Економічний механізм реалізації міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості України

При цьому,: а) обчислено співвідношення величин ВВП за сукупністю п'яти та десяти кращих і гірших підприємств (склали відповідно 20,3 та 11,1 рази); б) спрогнозовано відповідні значення до 2015 р. (відповідно 33,3 і 17,6 рази). Це уможливило висновок щодо доцільності коригування масштабів міжгалузевої диференціації, яка у разі відсутності регулюючої політики держави, в обох випадках, зросте приблизно у 1,6 рази.

Запропоновано до використання й обґрунтовано методичний інструментарій діагностики технологічної конкурентоздатності національної АП, формалізація якого спирається на теоретико-методологічні положення структурно-інформаційної теорії ідентифікації обмежень різної природи та визначення імовірності досягнення перспектив зростання конкурентоспроможності: а) виробничо-економічних систем в межах національного авіавиробництва та суміжних із ним галузей; б) української АП як вагомої субструктури забезпечення збалансованості функціонування НГ; в) економічної системи держави в контексті нарощення загроз і викликів глобалізації та транснаціоналізації світового господарства. Показано, що за сучасних умов: функціонування наукоємних виробництв; існування ознак повної розмитості в цільовій орієнтації системи державного управління НГ і символьної демонстрації пріоритетів промислового зростання; пласкої реалізації «лозунгової політики» інноваційних зрушень в економічній системі держави, - саме ринок авіаційної й машинобудівної продукції постає ключовим чинником забезпечення результативності.

Доведена необхідність та здійснено наукове визначення методологічно важливих принципів адекватного реагування на: а) загрози технологічній безпеці та активізацію діяльності суб'єктів державного управління у сфері силового коригування магістральної траєкторії розвитку АП; б) державне втручання в мережу МВ авіаційно-машинобудівних і суміжних з ними виробництв та масштаби поглиблення зазначених процесів і спрямованість взаємозв'язків.

З'ясовано, що вони повинні бути підпорядкованими закономірностям досягнення консенсусу загальносистемних цілей на засадах: а) системної інтернаціоналізації регулювання авіаційного ринку; б) поглиблення вертикальних відносин; в) трансформації зовнішньо опосередкованої участі у внутрішньополітичні й економічні інтереси в контексті стимулювання політики модернізації. Останній інструментарій реструктуризації національної промисловості пов'язує у реальному русі до збалансованого розвитку:

1) авіавиробництво (об'єкт докладання зусиль);

2) економічний механізм забезпечення ефективності його функціонування (системотворчий регулятор) за рахунок адаптації та інкорпорації керуючих важелів впливу в єдину програму цільового промислового зростання і комерціалізації даного виду економічної діяльності в Україні;

3) сукупність цільових функціоналів, пріоритетів, завдань і засобів досягнення визначених орієнтирів (цілі).

Представлено авторські способи вирішення проблем: а) забезпечення щільної та високоефективної МВ в АП України; б) добору технологій управління логістичними процесами і раціоналізацією матеріалообігу за рахунок застосування методичних підходів. Зазначене здійснено за використання оригінальних методичних підходів до:

1) визначення домінант збалансованого розвитку національної АП, що спирається на комплекс методів економічного аналізу, до якого інкорпоровано кількісну оцінку вагомості впливу: а) стратегічних потенціалів суміжних виробництв; б) чинників макроекономічного зростання та підвищення конкурентоспроможності; в) рівня міжгалузевої диференціації та інтеграції; г) специфічності використовуваних технологій та режимності характеристик високотехнологічних виробництв; д) природи і типу стратегії реструктуризації;

2) прогнозування розвитку промисловості в міжгалузевому розрізі, в математичних моделях якої: а) описано функціональні залежності між ключовими факторами впливу на процеси МВ в АП шляхом розширення складу виробничих чинників; б) враховано позитивний / негативний досвід провадження новітніх авіатехнологій та відновлення українськими товаровиробниками конкурентних позицій на національному і міжнародних ринках; в) окреслено порогові межі ймовірних змін в контексті досягнення цільових макроекономічних показників, які обчислено з урахуванням: формалізованої системи показників-індикаторів (у т. ч. синтетичних, відносних, комплексних інтегральних показників); результатів селекції методів їх розрахунку (зазначене убезпечує отримання сталих математичних рішень і об'єктивного діапазону бальних оцінок за кожним чинником ущільнення й раціоналізації міжгалузевих відносин в АП України, що розраховано за використання методу побудови реперних оцінок).

У третьому розділі «Тенденції розвитку техніко-технологічної інфраструктури авіаційного комплексу України та особливості реалізації міжгалузевої взаємодії в його межах» - оцінено тенденції техніко-технологічного розвитку інфраструктурної компоненти АП України та встановлено особливості реалізації МВ за даним видом економічної діяльності в межах НГ. При цьому, приведено світовий досвід реалізації політики забезпечення щільності взаємозв'язків та ефективності МВ у високотехнологічних галузях; сформульовано організаційно-економічні умови реформування АП та особливості формування міжгалузевого балансу; здійснено системний аналіз результативності функціонування сучасної моделі МВ в АП; оцінено збалансованість розвитку авіаційного комплексу з урахуванням вагомості впливу різноспрямованих зовнішніх факторів на розширення масштабів авіатехнічних послуг.

Визнано, що глобалізація та нарощення загроз фінансово-економічної кризи 2008 - 2009 рр. стали одним із факторів ініціювання процесів ущільнення міжгалузевої взаємодії в наукоємних галузях. Узагальнено попередні викладки щодо нагальної необхідності аналізу цієї моделі в АП з високим ступенем її деталізації. У відповідності з чим, автором: 1) з'ясовано щільність взаємозв'язку економічного й авіапромислового аспектів розвитку НГ і побудовано альтернативні варіанти прогнозів до 2012, 2013 і 2015 рр.; 2) встановлено параметри збалансованості розвитку авіаційного комплексу України та вагомість різноспрямованих факторів впливу на розширення масштабів авіатехнічних послуг; 3) формалізовано організаційно-економічні умови для активізації процесів реформування АП на засадах побудови адекватного міжгалузевого балансу між суміжними виробництвами в межах НГ (табл. 1).

