Особливості формування регіональної політики житлового будівництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

УДК : 332. 021: 332. 8

Особливості формування регіональної політики житлового будівництва

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Шевчук Оксана Ігорівна

Ужгород 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Мікловда Василь Петрович, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», завідувач кафедри економіки, менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Куценко Віра Іванівна Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу.

кандидат економічних наук, доцент Хвищун Надія Віталіївна Луцький національний технічний університет, доцент кафедри

Захист відбудеться 23 квітня 2009р. о 14:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна,3, ауд.47.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна,9.

Автореферат розіслано 21 березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент О. Г.Чубарь.

житловий будівництво регіональний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність досліджень, присвячених забезпеченню населення житлом та створенню безпечних умов проживання, зростає з кожним днем в усьому світі. Адже дефіцит житла має місце не тільки в Україні, але й у розвинених країнах світу, навантаження на навколиш-нє середовище посилюється, екологічна ситуація в багатьох містах погіршується, а громадяни прагнуть, щоб місця їх проживання були зручними для праці і відпочинку. При цьому в розрізі регіонів України спостерігається суттєва диференціація як в показниках забезпечення житлом, так і в стані середовища житлового будівництва. В цих умовах особливої ваги набуває здійснення виваженої регіональної політики житлового будівництва з метою повноцінного забезпечення населення житлом і створення для нього екологічно безпечних житлових умов в усіх регіонах України.

Регіональна політика вивчалася з різних боків і під різними кутами зору. Їй присвячені дослідження таких відомих вчених, як Е.Б. Алаєв, З.С. Варналій, З.В. Герасимчук, В.М. Геєць, Ю.Н. Гладкий, А.Г. Гранберг, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, В.А. Поповкін, В.К. Симоненко, М.І. Фащевський, Л.Г. Чернюк, Л.Т. Шевчук, А.І. Чистобаєв та ін. Результати цих досліджень мають величезне значення для обґрунтування тих чи інших видів регіональної політики.

Незважаючи на наявність низки всебічних досліджень формування і реалізації регіональної політики, недостатньою є дослідженість питань, пов'язаних з регіональною політикою житлового будівництва в контексті екологічної безпеки населення. На сьогоднішній день вимагають поглибленого вивчення питання здійснення діагностики житлових умов у розрізі регіонів, виявлення і встановлення екологічних загроз для житлового фонду, розташованого в конкретному місці, та уникнення на основі цього ри-зиків можливої захворюваності й загибелі населення за допомогою виважених заходів регіональної політики житлового будівництва.

Вказані та інші проблеми зумовлюють необхідність поглибленого і всебічного вивчення питань, пов'язаних з формуванням та реалізацією регіональної політики нового житлового будівництва в контексті екологічної безпеки населення.

Актуальність розв'язання зазначених вище проблем та важливість очікуваних результатів для вибору ділянок житлового будівництва з урахуванням екологічної безпеки їх врахування при формуванні регіональної політики житлового будівництва, узгодженої з регіональною екологічною та економічною політикою держави, зумовили вибір теми дослідження, яка є надзвичайно потрібною та своєчасною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження тісно пов'язане із тематикою науково-дослідних робіт, що виконуються в Інституті регіональних досліджень НАН України, зокрема з НДР «Розроблення обґрунтувань соціально-економічного розвитку міста Львова до окремих розділів Генерального плану міста Львова» (державний реєстраційний номер 0107U010970), НДР «Моделі адміністративно-територіального устрою України та можливі соціально-економічні наслідки їх реалізації» (державний реєстраційний номер 0106U002908), НДР «Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року» (Договір з головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації №2-06 від 06.02.2006р., державний реєстраційний номер 0106U002907), НДР «Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області» (державний реєстраційний номер 0108U001461), НДР «Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону»(державний реєстраційний номер 0106U013078). Результати дисертаційної роботи покладені в основу розробки стратегічних планів соціально-економічного розвитку регіону. При виконанні перелічених науково-дослідних робіт автор брала безпосередню участь у формуванні банків даних, здійсненні аналітичних і прогнозних розрахунків, пов'язаних з розвитком сфери житлового будівництва у регіоні.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних основ формування регіональної політики житлового будівництва та обґрунтування пропозицій щодо її реалізації на практиці.

Для досягнення поставленої мети дослідження передбачалося вирішити такі завдання:

- розкрити суть регіональної політики житлового будівництва та окреслити її місце в структурі регіональної політики;

- проаналізувати фактори формування регіональної політики житлового будівництва в Україні;

- вивчити вітчизняний і зарубіжний досвід здійснення регіональної політики житлового будівництва та оцінити можливості щодо його застосування в сучасних умовах;

- окреслити суть, принципи і особливості здійснення діагностики житлових умов населення з метою встановлення системи відліку для формування регіональної політики житлового будівництва;

- виявити можливості реалізації потреби в житловому будівництві та врахування екологічної безпеки населення при його розміщенні;

- проаналізувати ринок житла як регулятора обсягів житлового будівництва;

- окреслити підходи і принципи побудови нової концепції регіональної політики житлового будівництва;

- обґрунтувати особливості застосування методів та підходів до реалізації принципових положень нової регіональної політики житлового будівництва;

- сформувати підходи до врахування екологічної безпеки житлового будівництва в регіональній політиці держави.

Об'єктом дослідження є регіональна політика житлового будівництва та процеси її формування і реалізації.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-методичні основи формування і реалізації регіональної політики житлового будівництва.

Методологія та методи дослідження.

