Макроекономічний аналіз поведінки домогосподарств в економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КУЗИК Олег Володимирович

УДК [330.567.28:330.101.541] (477)

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії та маркетингу Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент

Ватаманюк Остап Зіновійович,

Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри економічної теорії та маркетингу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Тютюнникова Світлана Володимирівна,

Харківський національний університет

імені В.Н.Каразина,

професор кафедри економічної теорії та

економічних методів управління;

кандидат економічних наук, доцент

Лех Галина Андріївна,

Національний лісотехнічний університет України,

доцент кафедри економічної теорії.

Захист відбудеться 27 вересня 2011 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м.Львів, проспект Свободи, 18, аудиторія 115.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 26 серпня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _____________________ Стасишин А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування ринкової економіки в Україні суттєво змінило умови функціонування домашніх господарств. Структурні зрушення у секторі домогосподарств висунули нові вимоги до їх економічної поведінки, розширивши поле діяльності та активізувавши значимість таких функцій як інвестиційна та виробнича (зокрема, відтворення людського капіталу). Ступінь адаптації до ринкових умов господарювання домашніх господарств проявляється у рівні та структурі їх доходів, споживання та заощадження.

Становище домогосподарств у період економічних реформ є основним і визначальним індикатором ефективності обраного курсу у тривалій перспективі. Утвердження ринкової системи в Україні супроводжується розширенням уявлень про вплив поведінки домашніх господарств на функціонування національної економіки. Численні аспекти поведінки домогосподарств перебувають у зоні постійної уваги науковців, практиків, політиків. Така увага вказує на те, що економічна поведінка домашніх господарств є особливо важливою при формуванні економічної політики.

Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження підсилюється й тим, що в ситуації, коли значна частина населення країни знаходиться в умовах виживання і вимушеного самозабезпечення, утруднюється дія класичних механізмів досягнення макроекономічної рівноваги. За цих умов необхідно ширше опиратись на досягнення нових теорій та підходів до дослідження економічної поведінки домашніх господарств.

Питання про місце і роль домогосподарств у національній економіці, їхню економічну поведінку та вплив цієї поведінки на розвиток господарської системи за кожної економічної епохи перебували у полі зору дослідників. Функції домогосподарств досліджували класики економічної науки - Ф.Кене, Ж.-Б.Сей, А.Сміт, Т.Мальтус, Д.Рікардо, Дж.Ст.Міль, К.Маркс, Ф.Енгельс, Г.Госен, А.Маршал, М.Туган-Барановський, Дж.М.Кейнс, А.Пігу та інші. Значнийпрогрес у дослідженні поведінки домогосподарств спричинили маржиналістська (80-ті рр. ХІХ ст.) та кейнсіанська (30-ті рр. ХХ ст.) революції, які вивели на перший план поведінку домогосподарства як споживача, заощадника та інвестора.

Поведінку домогосподарств у сферах споживання, заощадження та інвестування досліджували відомі економісти ХХ ст. - І.Фішер, Ф.Модільяні, А.Андо, Дж.Дюзенбері, М.Фрідман, К.Брунерта інші. Продуктивні підходи запропонували в середині ХХ ст. представники «нової економічної школи» - Г.Бекер, Дж.Мінсер, К.Ланкастер, Т.Шульц та «трансакційного підходу» - Р.Полак, Е.Гіденс, Дж.Ходжсон, які в основу дослідження поведінки домогосподарств поставили їх виробничу функцію та внутрішню структуру.

Перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки в Україні спричинив формування низки особливостей поведінки домогосподарств, які складно пояснити в межах економічної теорії основного потоку. Важливим тому є врахування досягнень чільних представників інституційного напряму - Т.Веблена, У.Мітчела, Дж.Комонса, У.Гамільтона, Дж.Ходжсона, Дж.Тойнбі, К.Ейрса, Дж.Гобсона, Е.Етціоні та інших, що зосередили увагу на таких чинниках як внутрішня структура домогосподарства, соціальні норми, суспільні цінності, менталітет і традиції, що сформувались у суспільстві. Поведінково-психологічні чинники ставлять в основу аналізу прихильники біхевіористського підходу - Г.Саймон, Д.Канеман, А.Тверски, Дж.Акерлоф, М.Рабін, Р.Сейлерта інші.

Різні аспекти поведінки домогосподарств ґрунтовно досліджували відомі вітчизняні вчені - В.Геєць, Е.Лібанова, К.Базилевич, І.Бондар, С.Бурлуцький, О.Ватаманюк, А.Вдовиченко, К.Возьний, С.Волосович, О.Гаршина, С.Захарін, Г.Лех, М.Литвак, Є.Майовець, В.Мандибура, В.Марцин, С.Панчишин, А.Ревенко, С.Реверчук, М.Соколик, О.Стефанишин, С.Тютюнникова, Н.Холод та інші.

Водночас досі не створено цілісної теорії поведінки домогосподарств, яка б ураховувала особливості функціонування вітчизняної економічної системи. Недостатньо вивченою залишається виробнича функція домашніх господарств та її значення за умов переходу до ринку; нез'ясованими є окремі аспекти та шляхи перетворення заощаджень домогосподарств в інвестиції; не повно висвітлено особливості споживчої поведінки за умов трансформаційної економіки України. Саме це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, обґрунтування його мети, завдань та логіку викладення матеріалу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана дисертаційна тема є складовою частиною наукових досліджень, що проводяться кафедрою економічної теорії та маркетингу Львівського національного університету імені Івана Франка у межах виконання наукової теми «Розвиток інституційної структури економіки України», затвердженої Міністерством освіти і науки України (№ державної реєстрації 0110U005710).

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження поведінки домашніх господарств у сферах виробництва, розподілу доходів, споживання, заощадження та інвестування в економіці України.

