Оптимізація розмірів сільськогосподарських підприємств з виробництва молока і яловичини

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 334.012.61:519.863:636.03

ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗМІРІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА І ЯЛОВИЧИНИ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ПЕТРИЧЕНКО Олександр Анатолійович

Житомир 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ННЦ «Інститут землеробства» Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Калінчик Микола Володимирович, ННЦ «Інститут землеробства» НААНУ, завідувач відділом економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Збарський Василь Кузьмич, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри аграрної економіки ім. професора І. Н. Романенка

кандидат економічних наук Розумей Тетяна Миколаївна, Житомирський національний агроекологічний університет, доцент кафедри аналізу і статистики ім. І. В. Поповича

Захист відбудеться 22 жовтня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий «____» вересня 2010 р.

Вчений секретар

спільної спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент В. П. Якобчук

32

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Галузь тваринництва забезпечує населення не лише продуктами харчування, але й зайнятість, особливо в сільській місцевості, де проживає 25-50% всього населення. За достатньо високого рівня сільськогосподарського виробництва в аграрний сектор економіки надходять величезні ресурси: техніка, засоби хімізації тощо, що і визначає стійкість всієї економіки країни.

Проте реформування АПК з виділенням майнових і земельних паїв подрібнило існуюче великотоварне виробництво на значну кількість господарств населення і призвело до втрати потенціалу аграрного сектора економіки. Особливо актуальною дана проблема для галузі скотарства, де відбулося скорочення у сільськогосподарських підприємствах в 11-13 разів поголів'я великої рогатої худоби. Тільки потреба в техніці у дрібних підприємствах в розрахунку на 1000 га у 18-25 разів вища, ніж для великих підприємств. Внаслідок чого у них за умови механізованого виробництва затрати на 1 га до 6-8 разів вищі, ніж у господарствах розміром 3-5 тис. га ріллі. Одночасно дрібні підприємства мають значно нижчий рівень товарності виробництва, що стало каталізатором активізації імпорту продуктів харчування. Тому актуальними є вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва при відновленні за рахунок власних інвестицій або кооперуванні підприємств з найбільш ефективною гармонізацією ресурсів в системі «поголів'я тварин-кормовиробництво-інвестиції».

Теретико-методичні проблеми управління виробництвом молока і яловичини і формування раціональних за розмірами підприємств або їх кооперування на засадах гармонізації технологічних ресурсів є предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, В. Я. Амбросова, П. Ф. Веденічева, В. К. Збарського, М. В. Калінчика, Г. О. Колесник, М. П. Коржинського, Є. К. Кравцова, В. Я. Месель-Веселяка, Л. В. Молдаван, О. В. Мазуренко, В. Д. Нагорного, Н. Р. Образцової, М. І. Пугачова, Л. В. Романової, М. І. Туган-Барановського, О. В. Чаянова, А. Н. Челінцева, Д. В. Шияна, В. В. Швацьких, П. В. Щепієнко та ін.

Проте нині залишаються недостатньо дослідженими питання підвищення ефективності виробництва молока і яловичини як результат узгодження системи «поголів'я тварин - кормовиробництво» за рахунок дієвих засобів управління, а також досягнення раціональних розмірів підприємств та оптимальних ресурсно-технологічних параметрів - продуктивності тварин, собівартості кормів, мінімального обсягу інвестицій для реконструкції або ж придбання техніки для кормовиробництва. При цьому вплив цінового чинника на забезпечення ефективності підприємств з виробництва молока та яловичини та перспектив їх розвитку потребує вивчення через призму моніторингу ситуації на ринку продовольства. Це і зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематичного плану досліджень відділу економіки ННЦ «Інститут землеробства НААН» на 2006-2010 рр. за темою: «Розроблення науково-методологічних засад аграрної та соціальної політики в умовах переходу на інноваційну модель розвитку АПК» (номер державної реєстрації 0101U010625) та «Розроблення проекту структури посівних площ підприємств, що спеціалізуються на виробництві тваринницької продукції, та стратегії виведення галузі тваринництва на конкурентні засади виробництва для різних природнокліматичних зон» (угода з Мінагрополітики № 6.07.60 від 5 вересня 2007 р.). Автором обґрунтовано модель оптимізації фізичних розмірів підприємств і складу МТП, а також за допомогою вказаної моделі здійснено відповідні розрахунки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо визначення оптимальних фізичних розмірів підприємств, що спеціалізуються на виробництві молока і яловичини, як інструменту забезпечення ефективності виробництва продукції скотарства в контексті сучасних процесів відродження галузі. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

· узагальнення теоретичних, методологічних та методичних підходів щодо вирішення проблем концентрації виробництва дрібних підприємств шляхом кооперування з метою забезпечення ефекту масштабу за рахунок оптимізації фізичних розмірів підприємств;

· ідентифікація основних проблем розвитку підприємств з виробництва молока і яловичини, зокрема, дослідження процесів, що обумовлюють негативну тенденцію скорочення поголів'я великої рогатої худоби, обсягів виробництва молока і м'яса та міжсекторного його переміщення;

· порівняльний аналіз динаміки ефективності виробництва молока, зернофуражних культур, а також витрат концентратів на виробництво 1 ц молока;

· дослідження тенденцій експорту та імпорту молока і м'яса та визначення впливу цих операцій на процеси ціноутворення і перспективи розвитку галузі молочного скотарства;

· удосконалення методичних підходів щодо оптимізації машинно-тракторного парку для підприємств з виробництва молока і яловичини за критерієм мінімуму енергомашин;

· розробка моделі оптимізації фізичних розмірів підприємств, які спеціалізуються з виробництва продукції скотарства, з урахуванням варіантів їх інвестиційного забезпечення.

