Економічна думка України про становлення і розвиток ринкових відносин (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Економічна думка україни про становлення і розвиток ринкових відносин (друга половина ХІХ - початок ХХ століття)

08.01.04 - економічна історія та історія економічної думки

Фещенко Валентина Михайлівна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії економічних учень та економічної історії Київського національного економічного університету.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор

Корнійчук Людмила Яківна,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри історії економічних учень та економічної історії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Бодров Володимир Григорович,

Українська Академія державного управління при Президенті України, завідувач кафедри економічної теорії та історії економіки

доктор економічних наук, професор

Гринчуцький Валерій Іванович,

Тернопільська академія народного господарства,

завідувач кафедри економіки підприємств і корпорацій

доктор економічних наук, професор

Жученко Володимир Семенович,

Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, професор кафедри економічної теорії

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Системна трансформація економіки України, труднощі та прорахунки на шляху до ринкової перебудови суспільства з надзвичайною гостротою поставили питання про необхідність глибокого теоретичного осмислення цих процесів з метою подолання затяжної кризи та обгрунтування напрямів ринкових перетворень вітчизняної економіки.

Важливого значення набуває звернення до світового досвіду вивчення ринкових перетворень, аналіз і узагальнення якого могли б бути корисними для України при виборі нею ефективної моделі сучасного ринкового господарства.

Разом з тим зростає потреба у вивченні власного історичного досвіду дослідження процесів становлення і розвитку ринкових відносин, накопиченого у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Насамперед це зумовлюється недостатнім вивченням змістовної та багатої наукової спадщини, яку залишили українські економісти того часу щодо динаміки ринкових процесів, механізмів успішного функціонування та регулювання ринкового господарства, заходів забезпечення економічної рівноваги та антикризового розвитку.

Ретроспективний аналіз поглядів провідних представників української економічної думки зазначеного періоду на ці та інші проблеми має сьогодні не тільки теоретичне, але й практичне значення.

По-перше, це був період становлення ринкових відносин в Україні. Високі темпи індустріалізації економіки, бурхливий розвиток акціонерних товариств та підприємництва, монополізація багатьох галузей промисловості, зростання ролі банківського капіталу, товарно-грошових відносин, у тому числі й в аграрній сфері - все це свідчило про швидке формування ринкового господарства в країні. Дослідження зазначених процесів важливе для усвідомлення розвитку господарства України у світовому контексті, а також для кращого розуміння сучасного стану національної економіки та її проблем.

По-друге, в другій половині XIX - на початку XX століть в Україні працювали економісти, дослідження яких збагатили українську економічну думку та вагомо увійшли в скарбницю світової економічної науки. В працях М.Бунге, С.Подолинського, О.Білимовича, Є.Слуцького, В.Желєзнова, К.Воблого, М.Тугана-Барановського, Л.Яснопольського, Р.Орженцького та ін. було теоретично обгрунтовано процес трансформації замкнутого феодального господарства в економіку, засновану на вільноконкурентних засадах, розкрито її основні риси та особливості еволюції.

У деяких напрямах дослідження проблем розвитку ринкового господарства українські вчені випереджали своїх зарубіжних колег. Зокрема, конюнктурна теорія грошей М.Тугана-Барановського та його інвестиційна теорія циклів стали першими спробами розкрити механізм досягнення рівноважного розвитку ринкової економіки. На початку двадцятого сторіччя О.Білимович одним із перших висунув ідею про змішану економіку, а Є.Слуцький математично обгрунтував синусоїдальний характер процесу розвитку ринкового господарства.

Праці українських економістів з проблем генезису ринкового господарства, оптимального функціонування ринкового механізму, співвідношення інститутів конкуренції і монополії в ринковій економіці, ефективності державного регулювання ринкових процесів та ін. сьогодні надзвичайно актуальні, становлять не тільки теоретичний інтерес, а й мають практичну значущість, отже, потребують посиленої уваги і всебічного дослідження сучасними істориками-економістами.

По-третє, сучасний аналіз соціально-економічних розробок зазначеного періоду має важливе значення з точки зору осмислення багатоваріантності та альтернативності шляхів розвитку економіки, пропонованих дореволюційною школою економістів, можливостей вибору із множини ринкових моделей саме тієї, яка б ефективно працювала саме на українському грунті.

Проте фундаментальні надбання вітчизняних економістів сьогодні, на жаль, ще не поціновані і не використані повною мірою у сучасних проектах реформування економіки України. Така ситуація пояснюється, на наш погляд, відсутністю спадкоємності в дослідженнях з ринкової проблематики, оскільки за радянської доби вони не вписувалися в існуючу систему і через це майже не велися.

Грунтовні дослідження широкого кола питань, повязаних з ринком, були, по суті, згорнуті на початку 30-х рр. У працях К.Воблого, Є.Слуцького, Л.Юровського, П.Фоміна, М.Кондратьєва, Л.М.Яснопольського та ін., які в своєму аналізі спиралися на розробки дореволюційної школи економістів, висвітлювалася специфіка ринкових процесів в період непу, досліджувалися проблеми ціноутворення та циклічних коливань, співіснування планових і ринкових засад в економіці. Згортання непу, а з ним і економічних регуляторів розвитку господарства, та утвердження командно-адміністративної системи створило ситуацію, коли протягом довгих років радянська наука майже не зверталася до ринкової тематики.

Певною мірою ця прогалина заповнювалася дослідженнями українських вчених за кордоном. Ринкові дослідження в західних осередках еміграції продовжили О.Білимович (концепція змішаної економіки), П.Струве (теорія ринкового господарства), С.Булгаков (релігійно-філософська теорія господарства), В.Тимошенко (проблеми циклічних коливань в сільському господарстві), О.Анциферов (питання теорії та історії кооперативного руху), М.Бернацький (фінансові аспекти ринкового господарства) та інші.

