Організація та перспективи розвитку галузі рослинництва в ТОВ "Ніка"

Перелік конкретних технологічних, транспортних і допоміжних процесів і послідовність їх виконання при обробітку і прибиранні сільськогосподарських культур визначаються спеціально розробленим документом - технологічною картою.

Технологічні карти є основою організацій виробничого процесу і вибирання засобів механізації. При складанні технологічних карт враховують наявну техніку в господарстві і можливість використання її у дві зміни, плани постачання нових машин впродовж року, передові методи праці і так далі. Велике значення надається встановленню термінів виконання кожній роботи. Вони мають бути оптимальними, оскільки розтягування термінів призводить до зниження врожайності, а через мірно стислі терміни - до збільшення потреби в машинах і зростанню витрат на одиницю продукції.

В галузі рослинництва організація і планування засобів виробництва сільськогосподарських підприємств починається з визначення обсягу польових механізованих робіт.

Обсяг польових механізованих робіт залежить від структури посівних площ, планової врожайності та прийнятої технології вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням зони розміщення підприємства, співвідношення між основною та побічною продукцією. Його обчислюють множенням посівної площі на прийняту щільність механізованих робіт. Остання характеризується обсягом механізованих робіт в еталонних гектарах, що припадає на 1 га відповідних сільськогосподарських культур.

Визначимо обсяг механізованих робіт та потребу в тракторах для ТОВ «Ніка».

Таблиця 2.2.1

Визначення обсягу механізованих робіт та потреби в тракторах і комбайнах в ТОВ «Ніка»

Таким чином, з даної таблиці видно, що найбільший обсяг механізованих робіт припадає на кукурудзу на зерно - 9421 ет. га, та на соняшник - 6834 ет. га, що спричинено високою щільність механізованих робіт згідно прийнятої технології вирощування цих культур.

Маючи розрахований обсяг механізованих польових робіт, можна обчислити необхідну кількість тракторів для їх виконання. Спочатку розраховують потребу в тракторах в еталонному обчисленні, а потім, знаючи рекомендоване співвідношення для даної зони між тракторами та враховуючи структуру посівних площ і річне навантаження на машину кожної марки, визначають необхідну кількість тракторів по марках. Її обчислюють діленням обсягу робіт, що припадає на кожну марку, на нормативне навантаження на одну машину.

Для оптимізації структури машино-тракторного парку на виконанні кожної технологічної операції планують використовувати най економніший агрегат, що забезпечує мінімальні приведені витрати.

Потребу в комбайнах розраховують за сезонним навантаженням на одну машину. Обсяг робіт комбайнів по збиранню врожаю залежно від прийнятої технології визначається збиральною площею відповідних культур.

Таблиця 2.2.2

Розрахунок потреби в тракторах та самохідних комбайнах

Таким чином, з розрахованих даних в таблиці, можна стверджувати, що підприємству для безперебійної роботи та обробітку необхідної площі потрібно 18 тракторів та 11 комбайнів.

Наступним етапом у плануванні засобів виробництва на сільськогосподарських підприємствах, і зокрема ТОВ «Ніка», є детальний розрахунок потреби машино-тракторного парку в паливі та мастильних матеріалах.

Потребу в основному паливі для тракторів і комбайнів визначають на підставі укрупнених нормативів його витрат з розрахунку на 1 ет. га або на 1 га площі збирання. При цьому плановий обсяг робіт в еталонних гектарах по марках тракторів множиться на норматив витрат палива на 1 ет. га.

Визначивши загальну потребу в паливі для машино-тракторного парку, розраховують комплексу ціну 1 ц. Вона включає вартість як основного палива, так і мастильних матеріалів.

Таблиця 2.2.3

Визначення потреби та вартості палива і мастильних матеріалів на

ТОВ «Ніка»

Відповідно до наведених вище даних, можна сказати, що Загалом трактори використовують 3943,9 ц палива, найбільше серед яких використовує Т-150К - 1871,1 ц. Комбайни використовують: Дон-1500 - 202,3 ц, КСКУ-2А - 163,2 ц палива. Комплексні ціни 1 ц палива включають середню ціну по Україні на дизпаливо - 21 грн/л, та 20% на мастильні матеріали. Загалом вартість паливно-мастильних матеріалів по тракторам та комбайнам складає 10859,7 тис. грн..

