Економічний механізм реалізації міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

MIHICTEPCTBO ОСВІТИ I НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

УДК 338.45:629.735

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління

національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖГАЛУЗЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В АВІАЦІЙНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Голляк Юрій Борисович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України (м. Київ)

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Алимов Олександр Миколайович, ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат державної премії з науки і тexніки України, радник дирекції, завідувач відділу стратегічного потенціалу сталого розвитку

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України, академік НАН України, Заслужений діяч науки i техніки України, директор

доктор економічних наук, професор Жаворонкова Галина Василівна, Національний авіаційний університет МОНМС України, професор кафедри економіки Інституту економіки та менеджменту

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Чукаєва Ірина Константинівна, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування» НАН України, головний науковий співробітник відділу розвитку виробничої інфраструктури

Захист відбудеться "20" вересня 2011 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.05 Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти i науки, молоді та спорту України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2.

3 дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти i науки, молоді та спорту України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий "19"серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.С. Бондаренко

ВСТУП

Актуальність теми. Об'єктивним є визнати, що ключовим фактором забезпечення достатніх темпів економічного зростання нашої держави є нагальна необхідність регенерації наукоємного сектору промислового виробництва в цілому та авіаційної промисловості, зокрема. Проте, це одне з найскладніших завдань державотворення в Україні на сучасному історичному етапі розвитку національного господарства. Оптимального варіанту щодо його реалізації можна досягти лише у разі: а) ґрунтовного дослідження процесів нагромадження стратегічного потенціалу української економіки; б) удосконалення структури і змісту економічного механізму реалізації міжгалузевої взаємодії та базових його компонент; в) поєднання різних підходів до моделювання розвитку виробництва машинобудування для прогнозування цільових його орієнтирів за наслідками реструктуризації української промисловості; г) концептуально-методологічного осмислення цільових функціоналів державного регулювання міжгалузевої взаємодії як в межах національного господарства, так і економічної системи держави в цілому; д) розроблення та запровадження об'єктивного кваліметричного інструментарію діагностики потенціалу нарощення виробничих потужностей, а також можливостей мобілізації й раціонального використання потенціалів системно-універсального функціонування з метою досягнення високої конкурентоспроможності найпріоритетнішого для України виду економічної діяльності - авіаційної промисловості тощо.

Усвідомлення змісту й закономірностей глобалізації, зростання масштабів транснаціоналізації, а в ї межах загострення конкуренції створюють не лише економічні, політичні та інші проблеми забезпеченню загальноекономічного прискорення в державі. Але й генерують можливості всебічного розширення міжгалузевих зв'язків і виходу на зовнішні ринки національних товаровиробників. Об'єктивним є визнати, що для зменшення сприйнятливості національного господарства до зовнішніх загроз і внутрішніх ризиків цілеорієнтованій реалізації проголошеній інноваційній моделі економічного розвитку, має пріоритетність вирішення проблем формування та запровадження у практику господарювання дієвого економічного механізму міжгалузевої взаємодії в наукоємному секторі української економіки в цілому та авіаційній промисловості, зокрема.

Щодо провадження політики міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості в умовах ресурсних обмежень, то реалізації зазначеного інструментарію стратегічного управління для української економіки є складним завданням як у внутрішньому соціально-економічному середовищі, так і на міжнародній арені. Оскільки, забезпечення достатнього рівня конкурентоспроможності авіаційних суб'єктів господарювання та їх продукції стикається з адміністративно-силовими акціями і «дипломатичними» можливостями швидкозмінних політичних еліт в Україні. Тому, комплексні заходи у цій царині зводяться, в основному, до здійснення: а) техніко-економічних оцінок частини авіаційних товарів, що експортуються, або авіаційної галузі взагалі, без визначення рівнів міжнародної конкурентоспроможності; б) безвитратних нововведень, які стосуються оновлення кадрового потенціалу виробничо-економічних систем тощо. На сучасному історичному етапі розвитку національного господарства, досвід вирішення проблем щодо підвищення ефективності функціонування за рахунок ущільнення міжгалузевої взаємодії на різних рівня регулювання економіки не використовується. При цьому, розроблені суб'єктами державного управління, цільові програми розвитку наукоємних видів економічної діяльності в Україні не дозволяють: а) ідентифікувати фазову траєкторію їхньої динаміки в контексті набуття ними інформаційних ознак; б) активізувати і провадити фундаментальні трансформаційні процеси у національній авіаційній промисловості задля усунення загроз, що виникають у зв'язку з загостренням міжнародної конкуренції у зазначеній сфері виробничо-господарської діяльності.

Крім того, сучасні інституційні механізми та нормативно-правове забезпечення процесів реструктуризації української економіки не уможливлюють сформування організаційно-економічних передумов щодо вирішення більшості економічних проблем, які існують в авіаційній промисловості. Це й обумовлює: а) стійку деградацію прогресивної сфери суспільної діяльності; б) масштабні втрати стратегічного ресурсу промислового зростання та неосвоєність інтелектуального капіталу держави; в) низьку якість авіаційної продукції та ефективність інноваційних і виробничих процесів в авіаційній промисловості. А також те, що за більшістю показників-індикаторів рівня конкурентоспроможності, авіаційна промисловість Україна залишається на прикінцевому місці. Зазначене вимагає нагального провадження механізмів організаційно-економічних змін задля форсованого розвитку вітчизняних авіавиробництв із: а) урахуванням міжнародних досягнень в даній сфері діяльності та національних економічних інтересів; б) убезпеченням щільної міжгалузевої взаємодії і структурних трансформацій у відповідності до вимог світового товариства.

