Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 334.716:[330+339.924:061.1]

Організаційно-економічні механізми підвищення ефективності промислових підприємств в умовах трансформації та євроінтеграції (на прикладі промислових підприємств Польщі та України)

Спеціальність 08.06.01

- Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Ліманський Анджей

Львів - 2003



Дисертацією є монографія

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України і у Вищій школі маркетингового управління та іноземних мов у Катовіце (Польща).

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Бєлєнький Петро Юхимович, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України, директор;

доктор економічних наук, професор, член_кореспондент НАН України Безчасний Леонід Костянтинович, Інститут економіки НАН України, заступник директора;

доктор економічних наук, професор Кузьмін Олег Євгенович, Національний університет "Львівська політехніка", завідувач кафедри.

Провідна установа: Ужгородський національний університет, кафедра економіки, менеджменту та маркетингу.

Захист дисертації відбудеться 2 лютого 2004 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 30 грудня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький



Ліманський А. Організаційно-економічні механізми підвищення ефективності підприємств в умовах трансформації і євроінтеграції (на прикладі підприємств Польщі і України). - Монографія.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2004.

Представлені у дисертації результати досліджень вказують, з одного боку, на ключову роль економічної ефективності підприємств Польщі та України, яка за програмами трансформації польської економіки мала стати після 1989 року однією із найважливіших економічних передумов її інтеграції з Європейським Союзом, з іншого, - ці наслідки є спробою відповіді на основне питання, якою мірою польський досвід у цьому плані буде придатним для постсоціалістичних держав, передусім для України, якщо вона у перспективі увійде до структур Європейського Союзу.

Особливу увагу звернено на фактори, які деформували і гальмували здійснення трансформації устрою у Польщі у вказаному плані. Ці фактори можуть мати ключове значення і для України.

Дослідження показали, що польські промислові підприємства, внаслідок трансформації, реалізованої у 90-х роках, не лише не досягли такої динаміки і рівня економічної ефективності, які дозволяли б сподіватись на рішуче наближення їх до показників ефективності промислових підприємствах держав ЄС, але навпаки, виявилося, що під час реалізації трансформації мало місце, передусім у другій половині 90-х років, відчутне зниження динаміки цих показників. Крім відчутного зниження динаміки виробництва, зайнятості, численних фінансових показників, у 90-х роках неефективно формувалися взаємні відношення продуктивності праці, технічного переозброєння, продуктивності майна та матеріаломісткості виробництва.

Проведені реформи, що мали на меті приватизацію підприємств і були найважливішою передумовою досягнення вищого рівня ефективного функціонування підприємств, не дали очікуваних результатів. Численні деформації мали також місце у реструктуризації промислових підприємств як суттєвої умови інтеграції з ЄС, а вплив прямих зовнішніх інвестицій і союзних форм допомоги на реструктуризацію промисловості був далеким від очікуваних намірів. економічний фінансовий інтеграція приватизація

У першу чергу, у дисертації вказується на ці фактори та умови, які деформували та затримували здійснення програм трансформації устрою у Польщі у 90-x роках і котрі можуть мати важливе значення для України, якщо вона буде користуватися польським досвідом у трансформації устрою в умовах інтеграції з ЄС.

Серед багатьох суттєвих причин внутрішніх деформацій у здійсненні трансформації польської економіки, що розглядається у контексті економічної інтеграції з ЄС, звертається увагу на: недостатнє врахування у суспільно-економічній політиці даного періоду характерних рис польських суспільно-економічних умов, у яких функціонували польські промислові підприємства у 90-х роках, низький рівень їх конкурентоспроможності та помітне запізнення відносно підприємств держав ЄС щодо рівня ефективності господарювання. Певних результатів можна досягнути тільки тоді, коли досягнуто у цьому плані визначеного мінімуму, який детермінують такі показники, як: рівень освіти, дієвість адміністрації та політична стабільність держави, а також відповідний рівень творчого досвіду у їх запозичення від економічно розвинених держав.

На основі представлених теоретичних міркувань та результатів емпіричних досліджень сформульовано дві групи висновків: перша, має загальний характер і стосується, головним чином, внутрідержавних та зовнішніх обумовлень низького рівня економічної ефективності польських та українських підприємств, друга група прямо стосується обґрунтувань економічної ефективності польських і українських промислових підприємств у 90-х роках.

Ключові слова: промислове підприємство, економічна ефективність, показники ефективності, приватизація, реструктуризація, трансформація, економічна інтеграція, глобалізація, єврегіони.



Лиманский А. Организационно-экономические механизмы повышения эффективности предприятий в условиях трансформации и европейской интеграции (на примере предприятий Польши и Украины). - Монография.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2004.

В диссертации рассматриваются теоретические, методологические и прикладные вопросы, связанные с проблематикой экономической эффективности функционирования польских и украинских промышленных предприятий в условиях трансформации экономики и интеграции с Европейским Союзом. Особое внимание обращается на те факторы и условия, которые деформировали и задерживали реализацию принципов государственной трансформации Польши в 90-х годах, и которые могут иметь важное значение для Украины, если она воспользуется опытом Польши в области государственной трансформации в условиях интеграции с ЕС.