Методологічною основою роботи є фундаментальні та прикладні положення економічної теорії, регіональної економіки, теорії соціально-економічного зростання, трансформаційних процесів, економіки природокористування та охорони навколишнього середовища та ін.

У процесі наукового дослідження для висвітлення його результатів автором використані методи теоретичного узагальнення й порівняння; системного підходу - для окреслення суті, ролі й місця регіональної політики житлового будівництва в регіональній політиці держави, також для виявлення особливостей регіональної політики житлового будівництва; картографічного методу й методу діагностики житлового фонду - для визначення системи відліку при розробленні регіональної політики житлового будівництва; просторового й порівняльного аналізу - для виявлення екологічної небезпеки для населення в районах житлових новобудов; графічного методу - для візуального відстеження динамічних особливостей здійснення нового житлового будівництва та формування екологічної ситуації.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти, статистичні дані Держкомстату України, а також результати наукових розробок українських і зарубіжних вчених за темою дослідження, методики та дані мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у наступному:

Вперше:

- встановлено місце регіональної політики житлового будівництва на різних етапах соціально-економічного розвитку України та відображено його у вигляді авторських моделей (графічна модель пріоритетності видів регіональної політики у другій половині ХХ ст. до здобуття Україною незалежності та графічна модель пріоритетності видів регіональної політики на зламі ХХ ст. і ХХІ ст.) з метою використання отриманої інформації для розробки оптимальної (з огляду на необхідність забезпечення екологічної безпеки населення) моделі ієрархії видів регіональної політики;

- обґрунтовано організаційні схеми здійснення діагностики нового житлового будівництва в конкретному регіоні, у тому чи іншому адміністративному районі досліджуваного регіону та в межах визначеної ділянки, на якій здійснюється житлове будівництво на основі запропонованого авторського визначення суті соціально-економічної й еколого-економічної діагностики нового житлового будівництва, окресленої низки принципів діагностики житлових умов населення в контексті екологічної безпеки;

- розроблено принципи і завдання нової концепції регіональної політики житлового будівництва в Україні, окреслені пріоритетні пропозиції її здійснення в розрізі визначених автором трьох груп регіонів, які потребують першочергової фінансової державної підтримки на реалізацію заходів, пов'язаних з житловим будівництвом.

Удосконалено:

- зміст низки понять, таких, як «регіональна житлова політика», «регіональна політика житлового будівництва», «соціально-економічна діагностика житлового будівництва», «еколого-економічна діагностика житлового будівництва», «соціально-економічна і соціально-екологічна діагностика житлових умов населення» та ін., які розширили понятійно-термінологічний апарат регіональної економіки;

- концепцію екологізації житлового будівництва, адекватної ринковим умовам, яка вирізняється сформульованими автором принципами, на яких вона повинна базуватися, а саме: розробка теоретико-методологічної й методичної бази екологізації нового житлового будівництва, врахування досягнень практики реалізації нового житлового будівництва різних форм власності, створення можливостей для екологізації існуючих територіальних житлових та виробничих утворень, вивчення передумов і соціально-економічних наслідків переміщення навантажень житлового фонду і населення на нові ділянки та перетворення природних компонентів на техногенні та економічні, формування соціально-економічного механізму реалізації нового житлового будівництва з врахуванням належного фінансування охорони навколишнього середовища, запровадження моніторингу довкілля з метою визначення порогових можливостей для самовідновлення придатного для життєдіяльності населення стану навколишнього середовища, запровадження екологічної освіти для населення;

- підходи до аналізу низки факторів формування регіональної політики житлового будівництва, чи її рушійних сил, який автором пропонується здійснювати у двох зрізах залежно від вектору впливу, а саме: оцінка лімітуючих факторів, тобто тих, які гальмують реалізацію заходів регіональної політики, зокрема сповільнюють темпи і масштаби житлового будівництва у порівнянні з запланованими, та стимулюючі, тобто ті, які активізують вказані процеси;

- суть соціально-економічної діагностики і на цій основі дано власне тлумачення змісту поняття «соціально-економічна діагностика житлових умов населення», під яким автор розуміє наявність відхилень фактичних кількісних і якісних показників забезпечення населення України житлом у розрізі окремих територіальних утворень (регіонів, поселень) від еталонних; при цьому окреслена еталонна система таких показників та обґрунтована класифікація екологічних ознак квартири, будинку, застосування якої дозволить систематизувати дані діагностики екологічності житла;

- зміст еколого-економічної діагностики нового житлового будівництва, яку автор трактує як встановлення ступеня (рівня) відповідності (невідповідності) фактичних параметрів екологічної ситуації (кількості ресурсів, якості об'єктів, екологічних імперативів і установок) соціально-економічним сподіванням щодо такої ситуації (еталонній екологічній моделі середовища на території нового житлового будівництва) з наступним комплексним дослідженням причин відхилень, що виникли, економічною оцінкою заходів, необхідних для подолання цих відхилень, та виявленням ймовірного впливу виявлених відхилень на стан здоров'я населення;

Набули подальшого розвитку:

- відбір принципів еколого-економічної діагностики житлових умов населення в контексті екологічної безпеки, найважливішими з яких, на думку автора, є принципи системності, наукової обґрунтованості, достовірності, альтернативності, адекватності, врахування нормативно-правового поля України, досягнення оптимуму й максималізації гармонії взаємин людини та природи, дотримання беззаперечності імперативу здоров'я населення, оптимальності розміщення, екологічності технологій житлового будівництва та функціональної оригінальності новозбудованого житла, рентабельності житлового будівництва, екологічної якості житлового фонду, екологічної культури мешканців, що базується на менталітеті, освіті та новому способі життя, досягнення максимальної інформативності результатів еколого-економічної діагностики, урахування територіального поділу праці; збереження економічної й екологічної рівноваги; обмеженого централізму;