Слід признати, що достатньо визнаними у сфері реалізації міжгалузевої взаємодії є: 1) закордонні теорії організації та визначені у їх межах орієнтири функціонування промисловості, які представлені в дослідженнях Дж. Робінсона, П. Сраффи, Ж. Тироль та розкриті у базових положеннях монополістичної конкуренції Є. Чемберліна; 2) розробки традиційної гарвардської школи, яким присвячені праці Є. Мейсона та Д. Бейна; 3) науково-практичні засади розвитку квазімонопольних ринків, що деталізовано у роботах Г. Демзеца, У. Баумоля А. Панзара, Р. Віллінга та інших; 4) моделі олігополії, які формалізовано та представлено у дослідженнях А. Курно, Дж. Бертрана, Ф. Єджуорта, Г. Штакельберга (де запропоновано базові принципи концентрації виробництва, ринкової конкуренції та приведено дефініційні визначення і специфічні ознаки ринків різного типу). В основі інших теоретичних підходів щодо реструктуризації міжгалузевої взаємодії покладено принцип забезпечення збалансованості ринку і функціонування галузей, які формуються за результатами впровадження прогресивних технологій та зростаючого попиту на високотехнологічний продукт. У той же час, результати досліджень М. Кендалла, А. Стьюарта, Х. Венері та П. Кларка дозволяють розкрити: а) вагомість впливу визначених характеристик авіаційної промисловості на розроблення і темпи реалізації конкурентних стратегій; б) етапи формування комплексу логістичних заходів у відповідних ринкових сегментах. Однак, зазначені напрями досліджень засвідчують лише існування: а) комплексу економічних, управлінських і технологічних проблем та недоцільність вибору політики односпрямованого типу для розвитку національного господарства (НГ); б) перешкод на шляху реалізації дії організаційно-економічного механізму активізації процесів промислового зростання; в) певних закономірностей при прийняті оптимізаційних рішень, а не шляхи встановлення оптимальних параметрів міжгалузевої взаємодії у визначеній сфері економічної діяльності. Отже, пропоновані до запровадження базові положення закордонних теорій реалізації міжгалузевої взаємодії (МВ) не можна однозначно адаптувати до умов функціонування української економіки в цілому та авіаційної промисловості (АП), зокрема.

У сучасній економічній науці широко висвітлюються проблеми забезпечення збалансованих галузевих відносин та інтенсифікації промислового виробництва, його моделі доцільні для запровадження методів вимірювання параметрів міжгалузевої взаємодії. Дослідниками узагальнено вітчизняний і закордонний досвід у сфері реалізації внутрігалузевих відносин, розроблено теоретичні засади провадження стратегії реструктуризації галузей і виробництв НГ різного типу. Так, наприклад, результати фундаментальних розробок щодо вирішення проблем ущільнення взаємодії та галузевих відносин представлено в роботах вчених-економістів: М. Байе, А. Волинського, І. Кірцнера, В. Коссова, Н. Розанова, Ю. Таранухи, В. Третьяка, Н. Шварца, А. Яковлева та ін. Проте, дослідження параметрів розвитку авіаційної галузі в умовах ринкових трансформацій пов'язані, в основному, з розв'язанням організаційних і фінансово-господарських проблем авіапідприємств без урахування вагомості впливу фактору МВ. Зазначене вимагає нагальної розробки: а) адаптивних методів стратегічного й операційного управління розвитком АП; б) прийомів комбінування різних напрямів прогнозування і моделювання макроекономічних показників із обґрунтуванням базових компонент механізму державного регулювання розвитку авіаційного сектору.

Науково-методологічні розробки щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку АП України деталізовано у працях: О. Алимова, О. Амоші, В. Гейця, І. Грищенка, Г. Жаворонкової, В. Загорулька, В. Коби, О. Косарева, Ю. Кулаєва, А. Кудріна, О. Ложачевської, С. Омельяненко, С. Подрези, Т. Ревуцької, Й. Садловської, Є. Сича, І. Чукаєвої, В. Щелкунова, Л. Ященка та ін. Зазначеним напрямам досліджень присвячені роботи багатьох наукових установ НАН України і галузевих інститутів. Проте, віддаючи належне теоретичній і практичній цінності попередніх наукових здобутків, вважаємо, що для відродження й підвищення рівня конкурентоспроможності української економіки нагальним завданням стає уточнення складу та ієрархії важелів і системоутворюючих регуляторів (з обґрунтуванням їхньої вагомості) впливу на забезпечення результативності міжгалузевої взаємодії в межах авіаційної промисловості (АП) та надійності функціонування національного господарства.

Разом із цим, потребують подальшого системного дослідження: а) сутність і зміст конститутивно-ключових компонент економічного механізму реалізації МВ в АП; б) засоби й алгоритми його формування; в) технології добору оптимальних для України методичних підходів щодо оцінювання економічної ефективності його дії. Важливим завданням в межах даної проблематики є: а) розробка науково-методичних положень діагностики і прогнозно-аналітичної оцінки галузевої структури; б) уточнення методів оцінювання-прогнозування наслідків провадження державної економічної політики в АП; в) обґрунтування структурно-динамічних показників задля побудови міжгалузевого балансу АП; г) формалізація моделі міжгалузевих пропорцій у разі реструктуризації НГ; д) оптимізація алгоритму провадження процедур із стратегічного планування в моделях добору об'єктів інвестування в АП.

