Управління ризиками металургійних підприємств в ринкових умовах
Сутність ризику та його економічний зміст. Основні чинники, що впливають на рівень економічного ризику. Економічний стан металургійних підприємств з урахуванням ризиків. Методи прийняття управлінських рішень у нестабільному ринковому середовищі.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2015 |
| Размер файла | 68,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 65.011.3:669
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Управління ризиками металургійних підприємств в ринкових умовах
Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
Куташенко Максим Валентинович
Запоріжжя - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник -доктор економічних наук, професор Ткаченко Алла Михайлівна, Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри економіки підприємства.
Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Семенов Григорій Антонович, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), завідувач кафедри економіки підприємства та маркетингу;
кандидат економічних наук, доцент Зборовська Ольга Михайлівна, Дніпропетровський університет економіки та права, доцент кафедри економіки підприємства.
Захист відбудеться “08” червня 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.01 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.
Автореферат розісланий “____” травня 2010 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої радиЛ.С. Головкова
ризик економічний металургійний управлінський
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми зумовлена різнополярною роллю економічних ризиків, які виникають під час функціонування реальних суб'єктів ринкових відносин. Розвиток ризикових ситуацій може призвести як до несприятливих наслідків (до збитків), так і мати позитивні результати для металургійних підприємств у вигляді збільшення прибутку. Ризик є неминучим елементом діяльності металургійних підприємств в умовах ринку.
Докорінні економічні перетворення, які відбуваються в країні - становлення та розвиток ринкових механізмів, приватизація державних підприємств, бурхливий розвиток приватного підприємництва, перерозподіл функцій управління між державою та керівництвом підприємств, призвели до появи якісно нових проблем, які потребують теоретичного розуміння та розробки практичних рекомендацій щодо їх вирішення. Однією з таких проблем є значне посилення впливу невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища на кінцеві результати діяльності металургійного підприємства.
Наявність вагомого впливу на кінцеві результати змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі металургійного підприємства підвищила зацікавленість наукових та практичних працівників до питань економічної безпеки підприємства та управління економічними ризиками, які покликані забезпечити своєчасне та адекватне реагування на ці зміни.
Сьогодні існує проблема методичного розкриття механізму оцінювання економічних ризиків і розробки моделей вибору оптимальних управлінських рішень, які знижують ризики металургійних підприємств у ринкових умовах.
За останні роки значно активізувались дослідження в цих напрямах. З'явились праці, що є вагомим внеском у вирішення проблем адаптації металургійного підприємства до суттєвих змін умов їх діяльності. Але ці дослідження та розробки ще не дають вичерпної відповіді на нагальні теоретико-методичні та практичні питання, що виникають, та не завжди можуть бути ефективним інструментом при плануванні заходів щодо захисту металургійних підприємств від небажаного впливу таких змін, а також оцінюванні ефективності цих заходів. Це, в першу чергу, стосується аналізу ризиків, з якими може зіткнутися металургійне підприємство у процесі свого функціонування та які є об'єктом досліджень як у системі управління економічними ризиками, так і в системі економічної безпеки металургійного підприємства. Використовувані сьогодні методи аналізу та оцінювання економічних ризиків мають суттєві недоліки, які знижують якість та ефективність управлінських рішень, що приймаються на підставі такого аналізу.
Водночас ні вітчизняні, ні зарубіжні автори цій проблемі не приділяють належної уваги. Більшість дослідників розглядають економічні ризики безвідносно до механізмів господарювання металургійних підприємств. Відомі наукові розробки зі зниження ризиків не можуть бути в чистому вигляді адаптовані до промисловості через свою розрізненість і недоведеність до рівня практичних рекомендацій.
У науковій літературі вже нагромаджено достатній досвід у дослідженні ризику. Зокрема, питання ризикології входили до кола наукових інтересів таких вчених-економістів, як А. Альгін, Є. Афанасьєв, І. Балабанов, І. Бузько, В. Вітлінський, П. Грабовий, В. Гранатуров, Ю. Єрмольєв, О. Зборовська, М. Лапуста, Д. Морозов, Є. Максимчук, М. Міллєр, С. Наконечний, В. Севрук, Г. Семенов, А. Ткаченко, О. Устенко, Л. Шаршукова, О. Ястремський та ін.
