Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 336.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління оборотним капіталом промислових підприємств

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Лиса Олена Володимирівна

Маріуполь - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Малигіна Валентина Дмитрівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, докторант.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Череп Алла Василівна, Запорізький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів і кредиту;

кандидат економічних наук, доцент Зборовська Ольга Михайлівна, Дніпропетровський університет економіки та права Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економіки підприємства.

Захист відбудеться 09 червня 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7, ауд. бл. А-1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий 07 травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ринкові принципи господарювання змінили умови функціонування підприємств. Запорукою їх стабільного розвитку є фінансова стійкість, за якої, раціонально керуючи фінансовими ресурсами, апарат управління підприємства здатний забезпечити планомірний і стабільний процес виробництва продукції. Матеріальною основою безперебійного функціонування суб'єктів господарювання є оборотний капітал, тобто фінансові ресурси, вкладені в оборотні активи, які перебувають у розпорядженні підприємства та є достатніми для здійснення господарської й фінансової діяльності з метою отримання прибутку.

У процесі функціонування промислового підприємства оборотний капітал за умови його самозростання в процесі кругообігу набуває таких форм: оборотних коштів, які опосередковують виробництво й продаж продукції (товарів), тобто забезпечують операційну діяльність, та коштів, не залучених до основної діяльності підприємства, які використовують на фінансовому ринку для інвестування у фінансові інструменти. Найважливішою частиною оборотного капіталу промислового підприємства є саме оборотні кошти, які забезпечують безперервність процесу виробництва. Від того, наскільки обґрунтований їх розмір і склад з урахуванням особливостей функціонування підприємства, залежить ефективність діяльності самого підприємства.

Особливості формування та використання оборотних коштів підприємств ще за часів існування Радянського Союзу вивчали такі дослідники, як С.Б. Барнгольц, П.Г. Бунич, В.Л. Перламутров, Л.Х. Соколовський, П.Н. Жевтяк, А.В. Курьянов, О.І. Лученок, Н.С. Шумов та інші. Проблемам управління оборотними коштами присвячені також праці сучасних вітчизняних та закордонних науковців і практиків, зокрема В.М. Андрієнко, Л.М. Бабича, І.О. Бланка, І.Т. Балабанова, О.М. Бандурки, Н.М. Бондаря, В.В. Бочарова, Ю.А. Долгорукова, О.В. Єфімової, М.І. Іванової, Г.Г. Кірейцева, В.В. Ковальова, М.Я. Коробова, О.П. Крайнік, Л.В. Пан, А.М. Поддєрьогіна, А.Р. Радіонова, О.В. Савчука, Р.С. Сороки, О.С. Стоянової, В.М. Ткаченко, А.Д. Шеремета, Дж.К. Ван Хорна, А.М. Хоріна, Г.В. Хомкалова, А.В. Чупіса, А.П. Шило та ін. У цих роботах відображений вітчизняний і закордонний досвід обґрунтування сутності процесу формування оборотних коштів підприємства. Однак оборотні кошти в цих роботах, по-перше, розглядаються не як інтенсивна, найбільш активна, значуща частина механізму управління підприємством, а як екстенсивний економічний складник фінансових ресурсів підприємства; по-друге, при обґрунтуванні розміру оборотних коштів не враховуються специфічні особливості функціонування українських підприємств на сучасному етапі (недостатність інвестиційних коштів, наявність дебіторської й кредиторської заборгованості, інфляція, недосконале податкове законодавство, ускладнений доступ до кредитних ресурсів тощо).

Вивчення існуючих у даний час методів обґрунтування розміру й напрямків використання оборотних коштів на підприємствах з різними типами виробництва приводить до висновку про необхідність розробки нового організаційно-методичного забезпечення формування оборотних коштів, джерел їх фінансування та напрямків використання, адекватного сформованим у ринковій економіці організаційно-економічним, технологічним та іншим особливостям функціонування підприємств.

Ефективне управління оборотним капіталом промислового підприємства передбачає пошук і залучення джерел його формування, а також раціональне його розміщення в поточних активах підприємства. Недостатня теоретична й практична розробка проблем управління оборотним капіталом з урахуванням особливостей функціонування підприємств у ринкових умовах і необхідність розробки організаційно-методичного забезпечення формування й використання оборотних коштів обумовили актуальність теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та логіку побудови.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових розробок кафедри фінансів Дніпропетровського національного університету, а саме: науково-дослідної роботи на тему: “Фінансово-економічні проблеми становлення та розвитку підприємництва в Україні” (номер державної реєстрації 0103U000550), у межах якої здобувачем обґрунтовані теоретичні й методичні підходи до здійснення попереднього аналізу ефективності використання оборотного капіталу, а також запропонований методичний підхід до оцінки зміни ефективності використання оборотних коштів підприємства в результаті дії техніко-економічних факторів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування й розробка теоретико-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу управління оборотним капіталом вітчизняних промислових підприємств.