Недостатній ступінь розробки теоретико-методологічних засад формування дієвого економічного механізму реалізації МВ в АП, з одного боку, та важливість результатів даного дослідження для інтенсифікації процесів соціально-економічного розвитку держави, з другого, свідчать про своєчасність досліджень у цій царині. Саме цим і зумовлене обрання теми дисертації, що й підтверджує її актуальність для розвитку такої галузі науки як економіка та управління національним господарством.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах комплексних напрямів науково-дослідної діяльності відділу стратегічного потенціалу та макроекономічного аналізу Ради по вивченню продуктивних сил України (РВПС України) НАН України. Зокрема, НДР: «Інституціалізація інноваційно-інвестиційної трансформації економіки регіонів» за планом виконання НДР, затвердженим за підтемою «Формування багаторівневої системи управління інновативно-інноваційними процесами в контексті транс націоналізації економіки України» (№ держреєстрації 0108U009957, термін виконання 2008 - 2010 рр. ), в межах якої дисертантом: а) побудовано систему критеріальних показників оцінювання ефективності функціонування організаційної структури та інфраструктури АП; б) розроблено процедури формалізації моделей оцінювання-прогнозування наслідків державної політики міжгалузевої диференціації в межах НГ; в) опрацьовано й обґрунтовано організаційно-економічний механізм розвитку МВ на фазі «дослідження-виробництво» (дов. РВПС України НАНУ № 01-11/177 від 31.01.2011) .

Дисертація є складовою науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Інституту економіки та менеджменту Національного авіаційного університету МОНМС України. А саме, НДР: 1) «Стратегія розвитку авіаційної галузі України в системі міжнародних відносин» (№ держреєстрації 67/11.01.01.-а, термін виконання 2009 - 2012 рр.), в межах якої автором побудовано прогнозну модель розвитку та модернізації виробничих потужностей (АП) України для реалізації пріоритетних авіабудівельних проектів; 2) «Організаційно-економічний механізм управління міжнародною кооперацією в умовах глобалізації» (реєстрація 68/11.01.01.-а, № держреєстрації № 0107U012280, термін виконання 2006 - 2009 рр.), в межах якої дисертантом: а) сформовано адаптивні механізми реалізації міжнародної міжгалузевої взаємодії в АП; б) розроблено методологічні засади відновлення конкурентних позицій; в) запропоновано заходи підвищення рівня конкурентоспроможності АП України в глобальному середовищі.

Метою дисертаційної роботи є розробка й обґрунтування теоретико-методологічних і методичних засад формування економічного механізму реалізації міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості України та практичних рекомендацій щодо оцінювання-прогнозування параметрів її розвитку у разі активізації процесів його запровадження. Для досягнення поставленої мети було передбачено постановку, сформулювання та вирішення наступних завдань:

розвинути понятійно-категоріальний апарат теорії економіки та управління НГ за результатами адаптації базових положень стратегічного управління розвитком до сучасних умов реалізації МВ в АП;

розкрити економічні проблеми та перешкоди на шляху реалізації політики МВ в АП України та розвитку авіа- будівельних і ремонтних підприємств в етапі загострення конкурентних відносин на світовому авіаційному ринку;

визначити організаційно-правові засади забезпечення ефективності МВ та розробити технології управління ними, а за результатами аналізу впливу різноспрямованих організаційно-економічних факторів на темпи промислового зростання, запропонувати процедури формування прогнозних міжгалузевих балансів в межах реалізації стратегічних завдань промислової політики України;

оцінити особливості співставлення параметрів розвитку задіяних у процесах міжгалузевої взаємодії суміжних галузей і виробництв НГ для обґрунтування найвагоміших чинників досягнення високої ефективності провадження виробничо-господарської діяльності авіаційних підприємств в умовах реструктуризації авіаційного ринку;

розробити техніко - економічні та технологічні рекомендації щодо добору пріоритетних видів реструктуризації неефективних сегментів галузевих ланок та оцінювання економічної доцільності їх реалізації у відповідності до визначеної оптимальної для України моделі міжгалузевих пропорцій у разі реструктуризації НГ;

обґрунтувати сутнісний зміст основних компонент економічного механізму реалізації МВ в АП; охарактеризувати його структуру та розкрити особливості діючого регулятора МВ в Україні з визначенням ключових параметрів забезпечення ефективності цільового функціоналу;

розробити процедури з оцінювання існуючої галузевої структури та запропонувати методичний підхід до прогнозування ефективності функціонування АП і результативності провадження технологій стратегічного управління;

обґрунтувати домінанти розвитку АП задля вибору моделі міжгалузевої оптимізації, формалізацію якої здійснити при інкорпорації до усталених методичних рекомендацій авторських модельних вирішень щодо: а) оцінювання-прогнозування наслідків реалізації державної політики міжгалузевої диференціації; б) розвитку потужностей і обсягів виробництва продукції в АП; міжгалузевий авіаційний прогнозування методичний

розробити методичні підходи щодо: а) оптимізації процесу планування в моделі відбору об'єктів інвестування; б) визначення напрямів концентрації зусиль для формування організаційно-економічних передумов нарощення потужностей АП; в) побудови міжгалузевого балансу;

обґрунтувати пріоритетні для української авіаційної промисловості напрями: а) розвитку міжнародної співпраці, кооперації та інтеграції; б) регулювання масштабів національних ринків у відповідності до визначеної стратегії забезпечення конкурентоспроможності галузі на міжнародній арені; в) формування міжгалузевих груп та специфічних галузей соціально-економічної практики у разі виникнення нових типів суспільних та інформаційних відносин.