В історії української економічної думки радянських часів певна активізація наукових пошуків повязана з серединою 50 - початком 60-х рр. В цей період вийшла низка праць, присвячених висвітленню економічних поглядів М.Зібера, І.Франка, С.Подолинського, М.Павлика та ін., де знайшли відображення і певні сторони їх ринкових уявлень.

Новий творчий етап в дослідженні ринкових відносин повязаний з утвердженням України як незалежної держави. Протягом останнього десятиріччя зявилося чимало робіт історико-економічного характеру, в яких з позицій нових методологічних підходів обгрунтовується національна модель ринкової економіки, висвітлюються різні аспекти функціонування ринкового господарства: проблеми ціноутворення, форми і межі державного регулюючого впливу на економічні процеси, особливості ринкової еволюції в аграрному секторі тощо.

Розробки окремих проблем ринкових відносин в історико-економічному плані пов'язані з дослідженнями Ю.Бажала, В.Бодрова, Р.Васильєвої, В.Гринчуцького, Т.Гайдай, Л.Горкіної, Т.Деревянкіна, В.Єременка, С.Злупка, І-С.Коропецького, Л.Корнійчук, Л.Коваля, А.Кредісова, Е.Лортикяна, П.Леоненка, Р.Толстова, О.Колесникової, А.Маслова, Ю.Ущаповського, С.Білої та інших українських економістів.

Проте комплексного фундаментального аналізу проблем генезису ринкового господарства у висвітленні представників української економічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ ст. до сьогодні в науковій літературі немає.

Відсутність узагальнюючих досліджень з зазначених питань, фрагментарність існуючих теоретичних розробок обумовили необхідність системного аналізу проблем становлення і розвитку ринкових відносин у висвітленні українських економістів.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною наукової проблеми “Генезис інститутів ринкової економічної системи”, розроблюваної колективом кафедри історії економічних учень та економічної історії, яка за планом науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету входить складовою до теми “Закономірності і особливості формування нової економічної системи в Україні” (номер державної реєстрації 0101U002949). В межах теми автор розкриває внесок українських економістів другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у дослідження проблем становлення ринкових відносин, виокремлює особливості аналізу ринкових процесів українськими вченими в порівнянні з розробками аналогічних проблем в світовій економічній теорії, обгрунтовує необхідність використання теоретичної спадщини вітчизняних дослідників зазначеного періоду в сучасних програмах реформування економіки України.

Мета і завдання дослідження полягають у розробці цілісної концепції ринкового розвитку в українській економічній думці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. в контексті світових наукових розробок ринкової проблематики, дослідженні основних напрямів і закономірностей еволюції ринкових уявлень, розкритті особливостей методології їх аналізу українськими вченими, обгрунтуванні конкретних пропозицій щодо використання творчого доробку українських економістів визначеного в дисертації періоду в сучасній теорії і практиці системної ринкової трансформації в Україні.

Відповідно до визначеної мети передбачено послідовно вирішити наступний комплекс завдань:

· розглянути генезис теоретичних розробок українських економістів щодо ринкової еволюції господарства у співставленні з дослідженнями аналогічних проблем західною економічною думкою;

· проаналізувати дослідження українськими вченими другої половини ХІХ-початку ХХ ст. проблем становлення ринкових відносин, механізму функціонування ринкового господарства з позицій рівня їх наукової довершеності, достовірності та внеску в національну і світову економічну теорію;

· охарактеризувати основні напрямки досліджень проблем ринкового розвитку у працях українських економістів, показати теоретичну та практичну значущість їх наукового доробку для сучасності;

· обгрунтувати становлення інституціональних підходів у методології досліджень ринкових відносин представниками української економічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ сторіччя;

· розкрити особливості аналізу в українській економічній думці таких рис ринкової економіки як циклічність, монополія і конкуренція, диспропорційність і порушення економічної рівноваги;

· дослідити відображення українськими вченими ролі держави та її інститутів у регулюванні економічного розвитку;

· висвітлити специфіку процесу становлення, тенденції розвитку та роль вітчизняного підприємництва у формуванні ринкового господарства, досліджені українськими економістами;

· показати творчий внесок у розробку проблем ринкової еволюції вчених-економістів, чиї дослідження вийшли за межі національних кордонів, перетворившись у надбання світової економічної науки, зокрема С.Подолинського, Є.Слуцького, М.Тугана-Барановського, О.Білимовича, В.Тимошенка та інших;

· обгрунтувати значення теорії циклічності М.Тугана-Барановського для подальшої теоретичної розробки проблем економічних криз, ділових циклів і конюнктури в світовій економічній науці;

· розкрити новаторський характер використання М.І.Туганом-Барановським і Є.Є.Слуцьким динамічного аналізу ринкових процесів;

· сформулювати рекомендації по використанню окремих теоретичних положень і висновків українських дослідників другої половини ХІХ - початку ХХ ст. щодо розвитку ринкового господарства у розробці сучасних наукових підходів до аналізу ринкових проблем та в практичних діях по реформуванню економіки України.

Обєктом дослідження в дисертації є процеси економічного розвитку України пореформеного періоду та наукові праці відповідних авторів, де знайшли відображення означені процеси. Обєктом аналізу виступають матеріали засідань наукових товариств, зокрема Київського юридичного товариства, Імператорського Вільного економічного товариства, матеріали зїздів українських промисловців (гірничо- та вуглепромисловців), матеріали теоретичних дискусій з проблем становлення ринкових відносин в країні, що висвітлювалися на сторінках періодичних видань - часописах “Вопросы обществоведения”, “Экономист России”, “Сборник государственных знаний”, “Економіст” тощо, а також статистичні, фактологічні дані про реальний розвиток ринкового поступу України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. українська економічна думка дослідник

Предметом дослідження в дисертації є відображення в працях українських дослідників визначеного періоду становлення окремих складових ринкового господарства, насамперед грошово-кредитної системи, підприємництва, ринкового механізму, вільної і монополістичної конкуренції, циклічних коливань та регулюючого впливу держави на економічні процеси.

