових технологій. Ті країни, які реалізовують ці стратегії, отримують гарантовані конкурентні переваги: від зниження собівартості, підвищення якості вироблених товарів та послуг до освоєння нових ринків збуту та отримання гарантованих надприбутків. Країни, що стоять осторонь процесів цифровізації ризикують опинитися серед аутсайдерів світового соціально-економічного розвитку. Така постановка проблеми свідчить про актуальність визначення напрямів, тенденцій та стратегічних пріоритетів цифровізації суспільного виробництва, оскільки це питання стає важливим для всіх країн світу, у тому числі і для України, яка нині опинилася на порозі кардинальної структурної перебудови усієї системи національного господарства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у дослідження сутності та спрямованості стратегічних пріоритетів цифровізації суспільного виробництва здійснили західні вчені, зокрема канадський вчений Топскотт Д. [1], іноземні вчені Сан Л., Жао Л. [2], Макдауел М. [3] та ін. Натомість, дослідження питань цифровізації суспільного виробництва, переважно здійснюють колективи авторів, оскільки ці проблеми є складними та багатоієрархічними. Більш того, проблематика цифровізаціїсуспільного виробництва тісно пов'язана з переходом до сталого розвитку, про що, зокрема, писали українські науковці Храпкіна В.В., Устименко В.А., Кудріна О.Ю., Сагірова А.С. та інші у монографії «Детермінанти сталого розвитку економіки» [4]. Слід відзначити і появу першого в Україні міждисциплінарного навчального посібника, присвяченого розгляду Інтернет-економіки авторським колективом за участі: Татомир І.Л., Квасній Л.Г., Пойди С.А. та інших науковців [5]. Натомість, проблематика цифровізації суспільного виробництва постійно привертає до себе велику увагу як теоретиків, аналітиків, так і практиків цього процесу.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Визначення стратегічних пріоритетів цифровізації суспільного виробництва потребує чіткого розуміння перспективних сфер їх застосування, економічних переваг та ризиків, які несе у собі масовий перехід суспільного виробництва від традиційних (індустріальних та постіндустріальних) до цифрових технологій. Адже нова система технологічного оснащення цифровізація виробництва, Інтернет-економіка, технології «Індустрії4.0», NBIC-технології та циркулярна економіка несуть як низку економічних переваг для товаровиробників та країн, так, водночас, призводять і до кардинальних змін усієї системи соціального забезпечення, змін на ринку праці та реформування цілісної системи соціальних відносин у суспільстві.

Мета дослідження висвітлити сутність та визначити основні стратегічні пріоритети цифровізації суспільного виробництва, оскільки це обумовлює процеси кардинальної структурної перебудови сфери промислового виробництва, послуг та соціальної сфери національного господарства країн світу та світової економіки в цілому.

Метод або методологія проведення дослідження. В процесі дослідження стратегічних пріоритетів цифровізації суспільного виробництва використовувалися теоретичні та емпірічні методи наукових досліджень. Застосовано методи: історичного та логічного, аналізу та синтезу, абстрактного та конкретного, метод причинно-наслідкових зв'язків, у т.ч. для визначення еволюції цифрових технологій та їх впливу на структурну перебудову суспільного виробництва. Синергетичний підхід, метод експертних оцінок, каузальний (причинно-наслідковий) метод наукових досліджень було задіяно для обґрунтування системного впливу цифрових технологій, «Індустрії 4.0» та їх матеріалізації у вигляді «циркулярної економіки» на всю складну та багатоієрархічну систему суспільного виробництва в цілому.

Викладення основного матеріалу (результати роботи). В основі цифровізації суспільного виробництва перебуває «цифрова економіка» це економіка, у якій найбільшу цінність мають віртуальні, а не матеріальні чи фізичні активи та транзакції, це інституційне середовище, у якому бізнес-процеси, а також всі процеси управління розвиваються на основі цифрових комп'ютерних технологій та на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (з англ. Information and Communication Technology (ІСТ)). Сектор ІСТ поєднує у собі: виробництво електронного обладнання, обчислювальної техніки, програмного забезпечення (у т.ч. HARDWARE, SOFTWARE, SERVICES), а також надає різноманітні інформаційні послуги. Матеріальною основою розвитку цифрової економіки та цифрових технологій є інформаційні технології (ІТ, з англ. Information Technology).

Серед базових цифрових технологій провідне місце займають: технологія «Блокчейн»; трьохвимірний друк (3D прінтери); безпілотні пристрої та літальні апарати «дрони»; віртуальна реальність (з англ. virtual reality, VR); доповнена реальність (з англ. augmented reality, AR); «Інтернет речей» Internet of Things (loT); «Індустріальний Інтернет» Industrial Internet of Things (IloT); «Інтернет цінностей», що виникає на основі T та технології блокчейн Internet of Va№;»Інтернет усього» Internet of Everyting (IoE); «Штучний інтелект» (з англ. Artificial intelligence, AI); «нейронні мережі» та «роботи». Ці базові цифрові технології у практиці бізнес-процесів та управління застосовуються не поодиноко, а синергетично, комплексно та системно. Системне поєднання цифрових технологій дає максимальний економічний ефект від їх практичного використання у всіх сферах суспільного виробництва від промисловості, до всіх складових сфери послуг. Так, у сфері освіти цифрові технології дозволяють забезпечити ілюстрації, віртуальне доповнення навчального матеріалу; у сфері туризму забезпечити дію віртуальних екскурсоводів, транспортне та логістичне забезпечення туристичних маршрутів, віртуальну рекламу та організацію подорожей, віртуальні путівники, віртуальну демонстрацію послуг та IT-рекламні матеріали. Цифрові технології кардинально змінюють ігровий та шоу-бізнес, у т.ч. пропонують віртуальні ігри з ефектом присутності учасника гри. Цифрові технології кардинально модифікують всю сферу роздрібної торгівлі, сферу реклами та поліграфії, менеджменту та маркетингової діяльності, а також надають можливості отримання об'єктивних даних про зміну ринкової кон'юнктури у реальному часі («real-time»).

