Маркетингова концепція формування вартості машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Спеціальність 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування)

МАРКЕТИНГОВА КОНЦЕПЦІЯ

ФОРМУВАННЯ ВАРТОСТІ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

МНИХ ОЛЬГА БОГДАНІВНА

Львів - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

вартість машинобудівний маркетинг менеджмент

Актуальність теми дослідження. Упродовж майже двох десятків років розбудови ринкової економіки в Україні продовжуються наукові дискусії щодо цінності маркетингу для суспільства, визначення місця співвідношення категорій «вартість - ціна - цінність» у макро- і мікромаркетингу, у системі менеджменту і фінансів, адже стратегічні рішення щодо підвищення соціально-економічної ефективності економіки, зміцнення її конкурентних позицій мали більшою мірою експериментальний характер. При оцінюванні бізнесу відкритими залишаються питання про логістико-маркетингове та інформаційне забезпечення процесу формування вартості машинобудівного підприємства, перспектив розвитку його бізнесу в новому ринковому середовищі після вступу України в СОТ і посиленні процесів євроінтеграції капіталу. Вітчизняні підприємства, за відсутності наукового та системного методичного та маркетингового забезпечення, є недооціненими, що негативно впливає на їх привабливість і можливості залучення інвестицій. Машинобудування генерує важливі інвестиційно-інноваційні потоки ресурсів і людського капіталу, виступає потенційною рушійною силою для структурно-функціональних і міжфункціональних змін в усіх інших секторах економіки - як в реальному, так і фінансовому, тобто створює передумови для розвитку економічної і соціальної функцій капіталу.

Дослідженню проблем природи праці, вартості і цінності присвячені наукові праці відомого українського вченого із світовим ім'ям М.І. Туган-Барановського, ключові положення яких закладені у подальших наукових пошуках при розробленні вартісно-ціннісних теорій та їх прикладних аспектів як вітчизняних, так і зарубіжних вчених.

Переважна більшість досліджень з проблеми підвищення ефективності підприємства, формування та оцінювання його вартості орієнтується на теорію мікроекономіки, товарну чи галузеву орієнтацію маркетингу, на залежність продуцента від попиту, на максимізацію акціонерної вартості, спирається на доволі серйозні припущення про те, що функції підприємства, його цілі та стратегічні клієнти є ідентифікованими. Так, крізь призму дослідження акціонерної вартості компаній і їх розвитку в ринковому середовищі подібні проблеми висвітлювалися у працях зарубіжних вчених А. Арчібальда, Є.Брігхема, А. Дамодарана, Т. Коупленда, Т. Коллера, Ф. Котлера, Т. Левітта, Ф. Модільяні, М. Міллера, Дж. Мурріна, А. Рапапорта, Томаса А. Стюарта та ін. Різноманітні аспекти даної проблематики відображені у працях українських вчених І. Александрова, І. Алєксєєва, О. Амоши, Г. Башнянина, І. Бланка, Є. Бойка, О. Бутнік-Сіверського, Н. Брюховецької, А. Войчак, В. Геєця, В. Герасимчука, В. Гриньової, М. Долішнього, В. Дубницького, В. Корнєєва, М. Козоріз, Є. Крикавського, О. Кузьміна, О. Мартякової, О. Мендрула, В. Мікловди, А. Мокія, С. Ілляшенка, С. Панчишина, Й. Петровича, Ж. Поплавської, В. Порохні, М. Римара, Є. Савельєва, А. Старостіної, І. Тивончука, Л. Федулової, Д. Черваньова, М. Чумаченка, А. Чухна, Н. Чухрай та ін.

Серед учених країн СНД, основна увага яких акцентована на оцінюванні бізнесу, слід відзначити Н.Абдулаєва, В. Бітюцких, С. Валдайцева, В. Єсипова, Г. Сичева, Н. Колайко, Є. Колбачева, М. Федотової та ін. Еволюція наукових підходів з проблеми формування вартості, зокрема, роль товаропросування, значення лояльності клієнтів і сегментації ринків, вплив стратегії продукту відображені у роботах польських вчених Р. Боровецького, Я. Віктора, Р. Неструя, А. Олейничук-Мерти, Ц. Сужинського, А. Чубали, В. Яніка та ін.

Водночас у теоретичному дослідженні проблеми формування вартості машинобудівного підприємства бракує більш глибинного вивчення інтегрованого багаторівневого управління економікою і суспільної цінності макро- і мікромаркетингу у регулюванні товарно-вартісних взаємовідносин економічних агентів і процесів реструктуризації підприємства у системі «суспільство - держава - інвестор - підприємство - клієнт». Під тиском глобалізаційних і кризових явищ підвищився науково-практичний інтерес до фундаментальних категорій ринкових взаємовідносин, до яких належать соціальна відповідальність машинобудівного бізнесу, ділове партнерство, доступ до ресурсів, зокрема інтелектуальних. Це вимагає розроблення методології системного аналізу та стратегічно-цільового підходу до підприємства як інтелектуального продукту.

Розрив цілей і ресурсів макро- і мікроекономіки заважає технологічному прориву в економіці, повноцінному розвитку соціально-економічних функцій капіталу і маркетингу відносин по всій вертикалі управління економікою, зокрема у корпоративному секторі. Реальна дійсність демонструє значні розбіжності теоретичних положень з маркетингу щодо максимального задоволення потреб споживачів і практичної необхідності підвищення стратегічних ступенів свободи в економіці знань. Практика ставить перед вченими важливі завдання щодо розроблення дієвих маркетингових інструментів управління процесами формування вартості підприємства, зростання суспільної цінності маркетингу в економічному зростанні пошуку критеріїв узгодженості цілей макро- і мікроекономіки.

