Вдосконалення функціонування ринку продукції скотарства (на матеріалах Львівської області)

- у роботі (3) здійснено прогноз цінової інформації на ринку молопродукції;

- у роботі (5) представлені результати аналізу регіональної диференціації рівнів споживання м'ясо-молочної продукції;

- у роботі (6) здійснено аналіз фактичного стану та виявлені потреби населення у забезпеченні м'ясо-молочною продукцією;

- у роботі (7) запропоновані основні напрямки розвитку кооперації та міжгалузевої інтеграції в АПК.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідались і обговорювались на: Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми природокористування Карпатського регіону” (Коломия, 2000р.); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми менеджменту АПК в умовах його реформування” (Львів, 2000р.), Міжнародному науковому конгресі молодих вчених та студентів “Здоров'я села - здоров'я держави” (Львів, 2000р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття” (Львів, 2001р.), науково-практичній конференції “Агропромисловий комплекс України: проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2001р.); семінарах, відомчих нарадах, а також на щорічних наукових конференціях викладачів і аспірантів Львівського державного аграрного університету протягом 1997-2001 років.

Основний зміст роботи

У вступі розкрито актуальність теми, мету та задачі дослідження, обґрунтовано необхідність його проведення, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретичні основи і методика дослідження функціонування ринку ” - розглядаються теоретичні і методичні аспекти функціонування ринку, економічна суть та призначення ринку як економічної системи, досліджуються особливості ринку продукції скотарства, наводиться методика аналізу його функціонування.

Ринок - це єдина взаємопов'язана система, яка обслуговує товарно-грошові обмінні операції між учасниками ринкових відносин. Економічні процеси, які виникають внаслідок функціонування цієї системи, повинні сприяти сталому розвитку економіки на основі забезпечення еквівалентності економічних відносин, пріоритету економічних інтересів, розвитку конкуренції.

Основними категоріями ринку є попит і пропозиція, які виявляються у процесі купівлі-продажу товарів через оптову і роздрібну торгівлю. Саме співвідношення попиту і пропозиції зумовлює структурні зміни у виробництві, впливає на рівень і динаміку цін, викликає переливання капіталу і переміщення ресурсів між галузями і регіонами.

Ринок м'яса і молока, де процеси обміну є базовими, охоплює виробництво, розподіл і споживання. З процесом виробництва ринок має не тільки прямий, але і обернений зв'язок і при визначенні державою основних засад його функціонування має здатність до саморегулювання.

Особливості ринку продукції скотарства визначаються специфікою попиту та пропозиції. Особливістю попиту на цю продукцію є пряма залежність від якості продукції, її здатності до зберігання і транспортування, постійності асортименту в особистому споживанні. Особливість пропозиції полягає у прямій залежності від технологічних умов виробництва, забезпеченості кормовими угіддями, природно-кліматичних умов.

Основою ринкового виробництва є пріоритет споживачів і кон'юнктура. Тому виробництво продукції слід орієнтувати на найповніше задоволення потреб споживачів та одержання максимального прибутку. Головним принципом раціональної побудови ринку сільськогосподарської продукції є така його структура, за якої всі ланки агропромислово-торговельного ланцюга потрапляють у зону оцінок кінцевого споживача.

Методика дослідження ринку вимагає системного підходу з урахуванням усіх чинників, які впливають на його функціонування. Аналіз об'єкту має починатися з умовного його розподілу на складові частини, кожна з яких розглядається окремо в

межах єдиного цілого (наприклад, аналіз попиту та пропозиції на продукцію скотарства як у цілому щодо України, так і щодо окремих її регіонів, зокрема, Львівської області; остання аналізується за регіонами). Синтез, як метод вивчення об'єкта в його цілісності, у взаємозв'язку з елементами, виділеними в результаті аналізу, дає змогу поєднати їх, встановити зв'язок між ними, і об'єднати в єдине ціле ( наприклад, попит споживачів на ринку продукції скотарства на загальнодержавному рівні). На основі вивчення діяльності суб'єктів ринку, можна прогнозувати розвиток ринку продукції скотарства. Перспективи розвитку ринку можна визначити на основі конкретних розрахунків щодо ефективності його функціонування, збалансованості цінової політики. Підґрунтям таких розрахунків має бути дослідження суб'єктів ринку у зв'язку з певними умовами їх функціонування та розвитку.

