Вартісно-орієнтоване бюджетування як підхід до управління підприємствами харчової промисловості

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати, викладені в дисертації, доповідалися та обговорювалися на 13 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 26-27 жовтня 2005 р.); XXXII науково-практичній міжвузівській конференції, присвяченій Дню університету (м. Житомир, 14-16 березня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стратегія розвитку і реалізації потенціалу АПК» (м. Житомир, 26 вересня 2008 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка підприємства: теорія та практика» (м. Київ, 13-14 березня, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих вчених «Шевченківська весна: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 20-23 березня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, 20 травня 2008 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія розвитку України у глобальному середовищі» (м. Сімферополь-Ялта, 7-9 листопада 2008 р.); XXXIV науково-практичній міжвузівській конференції, присвяченій Дню університету (м. Житомир, 16-18 березня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Статистична оцінка соціально-економічного розвитку» (м. Хмельницький, 21 травня 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи вирішення» (м. Тернопіль, 8-9 жовтня 2009 р.); Х Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси,

14-16 жовтня 2009 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стра-тегія розвитку України у глобальному середовищі» (м. Сімферополь-Ялта, 13-15 листопада 2009 р.); XXXV науково-практичній міжвузівській конференції, присвяченій Дню університету (м. Житомир, 25-28 травня 2010 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 25 наукових праць (обсягом 4,85 друк. арк.), з них 12 статей у фахових виданнях (обсягом 3,88 друк. арк.) та 13 - матеріали конференцій (обсягом 0,97 друк. арк.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і додатків та списку використаних джерел. Основний зміст викладений на 216 сторінках друкованого тексту. Робота містить 26 таблиць, 41 рисунок, 12 додатків, список використаних джерел налічує 210 найменувань.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, відображено зв'язок з науковими програмами, планами та темами, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У першому розділі «Теоретико-методичні аспекти вартісно-орієнтованого бюджетування в системі управління підприємством» визначено сутність та особливості застосування бюджетування, обґрунтовано необхідність інтегрування збалансованої системи стратегічних показників у систему бюджетів; розширено перелік системи стратегічних показників вартісно-орієнтованими та запропоновано вартісно-орієнтоване бюджетування як сучасний підхід до управління підприємствами.

Становлення бюджетування на вітчизняних підприємствах розпочалося у 90-х рр. ХХ ст. - невідповідність директивної практики планування новим умовам господарської самостійності підприємств, відсутність досвіду управління в ринкових умовах, зміни законодавчої бази та необхідність прийняття рішень щодо фінансового оздоровлення, отримання кредитів, інвестицій тощо обумовило запозичення західних технологій управління. Питання застосування бюджетування як підходу до управління стали предметом досліджень ряду наукових праць вітчизняних вчених. На основі узагальнення теоретичних напрацювань з проблематики бюджетування уточнено трактування категорії «бюджетування», а саме: бюджетування - це ринковий підхід до поточного управління фінансово-господарською діяльністю суб'єктів господарювання, що базується на безперервному виконанні функцій планування, організації, контролю та мотивації з метою досягнення цілей на всіх рівнях управління із врахуванням внутрішніх можливостей та впливу зовнішнього середовища функціонування. Вдосконалення сутнісної характеристики категорії «бюджетування» дозволяє поглибити теоретичне обґрунтування системи бюджетування із врахуванням сучасних аспектів розвитку управлінської науки.

Бюджетування сприяє створенню комплексної системи управління фінансово-господарською діяльністю підприємств: забезпечує координацію структурних одиниць підприємств для досягнення запланованих фінансових результатів; підвищує мотивацію виконавців; створює основу для контролю за витратами фінансових та інших ресурсів, надає можливість регулювати прибутковість господарської діяльності. Проте в ринкових умовах технологія максимізації прибутку та прибутковості вже не дає бажаного результату. Якщо нарощування прибутку підприємств може здійснюватися до певної межі, то зростання вартості підприємств такої межі не має. Це актуалізує проведення теоретико-методичних досліджень поєднання бюджетування та вартісно-орієнтованого управління.