Актуальність означених теоретико-методологічних проблем та глибинність причин їх виникнення обумовили вибір теми дисертації, визначення її мети, об'єкта і предмету дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науковим напрямам кафедри маркетингу і логістики Національного університету «Львівська політехніка»: «Маркетинг і логістика в системі інноваційних концепцій менеджменту», «Проблеми ресурсо- та енергозбереження в економіці України», затверджених Науково-технічною радою Національного університету «Львівська політехніка» (протокол № 10 від 02.10.2002 р.), є складовою бюджетної науково-дослідної роботи Національного університету «Львівська політехніка» на тему: «Маркетингове і логістичне забезпечення зростання ринкової вартості підприємства» (номер державної реєстрації № 0107U007745, термін виконання 01.09.2007 р. - 01.09.2012 р.), бюджетної науково-дослідної роботи: «Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади» (ДБ/ТЕОР, заключний), номер державної реєстрації 0107U000837, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.06 р. №732, п.2.2.4 „Маркетинговий аналіз і моделювання параметрів процесу формування вартості підприємства ” в розділі 2 „Розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств” звіту за 2008р.); бюджетної науково-дослідної роботи Інституту регіональних досліджень (м. Львів): «Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону» (ДР № 0106U013078, термін виконання 2007-2008 рр., довідка №1/335 від 17.09.09р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування і розроблення теоретико-методологічних та методичних засад маркетингової концепції формування вартості машинобудівного підприємства і моделювання маркетингових рішень у стратегічному управлінні його ринковою вартістю.

Для досягнення поставленої мети дослідження визначені такі завдання:

теоретичні:

- виявити особливості еволюції теорій вартості на різних етапах розбудови економіки і розкрити сутність категорії «вартість» і «цінність» у процесі переходу до нової соціально-економічної парадигми, в управлінні маркетингом і в забезпеченні стратегічних ступенів свободи товаровиробників;

- ідентифікувати сучасні виклики маркетингу і менеджменту господарюючих структур і довести необхідність удосконалення методології управління вартістю у системі «суспільство-держава-інвестор-підприємство-клієнт»;

- поглибити змістову характеристику маркетингу відносин через розвиток фундаментальних принципів створення вартості підприємства у відповідному інституційному середовищі і виявити передумови їх повноцінного впровадження через реструктуризацію бізнесу, маркетингу, менеджменту і взаємозбагачення інтелектуального капіталу;

методологічні:

- із системних позицій довести обмеженість товарно-орієнтованого маркетингу для підвищення якості економічного зростання і розробити маркетингову концепцію формування вартості соціально-орієнтованого підприємства через модельне представлення бізнесу і його ключових змінних;

- обґрунтувати необхідність застосування методології системного аналізу та стратегічно-цільового підходу у процесі дослідження підприємства як інтелектуального продукту;

- визначити методологічні засади формування вартості машинобудівного підприємства в системі «суспільство - держава - інвестор - підприємство - клієнт»;

- розробити модель взаємозбагачення інтелектуального капіталу як органічної складової стратегічного управління процесом формування вартості підприємства у макро- і мікроекономіці знань;

практичні:

- дати кількісну і якісну оцінку впливу процесів концентрації капіталу на інтенсивність генерування грошових потоків у новому європейському просторі функціонування машинобудівних підприємств;

- виявити реальний вплив маркетингових заходів на процеси управління вартістю і розробити модель управління змінами у контексті антикризового менеджменту;

- визначити передумови самозростання вартості у контексті створення конкурентних переваг через порівняння технологічної ефективності машинобудівних підприємств окремих кластерів і оцінити перспективи «продовження» вартості через управління показниками якості процесу трансформації інвестиційних ресурсів у ринкову вартість підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси формування вартості підприємства і створення суспільних цінностей у конкурентному середовищі багаторівневої соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Предметом дослідження є теоретичні основи і практичні засади формування вартості машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації є класичні положення економічної теорії (вартості, цінності, капіталу, граничного продукту, систем, управління, науково-технічного прогресу, фінансового та маркетингового менеджменту), закони функціонування ринкової економіки (попиту, пропозиції, ринкової рівноваги); основні закони філософії, концепції (маркетингу, ефективності, трансакційних витрат, прибутку, цінності часу та ін.).

У ході дослідження було використано такі наукові методи: системний - для розкриття економічної сутності підприємства як господарського блага (п. 1.1) і як інтелектуального продукту (п. 4.3), для інтерпретації нових функцій маркетингу (п. 1.3) і відображення змісту фундаментальних принципів формування вартості підприємства (п. 2.3); методи діалектичної логіки, індукції і дедукції, якісного аналізу і синтезу (для ідентифікації проблем маркетингу та їх структуризації (п. 1.4); методи дисконтування (для приведення затрат і результатів до одного моменту часу (п. 1.2); методи маркетингового і фінансового-економічного аналізу (п. 2.4, п. 2.5); статистичні методи групування (для однотипних підприємств машинобудування з метою виявлення впливу галузевого фактора на зміну структури вартості (п. 3.2); методи маркетингових досліджень (анкетування для опитування менеджерів і розроблення інформаційної карти передінвестиційного дослідження підприємства), експертних оцінок (для визначення граничних рівнів окремих індикаторів і в процесі організації спеціальних маркетингових досліджень підприємства і його партнерів), графічного аналізу (для ілюстрації трендових моделей і структурних змін), метод ієрархій (при розробленні концептуальних схем і алгоритмів з управління вартістю підприємства на макро- і мікрорівнях економіки (п. 1.4), економіко-логічні методи (для пояснення діалектичної взаємодії між формою і змістом процесів капіталізації і реструктуризації бізнесу (п. 2.5), методи середніх величин та індексів (для апробації розроблених моделей (п. 3.3, п. 5.2, п. 5.3), загальні методи моделювання явищ і процесів (для розроблення моделей бізнесу (п. 5.1) і взаємозбагачення інтелектуального капіталу (п. 4.2); спеціальні методи - кореляційно-регресійного аналізу (п. 3.3), побудови виробничих функцій (п. 5.3), ідентифікації домінуючих факторів при оцінюванні впливу маркетингу на вартість підприємства (п. 5.2); метод кластерного аналізу (DEA - Data Envelopment Analysis) для оцінювання впливу технологічної ефективності 40 машинобудівних підприємств (п. 5.5), методи формування нечітких множин (для оцінювання якості трансформації різних типів вартості, зокрема, інвестиційної, у ринкову вартість підприємства (п. 5.6).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні і розвитку теоретико-методологічних засад формування вартості машинобудівного підприємства та обґрунтування методичних положень щодо стратегічного управління вартістю відповідно до вимог соціально відповідального бізнесу і ринкових ситуацій.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