Методологічну основу дисертаційного дослідження становить цивілізаційна парадигма суспільного розвитку та застосування системного підходу до аналізу економічних процесів. Господарство розглядається як цілісна ринкова система, на формування якої впливають не тільки економічні, а й позаекономічні чинники. Уявлення тогочасних дослідників про природу і закономірності ринкового господарства розглядаються з позицій того, як у їхніх працях відображалися взаємозвязок і взаємообумовленість різних сторін суспільного життя, вплив власності та влади, духовно-культурних особливостей та соціальної структури суспільства на становлення і особливості розвитку ринкового господарства.

Інституціональні підходи в аналізі сучасної ринкової економічної системи обумовлюють необхідність пошуку в працях українських вчених зазначеного періоду відображення елементів інституціональних змін у господарстві країни.

При реалізації зазначених методологічних підходів автором застосовувалися такі методи та принципи дослідження:

· історико-генетичний метод - для дослідження становлення і розвитку ринкових форм господарювання та їх відображення в працях представників української економічної думки пореформеного періоду;

· принцип поєднання історичного і логічного - для виокремлення сутністних рис, що розкривають логіку історичного розвитку ринкових відносин у розробках українських дослідників, аналіз їх достовірності, порівняння теоретичних положень з реальним ринковим поступом;

· метод аналізу і синтезу, який дав змогу поєднати мікро- і макроаналіз з метою розкриття стану дослідженості в українській економічній думці сутності ринкового господарства через зясування ролі і значення кожного окремого його елемента та їх звязку в єдиному господарському механізмі;

· статистичні методи - при дослідженні процесів концентрації банківського капіталу, акціонування та монополізації виробництва в 90-х рр. ХІХ ст. тощо;

· принцип взаємообумовленості та причинно-наслідкової залежності між різними сторонами розвитку ринкового господарства.

Інформаційною базою виконаного дослідження слугували архівні матеріали; офіційні статистичні дані; наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених в галузі історико-економічного аналізу: В.Автономова, М.Блауга, Дж.М.Кейнса, І.-С.Коропецького, А.Маршалла, Т.Негіші, Б.Селігмена, Й.Шумпетера, В.Бодрова, С.Білої, Т.Гайдай, Л.Горкіної, В.Жученка, С.Злупка, А.Кредісова, Л.Корнійчук, П.Леоненка, Е.Лортікяна, В.Сікори, В.Степанова та інших.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першою науковою роботою, у якій проблема генезису ринкових відносин у висвітленні представників української економічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ ст. стала предметом спеціального дослідження.

Здобувачем запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в системному, комплексному, виконаному з позицій цивілізаційної парадигми суспільного розвитку, дослідженні питань становлення та еволюції ринкового господарства у відображенні українських економістів визначеного у дисертації періоду; обгрунтовано практичне значення теоретико-методологічної спадщини українських економістів для сучасного наукового аналізу ринкової економічної системи.

Основні результати, що відображають наукову новизну дисертаційного дослідження і виносяться на захист, полягають у наступному:

- вперше на теоретичному підгрунті цивілізаційної парадигми розкрито необхідність застосування в історико-економічному аналізі інституціональних підходів, вивчення досліджень минулого в органічному звязку з сучасною економічною теорією та економічною політикою; зясування розвитку української економічної думки в контексті еволюції світової історико-економічної науки. При цьому показано, що багатоаспектний вплив світової теоретичної думки на погляди вітчизняних дослідників супроводжувався потужним зворотним процесом завдяки науковим розробкам М.І.Тугана-Барановського (теорія циклів та синтетична концепція цінності), Є.Є.Слуцького (конюнктурні дослідження ринку), О.Д.Білимовича (теорія змішаної економіки) та ін.;

- доведено, що аналіз ринкових процесів в українській економічній думці носив системний характер, здійснювався у логічній послідовності, взаємозвязку окремих елементів, поєднанні мікро- та макроаналізу ринкового господарства. Серед основних напрямків макроаналізу дисертантом виокремлені і узагальнені циклічні коливання та господарська конюнктура, макроекономічні дослідження ринку, державне регулювання економічних процесів;

- визначені особливості тлумачення в українській економічній думці таких ринкових інститутів як конкуренція, монополія, акціонерне товариство, циклічність, підприємництво тощо в порівнянні з розробками західноєвропейських дослідників та зроблена спроба з позицій сьогодення оцінити місце цих досліджень в історії світової економічної науки;

- сформульовано авторську позицію щодо пріоритетності (в порівнянні з зарубіжними дослідженнями) розробок М.І.Тугана-Барановського і Є.Є.Слуцького в галузі конюнктурних досліджень; перспективності започаткованих українськими вченими динамічних підходів до вивчення економічних процесів в цілому та проблем циклічності, зокрема; впливу зазначених досліджень на подальші розробки проблеми в світовій економічній теорії;

- в контексті аналізу ринкового господарства розкрито світове значення та новаторський характер теорії циклічності М.І.Тугана-Барановського ( виявлення диспропорціональності між рухом заощаджень та інвестицій як основної причини циклічних коливань, обгрунтування тези про вільний грошовий капітал, аргументація висновків про можливість прогнозування промислових криз та необхідність регулювання циклічних коливань); вплив його концепції на подальші теоретичні розробки проблеми в світовій економічній думці, зокрема у працях А.Шпітгоффа, В.Зомбарта, Г.Касселя, Й.Шумпетера, Дж.М.Кейнса, Е.Хансена та ін., на генезис теорії конюнктур та теорії “довгих хвиль” М.Кондратьєва;