Встановлено, що процеси МВ в АП України є стратегічним ресурсом трансформації НГ. Досвід реалізації політики МВ провідних країн світу дозволив констатувати, що замкнені процеси МВ є складним техніко-технологічним і організаційно-економічним феноменом. При цьому, потенціали (матеріальні, факторні, системно-універсального функціонування), задіяні у цих процесах, підприємств, галузей і виробництв не розпорошуються, а навпаки, примножуються, підвищуючи ефективність функціонування їхніх організаційних, комунікаційних та інформаційних структур управління НГ. Оскільки, зміни в економічних системах держав відбувалися адекватно до можливостей і здатностей убезпечити зростання наукоємних виробництв, чутливих до дифузії знань.

З'ясовано особливості формування міжгалузевого балансу (МГБ) АП, за чим сконструйована глобальна динамічна модель, що базується на оптимізаційній схемі формалізації МГБ. При цьому, запропоновано до використання певний склад оптимізаційних методів моделювання процесів реструктуризації АП України. Оцінено результативність функціонування використовуваної нині моделі міжгалузевої взаємодії в АП України. Отримані характеристики убезпечили висновок щодо імовірності вирішення економічних, організаційних та ресурсно-функціональних проблем. Це дозволило визначення шляхів мобілізації наявних у АП України резервів підвищення ефективності політики реалізації МВ для досягнення цілей збалансованого промислового зростання.

Таблиця 1 - Ретроспективний і прогнозний міжгалузевий баланс АП України до 2015 р. *

Примітка * Розраховано та систематизовано автором дисертації

Поряд із розробленими пропозиціями щодо оновлення наукоємного сектору та запровадження у серійне виробництва ВТП, подано оцінки розвиненості потенціалу організаційно-економічних змін в АП. У відповідності до імовірності повного освоєння останнього за рахунок реалізації оптимізаційних заходів у суміжних галузях встановлено «теоретично» можливі обсяги економії матеріальних і людських ресурсів на суму 320 млрд. дол. США (при витратах на оптимізацію на рівні 19 млрд. дол. США). Обчислено параметри, що ідентифікують порогові значення орієнтирів за макроекономічними показниками у разі убезпечення високоефективної МВ в межах української АП. Врахування зазначених параметрів дозволить формалізувати об'єктивні модельні вирішення для ідентифікації процесів щодо збільшення забезпеченості країни власними високотехнологічними розробками, сформувати умови для підвищення рівня конкурентоспроможності промислового авіавиробництва при зниженні енерго- й ресурсоємності суміжних з ним галузей економіки.

З'ясовано та доведено доцільність використання оптимізаційних методів моделювання процесів реструктуризації АП України. За результатами їх селекції й добору: а) сконструйовано широкий спектр варіантів розвитку міжнародних зв'язків даного виду економічної діяльності у відповідності до існуючих організаційно-економічних умов функціонування НГ; б) визначено пріоритетні напрями реформування АП в цілому та в межах певної регіональної економічної системи; в) визначено імовірнісні траєкторії розвитку промислового авіавиробництва, за якими описано різні сценарії розвитку подій щодо реалізації: а) експортно-імпортної та інноваційно-інвестиційної політики; б) виробничо-господарських і техніко-технологічних процесів в контексті активного оновлення і реформування національної промисловості.

Доведено, що для визначення об'єктів та масштабів консолідації зусиль у напрямі ущільнення МВ в АП доцільним є опрацювання та запровадження оригінальної системи інформаційно-методологічного забезпечення МВ АП та суміжних із нею виробництв. Визнано, що реструктуризації наукоємного сектору промисловості та реформування суміжних із ним виробництв не виключають одночасної модернізації конститутивно-ключових компонент економічних механізмів реалізації МВ обох сегментів НГ. Це обумовило в досліджені:

1) глибину аналізу параметрів збалансованості розвитку авіаційного комплексу з урахуванням вагомості впливу різноспрямованих зовнішніх факторів на розширення масштабів авіатехнічних послуг в цілому й інвестиційних витрат, зокрема (вони складають понад 35,0 % від фінансових вкладень на оновлення технологій авіавиробництва);

2) добір певної сукупності індикаторів оцінювання МВ.

Досліджено тенденції матеріальних витрат у авіапромисловості у цілому та за окремими галузями в контексті урахування вагомості впливу спільної діяльності з суміжними виробництвами НГ. З'ясовано причини наднормативних витрат, збільшення питомої ваги неліквідної промислової продукції окремих видів для внутрішнього споживання в АП.

Обґрунтовано доцільність використання комплексу аналітичних процедур і різних методів моделювання задля об'єктивного оцінювання: а) параметрів дієвості техніко-технологічної інфраструктури авіапромисловості; б) особливостей реалізації міжгалузевої взаємодії в АП та суміжних виробницвах; в) резервів нагромадження стратегічних потенційно-факторних ознак в контексті запровадження у практику господарювання дієвого ЕМРМВ в межах зазначеного виду економічної діяльності.

За використання розробленої в межах дослідження системи показників-індикаторів ефективності МВ в авіавиробництвах, автором: а) проаналізовано сучасні техніко-технологічні та організаційно-економічні процеси; б) визначено конститутивно-ключові напрями розвитку і найвагоміші перешкоди на шляху реалізації політики ущільнення МВ в межах НГ; в) сформовано вихідну інформаційно-методичну базу даних для оцінювання дієвості МВ із розробленням диверсифікаційних шляхів і методів залучення окремих видів економічної діяльності в трансформаційні процеси; г) здійснено моделювання наслідків провадження та добору оптимізаційних процесів із нарощення технологічного, інформаційного й інтелектуального потенціалів; д) алгоритмізовано етапи реалізації промислової політики в суміжних виробництвах і базових галузях; ж) побудовано теоретико-аналітичні та прикладні моделі залежності техніко-економічних показників від обсягу інноваційних витрат із високим ступенем апроксимації ретроспективних тенденцій в АП; з) формалізовано фактори збалансованого розвитку останньої з урахуванням вагомості впливу МВ на параметри надійності функціонування НГ в цілому та забезпечення економічної безпеки держави.

