Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Введення
• 1. Теоретичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємств готельного господарства
• 1.1 Поняття та особливості конкурентоспроможності підприємств готельного господарства
• 1.2 Конкурентоспроможність готельного підприємства та засоби її формування
• 1.3 Методологічні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств готельного господарства
• 2. Оцінка конкурентоспроможності підприємств готельного господарства на ринку міста Тинда
• 2.1 Коротка характеристика галузі готельного господарства на ринку міста Тинда
• 2.2 Оцінка конкурентоспроможності підприємств готельного господарства м. Тинда
• 3. Проект заходів з підвищення конкурентоспроможності ТОВ «Юність»
• 3.1 Комплекс заходів з підвищення конкурентоспроможності ТОВ «Юність»
• 3.2 Оцінка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності готелю ТОВ «Юність»
• 4. Інвестиційні витрати
• 5. Фінансовий план
• Висновок
• Бібліографічний список


Введення

Конкурентоспроможність підприємства сьогодні - це відносна характеристика, яка виражає відмінності розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм за ступенем задоволення своїми товарами потреби людей і по ефективності виробничої діяльності/4, с.126/Набір чинників, що визначають конкурентоспроможність підприємств готельного господарства, виявляється настільки значним і своєрідним, що неможливо запропонувати єдину методику збору даних з цих факторів, їх обробки та ідентифікації для повної діагностики рівня інтенсивності конкурентної боротьби на даному ринку. Сьогодні для готелів найбільш значущий фактор додаткових послуг, як фактор підвищення конкурентоспроможності додаткових послуг, тобто створення нових готельних послуг, наявність якого демонструє конкурентоспроможність готелю. Практика показує, що підвищення конкурентоспроможності - це процес творчий, пов'язаний з аналізом величезної кількості чинників, що вимагає на свою реалізацію певних коштів, так під підвищенням конкурентоспроможністю розуміється створення нових додаткових готельних послуг або конкурентоспроможний продукт/1, с.24/. Підвищення конкурентоспроможності готелю припускає введення нових елементів, закриття старих, модернізацію існуючих. Інакше кажучи, оновлення. Але оновлюючи готель (тобто розвиваючи її), важливо пам'ятати, що кожен готель самобутня, і зберегти найбільш привабливі елементи цієї самобутності. Сьогодні офіційний стандарт визначає готель як колективний засіб розміщення. При цьому готель зобов'язаний надавати ряд додаткових послуг, набір яких залежить від її категорії. Якщо менеджер готелю не буде реагувати на факти дійсності, а буде заробляти в основному за рахунок розміщення, то готелі може загрожувати криза. Актуальність проблеми: з розвитком ринкового механізму проблема конкурентоспроможності підприємств готельного господарства різко загострилася, і її вирішення вимагає від усіх суб'єктів ринку активного пошуку шляхів і методів підвищення конкурентоспроможності на ринку готельних послуг. У зв'язку з цим підвищення конкурентоспроможності необхідно для закріплення позицій на ринку з метою отримання максимального прибутку. Оскільки конкурентоспроможність - це ключ до ринкового успіху товару та його виробника, а вирішення проблеми конкурентоспроможність - найскладніше завдання, в діяльності будь-якого підприємств готельного господарства, що вимагає узгодженої, цілеспрямованої роботи всіх підрозділів, особливим напрямком діяльності підприємств готельного господарства є розробка стратегічних підходів до вирішення цієї проблеми. Об'єкт дослідження: готель ТОВ «Юність». Предмет дослідження: конкурентоспроможність і засоби її підвищення. Мета дослідження провести аналіз літератури з проблеми підвищення конкурентоспроможності та розробити напрямок щодо підвищення конкурентоспроможності готельного підприємства. Поставлена мета визначила необхідність вирішення наступних завдань: розглянути теоретичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємств готельного господарства з метою: виявити особливості конкурентоспроможності готельних заходів, визначити засоби формування конкурентоспроможності готелів, розглянути методики оцінки конкурентоспроможності підприємств, дати оцінку конкурентоспроможності підприємств готельного господарства м. Тинда, розробити комплекс заходів щодо підвищення конкурентоспроможності готелю. Практична значимість роботи визначається можливістю використання її результатів з метою підвищення конкурентоспроможності підприємств готельного господарства.

1. Теоретичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємств готельного господарства

1.1 Поняття та особливості конкурентоспроможності підприємств готельного господарства

Виникнення і розвиток готельного господарства тісно переплетене з історією розвитку суспільства. Перші гостьові підприємства - прообрази сучасних готелів, як і сама професія з обслуговування подорожуючих людей, виникли в далекому минулому - більш ніж за 2 тис. років до н.е. - В давньосхідної цивілізації/2, с.26/. У більш пізню епоху римляни будували спеціальні будівлі, відведені для подорожуючих за державними потребами. Ці будівлі, розташовані вздовж головних доріг, можна вважати прообразами заїжджих дворів. Величезну роль в появі підприємств гостинності зіграв розвиток торговельних зв'язків на Близькому Сході, в Азії і Закавказзі. По території цих регіонів проходили найбільші торгові шляхи,, за яким рухалися каравани з товаром. Для організації ночівлі мандрівників уздовж торгових шляхів створювалися спеціальні пункти розміщення - караван-сараї (приміщення для перебування та відпочинку подорожніх), що включають, як правило, приміщення для людей і загороди для верблюдів і коней. Все це було оточене високою стіною, що захищала від вітру, дощу, бурі, а також від злодіїв і бандитів/2, с.27/. У середні століття на розвиток підприємств гостинності істотно вплинули релігійні традиції. У цей період безліч людей здійснювали паломництво до святих місць, а притулок подорожні шукали перш за все в монастирях і абатствах. Церква зобов'язувала монастирі надавати притулок паломникам - годувати і організовувати для них нічліг. Надані монастирями безкоштовні послуги подорожуючим стримували розвиток приватних підприємств розміщення. Втім, постоялі двори вже були і кількість їх зростало, але поки вони пропонували тільки дах - без столу. Слово «готель» з'явилося в XVIII ст. У Франції спочатку готелем іменували багатоквартирне будівлю, в якому квартири здавалися на місяць, на тиждень і навіть на один день. Незабаром цей термін широко поширився і в Америці. Більшість таверн швидко перейменували в готелі, що, на думку власників, надавало їм європейський (французька) шик. Прийнято вважати, що Сполучені Штати Америки є батьківщиною більшості нововведень у сфері технічного оснащення готелів. Потреба в готелях у цій країні завжди була дуже велика в силу безперервного потоку емігрантів, які мали потребу у тимчасове розміщення, а безперервний попит сприяв бурхливому розвитку готельного бізнесу/2, с.28/. Значний внесок у розвиток готельної справи вніс швейцарець Цезар Рітц, його ім'я до цих