- аналіз проблем формування ринку житла в Україні та в інших країнах світу, на основі чого виявлена низка негативних процесів, пов'язаних з формуванням і розвитком ринку житла, які значною мірою виступають регуляторами обсягів житлового будівництва, а саме: формування світової соціально-економічної кризи та створення соціально-економічної напруги в Україні, зростання напруги на ринку житла не тільки в Україні, але й у багатьох країнах світу, в тому числі розвинених, зростання криміногенності в сфері нового житлового будівництва і на ринку житла в цілому, проникнення в будівельну сферу України іноземних будівельних компаній, основною метою яких є отримання надприбутків;

- оцінка формування ринку житла на основі сформованої автором концептуальної моделі оцінки формування ринку житла в контексті екологічної безпеки, найважливішими складовими якої є: екологічна складова ціни квартири, житлового будинку чи усього житлового району; оцінка тенденцій урбанізації; економічна оцінка прогнозу антропогенних змін в екосистемах міського середовища; результати екологічної експертизи проекту житлового будівництва.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретико-методичні результати виконаного дослідження можуть бути використані при формуванні та обґрунтуванні екологічної й економічної політики держави.

Отримані автором наукові результати аналізу житлових умов населення в контексті екологічної безпеки зможуть використовуватися як у практиці районного планування та містобудівництва, так і в управлінні розвитком міст, адміністративних районів та регіонів.

Вони зокрема використані при розробці матеріалів у процесі підготовки «Концепції схеми планування території Львівської області» проектного інституту «Діпромісто» (Київ) (№Д-91 від 31.01.2006 р.), при підготовці науково-дослідної роботи «Стратегія соціально-економічного розвитку Закарпатської області на період до 2015 року» (Ужгород) (№Д 10/646 від 20.10.2006р.), при розробці розділу «Промисловість» у «Техніко-економічному обґрунтуванні до Генплану міста Луцька» («Львівський Промбудпроект» Державного акціонерного товариства «Будівельна корпорація «Укрбуд», 2008; довідка № 04 від 24.03.2008), при розробці науково-практичних рекомендацій щодо екологізації житлового будівництва у Львові для «Програми соціально-економічного розвитку м. Львова на 2008 рік» (№ Д 2301-314 від 02.04.2008р.), при розробці науково-практичних рекомендацій до науково-дослідної роботи «Стимулювання соціально-економічного розвитку Закарпатської області» (№ Д 06-20/ 1123 від 20.05.2008р.)

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті здобутки, які є особистим науковим доробком автора.

Апробація результатів дисертації.

Основні теоретичні та практичні положення і результати дослідження апробовані на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на: Міжнародній науково-практичній конференції «Ekonomia - informatyka - zarzadzanie. Teoria i praktyka. Tom I: Ekonomia. Referaty z V konferencji. - Krakow» (28-29 вересня 2002р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій» (9-10 листопада 2006р., Львівська обл., смт Славське), ІV Всеукраїнській науковій конференції «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (Київ, 16-17травня 2004 року), ІІІ Всекримській науковій конференції «Молода наука Криму - 2007» (19 жовтня 2007р.). Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем» (Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України»(м. Київ, 20 травня 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів»(м. Луцьк, 10-11 жовтня 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій» (16-17 жовтня 2008р.).

Публікації результатів дослідження. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 20 наукових праць, загальним обсягом 5.2 д.а., у тому числі у фахових виданнях 10 наукових праць загальним обсягом 2.9 д.а., з них особисто автору належать 1.9 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 227 сторінок друкованого тексту. Робота містить 22 рисунки, 28 таблиць. Список використаних літературних джерел нараховує 260 позицій, розташованих на 30 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету, визначено об'єкт та предмет дослідження, наукову новизну і практичну значимість результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування регіональної політики житлового будівництва» розкрито суть регіональної політики житлового будівництва та окреслено її місце в структурі регіональної політики, проаналізовані фактори формування регіональної політики житлового будівництва в Україні, оцінено вітчизняний і зарубіжний досвід її здійснення.

Обґрунтовано авторське розуміння суті регіональної житлової політики та регіональної політики житлового будівництва, яка трактується як діяльність держави, взаємоузгоджена з діяльністю регіонів, що здійснюється в існуючому в її межах нормативно-правовому полі і спрямована на досягнення повноцінного (обґрунтованого згідно з розрахованими для кожного регіону медичними нормами) забезпечення населення цих регіонів житловим фондом шляхом збереження існуючого житлового фонду й будівництва нового житлового фонду. Автором обґрунтовано, що регіональна житлова політика та регіональна політика житлового будівництва буде ефективною тоді, коли стабільно зростатиме забезпеченість населення житловим фондом, причому не просто середня забезпеченість, а забезпеченість всіх соціальних груп населення, тобто й таких груп сімей, які не можуть придбати житло за власні кошти, а зможуть поліпшити свої житлові умови за рахунок нового будівництва соціального житла.

Встановлено місце регіональної політики житлового будівництва на різних етапах соціально-економічного розвитку України. У другій половині ХХ ст. до здобуття Україною незалежності на першому місці була регіональна політика військово-промислового комплексу, що було пов'язано з інерцією озброєння і холодної війни повоєнних років, а на останньому-регіональна екологічна політика. Авторські узагальнення пріоритетності видів регіональної політики другої половини ХХ ст. представлені на рис.1.