Очікувані результати дослідження виражаються в науково обґрунтованому аналізі та оцінці процесів, які відбуваються на ринку, виявленні тенденцій їх розвитку, наслідків здійснюваних заходів або дії існуючих організаційно-економічних механізмів на ринку, форм і методів державного регулювання і, головне - у розробці пропозицій щодо їх вдосконалення, коректування або суттєвої зміни.

У другому розділі - “Економічна оцінка сучасного рівня розвитку галузі скотарства” - висвітлено основні тенденції розвитку скотарства, досліджено кон'юнктуру та ціноутворення на ринку м'яса і молока, визначено економічну ефективність виробництва продукції м'ясо-молочного підкомплексу АПК, надано економічну оцінку використання кормів у скотарстві, досліджено організацію виробничо-економічних зв'язків у м'ясо-молочному підкомплексі АПК.

В останні роки внаслідок аграрної кризи у тваринництві спостерігаються негативні тенденції , які значно впливають на фінансовий стан господарств, їх здатність до подальшої господарської та економічної діяльності. Поголів'я великої рогатої худоби в області значно зменшилось. Дослідження показали, що Львівська область у 2001 році за кількісною оцінкою поголів'я великої рогатої худоби перебуває на рівні 50-х років ХХ ст. Загальне скорочення поголів'я худоби та його деформована структура унеможливили як нарощування м'ясних ресурсів (забійного контингенту), так і розширене відтворення маточного стада.

Сільськогосподарські підприємства різних форм власності спеціалізуються на вирощуванні та відгодівлі великої рогатої худоби, а особисті господарства населення - на виробництві молока. У результаті аналізу розподілу поголів'я за формами господарювання встановлена тенденція до його утримання в особистих підсобних господарствах (84,6% загального поголів'я у Львівській області на початок 2002 року).

Значно погіршився рівень годівлі худоби в сільськогосподарських підприємствах. Серед причин, які зумовили його падіння та зростання кормоємності продукції у сільськогосподарських підприємствах, слід виділити: подорожчання всіх видів кормів внаслідок зниження врожайності і підвищення вартості промислових ресурсів та енергоносіїв; низьку продуктивність тварин. Як результат такого негативного явища - скорочення обсягів виробництва продукції скотарства.

Спад виробництва молока і молокопродукції у 2001 р. порівняно із середнім значенням цього показника у 1986-1990рр.спостерігався на рівні 5,4%. Він зумовлений, в основному, негативними змінами в продуктивності та чисельності поголів'я. Відповідно до скорочення виробництва відбувається і зменшення фонду споживання продукції цього виду. Для власних потреб товаровиробників витрачається молока близько 21,8% від обсягу виробленої продукції. Переробка молока на нехарчові цілі, промислове споживання, природні втрати та резерви становлять близько 0,2% від загального рівня виробленого молока і молокопродуктів.

Рівень виробництва м'яса і м'ясопродуктів теж має чітку тенденцію до зниження. За аналізований період (1986 - 2001рр.) цей показник зменшився майже у 2,5 раза. Обсяги реалізації продукції скотарства істотно зменшуються. За період 1990 - 2001рр. загальний обсяг продажу молока та молочних продуктів у всіх категоріях господарств зменшився майже у 15 разів (на 607,3 тис. т), а м'яса і м'ясопродуктів - майже у 8 разів (на 138,2отис.т). Це свідчить про те, що у сільськогосподарських підприємствах відбувається обвальний спад реалізації молока і м'яса.