Цифрові технології становлять основу «циркулярної економіки», сутність якої полягає у нелінійному, як правило у вторинному, циркулярному використанні всіх наявних природних та матеріальних ресурсів для забезпечення виробництва та споживання без втрати якості та доступності вироблених товарів та послуг на засадах інновацій, застосування ІТ-технологій та «Індустрії 4.0». Серед пріоритетних сфер використання потенціалу циркулярної економіки слід назвати сферу ЖКГ, поводження з ТПВ та їх переробку; масовий перехід до «розумних будинків» та «розумних міст»; розвиток циркулярного аграрного виробництва, циркулярної та відновлюваної енергетики. Потенціал «циркулярної економіки» повною мірою відповідає вимогам енергоефективності та раціонального споживання обмежених природних ресурсів, тому активно застосовується в країнах ЄС, зокрема в процесі переходу до сталого розвитку.

У ХХІ ст. максимальну увагу громадськості привертають процеси роботизації суспільного виробництва. Розрізняють промислових та сервісних роботів, які синергетично поєднують у собі як штучний інтелект, так і всі інші різновиди цифрових технологій. Промислові роботи широко використовуються у сфері виробництва, у т.ч. у автомобілебудуванні, у обробній промисловості, енергетичному, будівельному, агропромисловому секторах. Сервісні роботи застосовуються в усіх інших сферах та секторах національної та світової економіки: від сектору ВПК (наприклад, для мінування та розмінування територій, віськові «дрони») до роботів-прибиральників (роботипилососи), роботів-таксі, роботів, що працюють у секторі надання медичних послуг і «виконують» функції медичної сестри подають ліки хворому, прибирають, приносять їжу, воду. Роботизація суспільного виробництва відбувається стрімкими темпами. За даними «World Robotics Report 2020», за період з 2014 р. по 2019 р. загальна кількість промислових роботів у світі збільшилась на 85%. Станом на 2020 р. у світі питома вага роботів у секторі автоматизованого промислового виробництва становила 34%; у секторі електроніки 25%; у металургії 10% і ці показники неухильно зростають, що призводить до структурної перебудови усієї системи економічних та виробничих процесів, до кардинальних змін світового ринку праці та усієї соціальної сфери світового господарства.

Поряд з загальновизнаними різновидами цифрових технологій та процесами роботизації, у світі швидко розвивається інноваційний сегмент цифрової економіки NBIC-технології (з англ.: nanoNanotechnology), bio(Biotechnology), info(Information technology), cogno(Cognitive science)). Серед пріоритетів розвитку NBIC-технологій особливе місце посідає взаємодія інформаційних та когнітивних технологій. Матеріалізацією їх синергіїу NBIC-технологіях визнано створення нейромереж, штучного інтелекту, штучного кібернетичного ««мозку» для роботів, що оцінюють як одне з перспективних та найважливіших досягнень цифрової економіки, яке визначає базовий, інноваційний вектор структурної перебудови суспільного виробництва у ХХІ ст.

Галузь застосування результатів. Міжнародні економічні відносини та світове господарство; розробка конкурентних стратегій цифровізації національного та світового суспільного виробництва.

Висновки відповідно до статті. Цифрові технології кардинально змінюють всі сфери суспільного виробництва та суспільного життя, у т.ч. бізнес-процеси та процеси управління на всіх рівнях. Цифрові технології постійно розвиваються та модифікуються, що обумовлює появу нових сфер та видів бізнесдіяльності та управління. У ХХІ ст. з'являються: «цифрова економіка», «розумна економіка», «циркулярна економіка», «зелена економіка» та ін. різновиди організації суспільного виробництва, в основі розвитку яких цифрові технології. Цифровізація суспільного виробництва та інноваційні цифрові технології дозволяють бізнесу застосовувати гнучкі системи організації та управління, виробництва та збуту, що ґрунтуються на обробці великих масивів даних («Big Data») постійно, на основі online моніторингу та у реальному часі («real-time»). На основі цифрових технологій бізнес в режимі реального часу здійснює обробку великих масивів даних («Big Data») та на цій основі приймає «розумні рішення» у всіх сферах бізнесу та управління бізнеспроцесами. Кардинальні зрушення у системі цифровізації суспільного виробництва дають бізнесу країн, які на практиці активно впроваджують цифрові технології, вагомі конкурентні переваги: від зниження собівартості виробництва товарів та послуг до забезпечення їх якості та цільового задоволення конкретних потреб споживача. Натомість, стрімке впровадження цифрових технологій в країнах-лідерах світового економічного розвитку породжує й низку системних соціально-економічних та соціальнополітичних проблем, у т.ч. кардинальне переформатування світового ринку праці та поширення масового безробіття; зміну традиційної експортної спеціалізації країн, що розвиваються; розриви традиційних, існуючих з кінця Хх ст. виробничих мереж «ланцюгів створення доданої вартості»; розрив традиційних виробничих коопераційних звязків між країнами світу та формування нових, на основі «Індустрії 4.0» та «промислового Інтернету». Соціально-економічні та політичні наслідки кардинальної структурної перебудови усіх сфер національної та світової економіки у ХХІ ст. без сумніву, будуть обумовлені процесами цифровізації суспільного виробництва, що потребує подальших системних та ґрунтовних наукових досліджень цього складного та багатоієрархічного процесу.

