Размещено на http://www.allbest.ru/

міністерство освіти і науки україни

Національний університет харчових технологій

УДК 338.431:65.011.8

Еволюція та механізми фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості України

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(харчова промисловість)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

КЛИМЧУК Світлана Володимирівна

Київ 2009

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано у Класичному приватному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Запоріжжя).

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор Зинов'єв Фелікс Володимирович Класичний приватний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності;

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Воробйов Юрій Миколайович Національна академія природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України (м. Сімферополь), завідувач кафедри фінансів;

доктор економічних наук, професор Чупіс Анатолій Віталійович Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри фінансів;

доктор економічний наук, професор Ткаченко Алла Михайлівна Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємств

Захист відбудеться 3 квітня 2009 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.058.01 у Національному університеті харчових технологій за адресою: 01601, м. Київ-601, вул. Володимирська 66, учбовий корпус А, ауд. 311.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01601, м. Київ-601, вул. Володимирська 68.

Автореферат розісланий 2 березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. М. Марченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процеси реорганізаційних дій, зокрема і фінансової реструктуризації, вимагають наукових розробок. Функціонування підприємств харчової промисловості супроводжується постійними організаційними перебудовами, які є реакцією на зміни у зовнішньому середовищі. Підходи до вибору напрямків здійснення даного процесу носять не тільки економічний, але й соціально-політичний характер, оскільки визначають рівень національної безпеки держави. Це пояснюється наступним: по-перше, внутрішні погрози економічного й особливо фінансового стану країни супровідні наростаючий продовольчій кризі; по-друге, економічне безсилля держави відбите у відставанні законодавчо-нормативних перетворень до реалій ринкової економіки; по-третє, невдалою трансформацією невстановлених земельних відносин. У таких умовах нездатність вітчизняних товаровиробників задовольняти внутрішній попит веде до посилення залежності економіки від імпорту й кон'юнктури зовнішнього ринку. Всі соціально-економічні індикатори показують, що в Україні реалізувався неефективний варіант реструктуризації, який наклав відбиток на процес трансформації власності. Ці негативні процеси тривають і у теперішній час, що постійно збільшує напругу у суспільстві. Не враховані окремі категорії, які об'єктивно відображають ринкові відносини у вигляді “грошових потоків”, “скорегованих реструктурованих фінансових потоків” та дають можливість визначити економічну вартість підприємств в умовах фінансової реструктуризації. Формування нової методології управління вартістю підприємств повинно базуватися на оцінці можливості підприємства генерувати більше цінностей для споживачів і значно ефективніше ніж конкуренти. Самостійність здійснення фінансово-економічної трансформації економіки за допомогою фінансової реструктуризації дасть можливість поліпшення означених процесів.

Економічна сутність реструктуризації щодо теоретико-методичних засобів та механізмів її здіснення в умовах зростання процесів інтеграції знайшла своє відбиття у багатьох працях зарубіжних і вітчизняних вчених. Різноманітні теоретичні аспекти проблеми реструктуризації розкриті в наукових працях таких зарубіжних дослідників як Алан Тласті Шин, А. Аткінсон, Джозеф Дж.Перар, Дуглас Ленн Круз, П. Друкер, Джон Д. Салліван, Р.С.Каплан, Каді Джорж, М.Міллер, Рафаель Блазн, Хікс Джон і багатьох інших; у працях таких вітчизняних вчених як Е. Андрущак, В. Амбросов, О. Бутнік-Сіверський, В. Галасюк, Б. Семененко, К. Крищенко, О. Мендрул, М. Малік, О. Підхомний, В. Панків, Б.Пасхавер, І. Саврас, М. Чумаченко.

Роботи цих авторів висвітлюють загальну оцінку реструктуризації, а саме: функціонування зовнішнього інституту володіння щодо конкретизації об'єктивної логіки формування вартості нерухомості; можливість управління фінансовими ресурсами, що обумовлює необхідність застосування фінансових механізмів з урахуванням концепції управління вартістю.

Сьогодні зміст фінансової реструктуризації, та способів її здійснення трактується неоднаково. Відсутність механізмів та способів визначення економічної вартості підприємств з урахуванням скорегованих реструктурованих фінансових і грошових потоків, вимагають наукового обґрунтування, яке можливо здійснити при використанні властивостей диференційованої ренти, галузевих та зональних компонент, що забезпечить процес легалізації тіньової економіки.

Вагомість окреслених наукових проблем зумовила вибір теми дисертаційної роботи, об'єкта, предмета, мети, завдань та логіко-структурної побудови дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Класичного приватного університету на тему: “Організація економічної основи формування й розвитку потенціалу суб'єктів господарювання в ринковій економіці” (номер державної реєстрації 0105U000215), де автор є виконавцем даної теми, ним розроблено методику формування економічної вартості підприємств харчової промисловості України на підставі галузевих та зональних компонент; у рамках науково-дослідних робіт, які проводились у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського на тему: “Фінансове забезпечення соціально-економічного розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0106U003971), де автором здійснено теоретичні розробки формування застав фінансової реструктуризації та її методологічне забезпечення; у Кримському економічному інституті ім. В. Гетьмана Київського національного економічного університету на тему: “Реалізація потенціалу соціально-економічного розвитку регіонів України за умовами трансформації економіко-правових механізмів господарювання” (номер державної реєстрації 0107U003053), де автором були визначені перспективи розвитку фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості України.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування механізмів фінансової реструктуризації з урахуванням методів здійснення цього процесу за допомогою оцінки економічної вартості підприємств.

