Проект по виробництву дитячих комбінезонів на ВАТ ЛВТШП "Волинь"

Значення коефіцієнта швидкої ліквідності за три роки, тобто в 2010 році становить 3,48, в 2011 - 3,59, в 2012 - 2,7, відповідають його нормативному значенню, і свідчать про можливість повністю погасити поточні зобов'язання підприємства за рахунок грошових коштів і очікуваних фінансових надходжень (дебіторська заборгованість).

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності також знаходиться в межах нормативного значення і становить в 2010 році 0,74, в 2011 - 0,88, в 2012 - 0,35. Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Так як коефіцієнт ліквідності в 2010 році складає 0,74, то підприємство спроможне погасити 74% поточної заборгованості за рахунок наявних грошових коштів. В 2011 і в 2012 роках підприємство спроможне погасити відповідно 88% і 35% поточної заборгованості за рахунок наявних грошових коштів. Так можна говорити про негативну тенденцію про зменшення ліквідності підприємства на 53% в 2012 році в порівнянні з 2011 роком. Частка оборотних засобів в активах в 2010 році складає 38,7% в майні підприємства, в 2011 році - 34% в майні підприємства, а в 2012 році 34,1% в майні підприємства. Тобто спостерігається тенденція зменшення частки оборотних засобів в майні підприємства в 2011 році на 4,6%, та незначного збільшення її в 2012 році на 0,1%.

Отже, як видно з цієї таблиці, фінансовий стан підприємства в 2012 році з точки зору ліквідності погіршився, про це свідчить зменшення коефіцієнтів ліквідності в порівнянні з попередніми роками, а також і зменшення робочого капіталу підприємства на 44,8 тис. грн.. в порівнянні з 2011 роком адже розмір робочого капіталу є показником безпечності, тобто можливості підприємства платити за поточними зобов'язаннями.

Наявність різних показників ліквідності пояснюється різними інтересами споживачів аналітичної інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності є важливим для постачальників сировини і матеріалів; коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків; коефіцієнт поточної ліквідності - для покупців і власників акцій та облігацій підприємства.

Проте слід зазначити, що ліквідність підприємства зовсім не тотожна його платоспроможності. Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості, що потребує негайного погашення. Ознаками платоспроможності є наявність грошей у касі, на поточних рахунках і відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Охарактеризувати платоспроможність підприємства можна за допомогою показників (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Показники платоспроможності підприємства ВАТ ЛВТШП "Волинь" за 2010-2012 роки

Показник	Нормативне значення	2010	2011	2012	Відхилення +, -
					2011 до 2010	2012 до 2011
Коефіцієнт абсолютної платоспроможності	0,1-0,2	0,74	0,88	0,35	0,15	-0,53
Коефіцієнт термінової платоспроможності	>0,35	0,74	0,88	0,35	0,15	-0,53
Коефіцієнт проміжної платоспроможності	0,8	1,56	1,92	1,36	0,36	-0,56
Коефіцієнт загальної платоспроможності	2,5	5,19	5,11	3,79	-0,08	-1,32

Відповідно до даних аналітичної таблиці 1.3 можна зробити висновок, що коефіцієнт абсолютної платоспроможності в 2011 році в порівнянні з 2010 роком збільшується на 0,15 або на 15%, а в 2012 році в порівнянні з 2011 роком зменшується на 53%, що є негативною тенденцією. Цей коефіцієнт свідчить про те, яку частину поточних зобов'язань підприємство готове погасити зараз. Так як коефіцієнт платоспроможності в 2010 році складає 0,74, то підприємство спроможне погасити 74% поточних зобов'язань за рахунок наявних грошових коштів. В 2011 і в 2012 роках підприємство спроможне погасити відповідно 88% і 35% поточної заборгованості за рахунок наявних грошових коштів.

Коефіцієнт термінової платоспроможності свідчить про те, що підприємство може погасити свої короткострокові зобов'язання за платежами найближчим часом, оскільки еквіваленти грошових коштів і поточні фінансові інвестиції можуть без особливих труднощів бути конвертовані у засоби платежу. Відповідно до даних таблиці 1.3 відбувається збільшення коефіцієнта термінової платоспроможності в 2011 році на 15% та його зменшення в 2012 році на 53% пов'язане із значним зменшенням грошових коштів підприємства в національній і іноземній валютах.

Коефіцієнт проміжної платоспроможності засвідчує потенційну здатність підприємства погасити свої короткострокові зобов'язання при умові отримання від короткострокових реальних дебіторів всієї суми заборгованості. Відбувається збільшення коефіцієнта проміжної платоспроможності в 2011 році на 36%, а в 2012 році його зменшення на - 56%, тобто зменшення ймовірності отримання від дебіторів всієї суми заборгованості.

Коефіцієнт загальної платоспроможності за аналізовані три роки відповідає нормативному значенню, тобто у підприємства є достатні ресурси оборотних активів для погашення поточних зобов'язань. На кожну гривню поточних зобов'язань підприємства припадає на 2010 рік 5,19 грн. оборотних активів, на 2011 рік - 5,12 грн. оборотних активів, а на 2012 рік - 3,79 грн. оборотних активів. Спостерігається і тенденція зниження коефіцієнта загальної платоспроможності з кожним роком.

Отже, як видно з таблиці 1.3 платоспроможність підприємства дуже висока щодо теоретично-виправданого значення, проте в 2012 році спостерігається тенденція до її зменшення.

Ось чому аналізу ліквідності та платоспроможності надається важливе значення. Якщо, підприємство не може погасити свої поточні зобов'язання в міру того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів.

Наступним кроком аналізу фінансового стану підприємства є аналіз ділової активності.

Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту засобів підприємства. Критеріями ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів підприємства, стійкість економічного зростання, ступінь виконання завдання за основними показниками господарської діяльності тощо.

Однак, головним критерієм ефективності роботи підприємства є його "прибутковість, тому, здійснюючи господарську діяльність підприємство повинно намагатися не лише прискорювати рух засобів, але й отримувати максимальну віддачу від цього проекту.

Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів - показників оборотності (табл. 1.4). Так як розмір річного обороту залежить від швидкості оборотності засобів, тому з розмірами обороту та, відповідно, із оборотністю пов'язана величина умовно-постійних витрат: чим швидший оборот, тим менше на кожен оборот припадає сума цих витрат.

