Залежно від характеру виробів і послуг, особливостей організації й технології їх виробництва розрізняють два основних методи калькулювання собівартості продукції:

v метод послідовного підсумовування прямих витрат і витрат, що розподіляються, по видах продукції (позамовна калькуляція);

v метод розподілу (поділу) сукупних витрат по калькульованих об'єктах, заснований на групуванні витрат по процесах (періодах, стадіях, фазах) виробництва (попроцесна калькуляція). [17, 97]

Розглянемо більш детально кожен з цих методів.

Позамовна калькуляція. Метод калькулювання за замовленнями застосовується тоді, коли продукція виробляється окремими партіями чи серіями або відповідно до технічних умов замовника. В останньому випадку собівартість виробництва одиниці продукції для різних замовлень може бути різною. Позамовна калькуляція широко використовується виробниками, які працюють на основі замовлень в авіаційній промисловості, машинобудуванні, будівництві та інших галузях з індивідуальним асортиментом виробів і послуг. Цей метод використовують як при калькулюванні основної товарної продукції, так і при обчисленні собівартості виробів та робіт у капітальному будівництві, житлово-комунальному господарстві, виготовленні нестандартного устаткування тощо.

Об'єктом обліку в позамовному методі є окреме виробниче замовлення на один або декілька однорідних виробів (на підприємствах серійного і масового виробництва) або на кожний виріб (на підприємствах дрібносерійного або індивідуального характеру виробництва), а також на виконання дослідних, експериментальних, ремонтних робіт. [14,1]

Основні характеристики позамовної калькуляції:

· безліч замовлень виконуються протягом періоду;

· витрати на виробничі матеріали, оплату праці виробничих робітників і виробничі накладні витрати акумулюються по кожному замовленню;

· позамовна картка є ключовим документом;

· витрати списуються відповідно до завершення замовлення;

· звітна калькуляція складається після закінчення робіт за замовленням. [6,1]

Позамовна система має на практиці кілька варіантів:

- контрактний -облік витрат по великих одиницям продукції, виробництво яких проходить протягом тривалого періоду часу, з обов'язковим укладанням договорів, коли собівартість визначається за контрактом у цілому і окремих етапах його виконання;

- поіздельний- облік витрат організується по кожному найменуванню виробів або групі однорідних виробів, а собівартість обчислюється шляхом ділення загальних витрат на кількість виготовленої продукції даного виду протягом звітного періоду;

- подетально -облік витрат ведеться по конкретних найменувань деталей, що виготовляються, по збірці деталей у вузли, вузлів - у вироби, а собівартість виробу визначається підсумовуванням собівартості комплекту деталей і витрат по складальних робіт;

- внутрішньовиробничі замовлення - витрати узагальнюють за однорідними об'єктам (одиничним), досвідченим зразкам нової техніки, експериментальним виробам, їх собівартість калькулюється, як правило, після закінчення звітного періоду.

Кожен варіант характеризується особливостями вибору об'єктів обліку витрат, документування прямих витрат, узагальнення та розподілу непрямих витрат між готовою продукцією і незавершеним виробництвом, а також між замовленнями. [13, 163]

Попроцесний метод калькуляції. Система попроцесного калькулювання собівартості застосовується в тих виробництвах, де серійно або масово роблять одноманітну або приблизно однакову продукцію, або мають безперервний виробничий цикл. Попроцесне калькулювання витрат використовують і ті підприємства, технологія яких передбачає виконання кожним виробничим підрозділом окремої частини виробничого процесу і пересування продукту від однієї операції до іншої у міру обробки. Останній підрозділ закінчує виробництво і здає продукцію на склад готових виробів. Витрати узагальнюють за певний період часу по виробничих підрозділах безвідносно до виробів. До таких виробництв відносять хімічну, нафтопереробну, текстильну, цементну і інші галузі промисловості серійного і масового типу виробництва, а також підприємства добувної галузі, электро- і теплостанцій, здобич будівельних матеріалів і окремі види виробництв товарів народного споживання. [11, 203-204]

Суть попроцесного методу полягає в тому, що прямі і непрямі витрати враховуються по статтях калькуляції на увесь випуск продукції. У зв'язку з цим середню собівартість одиниці продукції визначають діленням суми усіх зроблених за місяць витрат (в цілому по підсумку і по кожній статті) на кількість готової продукції за цей же період. Об'єкти обліку витрат часто співпадають з об'єктами калькуляції. [8,153]

