Втрати продовольства та харчові відходи в ланцюзі створення вартості продовольства в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Втрати продовольства та харчові відходи в ланцюзі створення вартості продовольства в Україні

Олена Котикова1, Микола Бабич-2, Олена Погорєлова2

¹ Миколаївський національний аграрний університет 2Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

Україна

Мета. Метою дослідження є встановлення обсягу втрат продовольства та харчових відходів в Україні за 2016р., що дозволить у подальшому розробити пропозиції щодо зменшення обсягу втрат продовольства та харчових відходів. Для досягнення поставленої мети визначено обсяг втрат продовольства та харчових відходів у розрізі видів продукції та регіонів на кожному етапі ланцюга створення вартості продовольства (харчовий ланцюг) у фізичному обсязі та кілокалоріях.

Методологія /методика / підхід. Фактичні обсяги втрат продовольства та харчових відходів обчислюються за даними офіційної статистики України за методологією ФАО, яка базується на розрахунках елементів постачання (виробництва, імпорту та експорту, запасів) визначення внутрішнього споживання та елементів використання (споживання, корм, насіння, переробка, відходи), що визначає харчування (у свіжому вигляді та після переробки) з урахуванням вагових відсотків втрат продовольства та харчових відходів (у відсотках від того, що включено в кожен етап) для Європи та коефіцієнта конверсії. Розрахунки проведено в розрізі: видів продуктів (картопля, овочі, крупи, молоко, фрукти, м'ясо); регіонів з їх рейтингом щодо усереднених і загальних показників країни; етапів харчового ланцюга (виробництво, переробка та упаковка, доставка та продаж, споживання). Обсяг і структура втрат харчових продуктів і харчових відходів визначаються у фізичному обсязі та кілокалоріях.

Результати. У Київській області частка втрат продовольства та харчових відходів за усіма видами досліджуваної продукції перевищує питому вагу регіону за обсягами виробництва продовольства. Вищою від усереднених даних в Україні є частка втрат продовольства та харчових відходів у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Херсонській, Хмельницькій і Чернівецькій областях. Натомість у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Черкаській і Чернігівській областях спостерігається перевищення питомої ваги виробництва продукції цими регіонами над часткою втрат у них продовольства та харчових відходів. Така строкатість визначається переважно обсягами виробництва та, відповідно, втратами й відходами зерна, оскільки саме ця група займає найбільшу питому вагу за її обсягом у перерахунку на кілокалорії.

Оригінальність / наукова новизна. Дістали дальшого розвитку експериментальні дослідження оцінки обсягу втрат продовольства та харчових відходів в Україні, визначені за методикою ФАО для усіх регіонів України за основними групами продовольства (зерно, картопля, овочі, плоди та фрукти, молоко, м'ясо) на кожному з етапів харчового ланцюга (виробництво, зберігання, переробка й упаковка, доставка та продаж, споживання).

Практична цінність / значущість. Одержані результати дозволять у подальшому

Ключові слова: втрати продовольства, харчові відходи, харчовий ланцюг, регіони.

Olena Kotykova1, Mykola Babych2, Olena Pohorielova2

¹Mykolaiv National Agrarian University 2Admiral Makarov National University of Shipbuilding

FOOD LOSS AND FOOD WASTE ALONG THE VALUE CHAIN OF FOOD PRODUCTS IN UKRAINE

Purpose. The purpose of the study was to establish the amount offood losses and food waste in Ukraine in 2016, which will, in the future, develop proposals to reduce food losses and food waste. To achieve this goal, the amount offood losses and food waste was determined in terms of products and regions at each stage of the food chain of creation of additional value of products in physical volume and kilocalories.