У четвертому розділі «Формалізація основних компонент економічного механізму реалізації міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості України » - формалізовано базові компоненти розробленого у дослідженні економічного механізму реалізації МВ в АП України.

При цьому, здійснено моделювання параметрів ефективності функціонування міжнародного міжгалузевого циклу; розроблено організаційно-економічний інструментарій формування передумов для поширення МВ на етапі реалізації фази «дослідження - виробництво»; побудовано модель системного нарощення потенціалу науково-впроваджувального виробничого авіаоб'єднання з урахуванням економічного паритету раціоналізації його використання; запропоновано й обґрунтовано архітектуру інформаційно-методичного забезпечення процесів добору об'єктів інвестування в контексті формування й нарощення їхніх інвестиційних можливостей.

У розділі розроблено методичні підходи до проектування АМФ, за результатами його експериментальної перевірки опрацьовані алгоритми використані у практичній діяльності авіавиробництв в контексті удосконалення методологічних підходів до розв'язання проблеми формування економічного механізму реалізації МВ в АП України за урахування технологій комерційним управлінням галузевим циклом "дослідження - виробництво".

Запропоновані у розділі методичні розробки, комплекс методів і отримані результати певним чином формують підгрунття для проектування та налаштування АМФ (адаптивного типу) ієрархічних організаційних систем на засадах реалізації стохастичних принципів діяльності суб'єктів управління та положень термодинаміки до формалізації діяльності галузей і виробництв в нестійкому економічному середовищі.

Визначені у дослідженні детермінанти ефективного функціонування виробничо-економічних систем наукоємного типу, що дозволяють: а) удосконалити структуру управління організаціями; б) забезпечити раціоналізацію використання потенціалів соціально-економічних об'єктів різної природи і масштабу розвиненості (як окремих авіавиробництв, авіапідприємств і авіаоб'єднань, так і галузей АП, НГ в цілому, а також і взаємозалежних і суміжних із АП об'єктів).

Матеріалізовано пропоновані дисертантом методологічні засади дослідження виробничо-господарських і техніко-технологічних процесів, що відбуваються у межах авіавиробництв в умовах зростаючої ролі трансформації й дифузії знань. При цьому, здійснено істотну корекцію сутності та змісту інформаційної сфери розвитку НГ, запропоновано методичний підхід до реалізації технологій управління, так називаними, складно організовуваними системами. Визнано, що відмітною рисою сучасного етапу розвитку АП є виникнення та стрімке поширення інформаційних засобів вимірювання, ідентифікації та діагностики параметрів розвитку виробничо-економічних систем. Серед форм і засобів підвищення ефективності використання цільового програмного забезпечення обґрунтовано доцільність залучення процесів консолідації інформаційного ресурсу до комплектування й коригування інформаційних зв'язків і потоків.

Удосконалено методичний підхід до визначення домінант збалансованого розвитку національного авіаційного комплексу, який спирається на сукупність методів економічного аналізу та оптимізації специфічних процесів добору об'єктів інвестування. Розроблено конститутивно-ключову компоненту економічного механізму реалізації МВ в АП України, а саме - механізм удосконалення інформаційно-методичного забезпечення добору об'єктів інвестування - тобто МУІМЗДОІ. Запровадження останнього дозволило убезпечити об'єктивність оцінок і вимірів при діагностиці та обґрунтуванні напрямів співпраці, а також визначенні об'єктів докладання зусиль і масштабів останніх.

Зазначене дозволило розробити технологічну схему функціонування підсистеми формування Держзамовлення з використанням експертної системи ідентифікації оцінок. Її запровадження забезпечує автоматизацію процедури формування державного замовлення шляхом ранжирування проектів із подальшим розподілом засобів фінансування. До неї включено: а) базу знань із відомими залежностями, адекватними даними, результатами індивідуальної / колективної експертизи; б) процедури поповнень знань, які дозволяють добудовувати саму базу знань в інтерактивному режимі з використанням експертизи; б) підсистему виводів і візуалізації результатів моделювання.

У п'ятому розділі «Прогнозування масштабів нарощення виробничих потужностей і міжгалузевої взаємодії в авіаційній промисловості» - здійснено прогнозування масштабів нарощення виробничих потужностей і моделювання параметричних ознак МВ в АП України в контексті імовірного досягнення об'єктивного рівня ущільнення відносин.

Доведено, що реалізація процедур стратегічного планування випуску авіапродукції та пов'язані з цими аспектами методи побудови прогнозів потужностей АП, є пріоритетними. Етапність їх реалізації та засоби убезпечення об'єктивності опрацьовано детально і на тривалу перспективу. Встановлено, що проектування, створення об'єктів авіавиробництва і подальше введення та освоєння потужностей вимагає державної підтримки й інвестування протягом декількох років. Тому, запропоновані за планами інвестування, концептуальні моделі та вирішення проблем, що пов'язані з забезпеченням авіавиробництва сировиною, матеріалами і продукцією для внутрішнього споживання, рекомендовано здійснювати у відповідності до запровадженої нової форми організації авіавиробництва та економічного механізму реалізації МВ в АП.

Приведено етапність провадження прогнозно-аналітичної оцінки та методи коректування планів розвитку АП, що ітераційно уможливлюють формалізацію об'єктивних модельних вирішень, за якими - обчислення порогових значень макроекономічних показників розвитку АП України. Доведено, що при реалізації прогнозно-аналітичних процедур у відповідності до принципів зустрічного планування, буде уможливлено: а) мобілізацію об'єктивної кількості реальних виробничих резервів; б) розробку найекономічніших заходів МВ; в) формування оптимальних для української АП планів розвитку та відновлення конкурентної позиції.