Реалізація поставленої мети обумовила вирішення наступних завдань дослідження:

- дослідити економічну сутність оборотного капіталу та оборотних коштів;

- проаналізувати існуючі підходи до управління оборотним капіталом підприємства;

- надати рекомендації щодо розвитку методичних підходів до нормування окремих елементів оборотних коштів;

- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення методичних підходів до планування та оптимізації обсягу прямих витрат підприємства;

- визначити особливості здійснення попереднього аналізу ефективності використання оборотного капіталу;

- систематизувати показники ефективності використання оборотного капіталу, що враховують уплив техніко-економічних факторів;

- визначити вплив структури оборотного капіталу на показники ліквідності підприємства;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення процесу управління дебіторською заборгованістю на вітчизняних промислових підприємствах;

- обґрунтувати методичні підходи до організації планування потреби підприємства в оборотному капіталі.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес управління оборотним капіталом промислового підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні положення, методи та інструменти, що забезпечують ефективне управління оборотним капіталом промислового підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною базою дослідження є сучасні досягнення фінансової науки, зокрема фінансового менеджменту, закордонний та вітчизняний досвід управління формуванням і використанням оборотного капіталу підприємства. У роботі використані методи: системного аналізу - при дослідженні основних складників системи управління оборотним капіталом; абстракції - при визначенні сутнісних ознак оборотного капіталу промислового підприємства; економіко-математичного моделювання - при визначенні впливу факторів на величину оборотного капіталу підприємства та його окремих елементів, а також при оперативному плануванні прямих витрат підприємства на виробництво продукції; метод ситуаційного аналізу - при обґрунтуванні співвідношення оборотних коштів у дебіторській та кредиторській заборгованості підприємства; метод екстраполяції - при перспективному прогнозуванні обсягу елементів оборотних коштів.

Інформаційною основою дисертаційної роботи послужили законодавчі й нормативні документи, матеріали фінансової й статистичної звітності підприємств, матеріали Держкомстату України, енциклопедична й довідкова література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на підставі подальшого розвитку теоретичних положень та методичних підходів щодо процесу управління оборотним капіталом промислового підприємства, зокрема його формування й використання в сучасних умовах господарювання, обґрунтовані й виносяться на захист такі наукові положення:

вперше:

- запропоновано методичний підхід до визначення величини недоотриманого прибутку, зумовленого наявністю в підприємства дебіторської заборгованості, в основу якого покладено альтернативність інвестування дебіторської заборгованості підприємства в його виробничий процес з метою випуску продукції, що дає можливість визначити потенційні резерви скорочення потреби підприємства в оборотному капіталі;

удосконалено:

- визначення поняття “оборотний капітал”, в якому на відміну від застосовуваних раніше визначень підкреслено його двоєдину сутність, а саме: як сукупності майнових цінностей, розміщених в активах підприємства, і як джерел їх формування, що обумовлено нерозривністю процесу його формування й використання;

- методичні підходи до оптимізації величини оборотних коштів на підставі використання модифікованої системи кайзен-костингу, в основу якої покладено мінімізацію запасів, що дозволяє на підставі поетапного зниження витрачання оборотних коштів (за окремими їх елементами) досягти певного їх цільового рівня та забезпечити визначений рівень собівартості продукції;

- систему показників ефективності використання оборотного капіталу за рахунок введення в неї взаємопов'язаних індивідуальних та узагальнюючих показників, що дозволяє врахувати вплив різноманітних техніко-економічних факторів на ефективність використання оборотного капіталу та дати їй комплексну оцінку;

дістали подальшого розвитку:

- організаційно-методичне забезпечення нормування оборотних коштів у виробничих запасах, незавершеному виробництві, запасах готової продукції, яке ґрунтується на логістичному підході до визначення відповідних кількісних показників (нормативів), описує весь кругообіг оборотних коштів та враховує щоденні зміни потреби підприємства в них, що сприяє оперативному визначенню поточної потреби підприємства в оборотних коштах за їх елементами;

- методичні підходи до врахування впливу структури оборотних коштів на показники ліквідності підприємства при прийнятті конкретних управлінських рішень щодо оптимізації потреби підприємства в оборотному капіталі, який базується на врахуванні частки власних оборотних коштів у загальному обсязі поточних активів підприємства та коефіцієнта оборотності оборотних коштів при розрахунку показників ліквідності (платоспроможності) підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Розглянуті теоретичні аспекти й розроблені елементи організаційно-методичного забезпечення формування й використання оборотних коштів підприємства можуть бути застосовані при визначенні розміру й структури власних і позикових джерел формування оборотного капіталу підприємства, їх цільового авансування у виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, а також частки статутного капіталу, необхідного для фінансування оборотних коштів підприємства, що в остаточному підсумку дозволить забезпечити його ефективне функціонування.

Так, запропоновані здобувачем методичні підходи до здійснення планування потреби підприємства в оборотному капіталі знайшли застосування в практичній діяльності ТОВ “Універсал-центр” (довідка №17/09 від 12.10.2009 р.). Обґрунтовані автором методичні підходи до визначення потреби підприємства в оборотних коштах при реалізації інвестиційного проекту впроваджені в практичну діяльність ТОВ “Промметиз” (акт впровадження №27/11-01 від 10.11.2009 р.). Крім того, запропонована здобувачем методика попереднього аналізу ефективності використання оборотних коштів використовується в діяльності з управління капіталом ТОВ НВП “Формат-сервіс” (довідка №12/2009 від 29.10.2009 р.).

Теоретичні засади управління оборотним капіталом промислового підприємства, наведені в дисертації, рекомендовані до використання в навчальному процесі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара при розробці навчально-методичних комплексів і викладанні дисциплін “Фінанси” та “Фінанси підприємств” (довідка №11 від 04.12.2009 р.).