Ключові слова: цифрові технології, інновації, цифрова економіка, суспільне виробництво, промислові та сервісні роботи, ««Індустрія 4.0», циркулярна економіка, NBIC-технології, структурна перебудова, конкурентні переваги, бізнес-процеси, управління, соціально-економічні наслідки, світове господарство.

Аннотация

Белая С.А. Стратегические приоритеты цифровизации общественного производства: мировой опыт

Актуальность темы исследования. В начале третьего десятилетия XXI века развитые страны мира и страны-лидеры мирового экономического развития оказались перед вызовом кардинальной структурной перестройки системы общественного производства (начиная со сферы промышленности и до сферы услуг), что должно происходить на основе цифровых технологий. Цифровые технологии в мировой науке и в бизнес-практике рассматриваются как неотъемлемая составляющая системного технологического явления «Индустрии 4.0». Развитие всех бизнес-процессов и процессов управления на микро-, мезои макроуровне, процессов управления общественным развитием на уровне национальной и мировой экономики также подлежат цифровизации. В целом, в XXI веке мир быстро переориентируется на стратегии использования цифровых технологий. Те страны, которые реализовывают эти стратегии, получают гарантированные конкурентные преимущества: начиная со снижения себестоимости, повышения качества производимых товаров и услуг заканчивая освоением новых рынков сбыта и получением гарантированных сверхприбылей. Страны, стоящие в стороне от процессов цифровизации, рискуют оказаться среди аутсайдеров социально-экономического развития. Такая постановка проблемы свидетельствует об актуальности определения направлений, тенденций и стратегических приоритетов цифровизации общественного производства, поскольку этот вопрос становится крайне актуальным для всех стран мира, в том числе и для Украины, оказавшейся ныне на пороге кардинальной структурной перестройки всей системы национального хозяйства.

Постановка проблемы. Основой «Индустрии 4.0» становится цифровая экономика, ключевыми технологиями информация и большие массивы данных, ІТ-технологии. Основной актив «Индустрии 4.0» информация, а основной инструмент производства киберфизические системы, приводящие к формированию единой, унифицированной высокопроизводительной экосистемы сбора, анализа и применения данных в производственных и других процессах. Киберфизические системы предусматривают интеграцию «умных машин» (то есть производственных машин, станков, программируемого оборудования), через подключение их к Интернету, или к специально созданной сети «Индустриальному Интернету» (ІІоТ), которая рассматривается как производственный аналог ориентированного на потребителя «Интернета вещей» (ІоТ) по производству промышленных и потребительских товаров и услуг. К «Интернету вещей» могут подключаться «умные заводы», использующие «Индустриальный Интернет», для быстрой настройки производственных процессов в соответствии с изменениями в себестоимости и доступности ресурсов, а также в соответствии со спросом на производимую продукцию. Определение основных стратегических приоритетов цифровизации общественного производства признано одной из важнейших задач для современной экономической науки и для исследователей системы и процессов организации будущего устройства мирового производства.

Анализ последних исследований и публикаций. Весомый вклад в исследование сущности и направленности стратегических приоритетов цифровизации общественного производства внесли западные ученые, в частности канадский ученый Топскотт Д. [1], иностранные ученые Сан Л., Жао Л. [2], Макдауэлл М. [3] и другие. В тоже время, следует отметить, что исследование вопросов цифровизации общественного производства, преимущественно, осуществляют коллективы авторов, поскольку эти проблемы являются весьма сложными и многоаспектными. Более того, проблематика цифровизации общественного производства тесно связана с переходом к устойчивому развитию, о чем, в частности, писали украинские ученые Храпкина В.В., Устименко В.А., Кудрина А.Ю., Сагирова А.С. и др. в коллективной монографии «Детерминанты устойчивого развития экономики» [4]. Следует отметить и появление первого в Украине междисциплинарного учебного пособия, посвященного научному анализу Интернет-экономики, подготовленного авторским коллективом при участии: Татомир И.Л., Квасний Л.Г., Пойди С.А. и других ученых [5]. Отметим, что проблематика цифровизации общественного производства постоянно привлекает к себе большое внимание как теоретиков и аналитиков, так и практиков этого процесса.

Выделение неисследованных частей общей проблемы. Определение стратегических приоритетов цифровизации общественного производства требует четкого понимания перспективных направлений и сфер их применения, детального изучения экономических преимуществ и рисков, сопровождающих массовый переход общественного производства от традиционных (индустриальных и постиндустриальных) к цифровым технологиям. Действительно, новая система технологического переоснащения цифровизация производства, Интернет-экономика, технологии «Индустрии-4.0», NBIC-технологии и циркулярная экономика привносят как ряд экономических преимуществ для товаропроизводителей и стран, так, одновременно с этим, приводят и к кардинальным изменениям всей системы социального обеспечения, к изменениям на рынке труда и реформированию целостной системы социальных отношений в обществе.