Рис. 6. Реалізація дії механізму забезпечення ефективності кооперації в АП України

Доказано, що поєднання різних методів стратегічного планування при розробленні цільових техніко-економічних показників у планах «зверху вниз» (на стадії розробки перспективних планів) і «знизу верх» (на стадії розробки річних планів) дозволить використати переваги централізованого державного планування та усунути його недоліки у стислі терміни за рахунок побудови альтернативного критерію оцінки й порівняння існуючих авіавиробничих потужностей і потенційних можливостей національної промисловості.

Запропоновано та обґрунтовано технологію управління МВ в АП, що спирається на розроблений комплекс методів і засобів. Опрацьовано та доведено доцільність для використання у практиці господарювання оптимізаційної процедури формалізації прогнозної моделі розвитку виробничих потужностей та нарощення обсягів виробництва продукції АП.

У шостому розділі «Реалізація економічного механізму міжгалузевої взаємодії на засадах об'єднання авіапромислового потенціалу держав і державних об'єднань» - здійснено експериментальну перевірку адекватності економічного механізму реалізації МВ в АП України, яка дозволила: а) встановити напрями структурної перебудови авіавиробництв; розробити базові сценарії розвитку АП України на середньо- та довгострокову перспективу; б) здійснити добір стратегій оптимізації організаційного розвитку зазначеного виду економічної діяльності, за якими визначити способи коригування та залучення цільових функціоналів до активізації організаційних змін; в) обчислити наслідки впровадження економічного механізму реалізації МВ в АП в цілому та забезпечення кооперації в АП, зокрема (рис. 6).

Визнано, що конкурентоспроможність продукції є найважливішою комплексною характеристикою якісного стану авіавиробництв, що ідентифікує їхні ознаки щодо проваджених структурних зрушень та результативності системи управління. Зазначено, що рівень конкурентоспроможності в національному авіабізнесі можна регулювати за використання базових чинників його досягнення та встановлення потенційних переваг авіавиробництв, що вимагатиме логістичної чіткості реалізації виробничо-господарських та техніко-технологічних процесів між суміжними галузями та АП України. Визначено, що для української АП умови розширення конкуренції і обмеженості матеріально-фінансових ресурсів викликають необхідність здійснення: а) якісних зрушень в процесах забезпечення конкурентоспроможності задля випередження конкурентів; б) стратегії щодо підвищення збалансованості економічного розвитку. Це обумовило нагальну потребу в межах дослідження структуризації й систематизації відповідної інформації у площині порівняння й прогнозування об'єктивних у кількісному вимірі потенційно-факторних ознак національної АП в контексті досягнення високої конкурентоспроможності на світовому ринку авіавиробників. При цьому, розроблено процедури щодо формалізації механізму забезпечення ефективності кооперації в АП МЗЕКАП, що визнано цільовою компонентою економічного механізму реалізації МВ в АП України. За результатами експериментально-дослідної перевірки його адекватності реальним соціально-економічним та виробничо-господарським процесам за використання методу екстраполяції трендів, який дозволяє встановити тенденцію розвитку АП із стиковуванням вагомості впливу імовірних темпів зростання суміжних галузей і виробництв НГ (за локальними алгоритмами забезпечення індивідуальної надійності) автором побудовано прогноз розвитку літакобудування на коротко- і середньостроковий період. Кількісні виміри прогнозних показників уможливили висновок щодо відповідності існуючих виробничих потужностей авіаконерну «Антонов» вимогам до форсованого розвитку АП України. Останні виміри дозволяють стверджувати, що їхніх характеристик достатньо для виробництва 20 одиниць літаків - а це уможливить до 2013 р. виготовлення продукції на суму понад 1,8 млрд. дол. США. Здійснено прогнозно-аналітичну оцінку та побудовано в межах дослідження варіанти сценарного розвитку подій із промислового зростання АП України до 2020 р.

Доведено, що система стратегічного управління розвитком АП є основою для забезпечення високого рівня й стійкої конкурентоспроможності авіакомпаній України. Формалізація базових принципів розробки та реалізації дії оригінального організаційно-економічного механізму управління процесами кооперації в АП (ОЕМУПКАП) с опорою його побудови в якості підмеханізму загального ЕМРМЗ визначило опрацювання і вирішення в межах дослідження наступних завдань: а) розробку його компонент та архітектури; б) визначення орієнтації зв'язків, що закладаються в основу принципових міжгалузевих відносин та цільових логістичних функцій; в) формування методів діагностики ефективності ОЕМУПКАП і залучення резервів та ресурсів суміжних виробництв для відтворення визначених інноваційно-інвестиційною моделлю розвитку темпів зростання АП України. Розкрито структурне уявлення про складність побудови ОЕМУПКАП та її формалізацію ґрунтується на застосованому автором методі аналізу систем за фактором «інформаційної змінної» у детермінованій постановці завдання ідентифікації взаємозв'язку між категоріями: елемент, склад, співвідношення, структура підмеханізму. У досліджені розроблена функціональна модель ОЕМУПКАП відбиває зміст і взаємодію процесів різної природи, що відбуваються в межах підсистеми і, відповідно, в системі більш складного рівня - загальному механізмі ЕМРМВ. При цьому, запропонована когнітивно-інформаційна модель ОЕМУПКАП, яка передбачає використання функціональних ознак таких категорій як: час, функція, процес для вимірювання параметрів диференціації авіавиробництва, які і обумовлюють досягнення максимального значення кінцевого результату за рахунок погодження цільових орієнтирів, оптимальних пропорцій та довгострокового планування.

