Методологія статистичного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання

Вплив наявності і розміщення фінансових ресурсів на фінансовий стан підприємств пропонується оцінювати інтегральними показниками „платоспроможність” і „ліквідність” та показником „рівня координації фінансових ресурсів підприємств”. Кожна з цих категорій має свій якісний і кількісний вимір, який може бути оцінений через конкретні показники та їх величину.

Якщо ліквідність - це спроможність окремих активів як об'єктів можливих платіжних засобів бути використаними для виконання всіх необхідних поточних зобов'язань підприємств, то рівень ліквідності мають визначити показники структури розміщення фінансових ресурсів за якісними видами активів: грошові кошти, дебіторська заборгованість і товарні запаси. З іншого боку, оцінка платоспроможності повинна здійснюватися за показниками, які характеризують наявність окремих видів активів, визначених об'єктами платіжних засобів, в розрахунку на поточні зобов'язання підприємства.

Крім того, наші дослідження засвідчили необхідність зміни розрахунку величини оборотних активів, які необхідно визнавати платіжними засобами для оцінки рівня ліквідності та платоспроможності. Найбільш правильна величина показника платоспроможності буде за умови виключення з об'єктів платіжних засобів виробничих запасів та врахування вірогідності одержання величини доходу при реалізації товарних запасів і оплати дебіторської заборгованості.

У роботі розроблено методологічні засади побудови інтегральних показників ліквідності і платоспроможності.

Для здійснення висновків щодо раціональності формування структури фінансових ресурсів і вивчення її динаміки доцільно використовувати узагальнений показник, який характеризує співвідношення власних і залучених джерел активів підприємств.

В роботі доведено, що при оцінці ефективності розміщення фінансових ресурсів у діяльність підприємств перш за все потрібно вивчити співвідношення темпів зміни показників наявності ресурсів і результативних ознак господарювання. Важливим тут є дослідження за допомогою порівняльного аналізу динаміки показників середньорічної вартості активів (ТА), середньорічної вартості основних засобів і нематеріальних активів (ТО), чистого доходу (ТЧ), доданої вартості (ТД) і чистого прибутку (ТП). Про ефективність формування і розміщення фінансових ресурсів підприємств може свідчити наступна пропорція: 100 % < ТА < ТО < ТЧ < ТД < ТП.

Неоднаковий рівень ефективності використання факторних ознак за оцінкою відповідних результативних ознак, який називають диференціацію результатів господарської діяльності підприємств, найкраще досліджувати за кривою Лоренца.

Показники статистичної фінансової звітності суб'єктів господарювання забезпечують можливість здійснювати статистичний аналіз за співвідношенням витрати - чистий дохід - прибуток. При цьому доцільно використовувати статистичні показники операційного цінового (Олц), натурального (Олн) і комбінованого (Олк) лівериджу щодо оптимізації факторних і результативних ознак, а також моделей функціональних зв'язків впливу зміни цін (Цз) і натуральних обсягів реалізації (Нз) на фінансовий результат господарської діяльності. Дослідження показали, що за даними фінансової звітності взаємозв'язки між показниками діяльності підприємств реалізуються наступним чином:

Олц = ЧД: По, показує, яка сума чистого доходу (ЧД) створює на підприємстві 1 гривню операційного прибутку (По);

Олн = (ЧД - ЗВ): По = ВП: По, показує, яка сума валового прибутку (ВП), різниця між чистим доходом і змінними витратами (ЗВ), створює на підприємстві 1 гривню операційного прибутку;

Олк = ?По: По = [(Олц х Цз) х (1+Нз)] + (Олн х Нз), показує темп приросту (спаду) операційного прибутку від зміни цін і обсягів реалізації при заданому рівні Олц і Олн.

Знаючи наявні взаємозв'язки підприємства, регіони і держава в межах наявних можливостей здатні маневрувати зміною цін і натуральними обсягами реалізації за окремими видами економічної діяльності, наближаючи умови попиту на свою продукцію до бажаного результату фінансового стану.

Дію впливу окремих факторів на величину фінансового результату слід вивчати за допомогою моделі факторних індексів. В індексній системі узагальнюючий індекс валового прибутку (Іп) розраховується як добуток факторних показників: індексу впливу зміни цін (Іц), індексу впливу зміни витрат (Ів), індексу впливу структурних зрушень в асортименті продукції (Із) та індексу обсягів реалізації (Ік), тобто Іп = Іц х Ів х Із х Ік.

