Управління конкурентоспроможністю суб’єктів господарювання на засадах інноваційного розвитку

Аналіз інноваційного забезпечення управління конкурентоспроможністю дозволив констатувати, що державна інноваційна політика в Україні та її окремі механізми характеризуються неузгодженістю, обмеженістю, неадекватністю перспективам світового розвитку і, як наслідок, відсутністю системності і скерованості на зростання конкурентоспроможності держави та окремих суб'єктів господарювання. Виявлено поширення практики ігнорування нормативно-правової бази регулювання інноваційної діяльності, безсистемність і неузгодженість державних і галузевих програм, відсутність міжсекторальної і міжвідомчої взаємодії при реалізації інноваційної політики та низьку ефективність угод з виробничої кооперації. Узагальнення емпіричних даних щодо розмірів і віддачі інноваційних витрат, а також темпів інформатизації суспільства дозволили отримати додаткові аргументи щодо формування стійких ознак стагнації інноваційної сфери і прогресуюче відставання інноваційної складової розвитку України від розвинутих країн, що суперечить глобальній тенденції формування k-суспільства і свідчить про низький вплив чинника інноваційності на конкурентоспроможність вітчизняних суб'єктів господарювання.

Дослідження кількісного впливу чинників інноваційного характеру на показники конкурентоспроможності економіки з використанням кореляційно-регресійного аналізу підтвердили непослідовність процесів управління конкурентоспроможністю і безсистемність державного фінансування інноваційної діяльності, відсутність чітко сформульованих інноваційних пріоритетів і кореляції коштів вітчизняних і зарубіжних інвесторів з показниками виробництва інноваційної продукції. В роботі доведено, що поширення інновацій потребує випереджуючої системи підготовки кадрів, здатних сприймати і продукувати ідеї, накопичувати знання, а також адаптувати і розвивати запозичені інновації відповідно до конкретних умов виробництва.

У третьому розділі «Діалектика конкурентного середовища: взаємозв'язок товарного, фінансового ринків і ринку робочої сили як об'єктів інноваційного впливу» представлено результати комплексного дослідження основних детермінант конкурентного середовища - товарних ринків, ринку робочої сили та фінансового ринку з позицій ідентифікації впливу на них інноваційних чинників.

Узагальнення трансформаційних процесів в економіці України показало відсутність значних позитивних тенденцій в середовищі конкуренції суб'єктів господарювання, що дало підстави стверджувати про існування прогалин в державній політиці щодо створення ефективного інституціонального забезпечення функціонування суб'єктів господарювання. Ця проблема загострилася після вступу України до СОТ і актуалізувала питання розвитку інноваційних засад побудови конкурентних переваг вітчизняними суб'єктами господарювання. В роботі проаналізовано виявлені недоліки конкурентної політики в Україні: відсутність рівних умов конкуренції на більшості ринків; відсутність чіткості трактувань окремих дозвільних процедур, пов'язаних з концентрацією; недосконалість методичного забезпечення реалізації конкурентної політики; необґрунтованість рівня адміністративних послуг та складність дозвільних процедур. Динаміку узагальнених показників дієвості конкурентної політики в Україні як критеріїв оцінювання описаних процесів (порівняно з іншими постсоціалістичними країнами) упродовж 1995-2006 рр., за бальними оцінками Європейського банку реконструкції і розвитку (від 0 до 4,5), узагальнено і представлено на рис. 4.

Оцінювання конкурентного середовища в Україні дозволило виявити додаткові аргументи на підтвердження тенденції дезінтегрування і конвергенції традиційних галузей, а також реконфігурації бар'єрів входження в галузь. Ці процеси переплітаються з лібералізацією торговельного і валютного режимів, зростанням рівня відкритості ринків, що потребує при оцінюванні інтенсивності конкуренції враховувати присутність на вітчизняному ринку імпортерів. Дослідження структури різних типів товарних ринків України (з конкурентною структурою, олігополії, з ознаками домінування, монополії) дозволило зробити висновок про несуттєві зрушення у розширенні конкурентного сектора економіки упродовж останніх років, а також про зростання рівня концентрації на окремих конкурентних ринках (особливо на ринках продовольчих і побутових товарів), що призводить до загострення конкуренції на якісно новій основі.

В дисертації показано, що упродовж 2000-2007 рр. частка ринків з конкурентною структурою майже не змінилася, проте частка підприємств, які функціонують на ринках з ознаками домінування, зросла за цей період на 3,1%; частка підприємств-суб'єктів олігопольних ринків, які зберігають потенціал обмеження конкуренції, збільшилася на 2,8%. В цілому ж сектор економіки, який характеризується певними ознаками обмежень конкуренції (залежно від типу ринку), складав в Україні у 2007 році 46,9%.

Вивчення світових потоків товарів дозволило виявити феномен зміни динаміки світового експорту на користь продуктів, які не призначені для кінцевого споживання, що пояснюється зміною стратегій конкуренції вагомих учасників міжнародного ринку і дозволяє прогнозувати значні трансформації глобального конкурентного середовища. На цьому тлі показовим є падіння частки вітчизняного експорту згаданих груп товарного експорту, що потребує додаткової аргументації інноваційних пріоритетів в управлінні конкурентоспроможністю на макро- і мікрорівнях.