Доведено, що за рахунок забезпечення індивідуальної надійності функціонування ОЕМУПКАП досягається взаємопогоджуванність та взаємостимулювання між усіма системоутворюючими регуляторами і компонентами ЕМРМВ. Останні ініціюють синхронний перебіг подій на набуття економічним механізмом інтегральної властивості, яка інтенсифікує процеси з раціоналізації обміну-перерозподілу різних видів ресурсів в АП України на кожному етапі його формалізації: проектування, побудови, генерування, трансформації, трансляції, застосування тощо (рис. 7). На противагу цьому, відмова від запровадження авторських положень обумовить доволі сталі темпи функціонування АП до 2013 р., а за умов нарощення загроз фінансової кризи - поступову деградацію авіа виробництва в Україні (рис. 8.)

Рис. 7. Оптимістичний прогноз розвитку авіабудування України (у разі запровадження у практику господарювання авторського ЕМРМВ)

Рис. 8. Прогноз обсягів авіавиробництва в Україні (у разі відмови від реалізації концепції формування економічного механізму реалізації МВ адаптивного типу)

Побудовано структурно-функціональну модель ідентифікації процесів управління процесами кооперації авіапідприємств, а також реструктуризації пов'язаних із цими явищами відносин. Нею передбачено перманентну перевірку на адекватність структурованих зв'язків і відносин між залученими в межах НГ до авіавиробництва об'єктами суміжних галузей. Це дозволило сформулювати у відповідності до розкритого у кожній із п'яти фаз когнітивно-інформаційного змісту руху закономірності поширення й поглиблення міжгалузевої взаємодії за трьома рівнями управління НГ.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено, опрацьовано та запропоновано нове розв'язання науково-прикладної проблеми щодо забезпечення високої ефективності функціонування та збалансованості розвитку НГ за рахунок формування економічного механізму реалізації МВ в АП України адаптивного типу, що здійснено за використання положень сучасного аналізу закономірностей збалансованого розвитку виробничо-економічних систем у нестійкому економічному середовищі в контексті активізації трансформаційних процесів.

Подано нові науково обґрунтовані розробки щодо: вирішення завдань із формалізації та запровадження у практику господарювання системоутворюючих важелів і регуляторів впливу у замкненому циклі реалізації ланок «дослідження - виробництво»; визначення методичних та прикладних аспектів підвищення ефективності функціонування АП та суміжних з нею галузей і виробництв; розроблення організаційно-економічного інструментарію діагностики структурних зрушень в економіці та розвитку виробничих потужностей зазначеного виду економічної діяльності у відповідності до розробленої дисертантом інноваційно-інвестиційної моделі промислового зростання, що є адекватним реальним виробничо-господарським та соціально-економічним процесам в країні.

Результати дослідження дозволили дисертанту дійти ряду теоретичних та

науково-практичних висновків, основними з яких є наступні:

1. Доведено, що проблема формування економічного механізму реалізації МВ в АП України залишається недостатньо дослідженою як у контексті розвитку економічної теорії, так і з точки зору економіки та управління НГ. Дисертантом обґрунтована необхідність удосконалення технологій стратегічного управління та розроблення дієвої промислової політики, що спрямована на послідовне й поетапне формування в державі економіки інформаційного типу та інтенсифікації розвитку високотехнологічних виробництв, зокрема, АП. Подані науково обґрунтовані опрацювання щодо розв'язання проблем формування дієвого економічного механізму в найбільш наукоємній галузі - АП - та залучення до його складу регуляторів інформаційно-функціонального типу.

Визнано, що забезпечення високої ефективності функціонування АП України та конкурентоспроможності на світовому авіаційному ринку імовірнісним є лише за умов убезпечення щільності взаємодії з суміжними галузями і виробництвами в межах НГ. Базові положення теорії стратегічного управління в контексті формування економічного механізму реалізації МВ адаптивного типу подані на рівні отримання для економічної системи соціально-економічного ефекту регенерації та загальноекономічного прискорення. Його розкрито з позицій: активізації інноваційно спрямованої логістичної взаємодії та взаємостимулювання розвитку суміжних видів економічної діяльності при запровадженні безперервно діючої інформаційно-методичної системи; реалізації раціональних схем макроекономічного регулювання та кооперації; оптимізації технологічних режимів авіавиробництв із узгодженням обсягів випуску-постачання комплектуючих, продукції, послуг тощо.

2. Обґрунтовано доцільність використання та запропоновано технологічний склад управлінського інструментарію адаптивного типу для активізації процесів МВ і цільноорієнтованої реалізації відповідної стратегії. Доведено доцільність побудови та застосування моделі інноваційно спрямованого розвитку АП України із запровадженням безперервної системи удосконалених техніко-технологічних, організаційних, енергоекономічних і соціально-політичних заходів, що реалізуються за авторськими схемами макроекономічного регулювання/коригування потужностей. До оптимізаційного складу управлінського інструментарію включено наступні регулятори та опрацьовані в межах дослідження прогнозно-аналітичні процедури: а) багатоциклічні засоби вироблення, нагромадження, перетворення і використання управлінських знань; б) методологічно-інструментальні способи удосконалення/оновлення організаційних, фінансових і комунікаційних структур управління; в) інформативні методи виробничого планування, адаптації й трансформації внутрішніх умов до прогалин у принципах оподаткування тощо; г) позараціональні пізнавальні способи модернізації робочих місць; д) прийоми консолідації та комплектування навичок роботи на всіх рівнях ієрархії управління виробничо-господарськими, техніко-технологічними, комерційними, конструкторськими, маркетинговими та іншими процесами; ж) механізми мінімізації інформаційного шуму й обмеження надмінності; з) процедури розмежування контурів управління при мінімізації перетину цільових функцій на різних рівнях із урахуванням специфічності виробництв; к) кваліметричний інструментарій раціоналізації установчих і оцінюючих (звітних) показників у відповідності до типу і перспективності управління; л) модельні рішення вироблення транслятора знань за результатами втілення механізмів мімезису, підвищення кваліфікації, фахової підготовки.