Функціонування ринку має бути спрямоване на задоволення попиту споживачів. Із збільшенням сукупних грошових доходів буде збільшуватися споживання м'яса і молока. Щоб забезпечити фізіологічну норму споживання м'яса (45,4 кг) і молока (353,3 кг) на одну особу, необхідно, щоб на кожного жителя припадало не менше 250 грн. доходу на місяць. Тенденцію до зростання розмірів споживання основних продуктів при підвищенні доходів населення підтверджують дані, розраховані за матеріалами вибіркового обстеження сімейних бюджетів міських і сільських сімей на основі анкетування та офіційних даних Львівського обласного управління статистики.

Негативно впливають на економіку агропромислового виробництва співвідношення цін між сільським господарством і ресурсоощадними галузями. Коливання між індексом цін 2000р. на реалізовану сільськогосподарську продукцію та спожиті сільським господарством матеріально-технічні ресурси промислового походження порівняно з цінами до 1990р. становить майже 5 разів, внаслідок чого номінальний паритет цін у 2000р. дорівнював 0,17.

Аналізуючи низку оціночних показників стану економічного розвитку галузі скотарства у розрізі адміністративних районів Львівської області, можна зробити висновок, що функціонування ринку продукції скотарства залежить від територіального поділу праці, наявних ресурсів, внутрішніх зв'язків, специфіки природно-географічного розташування тощо. Проте отримані дані про стан господарської діяльності реформованих підприємств нівелюють зональні відміни, які суттєво впливають на рівень виробництва в цілому всіх категорій господарств.

Групування сільськогосподарських підприємств за собівартістю 1 ц молока у Львівській області за 2001 рік показало (табл.1), що 126 господарств виробляють молоко, собівартість 1 ц якого нижча за 50 грн. Його виробництво рентабельне. Однак для більшості підприємств воно збиткове. Зокрема, у 154 сільськогосподарських підприємствах (34%), де собівартість 1 ц вища за 75огрн., рівень збитковості досяг 48,31%. Це ж стосується і собівартості 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби на дорощуванні і відгодівлі. У 2001 році 184 підприємства одержали 9,5 тис. ц приросту живої маси при собівартості 1 ц понад 1100 грн. Загальний збиток при цьому досяг 8624 тис. грн., а рівень „рентабельності” - мінус 52%.

Таблиця 1. Показники розвитку скотарства в типових природно-економічних мікрозонах Львівської області

* Розраховано за даними Львівського обласного управління статистики

Дослідження впливу зональних чинників на виробництво молока в області показало, що за показником щільності поголів'я корів на 100 га сільськогосподарських угідь перше місце посідає гірська підзона Карпат (49 гол.) Все поголів'я корів сконцентроване в особистих підсобних господарствах населення, яке займається відгодівлею великої рогатої худоби. В суспільному секторі галузь скотарства через низку соціально-економічних причин згорнута. Підприємства цього району закуповують молоко у населення і здійснюють його реалізацію на переробні підприємства. Найнижчий рівень виробництва молока у зоні Карпат - 131,32 т, найбільший рівень у передгір'ї Карпат - 922,3 т.

Визначальним чинником продуктивності поголів'я ВРХ є рівень годівлі. Групування 18 адміністративних районів за витратою кормів на 1 голову ВРХ у сільськогосподарських підприємствах показало, що існує тісний взаємозв'язок між рівнем годівлі та продуктивністю тварин. Найвищий надій молока (2063 кг за рік) є там, де тварин годували найкраще (35,0 ц к. од. і більше). Протилежні показники залежності виявлено в результаті групування адміністративних районів за витратами кормів на 1 голову тварин на дорощуванні, відгодівлі та нагулі - з покращенням годівлі середньодобовий приріст тварин в сільськогосподарських підприємствах знижується. Отже надзвичайно низькі показники продуктивності є свідченням безгосподарності, негативний вплив якої значно потужніший від позитивної дії кращої годівлі.

Система економічних взаємовідносин у галузі скотарства вимагає вдосконалення. Останнім часом зруйновані організаційно-економічних зв'язки стали однією із найвагоміших причин гострої кризи, яка проявляється у значному падінні поставок сировини й завантаженості переробних потужностей.