- обґрунтовано теоретичні засади формування вартості машинобудівного підприємства в системі «суспільство-держава-інвестор-підприємство-клієнт», що дало змогу виявити стратегічну роль макро- і мікромаркетингу у підвищенні якості економічного зростання і корпоративного управління відповідно до визначених пріоритетів розбудови інноваційної відкритої економіки країни;

- запропоновано ідентифікувати вартість машинобудівного підприємства у концепції «підприємство-інтелектуальний продукт», що уможливило: по-перше, розроблення концептуальної моделі взаємозбагачення інтелектуального капіталу; по-друге, визначення нового змісту філософії бізнесу машинобудівного підприємства і формування його вартості в напрямі забезпечення вищих рівнів стратегічної свободи, на відміну від однобічної товарної орієнтації маркетингу на попит - в рамках національної економіки чи на міжнародному рівні; концепція інтелектуального капіталу органічно вбудована у концепцію маркетингу відносин, цінності часу, розвитку мікро-і макроекономіки знань;

- визначено стратегічну роль і місце маркетингу у векторі руху соціально-відповідального бізнесу з більш жорсткими обмежуючими умовами подальшого функціонування господарюючих структур при поглибленні системних криз. Це стосується, зокрема, вимог щодо продуктивності та ефективності як можливостей подальшої участі в обміні результатами у відкритому європейському економічному просторі після вступу України в СОТ з більш розмитими межами товарних ринків і з іншими критеріями розподілу вигід, витрат і ризиків між учасниками національного і міжнародного ринку;

дістало подальший розвиток:

- поняття фундаментальних принципів формування вартості підприємства, які в діючій практиці корпоративного фінансового менеджменту в основному орієнтовані на максимальне задоволення інтересів акціонерів; стратегічне значення тих принципів істотно змінюється у розробленій маркетинговій концепції формування вартості і управління нею в економіці знань, у розвитку маркетингу відносин і в системі фінансового менеджменту завдяки представленню підприємства як інтелектуального продукту, суб'єкта і об'єкта управління інтелектуальними ресурсами;

- ідентифікація передумов формування вартості і зміцнення конкурентних позицій машинобудівного підприємства через комбінацію різних форм доступу до ресурсів економічного і неекономічного характеру, які розширюють об'єктну базу трансакційних операцій в умовах формальної і неформальної економіки, з одного боку, а, з іншого, - ускладнюють інформаційні технології оцінювання реальних вигід і витрат у поточному і стратегічному вимірі; потенційні можливості зміцнення ринкових позицій розглядаються через вирішення питань доступу до різних ресурсів, що у системі маркетингу ставить нові вимоги до оцінювання вартості підприємства, а саме: застосування якісно інших координат - часових, просторових і цінових (ціннісних), тобто інших метрологічних систем оцінювання підприємства;

- моделі управління вартістю машинобудівного підприємства з різним цільовим навантаженням їх практичного застосування, в яких, на відміну від існуючих методичних підходів, у яких домінуючими виступають фінансові показники, у розробленій моделі системно охоплені абсолютні і відносні параметри внутрішнього маркетингу, мікро-і макросередовища, фінансового менеджменту і показані динамічні процеси трансформації витрат у доходи при зміні пріоритетів багаторівневої економіки;

- механізм управління вартістю машинобудівного підприємства на основі запропонованого показника системно-стратегічного важеля, що не лише інтегрує взаємодію операційного, маркетингового, фінансового важелів, але й відображає зростання ролі інтелектуального капіталу у темпах зростання вартості підприємства та в її структуризації на основі синтезу фінансових і маркетингових концепцій; таке бачення автором широких суспільно-економічних і соціальних функцій маркетингу, на відміну від традиційного представлення маркетингу як функції бізнесу, сприяє зменшенню розривів між темпами зростання доходів і доданої вартості, між технологічною ефективністю і продуктивністю управлінського персоналу, між темпами збільшення продаж і витрат на збут, між ринковою і бухгалтерською вартістю підприємства, між темпами випуску інноваційної, в тому числі експортної, продукції і темпами зростання витрат на оплату праці топ-менеджменту, що особливо актуально в умовах рецесії економіки;

удосконалено:

- методологію дослідження концентрації виробництва, зокрема запропоновано проводити характеристику оцінювання якості конкурентного середовища на галузевих ринках машинобудування через порівняння дисперсії відхилень мінімальних і максимальних рівнів концентрації виробництва, продуктивності, ефективності продажів, показників маржинального прибутку і його структури, зміни інноваційної активності підприємств, мультиплікаторів економічного росту для однорідних за функціональною ознакою і гетерогенних товарних ринків;

