Методологія статистичного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

МЕТОДОЛОГІЯ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Цал-Цалко Юзеф Сигізмундович

Київ - 2005

Анотація

Цал-Цалко Ю.С. Методологія статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.03.01 - Статистика. - Київський національний економічний університет, Київ, 2005.

В дисертації розроблені методологічні, теоретичні й організаційні засади статистичного аналізу, уточнено місце аналізу в статистичній методології. З позицій комплексного системного підходу дано визначення статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання, розкрито зміст його функцій і принципів та здійснено класифікацію видів. Показано, що правильне використання статистичного аналізу як стадії статистичного дослідження служить дієвим засобом зменшення економічних ризиків у діяльності підприємств, регіонів і держави, забезпечує прийняття ефективних управлінських заходів в умовах дії конкурентного механізму господарювання.

Обґрунтовано систему раціонального інформаційного забезпечення аналітичного дослідження фінансового стану суб'єктів господарювання та основні аспекти якості даних статистичної звітності. Визначено організаційні етапи та зміст аналітичних процедур процесу статистичного аналізу та його суб'єкти. Досліджено і уточнено систему статистичних показників для оцінки фінансового стану, яку структуризовано за блоками, та методи їх пізнання. На основі системного підходу розроблено гнучкі методики статистичного аналізу фінансових ресурсів, витрат, доходів і фінансових результатів для вивчення слабких і сильних сторін фінансового стану господарюючих систем. Запропоновано модель інтегральної оцінки фінансового стану для побудови рейтингових систем підприємств та їх сукупностей за класифікаційними ознаками і визначення ризику банкрутства.

Обґрунтовано необхідність створення паспортів та здійснення моніторингу фінансового стану суб'єктів господарювання, можливість методологічного пошуку резервів поліпшення фінансової стійкості підприємств і виведення їх з кризової ситуації за допомогою аналітичної оцінки відхилень фактичних і еталонних значень системи показників.

Ключові слова: статистична методологія, статистичний аналіз, фінансові ресурси, фінансовий стан суб'єктів господарювання, фінансова звітність, система статистичних показників, інтегральний показник, рейтингова оцінка, статистична оцінка ризику банкрутства.

Аннотация

Цал-Цалко Ю.С. Методология статистического анализа финансового состояния субъектов хозяйствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.03.01. - Статистика. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2005.

В диссертации разработаны методологические, теоретические и организационные основы статистического анализа, уточнено место анализа в статистической методологии. На основе комплексного системного подхода сформулировано определение статистического анализа финансового состояния субъектов хозяйствования, раскрыто содержание его функций и принципов, осуществлена классификация видов. Показано, что правильное использование статистического анализа как стадии статистического исследования становится действенным средством уменьшения экономических рисков в деятельности предприятий, регионов и государства, обеспечивает принятие качественных управленческих решений в условиях конкурентного механизма ведения хозяйства.

Выделены внешние и внутренние пользователи информационных ресурсов статистической оценки финансового состояния субъектов хозяйствования и сформулированы их интересы.

Обосновано систему рационального информационного обеспечения аналитического исследования финансового состояния предприятий и основные аспекты качества данных статистической отчетности. Исследование действующего порядка систематизации цифровых данных финансовой отчетности показало, что он не обеспечивает возможность получения показателей по административным расходам, расходам на сбыт и движению денежных потоков необходимых для оценки уровня постоянных затрат и статистического анализа безубыточности хозяйствования.

Внесены предложения относительно совершенствования документов первичного учета, обеспечивающих статистическое наблюдение при получении сведений о финансовом состоянии предприятий в условиях рыночной экономики и национальных стандартов финансовой отчетности.

Создана и обоснована концептуальная модель рациональной организации статистического анализа финансового состояния субъектов хозяйствования: формирование модели аналитического исследования; исследование состояния, динамики и возможностей функционирования хозяйствующих систем; интерпретация системы показателей, полученных в результате анализа; оценка сценариев управленческих решений и обеспечения контроля их эффективности.

Разработана комплексная система статистических показателей для оценки финансового состояния предприятий, являющихся индикаторами и регуляторами уровня устойчивости, которая структуризирована в отдельные подсистемы (блоки), и определены методы их познания. Предложен методический подход к исчислению на уровне предприятия и регионов показателя добавленная стоимость, исходя из ее элементов: оплата труда; отчисления на социальные нужды; налоговые платежи; амортизационные отчисления; чистая прибыль.

Уточнены и адаптированы относительно информационных ресурсов статистической финансовой отчетности респондентов методики статистического анализа финансовых ресурсов, издержек, доходов и финансовых результатов для изучения слабых и сильных сторон финансового состояния субъектов хозяйствования.

Предложено модель интегральной оценки финансового состояния для создания рейтинговых систем предприятий, изучаемых их совокупностей и определения риска банкротства.

Обоснована необходимость использования паспортов и мониторинга финансового состояния субъектов хозяйствования, возможность методологического поиска резервов улучшения финансовой устойчивости предприятий и выведения их с кризисной ситуации при помощи аналитической оценки отклонений фактических и эталонных значений системы показателей.

Ключевые слова: статистическая методология, статистический анализ, финансовые ресурсы, финансовое состояние субъектов хозяйствования, финансовая отчетность, качество статистических показателей, система статистических показателей, интегральный показатель, рейтинговая оценка, статистическая оценка риска банкротства.

