Формування адаптивної системи контролю в управлінні стратегічним розвитком сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 631.15/.16: 332.025.12(043.3)

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування адаптивної системи контролю в управлінні стратегічним розвитком сільськогосподарських підприємств

Пилипенко Олена Сергіївна

Київ - 2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Гудзинський Олексій Дмитрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри менеджменту ім. проф. Й.С.Завадського

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Чорний Георгій Михайлович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук, професор Осовська Галина Володимирівна, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри менеджменту організацій

Захист відбудеться «2» грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природо-користування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий «1» листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Управління динамічним розвитком підприємств потребує формування результативної системи менеджменту, що ґрунтується на вимогах комплексного і системного підходу, орієнтованих на забезпечення синергічного ефекту. Реалізація такої вимоги можлива за умов розвитку всіх складових організаційних формувань як системи. Важливим у системі є розвиток функцій управління на збалансованій основі. Особлива роль відводиться контролю як функції управління, складової управлінського циклу, самостійної локальної системи і підсистеми менеджменту. З прискоренням темпів зростання економіки та з ускладненням системи управління, що зумовлено об'єктивними трансформаційними процесами, зростає роль контролю як головної відслідковуючої функції динамічного розвитку організаційних формувань.

Створенню такої системи присвячені праці багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців, а саме: І. Ансоффа, І.А. Білобжецького, М.Т. Білухи, К. Боумена, Б.І. Ва-луєва, В.Г. Герасимчука, Р. Гріфіна, О.Д. Гудзинського, Й.С. Завадського, А.К. Ка-занцева, Г.Г. Кірейцева, П.І. Коренюка, Г. Кунця, О.Е. Кузьміна, М.М. Мартиненка, А.П. Наливайко, Л.В. Нападовської, С. О'Доннела, Г.В. Осовської, В.К. Савчука, Н.П. Тарнавської, Ф.І. Хміля, Д.М. Черваньова, Г.М. Чорного, В. Яцури та інших вчених.

Однак, у більшості наукових праць висвітлюється загальна теорія контролю та частково і неоднозначно в контексті контролінгу. Недостатньо розкрита методологія контролю за видами управління, стадіями розвитку систем та життєвими циклами організацій, а також як системної цілісності. Не розв'язані проблеми корпоративного контролю, самоконтролю, розвитку контролю в умовах подальшої інституційно-структурної перебудови економіки України та її складової - аграрного сектору. Не розроблена методологія формування адаптивної системи контролю на принципах упереджувальної дії.

Таким чином, потребує свого вирішення проблема теоретико-методологічного і практичного характеру, що актуалізує тему дослідження та підтверджує її соціально-економічну значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалось відповідно до програм науково-дослідних робіт Національного університету біоресурсів і природокористування України «Розробка організаційно-економічних та технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК» (номер державної реєстрації 0101U003739), «Розробка теорії і методології формування адаптивно-розвиваючої системи менеджменту в умовах інституціонально-структурної трансформації економіки України» (номер державної реєстрації 0107U004874). У межах даних тем здобувачем здійснено дослідження й визначено пропозиції щодо інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень на сучасному підприємстві, а також розроблено методологічні підходи до формування адаптивної системи контролю в контексті стратегічного розвитку сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано комплекс заходів щодо підвищення результативності системи контролю.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних і практичних засад формування адаптивної системи контролю в управлінні стратегічним розвитком сільськогосподарських підприємств як складової комплексу засад забезпечення результативності їх діяльності.

Для досягнення мети в роботі поставлено та розв'язано такі наукові завдання: сільськогосподарський стратегічний адаптивний контроль

узагальнити теоретичні та методологічні основи формування результативного контролю в менеджменті для обґрунтування концепції нової парадигми побудови менеджерського контролю як системи;

оцінити практику організації контролю в управлінській діяльності щодо виявлення слабких сторін і можливостей для обґрунтування об'єктів посиленого контролю;

виявити особливості контролю в управлінні стратегічним розвитком сільськогосподарських підприємств для підвищення рівня обґрунтованості стратегічних рішень, критеріїв і показників оцінки як об'єктів контролю;

обґрунтувати об'єкти та систему показників контролю за видами управління і контролю, стадіями та життєвими циклами організації, обраними стратегіями, що дозволить підвищити рівень адаптованості й результативності системи контролю в менеджменті;

обґрунтувати методологічні підходи до формування адаптивної системи контролю в менеджменті, адекватної трансформаційним процесам і цілям, завданням, стратегіям розвитку для створення передумови забезпечення результативності діяльності підприємств;

визначити основні напрями трансформації контролю в системі менеджменту для підвищення рівня її упереджувальної адаптованості до нових завдань і стратегій, які обумовлені зовнішнім конкурентним середовищем;

розробити методологічні підходи до оцінки системи контролю в управлінні стратегічним розвитком сільськогосподарських підприємств для формування інтегрального показника оцінки її результативності.

Об'єктом дослідження є процес створення адаптивної системи контролю в управлінні стратегічним розвитком сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних засад формування адаптивної системи контролю в стратегічному управлінні розвитком сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є економічні теорії, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем менеджменту, управлінських рішень, обліку і аналізу, контролю та контролінгу, стратегічного управління, маркетингу, логістики, фінансів та ін.