Methodology / approach. Actual volumes of food losses and food waste are calculated according to the official statistics of Ukraine (State Statistics Service of Ukraine) according to the FAO methodology, which is based on calculations of elements of supply (production, import and export, stocks) defining domestic consumption and elements of use (consumption, forage, seeds, processing, waste), which determines the nutrition (fresh and after processing), taking into account weight percentages of food losses and food waste (as a percentage of what is included in for each stage) for Europe and the conversion factor. Calculations are made in the following way: types of products (potatoes, vegetables, cereals, milk, fruits, meat); regions with their ranking and in relation to the averaged and general indicators of the country; stages of the food chain creating an additional cost of production (production, processing and packaging, delivery and sale, consumption). The volume and structure of food losses and food waste are determined in physical volume and kilocalories.

Results. It was established that in the Kyiv region, the share offood losses and food waste for all types of investigated products exceeds the region's share offood production. The share offood losses and food waste in Vinnytsya, Volyn, Donetsk, Zhytomyr, Zakarpattia, Ivano-Frankivsk, Kyiv, Kirovograd, Lviv, Poltava, Rivne, Kherson, Khmelnytskiy and Chernivtsi regions is higher than the averaged data in Ukraine. Instead, in Dnipropetrovsk, Zaporizhzhia, Luhansk, Mykolayiv, Odesa, Sumy, Ternopil, Kharkiv, Cherkasy and Chernihiv regions there is an excess of the share of production by these regions over the share of losses in food and food waste. Such variability is determined by the volume of production and, consequently, losses and waste of grain crops, because this group occupies the largest proportion in terms of its conversion into kilocalories.

Originality / scientific novelty. Experimental studies to assess food losses and food waste in Ukraine, identified according to the FAO methodology for all regions of Ukraine by major food groups (grain, potatoes, vegetables, fruits and fruits, milk, meat) at each stage of the food chain (production, storage, processing and packaging, delivery and sale, consumption) were further developed.

Practical value / implications. The results will allow developing proposals for reducing food losses and food waste in the country as a whole and for each region, taking into account their peculiarities.

Key words: food loss, food waste, food chain, regions.

Постановка проблеми

За оцінками ФАО, обсяги втрат продовольства та харчові відходи становлять приблизно 24 % усієї їжі, що виробляється. Тобто кожна із чотирьох калорій харчових продуктів, вироблених для людей, людьми не споживається. Втрати продовольства та харчові відходи мають істотні негативні економічні та екологічні наслідки.

З екологічного погляду втрати продовольства та харчові відходи є марним витрачанням ресурсів, що використовуються в процесі виробництва, зокрема: землі, води та енергії. Виробництво їжі, яка не буде спожита, призводить до надмірного викиду CO₂, а також до втрат економічної цінності продуктів харчування [1].

З економічного погляду вони представляють собою марні інвестиції, що призводять до зменшення доходів фермерів і збільшення витрат споживачів [2]. Вартість щорічних втрат продовольства та харчових відходів на світовому рівні оцінюється в 1 трлн дол. США [3]. Утрата продовольства та харчові відходи можуть зменшити фізичну доступність їжі, що, своєю чергою, сприятиме зростанню ціни на продукти та зменшенню економічної доступності продовольства, особливо для споживачів із низьким рівнем купівельної спроможності.

Отже, у боротьбі з голодом та забезпеченням продовольчої безпеки проблема зменшення обсягів втрат продовольства та харчових відходів посідає важливе місце. Утрати продовольства впливають не лише на продовольчу безпеку людей, якість та безпеку харчових продуктів, але й на економічний розвиток і навколишнє середовище. Справедливо зазначити, що фактори втрат продовольства та харчових відходів у різних країнах світу мають значні відмінності та ступінь впливу й істотно залежать від конкретних умов і місцевої ситуації в конкретній країні. Разом із тим, незалежно від рівня економічного розвитку та рівня продовольчої безпеки в країні, втрати продовольства та харчові відходи повинні бути мінімізовані.

