Підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах членства України в СОТ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний аграрний університет

УДК 338.45:637.1:339.923

Підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах членства України в СОТ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Черевко Денис Георгійович

Львів 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Березівський Петро Степанович,

Львівський національний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту організацій

ім. проф. Є. Храпливого,

декан економічного факультету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Школьний Олександр Олексійович,

Уманський національний університет садівництва,

завідувач кафедри менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності;

кандидат економічних наук

Хворост Тетяна В'ячеславівна,

Сумський національний аграрний університет,

в.о. доцента кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Захист відбудеться 21 грудня 2010 р. о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий 19 листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.Б. Яців

молокопереробний конкурентоспроможність агропромисловий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема конкурентоспроможності в аграрному секторі економіки є високоактуальною, що пов'язано із важливістю вирішення питань забезпечення продовольчої безпеки кожної країни в сенсі покращення здоров'я людей шляхом підвищення економічної ефективності виробництва продукції. Пов'язане із вступом України до СОТ загострення конкурентної боротьби між вітчизняними і зарубіжними виробниками на внутрішньому та зовнішньому ринках сільськогосподарської продукції і продукції харчування надзвичайно підвищує ступінь актуальності дослідження проблеми забезпечення економічної стійкості українських сільськогосподарських підприємств, тобто їх здатності тривалий час протистояти впливу оточуючого середовища. В першу чергу це стосується виробництва молока як одного із найбільш потрібних для нормального функціонування людського організму продуктів. Відповідно, особливо гострою в соціальному й економічному плані може виявитись проблема конкурентоспроможності для переробних підприємств АПК, особливо - молокопереробних, оскільки виникнення труднощів у забезпеченні населення їх продукцією відчувається моментально внаслідок її високої споживчої цінності й потенційної її доступності. Це обумовлює формування високого рівня актуальності дослідження різних аспектів конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в Україні.

Проблемами конкуренції та конкурентоспроможності як економічних явищ займались ще А. Сміт та Д. Рікардо. Значний внесок у розвиток теорії конкуренції у свій час внесли американські та західноєвропейські наукові центри П. Друкера, А. Гутмана, К. Макконнелла, Дж.С. Мілля, М. Портера, Ф. Хайека, П. Хайне, Й. Шумпетера та ін. Безпосередньо проблемами якості продукції в контексті її конкурентоспроможності займаються М. Боженко, Б. Дубовиков, М. Житеров, А. Кулик, Ю. Тавер, О. Царенко, С. Шевельова та ін. Проблемі конкурентоспроможності приділяють значну увагу такі вчені-економісти як В. Андрійчук, П. Березівський, П. Гайдуцький, Р. Глібов, Ю. Губені, О.Драган, С. Кваша, М. Малік, В. Месель-Веселяк, О. Нужна, Б. Пасхавер, П. Саблук, Р. Фатхутдинов, О. Школьний, Д. Юданов та ін. Серед молодих науковців-економістів, що досліджують окремі моменти конкуренто-спроможності підприємств та їх продукції, варто звернути увагу на таких як С. Аблязова, Г. Антонюк, Н. Дмитренко, А. Желєзняк, О. Литвинова, Р. Лупак, А. Ніколаєва, Р. Олексенко, Н. Ольховська, О. Прус, Т. Хворост, І. Цимбалюк та низку інших. Проте, динамічна зміна умов господарювання за членства України в СОТ вимагає поглиблення й розширення досліджень оптимізації економічної поведінки підприємств молокопродуктового підкомплексу з метою підвищення рівня їх конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках в силу її тісної залежності від стану зовнішнього середовища та умов функціонування підприємств-виробників продукції - відповідно до їх змін вимагає вдосконалення теорія конкуренції і конкурентної боротьби як реакції на зміни економічного середовища розвитку підприємництва, а також потребують оновлення і розвитку практичні рекомендації щодо підвищення рівня конкурентоспроможності та шляхи їх реалізації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі представлено результати досліджень, виконаних автором, які є складовою частиною комплексної теми наукових досліджень економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2006-2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер держреєстрації 0106U002073). У рамках даної теми автором досліджено теоретичні засади, рівень, чинники та обґрунтовано можливі шляхи підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах членства України в СОТ.

Метою даного дослідження є розробка шляхів підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств для максимального задоволення потреб населення у високобілковій та доступній і екологічно безпечній харчовій молочній продукції в умовах членства України у СОТ. Для досягнення цієї мети в ході дослідження вирішено низку конкретних завдань:

Ш вивчення сутності конкурентоспроможності та з'ясування об'єктивної необхідності її підвищення;

Ш формування структурної характеристики конкурентних переваг та встановлення особливостей їх формування в агропромисловій сфері;

Ш обґрунтування методики визначення та дослідження рівня конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах членства України у СОТ;

Ш оцінка сучасного стану молокопереробної промисловості та її сировинної зони;

Ш оцінка процесу формування конкурентоспроможності молокопереробних підприємств;

Ш аналіз економічного стану кон'юнктури та рівня якості молокопродукції;

Ш визначення і класифікація особливостей формування конкуренто-спроможності молокопереробних підприємств в умовах членства України в СОТ;

Ш обґрунтування основних напрямів розвитку системи державної підтримки підвищення рівня конкурентоспроможності молокопереробних підприємств;

Ш обґрунтування основних елементів системи управління якістю продукції молокопереробних підприємств, напрямів активізації дії чинників рівня конкурентоспроможності та раціоналізації системи заготівлі сировини.

Об'єктом проведеного дослідження є процеси формування конкурентного середовища та рівня конкурентоспроможності молоко-переробних підприємств Львівської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств.