Среди многих существенных причин внутренней деформации, при реализации трансформации польской экономики, рассматриваемой в контексте экономической интеграции, обращено внимание на недостаточный учет в социально-экономической политике рассматриваемого периода специфики польских социально-экономических реалий, в которых в 90-х годах функционировали польские промышленные предприятия, низкий уровень их конкурентной способности и значительная отсталость по сравнению с предприятиями стран ЕС. С точки зрения уровня эффективности хозяйствования определенных успехов можно достичь в некоторых отраслях и только тогда, когда в этом отношении будет достигнут определенный минимальный стандарт, который обусловлен такими сферами, как уровень образования, четкость работы администрации и политическая стабильность страны, а также соответствующий уровень творческого опыта в их перенятии от экономически развитых стран.

Первый раздел “Теоретические и методологические аспекты экономической эффективности функционирования предприятий” содержит рассуждения на тему принципов экономической эффективности хозяйствования, критериев и показателей оценки экономической эффективности в микро- и макромасштабе (макроэкономические и микроэкономические показатели продуктивности ресурсов), экономической эффективности различных типов рыночных предприятий и правовых механизмов эффективности современных предприятий, а также экономической эффективности предприятий в условиях глобализации.

Второй раздел “Тенденции изменений в экономической эффективности промышленных предприятий Польши и Украины в 1990-2000 годах” посвящен раскрытию роли трансформации экономики в преодолении тенденции понижения экономической эффективности функционирования предприятий, процесса трансформации польской и украинской экономики в 90-х годах; динамике продукции и структурных перемен в промышленности рассматриваемых стран, занятости и инвестициям в промышленности Польши и Украины, показателям эффективности промышленного производства, финансово-экономическим показателям функционирования предприятий, а также экономической и общественной эффективности трансформации польской и украинской промышленности.

В третьем разделе “Реструктуризация промышленности как основное условие интеграции экономики с Европейским Союзом” обсуждается роль рынка и государства в структурном преобразовании промышленности, основы государственных программ структурного преобразования промышленности Польши и Украины, преобразования собственности как наиболее важная форма эффективного функционирования предприятий, роль малых и средних предприятий в преобразовании экономики, развитие рыночной инфраструктуры в структурном преобразовании предприятий, а также влияние непосредственных заграничных инвестиций и форм помощи ЕС на преобразование предприятий.

В четвертом разделе “Развитие организационно-экономических механизмов эффективного функционирования предприятий” исследуется следующая проблематика: экономическая интеграция Польши и ЕС как пример для трансформации Украины, экономическая интеграция Польши и ЕС как формы глобальной европейской экономики, условия и процедуры принятия Польши в ЕС, а также проведенные до настоящего времени переговоры о членстве Польши в ЕС.

Пятый раздел “Создание польско-украинских институциональных структур сотрудничества в условиях интеграции с ЕС” содержит предложения по теме использования польского опыта в процессе трансформации украинской экономики, трансграничного сотрудничества польско-украинских еврорегионов как формы транзитной интеграции Украины с ЕС, моделей управления еврорегионами, в особенности Карпатским и Буг, роли транспорта и пропускной способности пограничных пунктов в развитии этих еврорегионов, устранению барьеров, ограничивающих польско-украинское сотрудничество в рамках еврорегионов, а также попытку формулирования оптимальной модели экономического сотрудничества Польши и Украины.

Ключевые слова: промышленное предприятие, экономическая эффективность, показатели эффективности, приватизация, структурное преобразование, трансформация, экономическая интеграция, глобализация, еврорегионы.



Limanski A. Organizational and economic mechanisms of increasing effectiveness of companies in the process of transformation and European integration (on the basis of Polish and Ukrainian companies). - Monography.

The thesis for the academic degree of Doctor of Economic Sciences, the specialization 08.06.01 - Economy, management and organization by enterprises.

Institute of Regional Research of National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 2003.

The dissertation presents scientific, theoretical and practical issues connected with the economic effectiveness of the operating of Polish and Ukrainian industrial companies in the process of transformation and integration with the European Union. Special attention in the dissertation was paid to the factors and conditions that distorted and delayed the implementation of the ideas of system transformation in Poland in the 1990s. This may be of particular significance to Ukraine if this country should take advantage of Polish experiences in the system transformation in the process of the integration with the EU.

Among many crucial reasons for the inner distortion in the process of realization of transformation of Polish economy seen in the context of economic integration with the EU special attention was paid to the fact that the character of social and economic situation in Poland where Polish industrial companies operated in the 1990s was not completely taken into consideration in the social and economic policy of the period in question. Special attention was also paid to the Iow level of the competitiveness among such companies and considerable civilizational gap between them and EU companies regarding the level of effectiveness of management in some areas only if a minimal standard is achieved on that score. This standard is determined by such factors as the level of education, the efficiency of administration and political stability of the country as well as the satisfactory level of creative experiences in their overtaking from economically developed countries.

Chapter I Theoretical and methodological aspects of economic effectiveness of the operating of companies discusses principles of economic effectiveness of management, criteria and measures of the evaluation of economic effectiveness in micro and macroscale (macroeconomic measures and microeconomic indexes of the productivity of resources), economic effectiveness in different kinds of market companies and institutional mechanisms of effectiveness of the existing companies as well as economic effectiveness of companies in the process of globalization.

Chapter II Tendencies in economic effectiveness of industrial companies from Poland and Ukraine between 1990-2000 treats of the role of the transformation of economy in overcoming the decreasing tendency of economic effectiveness of companies and the process of transformation of Polish and Ukrainian economy in the 1990s. Further this chapter treats of the dynamics of production and structural transformations in the industry of the countries in question, employment and investments in Polish and Ukrainian industry, effectiveness of production indexes in industry, financial economic indexes of the operating of companies and economic and social effectiveness of transformation of Polish and Ukrainian economy.

