Методи управління дебіторською і кредиторською заборгованістю

Отже, для того щоб ефективно керувати боргами компанії необхідно, у першу чергу, визначити їхню оптимальну структуру для конкретного підприємства й у конкретній ситуації: скласти бюджет кредиторської заборгованості, розробити систему показників (коефіцієнтів), що характеризують, як кількісну, так і якісну оцінку стану і розвитку відносин із кредиторами компанії і прийняти визначені значення таких показників за планові. Планування погашень по зобов'язаннях(що і є управлінням кредиторської заборгованості) здійснюється фінансовими чи менеджерами безпосередньо центрами фінансової відповідальності по статтях бюджету, установлених регламентом. У рамках своєї компетенції і доцільності фахівці можуть визначати можливі варіанти планування заборгованості, використовуючи як прогнози "Розрахунки з постачальниками", визначаючи відстрочки платежів по конкретних контрактах і "Кредиторська заборгованість минулих періодів", установлюючи графіка погашення заборгованості по клієнтах, так і на основі бізнес-прогноз "Графік фінансування", що є спрощеною формою формування кредиторської заборгованості. Прогноз призначений для планування величини кредиторської заборгованості і кількості днів її рівномірного погашення, суми авансів і відстрочки поточних платежів по статтях і елементам бюджету.

Другим кроком у процесі оптимізації кредиторської заборгованості повинний бути аналіз у відповідності фактичних показників їх рамковому рівню, а також аналіз причин виниклих відхилень. Прогнозний розрахунок кредиторської заборгованості є одним з основних етапів формування бюджету руху коштів і прогнозного балансу, а також для виконання фінансового аналізу.

На третьому етапі, у залежності від виявлених невідповідностей і причин їхнього виникнення, повинний бути розроблений і здійснений комплекс практичних заходів щодо приведення структури боргів у відповідність із плановими (оптимальними) параметрами. Для того, щоб відносини з кредиторами максимально відповідали цілям забезпечення фінансової стійкості (безпеки) компанії і збільшенню її прибутковості і конкурентоздатності, менеджменту компанії необхідно виробити чітку стратегічну лінію у відношенні характеру залучення і використання позикового капіталу. Оскільки підприємця завжди цікавить рентабельність (віддача) власного капіталу. Зменшення власного капіталу за рахунок кредиторської заборгованості збільшує рентабельність, якщо прибуток незмінний. Однак за по кредиторській заборгованості потрібно платити,тобто підприємство повинне бути платоспроможним. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості, що вимагає негайного погашення.

Можна виділити такі основні завдання управління розрахунками з метою покращення їх стану:

1.зниження частки простроченої дебіторської заборгованості; збільшення коефіцієнта оборотності коштів у дебіторській заборгованості (відповідно зменшується середній період інкасації дебіторської заборгованості) та невелике зменшення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості або збереження його значення на попередньому рівні; визначення конкретного моменту сповільнення оборотності дебіторської заборгованості шляхом постійного моніторингу змін у політиці оплати рахунків покупцями та замовниками; робота з контрагентами з метою вчасної оплати ними їхніх зобов'язань;

2.використання прогресивних форм розрахунків; регулювання обсягу кредиторської заборгованості з метою запобігання погіршення фінансової стійкості та ліквідності підприємства;

3.запобігання виникненню кредиторської заборгованості з розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах; оптимізація рівнів різних видів кредиторської заборгованості та частки її загального обсягу в структурі капіталу підприємства. Конкретні напрямки, в яких необхідно вдосконалювати стан розрахунків даного підприємства, визначаються, виходячи з розрахованих аналітичних коефіцієнтів та таблиць, що відображають стан дебіторської та кредиторської заборгованостей. Оскільки дебіторська заборгованість є частиною активів підприємства, а кредиторська заборгованість - пасивів підприємства і являє собою короткостроковий позичений капітал, то управління розрахунками і заходи покращення їх стану, що включають відповідно управління дебіторською та кредиторською заборгованостями на підприємстві, є складовою менеджменту оборотних активів та менеджменту оптимізації структури капіталу підприємства.