Для досягнення поставленої мети визначено низку завдань:

- проаналізувати теоретико-методологічні основи дослідження сутності домогосподарства як економічного суб'єкта і розглянути еволюцію наукових поглядів на домогосподарство та його місце в національній економіці;

- з'ясувати сучасний інструментарій дослідження поведінки домогосподарств у контексті їх функцій;

- провести порівняльний аналіз основних підходів до дослідження поведінки домашніх господарств;

- виявити та проаналізувати основні чинники, що визначають поведінку домогосподарств за умов трансформаційної економіки;

- дослідити особливості поведінки вітчизняних домогосподарств у командно-адміністративній економіці для виявлення їх впливу на поведінку за умов становлення ринку;

- розкрити основні аспекти поведінки домогосподарств у трансформаційній економіці крізь призму їх функцій;

- виявити чинники, що модифікують економічну поведінку домашніх господарств у період ринкової трансформації;

- з'ясувати результативність впливу держави на поведінку домашніх господарств;

- запропонувати можливі шляхи та основні напрями підвищення соціальної ефективності поведінки домогосподарств.

Об'єктом дисертаційного дослідження є поведінка домогосподарств в економіці України. Предметом дослідження є закономірності та особливості економічної поведінки домогосподарств і форми їх прояву в умовах трансформаційної економіки України.

Методологічною і теоретичною основою дисертаційного дослідження є система економічних законів та принципів, використовуваних економічною наукою. Дисертаційне дослідження ґрунтується на системному підході до вивчення особливостей поведінки вітчизняних домогосподарств. У роботі використовуються загальні методи дослідження, зокрема: історичний та логічний аналіз - при з'ясуванні особливостей поведінки домогосподарств у різні часові епохи; аналіз і синтез та спостереження економічних явищ і процесів - при зборі, систематизації та опрацюванні інформаційної бази дослідження; метод наукового абстрагування; метод порівняння; методи індукції та дедукції. Для дослідження поведінки домогосподарств у сфері виробничої діяльності, заощаджень та інвестицій застосовано статистичні методи зіставлень та групувань. Для з'ясування споживчої поведінки домашніх господарств в Україні використано кореляційний аналіз, моделювання поведінки економічних суб'єктів тощо. Широко застосовано у роботі графічні та табличні методи аналізу. Розрахунки проводились за допомогою сучасних програмних пакетів.

Інформаційно-довідковою базою дисертаційної роботи послужили закони України, матеріали Державного комітету статистики, звітні дані Міністерства фінансів України та Національного банку України, наукові публікації та доповіді, статистичні збірники, результати соціально-економічних досліджень, монографічна та періодична економічна література.

Наукова новизна отриманих результатів. До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта, належать такі.

Вперше:

- на рівні дисертаційного дослідження здійснено комплексний макроекономічний аналіз поведінки домогосподарств у сферах зайнятості, виробництва, споживання і заощадження з використанням досягнень інституційної та біхевіористської теорій, що дало змогу на підставі широкого методологічного плюралізму виявити основні чинники економічної поведінки вітчизняних домогосподарств і визначити можливості впливу на неї через формування відповідних заходів державної політики;

- за допомогою засобів регресійного аналізу виявлено істотні відмінності в споживчій поведінці вітчизняних домогосподарств на різних етапах ринкової трансформації економіки; зокрема, показано, що вилучення з аналізу років гіперінфляції дає змогу побудувати значно ширший спектр моделей, які враховують вплив чинників доходу та споживання у попередні періоди.

Удосконалено:

- методику аналізу впливу інституційних чинників на поведінку домогосподарств у трансформаційній економіці України; зокрема, показано, що принаймні у перші роки ринкових перетворень саме успадковані від командно-адміністративної системи умови переважно визначали особливості рішень домогосподарств стосовно споживання та заощадження;

- підхід до вивчення поведінки домогосподарств у сферах розподілу доходів та споживання; зокрема, продемонстровано важливість врахування при цьому чисельного складу домогосподарств, масштабу цін, ефекту масштабу і важливість розрахунку еквівалентного розміру домогосподарства.

Набули подальшого розвитку:

- систематизація поглядів представників різних економічних шкіл стосовно вивчення поведінки домашніх господарств і порівняльний аналіз основних теоретичних концепцій з позиції тлумачення ними особливостей виконання домогосподарствами економічних функцій;

- дослідження інвестиційного потенціалу заощаджень домашніх господарств та напрямів підвищення їх інвестиційної активності; зокрема, проаналізовано причини низького рівня участі особистих заощаджень в інвестиційному процесі та запропоновано низку шляхів для перетворення їх у вагомий чинник економічного зростання в Україні;

- вивчення впливу світової фінансово-економічної кризи на поведінку вітчизняних домогосподарств та пропозиції стосовно шляхів зменшення її негативних наслідків; зокрема, через підвищення ефективності соціальної політики держави, збільшення розмірів та зростання ролі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, посилення контролю з боку держави і населення за надійністю фінансово-кредитних інституцій, зниження рівня доларизації економіки;

- рекомендації щодо напрямів посилення позитивного впливу держави на поведінку домашніх господарств; зокрема, запропоновано заходи, спрямовані на зростання ролі заробітної плати у структурі доходів домогосподарств, удосконалення системи оподаткування та зниження податкового тиску, поліпшення демографічної ситуації, врахування внеску виробничої діяльності домашніх господарств у створення національного доходу.

Практичне та теоретичне значення отриманих результатів. Теоретична значимість дослідження полягає у поглибленні наукового аналізу поведінки домогосподарств у сферах розподілу доходів, виробництва, споживання, заощадження та інвестування в умовах трансформаційної економіки в Україні. Висновки та рекомендації, зроблені дисертантом, можна використати для розроблення дієвих стимулів підвищення ефективності поведінки домогосподарств.

