Організація оперативного економічного аналізу на підприємстві

Размещено на http://allbest.ru

Організація оперативного економічного аналізу на підприємстві

Вступ

Актуальність теми. На сучасному етапі трансформації ринкової економіки України виникають принципово нові явища, зумовлені її сутністю. Особливо це стосується реформаційних процесів у сфері управління, виробництва та збуту. Створення системи управління, породженої закономірностями реалізації ринкових принципів господарювання, яка була б здатна вивести економіку на шлях ефективного розвитку і забезпечити вирішення економічних і соціальних проблем, потребує реалізації її аналітичної функції та можливостей оперативного економічного аналізу.

Дослідження проблем управління і менеджменту в умовах становлення ринкових відносин показують масштабність, пріоритетність прийняття оперативних управлінських рішень на різних рівнях ієрархії економічних систем. Динамічність розвитку економічних процесів в умовах нестійкої рівноваги інтересів та мотивації вимагає постійного оперативного моніторингу ситуації зовнішнього і внутрішнього економічного середовища, вжиття своєчасних упереджуючих контрзаходів для досягнення тактичних і стратегічних цілей та мінімізації ризику непродуктивних витрат і втрат.

Однак враховуючи, що сучасний світ живе в епоху постійних кардинальних і динамічних змін, результати поточного аналізу не дозволяють своєчасно прийняти необхідні управлінські рішення, які обумовлені новими обставинами зовнішнього І внутрішнього середовища. Адаптація до таких змін вимагає прийняття оперативних і ефективних рішень, постійного корегування того, що робиться і як робиться.

З урахуванням зростаючої потреби управлінців в оперативній інформації для прийняття своєчасних рішень в сучасних умовах відповідно зростає важливість оперативного аналізу.

Власне наявність результатів оперативного аналізу дозволяє підвищити адаптивність підприємств до нових реальних умов, передусім зовнішнього середовища через такі функції управління, як планування, координація (регулювання), організація. Так, результати оперативного аналізу забезпечують можливість корегування оперативних і поточних планів.

Перевага оперативного аналізу полягає в його дієвості, тобто в можливості управлінців своєчасно втручатися в господарські процеси для надання їм бажаної спрямованості.

При чіткому і різнобічному веденні оперативного обліку оперативний аналіз може охопити більшість показників, які характеризують діяльність підприємства: виробництво і реалізацію продукції; забезпеченість матеріальними і енергетичними ресурсами, комплектуючими і покупними виробами; якість продукції; розмір і динаміка виробничих запасів, готової продукції; виконання плану прибутку тощо.

Оперативний економічний аналіз - одна з найважливіших функцій оперативного управління, бо в умовах постійного зростання ритму і зміни господарських ситуацій він дає змогу приймати науково обгрунтовані управлінські рішення, спрямовані на швидке і високоякісне усунення причин, що негативно впливають на виробничі процеси.

Метою роботи є систематизація наукових, методологічних та практичних знань з урахуванням досягнень світової та вітчизняної аналітичної науки і використанням досвіду національної практики сформувати та розвинути найважливіші положення теорії, методології й організації оперативного еономічного аналізу як основи розробки його методик щодо різних видів діяльності підприємства як відкритої соціально-економічної системи.

Для реалізації поставленої мети в бакалаврській роботі вирішувалися такі завдання:

- уточнити сутність, предмет і завдання економічного аналізу як науки, визначити її місце у структурі економічних наук;

- обґрунтувати місце економічного аналізу в управлінні та його функції;

- визначити місце оперативного еономічного аналізу в системі регулювання економічних відносин підприємства та його об'єктивну необхідність як вирішальну умову досягнення високих результатів;

Предметом дослідження є оперативний аналіз на підприємстві.

Об'єктом дослідження виступає підприємство ПП «Магнат ойл».

Теоретичну основу дослідження питань склали закони України, постанови, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як: Мних Є.В., Гринів Б. В., Чумаченко М. Г., Баканов М.И., Шеремет А.Д., Бутинець Ф. Ф., Кіндрацька Г. І., Білик М. С., Загородній А. Г., Чернов В. А., Подольська В. О., Рудницький В. С., та інших.

Бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, сімох підрозділів, висновків, додатків і переліку використаних джерел. В роботі наведено десять таблиць, три рисунки, пятнадцять формул, текстовий матеріал подано на сімдесят чотири сторінки.

Розділ 1. Теоретичне значення оперативного економічного аналізу в ринковій економіці

економічний оперативний фінансовий рентабельність

1.1 Зміст та завдання оперативного економічного аналізу

Дослідження проблем управління і менеджменту в умовах становлення ринкових відносин показують масштабність, пріоритетність прийняття оперативних управлінських рішень на різних рівнях ієрархії економічних систем. Динамічність розвитку економічних процесів в умовах нестійкої рівноваги інтересів та мотивації вимагає постійного оперативного моніторингу ситуації зовнішнього і внутрішнього економічного середовища, вжиття своєчасних упереджуючих контрзаходів для досягнення тактичних і стратегічних цілей та мінімізації ризику непродуктивних витрат і втрат.

Оперативна регламентація економічних процесів визначена необхідністю своєчасного і якісного виконання тактичних планів і завдань (договорів поставки, раціонального використання виробничої потужності, оптимізації ресурсозабезпечення тощо), а оперативний контроль дає змогу своєчасно виявляти відхилення від встановлених параметрів і вживати контрзаходи для приведення економічної системи у регламентний стан. За результатами оперативного моніторингу зовнішнього і внутрішнього економічного середовища приймаються управлінські рішення щодо маневрування виробничими ресурсами і капіталом для попередження негативного впливу факторів ризику та використання сприятливих умов. Оперативний (поточний) економічний аналіз полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного вироблення рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування ресурсами та капіталом. Оперативний аналіз є системою щоденного спостереження та оцінювання відхилень фактичного стану досліджуваного об'єкта від регламентованих показників, визначення причин і можливих наслідків таких відхилень, розроблення механізмів швидкого втручання у господарські процеси з метою забезпечення неперервного й ефективного функціонування господарського комплексу. В умовах постійної зміни ринкової кон'юнктури у сферу досліджень оперативного аналізу потрапляє постійна оцінка економічного середовища, для того щоб використати найсприятливіші умови бізнесу, вигідно маневрувати виробничо-фінансовими ресурсами.

