Зовнішньоторговельна детермінанта розвитку національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

УДК 339.5:330.52

Автореферат

дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата економічних наук

Зовнішньоторговельна детермінанта розвитку національної економіки

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Матвєєва Вікторія Юріївна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України. зовнішній торгівля конкурентний

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Самосьонок Лариса Миколаївна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, доцент кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Петкова Леся Омелянівна, Черкаський державний технологічний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки та державного управління;

кандидат економічних наук, доцент Пирог Ольга Володимирівна, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, докторант кафедри економіки та управління національним господарством.

Захист дисертації відбудеться "12" жовтня 2010 р. о "14 00" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.055.01 Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 30.

Автореферат розісланий 10 вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зовнішня торгівля є важливим чинником розвитку національної економіки, який впливає на її кількісні та якісні параметри, умови зростання та конкурентоспроможність на міжнародному рівні. Характерні риси сучасної світової економіки - інтернаціоналізація, глобальна лібералізація, регіоналізація - визначили детермінуючу роль зовнішньої торгівлі у національній економіці, вимагаючи уточнення стратегічних перспектив економічного розвитку.

Сучасний стан національної економіки свідчить, що зовнішньоторговельний потенціал України не використовується належним чином, а інституційне забезпечення зовнішньоторговельної діяльності є недосконалим. Подолання негативних тенденцій у зовнішній торгівлі потребує структурної трансформації національної економіки, ефективного використання наявних ресурсів і застосування інституційних регулятивних механізмів. У зв'язку з цим розв'язання науково-практичного завдання щодо підвищення ефективності зовнішньої торгівлі як чинника розвитку національної економіки набуває особливої значущості та актуальності.

Проблемам визначення ролі зовнішньої торгівлі у розвитку національної економіки, формування зовнішньоторговельної політики присвячені праці багатьох вчених, зокрема, О.М. Азарян, Л.В. Балабанової, Б. Баласси, Р. Болдуїна, І.В. Бураковського, Дж. Бхагваті, О.В. Виноградової, М.Є. Горожанкіної, О.П. Гребельника, В. Етьєна, Я.А. Жаліла, М.В. Кордена, А.А. Мазаракі, Т.М. Мельник, Л.О. Петкової, О.В. Пирог, С.І. Пірожкова, А.А. Садєкова, Л.М. Самосьонок, В.Р. Сіденка, Л.А. Уінтерса, А.С. Філіпенка, Е. Хаджинса, Т.М. Циганкової, О.Б. Чернеги, М. Шиффа, О.О. Шубіна та ін., але управління зовнішньоторговельним потенціалом національної економіки, визначення стратегічних зовнішньоторговельних пріоритетів залишаються недостатньо вивченими та потребують подальшого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів наукових досліджень Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського: держбюджетна тема Д-2004-13 «Удосконалення механізму інтеграції України у систему міжнародного поділу праці» (2004-2006 рр., № держ. реєстрації 0105U006246), автором особисто визначено напрямки включення національної економіки України до світогосподарських зв'язків шляхом реалізації її зовнішньоторговельного потенціалу; держбюджетна тема Д-2007-11 «Підвищення конкурентоспроможності національної економіки» (2007-2009 рр., № держ. реєстрації 0107U003876), автором особисто виконано обґрунтування ролі зовнішньої торгівлі у формуванні конкурентоспроможної національної економіки.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробці науково-методичних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності зовнішньої торгівлі як детермінанти розвитку національної економіки.

Для досягнення поставленої мети визначено та вирішено такі завдання:

- дослідження місця та ролі у національній економіці зовнішньоторговельної детермінанти та її складових;

- визначення сутності зовнішньоторговельного потенціалу національної економіки, його структури та особливостей;

- аналіз сучасного стану зовнішньої торгівлі України як детермінанти розвитку національної економіки;

- ретроспективний аналіз розвитку зовнішньоторговельної детермінанти національної економіки України;

- дослідження впливу зовнішньої торгівлі на національну конкурентоспроможність і темпи зростання національної економіки;

- обґрунтування стратегічних пріоритетів розвитку національної економіки на основі її зовнішньоторговельної детермінанти;

- розробка концепції управління зовнішньоторговельним потенціалом національної економіки;

- визначення напрямів підвищення ефективності зовнішньої торгівлі України як детермінанти економічного розвитку.

Об'єктом дослідження є процеси функціонування та розвитку національної економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади управління зовнішньоторговельною детермінантою розвитку національної економіки.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань зовнішньої торгівлі та зовнішньоторговельної політики. Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти України, статистичні дані Державного комітету статистики України, Державної митної служби України, статистичні бази даних EUROSTAT, ЮНКТАД, СОТ; матеріали періодичних видань, Інтернет-ресурсів.

Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань здійснено з використанням таких методів: загальнонаукові методи: узагальнення, аналогія, індукція та дедукція (для визначення сутності та структури зовнішньоторговельного потенціалу національної економіки), аналіз і синтез (для обґрунтування теоретичних розробок і практичних рекомендацій щодо формування, використання та управління зовнішньоторговельним потенціалом); системний аналіз (для визначення місця та ролі у національній економічній системі зовнішньоторговельної детермінанти та її складових); історичний метод (для періодизації розвитку зовнішньоторговельної детермінанти); компаративний аналіз (для визначення конкурентних переваг національної економіки України у зовнішньоторговельній сфері); формалізація (для кількісної оцінки зовнішньоторговельного потенціалу та при розробці системи показників ефективності зовнішньоторговельної співпраці); економіко-статистичні методи: статистичний і структурний аналіз (для оцінки стану та тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі); кореляційно-регресійний аналіз (при побудові економетричної моделі зростання національної економіки); матричний метод (для систематизації напрямів підвищення ефективності зовнішньої торгівлі); моделювання (при розробці процесної моделі стратегічних інтеграційних пріоритетів). Обробку даних було здійснено з використанням сучасних комп'ютерних технологій.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці, уточненні та поглибленні теоретико-методичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності зовнішньої торгівлі як детермінанти розвитку національної економіки. Найбільш вагомими результатами дослідження, що відображають його наукову новизну, є такі:

удосконалено:

критерії періодизації розвитку зовнішньоторговельної детермінанти національної економіки, які ґрунтуються на поєднанні виявлених тенденцій щодо структурних зрушень у зовнішній торгівлі та щодо змін у митно-тарифній політиці держави (ступінь відкритості національної економіки; специфіка географічної структури зовнішньої торгівлі; рівень лібералізації зовнішньої торгівлі; особливості використання інструментів митно-тарифного захисту), з метою виявлення передумов формування детермінуючого впливу зовнішньої торгівлі на розвиток національної економіки;

науково-методичний підхід до оцінки впливу зовнішньої торгівлі на зростання національної економіки, в рамках якого розроблено економетричну модель зростання національної економіки на засадах аналізу макроекономічних показників (експортна та імпортна квота сировинних, промислових та високотехнологічних товарів; питома вага приросту прямих іноземних інвестицій у ВВП) та додаткових незалежних змінних (соціально-політичної стабільності та часу), що дає можливість сформувати ефективну зовнішньоторговельну політику держави з метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

обґрунтування інтеграційної стратегії, в рамках якої розроблено процесну модель визначення стратегічних інтеграційних пріоритетів у галузі зовнішньої торгівлі, засновану на принципах селективності, превентивності, рівноправності та побудовану з використанням системи індикаторів оцінки наслідків інтегрування ("сусідство", компліментарність, "економічна відстань", зв'язаність та симетричність торгівлі) з метою визначення та діагностики інтеграційних пріоритетів України з урахуванням зовнішньоторговельної детермінанти розвитку національної економіки;

дістало подальший розвиток:

науково-методичний підхід до визначення сутності зовнішньоторговельного потенціалу, його місця та ролі у сукупному економічному потенціалі національної економіки, класифікації його елементів (за спрямованістю, предметом торгівлі, географічною структурою, усталеністю, рівнем формування конкурентних переваг та активністю) і визначення принципів його формування та використання (реальність, структурованість та цілісність, адаптивність, детермінованість та стохастичність);

науково-методичний підхід до оцінки ефективності зовнішньоторговельної співпраці в умовах регіональної інтеграції на засадах запропонованої системи показників (індекси відносної інтенсивності, ефективності, збалансованості та питомої ваги двосторонньої торгівлі), що відображають динамічну складову зовнішньоторговельного потенціалу як підсистеми зовнішньоторговельної детермінанти розвитку національної економіки;

концептуальний підхід до управління зовнішньоторговельним потенціалом національної економіки з метою підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності України та системи її державного регулювання, який враховує макроекономічні, інституційні та світогосподарські передумови формування та використання зовнішньоторговельного потенціалу, а також закономірності процесу управління цим потенціалом, та ґрунтується на принципах наукової обґрунтованості, стратегічності, системності та послідовності інституційних заходів, діалектичному взаємозв'язку статичної та динамічної компонент зовнішньоторговельного потенціалу, активізації використання ресурсів, раціональності та збалансованості управління складовими зовнішньоторговельного потенціалу.

рекомендації щодо управління зовнішньоторговельною детермінантою розвитку національної економіки, в рамках чого розроблено матрицю заходів щодо підвищення ефективності зовнішньої торгівлі за її потоками (експортним та імпортним) і за напрямами реформування (структурний, фінансовий, інноваційний, інституційний, інтеграційний).

Практичне значення одержаних результатів. Найбільшу практичну цінність мають запропоновані процесна модель щодо визначення стратегічних інтеграційних пріоритетів у галузі зовнішньої торгівлі, методика оцінки ефективності зовнішньоторговельної співпраці (довідка Спільного Українсько-норвезького підприємства у формі ТОВ "САФО" № 18 від 07.06.2010 р.); рекомендації щодо визначення передумов формування, умов і чинників реалізації зовнішньоторговельного потенціалу та рекомендації щодо удосконалення зовнішньоторговельної детермінанти розвитку національної економіки (довідка Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації № 1078/1 від 03.12.2009 р.).

Теоретико-методичні результати дослідження використані у навчальному процесі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні дисциплін «Міжнародна торгівля» та "Торговельна політика ЄС" (довідка № 08.19/1372 від 22.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ті ідеї та положення, які є результатами особистої праці здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на 12 науково-практичних конференціях, у т.ч. на 9 міжнародних: «Динаміка наукових досліджень - 2006» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); «Науковий потенціал світу - 2006» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); «Современные проблемы экономики, управления и юриспруденции» (м. Мурманськ, 2007 р.); «Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві та транспорті - 2007» (м. Одеса, 2007 р.); «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2008 р.); «Экономика, экология и общество России в 21-м столетии» (м. Санкт-Петербург, 2008 р.); "Теорія та практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 2008 р.); "Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах (м. Луцьк, 2008 р.); «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2009 р.); всеукраїнських: «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); "Актуальні проблеми сучасної науки" (м. Київ, 2007 р.); всеросійській: «Пути формирования эффективной социально-экономической модели трансформирующейся России» (м. Пенза, 2007 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 статей та 12 тез доповідей загальним обсягом 9,8 д.а., з яких безпосередньо автору належить 9,6 д.а., у т.ч. 14 статей у фахових виданнях (7,7 д.а., з яких безпосередньо автору належить 7,5 д.а.).

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, 3-х розділів, 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел із 211 найменувань і 24 додатків (обсягом 47 сторінок). Текстова частина займає 180 сторінок машинописного тексту, містить 17 таблиць (обсягом 18 сторінок) і 24 рисунки (обсягом 22 сторінки), з них 3 рисунки та 1 таблиця займають 4 окремі сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми; дано оцінку ступеня її вивченості; визначено мету та завдання дослідження, його предмет та об'єкт; охарактеризовано теоретичну, методичну та інформаційну основу дослідження; сформульовано наукову новизну отриманих результатів та їх практичну значущість; виокремлено особистий внесок здобувача; відображено апробацію результатів дослідження та повноту їх публікації.