Методика дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ і теоретичних засад, викладених у працях вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем конкурентоспроможності. У дослідженні застосовувались такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний (вивчення способів оцінки конкурентоспроможності стосовно окремих найтиповіших об'єктів дослідження); порівняння (порівняння рівня конкурентоспроможності молокопереробних підприємств Львівської області при сталості одних чинників та зміні інших); економіко-математичні методи (визначення впливу окремих чинників на рівень конкурентоспроможності молокопереробних підприємств регіону та моделювання активізації їх дії на формування цієї конкурентоспроможності); анкетного обстеження підприємств (з метою одержання додаткових даних щодо сучасного стану молоко-переробних підприємств Львівської області).

Інформаційною базою дослідження є відповідні законодавчі та нормативно-правові акти України, праці вітчизняних і зарубіжних авторів, офіційні інформаційні джерела. Використані аналітичні та статистичні матеріали Міжнародної молочної конфедерації, Держкомстату України, дані молокопереробних підприємств, результати власних спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів, які виносяться на захист, полягає в тому, що в ході проведеного дослідження на основі широкого і всебічного аналізу:

вперше:

Ш здійснено класифікацію особливостей формування конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, яка, на відміну від існуючих, включає групу особливостей, що формуються, в залежності від ступеня впливу членства України в СОТ;

Ш обґрунтовано наявність причинно-наслідкового зв'язку між рівнем внутрішньої фінансово-економічної стійкості підприємства, його фінансово-економічним станом і рівнем його конкурентоспроможності та визначено місце конкурентоспроможності підприємства в системі характеристик його економічного стану;

удосконалено:

Ш методику дослідження сутності конкурентоспроможності молокопереробного підприємства за рахунок сформованої логічної послідовності здійснення цього дослідження з використанням розробленої схеми аналізу впливу динамічної структури елементів економічного середовища на конкурентоспроможність молокопереробних підприємств;

Ш методику дослідження рівня конкурентоспроможності молокопереробних підприємств у частині її доповнення обґрунтованими на основі аналізу наукових теорій формування конкурентних переваг ключових чинників, що визначають конкурентну позицію молокопереробного підприємства, а також логічною схемою етапності проведення цього дослідження;

Ш методику визначення рівня конкурентоспроможності молокопереробних підприємств шляхом її формування на основі врахування дії чинників на формування конкурентних переваг таких підприємств та визначення рівня фінансово-економічного стану підприємства; рівня ефективності господарювання; частки підприємства на ринку аналогічної продукції; коефіцієнту присутності продукції підприємства в мережі торгівлі;

дістали подальшого розвитку:

Ш зміст поняття конкурентоспроможності підприємства у ієрархії понять конкурентоспроможності на різних рівнях у напрямку розуміння його як економічної категорії, що виражає економічні відносини між підприємствами з приводу їх здатності до стабільного позиціонування себе на ринку відповідної продукції завдяки конкурентним перевагам по відношенню до своїх конкурентів. При цьому, рівень конкурентоспроможності кожного конкретного підприємства трактується як дискретна характеристика цієї якості підприємства на кожний конкретний момент часу його функціонування;

Ш організаційно-виробничі та економічні підходи до розвитку і зміцнення сировинної бази молокопереробних підприємств шляхом її оптимізації з метою підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств;

Ш напрямки державної політики формування умов для підвищення конкурентоспроможності продукції молокопереробних підприємств на зовнішніх ринках, що ґрунтуються на використанні позитивного зарубіжного досвіду в цій сфері;

Ш методичні підходи до здійснення класифікації чинників, що формують рівень конкурентоспроможності підприємства в частині виділення таких її чинників та їх груп як: якість і ефективність функціонування сировинної зони; якість сировини для виробництва кінцевої продукції молокопереробних підприємств; якість і ефективність функціонування торгівельної мережі; рівень адекватності реальності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі аграрної сфери економіки між виробниками сировини, виробниками молочної продукції, підприємствами торгівлі; умови оподаткування та кредитування; умови страхування та якість і ефективність функціонування страхової системи;

Ш підходи до обґрунтування шляхів підвищення рівня конкуренто-спроможності молокопереробних підприємств на основні використання розробленої схеми основних чинників забезпечення зовнішньої конкурентоспроможності цих підприємств та моделі управління якістю, спрямованої на створення нових продуктів у молокопереробних підприємствах, і моделі створення продукту та управління його якістю з допомогою стратегії;

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі наукового дослідження наукові результати, висновки і пропозиції є дієвим інструментом для визначення пріоритетних напрямів прийняття управлінських рішень щодо підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств Львівської області. Окремі науково-методичні розробки автора використовуються: Львівською обласною державною адміністрацією - рекомендації з підвищення рівня конкурентоспроможності молокопереробних підприємств на основні розвитку процесів кооперації та інтеграції і формування ринкової інфраструктури та системи інституційного забезпечення (довідка №5/13-409/0/2-10-3-17 від 28.01.2010 р.); управлінням агропромислового розвитку Сокальської райдержадміністрації Львівської області - рекомендації щодо вдосконалення системи договірних відносин та взаєморозрахунків при оптимізації взаємовідносин у регіональному молокопродуктовому підкомплексі (довідка № 176/02-25 від 18.03.2010 р.); ЗАТ “Галичина” Радехівського району Львівської області - рекомендації щодо використання чинників формування конкурентних переваг та рівня конкурентоспроможності підприємства і методика здійснення його послідовного аналізу, економіко-математичні моделі задач оптимізації параметрів основних чинників рівня конкурентоспроможності та результати їх апробації на підприємстві (довідка № 39 від 04.03.2010 р.).