Залежно від спрямованості поставлених завдань використовувалися методи: діалектичний - при вивченні теоретико-методологічних підходів щодо формування результативної системи контролю управління стратегічним розвитком підприємств; анкетування - при оцінці складових елементів механізму реалізації принципів контролю; економіко-статистичний - при оцінці рівня досягнення цілей, реалізації рішень, виконання зобов'язань та програм і планів на основі здійснення контрольних функцій; матричних форм оцінки явищ - при обґрунтуванні об'єктів і показників контролю в управлінні за слабкими сигналами, відхиленнями за результатами, зорієнтованих на успіх; кореляційно-регресійного - при здійсненні контролю за використанням потенціалу підприємства; системно-комплексного - при обґрунтуванні умов забезпечення результативності контролю в стратегічному розвитку підприємств; діагностики - при оцінці організаційної культури, управлінського профілю; сіткового планування та управління - при визначенні часових, ресурсно-інформаційних параметрів як об'єктів контролю та системи показників.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретико-методологічних підходів щодо формування адаптивної системи контролю в управлінні стратегічним розвитком сільськогосподарських підприємств. Найважливішими результатами дослідження, які мають елементи новизни і виносяться на захист, є:

вперше:

- обґрунтовано методологічний підхід щодо формування адаптованої системи контролю, яка включає: загальну цільову спрямованість, конкретизацію цілей, завдання, об'єкти і суб'єкти, методологію концепції нової парадигми побудови менеджерського контролю, його технологію та ресурсно-інформаційне забезпечення, що є основою вибору об'єктів і системи показників контролю, адаптованої до типів та видів управління, характеру управлінських рішень, життєвих циклів організації, технологічних процесів, стратегій розвитку підприємств (С. 14);

удосконалено:

- методичні підходи до удосконалення системи контролю з урахуванням трансформації функцій управління та факторів, які характеризують особливості менеджменту (структури управління, стилі керівництва, рівні саморегулювання, імідж підприємства, інтеграційні та децентралізовані процеси) (С. 7-8);

- визначення поняття «контроль» та уточнено трактування його сутності за доповненням основними видами згідно із запропонованими класифікаційними ознаками (С.5-6);

- методологію виділення напрямів, об'єктів і показників моніторингової діяльності, діагностики систем, в основу якої покладено: принципи, особливості в системі управління за основними видами, логічні схеми формування та реалізації стратегій, цільова спрямованість, технологія процесів (С. 7-9, 13);

- систему контролю, побудовану на методології сіткових моделей, яка передбачає узгодження управлінських рішень у часово-просторовому вимірі (С.15).

дістали подальший розвиток:

концепція розвитку системи контролю, доповнена принципами формування адаптивної системи контролю та моніторингу, технологією діагностики стратегічних факторів забезпечення успіху, алгоритмом побудови результативної системи контролю в менеджменті (С.13-14);

виділення груп видів контролю за класифікаційними ознаками згідно вимог системного підходу та принципів розвитку контрольної функції (С.5);

система контрольних показників згідно з новою парадигмою управління результативністю, розширена критеріями відповідно до концептуального підходу за схемою: головний об'єкт орієнтації, об'єкти контролю, напрям дії, сфера дії, часовий горизонт (С.5);

методологічний підхід побудови результативного контролю в системі управління змінами і конкурентоспроможністю підприємств, конкретизовано завданнями етапів технологічного процесу, цільовою спрямованістю, об'єктами та методами контролю, критеріями оцінки результативності системи контролю (С.13).

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що розроблені методологічні підходи до формування системи контролю в управлінні стратегічним розвитком сільськогосподарських підприємств можуть бути використані в менеджменті господарських структур.

Результати дослідження прийняті до впровадження Управлінням агропромислового розвитку Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області (довідка про впровадження № 122 від 08.10.2009 р.) та Управлінням агропромислового розвитку Підгаєцької районної державної адміністрації Тернопільської області (довідка про впровадження № 1 від 18.01.2010 р.).

Теоретичні та методичні розробки дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Слов'янського державного педагогічного університету при викладанні курсів «Контролінг», «Стратегічний менеджмент», «Ситуаційний менеджмент» (довідка № 68-10-99 від 26.04.2010 р.), у навчальному процесі Відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» на кафедрі економічної теорії при викладанні дисциплін «Менеджмент» та «Стратегія підприємства» (довідка № 25 від 12.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, одержані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження апробовані на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Економіка підприємства: проблеми теорії та практики» (м. Дніпропетровськ, Дніпропетровський національний університет, 25 лютого 2003 р.); ІV Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, Донецький національний університет, 9-12 грудня 2003 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами» (м. Алушта, Національний аерокосмічний університет ім. Н.Е. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», 13-19 вересня 2004 р.); І Міжнародній науково-практичній конференц «Управління організаційними змінами в контексті формування економіки знань» (м. Хмельницький, Хмельницький національний університет, 16-19 листопада 2005 р.); ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України» (м. Дніпропетровськ, Дніпропетровський національний універси-тет, 19-20 квітня 2006 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Совре-менные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами» (м. Алушта, Національний аерокосмічний університет ім. Н.Е. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», 11-17 вересня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ» (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні» (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 9-10 квітня 2009 р.); X Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг в Україні» (м. Київ, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, 22-23 жовтня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва» (м. Мелітополь, Таврійський державний агротехнологічний університет, 10-11 червня 2010 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,52 друк.арк., у тому числі 6 одноосібних статей у фахових виданнях обсягом 2,4 друк.арк. та 5 тез доповідей на конференціях обсягом 1,12 друк.арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 179 найменувань. Основний зміст дисертації викладений на 175 сторінках комп'ютерного тексту, робота містить 53 таблиці, 29 рисунків, 27 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, їх апробацію.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади формування адаптивної системи контролю в менеджменті» - розкрито сутність контролю як системи, основні його види та їх розвиток, трансформацію, особливості в управлінні стратегічним розвитком підприємств, методологію формування адаптивної системи контролю.