Таблиця 1.4. Показники ділової активності підприємства ВАТ ЛВТШП "Волинь" за 2010-2012 роки

Показник	Розрахунок	2010	2011	2012	Відхилення
					2011-2010	2012-2011
Коефіцієнт оборотності активів	Ф2 р035/(Ф1 р280 Г3+Ф1 р280 Г4)*0,5	0,311	0,311	0,330	0,001	0,019
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	Ф2 р035/(Ф1 р260 Г3+Ф1 р280 Г4)*0,5	0,846	0,856	0,970	0,009	0,114
Коефіцієнт оборотності запасів	Ф2 р035/((Ф1? (р100 -р140 Г3)+Ф1 ?(р100 -р140Г4)*0,5	2,729	2,719	3,322	-0,01	0,603
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Ф2 р035/(Ф1 р380 Г3+Ф1 р380 Г4)*0,5	0,334	0,335	0,358	0,001	0,023
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Ф2 р035/(Ф1?(р150-р210)Г3+Ф1?(р150-р210)Г4)*0,5	1,550	1,617	1,684	0,068	0,067
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Ф2 р 035/(Ф1 р620 Г3+Ф1 р 620Г4)*0,5	4,492	4,411	4,215	-0,081	-0,196
Коефіцієнт завантаженості активів	(Ф1 р280 Г3+Ф1 р 280Г4)*0,5/Ф2 р035	0,805	0,804	0,757	-0,001	-0,046
Коефіцієнт завантаженості активів в обороті	(Ф1 р260 Г3+Ф1 р 260Г4)*0,5/Ф2 р035	0,295	0,292	0,258	-0,003	-0,034
Коефіцієнт завантаженості власного капіталу	(Ф1 р380 Г3+Ф1 р 380Г4)*0,5/Ф2 р035	0,749	0,747	0,698	-0,002	-0,049

Відповідно до даних таблиці 1.4 можна зробити висновок, що в цілому відбулись позитивні зміни у складі показників, якими характеризується ділова активність. Відбувається зростання коефіцієнта оборотності активів в 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 0,1%, а в 2012 році в порівнянні з 2011 роком 1,9%, тобто збільшується швидкість обороту активів в майні підприємства. Що стосується коефіцієнта оборотності оборотних активів, то також відбувається його зростання в 2011-2010 роках на 0,9%, а в 2012-2011 роках на 11,4%, тобто збільшується швидкість обороту всіх оборотних активів підприємства(як грошових, так і матеріальних), відбувається додаткове вивільнення оборотних активів з господарської діяльності.

Після визначення оборотності оборотних активів доцільно визначити оборотність окремих їх складових (запасів).

Коефіцієнт оборотності запасів зменшується в 2011-2010 роках на 1%, а в 2012-2011 роках збільшується на 60,3%. Це означає, що підприємство не має надлишків неліквідних запасів, які потребують додаткового фінансування.

Що стосується коефіцієнта оборотності власного капіталу, то відбувається його зростання в 2011-2010 роках на 0,1%, а в 2012-2011 роках на 2,3%. Збільшення коефіцієнта свідчить про підвищення оборотності, зростання ділової активності. Оборотність власного капіталу показує ефективність використання активів, які формуються за рахунок власного капіталу.

Відбувається збільшення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості в 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 6,8%, а в 2012 році в порівнянні з 2011 роком на 6,7%. Збільшення цього коефіцієнта свідчить про підвищення оборотності дебіторської заборгованості, зниження розміру комерційного кредиту, що надає підприємство своїм контрагентам.

Протилежна ситуація спостерігається щодо змін коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості, відбувається його зменшення в 2011-2010 роках на 8,1%, а в 2012-2011 роках - на 19,6%, тобто відбувається збільшення комерційного кредиту, що надається підприємству контрагентами.

Відбувається також і зменшення коефіцієнта завантаженості активів в 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 0,1%, а в 2012 році в порівнянні з 2011 роком на 4,6%. Також і зменшується коефіцієнти завантаженості активів в обороті та власного капіталу.

Коефіцієнт завантаженості активів в обороті відповідно зменшується на 0,3% в 2011-2010 роках та на 3,4% в 2012-2011 роках. А коефіцієнт завантаженості власного капіталу в 2011-2010 та 2012-2011 роках зменшується на 0,2% і 4,9% відповідно. Зменшення цих коефіцієнтів свідчить про підвищення ефективності використання активів підприємства.

Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку наступних відносних показників (табл. 1.5.).

Таблиця 1.5. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства ВАТ ЛВТШП "Волинь" за 2010-2012 роки

Показник	Розрахунок	Норм знач	2010	2011	2012	Відхилення
						2011-2010	2012-2011
1	2	3	4	5	6	7	8
Коефіцієнт автономії	р380/р640	>0,5	0,925	0,933	0,910	0,008	-0,023
Коефіцієнт фін. залежності	р640/р380	<2,0	1,081	1,071	1,099	-0,009	0,027
Маневреність робочого капіталу	?(р100-140)/(р260-р620)	-	0,409	0,370	0,389	-0,039	0,020
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	(р260-р620)/р380	>0,5	0,338	0,293	0,276	-0,044	-0,018
Коефіцієнт фін. стійкості	р380/(р480+р620)	>1	12,418	14,037	10,137	1,619	-3,900
Коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу	(р480+Р620)/р380	-	0,081	0,071	0,099	-0,009	0,027
Коефіцієнт стійкості фінансування	(р380+р430+р480)/р280	0,8-0,9	0,925	0,933	0,910	0,008	-0,023
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	(р480+р620)/ р640	<0,5	0,075	0,067	0,090	-0,008	0,023
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами	(р380-р080)/р260	>0,1	0,807	0,804	0,736	-0,003	-0,068
Коефіцієнт поточних зобовязань	р620/(р480+ р620)	>0,5	1,000	1,000	1,000	0,000	0,000
Коефіцієнт страхування бізнесу	р340/р280	>0,2	0,004	0,009	0,009	0,005	0,000
Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом	(р260-р620)/?(р100-р140)	>0,2	2,448	2,705	2,569	0,257	-0,136

За даними таблиці 1.5 можна зробити висновок, що в цілому відбулися позитивні зміни у складі показників, якими характеризується фінансова стійкість.

Відповідно до коефіцієнта автономії питома вага власного капіталу в загальній сумі балансу є досить високою і становить в 2010 році 92,5%, в 2011 - 93,3%, в 2012 - 91%, тобто прослідковується тенденція його збільшення в 2011-2010 роках на 0,8% та зменшення на 2,3% в 2012-2011 роках. Значення коефіцієнта автономії перевищує нормативне значення і свідчить про незначну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, так в 2012 році підприємство на 91% фінансувалось за рахунок власного капіталу. Вважається, що в підприємства з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають більше коштів, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності показує питому вагу залучених коштів в загальній сумі власного капіталу і становить 108,1% в 2010році, 107,1% в 2011 році і 109,9% в 2012 році, тобто відбувається його зменшення в 2011-2010 роках на 0,9% та його збільшення в 2012-2011 роках на 2,7%, що свідчить про збільшення питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства.