Оперативне управління реалізується через функції організації, планування, обліку, контролю та аналізу, де визначальну роль як у прийнятті системних рішень, так і в реалізації окремих функцій відіграє оперативний економічний аналіз. Саме можливості методики та організації оперативного економічного аналізу дають змогу уникати негативного розвитку подій, мати резерви, необхідні при маневруванні економічними потенціалами, забезпечити функціональну збалансованість організації роботи суб'єктів господарювання за центрами відповідальності. [8, 38]

На кожному підприємстві щодня приймається безліч рішень, для обгрунтування яких використовуються різні види економічного аналізу. Основою прийняття рішень щодо регулювання виробництва є оперативний аналіз. Для даного виду аналізу характерним є застосування стандартних рішень та експериментування. Оперативний аналіз використовується на всіх рівнях управління, але його питома вага в загальному обсязі управлінських рішень зростає в міру наближення безпосередньо до процесу виробництва на підприємстві. Оперативний аналіз отримав свою назву, тому що він спрямований на вирішення завдань, які стоять перед оперативним управлінням господарською діяльністю організації.

Головне завдання оперативного аналізу - постійний контроль раціональності функціонування господарської системи, за виконанням планових завдань, процесами виробництва і реалізацією продукції, а також своєчасне виявлення та використання поточних внутрішньовиробничих резервів з метою забезпечення виконання і перевиконання бізнес-плану.

Також до завдань оперативного аналізу відносять: постійне спостереження за відхиленням показників оперативного управління від їх регламентованих значень за місцем, причинами та відповідальністю осіб; оперативна оцінка економічної ситуації внутрішнього та зовнішнього середовища за станом, який склався чи може скластися; розроблення заходів та підготовка варіантів рішень, спрямованих на швидке усунення виявлених недоліків, попередження чи локалізацію дії негативних факторів і найповніше використання створеної вигоди; подання оперативної аналітичної інформації органам управління за визначеними регламентами чи на запит користувачів.

Об'єктами оперативного аналізу можуть бути:

* виробництво продукції підприємства, його підрозділів у вартісному та натуральному вираженні і за якісними характеристиками;

* виконання договорів, поставок і реалізація продукції;

* організація виробничого процесу;

* ресурсозабезпечення і ресурсовикористання;

* витрати на виробництво і менеджмент;

* стан виробничих запасів, запасів готової продукції та незавершеного виробництва;

* окремі параметри фінансового стану.

Під об'єктами оперативного економічного аналізу розуміють усю виробничо-фінансову діяльність суб'єктів господарювання та його окремих підрозділів, що відображається у системі показників, які об'єктивно характеризують щоденні результати роботи. Останні можуть розглядатися у короткостроковому плановому періоді і за фактами виконання оперативних планів-графіків. Це обумовлює специфіку методики оперативного економічного аналізу для цілей оперативного планування та цілей контролю.

Об'єктами аналізу в системі оперативного планування є: виробнича потужність (щоденна пропускна здатність), договори (постачання і збуту, кредитні договори та договори поточних фінансових інвестицій тощо). Результатами аналітичних досліджень у цьому аспекті є обґрунтування платіжних календарів, планів-графіків випуску продукції (виконання робіт, послуг), напівфабрикатів і незавершеного виробництва та ін. Особливістю методики такого оперативного аналізу є пошук оптимального плану-графіка роботи виробничих та управлінських підрозділів логістичних структур, вибір і оцінка компромісних варіантів партнерських угод, збалансування структури економічного потенціалу тощо.

Об'єктами аналізу в системі оперативного контролю і регулювання є звітні (облікові) показники стану планів-графіків виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності, договірних зобов'язань за окремими угодами та контрактами, дотримання норм і нормативів ресурсозабезпечення та ресурсовикористання тощо. Водночас до цього типу аналітичних досліджень належить оперативний моніторинг стану внутрішнього і зовнішнього економічного середовища діяльності суміжних центрів відповідальності, результатів планових коректувань за всіма видами діяльності підприємства, зміни кон'юнктури ринку та поведінки партнерів і конкурентів та ін. Результатами аналітичних досліджень у цьому аспекті є складені аналітичні відомості про відхилення фактичного стану об'єктів дослідження від регламентних параметрів, кількісні і якісні оцінки можливих наслідків подібних відхилень, напрацювання контрзаходів щодо приведення цієї системи у регламентний стан.

Оперативний економічний аналіз грунтується на даних первинного обліку (оперативно-технічного, бухгалтерського і статистичного) і безпосереднього спостереження за процесом виробництва, бесідах з працівниками. Тому згодом легше розкривати причини недоліків у роботі та їх конкретних винуватців, виявляти резерви і своєчасно вживати відповідних заходів. [5, 8,]

При використанні оперативного аналізу в поєднанні з внутрішньогосподарським розрахунком виробничих підрозділів та підрядною формою організації праці швидше виявляються недоліки в роботі та невикористані резерви, тому що в цьому випадку самі керівники матеріально зацікавлені в ефективності результатів аналізу. З іншого боку, такий аналіз сприяє зміцненню внутрішнього комерційного розрахунку, тому що дозволяє постійно оцінювати підсумкироботи і вчасно усувати неполадки.