Annotation

Tsal-Tslako U.S. Statistical Analysis Methodology of Economy Subject Financial State. - Manuscript.

Thesis for doctor degree in Economics specialty 08.03.01 - Statistics. - Kyiv National Economic University, Kyiv, 2005

In the dissertation methodological, theoretical and organizational principles of statistical analysis are elaborated and role of analysis in statistical methodology is specified. Definitions of statistical analysis of economy subject financial state on the basis of holistic and system approaches are given, its principles and functioning goals are disclosed and classification of its types is performed. It is stated that the proper application of statistical analysis as a stage of statistical research is an effective tool of reducing economic risk in activity of enterprises, regions and the state, and is able to assure effective decision making in the conditions of competitive economy mechanism.

The system of rational information support for analytical research of economy subject financial state is grounded, as well as the main aspects of data quality of statistical reporting. Organizational stages, plot and subjects of analytical procedures in statistical analysis process are defined. The system of statistical indexes for financial state evaluation was structured according to blocks; its cognition methods are investigated and elaborated. In order to study the economic system financial state's weak and strong points, the flexible methods of statistical analysis of financial resources, expenditures, income and financial results are worked out on basis of system approach.

The model of integral evaluation of financial state for the introduction of the rating systems of enterprises and their totalities corresponding to the classification criteria and prognosis of bankruptcy risk is proposed.

The necessity of passport introduction, economy subjects financial state monitoring, possibility of methodological search of the ways of enterprises' financial state improving and bringing them out of crisis with the help the analytical evaluation of deviation of actual and standard values of indexes system are grounded.

Key words: statistical methodology, statistical analysis, financial resources, financial state of enterprise, financial reporting, system of statistical indexes, integral index, rating, statistical evaluation of bankruptcy risk.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Пошук можливостей забезпечення стійкого фінансового стану суб'єктів господарювання є однією з найактуальніших проблем в умовах становлення ринкової економіки в Україні. На сьогодні рівень фінансового стану значної кількості українських підприємств знаходиться на критичній межі, яка не гарантує їм та окремим регіонам інвестиційну привабливість і можливість ведення господарювання на умовах самофінансування. Це засвідчується незначним обсягом створюваного суб'єктами господарювання чистого прибутку, великою часткою збиткових підприємств і регіонів у цілому, стійкою тенденцією збільшення величини збитків, низьким рівнем платоспроможності, слабкими інвестиційними позиціями і високим ризиком банкрутства господарюючих систем.

Незважаючи на це, через надзвичайну складність даної проблеми, сьогодні ще не існує цілісної теорії стійкого фінансового стану господарюючих систем, що значною мірою ускладнює процес його практичного досягнення, знижує ефективність дій у цьому напрямі органів управління.

За цих умов зростає роль аналітичних досліджень і, зокрема, статистичного аналізу, який дозволяє проводити кількісну та якісну оцінку результатів господарювання підприємств, регіонів, видів економічної діяльності і держави в цілому та забезпечує надання їм визначеної суб'єктами управління спрямованості та одержання бажаних результатів. Це, в свою чергу, передбачає зростаючу роль інформаційних ресурсів статистичної фінансової звітності респондентів, необхідність побудови методології статистики фінансового стану суб'єктів господарювання, оволодіння методами статистичного аналізу показників фінансової звітності, що є неодмінною умовою визначення рівня стійкості діяльності господарюючих систем. І, що дуже важливо, статистичний аналіз фінансового стану дає можливість відстежити наслідки реалізації рішень органів управління щодо реформування економічного механізму господарювання та забезпечити побудову інтегрованої інформації статистичної бази держави і регіонів.

Статистичний аналіз розширює сферу застосування аналітичних досліджень для успішного функціонування системи контролю і аудиту фінансового стану підприємств та підвищення конкурентоспроможності економіки держави.

Незважаючи на значимість і результативність статистичного аналізу, не всі його аспекти у сфері оцінки фінансового стану підприємств достатньо теоретично опрацьовані та відповідають вимогам сучасного управління. Особливого значення набуває дослідження проблем статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання в контексті оперативного забезпечення користувачів інформацією, яка б давала змогу вибирати оптимальні варіанти формування і використання фінансових ресурсів, сприяти зменшенню ризику, пов'язаного з альтернативними рішеннями щодо управління господарськими процесами; активного втручання в хід підприємницької діяльності й постійно змінюваних економічних ситуацій з метою вдосконалення останніх і забезпечення оцінки відхилень від заданих величин показників та швидкого реагування на зміни внутрішнього і зовнішнього середовища; використання системи інтегральних показників для рейтингового оцінювання і визначення рівня ризику банкрутства господарюючих систем і, як результат, підвищення якості та ефективності управління.

Різні теоретичні, методологічні та організаційні аспекти цих проблем знайшли відображення у працях М.І.Баканова, В.В.Вітлінського, С.С. Герасименка, А.В. Головача, А.М. Єріної, В.Б. Захожая, О.І. Кулинича, Л.О. Лігоненко, Є.В. Мниха, Р.М. Моторина, Н.О. Парфенцевої, Я.О. Побурка, А.П. Ревенка, В.Ф. Ситника, М.Г. Чумаченка, В.Г. Швеця, А.Д. Шеремета, О.Г. Янкового.