Але наприкінці ХХ ст. ситуація кардинально змінилася. Регіональна економічна політика вийшла на перший план, відтіснивши регіональну політику розвитку військово-промислового комплексу на другий. Виросла значимість регіональної екологічної політики. Наше бачення пріоритетності видів регіональної політики на зламі ХХ ст. і ХХІ ст. представлене на рис.2.

Проте зростання захворюваності і смертності населення в результаті погіршення екологічної ситуації, погіршення стану довкілля, зростання загрози виживанню людства наштовхують на думку, що оптимальна модель ієрархії видів регіональної політики має бути зовсім іншою. Нами побудована така модель. Вона представлена на рис.3.

Отже, найважливішою особливістю регіональної житлової політики і регіональної політики житлового будівництва є те, що вона повинна детермінуватися регіональною екологічною політикою. Крім того, вона повинна бути взаємоузгодженою з економічною, демографічною й соціальною регіональною політикою, регіональною політикою розвитку військово-промислового комплексу, регіональною інфраструктурною політикою.

Встановлено, що на формування регіональної політики житлового будівництва в сучасній Україні впливає низка факторів, чи рушійних сил, які автором аналізуються в двох зрізах залежно від вектора впливу (лімітуючі та стимулюючі) на таких ієрархічних рівнях: глобальному, національному, регіональному і локальному. Встановлено, що здійснення регіональної політики житлового будівництва в розвинених країнах світу мало переважно другорядний, супутній регіональній економічній політиці характер, оскільки в центрі уваги управлінців, господарників перебувала надзвичайно гостра проблема, вирішення якої ускладнювалося без вирішення проблем, пов'язаних з житловим будівництвом.

Відмічені спільні риси регіональної житлової політики та регіональної політики житлового будівництва після розвалу Радянського Союзу і краху світової соціалістичної системи в країнах Центральної і Східної Європи (цій політиці не приділялася належна увага, яка зосереджувалася на пріоритетних завданнях лібералізації економіки, створенні багатоукладних форм власності, ринку праці, капіталу й інших структур; реформи, які здійснювалися в житлово-комунальному господарстві, були фрагментарними, супроводжувалися соціальними потрясіннями й часто спричиняли активізацію зубожіння населення, вони були спрямовані на зрушення в структурі джерел фінансування житлового будівництва на користь приватного сектора, приватизацію, реституцію жител, зміни в механізмах оплати житлово-комунальних послуг, а також у механізмах соціального захисту населення по наданню й винайманню жител) й відмінні характеристики (різниця в оплаті житлово-комунальних послуг, дотацій населенню).

У другому розділі «Аналіз житлових умов населення і оцінка обсягів житлового будівництва як системи відліку для формування регіональної політики» розкрито суть, принципи і особливості здійснення діагностики житлових умов населення, окреслено можливості реалізації потреби в житловому будівництві та врахування екологічної безпеки населення при його розміщенні, висвітлено особливості функціонування ринку житла як регулятора обсягів житлового будівництва.

На основі узагальнення наукових публікацій автором оцінено суть і дано власне тлумачення змісту поняття «соціально-економічна діагностика житлових умов населення», під яким автор розуміє наявність відхилень фактичних кількісних і якісних показників забезпечення населення України житлом у розрізі окремих територіальних утворень (регіонів, поселень) від еталонних. При цьому автор окреслює еталонну систему таких показників, найважливішими з яких виокремлює рекомендовану медиками забезпеченість населення житловим фондом у розмірі 28 кв.м загальної площі на 1 мешканця (при такій забезпеченості населення не хворітиме від нестачі життєвого простору); показник заселеності квартир, який передбачає, що кожний член сім'ї повинен мати окрему кімнату, крім того, сім'я повинна мати одну загальну кімнату для всіх її членів, а також систему показників, що підтверджують прийнятну екологічність житла (матеріал стін, обладнаність житлового фонду комунальними вигодами, пропорції житлових приміщень, архітектурно-просторові рішення квартир, колір, інсоляція, вид з вікна, балкону, віддаленість від джерел забруднень тощо). Автором запропонована класифікація екологічних ознак квартири, будинку, застосування якої дозволить систематизувати дані діагностики екологічності житла.

Здійснено діагностику забезпеченості населення житловим фондом, на основі чого встановлено дефіцит житла для населення України загалом (267915,34 млн.кв.м), а також розподіл дефіциту по регіонах, у розрізі міської та сільської місцевості, й окреслено отримані дані як відправну точку для формування перспективної регіональної політики житлового будівництва.

Обґрунтовано визначення суті еколого-економічної діагностики нового житлового будівництва, яку автор трактує як встановлення ступеня (рівня) відповідності (невідповідності) фактичних параметрів екологічної ситуації (кількості ресурсів, якості об'єктів, екологічних імперативів і установок) соціально-економічним сподіванням щодо такої ситуації (еталонній екологічній моделі середовища на території нового житлового будівництва) з наступним комплексним дослідженням причин відхилень, що виникли, економічною оцінкою заходів, необхідних для подолання цих відхилень, та виявленням ймовірного впливу виявлених відхилень на стан здоров'я населення. Доведено, що зазначена діагностика може здійснюватися на національному, регіональному й районному рівні. Обґрунтовані організаційні схеми здійснення еколого-економічної діагностики нового житлового будівництва в конкретному регіоні, в конкретному адміністративному районі досліджуваного регіону й стосовно конкретної ділянки, на якій здійснюється житлове будівництво. Окреслена низка принципів еколого-економічної діагностики житлових умов населення в контексті екологічної безпеки. Обґрунтована необхідність врахування низки найрізноманітніших показників, отриманих на основі здійснення соціально-економічної та еколого-економічної діагностики територій житлового фонду (існуючого і того, що перебуває в стадії будівництва чи будуватиметься), які повинні стати точкою відліку для формування регіональної політики житлового будівництва, та окреслені підходи до їх аналізу і використання. Доведена потрібність нового економіко-правового механізму розв'язання житлової проблеми в умовах ринкової економіки України та важливість використання для його створення досвіду розвинених країн світу.