Особливості попроцессного методу калькулювання характеризуються:

v накопиченням виробничих витрат по процесах безвідносно до видів і підвидів продукції;

v включенням витрат у собівартість випущеної продукції за календарний період;

v відкриттям аналітичних рахунків до рахунку «Основне виробництво» для кожного підрозділу;

v розрахунком умовного об'єму випуску продукції, що складається з готових і незавершених продуктів;

v розподілом прямих матеріальних витрат, що здійснюються на початку виробничого процесу, виходячи з кількості заданої у виробництво сировини;

v розподілом доданих (прямі трудові витрати та загальновиробничі витрати) витрат рівномірно протягом виробничого циклу відповідно до кількості умовного об'єму виробництва;

v калькулюванням витрат у готову продукцію і незавершене виробництво.

v Попроцессном система може бути утворена за одним з таких варіантів:

o однопроцессний - узагальнення витрат провадять за галузевим статтями по виробництву в цілому, калькулювання собівартості окремих видів продукції залежить від наявності або відсутності незавершеного виробництва, одно-або кілька-продуктового випуску;

o попроцессний -виробничі витрати групують всередині одного переділу за однорідними технологічним операціям, собівартість окремих видів продукції визначається діленням загальних витрат технологічної операції (процесу) на кількість умовної продукції, виробленої в цьому процесі;

o попередільний - прямі виробничі витрати плануються і враховуються за переділами виробничого процесу, всередині кожного переділу витрати групуються за статтями калькуляції; продукція, вироблена протягом місяця, калькулюється з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва; собівартість обчислюється в кожному переділі виходячи з власних виробничих витрат, інші витрати загального характеру розподіляються по переділах і видах продукції непрямим шляхом;

o комплексні виробництва - відокремлення витрат здійснюють за технологічними процесам усередині одного переділу, сировину розподіляють між видами основних продуктів відповідно до витратними коефіцієнтами, вартість побічних продуктів виключають з комплексних витрат, решту витрат розподіляють між видами основних продуктів на підставі економічно обгрунтованих натуральних одиниць баз розподілу . [7, 157-159]

Звичайно вибір того або іншого методу калькулювання в значній мірі залежить від характеристик виробничого процесу і видів виробленої продукції (порівняльна характеристика методів у Додатку 1). Крім цих двох методів у практиці планування й обліку використовуються модифікації цих методів при виробництві спільно вироблених (сполучених) продуктів.

"Метод загальної калькуляції" - передбачає розподіл як змінних так і постійних витрат на одиницю продукції. Цим методом користувалися в умовах «командно-адміністративної» системи управління, і дотепер він залишається основним методом калькулювання витрат на вітчизняних підприємствах.

У ринковому господарстві, як вважає більшість західних економістів, перевагу варто віддавати складанню калькуляцій собівартості продукції "методом величини покриття". Суть цього методу полягає в тому, що по окремих видах продукції розподіляються тільки змінні витрати, розраховуються розмір виручки й маржинальний прибуток (власне це і є величина покриття). А в цілому по підприємству розраховуються умовно-постійні витрати, повна собівартість і прибуток.

Економічний зміст "величини покриття" полягає в тому, що його величина є тією частиною виручки від реалізації продукції, яку підприємство, з одного боку, використовує для покриття умовно-постійних витрат, а з іншого боку - по можливості для утворення прибутку.

Також калькуляція класифікується на 2 методи, залежно від періоду, що включається до розрахунків - метод середньої зваженої та метод ФІФО, детальніше про них можна дізнатися з Додатка 2.

Тепер розглянемо набори дій по реалізації методів вище, тобто способів калькуляції. Серед способів калькулювання найпоширенішими є:

1. Спосіб нагромадження (сумування) витрат. Сутність його полягає у тому, що собівартість калькуляційного об'єкта та одиниці визначається сумуванням витрат за частинами продукції або продукції загалом, за процесами, за переділами. За позамовного методу калькулювання витрати послідовно нагромаджуються в картках з початку виконання замовлення і його закінчення.

2. Спосіб розподілу витрат. Його використовують у виробництвах комплексного перероблення сировини, при отриманні декількох видів продукції в одному процесі та за неможливості прямого обліку витрат за кожним калькуляційним об'єктом, а також при організації аналітичного калькуляційного обліку за групами однорідних виробів. Такий спосіб поширений у хімічній промисловості, кольоровій металургії, сільському господарстві.