In Chapter III Restructuring of industry as the basic condition for the integration of economy with the EU the following issues are discussed: the role of the market and the state in the restructuring of industry, the bases of governmental policies related to the restructuring of the industry of Poland and Ukraine, and proprietary restructuring as the most significant form of effective operating of companies. Other issues undertaken in this chapter include the role of small- and medium-sized companies in the restructuring of economy, the development of market infrastructure in the process of restructuring of companies and the influence of foreign direct investments and forms of EU aid in the restructuring of companies.

Chapter IV Economic integration with the EU as the condition for effective operating of companies discusses the economic integration of Poland with the EU as an example to follow in the transformation of Ukraine, the economic integration of Poland with the EU as a form of globalization of European economy, conditions and procedures of Poland's accession to the EU and previous negotiations concerning Poland's membership in the EU.

Chapter V Creating Polish-Ukrainian structures of institutional cooperation in the process of the integration with the EU concerns the issues of the application of Polish experience in the transformation of Ukrainian economy in the 1990s, transborder cooperation between Polish and Ukrainian euroregions as a form of transit integration of Ukraine with the EU, and models of management of euroregions, especially the Carpathian and Bug ones. Other issues undertaken in this chapter are related to the role of transport and the capacity of border crossings in the development of these euroregions, and factors limiting Polish-Ukrainian cooperation within the euroregions. Finally the chapter attempts to formulate an optimum model of economic cooperation between Poland and Ukraine.

Key words: industrial company, economic effectiveness, measures of effectiveness, privatization, restructuring, transformation, economic integration, globalization, euroregions.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У минулому проблематика економічної ефективності функціонування підприємств була у Польщі предметом великого зацікавлення відомих польських економістів, що знайшло віддзеркалення в їхніх численних публікаціях, присвячених цій проблематиці. Це стосувалося передусім публікацій О. Лангого, Й. Паєстки, К. Порвіта, 3. Садовського, Л. Пасєчного, Й. Вєнцковського, Б. Камінського, А. Лукашевича, Т. Коволіка, а серед польських праксеологів, у першу чергу, Т. Котарбінського і Й. Зеленєвського. Однак впродовж 90-х років зацікавлення польських теоретиків економіки і праксеології проблематикою економічної ефективності функціонування підприємств послабло, незважаючи на те, що у положеннях щодо трансформації устрою економіки цю проблему визнано основною умовою її переходу до ринку та інтеграції в Європейський Союз. Свідчить про це винятково невелика кількість публікацій на цю тему, які були надруковані у Польщі впродовж 90-х років. Цей факт значною мірою заохотив автора до глибшого дослідження проблематики економічної ефективності підприємств власне у період трансформації устрою економіки. Ці питання знайшли висвітлення в працях українських вчених, таких як: М. Долішній, П. Бєлєнький, І. Лукінов, О. Амоша, В. Геєць, Л. Безчасний, Ю. Бажал, Є. Бойко, М. Козоріз, О. Кузьмін, Д. Черваньов, М. Чумаченко, В. Паламарчук, Й. Петрович, А. Мазаракі, Г. Швиданенко, В. Вихрущ, В. Павлов, І. Дем'яненко, С. Покропивний, В. Сизоненко.

Водночас проблема розвитку організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності підприємств в умовах трансформації та євроінтеграції як така, що виникла в останні роки, не опрацьована в належному теоретичному і методологічному аспектах, не здійснено глибоких теоретичних узагальнень, досі немає глибоких аналітичних досліджень, що вилились би в конструктивні рекомендації органам влади двох держав. Все це зумовило вибір теми дисертаційної роботи та сформувало її структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в тісному зв'язку з науковими розробками Вищої школи маркетингового управління та іноземних мов у Катовіце (Польща) та у співпраці з Інститутом регіональних досліджень НАН України у рамках Договору про наукову співпрацю між Інститутом регіональних досліджень Національної академії наук України у Львові та Вищою школою маркетингового управління та іноземних мов у Катовіце (угода від 24 лютого 2000 р.). Зокрема вона пов'язана з виконанням таких тем: Науково-дослідна праця за цільовим проектом №10Т 11 024 2000 С/5341 “Інформаційна система управління за ISO 9000, ISO 14000 і PN-N-18000 для малих і середніх фірм”. За рішенням Комітету наукових досліджень РП від 26 липня 2001 р.; “Система допомоги у проектуванні та оцінці телеінформаційних забезпечень” (проект Комітету наукових досліджень №3126/С.Т11 - 6/2002 від дня 29.04.2002 р.).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних та методологічних передумов раціональних принципів, дієвих інституційних структур і основних тенденцій розвитку організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності підприємств в умовах трансформації економіки та євроінтеграції.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність формулювання і розв'язання наступних завдань:

обґрунтування концептуальних передумов дослідження економічної ефективності підприємства в умовах трансформації економіки;

аналіз стану, структурних перетворень та тенденцій змін в економічній ефективності промислових підприємств Польщі та України в умовах трансформації економіки;

визначення ролі досягнення високого рівня економічної ефективності промислових підприємств як однієї з найважливіших умов їх інтеграції до економіки Євросоюзу;

визначення рівня та динаміки економічної ефективності польських та українських промислових підприємств та дистанції, яка відділяє їх у цьому плані від аналогічних підприємств держав - членів ЄС;

обґрунтування умов, які слід виконати, щоб подолати відставання підприємств Польщі та України, що дозволить сподіватись на їх включення у структури ЄС;

обґрунтування шляхів ефективної реструктуризації промисловості як умови економічної інтеграції з ЄС;

розробка методологічних і методичних підходів щодо розвитку організаційно-економічних механізмів інтеграції з ЄС як умови ефективного функціонування підприємств;

обґрунтування шляхів та форм створення польсько-українських інституціональних структур співпраці в умовах інтеграції з Євросоюзом.

