Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПРИМОРСЬКИХ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

ГУДЗЬ Марина Вікторівна

УДК 332.122:379.84

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень НАН України (м. Донецьк).

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор

Василенко Валерій Миколайович,

Інститут економіко-правових досліджень НАН України,

заступник директора по науковій роботі (м. Донецьк).

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Буркинський Борис Володимирович,

Інститут проблем ринку і економіко-екологічних

досліджень НАН України, директор (м. Одеса);

доктор економічних наук, професор,

Бережна Ірина Вікторівна,

Національна академія природоохоронного

та курортного будівництва Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України, завідуюча кафедрою економічної

теорії, регіональної політики та управління (м. Сімферополь);

доктор економічних наук, професор

Свірідова Наталя Дмитрівна,

Східноукраїнський національний університет

ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України, завідуюча кафедрою

туризму і готельного господарства (м. Луганськ).

Захист відбудеться «13» травня 2011 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий «11» квітня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Слоква М.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основне призначення курортно-рекреаційних територій (КРТ) полягає у сприянні розширеному відтворенню здоров'я людини як провідної продуктивної сили та кінцевої мети економічного розвитку. У сучасному суспільстві активно формується попит на здорове довголіття, одним із ключових факторів якого є формування сприятливого середовища життєдіяльності. Задоволення ринкового попиту на фізичне та духовне здоров'я, здоровий образ життя людини досягається на підставі ефективного використання економічного потенціалу територій лікувально-оздоровчого й туристично-рекреаційного призначення та продукування відповідних послуг. У зв'язку з цим у короткостроковому й довгостроковому періоді актуалізується проблема вибору формі і способів реалізації потенціалу КРТ, питома вага яких, за різними оцінками, коливається у межах 7-12% від площі території країни.

У системі державної регіональної політики відбувається зміна пріоритетів з вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів до підтримки конкурентноздатних територій шляхом стимулювання крапкового зростання на основі інноваційних проектів. Для територій це означає перехід на умови фактичного самовиживання, при яких рівень благополуччя громадян буде залежати від якості менеджменту місцевої влади, їхньої здатності використати виробничий і невиробничий потенціал території, залучити інвестиції й створювати нові робочі місця, що підвищує значення організації економічного простору, керованості територіями у відповідності до пріоритетів стратегій використання потенціалу приморських КРТ.

На регіональному рівні вирішенню проблеми сприяє чинна законодавча база, прийняті Стратегія економічного й соціального розвитку України на 2004-2015 р., Концепція державної регіональної політики, а також регіональні стратегії приморських регіонів - АР Крим, Запорізької, Донецької, Одеської областей, у яких містяться окремі розділи, присвячені розвитку приморських рекреаційних територій і морекористування. Однак, існуючі правові й економічні механізми не в змозі перебороти бар'єри адміністративного й галузевого управління територіями: за 10 років від прийняття Закону України «Про курорти» статусу курортних територій державного значення набули оздоровчі місцевості лише двох міст - Бердянськ і Саки. До того ж, стратегії реалізації потенціалу КРТ обласного й районного рівнів, а також стратегічні плани міст і курортних селищ містять переважно узагальнені й описові способи використання потенціалу, їм бракує конкретного, прагматичного покрокового механізму реалізації, внаслідок чого переважна більшість стратегій не досягає своєї мети. Недостатньо дослідженими залишаються особливості формування і реалізації стратегій ефективного використання потенціалу приморських, зокрема приазовських КРТ.

Таким чином, актуальність теоретичних, методологічних і практичних питань формування й реалізації стратегії ефективного використання потенціалу приморських КРТ, значимість досліджуваної проблеми, відсутність системних розробок щодо її вирішення визначили мету, завдання й зміст дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за 2007-2010 рр., а саме, у межах тем: «Методологія економічної діагностики розвитку територій (регіонів)» (ДР № 0105U008666), де здобувачем як співвиконавцем запропоновано положення щодо формування методичних основ моніторингу економічного розвитку КРТ; «Економічна діагностика розвитку регіонів України» (ДР № 0109U001027), де здобувачем розроблено методичні підходи до організації та проведення економічної діагностики просторового середовища КРТ.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методологічних і методичних положень щодо формування та реалізації стратегії ефективного використання потенціалу приморських КРТ. Відповідно до мети дослідження поставлено і вирішено наступні завдання:

узагальнено теоретичні погляди на суть, види й призначення потенціалу територій;

визначено фактори впливу на формування і використання потенціалу території;

розкрито механізм ефективного використання потенціалу територій;

встановлено форми і способи ефективного використання потенціалу приморських КРТ;

обґрунтовано методичне забезпечення аналізу використання потенціалу приморських КРТ;

запропоновано підхід до розробки стратегічних альтернатив використання потенціалу приморських територій;

здійснено оцінку складових економічного потенціалу приморських КРТ;

встановлено ступінь мультиплікативного впливу рекреації на зростання потенціалу приморської КРТ;

проаналізовано практику стратегічного управління потенціалом КРТ;

запропоновано методи позиціювання приморських територій при виборі основних домінант ефективного використання їх потенціалу;

розкрито особливості формування стратегії ефективного використання потенціалу приморських КРТ;

обґрунтовано розробку управлінського механізму реалізації стратегії ефективного використання потенціалу приморських територій;

розроблено положення щодо врахування інтересів учасників реалізації стратегії;

виділено критерії оцінки моніторингу результативності реалізації стратегії використання потенціалу територій;

запропоновано методичні підходи до оцінки ефективності реалізації стратегії використання економічного потенціалу КРТ.