Аналіз та узагальнення результатів теоретичних досліджень і практичних розробок з питань статистики фінансового стану суб'єктів господарювання свідчать, що в них увага приділяється головним чином лише окремим складовим, за якими спеціалізуються автори (насамперед статистичним методам аналізу, моделям показників та конструюванню інтегральних оцінок), без належного узгодження з тим широким спектром проблем, які визначають фінансову стійкість господарюючих систем в цілому. Існуючі дослідження розрізнені, методологічно не об'єднані єдиною концепцією стійкого фінансового стану. При цьому поза полем зору дослідження ще залишаються проблеми, пов'язані з необхідністю розробки теоретико-методологічних засад забезпечення статистичного аналізу якісними інформаційними ресурсами статистичної звітності респондентів, організаційних питань аналітичного дослідження, системи показників, що виступали б як індикатори й регулятори рівня фінансової стійкості. Недостатньо розроблені методики оцінювання ефективності розміщення фінансових ресурсів, формування витрат, доходів і фінансових результатів, визначення місця суб'єктів господарювання в рейтингових системах і оцінювання ризику їх банкрутства. Як наслідок, статистичний аналіз, маючи необхідні інформаційні ресурси, не знаходить належного практичного застосування.

За теоретико-методологічним та практичним вирішенням дана проблема багатоаспектна. Наукове обґрунтування і практичне застосування методів статистичного аналізу фінансового стану є актуальною проблемою всіх господарюючих структур України. Для цього необхідно задіяти всі складові статистичної методології: статистичне спостереження і контроль якості даних, статистичне зведення, аналітичне дослідження та інтерпретацію результатів аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання. Необхідність створення цілісної науково-обґрунтованої концепції статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання та їх сукупностей за класифікаційними ознаками визначила вибір теми дисертації, її цілі і завдання, об'єкти, методи, інформаційну базу і напрями використання результатів дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у безпосередньому зв'язку з науково-дослідними темами: „Розробка методологічних засад статистичного дослідження соціально-економічного розвитку регіонів України” (номер державної реєстрації 0104U007182) Державної академії статистики, обліку та аудиту і „Розробка методології статистико-економічного аналізу стану розвитку економічних систем за інформаційними ресурсами фінансової звітності” (номер державної реєстрації 0104U007017) Житомирського державного технологічного університету та в рамках забезпечення Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. №910 і Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1.04.2004 р. № 208-р. Роль досліджень автора полягає в обґрунтуванні нових підходів щодо визначення показників для оцінки фінансового стану підприємств, розробленні методології статистичного аналізу об'єктів, використання статистичних методів при побудові рейтингів та розрахунку кількісних і якісних ознак ризику банкрутства.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному узагальненні та обґрунтуванні методологічних, організаційних і методичних засад статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання в процесі їх функціонування як відкритих соціально-економічних систем, поліпшення його дієвості в економічній діяльності і використання отриманих результатів у процесі підготовки, прийняття і контролю відповідних управлінських заходів. Поставлена мета зумовила вирішення сукупності таких основних завдань:

ь обґрунтування методологічних засад статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання як складової статистичної методології соціально-економічних явищ та процесів;

ь визначення сутності статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання, його принципів, функцій, типології видів та місця в структурі аналітичної роботи при обґрунтуванні ефективності управлінських рішень;

ь встановлення системи користувачів та розроблення механізму забезпечення їх потреб щодо результатів статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання;

ь теоретичне обґрунтування об'єктів, суб'єктів та системи інформа-ційного забезпечення статистичного аналізу фінансового стану підприємств;

ь розроблення механізму контрольно-діагностичних процедур з метою забезпечення достовірності показників статистичної звітності;

ь побудова організаційної структурно-логічної моделі статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання;

ь уточнення дефініцій і блочної системи показників для оцінки фінансового стану підприємств;

ь розкриття змісту інструментарію статистичного аналізу фінансового стану господарюючих систем;

ь теоретичне обґрунтування напрямів і методів проведення статистич-ного аналізу наявності, формування, розміщення та використання фінансових ресурсів, витрат, доходів і фінансових результатів господарської діяльності;

ь удосконалення теоретичних і практичних підходів щодо побудови рейтингів господарюючих систем за інтегральним показником їх фінансового стану;

ь визначення концептуальних підходів до оцінки ризику банкрутства підприємств та критерію його суттєвості на основі інформаційних ресурсів статистичної фінансової звітності;

ь розроблення механізму оцінки якості управління суб'єктами господарювання на основі статистичного аналізу системи показників фінансового стану за відхиленнями фактичних і еталонних їх значень з метою визначення впливу негативних чинників на фінансову стійкість.

Об'єкт дослідження - господарюючі суб'єкти як відкриті соціально-економічні системи та явища і процеси, які визначають їх фінансовий стан за системою показників статистичної звітності респондентів.

Предметом дослідження є теорія, методологія та методичний інструментарій статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання для здійснення ефективного процесу управління.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання явищ і процесів господарської діяльності, сучасна економічна теорія, загальнофілософські та загальноекономічні принципи й методи вивчення фінансового стану підприємств за показниками статистичної фінансової звітності.

