Розвиток ефективного та конкурентоспроможного садівництва в сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.821:338.43:634

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

РОЗВИТОК ЕФЕКТИВНОГО ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО САДІВНИЦТВА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Аніщенко Галина Юріївна

Миколаїв - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Уланчук Володимир Семенович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор Єрмаков Олександр Юхимович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села;

- кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Костюк Людмила Андріївна, Інститут помології ім. Л.П. Симиренка УААН, завідувач лабораторії наукових досліджень з питань інтелектуальної власності і маркетингу інновацій та економіки.

Захист відбудеться 08 квітня 2010 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету, за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 03 березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Умови відкритості української економіки та входження до світового торговельного товариства окреслюють нові напрями розвитку усіх її галузей. Садівництво - одна з провідних ланок продовольчого забезпечення країни. Виробництво плодів і ягід є економічно вигідним для аграріїв та передбачає ряд соціальних преференцій (зайнятість сільського населення, здорове харчування, зменшення захворюваності).

Через неможливість активно вплинути на ринкову ситуацію, слабкі конкурентні позиції вітчизняного виробника продовольчий ринок активно заповнюється імпортною продукцією садівництва. Лише за останнє десятиліття імпорт плодів до України зріс в три рази, а по ягодах - у десятки разів. Навіть унікальні природно-кліматичні умови для розвитку садівництва не забезпечують українському плодоягідному комплексу належного місця на власному ринку. Причинами такого стану є недосконалість митного механізму, зміна ставок ввізного мита та слабкість фінансового забезпечення суспільного сектору в подоланні ринкових трудностей, а тому вітчизняний виробник поступово втрачає свої позиції на ринку. Порівняно з іншими галузями аграрного сектору економіки, які пройшли етап встановлення ринкових відносин, ринок продукції садівництва перебуває на етапі формування. Йому властиві ознаки неврегульованості господарських відносин, стихійності, відсутності ринкової інфраструктури та оптових фірм, слабкість регуляторних позицій держави, недосконалість цінового механізму та невідповідність якості пропонованої продукції стандартам. Через це виникає необхідність дослідження особливостей формування конкурентоспроможності продукції та розробки дієвих заходів щодо її підвищення і побудови активного ринку плодоягідної продукції.

Економічним аспектам функціонування плодоягідного комплексу АПК України, питанням економічної ефективності виробництва у садівництві підприємств різних організаційно-правових форм, галузевому маркетингу присвячено праці відомих вчених-економістів О.Ю. Єрмакова, А.М. Кандиби, Л.В. Романової, В.А. Рульєва, І.І. Червена, О.М. Шестопаля, А.І. Шумейка, В.В. Юрчишина. Значний внесок у розробку даних проблем зробили Л.О. Барабаш, Л.А. Костюк, В.С. Кушнірук, Н.І. Слободянюк, Н.Ю. Карпуша. Дослідженням конкурентоспроможності садівництва займаються В.А. Рульєв, А.І. Григоренко, І.А. Сало та інші. Однак окремі наукові аспекти щодо конкурентоспроможності садівництва залишаються дискусійними і потребують відповідних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до програми наукових досліджень Уманського державного аграрного університету з теми «Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально орієнтованих ринкових відносин в АПК» (номер державної реєстрації 0101U004493).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є опрацювання теоретичних і методичних засад та розробка практичних пропозицій щодо напрямів ефективного та конкурентоспроможного ведення садівництва в ринкових умовах. Для досягнення визначеної мети в процесі проведення дослідження були поставлені й вирішені наступні завдання:

визначити сутність поняття конкурентоспроможності садівництва за її складовими: продукції, підприємства (виробника, посередника) та галузі в цілому, а також розробити методику оцінки їх конкурентоспроможності;

удосконалити методику прогнозування рівня виробництва продукції садівництва; конкурентоспроможний прогнозування садівництво ринковий

здійснити аналіз стану виробництва плодів і ягід в регіоні та встановити роль і значення підприємницького (промислового) та селянського секторів у розвитку садівництва у контексті сучасних умов;

розробити пропозиції щодо подолання кризових явищ у садівництві та обґрунтувати шляхи збільшення обсягів виробництва плодоягідної продукції;

запропонувати напрями поліпшення товарної політики сільськогосподарських підприємств галузі в умовах удосконалення системи збуту плодоягідної продукції та підвищення її якості;

змоделювати розвиток садівництва в умовах відкритості національної економіки та перспектив його участі в експортно-імпортних операціях.

Об'єкт дослідження - процес формування та функціонування ринково орієнтованого садівництва регіону.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних і практичних положень щодо розвитку ефективного та конкурентоспроможного садівництва з метою забезпечення сільськогосподарським підприємствам ринкових переваг.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи пізнання: абстракції, індукції і дедукції, поєднання аналізу та синтезу, історичного і логічного підходів, узагальнення, а також ряд спеціальних методів досліджень: наукової абстракції (для теоретичних узагальнень і висновків при встановленні сутності економічної ефективності та конкурентоспроможності плодоягідного виробництва); монографічний (виявлення специфіки розвитку економічно ефективного садівництва та формування конкурентоспроможності складових галузевого виробництва); соціологічний (опитування споживачів щодо особливостей формування попиту на плоди і ягоди); порівняння (виявлення спільних та відмінних ознак у розвитку садівництва в різних категоріях виробників); статистичні методи економічного аналізу (виявлення змін та встановлення тенденцій розвитку регіонального ринку продукції садівництва); методи дисконтування (для розрахунку та оцінки ефективності інвестиційних проектів у галузі); економіко-математичні методи (при прогнозуванні урожайності плодоягідних культур, виробництва продукції садівництва на перспективу).

