Ефективність використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті (м.Запоріжжя).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Верхоглядова Наталля Ігорівна, Обласний комунальний вищий навчальний заклад «Інститут підприємництва «Стратегія» (м. Жовті Води),ректор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Лепейко Тетяна Іванівна, Харківський національний економічний університет, завідувач кафедри менеджменту та бізнесу;

кандидат економічних наук, доцент Сокуренко Петро Іванович, Кременчузький університет економіки, інформаційних технологій і управління, завідувач кафедри економіки;

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд.114

Автореферат розісланий “19“ листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.С. Головкова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформаційні зміни в сучасному суспільстві, реорганізація всієї економічної системи вимагають вирішення таких важливих економічних і соціальних завдань, як забезпечення конкурентоспроможності персоналу та створення сприятливої соціальної атмосфери на підприємстві. Саме проблеми управління персоналом набувають особливої гостроти і актуальності й багато в чому визначають вектор економічного розвитку як окремого підприємства, галузі так і країни в цілому.

В даний час накопичений суспільством інтелектуальний і матеріально-технічний потенціал створює необхідну основу для трансформації в якісно новий стан розвитку економічної системи, коли домінуючим в стратегії соціального і економічного розвитку стає інтенсивний характер перетворень. Важлива роль у цьому належить управлінському персоналу. Підвищення ефективності господарювання потребує прийняття сучасних і адекватних рішень щодо управління виробничими ресурсами та вдосконалення методів управління виробничою діяльністю, що можливе лише за умови органічного включення людини з його ціннісними орієнтаціями і установками, трудовими навичками і кваліфікацією в систему господарського механізму підприємства.

На українських підприємствах машинобудування має місце погіршення якісного складу управлінського персоналу, зниження ефективності його праці, організації управління виробничою діяльністю, порушення системи відтворення управлінського потенціалу, відсутність кадрового регулювання на всіх рівнях, підвищення складності управлінської праці на промислових підприємствах та вимоги до фахівців, які її виконують. Головним наслідком такого становища є відсутність дієвого механізму розвитку управлінського персоналу.

У цих умовах стає надзвичайно важливим успішне вирішення проблем ефективного формування, діяльності і розвитку управлінського персоналу підприємства і управління цими процесами.

Ученими не визначено єдиного підходу до оцінки використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств. Різні аспекти трактування понять управлінського персоналу, його структури, оцінки трудової мотивації і відношення до праці, методики оцінки продуктивності і ефективності праці, виявлення груп показників результатів діяльності, розробки процесів атестації працівників висвітлені в працях зарубіжних та українських вчених В. Авдєєнко, В. Адамчука, А. Акмаєва, О. Амоші, Д. Богині, С. Бандур, В. Беседіна, І. Бондар, Н. Балтачеєвої, О. Єгоршина, Є. Ільіна, Л. Виготського, А. Гальчинського, В. Геєць, О. Грішнової, М.Долішнього, В. Журавльова, Л. Івановської, Л. Калініченка, А. Колота, О.Крушельницької, В. Потуданської, С. Рубінштейн, О. Румянцева, О.Скрябіної, Н. Смелзер, Н. Сисоліної, А. Файоля, В. Казаніва, Є. Маслова, Ю. Одегова, М. Крітського, Н. Суслова, Ф. Тейлора, Ф.Хміля, М.Чумаченко, В.Чекмарєва, А.Чухно Л. Шаульської та інших.

Отже, на сучасному етапі розвитку економічних систем склався цілий комплекс різноманітних наукових напрямів з питань, пов'язаних з використанням трудових ресурсів. Тим часом відсутні наукові дослідження, що розвивають теорію оцінки ефективності використання управлінського персоналу. У існуючих концепціях спостерігається ряд недоліків, пов'язаних з відсутністю: цілісності знань про управлінський персонал і особливості його формування , ефективності діяльності та ефективності розвитку; однозначної трактовки початкового понятійно-категоріального апарату; методологічної і методичної основ для оцінки і прогнозування ефективності управлінського персоналу з урахуванням особливостей окремих сфер виробництва. Жодна з існуючих методик не враховує в комплексі усіх сторін використання управлінського персоналу, а саме - формування, діяльність і розвиток. Координація процесів формування, діяльності та розвитку управлінського персоналу машинобудівних підприємств на основі сучасних методів управління персоналом дозволить значно покращити стан машинобудівних підприємств і сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності. Це свідчить про актуальність розробки комплексної системи оцінки ефективності використання управлінського персоналу машинобудівного підприємства, що разом з невирішеністю окремих наукових і практичних завдань в цій області зумовили вибір теми, мети і основних напрямків дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах науково-дослідної теми Класичного приватного університету «Організаційно-економічні засади формування та розвитку потенціалу суб`єктів господарювання в умовах ринкової економіки» (№ державної реєстрації 0106U000460), в межах якої автором розроблено напрями підвищення ефективності використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств в умовах вітчизняної економіки. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах науково-дослідної теми кафедри економіки підприємства Обласного комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємництва «Стратегія» Стратегія розвитку людського капіталу в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки” (№ державної реєстрації 0106U004146), де автором розроблено організаційний механізм процесу оцінки ефективності використання управлінського персоналу на машинобудівних підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо ефективного використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств. Для досягнення визначеної мети були поставлені такі наукові завдання:

- провести аналіз теоретичних підходів до визначення категорій «управлінська праця», «управлінський персонал», «ефективність управлінської праці» «ефективність використання управлінського персоналу»;

- здійснити аналіз сучасного стану та ефективності формування, діяльності та розвитку управлінського персоналу машинобудівних підприємств;

розробити систему оцінки ефективності використання управлінського персоналу з урахуванням ефективності їх формування, діяльності і розвитку;

обґрунтувати необхідність розвитку потенціалу управлінського працівника;

розробити організаційну модель підвищення ефективності використання управлінського персоналу;

розробити механізм процесу навчання управлінського персоналу з метою усунення негативних детермінантів його розвитку;

визначити вплив ефективності використання управлінського персоналу на конкурентоспроможність підприємства в цілому;

Об'єктом дослідження є процес використання управлінського персоналу підприємств машинобудівної галузі.