Дослідження регіонального зрізу товарних ринків України показало вищий рівень структурних обмежень розвитку конкуренції на них порівняно з національними, що потребує узгодження державних і регіональних пріоритетів розвитку. Детально цей висновок обґрунтовано дослідженням ринків продовольчих товарів Тернопільської області у 2007 р. за класифікаційними групами статистичної звітності (форма № 3-торг). Розрахунки індексу демонополізації Херфіндаля-Хіршмана (К_хх), здійснені на основі обсягів продажу найбільших 50 учасників ринку за кожною товарною групою, дозволили забезпечити високий рівень достовірності отриманих результатів і констатувати, що з 38 груп продовольчих товарів 17 мають ознаки домінування і потребують додаткових досліджень, оскільки значення К_хх для них виходять на межі допустимих (1000? К_хх ? 1800), у т. ч. 7 - з очевидними ознаками монополізму. В роботі сформульовано пропозиції щодо удосконалення конкурентної політики на ринках різних типів.

На основі дослідження рівня операційної рентабельності ряду галузей економіки, у т. ч. й монополістів, а також аналізу видів і структури зловживань монопольним становищем, обґрунтовано висновок про слабкий зв'язок конкурентної політики з економічним механізмом міжгалузевого перерозподілу капіталу відповідно до формування нових центрів привабливості бізнесу. Конкурентне середовище в Україні деформується й значним рівнем тінізації економіки, що дозволяє констатувати функціонування навіть на конкурентних ринках спотворених механізмів розподілу і контролю, а також створення додаткових бар'єрів входження, що свідчить про існування суттєвих прогалин у чинному механізмі державного регулювання економіки. Неспроможність діючих механізмів конкуренції регулювати галузеві норми прибутковості та впливати на макроекономічні пропорції потребує гармонізації конкурентної та інноваційної політики як засобу лібералізації ринків.

Доведено, що широкий погляд на конкурентне середовище зумовлює розгляд ринку робочої сили як такого, що значною мірою визначає кон-курентоспроможність суб'єктів господарювання і обумовлює їх здатність оптимізувати кількісно-якісний склад персоналу, а розроблення моделі вирішення згаданої проблеми в Україні повинно базуватися на виявлених споріднених тенденціях зміни характеристик, структури і динаміки трудових ресурсів на європейському ринку робочої сили. Дослідження макро- і мікроекономічних пропорцій формування конкурентного середовища дозволило виявити в Україні механізми демотивування підвищення технічного рівня виробництва і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, розвитку наукоємних виробництв, «відтік мізків» у розвинуті країни, що значною мірою характеризує вітчизняний ринок робочої сили як нерозвинений і деформований з проявами складного феномену неповної і вторинної зайнятості, а також прихованого безробіття. Результатом дослідження ринку робочої сили як детермінанти конкурентного середовища є також виявлення позитивних і негативних впливів міжнародної міграції робочої сили на можливості формування інноваційного типу поведінки суб'єктів господарювання. Для вирішення кадрової проблеми у світлі формування сприятливого конкурентного середовища з урахуванням основних тенденцій ринку робочої сили запропоновано комплекс наскрізних заходів на макро- і мікрорівнях, який узгоджено з основними завданнями конкурентної та інноваційної політик держави.

Формування конкурентного середовища обумовлюється й чинниками фінансового ринку, які радикально змінюють можливості доступу до ресурсів, потребують навичок миттєвої реакції менеджменту суб'єктів господарювання на зміну ринкової ситуації і володіння технологіями управління ризиками. Реалізація такого підходу суттєво розширює потенціал формування конкурентних переваг на базі фінансових інновацій. Розгляд фінансових чинників конкурентоспроможності, а також узагальнення сучасних кризових явищ у світовій економіці дозволили сформулювати основні характеристики і тенденції розвитку фондового ринку в контексті його глобалізації, а також обґрунтувати і змістово наповнити напрями його регулювання з метою сприяння розвиткові дієвого конкурентного середовища в контексті євроінтеграційного спрямування суспільства.

У четвертому розділі «Побудова концепції управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання на засадах інноваційного розвитку» здійснено теоретичну організацію низки наукових розробок і наявного масиву емпіричних даних, що дозволило запропонувати концепцію управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання на макро- і мікрорівнях з урахуванням можливостей і перспектив інноваційного розвитку економіки.

В роботі доведено, що формування k-суспільства зумовило трансформацію поглядів на природу суб'єкта господарювання і дозволило виокремити основну інтеграційну властивість такого суб'єкта - мінливість як здатність до трансформацій будь-якого типу, зберігаючи при цьому гнучку динамічну рівновагу. Така зміна забезпечується адаптацією або випереджуючим розвитком через механізми власної ідентифікації, саморозвитку та інтегративності, а схильність до однієї з форм мінливості залежить від компетентності менеджменту. Виявлення логічного зв'язку динамічності конкурентного середовища і мінливості суб'єкта господарювання дозволило обґрунтувати об'єктивну необхідність формування інноваційного типу його конкурентної поведінки, а визначені риси такої поведінки зумовили формулювання висновку про необхідність побудови різнорівневих інновацій у таких сферах: продукція і послуги; бізнес-процеси; психологія і поведінка персоналу та клієнтів. Усі вони повинні реалізуватися в стратегії конкуренції (рис. 5).