2.3 Планування трудових ресурсів в ТОВ «Ніка»

Збільшення виробництва продукції в сільському господарстві забезпечується лише за рахунок підвищення продуктивності праці, проте досягнутий рівень і темпи її зростання залишаються ще недостатніми. Праця є самим джерелом суспільного багатства, матеріальною основою існування і розвитку суспільства.

Трудові ресурси сільського господарства - це працездатне населення, яке зайняте в сільському господарському виробництві.

Для сільськогосподарської праці характерна сезонність виробництва, особливо в галузях землеробства, що вимагає відповідних форм кооперації і розподілу праці в сільськогосподарських підприємствах.

Природною основою формування трудових ресурсів аграрної сфери є сільське населення. За рахунок молодого покоління (осіб, що досягли працездатного віку) воно, в основному, наповнює трудовий потенціал сільського господарства. Крім сільського населення, джерелом формування трудових ресурсів аграрної сфери виступають кваліфіковані робітничі кадри і спеціалісти сільського господарства, що проходили професійну підготовку в професійних технічних училищах, на курсах, у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах, включаючи вихідців з міста.

Важливе місце у плануванні розвитку галузі рослинництва належить плануванню трудових ресурсів підприємства. Для цього здійснюється розрахунок потреби в трудових ресурсах, враховуючи потребу на 1 га в людино-годинах. Кількість осіб, необхідних для обробітку усієї площі посіву тієї чи іншої культури розраховується відповідно до нормативу праці в рослинництві, який становить 1800 люд.-год. на рік.

Таким чином, можна зазначити, що для обробітку 2600 га посівної площі підприємству необхідно 37 осіб. Найбільшу кількість осіб потрібно для обробітку кукурудзи на зерно, що спричинено найбільшими розмірами посівної площі та найбільшими затратами праці на 1 га.

Таблиця 2.3.1

Розрахунок потреби в трудових ресурсах для галузі рослинництва

ТОВ «Ніка»

2.4 Планування собівартості продукції рослинництва в ТОВ «Ніка»

Виробництво продукції потребує відповідних затрат живої праці і матеріальних витрат. Матеріальні витрати здійснюються у вигляді предметів праці і допоміжних матеріалів (насіння, кормів, палива і т.д.) або у вигляді зносу відповідних засобів праці. Вартість витрачених засобів виробництва і новостворена вартість становлять собівартість продукції.

Собівартість - один з найважливіших показників економічної ефективності, що фіксує, у що обходиться підприємству виробництво того чи іншого виду продукції, що дозволяє об'єктивно судити про те, наскільки це вигідно в конкретних економічних умовах господарювання. У ній знаходять відображення умови виробництва і результати діяльності підприємства: технічна озброєність, організація і продуктивність праці, прогресивність застосовуваної технологій, рівень використання основних і оборотних засобів, дотримання режиму економії, якість керівництва тощо.

Собівартість одиниці продукції охоплює витрати на виробництво продукції в межах підприємства, тобто як прямі, так і накладні виробничі витрати (витрати на енергію, спожиту в технологічних цілях, на утримання і експлуатацію обладнання, амортизацію будівлі виробничого корпусу та ін.), а також витрати на її реалізацію в розрахунку на кожну окрему одиницю виробленої та реалізованої продукції.

До виробничої собівартості входять: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загально виробничі та постійні загально виробничі витрати.

Прямі витрати - це витрати, які пов'язані безпосередньо з виробництвом і можуть бути віднесені на конкретний виріб і розподілені на підставі техніко-економічних розрахунків.

До складу прямих матеріальних витрат входять вартість сировини та основних матеріалів, що є основою продукції, яку виробляють, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі витрати на оплату праці - це заробітна плата та інші виплати робітникам, які займаються виробництвом продукції, виконанням робіт або наданням послуг.

До складу інших прямих витрат входять усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація виробничих основних засобів тощо.

В загальновиробничі витрати включають: витрати на управління виробництвом; амортизацію основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення; витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, та інші.

Таким чином, аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що враховуючи прямі матеріальні витрати, а також витрати на зерно, витрати на солому, собівартість 1 ц зерна становитиме 138,9 грн., собівартість 1 ц зерновідходів становитиме 69,5 грн.