Розділ 6 „Методологічні засади побудови інтегральних показників і рейтингових систем фінансового стану підприємств” містить дослідження існуючих методів побудови і використання інтегральних показників для прийняття управлінських рішень, що дозволило розробити пропозиції щодо вдосконалення методології рейтингової оцінки діяльності господарюючих систем за фінансовим станом і визначити новий підхід щодо оцінки ризику їх банкрутства.

Сучасний рівень економічних знань з питань побудови та інтерпретації інтегральних показників фінансового стану характеризується існуванням великої кількості різних теорій, методологічних підходів і прикладних рекомендацій. Водночас, слід зауважити, що у вітчизняній практиці наявні моделі інтегральних показників застосовуються мало, оскільки їм притаманний суто теоретичний характер побудови, а розрахункова величина є вельми суб'єктивною і не дає підстав для прийняття управлінських рішень. Проведені дослідження показали, що якість діагностики рівня фінансового стану господарюючих систем за інтегральною оцінкою визначається передусім переліком показників, що використовуються для її розрахунку. Основними умовами добору показників ми визначили теоретичні аспекти, які відбивають істотні характеристики фінансового стану суб'єктів господарювання як об'єктів статистичного аналізу і практичні аспекти щодо можливості їх розрахунку на основі реально наявної інформації звітності респондентів.

Для інтегральної оцінки фінансового стану і побудови рейтингових систем суб'єктів господарювання запропоновано систему із 30 показників (рис.2), що у свою чергу, поділена на 6 блоків. За ознакою часу показники поділяються на моментні, що дають кількісну характеристику явищ на звітну дату (13 показників) та інтервальні, які характеризують величину явища за звітний період (10 показників) і швидкість (інтенсивність) розвитку явища в динаміці (7 показників). Оскільки окремі показники мають різну силу впливу на інтегральний показник, їх пропонується включати до розрахунку з ваговими коефіцієнтами.

Інтегральна оцінка фінансового стану підприємств за показниками фінансової звітності є одним з найбільш перспективних підходів для визначення позицій окремих суб'єктів господарювання, а за їх сукупностями - регіонів, видів економічної діяльності, форм власності й організаційно-правових форм господарювання.

Проте одержані подібним чином системи рейтингів мають обмежені можливості при використанні для потреб управління тому, що не відображають якісної оцінки фінансового стану і є тільки інструментом для класифікацій господарюючих структур за принципом „краще - гірше”.

У цій ситуації особливої актуальності набувають дослідження з оцінки ризику банкрутства підприємств, тобто рівня (якості) їх фінансового стану. Для цього кожний показник системи повинен мати нормативний (еталонний) рівень, який буде свідчити про невелику ймовірність (загрозу) банкрутства. Якщо величина кожного показника системи буде відповідати значенню його еталону (нормативу), підприємство можна вважати таким, якому не загрожує банкрутство.

Тому, з метою інтегральної оцінки ризику банкрутства господарюючих систем та моніторингу зміни їх фінансового стану в динаміці для визначення нормованих показників, як величину стандартизації первинних показників, нами пропонується використати розроблені в процесі дослідження еталонні (нормативні) значення (х_е(н)) окремих ознак фінансового стану. Таким чином, в роботі використано новий методологічний напрям оцінки рівня фінансової стійкості господарюючих систем та відповідний економіко-статистичний інструментарій, застосування якого підвищує обґрунтованість управлінських рішень.

На основі інтегральної оцінки ризику банкрутства пропонується побудувати національну шкалу фінансової стійкості господарюючих систем, в якій для потреб управління необхідно розмежувати підприємства за рівнем фінансового стану на: оптимістичні (зелений коридор) - величина інтегрального показника більше 1,0; базові (жовтий коридор) - в межах 0,9-1,0; песимістичні (помаранчевий коридор) - в межах 0,7-0,9 і ризикові (червоний коридор) - менше 0,7.

Передумови розвитку загрози банкрутства господарюючим системам можна виявити за негативними відхиленнями фактичних і еталонних нормованих значень показників фінансового стану.

