Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва як основа стабілізації економіки аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

РОЗДІЛ 1. ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА - ОСНОВА СТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Основні напрямки підвищення економічної ефективності зерновиробництва

У розвитку багатьох галузей економіки нашої держави, і насамперед сільського господарства, дуже важливу роль відіграє збільшення обсягів виробництва зерна. Це пояснюється винятковим значенням його та різнобічним використанням.

Зерно та продукти його переробки є основою харчування людей: воно є незамінним кормом при виробництві продукції тваринництва, а також основною сировиною для переробної промисловості.

Зерно є важливим експортним продуктом і має забезпечувати значні надходження валютних коштів державі. Адже в процесі зберігання зерно майже не втрачає своєї якості а, отже, придатне для створення державних резервів продуктів харчування та кормів.

Обсяги виробленого зерна в країні визначають рівень розвитку зернового господарства. Але у свою чергу на обсяги виробництва зерна впливають такі важливі фактори як розмір посівних площ, їх структура і урожайність.

Підвищення економічної ефективності зерновиробництва є однією з найактуальніших проблем, успішне вирішення якої відкриває подальші можливостей для прискорення темпів його розвитку.

Ефективність виробництва - складна економічна категорія. В ній відображається дія об'єктивних економічних запасів і показується результативність функціонування засобів, предметів праці і робочої сили. Вона характеризує суть процесу відтворення і характеризує ступінь досягнення основної мети. Слід розрізняти поняття « ефект» і « економічна ефективність». Ефект - це наслідок, результат тих чи інших заходів,що проводяться в сільському господарстві. Але лише по одному ефекту недостатньо судити про доцільність проведених заходів. На ці питання більш повну відповідь дає показник економічної ефективності[1,с.123].

Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від використання засобів виробництва і живої праці, віддачу сукупних вкладень.

В сільському господарстві, зокрема в зерновиробництві - це одержання максимального об'єму продукції з 1 га землі при найменших затратах живої і уречевленої праці.

Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні подальшого зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення  населення в продуктах харчування і промисловості - в сировині.

Проблема підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва - визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства на сучасному етапі розвитку економіки України.

Ефективність виробництва, як економічна категорія, відображає дію об'єктивних економічних законів, що проявляються в подальшому зростанні результативності виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних її вкладень на одиницю корисного ефекту.

Як економічна категорія, економічна ефективність дуже тісно пов'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення нашої країни. Тому підвищення ефективності суспільного виробництва характеризується збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу з подальшим задоволенням потреб виробників галузей, а також суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Сільське господарство має свої відмінності. Так, наприклад, в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе місце відводиться землі - головному засобу виробництва. Отже, оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві, а саме в рослинництві завжди стосується і співвідноситься до земельної площі, а в тваринництві - до продуктивності худоби.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах коштів на виробництво одиниці продукції. Також в ефективності сільського господарства відображається якість продукції, а також здатність її задовольняти певні потреби споживача. Але при цьому для підвищення якості сільськогосподарської продукції потрібні додаткові затрати живої і уречевленої праці. зерновиробництво врожайність ефективність

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення їх використання є одним з найважливіших завдань, вирішення якого сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці, та поліпшення побутових і культурних умов працівників галузі.

Підвищення ефективності сільського господарства має народногосподарське значення і є важливою передумовою прискорення розвитку агропромислового комплексу і подальшого підвищення результативності функціонування економіки України.

Економічну ефективність виробництва можна вивчати на різних рівнях. Тому виділяють: народногосподарську економічну ефективність; економічну ефективність сільськогосподарського виробництва; економічну ефективність виробництва окремих культур, видів продукції; економічну ефективність окремих агротехнічних заходів, впровадження досягнень науки і передової практики.

Вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці.

Основний критерій економічної ефективності висвітлює головну мету виробництва і може використовуватись на всіх рівнях.

Для досягнення максимального збільшення виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції потрібно визначити раціональні нормативи витрат відповідних виробничих ресурсів, необхідні витрати на підвищення якості і одержання екологічно чистої продукції, а також на охорону навколишнього середовища. Відповідно, економічну ефективність сільськогосподарського виробництва вивчають до вимог економічних законів, які його регулюють, і виробничими відносинами, в межах яких розвиваються різноманітні форми власності і види господарювання.

Розвиток сільського господарства, в галузі рослинництва здійснюється на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, зокрема використання нових систем машин, високопродуктивних культур, мінеральних добрив, гербіцидів тощо. Особливе значення також має хімізація сільського господарства, що є важливою умовою впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Проблема підвищення ефективності загального виробництва є основою розвитку на сучасному етапі.

Одним з найважливіших напрямків підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є його інтенсифікація на основі постійного удосконалення господарського механізму, який формується на суттєво новій ринковій мотивації до праці.

Проблема збільшення обсягів і підвищення стабільності виробництва зерна є однією з ключових у національній аграрній політиці. Вирішення цієї проблеми має чітко виражений регіональний характер, що обумовлено зростаючою відповідальністю регіонів за забезпечення населення продуктами харчування. Головні пріоритети розвитку зернового господарства Миколаївської області на найближчий період - забезпечення нарощування виробництва високоякісного зерна, стримування негативних процесів, що мають місце в сфері реалізації та просування товару до споживача. Для цього є всі необхідні умови. Сприяє цьому реформування у сферах власності та ринкових взаємовідносин.

Підвищення економічної ефективності виробництва, а зокрема і зерновиробництва, сприяє росту доходів господарств, одержанню додаткових заходів для оплати праці і поліпшення соціальних умов, це корисно як державі, так і окремим господарствам.

Стосовно сільського господарства, зокрема зерновиробництва, ефективність відображає ступінь використання землі, матеріальних, трудових та інших ресурсів, і зводяться до забезпечення розширеного відтворення не тільки продукції, але й трудових ресурсів, природного потенціалу і виробничих відносин.