- маркетингові технології в системі антикризового менеджменту і в управлінні процесами спільного створення доданої вартості через ідентифікацію характеристик підприємств, для яких найбільш доцільним є процес дисконтування грошових потоків;

- теоретичні засади маркетингового забезпечення системи зовнішніх і внутрішніх ефектів реструктуризації бізнесу, маркетингу і менеджменту у напрямі розвитку соціально відповідального бізнесу в європейському економічному середовищі через поділ причин фінансового і нефінансового характеру на процеси формування вартості підприємства на основі критичного оцінювання вітчизняної і зарубіжної практики розгортання бізнесу машинобудівних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає у розробленні методологічних і методичних підходів щодо формування вартості машинобудівного підприємства на основі концепції багаторівневого маркетингу, інтелектуального капіталу та їх синтезу з іншими концепціями із сфери фінансів, аналітичних досліджень, менеджменту, соціології, що уможливило:

- удосконалення технології й аналітичної бази управління процесами формування, утримування і реалізації вартості й трансформації внутрішніх витрат у зовнішні доходи у напрямку інтеграції макро- і мікромаркетингу, підвищення стратегічних ступенів свободи товаровиробника в інноваційній економіці і виконання вимог соціально відповідального бізнесу;

- підвищення гнучкості маркетингового менеджменту через управління ключовими змінними бізнесу завдяки регулюванню системно-стратегічного важеля, процесів реструктуризації бізнесу й маркетингу і взаємозбагачення інтелектуального капіталу учасників ринку;

- розроблення моделі антикризового менеджменту на основі підвищення цінності капіталу клієнта, кожного робочого місця і розширення простору ефективної взаємодії внутрішнього і зовнішнього маркетингу, більш повноцінного використання потенціалу підприємства як інтелектуального продукту.

Одержані результати було використано під час розроблення Національної стратегії розвитку «Україна-2015», при підготовці матеріалів до засідання Ради національної безпеки і оборони України з питання «Про право і захист інтелектуальної власності та посилення її ролі у формуванні національного багатства України» (довідка №14-9-4249-14-6 від 18.11.2008 р.), в Центрі інвестиційно-інноваційних програм Національного інституту стратегічних досліджень для (акт №03 від 29.09.2008 р.), в головному управлінні економіки Закарпатської обласної державної адміністрації (довідка № 152 від 28.11.2008 р.), у Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва (довідка № 1101 від 11.02.2009 р.). Практичне значення отриманих результатів підтверджують позитивні відгуки про впровадження на підприємствах і в організаціях: «ВАТ «Науково-дослідний завод «Карпати» (довідка № 03/41-а від 26 січня 2009 р.), ВАТ «Львівський експериментальний механічний завод» (довідка № 198 від 07.07.2009 р.), у ВАТ «Укравтобуспром» довідка №314 від 27.05.2009 р.), у ВАТ «Конвеєр» (довідка № 209 від 25.06.2009 р.), у ВАТ «Екватор» (довідка № 293 від 08.07.2009 р.), в ТзОВ «Бастіон-консалтинг» (м. Київ, довідка № 1 від 29.01.2009 р.), у ВАТ „ Рівне НДІТМ ”

(довідка №394 від 02.09.2009р.).

Матеріали дисертації використані під час викладання навчальних дисциплін „Інфраструктура товарного ринку”, «Маркетингові дослідження», „Маркетинговий менеджмент”, „Інформаційні системи маркетингу”, «Маркетинг інновацій», «Економіка підприємства», «Економічне оцінювання», «Економічний ризик», «Менеджмент організацій», «Фінансовий менеджмент» за напрямами підготовки « Економіка і підприємництво» і «Менеджмент і адміністрування» у Національному університеті «Львівська політехніка», у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені в дисертації і виносяться на захист, автор отримала особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації пройшли апробацію на понад 50 міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: «Маркетинг і логістика в системі менеджменту» (м. Львів: 1998, 2000, 2002, 2004, 2006, 2008 рр.), «Євромаркетинг: концепції, стратегії, методи» (м. Закопане, Республіка Польща, 1999 р.), «Розвиток культурного середовища у суспільстві» (м. Бекешчаба, Угорщина, 2000 р.), «Різносторонні аспекти якості» (м. Банська-Бистриця, Словацька Республіка, 2000 р.), «Стратегічний маркетинг та інноваційний менеджмент: теорія і практика, проблеми підготовки фахівців» (м. Київ, 2000 р.), «Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку» (м. Львів, 2000 р.), «Поведінка ринкових суб'єктів в Польщі та процес європейської інтеграції (м. Катовіце, Республіка Польща, 2001 р.), «Маркетинг на порозі ХХІ століття» (м. Краків, Республіка Польща, 2001 р.), «Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи» (м. Київ, 2002 р.), «Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб'єкта» (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), «Східна Європа у контексті європейської інтеграції» (м. Лодзь, Республіка Польща, 2003 р.), «Поведінка молодих споживачів» (м. Варшава, Республіка Польща, 2002 р.), «Теория и практика управления предприятием» (23-24 квітня 2003р., Мінськ, Білорусія), «Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2004 р.), «Розвиток корпоративного управління в глобальному середовищі» (м. Тернопіль, 2004 р.), «Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку - 2006» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), «Маркетингова стратегія створення вартості підприємства» (м. Краків, Республіка Польща, 2006 р.), «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» (м. Львів, 2007 р.), «Ринок технологій: проблеми та шляхи вирішення»(м. Київ, 2007 р.), «Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами» (м. Севастополь, 2007 р.), «Економічна освіта та наука: досвід та перспективи розвитку» (м. Харків, 2007 р.), «Маркетинг в Україні» (м. Київ, 2007 р.), «Управління в сфері фінансів, страхування та кредиту» (м. Львів, 2007 р.), «Економічна освіта та наука: досвід та перспективи розвитку» (м. Харків, 2007 р.), «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції» (м. Львів, 2007 р.), «Проблеми конкурентоспроможності економіки в умовах євроінтеграції: регіональні аспекти» (м. Запоріжжя, 2008 р.), «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2008 р.), «Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки (м. Хмельницький, 2008 р.), «Сучасні проблеми управління виробництвом» (м. Донецьк, 2008 р.), «Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (м. Львів, 2009 р.), «Державно-приватне підприємництво: інвестиції та регіональний розвиток» (м. Запоріжжя, 2009 р.).

