Формування експортного потенціалу м’ясної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

„ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УДК 338.439:339.564

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування експортного потенціалу м'ясної продукції

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Логоша Роман Васильович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник: кандидат економічних наук САБЛУК Віталій Петрович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, завідувач відділу зовнішньоекономічних зв'язків

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ГУБЕНКО Василь Іванович, Білоцерківський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук, ФАЙЧУК Олександр Михайлович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності

Захист дисертації відбудеться 07.12.2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01. в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, к. 212).

Автореферат розісланий 05.11.2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наукО. Г. Шпикуляк

експортний м'ясопродуктовий продукція

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У галузі тваринництва аграрного сектору економіки України м'ясопродуктовий підкомплекс разом із молокопродуктовим відіграє провідну роль. Стан м'ясопродуктового підкомплексу був суттєво послаблений під час переходу до ринкових умов господарювання, що зумовило зменшення обсягів виробництва м'яса і м'ясних продуктів. Важливою передумовою збільшення експорту м'яса в умовах висококонкурентного світового ринку є об'єктивна оцінка стану та своєчасність застосування важелів впливу на формування й реалізацію експортного потенціалу м'ясної продукції галузі. Принципово важливим для України є подолання відставання і вихід на позиції потужного експортера не лише фуражного зерна для світового тваринництва, але і експортера м'ясної продукції, що потребує всебічного аналізу факторів мікро- та макромаркетингового середовища функціонування ринку м'яса та продуктів його переробки.

В умовах становлення ринкових відносин в економіці країни та на складному етапі переформатування зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів АПК України зростає потреба у розширенні та поглибленні досліджень щодо експортного потенціалу м'яса та м'ясопродуктів, аналізу умов формування і функціонування як внутрішнього, так і зовнішнього ринків, вивчення стану попиту та пропозиції, дослідження динаміки цін, визначення місткості ринків, їх сегментації і прогнозованості.

Теоретико-методичні засади формування й активізації використання експортного потенціалу регіонів і країни в цілому досліджували О.І. Давидович, О.М. Кириченко, В.В. Коломієць, Є.Г. Кочетов, Г.Б. Крушніцька, Т.М. Марченко, Н.В. Іванова, О.М. Сальник, І.В. Скорнякова, В.А. Сіденко, А.Я. Степанов, М.Т. Шафіков, В.В. Юхименко та інші вчені. Проблеми формування та реалізації експортного потенціалу м'ясопродуктового підкомплексу, кон'юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків м'яса та м'ясних продуктів, експортної діяльності м'ясопереробних підприємств знайшли відображення у наукових працях відомих вітчизняних дослідників, зокрема В.Я. Амбросова, В.Г. Андрійчука, В.І.Бойка, В.І. Власова, В.І. Губенка, А.М. Кандиби, С.М. Кваші, М.Я. Месель-Веселяка, Т.Л. Мостенської, В.А. Кадієвського, П.Т. Саблука, В.П. Саблука, О.М. Файчука, О.М. Шпичака.

Однак ряд важливих питань формування експортного потенціалу й дотепер перебувають на стадії досліджень. Сучасні умови розвитку АПК України вимагають поглиблених досліджень процесів формування та реалізації експортного потенціалу м'яса та м'ясопродуктів, визначення ролі держави в його регулюванні, прогнозування тенденцій розвитку, вирішення проблем, пов'язаних із просуванням продукції на зовнішні ринки. Необхідність пошуку внутрішніх джерел і шляхів активізації зовнішньоекономічної діяльності на ринку м'яса та м'ясопродуктів вимагає проведення наукових досліджень, пов'язаних із подальшим розвитком теоретичних основ його формування і регулювання, оцінювання впливу окремих умов та факторів на підвищення рівня його експортної орієнтації. Тому з'ясування особливостей формування експортного потенціалу м'ясної продукції в сучасних умовах та розробка новітніх методів впливу на нього з боку держави потребує подальшого вивчення, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” за темою: “Розробити пропозиції щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК в умовах глобалізації” (номер державної реєстрації 0106U006647), 2006-2010 рр., де автором розроблено пропозиції щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК України в умовах членства країни у СОТ і на шляху приєднання до ЄС.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та обґрунтування теоретико-методологічних підходів та науково-практичних рекомендацій щодо формування, нарощування та реалізації експортного потенціалу м'ясної продукції, виробленої в Україні.

Відповідно до поставленої мети в роботі передбачено вирішення таких завдань:

· уточнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема трактування експортного потенціалу;

· здійснити аналіз сучасного стану та виявити основні тенденції господарської й експортної діяльності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу;

· ідентифікувати за результатами аналізу основні причини, що стримують процеси формування та реалізації експортного потенціалу м'ясної продукції;

· розробити комбіновану оцінку експортного потенціалу м'ясної продукції;

· розробити пропозиції щодо реалізації комплексу організаційно-економічних заходів, спрямованих на прискорене відновлення експортного потенціалу м'ясної продукції;

· обґрунтувати прогнози зростання експорту м'ясної продукції відповідно до запропонованих оптимальних зовнішньоекономічних векторів його реалізації.

Об'єктом дослідження є процес формування експортного потенціалу м'ясної продукції під впливом дії внутрішніх і зовнішніх факторів.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на формування експортного потенціалу м'ясної продукції.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення фундаментальних положень економічної науки стосовно здійснення господарської діяльності підприємствами м'ясопродуктового підкомплексу, особливостей функціонування вітчизняного ринку в контексті його прискореної інтеграції у світовий економічний простір.