Постановка заданий и цели исследования. Цель исследования определить сущность и основные стратегические приоритеты цифровизации общественного производства, поскольку это обуславливает процессы кардинальной структурной перестройки сферы промышленного производства, услуг и социальной сферы национального хозяйства стран мира и мировой экономики в целом. Для достижения цели в статье поставлены и решаются следующие задания:

- определить основные приоритеты развития цифровых технологий, кардинально модифицирующих все бизнес-процессы общественного производства;

- исследовать сущность и показать роль циркулярной экономики в переходе к устойчивому развитию на примере стран ЕС;

- выявить стратегические приоритеты роботизации процессов производства и приоритетные сферы применения промышленных и сервисных роботов;

- определить роль NBIC-технологий в процессе структурной перестройки общественного производства и его перехода к новым цифровым технологиям в XXI веке.

Метод или методология проведения исследования. В процессе исследования стратегических приоритетов цифровизации общественного производства использовались теоретические и эмпирические методы научных исследований. Использованы методы: исторического и логического, анализа и синтеза, абстрактного и конкретного, метод причинно-следственных связей, в т.ч. для определения эволюции цифровых технологий и их влияния на структурную перестройку общественного производства. Синергетический подход, метод экспертных оценок, каузальный (причинно-следственный) метод научных исследований были использованы для обоснования системного влияния цифровых технологий, «Индустрии 4.0» и их материализации в виде «циркулярной экономики» на сложную и многовекторную систему общественного производства в целом.

Изложение основного материала (результаты работы). В основе цифровизации общественного производства находится «цифровая экономика» это экономика, в которой наибольшую ценность имеют виртуальные, а не материальные или физические активы и транзакции, это институциональная среда, в которой бизнес-процессы, а также все процессы управления развиваются на основе цифровых компьютерных технологий и на основе информационнокоммуникационных технологий (ІКТ) (на англ. Information and Communication Technology (ІСТ)). Сектор ІСТ соединяет в себе: производство электронного оборудования, вычислительной техники, программного обеспечения (в т.ч. HARDWARE, SOFTWARE, SERVICES), а также -предоставляет разнообразные информационные услуги. Материальной основой развития цифровой экономики и цифровых технологий являются технологии (ІТ, на англ. Information Technology).

Среди базовых цифровых технологий ведущее место занимают: технология «Блокчейн»; трехмерная печать (3D принтеры); беспилотные устройства и летательные аппараты «дроны»; виртуальная реальность (на англ. virtual reality, VR); дополненная реальность (на англ. augmented reality, AR); «Интернет вещей» Internet of Things (loT); «Индустриальный Интернет» Industrial Internet of Things (IIoT); «Интернет ценностей», возникающий на основе ІТ и технологии блокчейн Internet of Value (IoV); «Интернет всего» Internet of Everyting (IoE); «Искусственный интеллект» (на англ. Artificial intelligence, AI); «нейронные сети» и «роботы». Эти базовые цифровые технологии, применяемые в практике бизнес-процессов и управления, используются не обособленно, а синергетически, комплексно и системно. Системное сочетание цифровых технологий дает максимальный экономический эффект от их практического использования во всех сферах общественного производства начиная с промышленности и до всех составляющих сферы услуг. Так, в сфере образования цифровые технологии позволяют представить иллюстрации, осуществить виртуальные дополнения учебного материала; в сфере туризма обеспечить действие виртуальных экскурсоводов, транспортное и логистическое обеспечение и сопровождение туристических маршрутов, виртуальную рекламу и организацию путешествий, виртуальные путеводители, виртуальную демонстрацию услуг и IT-рекламные материалы. Цифровые технологии кардинально меняют игровой и шоу-бизнес, в т.ч. предлагают виртуальные игры с эффектом присутствия участника игры. Цифровые технологии кардинально модифицируют всю сферу розничной торговли, сферу рекламы и полиграфии, менеджмента и маркетинговой деятельности, а также представляют возможности к получению объективных данных об изменении рыночной конъюнктуры в реальном времени («real-time»).

Цифровые технологии составляют основу «циркулярной экономики», суть которой заключается в нелинейном и, как правило, во вторичном циркулярном использовании всех имеющихся природных и материальных ресурсов для обеспечения производства и потребления без потери качества, и доступности производимых товаров и услуг на основе инноваций, применения ІТ-технологий и «Индустрии 4.0». Среди приоритетных сфер использования потенциала циркулярной экономики следует назвать сферу ЖКХ, обращение с ТБО и их вторичную переработку; массовый переход к «умных домам» и «умным городам»; развитие циркулярного аграрного производства, циркулярной и возобновляемой энергетики. Потенциал «циркулярной экономики» в полной мере отвечает требованиям энергоэффективности и рационального потребления ограниченных природных ресурсов, поэтому активно используется в странах ЕС, в частности, в процессе перехода к устойчивому развитию.