Предметом дослідження є організаційно-економічні механізми функціонування підприємств в умовах трансформації та євроінтеграції, визначальні для зростання їх ефективності.

Об'єкт дослідження - процеси функціонування промислових підприємств та результати їх господарської діяльності в умовах перехідної економіки.

Теоретико-методологічною основою для здійснення досліджень слугували сучасні економічні теорії економічної ефективності господарювання, управління розвитком суспільних відносин, які знайшли визнання в розвинених країнах світу, праці вчених із висвітлення фундаментальних положень щодо організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності підприємств в різних умовах господарювання. При розв'язанні проблем в роботі використані сучасні методи та інструменти економічних досліджень, включаючи системний підхід, монографічний метод, обробку статистичної інформації, економіко-математичне моделювання. Для кількісного визначення впливу різних типів технічного прогресу, передусім, субституційного і незалежного, на ефективність функціонування підприємств використано елементи методу, який вживали в обчисленнях ООН (за взірцем на функцію продукції Кобба-Дугласа).

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі опрацьовано новий підхід до трактування організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності промислових підприємств, зумовлений процесами трансформації економіки та євроінтеграції, та обґрунтовано шляхи їх розвитку з урахуванням тенденцій змін у економіці Польщі та України.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

вперше проблеми підвищення ефективності підприємств досліджуються в контексті трансформації і євроінтеграції на прикладі двох сусідніх країн, одна з яких (Польща) пройшла етапи трансформації і фактично є членом ЄС, а друга (Україна) активізує процес трансформації і декларує своє спрямування до ЄС;

обґрунтовано, що у період підготовки до вступу у ЄС має свої особливості, які зумовлюють певні вимоги і полягають (крім змін у політичній системі, спрямованих на демократизацію суспільства і врахування темпів економічного розвитку) у розробці нових підходів до застосування організаційно-економічних механізмів, зокрема, щодо реструктуризації промисловості, інтеграційних процесів з огляду на глобалізацію європейської економіки, створення відповідних інституціональних структур;

доведено, що стримуючим фактором щодо євроінтеграції є нестабільність і низькі темпи зростання ефективності як польських, так і українських підприємств. При цьому перебіг цих процесів у двох країнах відбувається по-різному. Якщо у Польщі, завдяки трансформації, реалізованої у 1990-1995 роках, досягли такого рівня та динаміки показників ефективності, які активно наближали їх до показників ефективності підприємств держав ЄС, а у другій половині 90_х років мав місце провал динаміки як макроекономічних показників, так і показників ефективності, як приватних, так і державних підприємств, то в українській промисловості мали місце інші тенденції: після кризового провалу у 1989 році макроекономічних показників та показників ефективності підприємств, у першу чергу промислового виробництва, який тривав до кінця 1994 року, у наступних роках настало помітне піднесення, але недостатнє для рівнозначного порівняння з ефективністю підприємств країн ЄС;

запропоновано систему оцінки ефективності підприємств базувати на групі показників, серед яких лише один виконує функцію мети діяльності підприємства і є головним показником (універсальним), так званим завжди респектованим підприємцем, натомість інші показники у різний спосіб підпорядковані головному показнику, яким у ринковій економіці завжди є прибуток. Цей підхід відрізняється від більшості раніше пропонованих, які базуються на ресурсному визначенні ефективності виробництва і вказують на зв'язки вживання виробничих ресурсів та отриманою величиною національного доходу. Тобто у такому обчисленні показників ефективності вживається не ринковий принцип, а виробничий, затратний принцип;

сформульовані проблеми і задачі, які виникають перед підприємствами у зв'язку із включенням держав у інтеграційні процеси. Серед них такі, як охорона довкілля, раціоналізація міжнародного транспорту, розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій, котрі дають можливість створити глобальні мережі на підприємствах; нові вимоги щодо ефективності та конкурентоспроможності, пов'язані, головним чином, з діяльністю транснаціональних корпорацій, питома вага котрих на ринках є щораз більшою; вміння діяти на сьогоднішніх міжнародних (глобальних) ринках в умовах більшої мінливості і непередбачуваності; поліпшення діяльності керівників підприємств щодо управління підприємствами в умовах сучасних ринків тощо;

визначені і критично оцінені деформації, які мали місце у промисловості при різних формах реструктуризації підприємств як Польщі, так і України, у першу чергу такі: відсутність довгострокової програми реструктуризації; нестача фінансових засобів, необхідних для повної реалізації всіх необхідних заходів, низькі у багатьох випадках результати реструктуризації власності, яка у 90_х роках була метою сама по собі, не вела до підвищення ефективності господарювання і не приносила суттєвих надходжень у держбюджет. Крім цього, приватизація багатьох підприємств довела, що вона не викликає очікуваної зміни поведінки ні працівників, ні керівників, чия поведінка мала б бути орієнтована на ефективність;

на основі порівняльного аналізу формування багатьох макроекономічних показників у Польщі, Україні та у державах ЄС обґрунтовано тезу про значну структуральну вилку у цих показниках не на користь Польщі та України, що ускладнює або робить неможливим на даному етапі ведення ними політики відкритої економіки, а спроби у цьому напрямку ведуть до значних втрат у зовнішній торгівлі і великих коштів зовнішнього поповнення економіки;