- розкрито особливості національного підприємництва, зокрема незначні масштаби внутрішнього нагромадження капіталу; його істотна залежність від іноземних інвестицій, державної підтримки у формі субсидій, казенних замовлень, пільг, позик тощо. Враховуючи специфічний характер національної моделі підприємництва, проаналізовано відображення в українській економічній думці процесу створення так званих представницьких організацій великого капіталу у вигляді зїздів промисловців різних галузей;

- доведено, що система підприємництва, особливо в галузях важкої промисловості, була представлена у вигляді ланцюжка: держава - представницькі обєднання підприємців - приватні компанії та різні форми монополістичних обєднань, де за середньою ланкою закріплювалися функції розробки економічної політики та лоббіювання інтересів великих промисловців у владних структурах;

- вперше науково обгрунтовано формування інституціональних підходів у методології українських економістів при дослідженні ними еволюції ринкових відносин. Доведено, що на основі творчого засвоєння теоретичних надбань німецької історичної школи українськими дослідниками у вивченні природи ринкового господарства широко використовувалися цивілізаційні критерії, зокрема чинники соціального, політичного, морально-етичного, правового, культурно-історичного порядку;

- набула подальшого розвитку ідея державного регулювання ринкових процесів у висвітленні українських дослідників визначеного в дисертації періоду. Доведено, що теорія ринкового господарства в українській економічній думці формувалася під впливом концепцій німецької історичної школи, національних традицій та досвіду історичного розвитку, що обумовило розуміння більшістю дослідників (М.Бунге, О.Білимович, К.Воблий, В.Желєзнов, В.Левитський, М.Туган-Барановський та ін.) необхідності регулюючого впливу держави та її інститутів на ринковий механізм, формування системи господарського регулювання підприємницьких відносин на основі оптимального поєднання методів ринкового і державного регулювання, обгрунтування напрямків державного впливу на ринкові процеси, а саме: заходи митного та правового (антитрестівське та фабричне законодавство) порядку, податкова політика, регулювання кредитно-банківської системи, цінова політика тощо. Визначено три етапи дослідження українською економічною думкою проблеми становлення державного регулювання: вільноконкурентний ринок, економіка з несистемним використанням методів державного регулювання та комплексне, системне регулювання економічних процесів.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дисертантом наукові результати і висновки є, насамперед, теоретико-методологічною основою поглиблення сучасних досліджень проблем генезису і розвитку ринкових відносин та їх відображення в українській економічній думці; більш виваженої оцінки творчого внеску українських учених другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у розробку наукових уявлень про сутність ринку, його основні риси та закони розвитку. Сформульовані в дисертації теоретичні положення і висновки можуть бути використані при науковому обгрунтуванні оптимальної cучасної моделі ринкової економіки України з урахуванням історичних особливостей економічного розвитку та національної специфіки перебігу сучасних трансформаційних процесів.

Висновки і пропозиції дисертаційної роботи знайшли практичне впровадження на загальнодержавному рівні, зокрема при розробці за участю автора рекомендацій на адресу Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України щодо “Проблем формування іпотечного ринку в контексті фінансової безпеки України” (довідка 6/10-150-62 від 10.11.2002р.).

Теоретичні положення і висновки дисертації використовувалися НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України при виконанні плану науково-дослідних робіт Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України у 2003-2004 рр. (наказ № 144 від 02.06.2003р.) у відповідних розділах теми “Аналіз конюнктури, короткострокове прогнозування та рекомендації щодо державної регуляторної політики розвитку основних товарних ринків” (довідка 151-Д / 04 від 12.03.2004 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Київського національного економічного університету при викладанні дисциплін бакалаврського рівня “Історія економічних учень” і “Історія економічної думки України” та магістерського рівня “Сучасні економічні теорії” (довідка про впровадження № 107-А від 10. 02. 2004 р.); при викладанні курсу “Історія економічних учень” в Житомирському державному технологічному університеті ( довідка про впровадження №44-45/327 від 22.04.2004 р.). Теоретичні розробки та пропозиції дисертанта використовуються в наукових дослідженнях студентів і аспірантів, а також при викладанні нормативних курсів “Історія економічних учень” та “Історія економічної думки України” в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова ( довідка про впровадження № 04-10 / 274 від 18.02.2005 р.).

Окремі положення та висновки дисертаційної роботи можуть бути використані при викладанні курсів “Державне регулювання економіки”, “Основи економічної теорії”, “Мікроекономіка”, “Інституціональна економіка”.

Особистий внесок здобувача. Всі висновки та наукові результати дисертаційного дослідження одержані автором самостійно та відповідно відображені в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися автором на Першому та Третьому конгресах Міжнародної української економічної асоціації ( Київ-1992, Харків-1996 ), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Криза економіки України та можливості виходу з неї” (Івано-Франківськ-1993), науковій конференції “Проблеми менеджменту та маркетингу в умовах переходу України до ринку” (Київ -1996), Міжвузівській науковій конференції “Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Київ, КНУ-1999), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 150-річчю від дня народження С.А.Подолинського “Учення Сергія Подолинського і цивілізаційна еколого-економічна перспектива” (Київ-2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підприємництво в умовах трансформації економіки України” (Київ-2000), Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток мікроекономічної теорії: навчально-методичні та науково-дослідні аспекти” (Київ-2001), на ХІУ-ій Міжнародній науково-практичній конференції “Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України” (Чернівці-2003), на Міжнародній науково-теоретичній конференції “М.І.Туган-Барановський та державність України” (Донецьк-2004), на Міжнародній науковій конференції “Німці в історії Київського університету: Ідейний спадок М.Х.Бунге у контексті історичного минулого та сучасності” (Київ - 2004), на Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка України в євроінтеграційних процесах” (Львів-2004); на засіданнях Круглого столу “Актуальні проблеми економічної теорії в умовах ринкової трансформації економіки” (Київ-2000) та “Проблеми формування іпотечного ринку в контексті фінансової безпеки України” (Київ-2002), на науково-методичних конференціях професорсько-викладацького складу КНЕУ “Сучасні технології навчання та оцінювання знань студентів” (Київ-2002), “Навчальні інновації та їхній вплив на якість університетської освіти” (Київ-2003) та інших.