За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема прийомів аналогії й порівняння, індукції та дедукції уточнено поняття “експортний потенціал” як системи, що дає комплексну оцінку галузі. При вивченні комплексу організаційно-правових і економічних важелів державного стимулювання та підтримки експортного потенціалу м'ясної продукції застосовано методи аналізу і синтезу. При аналізі сучасного стану господарської та експортної діяльності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу використано статистико-економічний метод, зокрема, його прийоми - графічний, розрахунково-конструктивний, порівняння тощо.

В аналітичній частині роботи за допомогою монографічного методу та методу вибіркових опитувань проведено обстеження діяльності виробників м'яса та м'ясопереробних підприємств. Визначення впливу комплексу факторів на експортну орієнтацію м'ясопереробних підприємств здійснено за допомогою аналітичних методів із використанням прикладних комп'ютерних програм статистичної обробки інформації. При виконанні прогнозних розрахунків обсягів і вартості експорту м'ясних продуктів використано метод екстраполяції рядів динаміки.

Інформаційними джерелами дослідження були відповідні Закони України, Укази Президента України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, оперативна інформація Міністерства аграрної політики України, власні матеріали соціологічних досліджень, первинна документація м'ясопереробних підприємств, періодичні видання, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників та фахівців з проблеми дослідження, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної інформаційної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексної оцінки формування експортного потенціалу м'ясної продукції в результаті якої отримано положення, що визначають наукову новизну:

вперше:

- застосовано комбіновану оцінку експортного потенціалу м'ясної продукції, що передбачає багатокритеріальний аналіз його виробничої, комерційної, фінансової та зовнішньоекономічної складової за дією внутрішніх і зовнішніх формуючих факторів, що дає можливість визначати ступінь готовності галузі здійснювати експортні поставки, збільшувати їх обсяги з урахуванням кон'юнктури ринку, та оцінювати вплив тих чи інших факторів з огляду на специфіку попиту регіональних ринків;

удосконалено:

- визначення сутності експортного потенціалу як базової передумови виходу на зовнішній ринок, що передбачає формування умов забезпечення конкурентоспроможності за якісними та кількісними показниками продукції з метою задоволення потреб зовнішнього ринку;

- комплексність в оцінці та прогнозуванні напрямків розвитку експортної діяльності м'ясопереробних підприємств з урахуванням особливостей їх сировинної бази та кон'юнктури зовнішніх ринків м'ясної продукції;

- рекомендації щодо можливого застосування і впливу економічних, організаційно-правових та адміністративних методів державного регулювання на експортну діяльність підприємств м'ясопродуктового підкомплексу і на розвиток експортопідтримуючої ринкової інфраструктури;

набули подальшого розвитку:

- визначення особливостей функціонування м'ясопродуктового підкомплексу і факторів, що негативно впливають на його формування та реалізацію експортного потенціалу, основними з яких є низький рівень продуктивності виробництва м'яса, малоефективна державна політика підтримки виробництва та переробки м'яса, що знижують конкурентоспроможність кінцевої продукції;

- комплексність у дослідженні особливостей формування експортного потенціалу м'ясопродуктового підкомплексу за його основними складовими - м'ясне скотарство, свинарство і птахівництво та етапами просування продукції маркетинговими вертикалями - виробники тваринницької сировини, м'ясопереробна промисловість та інфраструктура аграрного ринку з урахуванням специфіки дії негативних тенденцій, що супроводжують розвиток кожної із складових;

- пропозиції щодо вдосконалення державної політики, спрямованої на підвищення експортного потенціалу м'ясної продукції та його реалізації, які передбачають, зокрема, формування пакета організаційно-економічних важелів впливу на нарощування експорту м'яса та м'ясопродуктів на основі зростання виробництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використані методичні підходи комбінованої оцінки експортного потенціалу дозволяють удосконалити напрями державної політики, що можуть бути реалізовані у процесі розробки законів України, постанов Уряду та галузевих цільових програм і програм на рівні підприємств та їх об'єднань при формуванні стратегії і програм зовнішньоекономічної діяльності. Рекомендації автора стосовно удосконалення формування і реалізації експортного потенціалу м'ясної продукції прийнято до впровадження (довідка Української Аграрної Конфедерації № 47-3/1 від 05.07.2010). Матеріали і результати дисертаційного дослідження використовуються в лекційних курсах “Міжнародні економічні відносини”, “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” і при проведенні практичних занять зі студентами факультету менеджменту Вінницького національного аграрного університету (довідка № 01-1884 від 15.07.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Наведені в ній результати наукових досліджень є особистими розробками і повністю належать автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, викладені в дисертації, доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції „Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні” (м. Київ, 9-10 квітня 2009), I міжнародній науково-практичній конференції „Напрями забезпечення сталого розвитку аграрного сектору” (м.Біла Церква, 16 - 17 червня 2009), I Всеукраїнській науково-практичній конференції „Перспективні напрямки розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва” (м. Тернопіль, 23-24 вересня 2009), Міжнародній науково-практичній конференції (у заочній формі) „Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансово-економічної кризи” (м. Київ, 2009).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано у 9 наукових працях загальним обсягом 2,11 ум. друк. арк., з них 5 статей у наукових фахових виданнях та 4 публікації науково-практичних конференцій, що належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації викладено на 221 сторінці комп'ютерного тексту (185 сторінок основного тексту), містить 21 таблицю на 21 сторінці, 11 рисунків на 11 сторінках. Список використаних джерел налічує 191 найменування на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - “Теоретично-методологічні напрямки дослідження експортного потенціалу” - розглянуто економічний зміст та узагальнено основні методологічні підходи до системи формування експортного потенціалу й визначено вплив політики державного регулювання на процес формування і реалізації експортного потенціалу.