Поєднання бюджетування та вартісно-орієнтованого управління дозволило сформувати систему вартісно-орієнтованого бюджетування, відмінні характе-ристики якої представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. - Порівняльна характеристика традиційної та вартісно-орієнтованої системи бюджетування

На основі узагальнення теоретичних міждисциплінарних досліджень визначено основні характеристики вартісно-орієнтованого бюджетування: 1) ринковий підхід до управління, спрямований на довгострокове збільшення вартості підприємств з урахуванням інтересів широкого кола зацікавлених сторін; 2) цілеспрямований, упорядкований, безперервний процес забезпечення власників та інвесторів підприємств необхідним значенням економічного прибутку та вільного грошового потоку; 3) сукупність інформаційних потоків, що дозволяють моделювати та оцінювати тренд вартості підприємств.

Шляхом дослідження етапів застосування вартісно-орієнтованого бюджетування розроблено вдосконалений підхід до прийняття управлінських рішень з орієнтацією на максимізацію вартості підприємств (рис. 1).

Рис. 1. Послідовність прийняття управлінських рішень при застосуванні вартісно-орієнтованого бюджетування

Основним завданням при використанні запропонованого підходу до прийняття управлінських рішень є вибір системи стратегічних показників. Інтеграція обраної системи збалансованих показників у систему бюджетів підприємства забезпечує методичні переваги та підсилює вагомість вартісно-орієнтованих показників, які характеризують стратегічні цілі та усувають викривлення, що виникають при домінуванні орієнтації на короткострокове зростання прибутку та прибутковості. Вартісно-орієнтоване бюджетування є новим підходом до управління підприємством, оскільки поєднує сучасні інноваційні технології управління вартістю та управління на основі системи збалансованих показників. Такий підхід дозволяє повністю реалізувати принципи концептуальності, комплексності при прийнятті управлінських рішень.

У другому розділі «Стан та оцінка функціонування бюджетування на підприємствах харчової промисловості» оцінено структурно-динамічні характеристики та особливості розвитку харчової промисловості Житомирського регіону, проаналізовано сучасний стан галузей виробництва харчових продуктів і напоїв регіону, а також виявлено взаємозв'язок результатів діяльності підприємств із рівнем використання системи бюджетування на них, розроблено методичний інструментарій впровадження вартісно-орієнтованого бюджетування на підприємствах.

Харчова промисловість Житомирського регіону відіграє помітну роль в господарському комплексі України. У загальноукраїнському обсязі виробництва Житомирщина у 2009 р. виробляла спредів та сумішей жирових - 18,1 %, масла вершкового - 9,1 %; шоколаду та інших харчових продуктів з вмістом какао - 8,9 %; яловичини і телятини, свіжої (парної) чи охолодженої - 7,1 %. Незважаючи на значний потенціал підприємств харчової промисловості регіону, протягом останніх років спостерігається негативна динаміка обсягів виробництва. Так, у 2009 р. індекс промислової продукції до попереднього року становив 89,7 %, що є найнижчим показником за останні 10 років значною мірою внаслідок суттєвого зниження купівельної спроможності населення.

За статистичними даними щодо стану окремих видів економічної діяльності харчової промисловості Житомирщини отримано суперечливу оцінку: темпи зростання обсягів реалізації харчової продукції за всіма видами діяльності не підкріплені аналогічним зростанням обсягів виробництва харчової продукції, зокрема, привертає увагу зменшення обсягів виробництва характерних для регіону харчових продуктів. Підприємства не в повному обсязі забезпечують потреби населення у споживанні харчових продуктів і Житомирщина залежить від ввезених з інших регіонів України або імпортованих м'ясопродуктів, молочних продуктів, цукру та хлібобулочних виробів. Фінансовий стан більшості підприємств з виробництва харчових продуктів та напоїв не відповідає їх майновому, фінансовому, кадровому, інформаційному, інвестиційно-інноваційному потенціалам. Враховуючи високий рівень попиту на якісну вітчизняну харчову продукцію, однією з основних причин більшості проблем на підприємствах визначено невміння оперативно управляти фінансовими ресурсами та застосовувати сучасні управлінські технології, у т. ч. бюджетування.