Маневреність робочого капіталу характеризує частку запасів у загальній сумі робочого капіталу, яка відповідно становить 40,9% в 2010 році, 37% в 2011 році, 38,9% в 2012 році, тобто спостерігається її зменшення в 2011-2010 роках на 3,9% та її збільшення в 2012-2011 роках на 1,9%. Відповідно до коефіцієнта маневреності робочого капіталу частка власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність становить 33,8% в 2010 році, в 2011 - 29,3%, в 2012 - 27,6%, яка зменшується з кожним наступним роком відповідно на 4,4% і 1,8%.

У структурі пасиву підприємства як на початок, так і на кінець періоду, відсутні довгострокові зобов'язання - коефіцієнт поточних зобов'язань дорівнює 1. Негативний характер носять значення коефіцієнта страхування бізнесу, протягом 2011-2012 років резервний капітал практично не поповнювався і лише незначна частина майна підприємства покривається відповідними резервами.

Зменшення коефіцієнту співвідношення залученого та власного капіталу в 2011 році в порівнянні з 2010 роком свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Так, в 2010 році на 1 грн. власного капіталу припадало 0,081 грн., що на 0,009 грн. більше, ніж в 2011 році. А в 2012 році в порівнянні з 2011 роком спостерігається протилежна ситуація - збільшення цього коефіцієнта на 0,027%, тобто в 2012 році на 1 грн. власного капіталу припадало 0,099 грн., що на 0,027 грн. більше, ніж в 2011 році. Відповідно до коефіцієнта забезпечення власними оборотними засобами частина оборотних активів, яка забезпечується власними джерелами фінансування відповідно становить в 2010 році 80,7%, в 2011 - 80,4%, в 2012 - 73,6%, тобто прослідковується тенденція до його зниження відповідно на 0,3% в 2011-2010 роках і на 6,8% в 2012-2011 роках.

Отже, відповідно до показників фінансової стійкості відбувається незначне покращення фінансового стану підприємства.

Провівши комплексний аналіз фінансової стійкості підприємства, можна зробити висновок про спроможності підприємства здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток в умовах економічної самостійності, а також вірогідність збереження такого стану підприємства і в майбутньому.

РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

2.1 Опис проекту, основних його рішень та оцінка альтернатив

Представлений на розгляд проект передбачає виробництво на ВАТ ЛВТШП ,,Волинь” дитячого одягу - комбінезону.

Ідея проекту обумовлена:

- незадоволеною потребою і пошуком можливих шляхів її задоволення (недостатня кількість продукції високої якості даного виду товарів на ринку);

- забезпечити малозабезпечених громадян;

- прагненням не скорочувати працівників в умовах світової економічної кризи;

- використати незадіяні у виробництві виробничі потужності;

- прагненням створити сприятливі умови для формування стійкої інфраструктури виробництва та управління;

- використати можливості, що виникають у зв'язку з міжнародними договорами.

Метою проекту є збільшення частки ринку та рівня рентабельності діяльності підприємства.

Проект не потребує патентування.

Нова продукція ВАТ ЛВТШП ,,Волинь” буде реалізуватись як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку і орієнтуватися на споживача із середнім рівнем доходів.

Стратегія маркетингу проекту відповідає загальній стратегії маркетингу ВАТ ЛВТШП ,,Волинь”, суть якої полягає у глибшому проникненні на існуючий ринок за рахунок знаходження нових потреб споживачів та нових можливостей ринку.

Серед розглянутих альтернативних пропозицій домінували наступні:

- пошиття м`яких іграшок;

- пошиття карнавальних костюмів;

Проте дані пропозиції не були ухвалені керівництвом фабрики, оскільки даний товар має низький попит на ринку та великі трудозатрати. Також необхідно враховувати і те, що у зв'язку із світовою економічною кризою споживачі купуватимуть лише товари першої необхідності, тобто не будуть націлені на ті товари, без яких можна обійтися, при цьому не відчути втрати без нього.

Розроблюваний проект по пошиттю дитячого одягу - комбінезонів є невеликим і його дохідність не перевищує ставку кредитного відсотка, тому для його фінансування будуть використовуватися виключно власні (внутрішні) джерела

Проект буде реалізовуватись на території ВАТ ЛВТШП ,,Волинь”.

Повна собівартість одного дитячого комбінезону становить 73 грн., що для високої якості є досить дешево.

Планується реалізувати 420 дитячих комбінезонів в 2009 році, 500 дитячих комбінезонів в 2010 році і 600 дитячих комбінезонів в 2011році по ціні 110 грн. за

одиницю. Обсяг продажу за 12 місяців 2009 року становитиме 46200 грн.

Чистий прибуток від реалізації дитячих комбінезонів у 2009 році становитиме 4882,5 грн.

Такий проект, по виробництву дитячих комбінезонів має не тільки комерційну привабливість, але й істотні соціальні наслідки, оскільки розрахований на людей з середнім рівнем доходів.

2.2 Функціональні дослідження

Аналіз безпосереднього середовища передбачає аналіз споживачів, постачальників і конкурентів.

Продукція ВАТ ЛВТШП “Волинь” реалізується як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку, як підприємцям, так і фізичним особам.

Так, як основними споживачами дитячих комбінезонів є приватні особи, то обсяг продажу даних комбінезонів у майбутньому буде залежати від зростання народжуванності.

Для ринків одягу характерна монополістична конкуренція, адже кількість підприємств у галузі велика, обсяг виробництва одного підприємства відносно невеликий, товар диференційований, майже вільне утворення нових підприємств, відсутня взаємозалежність між підприємствами.

На ринку існує досить велика кількість гравців, що спричиняють:

невисокі бар'єри входу в галузь;

група споживачів не є досить сконцентрованою;

існує потенціал росту групи споживачів.

Український ринок одягу можна розподілити на чотири цінових сегменти: товари дешеві, середньої вартості, дорогі та ексклюзивний одяг. Найвищий рівень конкуренції спостерігається у сегменті дешевої продукції, де українські виробники відчувають значний тиск з боку „секонд-хенду” та дешевих азійських товарів. У сегменті товарів дорогих та середньої вартості - конкуренція середнього рівня, тоді як у сегменті ексклюзивних товарів існують достатньо високі бар'єри для місцевих виробників. Українські бренд-орієнтовані виробники конкурують з іноземними торговими марками у сегменті дорогої продукції.