В XXI в. особое внимание общественности вызывают процессы роботизации общественного производства. В мире существуют промышленные и сервисные роботы, синергетически сочетающие в себе как искусственный интеллект, так и все другие виды цифровых технологий. Промышленные работы широко используются в сфере производства, в т.ч. в автомобилестроении, в обрабатывающей промышленности, энергетическом, строительном, агропромышленном секторах. Сервисные работы применяются во всех иных сферах и секторах национальной и мировой экономики от сектора ВПК (например, для минирования и разминирования территорий, военные «дроны») и до роботов-уборщиков (роботы-пылесосы), роботов-такси, роботов, работающих в секторе предоставления медицинских услуг и «выполняющих» функции медицинской сестры способных подавать лекарства больному, убирать, приносить еду, воду. Роботизация общественного производства происходит стремительными темпами. По данным «World Robotics Report 2020», за период с 2014 г. по 2019 г. общее количество промышленных роботов в мире увеличилось на 85%. По состоянию на 2020 г. в мире удельный вес роботов в секторе автоматизированного промышленного производства составил 34%; в секторе электроники 25%; в металлургии 10% и эти показатели неуклонно растут, что приводит к структурной перестройке всей системы экономических и производственных процессов, к кардинальным изменениям мирового рынка труда и всей социальной сферы мирового хозяйства.

Наряду с общепризнанными видами цифровых технологий и процессами роботизации, в мире быстро развивается инновационный сегмент цифровой экономики NBIC-технологии (на англ.: nanoNanotechnology), bio(Biotechnology), info(Information technology), cogno(Cognitive science)). Среди приоритетов развития NBIC-технологий особое место занимает взаимодействие информационных и когнитивных технологий. Материализацией их синергии в NBIC-технологиях признано создание нейронных сетей, искусственного интеллекта, искусственного кибернетического «мозга» для роботов, что оценивают, как одно из наиболее перспективных и найважнейших достижений цифровой экономики, определяющее базовый, инновационный вектор структурной перестройки общественного производства в XXI веке.

Область применения результатов. Международные экономические отношения и мировое хозяйство; разработка конкурентных стратегий цифровизации национального и мирового общественного производства.

Выводы в соответствии со статьей. Цифровые технологии кардинально меняют все сферы общественного производства и общественной жизни, в т.ч. бизнес-процессы и процессы управления на всех уровнях. Цифровые технологии постоянно развиваются и модифицируются, что обуславливает появление новых сфер и видов бизнес-деятельности и управления. В XXI веке возникает «цифровая экономика», «умная экономика», «циркулярная экономика», «зеленая экономика» и другие разновидности организации общественного производства, в основе развития которых цифровые технологии. Цифровизация общественного производства и инновационные цифровые технологии позволяют бизнесу применять гибкие системы организации и управления, производства и сбыта, основанные на обработке больших массивов данных («Big Data») постоянно, на основе online мониторинга и в реальном времени («real-time»). Используя цифровые технологии, в режиме реального времени бизнес осуществляет обработку больших массивов данных («Big Data») и на этой основе принимает «разумные решения» во всех сферах ведения бизнеса и управления бизнес-процессами. Кардинальные сдвиги в системе цифровизации общественного производства дают бизнесу стран, которые на практике активно внедряют цифровые технологии, весомые конкурентные преимущества: начиная со снижения себестоимости производства товаров и услуг до обеспечения их высокого качества и целевого удовлетворения конкретных потребностей потребителей. В тоже время, стремительное внедрение цифровых технологий в странах-лидерах мирового экономического развития порождает и ряд системных социально-экономических и социально-политических проблем, среди которых кардинальное переформатирование мирового рынка труда и распространение массовой безработицы; кардинальные изменения в традиционной экспортной специализации развивающихся стран; разрыв традиционных производственных «цепочек создания добавленной стоимости», существующих еще с конца ХХ в.; разрыв традиционных, устоявшихся производственных кооперационных связей между странами мира и формированием новых, на основе «Индустрии 4.0» и «промышленного Интернета». Социально-экономические и политические последствия кардинальной структурной перестройки всех сфер национальной и мировой экономики в XXI веке несомненно, будут обусловлены процессами цифровизации общественного производства, что требует дальнейших системных и фундаментальных научных исследований этого сложного и многовекторного процесса.

Ключевые слова: цифровые технологии, инновации, цифровая экономика, общественное производство, промышленные и сервисные работы, «Индустрия 4.0», циркулярная экономика, NBICтехнологии, структурная перестройка, конкурентные преимущества, бизнес-процессы, управление, социально-экономические последствия, мировое хозяйство.

Annotation

Bila S. Strategic priorities of social production digitalization: world experience

Actual importance of study. At the beginning of the 2020s developed world countries and countries which are the leaders of world economic development faced up the challenges of radical structural reformation of social production (from industry to service system) which is based on digitalization. Digital technologies in world science and business practice are considered essential part of a complex technological phenomenon like `Industry 4.0'. Digitalization should cover development of all business processes and management processes at micro-, mesoand microlevels, processes of social production management at national and world economy levels. In general, in the 21st century world is shifting rapidly to the strategies of digital technologies application. The countries which introduce these strategies will gain guaranteed competitive advantages: from reducing production costs and improved quality of goods and services to developing new sales market and making guaranteed super-profits. The countries which stand aside from digitalization processes are at risk of being among the outsiders of socioeconomic development. Such problem statement highlights the actual importance of determining the directions, trends and strategic priorities of social production digitalization. This issue is really crucial for all world countries, including Ukraine which is in midst of profound structural reformation of all national production system.