Результати наукових розробок автора використовуються в навчальному процесі Львівського національного аграрного університету (довідка № 01-28-02 від 16.07.2010 р.) під час проведення занять з курсів “Мікроекономіка”, “Інноваційний менеджмент”, “Управління якістю продукції”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми розуміння суті і значення та шляхів підвищення конкуренто-спроможності молокопереробних підприємств, сформований на основі опрацювання теоретичної та фактичної інформації і власних спостережень. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок здобувача в наукових працях, які опубліковані у співавторстві, вказаний окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ідеї і положення, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень викладені у звітах кафедри менеджменту організацій ім. проф. Є. Храпливого Львівського національного аграрного університету, доповідалися на звітних науково-практичних конференціях ЛНАУ та на міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнар. наук. конф. молодих вчених (м. Біла Церква, 2008 р.); на Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (м. Умань, 2008 р.); на Міжнар. форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2008 р.); Міжнар. наук.-практ. конф. до 75-річчя з дня народження д.е.н., проф. Рабштини В.М. “Формування конкурентоспроможності підприємств АПК” (Полтава, 2008 р.); Міжн. наук.-практ. форум “Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективності використання матеріально-технічної бази АПК”, 17-18 вересня 2008 р. - (Львів, 2008 р.); V Міжнар. наук.-практ. конф. “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні (м. Львів, 2009 р.); Міжн. наук.-практ. форум “Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу”, 23-25 вересня 2009 р. - (м. Львів, 2009).

Публікації. Результати проведених дисертаційних досліджень опубліковані у 17 працях, а саме: у 6 наукових статтях у фахових виданнях, у 7 тезах міжнародних наукових конференцій та у 4 закордонних виданнях. Загальний обсяг - 6,39 друк. арк., з них особисто автора - 4,22 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 207 сторінок, з них 170 сторінок займає основний текст, список використаних джерел із 207 найменувань - 20 сторінок, додатки - 12 сторінок, довідки про впровадження результатів дослідження - 4 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі представлено актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів та їх апробацію і публікації

У першому розділі дисертації - “Теоретичні та методичні основи дослідження конкурентоспроможності молокопереробних підприємств” - представлено результати дослідження поняття і змісту конкуренто-спроможності підприємства в системі характеристик його економічного стану, галузевих особливостей формування її рівня в умовах членства України у СОТ, сформовано методику дослідження та методику визначення цього рівня в системі чинників, що його формують.

Історія формування змісту поняття конкурентоспроможності підприємства обумовлює логіку його розглядання в процесі наукового дослідження: “конкуренція - конкурентна боротьба - конкурентні переваги - конкуренто-спроможність підприємства”. На рівні підприємства конкурентоспроможність є підстави окреслити як його здатність конкурувати із подібними підприємствами, тобто вигідно і тривалий час позиціонувати себе на ринку аналогічної продукції та досягати своїх цілей, використовуючи свої конкурентні переваги. Рівень конкурентоспроможності аграрного підприємства у вирішальній мірі визначається співвідношенням рівня міцності його економічного стану (“запасу міцності”) з потужністю впливу зміни зовнішніх умов його функціонування і є важливою характеристикою і чинником цього економічного стану (рис. 1).

На підставі аналізу змісту різних підходів до визначення суті конкурентоспроможності підприємства можна сформувати власне її розуміння як економічної категорії, що виражає економічні відносини між підприємствами з приводу їх здатності до стабільного позиціонування себе на ринку відповідної продукції завдяки конкурентним перевагам по відношенню до своїх конкурентів. А рівень конкурентоспроможності кожного конкретного підприємства є дискретною характеристикою цієї якості підприємства на кожний конкретний момент часу його функціонування.

Рис. 1 Місце конкурентоспроможності підприємства в системі характеристик його економічного стану

В основі класифікації особливостей формування конкурентоспроможності молокопереробних підприємств лежать певні критерії, основними з яких є: стосунок до цих підприємств діючих на їх конкурентоспроможність чинників, згідно якого ці особливості, за розробленою в роботі схемою, є внутрішні (специфіка технології та розміри підприємства, специфіка продукції, її зберігання і транспортування, специфіка формування якості продукції, специфіка якості персоналу) та зовнішні (рівень доходів населення, залежність від сировинної бази, її структури та інфраструктури, кількість конкурентів та рівень гостроти конкурентної боротьби, рівень формування конкуренто-спроможності); ступінь впливу факту членства України у СОТ на цю конкурентоспроможність, за яким їх можна розділити на такі, що впливають (рівень розвитку економіки підприємств підкомплексу, рівень розвитку кооперації та інтеграції, рівень захищеності внутрішнього ринку, рівень державної підтримки), та на такі, що не впливають на формування конкурентоспроможності цих підприємств (організаційно-правові форми та форми власності).

Виходячи із ступеня адекватності реальності розуміння суті процесів формування цієї конкурентоспроможності та можливостей конкретного підприємства регулювати їх з метою соціально і економічно доцільного підвищення її рівня, основними методично виправданими етапами проведення дослідження конкурентоспроможності молокопереробного підприємства визначено: підготовчо-інформаційний, безпосередньо-аналітичний, узагальнююче-звідний.

Визначення рівня конкурентоспроможності молокопереробного підприємства на основі розрахунку якогось конкретного інтегрального індексу чи показника не представляється можливим і доцільним в силу або необ'єктивності такої оцінки, або трудомісткості розрахунків.

Тому визначати рівень конкурентоспроможності молокопереробного підприємства доцільно через визначення його конкурентних переваг як чинників цієї конкурентоспроможності. У числі основних показників рівня конкуренто-спроможності молокопереробного підприємства доцільно використати відомі показники, що характеризують: рівень фінансово-економічного стану (коефіцієнти ліквідності тощо); рівень ефективності господарювання (рівень рентабельності тощо); частка підприємства на ринку аналогічної продукції; коефіцієнт присутності продукції підприємства (частка кількості торгових точок, у яких виявлено продукцію підприємства, у загальній їх кількості).

