Економічна думка України про становлення і розвиток ринкових відносин (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

Вагомим внеском українських вчених в економічну теорію виявився аналіз таких форм співіснування монополії і конкуренції, як продаж сурогатів монополізованих товарів, цінова політика, лоббіювання економічних інтересів підприємницьких організацій у владних структурах.

Як показало дослідження, аналізуючи особливості функціонування ринкового механізму за умов монополізованої економіки, українські економісти задовго до своїх західних колег окреслили такі актуальні й у двадцятому столітті проблеми, як диверсифікація виробництва (М.В.Бернацький), ефект заміщення та явище субституції (Є.Є.Слуцький, М.В.Бернацький, М.І.Туган-Барановський), проаналізували вплив на господарську діяльність чинників правового, морального, соціального порядку (Д.І.Піхно, М.Х.Бунге, С.М.Булгаков), що доповнило й поглибило їхній економічний аналіз. Дослідження означених проблем, хоча і в дещо схематичному, постановчому плані, випереджали подібні розробки в зарубіжній економічній думці, зокрема у відомих працях Е.Чемберліна та Дж.Робінсон, в яких аналіз ринкових аспектів монополізації одержав завершену форму.

У четвертому розділі - “Економічні кризи та циклічний характер розвитку ринкового господарства у висвітленні українських економістів” - проаналізовано відображення проблем циклічності та економічної рівноваги в економічній літературі останньої третини ХІХ -- початку ХХ століття.

Автором відзначено, що циклічність є однією з найважливіших характеристик ринкової економіки, формою її просування та розвитку, тому проблема вивчення механізму циклічних коливань завжди привертала до себе увагу дослідників.

Однак за умов домінування в економічній теорії неокласичного напряму зазначена проблема лишилась не вирішеною. Методологічні постулати неокласиків щодо загальної економічної рівноваги -- теорії, яка розвивалася, в основному, за власною внутрішньою логікою та виходила з широких можливостей ринкового механізму до саморегулювання, -- зумовлювали ситуацію, коли кризи, з одного боку, розглядалися як явище випадкове, поодиноке, а з іншого, -- причини циклічних коливань повязувалися не з внутрішніми суперечностями розвитку економічної системи, а з чинниками позасистемного характеру.

Глибокий науковий аналіз проблема циклічного розвитку економіки одержала лише в кінці ХІХ ст. у працях представників німецької історичної школи. В їх теоретичних розробках з'являються якісно нові моменти.

По-перше, -- це розуміння циклічності як іманентної риси ринкового господарства. Більшість дослідників схилялася до думки, що за умов ринкового розвитку циклічні коливання носять об'єктивний характер, виступаючи певною мірою як один із методів економічної саморегуляції, зумовленої необхідністю відновлення порушених пропорцій між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією, між галузями господарства, суспільного відтворення в цілому.

По-друге, -- це пояснення причин циклічності не факторами зовнішнього впливу, а чинниками ендогенного характеру, тобто проблемами внутрішньої незбалансованості, суперечливості самої економічної системи.

На ці підходи у своїх розробках спиралася більшість представників української економічної думки, зокрема С.М.Булгаков, Є.Є.Слуцький, М.І.Туган-Барановський, В.Я.Желєзнов, І.І.Янжул, М.В.Бернацький та ін. Проте вони не тільки використали надбання західних шкіл. З їхніми іменами пов'язаний якісно новий етап у розвитку теорії криз та кон'юнктурних коливань економіки.

Українські дослідники поділяли позицію, згідно з якою ринкове господарство розглядалося як таке, що не має досконалих регуляторів у сфері нагромадження та розподілу суспільного капіталу, тому його функціонування носить циклічний характер. Тобто теоретично економіка прагне до свого ідеалу -- ринкової рівноваги, але реальний розвиток відбувається шляхом чергування економічних піднесень та падінь у вигляді депресій і криз надвиробництва.

Дисертантом показано, що стан зрівноваженої економіки також був предметом досліджень в українській економічній літературі. Зазначена проблема вивчалася Л.Н.Юровським, В.Я.Желєзновим, М.І.Туганом-Барановським. Але, на відміну від пануючих на той час неокласичних моделей, українські економісти стан рівноважного розвитку розглядали, по-перше, не як загальне правило функціонування ринкової системи, а як окремий випадок в еволюції капіталістичного циклу. По-друге, модель загальної економічної рівноваги вони розуміли як спрощену, умовну картину національного господарства. По-третє, зазначену модель вчені характеризували як статичну економічну конструкцію, в якій сам процес досягнення рівноваги, тобто динамічні моменти, випадав з аналізу. Поза межами дослідження залишалися фактори, котрі мали місце в реальній дійсності, зокрема психологічні мотиви, очікування тощо, і які також потребували досконального вивчення.

Таке бачення економічної природи циклічних коливань українськими дослідниками свідчило про те, що вони у своїх наукових розробках підійшли до розуміння обмеженості, певної умовності абстрактної теорії загальної економічної рівноваги і, виходячи з цього, виступили з аргументами на користь застосування інституційних підходів до аналізу проблем еволюції ринкової економіки.