Problem statement. Digital economy shapes the ground for `Industry 4.0', information, It technologies and large databases become the key technologies. The main asset of `Industry 4.0' is information, the major tool of production is cyberphysical systems that lead to formation the single unified highly productive environmental system of collecting, analyzing and applying data to production and other processes. Cyberphysical systems provides `smart machines' (productive machines, tools and equipment which are programmed) integration via their connection to the Internet, or creation special network, `Industrial Internet' (IIoT) which is regarded as a productive analogue of `Internet of Things' (IoT) that is focused on the consumers. `Internet of Things' can be connected with `smart factories' which use `Industrial Internet' to adjust production processes quickly turning into account the changes in costs and availability of resources as well as demand for production made. One of the most essential tasks for current economics and researchers of systems and processes of organization future maintenance of world production is to determine the main strategic priorities of social production digitalization.

Analysis of latest studies and publications. Valuable contribution to the study of the core and directions of strategic priorities concerning social production digitalization was made by such foreign scientists as the Canadian researcher Tapscott D [1], foreigners Sun, L., Zhao, L [2], Mcdowell, M. [3] and others. Yet, the study of issues concerning social production digitalization are mainly done by the team of authors as such issues are complicated and multihierarchical. Furthermore, the problem of social production digitalization is closely linked to the transition to sustainable development, which is reflected in the works by Ukrainian scholars like Khrapkin V., Ustimenko V., Kudrin O., Sagirov A. and others in the monograph «Determinants of sustainable economy development» [4]. The edition of the first in Ukraine inter-disciplinary textbook on Internet economy by a group of scientists like Tatomyr I., Kvasniy L., Poyda S. and others [5] should also be mentioned. But the challenges of social production digitalization are constantly focused on by theoretical scientists, analytics and practitioners of these processes.

Determining unexplored parts of general problem. Defining strategic priorities of social production digitalization requires clear understanding of prospective spheres of their application, economic advantages and risks which mass transition of social production from traditional (industrial and post-industrial)to digital technologies bear. A new system of technological equipment (production digitalization, Internet-economy, technology `Industry 4.0', NBICtechnologies and circular economy) has a number of economic advantages for commodity producers and countries, as well as leads to dramatical changes in the whole social security system, changes at labour market and reformation the integral system of social relations in the society.

Tasks and objectives of the study. The objective of the study is to highlight the core and define the main strategic priorities of social production digitalization, as they cause the process of radical structural reformation of industrial production, services and social spheres of national economy of world countries and world economy in general. To achieve the objective set in the article the following tasks are determined and solved:

- to define the main priorities of digital technologies development, which is radically modify all social production business processes;

- to study the essence and the role of circular economy for transition to sustainable development taken EU countries as an example;

- to identify the strategic priorities of robotization of production processes and priority spheres of industrial and service robots application;

- to define the role of NBIC-technologies in the process of social production structural reformation and its transition to new digital technologies in the 21st century.

Method and methodology of the study. While studying strategic priorities of social production digitalization theoretical and empirical methods of study are used, such as historical and logical, analysis and synthesis, abstract and specific, casual (cause-and-effect) ones. All of them helped to keep the track of digital technologies evolution and its impact on structural reformation of social production. Synergetic approach, method of expert estimates and casual methods are applied to ground system influence of digital technologies, `Industry 4.0' and their materialization as `circular economy' on the whole complicated and multihierarchical system of social production in general.

Basic material (the results of the study). Digital economy, i.e. economy where it is virtual but not material or physical assets and transactions are of the greatest value, institutional environment in which business processes as well as all managerial processes are developed on the basis of digital computer technologies and information and communication technologies (ICT), lies as the ground for social production digitalization. ICT sphere involves production of electronic equipment, computing, hardware,.software and services. It also provides various information sevices. Information Technology serves as a material basis for digital economy and digital technologies development.

Among the basic digital technologies the following ones play the profound role: technology `Blockchain', 3D priniting, unmanned aerial vehicles and flying drones, virtual reality (VR). Augmented reality (AR), Internet of Things (IoT), Industrial Internet of Things (IIoT), Internet of Value (IoV) which is founded on IT and blockchain technology, Internet of Everything (IoE), Artificial Intelligence (AI), neuron networks and robots. These basic digital technologies in business processes and management practices are applied in synergy, complexity and system but not in a single way. System combination of digital technologies gives maximal economic effect from their practical application in all spheres of social production-from industry to all kinds of services. For instance, in education digital technologies promote illustrating and virtual supplement of study materials; in tourism trade they promote engagement of virtual guides, transport and logistics security of tourist routes, virtual adverts and trips arrangements, virtual guidebooks, virtual demonstration of services and IT brochures and leaflets. Digital technologies radically change gambling and show businesses, in particular, they provide virtual games with `being there' effect. Digital technologies drastically modify the retail trade sphere, advertisement and publishing, management and marketing, as well as provide a lot of opportunities for collecting unbiased data concerning changes in market conditions in real time.