Управління ризиками металургійних підприємств у ринкових умовах потребує, з одного боку, розробки відповідного теоретичного підґрунтя, а з іншого - методичного забезпечення цієї роботи на рівні окремого металургійного підприємства. Вагомий внесок у розробку питань управління ризиками та організаційно-економічних основ його зниження зробили вітчизняні та зарубіжні науковці: П. Грабовий, Л. Карась, Н. Хохлов, Т. Цай, Дж. Мілль, А. Маршалл, В. Ойгензихт, А. Пігу, А. Сміт, П. Хейне, Й. Шумпетер та ін. Існує багато підходів до проблеми настання ризикованих подій, вони доповнюють один одного та мають різноманітний характер. У зв'язку з цим розробка організаційно-економічних основ управління ризиками металургійних підприємств є актуальною для металургійних підприємств, що і зумовлює вибір теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Запорізької державної інженерної академії “Організація стійкого функціонування підприємства на основі розробки моделі антикризового управління” (номер державної реєстрації 0109U000652). Внесок автора полягає в розробці та обґрунтуванні механізмів управління ризиками металургійних підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розвиток теоретично-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ризиками металургійних підприємств у ринкових умовах. Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:
? дослідити сутність ризику та визначити його економічний зміст;
? проаналізувати основні чинники, що впливають на рівень економічного ризику;
? удосконалити класифікацію економічних ризиків у діяльності металургійних підприємств;
? дослідити методичні підходи до аналізу та оцінювання ризиків;
? проаналізувати економічний стан металургійних підприємств з урахуванням ризиків;
? визначити та розрахувати ймовірність настання ризикових подій;
? удосконалити систему управління металургійним підприємством в умовах ризику;
? обґрунтувати методи прийняття управлінських рішень у нестабільному ринковому середовищі;
? розробити систему управління ризиками металургійних підприємств у ринкових умовах.
Об'єктом дослідження є процес управління ризиками металургійних підприємств у ринкових умовах в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні, науково-методичні аспекти та практичні рекомендації щодо управління ризиками металургійних підприємств.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано загальнонаукові та спеціальні методи. До основних загальнонаукових методів дослідження належать: а) методи теоретичних досліджень - ідеалізація, формулювання гіпотези та припущення, історичний та логічний методи, системний підхід; б) методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях досліджень - абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція; в) методи емпіричного дослідження - спостереження, порівняння, вимірювання. Із застосованих спеціальних методів можна зазначити: а) економіко-статистичні - зведення та групування даних, розрахунок узагальнюючих і синтетичних показників, вибіркові обстеження, методи інтерполяції й екстраполяції; б) економічного аналізу. Поєднання використаних спеціальних методів забезпечило цілісність проведеного аналізу стану та розвитку економіки металургійних підприємств і характеристики ризиків у їх діяльності. Всі зазначені підходи застосовуються, доповнюють один одного в усіх компонентах основної частини роботи та в сукупності дають змогу всебічно розглянути предмет дослідження.
Інформаційною базою дисертаційної роботи є результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні матеріали.
Наукова новизна отриманих результатів. Найбільш вагомими результатами дисертаційного дослідження, які характеризуються науковою новизною, є такі:
удосконалено:
- концепцію управління ризиком як підсистему загального менеджменту підприємства, яка, на відміну від існуючих, залежить від стану систем на мезо-, макро- та мегарівнях і включає оцінювання економічних ризиків, діагностику діяльності та координацію її стану, а в разі необхідності допомагає визначити нагальні методи управління ризиком (диверсифікація, страхування, адаптація системи до ризику) та дає змогу сформувати відповідні рекомендації, які необхідні для прийняття управлінських рішень;
- класифікацію економічних ризиків, яка, на відміну від відомих, визначає такі ознаки: з точки зору галузевого спрямування залежно від сфери їх виникнення і впливу; внутрішніх та зовнішніх економічних ризиків на мікрорівні і зовнішніх економічних ризиків на макрорівні з метою забезпечення більш ефективної організації процесу управління ними;
- наукове обґрунтування підходів до управління ризиками металургійних підприємств шляхом визначення послідовності етапів, яке, на відміну від існуючих, ґрунтується на виборі методів мінімізації ризиків залежно від рівня фінансової стійкості та зони ризику, в якій знаходиться суб'єкт господарювання, що дасть змогу детально дослідити динаміку ризику та їх віддачу з метою зниження його рівня;
- систему прийняття управлінських рішень на металургійних підприємствах у нестабільному ринковому середовищі, що передбачає систематизацію принципів та методів управління із застосуванням системи економічних важелів та пошук способів впливу на об'єкт управління;
набули подальшого розвитку:
- класифікація чинників, які впливають на рівень економічного ризику та передбачають визначення додаткової групи факторів за функціональними ознаками маркетингової діяльності підприємства які дають можливість послідовно розкрити причини появи ризиків на певних ділянках діяльності металургійних підприємств;
- тлумачення сутності поняття ризик, яке, на відміну від існуючих, полягає в мінімізації витрат з метою отримання додаткового прибутку порівняно з прогнозованим варіантом в умовах наявності альтернатив при прийнятті управлінських рішень та невизначеності виробничих ситуацій, що дає змогу виявити відхилення фактичного результату від прогнозної характеристики в умовах конкурентної боротьби на ринку;
- методичні підходи до оцінювання економічного стану металургійних підприємств з урахуванням ризиків на основі нового комбінованого методу, які, на відміну від існуючих, базуються на застосуванні методів кількісного та якісного аналізу ризику, при застосуванні якого здійснюється комплексний підхід до вибору способів обмеження ризиків.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть виступати науковим підґрунтям для вдосконалення процесу управління ризиками металургійних підприємств в Україні. Методичні підходи до аналізу економічного стану металургійних підприємств з урахуванням ризиків впроваджені на ВАТ “Запорізький сталепрокатний завод” (довідка № Д/487 від 19.03.2009 р.). Розробки автора щодо визначення процедури ухвалення управлінських рішень використані в роботі ВАТ “Запоріжсталь” (довідка № 10/6591 від 11.06.2009 р.).