У другому розділі дисертації - “Оцінка рівня конкурентоспроможності молокопереробних підприємств” - представлено результати дослідження динаміки формування сировинної бази молокопереробних підприємств, дано оцінку формування рівня їх конкурентоспроможності та виявлено і систематизовано чинники, що його формують.

Рівень конкурентоспроможності молокопереробних підприємств у вирішальній мірі залежить від рівня конкурентоспроможності їх продукції, який, у свою чергу, залежить від якості сировини та структури сировинної зони. Результати проведених розрахунків засвідчують наявність тенденції до зменшення поголів'я корів у сільському господарстві - за 1999-2009 рр. воно зменшилось у три рази, що супроводжується зменшенням питомої ваги поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах у загальній їх кількості. Середній річний надій на корову у Львівській області за досліджуваний період зріс на 43 %, в т.ч. у сільськогосподарських підприємствах - на 2 % зменшився, а в господарствах населення - на 70% зріс. З розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь виробництво молока в цілому зменшилось на 28%, а у сільськогосподарських підприємствах - на 6%, що засвідчує зменшення масштабів виробництва сільськогосподарських підприємств регіону в цілому. При цьому частка сільськогосподарських підприємств у виробництві молока зменшилась в два рази, зберігаючи у 2006-2009 рр. відносну стабільність на рівні 3-3,5%. Основними районами виробництва молока у Львівській області є Сокальський, Бродівський, Дрогобицький та Радехівський, де виробляється 64,2% молока від валового його надою в області.

Така ситуація створює певні труднощі у здійсненні молокопереробними підприємствами своєї економічної діяльності в плані забезпечення їх сировиною високої якості. Тому молокопереробні підприємства регіону змушені завозити значну кількість молока від сільськогосподарських виробників з інших регіонів, а також здійснювати значні затрати на формування системи заготівлі молока від господарств населення. При цьому, сільськогосподарські підприємства на даний час практично все вироблене молоко реалізують виключно переробним підприємствам. А господарства населення регіону на переробні підприємства продають лише 19% виробленої ними продукції. Тобто, сировинна база молокопереробних підприємств Львівської області на 35% сформована за рахунок сільськогосподарських підприємств, однак більшу частину молока, що поставляється на молокопереробні підприємства області за рахунок сільськогосподарських підприємств, ці молокопереробні підприємства змушені завозити з інших регіонів країни. У структурі молока, що поставляється молокопереробним підприємствам в розрізі районів, сільськогосподарські підприємства займають від 9% у Жидачівському районі до 43% у Сокальському та 60% у Дрогобицькому районі.

Як наслідок такої ситуації у секторі виробництва молока і в результаті гострої конкурентної боротьби кількість молокопереробних підприємств у Львівській області тільки за 2007-2008 рр. зменшилась з 33 до 19.

За 1990-2009 рр. у Львівській області зросло лише виробництво кисломолочних продуктів, йогуртів, свіжого сиру та питного молока, а по решті продукції мають місце досить виражені тенденції до зниження обсягів виробництва. Найкращий фінансово-економічний стан серед проаналізованих молокопереробних підприємств Львівської області має ЗАТ “Галичина”, яке є і найбільш конкурентоспроможним молокопереробним підприємством регіону. ЗАТ “Галичина” випускає свою продукцію під торговими марками “Галичина”(національна ТМ кисломолочної групи), “Молочар”, “Дві корівки” (західноукраїнська ТМ кисломолочної групи), “Чабани” (сири натурального копчення). Частка ЗАТ “Галичина” на ринку молокопродуктів України оцінюється в межах 12 %, на теренах західної України на нього припадає 43 % обсягу реалізації йогуртів. Підприємство заготовляє приблизно 360 т молока за добу.

Сировинна політика ЗАТ “Галичина” передбачає активну роботу з основними постачальниками продукції (на 2008 рік у розвиток сировинної бази вкладено 25 млн. грн.), і складається з трьох напрямків:

- сертифіковане дрібнотоварне виробництво. ЗАТ “Галичина” обладнало понад 1200 пунктів збору молока холодильниками місткістю від 400 до 800 л. та 2 колекторних пункти на 80 т молока кожний для забезпечення необхідної якості сировини. Для населення введена система дотацій, яка передбачає систему націнок на молоко в залежності від кількості голів молочної великої рогатої худоби на подвір'ї. Створена відповідна інформаційна система для підтримки ефективності заготівлі сировини та її якості;

- підтримка сільськогосподарських підприємств. Цей напрямок передбачає співпрацю з сільськогосподарськими господарствами та організаціями, зокрема, ЗАТ “Галичина” кредитує їх для нарощування поголів'я худоби;

- розвиток власної сировинної бази. Цей напрямок на сьогоднішній день є найменш розвиненим через необхідність значних інвестицій (щоб забезпечити в структурі постачання хоча б 15% власної сировини потрібно вкласти близько 15 млн. дол. США).

Високу конкурентну позицію ЗАТ “Галичина” в регіоні засвідчують також результати проведеного обстеження супермаркетів м. Львова (“Арсен”, “Рукавичка”, “Вопак”, “Барвінок”, “Фуршет”, “Сільпо”, “МЕТРО”) з метою розрахунку коефіцієнту присутності молокопродуктів різних виробників на полицях цих магазинів. Незважаючи на технічні труднощі, пов'язані із нерозумінням менеджерами та охороною супермаркетів суті і значення даних досліджень, їх результати є цікавими в сенсі одержання додаткової інформації, яка в певній мірі також характеризує конкурентоспроможність виробників молочної продукції (табл. 1).