Digital technologies lie as the basis for `circular economy', whose essence rests with non-linear, secondary, circular use of all existing natural and material resources to provide the production and consumption without loss of quality and availability of goods and services developed on the grounds of innovations, IT-technology application and `Industry 4.0'. Among priorities of circular economy potential applications the following ones should be mentioned: municipal services, solid household wastes management and their recycling, mass transition to smart houses and smart towns, circular agriculture development, circular and renewable energy, The potential of circular economy fully and equally corresponds to the demands for energy efficiency and rational consumption of limited natural resources, so it is widely applied in EU countries while transiting to sustainable development.

In the 21st century processes of social production robotization draw the maximal attention of the society. There is a division between industrial and service robots which combine artificial intelligence and other various digital technologies in synergy. Industrial robots are widely used in production, including automotive industry, processing industry, energetic, construction sectors and agriculture Services are applied in all other spheres and sectors of national and world economies -from military-industrial complex (for instance, for mining and demining the areas, military drones) to robots-cleaners (robots-vacuum cleaners), robots-taxis, robots engaged in health care service and served as nurses (provide the ill person with water, tidy up, bring meals). Social production robotization is proceeding apace. According to «World Robotic Report 2020», within 2014 2019 the total quantity of industrial robots increased by 85%. By 2020 in the world the share of robots in the sphere of automated industrial production had comprised 34%, in electronics 25%, in metallurgy 10%. These indicators are constantly growing which results in structural reformation of the whole system of economic and industrial processes, radical changes in world labour market and the social sphere of world economy in general.

Alongside with generally recognized types of digital technologies and robotization processes, an innovation segment of digital economy NBIC technologies (Nanotechnology, Biotechnology, Information technology, Cognitive Science) are rapidly spread. Among the priorities of NBIC-technologies development the special place belongs to interaction between information and cognitive technologies. As a material basis for its synergy in NBICtechnologies creation of neuron networks, artificial intelligence, artificial cyber brain for robots are applied. It is estimated as one of the most prospective and important achievements of digital economy which determines basic, innovational vector of social production structural reformations in the 21st century.

The sphere of results application. International economic relations and world economy, development of competitive strategies of national and social production digitalization of world economy in general.

Conclusions. Digital technologies radically change all spheres of social production and social life, including business and managerial processes at all levels. Digital technologies are constantly developing and modifying, that promotes emergence of new spheres and new business activities and management. 21st century witnessed establishing digital economy, smart economy, circular economy, green economy and other various arrangements of social production which are based on digital technologies. Social production digitalization and innovative digital technologies promotes business with flexible systems of arrangement and management, production and sales grounded on processing large Big Data permanently, on the basis of online monitoring in real time. Grounded on digital technologies business in real time mode processes a massive Big Data and on their results makes smart decisions in all business spheres and business processes management. Radical shifts in social production digitalization provides businesses of the states which in practice introduce digital technologies with significant competitive advantages from decrease in goods and services production cost to targeted meeting of specific needs of consumers. Whereas, rapid introduction of digital technologies in the countries-leaders of world economic development results in a set of system socio-economic and socio-political challenges, including the following: crucial reformatting the world labour market and rise in mass unemployment, shift from traditional export developing countries' specialization, breakups of traditional production networks being in force since the end of the 20th century, so called `chains of additional value shaping', breakups of traditional cooperation links among world countries and shaping the new ones based on `Industry 4.0' and `Industrial Internet'. Socio-economic and political consequences of radical structural reformation of all spheres in national and world economy in the 21st century, undoubtedly, will be stipulated with the processes of social production digitalization. It will require further systemic and fundamental scientific studies on this complicated and multi hierarchical process.

Key words: digital technologies, innovations, digital economy, social production, industry and service work, `Industry 4.0', circular economy, NBIC-technologies. Structural reformation, competitive advantages, business processes, management, socio-economic consequences, world economy.

цифровізація роботизація виробництво соціальний сервісний

Постановка проблеми

Актуальність теми дослідження. На початку третього десятиліття ХХІ ст. розвинуті країни світу та країни-лідери світового економічного розвитку опинилися перед викликами кардинальної структурної перебудови системи суспільного виробництва (від промисловості до сфери послуг), що має відбуватися та основі цифрових технологій. Цифрові технології у світовій науці та у бізнес-практиці розглядаються як невід'ємна складова системного технологічного явища «Індустрії 4.0». Розвиток всіх бізнес-процесів та процесів менеджменту на мікро-, мезо та макрорівні, процесів управління суспільним розвитком на рівні національної та світової економіки також підлягають цифровізації. В цілому, у ХХІ ст. світ швидко переорієнтовується на стратегії використання цифрових технологій. Ті країни, які реалізовують ці стратегії, отримують гарантовані конкурентні переваги: від зниження собівартості, підвищення якості вироблених товарів та послуг до освоєння нових ринків збуту та отримання гарантованих надприбутків. Країни, що стоять осторонь процесів цифровізації ризикують опинитися серед аутсайдерів соціально-економічного розвитку. Така постановка проблеми свідчить про актуальність визначення напрямів, тенденцій та стратегічних пріоритетів цифровізації суспільного виробництва, оскільки це питання стає важливим для всіх країн світу, у тому числі і для України, яка нині опинилася на порозі кардинальної структурної перебудови усієї системи національного господарства.