3. Розкрито, дефініційно удосконалено сутність і зміст понятійно-категоріального апарату теорії економіки та управління національним господарством. В межах якого, поняття «міжгалузева взаємодія» тлумачиться автором: а) не як процеси цільової орієнтації матеріальних потоків задля збільшення обсягів промислового виробництва; б) а як інструментарій реалізації специфічних форм міжгалузевої співпраці, масштаби якої залежать від ступеню віддачі (масштабу коопераційно-синергетичного ефекту) зусиль щодо модернізації виробничого циклу (до замкнуто-спіральної форми) в споріднених виробництвах і суміжних галузях, діяльність яких спрямована на забезпечення достатніх темпів промислового зростання і надійність функціонування за рахунок генерування й розповсюдження в межах високотехнологічного об'єднання системних ознак.

У науковий обіг введено авторське визначення поняття «економічний механізм реалізації МВ» в якості, формалізованих у замкнено-спіральному циклі за 13-ма етапами реалізації прогнозно-аналітичних процедур, сукупності оптимізаційних методів, способів та інструментарію фінансово-економічного, логістичного і когнітивно-інформаційного впливу. Доведено, що при розробленні цільових функціоналів до складу ЕМРМВ доцільно включити системоутворюючі регулятори, які виконували б їхню роль, а саме: ОЕМУПКАП; МЗЕКАП; МУІМЗДОІ, дія яких підпорядкована виконанню оптимізаційної, прогнозної, організаційної, стимулюючої та контролюючої цільових функцій із адаптивного управління міжгалузевими зв'язками АП в межах національної/ геоекономічної системи задля забезпечення високої ефективності їхнього функціонування. Розроблення й обґрунтування структурно-логічної схеми одно варіантної побудови (за 13-ма етапами провадження процедур) із формування та удосконалення дієвого економічного механізму реалізації МВ в АП України дозволили визначити сутнісний зміст, виокремленого у дослідженні системоутворюючого регулятора. Технологічний цикл удосконалення й добору його структурних компонент запропоновано здійснювати у замкненому взаємозв'язку ланок спірального процесу з поступово підвищуючими вимогами до: а) забезпечення ефективності реалізації дії означеного ЕМРМВ; б) коригування його складу, а також цільових функцій базових компонент у разі поступового нагромадження деструктивних трансформацій у нестійкому економічному середовищі; в) реагування на загрози і ризики збалансованому розвитку АП та суміжних з нею виробництв.

4. Сформульовано базові положення теорії реалізації МВ в АП України. Цільові функціонали якої ґрунтуються на розробленій в межах дослідження авторській концепції формування економічного механізму адаптивного типу, яка передбачає: а) проектування комплексу системоутворюючих регуляторів і важелів; б) убезпечення агрегованого розвитку внутрішнього середовища промислового виробництва у відповідності до магістральної траєкторії розвитку наукоємної галузі. Комбінування в межах теорії реалізації МВ положень системно-комплексного і синергетичного теоретичних підходів до ідентифікації закономірностей інтеграції складних систем в АП України дозволило осмислити специфічні характеристики функціонування науково-технологічної сфери, за якими: а) побудувати структурно-логічну схему поетапної формалізації оптимального складу інтегрованої макроструктури; б) визначити конститутивно-ключові фактори підвищення її конкурентоспроможності та чинники убезпечення результативності дії економічного механізму реалізації МВ в АП України; в) розробити алгоритм перманентного розширення альтернатив співпраці наукоємного виду економічної діяльності з суміжними виробництвами за рахунок нагромадження потенціалів системно-універсального функціонування й узгодження інтересів учасників інтегрованого утворення;

5. Запропоновано до використання та обґрунтовано методичний інструментарій діагностики технологічної конкурентоздатності національної АП, формалізація якого спирається на теоретико-методологічні положення структурно-інформаційної теорії ідентифікації обмежень різної природи та визначення імовірності досягнення перспектив зростання конкурентоспроможності: а) виробничо-економічних систем в межах національного авіавиробництва; б) української АП як вагомої субструктури НГ; в) економічної системи держави в контексті нарощення загроз і викликів глобалізації та транснаціоналізації світового господарства. Дисертантом показано, що за сучасних умов, розмитості цільової орієнтації системи державного управління економікою та символьної демонстрації пріоритетів у відповідності до пласкої реалізації «лозунгової політики» інноваційного зростання в державі, саме ринок авіаційної й машинобудівної продукції постає як ключовий чинник: а) регенерації НГ та інтелектуалізації українського соціуму з елімінацією сприйнятливості авіаційної промисловості набутого протягом фінансово-економічної кризи технологічного розриву між Україною та провідними державами-авіавиробниками; б) основою широкомасштабних системних соціально-економічних та техніко-технологічних трансформацій, які, у свою чергу, створюють принципово нові інноваційно-інвестиційні можливості для поступу, структурування та високоефективного функціонування означеного ринку в Україні з поступовим і всебічним розширенням на міжнародному рівні.

6. Доведена необхідність та здійснено наукове визначення методологічно важливих принципів адекватного реагування на: а) загрози технологічній безпеці та активізацію діяльності суб'єктів державного управління у сфері силового коригування магістральної траєкторії розвитку АП; б) державне втручання в мережу МВ авіаційно-машинобудівних і суміжних з ними виробництв та масштаби поглиблення зазначених процесів і взаємозв'язків. Вони підпорядковані закономірностям досягнення консенсусу загальносистемних цілей на засадах: а) системної інтернаціоналізації регулювання авіаційного ринку; б) поглиблення вертикальних відносин; в) трансформації зовнішньо опосередкованої участі у внутрішньополітичні й економічні інтереси в контексті стимулювання політики модернізації. У роботі оцінено щільність МВ АП та визначено економічні показники (на теперішній час/ 2009р.) таких галузей промисловості які мають виробничий приріст відносно до співпраці з авіаційною промисловість (+30%), кольорова металургія(+18%), легка(+11%), приладобудування (+23%).