Публікація результатів дослідження. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення викладені у 76 публікаціях, зокрема, в 4 монографіях, з них одна - одноосібна обсягом 34,5 др. арк., у двох навчальних посібниках, в 39 фахових наукових виданнях, з яких 32 - одноосібні, у 8 наукових публікаціях у виданнях інших держав. Загальний обсяг друкованих робіт за темою дисертаційного дослідження складає 109, 41 др. арк., з яких особисто автору належить 98,89 др.арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація містить 396 сторінок основного тексту, 48 рисунків, 37 таблиць та 17 додатків. Список використаних джерел містить 373 назв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Генеза теорій формування вартості підприємства і логістико-маркетингове забезпечення її зростання» розкрито зміст еволюції теорій вартості і цінності, визначені детермінанти вартості підприємства і відображено трансформацію різних типів вартості у методології оцінювання бізнесу. Узагальнено сучасні виклики маркетингу і доведено необхідність вдосконалення методологічно-методичних основ формування вартості підприємства на основі маркетингової концепції.

Доведено, що рушійною силою примноження вартості лише потенційно виступає ринок, проте він безсилий у тих сферах вартісно-ціннісних відносин, що стосуються: по-перше, системних реформ, спрямованих на якісний розвиток трансформації суспільства і економіки з домінуванням соціально-етичних норм і духовних цінностей; по-друге, процесів реформування виробничої сфери та інфраструктури з цільовою орієнтацією на створення міцного фундаменту для загальнонаціонального прогресу, що зачіпає проблеми легалізації бізнесу, інтереси локальних корпоративних структур неформальної економіки та механізми мультиплікації фінансового капіталу на міждержавному рівні.

Теоретичне осмислення категорій вартості, споживчої вартості і цінності та об'єктивних закономірностей формування суспільно-економічних цілісностей виступають важливими передумовами вдосконалення методологічно-методичної бази формування ринкової вартості підприємства та синтезу різних концепцій і галузевих наук, адже ключові параметри формування вартості і зовнішні фактори належать до сфери економіки і фінансів, що пояснюється самою метою створення акціонерної вартості. До області бізнес-стратегії відноситься ідея створення вартості як результату інвестування. В сфері маркетингу визначаються передумови генерування доходів, а сам процес неможливий без активної позиції товаровиробника щодо формування цільових груп стратегічних клієнтів та експансії ринкових ніш. У сфері логістики досліджуються процеси розгортання бізнесу в геометричному просторі і раціональна маркетингова географія, що вимагають регулювання параметрів інтенсивності матеріально-речових, людських, інформаційних і фінансових потоків. Від якості кожної із протилежних сторін - праці і капіталу, а також ефективності сполучної ланки, якою виступає маркетинг відносин в ієрархічній економіці, залежатиме і структура виробництва, і структура ринкової пропозиції, і швидкість процесів обміну, і трансформації витрат у результати, а також темпи створення активного попиту на нові науково-технологічні знання для вирішення сучасних проблем невідповідності товарно-грошових потоків очікуваним суспільним цінностям. Узагальнення теоретичних положень дає підставу стверджувати, що вартість є багатовекторним мірилом результатів економіки на мікро-, мезо- і макрорівнях, причому не тільки досягнутих, але й очікуваних з боку інвесторів, акціонерів, суспільства. Отже, вартість: по-перше, створює підприємство за допомогою доданих вартостей в процесі виробництва, реалізації продукції, обміну досвідом та інформацією;по-друге, є інструментом для вимірювання обсягів виробництва як окремого товаровиробника, так і суспільного виробництва і пов'язана з категорією витрат виробництва, а не з категорією суб'єктивного оцінювання граничної корисності; по-третє, пов'язана з категорією цінності маркетингу товаровиробника і проявляється у сфері збуту і обміну товарами і послугами, тобто через взаємовідносини з іншими економічними агентами. Вартість може бути інтерпретована з різних позицій, як це показано на рисунку 1.

Стверджується, що нефінансові або операційні параметри формування вартості підприємства повинні мати випереджуючий характер, тобто попереджувати негативні тенденції чи появу більш жорстких обмежень, зокрема, соціально відповідального бізнесу, і відбивати як поточну діяльність, зокрема, через створення економічної доданої вартості (EVA), так і довгострокові перспективи росту, що вимагає розроблення відповідних проектних параметрів. Тому можливості «продовження» вартості визначатимуться потенціалом зростання через використання опціонних моделей, зокрема опціонів «переключення» - прав на призупинення проектів, на їх розірвання, відновлення раніше «заморожених» проектів тощо.