У першому розділі дисертації «Теоретичні та методичні основи дослідження зовнішньоторговельної детермінанти національної економічної системи» уточнено економічну сутність і місце зовнішньої торгівлі в розвитку національної економіки, виявлено науково-методичні проблеми формування та використання зовнішньоторговельного потенціалу (ЗТП), висвітлено засади розробки та реалізації зовнішньоторговельної політики.

Зовнішньоторговельна детермінанта національної економіки являє собою систему чинників впливу на розвиток національної економіки, включаючи зовнішньоторговельну політику держави як інституційне забезпечення діяльності зовнішньоторговельного комплексу; ЗТП національної економіки, який відображає її спроможність до ефективної участі у міжнародних економічних відносинах шляхом здійснення зовнішньоторговельних операцій, а процес його використання є елементом системи взаємозв'язків між секторами національної економіки; та зовнішню торгівлю як втілення процесу використання ЗТП і результат впровадження зовнішньоторговельної політики. Детермінуючий вплив зовнішньої торгівлі на розвиток національної економіки зумовлений тим, що зовнішня торгівля виступає сполучною ланкою між секторами національної економічної системи, виконуючи при цьому ресурсозабезпечуючу, трансформаційну, стимулюючу, інноваційну та інтегруючу функції.

У результаті дослідження теоретичних та науково-методичних основ ЗТП було визначено його місце у сукупному економічному потенціалі розвитку національної економіки. При цьому структурування сукупного економічного потенціалу здійснено на основі превалюючого використання його елементів на різних стадіях економічного розвитку країни: природно-ресурсні потенціали на стадії факторного розвитку, внутрішньоекономічні (трудовий, виробничий, управлінський, фінансовий потенціали) та зовнішньоекономічні (ЗТП, потенціали участі у міжнародному русі робочої сили, капіталів) - на стадії ефективного розвитку; потенціали розвитку (інноваційний, інвестиційний, науково-дослідницький, техніко-технологічний потенціали) - на стадії інноваційного розвитку.

Розроблено класифікацію елементів ЗТП за низкою критеріїв: за спрямованістю (експортний, імпортний, транзитний потенціал), за предметом торгівлі (потенціал щодо торгівлі товарами - сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами; щодо торгівлі послугами і щодо торгівлі високотехнологічними товарами та послугами), за географічною структурою (потенціал торгівлі з окремими країнами, з інтеграційними блоками, з групами країн за рівнем їх соціально-економічного розвитку), за рівнем формування конкурентних переваг (мікрорівневі, мезорівневі та макрорівневі потенціали); за усталеністю (статична та динамічна компоненти потенціалу), за активністю (активна та пасивна складові потенціалу).

Виявлено принципи формування та використання ЗТП, які включають реальність (формування на основі наявних ресурсів); структурованість (сукупність структурних елементів) та цілісність (відображення інтегральної спроможності національної економіки до зовнішньоторговельної діяльності); адаптивність (прямування до динамічної рівноваги з метою досягнення найбільш ефективних параметрів); детермінованість (обумовленість дією об'єктивних чинників - ресурсна забезпеченість, процеси розвитку національної економіки та світового господарства) та стохастичність (суб'єктивний вплив інституційного середовища, передусім, зовнішньоторговельної політики).

Визначено функції ЗТП у національній економіці: забезпечення матеріальної основи для включення до міжнародного обміну товарами та послугами; підвищення конкурентоспроможності національної економіки на світовій арені; визначення напрямків спеціалізації на світових ринках товарів і послуг; відображення сукупного потенціалу національної економіки на міжнародному рівні; визначення тактичних і стратегічних пріоритетів розвитку в умовах інтеграції до світового господарства; створення підґрунтя для включення до процесів регіональної економічної інтеграції.

Обґрунтовано, що сутність ЗТП національної економіки полягає у діалектичній взаємодії його статичної компоненти, яка уособлює спроможність національної економіки, визначену її сукупним економічним потенціалом, до здійснення зовнішньоторговельної діяльності, та динамічної компоненти, яка втілює процес реалізації такої спроможності в існуючому інституційному середовищі. Результатом цієї взаємодії виступає зовнішня торгівля, яка у даному контексті є інтегральним показником ефективності управління ЗТП у просторово-часовому континуумі.

Доведено, що формування зовнішньоторговельної політики в сучасних умовах ґрунтується на визначенні рівня відкритості національної економіки та співвідношення лібералізму та протекціонізму у цій політиці, та повинно враховувати низку принципів, серед яких найважливішими є адаптивність, комплексність, послідовність, переважання ринкових регуляторів над адміністративними, поєднання лібералізації зовнішньої торгівлі та поміркованого протекціонізму на засадах стратегічного пріоритету лібералізації та короткостроковості протекціоністських заходів.

На сучасному етапі лібералізація торговельних відносин сприяє виходу процесів економічної інтеграції на глобальний рівень і за таких умов "відкритий" регіоналізм і мультилатералізм доповнюють одне одного, а поєднання переваг участі країни у регіональних інтеграційних угрупованнях та у багатосторонніх торговельних переговорах дозволяють проводити ефективну зовнішньоторговельну політику.

У другому розділі роботи «Особливості зовнішньої торгівлі України в умовах інтеграції до світового господарства» досліджено процес залучення національної економіки України до міжнародного поділу праці, визначено роль митно-тарифного регулювання у зовнішньоторговельній політиці України, відокремлено конкурентні переваги вітчизняної економіки у сфері зовнішньої торгівлі.

Дослідження зовнішньої торгівлі України показало, що характерними рисами сучасного етапу її розвитку є формування негативного торговельного сальдо (-5,7 млрд. дол. у 2009 р.); переважання у товарній структурі сировинного експорту та імпорту енергоносіїв і готової промислової продукції; низька географічна диверсифікація експорту та імпорту (на сім основних торговельних партнерів України у 2009 р. припадало 46 % експорту та 52 % імпорту); бігравітаційна модель зовнішньої торгівлі з переважанням торговельних відносин з країнами ЄС та СНД тощо.