Теоретичні результати дисертаційної роботи є внеском у науково-дослідну роботу кафедри економіки підприємства Запорізької державної інженерної академії за темою: “Організація стійкого функціонування підприємства на основі розробки моделі антикризового управління” (номер державної реєстрації 0109U000652, довідка № 5/2046 від 28.12.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. В дисертації не використовуються ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці. Всі наукові положення, що виносяться на захист, являють собою особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертації були апробовані у виступах та одержали підтримку на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах, зокрема: “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.); “Збалансований (сталий) місцевий розвиток: теоретичні та практичні аспекти” (м. Київ, 2008 р.); “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 2009 р.); “Фінансово-бюджетна політика в контексті соціального розвитку регіонів (м. Дніпропетровськ, 2009 р.).
Публікації. Основні результаті дисертації викладені автором у 9 наукових працях, загальним обсягом 2,89 друк. арк., у тому числі 5 статей - у наукових фахових виданнях та 4 тези за матеріалами конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 189 сторінок, з яких: 15 таблиць займають 10 сторінок, 17 рисунків - 12 сторінок, список використаних джерел (188 найменувань) - 18 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну і практичну значимість одержаних результатів дослідження.
У першому розділі - “Теоретичні основи управління ризиками металургійних підприємств у ринкових умовах” - досліджено сутність ризику та його економічний зміст, проаналізовано основні чинники, що впливають на рівень економічного ризику, визначено класифікацію економічних ризиків і їх прояв на металургійних підприємствах.
Сьогодні, в процесі входження України в ринкову економіку, металургійним підприємствам і підприємницьким структурам все частіше доводиться стикатися з чинником ризику. Ризик властивий будь-якій сфері людської діяльності, пов'язаний з безліччю умов і чинників, які впливають на позитивний результат схвалюваних людьми рішень. Іншими словами, в тій або іншій сфері діяльності у людини виникає поєднання умов і обставин, які створюють ризикову обстановку. Тому ризики обов'язково необхідно враховувати й оцінювати не тільки тоді, коли рішення вже прийняте, а й завчасно, оскільки в цьому випадку є широка можливість вибору альтернатив.
У розвитку наукових уявлень про ризик можна виділити декілька етапів. Вперше це явище вивчалося невеликою групою окремих наук - деякими розділами математики, статистики, низкою правових і економічних дисциплін. Потім поняття “ризик” досліджувалося багатьма конкретними науками - теоріями ігор, імовірності, операцій, катастроф, прийняття рішень, імовірнісною і багатозначною логікою, загальною та соціальною психологією, військовими, економічними, демографічними, медичними, біологічними та іншими дисциплінами. Приблизно до 60-х рр. XX ст. ризик стає предметом міждисциплінарних досліджень, набуває статусу суспільного поняття, яке виходить за межі тієї або іншої науки чи їх специфічної групи. В економічній науці особливе місце займають класична та неокласична теорії ризику. У нашій країні проблема ризику практично не вивчалася, оскільки з ідеологічної точки зору ризик ніяк не поєднувався з проголошеним плановим характером розвитку економіки, що свідомо виключає невизначеність, а отже, і ризик.
Розгляд економічної літератури, присвяченої проблемі ризиків, показав, що серед дослідників немає одностайної думки щодо визначення ризику. Це пов'язано з багатоаспектністю поняття “ризик” й ускладнює процес пізнання цієї категорії.
На основі дослідження різних поглядів на сутність поняття “ризик” у дисертації пропонується визначати ризик як головну умову підприємництва, як категорію, що дає змогу виявити відхилення фактичного результату від прогнозної характеристики в умовах конкурентної боротьби на ринку та полягає в мінімізації витрат з метою отримання додаткового прибутку порівняно з прогнозованим варіантом, в умовах наявності альтернатив при прийнятті управлінських рішень та невизначеності виробничих ситуацій.
Аналіз численних визначень ризику дав змогу виявити основні моменти, характерні для ризикової ситуації: цілеспрямована діяльність людей; випадковий характер події, який визначає, який з можливих результатів реалізується на практиці; наявність альтернативних рішень; наявність невизначеності; імовірність виникнення збитків або додаткового прибутку.