Об'єктом дослідження є економічний процес функціонування підприємств на ринку продовольства та організаційні основи взаємодії в них галузі молочного скотарства і кормовиробництва. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних аспектів оптимізації розмірів сільськогосподарських підприємств з виробництва молока і м'яса як інструменту забезпечення їх ефективності.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження є положення ринкової економічної теорії, системний аналіз взаємодії параметрів продуктивності тварин, фізичних розмірів підприємств і узгодженості обсягів кормовиробництва з поголів'ям великої рогатої худоби, а також потреб в інвестиціях за різних варіантів входження галузі в конкурентне середовище. скотарство виробництво молоко зернофуражний

Для дослідження поставлених завдань застосовували такі методи: абстрактно-логічний (при дослідженні теоретичних аспектів ефекту від масштабів виробництва, особливостей прояву цього ефекту для підприємств, що кооперуються); статистичних групувань (для встановлення залежностей між ефективності виробництва продукції молочного скотарства та витратами кормів на 1 умовну голову, концентрацією виробництва кормів тощо); динамічних рядів (при прогнозуванні обсягів виробництва яловичини, свинини та м'яса птиці); графічний (для ілюстрації динамічних змін поголів'я великої рогатої худоби, виробництва та реалізації продукції, споживання молока і яловичини, витрат кормів і продуктивності тварин, різного роду залежностей); кореляційно-регресійного аналізу (при визначенні потреби в техніці, інвестиціях, а також обґрунтування залежності ефективності від фізичного розміру підприємства і групи господарства); економіко-математичні (при оптимізації кількісного та якісного складу машинно-тракторного парку, раціонів годівлі, визначенні оптимальних фізичних розмірів підприємств з огляду на варіанти їх інвестиційного забезпечення); монографічний (для дослідження ресурсного забезпечення і варіантів можливого відновлення напряму молочного скотарства в діяльності окремих сільськогосподарських підприємств).

Інформаційна база дослідження. Інформаційними джерелами дослідження були дані Держкомстату, Мінагрополітики, митної статистики, бази даних річних звітів сільськогосподарських підприємств України за 1991-2008 рр., інформаційні ресурси комп'ютерної мережі Інтернет, окремі дані науково-дослідних установ, періодичні видання, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників та фахівців з проблеми дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

· запропоновано методику оптимізації фізичного розміру підприємства, складовими якої є автоматизовані технологічні карти вирощування кормових культур, моделі оптимізації складу машинно-тракторного парку, раціонів годівлі ВРХ, розподілу кормових ресурсів, площ посіву культур з розрахунком потреби в інвестиціях для їх відновлення і функціонування за критерієм оптимальності - одержання максимуму прибутку і здійснення мінімуму інвестицій;

удосконалено:

· методику оптимізації МТП для підприємств з виробництва молока і яловичини шляхом включення критеріальних показників розміру підприємств, яке передбачає автономізацію процесу визначення норм виробітку, витрат пального та інших матеріалів, потреби в техніці та собівартості виробництва кормів;

· трактування поняття оптимізації розміру підприємства шляхом ідентифікації ефективності його діяльності за варіантами забезпеченості матеріально-технічними ресурсами та відновлення МТП, будівель молочної ферми та поголів'я корів;

дістали подальшого розвитку:

· методи оцінки ефективності діяльності підприємств за рахунок поглибленого аналізу варіантів використання зерна в раціонах годівлі тварин або його реалізації на продовольчому та фуражному ринках;

· системний підхід щодо прогнозування на внутрішньому ринку цін на яловичину на основі комплексного аналізу впливу на їх рівень динаміки обсягів імпорту-експорту, рівня забезпеченості нею населення та тенденції зміни кількості поголів'я тварин в країні;

· методичні засади розробки технологічних карт вирощування кормових культур шляхом врахування чинників, які впливають на технологічні показники затрат, фізичні розміри підприємств;

· пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва молока і м'яса, що передбачають запровадження дієвого моніторингу руху продукції та фінансових ресурсів у маркетинговому ланцюгу (збереження-виробництво-транспортування-переробка-збереження-реалізація-споживання).

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів досліджень щодо оптимізації розмірів сільськогосподарських підприємств з виробництва молока і яловичини полягають у формуванні пропозицій щодо кооперації власників земельних паїв з метою створення конкурентних сільськогосподарських підприємств. Пропозиції та рекомендації автора щодо економічно обґрунтованих обсягів інвестицій у рослинництві (оновлення машинно-тракторного парку) і тваринництві (будівництво або реконструкція приміщень для утримання корів, молодняка великої рогатої худоби і придбання нетелів для ремонту основного стада), а також забезпечення відповідності поголів'я худоби і його структури раціонам годівлі корів та молодняка великої рогатої худоби, прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації (довідка № 8-3-35/492 від 25.03.2010 р.).

Окремі рекомендації і розробки щодо оптимального розподілу кормових ресурсів і раціонів годівлі корів впроваджені в господарствах мережі Інституту кормів НААНУ - ДП ДГ «Бохоницьке» та ДП ДГ «Олександрівське» (довідка № 01-06/259 від 01.04.2010 р.).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін «Менеджмент організацій», «Організація агробізнесу та підприємництва» для підготовки студентів економічних спеціальностей у Вінницькому національному аграрному університеті (довідка № 01-1832 від 07.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Наведені у дисертації результати наукових досліджень є особистими розробками і повністю належать автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у щорічних звітах про наукову діяльність відділу економіки ННЦ «Інститут землеробства НААНУ», викладені у доповідях і апробовані на науково-практичних конференціях: «Роль біологічного землеробства у виробництві конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції» (смт. Чабани, 2008 р.); «Формування конкурентоздатності підприємств АПК» (м. Полтава, 2008 р.); «Сучасні технології вирощування, заготівлі і використання кормів» (м. Вінниця, 2008 р.); «Розробка та впровадження енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур» (смт. Чабани, 2009 р.) та науково-практичних семінарах: «Сучасні технології виробництва та заготівлі високоякісних кормів» (м. Вінниця, 2009 р.); «Виробництво та використання сої у молочному скотарстві, відгодівлі тварин і вирощуванні птиці» (м. Вінниця, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 9 наукових працях загальним обсягом 4,1 д.а., у т. ч. в 3 одноосібних у наукових фахових виданнях (1,2 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 184 сторінках основного тексту і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (167 найменувань), містить 15 таблиць, 26 рисунків, 17 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь дослідженості проблеми, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, окреслено методи наукового дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів та їх апробацію.