Доведено, що для правильного визначення факторів вартості необхідне дотримання таких важливих принципів: по-перше, всі фактори вартості і цінності повинні бути деталізовані для кожного з організаційних рівнів підприємства з відповідними пріоритетами реалізації інвестиційних проектів; по-друге, напрямки організаційно-технологічного розвитку підприємства повинні узгоджуватися з інструментами розвитку внутрішнього і зовнішнього маркетингу.

Узагальнено, що показник EVA найдоцільніше використовувати для оцінювання вартості тих підприємств, які відрізняються певними характеристиками їх ринкової діяльності, в тому числі гнучкістю маркетингового менеджменту.

Стратегічне дослідження ланцюга формування вартості представлене у роботі через активний пошук нових методів розвитку інтеграційних процесів, виробничо-збутової та науково-дослідної кооперації, макроекономічної координації фінансово-економічних і соціальних процесів, і, відповідно, нового кількісно-якісного маркетингового вимірювання процесів капіталізації, їх критичного оцінювання в контексті довгострокових перспектив соціально-економічного розвитку країни.

Доведено, що для правильного визначення факторів вартості необхідне дотримання таких важливих принципів: по-перше, всі фактори вартості і цінності повинні бути деталізовані для кожного з організаційних рівнів підприємства з відповідними пріоритетами реалізації інвестиційних проектів; по-друге, напрямки організаційно-технологічного розвитку підприємства повинні узгоджуватися з інструментами розвитку внутрішнього і зовнішнього маркетингу.

Узагальнено, що показник EVA найдоцільніше використовувати для оцінювання вартості тих підприємств, які відрізняються певними характеристиками їх ринкової діяльності, в тому числі гнучкістю маркетингового менеджменту. Така властивість менеджменту передбачає активний пошук нових методів розвитку інтеграційних процесів, виробничо-збутової та науково-дослідної кооперації, макроекономічної координації фінансово-економічних і соціальних процесів, і, відповідно, нового кількісно-якісного вимірювання процесів капіталізації.

У другому розділі «Концепція макромаркетингу і фундаментальні принципи формування вартості підприємства» запропоновано розглядати концепцію макромаркетингу як методологію формування вартості підприємства в певному інституційному середовищі, у системі «суспільство - держава - інвестор - підприємство - клієнт» і дано розширене тлумачення фундаментальних принципів формування цієї вартості з урахуванням результатів стратегічного аналізу факторів зовнішнього оточення. Фундаментом макромаркетингу є дослідження потреб суспільства і формування на основі цих потреб напрямів їх ефективного задоволення. Стратегічна функція держави - у створенні конкурентних умов для раціональнішого використання фінансових, матеріальних, кадрових і науково-технічних ресурсів країни з метою підвищення добробуту суспільства, використовуючи повний інструментарій маркетингу, що охоплює: дослідження проблемної області, сегментацію, вибір цільових сегментів євроринку, передумови взаємозбагачення інтелектуального капіталу і розвитку економіки знань, нові вимоги і критерії щодо позиціонування машинобудівного бізнесу тощо.

Підкреслено, що межа між мікро- й макрорівнями проходить не по реальних об'єктах, а по предмету дослідження, тобто по вирішуваних актуальних завданнях маркетингу. В основі концепції макромаркетингу (рис. 3) - цільова спрямованість процесу формування вартості у певному інституційному середовищі з відповідними правилами гри учасників ринку і нормами корпоративної культури. Нові виклики машинобудівним підприємствам зміщують акцент від абсолютних показників - до виявлення основних тенденцій розвитку машинобудування на макро-, мезо- і мікрорівнях, від ефекту масштабу - до нових можливостей розвитку інтелектуального капіталу через спільне формування вартості і створення передумов для її зростання.

У дисертації обґрунтовано, що концепція маркетингу уможливлює ширше трактування вартості підприємства. В основі методологічного підходу щодо удосконалення процесу формування вартістю і управління нею, схематично показаного на рис. 3, - взаємодія економіки і капіталу (зокрема, інтелектуального) виробника і споживача, що знаходить своє відображення у структурних і функціональних параметрах розробленої здобувачем моделі бізнесу машинобудівного підприємства. Орієнтація маркетингового менеджменту на максимальне зростання вартості для акціонерів-власників ставить виробника у залежність від стійких правил гри лідерів неконкурентного ринку з нечіткою методологією оцінювання меж товарних ринків і високою зростаючою динамікою трансакційних витрат, які визначають можливості генерування майбутніх грошових потоків. Хоча в ЗУ «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16 січня 2003 року № 433-IV, де визначені стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності на 2003-2013 роки, галузь машинобудування розглядається як основа високотехнологічного оновлення всіх інших галузей виробництва, проте практика реалізації промислової політики не враховує тенденцій розвитку процесів концентрації капіталу, в тому числі інтелектуального. Серйозні проблеми з ліквідністю машинобудівних підприємств під час кризи неплатежів стимулюватимуть розроблення підходів щодо зниження операційних витрат і збільшення прибутку на основі тіснішої взаємодії суб'єктів у відносинах «виробник-споживач» шляхом злиття, перехресного володіння акціями, формування мереж, виділення ексклюзивного типу стосунків між виробниками і постачальниками, тобто зростання вертикальної інтеграції, агрегованим показником якої є відношення доданої вартості до випуску продукції, що виступає однією з причин зростання ринкової концентрації.

Якщо проблема збитків характеризується великою дифузією, то важко буде подолати їх негативні наслідки. Тому результати дослідження повинні переконати, що, по-перше, збитки підприємства і його пасивність в інноваційній діяльності мають тимчасовий характер і не є симптомами довготривалих проблем підприємства, або, по-друге, що вони є наслідком і одночасно причиною системних міжрегіональних криз економіки й менеджменту. Комерційні успіхи так званих циклічних підприємств залежать від загального стану економіки і змін кон'юнктури при різних цінових циклах. Вирішення розглянутих проблем вимагає узгодження пріоритетів машинобудівних підприємств у регіональній економіці у просторово-часовому вимірі, від чого залежатимуть шанси і загрози для всіх секторів реальної і фінансової економіки.