Економічна наука доводить переваги участі національної економіки в міжнародному поділі праці, що базується на використанні потенціалу експортного сектору економіки. Значимість експорту, як основи вирішення проблем конкурентоспроможності та підтримки національного виробництва, помітно зросла у другій половині ХХ ст. Експорт забезпечує входження країн до світових товарних ринків, використання переваг міжнародного поділу праці й ефекту масштабу виробництва, зростання сукупного попиту та формування міжнародного іміджу країни у глобальних інтеграційних процесах світової економіки.

Експорт країни розвивається в тому випадку, коли вона володіє необхідним потенціалом виробництва експортованого товару. Під потенціалом розуміють ступінь потужності в якому-небудь відношенні, сукупність засобів, необхідних для чого-небудь. Здатність системи досягти мети - це її потенціал. Поняття "потенціал" має сенс, коли визначено і мету, і можливості її досягнення. Потенціал - відносна характеристика системи, яка визначається метою перебування підприємства на ринку.

Експортний потенціал є складовою частиною економічного потенціалу країни і знаходиться в прямій залежності від загального економічного потенціалу, обсягів, структури, якості, технічного рівня вироблених країною товарів і послуг.

За змістом експортний потенціал може мати як матеріальну, так і вартісну форму. У матеріальній формі це основні засоби, обігові кошти та кваліфікація фахівців; у вартісній - сукупність витрат, пов'язаних із виробництвом і доведенням продукції до споживачів.

Залежно від рівня суб'єкта експортний потенціал можна оцінювати на різних рівнях: потенціал підприємства; потенціал галузі; потенціал окремого регіону; потенціал держави в цілому.

Експортний потенціал складається із суми використаних і ще невикористаних ресурсів, а також з організаційних, матеріально-технічних (у тому числі технологічних), фінансових, кадрових та інформаційних ресурсів, які можна залучити для збільшення обсягів експорту.

Експортний потенціал розглядають у площині конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках. З цією метою слід визначити перспективні можливості випуску висококонкурентної продукції й надання відповідних послуг, тобто оцінити експортний потенціал. Для цього необхідно з'ясувати ряд принципових питань стосовно змісту експортного потенціалу та факторів, які його формують, і умов, за яких він може бути реалізований.

Розрізняють поняття "абсолютний експортний потенціал", як граничне поняття і "цільовий експортний потенціал", як здатність економіки досягти відповідних поставлених цілей. Розбіжності у визначенні поняття „експортний потенціал” пов'язані з вибором об'єкта дослідження. У більшості понять експортного потенціалу визначальним є фактор конкурентоспроможності.

Експортний потенціал можна визначити як здатність суспільного виробництва (підприємств, галузей і економіки в цілому), розташованого в межах даної території, виробляти і реалізовувати на конкретних закордонних ринках у перспективі конкурентоспроможні товари та послуги при досягнутому рівні розвитку економіки і системи організаційно-економічної підтримки експорту.

Експортний потенціал має двобічну природу, тому що ґрунтується на національному (галузевому) підході щодо визначення можливостей виробництва й на оцінці конкурентних умов світового ринку щодо можливостей реалізації продукції.

Рушійними силами експортного потенціалу є фактори, що визначають конкурентні переваги галузі, регіону або економіки в цілому.

Під експортним потенціалом галузі слід розуміти її здатність до контролю максимально можливої для неї частки цільового ринку при визначених обмеженнях як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Ця здатність визначається ресурсами галузі (підприємства), особливостями їх використання у спрямуванні на формування продукту та маркетингових стратегій, які забезпечують їм необхідну конкурентоздатність.

Експортний потенціал є похідною системою економічної системи країни. При цьому він має більш ширшу характеристику ніж система, враховує не тільки статичні характеристики об'єкта, який він характеризує, або його елементів, а й здатність його як системи адаптуватися до процесів, що відбуваються.

Знівелювати неузгодженості, що виникають при застосуванні багатьох методологічних підходів, пропонується застосуванням комбінованої оцінки експортного потенціалу. Вона передбачає багатокритеріальний аналіз виробничої, комерційної, фінансової та зовнішньоекономічної складових експортного потенціалу у розрізі внутрішніх і зовнішніх формуючих факторів, оцінки їх впливу, що дає можливість визначати ступінь готовності галузі здійснювати експортні поставки, збільшувати їх обсяги з огляду як на кон'юнктуру експортного ринку в цілому, так і на специфіку попиту цільових регіональних ринків.

Важливу роль у формуванні експортного потенціалу відіграє держава, застосовуючи форми прямого та непрямого державного регулювання. Пряме регулювання передбачає вплив держави на економічні процеси за допомогою безпосереднього використання відповідних регуляторів. Цей вид регулювання реалізується через бюджетне фінансування державою відповідних програм та інших інструментів ринкового механізму. Непряме регулювання передбачає вплив держави на господарську діяльність через внесення відповідних змін в умови функціонування ринкового механізму.

Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності здійснюється за допомогою адміністративних та економічних методів, які, у свою чергу, поділяються на тарифні й нетарифні. Провідне місце в державному регулюванні зовнішньої торгівлі належить тарифному регулюванню. Запровадження мита сприяє захисту національних виробників від іноземної конкуренції, забезпечує надходження коштів до державного бюджету, поліпшує умови доступу національних товарів на зарубіжні ринки, тим самим безпосередньо впливаючи на розвиток експортного потенціалу. До нетарифних методів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності відносять: надання субсидій виробникам експортних товарів, пільгове експортне кредитування, застосування індикативних цін, установлення мінімальної митної вартості на окремі товари та ін.

У другому розділі - “Стан та потенційні можливості виробництва і експорту м'ясної продукції України” - проаналізовано сучасний стан та тенденції розвитку м'ясопродуктового підкомплексу України, визначено особливості розвитку світового виробництва й продажу м'яса.