Новою рисою досліджень багатьох українських учених останньої третини ХІХ ст. стало також те, що останні враховували характерні для світової економічної теорії тенденції до вивчення економічних процесів у їхній динаміці. Більш того, окремі представники української економічної думки (Є.Є.Слуцький, М.І.Туган-Барановський, П.Б.Струве та ін.) стояли біля витоків динамічних концепцій, на що звертав увагу видатний російський економіст М.Д.Кондратьєв.

Проблема циклічності вирішувалася українською економічною думкою на методологічних засадах поєднання статичних і динамічних підходів до вивчення зазначеної проблеми, що, в свою чергу, зумовило її ґрунтовний аналіз та можливості прогностичних висновків щодо циклічного розвитку економіки у майбутньому.

Особливе місце в цих дослідженнях посідають наукові розробки видатного українського вченого М.І.Тугана-Барановського, який по праву вважається засновником сучасної інвестиційної теорії циклів. Сутність теорії циклічності вченого знайшла відображення в підручниках і посібниках з “Історії економічних учень”, розкрита в останніх працях С.М.Злупка, Л.П.Горкіної, Л.Я.Корнійчук, П.М.Леоненка. В роботі автора дисертації вперше досліджені аспекти динамічного аналізу в теорії циклічності М.І.Тугана-Барановського.

Вчений одним із перших у світовій економічній науці розглянув цикли як чергування тенденцій до зростання та падіння ділової активності, хвилеподібний розвиток, що поєднує хвилі зростання і падіння. На Заході серед його однодумців у цьому питанні виступили представники німецької історичної школи В. Зомбарт, А.Шпітгоф, відомий французький дослідник економічних криз Ж. Лескюр, її високо оцінив Й.Шумпетер.

На противагу так званій катастрофічній теорії марксизму, згідно з якою амплітуда кон'юнктурних коливань з розвитком капіталізму зростає, М.І.Туган-Барановський на основі свого дослідження відмічав тенденцію до згладжування кон'юнктури. Вчений пояснював зазначені зміни в еволюції циклічності чинниками як економічного, так і соціально-політичного характеру, зокрема поступовим удосконаленням грошово-кредитної системи ринкового господарства, концентрацією виробництва та створенням на цій основі великих підприємств, здатних протистояти погіршенню кон'юнктури, застосуванням державою методів антициклічного регулювання тощо.

Про науковість висновків М. Тугана-Барановського щодо тенденції економічного розвитку свідчить той факт, що, по-перше, його теза про хвилеподібний характер циклічності, як найбільш обґрунтована і логічна, стала домінуючою у світовій економічній теорії. По-друге, відзначена ним тенденція до вирівнювання кон'юнктури збереглася і в сучасних умовах ринкового господарства, підтверджуючи на практиці слушність теоретичних постулатів ученого.

В дисертації показано, що теоретичні розробки М. Тугана-Барановського з проблем циклічності поклали початок не тільки кон'юнктурним дослідженням. Завдяки їм намітився відхід вітчизняної науки від вивчення статичних станів економіки, зокрема ринкової рівноваги, до більш широкого погляду на економічне життя суспільства -- аналізу процесів у їх динамічному розгортанні, тобто дослідження напрямів і механізмів постійних змін в економіці -- як еволюційних, тобто незворотних, так і зворотних, циклічних, що дає змогу побачити причини цих змін, з'ясувати їх тенденції, передбачити їх можливу поведінку в майбутньому.

Автором обгрунтовано думку, що М.І.Туган-Барановський одним із перших намагався поєднати переваги статичного і динамічного аналізу на різних фазах циклу, вважаючи, що зрівноваженому станові економічної системи в більшій мірі відповідає статичний аналіз, у той час як періоди потужного економічного піднесення чи хаотичного падіння вимагають інших методів досліджень. Для вивчення поворотних, найбільш динамічних моментів просування циклу від однієї фази до іншої вчений обґрунтував використання індикаторів господарської кон'юнктури, насамперед цін на залізо та дисконтного процента. Тезу М. Тугана-Барановського про специфіку протікання циклічних процесів “навколо особливих критичних точок” та необхідності спеціального аналізу цих процесів підтримав Є.Є.Слуцький.

Останній підняв проблему циклічності на новий рівень досліджень, застосувавши динамічний аналіз та залучивши до вивчення не тільки методи економічних досліджень, а й методи математичної статистики, теорії ймовірностей, кореляційного аналізу. Проблема одержала поряд з економічним ще й математичне обгрунтування. Таким чином, Є.Є.Слуцьким задовго до теоретичних розробок на Заході був створений новий метод дослідження циклічності з можливістю, зокрема, моделювання складних економічних процесів.