7. Визначено умови та критерії забезпечення ефективності дії інструментарію реалізації стратегії реструктуризації національної промисловості, що за допомогою інформаційного потенціалу МВ пов'яже у реальному русі до збалансованого розвитку: а) українське авіавиробництво (об'єкт докладання зусиль); б) економічний механізм забезпечення ефективності його функціонування (системотворчий регулятор) за рахунок адаптації та інкорпорації керуючих важелів впливу в єдину програму цільового промислового зростання і комерціалізації даного виду економічної діяльності в Україні; в) сукупність цільових функціоналів, пріоритетів, завдань і засобів досягнення визначених орієнтирів (цілі).

8. Розроблено прикладний інструментарій формалізації й добору міжгалузевої моделі функціонування авіаційної промисловості. Формування його складу здійснено за результатами реалізації цільової функції організовування багаторівневої взаємозалежності та взаємостимулювання виробничо-господарської діяльності. Кваліметричний інструментарій містить: а) універсальну модель проектування МГБ АП; б) математичне рівняння збалансування вартісної складової продукції галузей-постачальників; в) метод оцінки ефективності комерційної діяльності основними для розвитку авіавиробництва групами товарів; г) графічний образ структурних зрушень в НГ при залученні стратегічного ресурсу авіапромислової МВ; д) прогнозні модельні вирішення імовірнісних варіантів розвитку подій. При цьому, представлено авторські способи вирішення у стислі терміни проблем щодо: а) забезпечення високоефективної МВ в АП України; б) добору технологій управління логістичними процесами і раціоналізацією матеріалообігу за рахунок застосування методичних підходів до:

- визначення домінант збалансованого розвитку національного авіаційного комплексу, що спирається на сукупність методів економічного аналізу процесів добору об'єктів інвестування, до якого інкорпоровано кількісну оцінку вагомості впливу: а) стратегічних потенціалів суміжних виробництв в цілому та факторних, зокрема; б) чинників макроекономічного зростання та підвищення конкурентоспроможності; в) рівня міжгалузевої диференціації та інтеграції; г) специфічності використовуваних технологій управління інвестиційними можливостями АП та режимності характеристик високотехнологічного циклу «дослідження - виробництво»; д) природи і типу попередньо здійсненої реструктуризації;

технологічного й економічного прогнозування розвитку галузей НГ в міжгалузевому розрізі, в математичних моделях якої для отримання сталих вирішень і максимально об'єктивного діапазону базових бальних оцінок за кожним чинником ущільнення й раціоналізації міжгалузевих відносин: а) описано функціональні залежності між ключовими факторами впливу на процеси МВ в авіавиробництві з урахуванням розширеного складу виробничих чинників; б) враховано позитивний/негативний досвід провадження новітніх авіатехнологій в контексті регенерації національними товаровиробниками конкурентних позицій як на національному, так і міжнародному ринках; в) окреслено порогові межі ймовірнісних для досягнення АП макроекономічних показників, що обчислено з урахуванням формалізованої системи показників-індикаторів (синтетичних, відносних, комплексних інтегральних показників) за результатами обґрунтування їхньої економічної сутності та селекції методів розрахунку.

9. Визнано, що реструктуризація наукоємного сектору промисловості та реформування суміжних із ним виробництв не виключають одночасної модернізації конститутивно-ключових компонент економічних механізмів реалізації МВ обох сегментів НГ. Це обумовило в досліджені досягнення: а) глибини й деталізації здійсненого аналізу параметрів збалансованості розвитку авіаційної комплексу з урахуванням вагомості впливу різноспрямованих зовнішніх факторів на розширення масштабів авіатехнічних послуг в цілому й інвестиційних витрат, зокрема (з'ясовано, що вони складають понад 35,0 % від фінансових вкладень на оновлення технологій авіавиробництва); б) добору оптимальної сукупності індикаторів із оцінювання-прогнозування міжгалузевої взаємодії.

За використання розробленої в межах дослідження системи показників-індикаторів ефективності міжгалузевої взаємодії в авіавиробництвах, автором: а) проаналізовано сучасні техніко-технологічні та організаційно-економічні процеси; б) визначено конститутивно-ключові напрями розвитку і найвагоміші перешкоди на шляху реалізації політики ущільнення міжгалузевої взаємодії; в) сформовано вихідну інформаційно-методичну базу даних для оцінювання дієвості МВ з розробленням диверсифікаційних шляхів і методів залучення окремих видів економічної діяльності в трансформаційні процеси; г) здійснено моделювання наслідків провадження та добору оптимізаційних процесів із нарощення технологій, інформаційного й інтелектуального потенціалів; д) алгоритмізовано етапи реалізації промислової політики в суміжних виробництвах і базових галузях; ж) побудовано теоретико-аналітичні та прикладні моделі залежності техніко-економічних показників від обсягу інноваційних витрат із високим ступенем апроксимації ретроспективних тенденцій в АП; з) формалізовано фактори збалансованого розвитку останньої з урахуванням вагомості впливу МВ на параметри надійності функціонування НГ.

10. Доведено, що особливого значення в сучасних економічних дослідженнях набуває використання когнітивного інформаційно-технологічного підходу до створення і втілення у практику господарювання ефективно діючих важелів, регуляторів та кваліметричного інструментарію. Застосування відомих методів ідентифікації інструментарію реалізації стратегії розвитку АП України (політики відповідної природи) потребувало їх адаптації та доповнення шляхом розробки і запровадження функціонального руху оригінального економічного механізму реалізації МВ в даному виді економічної діяльності у відповідності до пропонованого автором принципу «від концепції до технології». Це, у свою чергу, обумовило модернізацію світоглядно-методологічного осмислення інтелектуально-інформаційної сфери промислового авіавиробництва, що за результатами прийняття рішень суб'єктами управління уможливлює досягнення цільових параметрів провадження виробничо-господарської діяльності.