Оперативний аналіз являє своєю метою швидке втручання у необхідних випадках у процес виробництва для забезпечення безперервного й ефективного функціонування господарського процесу внаслідок повсякденного вивчення виконання планових завдань.

Зміст оперативного економічного аналізу:

1. Визначення відхилень від бізнес-плану за основними якісними та кількісними показниками роботи підприємства в цілому і його підрозділів за зміну, добу, п'ятиденки, декади і т.д.;

2. Оцінка ступеня впливу різних факторів на відхилення від плану (норм) за цими показниками;

3. З'ясування конкретних причин дії окремих факторів, встановлення винуватців недоліків;

4. Швидка розробка і здійснення заходів, спрямованих на усунення негативних чинників, поширення передового досвіду.

У першу чергу оперативному аналізу піддаються госпрозрахункові показники діяльності підприємства і його підрозділів.

Оперативний аналіз включає такі види показників:

· Виробництво, відвантаження та реалізація продукції;

· Використання робочої сили, виробничого обладнання і матеріальних ресурсів;

· Собівартість;

· Прибуток і рентабельність;

· Платоспроможність.

У процесі аналізу кожен з показників деталізується і доповнюється.

Джерела інформації для оперативного аналізу:

· Первинна документація,

· Дані бухгалтерського обліку,

· Дані оперативно-технічного обліку,

· Матеріали особистого спостереження. [5, 8, 38]

Зазвичай економічні показники розглядаються в натуральному вираженні, що є відмінною рисою оперативного аналізу.

Оперативний економічний аналіз має свої характерні риси. Найважливіші з них:

· терміновість (час проведення аналізу максимально наближений до часу здійснення господарських процесів, а це полегшує і прискорює прийняття відповідних управлінських рішень);

· дієвість (постійний контроль і оцінка господарської діяльності дають змогу вживати своєчасні заходи, спрямовані на недопущення й попередження розвитку негативних змін та використання сприятливого шансу);

· достовірність (можливість проведення оцінок і прийняття адекватних рішень за інформацією, що не систематизується і не проходить статистичного опрацювання);

· масовість (визначається можливістю суцільного спостереження господарських процесів у будь-якому місці і будь-який час та широким залученням зацікавлених осіб).

У методологічному плані він передбачає складання оперативних аналітичних відомостей на певну дату чи за короткий час, де подається характеристика досліджуваних процесів за нормативним (плановим, стандартизованим) фактичним значенням показників, їх відхилення на певну дату і наростаючим підсумком з початку аналізованого періоду, за місцем виникнення та винуватцями. Вихідною інформацією може бути також експертний висновок аналітика за результатами маркетингових досліджень.

В організаційному плані оперативний аналіз може виконати свої функції лише в умовах комп'ютеризації аналітичного процесу, широкого використання сучасних систем ЕОМ.

Інша характерна риса цього виду аналізу - його відносна неточність, пов'язана з наближеністю в розрахунках. Наприклад, не можна точно визначити вплив наприбуток собівартості продукції, так як заздалегідь невідомо, яка частина продукції буде реалізована в даному місяці, а яка - в подальшому; не можна точно визначити вплив на обсяг виробництва продукції чисельності робітників, так як передчасно неясно, скільки людина буде трудитися в той чи інший робочий день на тій чи іншій ділянці виробництва.

1.2 Інформаційна база оперативного економічного аналізу

Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації.

Інформація -- це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових елементів тощо. Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної цінності, ще й вартість, яка повинна відшкодовуватися сторонніми її користувачами. Інформація, яка використовується в економічному аналізі, має відповідати певним вимогам. Перша -- це якість, вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану речей і явищ. Друга вимога -- це повнота і різнобічність даних. Третя вимога -- це оперативність, своєчасність і безпрервність надходження данних. Четверта вимога -- це порівнюваність даних за складом, у часі й просторі.

На інформаційній базі оперативного контролю та економічного аналізу здійснюється регулювання економічних процесів шляхом коригування планів, удосконалення інформаційних потоків оперативного обліку, зміни логістичних систем тощо. Його особливістю є поширення сфери досліджень від узагальнюючих параметрів оперативного загальногосподарського управління до широкого спектра параметрів управління на рівні внутрішніх структурних підрозділів і конкретних виконавців. Тому в зоні оперативного економічного аналізу на рівні підприємства будуть лише показники щоденної оперативної звітності, які можуть або повинні подаватися у діючій інформаційній системі (рух коштів на розрахунковому рахунку, реалізація продукції за договорами і т. ін.).

Повний перелік показників оперативної звітності суб'єктів господарювання визначається можливостями впроваджених інформаційних технологій і систем. На рівні внутрішньогосподарських підрозділів і центрів відповідальності визначається спеціальний перелік показників оперативного обліку і звітності, достатніх для забезпечення якісного оперативного управління в межах їх компетенції. Джерелами інформації для оперативного аналізу є щоденні первинні дані, які економічно правильно відбивають справжнє становище на дільниці, в цеху, на підприємстві.

Повнота, своєчасність і якість розв'язання задач оперативного економічного аналізу залежать від стану інформаційних ресурсів, які можуть бути використані у процесі проведення аналітичних досліджень. Саме тому оперативне відображення стану економічної системи дає можливість своєчасно виявляти негативні процеси та вживати контрзаходи. Інформаційне забезпечення оперативного аналізу потрібно розглядати як комплекс упорядкованої необхідної та достатньої інформації, яка формується шляхом збирання, передання та обробки даних про стан виробничо-фінансової діяльності. Обробка даних відбувається під заданий ключ оперативного управління, який є специфічним на рівні кожного суб'єкта. Тому склад і структура інформаційних потоків оперативного аналізу визначаються з огляду на його загальну модель у кожному центрі відповідальності. А при зміні запиту користувачів вносяться поправки до змістової складової інформаційного потоку, якість якого залежить від усіх його стадій, а визначальною є стадія формування первинних документів на папері або в електронному вигляді.