Результати дисертаційного дослідження обговорювалися також на методологічних семінарах та засіданнях кафедри історії економічних учень і економічної історії Київського національного економічного університету, широко використовуються автором в процесі викладання курсів “Історія економічних учень” та “Сучасні економічні теорії”.

Публікації. За результатами виконаного дослідження автором опубліковано 35 наукових праць, в тому числі індивідуальну монографію (11,0 др.арк.), науковий нарис (2,0 др.арк.), 22 публікації у журналах та збірниках наукових праць (із них у фахових виданнях - 20 статей ), 3 наукові доповіді, 8 тез доповідей на наукових та науково-методичних конференціях загальним обсягом 24,8 др.арк.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданням дослідження. Дисертація складається із вступу, пяти розділів, висновків та списку використаної літератури. Зміст роботи викладено на 350 сторінках друкованого тексту. Список використаних літературних, в т.ч. архівних джерел містить 388 найменувань. До дисертації додається пять довідок про впровадження і використання наукових положень та результатів проведеного дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У Вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито рівень її розробленості в сучасній економічній літературі. Сформульовано мету та завдання дисертаційної роботи, визначені предмет та обєкт дослідження. Розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх апробації.

У першому розділі - “Концептуальні засади сучасних досліджень проблем генезису ринкових відносин в українській економічній думці ІІ половини ХІХ - початку ХХ ст.” - розкрито процес актуалізації історико-економічних досліджень останніх років, що є цілком закономірним в періоди радикальних змін у розвитку суспільства. Відмова від традиційних уявлень про характер функціонування та еволюцію економічних систем стимулює науковий пошук альтернативних концепцій, в тому числі і шляхом звернення до ретроспективних досліджень, з метою врахування історичного досвіду і на його підгрунті - проведення більш глибокого аналізу економічних реалій сьогодення.

Для вітчизняної економічної науки актуальність такого пошуку є на порядок вищою в порівнянні зі світовою теоретичною думкою, оскільки кардинальні зміни зачепили поряд з економікою (переорієнтація на соціально спрямовану ринкову модель розвитку), ідеологію та методологію досліджень (відхід від ортодоксального марксизму, класового аналізу та оволодіння широким спектром сучасних економічних теорій та методів досліджень).

Дисертантом обгрунтована позиція, згідно з якою в основі загальної тенденції відродження наукового інтересу до історії економічної думки лежать ендогенні (повязані з тенденціями розвитку самої економічної науки) та екзогенні (зумовлені не конкретно економічною наукою, а науковими знаннями взагалі) чинники. Серед чинників першого порядку в дисертації розглянуто, зокрема, формування в економічній теорії розуміння важливої ролі спадкоємності досліджень, обгрунтування позиції про послідовний, логічний характер наукового пошуку, філіацію наукових ідей. Таке бачення розвитку економічної науки, а, отже, важливості історико-економічних досліджень утвердилося у науковому середовищі великою мірою завдяки працям Й.Шумпетера, ідеї якого після виходу у світ “Історії економічного аналізу” отримали плідний розвиток у дослідженнях Б.Селігмена, П.Самуельсона, А.Ноува, С.Гордона, Л.Робінса, Дж.Стіглера, Ф.Найта, А.Коутса, Р.К.Мертона, М.Блауга.

Посилення наукового інтересу до історико-економічного аналізу було зумовлене також початком публікацій у 70-80-ті роки ХХ ст. періодичних фахових видань, зокрема “Economic History Review”, “Journal of Economic History”, “Research in the History of Economic Thought and Methodology” (з 1983р.) та перевиданням економічної класики, в тому числі праць А.Сміта, Д.Рікардо, Дж.С.Мілля, К.Маркса, Дж.М.Кейнса, А.Маршалла, Л.Вальраса, Т.Мальтуса та інших. Важливою причиною звернення економічної науки до власної історії стала теоретична неспроможність ортодоксальної теорії пояснити проблеми і суперечності, що виникли в економіці розвинутих країн в окреслений період. В результаті почали активно формуватися нові альтернативні школи і напрями економічної думки, зокрема радикальна політична економія, еволюційна економіка, неомарксизм, концепції неоконсерватизму, неоінституціоналізм, які, маючи в своїй основі глибокі історичні корені, напрацювання відомих економістів другої половини ХІХ - першої третини ХХ ст. помітно стимулювали зусилля вчених в галузі історико-економічного аналізу.

В дисертації розкрито вплив екзогенних чинників на вивчення історії економічної думки, зокрема наукових відкриттів Т.Куна, І.Лакатоша, К.Поппера, Р.К.Мертона, Б.Колдуелла. Відмічено, що в межах запропонованих ними моделей зявилася можливість по-новому простежити еволюцію світової економічної думки, в тому числі і української; з нових методологічних позицій проаналізувати окремі поворотні етапи в розвитку економічної теорії; уявити еволюцію економічної думки як гетерогенний, динамічний процес розвитку економічного знання, в основі якого лежить методологічний плюралізм, глибоко обгрунтований Б.Колдуеллом.

Українська економічна думка як невідємна складова світової економічної теорії певним чином віддзеркалювала тенденції і процеси, характерні для світової економічної науки, зокрема хвилеподібні коливання наукового інтересу економістів до власної історії, на що звертали увагу сучасні українські дослідники С.М.Злупко, В.І.Гринчуцький, Л.Я.Корнійчук, А.І.Кредісов, Л.П.Горкіна, П.М.Леоненко.