На основі проведених досліджень методом анкетування керівників та спеціалістів 37 підприємств харчової промисловості Житомирського регіону виявлено, що 76 % підприємств здійснюють оперативне управління шляхом застосування повного або часткового формування системи бюджетів. В результаті експертної оцінки узагальнено такі найсуттєвіші переваги від впровадження системи бюджетування в управлінську діяльність: зростання фінансової прозорості та інвестиційної привабливості (8,86 балів за 10-бальною шкалою), обґрунтоване витрачання фінансових ресурсів структурними підрозділами (8,71 бала), а також формування фінансової дисципліни у поєднанні з ефективною матеріальною мотивацією працівників підприємства (8,61 бала). До факторів, які негативно впливають на стан функціонування системи бюджетування та які необхідно попереджувати, належать: недостатня кваліфікація працівників, відповідальних за функціонування бюджетування (8,71 бала), недооцінка можливостей бюджетування з боку вищого керівництва (8,57 бала), а також недосконалість методики бюджетування (8,11 бала).

Із врахуванням існуючих переваг і недоліків запропоновано вартісно-орієнтований підхід до застосування бюджетування в управлінській діяльності підприємств. Він полягає в інтеграції у систему бюджетів вартісно-орієнтованих показників, вибір яких залежить від поточної стадії життєвого циклу розвитку підприємств харчової промисловості. До основних вартісних критеріїв включено ті, базою розрахунку яких є грошові потоки (грошові потоки за видами діяльності, рентабельність інвестицій за грошовими потоками, додана грошова вартість та ін.). Використання вартісних показників дозволить змінити не лише ключові орієнтири для бюджетного планування, аналізу і контролю, але й систему матеріального заохочення підприємств.

Оцінка діяльності підприємств харчової промисловості Житомирського регіону на основі запропонованих вартісно-орієнтованих показників дозволила встановити їх нестабільність та суперечливість - низькі протягом останніх 5 років значення залишкового прибутку та рентабельності інвестицій за грошовими потоками, від'ємні вільний грошовий потік і додана грошова вартість. Крім того, за жодним з підприємств регіону неможливо виявити загальну тенденцію до зростання чи до спаду вартості підприємств. Це підтверджує неможливість використання лише одного показника для потреб менеджменту і доцільність формування набору вартісних показників, свідчить про відсутність вартісно-орієнтованого управління на підприємствах з виробництва харчових продуктів та напоїв.

Необхідність системного, ефективного, гнучкого управління, що дозволить підвищити інвестиційну привабливість підприємств в умовах кризи, зумовлює актуальність застосування бюджетних вартісних критеріїв, які не обмежують менеджерської ініціативи. При цьому дозволяють інвесторам бути впевненими, що управлінські рішення спрямовані на формування тренду зростання вартості підприємств та на довгострокове забезпечення власників прийнятним рівнем прибутковості. З цією метою розроблено матрицю прийняття управлінських рішень на основі врахування особливостей діяльності підприємств на різних етапах розвитку. Вказана модель є еталонним відображенням стану зростання вартості підприємств залежно від стадії життєвого циклу. Еталонний стан визначено на основі моделювання динаміки вартісно-орієнтованих показників-індикаторів, зокрема: економічного прибутку (RI); вільного грошового потоку (FCF); рентабельності інвестицій за грошовими потоками (CFROI); доданої грошової вартості (CVA) (табл. 2).

Таблиця 2. Матриця прийняття бюджетних рішень на основі вартісно-орієнтованих критеріїв залежно від життєвого циклу підприємства

Запропонований механізм прийняття бюджетних рішень з використанням матричного підходу орієнтується не на абсолютні значення планових показників бюджетів, а на напрямок їх змін з метою отримання можливості оцінити будь-які абсолютні значення бюджету і, змінюючи динаміку показників, управляти вартістю підприємств.

У третьому розділі «Розвиток вартісно-орієнтованого бюджетування в управлінській діяльності підприємств харчової промисловості» розкрито організаційно-інформаційне забезпечення вартісно-орієнтованої системи бюджетування, розроблено практичні рекомендації з формування вартісно-орієнтованої системи бюджетів підприємства, апробовано впровадження вартісно-орієнтованого бюджетування на прикладі підприємств харчової промисловості Житомирського регіону.