На основі систематизації точок зору науковців на проблему формування контролю як системи здійснено їх аналітичне осмислення і зроблено висновок, що в економічній літературі у теоретико-методологічному плані контроль як системна цілісність недостатньо розкрита. Виділення попереднього, проміжного та заключного контролю не розкриває повною мірою види контролю та їх цільову спрямованість в системі загальних функцій управління. У теоретичному плані не розкрито методологію адаптивного контролю. В дисертаційній роботі виділено та деталі зовано загальні функції управління, розкрито їх специфічні особливості, які покладено в основу здійснення контрольних функцій за схемою: вид загальної функції менеджменту, цільова спрямованість, завдання контролю, його об'єкти та види. Дано авторське визначення поняття «контроль». З позицій вимог менеджменту «контроль» розглядаємо як упереджувально-функціональну підсистему менеджментту, спрямовану на забезпечення реалізації стратегії розвитку підприємств шляхом здійснення відслідковуючо-контрольних функцій за програмами, цілями, завданнями, стандартами, управлінськими рішеннями, технологіями та процесами, менеджментом як системою, факторами зовнішнього і внутрішнього середовища, моделями й типами поведінки організацій на стадіях функціонування. Упереджувальний характер розкриває сутність адаптивної системи контролю. Акцентовано увагу на необхідності посилення контрольних функцій (лінійно-організаційних, функціонально-технологічних) у процесі розробки концепцій і програм, обґрунтування стратегій розвитку підприємств у цілому та їх підсистем. Обґрунтовано систему об'єктів здійснення контрольних функцій, в основу якої покладено фактори забезпечення успіху організації та їх конкурентоспроможність. У методологічному плані обґрунтовано науковий підхід щодо виділення факторів ускладнення контрольних функцій, впливаючих на цільову спрямованість об'єктів, критеріїв і показників контролю як системи.

Цільова спрямованість, об'єкти, критерії та показники контролю обґрунтовано за основними видами управління згідно з розроблених нами концептуальних підходів нової парадигми за схемою: головний об'єкт орієнтації, контрольні параметри, сфера дії, часовий горизонт. Дано інтерпретацію фінансовому, виробничому, маркетинговому, управлінському контролю. На основі сформованих принципів і класифікаційних ознак нами виділено 7 груп видів контролю: за ступенем охоплення контрольними функціями етапів і видів діяльності; напрямками специфічної управлінської діяльності; суб'єктністю контролю, ступенем ієрархічності та ін. В методологічному плані розкрито особливості здійснення контрольних функцій в умовах стратегічної орієнтації підприємства (за схемою: головна цільова спрямованість діяльності підприємств, часовий горизонт здійснення контрольних функцій, типи управлінських рішень, перспективність мислення, готовність до ризику, об'єкти контролю, способи реалізації функцій, фактори забезпечення успіху, критерії результативності, структури управління, система показників результативності діяльності підприємств), а також на життєвих циклах організації, етапах управління розвитком, способах управління. В основу обґрунтування методологічних підходів до формування адаптивної системи контролю в менеджменті нами враховано: зміну функцій, цільову спрямованість, динамізм, об'єкти контролю та трансформаційні процеси в ринковому конкурентному середовищі.

Обумовлена деталізована сукупність об'єктивно-суб'єктивних факторів.

Розроблено концепцію формування упереджувально-адаптивної системи контролю, в основу якої покладено узагальнені та систематизовані принципи побудови контролю як системи, бюджетний підхід, орієнтація на синергетичний ефект, алгоритм здійснення контрольних функцій (рис. 1).

Рис.1. Об'єкти та основні етапи здійснення контрольних функцій.

Реалізація такої концепції дозволяє ще на стадії проектування створити передумови забезпечення результативності здійснення контрольної функції в стратегічному розвитку підприємств.

У другому розділі - «Організація формування та здійснення контрольних функцій в управлінні підприємствами» - проаналізовано стратегію і тактику сучасного менеджменту в контексті здійснення трансформаційних процесів, оцінено стан і визначено тенденції розвитку системи контролю в управлінні підприємствами та її результативності.

На основі аналітичного осмислення діяльності сільськогосподарських підприємств та їх зовнішнього середовища обґрунтовано висновок, що в практиці господарювання виникла диспропорція в здійсненні контрольних функцій за факторами забезпечення успіху організаційних формувань - макро- і мікроекономічного характеру.

Серед факторів макроекономічного характеру найбільший негативний вплив з високим коефіцієнтом імовірності виявили: концепція розвитку аграрного сектору економіки, банківська нестабільність, валютна диспропорція. За результатами дослідження їхній вплив віднесено до групи ризиків руйнівного, катастрофічного і сильного характеру. Це свідчить про необхідність посилення контрольних функцій на принципах упереджувальної дії за факторами макросередовища як базових складових забезпечення успіху шляхом формування портфеля стратегій та вибору тактики їх реалізації в системі контролінгу як інтегрованої цілісності.