В якості оцінки тих чи інших заходів, здійснюваних в сільському господарстві, виступає критерій економічної ефективності. Взагалі, економічну ефективність розглядають як ступінь реалізації виробництва продукції. Тому критерієм економічної ефективності є одержання найбільшого доходу над витратами в обсягах, що забезпечують розширене відтворення.

Безумовно, економічна ефективність виробництва - це складне і багатогранне явище. Тому для визначення ефективності того чи іншого підприємства( зерновиробництва) необхідно, перш за все, відображувати специфіку і особливості даного підприємства.

Збільшення продукції землеробства за рахунок зростання врожайності. Цьому сприятиме підвищення культури землеробства,збільшення внесення добрив, введення в дію нових площ меліоративних земель, впровадження нових районованих високопродуктивних сортів і гібридів, поліпшення насінництва.

Підвищення економічної ефективності зерновиробництва передбачає збільшення виробництва і поліпшення якості зернового господарства і ефективного використання його виробничих ресурсів. Основним напрямком подальшого розвитку зернового господарства є інтенсифікація виробництва зерна та на основі оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив, розширення посівів високоврожайних сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних та індустріальних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахування кінцевого результату.

Велике значення має внесення оптимальних доз мінеральних добрив, які в конкретних природно-економічних умовах забезпечують найбільш повне використання потенційних можливостей високоврожайних сортів та гібридів зернових культур.

Інтенсифікація зернового господарства неможлива без їх комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою впровадження інтенсивних та індустріальних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності праці та при виробництві зерна.

Забезпеченість господарств надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні агротехнічні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур і значно зменшує втрати виробництва зерна.

На основі комплексного використання всіх факторів інтенсивного розвитку зернового господарства формується інтенсивна технологія виробництва зерна. Вона передбачає виконання комплексу агротехнічних і організаційних заходів, спрямованих на одержання високих врожаїв. Економічна ефективність інтенсивних технологій визначається порівнянням додаткових виробничих витрат і додатково одержаної продукції і характеризується зростанням окупності додаткових витрат у зерновому виробництві.

Одним з напрямів підвищення економічної ефективності виробництва зерна є впровадження нових форм організації і стимулювання колективного підряду і орендних відносин. Практика сільськогосподарських підприємств свідчить, що застосування в бригадах та інших внутрішньогосподарських підрозділах прогресивних форм організацій і оплат праці за кінцевими результатами сприяє значному підвищенню врожайності зернових культур.

Існує два способи збільшення виробництва продукції сільського господарства - екстенсивний та інтенсивний. Розвиток сільського господарства відбувається на основі відтворення в розширеному масштабі екстенсивним шляхом шляхом, коли розширюється тільки поле діяльності, та інтенсивним, коли застовується більш ефективні засобі виробництва.

Ефективний розвиток сільського господарства продукції на основі незмінного рівня техніки і технологій. У рослинництві зростання виробництва продукції відбувається за рахунок розширення посівних площ.

За інтенсивного розвитку збільшення виробництва сільськогосподарської продукції здійснюється за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на впровадження досягнень науки, передової зростання врожайності культур.

Важливим показником економічної ефективності виробництва зерна є якість зерна. Поліпшення якості зерна характеризується розміром додаткового отриманого прибутку від виробництва і реалізації продукції підвищення якості. Збільшилося виробництво високоякісного зерна пшениці та інших культур залежно від сортового складу посівів, технології вирощування, форм організації збирання і заготівлі, удосконалення закупівельних цін і заходів матеріального стимулювання за поліпшення якості продукції. Тому велике значення мають справедливий і економічно обґрунтований розподіл між інтегрованими галузями додаткових витрат і додаткового ефекту від підвищення якості зернової продукції.

Важливим фактором збільшення виробництва зерна у степових районах є зрошення земель.

1.2 Показники економічної ефективності зерновиробництва і методика їх визначення

Суть економічної ефективності зерновиробництва виражається через її показники. Використовують як натуральні, так і вартісні показники. Однак натуральні показники( урожайність зернових культур) відображаються лише одну сторону досягнутої ефективності. Для виявлення економічного ефекту необхідно також знати величину сукупних затрат праці, що забезпечили отримання даної урожайності.

Кожне господарство виробляє велику кількість різнорідної продукції, щоб отримати взаємопорівнюючі величини затрат і результатів виробництва, об'єм виробленої продукції переводять в вартісну форму. Найбільш важливим показниками економічної ефективності є:

1. відношення валової продукції до затрат живої і уречевленої праці на її отримання:

Е = (1.1)

де, Е - ефективність виробництва,

ВП - валова продукція,

Пз - поточні виробничі затрати,

К - коефіцієнт ефективності,

Ф осн. - основні фонди.

2) Відношення валового доходу ( чистої продукція) до витрат на його одержання:

Е = (1.2)

де, ВД- валовий доход

3) Відношення валового доходу чи чистого прибутку до одиниці витрат:

Е = (1.3)

де, ЧД - чистий дохід

Також застосовують систему показників, які обчислюються відношенням виробленої продукції, товарної продукції, валового і чистого доходу до поточних витрат - собівартість продукції; окремих видів та ресурсів - трудових, основних фондів та оборотних засобів, землі.

Одним з найважливіших показником є рівень рентабельності, який показує ефективність виробництва з точки зору одержання прибутку на одиницю матеріальних та трудових витрат по виробництву і реалізації продукції:

Р = (1.4)

де, Р - рентабельність виробництва,

П - прибуток від реалізації продукції,

ПС - повна собівартість реалізованої продукції.

Отже, показники економічної ефективності відображають рівень і темпи розвитку підприємств; співвідношення та організаційні форми галузей і структурних підрозділів,ступінь використання вкладень живої та уречевленої праці,суспільну важливість виробництва, в нашому випадку зерновиробництва[12,с. 157].

Методика економіко-статистичного аналізу - це система правил і певних вимог, які гарантують ефективний додаток цього методу.

Процес аналізу економічної ефективності виробництва ввібрав у себе два етапи: аналітична обробка вихідних даних; вивчення, оцінка показників аналітичних розробок і оформлення висновків. Елімінування - це виключення впливу одних факторів з метою визначення впливу інших. Найбільш поширений спосіб елімінування - ланцюгові підстановки. Кожний фактор почергово розглядається як зміцнений, вважаючи інші постійними. Доцільно також використати такий прийом елімінування, як метод обчислення різниць.