Починаючи з 1991 року, після відходу від принципів планового ведення господарства, відбулася руйнація господарських зв'язків та поступове зниження поголів'я худоби і птиці та виробництва м'ясної продукції. Позитивні зрушення протягом останніх років спостерігаються у сільськогосподарських підприємствах лише у зростанні поголів'я, виробництві та реалізації в галузі птахівництва.

За ринкових умов діяльності, підприємства, що займаються вирощуванням і реалізацією худоби і птиці, зазнали впливу тенденції значно більшого зростання собівартості над зростанням цін. Таке співвідношення у 2008 році в порівнянні з 2000 роком по м'ясу ВРХ склало 173,3% і 131,8%, по м'ясу свиней - 179,6% і 99,7%, та по м'ясу птиці - 149,6% і 114%, що призводить до збитковості виробництва і, в свою чергу, до втрати довгострокових мотивацій розширеного ведення тваринництва та скорочення кількості сільськогосподарських підприємств, які займалися вирощуванням худоби і птиці.

Дослідженням встановлено, що зміни у каналах реалізації худоби і птиці відбувалися паралельно змінам у формах власності м'ясопереробних підприємств. Виникли нові маркетингові вертикалі в галузі, які розмежували переробку на первинну прифермську (забій з одночасною розвалкою до півтуші) та вторинну (жилування напівтуш та роздрібне фасування) на базі м'ясоцехів великих централізованих супермаркетів частка яких в 2009 році становила понад 65% (рис.1).

В умовах ринкових відносин виробники м'яса та приватизовані великі м'ясопереробні підприємства, яким за умов планової економіки відводилась монопольна роль в експорті, почали виробляти і реалізовувати продукцію самостійно, що зумовило проблему налагодження стабільної співпраці по вертикалі між учасниками ринку на довгостроковій контрактній основі і нових мотиваційних засадах. Натомість почали домінувати тенденції самостійного виходу на проміжні етапи ланцюга просування продукції з боку двох крайніх його ланок - централізованого роздрібу та підприємств з вирощування худоби. Найвищою формою прояву таких тенденцій найбільших товаровиробників до вертикальної інтеграції стало виникнення великих вертикально-інтегрованих об'єднань, у складі яких сільськогосподарські підприємства з орієнтацією на розвинене тваринництво чи птахівництво, що займаються вирощуванням кормів, утриманням племінних і селекційних установ, комбікормових заводів, також мають забійні та переробні цехи, підприємства з доставки та реалізації виробленої продукції.

Рис.1. Реалізація худоби і птиці у живій масі сільськогосподарськими підприємствами за основними каналами у 1990-2009 рр., тис. т

Від'ємним в Україні залишається баланс експорту й імпорту м'яса в забезпеченні населення м'ясом та м'ясопродуктами. Імпортується переважно низькосортна м'ясна сировина для вторинної переробки на дешеві та недорогі ковбасні вироби і консерви (табл. 1).

З'ясовано, що, незважаючи на об'єктивну потребу в заохоченні виробників до впровадження сучасних технологій, орієнтації на довгострокові експортні канали, у державному регулюванні домінує вектор зрівняльної підтримки виробництва незалежно від його ефективності та маркетингової спрямованості.

На світовому ринку м'яса зміцнюються позиції світового лідерства з виробництва м'яса за Китаєм, частка якого протягом 2000-2007 рр. зросла на 3,4%, США - 1% та Бразилією - 0,6%. За період з 2000 по 2007 рік, загальний обсяг виробництва м'яса в світі зріс на 19,1%.

На світовому ринку яловичини виявлено, що темпи його нарощування набагато нижчі за темпи приросту м'яса в цілому. Найсуттєвіший приріст виробництва яловичини протягом 2000-2007 рр. досягнуто у Китаї - 38,3% та Білорусії - 32,8%. Поряд з цим спостерігаються особливі коливання обсягів продажу, та послаблення експортних позицій європейської яловичини як за рахунок зростання внутрішнього споживання, так і за рахунок спаду темпів нарощування виробництва внаслідок зниження рівня інтенсифікації виробництва. Посилюються світові експортні позиції Бразилії по яловичині, частка якої зросла з 8,3% у 2000 році до 20,3% у 2007 році за рахунок переважно вигульних технологій утримання та годівлі, а також США - з 19% до 22,4% за рахунок згодовування недорогого дистильованого сушеного зерна тваринам.

Таблиця 1 Баланс м'яса та м'ясних продуктів в Україні у 1995-2009 рр., тис. т

Роки	1995	2000	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2009 +,- до 1995
Виробництво	2294	1663	1725	1600	1597	1723	1912	1906	1917	-377
Зміна запасів на	11	-82	7	16	-11	-2	-20	76	16	5
кінець року
Імпорт	19	38	123	366	325	278	245	550	439	420
Всього ресурсів	2302	1783	1841	1950	1933	2003	2177	2380	2340	38
Експорт	184	163	184	110	82	29	45	28	40	-144
Витрачено на нехарчові цілі	116	9	7	13	7	7	7	12	10	-106
Фонд споживання	2002	1611	1650	1827	1844	1967	2125	2340	2290	288
у розрахунку	38,9	32,8	34,5	38,5	39,1	42	45,7	50,6	50	11,1
на одну особу, кг
% експорту до імпорту	968,4	428,9	149,6	30,1	35,2	10,4	18,4	5	9,1	-959,3
% імпорту до фонду	0,9	2,4	7,5	20	17,6	14,1	11,5	23,5	19,2	18,3
Споживання

Розраховано за даними Держкомстату України

Зафіксовано менш активний розвиток міжнародної торгівлі м'ясом свиней, що використовується в основному для внутрішнього споживання, порівняно з торгівлею м'ясом яловичини і птиці, закріплення світового лідерства у виробництві й торгівлі м'ясом свинини за США, Бразилією і Китаєм, який збільшив виробництво свинини до 49,9% світових обсягів у 2007 році проти 45,9% 2000 року, і помітне нарощування присутності на міжнародному ринку Аргентини. При цьому питома вага Китаю в загальносвітовому прирості виробництва свинини за 2000-2007 рр. становила понад 73%.