Функції переробних підприємств полягають в тому , щоб виступати в ролі організаторів економічних взаємовідносин і керівників технологічного циклу. Виробничі зв'язки підприємств з виробництва м'яса і молока, його реалізації і переробки повинні бути організовані таким чином, щоб швидше і без суттєвих втрат продукції забезпечити рух її до споживача.

При організації виробничих зв'язків підприємств, які займаються виробництвом, заготівлею і переробкою продукції м'ясо-молочного підкомплексу АПК, важливо дотримуватися таких принципів: пріоритет споживача у вимогах виробництва (обсягу і якості) продукції; збалансованість виробництва і переробки продукції; оптимізація сировинних зон з урахуванням мінімальних затрат на перевезення; наближення переробки продукції до її виробництва; скорочення часу виконання договорів партнерами; збалансованість матеріально-технічного і технологічного забезпечення виробництва на всіх етапах. Розвивати виробничо-економічні зв'язки необхідно насамперед через вдосконалення інфраструктури ринку продукції скотарства, форм реалізації, цінову політику, механізм договорів, кооперацію, державну підтримку тваринництва.

Значне скорочення виробництва продукції скотарства переробними підприємствами відбулось за рахунок: зменшення обсягів заготівлі сировини, спричиненого скороченням поголів'я тварин і їх продуктивності; значного зростання конкуренції з боку приватних переробних підприємств; незначних капіталовкладень у розвиток галузі; застарілої матеріально-технічної бази державних переробних підприємств. Інвестиції у м'ясну й молочну промисловість скоротились упродовж 1990 - 2000 років у 4,4 рази. Зменшення обсягів капітальних вкладень стримує реконструкцію і подальший розвиток діючих підприємств та створення нових виробничих потужностей.

У третьому розділі - “Напрями вдосконалення функціонування ринку продукції скотарства” - обґрунтовано концептуальні основи реструктуризації м'ясо-молочного підкомплексу АПК, окреслено напрями вдосконалення форм реалізації продукції скотарства та шляхи підвищення його ефективності, обґрунтовано механізм державного регулювання ринку продукції скотарства, визначено перспективні параметри розвитку ринку продукції скотарства.

В межах здійснюваного реформування відносин власності та форм господарювання першочерговим завданням є необхідність визначення напряму реструктуризації суспільного сектора м'ясо-молочного підкомплексу АПК. Автором запропоновано створення інтегрованої структури, яка виконуватиме широке коло маркетингових функцій (Кооперативна спільнота господарств). Нове формування на принципах кооперації має об'єднати економічні інтереси його учасників для збільшення обсягів виробництва сировини, запровадження ресурсоощадних і безвідходних технологій її переробки, розширити асортимент готової м'ясо-молочної продукції, підвищити її якість і конкурентоспроможність, збільшити кількість робочих місць.

Важливою проблемою є реалізація продукції. Система збуту м'ясо-молочної продукції у Львівській області має наступні форми: гуртові поставки м'яса і молока від товаровиробників безпосередньо на молоко- і м'ясопереробні підприємства; гуртова реалізація виробленої м'ясо-молочної продукції переробними підприємствами посередницьким дрібногуртовим структурам; роздрібний продаж готової молочної та м'ясної продукції споживачам через мережу фірмової торгівлі та на ринку; реалізація м'ясо-молочної продукції товаровиробниками торговельним підприємствам за попередньо укладеними угодами; використання продукції для власних потреб, громадського харчування, реалізація її працівникам господарства; випоювання телят; бартерні операції; реалізація споживчій кооперації. На основі даних Львівського обласного управління статистики та анкетного обстеження підсобних господарств населення розроблено функціональну модель дистриб'юції молока і м'яса .