Серед мікроекономічних факторів впливу на результати діяльності господарюючих структур із високим коефіцієнтом імовірності виділено: управлінську команду, виробничий потенціал та інтеграційні зв'язки.

Визначено, що система менеджменту з орієнтацією на забезпечення успіху повинна враховувати при обґрунтуванні рішень стратегічного, поточного і оперативного характеру трансформаційні процеси у групі факторів - макро- і мікроекономічних. Даний підхід покладено в основу емпіричних досліджень.

Логічно побудована система дій обґрунтована в процесі діагностичного контролю за 7 позиціями. Оцінку респондентами доцільності та значимості діагностики та контролю запропонованих дій наведено в табл. 1. Визначена пріоритетність функцій за ваговими коефіцієнтами: контроль - 0,30, планування - 0,20, організація - 0,40, регулювання - 0,05, аналіз - 0,05. Вагові коефіцієнти підтверджуються структурою використання робочого часу керівниками та головними спеціалістами підприємств, яку наведено в дисертації. У системі контролю для здійснення контрольних функцій майже не використовуються такі механізми, як моніторинг та діагностика. Низький рівень їх використання в системі управління за слабкими сигналами та управління факторами забезпечення успіху в діяльності більшості підприємств.

Однак, відповідно до рівня економічного розвитку підприємств напрями діяльності за структурою не є однозначними. Встановлено їх залежність від рівня підготовленості керівника та управлінської команди. Керівництво з орієнтацією на раціональне і збалансоване поєднання рослинницької і тваринницької галузей, виробництва і переробки та залучення зовнішніх інвестицій з коефіцієнтом управлінського потенціалу 0,9 забезпечують рівень рентабельності на рівні 40-42%, а з орієнтацією лише на оперативні завдання і тимчасову вигоду є збитковими (-5,4%).

Таблиця 1 - Оцінка респондентами доцільності та значимості діагностики і контролю запропонованих дій

Логічна дія (шифр)	Нормативний коефіцієнт	Групи підприємств за питомою вагою відповідно з коефіцієнтом значимості
		підприємства з низьким рівнем економічного розвитку, %	підприємства з середнім рівнем економічного розвитку, %	економічно достатні підприємства, %
1	1,0	0,40	0,50	0,70
2	1,0	0,35	0,60	0,80
3	1,0	0,45	0,50	0,90
4	1,0	0,49	0,65	0,90
5	1,0	0,40	0,60	0,90
6	1,0	0,30	0,60	0,95
7	1,0	0,49	0,60	0,90

Для впровадження результативної системи контролю в процесі емпіричного дослідження ставилося завдання виявити готовність управлінської команди створювати умови для реалізації принципів контролю. Їх значимість оцінена респондентами в коефіцієнтах: цільовий характер здійснення контрольних функцій - 0,464; безперервність здійснення контролю - 0,544; творчий і мотивуючий характер контролю - 0,558; забезпечення контролем стадій розвитку об'єкта - 0,433; перспективний характер контролю - 0,598; єдність і взаємозв'язок контролю і планування - 0,463; відповідність форм контролю меті - 0,535; невіддільність власності та контролю від виконавця - 0, 615.

Наведено оцінку умов забезпечення реалізації принципів контролю. Існує достатньо великий розмах варіації відповідно до названих принципів контролю, який коливається від 0,380 до 0,824 (перспективний характер контролю) і 0,325 - 0,624 (цільовий характер здійснення контрольних функцій).

У досліджуваних господарствах із 20 виділених умов реалізації принципів управління враховуються лише 25 відсотків. Не оцінюються і не контролюються організаційний клімат, організаційна культура як складові організаційної взаємодії і фактори забезпечення результативності діяльності підприємств. Виявлено великий розмах варіації в рівнях розвитку організаційного клімату, який коливається від 0,23 до 0,83 коефіцієнта, визначеного за максимально можливою величиною в 30 балів, і в розрізі управлінського потенціалу. Він коливається від 0,4 до 0,74 по групах підприємств і забезпечує різну результативність (табл. 2).

Із зміною в 1,72 рази коефіцієнта рівня потенціалу від 1 до 3-ої групи підприємств виробництво валової продукції та грошових надходжень на 100 га сільськогосподарських угідь збільшується відповідно у 2,35 і 1,90 рази.



Таблиця 2 - Групування сільськогосподарських підприємств Підгаєцького району Тернопільської області за рівнем сформованості потенціалу менеджменту

Групи сільськогосподарських підприємств за коефіцієнтами сформованого потенціалу менеджменту	Кількість господарств у групі	У серед-ньому по групі господарств, коефіцієнт	Валова продукція на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн	Доходи від реалізації в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн
До 0,50	4	0,43	138,62	156,87
0,51 - 0,70	6	0,55	225,55	217,15
Понад 0,70	2	0,74	325,66	297,83
В середньому	12	0,54	213,75	210,50

Важливий вплив рівня розвитку потенціалу менеджменту на кінцеві результати господарської діяльності підтверджується кореляційно-регресійними моделями (формули (1) і (2)):

; (1)

, (2)

де У1 - доходи від реалізації в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн; У2 - валова продукція в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн; Х1 - організаційний клімат системи управління, в коефіцієнтах; Х2 - питома вага ріллі в площі сільськогосподарських угідь, %; Х3 - розмір землекористування сільськогосподарських угідь на одне господарство, га; Х4 - питома вага посіву зернових в структурі посівних площ, %; Х5 - поголів'я великої рогатої худоби в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, гол.; Х6 - оцінка керівників у сфері управління, в коефіцієнтах; Х7 - потенціал менеджменту, в коефіцієнтах.