Загалом результати дослідження можуть бути використані в практиці управління фінансово-господарською діяльністю підприємств. Упровадження рекомендованих у дисертації положень у практику управління підприємством дозволить підвищити економічну обґрунтованість бізнес-планів та інвестиційних проектів, погодити планові й фактичні показники використання оборотного капіталу з нормативними, виявити резерви зростання рентабельності й фінансової стійкості підприємства.

Особистий внесок здобувача в досліджувану проблему полягає в розробці теоретичних та методичних положень щодо удосконалення управління оборотним капіталом промислового підприємства за рахунок раціоналізації джерел його формування та підвищення ефективності його використання. Наукові положення, розробки, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати й основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на 9 міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково-практичних конференціях і семінарах, у тому числі: на VIII Міжнародній конференції “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м. Жовті Води, 2005 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), V Міжнародній науковій конференції “Проблеми економіки транспорту” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), Міжнародній науковій конференції “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми формування нової економіки ХХІ століття” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.).

Публікації. Основні ідеї, положення й висновки дисертаційної роботи опубліковано в 16 наукових працях, з яких 7 статей у фахових виданнях і 9 тез доповідей. Загальний обсяг публікацій становить 4,3 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Текст дисертації викладений на 180 сторінках друкованого тексту. Робота містить 21 таблицю, розташовану на 19 сторінках, 14 рисунків - на 12 сторінках. Список використаних джерел, що складається зі 177 найменувань, подано на 15 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні аспекти процесу управління оборотним капіталом підприємства” розглянута сутність та основні складники оборотного капіталу, джерела формування та напрями використання оборотного капіталу підприємства, виявлені характерні риси та розглянуті складові елементи системи управління оборотним капіталом підприємства.

При визначенні змісту поняття “оборотний капітал” слід зазначити, що в економічній літературі немає єдиного трактування цієї категорії. В якості синонімів використовуються терміни: оборотний капітал, оборотні кошти, оборотні активи, мобільні кошти, поточні активи тощо. Розглянувши позиції провідних вітчизняних та закордонних учених щодо визначення цього поняття, у дослідженні узагальнено сутність, характерні особливості й значення оборотного капіталу в такому визначенні: оборотний капітал - це майнові цінності, споживані однократно, створені за рахунок авансування грошових коштів і прирівняних до них засобів, призначені для забезпечення безперервності планомірного процесу виробництва й реалізації продукції з метою отримання прибутку, до складу яких входять такі елементи: запаси сировини й матеріалів; запаси незавершеного виробництва; запаси готової продукції на складі; витрати майбутніх періодів; товари відвантажені; дебіторська заборгованість; грошові кошти (в касі й на розрахункових рахунках). У пропонованому визначенні відображена двоєдина сутність оборотного капіталу - як сукупності джерел його формування та як майнових цінностей, розміщених в активах підприємства.

Для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства й поліпшення якості управлінських рішень у дисертації наведена відповідна система управління оборотним капіталом, визначена як сукупність процесів розробки й реалізації управлінських впливів при формуванні та використанні оборотного капіталу, безпосередньо спрямованих на виконання функцій управління й досягнення поставлених цілей в конкретних умовах місця й часу. Вищезазначена система включає в себе такі складники: управління запасами (сировини й матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції), управління дебіторською заборгованістю, управління грошовими коштами, управління фінансуванням оборотних активів.

Підвищення ефективності функціонування цієї системи пов'язане насамперед з реалізацією ряду вимог: інтегрованість із загальною системою управління підприємством; комплексний характер формування управлінських рішень; високий динамізм, що враховує зміну факторів зовнішнього та внутрішнього середовища; орієнтованість на цілі розвитку підприємства.

У другому розділі “Організаційно-методичне забезпечення формування та аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства” на підставі аналізу діючих методик нормування оборотних коштів запропоновані заходи щодо їх удосконалення; для оптимізації потреби підприємства в оборотних коштах розроблені методичні підходи до планування прямих витрат підприємства на підставі застосування ланцюгової матричної моделі та системи кайзен-костингу; на основі узагальнення діючих методик аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства запропоновані методичні підходи до здійснення попереднього аналізу ефективності; запропонована класифікація факторів, що впливають на зміну ефективності використання оборотного капіталу.

На основі аналізу існуючої практики процесу обґрунтування розміру оборотних коштів підприємств зроблений висновок про те, що діючі методи їх кількісної оцінки не враховують певних організаційно-технічних, фінансових та інших особливостей функціонування об'єкта, які спричиняють суттєвий вплив на величину потреби підприємства в оборотних коштах. З метою усунення недоліків існуючої процедури нормування оборотних коштів у межах дисертаційної роботи запропоноване організаційно-методичне забезпечення, що описує весь кругообіг оборотних коштів, враховує щоденні зміни потреби підприємства в них, орієнтує на джерела реальної інформації і дає можливість одержання числового значення. Основними складниками організаційно-методичного забезпечення є:

методика розрахунку нормативу оборотних коштів у виробничих запасах та визначення на її основі рівня запасів, що забезпечують при відомих умовах постачання й витрачання ресурсів безперервний виробничий процес підприємства;

методика розрахунку нормативу оборотних коштів у незавершеному виробництві, в основу якої покладена вартість виробничих запасів з урахуванням вартості обробки, для оперативного визначення вартості фактичних залишків незавершеного виробництва;

організаційно-управлінські підходи до процедури нормування оборотних коштів у запасах готової продукції з метою прискорення оборотності.