Об'єкт дослідження - ефективне використання потенціалу курортно-рекреаційних територій.

Предмет дослідження - теоретичні положення, принципи, методи й прийоми формування та реалізації стратегії ефективного використання економічного потенціалу приморських КРТ.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення класичної та сучасної економічної теорії, природокористування і просторової економіки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань стратегічного управління просторовим середовищем.

Теоретичні та прикладні питання ефективного використання потенціалу просторового середовища розроблені представниками вітчизняних і зарубіжних шкіл, зокрема Б. Буркинським, С. Богачовим, В. Бистряковим, В. Василенком, З. Герасимчук, О. Гранбергом, Б. Данилишиним, Д. Львовим, В. Лєксіним, В. Максимовим, А. Швєцовим та ін. Вивчення рекреаційного потенціалу в межах рекреаційних господарських систем різної спеціалізації відображено у наукових працях І. Бережної, В. Мамутова, Ф. Мазура, Н. Коленди, Н. Коніщевої, Н. Овсяннікової, В. Павліхи, В. Подсолонка, Н. Свірідової, Л. Черчик, Л. Ковальської. Екологічні аспекти механізму реалізації потенціалу територій є предметом наукових досліджень Т. Галушкіної, В. Кравціва, А. Мельника, С. Харічкова, Є. Хлобистова; організаційно-економічні механізми реалізації потенціалу КРТ висвітлено у роботах М. Борущака, І. Дишлового, М. Долішнього, Є. Жердєвої, В. Вітітньова. Безпосередньо оцінка використання і визначення перспектив розвитку потенціалу КРТ різних регіонів визначається у роботах Г. Алейнікової, О. Блінова, О. Гулич, П. Ґудзя, В. Данильчука, О.Єфремова, Н. Мельникової.

У процесі роботи використано такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний - при теоретичному узагальненні суті, видів і призначення потенціалу КРТ і формуванні висновків; формальної та діалектичної логіки, синтезу, аналізу, порівняння, дедукції та індукції - при визначенні структури, факторів формування й використання потенціалу території; картографічний - при визначенні територіальних рівнів управління потенціалом КРТ; системного аналізу з використанням статистичних методів - при оцінці видів потенціалу КРТ; ранжування - при визначенні рейтингу використання видів потенціалу КРТ; експертного опитування і моделювання - при виявленні основних домінант стратегій використання потенціалу приморських КРТ; маркетингових досліджень - при позиціюванні приморських територій і сегментуванні ринків споживачів лікувально-оздоровчих і туристично-рекреаційних послуг; системного підходу - при розробці концептуальних основ, стратегічних напрямків і засобів ефективного використання потенціалу КРТ.

Інформаційною основою дослідження стала чинна нормативно-правова база, офіційні матеріали Державної служби статистики України, монографічні дослідження, матеріали міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, опубліковані у фахових виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат полягає у розробці теоретичних, методологічних і методичних положень щодо цілісного та послідовного формування й реалізації стратегії ефективного використання потенціалу приморських КРТ, які спрямовані на отримання економічного ефекту. Результати дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

запропоновано парадигму реалізації потенціалу приморської території на підставі позиціювання території як товару шляхом визначення місця та іміджу території на ринку товарів і послуг, сегментації сфери їх застосування, що дозволяє окреслити основні домінанти ефективного використання існуючого економічного потенціалу та уможливлює доступ різних верств громадян до морських видів лікування, відпочинку, морекористування;

обґрунтовано і запропоновано науковий підхід до формування стратегії ефективного використання потенціалу приморських КРТ, який формалізується в категоріях диференціювання стратегій за типами розширеного, простого й звуженого відтворення, що дозволяє зберігати рівновагу унікальних природних екосистем лікувально-оздоровчого призначення, відтворювати продуктивні сили і виробничі відносини морекористування;

визначено механізм організаційно-управлінського забезпечення реалізації стратегії ефективного використання потенціалу приморських КРТ у контексті положень стратегічного менеджменту, які базуються на взаємодії кадрової, організаційної, управлінської компоненти і дозволяють системно впливати на процеси і дотримуватись покрокового упровадження змін, що забезпечує завершеність і результативність стратегій, підвищує рівень і якість їхнього виконання;

обґрунтовано критерії оцінки для моніторингу результативності реалізації стратегії використання потенціалу приморських КРТ на основі визначення ефекту рекреації, що дозволяє відслідковувати виконання стратегії згідно до мети реалізації, проміжного і кінцевого результатів, не обмежуючись обсягами вироблених товарів і послуг;

удосконалено:

кваліметричний підхід до оцінки використання потенціалу території на засадах експертного ранжування і бальної шкали, що дозволяє оцінити якісні параметри сукупного потенціалу КРТ;

методичний підхід щодо визначення стратегічних альтернатив реалізації потенціалу приморських територій, в основу якого покладено кількісні, якісні ознаки та домінанти перетворення видів потенціалу, що дозволяє на основі аналізу портфеля стратегічних альтернатив сформувати генеральну стратегію реалізації потенціалу КРТ;

прийоми оцінки складових економічного потенціалу із застосуванням ланцюгових індексів, що дозволяє встановити динаміку і виявити тенденції використання видів потенціалу приморських КРТ;

підхід до визначення ступеня мультиплікативного впливу рекреації на зростання потенціалу території шляхом встановлення співвідношення приросту обсягів виробництва курортно-рекреаційних послуг до зміни витрат туристів, що відображає можливості нарощування потенціалу території;

порівняльний аналіз реалізації стратегічних планів і програм на основі їх функціонально-цільового призначення, що дозволяє виявити слабкі сторони механізму використання потенціалу;

