Трансформація соціально-трудових відносин в умовах формування мережевої економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима

Гетьмана"

Трансформація соціально-трудових відносин в умовах формування мережевої економіки

Рис. 1. Процеси активізації трансформації соціально-трудових відносин в умовах формування мережевої економіки

Процес формування мережевої економіки розглядається у науковій думці в рамках суспільного розвитку в умовах формування 5 і 6 технологічних укладівВасиленко В. Технологические уклады в контексте стремления экономических систем к идеальности [Електронний ресурс] / В. Василенко // Соціально-економічні проблеми і держава. - 2013. - Вип. 1 (8). - С. 65-72. - Режим доступу: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2013/13vvoski.pdf. - Заголовок з екрану.. Аналіз теоретичних концепцій, які відображають еволюцію поглядів на специфіку сучасного суспільства (постіндустріальне, інформаційне, мережеве) дозволить виявити і систематизувати зміст трансформацій, які безпосередньо, на нашу думку, відбуватимуться в нових соціально-трудових відносинах.

Прихильники постіндустріального напряму розвитку суспільства виділять його трансформацій, які впливають на розвиток нових соціально-трудових відносин. Д. Белл виділяє серед них перехід від виробництва речей до виробництва послуг, пов'язаних, насамперед, із відтворенням і використанням людського капіталу; здійснення розвитку в основному за рахунок інновацій, джерелом яких є теоретичне знання; активізація процесів поєднання науки, техніки і технологій; перехід владних повноважень від власників матеріальних активів, до суб'єктів, які володіють інтелектом і знаннями, отриманими завдяки освіті; становлення знань та інформації як стратегічних ресурсів суспільства в результаті поєднання електронно-обчислювальної техніки з засобами телекомунікаційBell. D. The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting / D. Bell. - N.Y., Basic Books, Inc., 1973. - 507 р.; Белл Д. Социальные рамки информационного общества / Bell D. The Social Framework of the Information Society. Oxford. 1980 [Электронный ресурс] - Режим доступа: //http://www.nethistory.ru/biblio - Заголовок з екрану.. Т. Стоун'єр також виділяє постійне зростання ролі знань та інформації в якості ресурсної бази суспільстваСтоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики. Новая технократическая волна на Западе / Т. Стоуньер / Под ред. П.С. Гуревича. - М. : Прогресс. 1986. - С. 393.. Е. Тоффлер зазначає, що інформаційні ресурси стають основною економічною цінністю суспільства, його найбільшим потенційним джерелом багатстваТоффлер, Э. Третья волна / The Third Wave, 198о. - М. : АСТ, 2010. - 784 с..

Науковий аналіз різних підходів до визначення інформаційного суспільства дозволив систематизувати його суттєві риси і визначити його, як суспільство, де джерелом розвитку (домінантним ресурсом) є використання інформації, а відповідно його економічною основою виступають процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання інформації. Так, І. Стрелец визначає основною цінністю такого суспільства капітал, втілений у знанняхСтрелец И.А. Новая экономика и информационные технологии / И.А. Стрелец. - М. : Издательство "Экзамен", 2003. - 256 с.. При цьому основним чинником економічного розвитку, на думку Ф. Махлупа, є доступність і швидкість передачі інформації"Machlup F. The Economics of Information and Human Capital / F. Machlup. - Princeton, Princeton university Press, 1984. - 665р.. В. Мартін характеризує таке суспільство високим рівнем залучення інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності суспільстваМartin W.J. The Global Information Society. Aldershot: Aslieb Gower; Brookfield, Vt., USA: Gower. 1995. - 233 р. А. Колот зазначає, що під впливом інформаційних технологій відбувається значна індивідуалізація суспільстваКолот А.М. Індивідуалізація особистості та формування індивудуалізованого суспільства як феномени сучасності: наслідки та уроки // Україна: аспекти праці. - 2014. - №2. - С. 3-10.. Щодо трудової діяльності, то на думку А. Ракитова, найважливішим її продуктом стають виробництво і використання послуг та знань, яке супроводжується збільшенням кількості і якості наявної в обробці інформації, а також зростанням ефективності її передачі і переробкиРакитов А.И. Философия компьютерной революции / А.И. Ракитов.- М.: Политиздат, 1991.-287 с.. Інші автори виділяють розвиток ринку інформаційних продуктів і послуг в умовах інформаційного суспільства і зазначають, що його матеріальною основою стають системи зв'язку. В таких умовах формується єдиний інформаційно-комунікаційний простір, поглиблюються процеси інформаційної та економічної інтеграції регіонів, країн, народів; поширюється домінування в економіці нових технологічних устроїв, які базуються на використанні інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки та телекомунікацій; відбувається створення і розвиток ринку інформації і знань, як факторів виробництва; спостерігається зростання в системі суспільства ролі інформаційно-комунікаційної інфраструктури; підвищується рівень освіти, науково-технічного і культурного розвитку за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну та забезпечення вільного доступу громадян до інформації та їх готовності цією інформацією ділитисьЦвылев Р.И. Постиндустриальное развитие. Уроки для России. - М.: Наука. 1996. С. 32-33.; Черешкин Д.С. Сетевая информационная революция / Д.С. Черешкин, Г.Л. Смолян // Информационные ресурсы России. 2007. №4. С. 15-18; Моисеев Н. Информационное общество как этап новейшей истории // Свободная мысль. - 1996. - № 1. - С.81-90..