В дисертації обгрунтовано, що майже за пятдесят років до появи макроекономічної концепції Дж.М.Кейнса українськими вченими велися макродослідження проблем хвилеподібного розвитку економічних процесів, а М. Туганом-Барановським були розроблені показники ринкової кон'юнктури та сформульована ідея про можливість регулювання економіки з метою забезпечення її стабільного розвитку. Ці дослідження лягли в основу теорій конюнктури у 20--30-ті рр. ХХ ст. в Україні (праці В. Зейлінгера, Б. Бруцкуса, Л.Н.Юровського, А. Ступеля та ін.) та Росії (дослідження М.Д.Кондратьєва, А. Фінн-Єнотаєвського, Р. Вайсберга), а також на Заході (теорії Дж. М. Кейнса, Й. Шумпетера, Е. Хансена, Р. Харрода та ін.). Вони і сьогодні зберегли свою актуальність, наукове і практичне значення.

В пятому розділі - “Українські економісти про місце та роль державних інститутів в системі ринкових відносин” - знайшли відображення проблеми підприємництва та регулювання економіки у висвітленні представників української економічної думки пореформеного періоду.

Автором підкреслено, що в українській економічній думці проблема державного регулювання економічних процесів проходила крізь всю тематику досліджень ринкового розвитку країни, зокрема аналіз діяльності монополістичних організацій, ринкового механізму, процесів ціноутворення, проблем циклічності, розвитку підприємництва та банківської системи, аграрної сфери тощо.

Необхідність активного регулюючого впливу держави та її інститутів на перебіг економічних процесів українські дослідники обгрунтовували низкою причин.

По-перше, активної участі держави в економічному житті вимагало порушення конкурентних механізмів у зв'язку з високим рівнем монополізації вітчизняної економіки. Розвиток монополій вів, на їх думку, до зниження ефективності суспільного виробництва, негативно впливав на вирішення макроекономічних проблем. Тому монополізації ринку необхідно було протиставити законодавчу та антимонопольну діяльність державних інститутів.

По-друге, держава брала під свою опіку виробництва, які функціонують в загальнодержавних інтересах, але їхній розвиток неможливий у межах суто ринкового механізму: забезпечення обороноздатності країни, охорона правопорядку, утримання непрацездатних, підтримка нормального функціонування загальноекономічної структури, тобто грошового обігу, митного контролю тощо.

По-третє, активізація державного впливу на економічні процеси зумовлювалася обмеженістю можливостей ринкового саморегулювання: необхідністю забезпечення рівноважного, стабільного розвитку економічної системи, формування зайнятості населення на відповідному рівні, розробки раціональної економічної політики держави тощо.

Дисертантом наголошено, що в українській економічній теорії необхідність регулюючих дій з боку держави обгрунтовувалася також інституціональними чинниками, в тому числі особливостями національного історичного розвитку, певним відставанням Росії і в її складі України від розвинутих західноєвропейських країн, традиціями, ментальністю народу, а також певною обмеженістю розвитку підприємницьких відносин. В цьому погляди українських економістів минулого співзвучні баченню проблем державного регулювання в наукових розробках сучасних вітчизняних дослідників.

Формування поглядів українських вчених щодо місця держави в ринковій економіці здійснювалося на теоретичному фундаменті вивчення питань доцільності втручання в діяльність ринкового механізму методами державного коригуючого впливу, меж означеного втручання, конкретних форм або напрямів державного регулювання, можливостей впливу держави на перебіг економічних процесів та створення умов для оптимального функціонування ринкового механізму.

Щодо оцінки ролі і місця економічної політики держави в українській економічній думці чітко простежуються три напрями: послідовних противників будь-якого втручання в економіку ззовні (І.В.Вернадський, Т.Степанов, на ранніх етапах наукової діяльності - М.Х.Бунге), прихильників сильної, постійно зростаючої, позиції держави в економіці аж до одержавлення окремих галузей промисловості (Г.М.Цехановецький, К.Г.Воблий, П.П.Мигулін, І.І.Янжул) та представників поміркованих, виважених поглядів, що аналізували як позитивні, так і негативні прояви державного регулювання, залишаючись при цьому на позиціях визнання необхідності регулюючого впливу держави та її інститутів на економіку (М.І.Туган-Барановський, М.Х.Бунге, В.Я.Желєзнов, М.М.Соболєв, В.Ф.Левитський, П.І.Фомін).

Серед форм державного регулюючого впливу на економічні процеси найбільш дослідженими і науково обгрунтованими були податкова політика (М.Х.Бунге, П.Кованько), заходи митного характеру (В.Я.Желєзнов, Д.І.Піхно, М.І.Туган-Барановський, П.П.Мигулін), фабричне законодавство (М.Х.Бунге, І.І.Янжул, М.М.Соболєв, В.Я.Желєзнов), казенні замовлення (М.В.Бернацький, В.Я.Желєзнов, Є.Є.Слуцький), регулювання банківської діяльності (І.В.Вернадський, М.Х.Бунге, М.І.Туган-Барановський, Л.М.Яснопольський) та діяльності монополістичних структур (Д.І.Піхно, М.І.Туган-Барановський, В.Я.Желєзнов, В.Ф.Левитський, М.М.Соболєв, П.І.Фомін). Стосовно регулювання діяльності останніх в теоретичних розробках дослідників розглядалося два підходи до проблеми: 1) жорстке адміністративне втручання, спрямоване на зниження монопольних цін, обмеження прибутків монополій та 2) методи економічного характеру, серед яких - створення конкурентного середовища, податкові важелі, створення конкуренції монополіям з боку державних підприємств тощо.