методичний підхід до визначення ефективності реалізації стратегії використання економічного потенціалу КРТ на основі системи збалансованих показників завдяки трансформуванню традиційних критеріїв шляхом розширення їх складу і врахування зв'язків між стратегічними цілями й ключовими засобами їх досягнення в площині структурної решітки, що дає можливість індикативно розраховувати проміжну та кінцеву ефективність;

дістало подальшого розвитку:

обґрунтування змісту, видів і призначення потенціалу території на основі встановлення первинних форм регіонального простору: природного, людського, економічного, інформаційного, що визначає їх структурованість та композиційну цілісність і сприяє узагальненню теоретичних поглядів на природу потенціалу території;

класифікація факторів впливу внутрішнього середовища КРТ на основі систематизації їх на виробничі або ресурсні та невиробничі (умови й сили історичного, етнокультурного, соціального, рельєфно-ландшафтного, кліматичного характеру), що дозволяє ідентифікувати переваги території та поглиблювати господарське освоєння її потенціалу;

система поглядів на механізм реалізації потенціалу території з урахуванням локального, зонального і регіонального рівнів шляхом виділення суб'єкту і об'єкту, мети, завдань, функціональних впливів, моніторингу ефективності, корекції рішень, оцінки результату та аналізу, в результаті чого поглиблено розуміння устрою і технології використання;

трактування форм і способів реалізації потенціалу приморських КРТ з урахуванням морекористування та курортно-оздоровчої спеціалізації на основі інтеграції державної (природні лікувальні ресурси, морська акваторія) та приватної (капітал) форм власності, державно-приватного партнерства в організації форм господарювання, що дозволяє поєднувати ефективність приватного капіталу й державний контроль в процесі освоєння й нарощування потенціалу КРТ;

теоретичне положення щодо формування і використання соціально-економічного механізму збалансування інтересів учасників реалізації стратегії на основі соціальних, організаційно-структурних, економічних і комбінованих форм і способів досягнення громадського консенсусу, що забезпечує пріоритет колективних потреб мешканців територіальної громади курортних регіонів.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, обґрунтовані автором, у дисертації, доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій щодо формування та реалізації стратегії ефективного використання потенціалу приморських КРТ. Особливу практичну значимість мають для органів місцевого самоврядування:

метод формування стратегії ефективного використання економічного потенціалу приморських КРТ на основі відтворення елементів природного надбання, спрямованих на підвищення якості простору життєдіяльності мешканців і туристів;

метод позиціювання КРТ за їхнім економічним потенціалом і чинниками конкурентоспроможності з метою рівномірного розміщення продуктивних сил рекреації й курортів, забезпечення зайнятості місцевого населення і підвищення якості надання курортно-рекреаційних послуг для різних сегментів споживачів;

спосіб досягнення суспільного консенсусу учасників впровадження стратегії на основі пріоритету інтересів громади, які сприяють не лише освоєнню КРТ, але й дотриманню екологічних вимог при реалізації потенціалу приморських територій;

метод оцінки результативності реалізації стратегії, що сприяє підвищенню якості планування і своєчасному досягненню цілей стратегії.

Результати виконаного дослідження, зокрема модель покрокових дій, спрямованих на досягнення змін в управлінському контексті: влада, управлінська культура, керівництво й здатність управляти змінами, використовуються у діяльності управління культури і туризму Запорізької обласної державної адміністрації при реалізації культурно-туристичних пріоритетів «Стратегії економічного та соціального розвитку Запорізької області до 2015 року» (довідка № 01-38/307 від 22.02.2010 р.). Рекомендації щодо стратегії ефективного використання потенціалу приморських рекреаційних територій через набуття статусу курортів обласного значення використано фахівцями відділу з питань земельних відносин, екології та природних ресурсів і відділу економічного аналізу та фінансового моніторингу Запорізької обласної ради при економічному обґрунтуванні організації діяльності природно-ландшафтного парку «Приазовський», а також розробленні програм комплексного соціально-економічного розвитку Запорізького краю (довідка № 01-35/1338 від 16.10.2008 р.).

Пропозиції щодо розробки стратегій ефективного використання потенціалу туристсько-рекреаційних приморських територій на основі авторської «Концепції економічного розвитку прибережних територій Першотравневого району Донецької області» рекомендовані Першотравневою РДА Донецької області для формування стратегій соціально-економічного розвитку приморських територій сільським громадам Юріївки, Ялти, Урзуфа (довідка № 01/17-0946 від 19.07.2010 р.). Наукові й практичні підходи щодо формування і реалізації стратегії ефективного використання потенціалу КРТ враховано керівництвом Бердянської РДА Запорізької області при обґрунтуванні пріоритетів інвестиційного розвитку туристсько-рекреаційного потенціалу району в межах реалізації «Стратегії розвитку Бердянського району до 2025 р.» (довідка № 1076/01 від 06.07.2009 р.).

Методичні напрацювання щодо засобів реалізації стратегії використання потенціалу КРТ знайшли відображення у «Маркетинговому плані розвитку туристично-рекреаційного комплексу міста Бердянська і курортних територій на 2008-2012 рр.», який було прийнято до впровадження Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області (довідка № 01-4224/40 від 08.09.2010 р.). Рекомендації і методики сегментування ринку споживачів за лікувально-оздоровчим і туристично-рекреаційним продуктом та позиціювання фірм-рекреаторів у межах приморських КРТ Північного Приазов'я впроваджено у підприємницьку діяльність ТОВ «Туристична фірма «Супутник» (м. Бердянськ), що сприяло успішному регулюванню потоків відпочивальників з України та ближнього зарубіжжя (довідка № 234 від 10.08.2010 р.).