Об'єктом дослідження є процеси управління та реалізації міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості України в ринкових умовах.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та методичні засади формування економічного механізму реалізації міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості України та практичні рекомендації щодо забезпечення ефективності його дії.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є наукові праці класиків економічної науки, праці і публікації провідних вчених і фахівців з проблем МВ, підвищення ефективності діяльності підприємств і управління ними, розвитку авіаційної промисловості, а також законодавчі і нормативні акти України та інших держав. У роботі використано методи якісного аналізу і синтезу - для критичного дослідження положень економічної теорії й опублікованих наукових праць з питань функціонування АП Україні та світі, результатів виконаних науково-дослідних робіт, дієвості та погодженості законодавчих і нормативних актів; методи кількісного аналізу і синтезу, методи фінансового планування, статистичних угруповань, метод експертних оцінок, вибіркових спостережень, методи економіко-математичного моделювання - з метою оцінки відповідності отриманих наукових результатів поставленим задачам дослідження і розробки рекомендацій для керівників підприємств АП, а також для працівників профільних Міністерств та відомств України.

Інформаційною базою дослідження є нормативні та законодавчі акти щодо становлення і розвитку АП; облікові та звітні матеріали авіавиробничих підприємств, результати їх обстеження; інформаційні бюлетені статистичних органів; матеріали Міністерства транспорту та зв'язку України; результати багаторічних досліджень дисертанта; монографії та економічні огляди наукових установ, ВНЗ і неурядових інституцій; ресурси Інтернет; періодичні видання вітчизняних і міжнародних організацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних і методичних засад вирішення проблеми формування економічного механізму реалізації міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості України і практичних рекомендацій щодо забезпечення його результативності задля досягнення високої конкурентоспроможності національного господарства і збалансованості розвитку. Найсуттєвішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну

вперше:

сформульовано базові положення теорії реалізації МВ в АП, що ґрунтуються на авторській концепції формування економічного механізму адаптивного типу, що передбачає: а) проектування комплексу системоутворюючих регуляторів і важелів, які убезпечують агрегований розвиток внутрішнього середовища авіапромислового виробництва у відповідності до його магістральної траєкторії; б) комбінування положень системно-комплексного і синергетичного теоретичних підходів до ідентифікації закономірностей інтеграції складних систем. Це дозволило: побудувати структурно-логічну схему поетапної формалізації оптимального складу інтегрованої макроструктури; визначити конститутивно-ключові фактори підвищення її конкурентоспроможності; розробити алгоритм перманентного розширення альтернатив співпраці за рахунок нагромадження й узгодження інтересів учасників інтегрованого утворення;

розроблено й експериментально перевірено адекватність методичного підходу до оцінювання результативності провадження і вибору (за побудованими таблицями критеріальних значень) певного виду реструктуризації сумісних із АП неефективних підгалузей НГ, що базується на: а) урахуванні економічного паритету функцій раціоналізації витрат на реалізацію стратегії міжгалузевої взаємодії та зростання економічного добробуту наукоємного сектору; б) зіставленні відхилень існуючих структурно-динамічних трансформацій від ідеальних параметрів міжгалузевих пропорцій; в) обчисленні масштабів мобілізації резервів за середньоквадратичними значеннями фактичних макроекономічних показників та цільових орієнтирів розвитку авіаційного ринку;

розроблено прикладний інструментарій формалізації й добору міжгалузевої моделі функціонування АП, обґрунтовано доцільність його використання на засадах реалізації цільової функції організовування багаторівневої взаємозалежності та взаємостимулювання виробничо-господарської діяльності, що містить: а) універсальну модель проектування міжгалузевого балансу АП; б) математичне рівняння збалансування вартісної складової продукції галузей-постачальників; в) метод оцінки ефективності комерційної діяльності за основними для розвитку авіавиробництва групами товарів; г) графічний образ структурних зрушень у НГ у разі залучення стратегічного ресурсу авіапромислової МВ; д) прогнозні модельні вирішення імовірнісних варіантів розвитку подій;

формалізовано одноваріантну структурно-логічну схему формування ЕМРМВ в АП України, методологічні положення та прогнозно-аналітичні процедури в межах якої виконуються у послідовності реалізації тринадцяти ланок у замкненому спіральному циклі форсованого розвитку даного виду економічної діяльності з перманентним підвищенням вимог до ефективності його функціонування в контексті оптимізації логістичних процесів із суміжними галузями. Це уможливило побудову міжгалузевого балансу до 2015 р. задля забезпечення високої конкурентоспроможності та збалансованості розвитку НГ;

удосконалено:

методичний підхід до визначення домінант збалансованого розвитку національного авіаційного комплексу, який порівняно з існуючими, спирається на сукупність методів економічного аналізу процесів добору об'єктів інвестування, до якого інкорпоровано кількісну оцінку вагомості впливу: а) стратегічних потенціалів суміжних виробництв в цілому та факторних, зокрема; б) чинників макроекономічного зростання та підвищення конкурентоспроможності; в) рівня міжгалузевої диференціації та інтеграції; г) специфічності використовуваних технологій управління інвестиційними можливостями авіавиробництв та режимності характеристик високотехнологічного циклу «дослідження - виробництво»; д) природи і типу попередньо здійсненої реструктуризації;

технологію управління МВ в АП, що на відміну від існуючої, спирається на методологічні положення теорій: ендогенно спрямованого зростання економічних систем; інституціоналізму; ефективної кооперації та конкуренції, що дозволило встановити: а) оптимальні засоби галузевого управління інноваційною діяльністю задля задоволення потреб ринку наукової продукції; б) пріоритетні напрями і форми міжнародної кооперації української АП на певний термін упередження; в) обсяги технічного переоснащення базових виробництв; г) інструментарій реалізації єдиної науково-технічної стратегії розвитку суміжних галузей; д) методи організації робіт із створення принципово нових видів авіаційної продукції та їх прискореного впровадження в серійне виробництво;