Отже, аналіз теоретичних концепцій, які відображають еволюцію поглядів на специфіку сучасного суспільства дозволив зробити такі висновки: усі розглянуті вище формулювання, незважаючи на цілу низку їх відмінностей, мають єдину спільну рису: основою суспільства є процес створення і використання знання, яке є джерелом підвищення продуктивності праці. Знання є основою нового етапу суспільного розвитку і поширюються у всі сфери економічної діяльності через обробку інформації. Зростає роль професій, пов'язаних з високою насиченістю знаннями та інформацією, а ядром нової соціальної структури стають професіонали та техніки.

В цілому, специфіка сучасного суспільства полягає в інтеграції в ньому інформаційного і мережевого суспільств, так як перше характеризує роль інформації в процесі соціально-трудових відносин, а друге показує пріоритет мережевих зв'язків при передачі інформації суб'єктами соціально-трудових відносин. Проектуючись одна на одну інформаційна і мережева складові суспільства створюють специфічне середовище для передачі знання - мережевий інформаційний простір, в рамках якого здійснюється взаємодія між людьми, в тому числі і соціально- трудова. Відмінні риси такого простору: відсутність територіальних меж; безмежність міжсуб'єктного спілкування та контактів; здійснення транзакцій в режимі реального часу. Результатом формування мережевого інформаційного простору стає виникнення "нової" мережевої економіки, особливістю якої є домінування інформації та перетворення варіантів її використання, а основним чинником формування якої є глобальна мережа Інтернет. Тому зміст категорії "мережевої економіки" може бути визначений як економіка в рамках якої встановлюються прямі і рівноправні взаємовідносини суб'єктів економічної діяльності через стійкі інформаційні взаємодії в мережі Інтернет. Специфіка мережевої економіки, таким чином, визначається перенесенням частини ділової активності суб'єктів економічної діяльності в мережевий простір, технологічною основою виникнення якої є Інтернет.

Важливим постає розуміння сучасних нових викликів, перед якими постає світ праці, для вибору напрямів якісної модифікації цих відносин та розроблення адекватних механізмів їх регулювання. В зв'язку з цим потрібно визначити основні складові трансформації соціально-трудових відносин під впливом формування мережевої економіки.

Відбувається розвиток суб'єктів соціально-трудових відносин та змінюється характер взаємодії їх між ними. Актуалізуються інвестиції в розвиток особистості, що відволікає кошти від інвестицій в матеріальні фактори виробництва. Перетворення людини у головний фактор виробництва, створення, приведення в дію і визначення нею способів використання техніки і технологій висуває нові вимоги до її фізичних та інтелектуальних можливостей. Так, американські економісти Р. Каплан і Д. Нортон висунули кілька припущень, на базі яких необхідно будувати діяльність і управління фірмою в умовах інформаційного мережевого суспільства, одне з яких - основоположна роль має відводитись висококваліфікованим кадрамKaplan R.S. The Balanced Scorecard: Translating Strategy into Action / R.S. Kaplan, D.P. Norton. - Boston, Mass. : Harvard Business Scholl Press, 1996. - P. 4-6.. Останнім пояснюється зростання освітнього рівня працівника. Тому в мережевій економіці саме освіта та безперервність освітнього процесу протягом усього трудового життя людини набувають особливого значення. На думку Д. Белла, відроджуються інститути майстерності, учнівства, наставництва, а вузька спеціалізація і вузький професіоналізм відходять у минуле, відроджується універсалізація через підвищення кваліфікації, постійне навчання, поєднання функцій і операційБелл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. 2-е изд., испр. и доп. / Пер. с англ. под ред. д- ра эконом наук В.Л. Иноземцева. -2004.- 788 с.. Необхідність постійного навчання виникає у зв'язку з швидким темпом розвитку технологій, старінням професій і спеціальностей або їх модифікацією, безперервним розвитком організаційної структури компаній і змінами в організації праці. Відтак, соціальний статус працівника та рівень його доходів значно визначають інтелект, здібності і якість освіти.