запропоновано методологічний підхід до розробки оптимальної моделі транскордонної співпраці Польщі і України на основі зміни сценаріїв, які після входу Польщі у ЄС спричинилися би не до погіршення, але суттєвого поліпшення відносин і співпраці Польщі з Україною та обох цих держав з ЄС як у варіанті єврорегіонів, так і на рівні окремих підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в розробці методологічних і методичних підходів до формування ефективних організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності підприємств в умовах трансформації та євроінтеграції через уточнення категорії економічної ефективності у цих умовах; програмування процесів реструктуризації промислових підприємств як основної умови економічної інтеграції з ЄС; створення польсько-українських інституційних структур співпраці в умовах інтеграції з ЄС.

Практичне значення отриманих результатів підтверджує їх ефективне використання на багатьох підприємствах, розташованих на території Сілезького воєводства. Це стосується, у першу чергу, Прокатного трубного заводу "Єдність", Товариства з обмеженою відповідальністю у Сілезькому Сем'яновіце, кінцевої фази побудови новітнього, що відповідає міжнародним стандартам, заводу неперервної прокатки труб зі спроможністю 160 тис. тонн / рік і цільових коштах понад 600 млн. злотих. Наслідки емпіричних досліджень були використані також на підприємствах, об'єднаних у Металургійній промислово-торговельній палаті у Катовіце. Наукова доповідь “Досвід Польщі у сфері економічної ефективності функціонування промислових підприємств у період трансформації та економічної інтеграції з Європейським Союзом та його значення для України” подана до державних органів України.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, представлені у дисертації, були особисто отримані автором. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та пропозиції, які є результатом особистої праці здобувача. Конкретний внесок дисертанта у цій роботі вказаний у переліку основних публікацій за темою дисертації. Матеріали дисертації використані у навчальних курсах у Вищій школі маркетингового управління та іноземних мов у Катовіце (Польща), Львівського банківського інституту НБ України та Львівського фінансово-економічного інституту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на численних науково-практичних конференціях, семінарах, де отримали позитивну оцінку. Серед них:

1. Miкdzynarodowa konferencja "Zachowania podmiotуw rynkowych w Polsce a proces integracji europejskiej" (m. Katowice, 2001 r.).

(Міжнародна конференція “Збереження ринкових суб'єктів в Польщі та процес європейської інтеграції ” (м. Катовіце, 2001 p.)).

2. Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa organizowana w ramach XXIII Њl№skich Dni Organizacji. "Nowoczesnoњж przemysіu i usіug. Uwarunkowania regionalne i globalne" (m.Wisіa, 2001 r.).

(Міжнародна наукова конференція, організована в рамках XXIII Днів Шльонська. “Інноваційність промисловості і послуг. Регіональні і глобальні передумови” (м. Вісла, 2001 p.)).

3. Вторая международная эконометрическая конференция "Эконометрические методы и модели в экономике: теория и практика" (м. Львів, 2001 p.).

4. II Міжнародна науково-практична конференція "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (м. Київ, 2001 p.)

5. Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa "Konkurencyjnoњж polskich przedsiкbiorstw w warunkach integracji europejskiej" (m. Ustroс, 2001 r.).

(Міжнародна наукова конференція “Конкурентоспроможність польських підприємств в умовах європейської інтеграції” (м. Устронь, 2001 p.)).

6. Всеукраїнська науково-практична конференція "Трансформація системи державного регулювання економіки на завершенні XX століття (м. Тернопіль, 2001 p.).

7. Miкdzynarodowa vedecka konferencia "Trendy rozvoja teorie а ргахе v odchodnom podnikani v erк globalizacie" (m. Mojmirovce, 2001 r.).

(Міжнародна наукова конференція “Показники розвитку теорії і практики в торговельному менеджменті в еру глобалізації” (м. Мойміровце, 2001 p.)).

8. Шоста міжнародна наукова конференція "Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські порівняльні студії" (м. Ялта-Форос, 2001 p.).

9. Konferencja Naukowa "Perspektywy integracji Polski z Uni№ Europejsk№ w warunkach globalizacji wspуіczesnej gospodarki" (m. Katowice, 2001 r.).

(Наукова конференція “Перспективи інтеграції Польщі з Європейським Союзом в умовах глобалізації сучасної економіки” (м. Катовіце, 2001 p.)).

10. Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa "Problemy ochrony њrodowiska w warunkach wejњcie do Unii Europejskiej" (m. Wodzisіaw Њl№ski, 2002 r.).

(Міжнародна наукова конференція “Проблеми захисту середовища в умовах вступу до Європейського Союзу” (м. Водзіслав Шльонський, 2002 p.)).

11. III Міжнародна наукова конференція "Соціально-гуманітарні науки на початку III тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи", присвячена 40-річчю Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький, 2002 p.).

12. Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa "Problemy ekonomicznej efektywnoњci gospodarowania w procesach transformacji polskiej gospodarki (m. Ustroс, 2002 r.).

(Міжнародна наукова конференція “Проблеми економічної ефективності господарювання в процесах трансформації польської економіки (м. Устронь, 2002 р.)).

13. IV Міжнародна науково-практична конференція "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (м. Львів, 2002 p.).

14. Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa organizowana w ramach "XXIV Њl№skich Dni Organizacji" "Nowoczesnoњж przemysіu i usіug-2002" (m. Wisіa, 2002 r.).