У дослідженні удосконалено технологію управління МВ в АП, що спирається на методологічні положення теорій: ендогенно спрямованого зростання економічних систем; інституціоналізму; ефективної кооперації та конкуренції, що дозволило визначити: а) засоби галузевого управління інноваційною діяльністю задля задоволення потреб ринку наукової продукції; б) пріоритетні напрями і форми міжнародної кооперації української АП на певний термін упередження; в) обсяги технічного переоснащення базових виробництв; г) інструментарій реалізації єдиної науково-технічної стратегії розвитку суміжних галузей в межах НГ; д) методи організації робіт із створення принципово нових видів АП та їх прискореного впровадження в серійне виробництво;

11. Розроблено та обґрунтовано процедуру формалізації прогнозної моделі розвитку виробничих потужностей та нарощення обсягів виробництва продукції АП, якою на відміну від існуючих, передбачено врахування: а) особливостей формування міжгалузевих зв'язків у внутрішньому та зовнішньому середовищі НГ; б) специфічності використовуваних технологій управління взаємодією в АП; в) переваг і недоліків існуючої системи державного планування; г) вимог до ефективності функціонування спеціалізованого виду економічної діяльності; д) умов для максимального узгодження економічних інтересів суб'єктів господарювання у поєднанні з їх підприємницькою ініціативою. Зазначене дозволило: побудувати МГБ в межах НГ до 2015 р. із урахуванням форсованого розвитку АП та логістичних зв'язків із суміжними галузями і виробництвами; встановити зростання потреби в комплектуючих від машинобудування на 26.9 тис. од. агрегатів, а також продукції хімічної промисловості на 1тис. тон тощо. Відповідно до прогнозного плану (до 2015 р.) АП України здобуде потенціал для випуску 72 літаків у рік, підвищіть сукупну капіталізацію підприємств АП до 28 млрд. грн. та вийде на світовий авіаційний ринок з продукцією на 1,5 млрд. дол. США у рік.

12. Здійснена дослідно-експериментальна перевірка адекватності розробленого методичного підходу до оцінювання результативності провадження і вибору (за побудованими таблицями критеріальних значень) певного виду реструктуризації сумісних із АП неефективних підгалузей НГ. Реалізація цих процедур здійснена з урахуванням економічного паритету функцій раціоналізації витрат на реалізацію стратегії МВ та зростання економічного добробуту наукоємного сектору. При цьому, добір заходів щодо реформування базується на: а) зіставленні відхилень існуючих структурно-динамічних трансформацій від ідеальних параметрів міжгалузевих пропорцій; б) обчисленні масштабів мобілізації резервів за середньоквадратичними значеннями фактичних макроекономічних показників та цільових орієнтирів розвитку авіаційного ринку. Запропоновано комплекс стратегій та імовірнісних варіантів розвитку АП України у разі кооперування з провідними авіабудівними компаніями. Визначено глобальні пріоритети вибору варіантів організаційного розвитку МВ в АП України, серед яких обрано найбільш вагомий (0,636) з ОАК РФ.

13. Основні наукові результати дослідження дають підстави запропонувати практичні рекомендації для державних органів виконавчої влади та відповідних міністерств і відомств щодо: а) ініціювання умов для реалізації дієвої політики МВ, що обумовлює синхронний перебіг параболічних подій задля підвищення конкурентоспроможності НГ; б) формування економічного механізму реалізації МВ в АП адаптивного типу; в) запровадження удосконаленої інформаційно-методичної системи забезпечення добору пріоритетних об'єктів для інвестування та убезпечення масштабнішого її застосування; г) введення в систему національних рахунків сформованої сукупності показників-індикаторів для діагностики щільності МВ як в АП, так і для інших видах економічної діяльності; д) перегляду орієнтирів розвитку окремих галузей і наукоємних виробництв, а також уточнення їхніх цільових показників у відповідності до побудованих у дослідженні прогнозів та визначених пріоритетів із форсованого зростання АП в Україні.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Голляк Ю.Б. Міжнародна міжгалузева взаємодія в авіаційній галузі: Монографія / Ю. Б. Голляк. - К.: Вид-во ПанТот, 2010. - 268 с.

2. Голляк Ю. Б. Економічний механізм реалізації міжгалузевих відносин в авіаційній промисловості: Монографія / Ю. Б. Голляк. - К.: Вид-во ПанТот, 2010. - 186 с.

3. Голляк Ю. Б. Фінансово-економічний розвиток України в умовах глобалізації: колективна монографія / [Ю. Б. Голляк, Я. В. Белінська, В. С. Будкин та ін.]. - Київ, Національна академія управління, 2008. - 212 с. (Особистий внесок: обґрунтовані деякі теоретичні та практичні аспекти реалізації МВ та промислової кооперації в АП).

Статті в наукових фахових виданнях

4. Голляк Ю. Б. Інноваційні перетворення української економіки в контексті міжнародної конкуренції / Ю. Б. Голляк // Актуальні проблеми економіки. - 2006. -№6. - С. 43 - 55.

5. Голляк Ю. Б. Теоретичні аспекти конкурентоспроможності стратегічних галузей української економіки / Ю. Б. Голляк // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №7. - С. 78 - 82.

6. Голляк Ю. Б. Інтернаціоналізація міжгалузевого виробництва, її причини та ефективність / Ю. Б. Голляк // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №8.- С. 148 - 152.

7. Голляк Ю. Б. Міжнародні особливості міжгалузевих обмежень на злиття авіапідприємств / Ю. Б. Голляк // Актуальні проблеми економіки. - 2006. -№9. - С. 136 - 139.

8. Голляк Ю. Б. Міжнародна міжгалузева ефективність авіаційної галузі в структурі національної економіки / Ю. Б. Голляк // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2010. Випуск 33. - С. 133 - 141.