Запропонований механізм забезпечення інтересів учасників реалізації стратегії на горизонтальному рівні регіонального управління шляхом використання інституційних інструментів - створення і функціонування міжрайонної Ради приморських адміністративних утворень, а також операційних і функціональних інструментів адміністрування реалізацією стратегії розвитку території використано у роботі наукового Центру комплексних досліджень туристсько-рекреаційних територій Донецького інституту туристичного бізнесу (довідка № 3 від 04.02.2010 р.).

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі при підготовці бакалаврів і магістрів з економічних спеціальностей у Бердянському державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України при читанні курсів «Розміщення продуктивних сил», «Основи менеджменту», «Маркетинговий менеджмент» (довідка № 58/1609-01.45 від 30.08.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи є підсумком багаторічних особистих наукових досліджень в сфері забезпечення реалізації стратегії ефективного використання потенціалу курортно-рекреаційних територій. Усі результати, які винесені на захист, отримані автором самостійно. Особистий науковий внесок дисертанта у наукові роботи, виконані у співавторстві, конкретизовано у авторефераті у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися та були схвалені на: Міжнародній конференції “Інформаційні технології у розвитку туристичного бізнесу” (м. Опава, Чехія, 2002 р.); II Українсько-польській науково-практичній конференції “Управління великим містом: адміністрування та безпосередня демократія (проблеми теорії і практики)“ (м. Львів, 2004 р.); Міжнародній конференції “Процеси глобалізації і просвіта педагогів у міжкультурній перспективі” (мм. Познань-Жешув, Польща, 2004 р.); Міжнародній конференції “Перспективи локального і регіонального розвитку в аспекті приєднання Польщі до Європейського Союзу: програмування, управління, зміни суспільні й економічні” (м. Бєльсько Бяла, Польща, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців” (м. Бердянськ, 2005 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (м. Бердянськ, 2007 р.); Міжнародній конференції “Локальний та регіональний розвиток в епоху глобалізації” (м. Бєльсько Бяла, Польща, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Реалізація державної політики у сфері курортів та туризму в рекреаційних регіонах” (м. Сімферополь, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика” (м. Трускавець, 2007 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Місто, регіон, держава: економіко-правові проблеми містознавства” (м. Донецьк, 2007 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Місто, регіон, держава: економіко-правові проблеми” (м. Донецьк, 2008 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Луганськ, 2008 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції “Місто, регіон, держава: економіко-правові проблеми господарювання” (м. Донецьк, 2009 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (м. Запоріжжя, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові дослідження та їх практичне застосування. Сучасний стан та шляхи розвитку '2009” (м. Одеса, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія інноваційного розвитку економіки та актуальні проблеми менеджмент-бізнес освіти” (м. Харків, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Прогнозування соціально-економічних процесів” (м. Бердянськ, 2010 р.); XV Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика” (м. Луцьк, 2010 р); Міжнародній науковій конференції “Нові підходи до розвитку систем соціально орієнтованої економіки регіону” (м. Алушта, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції “Історія та перспективи соціально-економічного розвитку, державного регулювання та місцевого самоврядування Півдня Росії та України” (м. Курськ-Суми, Російська Федерація, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми Північного Приазов'я: економіка, екологія, освіта” (м. Бердянськ, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою” (м. Харків, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наукові концепції та практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів” (м. Донецьк, 2007 р.); I Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми моделювання складних економічних систем” (м. Кривий Ріг, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми економіки та управління у промислових регіонах” (м. Маріуполь, 2009 р.); Х Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Організаційно-економічні проблеми регіонального розвитку у сучасних умовах” (м. Сімферополь, 2010 р.); Міжрегіональній науково-практичній конференції “Проблеми економіки й управління у промислових регіонах” (м. Запоріжжя, 2008 р.); Міжнародному управлінському форумі “Управління сьогодні та завтра” (м. Хмельницький, 2008 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 54 наукові роботи, зокрема, чотири монографії, з яких одна особиста, 26 статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 84,95 друк. арк., з них особисто автору належать 31,12 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертація, загальним обсягом 354 сторінки комп'ютерного тексту, містить 34 таблиці та 32 рисунки, 11 додатків на 54 сторінках, список використаних джерел із 387 найменувань на 43 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи, зв'язок роботи з темами та планами Інституту економіко-правових досліджень НАН України.

Розділ 1. Теоретичні основи використання потенціалу курортно-рекреаційних територій. У розділі узагальнено теоретичні погляди на суть, види й призначення потенціалу територій, визначено фактори його використання, досліджено механізм ефективного використання потенціалу території. Проведене теоретичне дослідження наукового фундаменту реалізації потенціалу КРТ дозволило зробити висновок про існування істотних розбіжностей у розумінні суті, видів, можливих способів ефективного використання потенціалу території.

У роботі констатується, що методологічною основою дослідження потенціалу території є: 1) положення Аристотеля про потенцію речі; 2) вчення про простір або геоторію як органічну цілісність і єдність території, акваторії та аероторії. На основі узагальнення основних підходів до тлумачення поняття «потенціал» сформульовано власне розуміння зазначеної дефініції: потенціал - це здатності й спроможності об'єкта змінюватися завдяки дії внутрішньої енергії та інформації шляхом саморозвитку (природа і людина) або під впливом суб'єкту управління (продуктивні сили й виробничі відносини). В основі наукової інтерпретації поняття територія знаходиться встановлення первинних форм регіонального простору: природного, людського, економічного, інформаційного. Представлені у такий спосіб потенціал та територія дають підстави визначити потенціал території як здатності й спроможності його носіїв у процесі перетворення досягати цілей реалізації з максимальним ефектом і ступенем задоволення потреб цільових ринків.