Відповідно до мети роботи та в контексті означених проблем були сформовані та вирішені такі завдання:

- визначити сутність та особливості фінансової реструктуризації за ієрархією цілей і завдань;

- виявити діалектику методів здійснення даного процесу при обґрунтуванні факторів, що спричиняють реструктуризацію фінансового типу;

- обґрунтувати методи здійснення фінансової реструктуризації при методологічному забезпеченні таких понять як” перехідна зона”, “фактори перехідного впливу”, “скоректований реструктурований фінансовий потік”, “поточний”, “придбаний потенціал фінансової реструктуризації”, “критеріальний потенціал економічної вартості підприємств”;

- алгоритмізувати методику дослідження при систематизації інформаційно-методологічних основ дослідження;

- сформувати технологію фінансової реструктуризації;

- обґрунтувати методи фінансової реструктуризації, такі як “борговий своп”, “реструктуризація заборгованості”, “мирові угоди”; “фінансовий леверидж”;

- визначити функціональну взаємозалежність скоректованого реструктурованого фінансового потоку й диференційованої ренти у вигляді зональної та галузевої компоненти;

- легалізувати тіньові механізми фінансової реструктуризації при здійсненні класифікації фінансових, економічних, законодавчо-правових актів;

- сформувати ефективні механізми державного регулювання;

- сформувати економічну вартість підприємств при застосуванні комплексної моделі фінансової реструктуризації, в якій використовуються компоненти зональної й галузевої спрямованості;

- обґрунтувати мотивацію фінансової реструктуризації;

- визначити ефективність управління корпоратизацією в процесі інтеграції;

- окреслити перспективи розвитку підприємств при формуванні ефективного середовища трансформації капіталу.

Об'єктом дослідження є процеси управління реструктуризацією підприємств харчової промисловості України.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних і прикладних питань еволюції та формування механізмів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості.

Методологія і методи дослідження. Реалізацію завдань дослідження було здійснено за допомогою використання системного методу наукового пізнання, що дало можливість зробити дослідження механізмів фінансової реструктуризації у тісному діалектичному взаємозв'язку з чинниками зовнішнього середовища. Це обумовило використання таких методів: монографічний метод (для вивчення практичних порівнянь на основі багатомірного порівняння для виявлення фактичного впливу процесу реструктуризації і його складових елементів); метод прогнозування (для розробки концепції фінансової реструктуризації підприємств на довгострокову перспективу); економіко-математичний метод (при формуванні комплексної моделі економічної вартості підприємств за факторами регіональної й галузевої спрямованості); аналітичний метод (при виявленні особливостей здійснення фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості); метод систематизації й класифікації (при формуванні ефективних блоків фінансово-правового забезпечення процесу реструктуризації); метод факторної оцінки тіньового впливу (при формуванні ефективного середовища фінансової реструктуризації при скороченні рівня тіньових втрат). капітал трансформація фінансовий рента

Інформаційною базою дослідження слугували статистичні дані Державного комітету статистики України, Державного комітету земельних ресурсів України, Міністерства аграрної політики України, Держхарчопрому України, поточна звітність підприємств харчової промисловості України. Були використані публікації українських і зарубіжних економічних видань, матеріали наукових конференцій та чинне законодавство України, нормативно-правові документи органів державної влади різних рівнів.

Емпіричною базою дослідження стали результати наукових досліджень здійснених особисто автором, вітчизняний та світовий досвід в галузі харчової промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних і методичних положень та розробки практичних рекомендацій, які у сукупності вирішують наукову проблему здійснення формування механізмів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості. Результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у наступному:

уперше:

- розроблено способи фінансової реструктуризації та механізми їх здійснення, в яких використовуються ефективні важелі корпоративного управління процесу реорганізації боргових зобов'язань при застосуванні таких методів як “борговий своп”, “реструктуризація заборгованості”, “мирові угоди”, “фінансовий леверидж”;

- розроблено методику визначення економічної вартості реструктурованих підприємств за факторами регіональної й галузевої спрямованості, з урахуванням взаємозалежності скоректованого фінансового потоку й диференційованої ренти та використано засоби оптимального вибору методів фінансової реструктуризації у контексті часу здійснення на базі еластичності грошових потоків;

- розроблено механізм легалізації фінансової реструктуризації по фактору тіньових втрат при застосуванні співвідношення реструктурованого й концентрованого капіталу, який дозволяє ефективно керувати цим процесом при запобіганні тіньових механізмів та здійснення контролю за подальшою беззбитковою діяльністю підприємств;

- визначено перспективи фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості на основі комплексної оцінки поточного, придбаного, інвестиційного й потенціалу критеріальної економічної вартості.

удосконалено:

- методику формування ефективного середовища функціонування реструктурованих формувань;

- систему державного механізму регулювання фінансової реструктуризації як комплексної систематизації факторного впливу на реорганізацію боргових зобов'язань;

- систему мотивації фінансової реструктуризації у процесі реорганізації;

- систему ефективного управління фінансовою реструктуризацією у процесі інтеграції.

набули подальшого розвитку:

- методичні підходи до виявлення закономірностей здійснення процесу реорганізації боргових зобов'язань, які на відміну від існуючих розглянуті з точки зору установлення факторів позитивного й негативного впливу;

- методичні підходи інформаційного забезпечення процесу реструктуризації фінансового типу, які знайшли своє відображення в разі застосування автоматизаційних систем;

- алгоритмізація фінансової реструктуризації підприємств, яка була розглянута при систематизації цільових завдань і напрямків формування стратегії реструктуризації фінансового типу;

- принципи реструктуризації фінансового типу, які дозволили забезпечити встановлення тенденцій і закономірностей розвитку даного процесу у контексті визначення економічної вартості підприємств харчової промисловості;

- систематизація і класифікація законодавчо-правових актів реструктуризації фінансового типу.

Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані у дисертаційній роботі результати наукових досліджень доведені до рівня методичних розробок у практичній діяльності підприємств харчової промисловості, що підтверджується апробацією результатів дослідження; (ВАТ Сімферопольський комбінат хлібопродуктів) (довідка № 146/268 від 9.06.07); ЗАО Кула Крим (довідка № 457 від 13.10.08); до рівня відповідних державних установ в запропонованій автором методиці оцінки економічної вартості підприємств з урахуванням зональних і галузевих компонентів, переданій до Міністерства економіки АР Крим (довідка №060-1/400 від 06.05.06); в методиці виявлення взаємозалежності диференційованої ренти й скоректованого фінансового реструктурованого потоку для визначення зональних і галузевих компонентів, переданій до Міністерства аграрної політики АРК (довідка №В1/66 від 07.02.2007 р.), в методиці блокової систематизації фінансово-правового забезпечення процесу фінансової реструктуризації, переданій до Верховної Ради АРК (довідка №-28-43/134 від 14.02.07); в методиці обґрунтування методів здійснення фінансової реструктуризації, переданій до Управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АРК (довідка №02/04/1922 від 17.12.2007 р.); в методиці застосування механізмів фінансової реструктуризації, переданій до Міністерства фінансів АРК (довідка 071-1 (349) від 04.11.2007 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є кваліфікованою, самостійно виконаною працею та підсумком багаторічних наукових досліджень, у якій викладено авторський підхід до дослідження теоретичних і практичних аспектів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості України у ринкових умовах господарювання. Закінчене дослідження містить особисті наукові здобутки, має наукове й практичне значення, у якому всі результати одержані безпосередньо автором і відображені в наукових працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані, головним чином, ті ідеї, положення, концепції, які є результатом особистої роботи здобувача. Положення кандидатської дисертації у дослідженні не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження знайшли апробацію на наукових конференціях: “Актуальні питання розвитку підприємництва, менеджменту та маркетингу в умовах трансформації економіки України” (м. Луцьк, 2004), “Формирование регионального механизма управления народнохозяйственным комплексом Украины” (м. Сімферополь, 2004), “Теория и практика экономики и предпринимательства” (м. Алушта, 2004), “Проблемы научного роста молодых ученых” (м. Сімферополь, 2005), “Теория и практика экономики и предпринимательства” (м. Алушта, 2006), “Актуальные проблемы экономического и социального развития производственной сферы” (м. Донецьк, 2006), “Європейська наука 21 століття: стратегія і перспективи розвитку” (м. Дніпропетровськ, 2006); “Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки” (м. Запоріжжя, 2006); “Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави” (м. Луцьк, 2006); “Проблеми і механізм відтворення ресурсного потенціалу України в контексті Євроінтеграції” (м. Рівне, 2006); “Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства” (м. Житомир, 2006); “Інтеграційні процеси та розвиток фінансової системи України” (м. Харків, 2006); “Финансы, денежное обращение и кредит в современных условиях” (м. Сімферополь, 2006); “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины” (м. Алушта, 2006); “Теория практика экономики и предпринимательства” (м. Алушта, 2006); “Современные аспекты финансового управления экономическими процессами” (м. Севастополь, 2006); “Финансы, денежное обращение и кредит в повышении благосостояния населения Украины” (м. Сімферополь, 2007); “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2007); “Макроекономічна політика в Україні” (Харків, 2007). “Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації” (м. Сімферополь, 2008); “Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України” (м. Сімферополь, 2008); “Анализ, моделирование, управление, развитие” (м. Севастополь, 2008).

Публікації. Результати дисертації відображено у 59 наукових працях, з яких 2 одноосібних монографії, 35 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 58,92 друкованих аркушів, із них 27 - одноосібних загальним обсягом 12,26 друкованого аркуша.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, п'яти розділів (двадцяти підрозділів, висновків, додатків, списку використаної літератури). Повний обсяг дисертації становить 438 сторінки, у тому числі 396 сторінки - основного тексту, який включає 73 таблиці та 66 рисунків, 27 формул, 9 додатків на 44 сторінках. Список використаних джерел налічує 426 найменувань на 42 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дисертації, сформовано методи дослідження, поставлено завдання, розкрито предмет, об'єкт, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію та публікації автора.

У розділі 1 “Теоретико-методологічні засоби реструктуризації підприємств” досліджено наукові парадигми організаційного розвитку підприємства, представлені теорії фінансової реструктуризації та механізми її здійснення, вивчена та узагальнена еволюція формування засобів визначення економічної вартості підприємств, визначені передумови формування концепції фінансової реструктуризації, зазначені фактори, що спричиняють реструктуризацію фінансового типу в умовах ринкової економіки та окреслені методичні підходи до оцінки підприємств з позиції управління їх вартістю.

Здійснені раніше в цьому напрямку дослідження обмежувалися лише оцінкою ступеня завершеності приватизаційно-реструктуризаційних засобів без рішення проблем про реальну оцінку економічної вартості підприємств.