Для ефективного вирішення проблеми втрат продовольства та харчових відходів необхідним є розуміння масштабів проблеми на національному рівні та їх регіональних особливостей з урахуванням структури цих втрат на кожному з етапів харчового ланцюга для формування в подальшому державної та обласних програм продовольчого забезпечення та реалізації стратегії економічної безпеки країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема втрат продовольства та харчових відходів широко досліджується зарубіжними науковцями, зокрема в країнах ЄС та США. Серед найбільш вагомих досліджень, які охоплюють національні та глобальні рівні зазначеної проблеми, слід виділити окремі праці. Так, у своїй роботі «ReducingFoodLossandWaste»B. Lipinski,C. Hanson,J. Lomax, L. Kitinoja,R. WaiteтаT. Searchinger[2] проводять дослідження оцінки втрат продовольства та харчових відходів у глобальному вимірі (за даними 2009 року), надають визначення термінам «втрата продовольства» та «харчові відходи», а також пропонують стратегії, спрямовані на зменшеннят обсягів втрат продуктів і харчових відходів.

У дослідженні «Globalfoodlossesandfoodwaste - Extent, causesandprevention» [3] висвітлюються втрати, що виникають уздовж всього харчового ланцюга, й оцінюється їхня величина; визначаються причини втрат харчової продукції та можливі способи їх запобігання.

Праця «Global Initiative onFoodLossandWasteReductionFoodandAgricultureOrganizationoftheUnitedNations» [4] присвячена питанням термінології «втрата продовольства» та «харчові відходи», умов виникнення та наслідків втрати продовольства та харчових відходів, а також - стратегії зменшення обсягів втрати продовольства та харчових відходів у глобалізованому світі.

Дослідження «FoodWastageFootprint: ImpactsonNaturalResources»[5] забезпечує глобальну оцінку екологічних наслідків від втрати продовольства та харчових відходів на кожному з етапів харчового ланцюга, зосереджуючи увагу на впливі на клімат, воду, землю та біорізноманіття, а також економічну кількісну оцінку, яка базується на світових цінах виробника. Праця дає відповідь на два основних питання: які наслідки втрати харчування на природні ресурси та звідки беруться ці наслідки. У результаті дослідники виявляють «гарячі точки навколишнього середовища» і, таким чином, визначають напрями та заходи щодо зменшення їхнього впливу.

У роботі «The Business CaseforReducingFoodLossandWaste» [6] наведено результати інтерв'ю з урядом та бізнес-лідерами, в результаті яких визначено сукупність стратегічних, але нефінансових мотиваторів для зменшення обсягів втрат продуктів харчування та відходів, які стосуються продовольчої безпеки, регулювання відходів, екологічної стійкості, відносин із зацікавленими сторонами та етичної відповідальності. У результаті дослідження автори пропонують бізнес-критерій для зменшення обсягів втрат продуктів харчування та відходів для державного та приватного секторів, побудованого за принципом: цілі-мета-дії.

Учені M. Schusterта M. Toreroу роботі «Towardasustainablefoodsystem: Reducingfoodlossandwaste» [7] досліджують питання термінології та методології вимірювання втрат продовольства та харчових відходів, а також розробки ефективної політики щодо вирішення проблеми в рамках харчового ланцюга.

У праці «Post-harvestlossesreductionbysmall-scalemaizefarmers: Theroleofhandlingpractices» M. J. Chegere [8] довів, що зниження обсягів втрат після збору врожаю є ключовим компонентом, який доповнює зусилля, спрямовані на вирішення проблем харчової безпеки та підвищення доходів сільськогосподарських підприємств, особливо для малозабезпечених домогосподарств. Дослідження аналізує роль рекомендованих методів обробки врожаю при зниженні й проводить оцінку втрат і вигоди щодо прийняття практики, пов'язаної зі зменшенням втрат продовольства на етапі зберігання.