Методика дослідження ґрунтується на системному підході та науковому апараті методів статистики (традиційних способах обробки інформації, способах детермінованого і стохастичного факторного аналізу й оптимізації показників), абстрактно-логічному, порівняльно-історичному, монографічному, історико-логічному та інших методах проведення аналітичних досліджень. У дисертації широко використані положення законодавчих і нормативно-правових актів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з досліджуваної проблеми.

Інформаційною базою для аналітичних досліджень стали зведені звітні дані респондентів і платників податків за статистичними збірниками органів державної статистики і податкової адміністрації України, а також оприлюднені показники звітності окремих підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розв'язанні важливої наукової проблеми в галузі державної статистичної діяльності - розробці концептуально-методологічних засад статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання за умов реформування статистики, бухгалтерського обліку і фінансової звітності, спрямованих на реалізацію завдань поліпшення аналітичних досліджень ефективності формування, розміщення і використання фінансових ресурсів в процесі здійснення господарської діяльності. Головні результати дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

визначені загальнотеоретичні положення та методологічні засади статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання, його зміст, принципи, функції і класифікаційні ознаки. Показано, що використання для оцінки фінансового стану господарюючих систем статистичного аналізу як стадії статистичного дослідження служить дієвим засобом зменшення економічних ризиків у діяльності підприємств, регіонів і держави в умовах дії конкурентного механізму підприємництва;

обґрунтовано структурні компоненти статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання (об'єкти, суб'єкти, джерела вхідної та вихідної інформації), що дає змогу не тільки підвищити якість управління окремими господарюючими системами, а й допомагає державним органам влади різних рівнів, використовуючи адміністративні та економічні важелі, розробляти ефективні шляхи реалізації регіональних та загальнонаціональних інтересів;

ь розроблено напрями оптимізації інформаційних потоків щодо оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання шляхом виключення дублювання ознак одних і тих же показників в різних джерелах інформації і зменшення звітного навантаження на респондентів та вдосконалення форм первинної облікової документації для потреб статистичного спостереження через бухгалтерський облік і фінансову звітність;

ь доведено необхідність і запропоновано механізм проведення економічних переписів для одержання інформації щодо результатів господарювання фізичних осіб - підприємців, з метою врахування її при статистичній оцінці фінансового стану регіонів, видів економічної діяльності й в цілому держави за показниками, які формують додану вартість найбільш повної сукупності інституційних одиниць;

ь теоретично обґрунтовано і уточнено дефініції і алгоритми розрахунку показників для оцінки фінансового стану підприємств у зв'язку з їх неоднозначним трактуванням у різних нормативних документах та літературних джерелах, запропоновано авторський підхід до термінології та моделей формування показників для потреб управління;

розроблено економіко-статистичну модель розрахунку показника „додана вартість” на мікроекономічному рівні і доведено доцільність його використання для визначення ефекту та ефективності діяльності суб'єктів господарювання та оцінки фінансового стану регіонів;

розроблено новий методологічний підхід щодо визначення ризику банкрутства підприємств за інтегральним показником фінансового стану і запропоновано механізм поділу сукупностей господарюючих систем на групи відповідно до критеріїв рівня фінансової стійкості господарської діяльності;

одержали подальший розвиток:

засади системного підходу до визначення потреб користувачів щодо статистичної оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання й порядку забезпечення їх інформаційними ресурсами та уніфікації статистичної звітності українських підприємств для потреб залучення інвестицій і здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Новизною характеризується комплексність розгляду процесу інформаційного забезпечення користувачів щодо оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання: виділення окремих видів користувачів, виявлення їх інтересів та інформаційних потреб, підготовка і доведення інформації до зацікавлених осіб, формування професійних кадрів спеціалістів-аналітиків;

ь концептуальні засади побудови структурно-логічної моделі організаційного процесу статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання, визначення змісту окремих його етапів та обґрунтування можливості використання комп'ютерних технологій. Виокремлено етапи аналітичної роботи, які включають: формування моделі аналітичного дослідження; дослідження стану, динаміки та можливостей функціонування господарюючих структур; інтерпретація системи показників одержаних за результатами аналізу; оцінка сценаріїв управлінських рішень та забезпечення контролю їх ефективності. Такий підхід дозволяє повніше реалізувати можливості методичних прийомів статистичного аналізу та організації його проведення;

методологічні положення побудови системи показників за інформацій-ними ресурсами статистичної звітності щодо визначення фінансового стану підприємств та їх структуризації у блоки для оцінки стану активів, платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності, ефективності господарської діяльності, ринкової активності. Обґрунтування переліку показників за блоками й встановлення взаємозв'язків між ними дозволяє удосконалювати технологію проведення статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання. Основними умовами добору показників для статистичного аналізу були теоретичні аспекти, які відбивають істотні характеристики об'єктів фінансового стану суб'єктів господарювання і практичні аспекти, щодо можливості їх розрахунку на основі наявної інформації звітності респондентів;

напрями статистичного аналізу об'єктів фінансового стану підприємств за інформаційними ресурсами статистичної звітності щодо оцінки ефективності розміщення фінансових ресурсів, формування витрат, доходів і фінансових результатів. Новизна одержаних результатів полягає в оцінці фінансового стану за допомогою інтегральних показників „платоспроможності” і „ліквідності”, показника „рівня координації фінансових ресурсів підприємств”, співвідношення темпів приросту активів, основних засобів, чистого доходу, доданої вартості й чистого прибутку, використання статистичної оцінки пропорційності факторних і результативних ознак, моделювання можливих фінансових результатів при зміні витрат і доходів, розрахунку системи відносних показників прибутковості активів, чистого доходу, витрат, власного і статутного капіталу;

