Ефективність кооперування деревообробних підприємств з урахуванням екологічного імперативу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ

УДК [334.761.003.13:674]:504.03

ЕФЕКТИВНІСТЬ КООПЕРУВАННЯ ДЕРЕВООБРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНОГО ІМПЕРАТИВУ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(оброблення деревини та виробництво виробів з деревини)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЯКІМЦОВ ВІКТОР ВІКТОРОВИЧ

Ужгород - 2009

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі екологічної економіки Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України», Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - академік НАН України

заслужений діяч науки і техніки України,

доктор економічних наук, професор

Туниця Юрій Юрійович,

Державний вищий навчальний заклад «Національний лісотехнічний університет України», м. Львів, Міністерство освіти і науки України, завідувач кафедри екологічної економіки, ректор

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор

Козоріз Марія Андріївна,

Інститут регіональних досліджень НАН України, завідуюча відділу проблем розвитку фінансово-кредитних відносин;

- кандидат економічних наук, доцент

Муравйов Юрій Володимирович,

Державний вищий навчальний заклад «Національний лісотехнічний університет України», м. Львів, Міністерство освіти і науки України, доцент кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств

Захист відбудеться: “23” квітня 2009 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000 м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий “19” березня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент Чубарь О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Сучасна фінансово-економічна криза, яка всебічно вплинула на економіку України, додала нових проблем і завдань регулювання задоволення ринкових потреб споживача, а питання кооперування (співпраці) набуває нового змісту і надає нових можливостей для економічного розвитку підприємства та держави.

Нагальність регулювання ринку України і, зокрема, ринку продукції деревообробки на сьогодні набуває особливої актуальності, адже зумовлена незадовільним станом внутрішньоекономічних і зовнішньоекономічних виробничих зв'язків, що в умовах кризи стає додатковою перешкодою удосконалення виробництва.

Для досягнення високої ефективності процесу виробництва в умовах ринкової економіки недостатньо мати сучасне технічне обладнання, знаряддя та високоякісні предмети праці, необхідна також відповідна організаційна система зв'язків між виробниками та споживачами продукції.

Це особливо актуально для підприємств деревообробної галузі України, основною сировинною базою якої є природний ресурс - деревина, період відтворення якої має тривалий термін. Пошуки шляхів раціональної організації виробництва підприємств, що переробляють деревину, мають певну специфіку з урахуванням необхідності керування принципом раціонального використання ресурсів, їх економного, комплексного використання, з одного боку, і мінімізації шкідливого впливу виробництва на довкілля, з іншого, при обов'язковій умові забезпечення необхідного рівня випуску продукції.

Проблеми оптимізації шляхів раціональної організації виробництва обґрунтовувалися та досліджувалися українськими вченими: Вічевич А.М., Врублевською О.В., Дурдинцем П.П., Данилишиним Б.М., Д'яченко Я.Я., Єфімовою О.М., Жуковою Л.М., Забеліною Б., Кіндратом Р.Я., Коваль Я.В., Козоріз М.А., Міроновою А.І., Оксаничем Е.Я., Сенько Є.І., Синякевичем І.М., Туницею Ю.Ю., нажаль більшість із них недостатньо звертали увагу на вимоги ринкової, а тим більше кризової економіки.

У дисертаційному дослідженні вирішена ця проблема для меблевих підприємств з позицій удосконалення управлінської системи підприємства-виробника і підприємства-споживача завдяки впровадженню оптимальних методів кооперування та забезпечення соціо-еколого-економічного ефекту в умовах ринкової економіки.

Екологічна та соціальна складові дослідження при цьому є домінантами і виступають в якості імперативів.

Запропонована в дисертації концепція кооперування підприємств в умовах кризи надасть шанс підприємствам не простого виживання, а ефективної співпраці, взаємовигідної підтримки, вибору оптимальної структури виробництва, що надає дослідженню актуальності. Запропонована в роботі методологія організації виробництва товарів на новому конгломераті кооперованих підприємств, розроблені соціо-еколого-економічні оцінки діяльності такого виробництва в умовах кризи забезпечать підприємствам обґрунтований вибір їхньої промислової політики і стратегії розвитку та виходу з кризи. В більшості антикризових програм на сьогодні «українізація» виробництва і товарів, корпоративне кооперування стають рішучими факторами-шляхами виходу із сучасної складної економічної ситуації.

Розробка науково обґрунтованих пропозицій у цих питаннях, наявність теоретичних суперечностей щодо впливу кооперування та спеціалізації виробництва на еколого-економічні показники, відсутність методики розрахунку ефективності кооперування, недостатність наукового опрацювання проблем розвитку меблевої промисловості в умовах ринкових відносин, зумовлюють актуальність запропонованого нами дослідження. Необхідність формування дієвої політики і стратегії розвитку меблевої галузі з урахуванням екологічного та соціального імперативів зумовила вибір теми, визначила мету і завдання дисертаційного дослідження, його структуру і зміст. Проблеми економічної кризи й шляхи виходу з неї, які можуть бути вирішені застосуванням запропонованих в дисертації методів додає дослідженню актуальності та практичної цінності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана відповідно до програмного документу „Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, ухваленого Постановою ВР України (№ 188/98-ВР від 5 березня 1998 р.); „Програми розвитку лісопромислового комплексу України на період до 2015 року”, схваленої Кабінетом Міністрів України (№ 14959/10 від 02.08.1993 р.).

Викладені у дисертаційному дослідженні положення є складовою частиною комплексних досліджень ”Організаційно-економічний механізм забезпечення сталого розвитку лісового комплексу” (номер державної реєстрації 0105U009085), що проводяться на кафедрі економіки та менеджменту деревообробних підприємств Національного лісотехнічного університету України (автору належать розділи 2 та 3, написані ним одноосібно).