Тут великого значення набуває самостійне освоєння знань. Мотиваційними стимулами до цього у працівника стає прагнення до саморозвитку. Велику цінність для нього становить доступ до інформації, що забезпечується за рахунок використання інформаційно-комунікаційних технологій і, в першу чергу, мережі Інтернет.

При цьому різко збільшується значення роботодавця як суб'єкта соціально-трудових відносин в організації навчання. У багатьох компаніях навчання на робочому місці і програми розвитку персоналу стають важливою частиною організаційної та корпоративної стратегії розвитку підприємства. Важливим елементом в системі розвитку персоналу стають тренінги, які відносяться до форм спільного навчання і являють собою набір засобів, за допомогою яких відпрацьовуються певні навички, що дозволяють підвищити мотивацію працівників, прискорити їх адаптацію до нових умов, підвищити ефективність праці персоналу.

У підвищенні освітнього рівня працівника великого значення набуває рівень розвитку цифрових компетенцій (digital skills). Особливо велика їх роль при здійсненні віртуальної роботи, пов'язаної з обробкою інформації на комп'ютері за наявності відстані між працівником і роботодавцем.

Широке поширення прогресивних засобів праці та новітніх технологій змінюють сам характер взаємовідносин "людина - машина", що супроводжується формуванням нового типу працівника. У мережевій економіці зменшується роль фізичного маніпулювання засобами виробництва.

Здійснюється трансформація місця і ролі робочої сили в суспільному виробництві: працівник перестає бути механічним виконавцем при машині, а стає головною ланкою в технологічному процесі. Відбувається явне перенесення акцентів з окремих виробничих операцій на процес створення продукту в цілому. Головним завданням працівника виступає вже не модифікація готового продукту, а максимально можливе вдосконалення процесів, що призводять до його створення: від безпосереднього виробництва до інноваційних рішень, що мають окреме ставлення до формування кінцевого результату. Тепер працівник повинен не тільки володіти досконалими професійними знаннями і якісно виконувати задані виробничі функції, а й усвідомлювати свою роль у створенні кінцевої продукції, володіти знаннями інформаційних технологій, навичками роботи зі складної інтелектуальної технікою.

Крім цього, у мережевій економіці відбувається розвиток професійного простору, який характеризується появою нових професій і професійних напрямів щодо забезпечення стійкого розвитку інформаційного середовища та зміною традиційних професійних напрямів відповідно до поширення інформаційних технологій, що супроводжується інтелектуалізацією професій, підвищенням вимог щодо володіння технологією, а також нарощуванням знань в процесі праці. При цьому зростає частка інформаційного компонента у професійній діяльності, що призводить до віртуалізації окремих професійних напрямів. Так, М. Кастельс вважає, що для сучасних соціально-трудових відносин характерна модернізація професійної структури, пов'язана з вищим зростанням частки робіт, які вимагають вищої кваліфікації і високої освіти порівняно з ростом категорій нижчого рівня соціально-трудових відносинКастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс - М.: ГУВШЭ, 2000. - С. 344..