Предметом дослідження є система оцінки ефективності використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної науки у сфері управління трудовими ресурсами, розроблені у працях вітчизняних і зарубіжних науковців, нормативні документи, що регламентують трудову діяльність управлінського персоналу. Інформаційною базою дослідження є результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні матеріали.

У процесі дослідження використано наступні методи: абстрактно-логічний - при дослідження науково-теоретичних засад оцінки ефективності використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств; структурно-функціонального аналізу - при визначенні впливу показників формування, діяльності та розвитку на інтегральний показник ефективності використання управлінського персоналу; економічного аналізу - для оцінювання ефективності формування, діяльності та розвитку управлінського персоналу машинобудівних підприємств; розрахунково-конструктивний - при оцінці впливу управлінського персоналу на ефективність діяльності та конкурентоспроможність машинобудівного підприємства; графічний - для узагальнення аналітичного матеріалу та побудови організаційної моделі підвищення ефективності використання управлінського персоналу тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

запропоновано систему оцінки ефективності використання управлінського персоналу, що на відміну від існуючих систем оцінки, враховує процес формування, діяльності та розвитку управлінського персоналу, сприяє виявленню та ефективній реалізації потенціалу управлінського персоналу підприємства;

розроблено трьохрівневу модель використання управлінського персоналу, що дозволяє комплексно оцінити діяльність управлінського персоналу з урахуванням стандартів діяльності підприємства, структурного підрозділу і окремого управлінця. Відмінність запропонованої моделі полягає у використанні критеріїв оцінки ефективності діяльності підприємства, структурного підрозділу і управлінського працівника;

удосконалено:

визначення поняття «ефективність використання управлінського персоналу машинобудівного підприємства», що дає змогу більш чітко визначити сутність даного процесу та встановити його відмінності на машинобудівних підприємствах. Відмінність полягає в урахуванні етапів формування, діяльності та розвитку управлінського персоналу;

- організаційну модель процесу підвищення ефективності використання управлінського персоналу машинобудівного підприємства, що базується на врахуванні складових даного процесу, які суттєво впливають на результати управлінської діяльності;

механізм навчання управлінського персоналу, що зорієнтований на логічну послідовність навчального процесу в системі професійного розвитку та підвищення його ефективності;

набули подальшого розвитку:

теоретичні засади щодо визначення понять «управлінська праця» з позиції креативності та «ефективність управлінської праці», що визначається за результативними показниками діяльності суб'єктів господарювання, а також щодо сутності категорії «управлінський персонал» з урахуванням функціонального підходу;

підхід щодо формування компетентності управлінського працівника з урахуванням соціально-психологічних і правових знань, що дозволяє забезпечити ефективну реалізацію управлінських функцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні висновки та практичні рекомендації, які представлені в дисертаційній роботі мають прикладний характер та можуть бути використані в практичній діяльності машинобудівних підприємств.

Основні результати дослідження знайшли практичне застосування на ТОВ «Технологічні системи і машини» та ТОВ «ДСД» при впровадженні комплексної системи оцінки ефективності використання управлінського персоналу, що дало змогу підвищити ефективність витрачених коштів на його формування та розвиток на підприємствах (довідки № 55-05/38 від 04.03.2008 р.; № 282/1 від 17.03.2008 р.). Автором внесено пропозиції щодо застосування у виробничій діяльності ТОВ НВП «МЕНТОР ЕЛОЙС», НВК «Автоматика і машинобудування», НП «Управління ремонтами технологічного обладнання» моделі процесу підвищення ефективності розвитку управлінського персоналу та розроблено пакет документів для здійснення процесу оцінки ефективності використання управлінського персоналу (довідки № 22 від 10.03.2008 р.; № 123-2 від 16.02.2008 р.; № 131/73 від 08.05.2008 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Обласного комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємництва «Стратегія» при підготовці студентів економічних спеціальностей при викладанні дисциплін: «Управління персоналом», «Кадровий менеджмент», «Економіка праці та соціально-трудові відносини», «Нормування праці», «Потенціал підприємства: формування та оцінювання» (довідка № 01-06-055 від 07.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дисертаційного дослідження з удосконалення теоретико-методичних засад ефективного використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств. Основні наукові положення та висновки дисертації, що виноситься на захист, отримані автором особисто і відображені у одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження, висновки та пропозиції були викладені й одержали схвалення на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Дні науки 2005” ( м. Дніпропетровськ, 2005 р.); “Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу” ( м. Донецьк, 2007 р.); “ХХІ століття: Наука. Технологія. Освіта” ( м. Мукачево, 2007 р.); “Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України” ( м. Хмельницький, 2007 р.); “Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів” ( м. Дніпропетровськ, 2007 р.); “Наука і вища освіта” ( м. Запоріжжя, 2008 р.); “Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації” ( м. Сімферополь, 2008 р.); “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, стратегічне управління, маркетинг: проблеми теорії та практики” ( м. Кривий Ріг, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 15 наукових працях, з яких 7 - у наукових фахових виданнях, 8 - у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг публікацій - 4,948 др. Арк..