Основою «Індустрії 4.0» стає цифрова економіка, ключовими технологіями інформація та великі масиви даних, ІТ-технології. Основний актив «Індустрії 4.0» інформація, а основний інструмент виробництва кіберфізичні системи, що призводять до формування єдиної, уніфікованої високопродуктивної екосистеми збору, аналізу і застосування даних у виробничих та інших процесах. Кіберфізичні системи передбачають інтеграцію «розумних машин» (тобто виробничих машин, станків, обладнання, що програмуються), через підключення їх до Інтернету, або до створеної спеціальної мережі «Індустріального Інтернету» (ІІоТ), яка розглядається як виробничий аналог орієнтованого на споживача «Інтернету речей» (ІоТ) з виробництва промислових та споживчих товарів і послуг. До «Інтернету речей» можуть підключатися «розумні заводи», що користуються «Індустріальним Інтернетом», для швидкого налаштування виробничих процесів відповідно до змін у вартості та доступності ресурсів та відповідно до попиту на продукцію, що виробляється. Визначити основні стратегічні пріоритети цифровізації суспільного виробництва стає одним з найважливіших завдань для сучасної економічної науки та для дослідників системи та процесів організації майбутнього устрою світового виробництва.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у дослідження сутності та спрямованості стратегічних пріоритетів цифровізації суспільного виробництва здійснили західні вчені, зокрема канадський вчений Топскотт Д. [1], іноземні вчені Сан Л., Жао Л. [2], Макдауел М. [3] та ін. Натомість, дослідження питань цифровізації суспільного виробництва, переважно здійснюють колективи авторів, оскільки ці проблеми є складними та багатоієрархічними. Більш того, проблематика цифровізації суспільного виробництва тісно пов'язана з переходом до сталого розвитку, про що, зокрема, писали українські науковці Храпкіна В.В., Устименко В.А., Кудріна О.Ю., Сагірова А.С. та інші у монографії «Детермінанти сталого розвитку економіки» [4]. Слід відзначити і появу першого в Україні міждисциплінарного навчального поібника, присвяченого розгляду Інтернет-економіки авторського колективу за участі: Татомир І.Л., Квасній Л.Г., Пойди С.А. та інших науковців [5]. Натомість, проблематика цифровізації суспільного виробництва постійно привертає до себе велику увагу як теоретиків, аналітиків, так і практиків цього процесу.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Визначення стратегічних пріоритетів цифровізації суспільного виробництва потребує чіткого розуміння перспективних сфер їх застосування, економінчих переваг та ризиків, які несе у собі масовий перехід суспільного виробництва від традиційних (індустріальних та постіндустріальних) до цифрових технологій. Адже нова система технологічного оснащення (цифровізація виробництва, Інтернет-економіка, технології «Індустрії-4.0», NBIC-технології та циркулярна економіка несуть як низку економічних переваг для товаровиробників та країн, так, водночас, призводять і до кардинальних змін усієї системи соціального забезпечення, змін на ринку праці та реформування цілісної системи соціальних відносин у суспільстві.

Постановка завдання, мети дослідження

Мета дослідження висвітлити сутність та визначити основні стратегічні пріоритети цифровізації суспільного виробництва, оскільки це обумовлює процеси кардинальної структурної перебудови сфери промислового виробництва, послуг та соціальної сфери національного господарства країн світу та світової економіки в цілому.

Для досягнення мети у статті поставлені та вирішуються наступні завдання:

- визначити основні пріоритети розвитку цифрових технологій, що кардинально модифікують всі бізнеспроцеси суспільного виробництва;

- дослідити сутність та роль циркулярної економіки у переході до сталого розвитку на прикладі країн ЄС;

- виявити стратегічні пріоритети роботизації процесів виробництва та пріоритетні сфери застосування промислових та сервісних роботів;

- визначити роль NBIC-технологій в процесі структурної перебудови суспільного виробництва та його переходу до нових цифрових технологій у ХХІ ст.

Метод або методологія проведення дослідження. В процесі дослідження стратегічних пріоритетів цифровізації суспільного виробництва використовувалися теоретичні та емпірічні методи наукових досліджень. Застосовано методи: історичного та логічного, аналізу та синтезу, абстрактного та конкретного, метод причинно-наслідкових зв'язків, у т.ч. для визначення еволюції цифрових технологій та їх впливу на структурну перебудову суспільного виробництва. Синергетичний підхід, метод експертних оцінок, каузальний (причинно-наслідковий) метод наукових досліджень було задіяно для обґрунтування системного впливу цифрових технологій, «Індустрії 4.0» та їх матеріалізації у вигляді «циркулярної економіки» на всю складну та багатоієрархічну систему суспільного виробництва в цілому.

Викладення основного матеріалу (результати роботи)

В основі цифровізації суспільного виробництва перебуває «цифрова економіка» це економіка, у якій найбільшу цінність мають віртуальні, а не матеріальні чи фізичні активи та транзакції, це інституційне середовище, у якому бізнес-процеси, а також всі процеси управління розвиваються на основі цифрових комп'ютерних технологій та на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), з англ. Information and Communication Technology (ІСТ). Сектор ІСТ поєднує у собі: виробництво електронного обладнання, обчислювальної техніки, програмного забезпечення (у т.ч. HARDWARE, SOFTWARE, SERVICES), а також надає різноманітні інформаційні послуги. Матеріальною основою розвитку цифрової економіки та цифрових технологій є інформаційні технології (ІТ, з англ. Information Technology).