У першому розділі - “Методологічні та теоретичні основи формування сільськогосподарських підприємств” - досліджено теоретичні основи організації ефективних за розмірами сільськогосподарських підприємств, вітчизняний і зарубіжний досвід державного регулювання ефективності виробництва, методологію оптимізації підприємств з виробництва молока і м'яса.

У маркетинговому ланцюгу «матеріально-технічне постачання - виробництво продукції - споживання» досліджено ефективність діяльності первинних виробників, яка залежить від фізичних розмірів підприємств, ступеня узгодженості економічних відносин з комерційними структурами або ж вертикальної інтеграції як варіанту об'єднання ресурсів та зусиль з метою мінімізації впливу посередницьких структур. В цьому контексті можливим представляється досягнення ефект масштабу за умови створення великотоварного сільськогосподарського підприємства або ж вертикальної інтеграції підприємств, що в сукупності охоплюють земельні площі, аналогічні оптимальній за розмірами економічній одиниці. Розв'язання проблеми ефективного функціонування дрібних сільськогосподарських підприємств лежить в площині економічного та юридичного захисту товаровиробників шляхом залучення їх у професійні (вертикального типу) інтеграційні процеси та створення обслуговуючих кооперативів, що дасть можливість використовувати переваги великомасштабного виробництва.

Основним критерієм визначення оптимального розміру підприємства є площа землі (фізичний розмір), що використовується, що порівнюється для підприємств однакової виробничої спеціалізації за умови елімінування дії інших чинників. Ефективність діяльності підприємств, в т. ч. дрібних, залежить від того, як буде організоване на їх полях використання високовартісної техніки і чи достатньо площі, зайнятої під ріллю, для повного завантаження техніки.

В період становлення ринкових відносин оптимальним є такий розмір господарства (або деяка кількість дрібних господарств визначеного розміру, об'єднаних в обслуговуючий кооператив), який дозволяє не тільки економічно обґрунтовано використовувати ресурси виробництва, а й стабільно реалізовувати свою продукцію та одержувати цільовий прибуток, що з урахуванням амортизаційного фонду дозволить повернути кредити, отримані на придбання технічних засобів, будівництва ферм і закупівлю тварин.

Залежно від фізичних розмірів сільськогосподарських підприємств їх продукція (молоко і яловичина) відповідно до власних характеристик орієнтована на певний сегмент на продовольчому ринку (рис.1).

Конкурентоспроможність підприємств залежить не тільки від достатньої кількості земельних угідь, а й від визначених наперед відповідних параметрів виробництва в тваринництві: концентрації тварин, їх продуктивності, собівартості продукції тощо.

32

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Концептуальна схема кругообігу продукції і фінансових надходжень в підприємствах з виробництва молока і яловичини

В результаті дослідження ідентифіковано основні чинники, що найбільшою мірою впливають (як негативно, так і позитивно) на ефективність підприємств з виробництва молока і яловичини, зокрема, скорочення потреби в тракторах (з одночасним зменшенням потреби в інвестиціях в розрахунку на 1 га ріллі) при збільшенні фізичного розміру підприємства з відповідним зниженням собівартості виробництва кормів. Одночасно з цим зростають внутрішньогосподарські транспортні витрати на перевезення різних вантажів, особливо цукрових буряків, гички та зеленої маси кормів. В цілому ж оптимальні розміри господарств можуть бути сформовані за умови двох варіантів їх організації: окремі сільськогосподарські підприємства та дрібні фермерські господарства разом в гармонізованих взаємовідносинах з обслуговуючими кооперативами.

У другому розділі - “Системний аналіз складових виробництва молока і яловичини в сільськогосподарських підприємствах” - здійснено комплексний аналіз стану галузі скотарства та процесу формування державної стратегії її відродження, досліджено вплив інтенсифікації кормовиробництва на ефективність виробництва молока і яловичини, обґрунтовано моделі застосування важелів цінової стабілізації ефективного виробництва молока і яловичини.

Основними причинами зниження ефективності і конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва є диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію щодо промислової продукції.

Поголів'я великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах у 1991 р. порівняно з господарствами населення було в 6 разів більше, а на початок 2009 р., навпаки, стало майже у 2 рази менше. Однак міжсекторне переміщення виробництва не компенсувало падіння обсягів реалізації молока. Так, у 1990 р. сільськогосподарські підприємства реалізували більше ніж у 3 рази молока порівняно з обсягами реалізації молока домогосподарствами у 2007 р. Останніми роками (2002-2008 рр.) обсяги виробництва молока господарствами населення досягли 10-11 млн т молока, проте реалізація складала не більше 6 млн т (2005 р.), а у 2008 р. - лише 5,5 млн т. Якщо надлишок молока для потреб експорту у 1991 р. складав 1467 тис. т, то останніми роками менше 0,8 млн. т. Спостерігається скорочення реалізації молока за всіма основними каналами - на споживання населенням, на корм худобі та для потреб експорту.