3. Спосіб прямого розрахунку. Особливість його полягає у тому, що узагальнені витрати виробництва у розрізі калькуляційних об'єктів ділять на кількість калькуляційних одиниць за кожним об'єктом за статтями калькуляції або елементами витрат. Цей спосіб є універсальним і разом з іншими способами калькулювання використовується в кінцевому розрахунку собівартості продукції.

4. Спосіб виключення витрат. Застосовують його у випадку розмежування витрат та розрахунку собівартості основної та побічної продукції, яку отримують в одному технологічному процесі, і коли неможливо локалізувати витрати в аналітичному обліку. Він поширений у хімічній промисловості, сільському господарстві тощо.

5. Нормативний спосіб. Використовують його за умов, коли об'єктом обліку витрат є група однорідних виробів, облік організований за нормативним методом. У зведеному обліку витрат на виробництво, який ведуть за кожною групою однорідних виробів, витрати представлені за нормами, відхиленнями від поточних норм і змінами норм. На собівартість товарного випуску, відхилення списують лише в межах норм, тобто наявна економія витрат. Наднормативні витрати, тобто перевитрати, списують на собівартість реалізованої продукції [22, 127-129].

Таким чином, різні методи, та способи їх реалізації завжди застосовуються залежно від об'єкту калькуляції. Вибір методу калькуляції є надзвичайно важливим, адже чим швидше буде визначено собівартість, тим швидше буде працювати підприємство.

І.3 Роль і місце інновацій в удосконаленні калькуляції собівартості продукції на підприємства

Впровадження нововведень завжди мало велике значення у розвитку виробництва. У сучасному економіці роль інновацій значно зростає. Усі вони більш стають основними чинниками економічного зростання. Від того, наскільки значною буде інноваційна складова виробництва на підприємстві, залежить його стабільність і рівень розвитку на даному етапі і в майбутньому.

Так, будь-яке підприємство, що прагне до розвитку, не може обійтися без інноваційних нововведень. Воно повністю, або частково реформує себе, спосіб виробництва, технології і т.д. Але не можна забувати, що будь-які зміни на підприємстві, впливають також і на зміну в управлінні. Тобто, якщо діяльність підприємства реформується, то разом з тим має удосконалюватись управління, в тому числі і калькуляція собівартості.

Кожного року з'являється все нові й нові бухгалтерські програми, комп'ютерні інновації, які в рази полегшують калькуляцію собівартості на підприємстві. Наведемо декілька прикладів таких інноваційних програм. Програма 1С у 2012 році була модернізована для калькуляції продуктів харчування і ця версія отримала назву «1С:Громадське харчування для України». Програма 1С: Громадське харчування для України автоматизує процес складання калькуляції страви , що значно спрощує роботу бухгалтера- калькулятора і дозволяє уникнути помилок при калькуляції продуктів харчування.

Для калькуляції собівартості страв в частині вартості списаних на їх виробництво інгредієнтів в програмі передбачений звіт Калькуляції за період . Звіт може бути побудований в залежності від розрахунку суми собівартості за вартістю залишків рахунків (сума собівартості буде розрахована за значенням нормативної ціни) .

Тобто завдяки цій інновації можна уникнути помилок у розрахунках, а також пришвидшити розрахунки і зробити їх точнішими. Але ця програма не універсальна, бо підходить лише для розрахунку собівартості для продуктів харчування.

Але вже в 2013 році "Компьютерні технології" ЧП випускають програму для экономістів по калькулюванню собівартості, визначенню ціни.

Основні переваги програми:

v програма швидко прораховує і роздруковує калькуляцію собівартості , ціни на мові UA , RU або на будь-якому іншому країн СНД (переклад безкоштовний);

v дозволяє порівнювати варіанти (якщо у вас їх декілька) калькуляцій на один і той же виріб;

v в програмі можуть одночасно бути присутніми калькуляції на необмежену кількість виробів;

v існує можливість видалення і копіювання поточної калькуляції;

v дозволяє шукати в базі даних калькуляцію по найменуванню, даті;

v програма розроблена на базі MS Access одним файлом , (який входить до складу розширеного MS Office) , тому якщо у вас є такий MS Office, то ніякої інсталяції не вимагається. (Переглянути вигляд програми можна у Додатку 3.)

Таким чином інновації значно пришвидшують калькулювання собівартості і економлять людський труд і час. Позитивний вплив інновацій на калькуляцію можна побачити на таблиці нижче.

Табл. I.3.1 - «Витрати часу для трьох варіантів людино-машинних процедур під час розв'язання завдання «Калькуляція собівартості на виробництво»».