Висновки аналізу достовірні лише при порівнянні порівнюючих величин, для цього слід:

· порівнювати для підприємства за декілька років;

· показники підприємства приводити до одного кількісного базису;

· забезпечити єдність цін і методики розрахунків при порівнянні різних періодів;

· використовувати різні методики впливу факторів на процеси і явища, що аналізуються.

Тобто, є можливість постійно вирішувати, як зробити продукцію більш цінною для споживання та підвищити ефективність її виробництва.

РОЗДІЛ 2. РІВЕНЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

2.1 Виробничо-економічна характеристика господарства

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Злагода» створене на базі реорганізованого СГВК «Злагода» та є його правонаступником, діє у відповідності до Законів України «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємництво в Україні», Земельного кодексу та інших законодавчих актах.

Підприємство знаходиться на півдні Миколаївської області у селі Максимівка. Землеволодіння знаходяться в південно-західній частині Новобузького району.

Через територію господарства не проходять головні автомагістралі, але побічно є магістралі, які зв'язують господарство з каналами реалізації продукції. За 4 кілометри від господарства проходить залізнична дорога, яка відіграє не менш важливу роль в збуті продукції, ніж автомагістраль.

Територія ПОСП «Злагода» розташована на відстані 10 кілометрів від районного центру - міста Нового Бугу і 100 кілометрів від обласного центра - міста Миколаєва. В селищі розвинута мережа водопроводу та газопроводу. Вулиці заасфальтовані з твердим покриттям, що дає змогу автомобілям різної тяжкості вільно пересуватися по селищу.

Ґрунтовий покрив складають чорноземи та слабко солоні ґрунти.

Кліматичні умови помірні, що дозволяє вирощувати зернові та технічні культури. Весняні приморозки починаються у другій декаді березня. Весна характеризується швидким наростанням температур. Літо довге, жарке, часто посушливе. Недостатність вологи та суховії шкідливо впливають на рівень урожайності зернових культур. Осінні приморозки починаються в другій декаді жовтня. Осінь холодна, часто йдуть дощі. Зима характеризуються різким коливанням температур, на дорогах часто буває ожеледь, сніговий покрив не стійкий.

ПОСП «Злагода» займається виробничо-господарською діяльністю. Розвинуті дві галузі: рослинництво і тваринництво. Отриману продукцію господарство реалізовує по різним каналам реалізації: продаж іншим організаціям, продажі на ринку, реалізація і видача продукції в рахунок оплати праці, відпуск продукції на громадське харчування та на переробку.

Головною метою діяльності підприємства є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, переробка та реалізація продукції, направлені на отримання максимального прибутку.

Земля на підприємстві може використовуватися для різних цілей: рілля, пасовища,сінокоси та багаторічні насадження.

До земель підприємства належать землі, що є в приватній власності та в користуванні власника підприємства, які засвідчені відповідними державними актами.

Для того, щоб чітко уявити економічний стан підприємства, необхідно розрахувати ряд показників, які характеризують його розмір.

Основними показниками розміру підприємства є обсяг виробленої валової та товарної продукції. Обсяг валової та виробленої продукції зменшить насамперед від площі та інтенсивності використання земельних угідь, основної спеціалізації господарства, оснащеними виробничими фондами .

Розглянемо показники розміру господарства, що свідчать про рівень виробництва( додаток А).

Таблиця 2.2

Показники розміру виробництва в ПОСП « Злагода» Новобузького району

Показники	Роки	2008 р. в %
	2006	2007	2008	2006 р.	2007 р.
Валова продукція в порівняних цінах 2005р	1913,5078	3298,0211	4072,8681	212,85	123,50
Грошова виручка від реалізації, тис. грн.	2116,00	3724,00	3068,00	145,00	82,4
Площа сільськогосподарських угідь, га	2354,00	3217,00	3313,00	140,7	103,00
Вартість основних фондів, тис. грн.	3534,00	3620,00	4379,00	124,00	121,00
Середньооблікова кількість працюючих зайнятих на виробництві,чол..	60	68	40	66,7	58,8
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	1989,00	2883,00	2549,00	128,2	88,4

Проаналізувавши дані таблиці 2.2, можна зробити висновок, що ПОСП «Злагода» середнє за розміром підприємство, про свідчать основні показники. Можна побачити,що грошова виручка у 2008 році зменшилася, порівняно з 2007 роком, але це пояснюється несприятливими погодними умовами, які й спричинили неврожай. Але площа сільськогосподарських угідь збільшилася у 2008 році, порівняно з попередніми роками. Істотно збільшилася валова продукція у порівняних цінах 2005 року. Середньорічна кількість зайнятих на виробництві збільшилася у 2007 році, порівняно з 2006 роком, але зменшилася у 2008 році, порівняно з 2007 роком. Це можна пояснити вищим рівнем автоматизації засобів праці. Повна виробнича собівартість зменшилася у 2008 році, порівняно з 2007 роком. Вартість основних фондів істотно зросла.

Ефективність виробництва в ПОСП «Злагода» залежить не тільки від виробництва провідних галузей, але і від того, як розвинуті й інші галузі, що можуть приносити прибуток підприємству.

Не останній показник, який може охарактеризувати спеціалізацію господарства - структура його грошових надходжень.