Внаслідок деструктивних процесів, що зазнала галузь скотарства протягом періоду реформування, відбулося скорочення обсягів виробництва в цілому за всіма категоріями господарств у 2,5 рази, а реалізації (в живій вазі) - у 2,3 рази. У 2008 р. порівняно із 1998 р. виробництва усіх видів м'яса зросло всього на 12 % завдяки розвитку галузі промислового птахівництва. Нарощування імпорту дешевого сепарованого м'яса додатково спричиняє пониження ціни на вітчизняному ринку і призводить до збитковості сільськогосподарських підприємств і чергового скорочення поголів'я тварин (окрім поголів'я птиці). Обсяги імпорту м'яса постійно зростали і у 2004 р. та 2008 р. досягли найвищого рівня - 23,6 % до обсягу виробництва (в забійній вазі), що перевищує гранично допустиму межу продовольчої безпеки (20 %). Експорт же в Україні за цей період знизився від 10 % у 1996 р. до 1-2 % за останні роки.

Постійно зростаючі витрати кормів в розрахунку на голову худоби та ступінь їх окупності є основним чинником досягнення високої продуктивності тварин. За всі роки реформування через низький рівень продуктивності худоби спостерігались перевитрати кормів на одиницю продукції (у 1,5-2 рази вищі, ніж в розвинутих країнах).

Успішна діяльність молочної ферми залежить від оптимального сполучення чітко розрахованих за величиною і якістю елементів виробничого процесу - землі, праці і техніки. Нині всі ці складові розпорошені між більше як 6 млн. власників земельних та майнових паїв. Тому сільськогосподарські товаровиробники, що здійснюють свою діяльність на орендованих землях, обрали наразі найпростіший шлях - збільшенням частки зерна в раціонах годівлі худоби (собівартість 1 ц кор. од. концентрованих кормів у 1,5-3,5 рази перевищує собівартість інших кормів). Так, витрати концентратів в розрахунку на 1 умовну голову в 2008 р. порівняно із 1998 р. зросли на у 2,2 рази, а інших кормів - скоротились у 1,9 рази. Такі структурні зміни в раціонах годівлі тварин зумовили зростання продуктивності тварин: надій на 1 корову зріс у 2 рази, приріст живої маси великої рогатої худоби за добу - у 1,7 рази. Тільки на початку реформування АПК прибуток від реалізації молока перевищував би прибуток, якби витрачені на його виробництво концентрати реалізувались на ринку.

В наступні роки виробництво молока ставало збитковим. Лише у 2007-2008 рр. прибуток від реалізації молока у 3-4 рази перевищив рівень прибутку за варіанту, якби концентрати на його виробництво реалізувались на ринку. Тобто останніми роками з'явилась економічно обґрунтована альтернатива розвитку підприємств з виробництва молока.

За останні роки собівартість виробництва силосу і сінажу зросла на 55 - 80 %, а собівартість виробництва молока і приросту живої ваги великої рогатої худоби - відповідно на 91 і 71 %. Проте ціна реалізації молока зросла на більшу величину (у 2,3 рази, що більше від зростання собівартості силосу і сінажу), що і забезпечило прибутковість виробництва молока. Протилежна залежність спостерігається щодо виробництва яловичини - собівартість виробництв приросту живої маси молодняка значно перевищує ціну його реалізації. Отже, основними чинниками забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств є зниження собівартості виробництва продукції тваринництва, підвищення продуктивності тварин і не в останню чергу - підтримання на ринку цінової рівноваги. Як відомо, дрібні фермерські підприємства та господарства населення не можуть ефективно функціонувати без допомоги кооперативів з використання сільськогосподарської техніки та збуту вирощеної продукції.

Основним чинником, що негативно впливає на розвиток ринку молока, є нестабільність експортних операцій. Відомо, що експортна діяльність молокопереробних підприємств характеризується залежністю від єдиного цільового ринку Росії, куди щорічно експортують до 30 % своєї продукції. Періодична заборона Росією імпорту молочних продуктів призводить до банкрутства окремих вітчизняних молокозаводів й падіння цін на молокосировину через різке збільшення пропозиції.

За останні 10 років потужні молокозаводи для товаровиробників з високою концентрацією виробництва (більше 5 т молока за добу) встановлювали вищу на 40 % ціну за 1 т молока. В результаті в межах кожного періоду падіння експорту молочної продукції відбувається перерозподіл товаровиробників молока: великі переходять до співпраці з потужними молокозаводами, а дрібні - з молокозаводами з обмеженою диверсифікацією виробництва продукції.

Вимушене зниження цін на молокосировину в період обмеженого експорту призводить до ще одного негативного наслідку - нового витка скорочення поголів'я корів в дрібних і середніх за розмірами підприємствах та в господарствах населення. Так, на 1 січня 2009 р. порівняно із 2001 р. поголів'я корів в господарствах населення скоротилось на 28,2 %, а в сільськогосподарських підприємствах - майже втричі. Якщо у 2001 р. вітчизняний експорт становив 2,6 млн. т молочної продукції у перерахунку на базисне молоко, то у 2008 р. обсяги експорту скоротились на 20,5 %.

З 2008 р. в Україні почав відчуватись дефіцит молокосировини для переробних підприємств. Реакцією ринку стало збільшення імпорту молочних продуктів: у 2008 р. порівняно із 2001 р. - у 3,6 рази, а за 1 півріччя 2009 р. - у 6,7 рази. Особливо зросли обсяги імпорту сухого молоко як основи для виробництва рекомбінованого молока - у 1-му півріччі 2009 р. відбулося зростання у 17 разів. Проте в цілому динаміка основних показників ефективності виробництва молока є позитивною, а, отже, існують перспективи розвитку галузі молочного скотарства в Україні.

За останні 5 років темпи росту цін реалізації молока товаровиробниками перевищували темпи росту собівартості його виробництва. Світові тенденції цін на молочну продукцію також є сприятливими для прискореного розвитку цієї галузі.