Елементами інформаційної бази оперативного аналізу є:

· оперативні плани, плани-графіки, наради-завдання, календарі та ін.;

· оперативні норми і нормативи та стандарти;

· первинні та зведені документи бухгалтерського обліку та нагромаджувальні відомості;

· внутрішня звітність.

У найбільш повному обсязі схема інформаційних потоків при оперативному управлінні зображена на рис. 1.1.

Рис.1.1. Схема інформаційних потоків для забезпечення оперативного економічного аналізу

Проектування інформаційних потоків для оперативного економічного аналізу здійснюється за основними принципами:

· мінімізації інформаційних ресурсів на основі критеріїв суттєвості та повноти відображення явищ і процесів;

· економічності формування інформаційних ресурсів на основі скорочення витрат на збирання, передання та обробку даних;

· уніфікації та стандартизації інформаційних ресурсів на основі використання типових форм і реквізитів за різними документами та іншими засобами інформації;

· автоматизації інформаційного забезпечення на основі використання прогресивних інформаційних технологій і систем. [22, 26]

Нормативні і планові регламенти діяльності об'єкта оперативного управління визначають виходячи з потреб і можливостей постійного контролю і оцінки діяльності суб'єкта господарювання для забезпечення ефективного регулювання господарських процесів. Планові регламенти є розподіленими показниками за цілями досягнення кінцевих виробничо-фінансових результатів. Наприклад, для досягнення запланованого обсягу прибутку операційної діяльності визначають плановий обсяг та асортимент реалізації продукції тощо.

Найбільший масив інформації для оперативного економічного аналізу отримують за даними оперативного обліку і контролю. Сучасні організаційні системи дають змогу отримувати облікову інформацію не лише про хід виробничих та управлінських операцій, а й про очікувані виробничо-фінансові результати. Хоча ці дані не набувають відображення в наявних бухгалтерських регістрах, вони є об'єктом зацікавленості керівників різного рівня стосовно очікуваної економічної вигоди. Слід пам'ятати, що значний обсяг оперативної облікової інформації є регламентованим, відповідно до облікової політики та стану організації облікового процесу. Це пов'язано з оперативною звітністю, контролем податкових розрахунків, акціонерною діяльністю тощо. За цими регламентами визначаються реквізити облікових документів, характер їх аналітичності та узагальнення. За методикою оперативного економічного аналізу можуть визначатися необхідні нові облікові форми та додаткові реквізити діючих форм, які забезпечили якість оперативного контролю і аналізу. З огляду на те, що бухгалтерський облік організовують відповідно до міжнародних та національних стандартів фінансової звітності, дані оперативного обліку теж є достатньо стандартизованими, але недостатньо аналітичними. Тому на тих об'єктах, де функціонують підрозділи внутрішнього аудиту та добре налагоджений оперативний економічний аналіз, розробляються уніфіковані форми документів оперативного обліку, адаптовані до потреб оперативного аналізу. Якщо процес оперативного обліку передбачає щоденне підбиття підсумків роботи, то можна давати оцінку проміжних результатів діяльності без спеціальної обробки первинних даних. Крім того, після вартісної оцінки поточних операцій створюються умови для синтетичного бухгалтерського обліку. У такому контексті оперативний облік інтегрується у загальну систему бухгалтерського обліку, що значно розширює межі оперативного економічного аналізу.

Важливим джерелом інформації оперативного аналізу є внутрішня звітність суб'єктів господарювання. Це особливо стосується різних об'єднань та філій підприємств. Внутрішня звітність дає можливість надавати аналітичні висновки за узагальнюючими результатами роботи окремих підрозділів підприємства та результатами деяких видів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Для розв'язання окремих економічних завдань діяльності як інформаційні ресурси оперативного економічного аналізу можуть використовуватися дані спеціальних обстежень (інвентаризації, хронометражу і фотографії робочого часу, соціальних опитувань та ін.). За умови якісного проведення таких спостережень та забезпечення достовірності та повноти їх відображення у відповідних документах створюються можливості для більш якісних аналітичних узагальнень, що можуть бути достатньо репрезентативними.

Суттєву роль у розв'язанні задач оперативного управління відіграє постійний моніторинг зовнішнього економічного середовища. Така інформація може отримуватися за офіційними джерелами (товарної та фондової біржі, Національного банку України, економічних бюлетенів тощо) та за інформацією ЗМІ чи інтернет-сайтів. Вона є особливо корисною для маневрування поточними фінансовими інвестиціями та при оцінках грошових потоків тощо. [5, 38]

В умовах використання сучасних інформаційних технологій і систем, інформаційне забезпечення оперативного економічного аналізу будується за концепціями побудови баз даних цільового управління і менеджменту (формування структури програми діяльності, розрахунково-платіжна політика, управління грошовими потоками тощо).

Розділ 2. Організація оперативного економічного аналізу на підприємстві

2.1 Порядок організації оперативного економічного аналізу

Одна з важливих функцій управління виробництвом - оперативний економічний аналіз, від правильної організації якого багато в чому залежать обгрунтованість та ефективність прийняття управлінських рішень, спрямованих на раціональне використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів підприємств і об'єднань. Оперативний економічний аналіз служить для забезпечення інформацією про стан об'єкта осіб, які приймають рішення щодо оперативного регулювання процесів виробництва, постачання і збуту.

Оперативний економічний аналіз - одна з найважливіших функцій оперативного управління, бо в умовах постійного зростання ритму і зміни господарських ситуацій він дає змогу приймати науково обгрунтовані управлінські рішення, спрямовані на швидке і високоякісне усунення причин, що негативно впливають на виробничі процеси.