У роботі класифіковано види потенціалу території - природний, людський, виробничий, інформаційний, які утворюють цілісну конструкцію економічного потенціалу території. Функціональне призначення економічного потенціалу території визначається цільовою функцією використання окремих його видів. У ході дослідження встановлено, що метою реалізації потенціалу приморських територій є прискорений розвиток галузей морекористування, рекреації та забезпечення оздоровчих, культурних, матеріальних умов здорового способу життя мешканців і туристів.

• На підставі визначення критерію відношення економічних ресурсів до перетворення в процесі господарського освоєння приморських КРТ запропоновано класифікацію факторів використання потенціалу: 1) виробничі або ресурсні - земля, праця, капітал і 2) невиробничі фактори, використання яких породжує виникнення синергетичного ефекту. В основу класифікації невиробничих факторів покладено ознаки: забезпечуючий характер і допоміжна роль у виробництві курортно-рекреаційних послуг; переважно якісний вплив на основне виробництво.
• На підставі узагальнення внутрішніх факторів і сил із урахуванням визначених критеріїв у дисертації систематизовано і структуровано невиробничі чинники розвитку приморських КРТ: історичний - історичний образ території, насиченість унікальними антропогенними і археологічними пам'ятками, історико-економічний устрій території, місцевих промислів; етнокультурний - національно-етнічний склад і структура населення, що проявляється у особливостях культурного, релігійного, побутового життя - традиціях, звичках, уподобаннях конкретного етносу, які можуть стати об'єктом привабливості для туристів, інвесторів; соціальний - регіональний патріотизм як форма територіальної ідентичності населення, соціальна активність громади з розробки і реалізації стратегій розвитку території, підприємливість населення; міжнаціональна та міжконфесійна толерантність, комунікативність, імідж відкритої до змін території; рельєфно-ландшафтний - насиченість рідкісними природними ресурсами, краєвидами для організації ексклюзивних видів туристичної діяльності та надання персоніфікованих послуг; кліматичний - бальнеологічний режим повітря, лікувально-оздоровчі властивості приморських і прибережних територій.
• Класифіковані у такий спосіб фактори впливу на економічний потенціал території дозволяють конкретизувати стратегічні домінанти і завдання його реалізації для різних рівнів КРТ як за масштабами, так і ступенем освоєння, адаптувати механізм використання потенціалу з урахуванням виявлених чинників.
• Проведене теоретичне дослідження виявило, що не існує універсальної технології використання потенціалу території. Доведено, що апріорі існує відмінність механізму реалізації потенціалу залежно від локального, зонального і регіонального рівнів потенціалу КРТ, видів потенціалу, підготовленості керівників та якості управління. У роботі зроблено акцент на тому, що для організації простору вкрай важливим є зв'язок менеджера із територією, здатність її відчувати, бачити і задіювати резерви місцевого потенціалу. Узагальнення наукового доробку вітчизняних і зарубіжних вчених дозволило сформувати систему поглядів на механізм ефективного використання потенціалу КТР, під яким розуміються суб'єктно-об'єктні відносини з вибору і використання комбінацій форм, методів, способів, підходів, інструментів, заходів, дій у процесі реалізації елементів і видів потенціалу згідно визначеної мети і завдань, моніторингу, корекції рішень, аналізу оцінки та результату (рис. 1).
• У дисертації зроблено наголос, що механізм виробничого використання елементів потенціалу КРТ є органічною складовою процесу відтворення потенціалу території як постійно повторювальний процес виробництва, розподілу, обміну й споживання територіального продукту. Отримане наукове узагальнення дозволяє розробляти різношвидкісні, різновекторні стратегії й адаптовані механізми реалізації елементів потенціалу приморських територій з урахуванням закономірностей звуженого, простого й розширеного відтворення.
• Розділ 2. Методологічна база дослідження використання потенціалу курортно-рекреаційних територій. У розділі досліджено форми й способи реалізації потенціалу КРТ, запропоновано методичне забезпечення аналізу й оцінки використання потенціалу території, опрацьовано підхід до визначення стратегічних альтернатив використання потенціалу приморських територій.
• Логіка наукового дослідження вказує на те, що форми й способи реалізації потенціалу мають бути адаптованими до мети використання, територіально-галузевої спеціалізації, рівня освоєння КРТ. Встановлено, що вектор розміщення продуктивних сил до морських акваторій, берегової зони і приморських територій визначає домінанти господарського використання їхнього потенціалу у економіці морекористування й курортно-рекреаційної діяльності.
• У процесі аналізу встановлено, що провідною формою використання економічного потенціалу є інтеграція державної (рекреаційні ресурси, морська акваторія) і приватної (рекреаційний капітал) власності та детермінованих нею організаційних і правових форм господарювання. Установлено, що форми визначають площину та орієнтири реалізації потенціалу в межах його структури, а способи - окреслюють завдання і функціональні засоби досягнення мети. У результаті досліджень визначено переваги державно-приватного партнерства як довгострокового співробітництва, закріпленого договором, що дозволяє за рахунок різних форм кооперації зосередити в єдине ціле необхідні ресурси бізнесу і громади, мінімізувати ризики за рахунок їхнього рівномірного розподілу між партнерами.