3.3 Оцінка ефективності впроваджених заходів на підприємстві

Немає сумніву в тому, що підприємству для успішного здійснення діяльності в умовах конкуренції потрібно продавати товар з відстрочкою,а також залучати оборотні кошти для закупівлі товарів та інвестиції в придбання основних засобів. Тому потрібно вибрати найкращий спосіб управління дебіторською заборгованістю. А за підрахунками кращого варіанта капіталовкладень вибрати той,який дає найбільшу економію за фактом. Узагальнивши наведений вище матеріал можна прорахувати який же економічний ефект принесуть запропоновані методи управління дебіторською та кредиторською заборгованістю в разі використання їх на досліджуваному підприємстві. Прорахувати економічний ефект простіше буде застосовуючи приклади з реального життя.

Приклад 1. Підприємство продає на умовах нетто/30 (необхідно виконати платежі протягом 30 днів). Рахунки в середньому прострочені на 10 днів. Щорічні продажі з відстрочкою в 30 днів складають 1600 000 грн.. Вкладення коштів у дебіторську заборгованість визначається наступним чином: 40/360 x 1600000 = 177777,78.

Капіталовкладення в дебіторську заборгованість представляють вартість, вкладену в цю заборгованість, включаючи собівартість продукції і вартість капіталу. [19,с.60]

Приклад 2. Собівартість продукції складає 30 відсотків від продажної ціни. У середньому рахунки оплачуються через півтора місяця після продажу. Середні продажі складають 470 000 грн. на місяць.

Капіталовкладення в дебіторську заборгованість по даній продукції складають:

Дебіторська заборгованість

(1,5 місяць х 470000грн.) =7050 грн.

Інвестиція в дебіторську заборгованість

[7050 грн. (0,30 + 0,11*)] =2891 грн.

*- ставка НБУ

Приклад 3. Дебіторська заборгованість складає 580 000 грн.. Середня собівартість дорівнює 30% від продажної ціни. Маржинальний дохід до оподатковування складає 10%. Витрати на збереження товарно-матеріальних запасів рівні 3% від продажної ціни. Торгові комісійні - 8% від обсягу продажів. Інвестування в дебіторську заборгованість дорівнює:

580000 грн.*(0,30 + 0,03 + 0,08) = 580000грн.* (0,41) = 237800 грн.

Приклад 4. Якщо продажі в кредит, здійснювані підприємством, складають 120000 грн., період надходження платежів дорівнює 60 дням і собівартість представляє 70% від продажної ціни, то які, по-перше, середній баланс дебіторської заборгованості і, по-друге, середнє капіталовкладення в дебіторську заборгованість?

Оборотність дебіторської заборгованості = 360/60 = 6

Продажі в кредит

Середня дебіторська заборгованість ------------------- =

Оборотність



120000

= ------------ = 20000 грн.

6

Середнє капіталовкладення в дебіторську заборгованість

20000 грн. x 0,70 = 14000 грн.

Роблячи узагальнення можна зробити висновок що в основі управління дебіторською заборгованістю лежать два підходи:

1.порівняння додаткового прибутку, зв'язаного з тією чи іншою схемою спонтанного фінансування, із витратами і втратами, що виникають при зміні політики реалізації продукції;

2.порівняння й оптимізація величини і термінів дебіторської і кредиторської заборгованостей. Дані порівняння проводяться за рівнем кредитоспроможності, часу відстрочки платежу, стратегії знижок, доходам і витратам по інкасації. [19,с.61]

Оцінка реального стану дебіторської заборгованості, тобто оцінка імовірності безнадійних боргів - одне з найважливіших питань керування оборотним капіталом. Ця оцінка ведеться окремо по групах дебіторської заборгованості з різними термінами виникнення. Фінансовий менеджер може при цьому використовувати накопичену на підприємстві статистику, а також удатися до послуг експертів-консультантів.

З метою максимізації припливу коштів підприємству варто розробляти широка розмаїтість моделей договорів із гнучкими умовами форми оплати і гнучким ціноутворенням. Можливі різні варіанти: від передоплати чи часткової передоплати до передачі на реалізацію і банківської гарантії. Розглянемо який же економічний ефект принесуть ці заходи.

Система знижок за прискорення оплати більш ефективна, чим система штрафних санкцій за прострочену оплату. Мова знову йде про спонтанне фінансування. В умовах інфляції воно веде до зменшення поточної вартості реалізованої продукції, тому варто точно оцінити можливість надання знижки по достроковій оплаті. Розглянемо приклад порівняльної оцінки двох варіантів короткострокового фінансування підприємством-продавцем: 1.одержання кредиту без надання знижки.