Найбільшими конкурентами ВАТ ЛВТШП “Волинь” є ЗАТ “Поділля”, ВАТ “Володарка” - пошиття чоловічого одягу, ТОВ “Імідж - Галант”, що розміщені в місті Вінниці, ЗАТ “Швейне підприємство Юність”, ЗАТ “Чинбор”, СП “Ріф-1”, ЗАТ “Любава”, ПП “БМТ стиль”, ЗАТ “Піонтекс”, що розміщені в місті Києві, ВТФ “Ковель”, КП фабрика “Лучанка” (Луцьк), Фабрика “Спецстиль” (Львів).

У своїй діяльності підприємства використовують різноманітні матеріально-технічні ресурси (сировину, паливо, енергію, тощо), що у процесі виробництва перетворюються у готову продукцію. Дані підприємства спеціалізуються на виготовленні готового одягу для людей різних вікових груп та різного асортименту.

Переваги ВАТ ЛВТШП “Волинь” є:

- впровадження нових методів організації виробництва і праці;

- краща організація служби маркетингу;

- вигідне місце розташування підприємства -- у центрі міста, що забезпечує кращі під'їзні шляхи;

- встановлення нової лінії волого-теплової обробки швейних виробів.

Оцінка показників факторів впливу макросередовища наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Основні показники економічного та соціального стану України

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Якіснийвплив	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Якісний вплив
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Валовий внутрішній продукт, млн. грн.	441452	544153	712945	+	755721,7	793507,79	841118,25	+
Чисельність населення, тис. чол.	47280,8	46929,5	46646,0	-	46430,3	46282,4	46202,3	-
Валовий внутрішній продукт на душу населення, тис. грн.	9336,81	11595,12	15284,16	+/-	16276,48	17144,91	18205,12	+
Обсяг промислової продукції, млн. грн.	300990	319651	352255	+	307285	333110,95	373142	+
Інвестиції в основний капітал, млн. грн.	93026,0	125253,7	188486,0	+	211002,1	313153,4	546703,18	+
Інвестиції на душу населення, тис. грн.	1967,52	2668,98	4040,78	+/-	4544,49	6766,14	11832,81	+/-
Фінансові результати підприємств та організацій від звичайної діяльності до оподаткування, млн. грн.	64371,0	76253,0	121435,0	+	204616,2	340309,2	592556,55	+
Питома вага збиткових підприємств, %	34,2	30,9	28,9	+	31,2	30,6	28,7	+
Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, грн.	806,19	1041,44	1351,0	+	1608,44	1903,12	2206,81	+
Індекс споживчих цін, %	110,3	111,6	116,6	-	123,0	117,5	112,0	+
Індекс цін виробників промислової продукції, %	109,5	114,1	123,3	-	130,3	119,0	110,7	+
Рівень безробіття, %	3,1	2,7	2,3	+	2,9	2,7	2,53	+
Експорт товарів та послуг, млн. доларів США	44378	50239	64001	+	84350	106700	140450	+
Імпорт товарів та послуг, млн. доларів США	43707	53307	71877	-	99350	130700	174950	-
Курс долара (пряме котирування), грн.	5,18	5,05	5,05	+	6,025	6,25	5,3	+

Отже, вивчивши динаміку показників економічного і соціального стану України, можна зробити висновок, що протягом 2010 - 2012 років відбувається поступове зростання ВВП (на 102701 млн. грн. (або 23,26%) у 2011 році порівняно з 2010 роком, а у 2012 році - ще на 168792 млн. грн. (або 31,02%)), на що впливають наступні фактори (показники):

- поступове зростання обсягу промислової продукції;

- зростання інвестицій в основний капітал;

- збільшення фінансових результатів підприємств та організацій від звичайної діяльності до оподаткування;

- зростання середньомісячної номінальної заробітної плати працівників;

- стабільний валютний курс (курс долара);

- перевищення імпорту товарів і послуг над експортом (при одночасному зростанні експорту товарів і послуг та імпорту товарів і послуг);

- зростання індексу цін виробників промислової продукції та індексу споживчих цін.

У свою чергу зростання інвестицій в основний капітал на 32227,7 млн. грн. (або 34,64%) у 2011 році порівняно з 2010 роком, а у 2012 році - ще на 63232,3 млн. грн. (або 50,48%) зумовлено створенням нових продуктів і технологій на підприємствах, стабільним валютним курсом, підвищенням рівня внутрішніх заощаджень населення, розвитком фінансового ринку. Негативний вплив на зростання інвестицій в основний капітал здійснило зменшення ролі амортизаційних відрахувань як джерела інвестиційних видатків, інфляція, значні масштаби тіньової економіки, існуючий податковий режим, корумпованість державних чиновників.

Зростання середньомісячної номінальної заробітної плати на 235,25 грн. (або 29,18%) у 2011 році порівняно з 2010 роком, а у 2012 році - ще на 309,56 грн. (або 29,72%) зумовлено зростанням мінімального розміру заробітної плати; зміною умов праці; зростанням продуктивності праці; зміною співвідношень чисельності робітників праця яких оплачується відрядно, відрядно-преміально, погодинно, погодинно-преміально; встановлення з 1 січня 2012 року ставки податку із доходів фізичних осіб на рівні 15%.

Перевищення імпорту над експортом у 2011 році на 3068 млн. грн., а у 2012 році - на 7876 млн. грн. можна пояснити високими митними бар'єрами, низькою конкурентоспроможністю деяких видів вітчизняної продукції.

Зростання індексу цін виробників (на 4,6% у 2011 році порівняно з 2010 роком і на 9,2% у 2012 році порівняно з 2011 роком ) і зростання індексу споживчих цін (на 1,3% у 2011 році порівняно з 2010 роком і на 5% у 2012 році порівняно з 2011 роком) можна пояснити структурними диспропорціями у суспільному відтворенні, недосконалістю податкової системи, дефіцитом державного бюджету та передачею інфляції по міжнародних каналах.

Зростання ВВП на душу населення на 2258,31 тис. грн. (або 24,19%) у 2011 році порівняно з 2010 роком, а у 2012 році - ще на 3689,04 тис. грн. (або 31,82%) зумовлено зростанням ВВП і зменшенням кількості населення протягом даного періоду.

Вивчивши динаміку показників розвитку за 2010 - 2012 років можна зробити наступні висновки про можливості і загрози для економіки у майбутньому.

Можливості:

1) економічне зростання протягом 2008 - 2010 років більше, ніж на 11%;

2) збільшення обсягів виробництва промислової продукції протягом 2008 - 2010 років більше, ніж на 21%;

3) збільшення інвестицій в основний капітал протягом 2008 - 2010 років більше, ніж у 2,5 рази;

4) збільшення середньомісячної номінальної заробітної плати протягом 2008 -2010 років на 37%;

5) зниження рівня інфляції протягом 2008 - 2010 років на 11%.