Автором досліджені наукові парадигми організаційного розвитку при вивченні досвіду розвинених країн із соціально-орієнтованою економікою, а також і країн СНД. Це дало можливість обґрунтувати методично механізми фінансової реструктуризації, що являють собою систему перетворень, які мають фінансові методи й важелі, спрямовані на максимізацію прибутку власників при здійсненні трансформації капіталу. Фінансова реструктуризація - це короткострокове трансформування власності при залученні фінансових важелів, яке впливає на трансформацію майнових відносин. Метою фінансової реструктуризації є формування ефективного механізму трансформації власності у стані розвитку ринкових відносин інформаційної економіки (рис. 1).

Пошук шляхів підвищення ефективності господарської діяльності підприємств об'єктивно обумовлює необхідність впровадження системи стратегічного управління, що супроводжують ідеї, принципи й цільові настанови (рис. 2).

Зазначені принципи здійснення фінансової реструктуризації дозволяють окреслити коло стратегічних та оперативних завдань даного процесу. Стратегічними є ефективне використання механізму фінансової реструктуризації для побудови концепції антикризового розвитку підприємств. Оперативними є: визначення економічної вартості підприємств при запобіганні тіньових засобів фінансової реструктуризації; ефективна взаємодія з оточуючим зовнішнім середовищем; мотивація суб'єктів та об'єктів даного процесу.

Практичний досвід проведення фінансової реструктуризації свідчить, що збільшення ефективності виробництва можна досягти за рахунок більш ефективного використання реальних ресурсів. Проведені дослідження дозволили виділити наступні методи.

“Борговий своп” - трансформація в складі власників шляхом купівлі-продажу акцій, зміни номінальної вартості акцій, їхня конвертація в інші форми.” Мирові угоди” - реструктуризація заборгованості шляхом погашення, списання, відстрочки, конвертації, обміну, які припускають конвертацію кредиторської заборгованості на частку в корпоративних правах. “Метод фінансового левериджа” - конвертація власності у заборгованість. “Реструктуризація заборгованості” - комплекс організаційно-економічних засобів, спрямованих на зміну якісних і кількісних параметрів у реальній заборгованості підприємства.

Фінансову реструктуризацію економіки спричиняють внутрішні й зовнішні передумови. До перших віднесено деформацію економіки, що обумовлюється державною монополізацією всіх галузей господарства, реорганізацію підприємства; до других - потреба у ефективній взаємодії з зовнішнім середовищем, інтеграційний розвиток країни.

У стійкій ринковій економіці фінансова реструктуризація окремих підприємств може розглядатися як спосіб їхнього зміцнення та пристосування до динамічних умов ринку. В інформаційній економіці - це системотворчий фактор формування нових ринкових відносин.

Фактори макроекономічного, мезоекономічного й мікроекономічного впливу тісно переплітаються між собою, роблячи фактичний істотний вплив на процеси фінансової реструктуризації (табл. 1).

Істотні прорахунки у формуванні макроекономічної політики України за роки реформування були пов'язані з ослабленням державного впливу на процеси трансформаційних перетворень, насамперед із затримкою проведення структурної перебудови економіки. Відсутність послідовної структурно-інвестиційної політики обумовили посилення диспропорцій у складових валового випуску й ВВП. Проведений факторний аналіз структурних змін з метою визначення кількісних оцінок впливу таких показників, як ріст цін і зміна реальних обсягів виробництва, показав, що держава практично втратила механізм регулювання структурних змін, вони здійснюються стихійно, під впливом скорочення попиту на продукцію. Ці негативні процеси тривають і в цей час, що постійно збільшує напругу в суспільстві.

Таблиця 1

Фактори, що спричиняють реструктуризацію фінансового типу

Фактори впливу	Показники впливу	Суб'єкти та об'єкти впливу
Макроекономічні
Стратегія економічного зростання	– конкурентоспроможність; – продуктивність; – інвестиційна привабливість.	Суб'єкти, що виступають у реструктуризації
Паритет міжгалузевих відносин	– міжгалузева збалансованість; – стабільність здійснення розрахунків; – лібералізація цін.	Суб'єкти, що виступають у реструктуризації
Стабілізація земельних відносин	– вартість земельних ділянок; – можливість еквівалентного обміну.	Суб'єкти, що виступають у реструктуризації
Мезоекономічні
Стабілізація матеріально-технічного постачання	– енергозабезпеченість; – матеріально-технічна забезпеченість; – ресурсозабезпеченість.	Суб'єкти, що виступають у реструктуризації
Сезонність галузі	– диференціювання поправки до економічної оцінки земельних ділянок	Земельна ділянка
Зональність розташування	– диференціювання поправки до економічної оцінки підприємства	Грошові потоки підприємства
Мікроекономічні
Ефективність	– рентабельність, ділова активність, фінансова сталість	Суб'єкт господарювання
Оптимізація в управлінні	– чисельність працюючих	Ієрархія співпідпорядкованості суб'єктів господарювання
Технічне переозброєння	– основних засобів у розрізі виходу продукції; – уведено в експлуатацію технічних засобів у розрізі виходу продукції	Технічне оснащення

Оцінка еволюції наукових парадигм фінансової реструктуризації показала що, під впливом сучасних тенденцій розвитку макроекономічних умов здобувають значення процеси трансформації власності, що базуються на ціновому підході. Дана концепція виникла на базі концептуальних системних підходів стратегічного керування, розроблених Р.С. Капланом, Д.П. Нертоном (BSC).

Сучасна концепція управління вартістю підприємства й методи її оцінки зорієнтовані на визначення й керування ринковою вартістю. При цьому підході можливо у цілому вартість підприємства розбити на групи методів, які відповідають наступним групам: методи, які базуються на визначенні вартості окремих активів (майновий підхід); методи, які базуються на аналізі кон'юнктури фондового ринку (ринковий підхід); методи, в основі яких лежить аналіз доходів компанії (дохідний метод).

