Організація та перспективи розвитку галузі рослинництва в ТОВ "Ніка"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кабінет Міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра організації агробізнесу

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

Організація та перспективи розвитку галузі рослинництва в ТОВ «Ніка»

Виконала:

студентка 7 групи 4 курсу

економічного факультету

спеціальності «Фінанси і кредит »

Косаківська А.А.

Керівник курсового проекту:

ас. Потебня Віктор Валентинович

Київ-2015

Вступ

Сільське господарство - одна з найбільших галузей матеріального виробництва, що дає сирі продукти землеробства і тваринництва, які використовуються для харчування населення і промислової переробки. В цій галузі економічний процес виступає як натуральний процес, яким керує людина.

Стратегічним напрямком сільськогосподарського виробництва для забезпечення країни продуктами харчування, а переробних підприємств - сировиною, є розвиток рослинництва. Рослинництво забезпечує людину широким асортиментом незамінної за своїм значенням продукції, яка містить вітаміни, мінеральні солі, білки, органічні кислоти, вуглеводи. Продукція рослинництва використовується у свіжому вигляді і є основною сировиною для виробництва борошна, круп, хлібобулочних, макаронних і кондитерських виробів, пива, вина, спирту, плодово-овочевих консервів, комбікормів тощо. Рослинництво грає визначальну роль в економіці господарств і є фінансовою основою розвитку інших галузей.

Актуальність теми даної роботи полягає в тому, що рослинництво займає провідне місце агропромислового виробництва України, так як надійно забезпечує країну продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною, саме тому досить важливим є організація та планування виробництва продукції рослинництва задля оптимізації роботи підгалузей рослинництва та одержання високих кінцевих результатів.

Дослідженню організації та планування виробництва сільськогосподарської продукції приділяли увагу такі науковці, як Збірняк Л.Я., Ільчук М. М., Азізов С.П.. Андрійчук В.Г. та інші.

Метою даної роботи є: навчитися оперувати принципами організації і планування виробництва, вивчити основні напрямки впровадження інтенсивних технологій вирощування культур, заходів щодо постійного підвищення урожайності, визначити шляхи підвищення ефективності виробництва, зниження собівартості та підвищення рівня рентабельності.

Пocтaвлeнa мeтa зyмoвилa нeoбхiднicть виpiшeння нacтyпних зaвдaнь:

- охарактеризувати сучасний стан розвитку галузі рослинництва в досліджуваному підприємстві;

- здійснити обґрунтування виробничої програми з рослинництва

- здійснити планування розмірів посівних площ, виробництва культур та їх розподілу;

- здійснити розрахунок необхідних засобів виробництва та трудових ресурсів на плановий рік;

- спланувати собівартість продукції на плановий рік;

- визначити перспективи розвитку галузі рослинництва в досліджуваному підприємстві.

Об'єктом дослідження є ТОВ «Ніка», діяльність якого зосереджена на виробництві продукції рослинництва.

Для виpiшeння пocтaвлeних y кypcoвiй poбoтi зaвдaнь бyлo викopиcтaнo тaкi мeтoди дocлiджeння: мeтoд aнaлiзy тa cинтeзy; мeтoди лoгiчнoгo yзaгaльнeння; мeтoди порівняння; cтaтиcтичний мeтoд тaбличний метод.

Iнфopмaцiйнoю бaзoю дocлiджeння є: пiдpyчники, нaвчaльнi пociбники, нayкoвi жypнaли, пepioдичнi видaння, eлeктpoннi pecypcи, oфiцiйнi cайти, а такoж фiнанcoва звiтнicть ТОВ «Ніка» за 2011-2013pp.

Розділ 1. Організація і сучасний стан розвитку рослинництва в ТОВ «Ніка»

1.1 Загальна характеристика та аналіз виробничих ресурсів ТОВ «Ніка»

виробничий рослинництво собівартість

ТОВ «Ніка» розташоване в с. Нестерянка Оріхівського району Запорізької області. Село було засноване 1917р.; загальна площа населеного пункту становить 0,82 км2 ; кількість населення - 1566 чол. Село знаходиться в 12 кілометрах від районного центру, міста Оріхів. Господарство розташоване на відстані 10 км. від залізничної станції Оріхівська.

Село Нестерянка, де розташоване господарство, знаходиться на Запорізькій внутрішній рівнині, в степовій зоні. Майже вся територія розорана. Ґрунтовий покрив досить одноманітний. Домінують чорноземи звичайні, малогумусні, що складають приблизно 75 % загальної площі ПСГР. Приуроченість цього природно-сільськогосподарського району до Азовського плато з його ерозійно-небезпечним рельєфом обумовила формування на значних площах змитих чорноземів, які складають більше половини площі. Крім того, для цих ґрунтів характерна руйнівна дія вітроерозійних процесів. Також в структурі ґрунтового покриву ПСГР знаходяться чорноземи на щільних глинах, головним чином несолонцюваті і слабосолонцюваті. Слід відмітити, що в складі загальної площі цих ґрунтів 93,0 % - у ріллі. Досить значні площі займають лучні і чорноземно-лучні ґрунти, переважно засолені і солонцюваті, а це спричинює загрозу розвитку ерозійних процесів.

Клімат помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня + 22 С, зимова - 4,5 С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства.

Характер рельєфу та спеціалізація господарства зумовила високу ступінь розораності земель. Земля - це продукт природи і тільки в процесі виробничої діяльності людей вона стає засобом виробництва. Земля при правильному її використанні не зношується і не виходить з виробничого процесу, а навпаки її якість покращується.

Землі сільськогосподарського призначення - це ділянки землі, які постійно використовуються для сільськогосподарських цілей. До них входять:

- рілля - це ділянки землі, які щорічно використовуються для вирощування сільськогосподарських культур;

- сінокоси - землі, які спеціально відводяться для вирощування сіна;

- пасовища - це ділянки землі покриті травою і призначені для випасу худоби;

- багаторічні насадження - це ділянки землі зайняті суспільними, культурними посадками плодово-ягідних, технічних і інших насаджень, які не використовуються для сільськогосподарських цілей.

До не сільськогосподарських угідь відносять землі покриті лісом, лісо полосами, землі під водою, болотами та інші.

Таблиця 1.1.1

Склад і структура земельних угідь ТОВ «Ніка»

Угіддя	2011	2012	2013	2013 рік у % до 2011
	га	%	Га	%	га	%
Сільськогосподарські угіддя , всього	3750	100	3666,9	100	3002	100	80,05
в т.ч. рілля	3750	100	3666,9	100	3002	100	80,05

За даними таблиці видно, що всю площу сільськогосподарських угідь підприємства займає рілля, тобто рівень розораності становить 100%. Але станом на 2013р. загальна площа угідь зменшилася на 20% порівняно з 2011 роком. Це свідчить про те, що з кожним роком певна частина землі вилучалася для негосподарських цілей, тому необхідно раціоналізувати використання земельних ресурсів та застосувати заходів по збереженню земельного фонду господарства.

Для того, щоб відбувалося нормальне функціонування підприємства, необхідна наявність засобів виробництва, до яких належать предмети і засоби праці. Це речові елементи виробництва, за допомогою яких люди створюють матеріальні та духовні блага.