• Рис.1. Механізм реалізації потенціалу приморських КРТ
• Рис.1. Механізм використання потенціалу КРТ
• У роботі обґрунтовано, що в контексті освоєння приморських КРТ форми поєднання приватного капіталу й державної власності на природні ресурси приносять вищу ефективність у наступній галузево-виробничій конфігурації: на основі домінування приватної власності - туристично-рекреаційна, видобувна й переробна (видобуток і переробка мінеральних вод, ропи, лікувальних мулів у лікарські, косметичні препарати), риболовля та рибопереробка, курортне будівництво; на основі пріоритету державної власності - портове господарство, морський транспорт, енергетична (геліо- та вітряна енергія), санаторно-курортна, наукові дослідження. На основі узагальнення та аналізу європейського досвіду механізму використання курортних рекреацій зроблено висновок, що способами реалізації потенціалу КРТ є курортополіси, спеціальні рекреаційні зони, територіально-сервісні комплекси, розважальні та гральні зони, курортно-туристичні кластери, ландшафтні парки, інструментом використання яких може виступати концесія, оренда, лізинг.
• Зроблено висновок про те, що впровадження конкретних форм і способів, інструментів і важелів впливу на певні види потенціалу дозволяє регулювати навантаження на природні екологічні системи, зберігати природний потенціал для наступних поколінь.
• У роботі наголошується, що складність та інтегрований характер потенціалу території, з одного боку, та обмеженість статистичної інформації, особливо на рівні локальних і зональних приморських КРТ, з іншого, спонукають до урізноманітнення підходів щодо аналізу й оцінки використання потенціалу.
• Запропонований інтегрований підхід до оцінки реалізації потенціалу КРТ з використанням статистичного методу, зокрема ланцюгових індексів, маркетингового опитування та експертного методу, ранжування та бальної шкали, коли на етапі селекції входів ранжують ступінь їхнього впливу на досягнення мети, дозволив отримати кількісну та якісну оціночну базу для аналізу ступеня використання потенціалу приморської території.
• Кваліметричний підхід до оцінки якості використання потенціалу КРТ з відбором критеріїв, встановленням їх значимості та рангів дозволяє обчислити індекс привабливості приморської території, що є ключовим фактором формування ринкового попиту туристів на територіальний рекреаційний продукт і фактором пропозиції виробників цих послуг.
• В обґрунтуванні положень стратегічних домінант реалізації видів потенціалу приморських територій застосовано метод порівняльного аналізу, що виступає методичним підґрунтям обґрунтування розробки локальних, зональних і регіональних стратегій.
• У процесі дослідження встановлено, що сучасна практика розробки стратегії використання потенціалу приморських територій зводиться до вибору стратегічних варіантів і формування планів за критерієм фінансової спроможності замість вироблення стратегічних альтернатив реалізації видів потенціалу на основі забезпеченості території виробничими та невиробничими факторами. Альтернативність стратегій вказує на те, що портфельний набір стратегій приводить до досягнення однієї загальної мети, але різними шляхами.
• У роботі констатується, що методичний підхід до формування портфелю стратегічних альтернатив базується на положеннях теорії стратегічного менеджменту, згідно яких розробка стратегії охоплює етапи: комплексний аналіз - визначення місії - розробка альтернативних стратегій - вибір стратегії - реалізації стратегії. Рекомендовано використовувати п'ятиетапний алгоритм формування портфеля стратегічних альтернатив реалізації потенціалу КРТ, а саме, стратегії: використання можливостей; усунення загроз зовнішнього середовища; збереження й використання сильних сторін території; усунення слабких сторін з подальшим якісним аналізом сформованого портфелю стратегічних альтернатив (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

• Рис. 2. Модель розробки альтернативних стратегій реалізації потенціалу приморських КРТ
• Запропонований підхід дозволяє побудувати структурно-логічну модель розробки стратегії з урахуванням переваг привабливого образу приморської території, унікальності територіального курортно-рекреаційного продукту, культурно-етнічної самобутності регіонального соціуму, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності приморських КРТ.
• Розділ 3. Аналіз практики використання потенціалу приморських курортно-рекреаційних територій Запорізької і Донецької областей. У розділі здійснено оцінку видів потенціалу КРТ у восьми приморських районах Запорізької й Донецької областей у межах адміністративно-територіального устрою, визначено мультиплікативний вплив рекреації на зростання потенціалу КРТ приморського міста Бердянськ, проаналізовано практику стратегічного управління потенціалом КРТ.
• Запропонована методика дозволила провести оцінювання стану використання виробничого, людського, сервісного і рекреаційного потенціалів у територіальному розрізі міст і районів Північного Приазов'я. Оцінку використання виробничого потенціалу КРТ встановлено за показниками: площі території, чисельності населення, кількості суб'єктів ЄДРПОУ, середньорічної чисельності найманих працівників, обсягів виробництва та інвестицій в основний капітал, а також іноземних інвестицій, за якими методом ланцюгових індексів розраховано коефіцієнти темпів зростання. Оцінка реалізації людського потенціалу приморської території здійснювалася за допомогою розрахунку ланцюгових індексів за показниками: чисельності населення, розміру середньомісячної заробітної плати найманих працівників, рівня зареєстрованого безробіття, рівня злочинності. Оцінка використання сервісного потенціалу КРТ проводилась на основі обчислення ланцюгових індексів за показниками зростання кількості об'єктів роздрібної торгівлі і ресторанного господарства, збільшення обсягів оптового товарообороту і послуг, збільшення обсягів реалізованих послуг. При оцінюванні стану реалізації рекреаційного потенціалу як розрахункову базу використано дані кількості закладів санаторно-курортного лікування, чисельності оздоровлених осіб, обсяг викидів шкідливих речовин у повітря. Отримані результати дозволили зробити узагальнення функціонального й територіального характеру (табл. 1).
• Таблиця 1
• Ранжований рівень використання видів потенціалу приморських КРТ Запорізької і Донецької областей за 10-бальною шкалою протягом 2004-2009 рр.