Розроблено методику оцінки ефективності зовнішньоторговельної співпраці, яка ґрунтується на індексах відносної інтенсивності зовнішньої торгівлі, її ефективності, питомої ваги двосторонньої торгівлі та її збалансованості. Значення показників ефективності, більші за одиницю, свідчать про позитивну динаміку розвитку взаємної торгівлі.

Проведений за даною методикою аналіз показав, що протягом 2000-2009 рр. мала місце позитивна динаміка індексу відносної інтенсивності торгівлі України з ЄС (0,95 у 2000 р. та 1,18 у 2009 р.), індексу відносної ефективності торгівлі з ЄС (0,93 та 1,18, відповідно) та ГУАМ (0,65 та 1,15, відповідно), індексу питомої ваги двосторонньої торгівлі (для ЄС - 0,94 та 1,12; для ГУАМ - 0,65 та 1,15, відповідно), а збалансованість торгівлі України з ЄС (1,78 та 0,97, відповідно) погіршилася. Показникам ефективності торгівлі України з країнами СНД притаманна негативна динаміка: протягом 2000-2009 рр. індекс відносної інтенсивності торгівлі зменшився з 1,46 до 0,79, індекс відносної ефективності торгівлі - з 0,77 до 0,71; індекс питомої ваги двосторонньої торгівлі - з 0,87 до 0,73; тоді як індекс відносної збалансованості торгівлі збільшився з 0,56 до 0,69. Для порівняння ефективності зовнішньоторговельної співпраці України за різними векторами інтегрування була проведена сумарна рейтингова оцінка інтеграційних блоків за запропонованою системою показників, в результаті чого було встановлено, що найбільш ефективною з точки зору зовнішньої торгівлі є співпраця України з ЄС та ГУАМ; а в СНД переважають дезінтеграційні процеси у зовнішньоторговельній сфері.

Обґрунтовано, що у системі державного регулювання зовнішньої торгівлі України центральне місце посідає митно-тарифне регулювання, основними функціями якого на сучасному етапі є регулятивна та захисна. Доведено, що сучасний стан митно-тарифного захисту в Україні може бути охарактеризований як помірно лібералізований (середньозважена ставка імпортного митного тарифу у 2009 р. склала 5,1 %), достатньо гармонізований щодо європейського та міжнародного митного права (остаточна гармонізація митного права України у відповідності до вимог СОТ має відбутися у 2013 р.), однак неефективний через інституційну нестабільність, слабку уніфікованість митного тарифу (у 2009 р. діяло 33 види адвалорних ставок за висотою) та недостатньо активне використання митно-тарифних захисних заходів (тарифної ескалації, сезонних мит, спеціальних видів мита тощо).

На підставі аналізу зовнішньої торгівлі України та її митно-тарифного регулювання запропоновано періодизацію розвитку зовнішньоторговельної детермінанти національної економіки на основі критеріїв відкритості національної економіки, специфіки географічної структури зовнішньої торгівлі, рівня лібералізації зовнішньої торгівлі, особливостей митно-тарифного захисту: 1991-1995 рр. - кризові явища в економіці, зростання обсягів зовнішньої торгівлі на тлі її непоміркованої лібералізації; 1996-1999 рр. - поступове подолання кризових явищ в економіці, протекціоністські заходи в митно-тарифній політиці (підвищення середньоарифметичної ставки імпортного мита з 9,5 % до 11,2 %) з метою захисту вітчизняних товаровиробників, скорочення експорту та імпорту (на 8-12 % на рік); 2000-2004 рр. - прискорення темпів економічного зростання до 9-12 % на рік, перехід до помірної лібералізації, зростання обсягів зовнішньої торгівлі у поєднанні з її переорієнтацією від країн СНД до країн Євросоюзу та з формуванням позитивного торговельного сальдо (3,7 млрд. дол. у 2004 р.); 2005-2008 рр. - істотне зростання обсягів експорту та імпорту (за весь період у 2,5 рази), тенденція до зростання негативного сальдо торгового балансу (-18,6 млрд. дол. у 2008 р.) в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі (середньозважена ставка ввізного мита у 2008 р. склала 5,5 %) та гармонізації системи її державного регулювання з вимогами СОТ; з 2009 р. до теперішнього часу - скорочення обсягів зовнішньої торгівлі (на 44 % у порівнянні з 2008 р.) при негативному торговельному сальдо на тлі кризових явищ в економіці (ВВП у 2009 р. скоротився у порівняння з 2008 р. на 15,9 %) та обмеження можливостей використання регулятивних заходів зобов'язаннями перед СОТ.

Оскільки за класифікацією СЕФ Україна на теперішній час перебуває на ефективній стадії розвитку, то зовнішня торгівля є однією з визначальних галузей, які формують конкурентоспроможність національної економіки. Виявлено такі конкурентні переваги вітчизняної економіки у галузі зовнішньої торгівлі: ємність внутрішнього та зовнішнього ринків, низький рівень митно-тарифного захисту, велика відкритість економіки. До елементів конкурентоспроможності, за якими Україна має відставання від провідних країн світу у сфері зовнішньої торгівлі, належать складність і тривалість митних процедур, розповсюдженість торгових бар'єрів, низька якість бізнес-середовища.

Зовнішня торгівля високотехнологічними товарами виступає індикатором здатності країни до інноваційного розвитку, що є важливим чинником конкурентоспроможності національної економіки. За цим показником Україна поступається країнам - ключовим інноваторам, маючи від'ємне сальдо у торгівлі високотехнологічними товарами, які у 2006-2009 рр. складали лише 2-3 % експорту та 6-9 % імпорту товарів до України.