Таблиця 2.3

Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції ПОСП «Злагода» Новобузького району

Галузі та види продукції	2006 рік	2007 рік	2008 рік	В середньому за три роки
	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%
Пшениця	622.00	29.4	392.00	5.6	1158.00	18.9	724.00	17.96
Кукурудза	2.00	0.09					2.00	0.09
Соняшник	534.00	25.2	2562.00	36.3	399.00	6.5	1165.00	22.66
Ячмінь	726.00	34.3	224.00	3.2	648.00	10.6	532.67	16.03
Інша продукція рослинництва	11.00	0.5	68.00	1.00	402.00	6.6	160.33	2.7
Разом по рослинництву	1895.00	89.6	2854.00	40.5	2607.00	42.6	2452.00	57.56
Молоко	75.00	3.5	76.00	1.1	105.00	1.7	85.33	2.1
ВРХ на м'ясо	20.00	0.9	46.00	0.7	55.00	0.8	40.33	0.8
Свинарство	30.00	1.4	105.00	1.5	117.00	1.9	84.00	1.6
Разом по тваринництву	125.00	5.9	227.00	3.2	277.00	4.5	209.66	4.53
Продукція інших галузей	96.00	4.5	3973.00	56.3	3252.00	53.00	2440.33	37.93
Всього по господарству	2116.00	100	7054.00	100	6136.00	100	5102.00	100

Аналізуючи дані таблиці 2.3, можна зробити висновок, що ПОСП «Злагода» спеціалізується на галузі рослинництва, яка в середньому складає 57.36% в структурі грошових надходжень від реалізації продукції. Найбільший дохід було отримано від реалізації соняшника у 2007 році - 2562 тис. грн.. найбільш питому вагу в структурі грошових надходжень від реалізації продукції тваринництва в середньому за три роки займає молоко - 2.1%. Можна побачити, що прослідковується позитивна динаміка зросту як рослинництва, так і тваринництва, а це звичайно свідчить про швидкий темп зростання виробництва на підприємстві. ПОСП « Злагода» з кожним роком нарощує виробництво різних видів зернових і технічних культур, а також збільшується поголів'я тварин. Також,можна сказати,що проаналізоване господарство займає середній рівень спеціалізації по зерновим культурам. Серед господарств Новобузького району ПОСП «Злагода» займає одне з перших місць.

Рівень ресурсного забезпечення на підприємстві є дуже важливою складовою нормального функціонування роботи всіх галузей, що приносять прибуток. Для господарства важливе наявність ресурсного потенціалу, що є комплексною передумовою належної забезпеченості виробничими ресурсами.

2.2 Місце зерновиробництва у економіці господарства, динаміка виробництва і продажу, показники врожайності і якості продукції, продуктивність праці

Провідне місце в рослинництві займає зернове господарство. Саме зернові культури є основними в усіх сільськогосподарських, а посівна площа складає майже половину їх загальної кількості. Головною зерновою культурою, яка займає половину посівних площ є озима пшениця. Друге місце серед зернових займає ячмінь. На невеликих площах в підприємстві вирощували гречку - дуже цінну продовольчу культуру,але після 2006 року припинили її вирощування. Значну частину валової продукції зернових складає фуражна культура - кукурудза. Вона використовуються не лише в кормовиробництві, але й частково як продовольч культура. Особливо велика роль у рослинництві кукурудзи.

Основними галузями, що перероблюють зерно, є мукомельнокруп'яна, комбікормова і хлібопекарська. У зв'язку з високою транспортабельністю зерна і муки, хлібопечення тяжіє в своєму розміщенні до споживача.

Виробництво зерна відіграє важливу роль у вирішенні продовольчої проблеми нашої країни та займає найбільш вагоме місце серед інших галузей рослинництва. Завдяки різноманіттю видів та сортів, високої пристосованості до різних ґрунтових і кліматичних умов, зернові культури отримали дуже широке розповсюдження. Зерновиробництво в ПОСП «Злагода» займає провідне місце і є одним основних джерел отримання прибутку. Підприємство займається вирощуванням різних сортів, що забезпечує різноманітні канали збуту.

Зерновиробництво у Новобузькому районі є основним видом діяльності усіх господарств, тому у ПОСП « Злагода» є багато конкурентів, але через якість виробленої продукції та доступні ціни воно є одним з провідних підприємств у даному напрямку.

Проаналізуємо вплив зерновиробництва на економіку ПОСП «Злагода»( Додаток Б).

Таблиця 2.4

Питома вага зернових у сільському господарстві в ПОСП «Злагода» Новобузького району

Показники	Разом по господарстві	В тому числі зерновиробництво
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
				Фактичні дані	Питома вага у %	Фактичні дані	Питома вага у %	Фактичні дані	Питома вага у %
Площа посіву,га	2113,5	1391	2103	1038	49,11	277	19,9	839	39.9
Валова продукція у валових цінах 2005 року, тис. грн.	1913,5078	3298,0211	4072,8681	118,4554	6,19	201,8563	6,12	1749,8779	42.9
Грошова виручка від реалізованої продукції, тис. грн.	2116,00	3724,00	3068,00	1350	63,80	616	16,54	1806	58.9
Виробничі витрати, тис. грн. У тому числі: матеріальні витрати	1868,3 1143	1379 827	2547 1547	1740 1016	93,14 88,9	1379 827	100 100	2409 1432	94.6 92.6
Валовий дохід, тис.грн.	1247	1078	1402	292	23.4	-342	-31.7	-81	-5.8
Прибуток (+), збиток(-), тис. грн	127	841	519	112	88.2	-32	-3.8	289	55.7

За даними таблиці 2.4, можна сказати, що найбільшу питому вагу за досліджуваний період займає 2008 рік. 2007 рік для підприємства по зерновиробництву був збитковим, про це свідчать дані таблиці. Прибуток найбільший був у 2008 році і складав 289 тис. грн. Площа посіву у 2006 році була найбільша, але грошова виручка від реалізації продукції зерновиробництва у 2008 році. Це можна пояснити тим, що урожайність на 1га посівної площа більша була у 2008 році. Продукція у валових цінах 2005 року вища у 2008 році, порівняно з 2006 і 2007 роками.

Земля - це основний і незамінний ресурс сільськогосподарського виробництва, одне з найважливіших складових ресурсного потенціалу підприємства. Земельна площа є базовим ресурсом, а саме він визначає формування інших ресурсів. Раціональне використання землі є однієї із складових загальної системи заходів щодо високоефективного ведення господарства, а аналіз її використання - однією з найважливіших ланок всієї аналітичної роботи.