У результаті проведених розрахунків визначено коефіцієнти кореляції: , і коефіцієнти детермінації:; .

Розроблені нами моделі покладено в основу нормативів для виявлення відхилень у процесі здійснення контрольно-аналітичних функцій і використання результатів досліджень при визначенні рівня реалізації потенційних можливостей сільськогосподарських підприємств; оцінці ефективності фактично реалізованих та обґрунтованості планових управлінських рішень (табл. 3).

Окремі фактори із знаком «-» або «+» можуть бути конкурентними перевагами і сильними сторонами, а при недосягненні нормативного рівня - загрозами. Це основа для визначення об'єктів і цільової спрямованості контролю за факторами забезпечення успіху в перспективі.

Стратегічний підхід у діяльності більшості підприємств майже відсутній, що обумовлено нестабільністю керівного центру, орієнтацією управлінської команди лише на критерій прибутковості. Об'єктом контролю не є управлінська команда. В процесі емпіричного дослідження встановлено, що в умовах зміни форм власності та невідрегульованості власновладних відносин у системі діяльності практично ліквідована обов'язкова оцінка керівників підприємств. Фінансовий капітал став основним критерієм щодо зайняття посади керівника сільськогосподарського підприємства. Як наслідок, у більшості господарюючих сільськогосподарських підприємств їх керівником є власник з низьким рівнем професійної та менеджерської підготовки. Щодо досліджуваних нами підприємств встановлено, що рівень компетенції їх керівників знаходиться на недостатньому рівні. Він не перевищує 0,35 коефіцієнта при максимальному - 1. Результативність діяльності підприємств за критеріями оцінки керівника наведено на рис. 2.



Таблиця 3 - Рівень використання потенціалу як можливостей господарств Підгаєцького району Тернопільської області

Групи сільськогосподарських підприємств за рівнем використання їх потенціалу, як можливостей (за доходами від реалізації в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн), у коефіцієнтах	Кількість господарств у групі	Доходи від реалізації в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь	Валова продукція в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь
		у середньому по групі господарств
		доходи від реалізації в роз-рахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн (фактично за даними звітності)	доходи від реалізації в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн (розрахункова згідно з розробленими нами моделями)	рівень використання потенціалу підприємств як можливостей (у коефіцієнтах)	обсяг виробництва валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн (фактично за даними звітності)	обсяг виробництва валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн (розрахункова згідно з розробленими нами моделями)	рівень використання потенціалу підприємств як можливостей (у коефіцієнтах)
І. до 0,70	8	126	183,5	0,68	87,51	185	0,47
ІІ. 0,71 - 0,99	22	187	218	0,86	214	218	0,98
ІІІ. Понад 1	4	236	228,75	1,03	245	228	1,07
В середньому	34	178,41	211	0,84	187,88	211,42	0,87

Примітка: Розрахунки проведені на основі розроблених моделей кореляційної залежності доходів від реалізації в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь від факторів впливу.

Рис. 2. Результативність діяльності підприємств за критеріями оцінки керівника.

Аналогічні дослідження проведені по сільськогосподарських підприємствах Козівського району Тернопільської області. Результати детально представлені в дисертаційній роботі, в яких прослідковується аналогічна тенденція.

Виявлена залежність вказує на доцільність виділення якісних параметрів компетенції керівника господарюючих структур як об'єктів оцінки, аналізу і контролю.

У дисертаційній роботі визначено результативність системи контролю за запропонованою технологією, схемою оцінки умов, обґрунтованою системою показників, яка характеризує рівні розвитку та використання екологічного, соціального й економічного потенціалу за інтегрованими формулами ((3) і (4)):

КРд.п. = , при 0 < К ?1 (3)

де КРд.п. - інтегрований коефіцієнт результативності діяльності підприємства; Кекон. - інтегрований коефіцієнт, який характеризує фактичний стан економічного розвитку підприємства; Кекол. - інтегрований коефіцієнт, який характеризує фактичний стан екологічної стабільності земельних ресурсів території підприємства; Ксоц. - інтегрований коефіцієнт, який характеризує фактичний рівень соціального рівня підприємства.

КСР д.п. = , (4)

де КСР д.п. - середній коефіцієнт результативності діяльності підприємства; ФКекон., НКекон. - відповідно фактичні та нормативні коефіцієнти економічної результативності діяльності підприємств; ФКеколог., НКеколог. - відповідно фактичні та нормативні коефіцієнти екологічної результативності діяльності підприємств; ФКсоціол., НКсоціол. - відповідно фактичні та нормативні коефіцієнти соціальної результативності в діяльності підприємств.

В дисертаційній роботі запропонована методика визначення інтегрованих коефіцієнтів групи економічних, соціальних і екологічних показників.

Запропонована схема здійснення контрольних функцій при формуванні та реалізації управлінських рішень (рис.3).

Рис. 3. Логічна послідовність здійснення контрольних функцій при формуванні та реалізації управлінських рішень.

Дотримання логічної послідовності здійснення контрольної функції при формуванні та реалізації управлінських рішень є передумовою забезпечення їх ефективності.

У третьому розділі - «Формування адаптивно-розвиваючої системи контролю в управлінні підприємствами» - обґрунтовано методологічний підхід щодо формування стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств та її функціонального забезпечення; розробки концепції розвитку системи контролю в контексті стратегічних змін; проектування адаптивно-розвиваючої системи контролю в менеджменті.