До засобів праці належать засоби виробництва, за допомогою яких людина діє на предмет праці з метою одержання готової продукції. Предмети праці - це речові елементи, на які людина діє у процесі праці (насіннєвий матеріал, корми, добрива, пестициди, молодняк тварин та ін.). Засоби праці, виражені у грошовій формі, становлять основний капітал, а вартість предметів праці - оборотний. Разом вони утворюють виробничі засоби сільськогосподарських підприємств. Залежно від способу перенесення вартості на створювану продукцію, тривалості обороту і економічного значення в процесі виробництва вони поділяються на основні і оборотні.

Таблиця 1.1.2

Основні засоби ТОВ «Ніка» (2011-2013рр.)

Групи основних засобів	2011	2012	2013
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%
Будівлі, споруди та передавальні пристрої	2373	26,3	2373	22,1	2373	20,3
Машини та обладнання	6358	70,4	7985	74,5	8957	76,6
Транспортні засоби	294	3,3	357	3,3	357	3,1
Разом	9025	100	10715	100	11687	100

Як видно з таблиці, станом на 2013 рік загальний обсяг основних засобів ТОВ «Ніка» збільшився і становив 11687 тис.грн. Найбільшу часту займають машини та обладнання - 76,6%, частка будівель та споруд зменшилася, та становила 20,3 %, транспортні засоби займають найменшу частку - 3,1%.

Для характеристики стану основних засобів підприємства перш за все необхідно визначити показники забезпеченості підприємства основними засобами. Для визначення економічного використання основних засобів на підприємства використовуються такі показники як капіталовіддача, капіталомісткість та норма прибутку.

Таблиця 1.1.3

Забезпеченість основним капіталом та його ефективність

в ТОВ «Ніка»

Показники	2011	2012	2013	2013р. у % до 2011р.
Вихідні дані
Площа с.-г. угідь, га	3750	3666,9	3002	80,05
Середньорічна чисельність працівників - всього, осіб	93	99	102	109,7
Середньорічна вартість основно капіталу, тис грн	9025	10715	11687	129,5
Чистий прибуток, тис. грн.	2825	2701	-1212	-42,90
Розрахункові показники
Вартість основного капіталу, тис. грн.:
на 1 га с.-г. угідь (капіталозабезпеченість)	2,4	2,9	3,9	162,5
на 1 середньорічного працівника (капіталоозброєність праці)	97,04	108,2	114,6	118,1
Капіталовіддача, грн.	1,57	1,67	0,78	49,72
Капіталомісткість продукції, грн.	0,64	0,60	1,28	201,14
Норма прибутку, %	14,81	11,63	-5,05	Х

З вище проведених розрахунків можна зробити висновок, що забезпеченість підприємства основним капіталом у 2013р. зросла на 62,5% порівняно з 2011 роком; капіталоозброєність теж зросла на 17,56 тис. грн. (18,1%), що свідчить про достатній ступінь озброєності праці. Капіталовіддача в 2013 роцізменшилася майже на 50%, це свідчить про те, що основний капітал використовувався менш ефективно, ніж у 2011 році. Щороку підприємство втрачало свою прибутковість і у 2013 році зазнало збитків.

Досить велика роль у нормуванні та ефективному функціонуванні аграрного підприємства належить рівню забезпеченості його трудовими ресурсами, зокрема висококваліфікованими кадрами.

Для найбільш точної характеристики трудових ресурсів проводять оцінку забезпеченості підприємств трудовими ресурсами. Розглянемо ці показники щодо ТОВ «Ніка» в динаміці за три роки (2011-2013рр.).

Таблиця 1.1.4

Забезпеченість трудовими ресурсами ТОВ «Ніка»

Показники	2011	2012	2013	2014 рік у % до 2010
Вихідні дані
Площа с.-г. угідь, га	3750	3666,9	3002	80,05
Середньорічна чисельність працівників - всього, осіб	93	99	102	109,7
в тому чисті у рослинництві	52	53	60	115,4
тваринництві	41	42	40	97,6
Середньорічна вартість основно капіталу, тис грн	9025	10715	11687	129,5
Розрахункові показники
Питома вага у загальній кількості, %
у рослинництві	55,9	53,5	58,8	Х
тваринництві	44,1	42,4	39,2	Х
Припадає в середньому на одного працівника
с.-г. Угідь	40,3	38,04	29,4	72,9
основного капіталу, грн	97043,01	108232,3	114578,4	118,1

Аналізуючи дані таблиці можна сказати, що середньорічна чисельність працівників в 2013р. зросла на 9,7 % у порівнянні з 2011р., в тому числі в рослинництві - на 15,4 %, в тваринництві - зменшилася на 2,4%. Це свідчить про те, що виробництво продукції рослинництва домінує в господарстві, тому потребує більше затрат людської праці. Питома вага працівників рослинництва у загальній чисельності зросла майже на 3%.

1.2 Спеціалізація ТОВ «Ніка»

В характеристиці виробничих ресурсів сільськогосподарського підприємства досить велика роль відводиться спеціалізації. Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території. Це ефективна форма організації сільського господарства, яка дає можливість зосередити виробництво певних видів продукції па окремих територіях і підприємствах і одержати, завдяки цьому, кращих результатів господарської діяльності.

Спеціалізація - це переважаючий розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах, районах, областях, регіонах. Спеціалізація - процес закономірний, багатоплановий, який залежно від природних, економічних та організаційних факторів розвивався в різних напрямках, внаслідок чого склались різні її форми, що відображають ту або іншу особливість її використання.

Під територіальною спеціалізацією розуміють переважаюче виробництво тих чи інших видів сільськогосподарської продукції на певній території. Розрізняють чотири види територіальної спеціалізації -- зональну, мікрозональну, обласну і районну. Зональна спеціалізація характеризує виробничий напрям зони, і в Україні вона переважно вже склалася - Полісся, Лісостеп, північний і центральний Степ, південний Степ, передгірні і гірські райони Карпат, передгірні і гірські райони Криму. Мікрозональна спеціалізація притаманна відносно невеликим ареалам у межах відповідних зон, де вирощуються певні культури, що не мають значного поширення в Україні. Сформувалися, наприклад, мікрозони вирощування хмелю, південних конопель. Обласна і районна спеціалізація вказує, виробництво яких саме видів продукції є основним, переважаючим на цих територіях. Вона формується під впливом зональної й мікрозональної спеціалізації. Визначальним тут є географічне розташування згаданих адміністративних одиниць.

Спеціалізація аграрних підприємств - це переважаюче виробництво в них відповідного виду (видів) продукції, для якого тут існують найсприятливіші природно-економічні умови. Ця форма спеціалізації розвиває і поглиблює територіальну спеціалізацію. Якщо в межах останньої можуть бути сприятливі умови для виробництва, скажімо, шести і більше видів продукції, то через внутрішньогосподарську диференціацію природно-економічного фактора в окремо взятому підприємстві можуть бути найкращі умови для виробництва лише частини видів продукції з усього їх переліку, притаманного для даної зони, мікрозони і т. д.

Розвиток і поглиблення спеціалізації сільського господарства виявляються в різних формах, основними з яких є: зональна (територіальна), господарська, внутрішньогосподарська, внутрішньогалузева (технологічна).