Підкреслено, що характерною рисою праць більшості українських економістів з проблем державного регулювання було те, що воно розглядалося як складова частина системи господарського регулюювання в цілому, де поєднувалися обєктивні (тобто ринкові) і субєктивні (з боку державних структур) методи регулювання економічних процесів.

Особливо важливою роль держави, на думку українських дослідників, була у розвитку вітчизняного підприємництва, формування якого через незначні масштаби внутрішнього нагромадження капіталу, залежність від іноземних капіталоквладень та відставання у становленні в країні ринкових відносин без допомоги держави було б надзвичайно ускладненим (В.Я.Желєзнов, М.І.Туган-Барановський, М.М.Соболєв, П.І.Фомін, П.П.Мигулін). Зважаючи на ці обставини, система підприємництва розглядалася вченими у вигляді ланцюжка: держава - представницькі обєднання підприємців - великі акціонерні товариства та монополії, де за середньою ланкою закріплювалися функції проведення через державні інститути інтересів великого капіталу.

Аналіз практики державного регулювання господарства в цілому та окремих його галузей в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., а також теоретичне обгрунтування зазначених процесів в українській економічній думці хронологічно окресленого періоду актуальні для сьогодення і могли б бути корисними в практиці сучасних ринкових перетворень в Україні.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження проблем становлення і розвитку ринкових відносин та відображення цих процесів в українській економічній думці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. дозволяє зробити наступні узагальнення і висновки.

· На основі сучасної методології став можливим обєктивний, системний аналіз відображення проблем становлення і розвитку ринкових відносин в українській економічній думці пореформеного періоду. Більшість наукових розробок українських учених характеризувалася цілісною оцінкою ринкового господарства, намаганням провести мікро- та макроаналіз ринкових зв'язків, простежити їх динаміку, вплив на різні сторони життя суспільства, врахувати чинники цивілізаційного порядку, зокрема правові, морально-етичні, психологічні, історичні тощо (праці В.Я.Желєзнова, Д.І.Піхна, М.І.Тугана-Барановського, С.М.Булгакова, О.Д.Білимовича).

· Результати дослідження розкривають могутній інтелектуальний потенціал української економічної думки та її вагомий внесок у світову скарбницю наукових досліджень проблем ринкового господарства. Виявлені дисертантом закономірності розробки проблем ринкового розвитку в економічній думці аналізованого періоду розкривають її нерозривний зв”язок з сучасними дослідженнями ринку. Тому спадщину українських економістів можна вважати надійним підгрунтям для розуміння історичних тенденцій розвитку економічної сфери суспільства, для подальшого вдосконалення сучасної теорії ринкового господарства.

· На відміну від класичної та неокласичної шкіл, які виходили з первинності господарюючого суб'єкта, аналіз економічної природи ринкового господарства українськими вченими здійснювався виходячи з первинності соціально-економічної системи в цілому та вторинності її складових і елементів. Діяльність останніх (суб'єктів економічного процесу, а також окремих інститутів ринкової системи, зокрема конкуренції, різних форм підприємництва, ціноутворення тощо) розглядалася в межах економічної системи (праці К.Г.Воблого, П.Б.Струве, М.І.Тугана-Барановського, С.М.Булгакова, О.Д.Білимовича, В.Я.Желєзнова).

· Методологічний плюралізм в українській економічній теорії другої половини XIX -- початку XX ст. зумовив появу низки ґрунтовних соціально-етичних (М.І.Туган-Барановський), соціально-психологічних (М.Х.Бунге, Д.І.Піхно, О.Д.Білимович), релігійно-філософських (С.М.Булгаков) досліджень, які доповнювали, деталізували, поглиблювали економічний аналіз ринкових проблем. Можна вважати, що в кінці XIX ст. у вітчизняній економічній теорії поступово формувалася інституційна наукова традиція, яка в період розвитку командно-адміністративної системи була, на жаль, перервана.

· Характерною рисою досліджень українських економістів став аналіз ринкового господарства у його еволюційному розгортанні: від розкриття умов становлення підприємницьких відносин через характеристику окремих його категорій, зокрема ринку, монополії та конкуренції, ринкового механізму, циклічності, ринкової рівноваги тощо, до визначення ринкового господарства як ефективної системи організації економічного життя (праці М.Х.Бунге, В.Я.Желєзнова, В.Ф.Левитського, М.М.Соболєва, М. Тугана-Барановського).

· Українськими економістами глибоко вивчалися особливості вітчизняної моделі ринкового господарства -- пізній (порівняно з передовими країнами Західної Європи) час вступу на шлях ринкової трансформації економіки, велика роль держави в суспільно-економічному житті країни, високий ступінь концентрації та монополізаціїї виробництва, відставання розвитку сільськогосподарської галузі тощо -- з метою розробки конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування ринкової економічної системи.