Для обґрунтованого визначення потреби підприємства в оборотному капіталі (зокрема за елементами “Запаси сировини й матеріалів”, “Запаси незавершеного виробництва”, “Витрати майбутніх періодів”) у роботі запропоновані методичні підходи до оперативного планування прямих витрат підприємства на підставі застосування ланцюгової матричної моделі, що має блоковий характер. Модель складається з чотирьох блоків, що являють собою систему взаємопов'язаних матриць, а саме: блок 1 - матеріали, блок 2 - машини й механізми, блок 3 - заробітна плата працівників, блок 4 - трудомісткість. Застосовуючи дану модель у практиці фінансового планування, можна визначити на планований період (рік з помісячною розбивкою) потребу підприємства в матеріалах і сировині, машинах і механізмах, а також трудових ресурсах, що дозволяє оптимізувати джерела їх фінансування.

У дослідженні запропоновано застосовувати систему кайзен-костингу для вирішення проблеми мінімізації прямих матеріальних витрат виробництва. Застосування кайзен-костингу припускає забезпечення необхідного рівня собівартості продукції та пошук можливостей зниження витрат до певного цільового рівня, тобто цільового зниження окремих статей витрат і собівартості в цілому в процесі виробництва. Цей підхід дозволить також знизити потребу в оборотному капіталі за елементами “Запаси сировини й матеріалів”, “Запаси незавершеного виробництва”, “Витрати майбутніх періодів”, а також частково за елементами “Запаси готової продукції на складах” та “Товари відвантажені”. У дисертації також запропонований алгоритм застосування модифікованої системи кайзен-костингу для поетапного зниження окремих елементів оборотних коштів підприємства.

У роботі визначено, що аналіз ефективності використання оборотного капіталу підприємства являє собою процес дослідження економічної інформації з метою: об'єктивної оцінки досягнутого рівня ефективності використання оборотного капіталу, а також його зміни в порівнянні з попереднім періодом, плановими й нормативними показниками; поліпшення фінансово-економічного стану підприємства, а саме: зниження собівартості, підвищення рентабельності, фінансової стійкості й платоспроможності. Основними завданнями аналізу ефективності використання оборотного капіталу є: оцінка складу, структури й динаміки оборотного капіталу, тенденцій і факторів їх зміни; оцінка відповідності фактичних запасів оборотних коштів нормативній і плановій потребі в них; встановлення обґрунтованості планових і нормативних показників оборотного капіталу; оцінка достатності власних і позикових джерел для формування оборотного капіталу; оцінка досягнутого рівня ефективності використання оборотного капіталу; аналіз впливу інвестиційних проектів та основних техніко-економічних факторів на зміну ефективності використання оборотного капіталу; розрахунок впливу зміни ефективності використання оборотного капіталу на показники діяльності підприємства; виявлення внутрішньовиробничих резервів і розробка управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності використання оборотного капіталу, зниження собівартості, збільшення прибутку й рентабельності та поліпшення фінансового стану підприємства; підвищення економічної обґрунтованості бізнес-плану (фінансового плану) в частині, спрямованій на розрахунок потреби в джерелах фінансування поточної діяльності.

У дисертаційному дослідженні показано, що економічний аналіз оборотного капіталу є найважливішим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів поліпшення фінансового стану підприємства, інструментом обґрунтування управлінських рішень, засобом побудови прогнозного балансу. Доведено, що економічний аналіз доцільно використовувати не тільки як інструмент оцінки досягнутого рівня ефективності використання оборотного капіталу, але й для вивчення його змін під дією техніко-економічних факторів.

За умов упровадження в практику господарювання певного управлінського рішення доцільно здійснювати попередній та наступний аналіз. Попередній аналіз ефективності використання оборотного капіталу, як зазначено в роботі, має проводитися на стадії, що передує реалізації певного управлінського (фінансового чи господарського) рішення. Він включає п'ять основних послідовних етапів.

У дисертації зазначено, що ефективність використання оборотного капіталу не залишається постійною, а змінюється з часом під впливом різних техніко-економічних факторів. У роботі запропонована класифікація факторів, що впливають на зміну ефективності використання оборотного капіталу, за такими групами: фактори підвищення технічного рівня виробництва; фактори удосконалення організації виробництва, праці й управління; фактори зміни обсягу й структури продукції; галузеві та інші фактори.

Ця класифікація дозволяє для всіх ланок управління виробництвом і на всіх етапах розробки планів і проектів простежити взаємозв'язок факторів з господарською діяльністю підприємства. Роль аналізу полягає в тому, щоб виявити вплив цих факторів на зміну узагальнюючих та індивідуальних показників ефективності, які характеризують швидкість проходження коштів через окремі стадії кругообігу, а також уплив окремих факторів на загальну оборотність.

У роботі запропонована система індивідуальних і узагальнюючих показників оцінки ефективності використання оборотного капіталу підприємства. Індивідуальні показники призначені для оцінки ефективності використання окремих елементів оборотного капіталу та її зміни внаслідок дії техніко-економічних факторів, включаючи реалізацію інвестиційних проектів.