Для побудови ефективного механізму організаційно-інформаційного забезпечення вартісно-орієнтованого бюджетування як підходу до управління здійснено класифікацію його об'єктів (центри фінансової відповідальності; бізнес-процеси; проекти). На основі досліджень особливостей застосування бюджетування на підприємствах харчової промисловості Житомирщини визначено, що найбільш доцільним об'єктом є центри фінансової відпові-дальності, які використовуються на 46 % підприємств. Класичний склад центрів фінансової відповідальності (центри витрат, доходів, прибутку, інвестицій) запропоновано розширити з врахуванням вартісно-орієнтованої ознаки центрами вартості. Формування центрів вартості сприяє забезпеченню відповідальності за вартісні показники та дозволяє передбачити та уникнути загрози неадекватного виміру результатів діяльності. В центрах вартості, тобто на рівні стратегічної відповідальності за інвестиційний результат, повинен виникати не лише бухгалтерський прибуток, але й потік грошових коштів, що дозволяє отримувати дохідність інвестованого капіталу, вищу за необхідну власникам та інвесторам підприємств.

За один зі стратегічних ключових показників, що дозволяє відслідковувати зміну вартості підприємств, використовується додана вартість, для розрахунку якої обрано модель на основі грошових потоків (Cash Value Added, CVA). Відповідно до даної моделі додана вартість визначається як різниця між плановими та необхідними для покриття інвестованих коштів операційними грошовими потоками. Основною перевагою розрахунку доданої грошової вартості є використання методу дисконтування грошових потоків, але при цьому зберігається проблема суб'єктивності очікувань майбутніх грошових потоків, складності розрахунку ключових факторів моделі та можливості маніпуляції даними параметрами. З метою усунення недоліків запропоновано вдосконалити модель шляхом врахування очікуваної ефективності стратегічних інвестицій підприємств. Використання вдосконаленої моделі дозволить власникам та інвесторам бути впевненими, що управлінські рішення спрямовані на зростання вартості підприємств та на довгострокове забезпечення власників необхідним рівнем прибутковості.

Показник доданої вартості на основі грошових потоків, розрахований для різних бізнес-напрямів, центрів відповідальності, проектів тощо, дозволяє визначати та порівнювати їх ефективність. Наголошено на необхідності використання запропонованої вдосконаленої моделі CVA в системі бюджетування підприємств як індикатора створення (руйнування) вартості. Протягом життєвого циклу підприємств модель надає своєрідну систему сигналів, на яку орієнтується менеджмент при прийнятті управлінських рішень та оцінки їх ефективності в умовах обмеженості інформації. При цьому завдання менеджменту зводиться до інтерпретації отриманих сигналів і внесення своєчасних коригувань у господарську діяльність підприємств.

Рекомендовано в процесі практичного впровадження вартісно-орієнтованого бюджетування як підходу до управління на всіх рівнях ієрархії «підприємство - центри відповідальності - персонал», дотримуватись наступних етапів: 1) формування стратегічної карти розвитку підприємства з використанням чотирьох базових проекцій системи стратегічних показників («клієнти» - «персонал» - «бізнес-процеси» - «фінанси»), яка встановлює цілісну модель обраної стратегії максимізації вартості та забезпечення інвестиційної привабливості підприємства; 2) проектування системи стратегічних показників центра вартості на всі локальні центри відповідальності шляхом їх імплементації в систему бюджетів підприємства; 3) складання індивідуальних планів відповідно до завдань структурного підрозділу та загальнокорпоративних цілей, що дозволить кожному працівнику усвідомлювати власний внесок у досягнення успіху підприємства.