Отже, з таблиці можна зробити висновок, що завдяки інноваціям, калькуляція собівартості від ручної дійшла до роботи з ПК, тим самим робота пришвидшилась в десятки разів і було зекономлено багато часу і праці. Тобто роль інновацій у удосконаленні калькуляції собівартості надзвичайно висока, а ефект, який несуть за собою нововведення безумовно позитивний.

ІІ. Системний аналіз калькуляції собівартості діяльності пат «київська кондитерська фабрика «РОШЕН»

ІІ.1 Організаційно-економічна оцінка пат «київська кондитерська фабрика «РОШЕН»

Публiчне акцiонерне товариство «Київська кондитерська фабрика «Рошен» утворено шляхом змiни назви Закритого акцiонерного товариства «Київська кондитерська фабрика iм. Карла Маркса», зареєстрованого Голосiївською районною державною адмiнiстрацiєю 30.12.1994 р. у м. Києвi, № 1 068 120 0000 001115, Свiдоцтво про державну реєстрацiю серiї А00 №051122, код за ЄДРПОУ 00382125.

Кондитерська корпорація «Roshen» - один з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні та Східній ЄвропіНазва компанії походить з прізвища її засновника - Петра Порошенка шляхом прибирання першого та останнього складів [19]. Форма власності - спільне підприємство, приватна власність. калькуляція собівартість зарубіжний

Головний офіс Корпорації розташований у м. Київ, Україна. До складу Корпорації входять українські фабрики (Київська, дві виробничі площадки у Вінниці, та Кременчуцька); дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики (Росія) , Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), Bonbonetti Choco Kft (Будапешт, Угорщина), а також масломолочний комбінат «Бершадьмолоко», який забезпечує фабрики корпорації натуральною високоякісною молочною сировиною. [19]

До складу Корпорації входять чотири українські фабрики (Київська, Вінницька, Маріупольська і Кременчуцька); дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики «Ликонф» (Росія), Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), а також масломолочний комбінат 25 «Бершадьмолоко» та «Літинський племзавод», які забезпечують фабрики корпорації натуральною високоякісною сировиною.

Продукція представлена в Україні, Росії, Казахстані, Білорусі, країнах Кавказу, Середньої Азії, Німеччині, США, Молдові, Ізраїлі, Литві та інших країнах. Рошен входить до групи «Укрпромінвест», в якій також знаходяться підприємства «Богдан», «Агропродінвест», «Ленінська кузня», «ISTA», «Укравтозапчастина», «Рідна марка», «5 канал» та інші активи.

Структура «Roshen» організована по лінійно-функціональному принципу, тому що поділ праці в сфері керування здійснюється шляхом угрупування однорідніх робіт з функціями керування й об'єднання їх у підрозділі апарата керування підпріємством.

До складу організаційної структури входять наступні відділи:

· юридичний відділ;

· бухгалтерія;

· відділ головного технолога;

· господарський відділ;

· відділ поставок;

· відділ по охороні праці;

· економічний відділ;

· відділ головного механіка. [4, 18]

В корпорації Рошен ьеспосередньо працює 240 чоловік, хоча сумарна кількість працівників усіх фабрик безсумнівно більша. Так, кількість працівників на Київській кондитерській фабриці становить 3500 осіб, Вінницькій - 2270, Маріупольської - 1160, Кременчуцької - 985, Липецької - 1200. На молочному комбінаті «Бершадьмолоко» - 415.

Корпорація « Рошен » випускає більше 200 найменувань продукції :

w шоколадні плитки;

w шоколадні, карамельні і желейні цукерки;

w печиво;

w бісквіти;

w вафельная продукція.

Загальний обсяг виробництва на 2013 рік становить 450 тис. тонн на рік. Обсяг виробництва корпорації на 2013 рік по видам продукції можна побачити у таблиці нижче.

Таблиця ІІ.1.1 - «Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» за 2013 рр.»

На сьогодення на підпріємстві зростають виробничі потужності, збільшуються обсяги продукції, що випускається, збільшується персонал.