Проаналізуємо динаміку і структуру посівних площ зернових культур в ПОСП « Злагода» за допомогою таблиці 2.5( Додаток Б).

Таблиця 2.5

Динаміка і структура посівних площ зернових культур в ПОСП «Злагода» Новобузького району

Культури	2006 рік	2007рік	2008 рік	В середньому за три роки
	площа, га	%	Площа, га	%	площа, га	%	площа, га	%
Озимі зернові з них : а) озима пшениця б) озимий ячмінь ярі зернові з них : а)ячмінь б) гречка Кукурудза на зерно	186,00 415,00 795,00 57,00	12,81 28,56 54,71 3,92	214,00 63,00	77,26 22,74	593,00 615,00 18,00	48,37 50,16 1,47	331,00 364,3 795,00 18,00 57,00	46,15 33,82 54,71 1,47 3,92
Разом зернових і зернобобових культур	1453,0	100,0	277,00	100,0	1226,0	100,0	985,33	100,0

Виходячи з таблиці 2.5, можна сказати, що найбільша площа зернових культур була у 2006 році - 1453 га, а у 2007 році складала лише 277 га, що на 1176 га менше. Слід виділити, що найбільш питому вагу в структурі посівних площ зернових культур займають озимі зернові, в середньому 79,97%. а в озимих культур найбільшу площу займає озимий ячмінь у 2006 і 2008 роках, а у 2007 році - озима пшениця. Гречку вирощували тільки у 2008 році - 18 га. Із зернобобових на підприємстві вирощують лише кукурудзу на зерно, що у 2006 році займала 57 га із усієї площі зернових і зернобобових.

Отже, за даними таблиці 2.5 можна сказати, що посівна площа зернових культур буде збільшуватися, так як основною спеціалізацією господарства є зерновиробництво. Тим паче, що проглядається позитивна динаміка в збільшенні посівних площ зернових і зернобобових культур.

Ефективність виробництва зерновиробництва у значній мірі залежить від фактично досягнутої врожайності зернових культур, тому проаналізуємо динаміку урожайності зернових культур в ПОСП « Злагода».

Таблиця 2.6

Динаміка урожайності зернових культур в ПОСП «Злагода» Новобузького району, ц/га

Культури	2006 рік	2007 рік	2008 рік	В середньому по господарс-тву за 3 роки	В середньому по господарствах району в звітному році
Озима пшениця Озимий ячмінь Озиме жито Ярий ячмінь Овес Кукурудза на зерно Горох Вика Соя Гречка Просо Інші культури	37,56 21,48 - - - 11,26 - - - - - -	16,26 14,29 - - - - - - - - - -	31,40 17,94 - - - - - - - 8,00 - -	28,41 17,9 - - - 11,26 - ? ? 8,00 _ _	29,6 32,1 24,5 22,0 16,7 22,1 24,2 _ _ 8,6 10,5 _

Аналіз виконання виробничого плану по зерновиробництву - одна з основних частин економічної ефективності. Її завданням є виявлення додаткових можливостей збільшення виробництва зерна, поліпшення її асортименту та якості. Потім оцінюють досягнутий рівень виробництва продукції, вивчають причини зміни розміру посівної площі, урожайності та валового збору культур, розробляють заходи збільшення виробництва продукції.

Необхідно розглянути динаміку валових зборів і обсягів продажу зерна в цілому та по основних зернових культурах, а також рівень товарності зерновиробництва( Додаток А).

Таблиця 2.7

Динаміка виробництва та продажу зерна в ПОСП «Злагода» Новобузького району

Показники	2006 рік	2007 рік	2008рік	В середньому за 3 роки	2008р у % до 2006р
Площа посіву зернових - всього, га	1453,00	277,00	1226,00	985,33	84,38
Урожайність зернових, ц/га	17,00	17,40	24,38	1,88	7,38
Валовий збір зерна - всього, тонн в тому числі: озима пшениця озимий ячмінь озиме жито гречка кукурудза на зерно	2470,70 698,70 1707,80 64,20	482,00 392,00 90,00	2616,00 1871,70 744,3 14,4	1913,44 987,47 847,37 14,4 64,20	105,88 267,88 43,60 --- ---
Продано зерна з урахуванням переробки, всього тонн В тому числі: озима пшениця ячмінь кукурудза на зерно	2580,30 1225,70 1350,50 4,10	818,40 514,50 303,9	2500,20 1714,80 758,40	1966,3 1151,67 804,27 4,10	96,90 139,90 56,16
Рівень товарності зернових, %	95,75	58,89	77,41	77.35	-18,34

Проаналізувавши дані таблиці, можна сказати, що 2006 і 2008 роки були надзвичайно вдалі. Позитивна динаміка проглядається в урожайності. Площа посіву різко скоротилася у 2007 році - на 949 га, в порівнянні з 2008 роком, що і вплинуло на зменшення валового збору і, відповідно, на одержаний дохід. Але у 2008 році стан зерновиробництва почав стабілізуватися( збільшення урожайності, валового збору).

Продуктивність праці та її оплата є взаємозумовленими економічними критеріями. Їх взаємозв'язок характеризує рівень відповідності темпів зростання заробітної плати і продуктивності праці. Чим вищі темпи підвищення продуктивності праці, тим ширші можливості на підприємстві для зростання оплати трудового внеску працівників, зайнятих на виробництві, і навпаки.

За видами заробітна плата у ПОСП « Злагода» ділиться на:

1. основну заробітну плату;

2. додаткову заробітну плату;

3. інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Трудовий потенціал підприємства являє собою кількість і якість праці. Однак для господарства важливо не наявність трудового потенціалу, а те, на скільки повно він використовується.