Для узагальнюючої оцінки ефективності використання всього оборотного капіталу та її зміни внаслідок дії техніко-економічних факторів можуть бути застосовані такі показники: тривалість у днях одного обороту оборотного капіталу та її зміна в порівнянні з базою за рахунок дії техніко-економічних факторів; економічний ефект від зміни оборотності (відносна економія / перевитрата оборотного капіталу) за рахунок дії техніко-економічних факторів; приріст рентабельності оборотного капіталу (підвищення ефективності використання оборотного капіталу) за рахунок дії техніко-економічних факторів; приріст рентабельності всього майна (капіталу) за рахунок зміни ефективності використання оборотного капіталу в результаті дії техніко-економічних факторів.

Взаємозв'язок між узагальнюючим та індивідуальними показниками оборотності може бути виражений лінійною залежністю, тобто, наприклад, тривалість обороту оборотного капіталу можна представити як суму тривалості оборотів його окремих елементів, скорегованих на відповідні поправочні коефіцієнти. Це дозволить визначити вплив змін в ефективності використання окремих елементів оборотного капіталу на зміну ефективності використання оборотного капіталу в цілому.

Наведена в роботі система показників дозволяє дати оцінку ефективності використання оборотного капіталу в цілому та окремих його елементів, а також змін у ефективності, зумовлених дією різноманітних техніко-економічних факторів; впливу змін у ефективності використання оборотного капіталу на основні показники діяльності підприємства; резервам підвищення ефективності використання оборотного капіталу.

У третьому розділі “Напрями удосконалення процесу управління оборотним капіталом промислового підприємства” запропоновані методичні підходи до управління впливом структури оборотних коштів на показники фінансового стану підприємства (зокрема показники ліквідності); на підставі аналізу співвідношення оборотних коштів у дебіторській і кредиторській заборгованості підприємства здійснене обґрунтування його раціонального рівня; на підставі врахування впливу факторів на величину окремих елементів оборотного капіталу запропоновані методичні підходи до планування перспективної потреби підприємства в оборотних коштах.

З метою визначення оптимальної величини оборотних коштів та забезпечення ліквідності підприємству в повсякденній діяльності необхідно мати можливість прогнозувати наслідки втрати ліквідності у вигляді додаткових витрат та періодичних зупинок виробничого процесу. Для досягнення цієї мети в роботі запропоновано методичний підхід до визначення рівня поточної ліквідності з урахуванням динаміки зміни обсягу й структури оборотних коштів. За умов несприятливого прогнозу керівництво підприємства може виправити потенційний складний фінансовий стан шляхом оперування структурою джерел фінансування оборотних коштів, змінюючи планований рівень коефіцієнта поточної ліквідності, та структурою оборотних активів, змінюючи необхідний рівень коефіцієнта поточної ліквідності. У дисертаційному дослідженні показано, що формування основної частки оборотних активів можна проводити за рахунок частини власних оборотних коштів, а також інвестуючи кошти в перспективні проекти й скорочуючи потребу в джерелах фінансування, прискорюючи оборотність оборотних активів, а за необхідності - здійснювати фінансування поточних активів за рахунок короткострокових позичок у вигляді кредитів банків, комерційних кредитів, державних кредитів (зокрема податкового інвестиційного кредиту) тощо.

Проведені в роботі розрахунки дозволили зробити висновок, що зростання оборотності поточних активів, частки власних оборотних коштів, темпу зміни обсягу продажів позитивно впливає на коефіцієнт поточної ліквідності.

Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується певним уповільненням платіжного обороту, спричиненим зростанням дебіторської заборгованості на підприємствах, що призводить до відволікання коштів з господарського обороту. При цьому підприємство зазнає непрямих утрат, що виражаються в наступному: збільшення терміну погашення дебіторської заборгованості спричиняє зниження доходу від коштів, вкладених у дебіторів (зі зниженням оборотності знижується й віддача); грошові кошти знецінюються у зв'язку з інфляцією (незважаючи на те, що рівень інфляції невисокий); виникає проблема пошуку відповідного джерела (або джерел) фінансування дебіторської заборгованості; зростають витрати, пов'язані з підтриманням певного рівня дебіторської заборгованості, оскільки всі джерела коштів мають власну ціну.

Дебіторська заборгованість як елемент оборотних коштів, відвернений з операційного процесу, призводить не тільки до іммобілізації коштів, але й до появи збитків і недоотриманого прибутку. Під збитками в даному випадку розуміються не отримані доходи, які певна особа одержала б при звичайних умовах обігу, якби її право не було порушено. Величина недоотриманого прибутку підприємства може бути визначена за формулами:

1. Розрахунок недоотриманого підприємством ефекту (Е) від неможливості інвестування дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями у виробничу діяльність:

Е = П - ПВ - ФУ, (1)

де П - сума додаткового прибутку, недоотриманого внаслідок неможливості збільшення обсягу виробництва;

ПВ - поточні витрати підприємства, пов'язані з організацією кредитування покупців та інкасацією боргу;

ФУ - сума прямих фінансових утрат від неповернення боргу покупцями.

2. Розрахунок суми недоотриманого прибутку, що припадає на одиницю дебіторської заборгованості (НП):

НП = Е / ДЗ, (2)

де ДЗ - середня сума дебіторської заборгованості.

У результаті аналізу динаміки простроченої кредиторської заборгованості постачальникам і дебіторської заборгованості покупців по основних сферах діяльності економіки в динаміці за декілька останніх років зроблений висновок про те, що дебіторську й кредиторську заборгованості необхідно аналізувати в сукупності. У роботі показано, що дебіторська заборгованість на підприємстві не повинна перевищувати рівня звичаїв ділового обороту, а кредиторська заборгованість - не перевищувати рівня стійких пасивів, що об'єктивно мають місце на підприємстві.