За таких умов виникає новий характер праці, що виявляється в індивідуалізації праці та виділенні творчості в якості основного типу діяльності. Важливу роль для розуміння нового характеру праці та індивідуалізації мають праці в сфері теорії підприємництва І. Шумпеттера і Ф. ХайекаШумпетер Й.А. История экономического анализа: В 3-х т. / Пер. с англ., под ред. В.С. Автономова. - СПб.: Экономическая школа, 2004. - 1666 с.; Хайек Ф.А. Индивидуализм и экономический порядок / Ф.А. Хайек. - М.: Изограф: Начала-фонд, 2001. - 256 с.;, а також праці в теорії постіндустріального суспільства В. ІноземцеваИноземцев В.Л. За десять лет: К концепции постэкономического общества / В.Л. Иноземцев. - М. : Academia, 1998. - 528 с.; Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: Учеб. пособие для студентов экон. направлений и специальностей / В.Л. Иноземцев. - М. : Логос, 2000. - 302 с.; Белл Д., Иноземцев В.Л. Эпоха разобщенности: размышления о мире XXI века / Даниел Белл, Владислав Иноземцев. - Москва: Свободная мысль: Центр исслед. постиндустриального о-ва, 2007. - 303 с.; Иноземцев В.Л. Экономика здравого смысла / В. Иноземцев, Н. Кричевский. - М. : Эксмо, 2009. - 221 с. та роботи в сфері формування нового світу праці А. КолотаКолот, А. Трансформація інституту зайнятості як складова глобальних змін у соціально-трудовій сфері / А. Колот // Україна: аспекти праці. - 2009. - №8. - С. 3-14.; Колот, А. Асиметрії розвитку соціально-трудової сфери: зарубіжний досвід і вітчизняні реалії [Текст] / А. Колот // Україна: аспекти праці. - 2011. - № 8. - С. 3-11. ; Колот А.М. Асиметрії розвитку соціально-трудової сфери: прояви, причини, передумови подолання [Текст] / А.М. Колот // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - №6. - С. 205-211.; Колот А.М. Наука о труде и социально-трудовых отношениях: вызовы и доминанты теоретико-методологического обновления / А.М. Колот // Уровень жизни населения регионов России. - 2013. - 06 (184). - С.14-27.; Колот А.М. Індивідуалізація особистості та формування індивудуалізованого суспільства як феномени сучасності: наслідки та уроки // Україна: аспекти праці. - 2014. - № 2. - С.3-10.. Вплив індивідуалізації на соціально-трудові відносини можна розглядати через призму ослаблення зв'язків особистості з певним соціальним середовищем або групою, посилення професійної мобільності людей, появи нових індивідуалізованих видів трудової діяльності. Індивідуалізація праці в системі соціально-трудових відносин проявляється в укладенні індивідуальних трудових договорів, які враховують особливості особистості, досвід, компетенцію працівника, а також у персоніфікації системи мотивації персоналу. Поширюються короткострокові трудові контракти, що сприяє деформалізації соціально-трудових відносин, підвищенню невизначеності трудового життя. В цілому перехід до мережевої економіки знижує вплив на працівника обставин, обумовлених соціальним середовищем. Водночас, особливого значення набувають внутрішні сили самої особистості.

Формування нового характеру праці відзначається значним зростанням ролі творчості у трудовій діяльності. Існування творчості як певної здатності людини до створення чогось нового, оригінального притаманне будь-якому господарському устрою, але як різновид трудової діяльності вона стала виступати тільки в умовах розвитку постіндустріальної економіки. На думку В. Іноземцева, продукт творчої праці об'єднує в собі риси інстинктивної діяльності і праці: він відчужений, але не відтворюваний, продукти творчості унікальні, творчість породжується прагненням людини до максимального розвитку власної особистості; вона мотивована нематеріальними стимулами і втілює в собі високий рівень свободи індивідаИноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: Учеб. пособие для студентов экон. направлений и специальностей / В.Л. Иноземцев. - М. : Логос, 2000. - С. 38.. Формування творчої особистості змінює мотиваційну палітру найманого працівника, який стає самодостатнім, прагне "рости над собою"; при цьому домінантними стають мотиви самовдосконалення, віднесені А. Маслоу до вищого типу цінностей, тобто відбувається процес становлення нематеріальної мотивації. Розширення можливостей працівників застосовувати свої творчі здібності в різних сферах виробництва збільшують їх мобільність та зменшують залежність від роботодавців.

Отже, розвиток соціально-трудових відносин у мережевій економіці пов'язаний зі зміною цінностей людини і мотивів трудової діяльності. Очевидними є тенденції до підвищення значення нематеріальних цінностей, таких як: самореалізація, професійне зростання, а також родина, безпека, свобода тощо. В умовах формування мережевої економіки слабшає дія мотивування людини прагненням до матеріального комфорту, яке виступає в якості основного мотиву до дії в індустріальній економіці, а на перший план виходять гарантії підвищення суспільного статусу, можливість отримання нових знань, можливість самореалізації працівника. Цінності, пов'язані з освітнім рівнем та інтелектуальною діяльністю, стають орієнтирами. Зміна системи цінностей набуває планетарних масштабів у зв'язку з глобалізацією і поширенням інформаційних технологій. Так, відповідно до концепції Й. Масуда в постіндустріальному суспільстві праця є потребою для людини. На його думку, необхідно проводити пошук і відбір людей, зацікавлених в самому процесі діяльності, у творчій роботі з подальшим створенням їм сприятливих умовMasuda Y. The Information Society as Post-Industrial Society / Y. Masuda. - Washington, D.C.: World Future Society, 1981. - 171 p.. Всі ці зміни перетворюють творчість у значимий тип продуктивної діяльності, основний фактор соціального прогресу і знаходять відображення в соціально-трудових відносинах. Для певних категорій працівників праця стає засобом самовираження (творчості), а не способом максимізації багатства. Працівник очікує від професії можливості реалізувати свій особистісний потенціал. Саме тому з іншого боку відбувається зменшення інтересу до традиційних індустріальним форм праці, які стають сприйматися як стандартні, монотонні, підконтрольні і нетворчі.