Емпіричні дослідження дають підставу стверджувати, що в сучасних умовах на функціонування підприємницьких структур впливають фактори зовнішнього середовища, а саме: розвиток міжнародних інтеграційних процесів, членство України у Світовій організації торгівлі, нестабільність світової валютної одиниці через виникнення циклічних кризових ситуацій, посилення зовнішнього конкурентного середовища, сформована система квот в розвитку експортно-імпортних процесів, розбалансованість між потребою в продуктах харчування на внутрішньому ринку та обсягами експорту сільськогосподарської продукції. В цьому зв'язку в умовах ненасиченості власного продовольчого ринку нами пропонується розробка стратегій, спрямованих на обмеження експорту сировини рослинницької галузі й поповнення внутрішньодержавного ринку кормовиробництва як базової основи розвитку тваринництва. Така стратегія має бути об'єктом державного та регіонального контролю. Контрольною функцією повинна бути охоплена система функціонально-забезпечуючих стратегій.

На основі «дерева цілей» розроблено систему заходів забезпечення результативності контрольної функції при формуванні та реалізації стратегій розвитку підприємств, якою передбачено етапи контролю: за здійсненням аналітичного процесу при оцінці факторів зовнішнього і внутрішнього середовища; при обґрунтуванні портфеля стратегій розвитку; при обґрунтуванні тактичних стратегій реалізації загальної та функціональної стратегій; при реалізації функцій забезпечення досягнення цілей в стратегічному розвитку підприємств.

Сформовано систему зовнішніх і внутрішніх факторів як об'єктів контролю та критерії оцінки результативності здійснення контрольної функції при реалізації стратегій. Відповідно до виділених 3 груп сільськогосподарських підприємств за рівнем їх економічного розвитку розроблено логістичний підхід до формування забезпечуючих стратегій реалізації загальної стратегії (рис. 4).



Рис. 4. Логічна схема формування стратегій реалізації загальної стратегії реабілітаційного зростання підприємств першої групи.

На принципах системності та комплексності обґрунтовано методологічний підхід до формування контролю як адаптованої системи у взаємозв'язку: стратегій розвитку, цільової спрямованості здійснення контрольної функції, потреби в інформації, об'єктів контролю, критеріїв і показників процесу здійснення контрольної функції.

Розроблено концепцію розвитку системи контролю в контексті стратегічних змін, в основу якої покладено: реальний стан розвитку підприємств та їх потенційні можливості, стан і розвиток зовнішнього конкурентного середовища, стан розвитку ринкової інфраструктури, вимоги СОТ, організаційно-управлінський потенціал підприємницьких структур та їх фінансовий стан, рівень забезпечення конкуренто-спроможності.

На основі використання ідеї І. Ансоффа сформовано систему контролю в управлінні змінами згідно з концепцією стратегічного розвитку (рис. 5).



Рис. 5. Схема формування контролю в системі управління змінами згідно з концепцією стратегічного розвитку.

Методологічною основою концепції розвитку адаптивної системи контролю є принципи формування такої системи, розроблені в дисертації. Враховано, що контрольні функції мають здійснюватися через реалізацію діагностичних і моніторингових функцій в організаційній єдності. Розроблений і обґрунтований варіант формування моніторингу як системи та механізму контролю на основі вимог таких принципів, як: цільова спрямованість моніторингу в контексті стратегічної цільової спрямованості організації та менеджменту; стратегічна спрямованість оперативної моніторингової діяльності; системність і комплексність; упереджувальна адаптованість моніторингу як системи до завдань стратегічних цілей організації; ієрархічна побудова системи моніторингу; об'єктно-змістовна цільова орієнтація моніторингу (стратегії, центри відповідальності, конкурентне середовище, конкурентні переваги, можливості, сильні та слабкі сторони, загрози та ін.); постійного розвитку; результативності моніторингової обслуговуючої функції за критеріями своєчасності, повноти, об'єктивності, достовірності, власне цільової спрямованості; безперервність здійснення моніторингової діяльності.

Обґрунтовано цільову спрямованість діагностики, критерії та система показників, об'єкти контролю в розробленому авторському проекті технології діагностики стратегічних факторів в системі управління конкурентними перевагами.

На основі теоретичних узагальнень та емпіричних досліджень, а також наших доповнень до методологічних підходів щодо формування напрямків стратегічного розвитку сільськогосподарських підприємств розроблено модель побудови результативної системи контролю у менеджменті (рис. 6).

Рис. 6. Схема побудови результативної системи контролю в менеджменті.

При формуванні результативної системи контролю в сучасних умовах транзитивної економіки нами враховано, що динамічний стратегічний розвиток підприємств можливо забезпечити лише в контексті систем: управління конкурентоспроможністю та управління антикризовою діяльністю господарюючих структур. Вони визначають специфіку здійснення контрольних функцій, яка врахована нами у вимогах, завданнях, цільовій спрямованості, об'єктах, критеріях і показниках контролю.

Обґрунтовано умови забезпечення результативності запропонованої структур-но-логічної моделі формування системи контролю, які доповнені до позиції інших авторів.

Для підвищення результативності системи контролю в менеджменті запропоновано для використання систему сіткового планування і управління. Фрагментарно систематизацію задач у формі «Дерева цілей» наведено на рис. 7.

ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Рис. 7. Сіткова модель розробки бізнес-плану розвитку підприємства (фрагмент).

Реалізація такої моделі сприятиме підвищенню ефективності управлінських рішень стратегічно-поточного і оперативного характеру.

В дисертаційній роботі розроблено система заходів щодо забезпечення розвитку контролю як системи через здійснення функціональної та організаційної інтеграції функцій планування, обліку, аналізу і контролю в контролінгу з орієнтацією на вимоги та цільову спрямованість менеджменту, а також через запропоновану нами технологію вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень.

Обґрунтований методичний підхід щодо оцінки результативності системи контролю у менеджменті, в основу якого покладено часові та інші кількісні і якісні параметри здійснення технологічних процесів, досягнення цілей, реалізація задач та стратегій розвитку.



ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є узагальнення теоретичних положень і розробка методологічних підходів до формування адаптивної системи контролю в менеджменті у контексті їх стратегічного розвитку. Основі наукові та прикладні результати полягають в наступному:

Забезпечення успіху в діяльності сільськогосподарських підприємств залежить від розвитку та збалансованості всіх підсистем організації та менеджменту і, зокрема, з підсистемою контролю. Це підтверджується нами результатами емпіричного дослідження з використанням множинної кореляції і оцінки впливу факторів як потенціалів на кінцеві результативні показники господарювання. Із зменшенням розмаху варіації в потенціалах від першої до третьої групи сільськогосподарських підприємств результативні показники покращуються.

На основі узагальнення позицій науковців та емпіричних досліджень наведено авторське визначення контролю як категорії та функціональної підсистеми менеджменту, що дозволяє синтезувати складові контролю як системи і сформувати її на принципах упереджу вальної дії як передумови динамічного розвитку сільськогосподарських підприємств при здійсненні трансформаційних процесів.

Розроблений методологічній підхід, який охоплює: цільову спрямованість, завдання, суб'єкти та об'єкти контролю; механізми здійснення контрольних функцій, систему критеріїв і показників щодо формування результативного контролю сприятиме забезпеченню ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств.

Обґрунтовано, що забезпечення результативної системи контролю можливо здійснити за умов чіткого виділення об'єктів контролю в розрізі суб'єктів за інтересами, життєвих циклів організації, типів і видів управління, обраного портфеля стратегій, типів поведінки та реакції підприємств. Це підтверджується результатами оцінки досвіду господарської діяльності економічно достатніх сільськогосподарських підприємств.

Запропонований варіант логічно побудованої системи дій при проведенні досліджень та здійсненні контрольних функцій дозволив виявити слабкі і сильні сторони, можливості в системі менеджменту та в управлінській команді сільськогосподарських підприємств. Останні, які дотримуються запропонованої нами логіки дослідження та контролю, забезпечують достатньо високий рівень господарювання. В економічно достатніх підприємствах загальноекономічна рентабельність перевищує 14 відсотків, коефіцієнт управлінського потенціалу становить 0,90, коефіцієнт значимості 7 логічних дій дослідження і контролю перевищує 0,85.

Результатами дослідження доведено доцільність формування системи контролю на запропонованих нами принципах з урахуванням обґрунтованих умов реалізації їх вимог. Середній коефіцієнт значимості умов забезпечення реалізації вимог принципів управління перевищує 0,60, що свідчить про достатньо високий рівень готовності персоналу до їх використання при проектуванні ефективної системи менеджменту.

На основі сформованої зведено-аналітичної інформації встановлено пряму залежність кінцевих результатів діяльності від рівня розвитку управлінського потенціалу та функцій управління, включаючи і контрольну функцію. З підвищенням коефіцієнта потенціалу менеджменту від першої до третьої групи в 1,7 рази виробництво валової продукції та доходу від реалізації в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь збільшується відповідно в 2,3 та 1,9 разів.

Розроблений методологічний підхід щодо оцінки умов забезпечення результативності системи контролю та здійснення контрольних функцій при формуванні й реалізації управлінських рішень сприятиме підвищенню рівня ефективності відслідковуючих функцій та діагностики в процесі стратегічної діяльності підприємств.

Сформована система критеріїв і показників оцінки результативності контролю та менеджменту за економічними, соціальними і екологічними групами підвищує рівень системності й комплексності при обґрунтуванні та прийнятті управлінських рішень і рівень, спрямований на забезпечення синергетичного ефекту системи.

Розроблений алгоритм розв'язання задач на основі системи сіткового планування і управління (СПУ) пропонується нами використовувати при формуванні результативного контролю та менеджменту, а також при реалізації стратегій з використанням механізмів управління: за слабкими сигналами, відхиленнями, ситуаційного, програмно-цільового та ін. Це дозволить підвищити рівень оперативності в одержані аналітичної інформації для виявлення стану здійснення процесів при досягненні цілей стратегічного розвитку підприємств.

Запропонований алгоритм побудови результативної системи контролю в менеджменті та її оцінки сприятиме створенню ефективної системи менеджменту, сформованої на принципах синергетичного ефекту.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Пилипенко Е. С. Проблема качества и эффективности управленческих реше-ний / Е. С. Пилипенко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - 2003. - Вип. 174: В 2 т. Т. ІІ. - С. 323-330.

2. Пилипенко Е. С. Роль контроллинга в разработке оптимальных управленческих решений в условиях изменяющейся бизнес-среды / Е. С. Пилипенко // Еконо-міка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - 2003. - Вип. 186: В 4 т. Т. ІV. - С. 1148-1155.