Мета і задачі дослідження - розробка теоретичних і методичних підходів визначення інтегральної соціо-еколого-економічної ефективності кооперування та спеціалізації меблевих підприємств.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність послідовного розв'язання таких взаємопов'язаних задач:

визначити сутність та зміст поняття „соціо-еколого-економічна ефективність”;

дослідити вплив сучасного стану виробництва на підвищення ефективності підприємств, що кооперуються

проаналізувати та вдосконалити існуючі, а також розробити нові теоретико-методологічні та методичні підходи до визначення соціо-еколого-економічної ефективності кооперування меблевих підприємств;

розробити економічний інструментарій та провести комплексний аналіз ефективності кооперування меблевих підприємств;

обґрунтувати концепцію раціонального природокористування при проведенні кооперування меблевих підприємств;

обґрунтувати методи визначення соціо-еколого-економічної ефективності кооперування меблевих підприємств на основі системного підходу.

Об'єктом дослідження є процес кооперування підприємств, як управлінської системи інтенсифікації виробництва в ринкових умовах.

Предметом дослідження є принципи та методи оцінки соціо-еколого-економічної ефективності кооперування меблевих підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасного менеджменту, теоретичні та методологічні розробки у галузі економіки підприємства та економіки природокористування, законодавчі та нормативні акти державних органів влади, матеріали і наукова література вітчизняних та закордонних авторів, що стосується ефективності діяльності промислових підприємств. У процесі вирішення дослідження були використані: методи системно-орієнтованої оцінки управління підприємством; для визначення впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на ефективність діяльності підприємства, використано методи порівняльного та економіко-математичного аналізу взаємозв'язку з факторами, які впливають на діяльність підприємств.

Методологічною основою дослідження також є діалектичний метод пізнання взаємопов'язаних процесів в організаційно-економічному механізмі реалізації ефективної моделі розвитку меблевої промисловості України, концепція екологічно безпечного сталого розвитку. При проведенні порівняльного аналізу економічної ситуації у цілому, а також економіки меблевої промисловості застосовувались статистичні показники та статистичні методи.

Розробка проводилась з позицій теоретичного обґрунтування обраного метода як системи менеджменту „виробництво-споживання” в умовах ринкової економіки України.

Застосовано також методи обробки та аналізу інформації, а саме: розрахунково-аналітичний, графоаналітичний, економіко-математичний, порівняльний, метод наукового узагальнення та інші.

Інформаційну базу дослідження складають закони, нормативно-правові акти та матеріали законодавчих і виконавчих органів влади України, методичні і статистичні матеріали Міністерства промислової політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, державного комітету статистики, дані підприємств, матеріали міжнародних організацій з економічних проблем природокористування, науково оброблені статистичні дані з оригінальних зарубіжних джерел.

Наукова новизна отриманих результатів.

Найбільш суттєвими результатами, що мають наукову новизну, є такі:

вперше:

розроблено принципи оцінки ефективності кооперування підприємств з урахуванням екологічного та соціального імперативів;

запропоновано теоретичне обґрунтування інтегрального показника соціо-еколого-економічної ефективності та розроблена графічна (тривимірна) просторова модель інтегрального показника ;

удосконалено:

концепцію розвитку меблевих підприємств на основі кооперування та спеціалізації;

економіко-математичну модель розрахунку соціо-еколого-економічної ефективності кооперування;

одержали подальший розвиток:

процес кооперування, як управлінська система інтенсифікації виробництва в ринкових умовах економіки України (на прикладі меблевої промисловості);

визначення екологічного та соціального імперативів як невід'ємних складових ефективності управлінської системи;

теоретико-методологічні та методичні підходи для визначення інтегрального показника соціо-еколого-економічної оцінки кооперування меблевих підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований теоретичний та практичний інструментарій застосовується для соціо-еколого-економічного обґрунтування ефективності кооперування меблевих підприємств у ринкових умовах.

Внесені нами пропозиції дозволяють уникнути неоднозначності оцінки доцільності кооперування меблевих підприємств та підприємств, що виготовляють плитні матеріали. Практична цінність дисертаційного дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних управлінських рекомендацій для різних рівнів управління від підприємства до галузі щодо формування їх політики із урахуванням вимог охорони довкілля.

Одержані результати досліджень мають теоретичне та практичне значення для застосування на меблевих підприємствах України та країн близького зарубіжжя. Окремі результати дослідження можуть бути використані у роботі Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва тощо.

Досягнуті у роботі наукові результати та розроблені на їх основі висновки і пропозиції поглиблюють знання у сфері функціонування підприємств меблевої галузі України та їх менеджменту.

Результати дисертаційних досліджень у частині підвищення ефективності управління підприємством та оптимізації використання відходів використовуються на ТзОВ “Компанія “Промламінат”, м. Надвірна (довідка № 90/1 від 09.10.2008 р.). Результати досліджень використовуються у діяльності ТзОВ «Т.В.Д Виробництво» (довідка № 67 від 7.10.2008 р.), виробничо-торгівельного приватного підприємства «Дімекс» (довідка № 42 від 09.10.2008 р.), ТзОВ «Фабрика меблів ВЕЕМ» (довідка № 52 від 08.10.2008 р.).