Отримані результати можуть бути використані для поглиблення досліджень та реалізації програм із підвищення рівня життя домашніх господарств; розвитку ринку праці й підприємництва в Україні; вдосконалення соціальної політики. Теоретичні висновки і концептуальні положення дисертаційної роботи можуть бути використані у навчальному процесі у вищих закладах освіти, а також під час підготовки навчальних посібників та розробленні спецкурсів з економічних дисциплін.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на наукових і науково-практичних конференціях, серед яких: міжнародна наукова студентсько-аспірантська конференція «Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку» (Львів, 7-8 травня 2003 р.); міжнародна наукова студентсько-аспірантська конференція «Актуальні проблеми формування економічної системи України» (Львів, 16-17 травня 2003 р.); міжнародна наукова студентсько-аспірантська конференція «Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації» (Львів, 23-24 квітня 2004 р.); міжнародна наукова студентсько-аспірантська конференція «Інтеграція країн з ринковою економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи» (Львів, 13-14 травня, 2005 р.); міжнародна наукова студентсько-аспірантська конференція «Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє» (Львів, 21-22 жовтня 2005 р.); міжнародна наукова студентсько-аспірантська конференція «Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми» (Львів, 5-6 травня 2006 р.); міжнародна наукова студентсько-аспірантська конференція «Нові обрії економічної науки» (Львів 11-12 травня 2007 р.).; міжнародна науково-практична конференція «Віра і розум» (Київ-Львів, 3 грудня 2010 р.); всеукраїнська міжнародна конференція «Науково-практичні аспекти оптимізації управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування» (Запоріжжя, 3 грудня 2010 р.); щорічні наукові конференції викладачів, аспірантів та студентів Львівського національного університету імені Івана Франка протягом 2003-2011 рр.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано шістнадцять наукових праць: з них шість статей у наукових виданнях, зареєстрованих ВАК України як фахові; одна стаття у матеріалах конференцій; десять тез доповідей.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 203 сторінках. Дослідження містить 15 аналітичних таблиць, 25 рисунків та 16 додатків. Список опрацьованої літератури налічує 303 найменувань на 29 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, визначено наукову новизну отриманих результатів і їх практичне значення, наведено дані щодо апробації, показано можливість їх теоретичного і практичного використання.

У першому розділі дисертації «Теоретико-методологічні основи дослідження поведінки домогосподарств» розглянуто суть, ознаки, функції домогосподарств, економічний інструментарій та основні підходи до дослідження поведінки домогосподарств, особливості поведінки домашніх господарств за умов командно-адміністративної економіки.

Економічна теорія визначає домогосподарство як економічну одиницю, що складається з однієї та більше осіб, які ведуть спільне господарство, забезпечує економіку факторами виробництва і використовує зароблені кошти для поточного споживання товарів та послуг і заощадження задля задоволення своїх майбутніх потреб. Сфера господарської діяльності домогосподарств, в якій відбуваються виробництво, розподіл, обмін та споживання життєвих благ, є надзвичайно важливою складовою господарки будь-якої держави. Економічна поведінка домашніх господарств - суттєва характеристика реалізації людської особистості, яка визначає усі аспекти життя суспільства.

У розділі сформульовано власне визначення сутності поведінки домогосподарств як сукупності механізмів взаємодії домогосподарств із рештою суб'єктів ринкової економіки щодо виробництва національного доходу для впливу на споживання, заощадження й інвестиції, та чинників, що впливають на їхню діяльність. Поведінка домогосподарств є непростою для вивчення, оскільки на неї впливає дуже багато чинників, зокрема психологічних, які складно піддаються аналізу.

Сутність поведінки домогосподарств розкривається через її функціональні прояви, тобто набір історично обумовлених аспектів діяльності із задоволення своїх потреб. У дисертаційному дослідженні розглянуто чотири основні функції, які виконує домогосподарство у національній економіці:

- постачання факторів виробництва;

- споживання товарів та послуг;

- заощадження доходів та інвестування;

- виробництво товарів та послуг.

Дисертант відзначає, що аналіз поведінки домогосподарств бере свій початок з епохи Аристотеля і Платона. У процесі економічного розвитку представники майже кожної економічної школи звертали увагу на поведінку домогосподарств у сферах розподілу доходу, виробництва, споживання, заощадження чи інвестування. Водночас на макроекономічному рівні поведінка домогосподарств аналізується у межах трьох основних концепцій - мейнстриму, інституціоналізму, біхевіоризму(табл.1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика теоретичних уявлень про раціональність індивідів

Характеристика	Економічна людина	Економіко-психологічна людина	Інституційна людина
1. Підхід до економічної теорії	Неокласичний	Біхевіористський	Інституційний
2. Ціль	Максимізація корисності	Отримання вигоди, не завдаючи трудностей іншим	Культурна освіченість
3. Знання і розрахункові здібності	Необмежені	Значно обмежені	Обмежені
4. Бажання	Визначаються самостійно	Визначаються самостійно	Визначаються культурою
5. Залежність від впливу соціальних чинників	Незалежна	Часто залежна	Не є строго незалежною
6. Раціональність	Повна	Обмежена	Культурна
7. Опортунізм	Немає обману і немає примусу	Є обман, але немає примусу	Є обман і є примус

У межах мейнстримудисертант акцентує на вивченні поведінки домогосподарств представниками кейнсіанства, неокласики та нової економіки домогосподарства. Кейнсіанська доктрина виводить макроекономічні поведінкові функції сектору домогосподарств, передбачає вивчення домашніх господарств із позиції їх подвійної ролі в економіці - як основних постачальників економічних ресурсів і основної витратної групи у межах національної економіки. Відповідно до цих ознак сформовано моделі поведінки домогосподарства, зокрема як споживача (наприклад, теорія абсолютного доходу, теорія життєвого циклу). Прихильники неокласичної економічної теорії розробили низку теорій та моделей (теорія граничної корисності, теорія рівноваги споживача, модель сімейного консенсусу тощо), що доволі широко охоплюють діяльність домогосподарств, зосереджуючи увагу на споживанні. При цьому вони, як правило, здійснювали аналіз на мікрорівні. Із появою нової економічної теорії домашнього господарства (середина1960-х рр.) з'являється розуміння, що домогосподарство є також і виробничою одиницею, отримує дохід і працює як окремий ринковий організм: у цієї одиниці є свої засоби виробництва, заощадження та інвестиції і загалом всі ознаки повноцінного суб'єкта ринкової економіки.