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Її повний обсяг становить 183 сторінки і включає 31 рисунок, 47 таблиць, список використаних джерел з 175 найменувань та 10 додатків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади ефективного використання управлінського персоналу» визначено сутність та особливості формування категорій «управлінська праця», «управлінський персонал» та особливості його класифікації, «ефективність управлінської праці», «ефективність використання управлінського персоналу». На основі розгляду теоретичних положень з питань ефективності використання управлінського персоналу зазначено, що в сучасних умовах від ефективного керівництва всіма ланками управління залежить конкурентоспроможність машинобудівного підприємства.

Управлінська праця, як один з найскладніших видів розумової діяльності людей, відрізняється надзвичайною складністю і різноманіттям, наявністю великої кількості форм і видів, численними зв'язками з різними явищами і процесами матеріального виробництва. Характеризуючи управлінську працю, відзначено, що це переважно розумова, інтелектуальна праця, основою якої є творчість і в якій традиційно виділяють три різновиди розумової праці: евристична праця, адміністративна праця і операційна праця. Нами виділено таку важливу складову управлінської праці, як креативна праця. Евристичність і креативність завжди супроводжують інтелектуальну діяльність людини, що постійно розвивається. Наявність ефективної управлінської праці визначається високим рівнем розвитку соціальних і виробничих відносин на машинобудівному підприємстві.

До управлінського персоналу ми відносимо працівників, що залучені до управлінської праці, беруть участь в створенні кінцевого продукту, впливають на підвищення ефективності роботи всього підприємства. Запропоновано класифікувати управлінський персонал на інженерно-технічний персонал та працівників управління, які, в свою чергу, складаються з керівників, фахівців та інших працівників управління.

Ефективність використання управлінського персоналу запропоновано визначати як ступінь досягнення цілей і вирішення завдань діяльності підприємства шляхом ефективного формування, діяльності і розвитку управлінського персоналу.

На етапі оцінки ефективності формування управлінських кадрів розроблена градація показників та експертним методом визначена бальна оцінка градацій і вагомість ознак формування управлінського персоналу (табл. 1). При аналізі середнього віку управлінців нами враховано, що за рекомендаціями Науково-дослідного інституту праці України найбільш продуктивним, з погляду ефективності процесу управління, є вік 30-50 років. У цьому віці управлінець здатний до розробки своєї стратегії роботи з підлеглими, досконального вивчення специфіки свого відділу, ділянки або підприємства в цілому, вміє сформувати "свою команду", з якою йому легко працювати і яка йому довіряє.

Таблиця 1 Оцінка показників формування управлінського персоналу

Показники	Градації показників	Бальна оцінка	Вагомість показника
Середній вік	До 30 років	4	0,3
	Від 30 до 50 років	5
	Від 50 років і більше	3
Середній стаж роботи (досвід роботи)	Менше 5-ти років	3	0,35
	Від 5 до 10 років	4
	Понад 10 років	5
Освітній рівень	Вища освіта	5	0,2
	Неповна вища освіта	4
	Середньо-технічна освіта	3
Стан здоров'я (річна кількість годин на лікарняному одного управлінського працівника)	0- 24 годин	5	0,15
	25 - 49 годин	4
	49 годин і більше	3

При дослідженні середнього стажу роботи враховується його безперервність і робота на одному підприємстві. Найбільш значущим є стаж, тривалістю понад 10 років, при якому управлінець вже отримав необхідні навики і уміння. При оцінці середнього рівня освіти управлінців може бути розглянута вища освіта за профілем роботи, але на практиці не всі управлінці її мають, і працюють не гірше, тому нами пропонується оцінювати освітній рівень працівника за показниками - вища, базова та середньо-технічна освіта.

Для оцінки діяльності управлінського працівника нами запропоновано використовувати індивідуальний інтегральний показник працівника:

, (1)

де К - інтегральний показник, що дає змогу оцінити працівника всебічно;

КВ - кваліфікаційні показники, бал;

П - рівень професіоналізму (якість виконуваної роботи ), бал;

Д- дисциплінованість, бал;

СП - ставлення до підприємства, бал;

СХ - соціально-психологічна характеристика, бал;

К - креативність, бал;

Х - інші характеристики, бал;

- вагові коефіцієнти показників.

Оцінка ефективності використання управлінського персоналу здійснюється за допомогою розробленої нами концептуальної моделі (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель використання управлінського персоналу машинобудівного підприємства

Формування системи оцінки ефективності використання управлінського персоналу відповідно до розробленої концептуальної моделі не тільки дозволить аналізувати діяльність управлінського персоналу на рівні підприємства, структурного підрозділу і індивідуального працівника, але і гармонійно впише оцінку ефективності в загальну систему управління підприємством.

Це створить передумови щодо дотримання найважливіших принципів формування системи оцінки ефективності використання управлінського персоналу: принципів комплексності, узгодженості і гнучкості.

Багатокритеріальний підхід до оцінки ефективності управлінського персоналу, на нашу думку, повинен включати не тільки перелічені ознаки і показники ефективності використання управлінського персоналу, але повинен враховувати, як основу оцінки підвищення ефективності, змістовний аспект будь-якого об'єкту управління. Процес оцінки ефективності використання управлінського персоналу здійснюється поетапно. Отримані результати дають можливість оцінити ефективність використання управлінського персоналу за рівнем: висока ефективність (оцінка «відмінно»), середня ефективність (оцінка «добре»); низька ефективність (оцінка «задовільно») і дуже низька ефективність (оцінка «незадовільно»).