Загрози:

1) нестабільне політичне становище;

2) недосконалість законодавства;

3) значні масштаби тіньової економіки;

4) корумпованість державних чиновників;

5) подальше зменшення чисельності населення;

6) світові економічні кризи.

Таким чином, тенденції минулих років будуть зберігатися на майбутнє.

Підприємство ВАТ ЛВТШП “Волинь” застосовує витратний метод ціноутворення. При цьому методі розраховується ціна виходячи із понесених власних витрат. Визначається виробнича собівартість, адміністративні витрати, розмір прибутку та подати. Розрахована ціна порівнюється з ринковою ціною і на основі результатів порівняння приходять до висновку про доцільність виробництва певного виду товару.

Переваги витратного методу ціноутворення:

1.Виробники володіють інформацією про витрати більше, ніж про попит;

2.Якщо витратними методами ціноутворення користуються більшість виробників, то цінова конкуренція може бути мінімальною.

Недоліки даного методу:

1.Ціноутворення не враховує кон'юнктури рину;

2.Не враховується споживчі властивості товарів.

Межі застосування витратних методів ціноутворення:

1.При встановленні ціни на нову продукцію;

2.При встановленні ціни на дослідні зразки;

3.При визначенні цін у галузі, де більшість виробників користується цим методом;

4.При визначенні ціни на товари, попит на які перевищує пропозицію.

Відносно планів та прогнозів на майбутнє, то в зв'язку з появою попиту на недорогу та якiсну вітчизняну продукцію підприємство старається налагодити комерцiйнi зв'язки по ринках збуту на Україні з такими українськими підприємствами як ТОВ "Крам" (Тернопіль), Центральний Універмаг (м. Львів), Дім Торгiвлi (м. Рівне), Мода Дім (м. Київ), Рiко (м. Київ), а також суб'єктами підприємницької дiяльностi - фізичними особами.

В умовах насиченого ринку недостатньо розробити новий якісний товар, встановити на нього оптимальну ціну і вибрати ефективні канали розподілу. Серед різних методів просування товару на ринок дане підприємство надає перевагу рекламі, оскільки головні цілі реклами, як і комунікаційного комплексу загалом - формування попиту на товар і стимулювання його збуту.

Основні завдання реклами:

- інформування споживачів;

- створення переконання споживачів у перевагах властивостей товару фірми;

- нагадування про товар;

- формування іміджу.

Підприємство використовує такі засоби розповсюдження реклами:

- реклама у пресі;

- реклама на радіо;

- пряма поштова реклама;

- зовнішня реклама

- реклама в інтернеті.

Насьогодні незаперечливо важливу роль в створенні ефективної та сучасної організаційної структури будь-якого підприємства відіграє створення маркетингового відділу. На жаль, багато українських підприємств, що навіть успішно комерційно діють на теренах нашої країни, просто вважають непотрібним створення відділу маркетингу, перекладаючи функції цієї ланки ефективного виробничо - збутового процесу на інші відділи, що традиційно, ще з часів радянської економічної теорії, створювались на підприємствах. Але необхідно наголосити, що зміни прийшли не лише в систему ринкових відносин, які замінили адміністративно - командну ідеологію, але й в мислення головних споживачів, крім того розширились межі діяльності фірми, відкрились кордони.

Маркетинговий відділ здійснює систему організації діяльності суб'єктів виробничої сфери, що сприяє оптимізації функціонального з'єднання виробничих цілей і поточних потреб інонаціональних споживачів, стикуванню приватних інтересів у всіх сферах економічного життя - виробничого, посередницького, споживчого аспектах. Іншими словами, відділ маркетингу являє собою важливу умову встановлення діючого зворотного зв'язку між попитом та пропозицією, що є своєрідним гарантом того що виготовлена продукція, пройшовши всі етапи виробничого процесу, знайде свій шлях до кінцевого споживача.

Принципових, корінних розходжень між маркетингом для внутрішнього ринку й зовнішнього ринку немає. В обох випадках використовуються різноманітні методи, засоби, прийоми й принципи маркетингової діяльності. Однак зовнішні ринки пред'являють більш високі вимоги до пропонованих на них товарів, їхнього пакуванню, сервісу, реклами. Це породжено гострою конкуренцією між фірмами - виробниками товару й перевагою „ринку покупця”, тобто помітним перевищенням пропозиції над попитом.

Вивчення зовнішніх ринків, їхніх можливостей є більш трудомісткий й складний процес, оскільки вимагає вивчення великої кількості інформації з різних джерел.

Ефективна робота на зовнішньому ринку неможлива без творчого й гнучкого використання комплексу маркетингових методів: правильного вибору

збутової організації, контролю над роботою торговельних посередників, вибору й застосування різних методів стимулювання збуту, ділової діяльності, реклами. Необхідно враховувати вимоги зовнішнього середовища маркетингу: особливості чинного законодавства, міжнародні правила, соціально-культурне середовище, звичаї, правила валютно-фінансових розрахунків й інше. Дослідження ринку є основою маркетингу й припускає аналіз всіх умов, що мають значення для успішної реалізації товару. Програма комплексного дослідження залежить від особливостей товару, характеру діяльності підприємства, масштабів виробництва експортних товарів й інших факторів.

Всі ці завдання повинні поставати перед працівниками маркетингового відділу підприємства та доповнюватись й модифікуватись залежно від стадії просування товару на світовому ринку та можливої зміни вимог конкретних споживачів. Маркетингова діяльність, як відомо, передбачає дослідження ринку, вирішення питань товарної політики, управління процесами товарного руху - збуту продукції, ціноутворення, комунікації фірми та інше.

Сектор маркетингу як ведуча служба підприємства вивчає кон'юнктуру світових товарних ринків, приймає участь у визначенні цін на експортну продукцію, в розробці і здійсненні рекламних заходів, аналізі конкурентів, можливостей руху товару тощо.

Внутрішньофірмова система маркетингу на підприємстві пройшла певний шлях розвитку від простого відділу збуту до надзвичайно важливої сфери діяльності фірми.

Ефективнішим маркетинговим підрозділом фірми є, звичайно, самостійний відділ маркетингу. Маркетингові можливості розширюються, фірма планує додаткові вкладення у маркетингові дослідження, розробку нових товарів, рекламу та стимулювання збуту, поліпшення сервісу тощо. Як показує світовий досвід, по-справжньому ефективною маркетинговою компанією фірма стає тоді, коли всі її працівники розуміють, що своїми робочими місцями вони зобов'язані покупцям.