Таблиця 2.8

Розглянемо рівень продуктивності праці у зерновиробництві в ПОСП «Злагода» Новобузького району

Показники	2006 р.	2007р.	2008 р.	2008р. у % до 2006 р.
Затрати праці на 1 ц зерна, люд.-год. В розрахунку на 1 робітника, зайнятого в рослинництві, отримано: зерна, тонн; валової продукції в порівнянних цінах 2005 р., тис.грн.; валового доходу, тис.грн.;	0,24 537,11 4,39 3,35	2,75 89,26 3,74 -0,59	0,1 996,5 58,33 9,63	416,7 185,5 1328,7 287,5

Дані таблиці 2.8 свідчать про те, що продуктивність праці у зерновиробництві В ПОСП « Злагода» за період 2006-2007 роки збільш. А працемісткість з кожним роком зростає. В розрахунку на 1 робітника зайнятого в рослинництві отримано зернових і зернобобових в 2008 році в порівнянні з 2008 роком зменшилося на 185,5%; отримано валової продукції в порівняних цінах 2005 року., валової продукції в 2008 році у порівнянні з 2006 роком збільшилося на 287,5%.

2.3 Динаміка і структура собівартості зерна, причини її зміни

На сучасному етапі формування ринкової економіки в Україні склалося досить важке становище у господарствах області і країни в цілому з приводу ефективного виробництва та підвищення рівня отримуваного прибутку. Слід зазначити, що прибуток можливо збільшити за рахунок зменшення витрат на виробництво та реалізацію продукції, тобто собівартість продукції.

Собівартість продукції - це витрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені у грошовій формі. Собівартість продукції як економічна категорія є частиною вартості товарів.

Собівартість -- це частина вартості продукту праці, сукупність витрат, витрат у грошовій формі, яка використовується на відновлення спожитих засобів виробництва й оплату праці.

Зниження собівартості продукції має винятково велике значення для розвитку виробництва.

Однак зниження собівартості не завжди є доцільним. Якщо це призводить до погіршення якості продукції, то такий захід є економічно не виправданим.

Собівартість продукції втілює в собі витрати на виробництво продукції. Вона може знижатися або зростати.

Структура собівартості за елементами затрат характеризує загальний економічний стан підприємства, висвітлює джерела перевитрат або економії, а також виявляє загальні потреби підприємства у мінімізації витрат.

Товаровиробник повинен постійно прагнути до скорочення і зниження собівартості. Низька індивідуальна собівартість забезпечуватиме йому додатковий прибуток, тим більший чим меншою буде індивідуальна собівартість порівняно із суспільною.

Зниження собівартості виробництва передбачає скорочення затрат на кожний елемент її структури: зростання продуктивності праці; впровадження нових технологій; постійне підвищення кваліфікації робітників; поліпшення організації виробництва і праці; економія матеріалів і сировини та ін.

Зниження собівартості виробництва продукції в сільському господарстві залежить не тільки гармонійний розвиток економічного механізму адаптації сільськогосподарських підприємств до умов ринку, але й повноцінне задоволення потреб населення в продукції сільського господарства в цілому.

Зростання собівартості відбувається в умовах дисбалансу цін на сільськогосподарську і промислову продукцію; зниження урожайності культури, зниження обсягів валового виробництва продукції; нераціонального витрачання грошових і матеріально-технічних засобів; низького рівня механізації виробничих проектів та продуктивності праці; використання морально та фізично зношеної техніки; відхилення від агротехнічних та технологічних вимог до виробництва продукції.

Зниження собівартості продукції - це позитивне економічне явище. Воно веде до збільшення прибутку підприємства, з відповідно випливаючи ми з цього наслідками.

Розглянемо склад та структуру собівартості одного центнера зерна у динаміці за 2007 та 2008 роки.

Таблиця 2.9

Розмір та структура витрат на виробництво 1 ц зерна в ПОСП «Злагода» Новобузького району

Показники	2007 р.	2008 р.
	грн.	%	грн.	%
Витрати на оплату праці з соціальними нара-хуваннями Насіння Добрива Роботи і послуги Витрати на утримання основних засобів-всього в т.ч. - паливо-мастильні матеріали - амортизація основних засобів Інші витрати	39,00 22,04 15,35 6,64 12,24 9,13 19,51	31,47 17,79 12,39 5,36 9,88 7,36 15,75	5,85 5,95 3,58 -- 8,16 3,00 13,18	14,73 14,98 9,01 20,55 7,55 33,18
Всього витрат	123,91	100,0	39,72	100,0

На основі даних таблиці 2.9 можна зробити висновок, що найбільший розмір в структурі витрат займають у 2007 році - насіння, а у 2008 році - інші витрати. Найменшу частину займають роботи і послуги сторонніх організацій, у 2007 році - 5,36%, а у 2008 році підприємств зовсім не користувалося даним видом послуг. Різко збільшилася частка на паливо-мастильні матеріали - на 10,67 %. Стрімко зменшилася частка витрат на оплату праці та соціальні відрахування - на 17%. Лише витрати на добрива особливо не змінилися, вони є більш-менш стабільними.

Тобто, можна сказати, що у 2008 році затрати на 1 ц зерна в ПОСП «Злагода» зменшилися, що дуже позитивним результатом діяльності всього підприємства, тобто зменшилася і собівартість виробленої продукції.

Рівень собівартості 1 ц зерна залежить від урожайності культури з 1 га посіву і загальної суми витрат на одержання цієї продукції, а також від рівня продуктивності живої праці, якості посівного матеріалу, рівня механізації.

Значні резерви зниження собівартості в суворому дотриманні режиму економії при використанні матеріально-грошових засобів у процесі виробництва сільськогосподарської продукції. В підприємствах, де контролюється економне використання оборотних фондів, де не допускаються втрати врожаю при збиранні та транспортуванні, збереженні насіння, посадкового матеріалу, значно менше витрачається коштів на одиницю продукції.

Істотного зниження собівартості продукції можна досягти завдяки вдосконаленню системи управління виробництвом і організації праці. Ці заходи забезпечують зменшення накладних витрат, а отже, і зниження собівартості продукції.