Проаналізована кількість черговиків на отримання житла в Україні та недоліки їх визначення (на квартирний облік приймаються громадяни, забезпечені житлом менше за встановлений мінімальний рівень, який у різних регіонах і поселеннях України неоднаковий). Здійснена оцінка можливостей виконання обсягів будівельних робіт та нарощення обсягів житлового будівництва. Відмічені позитивні (збільшення обсягів введення житла, зменшення черговиків, зростання заробітної плати найманих працівників у будівництві) та негативні (подрібнення будівельних підприємств, асиметрія здійснення загальнодержавного обсягу будівельних робіт у розрізі регіонів, велика кількість об'єктів незавершеного будівництва) тенденції при здійсненні будівництва житла у період 2000-2008 рр., у тому числі й недостатні його обсяги, нерівномірність введення в експлуатацію у розрізі регіонів (рис.4).

Доведено, що Україна володіє величезними можливостями реалізації потреби в житловому будівництві та врахування екологічної безпеки населення при його розміщенні.

Проаналізовані проблеми формування ринку житла в Україні та в інших країнах світу. Виявлена низка негативних процесів, пов'язаних з формуванням і розвитком ринку житла, які значною мірою виступають регуляторами обсягів житлового будівництва, а саме: формування світової соціально-економічної кризи та створення соціально-економічної напруги в Україні, зростання напруги на ринку житла не тільки в Україні, але й в багатьох країнах світу, в тому числі розвинених, зростання криміногенності в сфері нового житлового будівництва і на ринку житла в цілому, проникнення в будівельну сферу України іноземних будівельних компаній, основною метою яких є отримання надприбутків.

Третій розділ «Удосконалення регіональної політики житлового будівництва в Україні» присвячений обґрунтуванню нової концепції регіональної політики житлового будівництва, застосування методів і підходів до реалізації принципових положень нової регіональної політики житлового будівництва, врахуванню екологічної безпеки в регіональній політиці держави.

Автором окреслені найважливіші принципи нової концепції регіональної політики житлового будівництва в Україні: базування її на позитивному досвіді здійснення регіональної політики в Україні та в інших країнах світу; врахування нею концепцій і програм, що стосуються забезпечення населення житлом які розроблені після здобуття Україною незалежності; ґрунтування такої концепції на удосконаленому законодавстві; залучення до її розробки представників підприємств, установ організацій, зацікавлених у вирішенні такого питання, зокрема й Будівельної палати України; врахування новою концепцією регіональної політики житлового будівництва найрізноманітніших регіональних відмінностей та регіональних особливостей, пов'язаних з житловим будівництвом, у тому числі екологічних особливостей, особливостей, пов'язаних з розвитком соціальної інфраструктури; врахування нею особливостей розміщення об'єктів соціальної та транспортної інфраструктури на внутрішньорегіональному рівні тощо.

Розроблені завдання і пріоритетні заходи реалізації регіональної політики житлового будівництва, зокрема: надання державної підтримки Луганській області на поліпшення екологічної ситуації, де вона є найскладнішою, але найкращі показники в сфері житлового будівництва; визначення сприятливих місць з екологічної та соціально-економічної ситуації для будівництва житла в різних регіонах для мешканців Донецької області, оскільки для неї характерні найскладніші екологічні умови і умови в житловому будівництві; аналогічна політика має здійснюватися й стосовно Дніпропетровської області, незважаючи на те, що тут дещо краща ситуація на ринку праці, оскільки для цієї області також характерні надзвичайно складні екологічні умови і умови в житловому будівництві; таким регіонам, як АР Крим, Львівська, Харківська, Одеська, Волинська, Житомирська, Хмельницька області, м.Київ, м.Севастополь слід надати державну фінансову підтримку для розвитку будівельної бази та житла, особливо соціального: у цих регіонах дещо краща екологічна ситуація, але складний стан справ у житловому будівництві.

За допомогою кореляційно-регресійного аналізу виявлено залежності між обсягами введення нового житлового будівництва та окремими видами ресурсів, зокрема відтворенням лісів на землях лісового фонду, заготівлею деревини, шкідливими викидами в атмосферне повітря, відходами І-ІІІ класів небезпеки, кількістю вперше в житті зареєстрованих випадків захворювань, загальним відведенням зворотних забруднених вод. Встановлено, що зростання відтворення лісів на землях лісового фонду та збільшення заготівлі деревини зумовлюють збільшення введення в експлуатацію житла. Зростання шкідливих викидів в атмосферне повітря супроводжується збільшенням введення в експлуатацію житла, проте зростання відходів І-ІІІ класів небезпеки зумовлює його скорочення.

Аналогічним чином позначається збільшення кількості уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань. Аналіз коефіцієнтів еластичності, дозволив зробити висновок про те, що відповідно до багатофакторної лінійної моделі із збільшенням відтворення лісів на землях лісового фонду на 1% збільшується введення в експлуатацію житла на 0,18%. Збільшення заготівлі деревини на 1% збільшує досліджувану ознаку на 0,91%, а шкідливих викидів в атмосферне повітря - на 0,45%.