У дисертаційному дослідженні пропонуються методичні підходи до здійснення перспективного прогнозування обсягу оборотних коштів підприємства із застосуванням методу багатофакторного економіко-математичного моделювання, що базується на побудові економетричних моделей. Прогнозовану величину оборотних коштів підприємства можна виразити за допомогою формули:

ОбК = М + НЗВ + ГП + ВМП + ТВ + ДЗ + ГК, (3)

де М - вартість запасів сировини й матеріалів (Y₁);

НЗВ - вартість запасів незавершеного виробництва (Y₂);

ГП - вартість запасів готової продукції на складі (Y₃);

ВМП - витрати майбутніх періодів (Y₄);

ТВ - вартість товарів відвантажених (Y₅);

ДЗ - дебіторська заборгованість (Y₆);

ГК - грошові кошти (Y₇).

Спрогнозувавши значення кожного з цих показників з урахуванням факторів, що безпосередньо впливають на елементи оборотних коштів, та застосувавши формулу (3), отримаємо прогнозне значення обсягу оборотних коштів підприємства. У процесі дослідження були визначені фактори, що здійснюють вплив на величину кожного з вищезазначених елементів оборотних коштів. На підставі результатів проведеного експертного аналізу факторів, які впливають на обсяг кожного з елементів оборотних коштів, та з урахуванням необхідності кількісного вираження значень цих факторів було визначено фактори, що здійснюють найбільш суттєвий вплив на досліджувані показники.

Побудовані лінійні рівняння регресії дали змогу оцінити кореляційно-регресійну залежність між факторами й результуючими показниками (величинами елементів оборотних коштів), а застосування методу екстраполяції дало можливість отримати прогнозні значення цих показників. Таким чином, вищенаведена методика створює підґрунтя для здійснення більш якісного та адекватного планування потреби підприємства в оборотному капіталі.

Висновки

Проведене дисертаційне дослідження дало змогу обґрунтовано, з позиції системного підходу визначити шляхи вирішення теоретичних і методичних питань удосконалення процесу управління оборотним капіталом промислового підприємства на підставі раціоналізації його формування й використання в сучасних умовах господарювання, що буде сприяти підвищенню ефективності функціонування підприємства.

У результаті проведеного дослідження зроблені такі висновки та пропозиції:

1. Дослідження економічної сутності близьких за змістом категорій “оборотний капітал”, “оборотні кошти” та “оборотні активи” показало, що за наявності загальних рис їм притаманні певні особливості, які не дозволяють ототожнювати ці поняття. З метою більш ґрунтовного розуміння змісту поняття “оборотний капітал” з урахуванням цілей економічного аналізу доцільним уважається таке його визначення: оборотний капітал - це майнові цінності, споживані однократно, створені за рахунок авансування грошових і прирівняних до них засобів, призначені для забезпечення безперервності планомірного процесу виробництва й реалізації продукції з метою отримання прибутку, які включають у себе наступні елементи: запаси сировини й матеріалів; запаси незавершеного виробництва; запаси готової продукції на складі; витрати майбутніх періодів; товари відвантажені; дебіторську заборгованість; грошові кошти. У пропонованому визначенні відображена двоєдина сутність оборотного капіталу - як сукупності джерел його формування та як майнових цінностей, розміщених в активах підприємства.

2. Для забезпечення ефективної господарської діяльності підприємств важливе значення має раціональне управління оборотним капіталом. Аналіз існуючих підходів до управління оборотним капіталом підприємств показав, що науковці поки що не дійшли єдиної узгодженої точки зору з цього питання. Система управління оборотним капіталом підприємства може бути визначена як сукупність процесів розробки й реалізації управлінських впливів при формуванні та використанні оборотного капіталу, безпосередньо спрямованих на виконання функцій управління та досягнення поставлених цілей в конкретних умовах місця й часу. Підвищення ефективності функціонування цієї системи пов'язано з реалізацією ряду вимог: інтегрованість із загальною системою управління підприємством; комплексний характер формування управлінських рішень; високий динамізм, що враховує зміну факторів зовнішнього та внутрішнього середовища; орієнтованість на цілі розвитку підприємства.

3. Визначення потреби підприємства в оборотному капіталі здійснюється за допомогою нормування. З метою усунення недоліків існуючої процедури нормування оборотних коштів запропоноване організаційно-методичне забезпечення, що описує весь кругообіг оборотних коштів, враховує щоденні зміни потреби підприємства в них, орієнтує тільки на джерела реальної інформації і дає можливість отримання числового значення. Основними складниками організаційно-методичного забезпечення є методичні підходи до розрахунку нормативів оборотних коштів у виробничих запасах, незавершеному виробництві та у запасах готової продукції.

4. Розмір необхідного підприємству оборотного капіталу має бути оптимальним, тобто відповідати раціонально обґрунтованим потребам і фінансовим можливостям підприємства. У цьому сенсі важливим є правильне визначення перспективного обсягу прямих витрат підприємства на виробництво продукції. Вирішенню цього завдання сприяє оперативне планування прямих витрат підприємства на підставі використання ланцюгової матричної моделі, яка має блоковий характер (включає чотири блоки, що являють собою систему взаємопов'язаних матриць). Крім того, застосування методу кайзен-костингу як для поетапного зниження прямих матеріальних витрат підприємства до визначеного цільового рівня, так і для зниження окремих елементів оборотних коштів дозволить мінімізувати потребу підприємства в оборотному капіталі.