Інформаційною базою дослідження стали наукові монографічні джерела, наукові статті й інші публікації вітчизняних учених за визначеною проблемою, зведені статистичні матеріали Держкомстату України та Головного управління статистики у Черкаській області, дані опитування споживачів фруктів у регіоні.

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дисертаційного дослідження, які відображають наукову новизну, належать наступні:

вперше:

обґрунтовано основні напрями розвитку ефективного та конкурентоспроможного садівництва через побудову системи контролю якості плодоягідної продукції шляхом сертифікації виробництва фруктів засобами паспортизації багаторічних насаджень;

розроблено організаційно-економічний механізм створення та функціонування асоціації суб'єктів плодоягідного ринку як регулюючої системи в контексті виробничо-збутової інтеграції на основі активізації інноваційних методів ведення садівничого бізнесу через формування єдиного бренду продукції, що виробляється спільними зусиллями учасників асоціації;

удосконалено:

методику визначення конкурентоспроможності садівництва, базуючись на рейтинговій моделі з множини економічно-однорідних об'єктів (зразків продукції, помологічних сортів, видів насаджень, підприємств, підгалузей), яка дозволяє виявити найкращий з них на основі методу оцінки за окремими показниками параметричних ознак через порівняння їх фактичних значень із середніми по сукупності досліджуваних об'єктів;

методику прогнозування рівня виробництва продукції садівництва, виходячи з природно-технологічних особливостей вирощування зерняткових культур на основі періодичних та циклічних коливань;

дістали подальшого розвитку:

пропозиції щодо необхідності розвитку спеціалізованого оптового ринку, підприємств інфраструктурних послуг для галузі як основи стабілізації внутрішньої та зовнішньої сфери збуту плодоягідної продукції;

напрями оптимізації системи товарного руху в садівництві на основі зменшення кількості торговельних посередників на ринку плодоягідної продукції та об'єднання виробників, переробних і торговельних підприємств на умовах партнерства;

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження в практику запропонованих рекомендацій дозволить підвищити економічну ефективність садівництва, посилити роль сільськогосподарських підприємств у забезпеченні потреб внутрішнього регіонального ринку у фруктах, допоможе стабілізувати та зміцнити економічні відносини між суб'єктами плодоягідного бізнесу.

Результати дисертаційного дослідження та пропозиції щодо розвитку ефективного та конкурентоспроможного садівництва рекомендовані до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації (довідка № 04-22/24 від 22.05.2009р.) та в підприємствах Чигиринського району (довідка № 191/03 від 14.09.2009). Положення та рекомендації щодо вирішення питань контролю якості продукції та паспортизації плодових насаджень схвалені Уманським міжрайонним пунктом Державної інспекції з карантину рослин по Черкаської області (довідка № 03-01-03-259 від 28.08.2009р.). Запропонована автором рейтингова оцінка конкурентоспроможності продукції садівництва в сільськогосподарських підприємствах прийнята для застосування в навчальному процесі Уманського державного аграрного університету при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Аналіз господарської діяльності» та «Економіка сільськогосподарського виробництва» (довідка № 591 від 26.05.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є цілісним науковим дослідженням. Розкриті наукові положення, відображені висновки та запропоновані рекомендації одержані дисертантом самостійно. З-поміж наукових праць, виконаних у співавторстві, в роботі використано тільки ті положення, які є результатами особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження, викладені в дисертації, доповідалися та обговорювалися на: міжнародних науково-практичних конференціях „Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” (м. Харків 11-12 квітня 2006р.), „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків 2 березня 2007р.), «Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села» (м. Львів 24-25 вересня 2008р.), «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси 8-10 квітня 2009р.); регіональній науково-практичній конференції „Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери (у контексті вступ України до СОТ)” (м. Вінниця 30 листопада 2006р.); щорічних Всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених (м. Умань 24-25 лютого 2005р., 02-03 березня 2006р., 21-22 лютого 2007р., 21-22 лютого 2008р., 19-20 лютого 2009р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 4,40 друк. арк. (в тому числі належить автору 4,04 друк. арк.). У фахових виданнях опубліковано 11 статей обсягом 3,64 друк. арк. (автору належить 3,28 друк. арк.), в інших виданнях - матеріалах наукових конференцій - 6 праць обсягом 0,76 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний її обсяг - 263 сторінки комп'ютерного тексту. Робота містить 33 таблиці (22 сторінки), 32 формули, 45 рисунків (24 сторінки) та 22 додатки (59 сторінок). Список використаних джерел нараховує 184 найменувань (19 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні та методичні основи розвитку ефективного та конкурентоспроможного садівництва» розкрито передумови, особливості розвитку сучасного ринкового садівництва, визначено сутність поняття економічної ефективності та конкурентоспроможності садівництва, узагальнено методичні підходи щодо вибору критеріїв та методики оцінки рівня конкурентоспроможності галузі, а також удосконалено методику прогнозування урожайності зерняткових культур з врахуванням періодичності плодоношення.

Виходячи з важливості забезпечення потреб населення країни у плодах і ягодах, спираючись на значний потенціал для розвитку садівництва на промисловій основі, актуальності набуває питання виробництва продукції, здатної конкурувати на внутрішньому ринку. Сучасний стан плодоягідного виробництва вказує на необхідність переорієнтації галузі на якісно новий шлях розвитку, який залежать від вирішення ряду заходів щодо визначення збільшення обсягів виробництва продукції, поліпшення її якості та безпеки, запровадження ресурсозберігаючих технологій, забезпечення джерелами інвестицій, розвитку інфраструктури, розширення місткості ринку та частки сільськогосподарських підприємств. Головне місце в системі цих заходів належить державній підтримці національного виробника шляхом сприяння науковим розробкам, удосконаленню цінової, митної, фінансової політики та відповідного нормативно-законодавчого забезпечення. При вирішенні вищезазначених завдань необхідно врахувати ряд економічних особливостей плодоягідного підкомплексу, які впливають на конкурентоспроможність садівництва (рис. 1).