2.4 Економічна ефективність виробництва і реалізації зерна, причини її зниження

Виробництво зерна є однією з ключових проблем аграрної економіки держави. З позицій продовольчої безпеки успішний розвиток цієї галузі має велике народногосподарське значення. Як традиційно прибуткова галузь, зерновиробництво є одним із основних джерел грошових надходжень для сільськогосподарських товаровиробників. Проте, як свідчить аналітичний огляд, загальний стан зернового господарства, ще далекий від оптимального рівня виробництва зерна, ефективності та ринкової сумісності, спостерігається суттєва різниця між передовими і відстаючими сільськогосподарськими підприємствами. Тому розглядаючи питання щодо забезпечення встановлення оптимального балансу в продовольчому зерні, окремого розгляду заслуговує проблема вирощування пшениці на полях степової зони. її зерно, маючи високі технологічні, якісні характеристики, широко використовується в хлібопекарній, макаронній та кондитерській промисловості. Ці продукти завжди користуються значним попитом на ринку.

Необхідність визначення ефективності будь-якої галузі народного господарства, в тому числі і зернового виробництва, об'єктивно випливає з можливості досягти при визначеному напрямку науково-технічного прогресу, великої економії засобів і праці. Це особливо важливо в умовах обмеженого розміру ресурсів, так як, чим ефективніше в масштабах країни будуть використовуватись наявні ресурси, тим ширше будуть задоволені його потреби в різних видах продукції.

В умовах переходу економіки України до ринкових відносин ефективність виробництва зерна визначає його конкурентноздатність, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, тобто здатність до розширеного відтворення, зростання обсягів виробництва, збільшення кількості робочих місць, підвищення заробітної плати працівників та інше. У цілому ефективність - це соціально-економічна проблема, позитивне вирішення якої зумовлює розвиток продуктивних сил і стан суспільства.

З цією метою розроблено ряд напрямків, що спрямовані на підвищення економічної ефективності зернового виробництва і передбачають збільшення виробництва, поліпшення якості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства, ефективного використання його виробничих ресурсів. Основним напрямком подальшого зростання зернового господарства є інтенсифікація зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних, мінеральних добрив, розширення посівів високоврожайних  сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних та індустріальних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату.

Велике значення має внесення оптимальних доз мінеральних добрив, які в конкретних природнокліматичних та економічних умовах забезпечують  найбільш повне використання потенційних можливостей високоврожайних сортів і гібридів зернових культур.

Одним із шляхів підвищення ефективності виробництва зерна є виведення і впровадження в господарствах високоврожайних сортів і гібридів, стійких проти хвороб і придатних для вирощування на зрошуваних землях. Особливого значення у цьому зв'язку набуває поліпшення селекції і насінництва зернових культур.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається відповідно як ефективність народногосподарська, галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів.

Одним із напрямків підвищення економічної ефективності виробництва зерна є комплексна оцінка ефективності сівозмін з різним насиченням зерновими культурами. Існуючі недоліки в ціноутворенні не дають змоги правильно враховувати реальні витрати ресурсів, поза оцінкою залишаються природно-біологічні ресурси, які відіграють важливу роль у збільшенні виробництва зерна. Певні недоліки має вартісна оцінка показників економічної ефективності, так як сучасні порівняльні ціни не відображають фактичний рівень рентабельності. Тому поряд з агротехнічною та економічною потрібно проводити енергетичну оцінку, яка дає змогу виявити резерви підвищення ефективності з урахуванням енергозбереження.

Для визначення економічної ефективності виробництва в цілому по господарству, використовується система показників: вартість валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, на середньорічного працівника, на 100 грн. виробничих витрат, розмір валового і чистого доходу та прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівника, рівень рентабельності.

Проаналізуємо систему натуральних та вартісних показників, наведених в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Економічна ефективність виробництва зерна в ПОСП «Злагода» Новобузького району

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008р. у % 2006р.
Урожайність, ц/га Затрати праці на 1 ц зерна, люд.-год Собівартість 1ц, грн.: виробнича; реалізованої продукції Ціна реалізації 1ц, грн. Прибуток (+), збиток (-), грн.: на 1ц зерна; на 1га посіву зернових культур на 1грн. виробничих витрат Рівень рентабельності (збитковості), %	23.8 10 39.46 40.43 50.57 6.23 148.36 12.88	14.4 30 95.02 122.20 75.27 -6.64 -115.5 -4.9	24.4 9 48.77 97.54 73.02 9.66 235.73 19.05	60.5 90 123.59 241.26 144.39 155.06 158.89 6.17

Аналізуючи таблицю 2.10 можна сказати, що протягом років прослідковується деяка нерівність в показниках. 2006 рік характеризується позитивними показниками у всіх областях дослідження, рівень рентабельності становить 12,88%. 2007 рік , навпаки, характеризується рівнем збитковості та мінусовими показниками, що свідчить про незадовільний стан підприємства у цей період. 2008 рік дуже продуктивний рік, і в порівнянні з 2006 роком видно позитивну динаміку зросту, рентабельність збільшилася на 6.17% , урожайність на 60,5%. Тобто , можна сказати, що 2008 рік був дуже прибутковим роком і позитивно вплинув на розвиток господарства.

Збільшення ефективності зерна призводить до підвищення розміру прибутку. Але кожного року прибуток не може бути стабільним, тому проаналізуємо зміну прибутку по зерновиробництву( таблиця 2.11).

Таблиця 2.11

Зміна прибутку по зерновиробництву

Показники	Умовні позначення і порядок розрахунку	Зерновиробництво
Прибуток(збиток) від реалізації, тис.грн базисний звітний		27 348
Собівартість 1 ц продукції, грн.. базисний звітний		71,97 58,95
Ціна реалізації 1 ц, грн. базисний звітний		75, 27 73,02
Відхилення прибутку, тис.грн.		231
В тому числі за рахунок: - кількості продукції -собівартості -ціни реалізації		54608,4 322010,64 55647

Перевіримо правильність розрахунків :

= 54,6 + 55,6 - 55,6 = 231

На основі даної таблиці можна зробити висновок, що прибуток у 2008 році зріс за рахунок зменшення собівартості на 13,02 грн, оскільки собівартість обернено пропорційно впливає на прибуток, тобто при від'ємному значенні собівартості прибуток збільшується. А ціна прямо пропорційно впливає на прибуток, тому ми спостерігаємо зменшення прибутку за рахунок зменшення ціни на продукцію. Кількість продукції збільшилась, тим самим збільшивши прибуток підприємства.