Теоретичні розробки і результати дослідження використовуються у навчальному процесі Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України» при викладанні економічної дисципліни «Управління якістю» (довідка № 77 від 22.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено власний авторський підхід до вирішення проблеми оцінки спеціалізації та кооперування меблевих підприємств. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Усі наукові праці опубліковані одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 6-ти міжнародних науково-теоретичних та практичних конференціях і семінарах, зокрема:

Міжнародна науково-практична конференція „Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” м. Львів, 22-23 вересня 2005 р.

Міжнародна науково-практична конференція „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє”. / м. Львів, 21-22 жовтня 2005 р.

6-та Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція „Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” м. Харків, 3-9 листопада, 2005 р.

Науково-практична конференція „Управління регіональним та економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції” м. Івано-Франківськ 16 - 18 листопада 2005 р.

IІІ Міжнародна науково-практична конференція "Екологія, економіка, енергозбереження" / м. Суми, 16-19 листопада 2005 р.

57-ма науково-технічна коференція викладачів та аспірантів, секція “Економіко-організаційні проблеми функціонування лісопромислового комплексу України на початку ХХІ століття“ м. Львів, 19-20 квітня 2007 р.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,42 др. арк. З них 6 статей у наукових фахових виданнях, 4 тези доповідей на наукових конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 209 сторінок комп'ютерного тексту, з них 178 сторінок - основний текст, який включає 12 таблиць і 20 рисунків, що займають 20 сторінок, список використаних джерел з 214 найменуваннями викладено на 16 сторінках, додатки - на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об'єкт і предмет дослідження; визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження.

У першому розділі “Кооперування та спеціалізація, як управлінська система інтенсифікації діяльності підприємств у ринкових умовах”, викладена економічна сутність кооперування та спеціалізації, як специфічної форми організації виробничих зв'язків підприємств-виробників з підприємствами-споживачами.

Оцінкою ефективності та доцільності розвитку кооперування підприємств у меблевій галузі є такий інтегральний показник, який би надав можливості охарактеризувати цей процес з усіх боків - економічної, екологічної та соціальної. При цьому екологічний імператив є одним із основних з позицій впливу виробництва на довкілля.

Зміна концептуальних підходів до розвитку кооперованих зв'язків в умовах ринку викликає потребу в уточненні поняття кооперування, під яким слід розуміти динамічний різноплановий процес добровільної співпраці юридично та економічно самостійних підприємств для виробництва та реалізації продукції, метою якого є підвищення ефективності їх діяльності для забезпечення потреб населення з урахуванням впливу на довкілля.

Кооперування обов'язково передбачає спеціалізацію підприємств і є об'єктивним процесом розвитку стійких виробничих зв'язків між підприємствами, що відокремилися, незалежно від того, чи відбувається воно усередині країни або на міжнародній арені.

Одними із важливих факторів організаційного розвитку підприємства є передусім динаміка розвитку ринку збуту товарів - з одного боку і, можливостей довкілля з іншого. Тому пошук нових форм підприємництва, нових форм організації виробництва стає домінантою при оцінці ефективності подальшого розвитку виробництва.

В умовах ринку та особливих вимог збереження довкілля поняття «кооперування підприємств» набуває нового сучасного змісту. Така ринкова концепція кооперування підприємств потребує нової оцінки ефективності їх діяльності. На перший план таких оцінок виходять потоки грошової маси, які обертаються в системі «виробництво-споживання» продукції декількох підприємств.

У дисертації наводяться приклади факторів, які на сьогодні в системі „виробництво - споживання” найбільш впливають на діяльність підприємства ззовні.

На основі змішаної корпоративно-ринкової взаємодії сьогодні формуються нові організаційні форми об'єднань - від підприємств з вузькою спеціалізацією до розгалужених об'єднань виробництв-організацій з надання послуг та задоволенням потреб споживачів, сучасні форми яких аналізуються в дисертації.

Однак, проведений аналіз показує, що з питань визначення форм кооперування в промисловості ще немає єдиної думки.

У ринкових умовах розвитку окремої галузі вирішальним елементом ефективної діяльності підприємств є задоволення потреб споживачів високоякісною продукцією за оптимальним цінами при максимально ефективному використанні ресурсів. Тому такі форми організації виробництва, як кооперування стають саме тими інструментами, що забезпечують високу ефективність роботи підприємства на вищезазначених принципах.

Розвиток кооперування відбувається по-різному, що зумовлено специфікою продукції, технікою і технологією її виробництва, інших факторів.

В епоху глобалізації світової економіки злиття і поглинання одних підприємств іншими стало досить повторюваним явищем. Особливо це характерно для періодів трансформацій і структурної перебудови господарств, зокрема, на пострадянському просторі.

В дисертації досліджено:

форми міжнародного розподілу праці: внутрішньогалузеву, міжгалузеву, міжродову і народногосподарську;

особливості міжнародного виробничого кооперування;

сучасний стан кооперованих зв'язків України із країнами ГУУАМ і окремо з Росією;

сучасний стан меблевих підприємств України.

Дослідження обмежене колом теоретичних питань ефективності кооперування підприємств, що, по-перше, мають актуальне значення для удосконалення економічної оцінки основних напрямків кооперування; по-друге, недостатньо вивчені і мають дискусійний характер; по-третє, вимагають для свого дослідження системного підходу, застосування прогресивних методів дослідження і конкретних рішень у сучасних умовах еколого-економічного стану України, умов ринкової економіки та проблем подальшої інтеграції в Євросоюз.

У цьому зв'язку ми обмежуємося вирішенням наступних завдань:

визначення ролі кооперування в удосконаленні організації виробництва підприємств з виготовлення плитних матеріалів з меблевими підприємствами за умов ринкової економіки;

обґрунтування методів визначення ефективності кооперування з урахуванням екологічного та соціального імперативу;

обґрунтування основних напрямків удосконалення системи організації виробничого кооперування меблевих підприємств України на засадах ринкової економіки;

розрахунок інтегральної оцінки соціо-еколого-економічної ефективності кооперування підприємств.