Доведено, що загрозою для економічної безпеки країни є руйнування фундаменту відтворення капіталу, зокрема інтелектуального, у сфері машинобудування (через невідповідність темпів зміни обсягів виробництва, числа працівників, темпам зміни фінансових результатів, інвестицій в основний капітал, в тому числі в нематеріальні активи), знижується привабливість підприємств на фондових ринках і зменшуються можливості залучення інвестиційних ресурсів на іноземних фондових біржах через ІРО як наслідки недостатності капіталу, непрозорості бізнесу, відсутності стратегій розвитку капіталу марки, застосування недосконалих методик оцінювання активів підприємств. Власне слабке інституційне середовище формування вартості підприємства і недостатній контроль з боку Антимонопольного комітету України за монополізацією секторів економіки стимулює великий бізнес до вертикального типу інтеграції суб'єктів господарювання. Разом з тим зростає могутність монополістичної влади на суміжних, технологічно пов'язаних ринках (видобуток - енергетика - металургія - машинобудування), що знижує цінність інтелектуального капіталу і ефективність його використання при товарно-орієнтованій політиці експортного маркетингу. На основі аналізу якості економічного зростання і дослідження діалектичної взаємодії структуризації та інтеграції різних форм капіталу подано авторське бачення нової філософії бізнесу машинобудівних підприємств.

У третьому розділі «Взаємозалежність процесів реструктуризації машинобудівного підприємства і формування його вартості» запропоновано теоретично-методологічні підходи, що розвивають концепцію організаційного забезпечення розвитку машинобудівного підприємства і конкурентних переваг еластичної культури, оцінено фінансово-економічні наслідки процесів галузевої концентрації на ринку машинобудування і доведено необхідність реструктуризації (маркетингу, логістики, менеджменту, фінансів) на основі систематизації аналітичних і маркетингових досліджень, ілюстрації трендових моделей.

Про використання потенційних можливостей машинобудівних підприємств та їх відповідність реальним потребам клієнтів можна судити на основі побудованих регресійних моделей. Окремі фрагменти моделей множинної регресії, які відображають факторний вплив на зміну результативності маркетингової і фінансової діяльності, зокрема, на прикладі ВАТ „Львівський інструментальний завод” за 2001-07рр., показані в таблиці 1. Досить високий коефіцієнт регресії для факторної ознаки - «витрати на збут» в 1-й моделі даної таблиці свідчить про зростаючий вплив ефективності маркетингових витрат на фінансові результати. Така тенденція є відображенням зміщення акцентів у системі маркетингового менеджменту і переважного структурного впливу факторів зовнішнього оточення, зокрема, трансакційних витрат, пов'язаних із контрактами, подоланням бар'єрів з боку конкурентів, отриманням ліцензій і дозволів, їх пролонгуванням тощо. З 2-ї регресійної моделі можна узагальнити, що обернена залежність між показниками валової доданої вартості й амортизації є наслідком прискорення темпів зношуваності необоротних засобів, тому амортизаційні кошти не є вагомим чинником збільшення власних коштів і зміцнення фінансової стійкості. Аналіз параметрів регресії 3-ї моделі показує, що зменшення обсягу власних коштів підприємства має значно сильніший вплив на динаміку активів порівняно із борговими довгостроковими зобов'язаннями, що актуалізує глибинне дослідження рентабельності товарних ринків.

Таблиця 1. Моделі множинної регресії і показники їх статистичної надійності

Джерело: власна розробка

Ураховуючи здатність інновацій до мультиплікації, особливо машинобудівних підприємств, як рушійного двигуна прогресу в економіці, низька питома вага «інноваційних» підприємств і висока частка збиткових підприємств стає вагомим бар'єром для можливого отримання синергічного ефекту в суміжних галузях. Одночасно створюються нові об'єктні цілі для поглинання і викупів, особливо за м'яких обмежень на фондовому ринку щодо пропозиції «сміттєвих» облігацій і запізнілого набуття чинності Закону України «Про акціонерні товариства» (17.09.2008 р.) і прийняття рішення ДКЦПФРУ № 59 від 02.02.2009 р. «Порядок визнання емісії цінних паперів недобросовісною і недійсною».

Тільки за перше півріччя 2009 р. інституцією ПФТС офіційно оголошено більше 100 дефолтів українських «сміттєвих» облігацій на суму близько 1,9 млрд. грн., що актуалізує проблему підвищення якості всіх носіїв вартості і на фондовому, і на товарному ринку, а також якості інтегрованих бізнес-систем. Якість бізнес-системи, зокрема, машинобудівного підприємства, розглядається ефективний спосіб надання довготривалих конкурентних переваг виготовлюваним інтелектуальним продуктам, споживання яких уможливлює підвищення інноваційно-інвестиційної активності різних економічних агентів і розвиток нових форм взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин з вищим рівнем соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством. Ефекти реструктуризації машинобудівного підприємства (рис. 3) необхідно розглядати у багатьох площинах, у різних сферах діяльності підприємства. Один із напрямків дослідження ефективності такої взаємодії - це динамічна характеристика взаємозалежності фінансових показників і концентрації різних сегментів ринку - підгалузей машинобудування на макро- і мезорівнях (табл. 2).

Таблиця 2. Галузева характеристика концентрації ринку за видами економічної діяльності у 2008 р.