У другому розділі «Дослідження процесу використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств Придніпровського регіону» - проведений аналіз ефективності формування, діяльності та розвитку управлінського персоналу на машинобудівних підприємствах.

Для апробації авторських розробок були обрані підприємства Придніпровського регіону (Науково-виробничий комплекс «Автоматика і машинобудування», ТОВ «Технологічні системи і машини», ТОВ «ДСД», НП «Управління ремонтами технологічного обладнання»). В результаті проведеного аналізу основних впливових чинників ефективності формування та діяльності управлінського персоналу були виявлені головні чинники, що знижують ефективність використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств. До них відносять нераціональну вікову структуру працівників, тенденцію старіння кадрів, особливо керівників підприємства, недостатній освітній рівень та погіршення стану здоров'я управлінського персоналу. Збільшення середнього віку управлінських працівників за даний період призвело до негативних змін такої важливої характеристики управлінського персоналу, як мобільність і здатність швидкої адаптації до змін внутрішнього та зовнішнього середовища. Доведено, що частка персоналу у віці після 50 років не сприяє інноваційній активності і залученню до підприємства випускників вищих навчальних закладів, що, у свою чергу, не дозволяє здійснювати внутрішню ротацію кадрів управлінського персоналу. Відзначено, що втрати робочого часу в наслідок хвороби та травм значно збільшують витрати машинобудівного підприємства на використання управлінського персоналу

Оцінка ефективності формування управлінського персоналу була здійснена на основі розробленої в першій главі градації базових показників.

Для оцінки ефективності формування управлінського персоналу на аналізованих підприємствах був розрахований середній бал за кожною ознакою ефективності (табл. 2 ).

Таблиця 2 Бальна оцінка ефективності формування управлінського персоналу

Показники	ТОВ «ДСД»	ТОВ «Техномаш»	НП «Управління ремонтами технологічного обладнання»	НВК «Автоматика і машинобудування»
Середній вік	5	5	5	5
Середній стаж роботи	4	3	5	5
Освітній рівень	5	3	3	5
Стан здоров'я	5	5	3	3
Середній бал	4,65	3,9	4,3	4,7

На основі проведених розрахунків був зроблений висновок про середній рівень ефективності формування управлінського персоналу на ТОВ «Техномаш» та НП «Управління ремонтами технологічного обладнання». На таких підприємствах, як НВК «Автоматика і машинобудування» та ТОВ «ДСД» рівень ефективності формування управлінського персоналу майже досягає високого рівня.

В результаті проведеного анкетування управлінського персоналу машинобудівних підприємств стосовно ефективності їх діяльності найбільш важливими проблемами 81% опитаних виділили відсутність можливості обговорення з вищим керівником своїх проблем у роботі, а 75% опитаних хотіли б на своєму підприємстві покращити зворотній зв'язок з загальним керівництвом. Про неефективність оцінки діяльності управлінського персоналу на аналізованих підприємствах свідчить думка 58% управлінських працівників, які відзначили, що не мають чіткого уявлення про очікуванні результати праці, 67% заявили про наявність невідповідності результатів праці і оплати праці. При цьому 56 % управлінців відзначили, що могли б працювати більш ефективно за умови навчання. На основі результатів анкетування узагальнено думку управлінських працівників про ступень впливу на їх діяльність таких показників, як часте виконання робіт, що не входять в безпосередні обов'язки за посадовою інструкцією; відсутність плановості в роботі; недоліки в інформаційному забезпеченні; незадовільна організація робочого місця (нестача оргтехніки і засобів зв'язку); незадовільна система оцінки якості праці і стимулювання.

Дослідження розвитку управлінського персоналу на машинобудівних підприємствах і в їх структурних підрозділах показали недостатнє залучення прихованих можливостей управлінських працівників.

В результаті проведеного аналізу виявлено специфічні особливості, властиві управлінському персоналу, які виявляються «негативними детермінантами», і обумовлені відсутністю необхідних знань і умінь, які пропонується використовувати як критерій прогнозу ефективності управлінської діяльності та для розробки заходів щодо ефективного навчання управлінських працівників. В першу чергу, це пов`язано з технократичною орієнтацію управлінського персоналу, який має яскраво виражене інженерне мислення, дотримується технократичної концепції управління, що ,в свою чергу, створює спрощене уявлення про змістовність управлінської праці.

При дослідженні ефективності розвитку управлінського персоналу підприємств Придніпровського регіону було виявлено нераціональне використання коштів на підвищення освітнього рівня та кваліфікації даної категорії персоналу, що пов`язано з невідповідністю отриманих знань до потреб виконуваної роботи. Враховуючи результати проведеного соціологічного опитування різних категорій управлінських працівників на предмет визначення значущості економічних, управлінських, соціально-психологічних, правових, технічних знань, доведено, що економічні знання важливі для всіх управлінських посад і рівень цих знань необхідно підвищувати.

Для врахування ефективності кожного етапу оцінки використання управлінського персоналу машинобудівного підприємства показники ефективності формування, діяльності та розвитку пропонується об'єднати в інтегральний показник. Показник ефективності використання управлінського персоналу запропоновано розраховувати за формулою:

Кв_уп = (2)

де х_{і ,} у_{і ,} z_i - фактичні експертні оцінки показників формування (х_і),

діяльності ( у_і) та розвитку (z_i) відповідної категорії управлінського

персоналу;

х_max у_max z_max - максимальні оцінки відповідних показників;

a,b,c - ранг показників; і - номер показника; n- кількість показників.