Приморські території	Виробничий	Сервісний	Рекреаційний	Людський	Значення
					середньо-арифметич.	питома зважена
	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал*	ранг
м. Бердянськ	7,51	2	4,09	8	6,83	4	5,14	3	5,89	1	59,38	3-4
м. Маріуполь	7,66	1	4,14	7	6,30	7	4,96	5	5,76	2	50,00	6
Приазовський р-он	4,83	3	5,23	1	6,67	5	5,55	1	5,57	3	81,25	1
Якимівський р-он	5,34	4	4,54	5	7,03	1	5,27	2	5,55	4	75,00	2
Першотравневий рн	5,12	7	5,22	2	6,86	2	4,74	8	5,49	5	53,13	5
Новоазовський рн	5,11	8	4,62	4	6,81	6	4,86	7	5,35	7	34,38	8
Бердянський р-н	5,29	5	4,82	3	6,85	3	4,94	6	5,48	6	59,38	3-4
Приморський р-н	5,24	6	4,21	6	6,24	8	5,07	4	5,19	8	37,50	7
В середньому	5,76		4,61		6,70		5,07		5,54		54,31

• * по 100 бальній шкалі виміру
• Отримані результати реалізації потенціалу приазовських КРТ за методикою оцінювання стану стійкості економічних систем Дж. Харінгтона, знаходяться у числовому тренді 3,70-6,30 балів і відображають стан гіперстійкості. Серед досліджуваних видів потенціалу приазовських КРТ найбільш розвинутим виявився рекреаційний потенціал з показником 6,70 балів, що підкріплено зростанням темпів росту матеріально-технічної бази рекреації, підвищенням якості умов проживання, зокрема класу «люкс» апартаментів для різних сегментів відпочивальників, введенням в експлуатацію основних фондів індустрії розваг, розбудовою туристичної і комунальної інфраструктури. Виявлені тенденції відповідають стратегічним пріоритетам розвитку регіональної економіки на основі існуючого природного потенціалу.
• За показниками використання другу позицію займає виробничий потенціал - 5,76 балів, переважно за рахунок промислового потенціалу міст Маріуполя та Бердянська відповідно 7,66 та 7,51, що істотно випереджає показники інших територій, де промисловий потенціал не представлено або ж заявлено мізерною кількістю переробних підприємств. Отримані дані підтверджують необхідність трансформації виробничого комплексу за рахунок створення виробничих підприємств з повним технологічним циклом: інфраструктурного забезпечення туризму і рекреації, виробництва продуктів харчування, засобів відпочинку й розваг, транспортного обслуговування з орієнтацією на потреби регіонального споживача та розвиток внутрішнього регіонального ринку.
• Людський потенціал приазовських КРТ є середньорозвинутим - 5,07 балів, що пояснюється протидіючими тенденціями: загартування здоров'я завдяки наявності фактору моря, природної здатності до самозабезпечення через самозайнятість у туризмі й рекреації, а також можливості прямого доступу до бальнеологічного й морського оздоровлення, а з іншого боку, - незначним рівнем доходів мешканців і низьким рівнем розвитку соціальної інфраструктури, особливо у приморських селах.
• У найменш розвинутій фазі освоєння економічного потенціалу приморської КРТ знаходиться сервісний потенціал - 4,61 бали. Певною мірою динаміка формування та реалізації сервісного потенціалу співпадає із сезонним діловим циклом. Це пояснює особливості інвестування в об'єкти сервісної інфраструктури і їх господарської експлуатації, пов'язаних із значними невиробничими витратами. Окрім того, що в обслуговуючому секторі серед підприємців поширеною є практика заниження показників реалізації сервісного потенціалу, зростання тінізації діяльності, падіння якості надання послуг у закладах гостинності, харчування, розваг заради економії на витратах. За комплексним розвитком потенціалу приморських КРТ лідерами є території Приазовського, Якимівського, Бердянського районів і м. Бердянська, де зосереджено потужний лікувально-оздоровчий і туристично-рекреаційний потенціал. Східна частина курортних рекреацій Північного Приазов'я перебуває під негативним екологічним впливом індустрії Маріупольського промислового вузла.
• У дослідженні зроблено наголос на тому, що за підсумковою оцінкою сукупний потенціал приморських КРТ регіону використовується лише на 5,54 балів за десятибальною шкалою, що вказує на гостру потребу його розбудови на основі розробки спільної, узгодженої районами і містами стратегії ефективного використання потенціалу приазовських лікувально-оздоровчих і туристично-рекреаційних місцевостей.
• Незважаючи на прискорений розвиток туризму і курортів, досі відсутня методика виявлення ступеня впливу туризму на зростання економічного потенціалу регіону. Запропонована у роботі модель утворення мультиплікативного ефекту рекреації ілюструє принцип передачі енергії грошей від туриста за придбані товари й послуги до продавців чи виробників цих товарів і дає можливість визначити ступінь впливу рекреації на нарощування економічного потенціалу КРТ. Грошові надходження трансформуються у доходи громади, бізнесу, домогосподарств і виступають для них фінансово-економічною основою для подальших трансакцій на ринку рекреаційних засобів виробництва і предметів споживання. Завдяки витратам туристів і доходів рекреаторів, які реалізують товари й послуги, має місце кругообіг ресурсів і продуктів, витрат і доходів, що є основою для розуміння природи виникнення мультиплікативного ефекту і розрахунку мультиплікатора рекреації.
• Обґрунтовано теоретичне положення про мультиплікатор рекреації як коефіцієнт, що відображає співвідношення зміни обсягів одного із ключових економічних показників курортно-рекреаційного виробництва: зайнятості, інвестицій чи доходу до зміни витрат відпочивальників. З урахуванням середньостатистичної маржинальної схильності населення до споживання, що складає 0,7042, величина рекреаційного мультиплікатора дорівнює 3,3811:
• (1)
• Отриманий результат дав змогу визначати прямий і непрямий вплив рекреації на економіку регіону; спрогнозувати розвиток базової та суміжних галузей, де за рахунок мультиплікативного ефекту генеруються додаткові доходи (табл. 2).
• Таблиця 2
• Вплив рекреації на надходження до бюджету (м. Бердянськ) на основі мультиплікатора бюджету протягом 2004-2010 рр., млн. грн.