процедуру формалізації прогнозної моделі розвитку виробничих потужностей та нарощення обсягів виробництва продукції АП, якою, на відміну від існуючих, передбачено врахування: а) особливостей формування міжгалузевих зв'язків у внутрішньому та зовнішньому середовищі НГ; б) специфічності використовуваних технологій управління МВ в АП; в) переваг і недоліків існуючої системи державного планування; г) вимог до ефективності функціонування спеціалізованого виду економічної діяльності; д) імовірності формування умов для максимального узгодження економічних інтересів суб'єктів господарювання у поєднанні з їх підприємницькою ініціативою;

набули подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат теорії економіки та управління НГ, що на відміну від існуючого тлумачення поняття «міжгалузева взаємодія» як процесу із цільової орієнтації матеріальних потоків задля збільшення обсягів промислового виробництва, додатково включає: а) реалізацію специфічних форм співпраці, масштаби і форми якої залежать від ступеню віддачі (обсягу коопераційно-синергетичного ефекту) від зусиль, докладених на модернізацію виробничого циклу у споріднених і суміжних галузях; б) спрямування їх діяльності, об'єднаної замкнуто-спіральним циклом авіавиробництва, на забезпечення промислового зростання за рахунок генерування й розповсюдження в межах системи ознак збалансованого функціонування;

введено у науковий обіг авторське визначення «економічний механізм реалізації МВ» як сукупності методів, способів та інструментарію економічного впливу, до складу якого входять системоутворюючі регулятори, що виконують роль цільових функціоналів, дія яких підпорядкована виконанню оптимізаційної, прогнозної, організаційної, стимулюючої та контролюючої функцій із адаптивного управління міжгалузевими зв'язками в межах державного / міждержавного об'єднання задля забезпечення високої ефективності функціонування української АП, а саме: 1) організаційно-економічний механізм управління процесами кооперації авіапідприємств (ОЕМУПКАП); 2) механізм забезпечення ефективності кооперації в АП (МЗЕКАП); 3) механізм удосконалення інформаційно-методичного забезпечення добору об'єктів інвестування (МУІМЗДОІ);

методичний інструментарій діагностики технологічної конкурентоздатності національної авіаційної промисловості, формалізація якого, на відміну від усталеного, спирається на теоретико-методологічні положення структурно-інформаційної теорії ідентифікації обмежень різної природи та параметрів імовірності досягнення визначених орієнтирів зростання її конкурентоспроможності в умовах глобалізації міжгалузевих відносин, нарощенні технологічного розриву між Україною та провідними державами-авіавиробниками;

наукове визначення методологічно важливих принципів реагування й реалізації дії суб'єктів управління АП на державне втручання в процеси ущільнення МВ, які, на відміну від загальноприйнятих, підпорядковані консенсусу загальносистемних цілей на засадах: а) системної інтернаціоналізації функції регулювання авіаційного ринку; б) поглиблення вертикальних і горизонтальних виробничо-господарських відносин в межах НГ; в) трансформації зовнішньо опосередкованої участі у внутрішньо- політичні й економічні процеси в контексті модернізації, адаптації й інкорпорації керуючих важелів впливу до єдиної програми цільового розвитку і комерціалізації виробництва АП в Україні.

Практичне значення результатів дисертаційної роботи. Запровадження у стислі терміни у практику господарювання висновків та пропозицій дисертанта сприятиме формуванню дієвого економічного механізму реалізації МВ в АП України, що, в свою чергу, призведе до підвищення рівня конкурентоспроможності НГ та надійності функціонування економічної системи держави в цілому. Результати дослідження впроваджено за науково-аналітичною доповіддю «Оцінювання та прогнозування впливу ключових компонент стратегічного потенціалу на параметри промислового зростання» (вих. № 01-05/755 від 27.11.2009 р.), що подана до Міністерств економіки та промислової політики України (дов. РВПС України НАНУ № 01-11/177 від 31.01.2011), де запропоновано: а) комплекс системоутворюючих регуляторів і важелів реалізації МВ в АП задля коригування впливу на темпи промислового зростання; б) оптимальну для України модель реструктуризації АП; в) об'єктивний прикладний інструментарій оцінювання-прогнозування як параметрів МВ, так і макроекономічних показників розвитку НГ. Наукові положення та результати дослідження впроваджено у практику господарювання і застосовано в діяльності суб'єктів державного управління НГ, зокрема: 1) Міністерства транспорту та зв'язку України (довідка № 739/15/14-11 від 23.02.2011 р.); 2) Міністерства економіки України (довідка № 3702-25/57 від 08.02.2011 р.); 3) Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (довідка № 222/11 від 03.03.2011 р.).

Методичні розробки, схеми та алгоритми у лапідарному вигляді упроваджено в навчальний процес. Зокрема, їх використано у: а) теоретико-методичному забезпеченні та при розробці робочих програм фундаментальних дисциплін на кафедрі міжнародної економіки Національного авіаційного університету МОНМС України; б) методичних матеріалах до вивчення навчальних дисциплін «Міжнародна інвестиційна діяльність», «Міжнародний інноваційний менеджмент», «Управління міжнародною конкурентоспроможністю», «Міжнародні стратегії економічного розвитку» та «Міжнародна економічна діяльність України» (довідка НАУ МОНМС України № 494/11 від 04.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням і містить авторські розробки щодо формування економічного механізму реалізації МВ в АП України. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та рекомендації, які винесено на захист, одержані особисто автором і є його самостійним науковим доробком. Обсяг наукового внеску в роботах, опублікованих у співавторстві, наведений окремо у переліку опублікованих праць. Із наукових публікацій, що видані у співавторстві, у дисертації використано лише ті матеріали, які становлять індивідуальний доробок автора. Практичне впровадження результатів здійснено на основі особистих наукових ідей.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретико-методологічні положення і висновки дисертації доповідались на 13 міжнародних та загальнонаціональних науково-методичних і практичних конференціях. А саме: «Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці» (м. Київ, 2007 р); «Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах» (м. Київ, 2008 р.); «Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність» (м. Таллінн, Естонія, 2008 р.); «Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці»(м. Київ, 2008 р.); «Проблеми підготовки професійних кадрів із логістики в умовах глобального конкурентного середовища» (м. Київ, 2008 р); «Інноваційно- інвестиційні проблеми розвитку економіки України» (м. Київ, 2008 р.); «Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці» (м. Київ, 2009 р.); «Пріоритети нової економіки знань в XXI сторіччі» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); «Проблеми розвитку транспорту в умовах кризи» (м. Київ, 2010 р.); «Глобалізаційні світоцивілізаційні процеси та економічна політика європейських країн, що розвиваються» (м. Тернопіль, 2010 р); «Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформації» (м. Одеса, 2010 р.); «The fourth world congress «Aviation in the XXI - st century»» (Ukraine, Kyiv, 2010.); «Управління розвитком підприємництва в сучасних умовах» (м. Сімферополь, 2010 р.).