Таким чином, у мережевій економіці формуються нові риси працівників: високий освітній рівень; високий рівень розвитку цифрових компетенцій; творчі здібності; трудова мобільність, при якій працівники не обмежені виконанням якогось одного виду діяльності; гнучкість; адаптованість до нових професій; самостійність; відповідальність за прийняті рішення; висока здатність до самоорганізації та інші.

У сучасній економічній літературі такі працівники, які володіють високим рівнем освіти, наявністю творчих здібностей, характеризуються як "працівники інтелектуальної праці". Вперше цей термін ввів у науковий обіг у 1962 р. Ф. Махлуп. На його думку, такі працівники є кваліфікованими фахівцями, носіями унікальних якостей і здібностейMachlup, F. The Study of information: interdisciplinary messages / Fritz Machlup, Una Mansfield. - N. Y.: Wiley, 1983. - 743 с..

Характеризуючи особливості докладання інтелектуальної праці в Україні, варто зазначити, що в цей час частка кваліфікованих працівників, зайнятих інтелектуальною (творчою) працею, наближається до 60%"Розраховано автором за даними: Державного комітету статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua/ від чисельності всіх зайнятих і має тенденцію до зростання. Поряд з різким підвищенням кваліфікаційних вимог до працівників інтелектуальної праці, пов'язаного зі збільшенням робочих місць, які потребують висококваліфікованих кадрів, спостерігається тенденція до розширення сегменту простої інтелектуальної праці, яке супроводжується збільшенням чисельності працівників, зайнятих рутинним процесами пошуку, введення, обробки інформації в офісах, банках тощо.

Аналіз гендерного аспекту свідчить про тенденцію до зростанням застосування жіночої праці та істотного зростання її частки в структурі інтелектуальної праці, що призводить до заміщення раніше чоловічих професій жінками і вносить зміни в організацію праці та сімейний устрій. Деякі дослідники вважають, що може відбуватися зміна демографічної складової в соціально-трудових відносинах, оскільки найбільш задіяною у трудовій діяльності виявляється певна соціальна і вікова група, представники якої володіють сучасними інформаційними, комп'ютерними технологіями. Так, на думку М. Кастельса, виробництво в розвинутих економіках спирається на освічених людей у віці 25-40 роківКастельс M. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс - М. : ГУВШЭ, 2000. - С. 244..

Крім цього, виникає протиріччя в системі соціально-трудових відносин: з одного боку, частина працівників володіє необхідними якостями, інша - в силу різних причин, наприклад, недостатнього рівня освіти, цих якостей не має. Це збільшує вразливість певної категорії працівників. Зазначена негативна тенденція може бути подолана за рахунок збільшення доступності освіти. Для цього потрібне посилення ролі держави як суб'єкта соціально-трудових відносин в розширенні доступу до навчання, а також посилення механізмів поширення знань за допомогою об'єднаних мереж і використання нових технологій. Наслідками збільшення доступності освіти, на нашу думку, стануть, з одного боку, гранична гнучкість соціально-трудових відносин, індивідуалізація праці та високосегментована соціальна структура ринку праці, а з іншого - сегментація робочої сили через доступність освіти може привести до масового безробіття.

Формування мережевої економіки стане активатором змін в характері взаємодії між суб'єктами соціально-трудових відносин та характері управління працівниками. Це проявлятиметься в спілкуванні, у діалозі особистостей. Процес еволюції взаємовідносин характеризується наступними перетвореннями: у доіндустріальному суспільстві відбувалась взаємодія "людина - природа", в індустріальному - взаємодія "людина - перетворена природа", при цьому праця виступала як процес, що відбувається між людиною і природою, в якому людина своєю власною діяльністю опосередковує, регулює і контролює обмін речовин між собою і природою, тобто виникають суб'єкт-об'єктні взаємодії між людиною і зовнішніми матеріальними сутностями. В інформаційному мережевому суспільстві переважає взаємодія "людина-людина", яка базується на спілкуванні людей з людьми, а не взаємодії з машинами і механізмами, причому спілкування здійснюється як при особистому контакті, так і на відстані один від одного за допомогою різних телекомунікацій (віртуально). Така лінія еволюції дозволяє говорити про віртуалізацію соціально-трудових відносин як про одну з закономірностей розвитку соціально-трудових відносин в мережевій економіці. При цьому, трудовий процес втрачає характер взаємодії людей з перетвореною природою і, на думку Д. Белла, набуває рис процесу, названого їм "грою між людьми"Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. 2-е изд., испр. и доп. / Пер. с англ. под ред. д- ра эконом наук В.Л. Иноземцева. - 2004.- 788 с.. У межах трудового колективу виникають елементи так званих "людських відносин", завдяки чому підвищується продуктивність праці, працівники повніше відчувають власну значущість для організації.