Для Компанії «Roshen» постачальниками є:

o какао-боби: Швейцарський компанія Taloca;

o Виробники и постачальники алкогольної продукції: ТМ «NEMIROFF», ТМ «Златогор», ТМ «Французький бульвар», ТМ «ВінЛюкс», «Бюро Вин», Одеський вино-коньячний завод;

o харчові добавки (ароматизатори): Bears (Київ), «ЕТОЛ-Україна» (Борислав Львівської обл), «Єсаром-Україна» (Харків), «Лев» (Дніпропетровськ), «Аромат» (Хмельницький);

o какао-порошок: «Світ Юніон» (Київ), «Авіс» (Макіївка), «ЗІМ» (Рівне), «Ін-Вайс» и «Троя» (Дніпропетровськ);

o цукор: Полтавський цукрозавод;

o рослінні жири (для начинки): Австралія;

o сухе молоко: Польська компанія «Пемпакс»;

o Емульгатори, ванілін: Німецька компанія" Vita +. [5, 7]

Вплив постачальників на «Roshen» достатньо суттєвий. Ціна та якість їх продукції, умови постачання, дисципліна поставок, експлуатаційні витрати безпосередньо позначаються на собівартості.

Розрахунок основних фінансово - економічних показників діяльності підприємства (табл. ІІ.1.2) проводився на основі даних річної фінансової звітності за період 2012-2014 рр.

Таблиця ІІ.1.2 - «Основні фінансово-економічні показники діяльності ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» за період 2012 -2013 рр.»

Дані таблиці свідчать, що за аналізований період спостерігається стійка тенденція до зростання чистого прибутку, але при цьому також бачимо, що собівартість продукції значно зросла, що безумовно пов'язано з курсом гривні та в зв'язку з цим збільшення вартості матеріалів, що завозяться з-за кордону.

Загалом стратегія корпорації на сьогоднішній день відома. ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" планує розширення асортименту, зменшення собівартості продукції,покращення якості продуктів харчування. Для цього значні зусилля будуть спрямовуватись на оптимізацію логістики підприємства, раціональне використання теплоенергетичних ресурсів,механізацію та автоматизацію виробничих процесів, модернізацію діючого обладнання. [20, 1]

ІІ.2 Рівень єфективності калькуляції собівартості пат «київська кондитерська фабрика «РОШЕН»

Основа діяльності кожного підприємства - це створення продукції (послуги) і її реалізація. А основна ціль - отримання прибутку. Для того, щоб отримати прибуток, треба задати таку ціну створеному благу, щоб вона була вища за витрати на його створення. Саме тому про визначення ціни не може бути і мови без відомої собівартості. Калькулювання собівартості на будь-якому підприємстві займає не останнє місце.

Основним моментом системи обліку, що забезпечує успішну роботу підприємств з підвищення ефективності виробництва та управління затратами є добре налагоджений облік виробничих затрат та науково обґрунтоване калькулювання собівартості продукції. [1, 1]

Основною ціллю ціноутворення на Київській фабриці ROSHEN є завоювання лідерства за показниками якості товару. До внутрішнїх факторів, які найбільшсуттєво впливають на процес ціноутворення на Київській фабриці ROSHEN відносять: попит, витрати, конкуренція. Тут витрати займають не останнє місце, тому ефективність калькулювання собівартості на підприємстві дуже важлива.

ПАТ “Київська кондитерська фабрика „Рошен” веде бухгалтерський облік господарських операцій щодо майна і результатів своєї діяльності в натуральних одиницях та в узагальненому грошовому виразі, шляхом безперервного документального і взаємопов'язаного їх відображення. Бухгалтерський облік господарських операцій здійснюється методом подвійного запису згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку у відповідних журналах - ордерах та аналітичних відомостях. Бухгалтерський облік повністю автоматизований. [21, 3]

На Київській фабриці ROSHEN використовують простий однопроцесний, однопередільний метод калькулювання собівартості готової продукції. А також з розділенням прямих і змінних затрат з метою підвищення ефективності управління (директ-костінг).

При застосуванні простого методу, технологічний процес не поділяється, а від першої операції до останньої становить єдине ціле [25, 41].

Але при цьому постійні витрати збирають на окремому рахунку і з заданою періодичністю списують безпосередньо на дебет рахунку фінансових результатів, наприклад, «Прибутки та збитки», тобто відносяться на фінансовий результат діяльності підприємства. [23, 14]

Найважливішим при калькуляції собівартості є визначення статей витрат. Підрахунки проводяться за такими основними статтями, як адміністративні витрати, витрати на збут, та інші операційні витрати (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація) У таблиці нижче можна побачити розподіл витрат за цими статтями на підприємстві «Рошен» за 2012-2013 рр.