В роботі аргументовано доведено, що надзвичайно важливим завданням є створення системи інформування громадськості про екологічні загрози в кожному конкретному місці регіону для того, щоб населення могло усвідомлено вибирати місця для розселення чи відпочинку.

На основі аналізу низки вітчизняних та зарубіжних методик визначення впливу екологічних факторів на здоров'я населення автором відібрані ті з них, які дозволять встановити залежності між екологічною ситуацією в районах нового житлового будівництва та здоров'ям населення. Пропонується селективне використання методик в залежності від рівня забруднення території та ознак житлового фонду, який будується в тому чи іншому місці.

Для повноцінної характеристики і розкриття особливостей врахування екологічної безпеки житлового будівництва в регіональній політиці держави автором окреслені структура і місце понятійно-термінологічної системи «Оцінка екологічної безпеки нового житлового будівництва» в будові понятійно-термінологічної системи «Регіональна політика». Автор доводить, що основним завданням такої системи є характеристика та розкриття суті екологічної безпеки, пов'язаної з регіональною політикою будівництва житла.

Визначена суть екологічної безпеки нового житлового будівництва, обґрунтована необхідність вироблення концепції його екологізації, придатної до застосування в умовах ринкової економіки, та окреслені принципи її побудови.

Пропонується врахування екологічної безпеки житлового будівництва в регіональній політиці держави здійснювати за допомогою використання угоди щодо регіонального розвитку, передбаченої Законом України «Про стимулювання розвитку регіонів», серед заходів якої можуть бути заходи, пов'язані з масштабами та особливостями житлового будівництва, а також із забезпеченням екологічної безпеки житлового будівництва в тому чи іншому регіоні. Такі заходи повинні бути окреслені на основі розробленої концепції житлового будівництва в регіоні. В її структурі має бути концепція екологізації житлового будівництва. Вказана угода щодо регіонального розвитку має бути затверджена Кабінетом Міністрів України.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено авторський варіант розв'язання наукової проблеми - формування нової концепції регіональної політики житлового будівництва на базі обґрунтованих теоретико-методологічних та методичних засад здійснення діагностики житлових умов населення, виявлення можливості реалізації потреби в житловому будівництві та врахування екологічної безпеки населення при його розміщенні.

Результати, висвітлені у дослідженні, дозволили сформулювати такі висновки і пропозиції:

1.Сформовано авторське розуміння суті регіональної житлової політики та змісту дефініції «регіональна політика житлового будівництва». Обґрунтовано, що регіональна житлова політика та регіональна політика житлового будівництва буде ефективною тоді, коли стабільно зростатиме житлова забезпеченість всіх соціальних груп населення при забезпеченні екологічної безпеки мешканців. На основі визначення місця регіональної політики житлового будівництва на різних етапах соціально-економічного розвитку України в регіональній політиці загалом побудована оптимальна модель ієрархії видів регіональної політики, яка відображає найважливіші особливості регіональної житлової політики і регіональної політики житлового будівництва-детермінування регіональною екологічною політикою та взаємоузгодження з економічною, демографічною й соціальною регіональною політикою, регіональною політикою розвитку військово-промислового комплексу, регіональною інфраструктурною політикою.

2.Здійснена оцінка лімітуючих та стимулюючих факторів формування регіональної політики житлового будівництва в сучасній Україні на різних ієрархічних рівнях: глобальному, національному, регіональному і локальному з метою врахування результатів їх вивчення при формуванні заходів регіональної політики-інтенсифікації стимулюючих та нейтралізації лімітуючих факторів.

3.На основі авторського тлумачення суті соціально-економічної діагностики житлових умов населення, під якою розуміється наявність відхилень фактичних кількісних і якісних показників забезпечення населення України житлом в розрізі окремих територіальних утворень (регіонів, поселень) від еталонних, автором окреслено еталонну систему таких показників, здійснено діагностику забезпеченості населення житловим фондом, на основі чого встановлено дефіцит житла для населення України загалом (267915,34 млн.кв.м), а також визначено розподіл дефіциту по регіонах, у розрізі міської та сільської місцевості, й застосовано отримані дані як відправну точку для формування перспективної регіональної політики житлового будівництва.

4.Обґрунтовано визначення суті еколого-економічної діагностики нового житлового будівництва та організаційні схеми її здійснення в конкретному регіоні, в конкретному адміністративному районі досліджуваного регіону й стосовно конкретної ділянки, на якій здійснюється житлове будівництво. Окреслена низка принципів еколого-економічної діагностики житлових умов населення в контексті екологічної безпеки.

5.Обґрунтована система відліку для формування регіональної політики житлового будівництва, яка включає низку найрізноманітніших показників, отриманих на основі здійснення соціально-економічної та еколого-економічної діагностики територій житлового фонду (існуючого і того, що перебуває в стадії будівництва чи будуватиметься), та окреслені підходи до їх аналізу і використання.

6.Доведена потрібність нового економіко-правового механізму розв'язання житлової проблеми в умовах ринкової економіки України та важливість використання для його створення досвіду розвинених країн світу. При цьому цей механізм повинен за допомогою економічних та правових інструментів створити умови для задоволення потреби громадян у житлі шляхом його будівництва, придбання у власність або взяття в оренду за власні кошти, а безоплатне надання житла має передбачатися лише для соціально незахищених верств населення.