Формування нової концепції оцінки й управління вартістю підприємства у процесі фінансової реструктуризації повинне базуватися на оцінці можливості підприємства генерувати більше цінностей для споживачів і значно ефективніше, ніж конкуренти. Таким чином, цінність реструктурованого підприємства показує не тільки фінансові економічні показники функціонування, а й характеризує роль у соціально-економічному розвитку держави, суспільства у цілому. На підставі такого підходу вартість є сумарним показником, що характеризує розміри й конкурентноздатність, ринкову вартість її капіталу, ефективність функціонування, роль підприємства в соціально-економічному розвитку суспільства.

У розділі 2 “Методологія фінансової реструктуризації ” обґрунтована методологія фінансової реструктуризації, показана система визначення вартості підприємств по фактору зональності й галузевої спрямованості; визначена методика ефективного керування корпоративних зобов'язань, представлена наукова інформаційна організація дослідження, додано корпоративно-інформаційний проект технології фінансової реструктуризації підприємств.

Авторське бачення методології фінансової реструктуризації являє собою комплексність і системність методів забезпечення стабілізації й досягнення фінансової стійкості при максимізації економічної вартості підприємств. У реструктурованих заходах і саме у процесі реструктуризації переплітаються надзвичайно різнорідні тенденції, що припускають значну різнобічність методів дослідження даного процесу, які спрямовані на формування методології даного процесу.

Елементами методології реструктуризації підприємств визначено: систему методів визначення економічної вартості підприємства по компонентах зональності й галузевої спрямованості; систему методів, що формують ефективність застосування нормативно-правового поля; систему методів визначення рівня тіньових втрат.

Особливості трансформації механізму реструктуризації накладають свої відбитки на сполучення локальних методів дослідження. Багатовекторність, багатосторонність даного процесу визначають таке ж сполучення доведених методик, які втілені в систематичну методологію реструктуризації. Розвиток та становлення методології реструктуризації нерозривно пов'язані із процесом приватизації. Первісна відсутність цільової настанови даного процесу привела до методології реструктуризації, що була сформована під впливом тіньових механізмів функціонування. Превалювання нормативно-правових важелів управління над методами здійснення даного процесу сприяло формуванню нереальних підходів до реструктуризації, які у комплексі й забезпечили спектр реструктуризації. Принципова відсутність у законодавчому полі послідовності здійснення реструктуризації привела до формування квазіметодології, що має потребу у трансформації та й вдосконаленні.

Методологію досліджень реструктуризації становлять загальнонаукові методи, які розбиті на три блоки: методи теоретичних досліджень; методи емпіричних досліджень; методи емпіричних та теоретичних досліджень. Формалізація фінансової реструктуризації втілюється у встановленні тенденцій факторного впливу з виділенням найбільш ефективних методів її здійснення. Оцінка еволюції формування організаційної концепції з наступною діалектикою економічної вартості дозволяє виділити найбільш ефективні методи фінансової реструктуризації, які оцінені у контексті їхнього застосування підприємствами харчової промисловості України й запропоновані для законодавчого закріплення.

Система загальнонаукових методів реструктуризації прив'язана до оцінки методів здійснення даного процесу для порівняння їх із зарубіжним досвідом при встановленні тенденцій розвитку, які дозволяють виділити негативні й позитивні моменти, що дає змогу сформувати основні напрямки стратегії реструктуризації фінансового типу за допомогою моделювання економічної вартості підприємств з подальшою диференціацією вартості за фактором зональності й галузевої спрямованості.

Оцінка методології локальних специфічних методів дослідження вказує на їхню динамічність і ефективність застосування у наукових дослідженнях. Дана методологія дозволяє врахувати у наукових дослідженнях різнохарактерні форми господарювання, які неможливо охопити однорідним показником. У зв'язку з цим необхідним є детальне вивчення ситуації процесу фінансової реструктуризації, що дає можливість подання алгоритмічного наукового дослідження даного процесу (рис. 3).

Для кожного етапу застосовуються специфічні локальні методи. Комплексність методів втілюється в неминучому застосуванні ефективного механізму реструктуризації й, насамперед, фінансових важелів і механізмів.

Системність у формуванні послідовності здійснення даного процесу впроваджується у системі заходів стабілізації мікросфери по встановленим на законодавчому рівні методам реструктуризації. Комплексність і системність мікросфери процесу фінансової реструктуризації являє собою складний механізм взаємин фінансових важелів, втілюваних у системі підходів до даного процесу. Мікросфера даного процесу функціонує й розвивається під впливом певних важелів як державного, так і економіко-господарського регулювання. Поелементність функціонування певних важелів визначає цілісну систему механізму фінансової реструктуризації. Поелементністю важелів фінансової реструктуризації доцільно вважати систему способів і заходів, що характеризують певний важіль здійснення, спрямований на трансформацію державних і економіко-господарських механізмів.

Мікросфера процесу фінансової реструктуризації є основною ланкою цілісної системи реструктуризації фінансового типу на макрорівні, функціонування цього процесу припускає взаємодію із зовнішнім середовищем. Поелементність важелів фінансової реструктуризації тісно переплітається із зовнішнім середовищем і утворює блоки взаємодії по нормативно-правовому забезпеченню.