концептуальні положення здійснення моніторингу фінансового стану суб'єктів господарювання на основі створення паспортів фінансових показників результатів їх підприємницької діяльності. Це забезпечить безперервне і системне оцінювання існуючого фінансового стану суб'єктів господарювання, дослідження його показників за допомогою порівняльного аналізу динаміки, прогнозування формування фінансових ресурсів на перспективу, як в умовах діючої системи управління, так і з урахуванням її можливих змін;

ь статистичний інструментарій пошуку резервів поліпшення фінансового стану підприємств і виведення їх з кризової ситуації за допомогою аналітичної оцінки відхилень фактичних і еталонних значень системи показників;

удосконалено:

механізм проведення контрольно-діагностичних процедур з метою забезпечення достовірності показників статистичної звітності та форм відповідальності у сфері державної статистичної діяльності. Це дозволяє сформувати об'єднану гнучку систему внутрішніх і зовнішніх контролюючих органів та відповідальності респондентів для забезпечення компонентів якості статистичних даних;

методологічні положення і методичні підходи побудови рейтингових систем на основі інтегрального показника фінансового стану господарюючих структур і визначення місця суб'єктів господарювання в їх сукупності. Обґрунтовані автором нові підходи до розрахунку комплексної оцінки фінансового стану з використанням оприлюдненої фінансової звітності дозволяють повніше реалізовувати можливості рейтингування суб'єктів господарювання в їх сукупностях для потреб прийняття управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів полягає у збагаченні теоретичних і методологічних положень статистичного аналізу як стадії статистичного дослідження щодо фінансового стану суб'єктів господарювання та практики аналітичної роботи конкретними методиками, які забезпечують активне пізнання об'єктів фінансової стійкості господарської діяльності в умовах визначеності й невизначеності під дією об'єктивних і суб'єктивних факторів та вироблення узгоджених управлінських рішень на всіх ієрархічних рівнях управління; розробленні статистичної інформаційно-аналітичної моделі управління фінансовим станом господарюючих структур; побудові механізму організаційного процесу аналітичного дослідження та схеми розподілу функціональних обов'язків між суб'єктами аналізу; обґрунтуванні підходів поліпшення формування і використання інформаційних ресурсів та якості показників звітності респондентів.

Наукові розробки автора дисертації використовуються у діяльності державних органів влади (довідка Державного комітету статистики України №16/2-2/658 від 24.11.2004 р.; довідка Житомирської обласної державної адміністрації №5-25/6785 від 30.12.2004 р.; довідка Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області №06-44/4063 від 7.12.2004 р.), банківської установи (довідка Житомирської обласної дирекції банку „Аваль” № 469/01 від 10.02.2005 р.) та підприємства (довідка ВАТ „Житомирський маслозавод” № 184 від 11.02.2005 р.).

Результати наукових досліджень використовуються в навчальному процесі вищих навчальних закладів України (довідка Науково-методичного центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України № 14/18.2-1486 від 5.07.2004р.; довідка Житомирського державного технологічного університету № 44-45/48 від 19 січня 2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки, пропозиції, що виносяться автором на захист, одержані ним самостійно. Усі публікації у фахових виданнях одноосібні.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й методологічні положення, а також прикладні результати дисертаційного дослідження доповідались, обговорювались і здобули визнання серед науковців і практиків на 22 конференціях: Республіканській науково-практичній конференції з аудиту “Удосконалення національних нормативів аудиту” (Житомирський інженерно-технологічний інститут, 2000); Республіканській науково-практичній конференції з аудиту “Аудит як важливий інструмент ринкової економіки” (Житомирський інженерно-технологічний інститут, 2000); Науково-практичній конференції “Теорія і практика перебудови економіки” (Черкаський інженерно-технологічний інститут, 2000); Міжнародній науковій конференції „Розвиток науки про бухгалтерський облік” (Житомирський інженерно-технологічний інститут, 2000); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова - 2002” (Дніпропетровськ, 2002); Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (Дніпропетровськ, 2002); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (Луганськ, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підприємництво в умовах пожвавлення економіки України” (Житомир, Інститут підприємництва та сучасних технологій, 2002); Міжнародній науковій конференції „Бухгалтерський облік та господарський контроль: минуле, сучасне, майбутнє” (Житомирський інженерно-технологічний інститут, 2002); V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта - 2002” (Дніпропетровськ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта - 2003” ( Дніпропетровськ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність підприємств” та „Бухгалтерський облік та аудит” (Дніпропетровськ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова - 2003 (Дніпропетровськ, 2003); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ, 2003); Науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики (Держкомстат України, Державна академія статистики обліку та аудиту, 2003); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії і практики” (Дніпропетровськ, 2004); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень - 2004” (Дніпропетровськ, 2004); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта `2004”. (Дніпропетровськ, 2004); ІІІ-й Міжнародній науковій конференції „Аудит: міжнародний досвід і національні особливості” (Житомирський державний технологічний університет, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання розвитку підприємництва, менеджменту та маркетингу в умовах трансформації економіки України (Волинський інститут економіки та менеджменту, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи” (Житомирський державний технологічний університет, 2004); ІІ Науково-практичній конференції з нагоди Дня працівника статистики (Держкомстат України, Державна академія статистики, обліку та аудиту, 2004).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в одноосібній монографії „Статистичний аналіз фінансової звітності: теорія, практика та інтерпретація” (27,1 друк. арк.), на яку є позитивна рецензія в журналі „Економіст”. - 2004. - № 12. - С. 65, в 4 навчальних посібниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для підготовки спеціалістів за напрямом „Економіка і підприємництво”, 26 статтях у фахових журналах, наукових збірниках і вісниках (16,85 друк. арк.), 21 виданні як тези і матеріали конференцій та публікації в збірниках науково-дослідних установ з апробації наукових досліджень (5,15 друк. арк.). Всього за результатами дослідження опубліковано 52 наукові праці загальним обсягом 88,8 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 482 найменувань, 15 додатків, що складаються з 46 таблиць, і включає за текстом 72 таблиці та 56 рисунків. Повний обсяг тексту дисертації становить 460 сторінок.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі доведено актуальність обраної теми дисертації і окреслено мету, задачі, об'єкт, предмет дослідження, анотовано обґрунтовані елементи наукової новизни; розкрито практичне значення і зв'язок роботи з науковими програмами і наведено відомості щодо апробації одержаних результатів та кількості публікацій за темою дисертаційної роботи.