У роботі «The impacts ofpostharveststorageinnovationsonfoodsecurityandwelfareinEthiopia» W. Tesfayeта N. Tirivayi [9] аналізують вплив удосконалених технологій зберігання на безпеку та добробут харчових продуктів за допомогою національних репрезентативних даних з Ефіопії. У результаті дослідження було встановлено, що використання вдосконалених технологій зберігання продовольства збільшує дієтичне різноманіття та знижує дитяче недоїдання. У цілому дослідження показує, що вдосконалені технології зберігання можуть покращити безпеку харчових продуктів і відігравати ключову роль у пом'якшенні проблем харчування зростаючого населення.

У роботі «Foodwasteinthesharingeconomy» T. J. Richardsта S. F. Hamilton [10] досліджують потенціал для комерційних систем взаємодії однорангової мережі (CPMS) або фірм, що використовують спільні економічні ресурси, для виходу на ринок як платформ для обміну надлишковими продуктами харчування. Висновки науковців свідчать про те, що вторинні ринки мають ключові елементи, необхідні для успіху CPMS, а інструменти політики, спрямовані на полегшення транзакцій на вторинних ринках, можуть бути дуже ефективними в зменшенні продовольчих відходів.

Наукова праця «Futureoffoodsafetyandnutrition - Seekingwin-wins, copingwithtrade-offs» [11] присвячена дослідженню можливих наслідків глобальних тенденцій, таких як зміна клімату та дефіцит ресурсів для забезпечення продовольчої безпеки. Документ спирається на результати дослідження про безпеку та харчові продукти в ЄС на період до 2050 року.

Наукова праця «Food counts. Measuring food consumption and expenditures in household consumption and expenditure surveys (HCES). Introduction to the special issue» [12] представляє результати міжнародного багатопрофільного дослідницького проєкту з вимірювання споживання їжі в національних опитуваннях домашніх господарств. У роботі синтезовано тематичні дослідження країн, що розвиваються, та країн ОЕСР.

У статті «FoodlossandwasteinSub-SaharanAfrica» [13] досліджуються сучасні підходи щодо пом'якшення наслідків втрати продовольства та харчових відходів на етапі зберігання в країнах Африки.

Вітчизняні науковці зазначеній проблемі приділяють недостатньо уваги: в Україні відсутні повномасштабні дослідження втрат продовольства та харчових відходів на регіональному чи національному рівні. Безперечно, є наукові праці, в яких розглядаються певні аспекти досліджуваної проблеми: оцінка марного витрачання питної води на втрачене продовольство та харчові відходи в Україні [14], екологічні наслідки втрат продовольства та харчових відходів стосовно викидів парникових газів [15], економічні [16] та соціальні [17] наслідки втрат продовольства, дослідження проблеми на регіональному рівні [18], але вони є локальними та безсистемними.

Узагальнюючи, слід відмітити, що переважна більшість наукових праць, у яких у тій, чи іншій мірі досліджуються питання втрати продовольства та харчових відходів, належить зарубіжній науковій школі. Проте, у глобальних розрахунках втрат продовольства та харчових відходів, проведених ФАО,

Україна не фігурує, як окрема країна, а віднесена до групи «Європа». Цілком очевидно, що усереднені показники цієї групи не є близькими до реалій України, а відтак - пропозиції щодо скорочення втрат продовольства та харчових відходів, розроблені на основі таких аналітичних даних, не можуть бути у повній мірі репрезентативними для нашої країни, що вимагає проведення відповідних розрахунків за фактичними даними.

Мета статті

Метою дослідження є встановлення обсягу втрат продовольства та харчових відходів в Україні за 2016 р., що дозволить у подальшому розробити пропозиції щодо зменшення обсягу втрат продовольства та харчових відходів. Для досягнення поставленої мети визначено обсяг втрат продовольства та харчових відходів у розрізі видів продукції та регіонів на кожному етапі ланцюга створення вартості продовольства (харчовий ланцюг) у фізичному обсязі та кілокалоріях (ккал).