Дисертант зазначає, що в основі вивчення поведінки домашніх господарств представниками інституціоналізму лежать такі ознаки як структура, соціальні норми, суспільні цінності, невизначеність та неповнота інформації тощо. Значне поширення інституціоналізму на теренах колишнього СРСР дало можливість враховувати низку додаткових ознак, притаманних українському суспільству. Врахування біхевіористських досліджень, які свідчать, що ні ринкові сили, ні процеси еволюції та навчання індивідів не гарантують ефективності моделей з необмеженою раціональністю, заслуговує на особливу увагу, оскільки даєзмогу розширити розуміння поведінки домогосподарств у сферах споживання та заощадження.

Різноманіття економічних теорій, що пояснюють поведінку домогосподарств, є об'єктивною необхідністю сучасного світу. Дисертант обґрунтовує тезу про те, що основною парадигмою в економічній науці у дослідженні поведінки домашніх господарств має стати методологічний плюралізм.

Дисертант відзначає, що глибоке розуміння поведінки домогосподарств в Україні після розпаду СРСР неможливе без урахування її особливостей у період занепаду директивно-планової економіки. Жорстке директивне управління призвело до формування у домогосподарств особливого типу поведінки. Основними чинниками, що визначали цю поведінку, були: зниження темпів зростання доходів протягом 1970-1980-х рр.; значні диспропорції у структурі споживання; швидке зростання заощаджень, що носили вимушений характер; зростання рівня тінізації в поведінці домогосподарств тощо. Значний вплив на подальший розвиток вітчизняної економіки зумовило формування монетарного надлишку через високий рівень вимушених заощаджень, які стали першопричиною гіперінфляції в Україні у 1992-1994 рр.

На думку дисертанта, поведінку домогосподарств в економіці УРСР можна охарактеризувати кількома ключовими тезами:

- тотальний контроль з боку держави за діяльністю домогосподарств;

- обмеження ініціативи та самореалізації у поведінці домогосподарств;

- диспропорції у сфері споживання, пов'язані із постійним дефіцитом товарів та послуг, відсутністю вибору;

- формування вимушених заощаджень через відсутність можливості використати доходи на споживання;

- вагоме значення тіньової діяльності, спричинене низьким рівнем життя та бажанням його поліпшити.

Посилення інтересу до сектору домогосподарств з боку науковців та практиків зумовлено зростанням їх ролі у національній економіці, що диктує необхідність поглибленого вивчення поведінки домашніх господарств із врахуванням сучасних тенденцій розвитку, психологічних та інституційних особливостей, методологічних суперечностей тощо.

У другому розділі «Макроекономічна оцінка поведінки домогосподарств в умовах трансформаційної економіки України» з'ясовано теоретико-методологічні підходи до аналізу поведінки домашніх господарств в економіці України у роки ринкових перетворень. Дисертант здійснив аналіз такої поведінки крізь призму виконання основних функцій домогосподарств - як виробників благ, отримувачів доходів, споживачів товарів і послуг, заощадників та інвесторів.

Важливе значення у процесі формування доходів посідає зайнятість та виробнича діяльність домогосподарств. Аналіз зайнятості домогосподарств в Україні вказує на значні диспропорції та низьку ефективність у порівнянні з розвиненими країнами: нижча частка зайнятості у сфері послуг на 20-40%, вища у сільському господарстві у 3-6 разів; вища зайнятість у промисловості у 1, 5-2 рази; висока частка економічно активного населення і високий рівень податкового навантаження на працю.

Дисертант зазначає, що поведінка значної частини домашніх господарств протягом 1991-2010 рр. часто демонструвала відхід від ринкової економіки, а не адаптацію до неї: відбулось поглиблення та розширення виробничої функції вітчизняних домогосподарств. Часто обмін поміж домашніми господарствами та виробництво продуктів харчування всередині них були зорієнтовані на зниження видатків і перерозподіл засобів на інші статті видатків, а не на отримання додаткового доходу. Попри економічну недоцільність цього перерозподілу у більшості випадків, така неринкова поведінка домогосподарств є реакцією людей на нестабільність доходів та зайнятості.

Дисертант акцентує на тому, що при дослідженні виробничої діяльності домогосподарств важливим є врахування їх внутрішньої структури, моральних міркувань, мотивації альтруїзму та родинної підтримки, демографічних характеристик тощо.

Значну увагу приділено аналізу самозайнятості домогосподарств у сільському господарстві, зокрема через особисті підсобні господарства (ОПГ)і селянські особисті господарства (тут виробляється понад 55% сільськогосподарської продукції), яка характеризується вкрай низькою економічною та соціальною ефективністю. Водночас дисертант відзначає, що в основі такої діяльності лежать неутилітарні принципи раціональності і першочерговим є: виробництво екологічно чистих продуктів; праця на землі як своєрідна компенсація неможливості провести повноцінну відпустку; обробіток землі як пошук сфер прикладення своїх сил для людей, котрі вийшли на пенсію.

При розгляді доходів домогосподарств дисертант зазначає, що офіційна статистика не дає реального уявлення про рівень їх життя через широке розповсюдження готівкових розрахунків, масове приховування реальних розмірів зарплати з метою уникнення сплати податків та відрахувань у соціальні фонди. Це вимагає врахування низки обставин при виборі макроекономічної політики та розрахунку рівня добробуту домашніх господарств, зокрема таких як чисельний склад домогосподарств, масштаб цін та ефект масштабу і купівельна спроможність валют. Економію на масштабі визначають за допомогою показника «еквівалентного розміру домогосподарства», значення якого для України становить приблизно1, 7. Тобто в Україні в середньому домогосподарства споживають у 1, 7 рази більше, аніж ті, що складаються з однієї особи.

Негативними явищами у сфері доходів є значні відмінності у темпах зростання номінальних і реальних доходів (протягом 2004-2010 рр. реальні доходи зростали майже у 2 рази повільніше порівняно із номінальними), високий рівень диференціації доходів, зростання рівня трансферних платежів, що знижує стимулювальну роль доходів та погіршує сприйняття ринкових реформ. Ці негативні явища підкреслює і аналіз даних самооцінок домогосподарств, які наводить Державний комітет статистики: домогосподарствам притаманний низький потенціал економічної ефективності та незахищеність перед економічними коливаннями.