Оперативний економічний аналіз здійснюють у системі оперативного управління виробництвом за декаду, тиждень, добу, зміну, коли ще відсутні фактична інформація за звітний місяць і щоденні позитивні та негативні відхилення від програми (норм). У даному випадку оперативний економічний аналіз спрямований на вивчення первинних короткотермінових причинно-наслідкових зв'язків і об'єктів управління, результати яких відображають в оперативному обліку. В оперативному економічному аналізі застосовують переважно індуктивний метод дослідження управлінських об'єктів, тобто виявлення і вимірювання окремих факторів та первинних причин загального відхилення аналізованого показника. [5, 22,]

Кінцевим підсумком аналізу є щоденне виявлення відхилень від встановлених завдань, причини яких непомітні на поверхні економічних явищ. Розкриття їх суті, взаємозв'язків і взаємозалежностей і є змістом оперативного економічного аналізу.

Основними завданнями, які вирішують у процесі проведення оперативного економічного аналізу є:

- постійне виявлення відхилень від нормативних показників на всіх рівнях управління;

- визначення і розрахунок чинників, що впливають на щоденні відхилення фактичних значень кожного показника від встановлених параметрів. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на негативні фактори, хоча для управління важливе значення мають і позитивні;

- виявлення конкретних причин дії окремих факторів, встановлення винних у недоліках;

- своєчасне надання системі управління одержаної в результаті аналізу інформації;

- розробка конкретних заходів, спрямованих на максимально швидке усунення виявлених недоліків, ліквідацію негативних чинників і найповніше використання позитивних;

- контроль за виконанням розроблених заходів та їх результативністю.

Рис. 2.1. Схема розв'язання завдань оперативного економічного аналізу стану виробничих запасів.

Успіх оперативно-економічного аналізу залежить від правильної науково обгрунтованої його організації.

Організацію оперативного економічного аналізу розуміють як систему заходів, спрямованих на щоденне виявлення економічних результатів, їх зв'язків і взаємозалежностей з метою забезпечення нормального функціонування об'єкта і високоефективного управління ним. Більш узагальнено організація - це визначення чіткого порядку і підвищення дієвості оперативного економічного аналізу.

Наукова розробка методики організації оперативного економічного аналізу потребує поділу її на етапи. Вони мають бути істотними, необхідними і достатніми.

Необхідно забезпечити комплексний систематичний підхід, що базується на ретельному економічному аналізі та розрахунках, які виконують за допомогою різних економічних, техніко-економічних, кількісних і якісних показників. Від вибору системи показників, від того, наскільки методично правильно розрахований той чи інший показник, залежить повнота оцінювання щоденних процесів використання виробничих запасів, виявлення у виробничому процесі відхилень, визначення резервів і потенційних можливостей суспільного виробництва.

На відміну від системи показників інших видів економічного аналізу в оперативному економічному аналізі коло показників значно вужче. Це пояснюють тим, що необхідність орієнтування в господарських процесах у ході їх здійснення накладає обмеження щодо кількості показників і способів їх обчислення. Систему показників створюють для кожного рівня управління виробництвом, і вона має найповніше відображати об'єкт оперативного управління з урахуванням специфіки галузі, підгалузі, окремих виробництв. При створенні окремих показників оперативного економічного аналізу необхідно, перш за все, враховувати обов'язковість відображення у них елементарних первинних процесів і застосовувати переважно натуральні показники, що є однією з характерних рис оперативного економічного аналізу. [5, 22, 38]

Деталізація відхилень за причинами дасть можливість оперативно визначити заходи щодо їх усунення та встановити відповідальних за них.

Розв'язання завдань оперативного економічного аналізу за допомогою електронно-обчислювальної техніки дасть змогу підвищувати якість оперативного управління не лише в процесі їх витрачання, а й на всіх інших етапах виробництва. Це допоможе знизити собівартість і підвищити якість продукції підприємств.

Таким чином, в умовах переходу до ринкових відносин важливе значення має оперативний економічний аналіз, тому що своєчасно одержана необхідна якісна аналітична інформація має вирішальний вплив на результати управління. Тим більше, що вимоги компетентності, відповідальності за прийняття рішення в умовах самостійності, конкуренції не розосереджуються на численних виконавцях, а конкретизують на кожному рівні управління. І, крім цього, для підвищення оперативності економічного аналізу створюють об'єктивні умови, зумовлені прогресом комп'ютеризації, вдосконаленням техніки і технологій та обробки економічної інформації.

2.2 Оперативний моніторинг і діагностика діяльності суб'єктів господарювання

Оперативний економічний аналіз є особливим видом комплексного економічного аналізу, що спирається на специфічний інструментарій та відмінний алгоритм аналітичних досліджень. Його специфіка випливає не тільки з особливостей предмета та об'єктів, а й з іншого змісту методики та організації аналізу. Метод оперативного аналізу виступає як комплекс методичних засобів і прийомів, що забезпечують своєчасне виявлення на кожному ієрархічному рівні управління відхилення господарських процесів від заданих параметрів та оперативного дослідження причинно-наслідкових зв'язків виявлених відхилень для забезпечення кількісної і якісної оцінки змін, що відбулися. Особливістю методу оперативного аналізу є використання такої сукупності прийомів та інструментів, які б забезпечували швидкість отримання не тільки результативних показників, а й повної аналітичної інформації про алгоритм причинно-наслідкових зв'язків їх зміни. Необхідна швидкість не є обмежена часовим параметром, а орієнтується насамперед на тривалість певного управлінського циклу в кожному центрі відповідальності, тобто часового інтервалу, що задається системою оперативного управління. Своєчасність є визначальним чинником специфічних рис оперативного аналізу, насамперед щодо повноти вхідної інформації для аналізу, її якості і репрезентативності для обробки з використанням сучасних програмних продуктів та інформаційних систем і технологій, можливостей формування вихідної аналітичної інформації під заданий ключ. З погляду оперативного управління важливіше своєчасно отримати аналітичну інформацію про очікувані зміни, навіть з певною ймовірністю, ніж абсолютно точні дані, які можна отримати за межами періоду оперативного впливу. Найчастіше у практиці господарювання періодом оперативного управління є робоча зміна, день (доба), тиждень і місяць. Проте у кожному конкретному випадку часовий інтервал оперативного аналізу може бути різним залежно від особливостей, керованих ресурсів, їх динамічності, продуктивності керуючої системи, організаційних можливостей збирання, передання та обробки інформації за визначеними програмами. Ефективність оперативного аналізу повністю залежить від можливості його проведення під час здійснення господарських операцій, у реальному часовому вимірі, коли дієвість оперативного управління є актуальною. Актуальність оперативного аналізу буде досягатися за умов, коли він забезпечуватиме своєчасну реакцію системи управління на відхилення керованих процесів від заданих регламентів та на зміну кон'юнктури зовнішнього економічного середовища.