· Предметом глибокого вивчення в працях українських учених стали проблеми ринкового механізму як сукупності взаємопов'язаних елементів, які регулюють поведінку економічних одиниць та розвиток ринкового господарства в цілому. В процесі аналізу його об'єктивних складових, зокрема попиту і пропонування, ціни, конкурентних відносин, витрат і прибутків, а також суб'єктивних моментів, в тому числі граничної продуктивності благ, соціальних чинників, державного регулювання тощо, в українській економічній думці формувалося уявлення про сутність ринкового механізму, його рушійні сили, динаміку розвитку (праці Д.І.Піхна, В.Я.Желєзнова, М. Тугана-Барановського, П.Б.Струве). Українські дослідники другої половини XIX -- початку XX ст. аналізували питання співставлення монополії і конкуренції, проблеми деформацій ринкового механізму під впливом монополій, форм і методів конкурентної боротьби, вивчали особливості конкуренції в окремих галузях національної економіки, зокрема залізничній (Д.І.Піхно, М. Туган-Барановський, М.М.Соболєв, М.В.Бернацький, П.І.Фомін, І.І.Янжул).

· Українські вчені звернули увагу на обмеженість ринкового саморегулювання. Вони були певні, що національна модель ринкової економіки не могла сформуватися тільки на теоретичному підґрунті класичної політичної економії. Спираючись на ідеї німецької історичної школи, національні традиції, досвід історичного розвитку, була обґрунтована позиція щодо необхідності регулюючого впливу на ринковий механізм з боку держави та інших соціальних інститутів. З розумінням сильних і слабких сторін політики регулювання ринкових процесів, перспектив її розвитку виступили П.П.Мигулін, В.Я.Желєзнов, С.М.Булгаков, П.І.Фомін, аналізуючи форми і методи державного впливу на економіку. Під цим кутом зору були розглянуті фабричне та антитрестівське законодавство, кредитно-банківська, податкова політика держави, казенні замовлення, регулювання митних і залізничних тарифів, проблеми доцільності одержавлення окремих галузей народного господарства.

· За умов поступової соціалізації економічного життя предметом аналізу українських економістів стали також суспільні інститути та їх вплив на економічні процеси, зокрема діяльність представницьких організацій великого капіталу (з'їздів вугле- та гірничопромисловців). Наголошувалося на зростаючій ролі професійних спілок та різноманітних кооперативних організацій.

· Заслугою українських учених стало започаткування динамічних підходів до аналізу ринкових процесів. На відміну від наукових розробок Л. Вальраса з ідеєю рівноважного розвитку, в українській економічній думці увага акцентувалася на динамічних аспектах аналізу ринкових процесів, циклічності економічного розвитку, на дослідженні чинників, що порушують ринкову рівновагу. В результаті теоретичних розробок Є.Є.Слуцького, М.І. Тугана-Барановського була сформульована теза про закономірний циклічний характер розвитку ринкового господарства. Відмова від статичного аналізу, вивчення ринкових процесів у динаміці, обґрунтування періодичності циклів обома економістами викликали науковий інтерес до їхніх праць з боку визначних представників економічної науки Заходу: Й. Шумпетера, Дж. М. Кейнса, А. Ноува, Е. Хансена, Ж. Лескюра, В. Зомбарта.

· Окремо слід наголосити на розробці проблеми економічних криз М. Туганом-Барановським, який заклав основи інвестиційної теорії циклів. Проведений ним аналіз нагромадження вільного грошового капіталу, проблем диспропорційності виробництва, періодичності відновлення основного капіталу розкривав циклічний характер ринкового розвитку, обґрунтовував необхідність державного антициклічного регулювання. Ідеї вченого були підтримані і розвинуті К.Г.Воблим, М.М.Соболєвим, В.Я.Желєзновим, В.Ф.Левитським, В.Тимошенком та іншими.

· Важливим внеском у скарбницю світової економічної думки став науковий доробок Є.Є.Слуцького. Ідеї вченого про ефект заміщення, широке застосування Є.Є.Слуцьким методів статистики, теорії ймовірностей, кореляційного аналізу при дослідження проблем циклічності збагатили науку динамічним аналізом ринкових процесів. Високу оцінку на Заході дістала також невідома до недавнього часу вітчизняним економістам теорія змішаної економіки О.Д.Білимовича, в якій автор вдало поєднав переваги ринкового механізму з регуляторними можливостями державних і соціальних інститутів.

· Суспільно-економічна думка України, розвиваючись в руслі світової економічної науки, зробила вагомий внесок до її скарбниці, вивчення якого залишається важливим завданням істориків-економістів. Ця справа надзвичайно актуальна як для національного відродження й утвердження української державності, так і з огляду на можливість творчого використання вітчизняної наукової спадщини другої половини XIX -- початку XX ст. для пошуку ефективних шляхів розбудови економічної системи сучасної України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Фещенко В.М. Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства в працях економістів України другої половини ХІХ - початку ХХ ст.: Монографія. - КНЕУ, 2003. - 187 с. ( 11,0 друк. арк.).