Світовий ринок характеризується динамічним зростанням світового виробництва м'яса птиці на 75% за останні 10 років та закріпленням лідерства у виробництві за США, Бразилією, ЄС і Китаєм, частка яких складає близько 25% світового виробництва. Однак, через високі темпи приросту внутрішнього попиту в Китаї за рахунок бурхливого економічного зростання та в ЄС за рахунок приєднання нових країн, лише США та Бразилія посилюють міжнародні експортні позиції.

Дослідженням встановлено, що на світовому ринку м'яса з 2000 по 2008 рік спостерігається зменшення відносних рівнів внутрішнього споживання м'яса яловичини на 2,6% та зростання споживання м'яса свинини на 0,7% і м'яса птиці на 2,4% майже у всіх країнах (рис.2). Наслідком цього є зменшення у світовому виробництві частки яловичини і збільшення частки м'яса свиней і птиці та значне відставання темпів нарощування виробництва яловичини від темпів приросту м'яса в цілому. Менш активний розвиток міжнародної торгівлі свининою порівняно з торгівлею яловичиною та м'ясом птиці зумовлено й тим, що використовуються вони в основному для внутрішнього споживання.



Рис.2. Зміна співвідношення споживання різних видів м'яса в країнах світу, %

На світовому ринку м'яса спостерігається посилення тенденцій взаємозв'язку між світовими цінами на фуражне зерно та довгострокових мотивацій виробників м'ясної продукції в переважній більшості традиційно експортоорієнтованих країн - Канаді, Австралії та деяких інших.

Спостерігаються значні очікування щодо змін у географії основних міжнародних торговельних потоків м'яса за умови набуття членства Росії в СОТ, яка продовжує залишатись одним із найбільших імпортерів усіх видів м'яса в Євро-Азійському регіоні.

Ринками м'яса, що доступні українським виробникам через об'єктивні фактори (стандарти, якість, світові тенденції та ін.), є ринки країн ЄС, країн пострадянського та азійського регіонів. Поряд з цим Україна є одним із головних виробників фуражного зерна у світі, тому має всі передумови стати вагомим експортером м'яса в найближчому майбутньому, маючи достатню кормову базу.

У третьому розділі - “Шляхи підвищення експортних можливостей м'ясопродуктового підкомплексу України” - оцінено ключові фактори формування потенційних можливостей експорту української м'ясної продукції, визначено та проаналізовано нові обмеження й можливості експорту продукції тваринництва Україною як членом СОТ і розроблено рекомендації щодо вдосконалення основних напрямів державної стратегії розвитку м'ясопродуктового підкомплексу держави.

Застосування комбінованої оцінки експортного потенціалу в аналізі стану розвитку м'ясопродуктового підкомплексу України дозволило виділити у формуючій дії на експортний потенціал м'ясної продукції фактори позитивного впливу, помірно та суттєво стримуючі фактори.

До факторів позитивного впливу слід віднести природно-ресурсні. Переважно рівнинний рельєф, достатня кількість тепла і вологи в період активної вегетації рослин, великі площі родючих земель дають змогу вирощувати найрізноманітніші сільськогосподарські культури для згодовування тваринам і створюють необхідну базу для розвитку потужного м'ясопродуктового підкомплексу з широким асортиментом продукції експорту.

Помірно стримуючими факторами формування експортного потенціалу м'ясної продукції є менеджмент та державне регулювання галузі тваринництва. В умовах ринкових відносин в Україні управління сільськогосподарськими підприємствами характеризується високими витратами, слабкою спроможністю вирішувати поточні завдання щодо просування і реалізації продукції. Часта зміна або періодична втрата цільових орієнтирів у політиці щодо виробництва аграрної продукції, незадовільні фінансово-кредитна політика та рівень державної підтримки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції змушують характеризувати в цілому державну політику як не до кінця вивірену за цілями не збалансовану за економічними інструментами.

Суттєво стримуючими фактори експортного потенціалу м'ясопродуктового підкомплексу є: технологічне відставання, недосконалість інфраструктури ринку, повільне становлення інтегрованих об'єднань та значні відмінності у культурі споживання м'яса в Україні та світі.

За відносної подібності з провідними країнами-виробниками м'яса у природно-кліматичних умовах технологічний рівень виробництва є одним із ключових факторів формування експортного потенціалу. Домінування екстенсивних моделей розвитку тваринництва в останні роки та технологічне відставання галузі призводять до зниження ефективності м'ясного підкомплексу України.