Проведене дослідження показало, що за інтегральним показником фінансового стану підприємств України в цілому у 2003 році загальна якість фактичних величин показників гірша в порівнянні з еталонним рівнем на 14,6%. Фінансовий стан підприємств України оцінюється вище еталонного рівня лише за 50 % показників (15 із 30).

Серед цих показників досить виразно виділяється значення проміжної платоспроможності і темпів зростання оборотних активів, чистого доходу, капіталовіддачі та доданої вартості. У той же час 15 показників, які мають значення нижче еталонного, характеризуються набагато більшими розмірами негативного відхилення. Ці показники слід розглядати як резерв поліпшення фінансового стану підприємств України і напрями виведення їх з кризової ситуації.

В дисертації розроблені концептуальні засади проведення статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання з допомогою використання комп'ютерних технологій. Автоматизовані засоби проведення статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання дають можливість здійснювати паспортизацію фінансової стійкості і фінансовий моніторинг як окремих респондентів, особливо емітентів цінних паперів, так і результатів діяльності сукупності господарюючих систем за просторовими, організаційними та іншими класифікаційними ознаками.

Існує ще і організаційне питання щодо побудови рейтингових систем та здійснення оцінки ризику банкрутства господарюючих систем. На сьогодні оптимальним був би варіант, коли цю роботу виконували б органи державної статистики і Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України, а в майбутньому - незалежні організації за умови, що їх діяльність буде контролюватися державою.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й отримано нове вирішення наукової проблеми щодо розроблення методології статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання з використанням інформаційних ресурсів державної статистичної діяльності. Раніше ця проблема в цілому спеціально не досліджувалася у науковій статистичній літературі, хоча оцінка окремих складових фінансового стану підприємств була предметом уваги вітчизняних учених і практиків у галузях економічного аналізу і фінансів. Проведені дослідження і розроблені пропозиції дозволяють зробити висновки, які мають значення для подальшого розвитку статистичної методології та її складової - статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання в умовах переходу України до ринкової економіки.

1. Вивчення ролі аналізу в статистичному дослідженні дає можливість визначити його теоретичні, методологічні та організаційні засади в контексті трансформації економіки. Свідоме використання у методологічному аспекті статистичного аналізу і формування на його основі ефективних парадигм створює міцні концептуальні основи дослідницької діяльності суб'єктів аналізу, забезпечує глибоке обґрунтування управлінських рішень та краще здійснення контролю за їх виконанням. У дисертаційній роботі одержало подальший розвиток обґрунтування місця аналізу в статистичній методології, уточнено його межі щодо економічного аналізу.

Статистичний аналіз фінансового стану суб'єктів господарювання розглядається як складова (стадія) статистичної методології щодо оцінки наявності, розміщення, використання і формування фінансових ресурсів з метою управління господарюючими системами. Користувачів інформаційних ресурсів фінансового стану підприємств пропонується розділити на внутрішніх, які виконують функції безпосереднього управління, та зовнішніх, які: зацікавлені у фінансових ресурсах суб'єкта господарювання; мають інтерес до показників з метою оцінки економічної політики держави та прийняття рішень для її регулювання; використовують інформацію як об'єкт наукових досліджень і господарської діяльності з надання інформаційних послуг.

2. Розв'язання завдань управління окремими підприємствами як відкритими соціально-економічними системами та їх сукупностями за класифікаційними ознаками забезпечують функції статистичного аналізу фінансового стану: онтологічна, евристична, методологічна, ідеологічна, системотворча, описова, оцінювальна, діагностична, пояснювальна, інструментальна, експертна, практично-прикладна, інформаційна, виховна, комунікативна, навчальна, контрольна, пошукова, прогностична. Мета цих функцій - на основі системи факторів, що характеризують явища і процеси господарської діяльності, своєчасно та реально їх оцінити і зменшити ризик, пов'язаний з вибором управлінських рішень. Необхідною умовою виконання статистичним аналізом фінансового стану суб'єктів господарювання своїх функцій є дотримання відповідно з його змістом модифікованих принципів аналітичних досліджень.

3. Теоретично обґрунтовано склад основних об'єктів і суб'єктів статистичного аналізу фінансового стану підприємств. Кожний з їх структурних компонентів розглянуто як елемент ефективного впливу на систему статистичного аналізу відповідно з його класифікаційними ознаками.