Таблиця 1 Дистрибуція молочної продукції всіх категорій основних виробників

Назва виробника	Коефіцієнт присутності молочної продукції
СП “АТТИС-Т” ВАТ “Балтійське МКК дитячих продуктів”	30,9
ВАТ “Галактон”	34,7
ТзОВ “Люстдорф”	34,2
ТзОВ “Rainford”	25,9
ЗАТ “Тернопільський молокозавод”	28,8
ВАТ “Ковельмолоко”	32,4
Мілкіленд-Україна	38,6
ЗАТ “Галичина”	38,9
Вімм-Білль-Дан	37,8
Лактаніс	35,7
DANONE	46,4
NESTLE	29,3
AГРО	21,6
Премія	18,5

Окреслюючи основні проблеми у розвитку свого бізнесу, менеджери молокопереробних підприємств у 87% випадків в якості головної з них відзначають низьку якість сировини, у 68% - її нестачу. Опитані 56% підприємств як на одну із головних проблем у їх розвитку вказують на застаріле технологічне обладнання і, відповідно, технологію виробництва продукції. Лише 31% респондентів одну із проблем розвитку вбачають у зростанні конкуренції на ринку аналогічної продукції з боку закордонних фірм, а 37% бачать її у напруженні конкурентної боротьби із місцевими виробниками. На невідповідність продукції стандартам вказали лише менеджери 44% анкетованих підприємств, а на коливання курсу валюти - лише 6%.

Оцінюючи основні слабкі сторони своїх підприємств як відповідні недоліки, респонденти акцентували увагу на: застарілому обладнанні - 87 %; застарілих технологіях - 68%; віддаленості від ринків збуту - 50%; вузькому асортименті продукції - 44%; низькому рівні рентабельності - 37%; малих масштабах виробництва - 31%; низькій кваліфікації працівників - 12%. Серед основних загроз для дальшого розвитку молокопереробних підприємств вони назвали в першу чергу скорочення поголів'я тварин в підприємствах, що займаються молочним скотарством, та в господарствах населення - 87% опитаних. Вагоме місце серед одержаних відповідей займає незадовільна політика держави щодо підтримки молокопереробному секторі - 75% та незадовільна політика банків з його обслуговування (або взагалі її відсутність) - 69%. Дещо менше, але все ж вагоме значення в цьому плані має ріст конкуренції з боку вітчизняних фірм, що відзначили 37% респондентів. Четверта частина опитаних вважають однією із основних загроз надто високі податки. Серед менеджерів анкетованих підприємств найбільш конкурентоздатним видом продукції найчастіше вважаються масло і кефір - 31%, йогурт, сметана, біопродукти - 25%, молоко, спреди, морозиво - 19%.

Обсяг експортної діяльності досліджуваних молокопереробних підприємств є надзвичайно обмежений. В якості найбільш важливих бар'єрів на шляху до закордонного ринку відзначаються низька якість сировини (94% респондентів) та роздрібненість сировинної бази (94%), а також високі вимоги до якості продукції (94%). На складність адміністраційних процедур і високий фінансовий ризик вказало 87% підприємств, на відсутність належної державної підтримки - 81%, на непередбачувані коливання курсів валют і нестачу потрібної інформації та високими цінами на сировину - 50%.

Одержані результати проведеного анкетування молокопереробних підприємств дають можливість утворити загальну картину стану цих підприємств у існуючому конкурентному середовищі та сформувати основні результати відповідного SWOT-аналізу у вигляді міцних і слабких сторін підприємств регіону та шансів і загроз для їх розвитку (табл. 2).

Таблиця 2 Результати SWOT-аналізу молокопереробних підприємств Львівської області

Міцні сторони	Слабкі сторони
підвищення рентабельності; ріст ціни збуту; підвищення рівня якості продукції; зниження рівня поверненості продукції; ріст виробничих потужностей; інсталяція нових технологічних ліній;	низька якість сировини; нестача сировини; застаріле технологічне обладнання; застаріла технологія; невідповідність продукції стандартам; зависокі ціни на сировину; низька кваліфікація працівників; нестача інформації; високий фінансовий ризик;
Шанси	Загрози
осучаснення технології та технічного устаткування; ріст державної підтримки галузі; розвиток конкурентних переваг вітчизняної продукції; промоція споживання молока та молокопродуктів на вітчизняному споживчому ринку; промоція вітчизняних молокопродуктів за кордоном;	зростання конкуренції з боку вітчизняних та закордонних фірм; коливання курсу валюти; відсутність державної підтримки; складність адміністраційних процедур; політика охорони зовнішніх ринків; низький рівень доходів населення; високі вимоги до рівня якості продукції; конкурентні переваги імпортної продукції;

На основі проведеного дослідження в дисертації передбачено перспективи концентрації виробництва окремих видів молочної продукції у Львівській області на найбільш конкурентоспроможних із місцевих підприємств.

У третьому розділі дисертації - “Основні шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності молокопереробних підприємств” - обґрунтовано можливості удосконалення умов формування експортного потенціалу молокопереробних підприємств, представлено результати економіко-математичного моделювання активізації дії чинників формування рівня конкурентоспроможності підприємства, а також обґрунтовано умови, необхідні для удосконалення системи управління якістю продукції молокопереробних підприємств та її впровадження в практику їх господарювання.

Основні чинники забезпечення зовнішньої конкурентоспроможності та ступеня реалізації експортного потенціалу молокопереробних підприємств у дисертації класифіковано на внутрішні (конкурентоздатність продукції; рівень інноваційності, ефективності та ступінь використання наявних у підприємства ресурсів) і зовнішні (ступінь сприяння політики держави, рівень гостроти конкуренції на відповідному зовнішньому ринку). Особливо проблематичним є забезпечення стійких конкурентоспроможних позицій на зовнішньому ринку вітчизняних молокопереробних підприємств, оскільки в цьому секторі особливо входять у ринкову гру такі чинники як співвідношення ціни і якості продукції, її екологічності і безпечності для здоров'я людей та довготривалості зберігання, дешевизни кінцевого продукту та його продажного оформлення, а також умови доставки та реалізації.