Для оцінки впливу зовнішньої торгівлі на економічне зростання національної економіки запропоновано економетричну модель, яка відображає вплив структуроутворюючих чинників зовнішньої торгівлі України на темпи зростання національної економіки, за допомогою якої доведено, що така залежність має кусочно-лінійну форму (1) із точкою розриву при темпі приросту ВВП на одну особу ДGDPpc=6,7489 %. При темпах економічного зростання, нижчих за точку розриву, визначальний позитивний вплив мають високотехнологічні експорт та імпорт, меншою мірою - імпорт промислових товарів і сировини, приплив ПІІ тощо. При вищих темпах зростання проявляється позитивний вплив експорту промислової продукції (не високотехнологічної) та сировинних матеріалів.

ДGDPpc=6,8897·ХtGDP-0,0921·ХmGDP(n-2)-0,5142·ХrGDP(n-2)+1,8344·MtGDP+0,7612·MmGDP(n-2)+

+0,1161·MrGDP(n-2)+0,1389·ДFDIGDP+0,8525·PSTAB+0,3970·TIME-27,1438,

якщо ДGDPpc?6,748949

ДGDPpc=-41,6447·ХtGDP+0,1715·ХmGDP(n-2)+0,1594·ХrGDP(n-2)-17,8746·MtGDP-3,735935·MmGDP(n-2)-

-2,5073·MrGDP(n-2)-1,7265·ДFDIGDP-5,0785·PSTAB+1,9346·TIME +202,6653,

якщо ДGDPpc>6,748949

де ДGDPpc - темп приросту ВВП на одну особу (до попереднього періоду);

Xgdp - питома вага експорту у ВВП;

MGDP - питома вага імпорту у ВВП;

індекси t, m, r - високотехнологічні, промислові, сировинні товари, відповідно;

індекс n - номер аналізованого часового періоду;

ДFDIGDP - питома вага приросту прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у ВВП;

PSTAB - даммі-змінна соціально-політичної стабільності;

TIME - змінна часу.

Такий розподіл чинників економічного зростання відповідає особливостям стадій розвитку національних економік за факторами конкурентоспроможності - країнам, що перебувають на стадії інноваційного розвитку, притаманні нижчі темпи економічного зростання, ніж країнам, що перебувають на стадіях факторного та ефективного розвитку. Врахування впливу структуроутворюючих чинників зовнішньої торгівлі на темпи зростання національної економіки дозволяє розкрити механізми підвищення конкурентоспроможності національної економіки в залежності від стадії її розвитку.

У третьому розділі «Удосконалення управління зовнішньоторговельною детермінантою національної економіки України» визначено стратегічні зовнішньоторговельні пріоритети національної економіки України, розроблено концепцію управління зовнішньоторговельним потенціалом національної економіки та запропоновано матрицю заходів щодо підвищення ефективності вітчизняної зовнішньої торгівлі.

Доведено, що розробка нової моделі розвитку національної економіки має засновуватися на поєднанні експортоорієнтованої та імпортозамінної стратегій з підвищенням рівня інноваційності та технологічності виробництва. На основі оцінки економічної ефективності експорту, структури експорту за рівнем обробки та галузевої спеціалізації імпорту визначено, що в Україні експортоорієнтованими є харчова, деревообробна та металургійна промисловості, а спроможність до імпортозаміщення мають легка промисловість, машинобудування, виробництво транспортних засобів.

Серед стратегічних зовнішньоторговельних пріоритетів розвитку національної економіки одне з провідних місць посідає активізація участі у процесах регіональної інтеграції. Для економічного обґрунтування вибору пріоритетних напрямків інтегрування запропоновано процесну модель регіональної інтеграції для визначення стратегічних пріоритетів у галузі зовнішньої торгівлі держави на основі принципів селективності, превентивності та рівноправності.

В результаті апробації даної моделі показано, що жодне з інтеграційних угруповань, які знаходять у сфері інтеграційних інтересів України, не відповідає одночасно принципам селективності, превентивності та рівноправності. Найповніше цим принципам відповідають ГУАМ ("сусідство", превентивність, зв'язаність торгівлі), ЧЕС ("сусідство", "економічна відстань", компліментарність торгівлі, рівноправність) та ЄС ("сусідство", компліментарність торгівлі, зв'язаність торгівлі), що доводить доцільність багатовекторності участі України в процесах регіональної інтеграції.

Розроблено концепцію управління ЗТП національної економіки, метою якої є підвищення ефективності зовнішньої торгівлі та удосконалення механізму її регулювання. Досягнення поставленої мети є можливим за умови вирішення стратегічних і тактичних задач, які відповідають національним економічним інтересам України: створення організаційних, економічних та інституційних умов для ефективного використання ЗТП; формування сприятливого середовища для розширеного відтворення ЗТП; організація та координація інституційних перетворень, спрямованих на підвищення ефективності використання ЗТП; досягнення сталого зростання економіки; підвищення якості життя населення; підвищення конкурентоспроможності національної економіки; дотримання економічної безпеки та економічного суверенітету країни. Концепція враховує низку макроекономічних, інституційних та світогосподарських передумов формування та використання ЗТП, а також закономірності процесу управління ЗТП і базується на принципах наукової обґрунтованості; стратегічності; системності та послідовності інституційних заходів; діалектичного взаємозв'язку статичної та динамічної компонент ЗТП; активізації використання ресурсів, які є джерелами формування ЗТП; раціональності та збалансованості управління складовими ЗТП. Організаційно-економічний механізм управління ЗТП в рамках даної концепції сформовано на основі розподілу управлінських процесів за функціями управління (планування, організація, мотивація, облік і контроль). Він передбачає удосконалення управління складовими ЗТП, передусім, експортним та імпортним потенціалами, та інституційного середовища процесу управління у складі зовнішньоторговельної політики та інтеграційної стратегії. Інструментарій управління ЗТП включає удосконалення законодавчого забезпечення зовнішньоторговельної діяльності; запровадження стратегічного планування процесів формування та використання ЗТП; державне регулювання зовнішньої торгівлі тарифними та нетарифними методами; створення сприятливого інвестиційного клімату для експортоорієнтованих виробництв; стимулювання зовнішньоторговельної діяльності податково-фінансовими засобами; організаційно-методичне сприяння розвитку зовнішньої торгівлі; сприяння розвитку ринкової інфраструктури. З використанням матричного підходу автором систематизовано заходи щодо підвищення ефективності зовнішньої торгівлі за потоками (експортний, імпортний) і за напрямами (структурний, фінансовий, інноваційний, інституційний, інтеграційний).