Таблиця 2.4.1

Розрахунок собівартості 1 ц зерна озимої пшениці в ТОВ «Ніка»

Розділ 3. Перспективи розвитку галузі рослинництва в ТОВ «Ніка»

Стратегічним напрямком сільськогоподарського виробництва для забезпечення країни продуктами харчування, а переробних підприємств - сировиною, є розвиток рослинництва. Рослинництво забезпечує людину широким асортиментом незамінної за своїм значенням продукції, яка містить вітаміни, мінеральні солі, білки, органічні кислоти, вуглеводи. Продукція рослинництва використовується у свіжому вигляді і є основною сировиною для виробництва борошна, круп, хлібобулочних, макаронних і кондитерських виробів, пива, вина, спирту, плодово-овочевих консервів, комбікормів тощо. Рослинництво грає визначальну роль в економіці господарств і є фінансовою основою розвитку інших галузей.

Але в останні роки ефективність виробництва продукції рослинництва знижується, що призводить навіть до збитковості деяких сільськогосподарських підприємств. В першу чергу знижується такий важливий показник ефективності, як урожайність, на який впливає багато чинників, в т. ч. родючість земельних угідь.

Для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та підвищення її економічної ефективності необхідно здійснювати фундаментальні і прикладні наукові дослідження, спрямовані на створення нової та вдосконалення існуючої техніки, поліпшення селекційної роботи щодо створення нових і поліпшення існуючих сортів та гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин, розробку нових і вдосконалення існуючих технологічних процесів виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, вдосконалення всього господарського механізму.

Суть інтенсивної технології полягає у створенні оптимальних умов для вирощування сільськогосподарських культур, проведення повного комплексу науково обґрунтованих прийомів обробітку ґрунт) та одержання врожаю Особливо важливим при цьому є дотримання, технологічної дисципліни, виконання заходів, спрямованих на максимальне використання біоенергетичного потенціалу ґрунту. Водночас використання інтенсивних технологій повинне сприяти підвищенню економічної родючості грунту, передбачати раціональне використання природних ресурсів та охорону навколишнього середовища.

У рослинництві при освоєнні інтенсивних технологій велику роль відіграє хімізація сільського господарства. Розроблено високоефективні технології використання добрив, які суттєво підвищують окупність їх урожаєм. Набуло широкого розповсюдження внесення мінеральних добрив разом з водою.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва є одним з важливих кроків в розвитку галузі рослинництва, вона визначається рівнем освоєння прогресивної технології і організації виробництва на базі комплексної механізації процесів праці, кількістю і якістю внесених у грунт добрив, тобто витратами на 1 земельної площі. Вона є основою подальшого підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, оскільки в результаті впровадження прогресивної технології і вдосконалення організації праці за порівняно менших ресурсів можна одержати більшу кількість продукції з меншими витратами на її одиницю.

В свою чергу це вимагає додаткових вкладень у розвиток сільського господарства як у цілому, так і в розрахунку на одиницю земельної площі. 
Однак таке збільшення вкладень потребує поліпшення їх розподілу з метою раціонального поєднання застосовуваних земельних, матеріальних та трудових ресурсів, відповідних їм технологій, форм та методів господарювання.

Таким чином, інтенсифікація - це форма розширеного відтворення, яка ґрунтується на оптимальному формуванні та раціональному використанні на основі науково-технічного прогресу сукупних затрат уречевленої та живої праці на одиницю земельної площі з метою збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності її виробництва.

Суть інтенсифікації рослинництва полягає не тільки в ефективнішому використанні землі, айв удосконаленні всіх інших факторів виробництва - матеріальних і трудових ресурсів, впровадженні нових організаційних форм господарювання, нових технологій і т. ін.

Вирішення багатьох завдань сільськогосподарського виробництва тісно пов'язано з підвищенням ефективності галузі рослинництва, яке передбачає, насамперед, збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва.