Таблиця ІІ.2.1 - «Інформація про собівартість реалізованої продукції»

Можемо спостерігати, що собівартість продукції значно зросла у 2013 порівняно з 2012 роком, це можна пояснити такими причинами:

Ш відчутним рівнем зростання цін на газ, оскільки його частка в собівартості цих товарів становить близько 4%;

Ш зміна курсу гривні, за рахунок чого імпортовані матеріали значно подорожчали у національній валюті, хоч в іноземній не змінились (тому й затрати на матеріали зросли у 2013 році порівняно з 2012 на 140 тис. грн.);

Отже, ми визначили статті затрат, метод калькулювання, а тепер розглянемо більш детально процес калькуляції собівартості на ПАТ “Київська кондитерська фабрика „Рошен”.

Як зазначено у першому розділі роботи, першими розраховують планові та нормативні калькуляції, але для «Рошен» цей вид калькуляції не є важливим, так як корпорація випускає переважно продукцію перевірену часом. Досить рідко виникає потреба у підрахунку прибутку від нового виду цукерок за рахунок калькуляції майбутньої собівартості, складання кошторису та визначення майбутньої ціни. Але всі нормативні затрати усіх видів продукції «Рошен» розраховані саме за цим видом. Більш важливим для підприємства є калькуляції, що складаються за даними бухгалтерського обліку. Так, вони потрібні для контролю за виконанням управлінських (планових) рішень собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат.

Тож, як це працює. Витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт, наданням послуг , а також витрати допоміжних виробництв, непрямі витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням основного виробництва, втрати від браку відображаються за дебетом рахунку «Основне виробництво».

Прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, списуються на рахунок «Основне виробництво» з кредиту рахунків обліку виробничих запасів, розрахунків з працівниками з оплати праці та ін. На основне виробництво списуються також, непрямі витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва (адміністративні витрати).

Суми фактичної собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт, послуг відображаються за кредитом рахунка «Основне виробництво» і списуються в дебет рахунків "Готова продукція".

Дебет - витрати, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів підприємства, а кредит - витрати, що збільшують зобов'язання [10, 2].

Важливу роль займають матеріальні витрати. Етапи калькуляції цих витрат для кондитерських підприємств майже однакові і мають таку послідовність:

1. Визначити склад інгредієнтів того чи іншого виду кондитерської продукції.

2. Встановити фактичну ціну, за якою оприбутковані і відображені в обліку продукти, необхідні для виробництва кожного виду кондитерського виробу.

3. Визначити фактичні витрати інгредієнтів по виробничому звіту.

4. Розрахувати фактичну собівартість продукції в оцінці матеріальних витрат (виходячи з даних про ціну і витрати сировини та допоміжних матеріалів (тари)).

5. Провести (з метою контролю) порівняння отриманих значень з плановою собівартістю продукції.

Отже, на підприємстві «Рошен», калькуляція напівавтоматизована, всі витрати фіксуються і складають собівартість усієї виробленої продукції. Можна сказати, що калькуляція на підприємстві проводиться не абсолютно точно, тому що немає чіткої аналітики накладних затрат (витрати на управління та обслуговування виробництва і збут продукції - Додаток 4), не проводиться їх розподіл між окремими найменуваннями кондитерської продукції. Тобто фактична собівартість одиниці продукції є не точною.

Загалом можна назвати калькуляцію на підприємстві «Рошен» доволі ефективною, але у неї є свої недоліки, які варто виправити.

ІІ.3 Аналіз впливу факторів на ефективність калькуляції собівартості підприємства

Як на становлення собівартості продукції, так і на ефективність і правильність її підрахунку впливають ряд факторів. Визначимо основні з них:

v кількість виробів;

v рівень технічного оснащення на підприємстві;

v організація виробництва і праці (ергономічні характеристики);

v кількість статей затрат;

v одноманітність чи різноманітність виробів;

v рівень освіти та досвіду фахівця, що проводить калькуляцію.

Тепер почергово розглянемо як ці фактори впливатимуть на ефективність калькуляції собівартості будь-якого підприємства від майже не суттєвих до маючих сильній вплив.

Кількість виробів майже не впливає на ефективність калькуляції собівартості, але на підприємствах з меншою кількістю продукції значно легше проводити розрахунки, ніж у тій фірмі, де ця кількість більша. Але безпосереднього впливу цей фактор немає.

Одноманітність чи різноманітність виробів. На будь-якому підприємстві цей чинник має значення, так як при схожості виготовляємих продуктів, але не їх точній ідентичності складом, часто собівартість таких продуктів калькулюють загально, не поділяючи на підгрупи (як, наприклад, і у «Рошен»). Таким чином розрахування одиничної собівартість стає доволі складним. Тому на виробництвах з диференційованою продукцією значно складніше організувати ефективну калькуляцію, ніж на фірмі, де продукція однорідна. Цей фактор є передостаннім за значенням.