(Міжнародна наукова конференція, організована в рамках XXIV Днів Шльонська. “Інноваційність промисловості і послуг-2002” (м. Вісла, 2002 p.)).

15. Сьома міжнародна наукова конференція "Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: глобалізація і нова економіка - наслідки для Європи й України" (м. Ялта-Форос, 2002 p.).

16. Міжнародна наукова конференція "Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення" (м. Тернопіль, 2003 p.)

17. Konferencja Naukowa "Funkcjonowanie przedsiкbiorstw w warunkach integracji i globalizacji gospodarki" (m. Ustroс, 2003 r.).

(Наукова конференція “Функціонування підприємств в умовах інтеграції і глобалізації економіки” (м. Устронь, 2003 p.)).

18. Міжнародна науково-практична конференція “Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України (м. Львів, 2-3 жовтня 2003 р.).

Публікація результатів дослідження. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення, практичні рекомендації опубліковані в 116 наукових працях, зокрема в 2 монографіях, 29 статтях в українських фахових виданнях. Загальний обсяг наукових праць понад 150 д.а., в тому числі 86 д.а. належить особисто автору.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п'ятьох розділів (поділених на численні підрозділи), закінчених висновками, списком бібліографії та 4 додатками. Обсяг дисертації налічує 520 сторінок і містить 78 таблиць та 26 рисунків, список використаних джерел з 395 найменувань.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні та методологічні передумови розвитку організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності функціонування підприємств” висвітлено сутність, теоретичні та методологічні аспекти економічної ефективності функціонування підприємств. На основі критичного аналізу вітчизняної та іноземної літератури визначено категорію економічної ефективності, що було необхідним для уникнення у дослідженнях розходжень термінологічних міркувань. Значне місце присвячено розкриттю сутності принципів економічної ефективності, передусім їх найважливішої риси - раціональності та її варіантам. Цю проблему висвітлено у контексті численних факторів, що впливають на рівень та динаміку показників ефективності на промислових підприємствах. Широко обговорено проблему критеріїв та показників оцінки економічної ефективності у мікро- та макромасштабах. У процесі аналізу макроекономічних показників головну увагу зосереджено на обговоренні таких факторів: валовий продукт, національний дохід, норма економічного піднесення, суспільна продуктивність праці, загальна продуктивність економіки (економічна ефективність ресурсів у економіці), ефективність інвестованого у економіці приватного майна, ефективність інвестицій та її протилежність - коефіцієнт капіталомісткості. Серед структуральних показників економічної ефективності розглянуто показник процентної частки сектора І (сільськогосподарського), II (промислового) та сектора надання послуг (торгівлі, фінансів, охорони здоров'я, освіти, судочинства та безпеки громадян) у зайнятості та виробленні національного доходу. При розкритті змісту показників визначено дискусійну проблему необхідного вирізнення т. зв. потенціального національного продукту, який демонструє, як правило, вартість, нижчу від величини, визначеної виробничими можливостями економіки. В процесі аналізу макроекономічних показників продуктивності ресурсів відзначено такі неповні показники врахування продуктивності факторів виробництва, як: продуктивність праці, ефективність основних фондів, технічне переозброєння праці, технічна продуктивність ресурсів, рівень використання виробничих потужностей, рівень виходу з матеріалів та співвідношення між використаними матеріалами і затратами живої праці, тобто матеріаломісткість праці. У свою чергу при аналізі фінансових ефектів діяльності підприємства звернено увагу на зміст детальних показників врахування коштомісткості, передусім на показник частки коштів матеріалів та довгочасних предметів у загальній вартості та показник одиничних власних витрат. Натомість у розрахунку рентабельності головну увагу зосереджено на фінансовому результаті підприємства, нормі рентабельності та вживаних показниках на підприємствах економічно розвинених держав.

На основі широкого висвітлення у параграфі 1.3 еволюції поглядів теоретиків економіки на ефективність господарювання у різних типах підприємств проаналізовано ринкові та інституційні механізми економічної ефективності сучасних підприємств. У контексті даних положень обґрунтовується положення, що переважаючою в даний час системою, яка поєднує переваги ринкового та інтервенційного механізмів, є система змішаної економіки.

Автор обґрунтовує необхідність і розглядає підходи до трактування економічної ефективності підприємств в умовах глобалізації нинішньої економіки. Звертається увага на різну інтенсивність, масштаби та наслідки (позитивні або негативні) впливу глобалізації на функціонування підприємств.

Розділ 2 “Тенденції змін в економічній ефективності промислових підприємств Польщі та України у 1990-2002 роках” присвячений аналізу вказаних тенденцій в умовах економічних перетворень у Польщі та Україні.

У динаміці промислового виробництва Польщі мали місце чотири фази - провал після 1989 року, який тривав до 1990 року, відносне зростання, що тривало до першої половини 1993 року, відносна стабілізація у 1994-1997 роках, врешті черговий провал, що триває до першої половини 2001 року.

У економіці та промисловості України мали місце інші ніж у Польщі тенденції: після раптового провалу у 1989 році всіх макроекономічних показників та показників ефективності у економіці і промислових підприємствах, який, як це випливає з рис. 2, тривав до середини 1994 року, у наступних роках спостерігається постійне зростання динаміки промислового виробництва, яка у 1999-2001 роках випереджувала динаміку промислового виробництва у Польщі. Слід додати, що специфіка провалу у розвитку економіки України та залишення їй вибору власної дороги були, головним чином, пов'язані з розвалом СРСР.