Методологія дослідження. У нашому дослідженні ми вживаємо термін «втрата продовольства та харчові відходи» у тому ж значенні, як його визначаютьB. Lipinski,C. Hanson,J. Lomax, L. Kitinoja,R. Waiteта T. Searchinger,а саме: це їстівні частини рослин і тварин, які виробляють або збирають для споживання людиною, але людьми не вживаються. Це означає зменшення маси, калорійності та/або споживчої цінності продовольства, призначеного для споживання людиною на будь-якому етапі харчового ланцюга [2].

При цьому «втрата продовольства» може бути виражена як через фізичні показники обсягу - це фізичний обсяг (кг, т або ккал) продукції, яка розлита, розсипана або зіпсована таким чином, що призводить до зниження її якості до того, як їжа потрапить до споживача, - так і через економічні виміри (втрати, виражені в грошовому еквіваленті). Економічні втрати виникають на усіх етапах харчового ланцюга (виробництва, зберігання, обробки та розподілу) та є результатом сільськогосподарських процесів або технічних обмежень у сфері зберігання, інфраструктури, упаковки та/або маркетингу. «Харчові відходи» включають продовольчі продукти, які придатні до вживання за показниками якості, але не споживаються людиною з різних причин і в результаті псуються. Харчові відходи переважно, але не виключно, виникають на етапах роздрібної торгівлі та споживання і є результатом недбалості або свідомого рішення не вживати їжу. Таким чином, втрата продовольства та харчові відходи можуть виникати в ланцюзі створення вартості продовольства, починаючи з моменту виробництва продукції. Харчовий ланцюг закінчується в той момент, коли продукти, призначенідля безпосереднього споживання людиною, споживаються людьми, викидаються або інакше вилучаються з ланцюга. Тому їжа, яка спочатку була призначена для споживання людиною, але видалена з харчового ланцюга, вважається втратою продовольстваабо харчовими відходами, навіть якщо вона використовується як корм для тварин або біоенергетики [2].

Для розрахунку втрат продовольства та харчових відходів в Українівикористано методику ФАО (рис. 1):

Рис. 1. Методика розрахунку втрат продовольства та харчових

відходів за ФАО

Примітка.A + B + C- D= E- (F + G + H + I) = J = K + L Джерело: за даними ФАО [3].

Нижче наведено приклад розрахунку втрат продовольства та харчових відходів по молоку в Україні у 2016 році.

Розрахункові вагові відсотки втрат продовольства та харчових відходів по молоку (у відсотках від того, що входить на кожному етапі харчового ланцюга) (табл. 1):

Виробництво = 3,5 %

Зберігання = 0,5 %

Переробка та упаковка = 1,2 %

Доставка та продаж = 0,5 %

Споживання = 7,0 %.

Розрахунок втрат продовольства та харчових відходів на кожному етапі харчового ланцюга по молоку:

Виробництво: (0,035 : (1 - 0,035)) -10382 = 376,5 тис. т.

Зберігання: 0,005 ¦ 10382 = 51,9 тис. т.

Переробка та упаковка = 0,012 ¦ (2850 + 6090) = 107,3 тис. т.

Доставка та продаж (свіжі продукти): 0,005 ¦ 58 = 0,3 тис. т.

Доставка та продаж (оброблені продукти): 0,005 ¦ (2850 + 6090 - 107,7) =

44.2 тис. т.

Доставка та продаж (разом): 0,3 + 44,2 = 44,5 тис. т.

Споживання (свіжі продукти): 0,07 ¦ (58 - 0,3) = 4,0 тис. т.

Споживання (оброблені продукти): 0,07 ¦ (2850 + 6090 - 107,3 - 44,2) =

615.2 тис. т.

Споживання (разом): 4,0 + 615,2 = 619,2 тис. т.

Таблиця 1

Вагові відсотки втрат продовольства та харчових відходів (у відсотках від того, що входить на . кожному етапі) для Європи

Джерело: за даними ФАО [3].