Встановлено, що економічний ризик має об'єктивну основу через невизначеність зовнішнього середовища та суб'єктивну - в результаті прийняття рішення людиною-підприємцем. Визначено, що ті чи інші економічні ризики необхідно розглядати як взаємодію низки чинників, які впливають на рівень економічного ризику. Одні з них є зовнішніми відносно до підприємства, інші - внутрішніми.
Виявлені чинники економічних ризиків не дають змогу чітко та цілеспрямовано визначати наявність самого ризику, а також намічати конкретні методи та способи управління. На нашу думку в сучасних умовах економічний ризик необхідно розглядати стосовно не лише збитковості підприємств, а також враховувати його соціальне значення.
Тому в ході дослідження було запропоновано розробити класифікатор чинників, які впливають на рівень економічних ризиків за функціональними ознаками маркетингової діяльності, який є важливим елементом маркетингового аналізу та оцінювання ризикових ситуацій.
Така класифікація дасть змогу послідовно розкрити характеристику чинників, джерела їх виникнення, причини появи та негативні форми прояву на певних ділянках діяльності металургійних підприємств у цілому. А це, у свою чергу, створить умови для ефективного застосування методів аналізу й оцінювання ризиків, а також визначення шляхів зниження та їх впливу на господарську діяльність компанії.
З погляду концепції аналізу й управління економічним ризиком, яка була розглянута в дисертації, існуючі класифікації є недостатніми. Продуктивнішою, на наш погляд, буде класифікація економічних ризиків металургійних підприємств за сферою їх виникнення та впливу. У зв'язку з цим, виходячи з розглянутої раніше класифікації зовнішніх чинників, що впливають на рівень економічного ризику, всі економічні ризики металургійних підприємств було запропоновано розподілити на три великі групи: внутрішні економічні ризики, зовнішні економічні ризики на мікрорівні та зовнішні економічні ризики на макрорівні. Запропонована класифікація зробить роботу з організації процесу управління економічними ризиками більш ефективною.
До внутрішніх економічних ризиків були віднесені ризики, поява яких зумовлена або породжується діяльністю самого металургійного підприємства.
У дисертації запропоновано та здійснено детальний аналіз кожної сфери виникнення економічних ризиків, за допомогою виявлення в кожному випадку характерних для конкретної сфери причин їх виникнення (об'єктивні та суб'єктивні події, які зумовлюють настання ситуацій економічного ризику) та чинників ризиків (передумови, імовірність і реальність настання ризикових ситуацій).
До групи ризиків, які виникають у сфері організації, зараховано та розглянуто: ризик, пов'язаний з організацією виробництва; ризик, пов'язаний з організацією маркетингу; ризик пов'язаний з організацією збуту.
У другому розділі - “Особливості аналізу й оцінювання економічних ризиків металургійних підприємств” - досліджено методичні підходи до аналізу та оцінювання ризиків, здійснено аналіз сучасного стану економіки металургійних підприємств і подано характеристику ризиків у їх діяльності, визначено та розраховано ймовірність настання ризикових подій.
У процесі дослідження визначено, що під оцінюванням ризику слід розуміти визначення ймовірності настання несприятливого або сприятливого результату розвитку ризикової ситуації, тобто рівень ризику. Загальноприйнятої теорії оцінювання економічного ризику в економічній науці немає. Це пояснюється тим, що в реальній економічній діяльності металургійного підприємства як суб'єкта ринку неможливо врахувати всі чинники, які прямо або опосередковано впливають на розвиток ризикової ситуації.
Встановлено, що в дослідженнях, присвячених проблемі ризиків, зустрічаються різні підходи до визначення критерію кількісного оцінювання ризиків. Від правильного вибору методу розрахунку ризиків залежить правильність оцінки прогнозованих витрат. Одним із традиційних методів є оцінювання ризику на основі теорії ймовірності та математичної статистики. У ряді випадків для визначення рівня ризику й вибору оптимальних рішень застосовується методика “дерево рішень”. Суть методу аналогій полягає в розрахунку ймовірності виникнення витрат на основі аналізу всіх наявних даних, які стосуються здійснення компанією аналогічних проектів у минулому. Особливий інтерес являє собою оцінювання ризиків на основі аналізу фінансового стану підприємства. Сутність методу аналізу доцільності витрат ґрунтується на тому факті, що витрати за кожним конкретним напрямом діяльності, а також за окремими її елементами мають різний рівень ризику. Розглянуто оцінювання ризику на основі аналізу беззбитковості, або аналіз критичного співвідношення загальної виручки від реалізації та обсягу виробництва з витратами, що використовується для визначення обсягу продажів, при якому компанія буде спроможна покрити всі свої витрати без отримання прибутку.
Розглянувши основні методичні підходи до аналізу та оцінювання ризиків, ми дійшли висновку, що не існує єдиного методу дослідження можливостей управління економічним ризиком на металургійних підприємствах.