Джерело: розраховано автором на основі: [www.alt.com. ua]

Примітка: ЧД - чистий дохід; ЧП- чистий прибуток; номерами позначені певні галузі, які відповідають КВЕД: 29 - виробництво машин та устаткування; 31 - виробництво електричних машин та устаткування; 32 - виробництво апаратів для радіо, телебачення та зв'язку; 33 - виробництво медичної техніки, вимірювальних засобів, оптичних приладів та устаткування; 34 - виробництво автомобілів, причепів та напівпричепів; 35 - виробництво інших транспортних засобів.

Результати поєднаного маркетингового і фінансового аналізу машинобудівних підприємств дають підстави стверджувати таке: найвищі рівні концентрації за показниками «відношення чистого доходу в розрахунку на одне підприємство» і «активи на одне підприємство» в 2008 р. характерні для 34-ї і 35-ї галузей машинобудування. За результатами дослідження можна узагальнити, що підприємства із високою часткою зовнішніх витрат, як окремі сегменти ринку пропозиції, будуть найчутливішими до макроекономічних індикаторів цінових тенденцій на сталь і енергетичні ресурси.

Темпи зростання продаж підприємств Львівської області значно нижчі, ніж по Україні: у 2008р. по 34-й підгалузі відношення чистого доходу в розрахунку на одне підприємство по Україні в 9,54 рази вище ніж по Львівській обл. (в 2007р. - в 5,5 рази), а по 35-й галузі - в 1,4 рази (у 2007р. - в 3,4 рази). У Львівській області більш інтенсивно розгортаються процеси «вимивання» активів, як джерело зростання чистого прибутку. Економічний потенціал підприємств області значно нижчий, ніж в середньому по країні, про що свідчать відхилення вартості активів у розрахунку на одне підприємство (це опосередковано відображає доступність до кредитних ресурсів для розширення бізнесу).

Якщо в цілому по Україні виробництво електричних машин та устаткування було прибутковим, то у Львівській області були найгірші фінансові показники за 2008р. Результати розрахунків, представлені у табл.2, свідчать про істотні розриви ділових циклів машинобудівних підприємств на регіональному і загальнонаціональному рівнях, різну силу впливу факторів ринкової інфраструктури і конкурентного середовища. На основі аналітичного дослідження можна стверджувати про вагомі відхилення у підгалузях машинобудування, які, зокрема, стосуються структури колективної монополії на внутрішньому ринку, рівнів еластичності виробничих факторів, що істотно залежить від маркетингової підтримки товарів у процесі їх виробництва і просування, особливо в умовах поглиблення системних соціально-фінансових криз (здебільшого це маркетинговий супровід імпорту запчастин, державні субсидії і доступ до банківських довгострокових кредитів). Значно погіршилися конкурентні позиції підприємств області у 34-й підгалузі «Виробництво медичної техніки, вимірювальних засобів, оптичних приладів та устаткування» (значення EBIDTA за 2005-08рр. знизилося від 11,49 % до 6,41%). Висока динаміка показників фінансової діяльності вимагає ефективного поєднання різних джерел формування вартості.

На основі отриманих результатів розробленої матриці попарних залежностей у роботі доведено, що потенціал маркетингу не задіяний для забезпечення ефектів реструктуризації. Тому апріорі можна стверджувати, що принциповим у стратегії формування вартості підприємства на всіх етапах його організаційних змін (ліквідація, тимчасове призупинення деяких проектів, викупи, продаж чи злиття) є відхід від базових структурних факторів функціонуючого машинобудування з орієнтацією на суттєві зміни правил гри і товарних меж галузі.

У четвертому розділі «Стратегічна цінність інтелектуального капіталу у формуванні вартості машинобудівного підприємства» подано наукову позицію здобувача щодо визначення стратегічної цінності маркетингу в розвитку інтелектуального капіталу, його структуризації і розкрито зміст маркетингових технологій взаємозбагачення інтелектуального капіталу у новій філософії соціально відповідального бізнесу. Доведено, що товаровиробник повинен не тільки пристосовуватися до попиту споживачів, а й займати активнішу суспільну (а не тільки ринкову) позицію, стати рушійною силою науково-технічного прогресу. Підкреслена особлива роль інтелектуального капіталу (ІК) у сучасних процесах трансформації відносин з працівниками і клієнтами на етапі побудови інформаційної економіки, а саме: ІК відображає стратегічне бачення топ-менеджерів щодо подальших перспектив бізнесу; працівників розглядають не як об'єкт затрат, а як об'єкт важливих інвестицій. Будь-який капітал, зокрема інтелектуальний, є похідним від економічного базису, інституційного середовища, маркетингу взаємовідносин, мотивації у дифузії знань. Суб'єкти управління можуть лише планувати свої дії і комбінувати різні фактори у просторі і в часі.

Розуміння менеджерами філософії «бергсонівського живого часу» як тривалості суб'єктивного існування і життєдіяльності та її використання в управлінні вартістю є поштовхом для збільшення еластичності всіх ресурсів, сприяє підвищенню продуктивності праці, збагачує погляди на функції сучасного підприємства і маркетингу. У контексті проблеми вартісно-орієнтованого менеджменту і формування вартості підприємства, застосовуючи категорію часу, основні взаємозв'язки відображають у такій системі координат: «продовжена» вартість підприємства, вартість (цінність) ІК, час (еластичність ресурсів) з урахуванням нових критеріїв позиціонування бізнесу (рис. 5). Зосереджуючи основну увагу на проблемі формування вартості підприємства, що виконує принципово нові функції в економіці знань, автор відстоює наукову позицію щодо подання машинобудівного підприємства як специфічного інтелектуального продукту (рис. 6),