Стратегічне управління фінансовою діяльністю підприємств житлово-комунального господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

УДК 005:643

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ЖКГ

Бражнікова Лариса Миколаївна

Маріуполь - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк). комунальний фінансування стратегічний управління

Науковий консультант -- доктор економічних наук, професор Лепа Роман Миколайович, Інститут економіки промисловості НАН України, завідувач відділу проблем моделювання економічних систем

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Полуянов Володимир Петрович, Автомобільно-дорожній інститут державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (м. Горлівка), завідувач кафедри економіки та фінансів

доктор економічних наук, професор Чиж Віра Іванівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ), завідувач кафедри контролю та аудиту

доктор економічних наук, доцент Паршина Олена Анатоліївна, Національний гірничий університет (м. Дніпропетровськ),завідувач кафедри менеджменту організацій

Захист відбудеться 28 квітня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 12.052.02 у ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий «23» березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. В. Балашова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток економіки України на сучасному етапі характеризується процесами, що зумовлені результатами інституціональних перетворень, а також наслідками проявів світової фінансової кризи, які докорінно змінили зовнішнє середовище підприємств і впливають на формування соціально-орієнтованої ринкової системи в Україні. Виходячи з тези поєднання економічної ефективності як наслідку дії ринкових відносин і соціального компромісу, житлово-комунальне господарство (ЖКГ) України є однією з найбільш проблемних галузей при побудові соціально-орієнтованої ринкової системи й належить до найменш реформованих сфер національної економіки, яка особливо чутлива до впливу економічних і політичних факторів на зміну ситуації у ній.

Сьогодні частка підприємств ЖКГ становить 25 % основних фондів держави, у сфері зайнято 5 % працездатного населення країни, щорічно надаються послуги більш ніж на 6 млрд грн. У той же час дебіторська заборгованість у галузі перевищує 8-9 млрд грн., сплата за надані послуги становить у середньому 92,4 % від нарахованих сум за рік, а встановлені тарифи на їх надання в найкращому разі співпадають із собівартістю, а у деяких випадках нижчі за неї, що зумовлює зростання збитковості підприємств ЖКГ. Темпи зростання збитковості підприємств ЖКГ досягають 29,3 %. Це особливо негативно впливає на фінансово-економічний стан підприємств ЖКГ, зношеність основних фондів яких за деякими напрямами діяльності перевищує 70 %, що визначає необхідність пошуку ефективних механізмів управління обмеженими фінансовими ресурсами, у першу чергу на стратегічному рівні.

Проблеми стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств, і зокрема підприємств житлово-комунальної сфери, розроблялися в наукових працях відомих зарубіжних і вітчизняних учених і практиків. Значний внесок у дослідження проблем управління підприємствами в умовах ринкової економіки зробили І. Ансофф, М. Армстронг, С. Адамс, І. Альтман, Ст. Бір, П. Друкер, Р. Каплан, Ф. Котлер, М. Мей, Д. Нортон, М. Портер, А. А. Томпсон, Дж. Шанк, О. І. Амоша, В. М. Геєць, Г. В. Козаченко, О. Є. Кузьмін, М. М. Лепа, Ю. Г. Лисенко, В. М. Порохня, М. Г. Чумаченко. Особливостям управління підприємствами, які функціонують в умовах ринку природної монополії, зокрема ринку житлово-комунальних послуг, присвятили свої дослідження У. Баумоль, Дж. М. Бьюкенен, Н. Демзетц, Д. Морріс, Б. Дж. Сімпсон, Дж. Панзар, Р. Познер, Дж. Стиглер, Р. Вілліг, О. Вільямсон, Ф. Хаєк, Д. Хей, Б. І. Адамов, В. М. Андрієнко, М. Г. Білопольський, С. В. Богачов, П. Т. Бубенко, В. В. Дорофієнко, А. В. Завада, В. М. Інякін, В. І. Логвиненко, О. О. Лук'янченко, Г. І. Онищук, В. П. Полуянов, Г. М. Семчук, В. І. Чиж, Б. Г. Шелегеда та інші.

Управління підприємствами ЖКГ розглядається вказаними дослідниками здебільшого на регіональному та галузевому рівнях. На рівні підприємства аналізується оперативне управління операційною діяльністю. Аспекти управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ на стратегічному рівні досліджено не в достатній мірі.

Особливої уваги потребує вдосконалення механізму стратегічного управління підприємствами комунальної теплоенергетики, що забезпечують виробничі процеси підприємств багатьох галузей, надають можливість функціонування закладів соціальної сфери, обслуговують населення країни. Розвиток підприємств комунальної теплоенергетики із застосуванням ефективного механізму стратегічного управління їхньою фінансовою діяльністю є однією з вимог позитивних перетворень у суспільстві, соціального й науково-технічного прогресу, переходу до світового стандарту рівня життя, що обумовлює актуальність та вибір теми дослідження, його мету й завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами «Фінансово-економічний механізм регуляції розвитку промислового виробництва» (номер державної реєстрації 0107U009796), де дисертантом визначені проблеми розвитку підприємств комунальної теплоенергетики, сформульовані особливості фінансово-економічного механізму регулювання розвитку виробництва комунальних послуг, удосконалено механізм стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств; «Управління розвитком промисловості в умовах системних дисбалансів» (номер державної реєстрації 0110U000380), де автором розроблені науково-методичні положення щодо стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ для досягнення системної збалансованості інтересів споживачів і виробників комунальних послуг. Крім того, дослідження виконувалися в межах науково-дослідних робіт Європейського університету за темою «Розробка системи управління стійким інноваційним розвитком підприємств» (номер державної реєстрації 0109U003707), де дисертантом розроблений науково-методичний підхід до стратегічного управління фінансовими ресурсами, що спрямовуються на інноваційну діяльність комунальних підприємств розвинених регіонів у довгостроковій перспективі.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретико-методологічних основ механізму стратегічного управління фінансовою діяльністю (СУФД) підприємств ЖКГ.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено наступні завдання:

- виявлено тенденції та проблеми розвитку підприємств ЖКГ в Україні й обґрунтовано доцільність удосконалення механізму СУФД підприємств галузі та висунуто вимоги до нього;

- здійснено аналіз системи стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ і виявлено передумови її удосконалення;

- удосконалено теоретико-методологічний підхід до стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ;

- обґрунтовано доцільність удосконалення системи стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ;

- розроблено концепцію стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ;

- удосконалено механізм стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ;

- здійснено оцінку сучасних можливостей фінансування інноваційної діяльності комунальних підприємств;

- запропоновано метод модифікації ринку венчурного фінансування підприємств ЖКГ в Україні;

- запропоновано метод управління кредитними та інвестиційними ризиками підприємств ЖКГ;

- удосконалено методи управління дебіторською заборгованістю підприємств ЖКГ;

- обґрунтовано бюджетний підхід до управління витратами підприємств ЖКГ й одержано подальший розвиток методів формування стратегічно-орієнтованої системи бюджетування підприємств ЖКГ;

- удосконалено методи управління ціновим фактором збільшення прибутковості підприємств ЖКГ;

- розроблено та впроваджено організаційне та інформаційне забезпечення механізму стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ;

- запропоновано та реалізовано метод оцінки економічної ефективності механізму СУФД підприємств ЖКГ.

Об'єктом дослідження виступають процеси стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ в умовах реформування галузі та становлення соціально-економічних відносин, що виникають у результаті її ринкових перетворень.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, методичні й прикладні аспекти механізму стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ.

Методи дослідження. Теоретичну й методологічну основу роботи становлять положення сучасної економічної теорії, економічні закони, праці вітчизняних і закордонних учених з питань економіки, стратегічного управління підприємствами, управління фінансовими ресурсами, законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, методичні та нормативно-інструктивні матеріали. Методологічною основою дослідження стали основні положення теорії власності наукової школи інституціоналізму. Інформаційною базою виступають матеріали Держкомстату України та Донецького обласного управління статистики, інформаційно-аналітичні матеріали галузевого міністерства, статистичні спостереження вітчизняних дослідників, експертні оцінки фахівців, результати власних досліджень.

У роботі використано методи статистичного й фінансового аналізу (при відображенні динаміки соціально-економічних процесів в Україні та в ЖКГ); структурно-порівняльного аналізу (при визначенні місця й ролі ЖКГ у національній економіці); статистичного, системного аналізу, а також експертних оцінок (при розкритті соціально-економічної природи житлово-комунальної галузі й особливостей її функціонування); прогнозування, кореляційного й регресійного аналізу (при розгляді тенденцій розвитку підприємств ЖКГ); історичного аналізу (при дослідженні ретроспективного аспекту розвитку підприємств ЖКГ); причинно-наслідкового аналізу, декомпозиції та ієрархізації (при розгляді проблем управління підприємствами галузі); термінологічного аналізу (при формуванні понятійного апарату); системного підходу (при розробці концепції та механізму СУФД підприємств ЖКГ); матричного аналізу (при побудові матриці факторів результативності фінансової діяльності); структурно-логічного моделювання (при побудові моделей управління венчурним фінансуванням, дебіторською заборгованістю, витратами та ціновим фактором); кількісного і якісного аналізу (при організації інформаційного забезпечення механізму СУФД); логічного узагальнення (при забезпеченні логічної послідовності етапів проведення дослідження). Розроблені моделі управління залученими й власними коштами базуються на методах дисконтування, бюджетування, ранжирування, рейтингування, моніторингу. В основу формування механізму СУФД підприємств ЖКГ покладений стратегічно-орієнтований маркетинговий метод з інтеграцією до нього системно-ситуаційного підходу, а також підходу Ст. Біра, заснованого на поданні керованої системи як життєздатної.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у системному вирішенні нової актуальної проблеми стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ в умовах реформування галузі та побудови соціально-орієнтованої економіки.

При цьому отримано основні наукові результати:

уперше:

розроблено концепцію стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ, яка заснована на використанні фінансових інструментів: управління венчурним фінансуванням, дебіторською заборгованістю, витратами й фактором ціноутворення, що забезпечує результативність фінансової діяльності підприємств ЖКГ, а також можливість участі населення у процесі регулювання споживчих витрат на комунальні послуги та підвищення їх якості шляхом фінансування інноваційних напрямів розвитку комунальних підприємств за рахунок стимулювання попиту на житлово-комунальні послуги;

розроблено модель управління активним попитом споживачів на ринку комунальних послуг, що заснована на мотивації споживачів послуг до модернізації технології виробництва послуг шляхом упровадження інноваційних проектів на підприємствах ЖКГ з метою досягнення параметрів якості послуг, які б задовольняли споживачів, що забезпечує підвищення інноваційної активності підприємств ЖКГ, і є передумовою поліпшення результатів їхньої фінансової діяльності;

запропоновано метод модифікації ринку венчурного фінансування підприємств ЖКГ в Україні шляхом створення венчурних організацій споживачів комунальних послуг; метод ґрунтується на використанні авансованих споживачами платежів за комунальні послуги як джерела венчурного капіталу та представлений механізмом венчурного фінансування підприємств ЖКГ і моделлю управління грошовими потоками венчурного фінансування, що дозволяє змінити спрямованість венчурного фінансування в Україні на інноваційний розвиток підприємств ЖКГ;