Дані блоки взаємодії й характеризують процес взаємозумовленості внутрішнього середовища - мікросфери й зовнішнього середовища - макросфери. Якщо зафіксувати кількісно зону взаємодії мікро- і макросфер по блоках взаємодії, то можна визначити перехідну зону поелементності важелів здійснення даного процесу. Деталізація поелеметності механізмів фінансової реструктуризації сприяє формалізації єдиного системного підходу до даного процесу.

Фінансова реструктуризація передбачає такі механізми здійснення як: нормативно-правовий; економічної вартості; мінімізації тіньового впливу; санаційної та соціально-економічної спрямованості. Система взаємозалежностей фінансово-правових норм по кожному із центрів стратегічної обумовленості реструктуризації дає можливість окреслити спектр глобальних завдань оптимізації даного процесу.

Механізм трансформації економічної вартості при її максимизації - це сукупність кількісного виміру економічної вартості підприємств за фактором руху грошових потоків при заданих компонентах зональності й галузевої спрямованості. При дослідженні десинхронізації грошових потоків виявляються тенденції факторного впливу зональності й галузевої спрямованості, які сприяють формуванню більш чіткої методики визначення вартості підприємства у процесі реструктуризації.

Механізм мінімізації тіньового впливу являє собою комплекс заходів трансформації власності у короткостроковому періоді, що припускає підвищення ефективної діяльності підприємств, у контексті скорочення тіньових втрат. Вибір найбільш оптимального методу дасть можливість спрогнозувати подію ефективної моделі реструктуризації.

Механізми санаційної та соціально-економічної спрямованості втілюються у системі засобів реагування на беззбиткову діяльність, що сприятиме неухильному економічному зростанню. Засоби реагування на беззбиткову діяльність являють собою як мобілізаційні фактори так і стимули до здійснення даного процесу, ними є експрес -діагностика підприємств і організацій, бізнес-планування, застосування логістичних центрів управління.

Швидка зміна поточних завдань і високий ступінь невизначеності є характерними рисами здійснення більшості проектів фінансової реструктуризації підприємств. У даних умовах доступність точної та своєчасної інформації часто визначає успіх проекту реструктуризації у цілому. Для визначення стану самого підприємства запропоновано моніторинг, складовими якого є: визначення структури інформації; технологія обробки інформації щодо виробництва, ціни і якості продукції; контроль ринкової ситуації, насамперед, найближчого оточення, партнерів, клієнтів, конкурентів; визначення тенденції розвитку ділових намірів.

Обстеження ряду підприємств харчової промисловості дозволило стверджувати, що інформаційне забезпечення стратегічної фінансової реструктуризації не носить системного характеру, тому що обмежується переважно збором і обробкою відомостей про внутрішнє середовище даного підприємства (характеристика його матеріально-технічної бази, технологій, фінансового становища, динаміки показників господарської діяльності та ін.), тому автором запропоновано корпоративно-інформаційний проект реструктуризації, який дозволяє передбачити системне, сполучене, оптимальне використання важелів господарського, ринкового та економічного механізмів фінансової реструктуризації.

У розділі 3 “Практика реструктуризації підприємств харчової промисловості” досліджено практику реструктуризації та показані процеси реорганізації підприємств харчової промисловості у післяприватизаційний період, проведено оцінку динаміки фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості, представлено легалізацію тіньових механізмів в умовах економіки інформаційного типу, показано ефективність державного регулювання фінансової реструктуризації.

Дослідження проблем реорганізації підприємств харчової промисловості, можливостей їх реформування, стану й перспектив розвитку почалися ще в 60-80-х роках (рис. 4). Поступовий і довгостроковий процес вступу ЦСС в ЄС супроводжувався формуванням нового продовольчого регіону, інституціональні початки якого функціонують на основі загальних критеріїв. Поставлена мета швидкої приватизації автоматично унеможливлювала застосування її класичної моделі (через продаж на фондовому ринку й на ринку нерухомості). Перехід від номенклатурної до грошово-сертифікатної приватизації був необхідний для залучення особистих заощаджень громадян у ваучерну приватизацію у вигляді “приватизаційних грошей”. Безкоштовна сертифікаційна приватизація була необхідна для процесу формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств. Найважливішими елементами процесу реформ були: лібералізація цін і ринків, а також створення спільної системи стимулів у економіці, приватизація земель, демонополізація й приватизація підприємств. Цей процес супроводжувався стихійною приватизацією й активізацією імпортної продукції. Недостатній облік попиту та пропозиції на ринку, недосконалість економічного механізму господарювання, маркетингу привели багато підприємств до низьких результатів їхньої діяльності, на підприємствах виникли гострі проблеми, що пов'язані з незбалансованістю майнових відносин, нестабільною організацією інвестування, несталим розвитком виробництва, неефективним формуванням сировинної бази, недостатнім фінансовим забезпеченням. Пошук фінансових ресурсів при примусовому продажу стратегічно важливих державних підприємств окреслив наступний етап приватизації - приватизація - реструктуризація, але цей процес не мав позитивних наслідків та результатів. І вже у 2002-2007 році держава повинна була запропонувати критичну приватизацію, яка була б спроможною вирішити кризові ситуації в економіці України.

Ціль реорганізаційних реформ, проведених в Україні, спрямована на впровадження ринкових відносин, підвищення ефективності виробництва. Світовий досвід свідчить про те, що процес здійснення реформ досить складний і має потребу в серйозному контролі й регулюванні з боку держави. У протилежному випадку - неминучі негативні тенденції в розвитку виробництва й зниженні рівня життя населення.