Публікації. Основні результати і висновки дисертаційної роботи опубліковані у 41 науковій праці (у тому числі дві індивідуальні і одна колективна монографії) - заг. обсягом 45,0 др. арк. (з яких 39,7 др. арк. належить особисто автору). З них, 25 - у виданнях, визнаних ВАК України фаховими з економічних наук; 3 - у ін. наук. виданнях, 13 - у матеріалах конференцій різного рівня.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів та висновків до розділів, загальних висновків і 4 додатків (на 35 стор.), переліку використаної літератури (403 найменування на 33 стор.). Основний текст роботи викладений на 446 сторінках, що містить 77 рисунків та 33 таблиці. Із загальної кількості таблиць і рисунків лише 19 займають усю площу сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, його ціль, задачі, представлено методологічну, методичну і інформаційну основи дослідження, сформульовано наукову новизну, практичну цінність отриманих результатів, описані форми їх апробації і практичного використання.

У першому розділі «Теоретико-концептуальні засади вирішення проблем формування економічного механізму реалізації міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості» - розкрито сутність та зміст вихідних категоріальних понять теорії стратегічного управління в контексті формування економічного механізму реалізації МВ в АП; деталізовано існуючі технології стратегічного управління в АП в умовах її реформування; розроблено концепцію формування економічного механізму реалізації МВ в авіаційній промисловості України адаптивного типу. При цьому, дисертантом досліджено теоретичні аспекти, тенденції та закономірності розвитку міжгалузевих відносин в АП, які зумовлені коопераційними процесами в світовому авіапромисловому комплексі.

У розділі сутність та зміст процесів МВ наведено автором за результатами дефініційного визначення особливостей реалізації корпоративної стратегії в АП. Розглянуто: 1) різні типи МВ, виокремлено найпріоритетніші у відповідності до спеціалізації галузей і виробництв; 2) ознаки класифікації цих процесів, виокремлено базові, а саме: характер інтеграції галузей; національну приналежність галузей і виробництв; відношення галузей до МВ; спосіб об'єднання потенціалу підгалузей в межах НГ; умови реалізації МВ. Встановлено, що тип МВ залежить від: ситуації на ринку; стратегії діяльності НГ; обсягу стратегічного потенціалу та ресурсних можливостей АП. Доведено, що в основі національної моделі реалізації МВ лежить прагнення галузі набути певного складу властивостей: успішного конкурування на національному й іноземних ринках; запобігання втраті незалежності внаслідок поглинання з боку конкурента.

З'ясовано, що рушійною силою реалізації МВ є досягнення стратегічних цілей розвитку бізнесу АП, таких як: швидкий вихід на нові ринки; обслуговування клієнтів, що розширюють власні операції в інших регіонах світу, отримання ресурсів, яких не вистачає в країні базування галузі тощо. Відмічено, що виокремленні пріоритети є реакцією на виклики глобалізації світової економіки, що полягають у підвищенні конкуренції в масштабах світових ринків та вимагають від суб'єктів управління АП модернізаційного мислення, розроблення адаптивних технологій управління розвитком МВ, перманентного формування й реалізації глобальних стратегій (зазначене можна убезпечити лише за використання пропонованої оригінальної «піраміди управління», що приведено на рис. 1).

Рис. 1. «Піраміда управління» процесами реалізації МВ в АП України

Встановлено, що наслідком реалізації процесів ущільнення МВ в межах НГ, основним негативним ефектом є захоплення суб'єктами управління АП монопольної позиції на ринку. У цьому зв'язку, стверджено: транскордонна МВ пов'язана з переходом активів у неконтрольовану для оподаткування площину, що є болючим питаннями національної безпеки та національного суверенітету й зумовлює активне втручання урядових структур у внутрішньо економічну діяльність авіавиробництв. При деталізації дефініційного визначення поняття «міжгалузевої взаємодії» автором описано й уточнено пріоритетні цілі розвитку АП (задля забезпечення високої результативності процесів МВ в межах НГ -рис. 2). Це убезпечило висновок: 1) в основі цих явищ лежить синергічний підхід до генерування дії рушійних регуляторів (їх властивості формалізовано за використання положень теорії ефективності, за якою, цілями реалізації МВ є досягнення високої щільності логістичних процесів в межах АП - це і уможливлює результативність за умов їх незалежного коригування); 2) процеси реалізації МВ ініціюють цілеспрямовані трансформації як в межах національної економічної системи, так і на глобальному рівні.

Рис. 2. Структурно-логічна схема (замкнено-спірального типу) формування та коригування планів стратегічного управління АП України

Запропоновано ввести у науковий обіг визначення «економічного механізму реалізації міжгалузевої взаємодії» як сукупності оптимізаційних методів, способів та інструментарію фінансово-економічного, логістичного і когнітивно-інформаційного впливу, формалізацію якого здійснено у замкнено-спіральному циклі за 13-ма етапами реалізації прогнозно-аналітичних процедур (рис. 3).