Дисертант виділяє ряд важливих першочергових проблем, пов'язаних із доходами домогосподарств і заходів, необхідних для їх зростання, зокрема: підвищення рівня мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму; збільшення рівня прожиткового мінімуму до обґрунтованого значення (що враховує сучасні потреби людини у найнеобхідніших благах); забезпечення випереджувального зростання рівня заробітної плати порівняно з іншими складниками доходів домогосподарств; зниження рівня економічної нерівності шляхом впровадження гнучкої податкової політики, створення нових робочих місць та умов для розвитку малого й середнього бізнесу; підвищення ефективності системи соціальної підтримки уразливих і незахищених домогосподарств.

У реферованому розділі значну увагу приділено дослідженню споживчої поведінки вітчизняних домогосподарств. Дисертант акцентує увагу на тому, що перехід до ринку в Україні сприяв досягненню насичення ринку споживчими благами і водночас супроводжувався зниженням обсягів реальних доходів та споживчих видатків населення. З відновленням економічного зростання (у 2000 р.) споживчі видатки домогосподарств почали збільшуватись, покращилась їх структура, відбулось зростання частки споживання у ВВП. Результати регресійного аналізу за період 1992-2008 рр. вказують, що споживча поведінка вітчизняних домогосподарств добре описується кейнсіанською функцією споживання (табл.2). Аналіз показників споживання та доходу у розрахунку на одну особу за цей період суттєво не змінює отримані результати. Дисертант доходить висновку, що при ухваленні рішень стосовно споживання під час економічного спаду домогосподарства меншою мірою покладаються на звичайний досвід.

Таблиця 2

Моделі споживчої поведінки домогосподарств в Україні

Характеристика функції споживання	Основні параметри функції споживання
Кейнсіанська функція споживання на основі даних СНР за 1992-2008рр.	СtСНР=7, 800 + 0, 834YtСНР, (=0, 987) (2, 79) (35, 27) (б=0, 05)(б=0, 001)
Кейнсіанська функція споживання на основі даних БГДВН за 1992-2008 рр.	СtБГДВН=13, 066 + 0, 819YtБГДВН, (=0, 995) (6, 01) (54, 96) (б=0, 001)(б=0, 001)
Кейнсіанська функція споживання на основі даних СНР за 1995-2008 рр.	СtСНР=6, 358 + 0, 851YtСНР, (=0, 991) (2, 34) (37, 47) (б=0, 05)(б=0, 001)
Кейнсіанська функція споживання на основі даних БГДВН за 1995-2008 рр.	СtБГДВН=11, 774 + 0, 828YtБГДВН, (=0, 995) (4, 93) (50, 78) (б=0, 001)(б=0, 001)
Функція споживання у розрахунку на одну особу згідно з даними СНР за 1992-2008 рр.	СtСНР=0, 136 + 0, 845YtСНР, (=0, 989) (2, 50) (38, 33) (б=0, 05)(б=0, 001)
Функція споживання у розрахунку на одну особу згідно з даними БГДВН за 1992-2008 рр.	СtБГДВН=0, 257 + 0, 821YtБГДВН, (=0, 996) (6, 40) (65, 12) (б=0, 001)(б=0, 001)
Функція споживання у розрахунку на одну особу згідно з даними СНР за 1995-2008 рр.	СtСНР=0, 119 + 0, 857YtСНР, (=0, 992) (2, 23) (40, 78) (б=0, 05)(б=0, 001)
Функція споживання у розрахунку на одну особу згідно з даними БГДВН за 1995-2008 рр.	СtБГДВН=0, 241 + 0, 826YtБГДВН, (=0, 996) (5, 942) (60, 56) (б=0, 001)(б=0, 001)
Функція споживання із врахуванням доходу за попередній рік на основі даних СНР за 1995-2008 рр.	СtСНР= =2, 096 + 0, 435YtСНР + 0, 501Yt-1СНР, (=0, 996) (1, 18) (5, 2) (5, 05) (б=0, 001)(б=0, 001)
Функція споживання із врахуванням споживання за попередній рік на основі даних СНР за 1995-2008 рр.	СtСНР= =-1, 616 + 0, 540YtСНР + 0, 463Сt-1СНР, (=0, 998) (-0, 98) (11, 92) (7, 05) (б=0, 001) (б=0, 001)

У табл. 2 вжито такі позначення: СtСНР, СtБГДВН- споживання у році t згідно з даними СНР та БГДВН відповідно; YtСНР, YtБГДВН- використовуваний дохід у році t згідно з даними СНР та БГДВН відповідно; - скоригований коефіцієнт детермінації; цифри у дужках під коефіцієнтами рівняння - значення t-статистик, які свідчать про достовірність отриманих коефіцієнтів за рівнів значущості б=0, 05 чи б=0, 001.

У розділі обґрунтовано необхідність врахування рівня тіньової діяльності домогосподарств у процесі аналізу їх споживчої та заощаджувальної поведінки. Частка такої діяльності й досі висока в Україні (за розрахунками дисертанта на основі методології СНР рівень легалізації доходів домашніх господарств протягом 2007-2009 рр. був низьким і становив у середньому 0, 56% в рік), що є вкрай негативним явищем для вітчизняної економіки.

Заощаджувальна поведінка домашніх господарств за умов значної нестачі капітальних ресурсів в економіці України має вагоме значення для подальшого економічного зростання. Цілі, причини, розміри, форми накопичення, зберігання і реалізації заощаджень домогосподарств залежать від економічних, соціальних, демографічних і психологічних детермінант. Дисертант акцентує на важливості у процесі формування заощаджень домогосподарств поведінки суб'єктів фінансового, грошово-кредитного ринку та держави, які через механізм попиту і пропозиції можуть трансформувати заощаджувальний потенціал в інвестиційний. Необхідним є подальший розвиток організованих форм заощадження населення і залучення вільних коштів домогосподарств в економічний оборот.