пір носить одна з найзнаменитіших і дорогих європейських готельних мереж, хоча сам Рітц був усе життя лише найманим керуючим і не володів жодним готелем. Швейцарець Рітц і американець Статлер були фанатиками готельного бізнесу. Вони звертали увагу на самі, здавалося б, незначні деталі. З найбільш відомих нововведень Рітца можна відзначити появу оркестру в ресторані готелю. За часів Рітца оркестр грав музику Штрауса. Завдяки музиці відвідувачі довше залишалися за столами, що, природно, підвищувало доходи від продажу напоїв. Рітц довго експериментував з висвітленням у ресторані готелю, домагаючись того, щоб коштовності на дам «заграли»/2, с.28/. Статлер запропонував встановлювати в готельному номері велике дзеркало, лампочки над ліжками, вимикач поряд з дверима, при ньому в номерах з'явилися телефони, канцелярська папір; він же ввів уніформу для готельного персоналу. Він був автором ідеї попарного розміщення номерів при будівництві готелів. Номери стали розташовувати симетрично щодо вертикальних сантехнічних труб, спільних для двох номерів, що дало значну економію коштів. Крім того, саме Статлер придумав гасло «Клієнт завжди правий», який і в даний час служить основою «наукового» підходу до обслуговування. Відвідання представниками вищого суспільства висококласних готелів стало модним; так, у Лондоні замість вужі на в чисто чоловічих клубах джентльмени стали вечеряти з дамами в ресторанах готелів. У кінці XIX - початку XX ст. у великих містах Європи та Америки з'явилися розкішні (п'ятизіркові в сучасній термінології) готелі, розраховані на задоволення попиту з боку нових мільйонерів і старої знаті, для яких подорожі стали модним дозвіллям. Кілька таких готелів було побудовано і в Росії, наприклад «Метрополь» і «Національ» у Москві, «Європа» в Петербурзі/2, с.29/. Готельне господарство - це одна з основних ланок системи туристсько-екскурсійного обслуговування. Серед комплексу послуг, що надаються туристу під час подорожі, готельне обслуговування посідає центральне місце. Розміщення, надання тимчасового житла з певним набором інших послуг входять як основна частина в будь-яку туристичну програму, в кожен тур/19, с.15/. Як сектору сфери туристських послуг готельного господарства притаманні всі характеристики. Сфера послуг утворюється в процесі взаємодії матеріальної та нематеріальної сфер виробництва і грунтується на послуги - особливої споживчої вартості праці, що вживається не в якості речі, а в якості діяльності. У матеріальній сфері виробництва послуг здійснюється на транспорті і в зв'язку, торгівлі та громадському харчуванні, заготівлях сільськогосподарської продукції та матеріально-технічному постачанні. У сфері нематеріального виробництва всі підрозділи беруть участь у виробництві послуг/15, з 17/. Підприємством готельного господарства є готель - комерційне підприємство, що виробляє та пропонує на ринку свій «товар», продукт у вигляді комплексу послуг, серед яких основними є послуга розміщення і послуга харчування/26, с.115/. При розгляді готельних послуг виділяють три рівні послуг: окремі послуги та групи послуг; продукт «готель» як комплекс послуг; продукт «готель» як комплекс послуг + додаткові послуги. Послуга - це результат безпосередньої взаємодії виконавця і споживача, а також власної діяльності виконавця щодо задоволення потреби споживача. Поняття «послуга» має універсальне значення, вона нематеріальна і не сохраняемость, послугу не можна виміряти, її можна тільки оцінити/26, с.116/. Зміст послуги розміщення полягає в наступному: по-перше, в користування надаються спеціальні приміщення (готельні номери); по-друге, надаються послуги, що виконуються безпосередньо персоналом готелю - портьє по прийому і оформленню гостей, прибиральницями по прибиранню готельних номерів і т.д. Готельні номери - основний елемент послуги розміщення - багатофункціональні приміщення, призначені для відпочинку, сну, роботи проживаючих гостей. Оскільки готельні номери використовуються гостями переважно у вечірній і нічний час, найважливішою їхньою функцією є забезпечення можливості сну. Значимість інших функцій перш за все залежить від призначення готелю і потреб гостей. Наприклад, в готелях ділового призначення дуже важлива така функція номерів, як забезпечення гостю можливості попрацювати, тобто тут необхідні письмовий стіл, телефон, факс, комп'ютер і т.д. /40, с.186/. У готелях є різні категорії номерів, що відрізняються площею, меблями, обладнанням, оснащенням і т.д. Проте незалежно від категорії кожний готельний номер повинен мати наступну меблі й устаткування: ліжко; стілець або крісло в розрахунку на одне місце; нічний столик або тумбочку в розрахунку на одне ліжко; шафа для одягу; загальне освітлення; кошик для сміття. У кожному номері повинні бути інформація про готель і план евакуації на випадок пожежі /40, с. 190/Послуга розміщення сприймається гостями як само собою зрозуміле, а підвищений інтерес викликають саме додаткові послуги, що виділяють даний готель із ряду інших. До додаткових або інших послуг відносяться пропозиція басейну, спортивного залу, конференц-залу, залів для переговорів, прокат автомобілів, послуг хімчистки, пральні, перукарні, масажного кабінету та ін В даний час додаткові послуги набувають все більшого значення у формуванні ринкової привабливості готельного підприємства /32, с. 20/. Надання готельної послуги вимагає активної участі як споживача, так і виконавця, причому здійснення цієї послуги відбувається на території виконавця. Персонал, що виробляє послуги, має безпосередній контакт зі споживачем, і останній розглядає його як невід'ємну частину самої послуги /32, с.21/. Галузі готельних послуг притаманні такі характерні особливості/38, с.36/: Невідчутність. Готельний продукт (як і будь-яка інша послуга) не помітний. Послуги нематеріальні, їх не можна оцінити до того, як послуга буде спожита, вони існують тільки в процесі надання та споживання. Послугу можна оглянути перед вживанням, вона постає як певна обіцянка, що передбачає високу довіру до того, хто її надає. Неможливість виробництва готельного готельних послуг про запас, складування, зберігання. Готельний продукт розрахований на задоволення реальних потреб, що є в даний момент (миттєвий попит). Якщо послуга вчасно і якісно не надана, то потенційний дохід готелі втрачається і не може бути заповнений /38, с.36/. Мінливість якості. Послуги сфери гостинності відрізняються мінливістю, їх якість залежить від того, хто їх робить і за яких умов. Стан надає послугу в момент її виробництва може дуже сильно вплинути на її якість. Один і той самий людина може чудово обслуговувати клієнта сьогодні і значно гірше завтра з безлічі причин (наприклад, погане самопочуття, сімейні проблеми тощо) /38, с.36/. Мінливість і коливання в якості надаваних послуг є головними причинами невдоволення, висловлюваного клієнтами на адресу індустрії гостинності. Готельні послуги схильні до сезонних коливань. Попит на готельний продукт (розміщення та інші послуги) може коливатися кожен день, тиждень або сезон. Наприклад, більшість туристів відпочиває в літні місяці, отже, і попит на послуги готелів в цей період значно зростає /38, с.36/.