У розділі 1 “Теоретичні засади статистичного аналізу фінансового стану підприємств в ринковій системі господарювання” розглянуто місце та роль аналізу як стадії статистичного дослідження в процесі оцінки фінансового стану підприємств і підтримки прийняття рішень щодо його поліпшення; узагальнено принципи, функції та визначено класифікаційні ознаки статистичного аналізу, які наповнені новим ринковим змістом; обґрунтовано систему користувачів інформаційних ресурсів аналітичних досліджень фінансового стану респондентів за статистичною фінансовою звітністю, поглиблено підходи щодо повного задоволення їх інформаційних потреб.

Статистичний аналіз фінансового стану підприємств може бути визначений як стадія статистичного дослідження щодо оцінки показників наявності, розміщення, використання і формування фінансових ресурсів у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості з метою забезпечення ефективного управління економічним механізмом діяльності господарюючих систем.

Проведене дослідження дозволило запропонувати авторську концептуальну структурно-функціональну схему взаємозв'язків елементів статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання (рис. 1). При цьому необхідно відзначити, що статистичний аналіз використовує та досліджує власними методами дані про явища і процеси в конкретних умовах місця і часу та створює інформацію, яка несе змістовне навантаження. Доведено, що через статистичну фінансову звітність формується особливий продукт, який втілюється у систему статистичних показників про економічні явища і процеси, що характеризують фінансовий стан господарюючих суб'єктів.

На підставі вивчення, систематизації та узагальнення існуючих поглядів в дисертації деталізовано класифікацію статистичного аналізу фінансового стану підприємств. У цьому зв'язку виділено 11 класифікаційних ознак статистичного аналізу щодо користувачів, їх інтересів, часового періоду, призначення, обсягу, простору, характеристики господарюючих суб'єктів, повноти, рівня автоматизації, динаміки формування вихідних інформаційних ресурсів та організаційних аспектів.

Проведені дослідження дозволили сформулювати особливості функцій статистичного аналізу щодо фінансового стану підприємств та визначити їх сутність.

Запропонована систематизація складових статистичного аналізу фінансового стану підприємств як активних елементів цілісної системи, яким притаманні складні взаємозв'язки між собою, дозволила визначити користувачів та обґрунтувати їх інтереси і механізм забезпечення інформаційними ресурсами щодо статистичної оцінки фінансового стану господарюючих систем.

Якісне забезпечення користувачів інформаційними ресурсами за результатами статистичного аналізу може бути здійснене лише за умови спільної роботи центральних органів виконавчої влади і реалізації ними відповідних функціональних повноважень. З огляду на це, в роботі запропоновано поєднати зусилля:

1. Міністерства економіки України і його Науково-дослідного економічного інституту для визначення переліку показників інформаційної системи фінансової звітності та обґрунтування їх економічного змісту і методології побудови.

2. Департаменту фінансової статистики та аналізу, методології бухгалтерського обліку та контролю Міністерства фінансів України і Науково-дослідного фінансового інституту, для розроблення методології організації бухгалтерського обліку з метою забезпечення формування показників і відображення їх у формах звітності респондентів.

3. Державного комітету статистики України, державного підприємства “Науково-технічний комплекс статистичних досліджень” і державного підприємства „Державне агентство з розповсюдження статистичної інформації Державного комітету статистики України” (Держстатінформ) для створення статистичної методології: сукупності науково-обґрунтованих способів, правил і методів вивчення показників, які встановлюють порядок їх збирання, опрацювання, контролю та аналізу.

У розділі 2 “Інформаційні ресурси у сфері статистичних спостережень за фінансовим станом підприємств” розглянуто структурні компоненти статистичної фінансової звітності та досліджено проблеми побудови раціонального інформаційного забезпечення для потреб статистичного аналізу фінансового стану господарюючих систем, розроблено концепцію побудови процесу контролю достовірності показників звітності респондентів.