Розвиток інноваційного типу поведінки суб'єктів господарювання та інноваційно активного індивіда узгоджується з концепцією безальтернативного інноваційного розвитку, який базується на інтелектуалізації усіх сфер суспільного життя, глобальній експансії нововведень і полягає у формуванні вектору розвитку, що забезпечує інтелектуальне лідерство. Він характеризується пріоритетом використання принципово нових технологій, переходом до виробництва високотехнологічної продукції, прогресивними організаційними і управлінськими рішеннями в інноваційній діяльності, що стосуються і мікро-, і макроекономічних процесів розвитку. У дисертації показано, що спрямування до інноваційного розвитку зумовлює необхідність розвитку національної інноваційної системи як середовища для створення інноваційних підприємств. За умов наростання ознак системної кризи несумісності з економіками розвинутих країн суб'єкт господарювання, обравши будь-який варіант стратегії конкуренції, повинен орієнтуватися, як мінімум, на створення елементів, притаманних інноваційним підприємствам, з подальшим системним розвитком передумов формування ознак підприємства такого типу.

У роботі показано, що відсутність на вітчизняному ринку умов сприяння продукуванню, поширенню та абсорбції інновацій, а також активізації використання інноваційної продукції призводить до наростання відтоку вітчизняних інновацій за кордон. Державна інноваційна політика в Україні та її окремі механізми характеризуються неузгодженістю, обмеженістю, неадекватністю перспективам світового розвитку і, як наслідок, відсутністю системності і скерованості на зростання конкурентоспроможності держави та окремих суб'єктів господарювання. Наслідком таких негативних явищ стало падіння привабливості та конкурентоспроможності сфери науково-технічної діяльності та відплив інтелектуального потенціалу з цієї сфери. Це пояснюється відсутністю стратегії підвищення конкурентоспроможності та стратегії переходу України до інноваційної моделі розвитку і, як наслідок, - механізму їх причин-но-наслідкових зв'язків та гармонізації. У дисертації подано пропозиції щодо удосконалення системи генерування знань та розвитку інноваційної інфраструктури в Україні, у т. ч. - виокремлення і концентрацію зусиль на окремих етапах інноваційного процесу з подальшим інтегруванням отриманих результатів у глобальний інноваційний процес.

В роботі продемонстровано зближення і часткове дублювання критеріїв оцінювання індексів розвитку k-суспільства і глобальної конкурентоспроможності, у першу чергу - у царині інноваційних чинників, що дозволяє стверджувати про існування передумов зростання конкурентоспроможності України на інноваційних засадах, враховуючи фактичні значення індексів розвитку k-суспільства (позиція 42 у 2006 р., тоді як за індексом конкурентоспроможності - позиція 69). Такий висновок є підґрунтям для формування скоординованих конкурентної, інноваційної та кадрової політик, а також підставою імплементації цієї ідеї й на рівень суб'єктів господарювання.

Дослідження супідрядності тенденцій, явищ і процесів управління дозволило сформулювати концепцію управління конкурентоспроможністю на макро- і мікрорівнях, виходячи з існування причинно-наслідкових зв'язків конкурентоспроможності та інноваційного ресурсу формування конкурентних переваг на основі продукування, поширення та абсорбції інновацій, а також переміщення домінанти розвитку систем управління конкурентоспроможністю в розвиток креативної мережі. Концепція подається як управлінська інновація, що передбачає створення дієвого конкурентного середовища на основі інноваційного забезпечення інституціональних змін для реалізації стратегічної мети державної політики у сфері конкурентоспроможності. В межах концепції запропоновано дворівневий блок управлінських заходів інноваційного характеру, які ранжовано за пріоритетами та рівнями управління для створення передумов ефекту синергії (рис. 6).

В межах концепції побудовано модель ідентифікації інноваційного ресурсу конкурентоспроможності, основна ідея якої - узгодження маркетингового і ресурсного підходів до управління конкурентоспроможністю. Вона реалізує методологічний підхід, що актуалізує проблематику продукування, абсорбції, поширення і використання інновацій, базується на низці сформульованих концептів і на прикладному рівні презентує інноваційний ресурс конкурентоспроможності як вартісний вираз ключових компетенцій - системи інтегрованих ресурсів, що акумулюються у звітному періоді в матеріальних і нематеріальних активах та використовуються для отримання взаємної вигоди виробником і споживачем продукції. Розширення інформаційної бази для прийняття рішень користувачами інформації на основі вартості інноваційного ресурсу конкурентоспроможності забезпечується двовекторним фокусуванням дослідження: з орієнтацією на зовнішню перспективу і внутрішнє середовище. Такий підхід може реалізуватися й на міжгалузевому рівні:

,

де: - інноваційний ресурс конкурентоспроможності суб'єкта господарювання;

- інвестиції в технічне і технологічне оновлення виробництва;

- вартість нематеріальних активів;

- вартість основних засобів, на яких виробляється нова (модернізована) продукція;

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі виявлення і концептуалізації новітніх проявів конкурентних відносин, а також теоретичної організації емпіричних даних у сфері управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання запропоновано нове бачення і вирішення актуальної і важливої наукової проблеми - формування теоретичних і методологічних засад управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання в умовах безальтернативності інноваційного розвитку, а також обґрунтовано необхідність реалізації комплексу заходів в межах розробленої концепції управління конкурентоспроможністю таких суб'єктів на макро- і мікрорівнях. Результати дослідження зумовили формулювання висновків концептуального, методологічного та науково-практичного спрямування:

1. Необхідність перегляду парадигми управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання в динамічному конкурентному середовищі зумовлюється невідповідністю традиційних управлінських підходів і технологій вимогам забезпечення успішного функціонування суб'єктів господарювання на ринку, що пояснюється окресленням нових проявів конкурентних відносин як трансформаційних реакцій на зміну природи і суб'єктів господарювання, і природи конкуренції за умов наростання значущості інноваційних чинників розвитку. Це потребує зміни підходів у методології дослідження конкуренції з акцентом на прогресуючу експансію інновацій у глобальному масштабі.