Їх сутнісний зміст виокремлено й наведено у замкненому зв'язку з поступово підвищуючими вимогами до ефективності реалізації дії означеного ЕМРМВ. При цьому, коригування його складу, архітектури, цільових функцій базових компонент у відповідності до скорегованих орієнтирів розвитку АП та масштабів розвиненості НГ в цілому здійсняється за замкнено-спіральним рядом формалізації ЕМРМВ перманентно у відповідності до:

1) результатів дослідно-експериментальної перевірки адекватності розроблених модельних вирішень, сформованої системи показників-індикаторів та удосконалених методичних підходів до прогнозно-аналітично оцінки наслідків реалізації МВ (повернення за результ. ет. ХІ до процедур за ет. VIII);

Рис. 3. Методологічна схема формування економічного механізму реалізації МВ в АП України замкненого типу

2) зміни вагомостей впливу різноспрямованих факторів інтенсифікації процесів реалізації МВ в контексті убезпечення експрес-реагування на трансформації у нестійкому економічному середовищі (повернення до ет. IV за результатами здійснення процедур за ет. ХІ);

3) встановленої достовірності отриманих за ет. ХІ розрахунків для уточнення алгоритму методичних підходів до оцінювання-прогнозування макроекономічних показників розвитку АП та суміжних виробництв при удосконалені процедур їхньої побудови на ет. Х др.;

4) скорегованих значень вагомості впливу ключових факторів на щільність і ефективність МВ в АП на ет. IV формування даного регулятора;

5) ідентифікованих потенціально-факторних ознак найвагоміших регресорів на ет. IV - уточнення складу використовуваних методів формування ЕМРМВ, розроблення на ет. V алгоритмів розрахунку кожного із сформованої системи показників-індикаторів параметрів реалізації МВ на основі комплексу довершених модельних рішень і функціональних залежностей із урахуванням структури АП та залучених у матеріальний обіг суміжних виробництв тощо.

У відповідності до структурно-логічної схеми формування і удосконалення дієвого економічного механізму реалізації міжгалузевої взаємодії в АП України встановлено сутнісний зміст вимог до: а) забезпечення ефективності реалізації дії означеного ЕМРМВ; б) коригування його складу та цільових функцій базових компонент у разі поступового нагромадження деструктивних трансформацій у нестійкому економічному середовищі; в) реагування на загрози і ризики збалансованому розвитку АП та суміжних з нею виробництв. При цьому, структуру механізму формалізовано в контексті розв'язання завдань щодо підвищення ефективності функціонування АП за рахунок: а) активізації процесів МВ; б) застосування методів убезпечення збалансованості окремих складових даного механізму, виходячи зі спрямованості їхньої дії на об'єкт.

У розділі сформульовано базові положення теорії реалізації МВ в АП України. Цільові функціонали якої ґрунтуються на розробленій в межах дослідження авторській концепції формування ЕМРМВ адаптивного типу, яка передбачає: а) проектування комплексу системоутворюючих регуляторів і важелів в межах НГ; б) убезпечення агрегованого розвитку внутрішнього середовища промислового виробництва у відповідності до магістральної траєкторії розвитку наукоємної галузі. Комбінування в її межах положень системно-комплексного і синергетичного теоретичних підходів до ідентифікації закономірностей інтеграції складних систем дозволило деталізувати специфічні характеристики функціонування науково-технологічної сфери АП України, за якими: а) побудувати структурно-логічну схему поетапної формалізації оптимального складу інтегрованої в межах НГ міжгалузевої макроструктури ; б) визначити конститутивно-ключові фактори підвищення її конкурентоспроможності та чинники убезпечення результативності дії ЕМРМВ в АП; в) розробити алгоритм перманентного розширення альтернатив співпраці наукоємного виду економічної діяльності з суміжними галузями за рахунок: а) нагромадження потенціалів системно-універсального функціонування; б) узгодження інтересів учасників інтегрованого утворення та суб'єктів управління АП.

У другому розділі «Методологічні основи формування економічного механізму реалізації міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості » -розроблено й обґрунтовано методологічні основи принципового типу щодо формування дієвого економічного механізму реалізації МВ в АП. При цьому, автором: а) розкрито концепцію розв'язання науково-прикладної проблеми; б) сформульовано багаторівневий комплекс завдань щодо провадження процедур із оцінювання щільності міжгалузевих зв'язків; в) класифіковано багатофункціональні залежності ключових і другорядних чинників впливу на темпи промислового зростання та обсяги і швидкість обернення матеріальних потоків між суміжними виробництвами; г) запропоновано висновки щодо розв'язання окремих завдань із формування системи критеріальних показників-індикаторів ефективності функціонування організаційної структури управління АП; д) обґрунтовано організаційно-економічні підходи до кількісної оцінки вагомості впливу ключових виконавчих компонент і ресурсно-функціонального забезпечення на сутнісний зміст технологій управління інтенсифікацією процесів убезпечення збалансованого розвитку АП та суміжних з нею виробництв.