Розділи у колективних наукових працях:

2. Фещенко В.М. Деякі питання еволюції капіталізму в наукових працях економістів України на рубежі ХІХ - ХХ ст. // Дослідження з історії економічної думки в Україні (кінець ХІХ - ХХ ст.) / Г.В.Кліміна, В.М.Фещенко та ін. Відп. редактор Деревянкін Т.І. - К.: Наук. думка, 1996. - С. 37 - 64. ( 2,0 друк. арк.).

Статті у фахових виданнях:

3. Фещенко В.М. Видатний вчений, публіцист, громадський діяч: До 125-річчя з дня народження академіка М.І.Туган-Барановського // Вісник Академії наук Української РСР. - 1990. - № 1. - С. 78 - 81.( 0,3 др.арк.).

4. Фещенко В.М. Проблема фінансового капіталу в буржуазній економічній літературі кінця ХІХ - початку ХХ ст. // Історія народного господарства та екон. думки України: Міжвід. зб. наук. праць. - Вип. 20. - К., 1986. - С. 69 - 73.( 0,5 др. арк.).

5. Деревянкін Т.І., Фещенко В.М. Закордонне видання творів видатного українського вченого-мислителя С.А.Подолинського // Економіка Радянської України. - 1991. - № 8. - С. 92 - 93. ( 0,3 др.арк.). Особисто авторові належить 0,2 др.арк.

6. Фещенко В.М. Питання монополізації капіталістичної промисловості кінця ХІХ - початку ХХ ст. у працях М.І. Туган-Барановського // Історія народного господарства та екон. думки України: Міжвід. зб. наук. праць. - Вип. 26-27. - К., 1994. - С. 213 - 218. ( 0,5 др.арк.).

7. Фещенко В.М. Видатний вчений-мислитель, економіст-природознавець. До 150-річчя від дня народження С.А.Подолинського // Історія народного господарства та екон. думки України: Міжвід. зб. наук. праць. - Вип. 31-32. - К., 2000. - С. 151-155. ( 0,3 др.арк.).

8. Фещенко В.М. Проблеми управління підприємницькою діяльністю в економічній літературі України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. // Теорії мікро - макроекономіки. Зб. наук. праць. - К., 2000. - Вип. 6. - С. 246 - 249. ( 0,3 др.арк.).

9. Фещенко В.М. Теорії ринку в українській економічній думці кінця ХІХ - початку ХХ століття // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 1 (8). - К.: КНЕУ, 2002. - С. 508 - 512. ( 0,5 др.арк.).

10. Фещенко В.М. Українська економічна думка ІІ половини ХІХ ст. про регулювання економіки: ретроспективний аналіз як підгрунтя для сучасних досліджень // Вчені записки: Наук. зб. - Вип. 4 / Відп. ред. В.С. Савчук. - К.: КНЕУ, 2002. - С.79 - 85. ( 0,6 др.арк.).

11. Фещенко В.М. Питання селянської реформи 1861 р. та ринкової перебудови економіки у працях українських учених другої половини ХІХ ст. // Історія народного господарства та екон. Думки України: Міжвід. зб. наук. праць. - Вип. 35-36. - К., 2003. - С. 75 - 84. ( 0,6 др.арк.).

12. Фещенко В.М. З історії дослідження підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ ст. // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. - Вип. 10 / Відп. ред. С.І.Демяненко. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 65 - 73.( 0,5 др.арк.).

13. Фещенко В.М. Українська економічна думка про особливості розвитку підприємництва в умовах монополістичної конкуренції (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 14 / Голов. ред. А.П.Наливайко. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 43 - 49. (0,5 др.арк.).

14. Фещенко В.М. Відображення проблем акціонування та монополізації виробництва в українській економічній літературі на зламі ХІХ - ХХ століть // Збірник наукових праць. Вип. 42 / Відп. ред. В.Є.Новицький. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2004. - С. 144 - 151. ( 0,4 др.арк.).

15. Фещенко В.М. Проблеми становлення ринкової економіки в українській економічній думці другої половини ХІХ - початку ХХст. та сучасність //Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. - Спецвипуск 13. - Економіка України в євроінтеграційних процесах /За ред. проф. С.М.Панчишина. - Львів: Інтереко, 2004. - С. 213 - 218. ( 0,45 др.арк.).

16. Фещенко В.М. Українська економічна думка про монопольні та конкурентні засади ринкової економіки (історичний аспект) // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Вип. 12. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 63 - 72. ( 0,8 др.арк.).

17. Фещенко В.М. Ринкові трансформації фінансово-кредитної та грошової систем у висвітленні української економічної думки другої половини ХІХ ст. // Вчені записки: Наук. зб. - Вип. 6 / Відп. ред. А.Ф.Павленко. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 19 - 25.( 0,5 др.арк.).