2.надання знижки заради якнайшвидшого покриття потреби в грошових коштах;

Вихідні дані:

- інфляційний ріст цін - у середньому 2% на місяць;

- договірний термін оплати - 1 місяць;

- при оплаті по факту відвантаження на початку місяця знижка 8%;

- банківський відсоток по короткостроковому кредиті - 26% річних;

- рентабельність альтернативних вкладень капіталу - 15% річних.

Розрахунок показує, що при наданні знижки фірма може одержати доход більше, ніж при використанні кредиту.

Як уже було сказано, одним з важливих моментів у керуванні оборотним капіталом є визначення розумного співвідношення між дебіторською і кредиторською заборгованостями. При цьому необхідно проводити оцінку не тільки своїх власних умов кредитування покупців, але й умов кредиту постачальників сировини і матеріалів, з погляду зменшення витрат чи збільшення додаткового доходу, одержуваного підприємством при використанні знижок. Припустимо, що постачальники сировини і матеріалів надають знижку 5% при оплаті в момент відвантаження, або відстрочку платежу на 45 днів. Оцінимо доцільність використання знижки з погляду покупця, що використовує для дострокової оплати кредит під 26% річних.

Підприємству вигідно використовувати знижки і здійснювати дострокову оплату. Мінімально припустимим рівень знижки в даному випадку є 3,25%, що і показують наступні розрахунки:

Мінімально припустимий рівень знижки = 26%/360х45=3,25%

Таким чином, система знижок сприяє захисту підприємства від інфляційних збитків і відносно дешевому поповненню оборотного капіталу в грошовій чи натуральній формі. Для того щоб визначити, чи необхідно покупцю надавати знижку, фінансовому менеджеру варто порівняти доход від коштів, одержуваних у результаті прискорених платежів, із сумою знижки.

Приклад 5. Вихідні дані:

Поточний річний обсяг продажів у кредит 1 400 000 грн.

Збір грошових платежів 3 місяці

Умови нетто/30 днів

Мінімальна норма прибутку 15%

Підприємство розробляє пропозицію 3/10, нетто/30 зі знижкою, тобто якщо покупець заплатить протягом 10 днів з дати продажу, він одержить знижку в розмірі 3%. Якщо платіж буде виконаний після закінчення 10 днів, знижки не буде. Оплата всієї суми повинна бути проведена протягом 30 днів. Підприємство розраховує, що 25 відсотків покупців скористаються наданою знижкою. Час стягнення грошових платежів скоротиться до двох місяців.

Як показують нижченаведені розрахунки, знижку необхідно надати.

Переваги наданої знижки

1. Збільшення рентабельності:

2.Середній залишок дебіторської заборгованості до зміни політики: 1400000 грн. / (12/3 = 4)= 350000 грн.

3.Середній залишок дебіторської заборгованості після зміни політики: 1400000 грн. / (12/2 = 6) = 233333 грн.

4.Зменшення середнього залишку дебіторської заборгованості 1116667 грн.

5. Дохід=175000 грн.

Недоліки знижки

Сума знижки 0,30 x 0,25 x 1400000 грн. =105000 грн.

Чиста перевага знижки =70000 грн.

Зміна кредитної політики

Для того щоб вирішити, чи необхідно підприємству давати кредит малоефективним покупцям, треба порівняти доход від додаткових продажів з додатковими витратами, пов'язаними з дебіторською заборгованістю. Якщо в компанії є резервні виробничі потужності, додатковий дохід є маржинальним прибутком з нових продажів, тому що постійні витрати в цьому випадку не міняються. Додаткові витрати по дебіторській заборгованості порозуміваються можливим збільшенням безнадійних боргів і вкладенням коштів у дебіторську заборгованість на більш тривалий період часу.

Умови платежів за відвантажену продукцію - один з факторів, що впливає на обсяг продажів. Під умовами платежів розуміється:надання окремим покупцям комерційного кредиту (відстрочки платежу), термін кредиту та знижка за своєчасність оплати. Знижки більш кращі, чим надбавки, тому що знижки зменшують оподатковувану базу, а надбавки її збільшують. Заохочення завжди діє краще, ніж покарання.

Немає сумніву в тому, що підприємствам необхідно здійснювати капіталовкладення для оновлення обладнання, технологій. Внутрішній аналіз структури джерел коштів підприємства пов'язаний з оцінкою альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства.[44,с.286].

Приклад. Підприємство-постачальник пропонує оплату по факту з 8% знижкою, при попередній оплаті за 10 днів - 12%(800-800 * 0,12 =704 тис. грн.),а при відстрочці 30 днів знижка не надається. Ставка відсотків по короткостроковому кредиті - 30% річних. Що вигідніше: оплатити товари (номінальна вартість 800 тис. грн.) протягом 3 днів(по факту) зі знижкою 8% (800-800 * 0,08 =736 тис. грн.) чи через 45 днів по номінальній вартості?

Варіант 1 - оплата при попередній оплаті (умовно товар реалізується протягом 60 днів). Вартість оплати: 704 тис. грн. + відсоток за кредит на 60 днів (він входить до собівартості придбаного товару).

704 * (1 + 0,30 * 60 /365) = 738,7 тис. грн. ( в кінцевому результаті вартість придбаного товару);

Варіант 2 - оплата по факту(умовно товар реалізується протягом 47 днів )- 736 * ( 1 + 0.30 * 47 /365) = 764 тис. грн. (вартість придбаного товару в кінцевому результаті);

Згідно проведених прикладів видно, що підприємству в будь-якому випадку вигідніше користуватися кредитними коштами,а якщо залучити довгострокову кредитну лінію( на 3 роки) для поповнення коштів - а це 22-23%,то перевага кредитних коштів буде ще більш вагомішою, але при цьому потрібно враховувати щоб не перевищити нормального рівня коефіцієнта концентрації позикового капіталу.



ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В цілому слід зробити висновок, що загальний розмір дебіторської заборгованості має суттєвий вплив на фінансовий стан підприємства, адже її розмір є значним, вона становить майже 21% оборотних активів. Також за здійсненими розрахунками(розділ ІІ) ми можемо визначити що підприємство фінансово ліквідним та рентабельним, однак воно дещо залежить від залучених коштів. Тому з метою покращення фінансової незалежності зменшити частку позикових коштів, а також приділити особливу увагу збільшенню рентабельності і орієнтуватися більше на зменшення кредиторської заборгованості і бажано поступово зменшувати складські запаси готової продукції, а також зменшити дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги. Збільшення періоду оборотності дебіторської заборгованості може свідчити про погіршення умов оплати продукції (послуг) по договорах, фінансових утрудненнях у споживачів, зниженні ефективності діяльності маркетингових і збутових підрозділів та ін. Велике значення при дослідженні дебіторської заборгованості має аналіз її якості. Третій розділ дипломної роботи присвячений виявленню та розв`язанню проблем в управлінні дебіторською та кредиторською заборгованостями. З цього розділу можна зробити такі висновки. Підприємству необхідно зберегти темпи зростання доходів і зменшити собівартість реалізованого товару. Нагальною проблемою є також зменшення дебіторської заборгованості,за рахунок якої зменшиться і кредиторська,і відповідно, потреба в позикових кредитних коштах.

Одним з першорядних напрямків у цій роботі є контроль за простроченими рахунками покупців і замовників. Дані про стан дебіторської заборгованості приводяться в бухгалтерському балансі. Задача фінансового менеджера полягає у постійному відстеження інформації про те, які з боргів прострочені, на який термін і хто є боржниками по них, нагромадження й аналіз даних про тенденції в здійсненні оплати в розрізі укрупненої номенклатури продукції (послуг) і груп споживачів. Уже наявність цих зведень сприяє прийняттю рішень, спрямованих на скорочення періоду оборотності засобів у розрахунках. Може бути запропонований наступний нескладний спосіб ефективного управління дебіторською заборгованістю. В основі цього методу лежить порівняння в динаміці фактичного і нормативного термінів дебіторської заборгованості. Насамперед менеджери фірми повинні визначити термін перевірки дебіторської заборгованості, тобто встановити періодичність циклу детального аналізу її стану. Як правило, найбільш оптимальним є місячний термін.

Виходячи з прийнятої політики збуту продукції (послуг) фірми, що залежить від багатьох факторів, у першу чергу факторів ринкової кон'юнктури, встановлюється нормативний термін дебіторської заборгованості, тобто кількість днів, протягом яких дебітори зобов'язані погасити свою заборгованість. Нормативний термін кредитування включає як стандартне число днів надання товарного кредиту, що фігурує в договірній документації, так і додаткове число днів, що фірма готова ще "почекати" до здійснення розрахунку по угоді. Далі визначається фактичний термін дебіторської заборгованості. Для цього спочатку знаходиться величина середньоденного виторгу шляхом розподілу загального її обсягу за деякий період (звичайно квартал) на календарне число днів періоду. Фактичне число днів, за яке в середньому погашаються зобов'язання по дебіторській заборгованості, визначається розподілом обсягу фактичної заборгованості на дату аналізу на середньоденний виторг. Для визначення суми простроченої заборгованості необхідно використовувати бухгалтерські документи. В цілому зростання дебіторської заборгованості є негативним явищем для підприємства і свідчить про погіршення фінансового стану підприємства та негативно впливає на ефективність використання оборотних активів.

При оцінці результатів діяльності фірми знаходимо різницю між нормативним і фактичним термінами надання кредиту. Якщо результат позитивний, фірма має, економію за рахунок більш низької фактичної вартості дебіторської заборгованості в порівнянні з нормативною. Чисельно він буде дорівнює добутку кількості днів, на яке вдалося скоротити оборотність дебіторської заборгованості, на середньоденний виторг. Здійснення ряду нескладних і ефективних заходів по удосконалюванню роботи з дебіторами дозволяє поліпшити результати діяльності підприємства, у тому числі стан платоспроможності і ліквідності активів. Ці міри стосуються насамперед удосконалювання обліку і контролю операцій з дебіторами, створення інформаційної бази по фінансовому положенню партнерів. При закладенні договорів повинні бути чітко обговорені умови і терміни оплати за продукцію, які необхідно регулярно підтверджувати. В умовах ринкової конкуренції жорсткість умов надання означає,що покупці, які мають проблеми з надходженням коштів можуть відмовитися від товарів і укласти контракти з іншими підприємствами, що ведуть більш м`яку політику. Але зм'якшення кредитно політики або неправильна її розробка може призвести до залучення таких покупців, які будуть потенційно безнадійними дебіторами.

При наявності більш детальної інформації, наприклад стандартних форм бухгалтерської звітності, може бути розрахований ряд коефіцієнтів, що дають більш точні дані про закономірності динаміки кредиторської заборгованості. Для ефективного управління підприємством дуже важливо знати стан фінансових взаємин з постачальниками і підрядчиками, оскільки саме ними поставляються всі необхідні для нормального функціонування матеріальні цінності, виконуються роботи, що вимагаються, і виявляються відповідні послуги. Обсяги заборгованості по постачаннях цієї продукції (робіт, послуг) відбиті по статтях балансу в рядку№530.Відповідно було б правильно співвіднести цю заборгованість не з усіма витратами, а лише з матеріальними витратами (форма №2).

При аналізі фінансового стану підприємства велике значення має порівняння показників кредиторської і дебіторської заборгованості. При цьому важливо порівнювати не тільки їхні обсяги в абсолютному вираженні, що здійснюється при визначенні коефіцієнтів ліквідності, але і тривалість періодів оборотності. Якщо період оборотності дебіторської заборгованості помітно перевищує аналогічний показник по кредиторській заборгованості, то це чревате виникненням утруднень у здійсненні поточних платежів.

Якість кредиторської заборгованості характеризується показниками, що відбивають своєчасність здійснення розрахунків по зобов'язаннях. Представлення про це дає, наприклад, показник частки простроченої кредиторської заборгованості в загальному її обсязі. Дані для розрахунку таких показників приводяться в аналітичних таблицях. Як відомо, діяльність будь-якого підприємства зв'язана з придбанням матеріалів, продукції, споживанням різного роду послуг. Якщо розрахунки за продукцію чи зроблені послуги робляться на умовах наступної оплати, можна говорити про одержання підприємством кредиту від своїх постачальників і підрядчиків. У свою чергу саме підприємство також виступає кредитором своїх покупців і замовників, а також постачальників у частині виданих їм авансів під майбутню постачання продукції. Тому від того, наскільки терміни наданого підприємству кредиту відповідають загальним умовам його виробничої і фінансової діяльності (наприклад, терміну погашення дебіторської заборгованості), залежить фінансове благополуччя підприємства. Порівнянням тривалості періодів оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості в динаміку встановлюються тенденції у взаєморозрахунках з дебіторами і кредиторами підприємства.

Одним з найпривабливіших з джерел залучення коштів є кредиторська заборгованість. З урахуванням того, що розмір кредиторської заборгованості суттєво впливає на фінансовий стан підприємства, необхідно створити механізм управління кредиторською заборгованістю, що являє собою цілеспрямований процес її формування з різних джерел і в різних формах відповідно до потреб підприємства в позиковому капіталі на різних етапах його розвитку. Різноманіття задач, розв'язуваних у процесі цього управління заборгованістю, визначає необхідність розробки спеціальної фінансової політики в цій області на даному підприємстві, що активно користується короткостроковим та довгостроковим позиковим капіталом. Політика управління кредиторською заборгованістю являє собою частину загальної фінансової стратегії, що полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позикового капіталу з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства. Крім дебіторської заборгованості важливе значення для аналізу використання підприємством своїх оборотних активів є аналіз кредиторської заборгованості. Джерелом інформації для аналізу кредиторської заборгованості є форма №1, розділ ІV пасиву балансу “Поточні зобов'язання”. Основну частку кредиторської заборгованості розрахунки за товари, роботи,послуги -97,5 % поточних зобов`язань В цілому, збільшення кредиторської заборгованості за 2007-2009 роки зросла в три рази, або на 605,4 тис. грн. В цілому дебіторська заборгованість є джерелом погашення кредиторської заборгованості. Але аналіз стану підприємства свідчить про те, що загальна сума кредиторської заборгованості перевищує загальну суму дебіторської заборгованості. Тобто в даному випадку на підприємстві дебіторська заборгованість не може бути повним джерелом погашення кредиторської заборгованості.

Важливість аналізу і управління кредиторською заборгованістю обумовлена ще й тим, що, складаючи значну частку поточних пасивів підприємства, її зміни помітно позначаються на динаміці показників його платоспроможності і ліквідності і змінами масштабів діяльності підприємства, при розрахунку ряду коефіцієнтів оборотності кредиторської заборгованості використовуються показники фінансових результатів. Прискорення оборотності засобів у розрахунках і скорочення термінів оборотності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Показники оборотності доцільно порівнювати з нормативними показниками. На жаль, у даний час відсутня нормативна база таких показників у галузевому розрізі. Тому в даний час приходиться або розглядати й аналізувати динаміку показників оборотності, або порівнювати їх з рівнем, досягнутим успішно діючими підприємствами аналогічного профілю, що функціонують у тих же умовах.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996.

2. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 № 2664.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Затв. наказом МФУ 31.03.99 № 87.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" Затв. наказом МФУ № 87 від 31.03.99.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" Затв. наказом МФУ № 87 від 31.03.99.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Звіт про фінансові результати" Затв. наказом МФУ № 237 від 08.10.99.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов?язання" Затв. наказом МФУ № 20 від 31.01.2000.

8. Постанова НБУ ?Про затвердження змін до положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків? № 119 від 19.03.2003.

9. Лист МФУ "Відображення в бухобліку кредиторської заборгованості? № 31-34000-30-10/1617 від 30.01.2006.

10. Лист МФУ "Щодо порядку проведення інвентаризації розрахунків? № 31-34000-10-10/18896 від 18.09.2007.

11. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ? Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг ?№231 від 03.04.2009

12. Басюк Т.В. Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства // Фінанси України.?2004.?№10.?С.115-123.

13.Берлін В. Як спрацювали? Визначаємо фінансові результати підприємства // Все для бухгалтера в торгівлі.?2006.?№6(152).?С.12-13.

14. Боровик О. А. Дебіторська та кредиторська заборгованість і прогнозу-вання її структури за системним підходом// Формування ринкових відносин в Україні .?2007.? №8(75).?С.3-7.

15. Брильов А., Вовченко С.Безготівкові розрахунки в діловому обороті: зага-льна характеристика// Збірник систематизованого законодавства. ? 2004. ?№4.?С.180-188.

16. Важель Є.С.Основи фінансового менеджменту.- К.:Молодь,2005.- 739 с.

17. Вітлінський В.В., Скіцько В.І. Планування обсягу реалізації продукції та дебіторської заборгованості підприємства в умовах невизначеності // Фінанси України.?2006.?№5.?С.127-132.

18. ГадзевичО.І Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: Навчальний посібник. - К.:Кондор, 2004. - 180 с.

19. Гольцберг М.,Хасан-Бек Л. Как управлять дебиторской задолженностью // Бизнес.?2004.?№7.?С.60-61.

20. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Х.:ВД «ІНЖЕК», 2005. - 240 с.

21. Горбач Л.М. Ринок фінансових послуг.? К:Кондор,2006.?436 с.

22. Гридчин М. В. Финансовый менеджмент. ? К.: МАУП, 2006. ?160 с.

23. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств.-- К.: Знання-Прес, 2006. -- 424 с.

24. Грудзевич І.Т., Грудзевич Ю.І. Короткий фінансово-економічний словник ? Л.:РВВ Вежа, ВНУ,2009.?324с.

25. Грудзевич І.Т.,Остапенко В.О.Фінанси підприємств. ?Л.:РВВ Вежа, ВНУ,2008.?206с.

26. Дубович І.М. Управління дебіторської заборгованістю підприємства // Автореф. дис. канд. екон. наук: Переяслав-Хмельницький екон. ун-т -- Переяслав-Хмельницький, 2009. -- 11с.

27. Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу. -- К.: МАУП, 2005. -- 148 с.

28. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз. ? К.:МАУП, 2005. -- 457 с.

29. Ізмайлова Н.В. Стан та тенденції дебіторської та кредиторської заборгованості: макроекономічний аспект // Формування ринкових відносин в Україні .?2008.?№4.?С.12-17.

30. Калина А.В.,Конева М. И.,Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровни).? К.: МАУП,2005. ? 416 с.

31. Кизим М.О., Забродський В.А., Зінченко В.А, Копчак Ю.С. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: Монографія.?Х.: ІНЖЕК, 2003.?144с.

32. Ковтун С. Бюджетування на сучасному підприємстві, або Як ефективно управляти фінансами. -- Х.: Фактор,2005. -- 340 с.

33. Коношенкова Т. Як проаналізувати показники ліквідності та платоспроможності підприємства // Податкове планування. ?2009. ?№12(110).?С.32-37.

34. Кривоног О.М. Фінансове забезпечення господарської діяльності суб'єктів малого підприємництва // Дис. канд. екон. наук:ДВНЗ "Київ.нац. екон. ун-т ім.В.Гетьмана" -- К., 2007. -- 20с.

35. Кушина О.,Єфімов О.Коли не говори ?ніколи?(сумнівна та безнадійна ?вексельна? дебіторська заборгованість) //Бухгалтерія.?2007.?№48. ?С.59-61.

36. Кушина О., ?Вексельний? порятунок кредиторської заборгованості // Бухгалтерія.?2008.?№8.?С.31-41.

37. Лищенко О.Г., Безкоста Г.М. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління підприємством // Держава та регіони. ?2009. ? №1. ? С.114-117.

38. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. ? Київ: Вища школа, 2005. ? 278 с.

39. Мойсеєнко І.П. Ринок фінансових послуг: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2006. -- 360 с.

40. Настільна книга бухгалтера. Спецвипуск // Все для бухгалтера в тор-гівлі.?2006.?№29.?128с.

41. Нашкерська Г. Особливості визнання та оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги // Бухгалтерський облік і аудит.?2009.?№11.?С.31-37.

42. Радзієвський О. Як проаналізувати показники ефективності використання активів// Податкове планування. ?2009.?№12(110).?С.41-42

43. Самарченко О. Де осядуть грошові кредиторські заборгованості // Бух-галтерія.?2008.?№8.?С.17-23.

44. Слав?юк Р.А. Фінанси підприємств ?К.:ЦНЛ,2004.?460с.

45. СмачилоВ.В., Дубровська Є.В. Сутність факторингу та його використання при управлінні дебіторською заборгованістю в Україні// Фінанси України. ?2007.?№7.?С.35-45

46.Сурніна К.С. Удосконалення обліку дебіторської та кредиторської заборгованості промислових підприємств // Автореф. дис. канд. екон. наук: Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. -- Луганськ, 2002. -- 19 с.

47.Тиравська Г. Як проаналізувати показники прибутковості (рентабельності)// Податкове планування.?2009. ?№12(110). ?С.38-40.

48.Факторинг замість торгових кредитів//Мій бізнес. Райффайзен Банк Аваль. ?2009.?№5.?С.6-7.

49.Філімоненков О. С. Фінанси підприємств. ? К.: МАУП, 2006. -- 328 с.

50. Харів П.С. Економіка підприємства. - К.:Знання-Прес, 2001. - 301 с.

51. Шелудько В.М. Фінансовий ринок ? К.:Знання,2006.?535с.

52. Угляренко О.М. Дебіторська і кредиторська заборгованість та їх вплив на платоспроможність підприємства // Економіка та фінанси. ?2006. ?№55.?С.111-121.

Размещено на Allbest.ru