Якщо у 2001-2006 рр. із збільшенням імпорту дешевого сепарованого м'яса від 15-20 тис. т до 40-45 тис. т протягом місяця ціни на продукцію для товаровиробників знижувались на 15-25 %, то у 2007-2008 рр. ціни більшою мірою стали залежати від фактору часу через те, що поголів'я худоби скоротилось до критичної межі й було досягнуто не лише відносного, а й абсолютного дефіциту м'ясної продукції. Для відродження підприємств з виробництва молока і яловичини необхідні значні інвестиції, віддача від яких значно менша, ніж у свинарстві і птахівництві, через тривалий термін відтворення стада тварин. З урахуванням фактичної чисельності поголів'я корів в сільськогосподарських підприємствах, термінів вирощування ремонтних телиць, норм бракування корів, первісток та телиць в дисертації обґрунтовано, що відновити стадо корів до 4-5 млн голів можливо за 15-20 років.

Темпи росту цін для товаровиробників на яловичину (в забійній вазі) відстають від темпів росту собівартості виробництва приросту живої маси молодняка великої рогатої худоби. Проте тенденції росту цін на міських ринках на яловичину невпинно зростають і у 2015 р. будуть складати 47,4 тис. грн за 1 т, або в 1,7 рази перевищуватимуть ціни для товаровиробників. Для усунення диспропорцій в цінах на яловичину потрібно насамперед здійснювати моніторинг собівартості продукції та руху продукції по всьому ланцюгу від виробництва до споживання. Проблема ефективного державного регулювання міжгалузевих відносин виходить за межі даного дослідження. Проте комбінація чинників, дія яких представляється достатньою для забезпечення конкурентного стану галузі з виробництва яловичини, включає раціональне витрачання кормів, досягнення високої продуктивності тварин та низької собівартості і оптимального розміру підприємства як основи найбільш ефективного використання ключового чинника - інвестицій. Ефективність кормовиробництва, в свою чергу, залежить як від найбільш ефективного використання машинно-тракторного парку в рослинництві, так і від гармонізованого співвідношення його з галуззю молочного скотарства.

У третьому розділі - “Моделювання розмірів сільськогосподарських підприємств з виробництва молока та яловичини” - наведено методики проектування інвестиційного забезпечення машинно-тракторного парку в сільськогосподарських підприємствах, проектування оптимальних за економічних параметрів функціонування підприємств з виробництва молока і яловичини та управління ефективністю виробництва молока і яловичини в типовому підприємстві Лісостепу.

Фізичні розміри підприємств за умов механізованого виконання технологічних операцій в рослинництві і кормовиробництві справляють найбільший вплив на собівартість виробництва молока і яловичини. Насамперед розміри підприємств визначають потребу в техніці та собівартість виробництва основних видів кормів - кукурудзяного силосу, сінажу і сіна. В дисертаційному дослідженні здійснено відповідні розрахунки з оптимізації машинно-тракторного парку за різними варіантами (від 50 до 10 тис. га ріллі). В якості критерію оптимальності прийнято мінімум енергомашин. Відносно найбільшого розміру підприємства (10 тис. га ріллі) за умови механізованого виробництва сільськогосподарської продукції потреба в техніці суттєво зростає (до 20 разів) при зменшенні його розміру до 50 га.

Існують варіанти для власників земельних паїв колишніх сільськогосподарських підприємств щодо підвищення рівня їх конкурентоспроможності на основі залучення довготермінових кредитів (рис. 2).

Встановлені критерії для оптимізації машинно-тракторного парку формалізовано в математичні залежності, на основі яких визначається потреба в тракторах і автомобілях в розрахунку на 1000 га залежно від фізичного розміру підприємства, в зернозбиральних комбайнах - від площі зернових і соняшнику, кормозбиральних комбайнів - від площі кормової групи. Слід відзначити, що технологічні затрати знижуються при вирощуванні окремих культур до визначеного фізичного розміру підприємства. При вирощуванні озимої пшениці, ярого ячменю, кукурудзи на зерно і насіння соняшника - до 10 тис. га, буряків цукрових і кукурудзи на силос - 2-3,5 тис. га і багаторічних трав - до 5 тис. га.

32

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Структурна схема-алгоритм управління оптимізаційним процесом щодо створення конкурентоспроможних підприємств з виробництва молока та яловичини

Методологія, запропонована в дисертаційній роботі, передбачає наявність методів та методик, за допомогою яких визначаються фізичний розмір підприємства, поголів'я тварин і його структура, раціони годівлі корів за стадіями лактації і статевовіковими групами молодняка великої рогатої худоби, а також обсяги інвестицій у рослинництві. Отже, визначаються 5 варіантів можливого успішного функціонування підприємства, що проектується: 1) повна забезпеченість виробничою інфраструктурою, відсутність потреби у кредитах; 2) залучення кредитів для повного оновлення техніки в рослинництві; 3)додаткова до попередньої потреба в кредитах для будівництва (реконструкції) ферм для утримання корів; 4) додаткова до попередньої потреба в кредитах для закупівлі нетелів (3-місячної тільності); 5) додаткова до попередньої потреба для будівництва ферми з утримання молодняка великої рогатої худоби. Для всіх цих варіантів передбачається найбільш ефективний розмір підприємства за критерієм оптимальності рівень рентабельності.

Здійснено оптимізаційні розрахунки за умови одержання кредитів на 10 років під 15 % за всіма напрямами (починаючи від оновлення машинно-тракторного парку і завершуючи будівництвом ферми з утримання молодняка великої рогатої худоби) та сплати боргу рівними частками підприємством. В результаті встановлено, що підприємство стане рентабельним, якщо надої молока складатимуть більше 5500 кг за рік від корови, приріст живої маси молодняка великої рогатої худоби більше 1 кг та реалізація його живою масою 500-600 кг. При цьому фізичний розмір підприємства складатиме 2500 га ріллі, а кількість поголів'я корів - 1000 голів. Більш детальний аналіз впливу фізичного розміру підприємства на ефективність його функціонування проведено за умови фіксованої продуктивності корів - 6500 кг молока за рік.