За таких обставин найбільш дієвими залишаються такі функції оперативного економічного аналізу, як моніторинг і діагностика. Оперативний моніторинг потрібно розглядати як процес постійного спостереження, збирання та обробки інформації про стан об'єкта (процесу, явища, системи) з метою виявлення закономірностей його зміни і розвитку чи відповідності заданим параметрам. Його можна кваліфікувати як цілеспрямовану діяльність, що включає перманентне спостереження, аналіз, оцінку і прогноз стану об'єкта. [4, 5,]

Економічний аналіз є доцільним за таких обставин:

* дає змогу своєчасно виявити відхилення від заданих параметрів поведінки економічного об'єкта і встановити тенденції або закономірності позитивних та негативних змін;

* дає можливість напрацювати систему захисту та попередження у розгортанні негативних економічних проявів, що може призвести до кризи;

* передбачає тривале перманентне спостереження упродовж кількох місяців і навіть років.

Отже тільки коли закономірності виявлені, можливий їх аналіз.

Таким чином, оперативний економічний моніторинг слід розглядати як систему постійного спостереження і реагування на зміну поведінки економічної системи у її внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язках і взаємозумовленості становлення та розвитку. Спостереження ведуться за інформаційними ресурсами, які оперативно визначають її кількісні та якісні параметри, що дає можливість дієво реагувати на рівень адаптації цієї системи. Зважаючи на схильність будь-якої системи до самоорганізації, можливе здійснення за допомогою оперативного моніторингу оцінки очікуваних якісних наслідків (погіршення чи покращення) економіки певного об'єкта. Наприклад, такі висновки можна зробити після моніторингу цін на товари, сировину, матеріали, тарифів на послуги, курсів валют, дохідності акцій тощо. Тривалий оперативний моніторинг може встановити характер керованості системних або часткових змін параметрів керованого об'єкта і визначити систему захисту від негативних наслідків цих змін та зменшення ризику прийняття тактичних управлінських рішень. При оперативному управлінні за аналогами чи за еталоном результат моніторингу може бути достатнім під час формування вихідної інформації оперативного аналізу.

Діагностика є етапом дослідження проблемної ситуації функціонування будь-якого об'єкта на основі проведеного моніторингу. Вона спрямована, як правило, на дослідження причинно-наслідкових зв'язків у виникненні певної проблеми та формуванні узагальнюючого висновку стосовно її подолання. Таким чином, економічна діагностика передбачає характеристику стану економічних об'єктів за умов недостатньої інформації з метою виявлення проблем їх розвитку та способів подолання цих проблем. За такими ознаками оперативна економічна діагностика є найбільш дієвим елементом дослідження у системі оперативного економічного аналізу, оскільки дає змогу своєчасно визначити параметри економічних проблем і адекватно реагувати. І тому проблема може не перерости у кризу, а рецепт її розв'язання формує "банк" аналогів у прийнятті оперативних управлінських рішень.

З огляду на часову та інформаційну обмеженість, за допомогою оперативної діагностики не можна досягти комплексності або системності досліджень. Тому найбільш поширеним є методичний інструментарій: порівняння, групування балансових узагальнень, індексів, середніх величин, елімінування та графічного зображення.

Моніторинг і діагностика у системі оперативного економічного аналізу подані на рис. 2.2.



Рис. 2.2. Моніторинг і діагностика в системі оперативного економічного аналізу

Особливості моніторингу і діагностики в оперативному управлінні визначаються такими обставинами:

* специфікою об'єктів управління;

* особливостями організації систем управління;

* обумовленістю моделі оперативного аналізу в заданому центрі відповідальності.

За першою обставиною визначальним є часовий вимір управлінського циклу, чутливість до дії зовнішніх факторів, можливість формування оперативної вхідної інформації аналізу з погляду окремих господарських операцій виробництва, постачання, менеджменту тощо. Адаптованість моніторингу і діагностики визначається відносно стійких внутрішніх зв'язків і опосередкувань об'єкта управління, в яких відображаються конкретні процеси виробництва і реалізації продукції, логістичні та інформаційні потоки у кожній ланці суб'єкта господарювання. За другою обставиною на характер моніторингу і діагностики впливають цільове спрямування і функціональне призначення систем управління, визначена концепція функцій оперативного менеджменту (обліку, контролю, планування, нормування), у взаємозв'язку з якими реалізуються функції моніторингу і діагностики. За третьою обставиною головним є ступінь глибини аналітичного дослідження, складність обраної методики та функціональні можливості організаційних систем моніторингу і діагностики.