У другому розділі “Теоретичні та методичні основи визначення соціо-еколого-економічної ефективності кооперування” досліджено сучасний стан проблеми, обґрунтована необхідність застосування системного аналізу для визначення показника соціо-еколого-економічної ефективності кооперування та запропоновано алгоритм його визначення.

Основною ознакою соціо-еколого-економічної ефективності є виробництво споживчих вартостей з метою задоволення суспільних потреб - з одного боку, та спрямованість на задоволення специфічних потреб в належних екологічних та соціальних умовах з іншого. Тобто, природа та суспільство мають розглядатись як рівнозначні частини соціоекосистеми при регулюючій дії суспільного фактора.

Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту і ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим - співвідношення ефекту і витрат, які його викликали.

Принциповий взаємозв'язок між вказаними двома поняттями може бути виражений різницею умовного економічного результату та повних капітальних вкладень і, залежно від рівня господарювання, може отримувати: 1) національний рівень; 2) рівень підприємства.

Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати, то можна говорити про позитивний ефект (зокрема, підприємство одержує прибуток), в протилежному випадку - про негативний ефект (збиток).

Динаміка обсягів випуску меблевої продукції підприємствами лісопромислового комплексу України лише за останні п'ять років свідчить про неухильне їх зростання, що негативно відбивається на ресурсному потенціалі країни і потребує нових, альтернативних методів та підходів до перспектив розвитку як підприємств, так і галузі у цілому. Лише за останній рік зростання виробництва меблів склало 141,6 млн. дол. США.

На основі вище наведеного, можна зробити висновок про необхідність переходу від економічної оцінки усіх сфер матеріального виробництва до інтегральної еколого-економічної та соціальної оцінки.

Інтегральний еколого-економічний ефект виробництва, чи будь-якої іншої господарської діяльності, є алгебраїчною сумою двох різних за формами прояву ефектів, які досягаються, як правило, із різним лагом і лише у окремих випадках одночасно: традиційного економічного (як правило, позитивного) та екологічного (позитивного або негативного). Інтегральний еколого-економічний ефект, який досягається при мінімальних витратах суспільної праці і природного (екологічного) потенціалу, є важливим фактором орієнтації будь-якої економічної системи на забезпечення принципу сталого розвитку. Критерієм ефективності функціонування економічної системи, орієнтованої на забезпечення вимог сталого розвитку, є максимізація стійкого у часі інтегрального еколого-економічного ефекту.

На нашу думку, домінантною ознакою нової економічної категорії „еколого-економічна ефективність” мусить бути задоволення матеріальних суспільних та індивідуальних потреб, з одного боку, та прагнення до задоволення специфічних потреб у належних, придатних для життя екологічних умовах, з іншого боку, тобто екологічний імператив набуває такого ж значення як і економічні характеристики.

З вище зазначеного, на наш погляд, актуальним є дослідження економічної, екологічної та соціальної ефективності процесів кооперування та спеціалізації промислового виробництва у сучасних умовах розвитку економіки України на умовах сталого розвитку, що і є предметом дослідження дисертації.

Економічною складовою (), що надасть змогу вартісно оцінити оптимальність кооперування підприємств, є оцінка економічної ефективності кооперування системи: „підприємство-виробник продукції, транспортна організація (для забезпечення оптимально вигідних транспортних послуг) та підприємств-споживачів виробленої продукції”, яка у ринкових умовах діяльності галузі стає визначальною.

Економічна ефективність кооперування розглядається нами з позицій базових підприємств, що виготовляють щитові напівфабрикати, та меблевих підприємств і розраховується за класичним методом співставлення результату та витрат для досягнення цього результату з обов'язковим виконанням вимог ринку щодо задоволення зростаючих потреб споживача, зі всебічним при цьому оптимальним навантаженням на ресурсний потенціал.

Економічний ефект від удосконалення організації виробництва характеризує одержані у результаті цього сумарні заощадження усіх виробничих ресурсів (живої праці, матеріалів, капітальних вкладів, тощо).

Вивчення та аналіз літературних джерел показує, що в Україні питання кооперування і спеціалізації суттєво не розглядалися з кінця 80-х років ХХ століття, а екологічна і соціальна складові кооперування взагалі не розглядалася. На даний час пошук шляхів екологізації виробництва, дотримання умов сталого розвитку вимагають пошуку таких організаційних форм, які давали б як економічний, так і екологічний та соціальний ефект.

У дисертаційному дослідженні розкривається принципова різниця між поняттям „екологізація” та „природоохоронна діяльність”. Поняття „екологізація” ширше поняття „природоохоронна діяльність”. Останнє можна вважати складовим елементом трансформаційних процесів народногосподарського комплексу, що кваліфікується як екологізація.

Екологізація - процес послідовного впровадження нової, екологобезпечної техніки та технології, нових форм організації виробництва, виконання управлінських та інших рішень, які дають змогу підвищити ефективність використання природних ресурсів із одночасним збереженням природного середовища.

На сьогодні ж на перше місце варто ставити ті методи управління суб'єктами господарювання і таку їх організацію, які дали б змогу забезпечити концепцію превентивності в охороні довкілля.

У визначенні екологізації варто зазначити, що воно містить ще одно важливе поняття - „інтегрального екологічного впливу”, під яким розуміється приведення до єдиної критеріальної бази результатів негативних наслідків впливу на людину та природні системи процесів виробництва та споживання товарів та послуг.