Взаємозалежність готельних послуг і мети подорожі (поїздки). На реалізацію готельних послуг значний вплив мають дії туроператорів і турагентів, адже готельний бізнес дуже тісно пов'язаний саме з туристичною діяльністю /38, с.36/. Обсяг продажів готельних послуг залежить від ряду факторів /31, с.33/: місце розташування готелю. Від даного чинника залежать зручність доступу до готелю і привабливість його оточення (розвинена інфраструктура) для гостя, яка багато в чому визначається метою відвідин (відпочинок або ділова поїздка); зручності обслуговування. Даний фактор - це доступність для гостей і диференційованість за типами, розмірами і цінами спалень, ресторанів, барів тощо; рівень сервісу характеризується асортиментом послуг, що надаються, наявністю різних видів зручностей, їх стилем та якістю; імідж готелю забезпечує сприятливе (чи несприятливе) сприйняття готелі, відомого клієнтам. Імідж у цілому складається з місцеположення готелю, пропонованих послуг і зручностей, зовнішнього сприйняття і внутрішньої атмосфери готелю, кваліфікації обслуговуючого персоналу тощо; ціна. Даний фактор відображає вартість обслуговування; асортимент послуг, що надаються готелями, дуже різноманітний. Це послуги з тимчасового розміщення (проживання), послуги громадського харчування, перукарські послуги, послуги салонів краси, сауна і т.д. Сьогодні, не виходячи з готелю, можна постригтися в перукарні, попаритися в сауні або пограти в більярд. І хоча основну частину виручки готелю складає плата за проживання, додаткові послуги також приносять чималий дохід /32, с.34/. Готельні послуги розглядаються як специфічний готельний продукт, який купується за допомогою обмінних операцій, не мають на увазі володіння, а тільки доступ до нього і його використання в певний час і в певному місці. В даний час немає однозначного тлумачення, а, отже, і застосування єдиних термінів понятійного апарату, що ускладнює вирішення як наукових, так і практичних завдань, пов'язаних з готельними послугами. Готельний комплекс - це готельне підприємство з певним набором основних, додаткових і супутніх послуг /37, с.27/. Готельні послуги повинні максимально задовольняти вимогам, бажанням споживачів за такими критеріями, як класність готелів, їх місткість, місце розташування, культура обслуговування, спеціалізація в залежності від сегментів ринку /3, с.16/. У поняття «процес розвитку готельних послуг» входить: маркетингові дослідження готельних послуг, підвищення рівня обслуговування, навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації персоналу. Готельні підприємства - сектор сфери послуг, що спеціалізуються на наданні тимчасового проживання в засобах розміщення - підприємствах, що надають послуги розміщення. Такими підприємствами можуть бути готелі, мотелі, кемпінги, турбази, пансіонати і т.д. Транзитні готелі - обслуговують всі категорії постояльців за умови короткочасного проживання. Розташовані, як правило, на територіях великих транспортних вузлів: залізничних вокзалів, аеропортів, морських і річкових вокзалів, автовокзалів. Рівень обслуговування і асортимент послуг мінімальний, харчування, звичайно, не надається. Готелі ділового призначення - обслуговують осіб, які перебувають у ділових поїздках і відрядженнях. Розташовані поблизу адміністративних, громадських та інших Центрів міста без обов'язкової наявності озелененій території для відпочинку та спортивної діяльності. У таких готелях: переважають одномісні номери з обов'язковою наявністю в номері робочої зони: письмовий стіл, робоче крісло, настільне освітлення, письмове приладдя та засоби оргтехніки; номери максимально ізольовані від зовнішнього середовища; є приміщення для проведення нарад, переговорів, семінарів та ін є бізнес-центр; є служби фінансового забезпечення /3, с.17/. У більшості випадків готельні послуги включають надання харчування в засобах розміщення. У цьому сенсі термін «готельні послуги» може бути синонімом індустрії гостинності остільки, оскільки сектор харчування входить в нього і не стає абсолютно незалежним від нього. Індустрія гостинності - індустрія надання короткотермінового проживання і/або харчування. У цих умовах особливого значення набуває рівень організації управлінської праці і на робочих місцях, раціональне використання робочого часу, професійні знання і кваліфікація працівників усіх рівнів управління у сфері послуг, соціально-психологічна сторона, що надаються. У класифікації готелів наголошується, що при присвоєнні готелі певної категорії, поряд з іншими вимогами враховується номенклатура послуг. Послуги, що надаються в готелях, поділяються на основні та додаткові. Вони можуть бути безкоштовними і платними /3, с.6/. До основних послуг належать проживання та харчування. Оформлення проживають у готелі і відбувають з неї повинно проводитися цілодобово. В організаціях громадського харчування, зв'язку та побутового обслуговування, розміщених у готелі, особи, що проживають у готелі, обслуговуються позачергово. Без додаткової оплати гостям можуть бути надані наступні види послуг: виклик швидкої допомоги; користування медичною аптечкою; доставка в номер кореспонденції при її отриманні; побудка до певного часу; надання окропу, голок, ниток, одного комплекту посуду і столових приладів. Крім обов'язкових і безкоштовних послуг, готелі надають цілий комплекс всіляких додаткових послуг, які оплачуються додатково /3, с.6/. Перелік і якість надання платних додаткових послуг повинен відповідати вимогам присвоєної готелю категорії - ГОСТ 50645-94 РК. «Туристично-екскурсійне обслуговування. Класифікація готелів» /11/. Система заходів, що забезпечують високий рівень комфорту, що задовольняють різноманітні побутові та господарські запити гостей, називається в готельному господарстві сервісом. Сервіс потрібно будувати не тільки за принципом попиту - що хоче гість, а й за принципом пропозиції - готель пропонує нові послуги, які може надати, а гість вибирає. Але не можна нав'язувати послуги, виконавець не має права без згоди споживача надавати додаткові послуги, що надаються за плату. Споживач має право відмовитися від оплати послуг, не передбачених договором. Також забороняється обумовлювати виконання одних послуг обов'язковим наданням інших послуг. Перелік послуг залежить від категорії готелю. Не у всіх готелях є можливість організовувати побутове обслуговування гостей та надавати їм повний перелік послуг. Проте всюди повинні прагнути до того, щоб набір послуг повністю відповідав запитам гостей. Підприємства, які надають послуги, повинні розміщуватися в доступному місці - найчастіше на першому поверсі. У вестибюлі, на поверхах, у номерах повинна бути інформація про те, як і де, отримати послуги, години роботи повинні бути зручними для гостей /9, с.159/. Надаючи будь-які послуги, персонал повинен проявляти такт та коректність. При наданні послуг важливим є не тільки їх кількість, але і якість. Тому в багатьох готелях проживають при від'їзді просять заповнити невеликі анкети, які здаються разом з ключами в службу прийому і розміщення. Таким чином, виникнення і розвиток готельного господарства тісно переплетене з історією розвитку суспільства. Розміщення, надання тимчасового житла з певним набором інших послуг входять, як основна частина в будь-яку туристичну програму, в кожен тур. Послуга розміщення сприймається гостями як само собою зрозуміле, а підвищений інтерес викликають саме додаткові послуги, що виділяють даний готель із ряду інших. До додаткових або інших послуг відносяться пропозиція басейну, спортивного залу, конференц-залу, залів для переговорів, прокат автомобілів, послуг хімчистки, пральні, перукарні, масажного кабінету та ін В даний час додаткові послуги набувають все більшого значення у формуванні ринкової привабливості готельного підприємства.

1.2 Конкурентоспроможність готельного підприємства та засоби її формування

Конкурентоспроможність - багатоаспектне поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки по своїм якісним, економічним, технічним, естетичним, ергономічним характеристикам, але і по комерційних і інших умов його реалізації (строки поставки, ціна, канали збуту, сервіс, реклама )/1, с.21/. Відомо, що, якщо система не розвивається, вона у результаті гине; це повною мірою стосується готелів. Звичайно, мова йде не про фізичну загибель, а про те, що готель може стати неспроможною, тобто буде змушена припинити функціонування як господарської одиниці у зв'язку з відсутністю необхідних ресурсів для здійснення своєї діяльності. Самий поверхневий аналіз діяльності таких готелів показує, що на якомусь етапі їх розвиток не відповідало вимогам дійсності і вони задовольнялися станом, який колись дозволяло їм отримувати гарні фінансові результати. Але в сучасних умовах, коли склався і працює ринок готельних послуг, який розбитий на сегменти і всередині кожного сегмента йде жорстка конкуренція, для збереження конкурентоспроможності необхідно розвиватися, причому безупинно/1, с.22/. Дохід від розміщення в основному залежить від відсотка завантаження номерного фонду, який має готель, і ціни продажу номера. Основного переваги готель домагається тоді, коли вона ефективно використовує номерний фонд і в той же час пропонує такий набір додаткових послуг, який враховує потреби як клієнтів, що проживають в готелі, так і клієнтів з вулиці. Необхідність безперервного розвитку номерного фонду усіма готелями сприймається як аксіома і здійснюється відповідно до фінансових можливостей кожного готелю /37, с.27/. Приступаючи до ремонту, часто керуються установкою, що оновлені номери завжди добре продаються. Але навіть якщо все зроблено правильно: сучасний дизайн, новітні обробні матеріали, зручні меблі і т.д., номери можуть слабо продаватися. Справа в тому, що в умовах сучасного ринку ця установка вірна, може бути, тільки на 10%, решта визначає ринок, зокрема положення готелі та її готельних послуг на ринку. Пропонуючи новий продукт, готель змінює своє положення на ринку, і якщо ринок не готовий прийняти цей продукт, то готель понесе значні збитки. Готель, виходячи з того, що номерний фонд повинен принести їй найбільший дохід за рахунок постійного запитання клієнтами, може вибрати напрямок на зміну невикористаного номерного фонду і розмістити там тренажерний та спортивний зали, більярдну, дискотеку, картинну галерею, оздоровчий центр та ін Вибір повинен визначатися не тим, яке рішення прийняла конкуруюча з нею готель, а тим, які послуги будуть затребувані саме її клієнтами, як проживають у готелі, так і з вулиці /37, с.28/. Приступаючи до створення нових готельних послуг, менеджер готелю повинен визначити ринок, на якому даний продукт буде реалізовуватися, передбачуваний обсяг продажів, його життєвий цикл, орієнтовну ціну, витрати на його створення і період випуску його на ринок. Такі вимоги до створення нових готельних послуг виключають спонтанний характер даного процесу і припускають наявність в готелі механізму управління безперервним розвитком. Одна з умов ефективності продажу готельної послуги - облік видів проживання споживача (клієнта) у готелі /9, с.136/: нічліг - найбільш поширений вид проживання, може включати харчування та напої, а також ряд додаткових послуг. Швидка реєстрація та виписка, чисті і комфортабельні номери, легкий доступ до точок швидкого харчування - ключові фактори для залучення ділових туристів на разові ночівлі; тривале проживання - поєднує ділову активність і відпочинок, наприклад учасники конференції або семінарів мають можливість додатково продовжити своє проживання для комерційних поїздок або відпочинку. Для цього виду проживання зазвичай потрібно більший діапазон послуг, ніж для простого ночівлі, - ресторан при готелі, можливості для відпочинку і дозвілля, бізнес-сервіс. Додаткові можливості, такі, як апартаменти, міні-бар, кухонне приладдя, можуть дати переваги при обслуговуванні цього маркетингового сегмента; проживання під час переїзду - цей вид стає все більш важливим для готельних підприємств, особливо для готелів з повним набором послуг. В даний час до числа послуг багатьох турфірм входять автобусні тури по декількох містах одночасно. Під час переїзду виникає необхідність провести ніч або відпочити вдень у тому чи іншому місті. Проживання в готелі в даному випадку і називається проживанням під час переїзду. У таких випадках багато хто готелі надають додатково для гостей оглядові екскурсії або послуги няні по догляду за дітьми; проведення вільної часу або відпустки - звичайно відокремлюється від ділової частини поїздки, найчастіше відбувається після того, як ділова частина завершена і нерідко гість пізніше повертається разом з сім'єю. У більшості випадків відпочиваючі мають потребу в послугах щодо проведення дозвілля безпосередньо в готелі або поруч з ним. У США сучасні готелі знаходять різні способи задоволення потреб своїх клієнтів, такі, як організація поверхів тільки для жінок, бізнес-поверхів, поверхів для VIP-гостей, центрів бізнес-послуг, оздоровчих центрів, спеціальних приміщень для відпочинку в номерах, введення програм для постійних клієнтів, організація готелів з повним набором послуг. Багато хто з цих способів