Формування конкурентоспроможності садівництва та його структурних елементів є складним та багатоетапним процесом. Відповідність галузі та її складових вимогам конкурентоспроможності вказує на переваги продукції, видів насаджень та підприємств, які у сукупності забезпечують отримання економічного ефекту для виробника (посередника) та галузі в цілому при реалізації вирощеної продукції. Тому під конкурентоспроможністю в садівництві слід розуміти: для продукції - переваги оцінюваної продукції над базовим аналогами за сукупністю властивостей, сформованих при її позиціюванні, щодо здатності задовольнити потреби суб'єктів ринку за параметрами вартості та корисності в певний проміжок часу; для підприємства (виробника, посередника) - стратегічні переваги суб'єкта господарської діяльності, які визначають результативність його функціонування на галузевому ринку в певний проміжок часу; для галузі - сукупність організаційно-економічних її можливостей, здатних забезпечити умови ефективного функціонування всім суб'єктам економічної системи на внутрішньому і зовнішньому ринках плодоягідної продукції.

Визначення конкурентоспроможності садівництва пропонуємо здійснювати на основі коефіцієнтного методу за окремими показниками параметричних ознак шляхом порівняння фактичних значень зразків, представлених для оцінки, з середніми по групі об'єкта досліджень (формула 1).

, (1)

де - коефіцієнт конкурентоспроможності садівництва; - значення -го показника за -тим зразком, відібраним для оцінки (вид продукції, сорт, тип насаджень, підприємство галузі); - кількість параметрів оцінки; - кількість оцінюваних об'єктів (зразків).

Засобом виявлення конкурентоспроможності садівництва є рейтингова модель, що дозволяє виявити об'єкт оцінки (зразки продукції за видами чи сортами, сільськогосподарські підприємства, підгалузі) з найбільшими конкурентними перевагами. Такий підхід дозволить серед багатьох представлених одиниць продукції за видами, сортами, виробниками, видами виробництв визначити ступінь конкурентних переваг над аналогами та в єдиній системі оцінок поєднати не лише вартісну, а й організаційно-технічну сторони формування конкурентоспроможності садівництва.

Існуючий перелік показників оцінки конкурентоспроможності садівництва для виробників варто поповнити вартісними показниками та додатково згрупувати їх у дві групи, які представлятимуть технологічну (урожайність насаджень, виробнича собівартість продукції) та цінову конкурентоспроможність (коефіцієнт покриття витрат доходами, коефіцієнт цінових переваг). Беручи до уваги, що конкурентоспроможність має якісну, кількісну і вартісну сторони, нами представлено систему показників конкурентоспроможності садівництва, до яких входять окремі показники за оцінкою його рівня окремо для продукції, плодоягідного виробництва і технологій, виробника та галузі в цілому.

При прогностичному моделюванні перспективного рівня виробництва продукції садівництва доцільно врахувати особливості формування врожаїв плодових культур, зокрема зерняткових, яким притаманна періодичність плодоношення. Циклічний характер даного явища найточніше відображає тригонометрична функція ряду Фур'є, яка описує зміни плодоношення за гармонічними компонентами чергування років зі сприятливими та несприятливими умовами вирощування. Використання такого підходу дозволяє передбачити урожайність зерняткових культур з достатньо високим ступенем надійності, а при встановленні тенденції визначити „піки” та „спади” продуктивності у перспективі.

У другому розділі «Розвиток, економічна ефективність та конкурентоспроможність садівництва» здійснено оцінку розвитку садівництва в Черкаській області на основі аналізу ринкової пропозиції плодоягідної продукції, ефективності й конкурентоспроможності її виробництва та функціонування галузевого ринку.

Черкаській області належить одне з провідних місць у розвитку садівництва Центральної частини України, де зосереджено багатий досвід та традиції. Завдяки садівникам Черкащини щороку валові збори плодів та ягід Лісостепового регіону поповнюються на 4-10% на зосереджених тут 10% площ садів. За період реформування аграрного сектору відбулось ряд структурних зрушень у розвитку галузі на користь дрібного садівництва та втрату позицій підприємств суспільного сектору. Протягом 2000-2008рр. площі плодоягідних насаджень області зменшились в цілому на 49,9%. При чому у 5 районах Черкащини розміри садів скоротились понад 70%. Найбільші площі насаджень залишились у небагатьох підприємствах: ДП «ДГ Інститут помології ім. Л.П. Симиренка УААН» (201га), Яснозірська філія ТОВ ім. Шевченка Черкаського району (58га), СТОВ «Дніпро» Чорнобаївського району (19 га ягідників). При цьому суспільний сектор садівництва характеризується низьким рівнем продуктивності садів.

Садівництво області спеціалізується на вирощуванні зерняткових культур, на які припадало 49% валових зборів та 65% площ усіх плодоягідних насаджень. На другому місці - кісточкові, які займають 19% садів та 32% зібраної продукції. Зовсім мало насаджень горіхоплідних культур. Дослідивши виробництво продукції садівництва за породним складом, встановлено, що скорочення валових зборів Черкащини є наслідком зменшення садів під яблунею в 3,8 та сливою - 1,6 рази. Розрахунками засвідчено, що різним категоріям господарюючих суб'єктів притаманний великий розрив у продуктивності насаджень. За 2001-2008рр. урожайність в господарствах населення по зерняткових насадженнях була в 25 раз, кісточкових - в 42 та ягідників - в 7 раз більша, ніж у сільськогосподарських підприємствах.