Основними шляхами збільшення виробництва високоякісної продукції рослинництва, зменшення сумарних витрат на її одиницю є:

- науково обгрунтована система ведення господарства відповідно до природно-кліматичних та економічних умов з урахуванням розвитку на перспективу;

- створення міцної матеріально-технічної бази відповідно до обсягу і структури виробництва продукції, системи машин для забезпечення комплексної механізації виробничих процесів, переведення виробництва продукції на промислову основу;

- розроблення раціональної системи хімізації у рільництві. Важливою ланкою у цій системі є застосування науково обгрунтованої системи удобрення грунтів під кожну сільськогосподарську культуру відповідно до кліматичних факторів, властивостей грунтів, запасу в них поживних речовин, сортового складу вирощуваних культур;

- меліорація земель; селекція і насінництво, тобто виведення нових і поліпшення районованих сортів культур, тощо.

За комплексного застосування усіх наведених заходів економічна ефективність галузі рослинництва зростатиме, а сама галузь розвиватися.

Розглянемо розвиток галузі рослинництва в перспективі для ТОВ «Ніка»

Таблиця 3.1

Перспективи розвитку галузі рослинництва в ТОВ «Ніка»

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновок, що в плановому році ТОВ «Ніка» збільшить площу посіву озимої пшениці на 2 га. Внаслідок цього, а також внаслідок застосування мінеральних добрив, каїніту, аміачної селітри та суперфосфату, а також органічних добрив, збільшиться врожайність озимої пшениці з 9,8 ц/га до 35,2ц/га.

В поточному році спостерігається досить висока собівартість - 304,2 га, що спричиняє збиток по цій культурі в 166,2 грн на 1 ц, тому в плановому році підприємство планує зменшити собівартість до 138,9 грн/ц, оптимізуючи свої витрати на виробництво та реалізації, а також застосовуючи заходів інтенсифікації виробництва. Натомість ціна реалізації 1 ц зерна підвищиться та становитиме 290 грн/ц.

Таким чином, прибуток на 1 ц зерна в плановому році складе 151,1 грн/ц, а рівень рентабельності 8,8%.

В ТОВ «Ніка» рослинницька галузь є провідною, та прогресивно розвивається. Саме тому доцільно розглянути перспективу розвитку рослинництва. Отже, в перспективі підприємство планує підвищити урожайність озимої пшениці до 38 ц/га, за рахунок збільшення посівної площа та інтенсифікації виробництва продукції рослинництва. Таким чином, збільшиться і собівартість продукції до 145 грн/ц, а також ціна реалізації 1 ц - 350 грн. Відповідно до цих змін відбудеться зростання прибутку підприємства на 1 ц зерна, який становитиме 205 грн/ц, а отже і збільшиться рівень рентабельності озимої пшениці до 41,4 %, що безперечно буде позитивною тенденцією у розвитку даного сільськогосподарського підприємства та рослинницької галузі загалом.

Висновки та пропозиції

Рослинництво є провідною галуззю сільського господарства, адже воно забезпечує населення продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною, об'єднує зусилля усіх підгалузей рослинництва для одержання високих кінцевих результатів.

ТОВ «Ніка» займається вирощування рослинницької продукції та спеціалізується на виробництві соняшнику, кукурудзи на зерно та озимої пшениці. Всю площу сільськогосподарських угідь підприємства займає рілля, тобто рівень розораності становить 100%.

Підприємство досить забезпечене основним капіталом, але ефективність його використання зменшується з кожним роком.

Загальна чисельність працівників зайнятих у рослинництві складає 60 осіб. Виробництво продукції рослинництва домінує в господарстві, тому потребує більше затрат людської праці. Питома вага працівників рослинництва у загальній чисельності зросла майже на 3%.

В плановому році ТОВ «Ніка» планує зменшити площу ріллі на 55 га, та перевести ці угіддя в сіножаті та багаторічні насадження, так як ці види угідь ще не були освоєні підприємством. Поповнення сіножатей планується на 17 га, а багаторічних насаджень на 38 га.

Задля забезпечення беззбитковості ТОВ «Ніка» визначено такий обсяг виробництва основної продукції: озимої пшениці - 256604,3 ц, кукурудзи на зерно - 2829,3 ц, ярого ячменю 4349 ц, соняшнику - 5733,4ц.

На урожайність сільськогосподарських культур впливає комплекс різноманітних факторів, визначальним серед них є той, що знаходиться в меншій кількості. що в плановому році прибавка урожайності озимої пшениці від збільшення внесення добрив становитиме 13,7 ц/га, кукурудзи на зерно - 12,7 ц/га. ярого ячменю - 19,7 ц/га. проса - 15,2 ц/га. соняшнику -15,2 ц/га. З урахуванням прибавки урожайності культур в плановому періоду планова урожайність провідних культур становитиме: для озимої пшениці - 36,3 ц/га, для кукурудзи на зерно - 31,4 ц/га, для соняшнику - 33,1 ц/га.

Для того, щоб покрити всі витрати на запланований врожай, та задовольнити потреби господарства в продукції рослинництва необхідно посіяти 768 га озимої пшениці, 841 га кукурудзи на зерно, 409 га ярого ячменю,35 га проса, 547 га соняшнику.

Для безперебійної роботи та обробітку необхідної площі в плановому році ТОВ «Ніка» потрібно 18 тракторів та 11 комбайнів, та 37 осіб. Найбільшу кількість осіб потрібно для обробітку кукурудзи на зерно, що спричинено найбільшими розмірами посівної площі та найбільшими затратами праці на 1 га.

В плановому році підприємство планує зменшити собівартість до 138,9 грн/ц, оптимізуючи свої витрати на виробництво та реалізації, а також застосовуючи заходів інтенсифікації виробництва. Натомість ціна реалізації 1 ц зерна підвищиться та становитиме 290 грн/ц.

Таким чином, прибуток на 1 ц зерна в плановому році складе 151,1 грн/ц, а рівень рентабельності 8,8%.

В ТОВ «Ніка» рослинницька галузь є провідною, та прогресивно розвивається. Саме тому доцільно розглянути перспективу розвитку рослинництва. Отже, в перспективі підприємство планує підвищити урожайність озимої пшениці до 38 ц/га, за рахунок збільшення посівної площа та інтенсифікації виробництва продукції рослинництва. Таким чином, збільшиться і собівартість продукції до 145 грн/ц, а також ціна реалізації 1 ц - 350 грн. Відповідно до цих змін відбудеться зростання прибутку підприємства на 1 ц зерна, який становитиме 205 грн/ц, а отже і збільшиться рівень рентабельності озимої пшениці до 41,4 %, що безперечно буде позитивною тенденцією у розвитку даного сільськогосподарського підприємства та рослинницької галузі загалом.

Список використаної літератури

1. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003.

2. Зрібняк Л.Я.,Ільчук М.М. «Організація і планування сільськогосподарського виробництва» Навч. посібник. -К.: ЗАТ «Нічлава»

3. Зінь В.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. - К.: ВД “Професіонал”, 2004.

4. Ільчук М.М., Коновал І.А. «Організація і планування сільськогосподарського виробництва» Навч. посібник, видання друге, доповнене, Київ-2011

5. Ільчук М.М., Зрібняк Л.Я., «Організація і планування сільськогосподарського виробництва»/ за редакцією М. М. Ільчука та Л. Я. Зрібняка. Підручник. - Вінниця: Нова Книга, 2009 - 456с.

6. Економіка підприємства: підручник / За ред.. С.Ф. Покропивного. - 2-ге вид. перероб. та допов. - К.: КНЕУ, 2011. - 528 с.

7. "Рослинництво. Підручник/ О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко. За ред. О. І. Зінченко. -К.: Аграрна освіта, 2010. -591 с.

8. Ресурсозберігаюча і екологічно чиста технологія вирощування озимої пшениці. Л. О.Животков та ін. - К.: Урожай, 2013 - 232с

9. Технологія в галузях рослинництва: Навчальний посібник / Бадьорна Л.Ю., Бадьорний О.П. Стасів О.Ф. - К.: Аграрна освіта, 2009. - 666 с.

10. Бабіцька, О. О. Економічний зміст фінансових результатів сільськогосподарських підприємств [Текст] / О. О. Бабіцька // Вісник СНАУ. - 2010.

11. Економіка підприємств: підручник / Ф. В. Горбонос [и др.]. - К. : Знання, 2010. - 463 с.

12. Ткаліч О.В. Основні фактори інтенсифікації аграрного виробництва / О.В. Ткаліч // Економіка АПК. - 2009. - №12[180].

Размещено на Allbest.ru