Процес екологізації має представляти собою систему, що постійно відтворює основні взаємопов'язані та взаємозумовлені системні елементи.

На нашу думку, екологізацію виробництва на сьогодні слід розглядати і ще в одному напрямку, а саме з позицій удосконалення існуючих форм організації виробництва, впроваджуючи нові організаційно-менеджерські системи.

Кооперування підприємств і є на сьогодні, на нашу думку, саме таким напрямом удосконалення організації виробництва, що надасть можливість покращити не лише економіку виробництв, але й оптимізувати взаємовідносини його з довкіллям.

Отже, визначення екологічного ефекту кооперування підприємств стає обов'язковою складовою (імперативом) у проблемі визначення соціо-еколого-економічної ефективності кооперування.

У дослідженні екологічного ефекту , який пропонується у роботі, вирішено завдання кількісно оцінити вплив кооперування підприємств на довкілля, через екологічні чинники (показники), що визначаються для підприємств-виробників, споживачів, транспо ртних підприємств та чинники забруднення довкілля.

Показник екологічної ефективності визначається співставленням результатів екологічних заходів до витрат, здійснених на реалізацію цих заходів.

В умовах ринкової економіки кооперування підприємств набуває не тільки іншого економічного змісту та необхідності екологічної його оцінки, але й потребує об'єктивного вимірювання соціального ефекту цих заходів.

Соціальний ефект - це оцінка впливу на соціосферу у нашому дослідженні під поняттям „соціосфера” розуміємо те суспільство, яке проживає на території, де працює система підприємств, що кооперуються. удосконаленої техніки, технології та організації виробництва. У нашому дослідженні ми робимо спробу охарактеризувати та визначити цей показник () у відносних величинах, адже визначення показників-чинників, що впливають на суспільство при кооперуванні підприємств (як і при інших заходах), процес складний і дискусійний.

Показник соціальної ефективності визначається, як і економічна ефективність у вигляді відношення ефекту (у даному випадку - соціального) до сукупних витрат на поліпшення соціосфери.

Соціальний ефект може проявлятися у зниженні захворюваності, поліпшенні умов праці, відпочинку, збільшенні робочих місць для населення, тощо. Соціальний ефект (у тому числі і від кооперування) безпосередньо не має вартісної форми, натомість може визначатися через економічні результати, такі, наприклад, як економія витрат на соціальне страхування, лікування хворих, підвищення ефективності праці і обсягів випуску продукції за рахунок зниження захворюваності, тощо.

Тоді у загальному вигляді соціальний ефект буде виражатися алгебраїчною сумою ефектів від низки заходів, які були проведені у соціосфері для її поліпшення.

Розрахунок соціального ефекту містить певні складнощі, оскільки на поліпшення соціосфери у регіоні, де проводиться кооперування підприємств, вплинули й інші фактори. Розділити ж їхній вплив та вплив саме кооперування взагалі неможливо. Тому у нашому дослідження визначається соціальний ефект (та соціальна ефективність в цілому) методом експертних оцінок, коли самі громадяни оцінюють стан соціальної сфери „до” кооперування підприємств та „після” кооперування. Отже і вимір цих показників (соціального ефекту та соціальної ефективності) буде визначений у відносних показниках (балах, відсотках, тощо). Тоді соціальна ефективність кооперування () буде своєрідним коефіцієнтом, величиною якого буде коригуватись показник екологічної та економічної ефективності.

На основі вище наведеного, можна зробити висновок про необхідність переходу від економічних оцінок усіх сфер матеріального виробництва (у т.ч. форм його організації, однією із яких і є кооперування) до більш комплексних, узагальнюючих оцінок - таких, що змогли б оцінити заходи (процеси) більш комплексно. На нашу думку, такою оцінкою повинен бути інтегральний показник соціо-еколого-економічної ефективності () кооперування підприємств, який характеризує процес доцільності кооперування з урахуванням усіх імперативів:

економічного - як економічна вигода від кооперування з урахуванням грошових витрат на його упровадження ();

екологічного - тобто оцінити екологічні можливості такого заходу (кооперування) (як він вплине на довкілля та, чи доцільні природні втрати, які неминуче відбудуться при впровадженні кооперування ) ();

соціального, що віддзеркалить соціальні зміни для суспільства, що проживає у регіоні, після проведення кооперування ();

Умовно це можна представити схемою триєдиного процесу кооперування і визначення інтегрального соціо-еколого-економічної ефективності (рис. 1).

Формалізований вигляд визначення соціо-еколого-економічної ефективності кооперування підприємств є за своєю сутністю алгоритмом моделювання процесу визначення доцільності зазначеної форми організації виробництва, що відповідає вимогам сучасного менеджменту, який у роботі реалізується за принципами системного підходу (рис. 3).

Або у графічній інтерпретації (рис.4), що особливо важливо для просторового бачення проблеми і є суто авторською, новітньою пропозицією.

Це також наочно свідчить, що інтегральний показник означає не просто алгебраїчну суму, а векторний її характер, адже чітко визначає спрямованість результату (позитивний чи негативний).

У практичній діяльності підприємств такий підхід ще не передбачається, тому в нашій роботі на прикладі такого показника, як ефективність заходу (тобто оцінці ефективності кооперування підприємств) така спроба - оцінити цю доцільність з усіх трьох сторін - є новаторською і експериментальною.

Як було зазначено вище, методи рішення подібних завдань вирішувалися нами із застосуванням принципів системного підходу.

У третьому розділі „Методика визначення соціо-еколого-економічної оцінки ефективності кооперування меблевих підприємств” подаються розрахунки оцінки „до” та „після” кооперування і досліджується вплив на неї чинників.