Наступний чинник - кількість статей затрат. Для ефективності калькуляції він є досить важливим. Так, чим детальніше розглянуті витрати і чим на більше статей вони розбиті, тим точніше будуть розрахунки і ближчі до дійсності. Але у той же час чим менше буде статей затрат, тим швидше буде проводитись калькуляція і з меншими затратами. Тому для підприємств з диференційованою продукцією ефективнішою буде калькуляція, якщо буде більш точною і розподілятись за різними видами продукту, а для підприємств з однорідною - калькуляція менш затратна і більш швидка.

Наступний фактор - організація виробництва і праці (ергономічні характеристики). Він вже має безпосередній і однозначний вплив на ефективність калькуляції. Так,чим краще організовано виробництво, тим ефективніше калькуляція. Так само - чим кращі умови праці калькулятора, тим краще він сам працює.

Друге місце посідає рівень освіти та досвіду фахівця, що проводить калькуляцію. Безумовно, досвідченіший фахівець проти неосвідчегоно буде мати надзвичайну перевагу, так він буде проводити калькуляцію швидше та менш затратно (тут мається наувазі затрата часу), ніж опонент. Тому цей чинник має надзвичайний вплив.

І перше місце - рівень технічного оснащення на підприємстві. Як зазначалося у першому розділі роботи - технічне оснащення для калькуляції собівартості є найважливішим фактором, що впливає на її ефективність. Так, це майже 90% від загального впливу. При наявності гарного технічного оснащення та програмного забезпечення можна у десятни разів покращити калькуляцію, майже довівши її до автоматизму.

Отже, на ефективність калькуляції на будь-якому підприємстві впливає ряд чинників, взявши до уваги які, можна удосконалити калькуляцію.

ІІІ. Перспективи розвитку пат «київська кондитерська фабрика «РОШЕН» та шляхи покращення калькуляції продукції

ІІІ.1 Обґрунтування перспектив розвитку пат «київська кондитерська фабрика «РОШЕН»

Розвиток підприємства означає якісні зміни та оновлення його господарської системи та організаційної структури, підвищення ефективності функціонування на основі вдосконалення техніки, технології та організації праці у всіх структурних підрозділах, підвищення якості продукції та послуг, що ним надаються. Тож для аналізу будь-якої фірми необхідно визначити перспективи розвитку.

Коли ми говоримо про ефективність підприємства, в першу чергу розглядаємо обладнання та технології, що ним застосовуються. Тобто у перспективі будь-яке підприємство завжди прямує до покращення технологічної основи виробництва. Так як основна спеціалізація фірми «Рошен» - це торгівельна діяльність, то найважливішим обладнанням будуть вітрини для розміщення товарів оскільки покупця потрібно зацікавити максимальним асортиментом товарів. Товари повинні розміщуватися так, щоб покупцеві було якнайзручніше розглядати та обирати продукцію серед великого асортименту, щоб жодна одиниця товару не залишилася поза увагою. Найкращими для цього є спеціалізовані скляні вітрини [19]. Так усі знають магазин «Рошен» на Хрещатику, де не тільки встановлена цікава вітрина у вигляді конвеєру цукерок, але і створено ляльковий гурт, щоб споживачі могли гарно провести час у магазині фірми.

Таким чином, основною ціллю компанії "ROSHEN" є перетворення продукції підприємства в продукцію масового споживання для максимізації прибутку та збільшення обсягів реалізації. Оскільки «Рошен» фірма-гігант, для аналізу перспектив розвитку треба проаналізувати її конкурентну спроможність. Так за даними таблиці нижче можемо поглянути оцінки від 1 до 3 за різними факторами цього показника.

Таблиця ІІІ.1.1 - «Інформація про конкурентоспроможність «Рошен»»

Бачимо, що конкуренція існує, але ступінь виходу на ринок дуже високий, отже не кожен може собі дозволити конкурувати с такой великою фірмою, при цьому і розмір конкурентів невеликий.

Проведений аналіз впливу конкурентного зовнішнього середовища для кондитерської галузі дає можливість визначити найбільш оптимальну для ПАТ «Кондитерська корпорація «Roshen» стратегічну позицію - «озброєний нейтралітет». Для реалізації даного підходу необхідна побудова системи збору та аналізу інформації про дії конкурентів. У рамках даної системи регулярно повинен здійснюватися збір і аналіз інформації за наступними напрямками:

v новинки в асортименті конкурентів;

v ціни в магазинах конкурентів;

v рекламна діяльність конкурентів;

v акції, спрямовані на стимулювання збуту;

v впізнаваність конкурентів, думку потенційних споживачів.