Зональна (територіальна) спеціалізація передбачає поділ праці між зонами, економічними районами, областями, адміністративними районами при переважному виробництві певних видів товарної продукції в тій чи іншій адміністративно-територіальній одиниці.

Господарська спеціалізація полягає в зосередженні господарської діяльності підприємства на виробництві певних видів (виду) продукції, відповідно до попиту на них та з метою найбільш повного використання місцевих природно-економічних умов і одержання максимального прибутку.

Внутрішньогосподарська спеціалізація передбачає раціональне розміщення виробництва певних видів продукції або виконання певних технологічних стадій виробництва у виробничих підрозділах господарства. Вона полягає в раціональному зосередженні виробництва певних видів продукції в тих чи інших підрозділах з урахуванням специфічних умов кожного з них.

Внутрішньогалузева (технологічна) спеціалізація - це виділення окремих етапів виробництва продукції в закінчені технологічні цикли (одержання молока, відгодівля худоби, одержання приплоду, вирощування нетелей або корів-первісток) при міжгосподарському кооперуванні підприємств.

Дослідження спеціалізації має дуже важливе значення, адже подальший розвиток спеціалізації сільськогосподарського виробництва, переведення його на індустріальну основу є одним з найважливіших шляхів прискорення темпів його інтенсифікації.

Для визначення спеціалізації ТОВ «Ніка» дослідимо склад та структуру товарної продукції.

Таблиця 1.2.1

Склад і структура товарної продукції ТОВ «Ніка»

Види продукції	Вартість товарної продукції, тис. грн.	2013р. у % до 2011р.
	2011	%	2012	%	2013	%
Зернові та зернобобові - всього
Пшениця озима	2329	18,27	1962	17,24	692	4,37	29,71
Пшениця яра	8	0,06	-	-	-	-	-
Гречка	-	-	-	-	213	1,34	-
Кукурудза на зерно	1024	8,03	714	6,27	1199	7,57	117,09
Ячмінь озимий	313	2,45	-	-	-	-	-
Ячмінь ярий	73	0,57	136	1,19	-	-	-
Горох	153	1,20	1008	8,86	-	-	-
Просо	48	0,38	84	0,74	66	0,42	137,50
Інші зернові і зернобобові	71	0,56	-	-	620	3,91	873,24
Соняшник	3649	28,62	2393	21,02	7039	44,44	192,90
Інша продукція рослинництва	282	2,21	28	0,25	527	3,33	186,88
Усього по рослинництву	7950	62,35	6325	55,57	10356	65,38	130,26
Прирість, приплід свиней	4688	36,77	4994	43,88	5439	34,34	116,02
Інша продукція тваринництва	-	-	6	0,05	42	0,27	-
Усього по тваринництву	4688	36,77	5000	43,93	5481	34,60	116,92
Послуги в сільському господарстві	112	0,88	57	0,50	2	0,01	1,79
Усього по підприємству	12750	100,00	11382	100,00	15839	100,00	124,23

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що протягом трьох років найбільшу питому вагу у товарній продукції займала продукція рослинництва. В 2013р. її доля збільшилась на 3% порівняно з 2011 роком. Це є позитивною тенденцією, адже продукція рослинництва є більш вигідною, адже у зв'язку з сезонним характером виробництва потребує менше матеріальних затрат.

З динаміки показників таблиці видно, підприємство спеціалізується по виробництву соняшнику, адже протягом трьох років в продукції рослинництва найбільшу питому вагу займає соняшник, пшениця озима та кукурудза на зерно. У 2013 році частка соняшнику в товарній продукція збільшилася майже у 2 рази, проте спостерігається значне зменшення частки озимої пшениці більш ніж на 10 %. Але не дивлячись на це обсяг грошових надходжень по підприємству збільшився на 24,3%. При цьому обсяг виробництва продукції рослинництва збільшився на 30,26.

1.3 Організація виробництва продукції рослинництва в ТОВ «Ніка»

Рослинництво є комплексною основою галузі сільського господарства. Її продукція становить більше половини валового виробництва продукції сільськогосподарського виробництва. Від інтенсивності її розвитку залежить забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною.

Розвиток рослинництва відбувається на основі тісного зв'язку з іншим важливим комплексом галузей - тваринництвом, яке перетворює рослинницьку продукцію, включаючи побічну і відходи в надзвичайно цінні продукти харчування та сировину. Інтенсивний розвиток рослинництва передбачає значне збільшення внесення органічних добрив, які сприяють підвищенню родючості землі та врожайності сільськогосподарських культур

Рослинництво як комплексна галузь складається з кількох підгалузей: зерновиробництво, буряківництво, картоплярство, овочівництво, садівництво, виноградарство та ін.

Рівень розвитку господарства визначається насамперед обсягами виробництва продукції, що в свою чергу залежить від розмірів посівних площ, їх структури та врожайності. Вища питома вага високоврожайних культур у структурі посівних площ дає змогу навіть при меншій площі посіву одержувати значно більший валовий збір. Так само вищий рівень урожайності культур забезпечує збільшення валового виробництва продукції.

Для аналізу організації виробництва продукції рослинництва в ТОВ «Ніка» доцільно розглянути динаміку зміни посівних площ, урожайності та валових зборів основних видів продукції.

Таблиця 1.3.1

Динаміка розвитку виробництва продукції рослинництва ТОВ «Ніка»

Показник	Пшениця озима	Кукурудза на зерно	Соняшник
2011
Площа посіву, га	1306	399	1040
Урожайність з 1 га, ц	22,7	28,5	12,6
Валовий збір, ц	29682	11367	13068
Реалізовано, ц	28869	7791	13632
Рівень товарності,%	97,3	68,5	104,3
Показник	Пшениця озима	Кукурудза на зерно	Соняшник
2012
Площа посіву, га	1146	536	1016
Урожайність з 1 га, ц	30,9	37,8	20,3
Валовий збір, ц	35441	20271	20634
Реалізовано, ц	18695	4310	7451
Рівень товарності	52,7	21,3	36,1
Показник	Пшениця озима	Кукурудза на зерно	Соняшник
2013
Площа посіву, га	766	838	544
Урожайність з 1 га, ц	9,8	1,8	14,6
Валовий збір, ц	7473	1558	7922
Реалізовано, ц	5474	8916	20775
Рівень товарності	73,3	572,3	262,2

На основі наведених даних в таблиці 1.3.1 можна посівні площі озимої пшениці та соняшнику з кожним роком зменшувалися, натомість збільшилася посівна площа кукурудзи на зерно до 838 га. Протягом 2011-2013 рр. найбільша урожайність усіх трьох культур спостерігається в 2012 році, відповідно і валовий збір найбільшим був у 2012 році. Порівняно з валовим збором реалізовувалося менше продукції, лише в 2013 році, у зв'язку з невисокою урожайністю реалізували залишки з минулих років кукурудзи на зерно та соняшнику. Таким чином і рівень товарності в 2013 році був досить високим: кукурудзи на зерно - 572,3%, соняшнику - 262,2%.

1.4 Собівартість та економічна ефективність виробництва продукції рослинництва в ТОВ «Ніка»

Собівартість продукції - це грошова форма витрат на підготовку, виробництво продукції та її реалізацію. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Тому собівартість є одним з найважливіших показників ефективності виробництва.