Формування експортного потенціалу молокопереробних підприємств не має змісту без формування умов для його реалізації. Серед цих умов - система стандартів, яка повинна комплексно охоплювати всі стадії виробництва цієї продукції, починаючи, у випадку виробництва молочної продукції, від контролю якості добрив, які використовуються для вирощуванні кормів, які потім згодовуються худобі, що дає молоко і т.д. Мова йде про необхідність централізації процесу розробки та гармонізації стандартів якості на продукти харчування у відповідному незалежному державному центрі.

Важливість вирішення питання державної підтримки розвитку експортного потенціалу молокопереробних підприємств в Україні обумовлюється існуючою небезпекою у протилежному випадку скорочення цієї діяльності та перетворення молочного ринку України в сировинний придаток для розвинутих країн та свого роду полігон для випробування межі безпечної їстівності продуктів зарубіжного виробництва.

Застосування економіко-математичного моделювання формування конкурентоспроможності підприємства шляхом підвищення рівня конкуренто-спроможності його продукції об'єктивно повинно стати складовим елементом і інструментом системи управління її рівнем. Запропонований підхід до аналізу роботи молокоприймальних пунктів молокопереробного підприємства, яким в даному дослідженні є ЗАТ “Галичина”, дає можливість здійснювати за допомогою математичної моделі масового обслуговування більш ефективніше управління.

Для конкретного підприємства у конкретних умовах тактика підвищення якості продукції може змінюватись з горизонтальної диференціації продукції (шляхом створення нового продукту) на вертикальну її диференціацію (шляхом зміни якості в сторону її покращення) в силу різного складу заходів кожного із шляхів, що обумовлює різну ступінь доцільності реалізації кожного з них. У стратегічному плані для забезпечення виробництва високоякісної продукції за умови впровадження на молокопереробному підприємстві системи контролю за якістю продукції НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points - аналіз небезпеки та контроль критичних контрольних точок) важливе значення має створення моделі управління якістю, що носить проактивний характер, тобто - дозволяє передбачати виникнення можливих ризиків і запровадження у виробництво нового продукту з відповідними новими параметрами якісних показників. Модель створення продукту та управління його якістю з допомогою відповідної стратегії представлено в дисертації.

ВИСНОВКИ

1.Підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних молокопереробних підприємств є об'єктивною потребою сучасності, яка характеризується загостренням конкурентної боротьби в умовах економічної кризи та насичення ринку молокопродуктів закордонними виробами. При цьому основою конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу АПК є конкурентоспроможність їх продукції, а головною умовою конкурентоспроможності продукції є максимізація середнього споживчого ефекту, який можна визначити як співвідношення якості до ціни даної продукції.

2.Конкурентоспроможність підприємства - це: економічна характеристика, що в сукупності з його фінансово-економічною стійкістю та ефективністю функціонування визначають економічний стан підприємства; економічна категорія, що виражає економічні відносини між підприємствами з приводу їх здатності до стабільного позиціонування себе на ринку відповідної продукції завдяки конкурентним перевагам по відношенню до своїх конкурентів, забезпечуючи тим самим можливості здійснення ефективного виробничого процесу даної продукції, рівень ефективності якого, одночасно, сприяє формуванню необхідного рівня конкурентоспроможності підприємства; здатність підприємства за будь-яких обставин тривалий час утримувати позицію на ринку своєї продукції завдяки дії комплексу відповідних чинників: конкурентоспроможності технології та устаткування, персоналу, менеджменту, організації праці та конкурентоспроможності продукції, яка, у свою чергу, визначається витратами на її виробництво, ціною реалізації і, відповідно, її якістю та умовами реалізації і відповідним супроводом.

3. У ході проведення наукових досліджень і обґрунтування концепції формування конкурентних переваг слід враховувати, що молокопродуктове виробництво має ряд особливостей, які можна умовно розділити на чинники зовнішнього (всі ті умови, які товаровиробник, як правило, не може змінити, але їх необхідно брати до уваги з метою пошуку шляхів врахування цих факторів при формуванні конкурентної стратегії підприємства на ринку молокопродукції) та внутрішнього (рівень технологічно-інноваційного розвитку підприємства, якість його менеджменту і персоналу, рівень розвитку кооперативних та інтеграційних зв'язків, фінансово-економічний стан підприємства) середовища.

4. У досліджуваному регіоні основу локальної сировинної бази для функціонування молокопереробних підприємств регіону формують переважно господарства населення. Це створює певні труднощі у здійсненні цими підприємствами своєї економічної діяльності в плані забезпечення їх сировиною високої якості і змушує їх завозити значну кількість молока від сільськогосподарських виробників з інших регіонів а також здійснювати значні затрати на формування системи заготівлі молока від господарств населення Львівської області. Зазначені обставини знижують рівень конкуренто-спроможності місцевих молокопереробних підприємств.

5. Внаслідок дії чинників як зовнішнього, так і внутрішнього по відношенню до молокопереробних підприємств характеру кількість цих підприємств у регіоні лише протягом 2007-2008 років зменшилась на 43%. Зменшились і обсяги виробництва продукції молокопереробних підприємств. Зросло лише виробництво кисломолочних продуктів, йогуртів, свіжого сиру та питного молока. Найкращий фінансово-економічний стан серед проаналізованих молокопереробних підприємств Львівської області має ЗАТ “Галичина”, що, в сукупності із високим рівнем ефективності господарювання, забезпечує цьому підприємству порівняно вищий рівень конкуренто-спроможності на ринку молочної продукції.

6. Результати проведеного SWOT-аналізу засвідчують високе значення вартості слабких сторін молокопереробних підприємств, що обумовлює безумовну необхідність їх покращення, оскільки вони можуть спричинити відсутність прогресу та її паталогічну стабілізацію. Особливо гостро може постати питання ліквідації цих слабих сторін у контексті реалізації вступу України до ЄС та входження на його глобальний ринок молока. В умовах євроінтеграції та й підготовки до її реалізації Україною вимоги до якості вироблюваної продукції та активності маркетингової діяльності різко зростають.