Як видно з табл.. 3, ефективність використання на досліджуваних підприємствах має середній чи низький рівень. Це свідчить про недостатнє залучення прихованих можливостей управлінських працівників машинобудівних підприємств для підвищення ефективності їх використання.

Таблиця 3 Динаміка інтегрального показника ефективності використання управлінського персоналу

Підприємства	Роки	Абсолютне відхилення (+,-), 2007 р.від 2003 р.
	2003	2004	2005	2006	2007
НВК «Автоматика і машинобудування»	86,4	78,3	70,9	68,6	70,2	-16,2
НП «Управління ремонтами технологічного обладнення»	62,0	71,2	70,0	76,2	76,2	+14,2
ТОВ «ДСД»	54,8	59,8	59,8	55,8	60,8	+6,0
ТОВ «Техномаш»	50,6	49,4	48,6	46,1	44,2	- 6,4

У третьому розділі «Підвищення ефективності використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств» розроблені пропозиції щодо вдосконалення процесу підвищення ефективності використання управлінського персоналу, визначено вплив ефективності використання управлінського персоналу на конкурентоспроможність підприємства.

В результаті вивчення проблеми ефективного використання управлінського персоналу нами запропонована організаційна модель процесу підвищення ефективності використання управлінського персоналу (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Організаційна модель процесу підвищення ефективності використання управлінського персоналу

Запропоновано підхід до визначення необхідності володіння управлінському персоналу з технічною освітою окремими видами знань. Сутність нашого підходу припускає моделювання посади управлінського персоналу для визначення ефективних напрямів його розвитку. Таким чином, моделюючи і розглядаючи компоненти різних категорій управлінського персоналу враховано той факт, що посада управлінського працівника це тільки умови, в яких здійснюється праця працівників, яка пов'язана із знаннями, уміннями і навиками, сукупність яких визначає одну з головних складових конкурентних переваг управлінського персоналу - компетентність. Функціональна і ситуативна компетентність характеризують професіоналізм, а інтелектуальна і соціально-психологічна компетентність - спроможність управлінського персоналу до ефективної діяльності. Таким чином, компетентність працівника визначається наявністю у нього різних складових, кожна з яких має необхідний рівень розвитку.

Ґрунтуючись на теоретичних і практичних дослідженнях, визначено що на кожному рівні управління існує певний обсяг знань, необхідних для реалізації управлінських функцій. Загальноприйняту структуру необхідних знань, що складається з економічних, технічних та управлінських, доповнено соціально-психологічними і правовими знаннями. Доведено, що чим вище рівень керівництва, тим вище відсоток економічних, правових та управлінських знань, необхідних управлінцю для формування своєї компетентності.

Вдосконалення знань в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки фахівців і керівників є об'єктивною передумовою поліпшення якості їх праці. Кожна з сфер діяльності управлінського персоналу характеризується якісною різнорідністю і вимагає формування диференційованих знань, умінь і навиків, що обумовлює необхідність створення багаторівневих програм підвищення кваліфікації і перепідготовки управлінських працівників.

Узагальнення функціонального змісту управлінських працівників усіх управлінських рівнів в діяльності машинобудівного підприємства дозволило визначити потребу в економічних, управлінських, соціально-психологічних, правових знаннях, необхідних керівникам і фахівцям для ефективної управлінської діяльності.

Ґрунтуючись на проведеному дослідженні, передбачається формувати управлінську компетентність шляхом навчання. Використовуючи різні підходи до визначення ефективності навчання, запропоновано наступну послідовність визначення ефективності навчання, що складається з трьох етапів: підготовчий, технологічний та завершальний Навчальний процес ми розглядаємо як тісно пов'язані між собою елементи, причому кожен елемент істотно впливає на якість навчання, логіку навчальних занять, оцінку наявних і отриманих знань.

Кожен з етапів робить істотний вплив на кінцевий результат. Перший етап процесу навчання - підготовчий - починається з визначення потреб в навчанні управлінського персоналу. Він є основним, від нього багато в чому залежить, наскільки ефективним буде надалі навчання управлінського персоналу. Другий етап організації навчального процесу - це безпосереднє навчання управлінського персоналу. Для того, щоб навчання управлінського персоналу відповідало інтересам підприємства, необхідно визначити найважливіші цілі. Оцінка ефективності навчання є третім етапом процесу навчання управлінського персоналу. Важливість такої оцінки полягає в тому, щоб встановити, яку користь від навчання управлінських працівників отримує підприємство або з'ясувати, наскільки одна форма навчання є ефективнішою за іншу. Оцінка ефективності навчання працівників дозволяє постійно працювати над підвищенням його якості. Навчання повинно бути вигідне для підприємства, тобто слід прагнути до того, щоб результати, які будуть отримані після закінчення навчання, перевищували витрати на проведення навчання. Для підприємств машинобудування, враховуючи їх специфіку виробництва, для визначення ефективності навчання нами обрані ключові виробничі показники, які характеризуються кількістю бракованої продукції, простоїв обладнання, випадків травматизму персоналу, і побудовано показник ефективності навчання, що має вартісний вираз:

W_{до навчання} = P₁ · S₁ + P₂ S ₂+ P_n S_n ; (3)