Одним із факторів зростання урожайності плодоягідних насаджень, їх відтворення є використання якісного садивного матеріалу. Найбільша частка розсадництва зосереджена у сільськогосподарських підприємствах приватної форми власності. Сьогодні кожен гектар розсадника має продуктивність 10,4 тис. шт. плодових та 79,7 тис. шт. саджанців ягідних культур. Це низький показник, оскільки 1 га чергового поля може забезпечити посадку кісточкових та зерняткових садів лише на площі 3,9 га або ягідників - розміром 2,5 га (з врахуванням зрідженості посадки).

Протягом 1991-2008рр. відбулось скорочення розмірів товарних партій фруктів у сільськогосподарських підприємствах на 12,4 тис. т., або 95%. Це характеризує стан їх збутової системи. Причому чітко відображено згортання продажу фруктів переробним підприємствам (в т.ч. споживчої кооперації). У структурному співвідношенні даний сектор з 67% у 1991-1996рр. звузився до 8% за останні 6 років. З метою диверсифікації каналів реалізації сільськогосподарські виробники постійно розвивають торгівлю фруктами у свіжому вигляді за рахунок продажу на ринку, через систему громадського харчування, комерційним структурам та іншими напрямами розміщення продукції садівництва. Причинами структурних зрушень є цінові показники на плодоягідну продукцію. Тривалий дефіцит плодів власного виробництва спричинив зростання цін за останні п'ять років у 6 раз. Утримання такого зростання можна досягти за рахунок зменшення дефіциту вітчизняних фруктів, при додатковому розміщенні на ринку 1 т плодів і ягід та збільшення товарності на 1 відсотковий пункт, що позначиться на зменшенні ціни на 24,29 та 16,13 грн. відповідно.

У сільськогосподарських підприємствах Черкаської області виробництво плодів низькоефективне. Збитковість є основною проблемою для розвитку галузі, провадження сучасних технологій та головне - простого відтворення. Протягом 2001-2008р. з 15 районів 11 отримали збитки від реалізації плодоягідної продукції, а за останній рік з 10 районів лише половиною виробничих осередків одержано прибуток. Для збільшення рентабельності садівничим підприємствам потрібно врахувати канали розміщення продукції садівництва, цінові коливання на фрукти. Саме ці фактори на 63,5% створюють передумови прибуткового плодоягідного бізнесу.

Розподіл сільськогосподарських підприємств регіону за розмірами садів доводить економічні переваги підприємств з вищим ступенем концентрації галузі. Зокрема, зі збільшенням площ зерняткових, кісточкових садів та ягідників прямо пропорційно змінюється й окупність виробничих і збутових витрат. Для підприємств з площею насаджень плодових понад 20 га та ягідників - 5 га утримання 1 га саду в 5 раз для зерняткових і кісточкових насаджень та в 1,5 рази для ягідників є дешевшим, ніж для аграріїв з невеликими площами. Ефективність садівництва визначається також продуктивністю насаджень. За умови зростання урожайності плодових понад 41 та ягідників - 26 ц/га за ряд парних років встановлено й збільшення рентабельності до 14,7 та 98,2% відповідно. Це досягається за рахунок технологічної складової забезпечення виробничого процесу. Саме тому у прибуткових садівничих підприємствах повна собівартість 1 ц плодів у 3,8 та ягід - в 1,3 рази менша порівняно зі збитковими агроформуваннями. Це дозволяє отримувати прибутки навіть за умови нижчих цін реалізації, ніж у групи збиткових підприємств. Нині плодівництво Черкащини є збитковим (42,7%), що перешкоджає зростанню зацікавленості інвесторів вкладати кошти у розвиток галузі. Без вирішення цієї проблеми важко вести мову про конкурентоздатність садівництва. У той час для ягідництва складаються сприятливі умови, адже ріст цін та собівартості продукції є прямо пропорційними. За 2005-2008рр. частка тих виробників, які працюють прибутково, зросла з 33,3% до 55,6% від їх загальної кількості, а рівень рентабельності у 2008р. становив 15,1%.

Забезпечення конкурентних переваг плодоягідної продукції на ринку залежить від дотримання вимог необхідних технологічних операцій, достатнього їх фінансування, виробництва якісної продукції та покриття витрат доходами реалізації. Ефективне виробництво є основою запасу міцності, оскільки збут плодів і ягід може бути прибутковим навіть за умови зменшення цін на активному ринку. На основі комплексної оцінки конкурентоспроможності продукції садівництва за формулою 1 встановлено, що в рейтингу виробників (табл. 1) найвищі конкурентні переваги мають плоди ПОСП «Уманський тепличний комбінат», СТОВ «Агрофірма «Злагода».

Таблиця 1 - Оцінка конкурентоспроможності плодівництва у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за 2008р.*

* чисельник - фактичне значення; знаменник - відношення фактичного значення до середнього по групі.

Рівень виробництва плодів і ягід у розрахунку на одного жителя області не покриває раціональної потреби у фруктах та значно менший за розмір фактичного споживання, що сприяє розвитку імпорту продукції садівництва. При формуванні загального обсягу пропозиції фруктів їх імпортна частка посідає значне місце (78,7%). У 2008р. внутрішній ринок Черкащини поповнився за даним каналом на 156,8 т (65,4 тис. дол. США). При чому відсутність розвитку вітчизняного плодоягідного виробництва лише сприяє збільшенню завезення іноземної продукції, тоді як експортні операції розвиваються повільно та носять нетривалий характер. За 2003-2007рр. темпи росту обсягів завезеної продукції були в 10 раз більші, ніж проданої за кордон, у 2008р. дана тенденція була порушена за рахунок підвищення експортної активності регіону. Цінові співвідношення, які складаються на світових та внутрішньому ринках продукції садівництва, мають суттєві перешкоди на шляху розвитку галузі в регіоні. Відкритість національної економіки країни з одного боку сприяє наповненню ринку плодовою сировиною для поліпшення споживання фруктів населенням, а з іншого - вказує на неспроможність конкурувати навіть на власному ринку. Ціна імпортних яблук протягом 2005-2006рр. та 2008р. була менша навіть за собівартість вирощених плодів на 40,5 та 11,1% відповідно. Щоб досягти цінових переваг сільськогосподарським виробникам необхідно здійснювати комплекс заходів щодо підвищення продуктивності багаторічних насаджень та, відповідно, зниження рівня собівартості продукції. Більшість з них вдаються до скорочення виробничих витрат та недофінансування технологічних операцій.