18. Фещенко В.М. До питання методології аналізу ринкових відносин в українській економічній думці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб.наук.праць. Вип.198: В 4 т. Т.Ш. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 737 - 741. ( 0,3 др.арк.).

19. Фещенко В.М. Динамічний аналіз проблем циклічності у розробках українських економістів кінця ХІХ - початку ХХ ст. // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Вип. 4. - Тернопіль: “Економічна думка”, 2004. - С. 189 - 195. (0, 4 др. арк. ).

20. Фещенко В.М. Формування концепції господарської конюнктури в контексті розвитку ринкових відносин в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наук. праць. НДЕІ Міністерства економіки та з питань европейської інтеграції України. Вип. 11 (42) / Наук. ред. І.К.Бондар - К., 2004. - С. 111 - 114. ( 0,4 др.арк.).

21. Фещенко В.М. Аналіз основних напрямків державного регулювання ринкових процесів в українській економічній думці кінця ХІХ - початку ХХ століття // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб.наук.праць. Вип. 199: В 4 т. Т.П. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 453 - 460. ( 0,4 др.арк.).

22. Фещенко В.М. Методологічні аспекти сучасних досліджень історії економічної думки України // Актуальні проблеми економіки. Наук. економ. журнал. - Гол.ред. М.М.Єрмошенко. - 2005. - № 1(43). - С. 14 - 21. ( 0,5 др.арк).

Статті у інших наукових виданнях:

23. Фещенко В.М. Михаил Иванович Туган-Барановский (1865 - 1919) // Очерки истории естествознания и техники: Респ. межвед. сборник научн. трудов. - Вып. 36. - К.: Наук.думка, 1989. - С.122 - 124.(0,2 др.арк.).

24. Фещенко В. М.Туган-Барановський і розвиток економічної думки в Україні // Економіка України: минуле сучасне і майбутнє. Матеріали Першого конгресу Міжнародної української економічної асоціації. - К.- Наук. думка, 1993. - С. 270 - 275.(0,3 др.арк.).

25. Фещенко В.М. Проблеми державного регулювання економічних процесів в українській науковій літературі останньої третини ХІХ - початку ХХ ст. // Структурні зміни та інвестиційні проблеми української економіки: Матеріали Третього конгресу Міжнародної української економічної асоціації. - К.- Наук. думка, 1997. - С. 161 - 164.(0,2 др.арк.).

26. Фещенко В.М. Банківський капітал та становлення земельних відносин ринкового типу в Україні (друга половина ХІХ ст.) // Проблеми формування іпотечного ринку в контексті фінансової безпеки України: Зб. матеріалів Круглого столу. Київ, 30 вересня 2002 р. - К., 2002. - С.56 - 58.(0,2 др.арк.).

27. Фещенко В.М. Еволюція методологічних підходів до аналізу економічних процесів у працях М.Х.Бунге // Микола Бунге: Сучасний дискурс / За ред. В.Д.Базилевича. - К.: Знання, 2005. - С.109 - 118. (0,5 др. арк.).

Матеріали й тези наукових конференцій:

28. Фещенко В.М. Проблема криз в економічній літературі України кінця ХІХ - початку ХХ століття // Криза економіки України та можливості виходу з неї. Тези доповідей та повідомлень на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції. - І.-Франківськ, 1993. - С. 163 - 164.(0,1 др.арк.).

29. Фещенко В.М. Передумови та перспективи участі України у міжнародному поділі праці у вітчизняній економічній літературі кінця ХІХ ст. // Міжнародна економіка: Сучасні проблеми та перспективи розвитку. Матеріали першої Національної міжвузівської науково-практичної конференції (29 листопада 1999р., м.Київ) - Сімферополь: Тавріда, 2000. - С. 49 - 50.(0,1 др.арк).

30. Фещенко В. С.А.Подолинський про генезис ринкових відносин в Україні // Учення Сергія Подолинського і цивілізаційна еколого-економічна перспектива. Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження С.А. Подолинського. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 74 - 76.(0,2 др.арк.).

31. Фещенко В.М. Питання методики викладання економічної думки України в курсі “Історії економічних учень” //Сучасні технології навчання та оцінювання знань студентів: Матеріали науково-методичної конференції 1 лютого 2002 р. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 250 - 251.(0,1др.арк.).

32. Фещенко В.М. Розвиток ідей німецької історичної школи в українській економічній думці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. // Навчальні інновації та їхній вплив на якість університетської освіти: Збірник матеріалів науково-методичної конференції 29 січня 2003 р. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 142 - 144.(0,2 др.арк.).

33. Фещенко В.М. Українська економічна думка кінця ХІХ - початку ХХст. та ідеї Й.Шумпетера (дослідження еволюції концепцій циклічності економічного розвитку) // Творча спадщина Йозефа А.Шумпетера та трансформація сучасної економіки України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Чернівці, 23 квітня 2003 року. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 37 - 43. (0,3 др. арк.).