W_{після навчання} = P₁ ' S₁'+ P₂ ' S₂' + P_n' S_n' (4)

?W = W_{до навчання} - W_{після навчання} (5)

де W - втрати підприємства, пов'язані з кількістю бракованої продукції,

простоїв обладнання, випадків травматизму персоналу, грн.;

Р - кількість браку, од.;

S - вартість браку, грн.;

Р₂ - кількість випадків травматизму, раз.;

S₂ - вартість травматизму, грн.;

Р_n - кількість годин простою;

Sn -вартість години простою устаткування , грн.;

Діяльність управлінського персоналу характеризується якісною різнорідністю і, як наслідок, вимагає формування диференційованих знань, умінь і навиків у різних категорій управлінських працівників. Запропоновані підходи до оцінки ефективності навчання дозволяють зробити висновки, наскільки одна форма навчання є більш ефективною за іншу, а також відстежити і проаналізувати отриману інформацію і використати її при підготовці аналогічних навчальних програм. Розроблений механізм процесу навчання, відображаючи логічну послідовність організації навчального процесу, дозволяє встановити, на якому етапі знижується ефективність навчання. В даний час оцінка ефективності навчання необхідна для того, щоб встановити, яку користь від навчання управлінських працівників отримує підприємство, витрачаючи при цьому свої кошти, направлені на розвиток.

Для оцінки потенціалу ефективності управлінської діяльності запропоновано визначити еталонні оцінні показники, що відображають специфіку роботи різних категорій управлінського персоналу.

Оцінку потенціалу ефективності діяльності управлінського персоналу пропонується здійснювати поетапно. На першому етапі визначається порядок роботи експертів, головною умовою роботи яких є - робота на підприємстві не менше одного року і знання специфіки діяльності підприємства. Експертами розробляється еталонна оцінна таблиця для конкретної управлінської посади, потім шляхом ранжирування визначається для кожної посади ваговий коефіцієнт кожної складової потенціалу ефективності.

Еталонні оцінні показники потенціалу ефективності - визначено як - якості, які: по-перше, характеризують його професійні можливості, тобто рівень професіоналізму, ступінь реалізації професійного досвіду на посаді; по-друге, свідчать про його організаторські здібності, діловитість, націленість на високу результативність праці; по-третє, розкривають людину в системі соціальних відносин, тобто це його особисті і, перш за все, вольові, морально-психологічні характеристики.

На другому етапі експертами розробляється шкала оцінок у балах (пропонується використовувати п'яти бальну оцінку, як найпростішу) і здійснюється безпосередня оцінка потенціалу управлінського працівника за розробленою п'яти бальною шкалою на основі еталонної оцінної таблиці. На третьому, завершальному етапі будуються дві кругові діаграми: перша -- за еталонними показниками, друга за фактичними показниками (рис. 3). Графічне зображення потенціалу ефективності діяльності управлінського персоналу дозволяє безліч показників об'єднати в один інтегральний показник.

Накладення однієї діаграми на іншу виявляє розбіжність еталонних показників з фактичними і дозволяє визначити інтегральний показник потенціалу ефективності управлінського персоналу, який розраховується за співвідношенням:

Е_інт = (7)

де S_p - площа діаграми, мм²;

S - загальна площа оціночного кола;

x_n -еталонні, y_n - фактичні координати вершин діаграми, 1бал=1мм;

n - число індивідуальних оціночних показників, прийнятих для оцінки

управлінського працівника.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

а) б)

Рис. 3. Оцінка потенціалу ефективної діяльності управлінського персоналу: а) - еталонна діаграма ефективності діяльності, б) - діаграма фактичної ефективності діяльності управлінського працівника

Для визначення доцільності впровадження запропонованих в дисертаційному дослідженні розробок в діяльність машинобудівних підприємств, проведено оцінку конкурентоспроможності підприємства до і після впровадження системи оцінки ефективності використання управлінського персоналу. Результати проведених розрахунків свідчать про те, що пропозиції, викладені автором дають змогу підвищити загальний рівень конкурентоспроможності підприємств в прогнозному періоді в середньому на 10 % , що відбудеться завдяки підвищенню ефективності праці управлінців, від якої значною мірою залежить ефективність виробничої і збутової діяльності машинобудівних підприємств. Застосування підприємствами машинобудування організаційної моделі процесу підвищення ефективності використання управлінського персоналу дозволило побудувати раціональну структуру управління, скласти оптимальний штатний розклад, спланувати фонд оплати праці, вдосконалити систему професійного розвитку і як результат - підвищити ефективність використання управлінського персоналу, що в свою чергу позитивно вплинуло на конкурентоспроможність підприємства в цілому.

Висновки

У дисертації на основі проведених досліджень здійснено теоретичне обґрунтування, розроблені методичні й практичні рекомендації щодо підвищення ефективності використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств. Основні висновки зводяться до такого:

1. На основі узагальнення теоретичних підходів до визначення ефективності використання управлінського персоналу встановлено, що в сучасних умовах ефективне управління персоналом є основною умовою стійкого розвитку підприємства. Управлінська праця, як один з найбільш складних видів розумової діяльності людей, відрізняється значним різноманіттям, наявністю великої кількості форм і видів та численними зв'язками з різними явищами і процесами матеріального виробництва. Ефективність використання управлінського персоналу як складова і невід'ємна частина ефективності діяльності підприємства є одним з ключових чинників його успіху. Тому завдання розвитку і підвищення його ефективності є першочерговим на вітчизняних машинобудівних підприємствах. управлінський персонал машинобудівний підприємство

2. Обґрунтовуючи методичний підхід до оцінки ефективності використання управлінського персоналу, доведено, що надзвичайну практичну цінність мають більш функціональні підходи. При цьому досліджено найбільш відомі системи оцінки діяльності управлінського персоналу в промисловості і виділено предмет оцінки діяльності управлінського персоналу. Систематизовано основні існуючі проблеми оцінки ефективності використання управлінського персоналу: врахування витрат на формування, діяльність та розвиток управлінського персоналу, вдосконалення системи критеріїв і показників, що характеризують результати діяльності управлінського персоналу; визначення єдиних методичних основ розробки системи оцінки ефективності використання управлінського персоналу.