Перехід до ринкових відносин привів до спаду виробництва, погіршення забезпечення товарами народного споживання й особливо продовольством. Безумовно, порожня ніша відразу ж заповнилася імпортними продуктами харчування, що часто уступають за смаковими і поживними властивостями вітчизняним продуктам. Обсяг імпорту продовольства у кінці 90-х років ХХ століття становив 20-25%, а зараз - 10-12%.

Проведені дослідження показали, що необхідно було розробити форму організаційних перетворень, що передбачає трансформацію капіталу підприємств харчової промисловості.

Процес реорганізації здійснювався неефективно. Проведені аналітичні дослідження показали, що процес фінансової реструктуризації практично на всіх аналізованих підприємствах харчової промисловості не має свого логічного завершення, основний прийом - конвертація кредиторської заборгованості - не застосовувався. Оцінка фінансового стану підприємств свідчить про нестійке фінансове становище. У досліджуваних ВАТ харчової промисловості по 11 областях значення негативного грошового потоку спостерігається лише у 4 областях. Оптимальне значення коефіцієнтів фінансової стійкості спостерігається за коефіцієнтом автономії, коефіцієнтом незалежності. Не досягає нормативного значення коефіцієнт проміжної ліквідності.

Відхилення фактичних значень коефіцієнта фінансової стабільності мають нестійку динаміку й істотно відрізняються по різних зонах. При здійсненні фінансової реструктуризації запропоновано диференційовані значення нормативних показників даних коефіцієнтів з урахуванням факторів зональної та галузевої спрямованості.

Автором виявлено вплив галузевої й зональної спрямованості при проведенні угруповань досліджуваних підприємств по Південно-Східному, Північно-Західному та Центральному регіонах. По проаналізованих ВАТ харчової промисловості спостерігається десинхронізація чистих грошових потоків за фактором зональної спрямованості, причому максимальне відхилення спостерігається по Центральному регіону, мінімальне - по Північно-Західному (рис. 5).

Трансформаційні процеси, які здійснюються в Україні, тісно пов'язані з відтворенням потенційно криміногенних процесів, стрімким розвитком тіньової економіки, що являє собою істотну загрозу національній безпеці. Саме процеси фінансової реструктуризації, що представляють короткострокове трансформування капіталу підприємств, є найбільш привабливими для тіньової діяльності.

Оскільки цей процес є основним важелем регулювання структури капіталу підприємств, то переважна більшість підприємств харчової промисловості є диверсифікованими, різні види продукції технологічно не пов'язані між собою. Проблеми збуту по окремих товарах, що виникають зараз, призводять до зростання накладних витрат і впливають на конкурентоспроможність. Крім того, історично склалося, що дані підприємства мають значні допоміжні й обслуговуючі виробництва, для яких характерним є низький технічний рівень. Збереження активів допоміжних і обслуговуючих виробництв приводить до збільшення втрат і зниження конкурентоспроможності підприємств. Крім цього, практично всі великі підприємства мають у своєму складі об'єкти соціальної інфраструктури, утримання яких також негативно впливає на результати діяльності. Узагальнюючою причиною, що визначає необхідність реструктуризації активів, є високий рівень концентрації виробництва, що робить неможливим існування активів підприємства у тих розмірах, у яких вони перебувають, і саме ці явища стають об'єктами тіньових схем та зловживань.

У даний час кожна п'ята справа про банкрутство залишається у господарському суду не розглянутою і чекає своєї черги для врегулювання суперечки у строки відповідно до норм законодавства, тобто тривають пошуки санаторів, перевірка реальності інвестування особами, що претендують стати власниками. У 1999 році кредитори подали у арбітражні суди 3725 позовних заяв (39%), у 2007 році у господарські суди подали 3268 заяв (44,9%). Аналіз майнових вимог кредиторів у справах про банкрутство, заявлених у господарський суд протягом 2007 року, показав, що у середньому на одного кредитора припадає 295 тис грн. загального обсягу майнових претензій, а визнаних судом - 169 тис грн. (у 1999 році відповідно 111,3 і 60 тис грн.)

При оцінці тіньового сектора був використаний показник “рівень тіньових втрат”. Рівень втрат (РВ) являє собою питому вагу сконцентрованого капіталу (СК) в тіньовому секторі стосовно загальної одиниці трансформованого капіталу (ТК) до проведення реструктурованих заходів.

(1)

Причому сконцентрований капітал у тіньовому секторі може бути визначений як конвертований капітал при реорганізації, тобто сума кредиторської заборгованості з урахуванням доплат до капіталу акцій, перетворений у знову створену корпоративну власність.

Трансформований капітал - це капітал, призначений для проведення реструктуризації, що представляє собою реструктуризаційну масу, яка може бути визначена в оцінці економічної вартості капіталу на дату підписання договору про реструктуризацію або на дату проведення загальних зборів членів трудового колективу.

На підставі проведених досліджень варто помітити устояну тенденцію - максимальне значення рівня втрат спостерігається по підприємствах Південно-Східного регіону (при застосуванні засобу “борговий своп” - 69,2%, “мирових угод” - 59,8%, “реструктуризації заборгованості” - 39,6%, “фінансовий леверидж” - 33,8%). Мінімальне - у підприємств Північно-Західного регіону (при застосуванні засобу “борговий своп” - 7,4%, “мирових угод” - 16,7%, “реструктуризації заборгованості” - 14,2%, “фінансовий леверидж” - 12,0%). Це, насамперед, визначає розбалансованість фінансової системи реструктурованих заходів.

Для досягнення збалансованості й запобігання відтоку фінансових потоків запропоновано збалансувати систему управління реструктуризацією фінансового типу, як по законодавчому, так і по регуляторному принципу. Законодавчий принцип припускає використання системи послідовності здійснення заходів реструктуризації щодо кожного з методів фінансової реструктуризації.