3. Пилипенко О. С. Теоретичні підходи до формування адаптивно-розвиваючої системи стратегічного менеджменту агропромислових підприємств / О. С. Пилипенко // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005. - № 6. - Т.1(73). - С. 91-93.

4. Пилипенко О. С. Інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень на сучасному підприємстві / О. С. Пилипенко // Аналітично-інформаційний журнал „Схід”. - 2005. - №2(68).- С. 21-24.

5. Пилипенко О. С. Трансформація функції контролю в системі менеджменту / О. С. Пилипенко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2006. Вип. 4. - С. 183-186.

6. Пилипенко О. С. Методологічні підходи до формування ефективної системи контролю та оцінка її результативності / О. С. Пилипенко // Зб. наук. праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - 2010. - №1(9). - С. 260-265.

Матеріали конференцій:

7. Пилипенко О. С. Проблема качества и эффективности управленческих ре-шений / О. С. Пилипенко // Економіка підприємства: проблеми теорії та практики: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (Дніпропетровськ, 25 лютого 2003 р.). - Дніпропетровськ, 2003. - С.158 - 159.

8. Пилипенко О. С. Информационное обеспечение процесса управления / О. С. Пилипенко // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: матеріали ІV Міжнародній науко-вій конференції студентів та молодих вчених (Донецьк, 13-14 жовтня 2003 р.). - Донецьк, 2003. - С.267 - 269.

9. Пилипенко О. С. Інформаційне забезпечення контролю виконання управ-лінських рішень / О. С. Пилипенко // Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами: матеріали ІІ Міжнародній науково-практичній конференції (Алушта, 14-15 вересня 2004 р.). - Алушта, 2004. - С.73 - 74.

10. Пилипенко О. С. Стратегічний розвиток підприємства та його функціональне забезпечення / О. С. Пилипенко // Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України: матеріали ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених (Дніпропетровськ, 19-20 квітня 2006 р.). - Дніпропетровськ, 2006. - С.72 - 75.

11. Пилипенко О. С. Економіко-організаційний механізм формування структури господарських зв'язків підприємств АПК в регіоні / О. С. Пилипенко, І. О. Мас-ляк // Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами: матеріали Міжнародній науково-практичній конференції (Алушта, 17-18 вересня 2006 р.). - Алушта, 2006. - С.99 - 100.



Пилипенко О. С. Формування адаптивної системи контролю в управлінні стратегічним розвитком сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

Дисертаційне дослідження спрямовано на розвиток теоретико-методологічних підходів і розробку практичних рекомендацій щодо формування результативної системи контролю в управлінні стратегічним розвитком сільськогосподарських підприємств. У роботі узагальнено теоретичні та методологічні положення формування результативної системи менеджменту в контексті стратегічного розвитку сільськогосподарських підприємств. Розроблено методологічну модель формування контролю як системи, зорієнтованої на типи та види управління, типи управлінських рішень, життєві цикли організацій, стратегії розвитку. Розкрито особливості функцій контролю в управлінні стратегічним розвитком підприємств, розроблено методологію формування адаптивної системи контролю. Дано оцінку стратегії і тактики сучасного менеджменту в контексті здійснення трансформаційних процесів, стану та тенденцій розвитку системи контролю в управлінні підприємствами. Розроблено методологічні підходи до оцінки результативності контролю в системі менеджменту. Обґрунтовано класифікацію принципів контролю умов і механізмів реалізації їх вимог. Обґрунтовано методологічну модель розвитку системи контролю з урахуванням трансформації функцій управління та факторів, які характеризують особливості менеджменту. Обґрунтовано концептуальні засади розвитку системи контролю в контексті стратегічних змін та методологічні підходи щодо формування адаптивно-розвиваючої системи контролю в менеджменті. Ключові слова: контроль, стратегія, результативність, система контролю, адаптивна система контролю.

Пилипенко Е. С. Формирование адаптивной системы контроля в управле-нии стратегическим развитием сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

Диссертационное исследование направлено на развитие теоретико-методологических подходов и разработку практических рекомендаций по формированию результативной системы контроля в управлении стратегическим развитием предприятий.

В работе обобщены теоретические и методологические положения формирования результативной системы менеджмента в контексте стратегического развития сельскохозяйственных предприятий. Разработана методологическая модель формирования контроля как системы, сориентированной на типы и виды управления, типы управленческих решений, жизненные циклы организации, стратегии развития. Раскрыты особенности функций контроля в управлении стратегическим развитием предприятий, разработана методология формирования адаптивной системы контроля на принципах упредительного действия.

Рассмотрены варианты использования различных способов управления в процессе разработки тактики реализации стратегии предприятий (ситуационного, по слабым сигналам, по отклонениям, по результатам, программно-целевого, ориентированного на успех). Такой методологический подход позволяет сбалансировать способы управления с контрольными функциями и обеспечить эффективность как контроля, так и менеджмента в целом.

Дана оценка стратегиям и тактике современного менеджмента в контексте осуществления трансформационных процессов, состояния и тенденций развития системы контроля в управлении предприятиями. Автором определены особенности трансформации контроля как в плане расширения объектов контроля, так и в плане обеспечения интеграционных связей со всеми управленческими функциями, с видами управления и их целевой направленностью. Обоснована методологическая модель развития системы контроля с учетом трансформации функций и факторов, которые характеризуют особенности менеджмента в условиях трансформационных изменений.