3. На основі проведеного аналізу ефективності формування, використання та розвитку управлінського персоналу на машинобудівних підприємствах Придніпровського регіону встановлено наявність проблеми щодо ефективного використання управлінського персоналу. Виявлено головні чинники, що знижують ефективність використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств, до яких слід віднести нераціональну вікову структуру працівників, тенденцію старіння кадрів, особливо керівників підприємства, недостатній освітній рівень та погіршення стану здоров'я управлінського персоналу. Прийнято до уваги думку управлінських працівників про ступінь впливу на ефективність їх діяльності частого виконання робіт, що не входять в безпосередні обов'язки за посадовою інструкцією, відсутності плановості в роботі, недоліків в інформаційному забезпеченні, незадовільної організації робочого місця та існуючої системи оцінки якості праці і стимулювання.

4. Запропонована система оцінки показників використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств і його структурних підрозділів, що дозволяє визначати, на скільки ефективно реалізуються можливості управлінських ресурсів підприємства. Результати аналізу свідчать про можливість застосування запропонованих показників для дослідження структури та оцінки використання управлінського персоналу підприємства машинобудування і його підрозділів.

5. На підставі узагальнення результатів аналізу ефективності використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств автором розроблена організаційна модель процесу підвищення ефективності використання управлінського персоналу. Реалізація підприємствами машинобудування даної моделі дозволить побудувати раціональну структуру управління, скласти оптимальний штатний розклад, спланувати фонд оплати праці, вдосконалити систему професійного розвитку і, як результат, підвищити ефективність використання управлінського персоналу

6. З метою усунення негативних детермінантів розвитку потенціалу управлінського персоналу, розроблено алгоритм процесу навчання управлінського персоналу. Удосконалено підхід щодо виявлення значущості знань для управлінських працівників різних рівнів управління, отримання яких направлено на підвищення ефективності розвитку управлінського персоналу машинобудівних підприємств. Встановлено, що виникнення ринкових відносин в умовах вітчизняної економіки призвело до змін в системі знань і людських цінностей. Це підтверджується важливістю економічних знань для всіх посад управлінського персоналу. Як результат, вітчизняні машинобудівні підприємства потребують підвищення ефективності управлінського персоналу, що можливо забезпечити шляхом удосконалення відповідної системи знань.

7. З метою подальшого підвищення ефективності використання управлінського персоналу та на цій основі підтримки достатнього рівня конкурентоспроможності машинобудівних підприємств необхідно не тільки оцінювати, але й на основі результатів оцінки розвивати потенціал управлінського персоналу. В даному разі впорядкування управлінської діяльності, уніфікація інформації, аналіз і контроль виконання управлінських рішень дозволяють підвищити не тільки результативність праці управлінського персоналу, але і сформувати конкурентні переваги для підприємств вітчизняного машинобудівного комплексу в сучасних умовах.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Верхоглядова Н. І., Слабко Я. Я., Лисенко Ю. В. Ефективність вкладень в освіту як запорука зростання національного доходу / Н. І. Верхоглядова, Я. Я. Слабко, Ю. В. Лисенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць .- Дніпропетровськ, 2005.- Вип. 203: в 4 т. - С. 1042-1047. Особистий внесок здобувача (0,2 д.а.) полягає в оцінці впливу рівня освіти на продуктивність праці працівника.

2. Лисенко Ю.В. Роль і значення конкурентоспроможності працівників в системі розвитку трудового потенціалу / Ю. В. Лисенко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Сер.: Економічні науки: зб. наук. праць. - Кіровоград, 2007. - Вип. 11. - С. 155-161.

3. Лисенко Ю. В. Діагностика ефективності нормування праці управлінського персоналу як засіб підвищення його конкурентоспроможності / Ю. В. Лисенко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Сер.: Економічні науки: зб. наук. праць . - Кіровоград, 2007. - Вип.12. - С. 144-149.

4. Лисенко Ю. В. Аспекти ефективного використання трудового потенціалу в системі соціально-трудових відносин / Ю. В. Лисенко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Сер.: Економічні науки. -2008. №19. - ч.1., - С. 190-193.

5. Лисенко Ю. В. Формування системи оцінки ефективності використання управлінського персоналу на машинобудівному підприємстві / Ю. В. Лисенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць .- Дніпропетровськ, 2008.- Вип. 238: в 2 т. - С. 292-300.

6. Верхоглядова Н. І., Лисенко Ю. В. Принципи визначення оптимальної чисельності управлінського персоналу машинобудівного підприємства / Н. І. Верхоглядова, Ю. В. Лисенко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство, Запоріжжя, 2008.- № 3. - С. 51-56. Особистий внесок здобувача (0,48 д.а.).полягає в побудові організаційно-функціональної моделі процесу оптимізації чисельності управлінського персоналу

7. Лисенко Ю. В. Порівняльний аналіз систем оцінки ефективності управлінського персоналу на промислових підприємствах / Ю. В. Лисенко // Вісник Полтавського національного технічного університету. Сер.: Економічні науки . - Полтава, 2008.- Вип. 2 (17). - С. 83-87.