Впровадження запропонованого науково-методичного підходу до визначення стратегічних зовнішньоторговельних пріоритетів, концептуальних засад управління ЗТП національної економіки та реалізація заходів щодо підвищення ефективності зовнішньої торгівлі дозволять раціоналізувати використання зовнішньоторговельного потенціалу, ефективніше використовувати національні конкурентні переваги, та сприятимуть зростанню національної економіки.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено науково-практичне завдання розробки науково-методичних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності зовнішньої торгівлі як детермінанти розвитку національної економіки.

1. Показано, що елементами зовнішньоторговельної детермінанти національної економіки є зовнішньоторговельний потенціал як спроможність національної економіки до здійснення зовнішньоторговельної діяльності та сутнісна складова міжсекторальних взаємозв'язків; зовнішньоторговельна політика як інституційне забезпечення діяльності зовнішньоторговельного комплексу та власне зовнішня торгівля як втілення процесу використання зовнішньоторговельного потенціалу під впливом зовнішньоторговельної політики. При цьому зовнішня торгівля являє собою важливий чинник розвитку національної економіки. Вплив цього чиннику зумовлений специфікою зовнішньої торгівлі як сполучної ланки між секторами національної економічної системи, яка виконує ресурсозабезпечуючу, трансформаційну, стимулюючу, інноваційну та інтегруючу функції.

2. На основі узагальнення науково-методичного доробку з проблематики формування та використання зовнішньоторговельного потенціалу визначено сутність зовнішньоторговельного потенціалу (діалектичне поєднання його статичної компоненти, яка уособлює спроможність національної економіки, визначену її сукупним економічним потенціалом, до здійснення зовнішньоторговельної діяльності, та динамічної компоненти, яка втілює процес реалізації такої спроможності в існуючому інституційному середовищі), його місце та роль у сукупному економічному потенціалі національної економіки, класифікацію його елементів (за спрямованістю, предметом торгівлі, географічною структурою, усталеністю, активністю та рівнем формування конкурентних переваг) та принципи процесів його формування та використання (реальність, структурованість і цілісність, адаптивність, детермінованість і стохастичність).

3. Показано, що на сучасному етапі зовнішня торгівля є визначальною галуззю, яка зумовлює зростання національної економіки України, посилюючи її інтегрованість до світогосподарських зв'язків. У зовнішній торгівлі Україна дотримується бігравітаційної моделі з переважанням торговельних відносин з країнами ЄС та СНД. Дістала подальшого розвитку методика оцінки ефективності торговельної співпраці країни з інтеграційними об'єднаннями на основі індексів відносної інтенсивності, ефективності, збалансованості та питомої ваги двосторонньої торгівлі. Проведений за такою методикою аналіз показав, що найбільш ефективними є торговельні зв'язки України з ЄС та ГУАМ, а щодо СНД переважають дезінтеграційні процеси у зовнішньоторговельній сфері.

4. За результатами ретроспективного аналізу зовнішньої торгівлі України та її митно-тарифного регулювання визначено критерії періодизації розвитку зовнішньоторговельної детермінанти національної економіки: ступінь відкритості національної економіки; специфіка географічної структури зовнішньої торгівлі; рівень лібералізації зовнішньої торгівлі; особливості використання інструментів митно-тарифного захисту. За цими критеріями відокремлено такі етапи розвитку зовнішньоторговельної детермінанти української економіки: 1991-1995 рр. - непоміркована лібералізація зовнішньої торгівлі, що спричинило зростання обсягів експорту та імпорту після їх зменшення через системні кризові явища у національній економіці; 1996-1999 рр. - протекціоністські тенденції у зовнішньоторговельній політиці держави, що викликали зменшення зовнішньоторговельного обороту; 2000-2004 рр. - перехід до політики поміркованої лібералізації та вирівнювання торгового балансу на тлі поступового зростання обсягів зовнішньої торгівлі; 2005-2008 рр. -зростання обсягів експорту та імпорту та формування тенденції до зростання негативного сальдо торгового балансу в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі та гармонізації її державного регулювання з вимогами СОТ; з 2009 р. до теперішнього часу - скорочення обсягів зовнішньої торгівлі при негативному торговельному сальдо на тлі кризових явищ в економіці та обмеженості можливостей використання регулятивних заходів зобов'язаннями перед СОТ.

5. Доведено, що для України як країни, що перебуває на стадії ефективного розвитку, визначальний вплив зовнішньої торгівлі на конкурентоспроможність національної економіки ґрунтується на таких конкурентних перевагах, як ємність внутрішнього та зовнішнього ринків, низький рівень митно-тарифного захисту, велика відкритість економіки. До недоліків України у цій сфері належать складність і тривалість митних процедур, розповсюдженість торгових бар'єрів, низька якість бізнес-середовища. На підставі удосконаленої моделі економічного росту показано, що урахування впливу структурних чинників зовнішньої торгівлі та стадії розвитку національної економіки дозволяють обґрунтувати шляхи підвищення національної конкурентоспроможності.