Оцінку фінансового стану підприємств доцільно здійснювати за окремими суб'єктами господарювання та їх сукупностями відповідно до КОАТУУ, КВЕД, КФВ, КОПФГ, СПОДУ та організаційно-правових форм господарських об'єднань. Інтерпретація складових фінансового стану трактується через оцінку активів, фінансових ресурсів, витрат, доходів, доданої вартості й фінансових результатів, які мають інформаційну визначеність і дають можливість пізнати економічні системи.

Суб'єктами статистичного аналізу фінансового стану підприємств в дисертаційній роботі визначено: органи державної статистики, користувачі статистичної інформації, респонденти і спеціальні підприємницькі інформаційні служби. Такий підхід до обґрунтування об'єктів і суб'єктів статистичного аналізу фінансового стану підприємств відповідає вдосконаленню його методології і створює передумови для практичного впровадження в господарську діяльність.

4. Побудова системи раціонального інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану потребує визначення змісту необхідної інформації й добре налагодженого статистичного спостереження. З цією метою потрібно здійснювати подання даних всіма респондентами за єдиними формами фінансової звітності, використовувати економічні переписи фізичних осіб підприємців та зведення інформації про об'єкти дослідження органами державної статистики. За умови, що в даний час подана респондентами фінансова звітність узагальнюється лише частково, втрачається дуже важлива інформація про адміністративні витрати і витрати на збут, яка потрібна для оцінки рівня беззбиткової діяльності, грошові потоки і власний капітал. Водночас, відбувається дублювання показників приміток до річної фінансової звітності щодо основних засобів та інших даних статистичної звітності.

Фінансова звітність повинна бути інтегрована в систему форм державних статистичних спостережень та створення загальнодержавної статистичної інформаційної бази.

Здійснивши дослідження стану первинної облікової документації та потреб практичної діяльності підприємств у сфері створення інформаційних ресурсів в роботі доведено, що для фіксування господарських операцій необхідно розробити типові форми первинних документів, які б дозволили формувати показники звітності відповідно до статистичної методології. Роль координатора дій в цьому процесі має бути відведена Держкомстату України.

5. Основні аспекти якості інформаційних ресурсів для статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання визначаються через компоненти: затребуваність, інтерпретуємість, порівнянність, своєчасність, цілісність, доступність, і особливо, достовірність. Дослідження показали, що всі компоненти якості статистичних даних, крім достовірності, повинні забезпечуватись сукупністю дій державної статистичної діяльності. Достовірність інформаційних ресурсів забезпечується суб'єктами контролю респондентів, органами державної влади і аудиторською діяльністю. Щодо шляхів налагодження взаємодії суб'єктів контролю, то Міністерству фінансів України і Державному комітету статистики України потрібно запровадити національний стандарт контролю якості даних звітності.

6. Якість та ефективність статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання залежить від чіткої організації аналітичного процесу і використання комп'ютерних технологій. Виходячи із змісту аналітичних процедур, процес статистичного аналізу реалізується в системному підході, який слід розглядати як сукупність окремих етапів: формування програми аналітичного дослідження; дослідження стану, динаміки та можливостей функціонування господарюючих систем; інтерпретація системи показників, одержаних за результатами аналізу; оцінка сценаріїв управлінських рішень та забезпечення контролю і оцінки їх ефективності.

7. Актуальною проблемою статистичної методології, в процесі оцінки фінансового стану підприємств, є уточнення термінології і алгоритмів розрахунку показників у зв'язку з їх неоднозначним трактуванням у різних нормативних документах та літературних джерелах, зокрема: багатозначністю, синонімією, неточністю відображення економічних категорій і понять, громіздкістю, незручністю вимови, слабким зв'язком з сутністю явищ і процесів господарської діяльності тощо.