5. Узагальнення діючих методів аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства дало можливість дійти висновку про доцільність урахування при проведенні такого аналізу впливу певних управлінських рішень (зокрема, про реалізацію інвестиційного проекту) на динаміку відповідних показників ефективності. Вважаємо, що аналіз доцільно застосовувати не тільки як інструмент оцінки досягнутого рівня ефективності використання оборотного капіталу, але й для виявлення внутрішніх резервів поліпшення фінансового стану підприємства та обґрунтування управлінських рішень. Найбільш відповідним цим вимогам є попередній аналіз ефективності використання оборотного капіталу, тобто аналіз, проведений на стадії, що передує реалізації певного фінансово-господарського рішення (наприклад, інвестиційного проекту).

6. Ефективність використання оборотного капіталу не залишається постійною, а змінюється з часом під впливом різних техніко-економічних факторів. З метою врахування впливу цих факторів на зміну показників ефективності використання оборотного капіталу підприємства запропоновано систематизувати показники ефективності використання оборотного капіталу, що враховують уплив техніко-економічних факторів, виокремивши серед них узагальнюючі та індивідуальні показники. Ці показники характеризують швидкість проходження коштів через окремі стадії кругообігу, а також вплив окремих факторів на загальну оборотність. Пропонована система показників ефективності використання оборотного капіталу побудована на принципах ієрархічності та підпорядкованості її елементів, а взаємозв'язок між узагальнюючими та індивідуальними показниками оборотності може бути виражений лінійною залежністю.

7. Ефективне управління оборотним капіталом підприємства передбачає вибір і реалізацію певної фінансової політики, суть якої полягає не тільки у визначенні оптимальної величини оборотних активів, але й оптимальної їх структури. Структура оборотних активів спричиняє вплив на показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, зокрема на показники ліквідності й платоспроможності. Запропонований алгоритм визначення прогнозованого рівня коефіцієнта поточної ліквідності дозволяє врахувати динаміку зміни оборотності оборотних активів підприємства і частки власних оборотних коштів у загальній їх структурі та забезпечити необхідний рівень ліквідності й платоспроможності.

8. Важливим показником ефективного управління оборотним капіталом промислового підприємства є раціональна організація контролю за станом дебіторської та кредиторської заборгованостей. Результати аналізу кредиторської та дебіторської заборгованості в динаміці за декілька останніх років дають підстави вважати, що дебіторську й кредиторську заборгованості доцільно аналізувати в сукупності з метою недопущення іммобілізації фінансових ресурсів підприємства. Раціональне управління дебіторською заборгованістю включає систему заходів щодо оптимізації її обсягу та ведення оперативної роботи з дебіторами.

9. Дебіторська заборгованість як елемент оборотних коштів, відвернений з операційного процесу, призводить не тільки до іммобілізації коштів, але й до появи збитків і недоотриманого прибутку. Величина недоотриманого прибутку, яка може бути кількісно охарактеризована величиною ефекту, недоотриманого підприємством в результаті неможливості інвестування дебіторської заборгованості у виробничу діяльність, і величиною недоотриманого ефекту, що припадає на одиницю дебіторської заборгованості, дозволяє виявити недоотриманий у зв'язку з існуванням у підприємства дебіторської заборгованості фінансовий результат.

10. Важливим складником системи перспективного фінансового планування на промисловому підприємстві виступає прогнозування обсягу його оборотних коштів (оборотних активів). Оскільки на величину оборотних коштів підприємства здійснює вплив велика кількість зовнішніх і внутрішніх факторів, то при прогнозуванні потреби в них за допомогою методу екстраполяції доцільно враховувати вплив цих факторів на обсяг окремих елементів оборотних коштів (на підставі використання методу багатофакторного економіко-математичного моделювання). Такий підхід сприятиме ґрунтовному визначенню величини оборотних коштів на наступні роки, якої потребуватиме підприємство за умов збереження виявлених тенденцій його розвитку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

Лиса О.В. Податковий інвестиційний кредит як інструмент стимулювання розвитку підприємницької діяльності / О.В. Лиса // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Д.: ДНУ, 2002. - Вип.121. - С.104-109.

Лиса О.В. Особливості економічного аналізу оборотного капіталу підприємства в сучасних умовах / О.В. Лиса // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Т.IV. - Д.: ДНУ, 2004. - Вип.198. - С.1039-1045.

Лиса О.В. Методичні питання нормування оборотного капіталу підприємства / О.В. Лиса // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит. - 2006. - №1. - С.73-76.

Лиса О.В. Особливості визначення потреби підприємства в оборотному капіталі / О.В. Лиса // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Т.IІІ. - Д.: ДНУ, 2006. - Вип.217. - С.598-603.

Лиса О.В. Вплив структури оборотних коштів на показники фінансового стану підприємства / О.В. Лиса // Экономика и управление. - 2006. - №6. - С.33-37.

Лиса О.В. Обґрунтування співвідношення оборотних коштів у дебіторській і кредиторській заборгованості підприємства / О.В. Лиса // Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. - Вип.14. - Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2007. - С.268-272.

Лиса О.В. Можливості оптимізації величини оборотних коштів підприємства на підставі поетапного зниження його прямих матеріальних витрат [Електронний ресурс] / О.В. Лиса // Ефективна економіка. - 2010. - №3. - Режим доступу до журн.: http://www.economy.nayka.com.ua.