Зробивши необхідну перевірку можна сказати, що прибуток на підприємстві збільшився на 231 тис.грн. Тому галузь зерновиробництва на ПОСП « Злагода» є досить високодохідна.

РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА ТА ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА ТА ВРОЖАЙНОСТІ

3.1 Індексний аналіз валового збору зернових і зернобобових культур

Таблиця 3.1

Показники індексного аналізу валового збору в ПОСП « Злагода» Новобузького району

Культури	Площа посіву, га	Урожайність, ц	Валовий збір, ц
	2007р.	2008р.	2007р.	2008р.	2007р.	2008р.	Умовний
	По	П1	Уо	У1	УоПо	У1П1	УоП1
Озима пшениця	214,00	406,00	16,26	31,4	3918,66	12748,4	6601,56
Озимий ячмінь	63,00	415,00	14,29	17,94	900,27	7445,1	5930,35
Гречка	-	18,00	-	8,00	-	144,00	-
Всього	277	839	15,3	19,1	4818,93	20337,5	12531,91

Розрахуємо індекси та прирости

Індекс валового збору

= 12748,4/4818,9 = 2,645 = 264,5%

= 12748,4 - 4818,9 = 7929,4 ц

Індекс урожайності

= 12748,4 /12531,91 = 1,017 = 101,7%

= 12748,4 -12531,91= 216,49 ц

Індекс посівних площ

= 839/277 = 3,0288 = 302,9%

= (839 - 277)*15,3 = 8598,6 га

Індекс структури посівних площ

= 12531,91/15,3*839 = 0,976 = 97,6%

= 12531,91 - 12836,7 = 304,79га

Взаємозв'язок індексів

= 2,0345*3,0288*0,488 = 8,147 =814,7%

= 7929,4 + 8598,6 + 216,49 = 16744,5

Отже, можна сказати, що валовий збір у 2008 році збільшився на 264%, тобто у натуральному виразі становить 7929,4 за рахунок урожайності, що у 2008 році зросла, у порівнянні з 2007 роком на 101,7% і становила 216,49 ц/га. За рахунок посівних площ, валовий збір збільшився в 2008 році на 302,9%, що становить 8598,6 га. За рахунок структури посівних площ валовий збір збільшився на 97,6 %, що становить 304,79 га. Взаємозв'язок індексів показав збільшення 814,7%, що становить 16744,5.

3.2 Кореляційний аналіз факторів врожайності зернових

Для визначення параметрів рівняння множинної кореляції виконаємо необхідні розрахунки в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

	х1	х2	у	х1у	х2у	х1х2	х1*х1	х2*х2	у*у
2002	2,9	39	22	63,8	858	113,1	8,41	1521	484
2003	3	39	6,5	19,5	253,5	117	9	1521	42,25
2004	3,1	40	19,2	59,52	768	124	9,61	1600	368,64
2005	1,2	37	12,7	15,24	469,9	44,4	1,44	1369	161,29
2006	2,8	38	23,8	66,64	904,4	106,4	7,84	1444	566,44
2007	2,9	39	6,04	17,516	235,56	113,1	8,41	1521	36,4816
2008	1,8	40	24,3	43,74	972	72	3,24	1600	590,49
	17,7	272	114,54	285,956	4461,36	690	47,95	10576	2249,592

Рівняння множинної кореляції:

?y = na₀ + a₁?x₁ + a₂?x₂

?x₁y = a₀?x₁ + a₁?x₁² + a₂?x₁x₂

?x₂y = a₀?x₂ + a₁?x₁ x₂ + a₂?x₂²

Для знаходження параметрів розв'яжемо систему:

114.54=7a₀ + 17.7 a₁ + 272 a_{2 : 7}

_{285.95= 17.7} a_{0 +} 47.96 a_{1 + 690} a_{2 :17.7}

4461.36 = 272 a_{0 + 690} a_{1 + 10576} a_{1 :272}

_{16,1553 =} a _{0 + 2,5285} a_{1 + 38,8571} a₂

_16,1553= a_{0 + 2,709} a_{1 + 38,9830} a_{2 2-1}

_{16,4020 =} a_{0 + 2,5367} a_{1 + 38,8823} a_{2 3-2}

_{-0,2075=0,1805} a_{1 + 0,1259} a_{2 : 0,8105}

_{0,2467= -0,1723} a_{1 + 0,1907} a_{2 : - 0,1723}

_-1,1495= a_{1 + 0,6975} a₂

_{-1,4318 =} a_{1+ 0,5844} a_{2 2-1}

_{-2,5813 = -0,1131} a₂

a_{2 = 22,8213}

_{-0,2075 = 0,1805} a_{1 + 2,8734}

_{-3,0809 = 0,1805} a₁

a_{1 = -17,0686}

_{114,54 = 7} a _{0 - 302,1142 + 6207,832 = 5905,769}

_{-5791,229 = 7} a ₀

a _{0 = - 827,3184}

Yx₁x₂ = - 827,3184 - 17,06x₁ + 22,82x₂

дy =

дx₁ = 0,7745

дx₂ =

ryx₁ = = 0,0176

rx₁x₂ = 0,3349

R = 0,2

Д = R² = (0,2)² = 0,04 · 100 = 4%

Можна зробити висновок, що при умові, що внесення органічних добрив збільшити на 1 т, а кількість кількість мінеральних добрив залишиться на середньому рівні, урожайність зменшиться на 17,06 ц/га. Якщо кількість органічних добрив залишиться на середньому рівні, а внесення мінеральних добрив збільшиться на 1 кг, то урожайність збільшиться на 22,82 ц/га. Множинний коефіцієнт кореляції свідчить про помірний зв'язок між урожайністю та внесенням добрив, тобто урожайність на 4% залежить від внесених кореляційну модель факторів і на 96% від інших факторів.

Для визначення множинного коефіцієнта кореляції необхідно виконати розрахунки парних коефіцієнтів кореляції. Необхідні показники для цього приведемо в таблиці 3.3