У третьому розділі «Стратегічні орієнтири розвитку ефективного та конкурентоспроможного садівництва» обґрунтовано: необхідність збільшення продуктивності багаторічних насаджень та поліпшення якості вирощених плодів і ягід як основних передумов при формуванні конкурентоспроможної продукції садівництва; удосконалення механізму товарного руху фруктів на ринку та розвитку експортних операцій з метою внутрішньо ринкової і зовнішньоекономічної стабілізації галузі.

Подолання росту собівартості продукції садівництва можливо за рахунок економії виробничих витрат та підвищення продуктивності плодоягідних насаджень. В умовах обмеженості виробничих ресурсів, яким притаманно щорічне зростання вартості, підвищення біологічної активності розглядається як основоположне при вирішенні завдання збільшення обсягів виробництва. Висока варіація урожайності зерняткових, кісточкових та ягідників підтверджує недосконалість технологій виробництва та високу ступінь залежності одержання врожаю від зовнішніх факторів. У сільськогосподарських підприємствах абіотичні чинники є визначальними для продуктивності зерняткових (84%), тоді як сади господарств населення однаковою мірою формуються під впливом об'єктивних (55%) і суб'єктивних факторів (45%). Часта зміна погодних умов викликає ще й циклічні коливання рівнів урожайності. Використовуючи тригонометричну функцію рядів Фур'є за останні 8 років, одержано опис гармоніки продуктивності зерняткових насаджень виду 2 в цілому по області, 3 - для сільгосппідприємств та 4 - для господарств населення.

y = 30,80 - 2,20cost - 6,89sint (2)

y = 6,56 + 0,03cost - 1,96sint (3)

y = 98,06+24,22cost+17,64sint (4)

де - час, який відповідає значенню року плодоношення, виражений в радіанах або градусах.

На основі порівняння емпіричних рядів динаміки урожайності та вирівняних значень ряду Фур'є отримано циклічну хвилю (рис. 2), яка засвідчує спади продуктивності у 2013 та 2017 роках, коли необхідно сконцентрувати зусилля і особливо чітко дотримуватись технології вирощування плодів. Максимальна продуктивність прогнозується в 2010-2012рр. та повторно через 2 роки, що вказує на необхідність виробникам потурбуватись про чітку організацію праці, координацію виробничої та збутової діяльності. Подолати проблему періодичності плодоношення можливо, лише використовуючи інтенсивні сади, які закладені на слаборослих підщепах.

Для максимального задоволення жителів області продукцією садівництва до 2020р. у всіх категоріях виробників необхідно виробляти 88,2 тис. т. Враховуючи можливість покриття потреби у фруктах за рахунок власного виробництва та щорічного зменшення частки продукції, вирощеної у господарствах населення, передбачається, що ринковий потенціал в 2019-2020рр. збільшиться до 70,8 тис. т, що свідчить про перспективність розвитку плодоягідного виробництва. В області доцільно збільшити продуктивну площу плодоягідних насаджень виключно за рахунок сільськогосподарських підприємств в обсязі до 4,2 тис. га насаджень інтенсивного типу у структурі: 71,1% площ під плодові, 15,7% - горіхоплідні культури та 13,2% - ягідники. Організація промислового плодоягідного виробництва дозволить отримати виробникам стабільні надходження від реалізації фруктів з окупністю витрат виробничих ресурсів на рівні 87,6, 164,9 та 315,3% у плодівництві, ягідництві та горіхівництві відповідно.

Підвищення конкурентоспроможності продукції можливе завдяки удосконалення методів стандартизації плодоягідної продукції через побудову системи сертифікації плодоягідного виробництва, а не готової продукції (рис. 3). Для систематичного вивчення дотримання виробником технологічних норм вирощування плодів і ягід (стан насаджень, система хімічного захисту, удобрення та ін. показники) пропонується застосування паспортизації насаджень. Проведення самоінспектування та зовнішній інспекційний контроль сприятиме концентрації зусиль підприємств-виробників щодо організації виробництва на належному техніко-технологічному рівні та формуванню високої якості фруктів.

Оскільки плоди та ягоди - це продукція, що сприймається зовнішніми ознаками, то для активізації їх продажу в цьому відношенні необхідно використовувати інноваційні методи ведення бізнесу та дотримуватись принципів дизайну представлення плодоягідної продукції. Серед таких заходів для вітчизняної продукції садівництва при формуванні власного бренду важливо зробити акцент на: споживчих властивостях товару, цінності ідеї споживання фруктів (здоров'я населення), естетичний код (зовнішній вигляд, відмінність в упаковці); цінність бренду (логотип, слоган, символ), позиціонування товару та маркетингові повідомлення (реклама, ярмарки, інформування споживачів), креативний простір (відмінність у представленні товару від конкурентів). За допомогою цих заходів формується позитивне емоційно-психологічне сприймання вітчизняних фруктів покупцем, що забезпечить бажаний вибір споживачем продукції протягом тривалого періоду. Тому створення власного бренду на продукцію, що виробляється спільними зусиллями асоціації суб'єктів плодоягідного ринку, сприятиме стійкості садівничого бізнесу.