Для налагодження та забезпечення дієвості цих функцій оперативного аналізу необхідно чітко визначити:

* перелік об'єктів моніторингу і діагностики на різних ієрархічних рівнях виробничо-фінансового менеджменту;

* зміст і структуру інформаційних ресурсів, особливо не стандартизованих;

* час необхідний для збирання, систематизації за відповідними регламентами;

* способи і прийоми отримання результатних аналітичних показників;

* характер використання оперативної аналітичної інформації.

На основі цього можуть бути розроблені внутрішні стандарти (типові положення) оперативного економічного аналізу. Внутрішні стандарти розглядаються як алгоритми методики оперативного моніторингу і діагностики стосовно основних напрямків аналітичних досліджень, які визначені його моделлю. Дієвість і точність оперативного моніторингу та діагностики визначаються насамперед повнотою і якістю інформаційної бази та можливостями організаційної системи щодо обробки інформації за аналітичними алгоритмами. [8, 38,]

Оперативний моніторинг і діагностика фінансового стану визначаються за його основними об'єктами:

* оцінка зміни залишків оборотних активів;

* стан розрахунків (за дебіторами і кредиторами);

* аналіз руху грошових потоків та платоспроможності.

Фінансовий стан будь-якого суб'єкта господарювання залежить від стійкого контролю наявності і раціонального використання оборотних активів, насамперед вкладених у виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію та розрахунки. Для цього треба налагодити оперативний облік та аналіз руху оборотних активів і їх відхилення від розрахункового нормативу.

Провідне місце займає оперативний аналіз стану виробничих запасів, який здійснюється для всіх видів сировини, товарів, основних і допоміжних матеріалів, палива, закуплених напівфабрикатів, комплектуючих виробів. Такий аналіз передбачає оцінку відхилень виробничих запасів тощо, визначеного нормативу за день, п'ятиденку, місяць. За даними складського обліку можна побудувати аналітичну відомість (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Оперативна аналітична відомість зміни виробничих запасів щодо нормативу

Виробничі запаси	Норматив	Відхилення від нориативу на дату
	Всього	Дні	1	10	20	На перше число
			Од.	Днів	Од.	Днів	Од.	Днів	наступного місяця
Товари: - за видами	200	10	180	9	195	10	202	10	200	10
Матеріали: - за видами	152	7	140	6	132	4	150	7	150	7
Комплектуючі вироби: - за видами	300	20	300	20	270	18	243	15	243	15

За даними аналітичної відомості можна оцінити зміну обсягу запасу, його наближення до критичної межі та зростання понаднормативних залишків, а також контролювати ритмічність ресурсозабезпечення. За умов ефективного використання ЕОМ такий аналіз можна проводити для всіх виробничих підрозділів підприємств.

Аналіз незавершеного виробництва проводять на основі визначених нормативів для всього підприємства і для його виробничих підрозділів. Розраховуючи відхилення фактичної вартості незавершеного виробництва від виявленого нормативу, оцінюють вплив окремих факторів. Основними з них є: відхилення обсягу продукції, неповне або некомплексне забезпечення напівфабрикатами і виробами, порушення договірної дисципліни за строками, обсягом і якістю поставок. Особлива роль належить оперативному аналізу оборотних засобів, вкладених у готову продукцію. Як і для інших видів оборотних активів, для готової продукції визначають норматив. Тому головним завданням аналізу є оперативний контроль за відповідністю фактичних залишків нормативу, виявлення відхилень і причин їх виникнення. Для цього можна використовувати товарний баланс, який складають щоденно.

Інформаційною базою проведення оперативного моніторингу і діагностики залишків готової продукції є розроблений, враховуючи умови договорів поставок, календарний графік відвантаження продукції. На підставі щоденного обліку фактичного відвантаження продукції і складеного календарного графіка розробляють оперативну аналітичну відомість про відхилення у відвантаженні продукції, зміну її залишків, відповідність визначеному нормативу. Таку відомість можна скласти за зразком табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Оперативна аналітична відомість відхилень відвантаження готової продукції

дата	Назва виробу, шфр рахунку	За графіком відвантаження	Фактично відвантажено	Відхилення
		Кількість, од.	Ціна грн	Сума	Кількість, од.	Ціна грн	Сума	За кількістю	За ціною, грн	За сумою, грн
15,09	2245801	66	320	21120	52	380	19760	14	60	1360

Оперативна аналітична відомість використовується для з'ясування причин відхилень, оцінки очікуваних результатів реалізації продукції та дотримання нормативу оборотних засобів, вкладених у готову продукцію. Використання оборотних засобів можна поліпшити, якщо прискорити виписку рахунків на відвантажену продукцію і передачу в банк платіжних документів. Для своєчасного попередження порушень платіжної дисципліни необхідно вести оперативний облік та аналіз надходження виторгу. Зіставляючи фактичний виторг з тією сумою, яка повинна надійти на розрахунковий рахунок, виявляють суму відхилень, причини порушення строків оплати або відмови від оплати.

Здійснюючи оперативний аналіз стану оборотних активів, необхідно зважати на засоби, вкладені в розрахунки, особливо в дебіторську заборгованість. Потрібно постійно оцінювати характер дебіторської заборгованості, час і причини її утворення для того, щоб своєчасно вживати заходи для її погашення. Так само пріоритетним для будь-якого підприємства є контроль погашення короткострокових зобов'язань за короткостроковими кредитами і поточної кредиторської заборгованості. Такі аналітичні оцінки допомагають своєчасно попередити можливість потенційного банкрутства чи інших кризових явищ.