У зв'язку зі сказаним вище змінюється характер управління працівниками, розвивається гуманістичний підхід до управління працею, оскільки працівник оцінюється не тільки як об'єкт управління, але і його суб'єкт - індивід, що розвивається в рамках певної культурної традиції. Крім того, у працівника з'являється свобода вибору, яка передбачає наявність умов праці, що дають можливість вибирати, а не діяти згідно чітко розписаної програми трудових операцій. При цьому, з одного боку, за роботодавцем як суб'єктом соціально-трудових відносин зберігаються права і можливості приймати рішення щодо шляхів і напрямів розвитку компанії, а також контролювати виконання працівниками закріплених за ними функцій. З іншого боку, особливого значення набуває створення роботодавцем сприятливих умов для активізації творчого потенціалу працівників. Успіх роботодавців у мережевій економіці можливий при їх орієнтації на максимальне використання високотехнологічних процесів і систем, володінні високою здатністю до інновацій в їхній сфері діяльності та залученні до роботи освічених фахівців з творчим мисленням.

На думку низки вчених, у постіндустріальній економіці жодна зі сторін - ні працівники, ні підприємці - не є ні залежними, ні незалежними, вони взаємозалежні, й тому значною частиною персоналу доводиться управляти таким чином, як якщо б ці люди були членами добровільних організаційИноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы / В.Л. Иноземцев. - М. : ЛОГОС, 2000. - С. 39.. Така тенденція стимулює децентралізацію управління, в зв'язку з чим виникають нові організаційні форми, засновані на принципах децентралізованих осередків - колективів, усередині яких ієрархічний принцип управління виявляється неефективним. Ці колективи, як правило, є автономними, мають свої цілі, цінності і мотиви, своїх лідерів і оформлені як завершена організація. Такі зміни пов'язані з необхідністю акцентування до уваги, перш за все, на внутрішніх, а не зовнішні аспектах діяльності компанії, врахування особистісних якостей працівників, а не тільки пріоритетів клієнтів. Тому відбувається трансформація організації праці, яка в мережевій економіці передбачає, з одного боку, досягнення цілей керівництва, пов'язаних зі збільшенням кількісних і якісних результатів виробництва і зниженням витрат, з іншого боку, формування умов праці, що сприяють реалізації творчого потенціалу працівників, а також забезпечення безпечних і комфортних умов праці.

Продовженням описаної тенденції трансформації управління персоналом є перехід від вертикальної організації управління до горизонтальної, який активізується в умовах формування мережевої економіки. Американський економіст П. Друкер, характеризуючи напрями розвитку сучасного бізнесу, зазначає, що великі диверсифіковані компанії завтрашнього дня можуть навіть не мати центральної ланки управлінняDrucker P. F. Managing for the Future: The 1990s and Beyond / P.F. Drucker. - New York: Truman Talley Books, 1992. - P. 261.. На практиці вертикальна система організації управління все більше доповнюється горизонтальними взаємодіями, починають активно використовуватися ті переваги, які створює в організаційному плані мережева структура. М. Кастельс так визначає ці процеси: "...основне зрушення можна охарактеризувати як зрушення від вертикальних бюрократій до горизонтальних корпорацій"Кастельс M. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс - М. : ГУВШЭ, 2000. - С. 168.. На результати цих перетворень звертає увагу І. Стрелець, яка зазначає, що в умовах мережевої економіки змінюється організаційна культура, зокрема етика фірми. Оскільки при наявності горизонтальних відносин, вузькоспеціалізованих завдань, що стоять перед працівниками, складно, а часом неможливо, здійснювати адміністративний контроль, модифікується система заохочення, яка тепер більше орієнтується на внутрішню мотивацію працівника, коли директивне управління змінюється етикою зобов'язань, зміцнюються позиції висококваліфікованих працівниківСтрелец И.А. Сетевая экономика / И.А. Стрелец. - М. : Эксмо, 2006. - С.76.. Дж. Ходжсон говорить про поступове стирання кордонів між керівниками і найманим працівником, руйнування системи формального контролю, які стимулюють розвиток свого роду квазісамостійної зайнятості. На його думку, наймана праця, за якої працівник є "власником" частини невловимих засобів виробництва - спеціалізованих знань - і значною мірою контролює власний виробничий процес, та за низкою ознак схожа із самозайнятоюХоджсон Дж. Социально-экономические последствия прогресса знаний и нарастания сложности / Дж. Ходжсон / Вопросы экономики. - 2001. -№8. - С. 43..