Підприємства, які спрямовують свої зусилля на отримання продукції вищої якості, матимуть суттєві додаткові надходження, особливо це є доречним у неврожайні роки. Передбачається, що за 2017-2020рр. плодівництво області, як і ягідництво, буде рентабельним з рівнем у 112,6 та 196,7 %, маючи додатковий запас міцності в 25,0 та 31,8 в.п. до діючої ринкової ціни завдяки підвищенню її за рахунок якості продукції. Це створює достатню основу для ефективної збутової діяльності садівничих сільськогосподарських підприємств.

Проведені дослідження вказують на доцільність удосконалення поряд з виробничою сферою ще й збутової на регіональному рівні. Подальший розвиток плодоягідного ринку може бути досягнений шляхом добровільного об'єднання науково-дослідних організацій, розсадницьких, садівницьких, переробних та торгових підприємств, які забезпечують повний життєвий цикл своєї продукції, в асоціацію суб'єктів плодоягідного ринку, що має на меті: сприяння співпраці учасників групи з фінансово-кредитними установами, відстоювання інтересів виробників у державних організаціях, розвиток об'єктів інфраструктури ринку, інтеграція не лише виробничої та переробної сфери, а й торговельної, здійснення експортних операцій з фруктами у свіжому та переробленому вигляді, формування інформаційної бази щодо стану внутрішнього і зовнішнього ринків плодоягідної продукції та забезпечення нею всіх учасників плодоягідного комплексу.

Запровадження удосконаленої системи руху плодоягідної продукції створить умови набрання «вільним» ринком ознак «організованого», так як буде об'єднувати інтереси суміжних ланок плодоягідного комплексу, окремих підприємств навколо однієї мети та сприятиме швидкому просуванню продукції до споживача й задоволення його потреб. Важливим для сільськогосподарських підприємств на перспективу є налагодження фірмової торгівлі, що дозволить зосередити значну частину доходів від реалізації плодів і ягід у власній торговій мережі, тобто в руках у виробника. Це створює умови для формування цінового конкурентного ринкового середовища. Побудова плодоягідного бізнесу за таким принципом дозволить накопичити кошти для інвестицій в розширення площ багаторічних насаджень.

Зважаючи на експортні переваги українського садівництва, доцільно розвивати поставки горіхів за кордон, які характеризуються високим попитом на світових продовольчих ринках. В умовах нестачі сучасних плодосховищ горіховий бізнес є привабливим ще й тим, що плоди при досить нескладних умовах збереження можуть складуватись без втрат споживчих властивостей декілька сезонів. Горіхи як в шкаралупі, так і очищені дозволяють сільськогосподарським підприємствам отримувати високі надходження. Якщо у 2008р. цей показник склав 29,6 тис. грн., то в 2020р. він досягне 50,6 тис. грн. на 1 га саду. Вирощування грецького горіха навіть при найгірших умовах на 2020р. забезпечить виробникам окупність виробничих та збутових витрат на 218,4%. Більші економічні вигоди в садівництві завдяки закладці промислових насаджень горіхоплідних культур - це надійне джерело інвестиційних ресурсів для відтворення плодоягідного виробництва, сприяння його конкурентоспроможності. Соціальна значимість розширення виробництва горіхів ґрунтується на зайнятості населення не лише при збиранні врожаю, а й товарній обробці плодів у міжсезонний період.

Впровадження усіх пропозицій щодо підвищення економічної ефективності виробництва продукції садівництва в сільськогосподарських підприємствах області та зміцнення її конкурентоспроможності дозволять до 2020р. одержати стабільно функціонуючу аграрну галузь (табл. 2), яка повною мірою спроможна забезпечити потреби населення Черкащини у свіжих фруктах. При цьому необхідно дотримуватись організаційно-технологічних вимог виробництва плодоягідної продукції та горіхів, адже якісна сторона виробничого процесу є гарантією окупності здійснених витрат трудових, матеріальних ресурсів та нагромадження коштів для наступних етапів розвитку плодоягідного комплексу.

Виходячи з необхідності реалізації пропозицій експортного потенціалу плодоягідного підкомплексу АПК, важливо до 2020р. здійснити заходи підвищення конкурентних переваг вітчизняної плодоягідної продукції, що дозволить сформувати інвестиційні ресурси для розвитку галузі з валютних надходжень від зовнішньоторговельних операцій. У рамках даного завдання розроблено поетапний комплекс дій щодо влаштування внутрішнього ринку продукції садівництва в регіоні: організації промислового виробництва, розвитку торговельних та виробничих зв'язків, у тому числі з побудовою оптового ринку фруктів, поглибленням ступеня товарної обробки

Таблиця 2 - Економічна ефективність виробництва продукції садівництва у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області на перспективу

фруктів на період до 2015р., а також розширення і диверсифікацію зовнішньої торгівлі до 2020р.