У дисертаційному дослідженні запропоновано новий підхід до оцінювання ризиків металургійних підприємств, що ґрунтується на застосуванні методів кількісного та якісного аналізу ризику, який здобув назву “комбінований метод”. При розробці цього методу застосовувалися методологія системного підходу, статистичні методи оцінки ризиків, метод Парето.
Суть запропонованого комбінованого методу оцінювання ризиків металургійних підприємств полягає в такому: 1) визначаються мета та завдання оцінювання рівня ризиків металургійних підприємств; 2) проводиться вибір об'єктів оцінювання рівня ризиків; 3) здійснюється відбір металургійних підприємств із задовільною структурою балансу; 4) визначається необхідний набір показників; 5) визначається кількість інтервалів розрахунку (тобто рядів динаміки показників, у яких як ознака впорядкованості приймається час); 6) зіставляються показники, які відносяться до різних часових періодів; 7) обчислюються стандартні відхилення і середні значення; 8) визначається область ефективних рішень; 9) зіставляються області оптимальних рішень; 10) розраховуються прогнозні значення показників; 11) визначається метод управління економічним ризиком.
Запропонований комбінований метод оцінювання економічного ризику ґрунтується на комплексному підході до вибору способів його обмеження. Розглянуто можливість застосування цієї методики при виборі ефективних рішень на прикладі металургійних підприємств об'єднання “Укрметиз”.
У результаті аналізу встановлено, що вісім з дванадцяти металургійних підприємств, які входять до об'єднання “Укрметиз”, мають незадовільну структуру балансу, при цьому п'ять з них не мають реальної можливості відновити свою платоспроможність, і тому іх слід виключити з подальшого аналізу. Тому для розрахунку ймовірності настання ризикових подій у дисертації розглянуто чотири металургійних підприємства, які входять до об'єднання “Укрметиз”: ВАТ “Сілур”, ВАТ “Стальканат”, ДП “Київський завод металовиробів”, ВАТ “Чернівецький завод “Індустрія”.
Маючи дані фінансово-бухгалтерської звітності вказаних підприємств за 2003-2008 рр., ми виділили ряд показників, на підставі яких здійснили оцінювання рівня ризиків та ймовірності настання ризикових подій: прибуток, з розрахунку на одного зайнятого; коефіцієнт рентабельності продажів; коефіцієнт автономії; коефіцієнт зносу основних засобів; середньомісячна заробітна плата.
Вказані показники найбільшою мірою характеризують стан підприємства з різних позицій, а отже, і різні види ризиків. Так, на основі показників прибутку, рентабельності, коефіцієнта автономії можна робити висновок про фінансовий стан металургійного підприємства. Коефіцієнт зносу може дати уявлення про технічний стан підприємства. А за допомогою показника середньомісячного рівня оплати праці можна оцінити соціальну складову діяльності підприємства.
Для прийняття остаточного рішення зіставимо області ефективних рішень за кожним аналізованим показником. Для зручності результати зіставлення наведені у вигляді таблиці, де знаком “+” позначено рішення, що входять до області оптимальних, а знаком “-” - рішення, які не є оптимальними за Парето (табл. 1).
Таблиця 1 Зіставлення результатів аналізу
|
Показники |
Підприємства |
||||
|
ВАТ “Сілур” |
ВАТ “Стальканат” |
ДП “Київський завод металовиробів” |
ВАТ “Чернівецький завод “Індустрія” |
||
|
Прибуток, з розрахунку на одного зайнятого, тис. грн |
10,532 (-) |
13,106 (+) |
12,238 (-) |
12,316 (+) |
|
|
Рентабельність продажів |
0,12 (+) |
0,18 (+) |
0,17 (-) |
0,13 (+) |
|
|
Коефіцієнт автономії |
0,23 (-) |
0,39 (-) |
0,81 (-) |
0,93 (+) |
|
|
Коефіцієнт зносу основних засобів |
0,727 (+) |
0,290 (+) |
0,323 (+) |
0,752 (+) |
|
|
Середньомісячна заробітна плата, тис. грн |
0,902 (-) |
1,141 (+) |
0,976 (-) |
1,072 (+) |
Результати зіставлення областей оптимальних рішень засвідчують, що серед тих металургійних підприємств, які розглядалися, тільки ВАТ “Чернівецький завод “Індустрія” є оптимальним за всіма аналізованими показниками.
Для зниження вірогідності ризику слід підвищити точність його оцінки. Існуючі способи оцінки ризику не дають можливості повною мірою вибрати проектні рішення, які гарантують отримання прибутку.
У третьому розділі - “Формування системи управління економічними ризиками металургійних підприємств у ринкових умовах” - систему управління металургійним підприємством в умовах ризику розглянуто як ієрархічну частину, яка залежить від стану систем на мезо-, макро- та мегарівнях. У свою чергу, процес управління ризиком розглянуто як підсистему загального управління підприємством, що включає оцінювання економічних ризиків, діагностику діяльності, потребу координації стану системи в разі необхідності, визначення методів управління ризиком (диверсифікація, страхування, адаптація системи до ризику), формування рекомендацій для прийняття управлінських рішень (рис. 1).