Покращення практичної сторони цієї справи можна досягти таким шляхом: розроблення і впровадження стандартних та уніфікованих термінів показників для характеристики явищ і процесів в економіці; встановлення фінансових алгоритмів розрахунку показників за інформаційними ресурсами звітності; визначення суб'єктів, відповідальних за побудову системи показників у сфері економічної науки і практики. Систему, зміст і термінологію показників повинно розробляти Міністерство економіки України, методологію їх побудови - Державний комітет статистики України, а правила відображення господарських фактів для формування інформації в системі бухгалтерського обліку - Міністерство фінансів України. З огляду на надзвичайну важливість оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання запропоновано упорядковані системи показників для потреб управління основними засобами, оборотними активами, витратами, доходами і рентабельністю підприємств.

8. Пріоритетним напрямом вдосконалення інформаційного забезпечення, здатного на практиці реалізовувати принципи ефективного управління фінансовим станом на мікроекономічному рівні, може бути впровадження статистичного показника „додана вартість”. На рівні підприємства можливо використовувати два методологічних підходи обчислення ефекту господарювання за цим показником: як різницю між доходами та матеріальними і прирівняними до них витратами, створеними іншими суб'єктами господарювання; як суму доданих доходів отриманих від продажу об'єктів господарювання підприємств. Такими доходами (елементами доданої вартості) є: оплата праці; відрахування на соціальні заходи; податкові платежі; амортизаційні відрахування; чистий прибуток. При забезпечені за допомогою звітності показників, які будуть характеризувати елементи доданої вартості, можливо визначити створені фінансові ресурси окремими економічними системами та здійснювати статистичний аналіз за системою національних рахунків на регіональному рівні.

9. В системі статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання слід виділити підсистеми аналітичного дослідження, формування та розміщення фінансових ресурсів, рівня витрат і доходів та впливу факторів на абсолютні та відносні показники ефекту і ефективності одержаних фінансових результатів як основного джерела приросту власного капіталу (чистих активів, власних фінансових ресурсів). Вплив наявності і розміщення фінансових ресурсів на фінансовий стан підприємств пропонується оцінювати інтегральними показниками „платоспроможності” і „ліквідності” та показником „рівня координації фінансових ресурсів підприємств”. Для вивчення слабких і сильних сторін господарюючих систем стосовно оцінки їх фінансового стану використано співвідношення темпів приросту активів, основних засобів, чистого доходу, доданої вартості і чистого прибутку. Неоднаковий рівень ефективності використання фінансових ресурсів за оцінкою відповідних результативних ознак досліджено за кривою Лоренца.

Визначення співвідношення між витратами і доходами з метою управління беззбитковістю і моделювання можливих результатів при зміні витрат, цін і натуральних обсягів забезпечується показниками операційного цінового, натурального і комбінованого лівериджу. Рівень стійкості фінансового стану підприємств визначається не так ефектом, як ефективністю використання фінансових ресурсів за системою відносних показників прибутковості активів, чистого доходу, витрат, власного капіталу.

10. Оцінка фінансового стану суб'єктів господарювання відображається системою показників фінансової звітності, тому важливе місце слід відводити раціональній їх побудові. Формуючи систему показників фінансового стану, необхідно забезпечити можливості неперервного розгляду всіх без винятку його сторін. Для відображення реально існуючих взаємозв'язків, які впливають на фінансовий стан суб'єктів господарювання всі показники системи доцільно визначити як стимулятори і структуризувати в підсистеми (блоки) щодо оцінки: стану активів; платоспроможності; фінансової стійкості; ділової активності; ефективності господарської діяльності; ринкової активності.

Система показників побудована на змішаній основі, тобто з використанням моментних, інтервальних, поточних і динамічних вихідних даних та є відкритою для внесення будь-яких логічних змін та доповнень, пов'язаних зі змінами економічної політики в країні і відповідними змінами методології статистичних спостережень.

11. Важливе місце в системі статистичного аналізу відводиться інтегральній оцінці фінансового стану господарюючих систем для побудови обґрунтованої системи рейтингів і визначення місця суб'єктів господарювання в їх сукупності.

Інтегральний показник рівня фінансового стану підприємства для визначення його рейтингу в досліджуваній сукупності пропонується розраховувати за сукупністю 30 нормованих показників статистичної фінансової звітності респондентів. Оскільки окремі показники мають різну силу впливу на інтегральний показник, їх необхідно включати до розрахунку з ваговими коефіцієнтами, визначеними за методом факторних навантажень.