Слід відмітити, що в динаміці обсяги втрат продовольства та харчових відходів практично не змінюються (незначні коливання пояснюються тим фактом, що обсяги виробництва та споживання основних видів продукції залишаються майже незмінними, так як і технології виробництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції), але найбільшими вони є у 2016 році, особливо по зерну, яке визначається основним індикатором продовольчої безпеки [16]. Саме тому, розрахунки в розрізі видів продукції, регіонів та етапів харчового ланцюга проведені за даними 2016 року.

Виклад основного матеріалу дослідження

За проведеними розрахунками втрат продовольства та харчових відходів в Україні у 2016 році у фізичній вазі найбільшими є втрати картоплі, на другому місці - втрати овочів, на третьому - втрати зернових, на четвертому - втрати молока, на п'ятому - втрати плодів та фруктів, на шостому - втрати м'яса (рис. 2). При цьому, по відношенню до обсягів виробництва розподіл місць практично прямо пропорційний: найбільшими є втрати продовольства та харчові відходи плодів та фруктів; на другому місці - м'яса; на третьому - овочів; на четвертому - картоплі; на п'ятому - молока; на шостому - зернових.

Рис. 2. Загальний обсяг і частка втрат продовольства та харчових відходів в Україні у 2016 р.

Джерело: розраховано авторами.

Щодо етапів ланцюга створення вартості продовольства, то найвищими євитрати на етапі споживання, що відповідає загальноєвропейським показникам, за винятком картоплі, яка не вживається в сирому вигляді.

Таким чином, втрати продовольства та харчові відходи в Україні на стадії споживання в харчовому ланцюзі у 2016 році становили від 22,5 % по картоплі до 60,3 % по молоку (рис. 3). Слід відмітити високу частку втрат продовольства та харчових відходів на етапі виробництва картоплі, овочів, плодів та фруктів і молока. Водночас по зернових та м'ясу друге місце за обсягом втрат продовольства та харчових відходів після споживання займає частка втрат на етапі переробки та упаковки.

Рис. 3. Втрати продовольства та харчові відходи в Україні за стадіями в харчовому ланцюзі у 2016 р., % до загального обсягу втрат

Джерело: розраховано авторами.

По відношенню до обсягів виробництва однаковою є частка втрат продовольства та харчових відходів на етапі виробництва картоплі, овочів, плодів та фруктів (8,8 %) (рис. 4). Частка втрат продовольства та харчових відходів на етапі зберігання, переробки та упаковки найвища по м'ясу, на етапах доставки та продажу й споживання - по плодах та фруктах.

Рис. 4. Втрати продовольства та харчові відходи в Україні за стадіями в харчовому ланцюзі у 2016 р., % до виробництва

Джерело: розраховано авторами.

У розрізі регіонів щодо зернових культур найбільшими є втрати продовольства та харчових відходів у Полтавській та Вінницькій областях, щовідповідає місцю цих регіонів у загальному обсязі виробленого зерна (табл. 2).

Таблиця 2

Обсяг втрат продовольства та харчових відходів у регіонах України по зернових у 2016 р.

Джерело: розраховано авторами.

Разом із тим, слід відмітити, що питома вага втрат продовольства та харчових відходів щодо зернових культур у цих областях по відношенню до загального обсягу втрат перевищує частку обсягу виробленого ними зерна в загальному обсязі відповідно на 4,1 та 3,7 в. п. (табл. 3).

При цьому в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Чернівецькій та Чернігівській областях питома вага їх виробництва в загальному обсязі в Україні перевищує питому вагу втрат продовольства та харчових відходів у загальному обсязі втрат по країні. Слід також відмітити значні коливання частки втрат продовольства та харчових відходів за стадіями життєвого циклу зернових у розрізі регіонів. Так, на етапах виробництва та зберігання значно вищими порівняно з даними в цілому в Україні є питома вага втрат продовольства та харчових відходів у 12 областях; на етапі переробки та упаковки, доставки та продажу, споживання - у решти 12 областей.

Таблиця 3