Тепер розглянемо сучасне становище фірми. Смуга випробувань для компанії почалася в 2013 році: Росспоживнагляд заборонив експорт її продукції в Росію. Вирішити проблему шляхом нарощування виробництва в РФ не вдалося - минулого року підприємство в Липецьку працює з великими перебоями. Заборона експорту привела і до зупинки Маріупольської фабрики в лютому 2014 го . Щоб компенсувати втрати, Roshen прагне в Європу. У 2013-му компанія відкрила фірмовий магазин в Будапешті, в 2014 році вперше представила свій шоколад у Швейцарії.

Корпорація не стоїть на місці, а весь час розвивається. Розроблено нові види цукерок «Кремона» з ванільно-кремовою та фісташковою начинкою, цукерки «Шоколіссімо», відновлено випуск цукерок «Ренуар»; відбувся запуск вертикально-фасувальної машини «Thuirlings» (Тюрлінг) для фасування шоколадних цукерок в преміум-пакети .Щодо освоєння нових видів продукції, розширення ринків збуту та збільшення асортименту протягом останього часу на ПАТ „Київська кондитерська фабрика Рошен” розробляються наступні види готової продукції: - цукрове печиво «Шоколадне», потужність - до 35т/добу; - плитковий шоколад вагою 200 грам; - плитковий шоколад з збільшеним вмістом горіхів, потужність - біля 20т/добу. -нові види тортової продукції. [20, 2]

Отже, у перспективі стратегічні цілі корпорації на даному етапі такі:

ь затвердити і підсилити позиції компанії як виробника і продавця продуктів харчування номер один в Україні;

ь підвищувати прибутковість за рахунок керування асортиментом і поліпшення якості виробленої продукції;

ь рухатися в напрямку розширення числа регіональних ринків, що обслуговуються, і ринків ближнього зарубіжжя;

ь покращення виробництва та керування їм для ефективнішої роботи підприємства.

ІІІ.2 Шляхи удосконалення калькуляції собівартості пат «київська кондитерська фабрика «РОШЕН»

Ми вже визначили, що на сьогоднішній день для ефективного управління підприємством необхідно мати точну інформацію про витрати для здійснення тих чи інших видів діяльності. Прийняття відповідного управлінського рішення можливо тільки при існуванні такої інформації, яка раніше концентрувалася в поняттях собівартості і повної собівартості продукції.

Облік виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції є найважливішою ланкою бухгалтерського обліку підприємства, а собівартість - одним із найважливіших показників діяльності підприємства, який впливає на рентабельність і самоокупність підприємства. Крім того, собівартість продукції визначає ступінь досягнення стратегії зниження витрат у зміцненні конкурентоспроможності підприємства. Тож приєднуюсь до тих дослідників галузі, які вважають, що найбільш доцільним для кондитерських підприємств є застосування нормативного попередільного методу калькулювання собівартості готової продукції. Тонкощі попередільного методу зазначені у першому розділі (прямі виробничі витрати плануються і враховуються за переділами виробничого процесу, всередині кожного переділу витрати групуються за статтями калькуляції), а основними елементами нормативного методу є:

§ попереднє визначення нормативної собівартості одиниці продукції на початок звітного періоду, яка береться за основу обчислення фактичної собівартості;

§ поточний облік прямих витрат за статтями калькуляції й окремими видами продукції за чинними нормами та відхиленнями від норм;

§ поточний облік зміни норм у розрізі статей витрат і окремих видів продукції;

§ калькулювання фактичної собівартості окремих видів продукції через алгебраїчне додавання нормативної собівартості на початок місяця з відхиленнями від норм (плюс перевитрати, мінус економія), також зі змінами норм на одиницю продукції. [27,1]

Отже, ПАТ Київська кондитерська фабрика «Рошен» досить велике і успішне підприємство, але з питань організації управління, зокрема калькуляції собівартості, воно може покращити свою методику, враховуючи не тільки вітчизняний але і зарубіжний досвід і таким чином економічно зрости і вдосконалитись. При цьому продовжуючи випускати стару продукцію і створювати нову, удосконалюючи методики розробки, вироблення і продажу, а також управління цими процесами ПАТ Київська кондитерська фабрика «Рошен» зможе досягти нових висот і навіть, можливо, монополізувати ринок кондирських виробів в Україні.