12. Системний підхід до управління господарюючими структурами як відкритими соціально-економічними системами породжує об'єктивну необхідність оцінювання ризику їх банкрутства і розвитку цього явища в динаміці. В дисертації розроблено методологічні підходи до побудови інтегрального показника ризику банкрутства господарюючих систем на підставі даних статистичної фінансової звітності та здійснено його розрахунок за інформаційними ресурсами сукупності підприємств за КВЕД, регіонами і окремими одиницями. Виходячи із логічних передумов і практичної доцільності, розроблено механізм визначення рівня ризику банкрутства відповідно до запропонованих критеріїв розвитку господарської діяльності: оптимістичний (зелений коридор); базовий (жовтий коридор); песимістичний (помаранчевий коридор); ризиковий (червоний коридор).

Основними напрямами статистичного пізнання та оцінки ризику банкрутства підприємств є створення паспортів і здійснення моніторингу їх фінансового стану, та дослідження ситуації за допомогою статистичного інструментарію порівняння фактичних і еталонних значень системи показників. Для забезпечення ефективного управління фінансовим станом господарюючих систем необхідно створити відповідну інформаційну базу із використанням комплексної системи показників статистичної фінансової звітності, що повинні бути, з одного боку, індикаторами рівня фінансової стійкості, а з іншого - його регуляторами.

Запровадження в практику запропонованої в роботі методології статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання не є одномоментним процесом і має здійснюватись поступово в загальному контексті удосконалення державної статистичної фінансової звітності й формування в Україні сучасного інформаційного простору.

статистичний фінансовий економічний господарювання

Список публікацій здобувача за темою дисертації

Монографія:

1. Цал-Цалко Ю.С. Статистичний аналіз фінансової звітності: теорія, практика та інтерпретація: Монографія. - Житомир: Житомирський державний технологічний університет, 2004. - 506 с. - 27,1 друк. арк.

Статті у фахових виданнях:

2. Цал-Цалко Ю.С. Проблеми контролю та використання показників фінансової звітності підприємств органами статистики // Статистика України. - 2000. - № 2. - С. 17-22. - 0,5 друк. арк.

3. Цал-Цалко Ю.С. Новий закон про статистику: проблеми застосування // Статистика України. - 2000. - № 4. - С. 80-83. - 0,40. друк. арк.

4. Цал-Цалко Ю.С Звіт про основні показники діяльності підприємств: проблеми формування інтегрованих інформаційних ресурсів // Статистика України. - 2001. - № 2. - С. 18-23. - 0,55. друк. арк.

5. Цал-Цалко Ю.С. Формування та використання інформаційних ресурсів звітності // Регіональні перспективи. - 2001. - № 5-6. - С. 126-128. - 0,25 друк. арк.

6. Цал-Цалко Ю.С. Статистика підприємств у сфері оплати праці // Вісник технологічного університету Поділля. / Економічні науки. Частина 2. -Хмельницький: Технологічний університет Поділля, 2001. - С. 50-52. - 0,3 друк. арк.

7. Цал-Цалко Ю.С. Проблеми оцінки стану та ефективності використання основних засобів підприємства // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. / Серія: економічні науки. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - № 15. - С. 162-169. - 0,7 друк. арк.

8. Цал-Цалко Ю.С. Комплексна статистична модель інформаційних ресурсів у системі "підприємство-природа" // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. / Серія: економічні науки. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - № 17. - С. 181-187. - 0,5 друк. арк.

9. Цал-Цалко Ю.С. Щодо формування операційних витрат в статистичній звітності // Проблеми статистики. Збірник наукових праць НДІ статистики Держкомстату України. Випуск 3. - К.: Видавничий центр Держкомстату України, 2001. - С. 52-54. - 0,25друк. арк.

10. Цал-Цалко Ю.С. Первинна облікова документація: організаційні аспекти фіксування фактів господарської діяльності для статистичної звітності // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. / Серія: економічні науки. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - № 16. - С. 136-144. - 0,8 друк. арк.

11. Цал-Цалко Ю.С. Проблеми регулювання відносин при здійсненні державної статистичної діяльності // Проблеми статистики. Збірник наукових праць НДІ статистики Держкомстату України. Випуск 4. - К.: Видавничий центр Держкомстату України, 2002. - С. 60-64. - 0,5друк. арк.