Важливе місце в загальній системі організації служби маркетингу на підприємстві займає контролюючий орган. Контроль маркетингової діяльності - це процес, за допомогою якого керівництво маркетингового підрозділу визначає правильність прийнятих рішень і ступінь їх необхідності, доцільного коригування; процес забезпечення організацією своїх маркетингових цілей. Для застосування системи контролю фірма повинна мати:

- чітко визначені маркетингові цілі;

- маркетингові плани (стратегічні і оперативні);

- відповідну організаційну структуру.

Служба маркетингу підпорядковується безпосередньо директорові підприємства, що забезпечує незалежність її положення стосовно інших підрозділів й об'єктивну оцінку можливостей підприємства при розробці його маркетингової політики. У своїй діяльності служба маркетингу взаємодіє з підрозділами підприємства, що беруть участь у досягненні його комерційних цілей.

Хоча маркетингові дослідження та утримання маркетингових спеціалістів найчастіше вимагають значних фінансових витрат, не можна зменшувати їхнє значення, тому що в майбутньому вони націлені на прибуток. За допомогою досліджень можна вибрати найбільш оптимальний і прибутковий ринок, споживачів, засіб реклами тощо, і, такий чином, маркетингові дослідження підвищують прибутковість підприємства.

2.3 Техніко-економічне обґрунтування

Розділ 1. Основна ідея проекту.

Проект передбачає виробництво на ВАТ ЛВТШП ,,Волинь” дитячого одягу - комбінезону.

Ідея проекту обумовлена:

- незадоволеною потребою і пошуком можливих шляхів її задоволення (недостатня кількість продукції високої якості даного виду товарів на ринку);

- забезпечити малозабезпечених громадян;

- прагненням не скорочувати працівників в умовах світової економічної кризи;

- використати незадіяні у виробництві виробничі потужності;

- прагненням створити сприятливі умови для формування стійкої інфраструктури виробництва та управління;

- використати можливості, що виникають у зв'язку з міжнародними договорами.

Метою проекту є збільшення частки ринку та рівня рівня прибутковості підприємства.

Дитячі комбінезони будуть реалізуватись як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку і орієнтуватися на споживача із середнім рівнем доходів.

Стратегія маркетингу проекту відповідає загальній стратегії маркетингу ВАТ ЛВТШП ,,Волинь”, суть якої полягає у глибшому проникненні на існуючий ринок за рахунок знаходження нових потреб споживачів та нових можливостей ринку.

Повна собівартість одного дитячого комбінезону становить 73 грн., що для високої якості є досить дешево.

Планується реалізувати 420 дитячих комбінезонів в 2009 році, 500 дитячих комбінезонів в 2010 році і 600 дитячих комбінезонів в 2011році по ціні 110 грн. за одиницю. Обсяг продажу за 12 місяців 2009 року становитиме 46200 грн.

Чистий прибуток від реалізації дитячих комбінезонів у 2009 році становитиме 4882,5 грн.

Такий проект, по виробництву дитячих комбінезонів має не тільки комерційну привабливість, але й істотні соціальні наслідки, оскільки розрахований на людей з середнім рівнем доходів.

Розділ 2. Аналіз ринку та стратегій маркетингу.

Аналіз безпосереднього середовища передбачає аналіз споживачів, постачальників і конкурентів.

На дитячі комбінезони існує попит як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. Основними споживачами дитячих комбінезонів є приватні особи.

Ринок одягу характеризується монополістичною конкуренцією, оскільки кількість підприємств у галузі велика, обсяг виробництва одного підприємства відносно невеликий, товар диференційований, майже вільне утворення нових підприємств, відсутня взаємозалежність між підприємствами. На ринку існує досить велика кількість гравців, що спричиняють:невисокі бар'єри входу в галузь; група споживачів не є досить сконцентрованою; існує потенціал росту групи споживачів.

Український ринок одягу можна розподілити на чотири цінових сегменти: товари дешеві, середньої вартості, дорогі та ексклюзивний одяг. Найвищий рівень конкуренції спостерігається у сегменті дешевої продукції, де українські виробники відчувають значний тиск з боку „секонд-хенду” та дешевих азійських товарів. У сегменті товарів дорогих та середньої вартості - конкуренція середнього рівня, тоді як у сегменті ексклюзивних товарів існують достатньо високі бар'єри для місцевих виробників. Українські бренд-орієнтовані виробники конкурують з іноземними торговими марками у сегменті дорогої продукції.

Найбільшими конкурентами ВАТ ЛВТШП “Волинь” є ЗАТ “Поділля”, ВАТ “Володарка” - пошиття чоловічого одягу, ТОВ “Імідж - Галант”, що розміщені в місті Вінниці, ЗАТ “Швейне підприємство Юність”, ЗАТ “Чинбор”, СП “Ріф-1”, ЗАТ “Любава”, ПП “БМТ стиль”, ЗАТ “Піонтекс”, що розміщені в місті Києві, ВТФ “Ковель”, КП фабрика “Лучанка” (Луцьк), Фабрика “Спецстиль” (Львів).

У своїй діяльності підприємства використовують різноманітні матеріально-

технічні ресурси (сировину, паливо, енергію, тощо), що у процесі виробництва перетворюються у готову продукцію. Дані підприємства спеціалізуються на виготовленні готового одягу для людей різних вікових груп та різного асортименту.

Переваги ВАТ ЛВТШП “Волинь” є:

- впровадження нових методів організації виробництва і праці;

- краща організація служби маркетингу;

- вигідне місце розташування підприємства -- у центрі міста, що забезпечує кращі під'їзні шляхи;

- встановлення нової лінії волого-теплової обробки швейних виробів.

Зараз діяльність підприємства орієнтована на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.

Проаналізувавши динаміку показників розвитку за 2010 - 2012 років можна виділити можливості для економіки у майбутньому: економічне зростання протягом 2008 - 2010 років більше, ніж на 11%; збільшення обсягів виробництва промислової продукції протягом 2008 - 2010 років більше, ніж на 21%; збільшення інвестицій в основний капітал протягом 2008 - 2010 років більше, ніж у 2,5 рази; збільшення середньомісячної номінальної заробітної плати протягом 2008 -2010 років на 37%; зниження рівня інфляції протягом 2008 - 2010 років на 11%.

Загрози для економіки в майбутньому становлять: нестабільне політичне становище; недосконалість законодавства; значні масштаби тіньової економіки; корумпованість державних чиновників; подальше зменшення чисельності населення; світові економічні кризи.