Конкретизовано етапи процесу управління ризиком на металургійному підприємстві, зокрема: визначення (формулювання) мети, відповідно до якої обирають рівень прийнятності ризику (забезпечення стійкого розвитку організації в невизначеному середовищі та отримання максимально можливого прибутку); визначення меж ризику; встановлення факторів і джерел ризику; розпізнання ризику, яке полягає у виявленні конкретних факторів та джерел, що можуть спричинити появу ризикованих ситуацій; оцінювання ризику; розрахунок або встановлення гранично допустимих рівнів різних видів ризику; вибір методів управління ризиком, обґрунтування ефективності обраного методу; застосування обраного методу управління; оцінювання результатів процедури управління ризиком і контроль за змінами ризикової ситуації.
Методи в практиці прийняття управлінських рішень на підприємствах об'єднання “Укрметиз” настільки ж різноманітні, як і інтереси людей, характер їх роботи. У них у конкретній формі, адаптованій до реальних ситуацій бізнесу, виражається сутність його принципів. Мета методів - забезпечення гармонії, органічного поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів. Методи прийняття управлінських рішень на підприємствах об'єднання “Укрметиз” орієнтовані насамперед на високу продуктивність і ефективність діяльності персоналу, на злагоджену роботу підрозділів установи, на чітку організацію різноманітної діяльності установи й управління нею на рівні світових стандартів.
Для вдосконалення методів прийняття управлінських рішень на підприємствах об'єднання “Укрметиз” у нестабільному ринковому середовищі запропоновано такі заходи: удосконалення принципів і методів управління; розроблення системи економічних важелів; пошук способів впливу на об'єкт управління; єдність колективних інтересів; використання адміністративних методів управління для здійснення організаційних змін; формування психологічного клімату, який сприяє згуртованості та активності працівників (табл. 2).
Таблиця 2 Заходи з вдосконалення методів прийняття управлінських рішень на підприємствах об'єднання “Укрметиз” у нестабільному ринковому середовищі
|
Назва заходів |
Методи здійснення заходів |
Мета, яка досягається |
Показники ефективності, що характеризують результат |
|
|
Удосконалення принципів та методів управління |
Здійснюється оптимізація співвідношення між централізацією та децентралізацією в управлінні |
Посилюється програмно-цільове управління підприємств на основі досягнень науково-технічного прогресу та впровадження великомасштабних проектів |
Здійснюється активізація ефективності взаємодії між підрозділами |
|
|
Розробка системи економічних важелів |
Застосування планування й прогнозування, що ґрунтуються на використанні довгострокової економічної політики |
Надання пріоритетного значення економічному аналізу діяльності на основі вдосконалення обліку та звітності на базі всебічного застосування електронно-обчислювальної техніки |
Вироблення ефективної політики у сфері трудових відносин |
|
|
Пошук способів впливу на об'єкт управління |
Поліпшення взаємодії між підрозділами; виділення в самостійні господарські підрозділи програмно-цільових проектних груп чи створення на їх базі нових підрозділів |
Оптимальний розподіл повноважень і відповідальності; реорганізація внутрішніх структур |
Створення в апараті управління все більшої кількості проміжних управлінських ланок - спеціалізованих підрозділів |
|
|
Єдність колективних інтересів |
Розробка чітких планових показників, форм і систем оплати праці |
Забезпечення єдності особистих і колективних інтересів |
Удосконалення виробничого процесу |
|
|
Використання адміністративних методів управління для здійснення організаційних змін |
Організаційно-розпорядчі дії керівництва підприємств та методи відбору персоналу |
Створення служби маркетингу, підвищення гнучкості поведінки підприємств на ринку |
Підвищення продуктивності праці, розширення сфер діяльності. Збільшення обсягів реалізації металургійних виробів |
|
|
Формування психологічного клімату, який сприяє згуртованості та активності працівників |
Анкетування, моніторинг психологічного стану працівників. Формування принципів відносин між керівниками та підлеглими, зміна стилю керівництва |
Налагодження взаєморозуміння між працівниками підприємств, формування позитивної організаційної культури, підвищення зацікавленості працівників у реалізації стратегії підприємств |
Підвищення результативності роботи працівників металургійних підприємств, зміцнення конкурентних позицій підприємств |
У результаті дослідження була визначена послідовність етапів управління ризиками металургійних підприємств, яка ґрунтується на виборі методів мінімізації ризиків залежно від області фінансової стійкості та зони ризику в якій перебуває металургійне підприємство.
Використання запропонованої послідовності етапів дасть металургійним підприємствам змогу дослідити динаміку ризику та віддачі, зіставити здобуті результати з метою та рівнем їх досягнення, зробити висновок щодо економічної доцільності заходів, які розглядаються, суттєво знизити економічний ризик при реалізації проекту та в разі ймовірності великих втрат унаслідок невдачі своєчасно відмовитися від його прийняття.