7. У ході проведеного серед молокопереробних підприємств анкетування серед основних чинників їх конкурентоздатності найчастіше вказуються: ціни на сировину та витрати виробництва, що є чинником цін на кінцеву продукцію як однієї з основних конкурентних переваг на ринку молочної продукції; рівень сучасності технологій та технологічного обладнання, які практично органічно зв'язані одне з другим; сервіс, кваліфікація персоналу, якість продукції та інноваційність підприємства і технологічних процесів, що на ньому застосовуються.

8. Основні чинники, що стримують розвиток експортного потенціалу та вихід вітчизняних молокопереробних підприємств на зовнішній ринок, визначально стосуються їх сировинної бази і якості продукції, а також відсутності належної державної підтримки цього напрямку розвитку бізнесу та певними чинниками, які діють у країнах зовнішнього ринку у напрямі його захисту.

9. Тенденції розвитку молокопереробного підкомплексу в умовах членства України у СОТ і загострення конкуренції на ринку молочної продукції дають підстави спрогнозувати поступове закриття дрібніших та економічно слабкіших і, відповідно, менш конкурентоспроможних молокопереробних підприємств, що в цілому дасть можливість підвищити загальний рівень конкурентоспроможності вітчизняного молокопереробного підкомплексу.

10. Запропонований підхід до аналізу роботи молокоприймальних пунктів молокопереробного підприємства, яким в даному дослідженні є ЗАТ “Галичина”, дає можливість підвищити за допомогою математичної моделі масового обслуговування ефективність управління системою заготівлі сировини. У ході здійснення регулювання і виведення на необхідний рівень наведених і формалізованих показників та в процесі відпрацювання можливих послідовностей формуються умови для створення автоматизованої системи моніторингу з прийняття управлінських рішень щодо організації роботи молокоприймальних пунктів та молокопереробних підприємств в цілому для забезпечення вищого рівня їх конкурентоспроможності.

11. Основних об'єктивно можливих шляхів підвищення якості продукції у молокопереробного підприємства існує два: горизонтальна диференціація продукції шляхом створення нового продукту; вертикальна диференціація продукції шляхом зміни якості в сторону її покращення. Другий шлях є більш простіший і більш реальний, вимагає менше капітальних затрат, але, разом з тим, є обмежений, оскільки кожне вдосконалення якогось продукту наближає його до так званого “плата досконалості”.

12. Домогтися підвищення ролі господарств населення у забезпеченні молокопереробних підприємств молокосировиною максимально можливо лише шляхом створення молочних збутових кооперативів, у яких можна встановити контроль за якістю цієї сировини. При цьому слід враховувати, що й цей шлях може бути тимчасовим, оскільки індивідуальний сектор у виробництві молока не може мати далекої перспективи через свою нетехнологічність, немеханізованість, високу трудомісткість продукції і низьку якість молока.

13. Стратегічно важливим в плані забезпечення виробництва високоякісної продукції за умови впровадження на молокопереробному підприємстві системи контролю за якістю продукції НАССР є створення моделі управління якістю, що має проактивний характер, тобто - дозволяє передбачати виникнення можливих ризиків і запровадження у виробництво нового продукту з відповідними новими параметрами якісних показників. Застосування цієї системи разом із розробленими моделлю та схемою системи ідентифікації проблем ризику і оцінки можливих ризиків є вагомим інструментом підвищення рівня конкурентоспроможності молокопереробних підприємств.

14. Перспективи нарощування молокопродуктового експорту повинні визначатися з урахуванням рентабельності виробництва, конкурентоспроможності й ефективності експорту кожного виду продукції. Серед молочних продуктів найбільш конкурентоспроможним експортним товаром є згущене молоко та продукти дитячого харчування, а також (внаслідок набагато ліберальніших умов екологічної безпеки виробництва) сухе молоко та казеїн.

15. В якості основних чинників забезпечення зовнішньої конкуренто-спроможності молокопереробних підприємств логічно виділяються наступні їх групи: внутрішні - власні конкурентні переваги підприємства; зовнішні - обмежуючі чинники виходу на зовнішній ринок. Світовий досвід переконує, що в сучасних умовах ефективне забезпечення і нарощування експорту та посилення позицій національних виробників на внутрішніх і зовнішніх ринках практично неможливе без вагомої державної підтримки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Черевко Д. Г. Конкурентоформувальні та галузеві особливості і передумови розвитку молочного виробництва у Західній Україні / Д. Г. Черевко // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2007. - № 14(1). - С. 248-257 (0,59 друк. арк.)

2. Черевко Д. Г. Методика дослідження конкурентоспроможності молокопереробних підприємств / Д. Г. Черевко // Вісник Сумського НАУ: Економіка та менеджмент. - 2008. - № 8/2 (32). - С. 115-119 (0,35 друк. арк.)

3. Черевко Д. Г. Якість агропродукції як чинник її конкурентоспроможності / Д. Г. Черевко // Вісник Львівського ДАУ: Економіка АПК. - 2008. - № 15. - С. 90-96 (0,36 друк. арк.)

4. Черевко Д. Г. Конкурентоспроможність переробних підприємств АПК України в умовах її членства в СОТ / Д. Г. Черевко // Вісник Сумського НАУ: Економіка та менеджмент. - 2009. - № 4 (35). - С. 118-123 (0,1 друк. арк.)

5. Черевко Д. Г. Конкурентоспроможність підприємства як характеристика його економічного стану / Д. Г. Черевко // Економіка АПК. - 2009. - № 6. - С. 114-121 (0,58 друк. арк.)