Суттєво знижує поточну оцінку експортного потенціалу вітчизняного м'ясопродуктового підкомплексу АПК невідповідність інфраструктури ринку цілям суттєвого нарощування експорту. Великі українські приватизовані м'ясокомбінати, що традиційно виконували роль універсальних інституцій як при просуванні продукції на місцеві ринки кінцевого споживання, так і при переміщенні на великі відстані значних обсягів продукції в напівтушах та розрубах фінансово ослабли, технологічно застаріли і не сформували відповідної сучасним ринковим умовам системи стабільного сировиного постачання. Створення нових і відновлення переробних потужностей, орієнтованих на експорт у складі вертикальних об'єднань, поки що не відбувається. Нові канали утворилися за рахунок двох домінуючих зустрічних тенденцій до вертикальної інтеграції на корпоративній основі. З одного боку, володіння великою кількістю роздрібних магазинів дозволяє холдингам уніфікувати стандарти, централізувати функції контрактування, замовлення, розрахунків за постачання, після чого просунутись по вертикалі вниз на етап централізованих закупівель і доставок між магазинами власної мережі, створення м'ясопереробних цехів вторинної переробки та фасування. З другого боку, великі сільгосппідприємства по вирощуванню худоби просуваються по горизонталі дещо доверху до забою (первинної переробки), розвалки та ковбасно-консервного виробництва (вторинної переробки). Кооперація між невеликими господарствами або ж між особистими господарства в кооперуванні зусиль з первинної переробки своєї продукції практично не відбувається (рис. 3).

За такого перебігу подій з переформатування маркетингових вертикалей тенденція централізованого роздрібу до „інтеграції вниз” виключає можливості новоствореного каналу зберігати орієнтацію як на внутрішній, так і на зовнішній ринки. Аналогічно, можливості новостворених каналів, що виникають за рахунок залучення виробників у подальшу інтеграцію доверху на стадію власної вторинної переробки, втрачаються внаслідок значної відмінності в культурі кінцевого споживання м'яса в Україні (пострадянських державах) та інших країнах світу. Вбудовані в нові інтегровані вертикалі підприємства первинної переробки - бійні, продукцією яких на виході є м'ясо в напівтушах, та, особливо, вторинної переробки, що виробляють м'ясо в розрубах, орієнтовані переважно на потреби внутрішнього ринку.

В Україні, як і в інших країнах, що входили до складу колишнього Радянського Союзу, встановилась суттєво відмінна від інших країн світу культура споживання, з високою часткою ковбасних виробів та тушкованої продукції. Це великою мірою позначилося на технологічній структурі переробних потужностей як м'ясокомбінатів, збудованих за часів планової економіки, так і на новостворених після 1991 року. Конфігурація кінцевого споживання не формує на внутрішньому ринку умови конкуренції в низьковитратному та швидкому просуванні свіжого й охолодженого м'яса в роздрібну мережу, найбільш типового каналу просування продукції в інших країнах світу, в першу чергу - в розвинених країнах як потенційних імпортерах українського м'яса. Суттєва маркетингова відмінність внутрішніх каналів негативно позначається на експортному потенціалі.

З урахуванням зовнішніх факторів формування експортного потенціалу м'ясної продукції в Україні на світовому ринку м'яса та м'ясопродуктів основними конкурентами України є Бразилія, Китай, Аргентина, США. Наша країна в порівнянні з цими державами не має суттєвих відмінностей у стартових умовах виробництва свинини та м'яса птиці: дешеві корми (великий обсяг виробництва фуражного зерна), відносно дешева робоча сила, що значно знижує витратність виробництва м'яса. Єдиним відмінним фактором, що об'єктивно здорожує в Україні вирощування великої рогатої худоби порівняно із зазначеними країнами, є її прив'язне утримання.

Важливим принципом впливу на розвиток м'ясопродуктового підкомплексу є досягнення збалансованості факторів, які формують його експортний потенціал. Необхідною умовою створення потужного експортного потенціалу м'ясної продукції є досягнення стану, за якого формується порівняно стала взаємна рівновага структурних елементів економічної системи м'ясної галузі. Спрямовуючи зусилля на нівелювання обмежуючої дії лише одного із факторів, не слід розраховувати на помітний результат у прирості експортного потенціалу в цілому. Навіть в умовах високої експортної орієнтації галузі об'єктивною є потреба в постійному коригуванні співвідношень певних структурних елементів економічної системи галузі.



Рис.3. Організаційно-маркетингова схема м'ясопродуктового під комплексу

Проведені нами дослідження констатують, що в Україні відбулася суттєва лібералізація експортної політики стосовно сільськогосподарської продукції, але не запроваджена ефективна політика стимулювання експорту, внаслідок чого український агропродовольчий сектор відносно слабо інтегрований у світову міжнародну торговельну систему. Перші роки членства України в СОТ свідчать про відставання процесів формування національного ринку продукції тваринництва, насамперед у питаннях теорії і використання світового досвіду. До складних і невизначених положень слід віднести і недосконалість механізму захисту інтересів товаровиробників у зовнішньоекономічній діяльності.

Наслідки від вступу України до СОТ для подальшого формування та реалізації експортного потенціалу галузі тваринництва тепер залежать від багатьох додаткових факторів. На результативність зовнішньоторговельного експорту продукції тваринництва насамперед впливатимуть рівень та якість державної політики в цілому та торгової політики зокрема, особливо в період перших років членства в організації. Подальша лібералізація торгівлі здатна витіснити з внутрішнього ринку значну кількість вітчизняної м`ясної продукції, яка не може поки що ефективно конкурувати з імпортною без своєчасних та відповідних дій уряду, що негативно вплине на ефективність виробництва м'яса в цілому, а не лише на ефективність експортної діяльності. Тому важливо забезпечити економічне обґрунтування забезпечення підтримки виробництва м'яса, брати інші, ефективніші засоби стимулювання виробників до конкурентного вдосконалення.

Варто зазначити, що умови вступу до СОТ для вітчизняного виробника продукції тваринництва досить жорсткі, і можливості як тарифного, так і нетарифного захисту внутрішнього ринку м'яса від імпортної продукції обмежені. В цих умовах, основні зусилля мають зосереджуватися на прискоренні гармонізації законодавства у сфері безпеки та якості продовольчої продукції і запровадженні міжнародних стандартів вітчизняними виробниками.