За результатами досліджень зроблено висновок, що інформаційне забезпечення статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання - це оптимальна сукупність достовірної, актуальної, оперативної інформації про об'єкти фінансової стійкості. Вони є предметом статистичного спостереження, подання респондентами, зведення і групування з метою проведення якісного аналізу й вироблення дієвих управлінських рішень, спроможних забезпечити безперебійне функціонування підприємств.

Основною формою статистичного спостереження за показниками фінансового стану підприємств є документальний облік, який забезпечує подання фінансової звітності у складі балансу і звіту про фінансові результати. Інформаційні ресурси інших видів статистичної звітності, які характеризують фінансовий стан суб'єктів господарювання, формують дані, що в значній сукупності повторюють і доповнюють показники статистичної фінансової звітності. Щодо податкової звітності, то на сьогодні одні і ті ж економічні показники в бухгалтерському та податковому обліку і статистиці визначаються за різними методологіями, які мають значні розбіжності й навіть антагонізми.

Вивчення компонентів фінансової звітності засвідчило, що статистичні органи здійснюють просте підсумкове зведення інформаційних ресурсів фінансової звітності тільки за формами „Баланс” і „Звіт про фінансові результати” і то за переліком показників, що подаються суб'єктами малого підприємництва. При цьому втрачається дуже важлива інформація про адміністративні витрати і витрати на збут, яка потрібна для оцінки рівня постійних витрат та статистичного аналізу за моделями беззбиткової господарської діяльності.

Разом з тим, аргументовано важливу роль для комплексної оцінки фінансового стану регіонів інформації про діяльність громадян-підприємців і бюджетних організацій щодо надання ними платних послуг та запропоновано механізм її одержання.

Досить складною, суперечливою і дискусійною залишається проблема забезпечення конфіденційності статистичної інформації щодо фінансового стану конкретного підприємства. В роботі обґрунтовано, що гарантії органів державної статистики стосовно забезпечення конфіденційності первинних даних статистичної звітності повинні визначатися тільки до інформації, що є державною або комерційною таємницею респондентів.

Здійснивши дослідження стану первинної облікової документації як способу статистичного спостереження за господарськими операціями та потреб практичної діяльності підприємств у сфері створення інформаційних ресурсів, ми дійшли висновку, що наявні форми первинних документів не відповідають умовам ринкової економіки. Інформація бухгалтерського, статистичного і податкового обліку повинна ґрунтуватися на єдиній системі документації розробленої Держкомстатом України відповідно до визначеної методології побудови показників звітності.

Подальші дослідження проведені автором, дозволили розробити і апробувати на підприємствах систему первинних документів для статистичного спостереження за явищами і процесами у сфері управління основними засобами.

В роботі доведено, що для поліпшення можливостей аналітичних досліджень потрібно забезпечити єдину статистичну методологію звітності щодо формування, розміщення і використання фінансових ресурсів для всіх суб'єктів господарювання України та уніфікацію показників фінансових результатів з іншими країнами партнерами за Єдиним економічним простором на основі Директив ЄС.

Важливим напрямом статистичної діяльності є забезпечення достовірності інформаційних ресурсів. Дослідження показали, що помилки статистичної звітності у сфері формування показників фінансового стану суб'єктів господарювання завжди носять реєстраційний характер. В методологічному аспекті подана окремими респондентами звітність має розбіжності, виходячи з внутрішньої облікової політики суб'єктів господарювання щодо методів нарахування амортизації й оцінки вибуття запасів, вартісних ознак основних засобів, створеного резерву сумнівних боргів тощо. Наведені аргументи є підставою формування ризикової звітної інформації і необхідності використання для потреб статистики єдиної методології побудови показників. Для забезпечення достовірності формування показників фінансового стану підприємств в процесі статистичного спостереження, зведення і подання за формами звітності пропонується використовувати прийоми попереднього, поточного і наступного контролю.

Практика показала, що чинний інститут відповідальності респондентів за порушення у сфері статистичної звітності є неефективним і потребує змін положень щодо розгляду правопорушень, розміру стягнень з посадових осіб і власників суб'єктів господарювання та відшкодування респондентами, у випадку надання ними недостовірних даних, державним органам статистики витрат, пов'язаних з необхідністю виправлення зведеної звітності.

У розділі 3 “Організація статистичного аналізу фінансового стану господарюючих суб'єктів” обґрунтовуються організаційні аспекти статистичного аналізу, зокрема головні його компоненти - об'єкти і суб'єкти, етапи виконання аналітичних робіт та методологія забезпечення якості показників статистичної звітності.

В роботі доведено, що об'єктами статистичного аналізу фінансового стану, виходячи із предмету статистичної науки, є респонденти - суб'єкти господарювання, як складні відкриті соціально-економічні системи, фінансові ресурси, які забезпечують їх діяльність через розміщення в активах, господарські процеси і явища щодо формування витрат, доходів та фінансові результати.

У цьому аспекті виділяється два рівні об'єктів аналітичних досліджень: безпосередньо склад господарюючих суб'єктів (сукупностей респондентів) за їх класифікаційними ознаками, на яких відбувається господарська діяльність і реальні явища та процеси, які створюються ними і відображаються у формах статистичної фінансової звітності.