Ми бачимо, що тенденції минулих років будуть зберігатися на майбутнє.

Підприємство ВАТ ЛВТШП “Волинь” застосовує витратний метод ціноутворення. При цьому методі розраховується ціна виходячи із понесених власних витрат. Визначається виробнича собівартість, адміністративні витрати, розмір прибутку та подати. Розрахована ціна порівнюється з ринковою ціною і на основі результатів порівняння приходять до висновку про доцільність виробництва певного виду товару.

Підприємство налагоджує комерційні зв'язки по ринках збуту на Україні.

Для ефективного просування товару на ринок підприємство використовує

створення переконання споживачів у перевагах властивостей товару фірми; нагадування про товар; формування іміджу.

Маркетинговий відділ здійснює систему організації діяльності суб'єктів виробничої сфери, що сприяє оптимізації функціонального з'єднання виробничих цілей і поточних потреб інонаціональних споживачів, стикуванню приватних інтересів у всіх сферах економічного життя - виробничого, посередницького, споживчого аспектах. Іншими словами, відділ маркетингу являє собою важливу умову встановлення діючого зворотного зв'язку між попитом та пропозицією, що є своєрідним гарантом того що виготовлена продукція, пройшовши всі етапи виробничого процесу, знайде свій шлях до кінцевого споживача. Маркетингова діяльність, як відомо, передбачає дослідження ринку, вирішення питань товарної політики, управління процесами товарного руху - збуту продукції, ціноутворення, комунікації фірми та інше.

Сектор маркетингу як ведуча служба підприємства вивчає кон'юнктуру світових товарних ринків, приймає участь у визначенні цін на експортну продукцію, в розробці і здійсненні рекламних заходів, аналізі конкурентів, можливостей руху товару тощо.

Внутрішньофірмова система маркетингу на підприємстві пройшла певний шлях розвитку від простого відділу збуту до надзвичайно важливої сфери діяльності фірми.

Служба маркетингу підпорядковується безпосередньо директорові підприємства, що забезпечує незалежність її положення стосовно інших підрозділів й об'єктивну оцінку можливостей підприємства при розробці його маркетингової політики. У своїй діяльності служба маркетингу взаємодіє з підрозділами підприємства, що беруть участь у досягненні його комерційних цілей.

Розділ 3. Сировина та комплектуючі матеріали.

Розглянемо потребу в необхідних для виробництва витратних та сировинних матеріалах. Визначимо постачальників, кількість, ціну та одержувача у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Аналіз в потребі сировинних та витратних матеріалах

Назва	Одиниця виміру	Постачальник	Кількість	Ціна, грн.	Одержувач
Матеріали	кв.м	Іноземні організації	1000	22	Склад
Комплектуючі	од.	Іноземні організації	2000	2,9	Склад
Запасні частини	шт.	Іноземні організації	95	2	Склад
Інші матеріали	кв.м	Іноземні організації	25	0,78	Склад

За допомогою таблиці 2.2 ми бачимо потребу підприємства в необхідності витратних та сировинних матеріалах, їх обсяг і ціну.

Розглянемо витрати ресурсів (сировини, матеріалів і купованих виробів) на виробництво одного дитячого комбінезона за допомогою таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Собівартість дитячого комбінезону

ДСЕ	Кіль-кість	Ресурс	Одиниця виміру	Норма витрат	Ціна	Сума
1	2	3	4	5	6	7
Рукав	2	балонова тканина	м	0,4	30	12
		синтепон стьоганий на підкладці	м	0,19	14	2,66
		нитки	м	0,5	0,1	0,05
Штанина	2	балонова тканина	м	0,2	30	6
		синтепон стьоганий на підкладці	м	0,2	14	2,8
		нитки	м	0,5	0,1	0,05
Пілочка передня	2	балонова тканина	м	0,18	30	5,4
		синтепон стьоганий на підкладці	м	0,15	14	2,1
		нитки	м	0,15	0,1	0,015
Спинка	1	балонова тканина	м	0,20	30	6
		синтепон стьоганий на підкладці	м	0,10	14	2,66
		нитки	м	0,15	0,1	0,015
Капішон	1	балонова тканина	м	0,15	30	4,5
		синтепон стьоганий на підкладці	м	0,14	14	1,96
		нитки	м	0,2	0,1	0,02
Кишені	2	балонова тканина	м	0,1	30	3
		нитки	м	0,1	0,1	0,01
Аплікація	1	-	шт.	1	0,2	0,2
Шнурок в капішон	1	-	м	0,2	0,4	0,08
Резинка широка	1	-	м	0,3	0,6	0,18
Фурнітура до капішона	2	-	шт.	2	0,15	0,30

В таблиці 2.3 подано суми витрат на виробництво кожної окремої деталі готового виробу. Отож можна констатувати той факт, що витрати ресурсів на пошиття одного дитячого комбінезону становить 50 гривень, що є прийнятною межею для виробництва.

Розділ 4. Місце розташування та навколишнє середовище.

ВАТ ЛВТШП “Волинь” знаходиться в центрі міста Луцька по вул.. Бойка-1.

У зв'язку з таким розташуванням підприємство має вигідні під'їздні шляхи доставки сировини та збуту готової продукції, а також є великим плюсом для працівників, тому що їм зручно потрапляти на роботу у зв'язку з великою кількість транспортних засобів, що рухаються в цьому напрямку.

Проект по виробництву дитячого одягу є екологічно чистим оскільки немає шкідливих викидів в атмосферу, а тому проект не завдає шкідливого впливу навколишньому середовищу та об'єктам, що знаходяться поблизу ВАТ ЛВТШП “Волинь”.

Розділ 5. Інженерна частина проекту та технології.

Планується реалізувати 420 дитячих комбінезонів в 2009 році, 500 дитячих комбінезонів в 2010 році і 600 дитячих комбінезонів в 2011році по ціні 110 грн. за одиницю. Обсяг продажу за 12 місяців 2009 року становитиме 46200 грн.

Чистий прибуток від реалізації дитячих комбінезонів у 2009 році становитиме 4882,5 грн.

Виробничий процес - це сукупність взаємопов`язаних процесів, а також природних процесів, в результаті яких вихідні матеріали та напівфабрикати перетворюються в готові вироби. Виробничі процеси відрізняються великою різноманітністю Визначальним у виробничому процесі виступає процес праці, тобто, цілеспрямована діяльність, в якій людина з допомогою засобів праці (обладнання, інструменту, оснастки) видозмінює предмети праці (сировину, матеріали, напівфабрикати),перетворюючи їх в товари.

Розглянемо виробничий процес виготовлення дитячого одягу - комбінезону за допомогою таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Опис виробничого процесу виготовлення дитячого комбінезону.