6. Узагальнення науково-методичних засад різних моделей розвитку національної економіки та визначення галузевих особливостей вітчизняного виробництва з точки зору його експортної чи імпортної орієнтованості дозволили стверджувати, що перспективною для України є розробка моделі розвитку національної економіки, яка поєднуватиме елементи експортоорієнтованої (для металургійної, деревообробної, харчової промисловості) та імпортозамінної (для легкої промисловості, машинобудування, виробництва транспортних засобів) моделей з обов'язковим підвищенням рівня інноваційності та технологічності усіх галузей національного господарства. Ці напрямки разом із активізацією участі України у регіональних інтеграційних процесах мають стати стратегічними зовнішньоторговельними пріоритетами розвитку національної економіки. В рамках інтеграційної стратегії розроблено процесну модель визначення стратегічних інтеграційних пріоритетів у галузі зовнішньої торгівлі, засновану на принципах селективності, превентивності, рівноправності та побудовану з використанням системи індикаторів оцінки наслідків інтегрування ("сусідство", компліментарність, "економічна відстань", зв'язаність і симетричність торгівлі) з метою визначення та діагностики інтеграційних пріоритетів України з урахуванням зовнішньоторговельної детермінанти розвитку національної економіки

7. На основі дослідження тенденцій у зовнішній торгівлі України, її інституційному забезпеченні та з урахуванням сучасних рис світогосподарського розвитку розроблено концепцію управління зовнішньоторговельним потенціалом, метою якої є підвищення ефективності зовнішньої торгівлі та удосконалення механізму її регулювання. Ця концепція враховує макроекономічні, інституційні та світогосподарські передумови формування та використання зовнішньоторговельного потенціалу, а також закономірності процесу управління цим потенціалом та ґрунтується на принципах наукової обґрунтованості, стратегічності, системності та послідовності інституційних заходів, діалектичному взаємозв'язку статичної та динамічної компонент зовнішньоторговельного потенціалу, активізації використання ресурсів, раціональності та збалансованості управління складовими зовнішньоторговельного потенціалу.

8. З метою удосконалення зовнішньої торгівлі як детермінанти розвитку національної економіки розроблено матрицю заходів щодо підвищення ефективності зовнішньої торгівлі, яка ґрунтується на удосконаленні експортних та імпортних потоків за такими напрямами, як структурний (удосконалення географічної та товарної структури експорту та імпорту), фінансовий (фінансове сприяння розвитку експортних та імпортозамінних виробництв), інноваційний (підвищення технологічності та інноваційності експортного та імпортозамінного виробництва), інституційний (удосконалення системи державного регулювання зовнішньої торгівлі, розвиток ринкової інфраструктури) та інтеграційний (активізація інтеграційної співпраці за векторами інтегрування).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у провідних наукових фахових виданнях

1. Матвєєва В.Ю. Динаміка системи митно-тарифного регулювання в Україні / Л.М. Самосьонок, В.Ю. Матвєєва // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечений иностранных инвестиций : региональный аспект : сб. науч. тр. - Донецк : ДонНУ, 2005. - Ч. 3. - С. 812?818.

Особистий внесок здобувача: запропоновано періодизацію розвитку системи митно-тарифного регулювання в Україні, проаналізовано фіскальне значення мита в умовах трансформаційної економіки. 0,2 д.а.

2. Матвєєва В.Ю. Україна і СОТ: порівняльний аналіз митно-тарифного захисту / В.Ю. Матвєєва // Вісник ДонДУЕТ. Сер.: Економічні науки. - Донецьк : ДонДУЕТ, 2005. - № 4 (28). - С. 44?55.

3. Матвєєва В.Ю. Сучасні тенденції експорту зернових культур з України / В.Ю. Матвєєва // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. - Донецьк : ДонДУЕТ, 2005. - Вип. 20. - С. 311-317.

4. Матвєєва В.Ю. Роль країн ЄЕП у зовнішній торгівлі України / В.Ю. Матвєєва // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : ДНУ, "Наука і освіта", 2006. - Вип. 218, т. ІІІ. ? С. 762?768.

5. Матвєєва В.Ю. Проблеми і перспективи застосування тарифних квот в Україні / В.Ю. Матвєєва // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. - Донецьк : ДонДУЕТ, 2005. - Вип. 20, т. 1. - С. 98?105.

6. Матвєєва В.Ю. "Spaghetti Bowl" по-українськи / В.Ю. Матвєєва // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія "Міжнародні відносини". - Луцьк : РВВ "Вежа" Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - № 7. - С. 187-191.

7. Матвєєва В.Ю. Деякі аспекти зовнішньої торгівлі України в контексті євроінтеграції / В.Ю. Матвєєва // Журнал європейської економіки. - Тернопіль : ТНЕУ, 2007. - Том 6, № 3. - С. 227?242.

8. Матвєєва В.Ю. Динаміка товарної структури експорту у контексті інтеграції України до глобальної економічної системи / В.Ю. Матвєєва // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. - Донецьк : ДонДУЕТ, 2008. - Вип. 25, т. 1. - С. 329-336.

9. Матвєєва В.Ю. Порівняльний аналіз ефективності торговельної співпраці України в межах регіональних інтеграційних угод / В.Ю. Матвєєва // Вісник ДонНУЕТ. Сер.: Економічні науки. - Донецьк : ДонНУЕТ, 2008. - № 3(39). - С. 95-106.

10. Матвєєва В.Ю. Зовнішньоторговельна детермінанта інтеграції України до системи світового господарства / В.Ю. Матвєєва // Вісник КНТЕУ. - Київ : КНТЕУ, 2008. - № 2. - С. 24-31.

11. Матвєєва В.Ю. Проблема визначення стратегічних пріоритетів інтеграції та євроінтеграція України / В.Ю. Матвєєва // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. - Дніпропетровськ : ДНУ, "Наука і освіта", 2009. - Вип. 250, т. ІХ. ? С. 2317?2325.

12. Матвєєва В.Ю. Зовнішньоторговельний потенціал національної економіки: теорія, методологія, управління / В.Ю. Матвєєва // Вісник ДонНУЕТ. Сер.: Економічні науки. - Донецьк : ДонНУЕТ, 2010. - № 3(47). - С. 52-63.

13. Матвєєва В.Ю. Оцінка впливу зовнішньоторговельного чинника на економічне зростання: технологічний аспект / В.Ю. Матвєєва // Економічний простір : зб. наук. пр. - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2010. - Т. 39. - С. 78-84.