клієнти сприймають з великим схваленням, особливо організацію бізнес-поверхів. Виняток становлять поверхи тільки для жінок, так як багато хто з них воліють не бути настільки відокремленими від всіх/18, с.65/. Бізнес-поверхи проектуються таким чином, щоб забезпечити безпечну і комфортну атмосферу для проведення ділових зустрічей, укладання угод, а також як місце відпочинку після напруженого дня. Тут можуть бути розташовані клуби, затишні бари, бібліотека з художньої та ділової літературою та періодикою, робочі столи з телефонами (оплата через кредитні картки), комп'ютери, телевізори з великими екранами. Бізнес-центри стають все більш важливими для ділових людей, які вже чекають їх неодмінного наявності в готелі. Послуги секретаря, копіювальна техніка, факсимільні апарати (у номері і бізнес-центрі), комп'ютер, електронна пошта - приклади послуг, які сьогодні надаються готелями для зручності ділових людей. Наприклад, у багатьох готелях США клієнт може подзвонити по телефону, продиктувати текст, а на наступний день отримати свій матеріал у віддрукованому вигляді /18, с.65/. Спеціальні поверхи з номерами, в яких знаходяться, наприклад, масажні ванни з якими-небудь особливими милом і шампунями, банними халатами; тут надаються послуги з чищення і прасування одягу. Такі послуги потребують додаткової реклами, яка здійснюється через поштову розсилку, прес-релізи, оголошення в спеціальних газетах чи журналах, призначених для заможних людей. Оздоровчі центри з'явилися у відповідь на прагнення клієнтів зняти стрес, що знижує їх продуктивність, бажання вести здоровий спосіб життя, що включає дієтичне харчування, регулярні фізичні вправи і т.п. Басейни надаються готелями для своїх клієнтів вже протягом багатьох років; сьогодні поширене пропозиція комплексу послуг для різних вправ, а саме: теніс, різні види тренажерів, сауни, гідромасажні ванни, а також послуги кваліфікованих інструкторів або персональних тренерів /20, с.153/. Робочі зони з персональними комп'ютерами або спеціальними письмовими столами, впровадження комп'ютерних систем, що дозволяють бачити попередній рахунок, проводити вселення та виписку клієнтів через комп'ютер або телевізійну систему. Надаються такі додаткові послуги, як доставка копії ділового журналу чи газети, доступ до каналами ділових новин по кабельному телебаченню і навіть установка телевізорів і телефонів у ванних кімнатах, щоб ділова людина міг бути в курсі подій, навіть коли він тільки готується зустріти новий день. Міні-бари сьогодні є одним з найбільш зручних і дохідних видів послуг. Міні-бари, які готель може купити або орендувати, - дуже зручний засіб для підтримки комфортної атмосфери в номері. Найбільш часто в міні-барах пропонуються світле пиво, мінеральна вода, освіжаючі напої, горішки, віскі. Іноді в міні-барах пропонуються соки, лікери, легкі закуски. Часто міні-бари з'єднані з комп'ютеризованої системою ведення рахунків у готелі, що дозволяє врахувати і включити в рахунок всі услугі /20, с.153/. Програми для постійних клієнтів представляють собою системи знижок, премій і додаткових послуг, які надає готель компаніям або окремим клієнтам, що замовляють проживання протягом певного терміну. Готелі повинні чітко аналізувати витрати і вигоди від впровадження таких програм, оскільки тільки 2% ділових клієнтів вважають, що вони важливі при виборі готелю. Ключовими факторами все ж залишаються місце розташування готелю, чистота в номерах і рівень цін. Незалежні готелі часто пропонують елітні послуги в рамках таких програм для найбільш значимих клієнтів (5% загального числа постійних відвідувачів): переважне право придбання апартаментів, використання клубних кімнат, безкоштовна доставка в аеропорт; деякі готелі надають безкоштовне харчування для тих, хто проживає більше семи діб , а також знижки в ціні за номер. Їм пропонуються буфет, продаж різних бакалійних товарів, безкоштовні щоденні газети, послуги з проведення дозвілля /20, с.154/. Готелі з повним комплексом послуг - ідеальне місце для ділових людей, які постійно переїздять з місця на місце і звичайно ж конкурентоспроможні. До основних тенденцій розвитку в готельному бізнесі належить активний розвиток малих готелів. Це пов'язано з тими перевагами, які формуються у сучасних туристів: вони хочуть бачити в готелі не тільки засіб розміщення, а й хочуть повною мірою відчути домашній затишок, унікальність і неповторність, що як раз є однією з відмінних рис малих незалежних готелів. Конкурентною перевагою малого готелю є індивідуальне ставлення до кожного клієнта. Малі готелі в повній мірі застосовують персоніфікований підхід до гостей, створюють атмосферу будинку далеко від дому. Крім того, малі готелі, як правило, застосовують більш гнучку систему знижок і обходяться клієнтові дешевше, ніж великі готелі аналогічного класу. Все це дозволяє малим формам готельного бізнесу активно розвиватися і бути конкурентоспособнимі /20, с.158/. Щоб здійснити певну конкурентну готельну послугу, підприємство повинно мати основні й оборотні кошти. У цьому плані готельна діяльність характеризується низкою особливостей: виробництво і реалізація послуги не залежать від часу; готель повинен бути постійно готовою надати послугу. Причому внаслідок сезонності, нерівномірності попиту на готельні послуги в готельному господарстві повинні бути передбачені резерви основних, оборотних та інших засобів; реалізація готельних послуг не потребує посередників і в створенні або допомоги спеціальних збутових структур; у виробництві готельних послуг відсутня незавершене виробництво. Перераховані вище особливості конкурентоспроможності готельних послуг впливають на формування їхньої ціни. Як показує практика, на рівень цін впливають наступні фактори: собівартість послуги, рівень цін на аналогічні послуги у конкурентів, співвідношення попиту і пропозиції, рівень заробітної плати персоналу тощо Однією зі складових ціни є вартість готельного номера. Конкурентоспроможність послуги, тобто можливість комерційно вигідного його збуту на конкурентному ринку, можна визначити, тільки порівнюючи товар з конкурентами-аналогами /20, с.159/. Оскільки кожен покупець має індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентноздатність здобуває ще й індивідуальний відтінок. Кількість її параметрів залежить від виду та складності продукту в технічному і експлуатаційних відносинах, а також від необхідної точності оцінки, мети дослідження та інших зовнішніх факторів. Особливе місце у забезпеченні та підтримці конкурентоспроможність послуги займає сервіс - за його відсутності послуги