Вартість інвестиційного проекту в закладання багаторічних насаджень інтенсивного типу складає 416,7 млн. грн., з яких 21,4% будуть повернуті інвесторам за програмами фінансової підтримки суб'єктів господарювання, які займаються садівництвом. Найменші економічні ризики характерні для інвестицій у створення ягідників та зерняткових насаджень. Прибутковість проектів за цими культурами забезпечується завдяки мінімальному терміну виходу на позитивні грошові потоки - на 2 та 6 рік після вступу у товарне плодоношення відповідно. Завдяки високій прибутковості вирощування горіхоплідних культур окупність вкладень наступає на 6 рік їх плодоношення. Підвищення дисконтних ставок на 10 п.п. мають найменший вплив на вище зазначені культури. Економічно доцільним для Черкащини є створення кісточкових насаджень, необхідність розширення площ під якими обґрунтовано сумою генерованих грошових потоків у приведеній вартості, яких достатньо для покриття витрат за даним проектом на 11 році плодоношення (81% часового ряду). У той же час менша інвестиційна привабливість вирощування кісточкових культур обумовлюється меншою гнучкістю до підвищення дисконтних ставок. Капітальні вкладення для їх закладки представляють вигідність проекту для інвестора лише за умови дисконтних ставок за кредитними ресурсами не більше як 25%.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення завдань щодо розвитку ефективного та конкурентоспроможного садівництва, які полягають у розробці стратегічних напрямів економічної стабілізації та нарощення плодоягідного виробництва в сільськогосподарських підприємствах. За одержаними результатами зроблено наступні висновки.

Формування конкурентоспроможності продукції є складним процесом, який проходить шлях від виробника до споживача. Високий її рівень вказує на переваги товару на ринку, а також є свідченням отримання економічного ефекту для виробника (посередника) при її реалізації. Під конкурентоспроможністю в садівництві слід розуміти: для продукції - переваги оцінюваної продукції над базовими аналогами за сукупністю властивостей, сформованих при її позиціюванні, щодо здатності задовольнити потреби суб'єктів ринку за параметрами вартості та корисності в певний проміжок часу; для підприємства (виробника, посередника) - стратегічні переваги суб'єкта господарської діяльності, які визначають результативність його функціонування на галузевому ринку в певний проміжок часу; для галузі - сукупність організаційно-економічних її можливостей, здатних забезпечити умови ефективного функціонування всім суб'єктам економічної системи на внутрішньому і зовнішньому ринках плодоягідної продукції.

Визначення конкурентоспроможності садівництва необхідно проводити методом оцінки за окремими показниками параметричних ознак на основі порівняння фактичних значень по виду продукції, сорту, типу насаджень, підприємства галузі з середнім по групі, що дозволяє порівняти різні за своєю суттю показники. При цьому засобом виявлення конкурентоспроможності садівництва є рейтингова модель, яка забезпечує виявлення об'єкта оцінки (зразки продукції за видами чи сортами, сільськогосподарські підприємства, підгалузі) з найбільшими конкурентними перевагами.

При прогностичному моделюванні перспективного рівня виробництва продукції садівництва доцільно врахувати особливості формування врожаїв плодових культур, зокрема зерняткових, яким притаманна періодичність плодоношення. Циклічний характер даного явища найточніше відображає тригонометрична функція ряду Фур'є, яка описує зміни плодоношення за гармонічними компонентами чергування років зі сприятливими та несприятливими умовами вирощування. Використання такого підходу дозволяє передбачити урожайність зерняткових культур з достатньо високим ступенем надійності прогнозування, а при встановленні тенденції - визначити „піки” та „спади” продуктивності у перспективі.

За період реформування аграрного сектору садівництво Черкащини мало ряд негативних структурних зрушень як у виробничій, так і збутовій сферах. Протягом 2000-2008рр. розміри плодоягідних насаджень зменшились в 2 рази. Із потужної галузі воно стало переважно дрібним, низькопродуктивним. Внаслідок цього валові збори продукції садівництва скоротились на 85,9 тис. ц (або на 24,2%). При цьому поступово відбулася зміна пріоритетів на користь особистих підсобних господарств як за площею садів плодоносного віку, так і продуктивністю. Сьогодні на дану категорію виробників припадає 100% валового збору горіхів і кісточкових, 93,3% - ягід, 87,0% - зерняткових плодів.

У дисертації встановлено, що роль стримуючого чинника виробництва плодів і ягід відіграє несформованість ринку з ознаками: згортання продажу фруктів переробним підприємствам, відсутність сфери оптової торгівлі, розширення частки продажу продукції садівництва на ринку та самостійний пошук виробниками напрямів збуту. Причинами структурних зрушень є цінові показники, які стримуються низьким платоспроможним попитом; низькою якістю пропонованої продукції; значним відхиленням її вартості за каналами збуту.

Доведено, що збитковість садівництва області протягом 1995-2008рр. перешкоджає впровадженню сучасних технологій у виробництво та відтворенню насаджень. Щороку зменшується кількість підприємств, які закладають плодові та ягідні насадження. Групування садівницьких підприємств Черкащини засвідчує, що ефективність плодоягідного виробництва значною мірою залежить від продуктивності насаджень та їх концентрації. Зокрема, збільшення площ під плодовими понад 20 га і ягідними культурами - більш як 5 га у 2008р. дозволило отримати продукцію, реалізаційна собівартістю якої в 1,3-1,4 рази нижча, ніж у підприємствах з невеликими садами. З підвищенням урожайності плодових насаджень за 2007-2008рр. понад 41 ц/га та ягідників - більше 26 ц/га встановлено зростання рівня рентабельності виробництва до 14,7 та 98,2% відповідно.

Комплексною оцінкою рівня конкурентоспроможності продукції садівництва для виробників регіону в розрізі плодоягідних культур, яка проводилась за технологічними та ціновими показниками, встановлено, що найбільше цьому відповідають плоди ПОСП "Уманський тепличний комбінат", СТОВ «Агрофірма «Злагода», ТОВ "Дзензелівське" та ягоди СПП "РВД-Агро". Дані підприємства мають суттєвий запас міцності при окупності витрат, оскільки реалізація продукції садівництва для них буде прибутковою навіть при зменшенні ціни на ринку.