У нашому дослідженні базовий та проектний варіанти організації виробництва представлені на рисунку 6.

Як базовий варіант у розрахунках приймається такий порядок виробничих зв'язків, при якому меблевому підприємству постачаються ламіновані деревностружкові плити, що переробляються споживачем на щитові елементи меблів. Після проведення спеціалізації та кооперування цьому меблевому підприємству будуть постачатися готові щитові елементи меблів, без подальшої їх обробки. Транспортні перевезення при цьому здійснюються своїми засобами

Запропонований нами підхід щодо оцінки ефективності кооперування дає можливість провести комплексну оцінку та систематизувати фактори, які впливають на її окремі елементи.

Методичні підходи до розрахунку ефективності ґрунтуються на співставленні результатів процесу кооперування та витрат на його здійснення „до” та „після” проведення кооперування.

Після кооперування підприємства отримують наступні вигоди:

І. Економічні:

зменшення виробничої собівартості продукції;

раціоналізація виробничого процесу;

оптимізація використання виробничих потужностей;

концентрація інвестицій та їх ефективне використання;

покращення закупівельних умов (прямі кооперовані зв'язки);

істотне зменшення рівня адміністративних постійних витрат;

покращення умов фінансування.

ІІ. Екологічні:

економія деревинної сировини;

концентрація відходів на підприємстві-виробнику;

зростання прибутку підприємства у результаті підвищення виходу готової продукції, що виготовлена додатково із відходів.

ІІІ. Соціальні:

створення нових стабільних робочих місць;

рекреаційне користування лісовими ресурсами та проживання в екологічно чистому середовищі;

зростання матеріальних потреб без зниження екологічних стандартів проживання.

Інтегральний соціо-еколого-економічний ефект (у випадку, коли соціальний ефект виражається як коефіцієнт) кооперування підприємства-виробника та меблевих підприємств-споживачів буде визначатися за формулою:

(1)

У нашому дослідженні інтегральний соціо-еколого-економічний ефект буде рівним:

(2)

Визначення інтегрального соціо-еколого-економічного ефекту дає можливість наочно бачити взаємозв'язок інтегрального показника з його складовими, які, у свою чергу, є також складними показниками.

Такий підхід надає нам можливості визначення впливу кожного елементарного показника, як чинника, що впливає на загальний результат.

У математичному моделюванні інтегральний показник соціо-еколого-економічної ефективності буде мати такий вигляд:

(3)

У свою чергу, підсистеми описуються та залежать напряму від їх елементарних об'єктів і у загальній математичній моделі будуть мати такий вигляд:

; ; (4)

Узагальнене розгорнуте математичне рівняння для визначення інтегрального показника буде мати наступний вигляд:

(5)

де Пе - приріст прибутку, що одержується підприємством за рахунок проведення економічних заходів, грн.; (х1)

Т - величина транспортних послуг, на яку відбулася зміна обсягів перевезень за рахунок кооперування, грн.; (х2)

Ве - економічні витрати, грн.; (х3)

Пек - приріст прибутку, що одержується підприємством за рахунок проведення екологічних заходів, грн.; (х4)

Век - екологічні витрати, грн.; (х5)

Пс - приріст прибутку, що одержується підприємством за рахунок покращення соціосфери, грн.; (х6)

Вс - соціальні витрати (витрати на поліпшення соціосфери), грн.; (х7)

Тоді рівняння регресії за методом кореляційно-регресійного аналізу у загальному вигляді:

(6)

або (7)

У подальшому ми поставили завдання визначити вплив кожного елементарного показника, що є елементарним об'єктом нашої складної системи (або елементарною складовою нашого інтегрального показника ) на його загальну характеристику.

Розраховане лінійне рівняння регресії, яке буде характеризувати вплив чинників на має такий вигляд:

(8)

Аналіз дозволив визначити послідовність впливу чинників на інтегральний показник :

(9)

Економічне трактування такого математичного результату наступне: при визначенні резервів підвищення перш за все слід звернути увагу на: показники, що визначають економічні витрати (). За рахунок їх коригування (збільшення або зменшення) можна суттєво оптимізувати результат кооперування підприємств.

Тобто основні резерви поліпшення ситуації на підприємстві криються саме у економічних заходах: удосконаленні техніко-технологічних процесів виробництва, удосконалення менеджменту на підприємстві - саме таких заходів, що забезпечують підвищення продуктивності праці, здешевлення продукції, тощо.

Показники, що характеризують екологічні заходи на підприємствах () є достатньо значущими для визначення шляхів оптимізації інтегрального показника .

Таким чином, одержане регресійне рівняння та його статистичні характеристики представляють собою об'єктивну економіко-математичну модель об'єкту, що досліджується, якісно характеризуючи стійкі статистичні зв'язки між показниками системи , чинниками рівняння х1 - х7 та змінної величини у ().

Аналіз основних статистичних характеристик рівняння дозволив визначити шляхи поліпшення та удосконалення підприємницької діяльності підприємств заради досягнення ними оптимальних величин .

ВИСНОВКИ

Враховуючи вищезазначене, ми досліджували проблему кооперування підприємств у ринкових умовах і намагалися оцінити його ефективність у нерозривному зв'язку із теоретичним визначенням сутності кооперування, його ролі та значення для удосконалення виробничих стосунків. Оцінку ефективності кооперування підприємств-виробників продукції і підприємств-споживачів проводили всебічно, з урахуванням його впливу на усі сфери життєдіяльності суспільства, а саме - економічну доцільність впровадження кооперування, екологічну - його вплив на довкілля і соціальну - вплив такої форми суспільного розподілу праці на соціосферу регіону, де відбувається кооперування підприємств.