втрачає споживчу цінність (або частина її), стає неконкурентоспроможним і відкидається споживачем. Навпаки, добре налагоджений сервіс /1, с.89/ по-перше, допомагає виготовлювачу формувати перспективний, досить стабільний ринок для своїх товарів, по-друге, підвищує конкурентоспроможність товару, по-третє, сам по собі є досить прибутковою справою, по-четверте, - це неодмінна умова високого авторитету (іміджу) товаровиробника. Все розглянуте зумовлює складність, але разом з тим і необхідність дослідження, аналізу та оцінки конкурентоспроможність товару. При цьому виходять з того, що випуск нового товару, в той час як колишній товар ще не вичерпав можливості підтримки своєї конкурентоспроможність, звичайно економічно недоцільний. Особлива увага приділяється не стільки поліпшення технічних параметрів продукту, скільки зниженню ціни його споживання - як свідчить світова практика, саме цей параметр часто стає вирішальним для комерційного успіху нового товару, хоча він продається за істотно більш високою ціною. Відзначено тісний взаємозв'язок між рентабельністю та часткою підприємств готельного господарства на ринку: рентабельність підвищується в міру збільшення ринкової частки підприємств готельного господарства. Це означає, що конкурентні переваги, упередження успіх підприємств готельного господарства та відповідно збільшення її частки на ринку, в свою чергу посилюються внаслідок підвищення рентабельності діяльності підприємств готельного господарства. Істотна увага приділяється фактору транспортних витрат, які у сукупних витратах можуть скласти (в залежності від виду товару) 10 - 50% і більше. Стратегія підвищення конкурентоспроможність підприємств готельного господарства обов'язково повинна враховувати рівень конкурентоспроможності країни у відповідних областях, прямо або побічно впливають на конкурентність готелю. Готельні підприємства надають свої послуги відповідно до Правил надання готельних послуг у Російської Федерації, які затверджені Постановою Уряду РФ від 25 квітня 1997 р. № 490. Правилами закріплено положення, згідно з яким ціна номера (місця в номері), а також форма його оплати встановлюються адміністрацією готелю. Готелі різних категорій включають у вартість проживання різні набори послуг, які визначаються вимогами, встановленими стандартами для відповідної категорії готелів. Однакові послуги для готелів однієї категорії є додатковими, а для іншої - обов'язковими, і їх вартість включається у вартість проживання. Таким чином, виходячи з категорії (зірковості) готелі виконавець самостійно визначає перелік послуг, які входять в ціну номера. Відповідно до Правил адміністрація готелю має право встановити або погодинну, або подобову оплату проживання. Плата за проживання в готелі стягується у відповідності з єдиною розрахунковою годиною, тобто з 12 годин поточної доби за місцевим часом. При розміщенні до розрахункової години плата за проживання з клієнта не стягується. Фактично це означає, що якщо клієнт вселився в номер, припустимо, о 3 годині ночі, то плата за проживання з нього почне стягуватися тільки з 12 годин поточної доби. При виїзді клієнт зобов'язаний звільнити номер готелю о 12 годині в день від'їзду. Якщо клієнт затримується з виїздом, то плата за Проживання стягується в залежності від прострочення в наступному порядку: не більше 6 годин після розрахункової години - погодинна оплата; від 6 до 12 год після розрахункової години - плата за половину доби; від 12 до 24 год після розрахункової години - плата за повну добу (якщо в готелі не прийнята погодинна оплата). У тому випадку, якщо клієнт має намір зупинитися в готелі на термін не більше доби (24 год), плата за проживання з нього стягується за повну добу (незалежно від розрахункової години). Потрібно відзначити ще один важливий момент: ціна готельних послуг залежить ще й від комфортності умов проживання, які надаються споживачу. Як правило, за певні умови розміщення (одномісний, двомісний, тримісний номер) у певній категорії номерів адміністрація готелю встановлює так звані базові ціни, розраховані за добу проживання (без знижок). Крім того, у всіх готелях діють спеціальні ціни, які передбачають знижки в порівнянні з базовими цінами. Спеціальні ціни фіксуються в окремих прейскурантах і, як правило, застосовуються для наступних категорій: групи іноземних громадян більше 10 осіб; туристські фірми; постійні гості; розміщення на неповний день. Надання готельної послуги оформляється договором, квитанцією або іншим документом, в якому вказуються всі види готельних послуг, отриманих клієнтом, вартість кожної послуги або загальна вартість послуги або комплексу послуг. Ціна готельного місця залежить від розряду готелю, категорії номера, якості послуги, знижок чи надбавок за певні послуги. Поряд з обов'язковими послугами, які входять в оплату за проживання, готель може надавати гостям і додаткові послуги, наприклад оформлення замовлення квитків на потяг, автобус, літак і т.п., оплата послуг перекладача, подача кави або чаю в номер за бажанням проживає і т.п. Основним напрямком конкурентоспроможності готельного підприємства є підвищення ефективності експлуатаційної діяльності готелю за рахунок покращення послуг і надання нових додаткових послуг. У загальній системі готельного пропозиції деякі з послуг не грають великої ролі при формуванні прибутку, однак вони сприяють придбанню інших послуг та підвищення пропозиції, яка залежить від організаційної культури. Ще одна складова комерційної конкурентоспроможності - готельного підприємства, що виражається зазвичай через фірмовий одяг, емблеми, через послуги, які властиві тільки цьому готелі і т.д., таким чином створюється фірмовий знак готелю. Таким чином, конкурентоспроможність підприємства готельного господарства можливо за рахунок надання нових додаткових послуг, з одночасним процесом реконструкції і модернізації існуючих готелів. У сервісне обслуговування готельного господарства включається безліч різноманітних послуг. Перелік послуг постійно доповнюється, видозмінюється і диференціюється в залежності від розмірів готелю, її місця розташування, рівня комфортабельності й інших причин. Сучасний стан готельних послуг характеризується відсутністю реальних інвестицій, низьким рівнем готельного сервісу, недостатньою кількістю готельних місць, дефіцитом кваліфікованих кадрів. Виробництво готельних послуг вимагає високих матеріальних постійних витрат при істотно менших змінних витратах. Особливе значення для розвитку готельних послуг має вивчення всієї готельної індустрії, її стану і тенденцій розвитку.