Дисертант звертає особливу увагу на високий рівень доларизації вітчизняної економіки у процесі зростання організованих заощаджень. Це підтверджує наявність значної недовіри домогосподарств до національної грошової одиниці, свідчить про макроекономічну нестабільність (попри зростання ВВП протягом 2000-2008 рр. рівень доларизації зростав) та диспропорції на фінансовому ринку.

Дисертант обґрунтовує тезу, що важливою проблемою, яка стоїть сьогодні перед владою, є забезпечення ефективного механізму трансформації заощаджень в інвестиції, їх розподіл і використання для розвитку вітчизняної економіки. Значною мірою це залежить від державних інституцій та ефективності їх діяльності, наявної ринкової інфраструктури. Дисертант виділяє кілька можливих шляхів для зростання інвестицій домогосподарств в Україні через використання внутрішніх заощаджень: розвиток фондового ринку, зменшення масштабів «втечі капіталу», залучення коштів особистих заощаджень на основі випуску казначейських зобов'язань України.

У третьому розділі «Шляхи підвищення життєвого рівня вітчизняних домогосподарств» проаналізовано напрями збільшення ефективності економічних рішень сектору домогосподарств за умов формування ринкової економіки в Україні та виходу із кризи, з'ясовано потенціал впливу макроекономічної політики уряду на їх поведінку у сферах розподілу доходів, виробничої діяльності, споживання, заощадження та інвестування.

Дисертант звертає увагу на необхідності змін сучасної структури та динаміки грошових доходів домогосподарств в Україні. Основними кроками на цьому шляху мають стати: зміна цільової функції домогосподарств від стратегії виживання через зростання реальної заробітної плати; зниження рівня диференціації доходів домашніх господарств; подолання рівня бідності через підвищення економічної активності домогосподарств. Необхідною є державна підтримка у цьому процесі, спрямована на: зміцнення статусу праці та її оплати, формування стабільної системи факторних доходів, ринкову переорієнтацію соціальних трансферів. Важливими інструментами у цьому процесі мають стати зростання рівня мінімальної заробітної плати та його вирівнювання із прожитковим мінімумом у поєднанні із зростанням продуктивності праці і реформуванням пенсійної системи через запровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення, покладеної в основу Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналізуючи заощаджувальну поведінку домогосподарств в Україні, дисертант доходить висновку, що особливо важливим сьогодні є збільшення обсягів організованих заощаджень. Важлива роль у цьому процесі має належати комерційним банкам та Національному банку України. Необхідно завершити створення прозорої та ефективної системи гарантування вкладів з використанням досвіду провідних країн.

Визначальним у процесі заощадження є забезпечення їх трансформації в інвестиції. Як показав досвід 2007-2010 рр., банківські депозити не можуть бути єдиною формою організованих заощаджень. Необхідно підвищити рівень довіри населення до фінансово-кредитних інституцій, сприяти зростанню економічних знань, посилити контроль з боку держави за готівковими розрахунками, розвивати ринок цінних паперів.

Дисертант акцентує увагу на необхідності зростання ефективності виробничої діяльності домогосподарств в Україні, яка тісно пов'язана із їх діяльністю в межах ОПГ та особистих селянських господарств. Головними завданнями у цьому процесі мають стати відновлення соціальної інфраструктури села, створення стабільної законодавчої бази, врахування еколого-економічних відносин. Варто звернутись до досвіду провідних європейських країн, зокрема Великобританії та Польщі, які врахували також національні традиції та менталітет у процесі збільшення ефективності сільськогосподарської діяльності домогосподарств.

Поведінка домогосподарств в Україні досі характеризується високим рівнем тінізації. Значною мірою, на думку дисертанта, це зумовлено боязню вкладати грошові засоби у розвиток національної економіки через негативні очікування щодо майбутнього. Зміна цієї ситуації є важливою передумовою зростання добробуту домашніх господарств та виходу національної економіки з кризи. З цією метою необхідно створити правові засади для ефективного використання заощаджень домогосподарств через забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в країні та надання певних гарантій у випадку вкладення в пріоритетні галузі.

Дисертант обґрунтовує тезу, що подальші зміни законодавства мають створювати умови для ефективної реалізації та позитивного вияву стимулювальної функції податків: узгодити інтереси домогосподарств-платників і держави; удосконалити структуру податків; знизити податковий тиск; скасувати неефективне пільгове оподаткування; створити інституційне правове поле для розвитку підприємництва в межах домогосподарства; поглибити дослідження щодо ефективності введення нових податків (наприклад, податку на депозити фізичних осіб).

З погляду дисертанта, важливим питанням на шляху збільшення ефективності економічних рішень домогосподарств є покращення демографічної ситуації в Україні; забезпечення економічних передумов уповільнення процесів депопуляції та поліпшення якості життя населення; забезпечення здорового способу життя; відродження української духовності, національних цінностей і традицій.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового питання - комплексного макроекономічного аналізу поведінки домашніх господарств в економіці України, що виявилось у з'ясуванні теоретико-методологічних принципів аналізу такої поведінки, у виявленні основних закономірностей поведінки домогосподарств крізь призму виконуваних ними функцій, визначенні практичних засад на шляху підвищення ефективності цієї поведінки. Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки.

1. Сфера господарської діяльності домогосподарств, в якій відбувається виробництво, розподіл, обмін та споживання життєвих благ, є особливо важливою складовою національної економіки. Саме тому поведінка домогосподарств за умов ринкової економіки є визначальною у системі економічних відносин. Це підтверджує і посилення інтересу до поведінки домогосподарств як з боку науковців, так і з боку практиків. Особливого значення вивченню поведінки домашніх господарств має надаватись при виробленні макроекономічної політики в Україні.