Головними висновками дисертаційного дослідження, що знайшли своє відображення і практичні вирішення у дисертаційному дослідженні є такі:

теоретичні питання обґрунтування необхідності кооперування підприємств, як новітнього менеджменту, в умовах ринкової економіки;

дослідження питань специфіки міжнародного кооперування з метою визначення доцільності кооперування українських товаровиробників з іноземними;

аналіз специфіки меблевої промисловості України з метою обґрунтування необхідності впровадження кооперування підприємств усередині галузі для підвищення її ефективності, інтенсифікації, захисту вітчизняних виробників та зниження тиску на довкілля та соціосферу;

поглиблення питань оцінки ефективності кооперування з трьох сторін: економічної, екологічної та соціальної доцільності та представлення інтегральної ефективності у просторовій формі, що дозволить оцінити її всебічно і якомога точніше;

розроблення формул розрахунку ефективності кооперування і пропозиція оцінювати її за допомогою інтегрального показника, який буде характеризувати ефективність за трьома ознаками: економічною, екологічною та соціальною.

методичні питання визначення ефективності кооперування в умовах ринкової економіки для підприємств-виробників продукції та підприємств-споживачів.

методичні питання визначення впливу чинників, що є елементарними складовими інтегрального показника, на кооперування підприємств з метою можливого його удосконалення. Рішення цього завдання надає можливості у подальшому визначити вплив будь-яких факторів (у першу чергу екологічних та соціальних) на кооперування підприємств.

Використання системного підходу до розробки проблеми, теоретична аргументація визначення ефективності кооперування забезпечують наукову обґрунтованість і об'єктивність пропозицій - від формалізації розрахунків до визначення впливу чинників.

Аналіз існуючих методів визначення ефективності кооперування, критична їх оцінка, аналіз досвіду розвинутих країн і сучасних виробництв у інших галузях промисловості щодо проблеми доцільності кооперування, дозволили нам запропонувати свій методичний підхід до оцінки його ефективності.

Застосовані нами методи оцінки ефективності кооперування та формалізований підхід можуть бути певним інструментом для оцінки виробничо-господарської діяльності підприємств з урахуванням доцільності їх роботи, з точки зору використання усіх ресурсів - матеріальних, технічних, фінансових, екологічних, соціальних.

Об'єктивна оцінка ефективності кооперування підприємств, яка може бути визначена за нашими методами та формулами, надає можливості розробляти пропозиції щодо подальшого вдосконалення форм організації виробництва:

Головними із них, на нашу думку, є такі:

на рівні теоретичних знань:

поглибити визначення поняття „ефективності виробництва”, як триєдиного інтегрального показника соціо-еколого-економічної ефективності;

надати чітке визначення кожній складовій інтегрального показника;

визначити оцінку ефективності кооперування з позицій тримірного, просторового виміру, як новітній підхід до проблеми визначення ефективності;

на рівні законодавства:

розширити та удосконалити правову базу з питань кооперування підприємств, удосконалюючи як поняття, принципи та форми виробничого кооперування, так і методи оцінки його ефективності;

розробити Державну концепцію екологізації лісопромислової галузі України та Програму підвищення соціо-еколого-економічної ефективності діяльності підприємств;

на рівні галузі:

розробити галузеві нормативно-методичні документи (методики, інструкції, регламенти) з питань практичного впровадження нових форм кооперування, як специфічного напряму менеджменту;

розробити методику оцінки ефективності діяльності підприємства з позиції економічної, екологічної та соціальної доцільності впровадження відповідних заходів та методику оцінки впливу елементарних чинників на інтегральний показник.

на рівні підприємств:

організувати спеціальний підрозділ з проблем урегулювання, вдосконалення та розвитку виробничого кооперування;

організувати на усіх підприємствах спеціальну службу моніторингу за соціо-еколого-економічно ситуацією щодо впровадження будь-яких заходів, з чіткою статистикою та аналітичною звітністю;

організувати на підприємствах службу (або спеціаліста) з проблем зв'язку з населенням, що проживає на території діяльності підприємств, головною задачею якої буде моніторинг їх потреб та вимог до виробничої діяльності підприємства і планів його розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Якімцов В.В. Кооперування: історія та перспективи розвитку / В.В. Якімцов// Науковий вісник: Збірник наукових праць УкрДЛТУ. - Львів, 2004. - № 14.4. -С. 244-248.

Якімцов В.В. Еколого-економічна криза: кінець чи початок? / В.В. Якімцов// Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: Міжвідомчий науково-технічний збірник. - Львів, 2004. - № 29. - С. 307-310.

Якімцов В.В. Перспективи та шляхи розвитку кооперування з урахуванням екологічного імперативу / В.В. Якімцов // Науковий вісник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. - м. Львів: НЛТУУ, 2005 р. - № 15.6. - С. 349-353.

Якімцов В.В. Системне дослідження кооперування та спеціалізації / В.В. Якімцов // Вісник Сумського державного університету. - м. Суми, 2005 р. - № 7(91). - С.44-48.

Якімцов В.В. Параметричний опис виробничої системи для аналізу еколого-економічної ефективності кооперування / В.В. Якімцов // Науковий вісник: Збірник наукових праць НЛТУ України. - Львів, 2006 р. - № 16.6. - С. 197-202.

Якімцов В.В. Теоретичні основи еколого-економічної та соціальної ефективності кооперування меблевих підприємств / В.В. Якімцов // Науковий вісник: Збірник наукових праць НЛТУ України. - Львів, 2007 р. - № 17.6. - С. 69-76.