Враховуючи можливість покриття потреби у фруктах за рахунок власного виробництва та зменшення частки продукції, вирощеної у господарствах населення, за нашим розрахунками передбачається, що місткість ринку до 2020р. збільшиться до 70,8 тис. т. Таким чином, зростають перспективи для розвитку промислового садівництва у сільськогосподарських підприємствах. Для покриття потреб у плодах, ягодах, горіхах згідно раціональних норм їх споживання в області доцільно збільшити розміри садів і ягідників до 4,2 тис. га насаджень інтенсивного типу у структурі: 71,1% площ під плодові, 15,7% - горіхоплідні культури та 13,2% - ягідники.

Підвищення конкурентоспроможності садівництва залежатиме від впровадження стандартизації плодів і ягід через побудову системи сертифікації виробничого процесу, а не готової продукції на основі самоінспектування чи зовнішнього інспекційного контролю. Система якості продукції садівництва має виконувати роль регулятора довиробничої, виробничої сфер та безпосередньо готового продукту, тому при її удосконаленні важливо встановити рівні відповідальності за дотримання показників якості між виробниками, посередниками та продавцями.

У дисертації доведено, що зміцнення ринкових позицій виробників продукції садівництва можна досягти за рахунок об'єднання їх в асоціацію суб'єктів плодоягідного ринку з метою сприяння співпраці учасників групи з фінансово-кредитними установами щодо формування інвестиційних ресурсів; розвитку об'єктів інфраструктури ринку та здійсненню експортних операцій з фруктами у свіжому та переробленому вигляді; формування інформаційної бази щодо стану внутрішнього та зовнішнього ринків плодоягідної продукції.

Для поліпшення сфери реалізації необхідно: 1) уникнути нейтралізації отриманого економічного ефекту у процесі створення продукції садівництва шляхом виробничо-збутової інтеграції; 2) побудувати оптову мережу для забезпечення швидкої доставки плодів і ягід до кінцевих споживачів і стабілізації цінових коливань; 3) оптимізувати модель руху продукції садівництва від виробника до споживача з проходженням найменшої кількості посередників, що сприятиме зменшенню сукупної торговельної націнки на плоди і ягоди; 4) активізувати інноваційні методи ведення бізнесу (бренд-технології, інтернет-торги).

Врахування організаційно-економічних особливостей функціонування садівництва, створення багаторічних насаджень інтенсивного типу, підвищення якості вирощених фруктів, удосконалення збутової політики в системі плодоягідного виробництва до 2020р. дозволять: 1) забезпечити потреби населення області у фруктах власного виробництва; 2) організувати економічно ефективне виробництво з високим рівнем рентабельності (112,6, 196,7 та 315,3 % по плодах, ягодах та горіхах відповідно) та окупністю вкладених коштів. В цілому ж розвиток галузі залежить від поетапного відновлення виробничої бази садівницьких підприємств, виробництва плодоягідної продукції, спроможної конкурувати на ринку за якісними та вартісними показниками, а також влаштування внутрішнього ринку та наступною реалізацією експортного потенціалу садівництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Аніщенко Г. Ю. Стан та перспективи розвитку садівництва / Г. Ю. Аніщенко // Зб. наук. пр. Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва / за ред. В.П. Мартьянова. -- Харків : Вид-во ХНАУ, 2004. -- № 8. -- С. 292-297. -- (Серія „Економіка АПК і природокористування”).

2. Уланчук В. С. Формування ефективного виробництва плодів в регіоні / В. С. Уланчук, Г. Ю. Аніщенко // Вісник Харківського націон. технічн. ун-ту с.- г. : -- Х. : ХНТУСГ, 2004. -- Вип. 32 : Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. -- С. 388-392. (автору належить збір і опрацювання матеріалів, формулювання висновків).

3. Аніщенко Г. Ю. Особливості розвитку сучасного садівництва / Г. Ю. Аніщенко // Зб. наук. пр. Уманського державного аграрного ун-ту / редкол. : П. Г. Копитко

4. (відп. ред.) та ін. -- Умань, 2005. -- Вип. 59. -- С. 487-493.

5. Аніщенко Г. Ю. Сучасні проблеми ринкового садівництва / Г.Ю. Аніщенко // Зб. наук. пр. Уманського державного аграрного ун-ту / редкол. : П. Г. Копитко (відп. ред.) та ін. -- Умань, 2005. -- Вип. 61. -- Ч. 2. -- С. 35-41.

6. Аніщенко Г. Ю. Ефективність продукції садівництва в регіоні / Г. Ю. Аніщенко // Вісник Харківського національного аграрного ун-ту ім. В.В. Докучаєва. -- Харків,

7. 2006. -- № 3. -- С. 6-11. -- (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

8. Аніщенко Г. Ю. Особливості розвитку садівництва України / Г. Ю. Аніщенко // Зб. наук. пр. Уманського державного аграрного ун-ту / редкол. : П. Г. Копитко (відп. ред.) та ін. -- Умань, 2006. -- Вип. 62. - Ч. 2. - С. 173-181.

9. Уланчук В. С. Проблеми, стан та перспективи розвитку садівництва у

10. господарствах населення / В. С. Уланчук, Г. Ю. Аніщенко // Агроінком. -- 2006. -- № 7-8. -- С. 30-35. (автору належить збір і аналіз матеріалів, формулювання висновків).

11. Аніщенко Г. Ю. Конкурентоспроможність української продукції садівництва на шляху до СОТ / Г. Ю. Аніщенко // Вісник Харківського національного аграрного ун-ту ім. В. В. Докучаєва. -- Харків, 2007. -- № 3. -- С. 8-13. -- (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

12. Аніщенко Г. Ю. Виробництво конкурентоспроможної продукції ягідництва в умовах вступу до СОТ / Г. Ю. Аніщенко // Регіональна бізнес-економіка та управління. -- 2007. -- № 1. -- С. 52-60.