Водночас, сьогодні практика формування статистичних сукупностей підприємств, які є респондентами звітності і об'єктами оцінки фінансового стану, істотно відрізняється від тієї, що визначена в Господарському кодексі. Насамперед, це стосується ознаки визначення розміру господарюючих суб'єктів, що особливо ускладнює проведення статистичного аналізу та визначення ролі малих підприємств в національній економіці.

За результатами дослідження зроблено висновок, що оціночним показником для визначення ознаки малого підприємства повинен бути не валовий дохід, дефініція і алгоритм якого відсутні у формах звітності, а чистий дохід від звичайної діяльності.

Проведені дослідження встановили доцільність виділення 4 груп суб'єктів статистичного аналізу: респонденти, органи державної статистики, користувачі статистичної інформації, спеціальні інформаційні служби. Організаційне забезпечення статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання може здійснюватись за комплексним і тематичним принципами.

Значну увагу в дисертації приділено поглибленню ролі системи органів державної статистики в галузі статистичного аналізу для державного управління і задоволення потреб користувачів інформації. Особливо наголошується на функції державного підприємства „Науково-технічний комплекс статистичних досліджень” щодо забезпечення наукового і методичного керівництва проведенням статистичного аналізу.

Виходячи із змісту аналітичних процедур, процес статистичного аналізу реалізується в системному підході, який слід розглядати як сукупність окремих етапів: формування моделей аналітичного дослідження; дослідження стану, динаміки та можливостей функціонування господарюючих структур; інтерпретація системи показників одержаних за результатами аналізу; оцінка сценаріїв управлінських рішень та забезпечення контролю їх ефективності.

Дослідження показали, що всі компоненти якості статистичних даних, крім достовірності, повинні досягатися сукупністю організаційних дій державної статистичної діяльності. Достовірність інформаційних ресурсів повинна забезпечуватися суб'єктами контролю респондентів, органами державної влади і аудиторською діяльністю. У зв'язку з цим, для налагодження взаємодії суб'єктів контролю, у роботі обґрунтована необхідність запровадження національного стандарту контролю якості даних статистичної звітності.

Розділ 4 „Система статистичних показників фінансового стану та методи їх пізнання” присвячено науковому обґрунтуванню побудови статистичних показників, формуванню їх системи для оцінки фінансового стану і визначенню статистичних прийомів аналізу. Доведено, що в усіх випадках повне формування статистичного показника щодо фінансового стану підприємств повинно давати відповідь на наступні запитання: мета і об'єкт оцінювання, найменування і алгоритм розрахунку, мета і об'єкт спостереження, час (часовий період), одиниця виміру, математичний результат показника. Звідси, на нашу думку, статистичний показник для оцінювання фінансового стану - це число, яке оцінює кількісну, якісну, просторову і часову визначеність явищ і процесів щодо наявності, розміщення, використання і формування фінансових ресурсів.

В основу структуризації системи показників для потреб статистичного аналізу фінансового стану господарюючих систем в роботі покладено економічний зміст досліджуваних явищ і процесів, розвиток їх в часі, ступінь агрегування, аналітичні функції, спосіб визначення та джерела формування.

Актуальною проблемою статистичної методології, в процесі оцінки фінансового стану підприємств, є уточнення термінології і алгоритмів розрахунку показників у зв'язку з їх неоднозначним трактуванням у різних нормативних документах та літературних джерелах. Поліпшення практичної сторони цієї справи можна досягти шляхом: розроблення і впровадження стандартних та уніфікованих термінів показників для характеристики явищ і процесів в економіці; встановлення фінансових алгоритмів розрахунку показників за інформаційними ресурсами звітності; визначення суб'єктів відповідальних за побудову системи показників у сфері економічної науки і практики. Систему, зміст і термінологію показників повинно розробляти Міністерство економіки України, методологію їх побудови - Державний комітет статистики України, а правила відображення господарських фактів для формування інформації в системі бухгалтерського обліку - Міністерство фінансів України.

Ефективність управління фінансовим станом господарюючих систем на мікроекономічному рівні необхідно здійснювати за статистичним показником „додана вартість”. При забезпечені за допомогою звітності даних, які будуть характеризувати елементи доданої вартості, можливо визначати створені фінансові ресурси окремими мікроекономічними системами (табл. 1) та здійснювати статистичний аналіз за системою національних рахунків на регіональному рівні.

Методологія системного підходу, покладена в основу формування показників, дозволила структурувати їх за блоками та визначити склад показників кожного із блоків, виходячи з можливостей діючих форм статистичної фінансової звітності. Завдяки цьому стає можливим розгляд усіх сторін фінансового стану господарюючих систем із відображенням реально існуючих причинно-наслідкових зв'язків.

За результатами дослідження в роботі запропоновано також системи показників для потреб управління основними засобами, оборотними активами, витратами, доходами і рентабельністю підприємств.

У розділі 5 „Методика статистичного аналізу об'єктів фінансового стану підприємств” розглянута методологія аналітичного дослідження складових фінансового стану, які характеризуються активами, фінансовими ресурсами (власним капіталом і зобов'язаними), витратами, доходами, доданою вартістю і фінансовими результатами, мають інформаційну визначеність і дають можливість пізнати фінансову стійкість господарюючих систем.