1.3 Методологічні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств готельного господарства

Для успішного функціонування готелю на ринку необхідно знати особливості різних груп споживачів та їх ставлення до конкретних готельним готельних послуг. Уміння виділити, знайти і повністю задовольнити потреби ринку значно підвищує ефективність управління готелю і веде до отримання додаткових доходів від їх продажу/26, с.121/. Готельний ринок, як і багато інших ринків, характеризується існуванням великого числа груп споживачів, що відрізняються один від одного смаками, уподобаннями, рівнем доходів. І навіть якщо ці групи представляють клієнтів або споживачів одного готелю (або готельних послуг), мотивація придбання готельних послуг різна. Наприклад, клієнтами однієї й тієї ж готелі можуть бути бізнесмени, які подорожують туристи і учасники конференцій. Очевидно, що мотиви і цілі їх покупок, вимоги до одного і того ж продукту готелі будуть дуже сильно відрізнятися. Мандрівні туристи, більш чутливі до рівня цін, ніж відряджені бізнесмени або організатори заходів, замовляють, як правило, двомісне розміщення, а також обіди і вечері за спеціальним (груповому) меню. Ті, хто платить гроші не з власної кишені, можуть замовляти більш дороге розміщення, харчування і т.п. Як правило, ними ж затребувані і додаткові послуги готелю - телефонний зв'язок та підключення до Інтернету в номері, послуги бізнес-центру, переговорні кімнати, можливість оренди технічного обладнання і т.д. /26, с.127/. Існують різні методики визначення конкурентоспроможності підприємств. Розглянемо найбільш відомі з них. Професор Гарвардської школи бізнесу М. Портер визначає конкурентоспроможність підприємства як здатність успішно оперувати на конкретному ринку (регіоні збуту) у даний період часу шляхом випуску та реалізації конкурентоспроможних виробів і послуг /26, с.127/. М. Портер показує п'ять факторів, які, на його думку, найбільшою мірою впливають на конкурентоспроможність підприємства: боротьба з існуючими конкурентами; загрози з боку нових конкурентів; можливості проведення торгів з постачальниками; можливості споживачів зробити свій вибір і здійснити торги з ними; загрози з боку альтернативних виробів і послуг (продуктів-аналогів). М. Портер у своєму дослідженні показав, що існують три основні стратегії бізнесу, дотримуючись яких, підприємства намагаються домогтися конкурентних переваг /26, с.127/: 1. Прагнути стати виробником з низькими витратами виробництва, для випуску продукції з найменшою собівартістю в даній галузі або сфері бізнесу. 2. Прагнути до диференціації виробів і послуг для більш повного задоволення потреб і запитів споживачів, що в свою чергу передбачає більш високий рівень цін. 3. Сфокусувати увагу на основних сегментах ринку, для задоволення потреб і запитів суворо окресленого кола споживачів, або за рахунок низької ціни, або високої якості. Домогтися конкурентних переваг, вважає М. Портер, вирішуючи одночасно як мінімум три завдання /26, с.128./підвищення якості та споживчих властивостей продукту; зниження витрат і збереження максимально прийнятного рівня цін; орієнтація своєї продукції на цільові сегменти ринку, де конкуренція з високого рівня неоднорідності ринку ослаблена. Аналіз сильних і слабких сторін, що з'являються можливостей і загроз об'єднує SWOT-аналіз (від англ. Strenghts-weaknesses-opporrtunities-threats). Більш систематизована модель порівняльного аналізу підприємств на основі моделі М. Портера була запропонована Американською асоціацією управління (АМА). АМА розробила контрольний лист SWOT - аналізу, заповнивши який для різних конкуруючих фірм, можна оцінити сильні і слабкі сторони підприємства в конкурентній боротьбі /26, с.127/Показники конкурентоспроможності оцінюються за такими блоками: фінанси, виробництво, організація і управління, маркетинг, кадровий склад, технологія. Дана методика оцінки конкурентоспроможності підприємства не дає інтегрального показника конкурентоспроможності і як наслідок важко зробити порівняння конкурентних переваг організацій /26, с.128/. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємств «4Р», на відміну від раніше розглянутої, дозволяє дати кількісну оцінку, як за окремими факторами, так і за всіма чинниками в цілому. Методика заснована на порівняльному аналізі підприємств і підприємств конкурентів за такими чинниками: продукт, ціна, просування на ринку, регіон і канали сбита.4Р утворюються по заголовних букв назви цих факторів на англійській мові. Таблиці 6 являє собою лист оцінки конкурентоспроможності з використанням методики 4Р. Всі факторів конкурентоспроможності присвоюється кількісна оцінка, наприклад, від 1 до 5 балів. Недоліком даного методу є те, що оцінюються чинники конкурентоспроможності експертами. При їх оцінці може позначатися їх особисті симпатії до продукту або послуги, їх самопочуття, стан справ на роботі і в сім'ї, і т.д. /26, с.127/. Приблизно такими ж недоліками володіє і метод оцінки конкурентоспроможності шляхом складання функціональних карт. Сутність даного методу полягає в поєднанні методу «4Р» з сегментацією ринку. Оцінка також ведеться експертами за окремими факторами конкурентоспроможності з урахуванням їх значущості для споживачів на основних сегментах ринку. Переваги методу в тому, що він дозволяє, по-перше, уточнити який із сегментів ринку можна вибрати в якості цільового, по-друге, визначити пріоритети при розробці плану з підвищення конкурентоспроможності підприємств, по-третє, дозволяє визначити, що необхідно поліпшити в параметрах товару, щоб краще конкурентів пристосувати його до вимог споживачів даного сегменту ринку /26, з .132/. Трохи пізніше М. Портера свої поняття і визначення конкурентної переваги та конкурентоспроможності фірми запропонував Ж.Ж. Ламбен. Він дає таке визначення конкурентної переваги - це ті характеристики, властивості товару або марки, які створюють для фірми певну перевагу над своїми прямими конкурентами. Ці характеристики (атрибути) можуть бути самими різними і відноситься як до самого товару (базової послуги), так і до додаткових послуг, які супроводжують базову, до форм виробництва, збуту чи продажу, специфічним для фірми або товару. Зазначене перевага є відносним, що визначається у порівнянні з конкурентом, який займає найкращу позицію на ринку або в сегменті ринку. Даного найнебезпечнішого конкурента автор називає пріорітетним /26, с.132/. Ламбен Ж.