ДСЕ	Кількість	Операції
1	2	3
Балонова тканина:
Рукав	2 шт.	Крій, виріз, пошив, гладження, зшив з пілочками передніми і спинкою.
Штанина	4 шт.	Крій, виріз, зшив частин між собою, гладження, зшив з пілочками передніми і спинкою.
в т. ч. передня частина	2 шт.	Крій, виріз, гладження.
задня частина	2 шт.	Крій, виріз, гладження.
Пілочка передня	2 шт.	Крій, виріз, пошив, гладження, пришив широкої резинки.
Спинка	1 шт.	Крій, виріз, гладження, пришив широкої резинки.
Капішон	1 шт.	Крій, виріз, зшив частин між собою, гладження, зшив з пілочками передніми і спинкою.
в т. ч. середня частина	1 шт.	Крій, виріз, гладження.
бокова частина	2 шт.	Крій, виріз, гладження.
Кишені	2 шт.	Крій, виріз, гладження, пришив кишень до передніх пілочок.
Синтепон стьоганий на підкладці:
Рукав	2 шт.	Крій, виріз, пошив, гладження, зшив з пілочками передніми і спинкою.
Штанина	4 шт.	Крій, виріз, зшив частин між собою, гладження, зшив з пілочками передніми і спинкою.
в т. ч. передня частина	2 шт.	Крій, виріз, гладження.
задня частина	2 шт.	Крій, виріз, гладження.
Пілочка передня	2 шт.	Крій, виріз, пошив, гладження.
Спинка	1 шт.	Крій, виріз, гладження.
Капішон	1 шт.	Крій, виріз, зшив частин між собою, гладження, зшив з пілочками передніми і спинкою.
в т. ч. середня частина	1 шт.	Крій, виріз, гладження.
бокова частина	2 шт.	Крій, виріз, гладження.
Кишені	2 шт.	Крій, виріз, гладження, пришив кишень до передніх пілочок.
Фурнітура:
Аплікація	1 шт.	Пришив до передньої пілочки.
Шнурок в капішон	1 шт.	Заволікти в капішон.
Резинка широка	1 шт.	Пришити до спинки і передніх пілочок.
Фурнітура до капішона	2 шт.	Приєднати до шнурка в капішон.

За даними таблиці 2.4 ми можемо чітко уявити виробничий процес і розділити його на технологічні процеси,тобто виокремити дії по зміні та визначенні стану предмету виробництва. А в свою чергу технологічний процес розділити на технологічні операції - певної частини технологічного процесу, що виконується на одному робочому місці, одним і тим же предметом праці (заготовка, деталь), одним робітником (групою робітників, а в автоматизованому виробництві - без участі робітника) без переналагодження обладнання.

Аналізуючи забезпечення підприємства ресурсами, треба враховувати всі можливі ресурси, які будуть використані для здійснення виробничого плану підприємства. Таку інформацію зручніше подати у вигляді таблиці 2.5.

Таблиці 2.5. Аналіз забезпечення підприємства ресурсами.

Назва одиниці ресурсів	Одиниця виміру	Наявність	Заходи	Амортизаційні відрахування
1	2	3	4	5
Земля	га	0,41	-
Будинки, споруди та передавальні пристрої	тис. грн.	2227,30	-	67,00
Машини та обладнання	тис. грн.	805,80	-	61,50
Транспортні засоби	тис. грн.	122,10	-	19,20
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	тис. грн.	87,20	-	7,90

Розглянувши та проаналізувавши таблицю 2.5 можна зробити висновок, що підприємство ВАТ ЛВТШП "Волинь" забезпечене ресурсами для здійснення виробництва.

Розділ 6. Організаційні та накладні витрати.

Собівартість продукції - це грошова форма витрат на підготовку її виробництва, виготовлення і збут. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а, значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок з її ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника. При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються.

Як відомо, витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, які включаються у собівартість, є питання їх розмежування між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розмежування полягає в тому, що через собівартість повинні відшкодовуватися витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва: предметів, засобів праці, робочої сили і природних ресурсів.

Організаційну структуру підприємства можна представити рисунком 6.1.

Рис. 6.1. Організаційна структура підприємства ВАТ ЛВТШП "Волинь".

Найвищим керівним органом підприємства є збори акціонерів, які обирають генерального директора ВАТ ЛВТШП "Волинь". Генеральний директор призначає фінансового та виконавчого директора, в обов'язки яких входить поточне управління фінансовим та виробничим сектором підприємства.

Лінійна організаційна структура управління -- це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії. За лінійної структури кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному підрозділі. Перевагами структури лінійного типу є: чіткість взаємовідносин, несуперечливість команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, надійний контроль. Але керівник при цьому має бути висококваліфікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які питання підпорядкованих йому ланок.

Переваги лінійної структури:

- чітка система взаємних зв'язків функцій і підрозділів;

- чітка система управління - один керівник зосереджує у своїх руках керівництво всією сукупністю процесів, що мають загальну мету;

- ясно виражена відповідальність;

- швидка реакція виконавчих підрозділів на прямі вказівки керівництва.

Недоліки лінійної структури:

- відсутність відділів, що займаються питаннями стратегічного планування;

- у роботі керівників практично всіх рівнів оперативні проблеми домінують над стратегічними;

- тенденція до зволікання і перекладання відповідальності за рішення проблем, що вимагають участі декількох підрозділів;

- мала гнучкість і пристосовність до зміни ситуації;

- різні критерії ефективності і якості роботи підрозділів і організації вцілому тенденція до формалізації оцінки ефективності і якості роботи підрозділів призводить до виникнення атмосфери страху і роз'єднаності;

- велике число рівнів управління між працівниками, що випускають продукцію, і особою, що приймає рішення;

- перевантаження керівників верхнього рівня;

- підвищена залежність результатів роботи організації від кваліфікації, особистих і ділових якостей вищих керівників.

Розглянемо калькуляцію витрат на виробництво одного дитячого комбінезону в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Калькуляція витрат на виробництво одного дитячого комбінезону

Показник	Значення, грн.
Сировина і матеріали	50
Основна заробітна плата	3,5
Додаткова заробітна плата	2,29
Відрахування на соціальне страхування	3,71
Загальновиробничі витрати	9
Адміністративні витрати	3
Витрати на збут	1
Інші витрати	0,5
Всього	73

За допомогою таблиці 2.6 ми бачимо в розрізі усі витрати понесені при виготовленні одного дитячого комбінезону. Звідси можна зробити висновок, що повна собівартість виготовлення одного дитячого комбінезону становить 73 грн.