Як наслідок, розвивається якісно новий тип координації діяльності працівників, який у сучасній економічній літературі визначається як робота в команді (англ. teamwork). Перевагами такого типу колективної діяльності є:

· активізація творчої ініціативи працівників;

· стимулювання працівників до інновацій;

· делегування прийняття відповідальних рішень на нижчий рівень організаційної ієрархії;

· відкриття найкращих можливостей для колективної взаємодії творчих особистостей в невеликих мобільних групах працівників (командах);

· формування єдиних мотиваційних орієнтирів які поділяються всіма учасниками команди.

Основою ефективного функціонування команди стає внутрішня узгодженість індивідуальних інтересів, орієнтирів, прагнень кожного учасника команди зі спільною метою діяльності та прийняття рішень не на основі права більшості, а шляхом досягнення консенсусу. Очевидно, що при цьому відбувається різке розширення економічного і соціального простору, яке виявляється в різнорідних зв'язках людей, стимулює нові види економічної діяльності та новий зразок трудового життя. Неформальні відносини в колективі, націленість на здійснення спільного завдання передбачають виконання працівниками різноманітних функцій, в тому числі і поза межами їх безпосередніх обов'язків.

Ще один процес, який зазнає трансформації в умовах формування мережевої економіки, це відтворення робочої сили. На противагу традиційному розгляду цього процесу, як відтворення здатності до праці, при основному акценті на задоволенні фізіологічних, духовних, соціальних потреб людини з метою здійснення високопродуктивної праці в процесі виробництва товарів і послуг, в інформаційному мережевому суспільстві при збереженні базових елементів відтворення робочої сили, більша увага приділяється можливості здійснення працівником соціальних функцій, наприклад, таких, як виховання дітей - майбутніх працівників, які будуть включені згодом у виробничий процес. Організація, стимулювання і оплата праці змінюються під впливом зазначених процесів.

Особливість соціально-трудових відносин в Україні полягає в тому, що нині здійснюється становлення соціально-трудових відносин ринкового та мережевого типів одночасно. При цьому продовжують існувати традиційні соціально-трудові відносини (індустріального типу і навіть доіндустріального, пов'язані із здійсненням примітивних ручних робіт). Розвиток соціально-трудових відносин в Україні характеризується такими тенденціями: зменшення рівня безробіття (з 11,0% у 1999 р. до 7,0% у 2013 р.Рівень зареєстрованого безробіття; розраховано автором за даними: Ринок праці України у 2013 році: Аналітично-статистичний збірник [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/statdatacatalog/Hst/category?cat_id=305437. - заголовок з екрану); зростання рівня напруженості соціально-трудових відносин, що виявляється у зростанні незадоволеності працівників умовами і змістом праці; висока латентність соціально-трудових відносин, пов'язана із зростанням чисельності зайнятих у неформальному секторі (чисельність неформально зайнятих зросла у 1,6 разу протягом 2000-2012 рр., у 2012 р. неформальною зайнятістю було охоплено близько 23,0% зайнятого населенняЗаяць Т.А. Модернізація соціально-трудових відносин України: пріоритетні напрями та принципи реалізації / Т.А. Заяць // Демографія та соціальна економіка. - 2013. - №2 (20). - С.181-182.); відтік кваліфікованих наукових кадрів закордон.

Зміни в структурі соціально-трудових відносин знаходять відображення в зайнятості населення. Значно збільшується частка зайнятих у сфері послуг (з 51,1% зайнятого населення у 2000 р. до 62,1% у 2012 р."Розраховано автором за даними: Державного комітету статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua/), що відображає одну з рис постіндустріальної економіки і свідчить про рух України в цьому напрямі. Однак це збільшення пов'язане із зростанням чисельності зайнятих у сферах оптової та роздрібна торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів; тимчасового розміщування й організації харчування; інформація та телекомунікації; фінансової та страхової діяльності, операцій з нерухомим майном. Сам перехід зі сфери матеріального виробництва у сферу послуг часто має вимушений характер, до цього процесу залучаються як кваліфіковані кадри, які не мають можливості отримати роботу у відповідності зі спеціальністю або в силу низької заробітної плати, так і малокваліфіковані кадри. Так само як і у розвинутих країнах з точки зору зайнятості в Україні втрачають свої позиції аграрний сектор і промисловість (на 19,8% та 28,9% зменшення зайнятих відповідно"Розраховано автором за даними: Державного комітету статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua/).