34. Фещенко В.М. Роль мотиваційної складової в поточному контролі знань студентів магістерського рівня з курсу “Сучасні економічні теорії” // Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті: Збірник матеріалів науково-методичної конференції 26 січня - 3 лютого 2004 р. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 393 - 395. (0,2 др.арк.).

35. Фещенко В.М. Українська економічна думка П половини ХІХ - початку ХХ ст. у контексті розвитку світової економічної теорії // М.І.Туган-Барановський та державність України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. - С. 214 - 217. ( 0,2 др.арк.).

АНОТАЦІЯ

Фещенко В.М. Економічна думка України про становлення і розвиток ринкових відносин (друга половина ХІХ - початок ХХ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.04 - економічна історія та історія економічної думки. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - Київ, 2005.

У дисертації вперше системно досліджуються питання генезису ринкових відносин в українській економічній думці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. В контексті розвитку світової економічної теорії проаналізовано внесок українських дослідників у розробку найбільш важливих проблем ринкової еволюції: конкуренції і монополії, сутності ринкового механізму, підприємництва, циклічних коливань та економічної конюнктури, проблем державного регулювання ринкових процесів. Розкрито новаторський характер досліджень українських економістів М.І.Тугана-Барановського, О.Д.Білимовича, С.М.Булгакова, Є.Є.Слуцького та інших, які за рівнем постановки та ступенем розробки окремих проблем ринкового розвитку випереджали подібні напрацювання у світовій економічній думці.

Ключові слова: українська економічна думка, генезис ринкових відносин, закономірності ринкового розвитку, ринкове господарство, конкуренція, монополістичні тенденції, циклічність, підприємництво, державне регулювання ринкових процесів.

Фещенко В.М. Экономическая мысль Украины о становлении и развитии рыночных отношений (вторая половина ХІХ - начало ХХ века). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.01.04 - экономическая история и история экономической мысли. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. - Киев, 2005.

В диссертации впервые с позиций системного анализа, институциональных подходов исследуются проблемы генезиса рыночных отношених в освещении представителей украинской экономической мысли второй половины Х1Х - начала ХХ в.

Диссертантом выделено два уровня анализа: 1) исследование развития и регулирования рыночного хозяйства в целом, 2) освещение отечественными учеными отдельных характерных черт и особенностей национальной рыночной экономики. В частности, в контексте развития мировой экономической теории раскрыт вклад украинских исследователей в разработку наиболее важных проблем рыночной экономики: конкуренции и монополии, сущности рыночного механизма, предпринимательства, циклических колебаний и экономической конъюнктуры.

Освещена эволюция рыночных отношений на протяжении второй половины ХІХ в.; раскрыты особенности ее анализа представителями украинской экономической мысли в эпоху свободной и монополистической конкуренции.

Исследованы взгляды украинских ученых на причины, экономическую природу и направления государственного регулирования рыночных процессов, рассмотрены фабричное и антитрестовское законодательство, кредитно-банковская, налоговая политика государства, казенные заказы, регулирование таможенных и железнодорожных тарифов.

Показан новаторский характер исследований украинских экономистов, которые по уровню постановки и степени разработки отдельных проблем рыночного развития опережали подобные наработки в мировой экономической мысли (инвестиционная теория циклов М.И.Туган-Барановского; теория смешанной экономики А.Д.Билимовича; динамический анализ проблем цикличности, исследование случайных величин в качестве причины экономических колебаний у Е.Е.Слуцкого, проблема концентрации рыночного спроса в освещении В.Я.Железнова и др.).

Благодаря этим и другим наработкам в области рыночной тематики украинская экономическая мысль на рубеже ХІХ - ХХ вв. преодолела отставание от западноевропейской экономической теории.

Ключевые слова: украинская экономическая мысль, генезис рыночных отношений, закономерности рыночного развития, рыночное хозяйство, конкуренция, монополистические тенденции, цикличность, предпринимательство, государственное регулювание рыночных процессов.

V.M.Feshchenko. Economic thought of Ukraine about formation and evolution of market relations (the latter half of XIX century - the beginning of XX century). - Manuscript.

The thesis for a Doctor's degree in economic sciences according to the speciality 08.01.04 - The economic history and the history of economic thought. - Institute of Word Economy and International Relations, National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2005.

The thesis for the first time completely researches the question of market relations genesis in ukrainian economic thought at the latter half of XIX century - the beginning of XX century. The contribution of ukrainian researchers to the development of the most important problems of market evolution: competition and monopoly, market mechanism essence, entrepreneurship, cyclic fluctuations and economic conjuncture, problems of market processes state regulation has been analyzed in the context of the world economic theory evolution. The thesis exposes the innovative nature of the researches of M.I.Tuhan-Baranovsky, O.D.Bylymovych, S.M.Bulhakov, Y.Y.Slutzky and other ukrainian economists, that passed ahead of similar works in the world economic thought by the level of organization and by the degree of elaboration of some economic development problems.

Key words: ukrainian economic thought, market relations genesis, the appropriatenesses of market evolution, market economy, competition, monopolistic tendencies, recurrence, entrepreneurship, the state regulation of market processes.

Размещено на Allbest.ru