Для обґрунтованого визначення стадії життєвого циклу підприємства в дослідженні пропонуємо використовувати методичний підхід до розрахунку інтегрального показника, який комплексно та об'єктивно відображає всі аспекти господарської діяльності: 1) клієнти; 2) бізнес-процеси; 3) персонал; 4) фінанси. Даний підхід до відбору показників є аналогічним до запропонованого в дисертаційній роботі підходу визначення стратегічної карти підприємств, ключових показників ефективності, що включаються до системи бюджетів центрів відповідальності, та індивідуальних планів працівників підприємств харчової промисловості. Обрані аспекти господарської діяльності визначаються шляхом розрахунку фінансово-економічних показників на основі обов'язкових форм фінансової звітності, встановлених Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Наявність інформаційного забезпечення для розрахунку обраної сукупності коефіцієнтів робить даний інтегральний показник універсальним для використання підприємствами різних організаційно-правових форм власності, розміру, видів діяльності тощо.

Визначення запропонованого інтегрального показника дозволяє отримувати криві життєвого циклу кожного конкретного підприємства регіону, на основі яких формувати прогнози розвитку та поточні бюджети, що дозволить вирішити конфлікти інформаційної асиметрії та вдосконалити управлінську діяльність за критерієм максимізації вартості підприємства відповідно до інтересів власників та суспільства загалом.

Виходячи з проведеного дослідження оприлюднених показників господарювання (вибірка складала 17 підприємств харчової промисловості Житомирського регіону), розраховано інтегральний показник визначення стадії життєвого циклу. На основі діагностування динаміки змін інтегрального показника досліджені підприємства об'єднано у чотири групи та сформовано підходи до управління шляхом формування системи бюджетів з врахуванням вартісних критеріїв:

- ті, що знаходяться на стадії становлення (24 % досліджуваних підприємств). Для підприємств цієї групи рекомендовано розробляти систему бюджетів, яка найбільш фінансово глибоко деталізує підприємницьку ідею. Увагу варто звернути на формування операційних бюджетів продажу (обґрунтований портфель замовлень) та виробництва (наявність необхідних виробничих потужностей), а також на фінансові бюджети. На даній стадії життєвого циклу управління підприємствами здійснюється власниками, а отже, відсутній конфлікт інтересів між власниками та топ-менеджментом, тому включення до переліку бюджетних показників вартісних індикаторів є завчасним;

- ті, що знаходяться на стадії зростання (24 % досліджуваних підприємств). Для забезпечення подальшого розвитку бізнесу на даній стадії життєвого циклу підприємствам рекомендовано переглянути організаційну структуру на відповідність стратегічним завданням та переформатувати її в оновлену фінансову з виділенням центрів вартості. На основі фінансової структури доцільно розробити форми бюджетів з включенням до переліку бюджетних показників вартісно-орієнтованих показників-індикаторів та їх закріпленням у Положенні про систему бюджетування підприємства;

- ті, що знаходяться на стадії формалізації та зрілості (24 % досліджуваних підприємств). На даній стадії відбувається завершення швидкого зростання ринку та змінюється характер конкуренції. Коли темпи зростання ринку уповільнюються, то подальше збільшення обсягів продажу підприємств можливе за рахунок «виштовхування» конкурентів. Таке «виштовхування» відбувається шляхом побудови ефективної бізнес-моделі (вдосконалення технологій, бізнес-процесів, продуктивності праці тощо). Відповідно, на даній стадії підприємствам рекомендовано реалізовувати інноваційні проекти, які дозволять підвищити ефективність господарської діяльності. З цією метою, крім операційних і фінансових, запропоновано розробляти бюджети окремих бізнес-проектів та враховувати їх вплив на фінансові та вартісно-орієнтовані показники консолідованих фінансових бюджетів;

- ті, що знаходяться на стадії спаду (28 % досліджуваних підприємств). Наслідки криз, які переслідують підприємства на даній стадії, можна згладити, якщо вчасно переорієнтувати напрямок діяльності. Для суб'єктів вказаної групи рекомендовано розробляти плани санації, які б включали бюджети капітальних інвестицій з метою проведення суттєвої реорганізації господарської діяльності.

Отримані результати апробації доводять переваги застосування вартісно-орієнтованих показників у системі бюджетів, що сприяє ефективному управлінню підприємствами з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів на всіх етапах життєвого циклу підприємств із врахуванням інтересів широкого кола зацікавлених сторін.

ВИСНОВКИ