7.Окреслено найважливіші принципи нової концепції регіональної політики житлового будівництва в Україні (базування її на позитивному досвіді здійснення регіональної політики в Україні та в інших країнах світу; врахування нею концепцій і програм, що стосуються забезпечення населення житлом, розроблених після здобуття Україною незалежності; ґрунтування такої концепції на удосконаленому законодавстві; залучення до її розробки найрізноманітніших підприємств, установ й організацій, зацікавлених у вирішенні такого питання, зокрема й Будівельної палати України; врахування новою концепцією регіональної політики житлового будівництва найрізноманітніших регіональних відмінностей та регіональних особливостей, пов'язаних з житловим будівництвом, у тому числі екологічних особливостей, особливостей, пов'язаних з розвитком соціальної інфраструктури тощо). Обґрунтовані завдання та пріоритетні заходи регіональної політики житлового будівництва.

8.За допомогою кореляційно-регресійного аналізу виявлено залежності між обсягами введення нового житлового будівництва та окремими видами ресурсів. Це дозволило зробити висновок про те, що відповідно до багатофакторної лінійної моделі із збільшенням відтворення лісів на землях лісового фонду на 1% збільшується введення в експлуатацію житла на 0,18%. Збільшення заготівлі деревини на 1% збільшує досліджувану ознаку на 0,91%, а шкідливих викидів в атмосферне повітря - на 0,45%.

9.Обґрунтована необхідність вироблення концепції екологізації нового житлового будівництва в регіоні, придатної до застосування в умовах ринкової економіки, та окреслені принципи її побудови.

10.Запропоновано враховувати екологічну безпеку житлового будівництва в регіональній політиці держави за допомогою використання угоди щодо регіонального розвитку, в якій повинні бути заходи, пов'язані із масштабами та особливостями житлового будівництва, а також із забезпеченням екологічної безпеки в тому чи іншому регіоні, розроблені на основі обґрунтованої концепції житлового будівництва в регіоні. В структурі останньої має бути концепція екологізації житлового будівництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділи у колективних монографіях:

1. Шевчук О. І. Досвід країн Сходу / Зарубіжний і вітчизняний досвід реформування адміністративно-територіального устрою : монографія / О. І. Шевчук, Я. В. Шевчук. - (За ред. Шевчук Л. Т.) - Львів, 2007. - С. 150-162. Особистий внесок: узагальнено досвід країн Сходу при змінах їх адміністративно територіального устрою.

2. Шевчук О. І. Активізація реалізації заходів стратегії соціально-економічного розвитку Закарпатської області. Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області : монографія / Шевчук Л. Т., Шевчук О. І., Щеглюк С. Д. (За ред. Шевчук Л. Т.) - Львів, 2008. - С. 151-163. (Сер.«Проблеми регіонального розвитку»). Особистий внесок: обґрунтовано заходи стимулювання соціально-економічного розвитку Закарпатської області.

Статті у наукових фахових виданнях:

3. Шевчук О. І. Удосконалення регіональної системи статистичних показників в житловій сфері в період реформування в економіці. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методологія статистичних оцінювань соціально-економічних процесів / О. І. Шевчук. (Збірник наукових праць). (Випуск 3 (XLI) / НАН України. ІРД. (Редкол. : відпов. редактор академік НАН України М. І. Долішній). - Львів, 2003. - С. 365 - 371.

4. Шевчук О. І. Житловий фонд міста : економічна оцінка, особливості ціноутворення. Соціально - економічні дослідження в перехідний період. Статистичне оцінювання соціально-економічних явищ у регіоні : методологічні підходи / О. І. Шевчук. (Щорічник наукових праць). (Випуск 4), 2004 /НАН України. Інститут регіональних досліджень. (Редкол.: відпов. ред. акад. НАН України М. І. Долішній). - Львів, 2004. - С. 218 - 223.

5. Шевчук О. І. Комплексне оцінювання вартості житла в територіальних суспільних системах. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи / О. І. Шевчук. (Збірник наукових праць). (Випуск 3, Частина 1), (ХLVII) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. (Редкол. : відпов. ред. акад. НАН України М. І. Долішній). - Львів, 2004. - С. 370 - 377.

6. Шевчук О. І. Демографічна ситуація Закарпатської області : сучасні проблеми, перспективи, зміни. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Політика демографічного розвитку : сучасний стан та її перспективи в західному регіоні України / О. І. Шевчук., Я. В. Шевчук. (Збірник наукових праць). Випуск 5 (55) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. (Редкол. : відпов. ред. акад. НАН України М. І. Долішній). - Львів, 2005. - С. 405 - 412. Особистий внесок: окреслено особливості сучасної демографічної ситуації Закарпатської області.

7. Шевчук О. І. Роль мобільного зв'язку в подоланні депресивності регіонів. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика в Україні : сучасні форми та методи реалізації / О. І. Шевчук, Я. В. Шевчук. (Збірник наукових праць). (Вип. 2 (52) / НАН України. Ін-т. регіональних досліджень. (Редкол. : відп. ред. акад. НАН України М. І. Долішній). - Львів, 2005. - С. 478 - 488. Особистий внесок: можливі підходи і заходи розвитку мобільного зв'язку з метою подолання депресивності регіонів, зокрема врахування заселеності території як фактору розвитку мобільного зв'язку.

8. Шевчук О. І. Екологічні ризики захищеності населення в місцях розселення. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Структурна трансформація територіальних суспільних систем. / О. І. Шевчук. (Збірник наукових праць). (Вип.5(67) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. (Редкол. : відп. ред. д. е. н., проф. Є. І. Бойко). - Львів, 2007. - С.539 - 545.