8. Лисенко Ю. В. Обучение персонала как основа эффективной работы предприятия / Ю. В. Лисенко // Економіка підприємства та промисловості: Дни науки - 2005: междунар. науч.-практ. конф., 2005 р.: тези доп. - Дніпропетровськ, 2005 Т.7. - С. 115-117.

9. Лисенко Ю. В. Вплив освіти на розвиток людського капіталу в Україні / Ю.В. Лисенко // Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами: наук.-практ. конф., 2007 р.: тези доп. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 44-46.

10. Малярова С. В., Лисенко Ю. В. Аспекти ефективного використання трудового потенціалу в системі соціально-трудових відносин / С. В. Малярова, Ю. В. Лисенко // Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України - 2007: І міжнар. наук.-практ. конф., 2007 р.: тези доп.- Хмельницький, 2007 Т.2.- С. 53-55. Особистий внесок здобувача (0,28 д.а.). полягає у визначенні сутності стратегії управління трудовим потенціалом працівника та оцінці його ефективного використання

11. Лисенко Ю. В. Управління розвитком трудового потенціалу працівника як комплексною системою / Ю. В. Лисенко // ХХІ століття: Наука. Технологія. Освіта. - 2007: ХІІ міжнар. наук.-практ. конф., 2007р.: тези доп.- Мукачево, 2007.- С. 78-79.

12. Лисенко Ю. В. Значення нормування праці для підвищення ефективності використання трудового потенціалу / Ю. В. Лисенко // Перспективи та приоритети розвитку економічного аналізу. -2007: ІV Всеукраїнська. наук.-практ. конф., 2007 р.: тези доп.- Донецьк, 2007. - С. 180-182.

13. Лисенко Ю. В. Моделювання процесів підвищення ефективності управлінського персоналу на підприємстві / Ю. В. Лисенко // Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації. - 2008: ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 2008 р.: тези доп.- Симферополь, 2008 .- С. 168-172.

14. Лисенко Ю. В. Про специфіку конкурентоспроможності робочої сили / Ю. В. Лисенко // ХХІ століття: Наука і вища освіта. - 2008: VІ міжнар. наук. конф.мол.наук., 2008 р.: тези доп.- Запоріжжя, 2008 .- С. 192-192.

15. Лисенко Ю. В. Оцінка потенціалу ефективності управлінського працівника/ Ю. В. Лисенко // Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, стратегічне управління, маркетинг - проблеми теорії та практики. - 2008: міжвузівська наук.-практ. конф. студентів, молодих вчених та спеціалістів, 2008 р.: тези доп.-Кривий Ріг, 2008, С. 45-46.

Анотація

Лисенко Ю. В. Ефективність використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню проблеми ефективності використання управлінського персоналу машинобудівних підприємств у сучасних умовах господарювання.

Створено комплексну систему оцінки ефективності використання управлінського персоналу з урахуванням ефективності їх формування, діяльності і розвитку. Запропоновано модель процесу підвищення ефективності використання управлінського персоналу машинобудівного підприємства. Розроблено механізм процесу оцінки ефективності використання управлінського персоналу та механізм процесу навчання управлінського персоналу. При досліджені методичних засад формування поняття «ефективність використання управлінського персоналу» визначено як ступінь досягнення цілей і завдань діяльності підприємства шляхом ефективного формування, використання і розвитку управлінського персоналу.

В дисертаційній роботі блоки знань, що необхідні для реалізації управлінських функцій доповнені соціально-психологічними і правовими, які в ринкових відносинах мають для управлінського працівника суттєве значення.

Систематизовано основні методологічні проблеми оцінки ефективності використання управлінського персоналу стосовно вдосконалення системи критеріїв і показників, що характеризують результати діяльності управлінського персоналу. Досліджено методи оцінки ефективності управлінської праці. Розроблена система ознак і показників, що враховують специфіку діяльності управлінського персоналу машинобудівних підприємств.

У процесі аналізу стану та проблеми ефективності використання управлінського персоналу проведено дослідження на машинобудівних підприємствах, здійснена оцінка ефективності використання управлінського персоналу з трьох сторін - формування, діяльності та розвитку, яка дозволяє визначати, на скільки реалізуються можливості управлінських ресурсів підприємства.

Обґрунтовано рекомендації для підвищення ефективності використання управлінського персоналу на підприємствах машинобудування. Доведено, що оцінка ефективності навчання дозволяє встановити, яку користь від навчання управлінських працівників отримує підприємство, витрачаючи при цьому свої кошти направлені на розвиток.

Аннотация

Лысенко Ю.В. Эффективность использования управленческого персонала машиностроительных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

Диссертационная работа посвящена исследованию проблемы эффективности использования управленческого персонала машиностроительных предприятий в современных условиях.

В диссертационной работе определенны сущность и методические принципы формирования категорий «управленческий труд», «управленческий персонал» и особенности его классификации, «эффективность управленческого труда», «эффективность использования управленческого персонала». На основе рассмотрения теоретических положений эффективности использования управленческого персонала отмечено, что в современных условиях от эффективного руководства всеми звеньями управления зависит конкурентоспособность машиностроительного предприятия. В работе обосновано положение о том, что наличие эффективного управленческого труда определяется уровнем развития социальных и производственных отношений на машиностроительном предприятии.