6. Черевко Д. Г. Економіко-математичне моделювання дії чинників формування конкурентоспроможності продукції / Д. Г. Черевко // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2009. - № 16 (2). - С. 292-304 (0,48 друк. арк.)

Публікації в інших виданнях:

7. Czerewko G. Konkurencyjnoњж w warunkach gospodarki rynkowej: rola jakoњci / G.Czerewko, P.Garasym, D.Czerewko, M. Garasym // Miscellanea Oeconomicae: studia i materiaіy. - Akademia Њwiкtokrzyska im. Jana Kochanowskiego w Kielcach. - Rok 11, № 2. - 2/2007. - S. 373-379; (Особистий внесок автора: проаналізовано залежність конкурентоспроможності молокопереробних підприємств від якості їх продукції - 0,6/0,15 друк. арк.).

8. Черевко Д. Г. Економіко-математичне моделювання оцінки функціонування складових забезпечення конкурентоспроможності продукції / Д. Г. Черевко // Матеріали Міжнар. наук. конф. молодих вчених, аспірантів та докторантів, 15-16 трав. 2008 р. - Біла Церква, 2008. - С. 117 (0,02 друк. арк.).

9. Черевко Д. Г. Галузеві особливості формування конкуренто-спроможності підприємства в АПК / Д. Г. Черевко // Формування конкурентоспроможності підприємств АПК: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. до 75-річчя з дня народження д.е.н., проф. Рабштини В.М., 21-22 трав. 2008 р. - Полтава: Довкілля-Д, 2008. - С. 152-155 (0,14 друк. арк.).

10. Черевко Д. Г. Матеріально-технічна база як чинник формування конкурентоспроможності молокопереробних підприємств / Д. Г. Черевко // Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективності використання матеріально-технічної бази АПК: матеріали Міжн. наук.-практ. форуму, 17-18 вересня 2008 р. - Львів: Львів. нац. агроуніверситет, 2008. - С. 294-298 (0,23 друк. арк.).

11. Czerewko G. Chances and challenges of biofuel production development in Ukraine in the context of agricultural complex competitiveness / G.Czerewko, W. Snitynskyj, O. Krupych, W. Kowaliw, D.Czerewko // Teka. Commission of motorization and power industry in agriculture. Volume VIII. - Lublin: Polish Akademy of sciences, Branch in Lublin, 2008. - P.43-51; (Особистий внесок автора: проаналізовано вплив застосування альтернативних джерел енергії на конкурентоспроможність підприємств АПК - 0,55/0,11 друк. арк).

12. Czerewko G. Jakoњж personelu jako czynnik konkurencyjnoњci przedsiкbiorstwa gospodarki їywnoњciowej / G.Czerewko, P.Garasym, D.Czerewko, M. Garasym, O. Sosnycka // Miscellanea Oeconomicae: studia i materiaіy. - Rok 12, No 2. - Kielce. - 2008. - S.69-75; (Особистий внесок автора: проаналізовано залежність конкурентоспроможності молокопереробних підприємств від якості їх персоналу та менеджменту - 0,75/0,15 др. арк.).

13. Черевко Д. Г. Конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств як чинник їх інвестиційної привабливості / Д. Г. Черевко // Матеріали ІІІ Міжнар. форуму молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи”: [у 3 т.]. - Т.1 - Харків: ХНТУСГ. - 2008. - С. 309-311 (0,1 др. арк.).

14. Черевко Д. Г. Методичні основи оцінки конкурентоспроможності продукції в АПК / Д. Г. Черевко // Матеріали Всеукр. наук. конф. молодих вчених. Ч. 2: Економіка / ред. кол.: П.Г. Копитко (відп. ред.) та ін. - Умань, 2008. - С. 186-187 (0,12 друк. арк.).

15. Czerewko G. State Regulations of Agriindustrial Seсtor of Ukraine: Chances and Challenges /G.Czerewko, D.Czerewko, M.Washchyk, L. Hlubish // Food Sector Transition in the Central European Countries. - Rzeshуw: College of Engineering and Economics. - 2009. - S. 25-44; (Особистий внесок автора: проаналізовано пріоритетні напрями державного регулювання умов підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств - 0,70/0,1 др. арк.).

16. Черевко Д. Г. Експортний потенціал молокопереробних підприємств / Д. Г. Черевко // Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу: матеріали Міжн. наук.-практ. форуму, 23-25 вересня 2009 р. - Львів: Львів. нац. агроуніверситет, 2009. - Т.2. - С. 171-176 (0,34 друк. арк.)

17. Черевко Г. В. Державна підтримка кредитного обслуговування підприємств аграрного сектору економіки / Г. В. Черевко, Н. В. Нечепурний, Д. Г. Черевко // Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні”, 29-30 жовт. 2009 р. - Львів, 2009.- С. 40-43. (Особистий внесок автора: досліджено основні напрями державної підтримки кредитного обслуговування підприємств АПК з метою підвищення рівня їх конкурентоспроможності - 0,125/0,05 друк. арк.).

АНОТАЦІЇ

Черевко Д. Г. Підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах членства України в СОТ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2010.

Представлено результати дослідження поняття і змісту конкурентоспроможності підприємства в системі характеристик його економічного стану, галузевих особливостей формування конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах членства України у СОТ, сформовано методику визначення рівня конкурентоспроможності молокопереробного підприємства в системі чинників, що його формують, та методику її дослідження. Проаналізовано динаміку формування сировинної бази цих підприємств, дано оцінку формування рівня їх конкурентоспроможності та виявлено і систематизовано його чинники. Обґрунтовано можливості удосконалення умов формування експортного потенціалу молокопереробних підприємств, подано результати економіко-математичного моделювання активізації дії чинників формування рівня їх конкурентоспроможності, а також обґрунтовано умови, необхідні для удосконалення системи управління якістю їх продукції.