запропоновано метод управління кредитними й інвестиційними ризиками підприємств ЖКГ, що виникають при венчурному фінансуванні споживачами житлово-комунальних послуг; метод ґрунтується на використанні ретроспективи платіжної дисципліни споживачів житлово-комунальних послуг як кредитної історії та побудові кредитного рейтингу споживачів комунальних послуг, що дозволяє використовувати характеристику фінансової надійності кінцевих споживачів житлово-комунальних послуг (ЖКП) як компенсацію негативної риси житлово-комунальних підприємств - відсутність кредитної історії - та забезпечує хеджування ризиків;

запропоновано метод управління негативним попитом на ринку ЖКП, який зумовлюється відсутністю у споживачів здатності, бажання, прагнення або можливості вчасно й у повному обсязі оплачувати споживані послуги. В основу методу покладений принцип переоцінки вартості простроченої дебіторської заборгованості у житлово-комунальних підприємствах з урахуванням факторів часу, інфляції й ризиків непогашення, що дозволяє послабити вплив некерованих коливань зміни вартості простроченої дебіторської заборгованості на результативність фінансової діяльності та здійснювати пошук найбільш результативних варіантів запровадження фінансових ресурсів шляхом впливу на споживчий ринок комунальних послуг;

удосконалено:

теоретико-методологічний підхід до стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ з використанням стратегічно-орієнтованого маркетингового методу, який ґрунтується на управлінні попитом шляхом модифікації ринків житлових і комунальних послуг. Використання методу дозволяє забезпечити задоволення інтересів споживачів у таких межах попиту, в яких споживачі згодні платити за житлово-комунальні послуги, а також формування параметрів фінансової діяльності підприємств галузі, які необхідні для забезпечення цих інтересів;

механізм СУФД підприємств ЖКГ, який спирається на розуміння керованої системи як усвідомлено життєздатної, що самоорганізується в рамках моделі життєздатної системи Ст. Біра, а також на інтеграції до нього принципово нових, адекватних ринковим умовам господарювання концепцій: попиту, ланцюжка цінностей, стратегічного позиціонування, витратоутворюючих факторів, транзакційних витрат, вартості грошей з урахуванням часу. Реалізація цього механізму дозволяє підвищити обґрунтованість і ефективність управлінських рішень, які спрямовані на формування фінансових ресурсів підприємств ЖКГ, активізувати інноваційну діяльність, знизити рівень дебіторської заборгованості, оптимізувати витрати, сформувати соціально й економічно обґрунтовану галузеву систему ціноутворення, а також формалізувати процес стратегічного управління фінансовою діяльністю;

метод стратегічного управління дебіторською заборгованістю (СУДЗ) підприємств ЖКГ, який ґрунтується на використанні моделі та механізму, спрямованих на модифікацію споживчого ринку комунальних послуг шляхом впливу на рівень, часовий розпорядок і структуру негативного попиту на житлово-комунальні послуги, що викликаний опортуністичною поведінкою споживачів. Реалізація методу дозволяє забезпечити зменшення життєвого циклу дебіторської заборгованості й зниження рівня вилучених з обігу фінансових ресурсів підприємств ЖКГ шляхом стимулювання своєчасної оплати рахунків і скорочення обсягу негативного попиту;

метод стратегічного управління витратами (СУВ) підприємств ЖКГ з інтегруванням до нього концепції ланцюжка цінностей, стратегічного позиціонування, транзакційних витрат, який спирається на функції стратегічних виборів у прийнятті рішень щодо зміни параметрів підприємства й ринку ЖКП, що дозволяє підвищити результативність фінансової діяльності шляхом впливу на рівень, часовий розпорядок і структуру негативного попиту на житлово-комунальні послуги, викликаного незадоволенням споживачів ціною або якістю;

метод стратегічного управління ціновим фактором (СУЦФ) прибутковості підприємств ЖКГ, який ґрунтується на поданні цінового фактора як фінансового інструмента ринкового ціноутворення, спрямованого на досягнення беззбиткового функціонування підприємств ЖКГ, та представлений механізмом і моделлю ціноутворення, що дозволяє підвищити результативність фінансової діяльності підприємств ЖКГ шляхом впливу на рівень, часовий розпорядок і структуру негативного попиту на житлово-комунальні послуги, викликаного незадоволенням споживачів ціною або асиметрією в системі ціноутворення за рахунок забезпечення балансу пропозиції послуг очікуваної споживачами якості й позитивного попиту на ринку ЖКП;

одержали подальший розвиток:

науково-методологічний підхід до формування категорії попиту на житлово-комунальні послуги й класифікація станів попиту, який трактується як зацікавленість споживача у користуванні цими послугами, а також послугами вищої якості, підкріплена здатністю, бажанням, можливістю й прагненням їх оплатити. Таке розуміння дозволило виявити специфічні для ринку житлово-комунальних послуг стани попиту: активний, пасивний, позитивний і негативний. Це дає можливість розробки методів управління споживчим попитом на ринку житлово-комунальних послуг і є підставою для розробки специфічних для ринку послуг теплопостачання методів СУФД.

метод формування стратегічно-орієнтованої системи бюджетування підприємства ЖКГ, який ґрунтується на побудові збалансованої системи фінансових показників і її подальшій проекції на бюджет підприємства ЖКГ, що дозволяє інтегрувати фінансову стратегію до операційної діяльності підприємства ЖКГ і відстежувати процес її виконання.

Практичне значення отриманих результатів дисертації полягає в тому, що запропоновані методи й підходи дозволяють підвищити фінансові результати діяльності підприємств ЖКГ на основі розробленого механізму стратегічного управління фінансовою діяльністю.

Практичне значення мають такі результати дисертаційного дослідження: концепція СУФД підприємств ЖКГ; методи стратегічного управління дебіторською заборгованістю за послуги централізованого опалення й постачання гарячої води, витратами підприємства, ціновим фактором; модель стратегічного управління фінансовими ресурсами підприємства; метод формування стратегічно-орієнтованої системи бюджетування; організаційне та інформаційне забезпечення механізму СУФД підприємств ЖКГ; модель стратегічного управління активним попитом споживачів послуг комунального підприємства; метод стратегічного управління кредитними й інвестиційними ризиками комунального підприємства. Практичне впровадження результатів дисертаційної роботи дозволить підвищити результативність фінансової діяльності комунальних підприємств.

Подані в дисертації наукові результати, концептуальні положення, методи та механізми було використано при розробці науково-методичних основ реформування житлово-комунального господарства, стратегічних програм Головним управлінням житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 05/567 від 27.07.2010 р.), а також у діяльності підприємств: ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (довідка № 01/1513 від 02.06.2010 р.), ККП «Донецькміськтепломережа» (довідка № 761/1-пп від 05.07.2010 р.), ВО «Харцизьктепломережа» (довідка № 200 від 03.02.2009 р.), КП «Вугледар-тепломережа» (довідка № 511 від 02.06.2010 р.), КП «Міжнародний аеропорт Донецьк» (довідка № 478 від 20.05.2010 р.).

Результати особистих наукових досліджень упроваджено в навчальний процес Донецького інституту міського господарства Державної академії житлово-комунального господарства (довідка № 01-6/1203 від 25.07.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, де викладений авторський підхід до вирішення наукових завдань з розробки теоретико-методологічних основ механізму стратегічного управління фінансовою діяльністю вітчизняних підприємств житлово-комунального господарства, спрямованого на підвищення її результативності. Внесок автора до колективних опублікованих робіт конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження доповідалися й одержали позитивну оцінку на 15 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми забезпечення економічної безпеки» (23-24 листопада 2001 р., м. Донецьк); ІV міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми науки та освіти» (1-10 травня 2003 р., м. Ялта); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Національні ринки України» (5-7 травня 2003 р., м. Алушта); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины (в контексте глобализации)» (29 вересня-1 жовтня 2004 р., м. Алушта); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні» (11-12 листопада 2004 р., м. Львів); І міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті Європейської інтеграції» (2-4 червня 2005 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг ХХІ століття: інтеграція науки й бізнесу» (25-28 квітня 2006 р., м. Донецьк - м. Святогірськ); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу - 2006» (18-29 вересня 2006 р., м. Дніпропетровськ); І міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування житлово-комунального господарства в Україні» (14-16 травня 2008 р., м. Макіївка - м. Слов'янськ); VI міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми реформування житлово-комунального господарства України та основні шляхи їх вирішення» (22 квітня 2008 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів» (20-21 листопада 2008 р., м. Київ); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (29-30 жовтня 2008 р., м. Дніпропетровськ); Науково-практичній конференції «Інвестиційна складова сталого розвитку регіону» (10 грудня 2008 р., м. Харків); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування житлово-комунального господарства в Україні» (20-22 травня 2009 р., м. Макіївка - м. Слов'янськ); ХІІ міжнародній науково-практичній конференції «Моделирование, идентификация, синтез систем управления» (16-23 вересня 2009 р., м. Москва - м. Донецьк).

Публікації. Основні положення дисертації були опубліковані в 47 наукових працях, з них: 2 індивідуальні монографії, 1 колективна монографія, 27 статей у наукових фахових виданнях, 14 - у тезах матеріалів конференцій, 3 публікації в інших виданнях загальним обсягом 99,19 друкованих аркушів, з яких авторові особисто належить 68,87 друкованих аркушів.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел (520 найменувань) і одинадцяти додатків, містить 9 таблиць і 56 рисунків. Повний обсяг роботи займає 623 сторінки друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Оцінка стану організації управління функціонуванням і розвитком підприємств ЖКГ» проведено аналіз формування соціально-орієнтованої ринкової системи в Україні, тенденції й проблеми функціонування та розвитку підприємств ЖКГ, системи СУФД підприємств ЖКГ. Обґрунтовано доцільність удосконалення механізму СУФД підприємств галузі, а також висунуті вимоги до нього.

Установлено, що формування соціально-орієнтованої ринкової системи в Україні можливе за умови комплексного, системного перетворення всіх її складових елементів і, у першу чергу, системи житлово-комунального господарства. Пріоритетність перетворень галузі обґрунтовується її високою соціальною значимістю, вагомою часткою вилучених з господарства країни трудових і матеріальних ресурсів, значною кризозалежністю, низькими темпами трансформаційних процесів, критичним відставанням у фінансовому й технічному розвитку.

Житлово-комунальний сектор є найбільш ресурсомісткою галуззю економіки України, яка забезпечує найбільшу частину ринку житлово-комунальних послуг. У ЖКГ споживається 44 % енергетичних ресурсів, що становить близько 30 % загальних витрат палива в країні. При цьому зазначена сфера є однією з найменш реформованих у національній економіці й до того ж досить чутливою до впливу негативних економічних тенденцій і політичних факторів. Діяльність більшості підприємств ЖКГ, особливо підприємств комунальної теплоенергетики, збиткова й характеризується неефективним використанням виробничих і фінансових фондів.

Зношення основних фондів на більшості підприємств комунальної теплоенергетики досягло межі експлуатаційної безпеки й має тенденцію до подальшого зростання. Підприємства комунальної теплоенергетики завантажені лише на 70 %, використання недосконалого й застарілого устаткування призводить до перевитрат палива на 20 % щодо світового рівня. В аварійному стані знаходиться кожний десятий кілометр трубопроводів. У структурі оборотних активів комунальних підприємств України дебіторська заборгованість перевищує 70 %, а у Донецькій області - 90 %.

Всебічний аналіз комплексу проблем підприємств ЖКГ дозволив виділити глобальну проблему - дефіцит фінансових ресурсів. Аналіз статистичних показників фінансової діяльності підприємств України й Донецької області показав, що основними причинами дефіциту фінансових ресурсів є дефіцит інвестицій, низька платіжна дисципліна споживачів житлово-комунальних послуг, перевищення рівня витрат на виробництво теплової енергії над рівнем тарифів. Динаміка й прогноз цих показників на підприємствах тепломережі Донецької області мають негативну тенденцію розвитку (рис. 1-3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Динаміка й прогноз змін дебіторської заборгованості, тис. грн.

Рис. 2. Динаміка й прогноз змін собівартості, тис. грн.

Рис. 3. Динаміка й прогноз змін чистого доходу, тис. грн.



Відсутність науково обґрунтованих підходів до вирішення проблеми дефіциту фінансових ресурсів підсилює вплив світової економічної кризи на фінансовий стан українських підприємств ЖКГ і сприяє прискоренню розвитку негативних тенденцій у галузі. Наявність зазначеного недоліку не може забезпечити вітчизняним житлово-комунальним підприємствам утримання фінансових показників вище порогу безпеки й може призвести до повної руйнації системи життєзабезпечення населення, компрометації основних принципів соціально-орієнтованої ринкової економіки й навіть до колапсу господарства країни в цілому. Обґрунтовано доцільність удосконалення механізму СУФД підприємств ЖКГ та висунуті вимоги до нього (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Обґрунтування доцільності удосконалення механізму СУФД

Висунуті у процесі дослідження вимоги до вдосконалення механізму СУФД дозволили синтезувати його у вигляді комплексу взаємопов'язаних фінансових інструментів (рис. 5).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Синтез фінансових інструментів механізму СУФД підприємств ЖКГ

Запропоновані в роботі елементи механізму стратегічного управління фінансовою діяльністю (СУЗК [2], СУДЗ [3], СУВ [4], СУЦФ [5]) є ланками єдиного ланцюга, які автономно й сукупно забезпечують підвищення ефективності системи СУФД за рахунок поповнення резервів власного й позикового капіталів шляхом активізації інноваційної діяльності (АІД [6]) і зростання рівня прибутковості (ЗРП [7]). Урахування висунутих вимог забезпечує взаємний вплив кожного елементу на інші елементи й на систему СУФД у цілому, що дозволяє досягти синергетичного ефекту в результаті комплексної реалізації механізму стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ.

У другому розділі «Теоретико-методологічні аспекти стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ» на основі аналізу класифікаційних ознак, що характеризують місце й роль ЖКГ у національній економіці в контексті ідей теорії інституціоналізму, встановлено, що ЖКГ необхідно розглядати як систему інститутів, які функціонують на ринках житлових і комунальних послуг, діяльність яких забезпечує процес соціалізації ринкової економіки.

Аналіз сутності прийнятих визначень категорії «послуга» дозволив установити класифікаційні ознаки й особливості житлово-комунальних послуг як товару. Характерною рисою послуг ЖКГ, особливо послуг централізованого теплопостачання, є мінливість їхньої якості. Установлено залежність якості послуг від фінансового потенціалу житлово-комунального підприємства. Обґрунтовано вимоги до системи економічної оцінки якості житлово-комунальних послуг і запропоновано авторське розуміння категорії якості житлово-комунальних послуг з позицій ринкової економіки.

Виявлено особливості послуг ЖКГ, які детермінують специфіку функціонування житлово-комунального комплексу як складної системи інститутів, а також побудови моделі ринкового функціонування підприємств галузі й формування механізму управління їхньою діяльністю.

Результатом порівняльного аналізу моделей ринків і аналізу особливостей ринку комунальних послуг централізованого теплопостачання є висновок, що використання сучасних технологій виробництва й постачання теплової енергії виправдовує існування моделі ринку природної монополії.

Аналіз сутності прийнятих визначень поняття «комунальне підприємство» показав відсутність чітких критеріїв класифікації комунальних підприємств і однозначного тлумачення понятійного апарату. Обґрунтовано доцільність розгляду поняття «комунальне підприємство» з урахуванням орієнтації товару, що постачається на ринок комунальних послуг. Аналіз закордонного досвіду підтвердив відсутність взаємозв'язку між формою власності, мірою участі держави в управлінні житлово-комунальною сферою й стійким розвитком житлово-комунальних підприємств. Запропоновано авторське визначення комунального підприємства як підприємства, основним видом діяльності якого є виробництво й надання товарів на ринок комунальних послуг. Під ринком комунальних послуг запропоновано розуміти сферу обігу комунальних послуг як товару, на який є пропозиція та попит.

Аналіз і систематизація існуючих понять та категорій дозволили запропонувати авторське тлумачення поняття «механізм стратегічного управління фінансовою діяльністю житлово-комунальних підприємств». Під механізмом СУФД підприємств ЖКГ пропонується розуміти систему методів, які сприяють реалізації узагальнюючої моделі дій із цілезабезпечувального регулювання операцій, що ведуть до змін у розмірі й складі власного й позикового капіталів, шляхом координації та розподілу ресурсів з метою підвищення результативності функціонування підприємств у створенні комфортних умов життєдіяльності населення.

Установлено, що чинний механізм управління вітчизняними житлово-комунальними підприємствами має ряд недоліків, серед яких основними є відсутність перспективних методів управління, стратегічної орієнтації й орієнтації на споживача.

Аналіз методів управління виробничо-економічними системами показав, що використання більшості з них на вітчизняних підприємствах ЖКГ сполучено з рядом обмежень. Основні - це відсутність орієнтації на споживача, можливість використання винятково в організації управління операційною діяльністю, специфіка галузі. Виявлено передумови удосконалення системи стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ. Однією з основних є управління попитом, що потребує синергетичного об'єднання менеджменту й маркетингу в цілісну систему. Удосконалено теоретико-методологічний підхід до стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ шляхом використання стратегічно-орієнтованого маркетингового методу (рис. 6).

(1), (3), (7) - інформація про стан активного і негативного попиту на ринку А, про формування та розподіл власних і залучених засобів у поточному періоді на підприємстві ЖКГ, про стан активного й негативного попиту на ринку Б;

(2), (4), (5) - результати дослідження стану активного й негативного попиту на ринку А та рухи власних і залучених засобів у поточному періоді на підприємстві ЖКГ, можливості впливу на рівень активного й негативного попиту на ринку А, ухвалення управлінських рішень про вплив на активний і негативний попит на житлово-комунальні послуги;

(6) - результати ухвалення управлінських рішень про вплив на активний і негативний попит на житлово-комунальні послуги.

Рис. 6. Логіко-структурна схема маркетингового методу СУФД підприємств ЖКГ

Використання методу дозволяє забезпечити задоволення інтересів споживачів у таких межах попиту, в яких споживачі згодні платити за житлово-комунальні послуги, а також формування параметрів фінансової діяльності підприємств галузі, які необхідні для забезпечення цих інтересів.

У третьому розділі «Концептуальні положення фінансової стратегії управління підприємствами ЖКГ» встановлено, що чинна система стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ не забезпечує залучення інвестицій, фінансування інновацій, відновлення основних фондів, зниження енерговтрат, скорочення витрат на виробництво, скорочення рівня дебіторської заборгованості, підвищення прибутковості й стримує реформування галузі.

Обґрунтовано, що вдосконалення системи СУФД підприємств ЖКГ має бути спрямоване на регулювання процесів прийняття стратегічних рішень, що ведуть до змін у розмірі й складі власного й позикового капіталів, шляхом координації й розподілу ресурсів з метою поліпшення результатів фінансової діяльності підприємств галузі.

Аналітичний огляд найбільш ефективних для ЖКГ і потенційно доступних стратегічних фінансових моделей дозволив установити обмеження в їхньому використанні у практиці управління фінансовою діяльністю підприємств галузі. Основним обмеженням є відсутність урахування життєвих циклів і галузевої специфіки ЖКГ. Обґрунтовано необхідність формування власних фінансових механізмів та інструментів стратегічного управління фінансовою діяльністю.

Аналіз наукових підходів до визначення етапів життєвого циклу підприємства показав їхню невідповідність галузевим особливостям і нетиповість для процесу розвитку підприємств ЖКГ. В основу розробки власного підходу покладено вибір стратегії розвитку підприємства, який забезпечує реалізацію центральної вимоги реформування ЖКГ - досягнення беззбитковості. Стратегії стійкого зростання прибутку відповідає етап функціонування. Стратегії стабільного рівня прибутку, капіталізації - етап розвитку. Стратегія ігнорування прибутку, як окремий випадок в умовах ринкової економіки, може бути обрана на етапі реорганізації підприємства або дотаційної (збиткової) діяльності та не відповідає вимогам реформування ЖКГ. Запропонований підхід дозволив установити керовані, слабкокеровані й некеровані фактори, що впливають на формування фінансових ресурсів підприємств ЖКГ. Обґрунтовано, що використання стратегічно-орієнтованого маркетингового методу СУФД дозволяє активізувати керованість цих факторів шляхом стратегічного управління залученими та власними коштами.

Використання стратегічно-орієнтованого маркетингового методу до СУФД потребує подальшого розвитку підходу до формування категорії попиту на житлово-комунальні послуги й класифікації станів попиту.

Установлено, що на формування й реалізацію попиту на житлово-комунальні послуги впливають п'ять факторів: зацікавленість, здатність, бажання, прагнення й можливість споживача оплатити споживані послуги. Вплив цих факторів визначає характер реалізованого попиту на ринку житлово-комунальних послуг, що має специфічні, властиві тільки цьому ринку стани попиту: активний, пасивний, позитивний і негативний (рис. 7). 

Рис. 7. Процес реалізації попиту на житлово-комунальні послуги

Активний і пасивний попит характеризують ступінь прояву зацікавленості споживача в розвитку якісних параметрів споживаних послуг. Активний попит виражається в авансуванні платежів і в інвестиційних ініціативах споживачів житлово-комунальних послуг. Активний попит є об'єктом цього дослідження в рамках СУЗК.

Відсутність здатності, бажання, прагнення або можливості оплатити споживані житлово-комунальні послуги викликає негативний (нереалізований) попит. Під негативним попитом розуміється такий попит на житлово-комунальні послуги, при якому споживачі не визнають прийняття зобов'язань щодо погашення заборгованості за спожиті послуги, або визнають їх частково. Негативний попит може бути викликаний незадоволеністю ціною або якістю спожитої послуги, а також опортуністичною поведінкою споживачів. Подальший розвиток підходу до формування категорії попиту й класифікація станів попиту на послуги ЖКГ дає можливість розробки методів управління споживчим попитом на ринку житлово-комунальних послуг і є підставою для розробки специфічних для ринку послуг теплопостачання методів СУФД.

Під управлінням попитом розуміється система методів, прийомів, спрямованих на модифікацію споживчого ринку комунальних послуг шляхом впливу на рівень, часовий розпорядок і структуру попиту на житлово-комунальні послуги фінансовими інструментами. Вибір фінансових інструментів впливу на негативний і активний попит залежить від етапу життєвого циклу підприємства ЖКГ.

Установлено, що територіальна «прихильність» суб'єктів ринку й зростаючий дефіцит фінансових ресурсів є обмеженнями в прийнятті традиційних стратегічних управлінських рішень. Обґрунтовано доцільність вдосконалення механізму СУФД, та висунуті вимоги до нього: представлення системи СУФД як усвідомлено життєздатної та самоорганізованої, інтеграція до механізму СУФД адекватних ринковим умовам господарювання концепцій.

Під усвідомлено життєздатною самоорганізованою системою в рамках моделі життєздатної системи Ст. Біра розуміється така система, яка у процесі адаптації не обмежується вивченням змін ринку житлово-комунальних послуг (зовнішнього середовища) і пристосуванням своєї діяльності до них, але й активно впливає на параметри цього ринку за допомогою фінансових інструментів стратегічного управління власними й позиковими коштами.

Концепція механізму СУФД підприємств ЖКГ заснована на використанні фінансових інструментів (СУЗК, СУДЗ, СУВ, СУЦФ) з метою управління попитом на ринку комунальних послуг (рис. 8).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 8 Механізм стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ

Прикладний рівень реалізації концепції механізму СУФД визначається формалізацією основних його теоретико-методологічних, методичних і інструментальних конструкцій, зв'язок яких представлений у вигляді концептуальної схеми (рис. 9).

Рис. 9 Концептуальна схема механізму стратегічного управління фінансовою діяльністю підприємств ЖКГ

Реалізація механізму СУФД підприємств ЖКГ дозволяє підвищити обґрунтованість й ефективність управлінських рішень, які спрямовані на формування фінансових ресурсів, активізувати інноваційну діяльність, знизити рівень дебіторської заборгованості, оптимізувати витрати, сформувати соціально й економічно обґрунтовану галузеву систему ціноутворення, а також формалізувати процес стратегічного управління фінансовою діяльністю.

У четвертому розділі «Стратегічне управління залученими коштами підприємств ЖКГ» здійснена оцінка сучасних можливостей фінансування інноваційних процесів і установлено, що на ринках житлово-комунальних послуг України потреба в наукових розробках найбільш висока. Установлено, що значне відставання фактичного від необхідного рівня використання прогресивних технологічних процесів зумовлене недостатністю фінансування й ресурсного забезпечення підприємств ЖКГ. Причиною такої недостатності є дефіцит власних і залучених коштів, зумовлений збитковістю й інноваційною непривабливістю підприємств галузі, низьким рівнем бюджетного фінансування. Використання традиційних джерел фінансування інноваційної діяльності підприємств ЖКГ має ряд обмежень, деякі з яких не сумісні з перспективами її активізації.

Аналіз світового досвіду застосування різних способів фінансової підтримки інноваційної діяльності показав, що одним з найбільш ефективних джерел є венчурне фінансування. Виявлено, що венчурні ринки в Україні не орієнтовані на її соціальну інфраструктуру. Жоден з українських венчурних фондів не інвестує свої кошти у сферу ЖКГ. Обґрунтовано доцільність модифікації ринку венчурного фінансування в Україні за допомогою відповідного інституціонального забезпечення з метою переорієнтації венчурних фінансових потоків на інноваційну діяльність підприємств ЖКГ. Аналіз потенційних венчурних інвесторів показав, що одним з найбільш зацікавлених у відновленні якості житлово-комунальних послуг суб'єктом ринку й одним з найбільш надійних позичальників є населення України. Це також один з основних споживачів житлово-комунальних послуг (77 % споживання теплової енергії). Вільні фінансові ресурси населення у вигляді банківських вкладів у десятки разів перевищують інноваційні потреби галузі (по Донецькій області це, наприклад, 15 млрд грн. і 140 млн грн. відповідно). Крім того, виявлені тенденції домашніх господарств в Україні до заощадження й кредитування послужили підставою розглядати населення - споживачів житлово-комунальних послуг - як потенційних інвесторів інноваційної діяльності підприємств галузі.

Обґрунтовано доцільність розробки фінансових інструментів, що забезпечують мотивацію споживчого попиту на послуги оновленої якості й стимулювання споживачів житлово-комунальних послуг до інвестування інноваційної діяльності підприємств ЖКГ. Таке забезпечення одержало, у межах дослідження, назву напряму управління активним попитом. Запропоновано модель управління активним попитом споживачів на ринку комунальних послуг, що заснована на мотивації споживачів послуг у модернізації технології виробництва послуг шляхом упровадження інноваційних проектів на підприємствах ЖКГ з метою досягнення параметрів послуг кращої якості. Мотивація забезпечується гарантією задоволення прагнень споживачів до одержання послуг вищої якості завдяки впровадженню інноваційних проектів, гарантії повернення інвестованих споживачами коштів за допомогою зарахування цих коштів як оплати за подальше користування ними, гарантії надання економічних вигід у вигляді дивідендів на вкладений капітал у випадку реалізації інноваційного проекту. Реалізація моделі дозволяє забезпечити підвищення інноваційної активності підприємств ЖКГ, що є передумовою поліпшення результатів їхньої фінансової діяльності.

Обґрунтовано доцільність розробки інструментів, які забезпечують процес модифікації ринку венчурного фінансування в Україні й установи інституту спільного інвестування підприємств ЖКГ з метою управління венчурними фінансовими потоками на ринку житлово-комунальних послуг. Запропоновано метод модифікації ринку венчурного фінансування (ВФ) в Україні шляхом створення венчурних організацій споживачів комунальних послуг (ВОС), який ґрунтується на використанні авансованих споживачами платежів за комунальні послуги як джерела венчурного капіталу.

Установлено, що ефективність реалізації запропонованого методу значною мірою залежить від механізму, що дозволить венчурним інвесторам-споживачам одержувати житлово-комунальні послуги заявленої якості й дивіденди від надприбутків, інноваційним підприємцям - реалізовувати проекти, а підприємствам ЖКГ активізувати інноваційну діяльність. Реалізація механізму дозволяє змінити спрямованість венчурного фінансування на інноваційний розвиток підприємств ЖКГ, забезпечити фінансовими ресурсами розвиток індустрії інноваційних технологій з виробництва послуг ЖКГ і активізувати інноваційну діяльність підприємств галузі для більш якісного задоволення запитів споживачів (рис. 10).

Обґрунтовано, що ефективність розробленого механізму багато в чому залежить від ролі, ступеня реалізації фінансових інтересів учасників венчурного фінансування і якості управління фінансовими потоками. Запропоновано модель управління фінансовими потоками венчурного фінансування комунального підприємства, що заснована на реалізації інтересів всіх суб'єктів-учасників венчурного фінансування шляхом економічного обґрунтування розподілу витрат, вигод і ризиків, пов'язаних з реалізацією інноваційного проекту. Формалізація руху фінансових потоків при венчурному фінансуванні підприємств ЖКГ представлена в наступному вигляді:

Размещено на http://www.allbest.ru/

де V - інвестиції;

I - доходи підприємства ЖКГ;

C - оплата спожитих послуг,

S - заощадження населення.

1 - венчурне фінансування інноваційних проектів споживачами за рахунок майбутніх платежів за ЖКП;

2 - інноваційні проекти;

3 - подальше надання оплачених житлово-комунальних послуг.

4 - забезпечення заявленої якості житлово-комунальних послуг і дивідендів від надприбутків;

5 - реалізації інноваційних проектів;

6 - інновацій у виробництво житлово-комунальних послуг.

Рис. 10 Механізм венчурного фінансування на ринку житлово-комунальних послуг

Установлено, що особливістю використання венчурного капіталу як джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств ЖКГ є виникнення високих кредитних й інвестиційних ризиків. Запропоновано метод управління кредитними й інвестиційними ризиками підприємств ЖКГ, що виникають при венчурному фінансуванні споживачами ЖКП. Метод спирається на використання ретроспективи платіжної дисципліни споживачів ЖКП як кредитної історії й побудову кредитного рейтингу споживачів комунальних послуг. Запропонований метод дозволяє, не працюючи прямо з населенням, використати фінансову надійність кінцевих споживачів комунальних послуг для компенсації такої негативної риси комунальних підприємств, як відсутність кредитної історії. Оцінка можливості комунального підприємства повертати позикові кошти здійснюється на основі оцінки платоспроможності населення в оплаті комунальних послуг. Реалізація запропонованого методу є підставою при виборі інноваційного проекту.

Сукупність запропонованих методів, механізмів і моделей у рамках системи СУЗК дозволяє подолати дефіцит і дорожнечу інвестиційних ресурсів, хеджувати ризики, а також забезпечити стабільність й ефективність заходів, що реалізовуватимуться в рамках процесу інноваційного розвитку підприємств ЖКГ.

У п'ятому розділі «Стратегічне управління власними коштами підприємств ЖКГ» обґрунтовано, що процес стратегічного управління власними коштами підприємств ЖКГ ґрунтується на використанні фінансових інструментів, які забезпечують мотивацію позитивного споживчого попиту на житлово-комунальні послуги.

Аналіз показав, що сьогодні кризова ситуація в ЖКГ характеризується в першу чергу високим рівнем дебіторської заборгованості, що має тенденцію до підвищення (див. рис. 1). Зростання дебіторської заборгованості, зв'язуючи дефіцитні фінансові ресурси, негативно позначається на платоспроможності житлово-комунальних підприємств і результативності їхньої фінансової діяльності.

Розглянуто основи ефективного управління дебіторською заборгованістю як передумови раціонального використання фінансових ресурсів і зростання рівня інноваційного розвитку підприємств ЖКГ в умовах ринкової економіки. Установлено, що зростання рівня дебіторської заборгованості підприємств ЖКГ при умовно-постійному обсязі реалізації житлово-комунальних послуг викликане зростаючим рівнем негативного попиту, що виникає в результаті несвоєчасної оплати споживачами житлово-комунальних послуг при повному задоволенні якістю й ціною. Обґрунтовано доцільність модифікації ринку житлово-комунальних послуг шляхом впливу на негативний попит, зумовлений опортуністичною поведінкою споживачів.

Установлено, що за ступенем управлінських впливів на негативний попит дебіторська заборгованість може бути класифікована на дійсну й потенційну. Така класифікація дозволяє виділити керовану складову дебіторської заборгованості й здійснювати пошук найбільш результативних варіантів запровадження фінансових ресурсів шляхом впливу на споживчий ринок комунальних послуг.

Проведений аналіз сучасних підходів до управління дебіторською заборгованістю на підприємствах ЖКГ дозволив зробити висновок про їхню орієнтацію винятково на внутрішні фактори управління. З'ясовано, що існуючі підходи не забезпечують профілактику негативного попиту й управління потенційною дебіторською заборгованістю.

З позицій стратегічного управління фінансовою діяльністю дебіторська заборгованість розглядається як фінансовий інструмент у вигляді споживчого й комерційного кредиту на житлово-комунальні послуги, що спрямований на стимулювання попиту і являє собою імовірні майбутні економічні вигоди в результаті погашення боргів юридичних і фізичних осіб перед комунальним підприємством. Такий підхід дозволяє обґрунтувати застосування методів кредитного менеджменту до управління дебіторською заборгованістю.

Удосконалення методу СУДЗ підприємств ЖКГ ґрунтується на використанні моделі і механізму, спрямованих на модифікацію споживчого ринку комунальних послуг шляхом впливу на рівень, часовий розпорядок і структуру негативного попиту на житлово-комунальні послуги. Використання стратегічно-орієнтованого маркетингового методу в побудові моделі і механізму СУДЗ дозволяє забезпечити скорочення життєвого циклу дебіторської заборгованості й зниження рівня вилучених з обороту фінансових ресурсів підприємств ЖКГ шляхом стимулювання своєчасної оплати рахунків і зменшення обсягу негативного попиту.