Система профілактики ризиків, знижує ймовірність їх виникнення, проте не може нейтралізувати всі пов'язані з ними негативні фінансові наслідки. Частково цю роль на себе може взяти внутрішнє страхування ризиків, здійснене в рамках самого металургійного підприємства. Самострахування означає, що підприємець швидше підстрахується сам, ніж придбає страховку в страховій компанії. Тим самим він заощаджує на витратах капіталу зі страхування.
Забезпечення подолання негативних фінансових наслідків за рахунок попереднього резервування частини фінансових коштів може бути використане як ефективний захід, що дає змогу забезпечити внутрішнє страхування ризиків за тими операціями підприємства, за якими відшкодування негативних наслідків не може бути покладене на контрагентів. Таке резервування фінансових ресурсів здійснюється у формах: формування резервного (страхового) фонду металургійного підприємства; формування цільових резервних фондів; формування резервних обсягів фінансових ресурсів при розробці бюджетів по окремих господарських операціях; нерозподілений залишок прибутку.
Металургійні підприємства можуть виступати разом із кредитною організацією та страховою компанією як одна зі сторін при укладанні договору страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. Дотримання умов кредитування залежить від платоспроможності позичальника, що оцінюється за рівнем динаміки фінансових показників. У обстежених металургійних підприємствах, які входять до об'єднання “Укрметиз”, величина коефіцієнта маневреності коливається в інтервалі від 0,28 до 0,51 (при рекомендованому рівні - не менше ніж 0,51), коефіцієнта термінової ліквідності - від 0,22 до 1,20 (при рекомендованому рівні - не менше ніж 1), що свідчить про їх обмежену платоспроможність.
Страхування ризиків їх діяльності ускладнене через відсутність даних про страхові тарифи, внески, суми відшкодувань, надбавки, знижки тощо. Приклад дисипації ризиків за допомогою страхування розглядається на підприємствах - об'єктах дослідження та різних видах ризиків. Суму страхових внесків (крім страхування від поломок устаткування, аварій) взято в розмірі 2%, дозволених для включення в собівартість відповідно до нормативів страхових платежів. Протягом аналізованого періоду (2008 р.) підвищений вплив ризику недовикористання профільної технології через несправність устаткування, аварії був характерний для ВАТ “Чернівецький завод “Індустрія”.
Коефіцієнт зносу його основних виробничих фондів становив 75,2%; імовірність аварій, поломки устаткування за 6 років (2003-2008 рр.) дорівнює 3,33%. Страховий тариф визначаємо так:
1. Розрахунок основної частини нетто-ставки:
(1)
де - середнє страхове відшкодування;
- середня страхова сума;
- імовірність настання страхового випадку.
Оскільки фактичні дані про проведення страхових операцій відсутні, відношення середньої величини страхового відшкодування (В) до середньої страхової суми (С) при страхуванні майна можна взяти рівним 0,5 (В/С = 0,5).
Звідси визначаємо основну частину нетто-ставки:
грн.
2. Обчислення гарантійної надбавки (Тр):
(2)
де - коефіцієнт, що залежить від гарантії безпеки. Якщо зібрані страховиком внески перевищують розмір страхового відшкодування з імовірністю 0>95, умовна величина значення “а” становить 1,645;
- кількість договорів страхування. Умовне значення =7,5.
грн.
3. Визначення нетто-ставки на 100 грн. страхової суми:
(3)
грн.
4. Розрахунок брутто-ставки:
(4)
де - страхове навантаження, в тарифі у відсотках до брутто-ставки, умовне значення = 30%.
грн.
5. Визначення величини страхового внеску:
.
У цьому разі страхова сума відповідає величині залишкової вартості устаткування, дорівнює 141510 грн; одиниця страхової суми - 100 грн.
Знижки та надбавки визначає страховик залежно від імовірності виникнення страхового випадку. У розглянутому прикладі вони не включені в розрахунок. Страховий внесок = грн.
Таким чином, при страхуванні устаткування ВАТ “Чернівецький завод “Індустрія” від поломок і аварій страховий внесок може становити 4203 грн. Страхове відшкодування в усіх випадках буде дорівнювати сумі збитку, якого підприємство зазнало внаслідок ризику недовикористання профільної технології через несправність устаткування, аварії.
Доцільність використання страхування для зниження ризиків діяльності металургійних підприємств визначають за допомогою порівняння сум страхового відшкодування, виплаченого страховиком, і страхових внесків.
В умовах діяльності більшості металургійних підприємств уникнення може використовуватися з метою управління ризиком нереалізації продукції, зокрема, якщо ризик виникає через неотримання оплати за відвантажену продукцію. Уникнення ризику можливе, якщо вся виробнича продукція металургійного підприємства буде забезпечена договорами постачання іншим, надійним споживачам. Так, підвищений попит на продукцію при великій величині простроченої дебіторської заборгованості спостерігається на металургійному підприємстві ВАТ “Стальканат”. За 2007 р. прострочена дебіторська заборгованість ВАТ “Стальканат” дорівнювала 44597,0 тис. грн, а у 2007 р. - 49641,0 тис. грн.