В дисертації показано, що актуалізація історико-економічних досліджень обумовила докорінний перегляд методології історико-економічного аналізу. Проблема необхідності перегляду еволюції економічної думки з позицій нових методологічних підходів активно дискутувалася як західними (Й.Шумпетер, Д.Мак-Клоскі, А.Масгрейв), так і вітчизняними дослідниками (А.А.Гриценко, В.Д.Сікора, П.М.Леоненко та інші). В результаті протягом останніх десяти років українська економічна наука поступово відходила від марксистсько-ленінської методології, долаючи класову обмеженість досліджень та матеріалістичний детермінізм, намагаючись з новітніх позицій проаналізувати еволюцію економічної думки України.

Автором обгрунтовується позиція, що методологічною основою сучасних історико-економічних досліджень стає цивілізаційна парадигма cуспільного розвитку, яка, не відкидаючи формаційного підходу, значно розширює дослідницьку базу наукового пошуку. Цивілізаційна парадигма передбачає врахування впливу на економіку не лише продуктивних сил, соціально-економічних та техніко-економічних відносин, а також політичної, культурної, соціальної, морально-етичної, релігійної та інших сфер суспільного життя. В центрі аналізу стає людина з її індивідуальним світом, причому наголошується на первинність соціогенезу у формуванні людини, її світоглядних позицій та поведінки. В межах цивілізаційної парадигми стає можливим вивчення економічних процесів у їх еволюційному розгортанні, в динаміці, що особливо важливо для історико-економічних дисциплін. Пізнання економічних явищ та інститутів через аналіз їх генезису і розвитку, дослідження їх структури і функціонування дає можливість більш повно і глибоко розкрити економічну сутність зазначених явищ та інститутів.

В роботі розкрито також перспективність застосування для історико-економічних досліджень системного аналізу. Ключовим моментом стає вивчення обєкта в його цілісності. Зазначена цілісність розглядається як деяка сукупність систем, пізнання якої відбувається на різних рівнях: мікро-, мезо- та макроаналізу. Завдяки цьому стає можливою необхідна глибина та багатоаспектність дослідження. Оскільки економічна система є підсистемою суспільства в цілому, вона (економічна система), з одного боку, може розглядатися як відносно самостійне утворення, а з іншого, - як таке, що тісно повязане з суспільним розвитком через сукупність взаємозвязків, в тому числі і неекономічних. На цій основі аналіз ринкової економічної системи доповнюється розумінням розвитку суспільства в цілому, його закономірностей та особливостей, впливу на його еволюцію політичних, історичних, національних та інших чинників.

Саме такі методологічні підходи застосовувалися дисертантом при розкритті теми дисертаційного дослідження.

У дисертації проаналізовано стан вивчення у сучасній вітчизняній історико-економічній літературі проблем дослідження ринкових відносин українськими вченими пореформеного періоду. Відмічено, що починаючи з 90-х рр. ХХ-го ст. спостерігалася активізація наукових досліджень з ринкової тематики як у загальнотеоретичній постановці, так і з позицій конкретних проявів, характерних рис та інститутів ринкового господарства. Саме в цей час було започатковано докорінний перегляд методології досліджень на принципах її збагачення здобутками економічних концепцій Заходу, зміни акцентів в оцінках наукового доробку вчених та окремих періодів української історії, розширення тематики досліджень, в тому числі і за рахунок не актуальної раніше ринкової проблематики.

Історіографію проблеми генезису ринкових відносин дисертантом було проаналізовано та згруповано за такими напрямками: 1) навчальна та навчально-методична література, 2) наукова монографічна література, 3) дисертаційні роботи останніх років, 4) дослідження українського зарубіжжя, 5)сучасна російська історико-економічна література, де предметом досліджень виступають праці українських економістів другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

В широкому колі грунтовних систематизованих навчальних праць виділені напрацювання вітчизняних учених (Л.Я.Корнійчук, С.М.Злупка, А.І.Кредісова, П.М.Леоненка, Л.І.Дмитриченко, П.І.Юхименка), в яких з нових теоретико-методологічних позицій розкрита еволюція української економічної думки як у проблемному, так і у персоніфікованому висвітленні, показаний внесок її провідних представників в розробку проблем становлення і розвитку ринкових відносин (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.), визначено місце творчого доробку українських дослідників в світовій економічній теорії.

Автором дисертації в монографічних працях останнього десятиріччя (Л.П.Горкіна, Е.Л.Лортикян, В.І.Гринчуцький, Ю.В.Ущаповський, П.М.Леоненко) відмічено активізацію наукового інтересу до проблем генезису ринкової економічної системи, етапів і особливостей її становлення на українських землях, питань циклічності, розвитку підприємництва, державного регулювання економіки та висвітлення зазначених проблем в українській економічній думці на зламі ХІХ-ХХ ст. Розкрито відображення окремих проблем ринкової еволюції в дисертаційних роботах С.Голубки, О.В.Колеснікової, О.Рябої, М.Ф.Горин, І.В.Головатої, Н.А.Супрун, І.В.Лантуха.

Висвітлена особлива роль досліджень представників українського зарубіжжя. Перекладені українською мовою і опубліковані в 90-х рр. ХХст. праці Б.Винара, І.-С.Коропецького, Н.Балабкінса, Л.Коваля, а також істориків Н.Полонської-Василенко, О.Оглоблина, О.Субтельного, Д.Дорошенка, З.Когута та ін. оригінальною постановкою проблем, методологією аналізу, обгрунтованими висновками привертали до себе увагу вітчизняних дослідників, стимулювали їхній науковий пошук. Розглянуті також останні історико-економічні роботи сучасних російських економістів, зокрема Л.І.Абалкіна, Г.М.Сорвіної, Н.А.Макашевої, М.Г.Покидченка, М.С.Шухова, М.П.Фрейдліна, які продовжують вивчати доробок М.І.Тугана-Барановського, О.Д.Білимовича, Є.Є.Слуцького, Д.І.Піхна, Р.М.Орженцького, В.Я.Желєзнова та інших українських учених як видатних представників російської науки пореформеної епохи.