Згідно з прийнятими та реалізованими у 90-х роках заходами щодо трансформації економіки у Польщі виник новий - ринковий механізм, що стимулював піднесення виробництва, а передусім зростання продуктивності праці.

Якщо врахувати факт, що наприкінці 80-х років т. зв. надлишкову зайнятість у Польщі оцінювали у 20-30%, можна стверджувати, що у обговорюваний період мало місце подальше погіршення, але вже у новій формі оцінки ефективності використання фактора праці.

Автор поділяє думку тих польських та іноземних економістів, передусім П. Глікмена, які твердять, що у Польщі не було ніякої необхідності вводити такі жорсткі рестрикції на прибуток, тому що в економіці існували великі запаси невикористаного виробничого потенціалу (виробничих потужностей).

У промисловості України у 90-х роках, подібно як у польській промисловості, почав формуватися ринковий механізм, який зумовлював т. зв. піднесення виробництва і продуктивності праці за відсутності збільшення зайнятості. Слід додати, що, попри рішуче зменшення зайнятості у промисловості України у 90-х роках, відсоток не зайнятих на підприємствах, а перебуваючих у т. зв. адміністративних відпустках, що становить приховане безробіття, становив у 2000 році майже 20% зайнятих.

Очевидно, що у промисловості України згаданий механізм піднесення виробництва за відсутності збільшення зайнятості та зростання продуктивності праці не був послідовно вживаним, про що свідчить передусім нижча в Україні, ніж у Польщі норма офіційного безробіття.

У польській промисловості має місце диференціація галузевих показників ефективності. Цю диференціацію можна досліджувати за допомогою різних показників. Найчастіше вживаються чотири показники:

продуктивність праці у тис. зл. реалізованої продукції в поточних цінах на 1 зайнятого;

витрата електроенергії на 1 зайнятого у МВт/год;

енергомісткість реалізованої продукції в кВт/год;

процентна частка матеріальних затрат, зарплат, а також чужих послуг у загальних сумах виробничих витрат.

Загалом можна стверджувати, що у 90-х роках не відбулося принципових якісних змін у структурі польської промисловості і ця структура надалі відрізняється від структури передових західних держав, для яких характерна домінуюча питома вага переробної промисловості у загальному виробництві промисловості. Це високоспеціалізована структура, що спирається на створенні та відповідному використанні наукових, технічних, економічних і організаційних знань, тобто т. зв. knowledge based economy. Це означає, що промисловий потенціал у обговорюваних державах і його подальший розвиток головною мірою залежать від використання наукових знань, що дозволяють створювати новітні місця праці, обладнані сучасними технологіями, котрі, до речі, дають змогу виробляти новітню продукцію та успішно управляти підприємствами. Це, у свою чергу, робить можливим придбання підприємцем конкурентної переваги у державах економічно розвинених, де інвестиції в людину є найважливішим фактором сьогоднішнього економічного піднесення.

Багато уваги у цьому розділі автор приділяє критиці некорисної диференціації фінансових показників економічної ефективності функціонування польських і українських підприємств. Йдеться тут передусім про прибутки та витрати підприємств, різні показники рівня витрат, показники обороту та формування показників рентабельності брутто та нетто у різних видах підприємств.

Фінансові прибутки і збитки є різними в окремих галузях та видах продукції, що знайшло відображення у диференціації показників рентабельності та збитковості даних галузей та продукції.

В кінці цього розділу аналізуються проблеми економічної та суспільної ефективності трансформації польської та української економік у 90-х роках. Зроблено висновки про відсутність уваги до суспільного опору, спрямованого проти програми трансформації, яка не приносить очікуваних суспільством результатів і спричиняється до збільшення коштів її реалізації, а чергові уряди виявляються неспроможними протидіяти тискам різних інтересів окремих суспільних і професійних кіл та подолати розбіжності між інтересами цих груп та інтересами держави.

У розділі 3 “Реструктуризація промисловості як основна умова економічної інтеграції з ЄС” досліджено роль ринку та держави у процесі реструктуризації економіки в підтексті сьогоднішньої структуральної політики, що реалізується у розвинених державах. Висвітлено основи урядових програм реструктуризації промисловості Польщі та України, виділено головні її напрямки у різних галузях польської промисловості; характеризуються різні види реструктуризації промислових підприємств (реструктуризація власності, технічна і технологічна тощо).

Дослідження показали, що підприємці великих підприємств найчастіше чекають на поліпшення кон'юнктури, скорочують витрати та інвестиції за відсутності проведення радикальної реструктуризації. Швидше та ефективніше пристосовуються до нинішніх кон'юнктурних умов малі та середні фірми. Проявом браку еластичності великих підприємств є надалі існуюча структура зарплат. У великих державних підприємствах надалі платиться більше особам, що не мають кваліфікації, ніж висококваліфікованим - звідси, скорочуючи кошти функціонування, великі підприємства рідко намагаються підвищити рентабельність за допомогою праці висококваліфікованих працівників.

Корисним для України може стати аналіз польського досвіду у сфері приватизації відносин власності як найважливішої проблеми трансформації устрою у Польщі після 1989 року. Згідно з вихідними положеннями приватизація мала спричинитися до досягнення вищого рівня ефективного господарювання, отже, до досягнення вищого рівня економічної ефективності й рентабельності приватизованих підприємств.