Собівартість одиниці продукції охоплює витрати на виробництво продукції в межах підприємства, тобто як прямі, так і накладні виробничі витрати (витрати на енергію, спожиту в технологічних цілях, на утримання і експлуатацію обладнання, амортизацію будівлі виробничого корпусу та ін.), а також витрати на її реалізацію в розрахунку на кожну окрему одиницю виробленої та реалізованої продукції.

Розглянемо динаміку собівартості 1 ц продукції рослинництва ТОВ «Ніка» за 2011-2013рр.

Таблиця 1.4.1

Динаміка собівартості 1 ц продукції ТОВ «Ніка» (грн.)

Види продукції	2011	2012	2013	2013р. у % до 2011р.
Рослинництво
Пшениця озима	63,67	78,68	304,17	477,72
Пшениця яра	66,60	-	-	Х
Гречка	-	-	151,79	Х
Кукурудза на зерно	51,98	69,37	203,12	390,74
Ячмінь озимий	89,78	-	-	Х
Ячмінь ярий	116,04	59,90	-	Х
Горох	117,15	128,92	-	Х
Просо	46,51	39,53	122,87	264,16
Інші зернові і зернобобові	675,32	-	477,49	70,71
Соняшник	152,66	137,83	292,08	191,33

Як видно з таблиці, спостерігається негативна тенденція до стрімкого підвищення собівартості майже на всі види продукції. Також станом на 2013р. досить багато видів продукції взагалі не були реалізовані, порівняно з 2011р., наприклад, яра пшениця, ячмінь та горох. В 2013 році зменшення відбулося лише собівартості 1 ц інших зернових та зернобобових. Найбільш різко збільшилася собівартість 1 ц озимої пшениці - майже у 4 рази, і в 2013р. становила 304,17 грн., тоді як в 2011р. - 63,67 грн., та кукурудзи на зерно - з 51,98 грн. до 203,12 грн. Спостерігається збільшення собівартості 1 ц і провідних видів продукції ТОВ «Ніка». Так, собівартість 1 ц насіння соняшнику у 2013 році зросла на 91,33%.

Собівартість є одним з основних показників ефективності виробництва продукції. Від неї перш за все залежать ціни на продукцію, прибутки підприємства, а також рівень рентабельності.

Рентабельність також належить до головних показників економічної ефективності, що безпосередньо залежить від ефективності окремих видів виробництв. Щоб знати, які саме галузі в підприємстві найбільш рентабельні, а які низькоефективні, й на основі одержаної інформації розробити заходи щодо дальшого вдосконалення галузевої структури і підвищення прибутковості виробництва, визначають показники рентабельності (крім норми прибутку).

Розглянемо в динаміці основні показники економічної ефективності виробництва провідного виду продукції ТОВ «Ніка» - соняшнику, а також визначимо рентабельність та прибутковість продукції.

Таблиця 1.4.2

Економічна ефективність виробництва соняшнику ТОВ «Ніка»(2011-2013рр.)

Показник	2011	2012	2013
Вихадні дані
Виручка від реалізації, тис. грн.	3649	2393	7039
Реалізовано зерна, ц	13632	7451	20775
Повна собівартість, тис. грн.	2081	1027	6068
Розрахункові показники
Собівартість 1 ц насіння, грн.	152,66	137,83	292,08
Ціна реалізації 1 ц, грн.	267,68	321,16	338,82
Прибуток, тис. грн.	1568	1366	971
Прибуток на 1 ц грн.	115,02	183,33	46,74
Рівень рентабельності, %	75,34	133,01	16,00

Аналізуючи показники економічної ефективності, можна сказати що внаслідок підвищення собівартості в 2013р. значно знизився прибуток на 1 ц насіння соняшнику, і становив - 46,74 грн., порівняно з 2011р. (115,02 грн.), відповідно знизився і рівень рентабельності з 75,35% до 16%.

Економічна доцільність функціонування будь-якого підприємства та результативність його фінансової діяльності багато в чому визначається ефективністю формування та раціональним використанням фінансових результатів.

Проаналізуємо фінансові результати ТОВ «Ніка» за 2011-2013рр.

Таблиця 1.4.3

Фінансові результати ТОВ «Ніка» (тис. грн.)

№	Показник	Період	Відхилення (+,-)
		2011	2012	2013
1	Чистий дохід від реалізації	12782	11544	15928	3146
2	Собівартість реалізованої продукції	9327	8041	16246	6919
3	Валовий прибуток від реалізації	3455	3503	-318	-3773
4	Адміністративні витрати	540	681	763	223
5	Витрати на збут	97	154	56	-41
6	Інші операційні витрати	25	3	199	174
7	Прибуток від реалізації	2793	2665	-1336	-4129
8	Інші операційні доходи	259	323	364	105
9	Прибуток від операційної діяльності	3052	2988	-972	-4024
10	Дохід від участі в капіталі	-	-	-	-
11	Інші фінансові доходи	-	-	-	-
12	Інші доходи від участі в капіталі	10	2348	1383	1373
13	Фінансові витрати	63	1	-	-63
14	Витрати від участі в капіталі	-	-	-	-
15	Інші витрати	5	-	2	-3
16	Прибуток від звичайної діяльності	2994	5335	409	-2585
17	Податок на прибуток	-	-	-	-
18	Чистий прибуток	2994	5335	409	-2585

Проаналізувавши дані таблиці 1.4.3 можна сказати, що в 2013р. відбулося різке зменшення показників фінансових результатів підприємства порівняно з 2011 роком. Валовий прибуток зменшився 2013р. і перетворився у збиток в 318 тис. грн. Це призвело і до збитків від операційної діяльності у 972 тис. грн. Проте за рахунок інших доходів від участі в капіталі прибуток від звичайної діяльності становив вже 409 тис. грн., а так як підприємство не сплачувало податку на прибуток то і чистий прибуток становив 409 тис. грн., хоча це і на 86,34% менше ніж у 2011 році але господарство вийшло із стану збитковості. З динаміки показників фінансових результатів за 3 роки видно, що найбільш прибутковим ТОВ «Ніка» було у 2012 році. Тоді чистий прибуток становив 5335 тис. грн., що в 13 разів більше ніж в 2013 році. Таке колосальне зменшення прибутку в 2013р. веде до різкого погіршення фінансового стану підприємства та зниження його платоспроможності, що в результаті призводить за залучення позичкового капіталу.

Розділ 2. Планування розвитку галузі рослинництва в ТОВ «Ніка»

2.1 Обґрунтування виробничої програми з рослинництва на ТОВ «Ніка»

2.1.1 Планування використання земельних угідь на ТОВ «Ніка»

Земельні ресурси є основою матеріального і духовного виробництва. Від характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне благополуччя народу. Земельні ресурси необхідні всім галузям народного господарства, однак їх роль у різних сферах суспільного виробництва не однакова. Якщо в промисловості, крім добувної, земля є лише просторовим базисом, то в сільському господарстві вона - головний засіб виробництва.

При плануванні використанні земельних угідь підприємства доцільно скласти баланс земельних угідь та їх використання.

Таблиця 2.1.1.1

Баланс земельних угідь та їх використання в ТОВ «Ніка»

Види угідь	Наявність земель на початок планового року	Використання в плановому році	Склад земель на кінець планового року
		під посіви	на сіножаті	під пасовища	під закладку нових насаджень	га	в % до
Загальна земельна площа у користуванні	3002					3002	100
Всього сільського- сподарських угідь	3002					3002	100
в т.ч.: рілля	3002		-17		-38	2947	98,1
Сіножаті	0		+17			17	0,6
багаторічні насадження	0				+38	38	1,3

Як видно з таблиці, в плановому році ТОВ «Ніка» планує зменшити площу ріллі на 55 га, та перевести ці угіддя в сіножаті та багаторічні насадження, так як ці види угідь ще не були освоєні підприємством. Поповнення сіножатей планується на 17 га, а багаторічних насаджень на 38 га. Таким чином у структурі земельних угідь частка ріллі зменшиться на 1,9%, а сіножаті та багаторічні насадження становитимуть відповідно 0,6% та 1,3%.

Для найбільш ефективного використання сільськогосподарських угідь, необхідно постійно застосовувати заходів по поліпшенню та оптимізації земель.

Таблиця 2.1.1.2

Обчислення витрат на здійснення заходів по поліпшенню земель в ТОВ «Ніка»

Заходи по поліпшенню земель	Обсяги робіт, га	Витрати планового року, грн.
		на 1 га	Всього
Докорінне поліпшення сіножатей	17	1150	19550
Освоєння земель під багаторічні насадження	38	1300	49400

Проаналізувавши дані таблиці, можна сказати, що в ТОВ «Ніка» в плановому році плануються заходи по докорінному поліпшенню сіножатей, витрати на які складуть 19550 грн., та освоєння земель під багаторічні насадження, витрати на що складатимуть 49400 грн.

В процесі планування виробництва в сільськогосподарських підприємствах необхідно приймати рішення щодо раціонального розміру виробництва продукції та її асортименту. Для цього використовують метод «витрати-обсяг-прибуток» або його ще називають аналізом беззбитковості. Сутність цього методу полягає в пошуку критичного обсягу реалізації продукції, при зменшенні якого підприємство починає зазнавати збитків.

Для визначення мінімального обсягу реалізації продукції необхідно знати ціну реалізації одиниці продукції, обсяг постійних витрат та величину змінних витрат на одиницю продукції.

Визначимо обсяг беззбиткового обсягу виробництва для ТОВ «Ніка».

Таблиця 2.1.1.3

Визначення беззбиткового обсягу виробництва і реалізації продукції рослинництва в ТОВ «Ніка» (2013р)

№ п/п	Показники	Одиниця виміру	Види продукції
			пшениця озима	кукурудза на зерно	ячмінь ярий	соняшник
1.	Валове виробництво продукції	ц	7473	1558	4349	7922
2.	Виробничі витрати - всього	тис. грн.	2616	1232	1577	3689
	в т.ч.: а) постійні	тис. грн.	1279	238	211	970
	б) змінні	тис. грн.	1337	994	1366	2719
3.	Питома вага постійних витрат	%	48,9	19,3	13,4	26,3
4.	Виробнича собівартість 1 ц продукції	грн.	350,1	790,8	362,6	465,7
5.	Постійні витрати з розрахунку на 1 ц продукці	грн.	171,1	152,8	48,5	122,4
6.	Ціна реалізації 1 ц продукції	грн.	138,0	134,5		338,8
7.	Собівартість 1 ц реалізованої продукції	грн.	304,2	203,1		292,1
8.	Змінні витрати у собівартості 1 ц реалізованої продукції	грн.	133,0	50,4	-48,5	169,6
9.	Маржинальний дохід від 1 ц продукції	грн.	5,0	84,1	48,5	169,2
10.	Беззбитковий обсяг виробництва продукції	ц	256604,3	2829,3	4349,0	5733,4

Таким чином, задля забезпечення беззбитковості ТОВ «Ніка» визначено такий обсяг виробництва основної продукції: озимої пшениці - 256604,3 ц, кукурудзи на зерно - 2829,3 ц, ярого ячменю 4349 ц, соняшнику - 5733,4ц.

2.1.2 Планування урожайності сільськогосподарських культур в ТОВ «Ніка»

З плановим рівнем врожайності сільськогосподарських культур безпосередньо пов'язано багато інших показників і сторін діяльності підприємства: розміри і структура посівних площ, обсяги виробництва і реалізації продукції, система заходів щодо ведення галузі рослинництва, яка охоплює техніку, технологію та організацію виробництва тощо.

Плануванню врожайності сільськогосподарських культур передує детальний аналіз досягнутого її рівня на підприємстві. При цьому важливо виявити кількісний та якісний вплив на врожайність основних факторів, що її визначають (добрива, попередники, сорти, технології тощо).

При плануванні врожайності сільськогосподарських культур використовують такі основні методи:

- метод екстраполяції - знаходження наступних рядів динамічного ряду врожайності на основі фактичних її рівнів;

- метод кореляційно-регресивного аналізу - побудова і дослідження виробничих функцій залежності врожайності сільськогосподарських культур від окремих факторів, які її формують;

- нормативний метод у поєднанні з експертно-оцінним;

- метод програмування врожайності.

В ТОВ «Ніка» найчастіше застосовується нормативний метод у поєднанні з експертно-оцінним. Сутність цього методу полягає у визначенні можливого приросту врожаю в результаті зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньозваженої врожайності на величину цього приросту. В основі визначення планової врожайності сільськогосподарських культур лежить формула :

Впл = Всз + У ?Ві,

Впл - планова врожайність, ц/га; Всз - середньозважена врожайність за останні 3-4 роки, ц/га; ?Ві - приріст урожайності, одержаний за рахунок зміни і-го фактора, г/га.

Середньозважену врожайність обчислюють за відношенням сумарного валового збору сільськогосподарської культури за останні 3-4 роки до суми посівних площ за цей же період.

При розрахунку прибавки до врожайності культур береться кількість добрив: аміачної селітри (N), каїніту (K2O) та суперфосфату (P2O5), а також органічні добрива (гній). З 1 т органічних добрив рослини використовують 1 кг N, 1,5 кг K2O та 1 кг P2O5.

Таблиця. 2.1.2.1

Розрахунок прибавки урожайності озимої пшениці від збільшення внесених добрив на ТОВ «Ніка» на плановий рік

Види добрив	Кількість добрив	Коефіцієнт використання діючої речовини	Буде використано діючої речовини, кг	Винос поживних речовин з грунту на 1 ц урожаю, кг	Прибавка урожайності, ц/га
	Всього, ц	Вміст діючої речовини в добривах, %	В перерахунку на діючу речовину, кг		З мін. добрив	З орг. добрив	Всього
Аміачна селітра	2,9	34	98,6	0,6	59,2	5,5	64,7	3,5	18,5
Каїніт	3,7	10	37	0,7	25,9	8,3	34,2	2,5	13,7
Суперфосфат	6,2	19,5	120,9	0,2	24,2	5,5	29,7	1,2	24,7
Гній	5,5 т

З наведеної таблиці видно, що в плановому році прибавка урожайності озимої пшениці від збільшення внесення добрив становитиме 13,7 ц/га, адже так як на урожайність сільськогосподарських культур впливає комплекс різноманітних факторів, визначальним серед них є той, що знаходиться в меншій кількості. Відповідно до такої методики визначаються прибавки урожайності по інших культурах.

Таблиця. 2.1.2.2

Розрахунок прибавки урожайності кукурудзи на зерно від збільшення внесених добрив на ТОВ «Ніка» на плановий рік

Види добрив	Кількість добрив	Коефіцієнт використання діючої речовини	Буде використано діючої речовини, кг	Винос поживних речовин з грунту на 1 ц урожаю, кг	Прибавка урожайності, ц/га
	Всього, ц	Вміст діючої речовини в добривах, %	В перерахунку на діючу речовину, кг		З мін. добрив	З орг. добрив	Всього
Аміачна селітра	3,1	34	105,4	0,6	63,2	5,8	69,0	3,5	19,7
Каїніт	3,3	10	33	0,7	23,1	8,7	31,8	2,5	12,7
Суперфосфат	6,4	19,5	124,8	0,2	25,0	5,8	30,8	1,2	25,6
Гній	5,8т

З даної таблиці можна сказати, що прибавка урожайності кукурудзи на зерно від збільшення внесення добрив становитиме 12,7 ц/га.

Таблиця. 2.1.2.3

Розрахунок прибавки урожайності ярого ячменю від збільшення внесених добрив на ТОВ «Ніка» на плановий рік

Види добрив	Кількість добрив	Коефіцієнт використання діючої речовини	Буде використано діючої речовини, кг	Винос поживних речовин з грунту на 1 ц урожаю, кг	Прибавка урожайності, ц/га
	Всього, ц	Вміст діючої речовини в добривах, %	В перерахунку на діючу речовину, кг		З мін. добрив	З орг. добрив	Всього
Аміачна селітра	4,7	34	159,8	0,6	95,9	10	105,9	3,5	30,3
Каїніт	4,9	10	49	0,7	34,3	15	49,3	2,5	19,7
Суперфосфат	6,5	19,5	126,75	0,2	25,4	10	35,4	1,2	29,5
Гній	10

Прибавка урожайності ярого ячменю від збільшення внесення добрив, за наведеними вище розрахунками, становитиме 19,7 ц/га.

Таблиця. 2.1.2.4

Розрахунок прибавки урожайності проса від збільшення внесених добрив на ТОВ «Ніка» на плановий рік

Види добрив	Кількість добрив	Кефі-цієнт використання діючої речовини	Буде використано діючої речовини, кг	Винос поживних речовин з грунту на 1 ц урожаю, кг	Прибавка уржайності, ц/га
	Всього, ц	Вміст діючої речовини в добривах, %	В перерахунку на діючу речовину, кг		З мін. добрив	З орг. добрив	Всього
Аміачна селітра	3,4	34	115,6	0,6	69,4	9	78,4	3,5	22,4
Каїніт	3,5	10	35	0,7	24,5	13,5	38,0	2,5	15,2
Суперфосфат	6,1	19,5	118,95	0,2	23,8	9	32,8	1,2	27,3
Гній	9

Таким чином, прибавка урожайності проса від збільшення внесення добрив, за наведеними вище розрахунками, становитиме 15,2 ц/га.

З даних, наведених в таблиці, видно, що прибавка урожайності соняшнику від збільшення внесення добрив становитиме 15,2 ц/га.

На основі середньозваженої врожайності і прибавки за рахунок добрив розрахуємо планову урожайність сільськогосподарських культур.

Таблиця. 2.1.2.5

Розрахунок прибавки урожайності соняшнику від збільшення внесених добрив на ТОВ «Ніка» на плановий рік

Види добрив	Кількість добрив	Коефі-цієнтвикористання діючої речовини	Буде використано діючої речовини, кг	Винос поживних речовин з грунту на 1 ц урожаю, кг	Прибавка урожайності, ц/га
	Всього, ц	Вміст діючої речовини в добривах, %	В перерахунку на діючу речовину, кг		З мін. добрив	З орг. добрив	Всього
Аміачна селітра	4,1	34	139,4	0,6	83,6	8,5	92,1	3,5	26,3
Каїніт	4,3	10	43	0,7	30,1	12,75	42,9	2,5	17,1
Суперфосфат	6	19,5	117	0,2	23,4	8,5	31,9	1,2	26,6
Гній	8,5

Таблиця 2.1.2.6

Валовий збір і планова урожайність сільськогосподарських культур на ТОВ «Ніка», ц/га

Назва культур	Сума посівної площі за ост 3 роки, га	Валовий збір за ост. 3 роки, ц	Середньозважена урожайність за ост. 3 роки, ц/га	Планова урожайність, ц/га
1. Зернові та зернобобові
пшениця озима	3218	72596	22,6	36,3
кукурудза на зерно	1773	33196	18,7	31,4
ячмінь ярий	715	9479	13,3	33
Просо	80	1548	19,4	34,6
2.Технічні культури
Соняшник	2600	41624	16	33,1

Таким чином, з наведених вище даних можна зробити висновок, що з урахуванням прибавки урожайності культур в плановому періоду планова урожайність провідних культур становитиме: для озимої пшениці - 36,3 ц/га, для кукурудзи на зерно - 31,4 ц/га, для соняшнику - 33,1 ц/га.

В сільськогосподарських підприємствах широко застосовується метод програмування урожайності. Він передбачає розроблення комплексу взаємопов'язаних заходів, своєчасне і якісне виконання яких забезпечує одержання наперед розрахованого рівня врожайності за найефективнішого використання ресурсів. Таким чином спочатку відбувається планування величини врожайності, а потім норм добрив під запланований урожай.

Таблиця 2.1.2.7

Розрахунок норм добрив під запланований урожай озимої пшениці в ТОВ «Ніка»

Показники	Пшениця озима
	N	P2О5	K2О
Запланований урожай , ц/га	36,3	36,3	36,3
Винос поживних речовин на одержання зерна і відповідної кількості соломи, кг	3,5	1,2	2,5
Винос поживних речовин запланованим урожаєм, кг	127,05	43,56	90,75
Вміст рухомих форм поживних речовин, мг/100г грунту	10	8	10
Теж в пласті грунту 25 см, кг/ га	360	288	360
Використання поживних речовин з грунту, %	26	12	18
Буде використано поживних речовин з грунту урожаєм, кг/га	93,6	34,56	64,8
Внесено органічних добрив під попередник, т/га	20	20	20
Вміст поживних речовин в органічних добривах, %	0,5	0,35	0,6
Внесено поживних речовин з органічними добривами, кг/га	100	70	120
Використання поживних речовин з органічних добрив на другий рік внесення, %	15	20	10
Буде використано поживних речовин з органічних добрив на другий рік, кг	15	14	12
Всього буде використано рослинами поживних речовин, кг/га	108,6	48,56	76,8
Необхідно внести поживних речовин, кг/га	18,45	-5	13,95
Використання поживних речовин з мінеральних добрив в перший рік, %	50	15	40
Необхідно внести поживних речовин мінеральних добрив з урахуванням коефіцієнта їх використання, кг/га	36,9	-33,3	34,9
Вміст поживних речовин в мінеральних добривах, %	34	19	42
Необхідно внести мінеральних добрив для одержання запланованого урожаю, ц/га	108,5	-175,4	83,0

З проведених розрахунків видно, що при запланованій врожайності озимої пшениці в 36,3 ц/га необхідно внести 108,5 ц/га аміачної селітри, 83 ц/га каїніту. За заданих норм внесення суперфосфату відбувається перенасичення ґрунту добривами, що означає необхідність зміни доз внесення суперфосфату під запланований врожай озимої пшениці. Аналогічно розраховуємо норми добрив для інших сільськогосподарських культур.(Додаток А)

2.1.3 Планування розміру посівних площ, виробництва продукції та її розподіл в ТОВ «Ніка»

Одним з найважливіших елементів планування виробничої діяльності є розрахунок розміру посівних площ сільськогосподарських культур господарства.

Перед визначенням розміру та структури посівних площ у підприємстві необхідно провести економічну оцінку сільськогосподарських культур. Таким чином, на основі фактичних середніх даних виходу продукції з 1 га за останні 3 роки, можна визначити найбільш ефективні культури і по можливості розширити їх посівні площі.

Товарні культури оцінюють за показниками розміру прибутку та рівня рентабельності виробництва продукції.

Рівень ефективності кормових культур характеризують такі показники: вихід кормових одиниць, перетравного протеїну, кормопротеїнових одиниць з 1 га посіву; затрати праці на виробництво та собівартість 1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну, кормопротеїнових одиниць.

Таким чином проведемо економічну оцінку провідних сільськогосподарських культур ТОВ «Ніка».

Таблиця 2.1.3.1

Економічна оцінка сільськогосподарських культур ТОВ «Ніка»

Культури	Середня урожайність за 3 роки, ц/га	Вихід з 1 га, ц	Ціна 1 ц продукції (без ПДВ),грн	Затрати на 1 га	Затрати люд.год.на 1 ц	Собівартість 1 ц,грн.	Вартість валової продукції з 1 га,грн	Прибуток (умовний чистий дохід) з 1 га, грн
	Основної продукції	Побічної продукції	к.од.з основної і побічної продукції	перетравного протеїну з основної і побічної продукції	кормопротеїнових одиниць		люд.год.	грн	кормових одиниць	кормо-протеї-нових одиниць	кормових одиниць	кормо-протеї-нових одиниць
Озима пшениця	22,6	27,1	32,5	2,9	33,4	290	22	5200	0,68	0,66	159,8	155,5	6554	1354
Кукурудза на зерно	18,7	28,1	35,4	2,0	29,8	410	30	6800	0,85	1,01	191,9	227,9	7667	867
Ячмінь ярий	13,3	14,6	21,4	1,3	18,2	440	15	5100	0,70	0,82	238,8	280,3	5852	752
Просо	19,4	21,3	27,4	2,1	26,5	510	15	4900	0,55	0,57	179,0	184,6	9894	4994
Соняшник	16	19,2	-	-	-	460	20	5500	-	-	-	-	7360	1860

З таблиці, наведеної нижче, видно, що враховуючи середню урожайність за останні три роки, вихід з 1 га кормових одиниць, перетравного протеїну та кормо протеїнових одиниць, а також затрати праці, собівартість та ціну реалізації 1 ц продукції, ми визначили умовний ситий дохід (прибуток) з 1 га. Найбільшим він буде для проса - 4994 грн/га.

Для визначення посівних площ культур використовують схему чергування культур у полях сівозмін, що була прийнята на підприємстві.

Сівозміна являє собою науково-обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур і арів у часі і на території. Сівозміна дає можливість розробляти технологію вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням їх взаємного впливу, а також після дії кожного заходу, що застосовуються під найближчі попередники.

Сівозміна дозволяє розробляти агрономічну стратегію підвищення продуктивності грунту і урожайності сільськогосподарських культур, визначати та взаємопов'язувати в єдиний комплекс усі ланки системи землеробства.

Перша польова десятипільна сівозміна в ТОВ «Ніка» освоєна на площі 1500 га, середній розмір поля якої становить 150 га. Сівозмін має таке чергування культур: озима пшениця, соняшник, кукурудза, ячмінь, просо, озима пшениця.

Таблиця 2.1.3.2

Розміщення культур у першій польовій сівозміні

№ поля	Площа, га	2012р (факт)	2013р (факт)	2014р (план)
		культура	Га	культура	га	культура	Га
1	150	Кукурудза	150	Ячмінь яр	150	Оз пшениця	150
2	150	Горох	150	Оз пшениця	150	Соняшник	150
3	150	Оз. пшениця	150	Соняшник	150	Кукурудза	150
4	150	Соняшник	150	Кукурудза	150	Ячмінь	150
5	150	Кукурудза	150	Горох	150	Оз пшен	150
6	150	Горох	150	Оз пшениця	150	Кукур/ соняшник	112/38
7	150	Оз. пшениця	150	Кукурудза/ соняшник	120/30	Ячмінь/ кукурудза	70/80
8	150	Соняшник	150	Ячмінь/ кукурудза	108/42	Просо/ ячмінь	115/35
9	150	Ячмінь ярий/ кукурудза	98/52	Просо/ ячмінь	31/119	Пшениця оз	150
10	150	Просо/ ячмінь оз.	38/112	Пшен яра/ пшениця оз	52/98	Кукурудза	150
Разом	1500		1500		1500		1500

Загальна площа другої дев'ятипільної сівозміни становить 1100 га, середній розмір поля якої становить 150га. Сівозміна має таке чергування культур: кукурудза, соняшник, озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник.

Таблиця 2.1.3.3

Розміщення культур у другій польовій сівозміні

№ поля	площа, га	2012р (факт)	2013р (факт)	2014р (план)
		культура	Га	культура	га	культура	га
1	150	Кукурудза	150	Соняшник	150	Оз пшениця	150
2	150	Горох	150	Оз пшениця	150	Соняшник	150
3	150	Оз пшениця	150	Соняшник	150	Кукурудза	150
4	150	Соняшник	150	Горох/ кукурудза	69/81	Оз пшениця	150
5	150	Горох	150	Оз пшениця	150	Кукурудза/ соняшник	49/101
6	150	Оз пшениця	150	Кукурудза/ соняшник	86/64	Ячмінь/ кукурудза	108/42
7	150	Соняшник	150	Ячмінь/ кукурудза	31/119	Оз пшениця/ кукур/ячмінь	46/66/ 38
8	150	Ячмінь яр/ кукур	83/67	Кукурудза	150	Соняшник/ кукурудза	108/42
9	150	Просо/ячмінь оз	38/112	Кукурудза/ пшениця оз	81 /68	Кукурудза	66
Разом	1100		1100		1100		1100

Таблиця 2.1.3.4

Обчислення потреби продукції рослинництва та розміру посівних площ сільськогосподарських культур в на ТОВ «Ніка», ц

Культура	Продаж по договорах	Видача і продаж працівникам підприємства	На громадське харчування	Оренда землі	Усього потрібно без насіннєвого фонду	Площа посіву,га	Насінний фонд	Усього потрібно	Планова урожайність,ц/га	Площа посіву, га
							для продовольчих культур	страховий
Пшениця озима	19550	6350	17	150	26067	760,0	1519,9	304,0	27890,9	36,3	768
Кукурудза на зерно	17420	7100	15	150	24685	719,7	1439,4	287,9	26412,2	31,4	841
Ячмінь ярий	8230	4200	20	150	12600	367,3	734,7	146,9	13481,6	33,0	409
Просо	910	80	1	150	1141	33,3	66,5	13,3	1220,8	34,6	35
Соняшник	10520	6230	14	150	16914	493,1	986,2	197,2	18097,5	33,1	547

Таким чином загальний обсяг посівної площі основник культур ТОВ «Ніка» в плановому році становитиме 2600 га. Відповідно до розмірів полів та чередування культур у сівозмінах визначено такі площі культур: озима пшениця - 768 га, кукурудза на зерно - 841 га, ярий ячмінь - 409 га, просо - 35 га, соняшник - 547 га.

Розрахуємо потребу рослинницької продукції та розміри посівних площу під кожну культуру для ТОВ «Ніка».

Таким чином, з даних таблиці, наведеної вище, можна сказати, що для того, щоб покрити всі витрати на запланований врожай, та задовольнити потреби господарства в продукції рослинництва необхідно посіяти 768 га озимої пшениці, 841 га кукурудзи на зерно, 409 га ярого ячменю,35 га проса, 547 га соняшнику.

Таблиця 2.1.3.5

Виробнича програма по рослинництву на ТОВ «Ніка»

Назва культури	Площа, га	Збір основної продукції, ц	Вартість валової продукції, в порівняних цінах, грн.
		у початково - оприбуткованій вазі	у в масі після доробки
		з 1 га	всього	всього	1 ц	Всього
Пшениця озима	768	36,3	27891	27054,2	137,7	3725363,6
Кукурудза на зерно	841	31,4	26412	25619,9	97,6	2500498,7
Ячмінь ярий	409	33,0	13482	13077,2	95,2	1244947,9
Просо	35	34,6	1221	1184,2	120,1	142223,8
Соняшник	547	33,1	18097	17554,6	279,5	4906500,2

Аналізуючи таблицю, можна зробити висновок, що так як соняшник має найбільшу ціну - 279,5 грн/ц, тому він займає найбільшу частку у вартості валової продукції ТОВ «Ніка» - 4906,5 тис. грн.

Важливим етапом в організації планування виробництва продукції рослинництва є розрахунок потреби в насінні та його вартості. Потребу в насінні обчислюють, виходячи з планових посівних площ і вагомих норм висіву на 1 га.

Основний насіннєвий фонд по культурі визначають множенням норми висіву на загальну площу посіву цієї культури. При плануванні розраховують також страховий насіннєвий фонд. В ТОВ «Ніка» він передбачається в розмірі 20% основного насіннєвого фонду.

Визначену потребу в насінні порівнюють з наявністю на початок планового року, розраховують покриття потреби за рахунок надходження з врожаю планового року, обміну несортового насіння на сортове, сортооновлення, купівлі. На початок року підприємство на 50% забезпечене необхідним насінням. З метою повного забезпечення підприємства насінням всіх культур, в ТОВ «Ніка» передбачається купити 912 ц насіння пшениці озимої, 863,6 ц насіння кукурудзи на зерно, 440,8 ц насіння ярого ячменю, 39,9 ц насіння просі, 591,7 ц насіння соняшнику.

Крім фізичної кількості насіння, необхідного для сівби в плановому році, визначають його вартість 1 ц, за якою при калькулюванні собівартості продукції оцінюють витрати на насіння. Середня вартість складається з кількості і вартості власного насіння, насіння одержаного в порядку обміну та купленого насіння.

При розрахунку вартості насіння в ТОВ «Ніка» враховувалася планова собівартість 1 т. км - 5 грн. та середня відстань перевезення насіння - 10 км. (відстань від підприємства до найближчої залізничної станції).

Загальний підсумок вартості всього насіння ділять на всю його кількість, що надійде з різних джерел, і визначають середню вартість 1 ц насіння.

Табл. 2.1.3.6

Розрахунок потреби і вартості насіння

Культури	Площа посіву, га	Потреба в насінні	Джерела покриття	Разом
		на 1 га, кг	основний фонд	всього з страховим фондом, ц	з наявності насіння на початок року і урожаю планового року	Купівля	кількість, ц	вартість, грн.	середня вартість 1 ц. грн., коп.
					Кількість, ц	вартість, грн.	Кількість,, ц	вартість,грн
						1,ц	Усього		1 ц з перевезенням у підприємство	усього
Пшениця озима	768	200	1519,9	1823,9	912,0	250	227991,3	912,0	306	279061,3	1823,9	507052,5	278
Кукурудза на зерно	841	25	1439,4	1727,2	863,6	345	297947,2	863,6	426	367900,1	1727,2	665847,3	385,5
Ячмінь ярий	409	200	734,7	881,6	440,8	380	167510,2	440,8	456	201012,2	881,6	368522,4	418
Просо	35	18	66,5	79,8	39,9	450	17963,3	39,9	526	20997,1	79,8	38960,3	488
Соняшник	547	15	986,2	1183,5	591,7	390	230779,9	591,7	476	281669,9	1183,5	512449,8	433

З даних таблиці видно, що при запланованій площі та визначеній потребі в насінні ТОВ «Ніка» необхідно 1823,9 ц насіння озимої пшениці, середня вартість якого складає 278 грн/ц; 1727,9 ц насіння кукурудзи на зерно, з середньою вартістю 385,5 грн/ц; 881,6 ц насіння ярого ячменю, середня вартість якого 418 грн/ц; насіння проса - 79,8ц, середня вартість якого є найвищою - 488 грн/ц, та 1183,5 ц насіння соняшнику, вартістю 433 грн/ц.

2.2 Планування засобів виробництва на ТОВ «Ніка»

Засоби виробництва - сукупність засобів і предметів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ. До предметів праці відносять все, що піддається відповідній обробці у процесі виробництва, на/Що фактично спрямована праця людини. Первинною основою предметів праці була і залишається земля, природа. Другою складовою частиною засобів виробництва є засоби праці -- предмети або знаряддя, які людина ставить між собою і предметом праці. Вони служать засобом впливу людини на предмети праці, змінюють їх. Ступінь розвитку засобів праці свідчить про рівень виробництва. До засобів праці належать інструменти, механізми, машини, двигуни, апарати, різні пристрої. У сучасних умовах засоби праці поповнюються керуючими пристроями, автоматизованими Системами, комп'ютерними центрами, які позитивно впливають на зміну технологічних процесів.

В сільському господарстві переважно застосовується механізація робіт. Під механізацією розуміють заміну ручної праці машинним. Механізація процесів сільськогосподарського виробництва підвищує продуктивність праці і дозволяє отримати більше продукції з меншими витратами.

Система машин - це сукупність взаємопов'язаних по технологічному процесу і продуктивності різно рідних робочих машин, транспортних засобів, механізмів, пристосувань, за допомогою яких повністю забезпечується виконання механізованим способом усіх процесів, сільськогосподарського виробництва.

Безперервне вдосконалення і оновлення техніки, впровадження нових технологічних прийомів і способів виробництва сільськогосподарської продукції вимагають періодичного уточнення системи, тому прийнято розробити систему машин.

Система машин для рослинництва визначається в основному технологією обробітку культур. Для того, щоб отримати сільськогосподарську продукції, наприклад зерно, мають бути виконані різноманітні тісно пов'язані між собою виробничі процеси: технологічні, транспортні і допоміжні.