Результати досліджень доводять невідкладну необхідність зміни векторів державної політики у тваринництві та м'ясопереробці за такими напрямками: стимулювання ефективних каналів переробки та просування свіжого й охолодженого м'яса, заохочення до впровадження та імпорту передових вітчизняних і зарубіжних технологій низьковитратного вирощування худоби та переробки м'яса, перехід до практики надання стимулюючих дотацій за підвищення ефективності виробництва та зниження собівартості продукції. Потребує уточнення позиція держави щодо необхідності участі в реструктуризації великих пострадянських м'ясопереробних комплексів та її можливостей у підтримці створення сучасних виробництв із первинної переробки м'яса при великих підприємствах і переробних кооперативах малих і середніх виробників із вирощування худоби та птиці. Зважаючи на досвід багатьох країн, одним із ключових механізмів державної політики у тваринництві та м'ясопереробці могло б бути створення й підтримка розвитку професійних і міжпрофесійних об'єднань виробників та переробників м'яса, переважне наділення їх функціями промоутування вітчизняної продукції на цільових закордонних ринках, часткове - функціями розробки стандартів і контролю за їх дотриманням.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці теоретико-методичних підходів та пропозицій щодо процесів формування та реалізації експортного потенціалу м'яса і м'ясопродуктів та визначенні ролі держави в їх регулюванні, прогнозуванні тенденцій розвитку, вирішенні проблем, пов'язаних з просуванням продукції на зовнішні ринки, що має вагоме значення для розвитку м'ясопродуктового підкомплексу України.

1. Експортний потенціал - складову частину економічного потенціалу країни слід розглядати як здатність суспільного виробництва (підприємств, галузей і економіки в цілому), в межах певної території виробляти і реалізовувати на конкретних закордонних ринках у перспективі конкурентоспроможні товари і послуги при досягнутому рівні розвитку економіки і системи організаційно-економічної підтримки експорту.

2. Експортний потенціал є складною динамічною системою, що характеризує не лише об'єкт або його елементи, а й здатність системи адаптуватися до процесів, що відбуваються. Формування та реалізація експортного потенціалу галузі зумовлюється двобічною природою формування та реалізації експортного потенціалу галузі, що визначаються комплексом зовнішніх і внутрішніх факторів. Визначальними внутрішніми факторами є виробничі, технологічні, управлінські, природно-ресурсні фактори та рівень державного регулювання. Серед зовнішніх факторів найсуттєвішими слід розглядати конкурентів, вимоги, ємність специфіку цільових закордонних ринків споживання.

3. Після відходу від принципів планового ведення господарства відбулася руйнація господарських зв'язків і поступове зменшення поголів'я худоби і птиці та виробництва м'ясної продукції. За ринкових умов діяльності, підприємства, що займаються вирощуванням і реалізацією худоби та птиці, зазнали впливу тенденції значного збільшення собівартості порівняно із зростанням цін, що призводить до збитковості виробництва і, в свою чергу, до втрати довгострокових мотивацій розширеного ведення тваринництва та скорочення кількості сільськогосподарських підприємств, які займаються вирощуванням худоби і птиці. Суттєві зміни в каналах реалізації худоби і птиці відбувалися паралельно зміні форм власності м'ясопереробних підприємств. Виникли нові маркетингові вертикалі в галузі, які розмежували переробку на первинну прифермську та вторинну на базі м'ясоцехів великих централізованих супермаркетів.

4. В умовах ринкових відносин виробники м'яса та приватизовані великі м'ясопереробні підприємства - ключовий структурний елемент традиційного каналу просування продукції - почали працювати і реалізовувати продукцію самостійно, що зумовило проблему налагодження стабільної співпраці по вертикалі між учасниками ринку на довгостроковій контрактній основі - нових мотиваційних засадах. Найпомітнішою формою прояву тенденції найбільших товаровиробників до вертикальної інтеграції стало виникнення великих вертикально-інтегрованих об'єднань.

5. Український ринок м'яса зазнав значних змін, які в результаті реформи в аграрному секторі економіки стали передумовою зміщення акцентів виробництва м'яса від колективних господарств і державних підприємств у бік приватних виробників різних організаційних форм господарювання. За майже двадцятирічний період становлення ринкових відносин все ще не спостерігається ознак відновлення довгострокового сталого розвитку виробництва м'яса в Україні, що призводить до зниження частки споживання вітчизняного м'яса та збільшення його імпорту, суттєвого згортання експортних позицій, що характеризується як негативна тенденція.

6. Результати дослідження показали, що протягом першого десятиріччя з початку формування ринкового середовища відбулося суттєве зниження експортного потенціалу м'ясопродуктового підкомплексу АПК України. Лібералізація торгівлі за умов членства в СОТ підвищує необхідність проведення оцінки експортного потенціалу галузі та опрацювання комплексу заходів щодо формування та реалізації експортного потенціалу.

7. Розроблений і запропонований в дисертаційному дослідженні комбінований підхід до оцінки експортного потенціалу м'ясної продукції дозволив виділити суттєво та помірно стримуючі фактори і фактори позитивного впливу на нього. Найбільш суттєво на зниження оцінки експортного потенціалу галузі останніх десятиріч вплинула група внутрішніх факторів, до яких віднесено фактори технологічного відставання, інфраструктурної невідповідності вітчизняної системи переробки та просування продукції експортним потребам, повільне становлення інтегрованих об'єднань та інтеграції в цілому, значна відмінність у культурі споживання м'яса та м'ясної продукції в Україні поряд з іншими пострадянськими державами та в інших країнах світу. Останній, як найбільш проблемний фактор, по можливості має бути швидко нівельованим з огляду на його негативний вплив на рівень експортного потенціалу. До факторів, що помірно стримують експортний потенціал галузі, віднесено фактори державного регулювання, низької ринкової адаптивності управління підприємствами та їх об'єднаннями й неузгодженості внутрішніх і міжнародних стандартів.