Приватизація польських державних підприємств була детермінована у 90-х роках станом фінансів і мусила також враховувати ширші умови та мету переходу до ринку. Одним із результатів запуску ринкових механізмів було те, що велика група підприємств попала у т. зв. кредитну пастку - заборгованість понад рівень, що дає змогу на нормальне обслуговування кредитів. Виникла у широкому масштабі проблема заборгованості підприємств і необхідність врахування двох точок зору - боржника та кредитора. Природна розбіжність інтересів обох із них спричинила те, що початок економічних заходів і приватизаційні рішення мусили бути результатом переговорів, компромісом в системі підприємство - боржники. Цей аспект фінансової реструктуризації став її основною рисою у польських умовах, а також визначив багато інструментів приватизації підприємств. Корегуючий характер дій, які обумовлювали проведення фінансової реструктуризації, підкреслює значення добре підготовленої та послідовно введеної програми приватизації, її реалізація у 90-х роках показала, що вона не викликає очікуваної, сприяючої ефективності, поведінки підприємств. Дуже часто виникає явище негативного зв'язку між приватизацією підприємств і зростанням безробіття серед колишніх працівників.

Автор вважає, що процес приватизації повинен бути контрольованим через призму безробіття. Ефективнішім рішенням, як з економічної, так і суспільної та етичної точок зору, було би згодитися на несення т. зв. суспільної ціни перетворень бюджетом держави, пов'язаної з безробіттям, аніж продаж підприємств, часто за цінами, свідомо заниженими державними чиновниками.

Отже, з'являється проблема загальної природи: чи можна забезпечити високий рівень ефективності підприємств, поєднаний з масовим і надалі зростаючим безробіттям. У зв'язку з цим виникає основне питання, чи Польща як держава з великими і водночас дешевими ресурсами робочої сили, значною мірою запізніла у розвитку, самостійно вирішити цю проблему за допомогою самодіючого ринкового механізму. В офіційній політиці уряду переважає думка, що головним шляхом, який веде до розв'язання проблеми безробіття у Польщі, є її вхід у ЄС. Це, однак, вимагає створення економіки щораз більше відкритої для надходження факторів виробництва - не тільки праці, але також капіталу і знань та пристосовування загальних принципів західноєвропейської інтеграції до польських умов і можливостей розвитку.

У роботі дається оцінка польського досвіду в сфері політики імпорту іноземного капіталу, передусім для поповнення промислових підприємств. З оцінки ГУС виходить, що загальні кошти іноземних інвесторів, зв'язаних з охопленням приватизованих польських підприємств у 1990-2000 рр., становили 95,5 млрд. зл. (у цінах 2000 р.). Найвищі суми іноземних інвесторів були зв'язані з грошовою приватизацією (оцінюється на 41,5 млрд. зл.). Загальні вкладення іноземних інвесторів в інших напрямках приватизації становили 16,3 млрд. зл. Охоплення польських підприємств у результаті їх приватизації іноземним капіталом мають характер довгострокових інвестицій із значним ризиком і у зв'язку з цим передбачається, що рентабельність цих підприємств повинна бути вищою ніж рентабельність альтернативних, безпечних інвестицій у західних державах.

Серед багатьох бар'єрів у процесах приватизації державного сектора в Польщі найчастіше згадуються: незначна підтримка цього процесу працівниками через побоювання, що вона спричинить масові скорочення штатів і зростання безробіття, відсутність ефективних методів впливу держави на менеджерів на користь приватизації, “розмивання” права власності приватного сектора і постійне відкладання реприватизації, постійна невпевненість, що виникає внаслідок дії ринку, а також інституційного і правового оточення, котре не сприяє розвитку творчої приватної підприємливості, все ще нездоланні перешкоди в ліквідації збиткових підприємств, які не подають надії на вихід з кризи, а також вільний зв'язок приватизації з реконструкцією особливо великих державних підприємств, на яких задіяно близько 10-20% загальних ресурсів вітчизняної робочої сили. Це становить не лише суттєве обтяження державного бюджету, але одночасно може стати причиною багатьох порушень і політичних проблем в країні.

Досвід технічної і технологічної реструктуризації вказує, що реструктуризація у цих секторах набувала серед керівних кадрів та багатьох працівників відносно великої підтримки; якщо давала змогу побачити загрози, що виникали з терпимості до неефективних процесів виробництва, яким характерні традиційна техніка виробництва, та якщо диспонували відповідними фінансовими коштами.

У реструктуризованих підприємствах спочатку переважали звільнення працівників (часто групові). Основним завданням реструктуризації зайнятості на цьому етапі було зменшення зайнятості до величини, зумовленої очевидними потребами і можливостями підприємств, багато з них значно знизило рівень виробництва і продажу своєї продукції. Звільнення спричинили необхідні зміни в розмірі і структурі коштів у підприємствах, пошук джерел економії та конкурентності, що зміцнювались ринковим механізмом. Безробіття стало неминучою ціною, яку заплатили за роки неефективної економіки, а створення ринку праці сформувало основну систему подальшої раціоналізації зайнятості у підприємствах. При загальному надлишку робочої сили на ринку робочої сили з'явилась широка потреба в нових кваліфікованих працівниках, необхідних на нових реструктуризованих підприємствах. Потрібно одночасно зазначити, що успіх реструктуризації зайнятості значною мірою залежить від стабілізації на підприємстві новосформованого колективу працівників, створення для них можливостей розвитку, котрий означав би, крім необхідного підвищення кваліфікацій і професійного статусу, також участь у подальших змінах і вдосконаленні організації.

Організаційна реструктуризація, а також зміни в системі управління підприємством ґрунтуються на пристосуванні внутрішніх структур і процедур до ефективної реалізації прийнятої стратегії.