2. Дослідження процесів трансформації відносин конкуренції дозволило сформулювати ознаки зміни її природи і виявити додаткові аргументи на користь поширення концепції спільного творення цінності виробниками і споживачами продукції та проникнення споживача в механізм управління бізнес-процесом. Аналіз еволюції їх взаємовідносин дав змогу окреслити споживача як частину принципово нової системи компетенцій, а таке бачення формує підґрунтя для окреслення тенденції зміни центрів компетенцій і виявлення додаткових джерел інтелектуального капіталу і, відповідно, модифікацію взаємодії окремих фаз суспільного відтворення та подальшу конвергенцію сфери виробництва і споживання, а також часткове нівелювання сфери обміну. Логічним наслідком розвитку нових форм конкуренції, особливо міжланцюгової і внутрішньоланцюгової, є міграція центрів привабливості бізнесу і, відповідно, центрів конкуренції, що повною мірою узгоджується з основними положеннями теорії домінуючої економіки.

3. На основі дослідження еволюції теоретичних концептів формування конкурентних переваг у дисертації доведено необхідність розробки і впровадження управлінських інновацій, які створюють базис, у т. ч. й мотиваційне середовище, для формування інших типів інновацій. За таких умов управління конкурентоспроможністю суб'єкта господарювання також вимагає реалізації інноваційного підходу, причому на перше місце виступають інновації у сфері бізнес-процесів, випереджаючи за своєю значущістю технологічні нововведення. На цьому тлі контрастним є слабкий попит вітчизняних суб'єктів на інновації, а також низький рівень генерування знань, поширення та абсорбції національною економікою і окремими суб'єктами господарювання результатів міжнародних і вітчизняних інноваційних проектів. Відсутність дієвих інституціональних заходів у цьому напрямі загрожує переростанням у системну кризу несумісності з передовими економіками.

4. Проведений аналіз дефініцій конкурентоспроможності суб'єктів господарювання дозволив виявити основну відмінність між ними - глибину проникнення до економічної сутності - від виявлення першооснови до форми її представлення, а також встановити тенденцію до розуміння сутності конкурентоспроможності з позицій накопичення компетенцій суб'єкта господарювання, які забезпечують виробництво конкурентоспроможної продукції. В роботі запропоновано трактування конкурентоспроможності суб'єкта господарювання з позицій формування інноваційного ресурсу конкурентоспроможності, який є фокусом інтересів користувачів інформації про неї. Виявлена тенденція зближення інтересів користувачів інформації навколо інноваційного ресурсу конкурентоспроможності дозволила побудувати полігармонійну теоретичну модель, яка є ієрархією понять конкурентоспроможності.

5. В дисертації обґрунтовано доцільність і необхідність розгляду конкурентного середовища як мегасистеми з обов'язковим урахуванням тенденцій взаємодії товарного, фінансового ринку та ринку робочої сили, що дозволяє виявляти нові ринкові можливості і здійснювати ефективне управління конкурентоспроможністю суб'єкта господарювання. Ринки і ринкові можливості, а також варіанти використання ресурсів досить корельовані, що зумовлює обмеження якісного їх оцінювання при автономному дослідженні. Рівень конкуренції і стан конкурентного середовища необхідно досліджувати у комплексі, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків конкуренції на товарних і фінансових ринках, а також ринку робочої сили. У цьому контексті зроблено висновок про наростання значущості макрочинників в управлінні конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання і, відповідно, державного регулювання процесів формування дієвого конкурентного середовища.

6. Виявлені напрями впливу глобалізації на конкурентне середовище, а також проведене дослідження причинно-наслідкових зв'язків формування індексу глобальної конкурентоспроможності дозволили констатувати відсутність в Україні дієвого конкурентного середовища, здатного стимулювати стабільні темпи економічного зростання і забезпечувати гарантовані рівноправні умови функціонування суб'єктів господарювання. Результати міжнародних порівнянь демонструють загострення проблеми формування в Україні дієвого конкурентного середовища і зумовлюють пошук нестандартних підходів до побудови моделей управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання. У роботі доведено, що створення дієвого конкурентного середовища можливе на основі інноваційного забезпечення його інституціональних змін для реалізації стратегічної мети державної політики у сфері конкурентоспроможності на всіх рівнях управління.

7. Концептуалізація процесів формування конкурентного середовища потребувала дослідження особливостей приватизації, корпоратизації та реструктуризації в Україні з метою виявлення їх позитивних і негативних впливів на динаміку формування конкурентних відносин. Результати дослідження показали високий рівень кореляції рейтингів приватизаційних процесів і конкурентної політики, а виявлені особливості процесів приватизації і корпоратизації для окремих груп постсоціалістичних країн дозволили зробити висновок про суперечливий і різновекторний їх вплив на конкурентоспроможність суб'єктів господарювання. Міжнародні порівняння дали підстави для висновку про знач-но нижчий рівень оцінок процесів реструктуризації порівняно з приватизаційними процесами, що вказує на відсутність системності у здійсненні інституціональних перетворень у вітчизняній економіці. Виявлені протиріччя між задекларованими пріоритетами структурної перебудови економіки і реальними стратегічними позиціями ряду галузей і підгалузей промисловості слугували відправним пунктом для розроблення підходів до перегляду структурних реформ та інструментарію їх реалізації.

8. Результати оцінювання конкурентного середовища на різних типах товарних ринків дозволили виявити додаткові аргументи на підтвердження тенденції дезінтегрування і конвергенції традиційних галузей, а також реконфігурації бар'єрів входження в галузь. Ці процеси переплітаються з лібералізацією торговельного і валютного режимів, зростанням рівня відкритості ринків, особливо після вступу України до СОТ. Дослідження структури різних типів товарних ринків України продемонструвало несуттєві зрушення у розширенні конкурентного сектора економіки упродовж останніх років, а також про зростання рівня концентрації на деяких конкурентних ринках, що призводить до посилення конкуренції на якісно новій основі. Вивчення світових потоків товарів дозволило виявити феномен зміни динаміки світового експорту на користь продуктів, які не призначені для кінцевого споживання, що пояснюється зміною стратегій конкуренції найвпливовіших учасників ринку і дозволяє прогнозувати значні трансформації глобального конкурентного середовища. Дослідження регіонального зрізу товарних ринків України показало вищий рівень інституціональних обмежень розвитку конкуренції на них порівняно з державними, що потребує узгодження державних і регіональних пріоритетів розвитку.

9. Розгляд конкурентного середовища як мегасистеми потребує урахування ситуації на ринку робочої сили як такого, що значною мірою визначає конкурентоспроможність суб'єктів господарювання і зумовлює вплив нових тенденцій на їх ринковий успіх, у першу чергу - через конкуренцію за дефіцитні категорії персоналу. З іншого боку, наявність в Україні дешевої робочої сили згортає мотиваційні основи підвищення технічного рівня виробництва і впровадження ресурсозберігаючих технологій, що є додатковим бар'єром розвитку інноваційної конкуренції. У роботі сформульовано тенденції ринку робочої сили в Україні і в європейських країнах, які необхідно враховувати при розробленні кадрової політики на макро- і мікрорівнях.

10. Вивчення специфіки впливу фінансового ринку на формування конкурентного середовища дозволило виявити новітні тенденції трансформації цієї важливої детермінанти економічного розвитку, означити прояви негативного впливу світової фінансової кризи на конкурентоспроможність вітчизняних суб'єктів господарювання, а також сформулювати основні тенденції розвитку фондового ринку України в контексті глобалізації. В роботі обґрунтовано напрями інституціональних змін фондового ринку з метою формування сприятливого конкурентного середовища.

11. Інноваційний розвиток, який базується на тенденції інтелектуалізації усіх сфер суспільного життя, експансії нововведень і формуванні вектору розвитку у напрямі інтелектуального лідерства, має в основі інтеграційну властивість суб'єкта господарювання - мінливість, що забезпечує його адаптацію або випереджуючий розвиток через механізми власної ідентифікації, саморозвитку та інтегративності. Виявлення логічного зв'язку мінливості суб'єкта господарювання і динамічності конкурентного середовища дозволило обґрунтувати об'єктивну необхідність формування інноваційного типу його конкурентної поведінки і побудови різнорівневих інновацій у сфері продуктів та послуг, бізнес-процесів, психології і поведінки персоналу та клієнтів.

12. Дослідження передумов формування інноваційного підґрунтя конкурентоспроможності суб'єктів господарювання дозволило показати неспроможність вітчизняного ринку сприяти продукуванню, поширенню і абсорбції інновацій. За таких умов суб'єкт господарювання, обравши будь-який варіант стратегії конкуренції, повинен орієнтуватися, як мінімум, на створення елементів, притаманних інноваційним підприємствам, з подальшим системним формуванням ознак підприємства такого типу. Можливим виходом з хронічної ситуації відставання вітчизняної інноваційної сфери від світових тенденцій визначено виокремлення і концентрацію зусиль на окремих етапах інноваційного процесу з подальшим інтегруванням отриманих результатів до глобального інноваційного процесу.

13. Дослідження супідрядності тенденцій, явищ і процесів управління, а також доведення сформованих концептів до рівня практичної реалізації дозволило сформувати концепцію управління конкурентоспроможністю на макро- і мікроекономічному рівнях з урахуванням зближення і часткового дублювання критеріїв оцінювання індексів розвитку k-суспільства і глобальної конкурентоспроможності, в першу чергу - інноваційних чинників. Значно вищий рейтинг України за індексом розвитку k-суспільства демонструє підґрунтя для зростання конкурентоспроможності України на інноваційних засадах. Такий висновок може слугувати основою для гармонізації конкурентної, інноваційної та кадрової політик держави.

14. Трактування конкурентоспроможності суб'єкта господарювання з позицій інноваційного ресурсу в межах сформованої концепції передбачає вартісний вираз його ключових компетенцій - системи інтегрованих ресурсів, що акумулюються в матеріальних і нематеріальних активах і використовуються для отримання взаємної вигоди виробником і споживачем. У дисертації запропоновано розширення інформаційної бази для прийняття рішень користувачами інформації на основі показника вартості інноваційного ресурсу конкурентоспроможності шляхом двовекторного фокусування дослідження. Перевагою цього методологічного підходу є достатній рівень універсальності і можливість використання у міжгалузевому аналізі. У роботі також доведено необхідність формування креативної мережі на макро- і мікрорівнях як важливої складової імплементації концепції управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання.

15. У дисертації обґрунтовано модель управління конкурентоспроможністю суб'єкта господарювання на мікрорівні, засадами побудови якої є: зміна пріоритетів у стратегічному управлінні; створення системи інноваційного управління персоналом; управління гнучкістю суб'єкта господарювання. Пріоритетами стратегічного управління визначено нове змістове наповнення системи стратегічного аналізу конкурентного середовища, використання усіх варіантів формування ціннісних інновацій, поєднання проблематики стратегічного і антикризового управління, урахування життєвого циклу суб'єкта господарювання при визначенні стратегічних цілей, а також стратегічну спрямованість усіх управлінських функцій. Серед пріоритетів інноваційного управління персоналом виділено п'ять модулів, які включено до блочно-агрегованої моделі управління з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку систем менеджменту персоналу. Управління гнучкістю суб'єкта господарювання пропонується здійснювати на базі методів імітаційного моделювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Тарнавська Н. П. Управління конкурентоспроможністю підприємств: теорія, методологія, практика / Наталія Петрівна Тарнавська. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - 570 с. (33,1 д.а., рецензії: д.е.н., проф. Л. Г. Ліпич. Актуальні проблеми управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання: інноваційний аспект // Вісник ТНЕУ. - 2008. - № 3. - С. 156-158; д.е.н., проф. І. А. Маркіна. Нові аспекти управління конкуренто-спроможністю суб'єктів господарювання у суспільстві, яке базується на знаннях // Науковий вісник ПУСКУ. - 2008. - № 1 (26). - С. 268-269).

2. Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями: региональный аспект: монография [под общ. ред. д. э. н., проф. Крамаренко В. И.] - Симферополь: Культура народов Причерноморья, 2007. - 263 с. (особисто авторові належить розділ 6 «Управління конкурентоспроможністю підприємств України на міжнародних ринках: інноваційний аспект», 1,91 д.а.).

3. Корпоративне управління в Україні: теоретико-методологічні аспекти / [О. М. Сохацька, Н. П. Тарнавська, А. М. Тибінь та ін.] - Тернопіль: Еконо-мічна думка, 2007. - 359 с. (особисто авторові належать розділи 1.1; 2.2; 4.1; 5.1. Розділ 4.2 написано у співавторстві з О. Пробоїв. Загальний обсяг тексту, що належить авторові, складає 3,97 д.а.).

Підручники і посібники

1. Тарнавська Н. П. Менеджмент: теорія та практика: підр. [для студ. вищих навч. закл.]. / Тарнавська Наталія Петрівна, Пушкар Роман Михайлович. - Тернопіль: Карт-бланш, 1997. - 456 с. (32,3/16,6 д.а., особисто авторові належать розділи, означені у вступі підручника. Наступні видання - 2003 р. і 2005 р.).

2. Тарнавська Н. П. Стратегічний менеджмент: практикум [для студ. вищих навч. закл.]. / Тарнавська Наталія Петрівна, Напора Олег Романович. - Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. - 287 с. (17,93/8,97 д.а.).

Статті у наукових фахових виданнях

1. Тарнавська Н. Новітні прояви конкуренції у суспільстві, яке базується на знаннях / Н. Тарнавська // Економіка України. - 2008. - № 2. - С. 4-16 (0,86 д.а.).

2. Тарнавська Н. Фондовий ринок в системі детермінантів конкурентного середовища: стан, тенденції та напрями регулювання в Україні / Наталія Тарнавська // Вісник Тернопільського нац. екон. ун-ту. - 2008. - № 5. - С. 231-248 (1,47 д.а.).

3. Тарнавська Н. П. Методологічний підхід до формування креативної мережі в системі управління конкурентоспроможністю суб'єктів господа-рювання / Н. П. Тарнавська // Вісник економічної науки України. - 2008. - № 1 (13). - С. 147-152 (0,68 д.а.).

4. Становлення і розвиток українського ринку цінних паперів та його інтеграція до світового [Аналітична записка за матеріалами Тринадцятої міжнар. наук. конф., Анталія, 2008]. - Вісник Тернопільського нац. екон. ун-ту. - 2008. - № 4. - С. 165-181 (1,29/0,17 д.а., особистий внесок: розроблено заходи нормативно-правового, методологічного, методичного та організаційно-інформаційного характеру для побудови дієвої моделі вітчизняного ринку цінних паперів як детермінанти конкурентного середовища).

5. Тарнавська Н. Інноваційне забезпечення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання України / Наталія Тарнавська // Економіст. - 2007. - № 10. - С. 56-61 (1,25 д.а.).

6. Ляшенко О. Теорія нового економічного росту: розвиток через інновації / Оксана Ляшенко, Наталія Тарнавська // Вісник Тернопільського нац. екон. ун-ту. - 2007. - № 5. - С. 255-260 (0,60/0,30 д.а., особистий внесок: виявлено причини несумісності інноваційної і конкурентної політик, сформульовано пропозиції щодо перебудови інноваційного процесу через механізм гармонізації інноваційної і конкурентної політик).

7. Пошук новітньої парадигми економічного розвитку постсоціалістичних країн і Україна [Аналітична записка за матеріалами Одинадцятої міжнар. наук. конф.]. - Вісник Тернопільського нац. екон. ун-ту. - 2007. - № 1. - С. 141-160 (1,67/0,57 д.а., особистий внесок: розроблено рекомендації за напрямом «Розвиток процесів приватизації, реструктуризації, корпоратизації»).

8. Тарнавська Н. П. Мотиваційне середовище розвитку персоналу як чинник формування інноваційного типу поведінки малих підприємств / Н. П. Тарнавська, І. В. Турський // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. «Економіка». - 2007. - Спецвипуск 22, Ч. ІІІ. - С. 216-223 (1,05/0,53 д.а., особистий внесок: розкрито сутність та ознаки мінливості суб'єктів господарювання у конкурентному середовищі, визначено сутність інноваційного типу їхньої поведінки).

9. Тарнавська Н. П. Побудова інноваційної моделі управління конкурен-тоспроможністю підприємства на основі розвитку креативної мережі / Н. П. Тарнавська // Вісник НУ «Львівська політехніка». - 2007. - № 579. - С. 596-602 (0,67 д.а.).

10. Тарнавська Н. П. Ціннісноорієнтований підхід до управління ланцюговими процесами в нових конкурентних умовах / Н. П. Тарнавська, Р. Б. Сивак // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 4 (70). - С. 3-12 (0,76/0,38 д.а., особистий внесок: визначено і обґрунтовано напрями використання економічної категорії «цінність» при дослідженні економічних ланцюгових процесів у нових конкурентних умовах).

11. Тарнавська Н. П. Трансформація відносин конкуренції у суспільстві, заснованому на знаннях / Н. П. Тарнавська // Вісник НУ «Львівська політехніка». - 2007. - № 580. - С. 158-167 (0,95 д.а.).

12. Тарнавська Н. Напрями удосконалення антимонопольної політики в Україні / Н. Тарнавська // Вісник Хмельницького національного університету. - 2006. - №3. - С. 56-61 (0,64 д.а.).

13. Тарнавська Н. Діалектика конкурентного середовища в постсоціа-лістичних країнах: вплив приватизації, реструктуризації і корпоратизації / Наталія Тарнавська // Вісник Тернопільського держ. екон. ун-ту. - 2006. - № 5-2. - С. 219-234 (1,14 д.а.).

14. Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг і Україна [Аналітична записка за матеріалами Десятої міжнар. наук. конф.]. - Вісник Тернопільського держ. екон. ун-ту. - 2006. - № 1. - С. 178-199 (0,9/0,2 д.а., особистий внесок: розроблено рекомендації за напрямом «Розвиток світового ринку транспортних послуг»).

15. Тарнавська Н. Розвиток конкурентного середовища у сфері транс-портних послуг / Наталія Тарнавська // Вісник ТАНГ. - 2005. - № 5-2. - С. 96-107 (0,5 д.а.).

16. Тарнавська Н. П. Глобальні і національні особливості формування сприятливого конкурентного середовища в Україні / Н. П. Тарнавська // Вісник НУ «Львівська політехніка». - 2005. - № 526. - С. 653-660 (1,64 д.а.).

17. Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародний рух капіталу [Аналітична записка за матеріалами Дев'ятої міжнар. наук. конф.]. - Вісник ТАНГ. - 2005. - № 1. - С. 175-194 (0,9/0,2 д.а., особистий внесок: розроблено рекомендації за напрямом «Формування дієвої інфраструктури світового фінансового ринку»).

18. Тарнавська Н. П. Інноваційна модель управління підприємством: погляд у перспективу / Н. П. Тарнавська // Регіональні перспективи. - 2004. - № 3-5 (40-42). - С. 112-115 (0,4 д.а.).

19. Тарнавська Н. Вплив міжнародної мобільності капіталу на форму-вання конкурентного середовища в Україні / Наталія Тарнавська // Вісник ТАНГ. - 2004. - № 5-1. - С. 151-161 (0,76 д.а.).

20. Мельник А. Розвиток корпоративного управління в глобальному середовищі / А. Мельник, Н. Тарнавська // Вісник ТАНГ. - 2004. - № 4. - С. 196-198 (0,17/0,10 д.а., особистий внесок: сформовано напрями розвитку корпоративного управління в Україні).

21. Тарнавська Н. Управління безперервним розвитком персоналу як засіб формування конкурентних переваг організації / Наталія Тарнавська // Вісник ТАНГ. - 2003. - № 5/2. - С. 78-81 (0,40 д.а.).

22. Тарнавська Н. Зміна природи організації у «новій економіці»: формування нових підходів до управління / Наталія Тарнавська // Вісник ТАНГ. - 2002. - № 8-2. - С. 83-88 (0,40 д.а.).

23. Тарнавська Н. Зміна акцентів у формуванні конкурентних переваг / Наталя Тарнавська // Вісник ТАНГ. - 2002. - № 5. - С. 137-140 (0,3 д.а.).

24. Тарнавська Н. Стратегічні акценти систем менеджменту вітчизняних підприємств / Н. Тарнавська // Вісник ТАНГ. - 2002. - № 7/1. - С. 31-35 (0,50 д.а.).

25. Тарнавська Н. П. Організаційні вдосконалення як форма внутрі-фірмового підприємництва / Н. П. Тарнавська // Вісник НУ «Львівська політехніка»: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2001. - № 417. - С. 206-211 (0,43 д.а.).

26. Тарнавська Н. Проблеми економічної інтеграції України в Європей-ський Союз: європейські студії / Н. Тарнавська, В. Мельник // Регіональна еко-номіка. - 2001. - № 1. - С. 255 - 263 (0,69/0,35 д.а., особистий внесок: узагаль-нено міжнародний досвід щодо підготовки кадрів для європейської інтеграції).

27. Тарнавська Н. П. Методологічні аспекти управління конкуренто-спроможністю підприємств / Н. П. Тарнавська // Регіональні перспективи. - 2000. - № 2-3. - С. 208-211 (0,65 д.а.).

28. Мельник А. Ф. Економічна інтеграція в ЄС: проблеми інвестиційної стратегії / А. Ф. Мельник, Н. П. Тарнавська // Регіональна економіка. - 1999. - № 4. - С. 274-279 (0,46/0,23 д.а., особистий внесок: узагальнено питання галузевої політики і політики інвестицій).

29. Тарнавська Н. Мікроекономічні проблеми антикризового управління в Україні / Наталія Тарнавська // Вісник ТАНГ. - 1998. - № 5. - С. 12-20 (0,76 д.а.).

30. Тарнавська Н. Формування кадрової політики вітчизняних підприємств у світлі тенденцій європейського ринку праці / Наталія Тарнавська // Матеріали третьої міжнар. наук. конф. [Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти], (Ялта-Форос, 14-16 вересня 1998р.), 1998. - С. 198-204 (0,58 д.а.).

31. Тарнавська Н. Оцінка сфери бізнесу та її перспективної привабливості при формуванні конкурентних переваг фірми / Наталія Тарнавська // Вісник ТАНГ. - 1997. - № 2. - С. 83-89 (0,57 д.а.).

Основні наукові статті в інших виданнях:

32. Тарнавська Н. П. Побудова інноваційної моделі управління конкурен-тоспроможністю підприємства з урахуванням динамізму міжнародного ринку капіталів / Н. П. Тарнавська // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Сер. «Економічні науки». - 2007. - № 1 (18). - С. 52-58 (0,81 д.а.).

33. Lilija Kondratskaja. Die Konkurrenzfдhigkeit der ukrainischen Betriebe auf dem Arbeitsmarkt der Ukraine und der Europдischen Union / Lilija Kondratskaja, Natalija Tarnavskaja // Forschungsinstitut der Internationalen Wissenschaftlichen Vereinigung fьr Weltwirtschaft und Weltpolitik (IWVWW). - XXII. Europawissenschaftliche Konferenz - Europawoche - Berlin, April, 2004, S. 67-76 (0,62/0,32 д.а., особистий внесок: досліджено сутність категорії «конкуренто-спроможність підприємства на ринку робочої сили» і систематизовано критерії оцінювання підприємства на цьому ринку).

34. Lilija Kondratskaja. Zu den Wechselbeziehungen zwisсhen den Arbeitsmдrkten der erweiterten Europдischen Union und der Ukraine / Lilija Kondratskaja, Natalija Tarnavskaja // Forschungsinstitut der Internationalen Wissenschaftlichen Vereinigung fьr Weltwirtschaft und Weltpolitik (IWVWW). - Berlin, Oktober 2004, S. 26-34 (0,56/0,28 д.а., особистий внесок: досліджено ситуацію на ринку робочої сили України та сформульовано його основні ознаки, виявлено позитивні і негативні наслідки міграційних процесів для України).

35. Галузевий стандарт вищої освіти України. Засоби діагностики якості вищої освіти. Система базових тестових завдань з нормативних дисциплін професійної програми підготовки фахівця рівня «спеціаліст (магістр)». - К : Міністерство освіти і науки України, 2004. - 156 с. (6,5/0,77 д.а., особистий внесок - блок тестів з дисципліни «Стратегічний менеджмент»).

36. Тарнавська Н. П. Інноваційне управління персоналом підприємства / Н. П. Тарнавська // Зб. наук. праць за матеріалами конф. [«Соціально-економічні дослідження в перехідній економіці. Проблеми управління інноваційною діяльністю»] / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Вип. 4 (ХХХV) / відпов. ред. академік НАН України М. І. Долішній. - Львів, 2002. - С. 88-96 (0,45 д.а.).

37. Тарнавська Н. Партнерство соціальне / Н. Тарнавська / Економічна енциклопедія: у 3 т. / С. В. Мочерний (гол. ред.). - К.: Видавничий центр «Академія», 2000-2002. Т. 2: К (концентрація капіталу) - П (портфельний аналіз). - 2001. - С. 699-701 (0,41 д.а.).

38. Тарнавська Н. Менеджмент стратегічний / Н. Тарнавська / Економічна енциклопедія: у 3 т. / С. В. Мочерний (гол. ред.). - К.: Видавничий центр «Академія», 2000-2002. Т. 2: К (концентрація капіталу) - П (портфельний аналіз). - 2001. - С. 311-313 (0,30 д.а.).

39. Панченко Є. Менеджмент операційний / Є. Панченко, Н. Тарнавська / Економічна енциклопедія: у 3 т. / С. В. Мочерний (гол. ред.). - К.: Видавничий центр «Академія», 2000-2002. Т. 2: К (концентрація капіталу) - П (портфельний аналіз). - 2001. - С. 307-308 (0,15/0,08 д.а., особистий внесок: сформовано критерії оцінювання досягнення завдань операційного менеджменту, визначено взаємозв'язок продуктивності та конкурентоспроможності організації).

40. Тарнавська Н. Особливості сучасної концепції побудови конку-рентних переваг зарубіжними та вітчизняними підприємствами / Н. Тарнавська // Вісник ТАНГ. - 2001. - № 18. - С. 54-59 (0,54 д.а.).

41. Тарнавська Н. Особливості формування і реалізації конкурентних стратегій малих і середніх фірм у постсоціалістичному просторі СНД: приклад України / Н. Тарнавська // Проблеми маркетингу в постсоціалістичних країнах. Збірник наукових праць. За наук. ред. проф. А. Ліманського, проф. Д. Штефанича. - Тернопіль - Катовіце: Джура, 2001. - С.73-82 (0,53 д.а.).

42. Тарнавська Н. Проблеми відновлення і розвитку інвестиційного потенціалу в системі антикризового управління підприємством / Н. Тарнавська, О. Сохацька // Персонал. - 2000. - № 1 (55). - С. 151-155 (0,42/0,21 д.а., особистий внесок: сформульовано передумови покращення інвестиційної політики на макро- і мікрорівнях).