Опубліковано за матеріалами конференцій:

Лиса О.В. Можливість і зміст управління витратами підприємства: матеріали VIII Міжнар. конф. [“Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”], (Дніпропетровськ, 2002 р.). Т.II. - Д.: ДНУ, 2002. - С.93-94.

Лиса О.В. Особливості управління оборотним капіталом підприємства в сучасних умовах: матеріали V-ої Всеукр. наук.-практ. конф. [“Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”], (Дніпропетровськ, 26 жовт. 2004 р.). Т.І. - Д.: Наука і освіта, 2004. - С.166-167.

Лиса О.В. Побудова системи показників ефективності використання оборотного капіталу: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених [“Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України”], (Дніпропетровськ, 24-25 травня 2005 р.). - Д.: ДНУ, 2005. - С.48-49.

Лиса О.В. Теоретичні підходи до аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави”], (Дніпропетровськ, 26-27 жовт. 2005 р.). Т.1. - Д.: Наука і освіта, 2005. - С.95-97.

Лиса О.В. Сутнісні ознаки оборотного капіталу підприємства та оцінка ефективності його використання: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні”], (Жовті Води, 10-11 лист. 2005 р.). Т.3. - Д.: Наука і освіта, 2005. - С.67-69.

Лиса О.В. Фактори, що впливають на зміну ефективності використання оборотного капіталу підприємства: матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених [“Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України”], (Дніпропетровськ, 19-20 квіт. 2006 р.). Т.4. - Д.: Наука і освіта, 2006. - С.47-49.

Лиса О.В. Особливості управління дебіторською заборгованістю підприємства: тези доповідей V Міжнар. наук. конф. [“Проблеми економіки транспорту”], (Дніпропетровськ, 27-28 квіт. 2006 р.). - Д.: Вид-во ДНУЗТ ім. акад. В. Лазаряна, 2006. - С.55-56.

Лиса О.В. Деякі аспекти управління дебіторською заборгованістю підприємства: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. [“Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства”], (Дніпропетровськ, 21 бер. 2008 р.). Т.ІІ. - Д.: ДДФА, 2008. - С.152-153.

Лиса О.В. Особливості попереднього аналізу ефективності використання оборотного капіталу промислового підприємства: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [“Проблеми формування нової економіки ХХІ століття”], (Дніпропетровськ, 25-26 груд. 2009 р.). Т.2. - Д.: Біла К.О., 2009. - С.52-54.

Анотація

Лиса О.В. Управління оборотним капіталом промислових підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Приазовський державний технічний університет, Маріуполь, 2010.

Дисертація містить теоретичні положення та методичні підходи до організації управління оборотним капіталом промислового підприємства. У роботі розглянута економічна сутність оборотного капіталу, джерела формування та напрямки використання оборотних коштів. Визначена сутність та складники системи управління оборотним капіталом промислового підприємства. Запропоновані методичні підходи до нормування оборотних коштів у виробничих запасах, незавершеному виробництві та готовій продукції, що базуються на врахуванні певних організаційно-технічних, фінансових та інших особливостей функціонування суб'єкта господарювання. Розроблена система узагальнюючих та індивідуальних показників ефективності використання оборотного капіталу підприємства. Запропонована методика попереднього аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства, яка базується на узагальненні діючих методів аналізу та врахуванні факторів, що впливають на зміну ефективності використання оборотного капіталу. Розроблені методичні підходи до оперативного та перспективного планування потреби підприємства в оборотних коштах. Визначене оптимальне співвідношення оборотних коштів у дебіторській та кредиторській заборгованості.

Ключові слова: оборотний капітал, нормування елементів оборотних коштів, ефективність використання, дебіторська заборгованість.

Аннотация

Лыса Е.В. Управление оборотным капиталом промышленных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Приазовский государственный технический университет, Мариуполь, 2010.

Диссертация содержит теоретические положения и методические подходы к организации управления оборотным капиталом промышленного предприятия. В работе рассмотрены экономическая сущность, источники формирования и направления использования оборотного капитала. Определена сущность и составные элементы системы управления оборотным капиталом промышленного предприятия.

С целью совершенствования существующей практики обоснования величины оборотных средств предприятий предложены методические подходы к нормированию оборотных средств в производственных запасах, незавершенном производстве и готовой продукции, которые базируются на учете определенных организационно-технических, финансовых и других особенностей функционирования хозяйствующего субъекта. В рамках диссертационной работы предложено организационно-методическое обеспечение нормирования оборотных средств, описывающее весь их кругооборот и учитывающее ежедневные изменения потребности предприятия в них.

Для целей анализа разработана система обобщающих и индивидуальных показателей эффективности использования оборотного капитала предприятия, построенная по принципу иерархичности и соподчиненности ее элементов. Эти показатели характеризуют степень влияния технико-экономических факторов на эффективность использования оборотного капитала предприятия. Взаимосвязь между обобщающими и индивидуальными показателями оборачиваемости выражается в форме линейной зависимости. Данная система показателей позволяет дать оценку: эффективности использования оборотного капитала в целом и отдельных его элементов, а также изменений в эффективности, вызванных действием различных технико-экономических факторов; влияния изменений в эффективности использования оборотного капитала на основные показатели деятельности предприятия; резервам повышения эффективности использования оборотного капитала.