Визначення платоспроможності за минулий період не дає змоги керівникові вплинути на неї, а тому дуже актуальним є оперативний моніторинг здатності суб'єкта господарювання погасити свої поточні зобов'язання, передбачення можливих негативних відхилень та запобігання їм. Він може здійснюватися шляхом складання оперативних платіжних календарів на місяць або на тиждень. Такі календарі дають змогу оперативно регулювати платежі, уточнювати балансові завдання згідно з досягнутими виробничо-фінансовими результатами, своєчасно запобігати утворенню розриву між витратами та доходами. Якщо під час визначення фінансового нормативу або при його дотриманні буде виявлено, що надходження грошових засобів не покриває витрат, то вишукують додаткові джерела, серед яких: мобілізація внутрішніх ресурсів, кредити банку, фінансова допомога. Водночас здійснюється пошук скорочення видатків. У ході оперативного моніторингу складають оперативну аналітичну відомість, у якій відображають строкові та прострочені платежі підприємства, стан розрахунків з банками за позичками в межах нормативу і фактично. Контролюючи відхилення у надходженні та видатках грошових засобів за окремими статтями, з'ясовують причини і вживають заходи щодо поліпшення платоспроможності. Оперативну аналітичну відомість подають у вигляді таблиці (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Оперативна аналітична відомість відхилень від регламентів грошового потоку за перші два тижні_місяця_року

Показники	Перший тиждень	Другий тиждень
	Норматив	Фактично	Відхилення	Норматив	Фактично	Відхилення
Надходження грошових коштів: - за статтями	15000	14000	- 1000	15000	15240	+240
Витрати грошових коштів: - за статтями	10000	9000	- 1000	10000	10000	-

Результатом виконання оперативного платіжного календаря може бути або приріст коштів на розрахунковому рахунку (надходження перевищують витрати), або приріст простроченої заборгованості підприємства. Маючи такі дані, вживають оперативні заходи щодо стабілізації фінансового стану.

Стійкість фінансового стану та платоспроможність суб'єкта господарювання можуть забезпечуватися насамперед за рахунок його прибуткової діяльності. Саме оперативний моніторинг і діагностика фінансових результатів дає змогу своєчасно виявити симптоми фінансової кризи, забезпечити маневрування капіталом для максимальної мобілізації резервів прибутку тощо.

Основну частину такого моніторингу фінансових результатів становить аналіз прибутку від реалізації продукції згідно з укладеними договорами поставки. Враховуючи календарний графік поставки продукції та її розрахункову рентабельність, можна визначити зміну фактичного прибутку стосовно очікуваного, враховуючи виконання договору поставки. Зокрема в країнах ринкової економіки прибуток, як і обсяг реалізації, оцінюють не за надходженням коштів на розрахунковий рахунок, а за відвантаженням продукції згідно з договорами поставки. Це дає змогу здійснювати оперативний аналіз фінансових результатів з першого дня місяця і вести облік відхилень наростаючим підсумком, що дуже важливо для оперативного управління і прогнозування очікуваних результатів. Такий аналіз досить простий і може бути налагоджений з використанням ЕОМ на будь-якому підприємстві. [17, 20,]

У випадках, коли підприємство здійснює оперативний аналіз відвантаження і реалізації продукції, немає потреби складати повну оперативну відомість, можна обмежитись лише оцінками відхилень за обсягом відвантаження і фактичної реалізації продукції з урахуванням фінансового значення рентабельності.

На підставі даних за кожен день про відхилення прибутку від реалізації продукції можна бачити, як зміни обсягу відвантаження та фактичної реалізації продукції вплинули на фінансовий результат діяльності підприємства.

Як відомо, загальні фінансові результати визначаються також прибутком (збитком) від фінансової діяльності. Щоденний контроль дає змогу не лише оцінити очікувані наслідки, а й своєчасно вжити заходи щодо попередження збитків, усунути причини, які їх зумовлюють, тому треба організувати оперативний облік і аналіз прибутків (збитків) фінансової діяльності. Вихідну оперативну аналітичну відомість можна подати у вигляді табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Оперативна аналітична відомість прибутків і збитків фінансової діяльності

Дата	Від фінансової діяльності	Причина	Винуватці	Попереджувальні заходи
	прибутків	збитків
1	-	-	-	-	-
2	8	-	Продаж акцій	-	-
3	-	2	штраф	Фінвідділ	Адмінстягнення

Іноді для оперативного обліку та аналізу результатів фінансової діяльності ведуть спеціальну картотеку, в якій на кожну статтю прибутків чи збитків заводять спеціальну картку. З цих карток і формується оперативна аналітична відомість.

Головне завдання оперативного економічного аналізу виробництва та реалізації продукції -- виявити відхилення від визначених показників за день, декаду, місяць, зміну, вказавши причину таких відхилень та оцінивши наслідки їх для виробничої і фінансової діяльності. Він сприяє вчасному виявленню порушень процесу виробництва продукції, вжиттю своєчасних заходів для попередження негативних наслідків. Оперативний аналіз проводять серед усіх натуральних вартісних показників і для всіх підрозділів підприємства.

Проводиться оперативний аналіз ритмічності випуску продукції. Він дає змогу визначити формування надлишку продукції на складі, можливе порушення графіка поставки, передбачити невиконання місячних завдань. Доцільно зазначати лише негативні відхилення.

Оперативний аналіз випуску продукції доповнюють вивченням факторів впливу на виконання завдань з випуску продукції. Ці фактори групують за видами:

* фактори роботи виробничого устаткування: наявність невстановленого і непрацюючого устаткування, використання діючого устаткування, технічний стан основних засобів та ін.;

* фактори використання робочої сили: укомплектованість виробничих підрозділів робочою силою, рух кадрів, використання робочої сили та ін.;

* фактори використання сировини та матеріалів: забезпеченість згідно з умовами договору, раціональне використання, наявність нормативної бази та ін.;

* фактори організації та управління виробничим процесом: план-графік, партії випуску, диспетчеризація та ін.

Оперативний аналіз реалізації продукції передбачає:

* аналіз відвантаження продукції за день і наростаючим підсумком за аналізований період;

* аналіз надходження коштів на розрахунковий рахунок;

* аналіз причин відхилення в реалізації продукції.