9. Шевчук О. І. Аналіз існуючих моделей адміністративно-територіального устрою України, запропонованих вітчизняними вченими. / Вовканич С. Й., Цапок С. О., Шевчук О. І. та ін. // Зарубіжний і вітчизняний досвід реформування адміністративно-територіального устрою: (за ред. Шевчук Л. Т.) - Львів, 2007. - С. 78-84. Особистий внесок: аналіз моделей адміністративно-територіального устрою України з огляду на можливість їх використання при формуванні регіональної політики житлового будівництва.

10. Шевчук. О. І. Методи дослідження врахування населенням екологічної небезпеки у районах нового житлового будівництва Львівської області / О. І. Шевчук. Національна академія природоохоронного та курортного будівництва «Економіка і управління» - 2008.- № 2-3 - С. 143- 148.

11. Шевчук О. І. Моніторинг безпеки населення в контексті екологізації житлового фонду регіону / О. І. Шевчук. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Моніторинг розвитку промислових територіальних систем. (Збірник наукових праць). Вип. 4(72) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. (Редкол. : відп. ред. д. е. н. Є. І. Бойко. - Львів, 2008. - С. 320-330.

12. Шевчук О. І. Зміст і завдання регіональної політики житлового будівництва в сучасній Україні / О. І. Шевчук. Економічні науки. Серія «Регіональна економіка». (Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. - Вип. 5 (17). Ч.4). - Луцьк, 2008. - C. 261-274.

Тези доповідей наукових конференцій:

13. Шевчук О. І. Проблеми і шляхи поліпшення забезпеченості населення Українських Карпат житлом (на матеріалах Закарпатської області). Сталий розвиток Карпат : сучасний стан та стратегія дій. / І. Бережна, О. Шевчук. (Тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф.). / (Редкол. : відп. ред. В. С. Кравців. - Львів : (Ін-т регіональних досліджень НАН України),2006. - С. 190 - 192. Особистий внесок: окреслено проблеми та здійснено аналіз забезпечення житлом населення Закарпатської області.

14. Шевчук О. І. Екологічна безпека нового житлового будівництва в зоні потенційно небезпечних об'єктів. Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. / І. Бережна, О. Шевчук. (Матеріали ІV Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 16-17травня 2007року). - К. : ВГЛ «Обрії», 2007. - С. 33 - 34. Особистий внесок: обгрунтовано підходи до аналізу особливостей розміщення житлового будівництва в зоні потенційно небезпечних об'єктів.

15. Шевчук О. І. Актуальність розробки стратегії житлового будівництва в Україні. Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем. / О. Шевчук, В. Воськало. / Всеукраїнська науково-практична конференція. (Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007 р.)» (збірник тез доповідей). - Івано-Франківськ, 2007. - С.132 - 134. Особистий внесок: порівняльний аналіз щорічного скорочення введення обсягів в експлуатацію житла та скорочення кількості сімей, що отримали житло протягом 1980-2006 рр.

16. Шевчук О. І. Роль прямых инвестиций зарубежных стран в Украину в формировании инвестиционного климата в стране / О. І. Шевчук. Ekonomia - informatyka - zarzadzanie. Teoria i praktyka. Tom I : Ekonomia. Referaty z V konferencji. - Krakow, 2002. - С. 91 - 101.

17. Шевчук О. І. Забезпеченість населення житлом як фактор розвитку продуктивних сил. Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України / О. І. Шевчук. (Матеріали ІІІ всеукраїнської наук. - практ. конф.). Київ: ВГЛ Обрії, 2004. - С. 167 - 169.

18. Шевчук О. І. Аналіз житлових умов населення в контексті екологічної безпеки / О. І. Шевчук. (Матеріали ІІІ Всекримської наукової конференції). («Молода наука Криму - 2007» (19 жовтня 2007г.)) / (Відп. ред. А. В. Горбань). - Сімферополь, 2007. - С. 180 - 181.

19. Шевчук О. І. Напрямки підвищення екологічної безпеки житлового будівництва Львівської області. Стратегія забезпечення сталого розвитку України / О. І. Шевчук. (Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. м. Київ, 20 травня 2008р.) - (у трьох частинах, Ч. 1) / РВПС України. - К. : РВПС України НАН України, 2008. - С.200 - 204.

Публікації в інших виданнях:

20. Шевчук О. І. Роль забезпеченості житлом населення у формуванні здорового способу життя . Здоровий спосіб життя : / Шевчук Л. Т., Мазур Т. М., Шевчук О. І., (Збірник наукових статей). (Вип. 8). - Львів : (Львівський державний інститут фізкультури), 2005. - С. 68 - 74. Особистий внесок: забезпеченість населення житлом та аналіз темпів й обсягів житлового будівництва.

АНОТАЦІЇ

Шевчук О.І. Особливості формування регіональної політики житлового будівництва - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05-розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», Ужгород, 2009.

Розроблено теоретико-методологічні основи формування нової концепції регіональної політики житлового будівництва. Окреслено підходи до здійснення діагностики житлових умов населення, виявлення можливості реалізації потреби в житловому будівництві та врахування екологічної безпеки населення при його розміщенні з метою визначення системи відліку для формування регіональної політики житлового будівництва. Розкрита суть регіональної житлової політики та змісту дефініції «регіональна політика житлового будівництва». Здійснена оцінка факторів формування регіональної політики житлового будівництва в сучасній Україні для її врахування при реалізації заходів регіональної політики - інтенсифікації стимулюючих та нейтралізації лімітуючих факторів.

Окреслено найважливіші принципи нової концепції регіональної політики житлового будівництва в Україні. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу виявлено залежності між обсягами введення нового житлового будівництва та окремими видами ресурсів. Окреслені принципи побудови концепції екологізації нового житлового будівництва в регіоні, придатної до застосування в ринкових умовах.