Встановлено, що за високого річного рівня продуктивності корів і молодняка ВРХ підприємство досягне точку беззбитковості (нульову рентабельність) за його фізичного розміру 331 га ріллі та наявності ферми на 123 корови та 258 голів молодняка великої рогатої худоби. Якби підприємство такого розміру необхідно було створювати, то потреба в інвестиціях склала б 8,8 млн грн, а з урахуванням 10-річного терміну кредитування - 17,6 млн грн. В розрахунку на 1 га ріллі обсяг інвестицій та загальний їх обсяг склали б відповідно 26,7 і 53,2 тис. грн. Тобто, із інвестиціями за рахунок одержаного кредиту рівень збитковості склав би 30,5 %.

Із зміною критерію оптимальності (врахування в собівартості продукції суми загального боргу) зростатиме фізичний розмір підприємства, а рівень рентабельності буде незмінним - нульовим. З урахуванням в затратах частки боргу на оновлення машинно-тракторного парку, будівництво молочної ферми, купівлю нетелів і будівництво ферми з утримання молодняка великої рогатої худоби нульова рентабельність буде досягнута за умови, що фізичний розмір підприємства складатиме 1407 га ріллі, і на фермі буде утримуватись 605 корів та 1267 голів молодняка ВРХ (табл. 1).

При цьому основний борг складатиме 23,6 млн грн, а з урахуванням відсотків за користування кредитом - 47 млн грн. В розрахунку ж на 1 га ріллі потреба в інвестиціях складає 16,8 тис. грн, а з урахуванням відсотків за користування кредитом - 33,4 тис. грн, що майже на 40 % менше, ніж для дрібного підприємства фізичним розміром 331 га ріллі. Розрахунки свідчать, що для забезпечення умов відновлення ферм оптимальний фізичний розмір підприємства має складати майже 7,5 тис. га ріллі. При цьому поголів'я корів складатиме 3,1 тис. голів з річною молочною їх продуктивністю 6,5 тис. кг, а середньорічне поголів'я молодняка великої рогатої худоби - 6,5 тис. гол. із середньодобобовим приростом їх живої маси віком більше 4-х місяців - 1 кг із живою масою 500-600 кг.

За таких технологічних параметрів потреба в інвестиціях на 10 років складатиме 111 млн грн, а із врахуванням обслуговування боргу - 222 млн грн (річна сума боргу - 22,2 млн грн). Тоді собівартість виробництва 1 т приросту живої маси молодняка ВРХ складатиме 7533 грн, а з урахуванням затрат на обслуговування боргу за користування кредитами - 9390 грн. При цьому рівень рентабельності відповідно складатиме 33 і 6,5 %.

Собівартість виробництва 1 т молока (з урахуванням всіх інвестицій, включаючи придбання нетелів) складатиме 1821 грн, без затрат на придбання нетелів - 1483 грн і без інвестицій - 1233 грн, тоді як рівень рентабельності виробництва молока складатиме відповідно -3,6%, +18,3 і +42,4 %. В цілому ж по підприємству рівень рентабельності досягне 40,8 % (за умови відсутності кредитів), 12,3 % - за умови користування кредитами і 4,4 % - з урахуванням інвестицій, включаючи придбання нетелів.

Таблиця 1

Мінімальний розмір підприємства, за якого досягається нульова рентабельність (за варіантами кредитування)

Показник	Без кре-дитів	Точка беззбитковості за варіантами
		2	3	4	5
Площа ріллі, га	331,1	588,8	633,7	932,7	1407,4
Середньорічне поголів'я корів, гол.	123,3	219,2	273,1	401,5	604,7
Вартість купівлі нетелів 3-міс. тільності, тис. грн.	1356,1	2411,1	3003,8	4417,0	6651,3
Вартість молочної ферми, тис. грн	1009,1	1794,2	2235,3	3287,0	4949,7
Кредити з відсотками (ферма) за рік, тис. грн	201,1	357,5	445,4	654,9	986,2
Кредити з відсотками (нетелі) за рік, тис. грн	270,2	480,4	598,5	880,1	1325,3
Середньорічне поголів'я МВРХ, гол.	258,4	459,4	572,4	841,7	1267,4
Вартість ферми з утримання МВРХ, тис. грн	756,9	1340,2	1667,9	2449,3	3684,6
Кредити з відсотками за рік, тис. грн	150,8	267,0	332,3	488,0	734,2
Рівень рентабельності за варіантами, %:	0,0	22,1	26,7	33,8	37,5
1) без кредитів
2) кредити на оновлення МТП в рослинництві	-22,1	0,0	5,9	15,3	21,4
3) рослинництво+молочна ферма	-25,1	-5,0	0,0	8,2	13,5
4) рослинництво+молочна ферма+закупівля нетелів;	-28,7	-11,1	-7,0	0,0	4,4
5) рослинництво+молочна ферма+закупівля нетелів+ферма для утримання молодняка великої рогатої худоби	-30,5	-14,1	-10,4	-4,1	0,0
Кредити за рік в розрахунку на 1 га ріллі за варіантами, тис. грн:	3,439	2,071	1,953	1,481	1,179
2) кредити на оновлення МТП в рослинництві
3) рослинництво+молочна ферма	4,046	2,678	2,656	2,183	1,879
4) рослинництво+молочна ферма+закупівля нетелів;	4,862	3,494	3,601	3,127	2,821
5) рослинництво+молочна ферма+закупівля нетелів+ферма для утримання молодняка великої рогатої худоби	5,317	3,948	4,125	3,650	3,343