У розділі викладено авторське тлумачення і запропоновано науково-методологічне осмислення особливостей провадження виробничо-господарських і техніко-технологічних процесів у суміжних із високотехнологічною сферою галузях НГ. Визначена дисертантом логіка дослідження базується на декількох ключових ланках, що забезпечують: а) чітку постановку проблеми щодо доцільності реалізації політики з ущільнення МВ в АП; б) всебічне пізнання предмета і проблематики дослідження; в) обґрунтування об'єктивних методологічних підходів до розв'язання сучасних проблем досягнення високої ефективності функціонування критичних технологій і наукоємних виробництв; г) розроблення методичних підходів до оцінювання-прогнозування параметрів МВ, ранжування та добору оптимальних варіантів управлінських вирішень; д) адаптацію практичних рекомендацій і впровадження їх у практику діяльності у стислі терміни, що стане основою для матеріалізації методологічних засад проектування напрямів МВ та якісного оновлення засобів і способів промислових трансформацій.

При послідовній реалізації світоглядно-методологічних процедур із ідентифікації МВ запропоновано використання інформаційно-технологічних принципів успішного розроблення системи інформаційного забезпечення. Виокремлено наріжні положення та напрями означеної консолідації виробничих технологій. Зазначене убезпечило: а) ітераційне вимірювання повноти і достовірності врахування різних аспектів суспільної та виробничо-господарської практики; б) нерозривний зв'язок з комплексним первинним обліком факторів генерування міжгалузевих відносин; в) прийняття оптимізаційних рішень на всіх рівнях управління АП; г) формалізацію вимог до надмірності та обмеженості інформації; д) раціоналізацію та мінімізацію «вартості» побудови варіативних прогнозів. У цьому зв'язку, було визнано необхідність посилення ролі процедур діагностики, що убезпечено результуючими інтегральними оцінками за авіапідприємствами України. Їх інтерпретація в показниках прогнозу розвитку галузей промисловості в територіальному розрізі дозволила ідентифікувати внутрішньо- і зовнішньо узгоджену взаємодію між суміжними виробництвами та авіабудівними підприємствами на період до 2015 р.

За цим здійснено й обґрунтовано формування переліку індикаторів міжгалузевого розвитку АП при виокремленні дев'яти системних субблоків (рис. 4), що є основними компонентами даної процедури із комплексного оцінювання, які в найповнішій мірі характеризують рівень розвиненості та поточне фінансово-економічне забезпечення діяльності авіавиробництв.

Рис. 4. Сукупність процедур із провадження інтегральної оцінки МВ АП

Системна оцінка фінансово-економічного забезпечення реалізації МВ авіапідприємств включає порівняння макро і мікроекономічних параметрів у відповідності до селекціонованих в межах дослідження прогнозно-аналітичних процедур. А саме, з діагностики: а) загального рівня розвиненості стратегічного потенціалу авіапідприємств України, а також надійності їх функціонування та суміжних із ними виробництв і галузей національної промисловості; б) організаційно-економічної та техніко-технологічного рівня підготовки до активізації процесів МВ базових галузей матеріального виробництва і наукоємного сектору НГ; в) фінансової стійкості виробничо-економічних систем; г) інвестиційної та інноваційної активності підприємств; д) рівня технологічної здатності авіавиробництв, диференціації міжгалузевих і виробничих відносин; ж) екологічній ситуації та екологічної рівноваги; з) інноваційно-інвестиційного потенціалу та потенціалу організаційних змін найважливіших допоміжних виробництв; к) міжнародної економічної активності та щільності взаємозв'язків авіапідприємств із зовнішнім економічним і виробничим середовищем.

Розроблено прикладний інструментарій та здійснено комплексне оцінювання щільності міжгалузевих зв'язків АП України з іншими виробництвами НГ, параметри їхнього взаємостимулювання і розвитку (рис. 5). Встановлено, що перешкодами на шляху реформування й модернізації МВ є: недосконалість технологій управління; відсутність раціонального економічного стимулювання та сформованих організаційних умов забезпечення ефективності МВ; не розробленість функціонально зумовлених форм трансформації інтелектуального потенціалу в інженерні конструкції тощо.

Рис. 5. Матриця ідентифікації щільності МВ між цільовими функціоналами систем управління взаємовпливом та взаємостимулюванням розвитку АП та суміжних із нею галузей і виробництв в контексті збалансованого розвитку НГ

Доведено, що обґрунтування «теоретично можливих» для України темпів розвитку кожної з суміжних із АП галузей на певний період упередження слід здійснити на основі: а) середнього зваженого приросту виробництва по даній галузі; б) обсягу експорту, але з урахуванням загального діапазону відхилень регіональних значень макроекономічних показників, що характеризують приріст випуску продукції суміжного виробництва від відповідних середньо - національних параметрів; в) інтегральних значень вагомості впливу міжгалузевих чинників інтенсифікації взаємодії на динамічність розвитку відповідної галузі.

Досліджено певну сукупність взаємозалежних виробництв, їх адаптивність до ресурсообмежених умов функціонування та співвідношення часток в загальному матеріало й виробничо-господарському обігу. Одночасно, для кожної галузі авіавиробництва враховано запропонований і обґрунтований автором специфічний набір галузевих чинників МВ, що обумовлює індивідуальний характер їх сукупного впливу на темпи економічного зростання цих галузей у виробничому сегменті.

З'ясовано характер державної політики регулювання й реалізації МВ в АП та існуючий потенціал ресурсно-функціонального забезпечення її провадження, що дозволило встановити: а) обмеження й вимоги щодо її трансформації та впорядкування процесів взаємодіяння у відповідності до оптимального складу сформованого економічного механізму; б) якість / деструктивність структурно-функціональної оптимізації потенціалу організаційних змін в межах НГ; в) доцільні значення індексів як для динаміки авіапромислового виробництва, так і суміжних із ним галузей на кожному етапі упередження. Це впорядкувало перелік умов задля: забезпечення внутрішньо узгодженої МВ компонент НГ; формування інформаційної бази прогнозування обсягів випуску аівапромислової продукції на період до 2015 р.; подальшого поглиблення/ звуження масштабів міжгалузевої диференціації.