Ефективність реструктуризації багато в чому залежить від стратегії й тактики регулювання соціальних, економічних, політичних, екологічних, психологічних процесів в умовах ринкової економіки, які втілюються в механізмі державного регулювання фінансової реструктуризації.

Активізація державного втручання в процес реструктуризації підприємств харчової промисловості сприяє забезпеченню продовольчої безпеки. Міра впливу держави залежить від рівня ефективності фінансової реструктуризації.

Істотні прорахунки у формуванні реструктуризаційної моделі трансформації власності в Україні мали негативний вплив. Відсутність послідовної структурно-інвестиційної політики обумовили посилення диспропорцій у цінових паритетах харчової продукції. Держава втратила механізм регулювання структурних змін власності на даних підприємствах, який розвивається стихійно під впливом попиту та пропозиції. Для стабілізації стійкого розвитку політики економічного росту слід сприяти застосуванню розроблених методів здійснення фінансової реструктуризації при активізації політики державного втручання.

У розділі 4 “Моделювання економічної вартості реструктурованих формувань” наведено ефективність управління правовим забезпеченням реструктуризації фінансового типу, показано систематизацію ефективних механізмів даного процесу при формуванні моделей економічної вартості за регіональними та галузевими компонентами.

Однією із причин невдалої реструктуризації є недостатня систематизація фінансово-економічних законодавчих правових актів. Тому доцільно сформувати блоки нормативно-правового процесу по ступені системного керування (рис. 6).

Механізм фінансової реструктуризації визначено як механізм стихійної взаємодії споживачів і виробників з метою рішення загальних економічних проблем. Іншими словами - це механізм організації функціонування реструктуризації на основі взаємодії всіх суб'єктів виробничих і невиробничих сфер з метою рішення комплексних проблем економіки.

Особливості фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості у світлі нової парадигми за критерієм економічної вартості максимально виявляються при оцінці факторів регуляторного впливу.

Ключовим моментом реструктуризації, і саме фінансової, є економічна вартість підприємств до здійснення цього процесу й після при цільовій функції максимізації. Підприємства харчової промисловості прямо залежать від сировинної бази, сировинного ресурсу, тому формування економічної вартості підприємств має відбуватися з урахуванням галузевої та регіональної компоненти. Виявити такий вплив і зафіксувати його можливо при дослідженні властивостей диференційованої ренти, що використовується при проведенні грошової оцінки землі.

Для того, щоб рентний дохід, тобто диференційована рента, могла врахувати властивості зональної та галузевої спрямованості підприємств, необхідно використати компоненту десинхронізації грошових потоків, яка була визначена по певних регіонах України за допомогою властивостей кореляційних і регресійних залежностей (табл. 2).

Таблиця 2

Компонента десинхронізації грошових потоків, що враховує фактор зональної та галузевої спрямованості

ВАТ	Роки
	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Миколаївської обл.	0,03	0,038	0,037	0,035	0,034	0,033	0,031	0,027
Донецької обл.	-1,23	-1,17	-1,21	-1,19	-1,18	-1,19	1,03	-0,77
АРК	0,34	0,48	0,35	0,49	0,44	0,16	0,34	0,056
Луганської обл.	0,033	0,040	0,037	0,031	0,031	0,028	0,030	0,033
Херсонської обл.	0,36	0,037	0,038	0,033	0,033	0,028	0,026	0,066
Харківської обл.	-0,88	-0,86	-0,90	-0,97	-0,95	-0,69	-0,67	-0,85
Кіровоградської обл.	0,85	0,83	0,85	0,71	0,65	0,63	0,52	0,47
Київської обл.	0,05	0,042	0,034	0,027	0,047	-0,041	-0,051	-0,0013
Львівської обл.	-0,021	0,013	-0,008	-0,007	-0,0112	-0,0157	-0,009	-0,028
Хмельницької обл.	0,048	0,044	0,053	0,053	0,056	0,052	0,051	0,062
Тернопільської обл.	-0,023	-0,027	-0,025	-0,014	-0,0094	-0,017	-0,011	-0,26

Розраховане автором за даними http://www. finance.com.ua.

Максимальне значення даного показника спостерігається по ВАТ Донецької області, причому компонента десинхронізації має негативне значення. Мінімальне значення спостерігається по ВАТ Львівської та Тернопільської областей також при негативному значенні.

Оскільки диференційований рентний дохід дорівнює виробничим витратам плюс нормативний прибуток, а витрати втілені в комплексному відображені у вихідному фінансовому потоці (ВФП), тоді можна припустити, що диференційований рентний дохід (Р_дп) дорівнює сумі вихідного фінансового потоку (В_фп) плюс нормативна вартість (НВ) прибутку на рівні 0,35 рН. Вищесказане можна відобразити у вигляді формули:

(2)

виражаємо звідси вихідний фінансовий потік:

, (3)

тоді скоректований реструктурований дохід дорівнює:

(4)

Економічна вартість реструктурованого підприємства харчової промисловості втілює в собі такий показник як диференційована рента, і саме вона найбільш яскраво характеризує економічну вартість даних підприємств у контексті регіональної й галузевої спрямованості.

Використовуючи отримані функціональні залежності при трансформації вхідного та вихідного фінансових потоків з урахуванням диференційованого рентного доходу одержано значення скоректованого реструктурованого фінансового потоку по фактору регіональної та галузевої спрямованості по досліджуваних ВАТ харчової промисловості різних регіонів України (табл. 3).