14. Матвєєва В.Ю. Удосконалення зовнішньої торгівлі в контексті розвитку національної економіки / В.Ю. Матвєєва / Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. - Дніпропетровськ : ДНУ, "Наука і освіта", 2010. - Вип. 262, т. VІ. ? С. 1497-1505.

Опубліковано за матеріалами конференцій основні тези доповідей:

15. Матвєєва В.Ю. Захист металургійних підприємств від демпінгового імпорту / В.Ю. Матвєєва // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених ["Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України"], (Дніпропетровський національний університет, 19-20 квітня 2006 р.). - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - Т. 6. - С. 57?59.

16. Матвєєва В.Ю. Інтеграція України до світового ринку текстилю / В.Ю. Матвєєва // Матеріали П'ятої Міжнародної наук.-практ. конф. ["Динаміка наукових досліджень - 2006"], (Дніпропетровськ, 17-28 липня 2006 р.). ? Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - Т. 1.- С. 12?15.

17. Матвєєва В.Ю. Місце економічної інтеграції в процесі інтернаціоналізації господарського життя / В.Ю. Матвєєва // Матеріали Третьої Міжнародної наук.-практ. конф. ["Науковий потенціал світу - 2006"], (Дніпропетровськ, 18-29 вересня 2006 р.).- Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - Т. 7.- С. 7-9.

18. Матвеева В.Ю. Регионализм и мультилатерализм в современном мире / В.Ю. Матвеева // Материалы Третьей Всероссийской науч.-практ. конф. ["Пути формирования эффективной социально-экономической модели трансформирующейся России"], (Пенза, январь 2007 г.). - Пенза : АНОО "Приволжский Дом знаний", 2007. - С. 86-88.

19. Матвеева В.Ю. Украинский опыт многовекторной экономической интеграции [Електронний ресурс] / В.Ю. Матвеева // Материалы Международной наук.-практ. конф. ["Современные проблемы экономики, управления и юриспруденции"], (Мурманский государственный технический университет, 27 февраля - 04 марта 2007 г.). - Мурманск : МГТУ, 2007. - С. 401?404. - 1 опт. компакт-диск (CD-ROM). - Систем. требования : РС не ниже класса Pentium I , 32 Mb RAM ; свободное место на HDD 16 Mb ; Windows 9x, 2000, XP ; дисковод CD-ROM 2-х и выше. - Назва з титул. екрану.

20. Матвєєва В.Ю. Внутрішньогалузева компонента зовнішньої торгівлі України / В.Ю. Матвєєва // Матеріали Міжнародної наук-практ. конф. ["Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте '2007"], (Одеський національний морський університет, 1-15 червня 2007 г.). - Одеса : Чорноморець, 2007. - Т. 4.- С. 55?57.

21. Матвєєва В.Ю. Митне регулювання експорту в Україні / В.Ю. Матвєєва // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наук.-практ. конф. ["Актуальні проблеми сучасної науки"], (Київ, 22-24 жовтня 2007 р.). - Київ : Меганом, 2007. - Ч. 1. - С. 46?47.

22. Матвєєва В. Євроінтеграційні здобутки України у галузі зовнішньої торгівлі / В.Ю. Матвєєва // Матеріали П'ятої ювілейної Міжнародної наук.-практ. конф. молодих вчених ["Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації"], (Тернопільский національний економічний університет, 21-23 лютого 2008 р.). - Тернопіль : Економічна думка, 2008. - Ч. 1.- С. 59?61.

23. Матвеева В.Ю. Украино-российская торговля в контексте разновекторной интеграции / В.Ю. Матвеева // Материалы Десятой Международной науч.-практ. конф. ["Экономика, экология и общество России в 21-м столетии"], (Санкт-Петербургский государственный политехнический университет, 20-22 мая 2008 г.). - СПб. : Изд-во Политехн. ун-та, 2008. - Ч. 1.- С. 24-25.

24. Матвєєва В.Ю. Митно-тарифний аспект євроінтеграції України / В.Ю. Матвєєва // Матеріали П'ятої Міжнародної наук.-практ. конф. ["Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах"], (Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 16-17 жовтня 2008 р.). - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - С. 52?56.

25. Матвєєва В.Ю. Зовнішня торгівля як детермінанта інтеграції національної економіки до світового господарства / В.Ю. Матвєєва // Матеріали Дев'ятої Міжнародної наук.-практ. конф. ["Теорія і практика сучасної економіки"], (Черкаський державний технологічний університет, вересень 2008 р.). - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - С. 92-95.

26. Матвєєва В. Роль та місце країн ЄС у зовнішній торгівлі України / В.Ю. Матвєєва // Матеріали Шостої Міжнародної наук.-практ. конф. молодих вчених ["Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації"], Тернопільский національний економічний університет, 26?27 лютого 2009 р.). - Тернопіль : Економічна думка, 2009. - Ч. 1.- С. 78?80.

Анотація

Матвєєва В.Ю. Зовнішньоторговельна детермінанта розвитку національної економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством. - Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк, 2010.

Дисертація присвячена актуальним питанням теоретичних і практичних аспектів дослідження зовнішньоторговельної детермінанти розвитку національної економіки. Розроблено науково-методичні основи формування та використання зовнішньоторговельного потенціалу національної економіки, на підставі чого запропоновано концепцію управління зовнішньоторговельним потенціалом. Аналіз тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі України та її митно-тарифного регулювання дозволив розробити періодизацію розвитку зовнішньоторговельної детермінанти. Запропоновано систему показників для оцінки ефективності зовнішньоторговельної співпраці. Змодельовано вплив структуроутворюючого чинника зовнішньої торгівлі на економічне зростання. При визначенні стратегічних зовнішньоторговельних пріоритетів сформовано процесну модель регіональної інтеграції на основі принципів селективності, превентивності та рівноправності. З метою удосконалення зовнішньоторговельної детермінанти розвитку національної економіки розроблено матрицю заходів щодо підвищення ефективності зовнішньої торгівлі за експортним та імпортним потоками та за структурним, фінансовим, інноваційним, інституційним та інтеграційним напрямами.