Рік	Грошові надходження без врахування мультиплікативного ефекту*	Податкові надходження без врахування мультиплікативного ефекту*	Грошові надходження з урахуванням мультиплікативного ефекту	Податкові надходження з урахуванням мультиплікативного ефекту
2004	581,767	17,453	1968,700	59,061
2005	714,633	21,439	2418,318	72,550
2006	769,767	23,093	2604,892	78,147
2007	887,067	26,612	3001,835	90,050
2008	928,466	27,854	3141,929	94,258
2009	962,400	28,872	3256,762	97,703
2010	997,700	29,931	3376,217	101,287

• * за даними департаменту фінансового управління Бердянського міськвиконкому
• У роботі аналіз стану стратегічного управління використанням потенціалу КРТ здійснено у двох аспектах: 1) з позицій методики формування стратегічних планів; 2) шляхом порівняльної оцінки функціонально-цільового призначення стратегій і поточних результатів реалізації потенціалу території. Інструментарієм дослідження обрано методику побудови матриць SWOT-аналізу, а також адаптовану методику оцінки системи менеджменту якості ISO 9001:2000 на управлінські та адміністративні послуги. Аналіз стратегічного планування восьми адміністративно-територіальних утворень північно-приазовської рекреаційної зони, проведений на основі порівняльної оцінки стратегічних планів розвитку територій курортних міст і поселень, виявив наявність планових документів (концепції розвитку прибережної зони, галузеві програми розвитку, стратегічні плани), у яких містяться окремі підрозділи про розвиток рекреаційного потенціалу.
• Встановлено, що переважна більшість приморських територій (районів) ще не повністю освоїла методологію стратегічного планування, зокрема на реалізаційному етапі, що проявилося у відсутності серед прийнятих документів способів організації, регулювання й координації виконання стратегічних програм і планів.
• Результатом проведених соціомаркетингових досліджень учасників реалізації стратегії використання потенціалу КРТ на рівні органів влади курортних поселень і рекреаційних підприємств став вияв причин низької якості стратегічного планування: деформація механізму реалізації стратегії частими змінами управлінських команд, відсутність спадкоємності підходів, непідготовленість фахівців виконавчої управлінської ланки на місцях. Влада у регіонах стала розглядатися як форма бізнесу, а ефективність управління підмінятися рентабельністю посади.
• Критичний аналіз практики стратегічного управління реалізацією потенціалу приморських КРТ дозволив зробити висновок про відсутність системного підходу до управління стратегією ефективного використання потенціалу.
• Розділ 4. Формування стратегії ефективного використання потенціалу приморських курортно-рекреаційних територій. У розділі запропоновано застосування методу позиціювання при виборі основних домінант ефективного використання потенціалу; систематизовано особливості формування стратегії ефективного використання потенціалу КРТ; обґрунтовано розробку управлінського механізму реалізації стратегії ефективного використання потенціалу приморської території.
• Запропонований концепт вибору основних домінант реалізації потенціалу приморських КРТ передбачає зміну традиційних підходів до управління й фокусування у напрямку потреб споживача територіального продукту. Ядром теоретичної бази дослідження стала теорія маркетингу території, згідно якої територія набуває властивостей товару, що має сприятливо позиціюватись у системі цінностей споживача.
• Позиціювання території розглядалось як спосіб, за допомогою якого споживачі рекреаційних послуг ідентифікують територію з певним набором відмінностей та ознак, що відрізняють її серед інших територій-конкурентів: унікальність місця, якість послуг, екологічна й соціальна безпека території, привабливість. Суть запропонованої парадигми реалізації потенціалу приморської території зводиться до позиціювання її місця та іміджу на ринку товарів і послуг, сегментації сфери їх застосування. Побудована на основі критеріїв привабливості ринкового сегменту і відносної ринкової частки рекреаційного продукту матриця позиціювання відображає стратегічні домінанти реалізації потенціалу за квадрантами: 1 - послуг розміщення (курортні готелі, готельне господарство, домогосподарства) і санаторно-курортних послуг; 2 - розважальних послуг; 3 - туристичних пізнавальних послуг; 4 - сувенірної продукції, місцевих промислів (рис. 3).

Результатом дослідження стало визначення домінант ефективного використання економічного і природного потенціалу приазовських територій КРТ: курортно-оздоровча діяльність; подальше освоєння територій західної рекреаційної зони; подолання спільних проблем берегоукріплення; підвищення рівня транспортної доступності до приморських рекреацій; розширення пропозиції та вдосконалення якості туристичного сервісу.