Суперечливі моменти в розвитку соціально-трудових відносин в економіці України знаходять відображення в системі оплати праці. Істотну проблему представляє адекватність оплати інтелектуальної праці, особливо тих його видів, які характерні для мережевої економіки і повинні гідно оплачуватися. Порівняно з розвинутими країнами за рівнем заробітної плати наша країна суттєво відстає.

Крім того, становлення мережевого інформаційного суспільства, заснованого на знаннях, супроводжується збільшенням різноманіття форм участі людини у трудовому процесі - зайнятості, наймання, організації робочого часу. Світ праці змінюється, і найвагомішим трендом такої зміни є поширення нестандартних форм зайнятості. Поширення інформаційно-комунікаційних і комп'ютерних технологій змінює уявлення про стандартне робоче місце. Розширюються можливості для додаткової, дистанційної, гнучкої, віртуальної зайнятості. Інтелектуалізація та інноваційний характер економічного зростання апелюють до творчості, підвищують вимоги до рівня професійної підготовки, а, відтак, до якості людських ресурсів. Індивідуалізуються підходи до організації, стимулювання, управління працею.

В цілому, формування мережевого інформаційного суспільства та мережевої економіки створює новий світ праці та зумовлює такі основні трансформації соціально-трудових відносин та (рис. 2).

Рис. 2. Трансформація соціально-трудових відносин в умовах формування мережевої економіки

Деталізуючи наведену на рис. 2 інформацію, варто виділити, що кожна з трансформацій визначає потребу у якісних змінах соціально-трудових відносин, та їх модифікації залежно від негативних проявів, якими вони супроводжуються, зокрема:

· Нові (нестандартні) форми зайнятості проявляються у короткостроковому характері зайнятості, втраті гарантованості зайнятості, тимчасовому характері домовленостей.

· Нові відносини "людина - людина" характеризуються використанням нових комунікацій (переходом до віртуальних комунікацій); втратою навиків міжособистісної взаємодії; зниженням масштабів залучення економічно-активного населення до колективної взаємодії.

· Нові відносини "людина - технологія" проявляються через комп'ютеризацію, віртуалізацію трудових процесів; перетворення працівника на головну ланку в технологічному процесі.

· Нові відносини "найманий працівник - роботодавець" проявляють свою специфіку в індивідуалізації суб'єктів соціально-трудових відносин (пріоритетність інтересів особистості); зменшені ролі колективно-договірного регулювання; нестійкості, десоціалізації.

· Нова організація праці передбачає зміну характеру робочих місць, умов праці, мотивації; новий характер взаємодії в колективах та новий характер управління ними; потребу в стимулюванні командної роботи, колективних проектів, колективної взаємодії.

· Новий баланс "життя - робота" відображається у порушенні балансу, зміні змісту вільного і робочого часу, стиранні меж між вільним і робочим часом.

· Новий тип працівника передбачає нові вимоги щодо інтелектуальності, креативності, творчості; вищий рівень освіти; вищий рівень розвитку компетенцій, особливо цифрових; вищий рівень мобільності; відсутність потреби у стабільності, впевненості у завтрашньому дні; націленість лише на отримання прибутку; зміну ставлення до праці та зміну мотиваційних установок працівника.

· Новий тип особистості формується в умовах її індивідуалізації, атомізації; збільшення рівня свободи людини; самореалізації; розширення особистого простору людини; зміни ціннісних установок; втрата відчуття приналежності до певної спільноти; втрати можливостей соціальної адаптації; зменшення / розрив зв'язків із соціумом; психологічні проблеми; зростання самотності людини.

Сучасні соціально-трудові відносини мають бути адаптовані до нових викликів, які постають перед світом в умовах становлення інформаційного мережевого суспільства. Потрібна якісна трансформація системи соціально-трудових відносин з послідовною розробкою механізмів, важелів такої їх адаптації. Очевидною є потреба у нових інституційних засадах, нових підходах до регулювання соціально- трудових відносин в умовах формування мережевої економіки, які, на жаль, поки що залишаються поза увагою вітчизняною наукової думки. Саме тому проблематиці регулювання нових соціально-трудових відносин в умовах формування мережевої економіки, розробці механізмів адаптації сучасної системи соціально-трудових відносин до нових умов будуть присвячені наступні статті автора.

Висновки

Трансформацію соціально-трудових відносин в умовах формування мережевої економіки можна охарактеризувати розвитком їх основних суб'єктів. Стосовно найманих працівників зростає освітній рівень, компетентність; стає безперервним процес навчання; розширюється професійний простір, що проявляється у виникненні нових професій, пов'язаних з отриманням, передачею, обробкою інформації в різних її формах.