На основі проведеного аналізу в розвитку вітчизняної історико-економічної думки на зламі ХХ - ХХІ ст. автором відмічені такі особливості.:

- суттєва активізація історико-економічних досліджень, розширення хронологічних меж, персоналій та проблематики аналізу, в тому числі з питань ринкового розвитку;

- критичне переосмислення попереднього розвитку економічної науки, усунення субєктивізму, методологічної однобічності та ідеологічної заангажованості, які мали місце в дослідженнях української економічної думки, особливо за радянських часів;

- формування нових, цивілізаційних методологічних підходів до історико-економічних досліджень, і на цій основі - суттєве поглиблення аналізу та аргументованості висновків;

- помітне пожвавлення у сфері публікацій наукової та навчально-методичної літератури з проблем економічної історії та історії економічної думки України;

- потужне зростання наукового інтересу до проблем ринкового розвитку у ретроспективному висвітленні, в тому числі і в хронологічних межах другої половини ХІХ - початку ХХ ст.;

- становлення, починаючи з 90-х рр. ХХ ст., нового етапу у розвитку національної економічної думки.

У другому розділі - “Проблеми формування та розвитку ринкових відносин у висвітленні українських дослідників другої половини ХІХ - початку ХХст.” - розкрито процес ринкової трансформації економіки України та його відображення в національній економічній літературі пореформеного періоду.

Дисертантом показано, що специфіка входження України в ринковий простір, зокрема відсутність буржуазної революції, численні феодальні пережитки, значно пізніший час вступу на шлях капіталістичної еволюції, колоніальний характер економіки та недосконалість законодавчо-нормативного забезпечення розвитку ринкових процесів обумовили особливості постановки та аналізу українськими вченими теоретико-методологічних та практичних проблем генезису ринкових відносин. Так, увага провідних представників української економічної науки була зосереджена на аграрному питанні та шляхах його вирішення, долі капіталізму в країні, проблемах індустріалізації виробництва, подоланні економічного відставання від розвинутих західноєвропейських держав тощо.

В дисертації обгрунтовано також, що особливості досліджень з зазначених питань в українській економічній думці були зумовлені впливом ідей західноєвропейських шкіл і течій, зокрема німецької історичної школи. При цьому розкрито і активний зворотний процес впливу української економічної думки на розробки представників російської та західної економічної науки (праці М.І.Тугана-Барановського, Є.Є.Слуцького, О.Д.Білимовича, М.Х.Бунге, О.Миклашевського, В.Тимошенка, П.Б.Струве та ін.).

Характерною рисою аналізу ринкових процесів в українській економічній думці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. була широка методологічна база досліджень. Розвиток економічної науки від класики і неокласики, популярного у 60-90-х рр. марксизму відбувався у напрямку поступового формування інституціональних засад аналізу, серед яких слід виокремити історико-генетичний підхід до вивчення ринкових відносин; дослідження їх в еволюційних змінах під дією внутрішніх і зовнішніх чинників, відмова від абсолютизації економічного фактора в зазначеній еволюції та наголошення на зростаюче значення для пізнання та ефективного функціонування ринкової економічної системи соціальних інститутів (держава, профспілки, громадські організації) та інститутів права (закони, звичаї тощо).

Досліджуючи відображення ринкової еволюції в українській економічній думці дисертант виходила з двох рівнів аналізу: 1) вивчення загальнотеоретичних уявлень українських мислителів щодо природи ринкового господарства в цілому, комплексно і 2) розкриття їхнього бачення конкретних рис і характерних особливостей ринкового розвитку, зокрема співвідношення внутрішнього і зовнішнього ринків в процесі капіталістичної трансформації економіки, конкуренція і монополістичні тенденції в розвитку промисловості, проблеми циклічності та економічної рівноваги, специфіка становлення та розвитку підприємництва в країні, місце держави у регулюванні економічних процесів тощо. Зазначені аспекти ринкової економічної системи проаналізовані в еволюції, за період більший ніж півстоліття, та у порівнянні з подібними процесами в західних країнах. Завдяки цьому особливості перебігу економічних процесів вивчалися на різних етапах генезису ринку: за умов вільноконкурентної економіки, переважно монопольного ринку та регульованого державою ринку.

Разом з тим підкреслено, що в українській економічній думці досліджуваного періоду було розроблено понятійно-категоріальний аппарат ринкового господарства. Зокрема аналізувалися такі його інститути як приватна власність, ринок, конкуренція, ринкова ціна, акціонерне товариство, різні форми монополістичних обєднань; з різних методологічних позицій досліджувалася економічна сутність ринкового механізму, циклічності економічного розвитку, концентрації виробництва, підприємництва, ринкової рівноваги тощо; наголошувалося на тому, що національна модель ринкової економіки з огляду на певне відставання у її становленні від західноєвропейських країн повинна неодмінно включати державу та її інститути для ефективних регулюючих дій з метою подолання зазначеного відставання, а також створення умов для прискорення темпів ринкової перебудови суспільства.

Враховуючи важливу роль фінансових інститутів в процесі ринкової трансформації економіки, в українській економічній літературі (праці М.Х.Бунге, П.П.Мигуліна, М.І.Тугана-Барановського, В.Я.Желєзнова) глибоко вивчалися проблеми ринкової перебудови банківської системи, закономірності інтеграційних процесів між банками і промисловими підприємствами, вплив кредитних установ на процеси концентрації виробництва і капіталу в кінці ХІХ ст.

В дисертації розкрито системний підхід до аналізу та висвітлення генезису ринкових відносин у дослідженнях провідних українських вчених окресленого періоду. Він полягав у цілісній оцінці ринкового господарства, розумінні обєктивного характеру його становлення, поєднанні мікро- та макроаналізу ринкових звязків, спробі простежити їх динаміку, залученні до економічного аналізу цивілізаційних чинників.