8. Зовнішня група факторів у цілому більш сприятлива для формування як поточної оцінки експортного потенціалу, так і можливостей до її зростання. На світовому ринку м'яса та м'ясопродуктів основними конкурентами України є Бразилія, Китай, Аргентина, США, які і в подальшому будуть зміцнювати свої позиції. Враховуючи виробничі витрати, швидкість доставки до ринку збуту м'яса та традиційну культуру споживання, слід зазначити, що найбільш привабливим для України по всіх видах м'яса та м'ясопродуктів, крім замороженої яловичини, є ринок Російської Федерації та інших пострадянських країн. Багаторічні прогнози розвитку світового ринку м'яса є сприятливими щодо довгострокових перспектив для України, поряд із країнами пострадянського простору та Китаю, в експорті курятини - у країни ЄС, країни Близького Сходу та Африки, інші країни Азії, а в експорті свинини - у країни ЄС, деякі не мусульманські країни Африки та Азії.

9. Членство України в СОТ у контексті можливостей реалізації вітчизняним АПК свого експортного потенціалу є вагомим фактором для прискорення нарощування обсягів експорту, м'ясної продукції, та надає сучасний інструментарій протидії зокрема можливому протекціонізму власній продукції з боку країн, що традиційно утримують позиції світових лідерів - експортерів. Україна початково опинилась в нерівних стартових умовах щодо можливостей захисту внутрішнього ринку та підтримки експорту порівняно із провідними гравцями на міжнародному ринку продукції тваринного походження. Однак ця особливість перебігу подій не матиме характеру категоричної перепони для українського експорту за умови, якщо ефективно та швидко задіяти сучасні важелі державної політики, що знівелюють негативний вплив вищезазначеної групи внутрішніх факторів на експортний потенціал галузі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Логоша Р. В. Деякі аспекти конкурентоспроможності продукції тваринництва в умовах вступу до СОТ / Р. В. Логоша //Збірник наукових праць ЛНАУ/ за ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: ЛНАУ. - 2009. Т. 2. - С.85-90 (0,4 д.а.).

2. Логоша Р.В. Державна підтримка сільського господарства в умовах членства України в СОТ / Р.В. Логоша // Вісник БДАУ: Зб. Наук. праць. - Біла Церква. - 2009. - Вип. 63. - С.132-136 (0,4 д.а.).

3. Логоша Р. В. Експорт сільськогосподарської продукції в умовах європейської інтеграції / Р. В. Логоша //Науковий вісник НУБіПУ. Київ. - 2009. - Вип. 142. частина 1. - С. 120-125 (0,30 д.а.).

4. Логоша Р. В. Стан та стратегія розвитку м'ясопродуктового підкомплексу України / Р. В. Логоша // Стратегія розвитку України. - 2009. №1-2. - С. 454-458 (0,39 д.а.).

5. Логоша Р. В. Аналіз сучасного стану експорту м'ясної продукції/ Р. В. Логоша // Економіка АПК. - 2009. - № 10. - С. 120-123 (0,28 д.а.).

Тези науково-практичних конференцій:

6. Логоша Р.В. Експортний потенціал продукції тваринництва: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [„Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні”], (Київ, 9-10 квіт. 2009р.) / Р.В. Логоша. -К.: НУБіПУ, 2009. - 12 с.

7. Логоша Р.В. Державна підтримка сільського господарства в умовах членства України в СОТ: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф. [„Напрями забезпечення сталого розвитку аграрного сектору”], (Біла Церква, 16 - 17 черв. 2009р.) /Р.В. Логоша. БДАУ. - Біла Церква, 2009. - 18 с.

8. Логоша Р.В. Формування експортного потенціалу АПК України: матеріали I Всеукр. наук.-практ. конф. [„Перспективні напрямки розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва”], (Тернопіль, 23-24 верес. 2009р.: тези доп.) / Р.В. Логоша. -Тернопіль: ТІ АПВ УААН, ФАЕМ ТНЕУ, 2009. - С.227-230 (0,19 д.а.).

9. Логоша Р.В. Наслідки набуття членства України в СОТ для галузей тваринництва: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (у заочній формі) [„Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансово-економічної кризи”]: тези доп. / Р. В. Логоша -К.: ННЦ ІАЕ УААН, 2009. -442 с. С.45-48 (0,15 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Логоша Р.В. Формування експортного потенціалу м'ясної продукції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методичних та практичних підходів до формування експортного потенціалу м'ясної продукції. Визначено сутність та фактори, що зумовлюють цей процес. Досліджено вплив комплексу економічних, організаційно-правових та адміністративних методів державного регулювання на формування й реалізацію експортного потенціалу м'ясопродуктового підкомплексу України.

Проведено аналіз сучасного стану господарської діяльності підприємств досліджуваного підкомплексу України. Досліджено тенденції та специфіку експортної діяльності м'ясопереробних підприємств. Виявлено фактори, що стримують процеси формування та реалізації експортного потенціалу м'ясопродуктового підкомплексу України.

Розроблено комбіновану оцінку експортного потенціалу м'ясної продукції. Визначено перспективи розвитку експортної діяльності м'ясопереробних підприємств.

На основі дослідження виявлено і запропоновано заходи щодо розвитку й активізації використання експортного потенціалу м'ясної продукції.

Ключові слова: експорт, потенціал, експортний потенціал, м'ясопродуктовий підкомплекс, м'ясопереробне підприємство.

АННОТАЦИЯ

Логоша Р.В. Формирование экспортного потенциала мясной продукции. - Рукопись.