В роботі здійснено відповідні розрахунки можливого виходу з кризи галузі молочного скотарства за рахунок розробленої стратегії її відродження на прикладі дослідного підприємства “Олександрівське” Інституту кормів НААНУ. Вказане підприємство за рахунок цілеспрямованої роботи із зміни структури виробництва, інтенсифікації, режиму жорсткої економії, маркетингу і диверсифікації виробництва та реалізації готової продукції збільшило у 3 рази поголів'я корів (до 405 гол.), підвищило продуктивність корів до 6 тис. кг за рік, розрахувалось із боргами перед комерційними структурами і з 2004 р. стало одержувати прибутки. Оптимізаційні розрахунки раціонів годівлі з одночасним розподілом кормових ресурсів свідчать, що уже нині за наявних обсягів кормів можна збільшити поголів'я корів до 650 гол., а прибуток - до 1,931 млн грн. Із збільшення концентрації корів зросте і ціна реалізації молока (на 28 % - у 2008 р.), внаслідок чого прибуток по молочному скотарству на підприємстві, що аналізується, зросте майже у 2 рази і може досягти 3,8 млн. грн.

ВИСНОВКИ

У дисертаційні роботі представлено теоретичне узагальнення і запропоновано методичні підходи та практичні рекомендації щодо вирішення наукової задачі, що полягає в оптимізації фізичних розмірів підприємств і їх ефективного розвитку та функціонування при виробництві молока і м'яса. В ході проведених досліджень одержано такі результати.

1. Теоретично доведено, що ефект спадної віддачі від масштабу у сільському господарстві можна усунути лише за рахунок збільшення площі землі в обробітку або ж об'єднання дрібних підприємств в кооперативи. Встановлено, що у практиці функціонування великотоварних підприємств значно частіше спостерігається досягнення стійкого ефекту масштабу, а тому підвищення ефективності виробництва молока і м'яса можливе більшою мірою за рахунок удосконалення організації технологічних процесів, ефективного використання сільськогосподарської техніки, кормів тощо.

2. В пореформений період поступово відбувалося розшарування сільгосптоваровиробників щодо розмірів земельних площ, в результаті чого нині функціонують або латифундії розміром по 10-300 тис. га, або дрібні підприємства з розміром 2-5 тис. га без достатнього рівня забезпеченості матеріально-технічними засобами. За таких умов виникає необхідність знаходження таких оптимальних розмірів підприємств, що забезпечуватимуть прибуткове виробництво молока та м'яса і потребуватимуть найменших інвестиційних коштів. Доведено, що основним критерієм визначення оптимального розміру підприємства є площа землі (фізичний розмір).

3. В ході земельної реформи в країні не відбулося пропорційного поділу тваринницьких майнових комплексів та земельних площ щодо наявної робочої сили, що призвело до неефективного використання ресурсів. За таких умов для товаровиробників єдиним виходом із ситуації стало скорочення поголів'я тварин. Станом на 1.01.2009 р. в сільськогосподарських підприємствах кількість поголів'я великої рогатої худоби скоротилось більше як у 12 разів, в т. ч. корів - в 10 разів. У господарствах населення відзначено аналогічну залежність щодо скорочення поголів'я тварин, в яких рівень товарності втричі нижчий, ніж у сільськогосподарських підприємствах.

4. Існуючий рівень конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників м'яса є низьким, про що свідчить нарощування імпорту дешевого сепарованого м'яса. Із-за нестабільності експортних операцій за роками спостерігається зниження цін на молокопродукти. Відмічено, що існуючі причини призводять до нового етапу різкого скорочення поголів'я тварин в дрібних і середніх за розмірами підприємствах, що перевершило критичну межу. Як наслідок, прискорилось зростання обсягів імпорту молочних продуктів (у 2009 р. - до 17 разів порівняно із 2001 р.) та цін реалізації (з 2008 р.) молокосировини і яловичини (незалежно від обсягів імпорту). Результати аналізу свідчать, що за останні 2 роки прибуток від реалізації молока у 3-4 рази був вищим від рівня прибутку за умов, коли концентрати на його виробництво необхідно було придбавати на ринку.

5. Встановлено, що витрати концентратів в розрахунку на 1 умовну голову в 2008 р. порівняно із 1991 р. зросли майже у 1,5 рази, а інших кормів - скоротились у 1,9 рази (собівартість 1 ц кор. од. концентрованих кормів у 1,5-3,5 рази перевищувала собівартість інших кормів). За ці роки надій у розрахунку на 1 корову зріс у 2 рази, а прирости живої маси великої рогатої худоби за добу - у 1,7 рази.

6. Доведено, що для відродження галузі молочного скотарства України потрібні значні стартові інвестиції, віддача від яких значно менша, ніж у свинарстві і птахівництві з огляду на більш тривалий термін відтворення стада корів. Застосування системи чинників, які можна покращити і які практично є достатніми, щоб підприємства з виробництва молока вивести в конкурентний стан, можливе насамперед за рахунок економного витрачання кормів, досягнення високої продуктивності сільськогосподарських тварин, низької собівартості і оптимального розміру підприємства як основи найбільш економного витрачання найдорожчої складової - інвестицій. З'ясовано, що ефективність кормовиробництва, в свою чергу, залежить як від найбільш раціонального використання машинно-тракторного парку в рослинництві, так і від взаємовідносин його з галуззю молочного скотарства.

7. За результатами оптимізації машинно-тракторного парку визначено кількість сільськогосподарської техніки та обсяги інвестицій на її закупівлю. Встановлено, що кількість тракторів в розрахунку на 1000 га ріллі (Джон-Дірів - на 1000 га зернових, Ягуар - на 1000 га кормових угідь, РКС-6 - на 1000 га буряків цукрових) із збільшенням фізичних розмірів підприємств різко зменшується. Потреба в інвестиціях є мінімальною за розміру підприємств 3,5-10 тис. га ріллі.

8. Доведено, що за критерію оптимальності максимальний рівень рентабельності по підприємству за умови інвестування на його створення за всіма основними напрямами (оновлення машинно-тракторного парку в рослинництві, будівництва молочної ферми, купівлі нетелів і будівництва ферми з утримання молодняка великої рогатої худоби) можливий тільки за наявності кредитів на 10 років під 15 %. За таких умов та високої продуктивності тварин (корів - 5,5 тис. кг, приросту живої маси - 1 кг), реалізації їх на м'ясо живою масою 500-600 кг і сплаті боргу рівними частками підприємство досягне рівня беззбитковості. Встановлено оптимальний фізичний розмір підприємства, що складатиме 2500 га ріллі, а кількість поголів'я корів - 1000 голів.

9. Обґрунтовано точку беззбитковості функціонуючого підприємства, яка базується на його фізичному розмірі 331 га ріллі і розмірі ферми на 123 корови та 258 голів молодняка ВРХ. При цьому річний рівень продуктивності корів повинен складати 6500 кг молока і 1 кг приросту за добу живої маси молодняка та 500-600 кг - при реалізації. З'ясовано, що з урахуванням в затратах частки боргу на оновлення машинно-тракторного парку, будівництво молочної ферми, купівлю нетелів (3-місячної тільності) і будівництво ферми з утримання молодняка великої рогатої худоби нульова рентабельність буде досягнута за фізичного розміру підприємств 1410 га ріллі і розміру ферми, де буде утримуватись 600 корів та 1250 голів молодняка великої рогатої худоби. Розрахунок потреби в інвестиціях на 1 га ріллі складатиме 16,8 тис. грн., а з урахуванням відсотків за користування кредитом - 33,4 тис. грн., що майже на 40 % менше, ніж для створення дрібного підприємства фізичним розміром 331 га ріллі.

10. Галузь молочного скотарства може вийти з кризи за рахунок розробленої чіткої стратегії його відродження. Запропоновано практичні заходи щодо виробництва конкурентоспроможної продукції на базі державного підприємства дослідного господарства “Олександрівське” Інституту кормів НААНУ. За рахунок оптимізації фізичного розміру підприємства, зміни структури виробництва, посилення інтенсифікації процесів у молочному скотарстві, маркетингу і реалізації високоякісного молока підприємство забезпечило власну фінансову та комерційну самостійність.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Калінчик М. В. Оптимальні економічні терміни заготівлі кукурудзяного силосу для молочних корів / М. В. Калінчик, О. А. Петриченко, О. М. Одінцов // Агроінком. 2006. № 5-6. С. 61-66.

2. Калінчик М. В. Варіанти організації оптимальних за розмірами спеціалізованих сільськогосподарських підприємств з виробництва продукції молочного скотарства / М. В. Калінчик, О. А. Петриченко // Агросвіт. 2009. № 20. С. 23-28.

3. Петриченко О. А.Тенденції розвитку ефективності галузі скотарства. / О.А. Петриченко // Зб. наук. праць ВДАУ, 2009. Вип. № 39. С. 45-55.

4. Петриченко О. А. Оптимізація машинно-тракторного парку та закономірності зміни потреби в інвестиціях у рослинництві та кормовиробництві / О. А.Петриченко // Агросвіт. 2009. № 19. С. 34-41.

5. Петриченко О. А. Підвищення ефективності молочного скотарства за рахунок концентрації виробництва та розвитку кормової бази (Електронний ресурс) / О. А. Петриченко. Режим доступу: // Ефективна економіка. www.ekonomy.nayka.com.ua.

В інших виданнях:

6. Пачевський А.Г. Корми якісні - тваринництво високопродуктивне / А.Г. Пачевський, О. М. Курнаєв, О.А. Петриченко // Тваринництво України. 2009. №7. С. 36-39.

7. Петриченко О. А. Інноваційний розвиток кормовиробництва у молочному скотарстві / О.А. Петриченко: матеріали наук.-прак. конф. молодих вчених і спеціалістів, [“Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні”], (Чабани, 10-12 грудня 2007 р). К.: ВД “ЕКМО”, 2007. С. 148-149.

8. Петриченко О. А. Оптимізація розмірів кормового клину в сівозміні / О.А. Петриченко: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів [“Роль біологічного землеробства у виробництві конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції”], (Чабани 8-9 грудня 2008 р). К.: ВД ”ЕКМО”, 2008. С. 97-98.

9. Петриченко О.А. Підвищення ефективності молочного скотарства за рахунок оптимізації кормової бази / О.А. Петриченко: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів [“Розробка та впровадження енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур”], (Чабани, 25-27 листопада 2009 р.). К.: ВД “ЕКМО”, 2009. С.118-120.

АНОТАЦІЯ

Петриченко О.А. Оптимізація розмірів сільськогосподарських підприємств з виробництва молока і яловичини - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2010.

Узагальнено теоретичні, методологічні та методичні підходи щодо вирішення проблем концентрації виробництва дрібних підприємств шляхом кооперування з метою забезпечення ефекту масштабу за рахунок оптимізації фізичних розмірів підприємств. Представлено теоретичне визначення сутності оптимального розміру підприємства в період становлення ринкових відносин.

Досліджено тенденції змін поголів'я великої рогатої худоби і між секторного переміщення обсягів виробництва молока і яловичини. Проведено порівняльний аналіз динаміки ефективності виробництва молока, зернофуражних культур та витрат концентратів на виробництво 1 ц молока. Проаналізовано тенденції динамічних змін експорту та імпорту молока і м`яса та вплив цих операцій на процеси ціноутворення і перспективи розвитку галузі молочного скотарства.

В роботі обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення моделей оптимізації машинно-тракторного парку для підприємств, що спеціалізуються на виробництві продукції молочного скотарства. Розроблено модель оптимізації фізичних розмірів підприємств з виробництва продукції скотарства, результативними параметрами якої є технологічні показники і необхідні обсяги інвестицій.