Ж. конкурентні переваги фірми в залежності від різних факторів згрупував у дві категорії, які можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Конкурентна перевага називається зовнішнім, якщо воно грунтується на відмінних якостях товару, які утворюють цінність для покупця за рахунок або скорочення витрат, або підвищення ефективності. Конкурентна перевага є внутрішнім, якщо воно базується на перевазі фірми щодо витрат виробництва, управління фірмою або товаром, яке створює цінність для виробника, що дозволяє домогтися собівартості меншою, ніж у конкурента /26, с.157/. Ці два типи конкурентної переваги часто є несумісними, оскільки мають різне походження і різну природу і при цьому вимагають розрізняються навичок і культури. Якщо на горизонтальній осі відкласти ціну, а на вертикальній витрати виробництва у відсотках в порівнянні з аналогічними значеннями для пріоритетного конкурента, то можна визначити межу беззбитковості, провальну зону і ідеальну зону. У залежності від наявності ресурсів, тих або інших конкурентних переваг фірма може вибрати для себе одну із стратегій. При цьому головним є те, щоб стратегія фірми перебувала правіше (нижче) межі беззбитковості. Ж.Ж. Ламбен вважає, що одним з найважливіших питань аналізу конкурентоспроможності фірми є реакція конкурентів. Автор пропонує вести аналіз за трьома факторами: ціна, реклама, якість (точніше - зниження ціни, посилення рекламного тиску та підвищення якості). На основі цих чинників він пропонує будувати матрицю еластичності конкурентної реакції. На основі даної матриці порівнюються конкуруючі марки або фірми. Сама матриця конкурентних реакцій є зручним інструментом передбачення поведінки конкурентів /26, с.157/. Перевагою даного методу є наочність конкурентної переваги та конкурентоспроможності фірми по відношенню до конкурентів, але при цьому можна відзначити ряд недоліків. Так до одного з основних недоліків можна віднести те, що при розгляді конкурентоспроможності фірми враховується мала кількість факторів, що впливають на конкурентоспроможність /26, с.161/. Моїсеєва Н.К. пропонує оцінювати конкурентоспроможність фірми використовуючи такі методи /26, с.157/: за порівняльним перевагам; з теорії рівноваги фірми і галузі (за факторами виробництва); за ринковими позиціями фірми; 4) за методом «профілів» та якості продукції; 5) матричний. Безпосередньо виміряти порівняльні переваги неможливо. Метод оцінки конкурентоспроможності виробника за якістю продукції, який здійснюється за «методом профілів». При використанні цього методу виявляються різні критерії задоволення запитів споживачів стосовно до якого-небудь продукту, встановлюється їх ієрархія і порівняльна важливість у межах того спектру характеристик, які в змозі помітити й оцінити споживач, проводиться порівняння техніко-економічних показників продукту з іншими конкуруючими продуктами. Проведення даної процедури пропонується здійснювати у три етапи /26, с.157/. Перший етап полягає у виявленні ринку (або ринків) даного продукту і виявлення вимог ринків. Для кожного ринку встановлюється, наскільки задовольняються його вимоги конкуруючими на ньому товарами в порівнянні з ідеальним продуктом, який хотів би мати споживач. На наступному етапі вирішується питання: яким повинен бути створений продукт, для його подальшої реалізації із забезпеченням максимальної рентабельності? Останній етап полягає в аналізі роботи збутового підрозділу фірми і всієї товаропровідної мережі в зіставленні з аналогічними підрозділами конкурентів. Мета даного етапу - визначити тривалість (час) збуту і вивчити можливості його зниження /26, с.157/. При використанні даної методики можливе використання непрямих узагальнених показників. Кількість факторів впливають на конкурентоспроможність підприємства і підлягають застосуванню при використанні даної методики є необмеженим. У цьому полягає одна з основних переваг даної методики оцінки конкурентоспроможності. Дана методика дозволяє оцінити конкурентоспроможність товару, підприємства, галузі, економіки країни. Таким чином, готельний бізнес в гостинності відрізняється обов'язковою наявністю інноваційного моменту, який може бути пов'язаний зі створенням нової готельної послуги, впровадженням прогресивних інформаційних технологій, з використанням нових організаційних форм і т.п. Найкращим варіантом для підвищення конкурентоспроможності у сфері гостинності є впровадження нового напрямку діяльності пропонованих послуг, тому що готель, яка починає функціонувати першою на ринку, не має конкурентів, формує попит, може визначати асортимент і ціни. Для оцінки конкурентоспроможності є найбільш універсальним засобом метод профілів та якості продукції для визначення конкурентоспроможності за методикою Мойсеєвої Н.К. Вивчивши літературу щодо забезпечення конкурентоспроможності, зроблені наступні висновки: виникнення і розвиток готельного господарства тісно переплетене з історією розвитку суспільства. Розміщення, надання тимчасового житла з певним набором інших послуг входять, як основна частина в будь-яку туристичну програму, в кожен тур. Послуга розміщення сприймається гостями як само собою зрозуміле, а підвищений інтерес викликають саме додаткові послуги, що виділяють даний готель із ряду інших. До додаткових або інших послуг відносяться пропозиція басейну, спортивного залу, конференц-залу, залів для переговорів, прокат автомобілів, послуг хімчистки, пральні, перукарні, масажного кабінету та ін В даний час додаткові послуги набувають все більшого значення у формуванні ринкової привабливості готельного підприємства . підвищення конкурентоспроможності підприємства готельного господарства можливо за рахунок надання нових додаткових послуг, з одночасним процесом реконструкції і модернізації існуючих готелів. У сервісне обслуговування готельного господарства включається безліч різноманітних послуг. Виробництво готельних послуг вимагає високих матеріальних постійних витрат при істотно менших змінних витратах. Особливе значення для підвищення конкурентоспроможності має вивчення всієї готельної індустрії, її стану і тенденцій розвитку.