На основі проведеного аналізу автором було зроблено висновок, що завдяки розробкам українських науковців з проблем становлення і розвитку ринкового господарства, українська економічна думка наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. в цілому подолала відставання від західноєвропейської економічної теорії. Праці провідних представників вітчизняної економічної науки, зокрема М.І.Тугана-Барановського, О.Д.Білимовича, Є.Є.Слуцького, Р.М.Орженцького, М.Х.Бунге, К.Г.Воблого, С.А.Подолинського та ін. свідчили не тільки про потужний інтелектуальний потенціал дослідників, вони вивели національну теоретичну думку на рівень світових здобутків, в деяких напрямках навіть випереджаючи західних колег.

Третій розділ дисертації - “Проблеми монополізації виробництва та зміни форм конкурентних відносин в українській економічній думці останньої третини ХІХ - початку ХХ століття” присвячений дослідженню особливостей розвитку ринкового господарства за умов монополістичної конкуренції та відображення цих процесів українськими науковцями.

В дисертаційній роботі відмічено, що для промислового розвитку України на зламі ХІХ - ХХ ст. був характерний високий ступінь монополізму. Поява монополістичних об'єднань, монополістична конкуренція внесли суттєві зміни у функціонування ринкового механізму. Тому більшість дослідників даного періоду ставили собі за мету з'ясувати причинно-наслідкові залежності формування промислових монополій, їх економічну сутність, організаційні форми, напрями діяльності, вплив монополістичних структур на ринкову конюнктуру, рівень цін, поведінку аутсайдерів; визначити, яким чином діяльність монополій позначалися на функціонуванні економіки країни в цілому.

Разом з тим, автором підкреслено, що аналіз проблеми монополізації виробництва в українській економічній думці, віддзеркалюючи основні закономірності її вивчення в світовій економічній теорії, мав певні особливості.

По-перше, характерною рисою досліджень вітчизняних вчених з зазначеного питання було те, що аналіз трансформації вільноконкурентного ринку в ринок монополістичної конкуренції тісно повязувався ними з українською та російською дійсністю. Висновки М.Тугана-Барановського, В.Я.Желєзнова, П.І.Фоміна, К.Г.Воблого, А.Я.Антоновича, І.І.Янжула, М.М.Цитовича, як правило, базувалися на конкретних прикладах з розвитку цукрової промисловості України, вугільних, металургійних, гірничодобувних підприємств Донецького басейну тощо.

По-друге, українськими дослідниками (М.В.Бернацький, В.Я.Желєзнов, Є.Є.Слуцький, М.М.Соболєв, М.І.Туган-Барановський) на прикладі централізації урядових закупок палива, металу та зерна вперше в економічній літературі була поставлена і глибоко вивчалася проблема концентрації попиту, тобто ситуації, коли виробник продукції поставляє її на організований, сконцентрований в одних руках ринок. Зазначені теоретичні розробки українських вчених набагато випередили аналогічні дослідження в західній економічній науці.

По-третє, аналіз економічної природи монополістичних обєднань провідними представниками національної економічної думки зосереджувався переважно в площині ринкових відносин, коли домінуюче становище підприємства на ринку виступало основним критерієм визначення його монополістичного характеру. Процеси концентрації виробництва, хоча і вивчалися в економічній літературі, проте, на думку більшості вчених, виступали як другорядний чинник в теоретичному обгрунтуванні монополістичного характеру того чи іншого підприємства. Тобто роль відносин обміну в процесі аналізу особливостей економічного розвитку тогочасного суспільства висувалася на передній план, тоді як значення матеріальних факторів не дооцінювалося.

У дисертації показано, що при розкритті економічної сутності монополістичних обєднань українські дослідники приділяли велику увагу питанню про їх місце в системі ринкових відносин. У вирішенні зазначеного питання намітилося дві тенденції: негативна, характерна для етапу становлення монополістичної конкуренції (праці Д.І.Піхна, М.В.Довнар-Запольського, Л.В.Федоровича), та позитивна, що сформувалася за умов монополізованої економіки і знайшла відображення у працях переважної більшості українських вчених (В.Я.Желєзнова, С.М.Булгакова, М.І.Тугана-Барановського, П.І.Фоміна, А.Я.Антоновича та ін.). На їх думку, монополістична організація капіталу несла з собою в цілому позитивні моменти, зокрема підвищення продуктивності праці, економію на факторах виробництва, кращу його організацію, елементи планування на великих підприємствах. Щодо негативних рис діяльності монополістичних союзів (обмеження конкуренції, поділ ринків збуту, тенденція до зростання цін), то, на їх думку, ці прояви можна значно послабити засобами державного регулювання: адміністративного, правового і економічного.

До економічних методів державного регулювання діяльності монополій вчені відносили податкову, кредитну, митну політику, створення монополіям конкуренції з боку державних підприємств, забезпечення в економіці сприятливих умов для конкуренції підприємств з різною формою власності: приватною, колективною, державною тощо.

В дисертації розкрито важливість вивчення дії факторів, які суттєво впливають на ціновий механізм ринкового господарства, - монополії і конкуренції, показано грунтовний аналіз проблеми їх співвідношення в українській економічній думці. Відмічено, що використання методології німецької історичної школи позначилося на розкритті вітчизняними дослідниками проблем еволюції інституту конкуренції, форм і методів конкурентної боротьби. Вченими було досліджено також причини і наслідки переростання конкуренції в монополію, вплив обох ринкових інститутів на процеси ціноутворення, на макроекономічні пропорції, на ринкову поведінку виробників і споживачів. Менше уваги в українській економічній літературі приділялося дослідженню інших типів ринкових структур, зокрема олігополії та монополістичної конкуренції.