Матеріали конференцій

Якімцов В.В. Тенденції та перспективи розвитку кооперування: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища»] / В.В. Якімцов // Міністерство освіти і науки України, НЛТУ України. - Львів, 2005 р. - С. 195-196.

Якімцов В.В. Доцільність відновлення системних досліджень кооперування та спеціалізації: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє»] / В.В. Якімцов // - Львів, 2005 р. - С. 380-381.

Якімцов В.В. Кооперування підприємств - шлях до успіху: Матеріали 6-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції [«Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління»] / В.В. Якімцов // Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2005 р. - С. 227-229.

Якімцов В.В. Основи системного дослідження співпраці та інтеграції підприємств: Матеріали науково-практичної конференції [«Управління регіональним та економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції»] / В.В. Якімцов // Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. - Івано-Франківськ, 2005 р. - С. 240-244.

АНОТАЦІЯ

підприємство меблевий кооперування спеціалізація

Якімцов В.В. Ефективність кооперування деревообробних підприємств з урахуванням екологічного імперативу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (оброблення деревини та виробництво виробів з деревини). - Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». - Ужгород, 2009 р.

Дисертація присвячена питанню удосконалення організаційних зв'язків підприємств в умовах ринкової економіки за принципом кооперування, як абсолютно вільної їх форми. Головною метою дослідження визначено необхідність розробки такої оцінки ефективності кооперування, яка б характеризувала його з позицій економічної, екологічної та соціальної доцільності.

Обґрунтовано зміст поняття «кооперування» в ринкових умовах, «екологізація виробництва», досліджена специфіка підприємств деревообробної промисловості України щодо необхідності раціонального використання лісових ресурсів, розмежовані поняття «кооперування» та «кооперація», досліджено світовий досвід створення нових промислових об'єднань, обґрунтовано необхідність розвитку взаємовигідних галузевих, державних, міжнародних зв'язків підприємств.

У дослідженні застосовані принципи теоретичної аргументації і системного підходу до розробки проблеми і визначення показника «інтегральна соціо-еколого-економічна ефективність», що забезпечило обґрунтованість та об'єктивність наукових пропозицій автора.

Запропоновано формули та методика розрахунку інтегрального показника соціо-еколого-економічного ефекту (і відповідно ефективності) в ринкових умовах для підприємств по виготовленню плитних матеріалів та меблів.

Визначені складові інтегрального показника та чинники, що на нього впливають. Розроблено алгоритми розрахунків та графічна просторова модель інтегрального показника.

Оцінку ефективності кооперування, яка визначається за нашою методикою надає можливості розробляти пропозиції і виявляти найбільш доцільні шляхи подальшого удосконалення форм організації виробництва, як новітнього менеджменту в умовах ринкової економіки.

Ключові слова: кооперування, ефективність, екологічний імператив.

АННОТАЦИЯ

Якимцов В.В. Эффективность кооперирования деревообрабатывающих предприятий с учетом экологического императива. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (обработка древесины и производство изделий из древесины). - Государственное высшее учебное заведение «Ужгородский национальный университет». - Ужгород, 2009 г.

Диссертация посвящена вопросу усовершенствования организационных связей предприятий в условиях рыночной экономики по принципу кооперирования, как абсолютно свободной их формы. Главной целью исследования определена необходимость разработки такой оценки эффективности кооперирования, которая бы характеризовала его с позиций экономической, экологической и социальной целесообразности.

Обосновано содержание понятия «кооперирование» в рыночных условиях, «экологизация производства», исследована специфика предприятий деревообрабатывающей промышленности Украины относительно необходимости рационального использования лесных ресурсов, размежеваны понятия «кооперирования» и «кооперация», исследовано мировой опыт создания новых промышленных объединений, обоснована необходимость развития взаимовыгодных отраслевых, государственных, международных связей предприятий.

В исследовании применены принципы теоретической аргументации и системного подхода к разработке проблемы и определению показателя «интегральная социо-эколого-экономическая эффективность», что обеспечило обоснованность и объективность научных предложений автора.

Предложена методика расчета интегрального показателя социо-эколого-экономического эффекта (эффективности) в рыночных условиях для предприятий по изготовлению плитных материалов и мебели.

Определены составляющие интегрального показателя и факторы которые на него влияют. Разработаны алгоритмы расчетов, формулы и графическая пространственная модель интегрального показателя.

Оценка эффективности кооперирования, которая определяется по нашей методике, предоставляет возможность разрабатывать предложения и обнаруживать наиболее целесообразные пути последующего усовершенствования форм организации производства, как новейшего менеджмента в условиях рыночной экономики.

Ключевые слова: кооперирование, эффективность, экологический императив.

RESUME

Yakimtsov V.V. Efficiency of cooperation of woodworking enterprises with ecological imperative . Manuscript.

Dissertation Thesis submitted for the Candidate's degree in Economics, specialty 08.00.04 Economy and Enterprise Management (woodworking and wood articles manufacturing). State higher educational establishment «Uzhgorod National University», Uzhgorod, 2009.

Dissertation is devoted to the question of organizational improvement connections of enterprises in the conditions of market economy on principle of co-operation, as their absolutely free form. The primary objective of research is development of such cooperation efficiency estimation, which would characterize him from positions of financial, ecological and social viability.

Grounded the concept «cooperation» in the conditions of markets, «green productions», the specific of Ukraine woodworking industry enterprises is explored in relation to the necessity of the rational use of forest resources, the concept of «cooperation» and «cooperative» is delimited, explored world experience of new industrial associations creation, the necessity of mutually beneficial development of a particular branch, state, international connections of enterprises.