2. На макроекономічному рівні поведінка домогосподарств аналізується, як правило, з позицій мейнстриму, інституціоналізму, біхевіоризму. Вагомий вклад у вивчення поведінки домогосподарств у межах мейнстриму здійснили представники кейнсіанства, неокласики та нової економіки домогосподарства. Водночас у країнах пострадянського простору значного поширення набула концепція інституціоналізму, яка дозволяє враховувати низку додаткових обставин, притаманних українському суспільству(внутрішню структуру та вплив історичних чинників, зокрема традицій та менталітету, на поведінку домогосподарств). Продуктивним є врахування досягнень біхевіористської економічної теорії, представники якої вказують на недостатню ефективність моделей з необмеженою раціональністю і звертають значну увагу на поведінково-психологічні особливості поведінки домогосподарств. Нова економіка домогосподарства у дослідженні поведінки домашніх господарств зосереджується на внутрішній виробничій функції та функції відтворення людського капіталу. Значна кількість моделей та теорій, що пояснюють поведінку домогосподарств у межах широкого кола економічних концепцій, зумовлює необхідність врахування досягнень кожної з них. За таких умов основною парадигмою дослідження поведінки домашніх господарств має стати широкий методологічний плюралізм.

3. Для глибшого розуміння поведінки вітчизняних домогосподарств необхідним є врахування її особливостей напередодні розпаду адміністративно-командної економіки. Тривалий диспропорційний розвиток економіки УРСР, що був наслідком жорсткого директивного управління, призвів до зниження темпів зростання доходів протягом 1970-1980-х рр. Загострення проблеми дефіциту товарів та послуг зумовило значні диспропорції у структурі споживання. Швидкими темпами збільшувались заощадження домогосподарств, що носили вимушений характер. Сформувався значний монетарний надлишок, який став однією з основних причин гіперінфляції в Україні у 1992-1994 рр. Зростали масштаби тіньової діяльності домогосподарств, яка наприкінці 1980-х рр. забезпечувала близько 10% їх доходів.

4. Трансформаційний процес в економіці України зумовив зміни характеру виробничої діяльності домашніх господарств, зокрема їх трудової поведінки. Порівняльний аналіз зайнятості домогосподарств в Україні та розвинених країнах вказує на низьку її ефективність, що підкреслюється передовсім високою часткою зайнятості у сільському господарстві та промисловості і надто низькою у сфері послуг. Погіршує ситуацію високе значення податкового навантаження на працю, висока частка економічної активного населення на ринку праці, висока самозайнятість вітчизняних домогосподарств у сільському господарстві (що характеризується, за оцінками фахівців, низькою соціальною та економічною ефективністю). Окрім того, вітчизняні домогосподарства у виробничій діяльності не завжди діють як раціональні оптимізатори, оскільки часто керуються моральними міркуваннями, мотивацією альтруїзму та родинною підтримкою.

5. Структура доходів домогосподарств в Україні протягом 1991-2009 рр. характеризувалась суттєвими диспропорціями: низькими частками заробітної плати, доходів від підприємницької діяльності та власності і значною часткою соціальних гарантій та трансферних платежів. За таких умов, оцінки реального добробуту домогосподарств при аналізі доходів можливі лише у випадку врахування ряду додаткових ознак, таких як чисельний склад населення, масштаб цін та ефект масштабу (еквівалентний розмір домогосподарства), купівельна спроможність валют тощо. В останні роки сфера доходів домогосподарств в Україні характеризується такими негативними явищами як значне відставання темпів зростання реальних доходів від номінальних, зростання рівня диференціації доходів та трансферних платежів. Це веде до зниження стимулювальної ролі доходів, ослаблення самостійності та погіршення сприйняття ринкових реформ.

6. Формування в Україні ринкової економіки сприяло досягненню насичення ринку споживчими благами. Цей процес, однак, супроводжувався зниженням обсягів реальних доходів та споживчих видатків населення. Згідно з результатами регресійного аналізу на основі даних системи національних рахунків (СНР) і Балансу грошових доходів та витрат населення (БГДВН), ключовим визначником споживання домогосподарств в Україні за умов переходу до ринку є використовуваний дохід. Високі значення скоригованого коефіцієнта детермінації та F-статистик свідчать про наявність тісного зв'язку між рівнем споживання та використовуваним доходом і достовірність отриманих результатів. Отже, кейнсіанська функція споживання добре описує динаміку споживання в Україні. За допомогою регресійного аналізу за даними СНР виявлено, що значний вплив на обсяги споживання домогосподарств мають дохід у попередньому році та споживання за попередній період (за умови виключення з аналізу років гіперінфляції).

У період відносної стабілізації вітчизняної економіки у 1999-2008 рр. зародилася тенденція поступового зниження середньої схильності до споживання, що вказує на збільшення частки заощадження у використовуваному доході. Проте докладніший аналіз залежностей між реальними доходами домашніх господарств, обсягами споживання та видатками на окремі товари і послуги вказує на невисокий рівень добробуту.

7. Заощадження домогосподарств є одним із найважливіших джерел інвестицій в Україні і мають вагоме значення для подальшого економічного зростання та поступального розвитку. Швидке витрачання заощаджень домогосподарствами в період гіперінфляції у 1991-1994 рр. змінила тенденція поступового збільшення організованих заощаджень, передовсім вкладів у банківській системі у 1995-2008 рр. Однак ще досі частка неорганізованих заощаджень, зокрема в іноземній валюті, залишається значною Домогосподарства володіють значною частиною суми, потрібної для інноваційно-інвестиційного розвитку країни. Саме перетворення цих коштів на організовану форму через завершення створення прозорої та ефективної системи гарантування вкладів з використанням досвіду провідних країн, не допускання знецінення заощаджень домогосподарств, збільшення обсягів інвестування через інститути спільного інвестування та пенсійні фонди суттєво пришвидшить розвиток економіки України.

8. Одним із пріоритетних завдань сьогоднішнього етапу ринкових реформ в Україні є удосконалення механізму трансформації заощаджень домогосподарств в інвестиції. Важливою передумовою цього є зниження рівня доларизації української економіки, який є вкрай високим та постійно зростає протягом 2002-2010 рр. Удосконалення механізму конвертації заощаджень домогосподарств в інвестиції в Україні можливе лише за умови розвитку ринку цінних паперів, розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, зменшення масштабів «втечі капіталу», зниження рівня тіньової економіки. Важливою передумовою покращення ефективності трансформації заощаджень в інвестиції є усвідомлення важливості соціокультурних та інституційних чинників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Підручники та навчальні посібники

1. Економічна теорія: практикум (тести і задачі). Навчальний посібник / [М.Стирський, О.Ватаманюк, М.Ватаманюк, О.Кузик та ін.]; за ред.О.З.Вата-манюка. - Львів: «Інтелект-Захід», 2010. - 374 с. - ISBN 978-966-7597-77-1.