12. Цал-Цалко Ю.С. Оцінка ефективності державної статистичної діяльності в Україні // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. / Серія: економічні науки. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - № 20. - С. 310-317. - 0,6 друк. арк.

13. Цал-Цалко Ю.С. Про деякі проблеми забезпечення достовірності інформації статистики підприємств // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. / Серія: економічні науки - Житомир: ЖІТІ, 2002. - № 18. - С. 156-163. - 0,7друк. арк.

14. Цал-Цалко Ю.С. Концептуальні засади організації статистичних спостережень за діяльністю суб'єктів малого бізнесу // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. / Серія: економічні науки. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - № 22. - С. 281-291. - 1,1 друк. арк.

15. Цал-Цалко Ю.С. Деякі аспекти статистики чисельності суб'єктів господарювання у сфері малого бізнесу // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. / Серія: економічні науки. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - № 21. - С. 276-285. - 1,0 друк. арк.

16. Цал-Цалко Ю.С. Проблеми економічного аналізу інформаційних ресурсів статистики підприємств. // Проблеми формування ринкової економіки: Між від. наук. зб. Заснов. у 1992 р. Спец. вип. Трансформація курсу „Економічний аналіз діяльності підприємства”. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 530-534. - 0,30 друк. арк.

17. Цал-Цалко Ю.С. Щодо достовірності статистичних фінансових інформаційних ресурсів балансу підприємства // Статистика України. - 2002. - №1. - С. 63-66. - 0,35 друк. арк.

18. Цал-Цалко Ю.С. Статистика основних засобів та їх фінансового відтворення // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 182: В 3 т. Том II. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 269-276. - 0,5 друк. арк.

19. Цал-Цалко Ю.С. Статистика кредитування підприємств // Вісник Житомирського державного технологічного університету. / Серія: економічні науки. - Житомир: ЖДТУ, 2003. - № 4. - С. 389-399. - 1,15 друк. арк.

20. Цал-Цалко Ю.С. Статистичний аналіз оборотних активів за фінансовою звітністю підприємств // Проблеми статистики. Збірник наукових праць НДІ статистики Держкомстату України. Вип. 5. - К.: Видавничий центр Держкомстату України, 2003. - С. 214-220. - 0,65 друк. арк.

21. Цал-Цалко Ю.С. Статистичне дослідження впливу факторів на фінансові результати діяльності підприємств // Статистика України. - 2003. - №4. - С. 75-81.- 0,7 друк. арк.

22. Цал-Цалко Ю.С. Статистичний аналіз показників рентабельності діяльності підприємств // Вісник Житомирського державного технологічного університету. / Серія: економічні науки. - Житомир: ЖДТУ, 2004. - №1. - С. 296-308. - 1,15 друк. арк.

23. Цал-Цалко Ю.С. Прикладний аспект статистичної оцінки прибутковості підприємств за показниками фінансової звітності // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. / Економічні науки. Збірник наукових праць. Вип. 5. Частина II. - Кіровоград: Кіровоградський державний технічний університет, 2004. - С. 479-493. - 0,8 друк. арк.

24. Цал-Цалко Ю.С. Статистичне моделювання прибутковості господарської діяльності за показниками фінансової звітності // Вісник Житомирського державного технологічного університету. / Серія: економічні науки. - Житомир: ЖДТУ, 2004. - № 2. - С. 189-198. - 1,0друк. арк.

25. Цал-Цалко Ю.С. Визначення змісту статистичних показників за фінансовою звітністю підприємств в нормативних документах // Проблеми раціонального використання соціального-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. - Збірник наукових праць. Випуск X. - Луцьк: Надстир'я, 2004. - № 1-2. -С. 350-357.- 0,5 друк. арк.

26. Цал-Цалко Ю.С. Статистичний аспект оцінки ефективності управління основними засобами // Вісник Житомирського державного технологічного університету. / Серія: економічні науки. - Житомир: ЖДТУ, 2004. - №3. - С. 327-340. - 1,25 друк. арк.

27. Цал-Цалко Ю.С. Статистико-економічний аналіз ефективності діяльності економічних систем за показниками фінансової звітності // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. - Луганськ: Видавництво СНУ, 2004. - № 10. - С. 141-151. - 0,9 друк. арк.

Размещено на Allbest.ru