Недолік уникнення як методу управління ризиками полягає в тому, що при зниженні впливу факторів за рахунок зміни структури постачання сировини, реалізації готової продукції в діяльності металургійного підприємства виникають чи підвищуються інші види ризиків.
Диверсифікація ризику спрямована на його зниження за рахунок поділу між видами діяльності, сортами продукції, яка випускається, економічними суб'єктами. Одним з найбільш ефективних видів диверсифікації діяльності металургійних підприємств є виробництво сталевого дроту на основі використання побічних продуктів металургійного виробництва та сталевих відходів. Сталеві компоненти, як правило, становлять найбільшу питому вагу в загальній суміші сталевого дроту. Їх використання як сировини при виробництві сталевого дроту суттєво впливає на вартість готової продукції, що, у свою чергу, позначається на величині прибутку. З чотирьох розглянутих об'єктів дослідження виробництво сталевого дроту здійснюється на двох металургійних підприємствах: ВАТ “Сілур” і ВАТ “Стальканат”.
За рахунок організації виробництва сталевого дроту відбувається збільшення прибутку підприємства. Так, питома вага прибутку від продажу в загальній величині прибутку від реалізації продукції коливалась від 15,31% (по підприємству ВАТ “Сілур”) до 30,08% (по підприємству ВАТ “Стальканат”).
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукового завдання щодо управління ризиками металургійних підприємств у ринкових умовах. Це дало змогу сформулювати низку висновків науково-практичного характеру, що відображають результати вирішення основних завдань відповідно до поставленої мети дисертації:
Подобные документы
Оцінка тенденцій розвитку металургійної галузі. Дослідження виробничо-господарського потенціалу металургійних підприємств України в умовах економічної кризи й ведення антитерористичних дій на сході країни. Напрямки підвищення їх конкурентоспроможності.
статья [33,4 K], добавлен 13.11.2017Прийняття управлінських рішень, спрямованих на аналіз ринкової кон’юнктури - одна з умов успішного функціонування підприємств машинобудівної промисловості. Принципи організаційно-економічного механізму управління раціональним використанням ресурсів.
статья [45,7 K], добавлен 19.09.2017Господарське рішення як результат економічного обґрунтування. Ознаки господарських рішень. Основні методи та принципи аналізу господарських рішень. Сутнісно-змістова характеристика економічного ризику. Розрахунок глобальних або загальних пріоритетів.
контрольная работа [100,5 K], добавлен 06.05.2011Процеси прийняття рішень у різних сферах діяльності. Обчислення індексів узгодженості та пошук векторів локальних пріоритетів. Локальні та глобальні пріоритети. Синтез пріоритетів по всій ієрархії та по окремих гілках. Прийняття рішень в умовах ризику.
курсовая работа [774,0 K], добавлен 04.05.2011Сутність ризику, причини виникнення, методи оцінки. Аналіз впливу ризиків на діяльність підприємства ЗАТ "САТП-2003"; розробка програми цільових заходів зниження дії фінансових і маркетингових ризиків; вдосконалення технології антикризового управління.
дипломная работа [340,4 K], добавлен 27.08.2011Поняття та зміст підприємницького ризику. Класифікація ризиків суб'єктів лізингових відносин. Методи і прийоми моделювання ситуацій для оцінки ступеня ризику. Способи мінімізації ризиків та види гарантій позичальника. Сумарне поручительство лізингодавця.
реферат [33,9 K], добавлен 21.04.2011Поняття та економічна сутність підприємницького ризику, загальні принципи та положення його аналізу, різновиди та характеристика, відмінні ознаки. Основні методи зменшення та запобігання ризиків у підприємництві, їх облік в процесі фінансування проекту.
курс лекций [178,0 K], добавлен 06.12.2009Напрямки вивчення питання аналізу і оцінки фінансового стану підприємств, їх важливості з позиції забезпечення подальшого розвитку, системи показників і чинників, що впливають на їх проведення у працях відомих представників вітчизняної економічної думки.
контрольная работа [6,5 K], добавлен 13.03.2012- Механізми управління витратами сільськогосподарських підприємств в умовах економічної невизначеності
Характеристика динаміки структури витрат на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні. Узагальнення структурованої системи стратегічного управління витратами сільськогосподарських підприємств. Аналіз сучасного економічного становища України.
статья [145,1 K], добавлен 05.10.2017 Загальні методи оцінки ризику. Оцінка принципової ступіні небезпеки і фактори, що впливають на рівень ризику. Граничне значення припустимого та катастрофічного збитку. Виникнення збитків або недоодержання доходів порівно з прогнозованим варіантом.
контрольная работа [450,4 K], добавлен 10.04.2009