2. Економічна теорія: вступ, макроекономіка, мікроекономіка. Навчальний посібник / [З.Ватаманюк, С.Панчишин, О.Ватаманюк, О.Кузик та ін.]; за ред. З.Г.Ватаманюка та О.З.Ватаманюка. - Львів: «Інтелект-Захід», 2008. - 540 с. - ISBN 978-966-7597-73-3.

3. Кузик О. Макроекономіка: Навчальний посібник / Олег Кузик. - Львів: «Інтелект-Захід», 2007. - 178 с. - ISBN 978-966-7597-61-0.

Статті у наукових фахових виданнях

4. Кузик О.В. Шляхи зростання інвестиційного потенціалу домогосподарств в Україні / О.В.Кузик // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки, 2011. - №3, Т.2. - С.209-213.

5. Ватаманюк О., Ватаманюк М., Кузик О. Регресійний аналіз споживання домогосподарств в Україні / О.Ватаманюк, М.Ватаманюк, О.Кузик// Формування ринкової економіки в Україні: наук. зб. ЛНУ ім. І.Франка, 2011. - Випуск 23. - С.92-96.

6. Кузик О.В. Поведінкові аспекти виробничої діяльності домогосподарств в Україні / О.В.Кузик // Вісник Хмельницького національ-ного університету: Економічні науки, 2010. - №6, Т.4(167). - С.323-327.

7. Кузик О.В. Доходи домогосподарств та їх вплив на національну економіку України / О.В.Кузик // Вісник Львівського Університету: Серія економічна, 2010. - Випуск 44. - С.780-790.

8. Кузик О. Аналіз поведінки домогосподарств у сучасних економічних теоріях / О.В.Кузик // Вісник Львівського Університету: Серія економічна, 2009. - Випуск 41. - С.308-315.

9. Ватаманюк З., Кузик О. ЄС та США - трансатлантична тріщина / З.Г.Ватаманюк, О.В.Кузик // Вісник Львівського Університету: Серія економічна, 2004 р. - Випуск 33. - С.45-49.

Публікації в інших виданнях

10. Кузик О.В. Вплив очікувань домогосподарств на їх поведінку в Укра-їні / О.В.Кузик // Віра і розум: Збірник тез міжнародної науково-практичної конференції. 3 грудня 2010 р. - Львів: «Тріада плюс», 2010. - С.97-99.

11. Кузик О.В. Доходи домогосподарств у національній економіці України / О.В.Кузик // Науково-практичні аспекти оптимізації управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування: зб. тез доповідей Всеукр. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 3 грудня 2010 р.) / [ред.кол.: В.М.Огаренко, М.О.Фролов, А.О.Монаєнко та ін.]. - Запоріжжя: КПУ, 2010. - С.103-105.

12. Кузик О. Сучасні економічні теорії про поведінку домогосподарств / О.Кузик // Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів 14-15 травня 2009 р. - Львів: ЛНУ ім.І.Франка, 2009. - С.140-141.

13. Кузик О. Поведінка українських домогосподарств у сфері інвестицій / О.В.Кузик // Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів травень 2008 р. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2008.

14. Кузик О. Заощаджувальна поведінка домогосподарств в Україні / О.В.Кузик // Нові обрії економічної науки: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів 11-12 травня 2007 р. - Львів: ЛНУ ім.І.Франка, 2007. - С.140-141.

15. Кузик О. Поведінка домогосподарств України у сфері заощаджень // Філософія економіки Іван Франка й сучасні економічні проблеми: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 5-6 травня 2006 р. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. - С. 110-112.

16. Кузик О. Механізми вирішення проблеми втрачених заощаджень в Україні / О.В.Кузик // Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 21-22 жовтня 2005 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2005. - С.182-183.

17. Кузик О. Альтернативні підходи до проблеми втрачених заощаджень в Україні / О.В.Кузик // Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 13-14 травня, 2005 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2005. - С.188-190.

18. Кузик О. Інституційні чинники інвестиційної діяльності в контексті економічного зростання / О.В.Кузик // Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 23-24 квітня 2004 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2004. - С. 174-176.

19. Кузик О. Особливості економічного зростання та інвестицій у країнах із перехідною економікою / О.В.Кузик // Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів 7-8 травня 2003 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - С. 150-152.

20. Кузик О. Взаємозв'язок інвестицій та економічного зростання в Україні / О.В.Кузик // Актуальні проблеми формування економічної системи України: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів 16-17 травня 2002 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - С. 159-161.

АНОТАЦІЯ

домогосподарство мейнстрим біхевіористський інституційний

Кузик О.В. Макроекономічний аналіз поведінки домогосподарств в економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2011.

У дисертації здійснено комплексний аналіз поведінки домогосподарств в умовах трансформаційної економіки України крізь призму здійснюваних ними функцій. Систематизовано сучасні теоретичні підходи до вивчення поведінки домогосподарств у межах трьох основних підходів - мейнстриму, біхевіористського, інституційного, і зроблено висновок про необхідність методологічного плюралізму у вивченні поведінки домогосподарств. Досліджено особливості поведінки домогосподарств за умов командно-адміністративної економіки. Проаналізовано виробничу діяльність домашніх господарств та її вплив на подальший розвиток вітчизняної економіки. За допомогою регресійного аналізу вивчено вплив основних чинників на споживчу поведінку. З'ясовано основні аспекти заощаджувальної та інвестиційної поведінки домогосподарств у контексті економічного зростання. Обґрунтовано основні напрями підвищення ефективності поведінки домогосподарств в Україні з урахуванням світового досвіду.