В роботі досліджено структуру балансу розподілу виробленого молока та яловичини. На споживання молока всередині господарств населення припадає найбільша питома вага від загального обсягу використання - 48%, інша реалізація становить 43%, продаж на продовольчому ринку і вулична торгівля - 4%, а продаж заготівельним організаціям - 5%. Господарства населення виробляють молока майже в 15 разів більше, ніж сільськогосподарські підприємства. Найбільше його використовується на власне споживання і випоювання телят. Якщо на продовольчому ринку сільськогосподарські підприємства у 2000р. продавали 10,8% виробленого молока, то особисті підсобні господарства населення - 4%, а враховуючи вуличну торгівлю, ця цифра може бути й більшою.

У результаті дослідження балансу виробленої яловичини підсобними господарствами населення у 2000р. на Львівщині встановлено, що найбільшу питому вагу в загальній структурі займає реалізація заготівельним організаціям - 36%, продаж на базарах та вулична торгівля становить 35%, інша реалізація - 10%, а власне споживання - 11%. Особистими підсобними господарствами виробляється основна маса м'яса і молока (близько 91% від загальної кількості виробництва). Завдяки особистим підсобним господарствам відбувається загальне зростання чисельності тварин в основному стаді.

Ринок продукції скотарства може ефективно розвиватись при наявності ринкової інфраструктури - системи підприємств, організацій, закладів виробничої та невиробничої сфер, які покликані обслуговувати товаровиробників, створювати умови для своєчасного і безперервного нарощування обсягів пропозиції продукції скотарства на ринку.

Складовими інфраструктури ринку продукції скотарства є: товарні біржі, торгові доми та торгові доми як брокерські контори бірж, аукціонні торги живою худобою, оптова та оптово-роздрібна торгівля м'ясо-молочною продукцією, системи цінового моніторингу, продовольчі ринки населених пунктів, ярмарки. Ефективний розвиток м'ясо-молочного підкомплексу повинен передбачати прискорене формування регіонального оптового ринку худоби і м'яса. Слід ширше використовувати досвід заготівель молока в населення через збутову систему сільськогосподарських підприємств та підприємств споживчої кооперації.

Щоб забезпечити прибутковість виробництва м'ясо-молочної продукції, необхідно насамперед визначити оптимальні межі продуктивності тварин . Результати розрахунків свідчать, що рентабельним виробництво молока стає за продуктивності корови понад 2900 кг молока на рік. Мінімальної межі прибутковості великої рогатої худоби на вирощуванні і відгодівлі можна досягти за середньодобового приросту худоби не менше 320 г.

Нами розраховано нормативну собівартість, ціну підтримки та еквівалентну ціну основних видів продукції скотарства (м'ясо і молоко) з урахуванням цінової ситуації та рекомендованих до застосування в господарствах нормативів витрат. Визначена гранична собівартість 1т молока і яловичини, що забезпечує прибутковість виробництва молока та продуктивність худоби з урахуванням розміру прибутку, необхідного для забезпечення простого відтворення (в межах 5% повної собівартості) та розширеного відтворення (відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних фондів), дає можливість визначитись з рівнями ціни підтримки (заставної) та еквівалентної (паритетної) ціни.

При прогнозуванні розвитку молочного скотарства ми виходили з концепції повного самозабезпечення регіонального ринку молоком і яловичиною та можливості їх продажу за межами області і на зовнішніх ринках. Ринок продукції м'ясо-молочного підкомплексу АПК являє собою складову частину споживчого ринку Львівської області. Оскільки м'ясо-молочна продукція безпосередньо виходить на кінцевого споживача, в розрахунках перспектив розвитку галузі необхідно передбачити зміни у чисельності населення. За прогнозними даними, у 2005 році чисельність населення області становитиме 2582,81 тис. чол., а в 2010 році - 2530,1 тис. чол. Основними причинами такого явища стане зниження народжуваності, зростання смертності, міграція населення.

Таблиця 2. Прогнозний рівень забезпечення потреб населення Львівської області у молоці та яловичині на перспективу

Висновки і пропозиції

Проведене дисертаційне дослідження дозволило виробити науково обґрунтовані положення щодо вдосконалення функціонування ринку продукції скотарства. Результати роботи дають підстави для таких висновків та пропозицій: