Організаційно-економічні механізми підвищення ефективності підприємств в умовах трансформації і євроінтеграції (на прикладі підприємств Польщі і України)
Дослідження факторів, що гальмують здійснення трансформації устрою у Польщі з точки зору її інтеграції з Європейським Союзом. Аналіз динаміки економічного розвитку та ефективності промислових підприємств, питання їх приватизації та фінансових показників.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.07.2014 |
| Размер файла | 65,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Важливу роль у процесі реструктуризації польської економіки відіграє розвиток малих та середніх підприємств.
З досліджень, проведених ГУС, виникають важливі констатації, що стосуються рівня продуктивності праці, який мали окремі групи заводів - малі, середні та великі. З цих досліджень випливає, що малі й середні фірми мали дуже високі показники ефективного господарювання, особливо продуктивності праці. Ці фірми найчастіше працювали в межах спеціальностей, в яких не досягається економії внаслідок збільшення обсягів виробництва.
На прикладі розвитку малих та середніх підприємств у Польщі можна представити запуск класичного механізму піднесення виробництва за відсутності збільшення кількості зайнятих.
Що стосується величини малих і середніх підприємств. Ця величина є переважно функцією технічних та економічних змін. Однак на цю тенденцію до роздрібнення виробництва і до виникнення малих підприємств впливають не лише згадані технічні і економічні фактори, але також соціальні, психологічні тощо. У 90-х роках кількість малих підприємств збільшилася, але зростання зайнятості у цих підприємствах не компенсувало негативної тенденції у державних підприємствах. У 90-х роках значно розбудовано у Польщі інституційно-правову інфраструктуру, необхідну для функціонування малих і середніх підприємств. Вони підтримувалися фондами, пропонованими урядами окремих західних держав на основі двосторонніх угод з польським урядом, такими організаціями міжнародного характеру, як Європейський Союз або Світовий Банк.
Подальший розвиток малих і середніх підприємств в Польщі вимагатиме від них подолання низки перешкод, до яких найчастіше належать:
ускладнений доступ до джерел фінансування, що виникає в основному з високих процентних ставок, високої оплати банківських послуг і важких для виконання цими підприємствами умови отримання кредиту. У Польщі закінчується процес формування проекту створення програми покликання фонду кредитного забезпечення для малих і середніх підприємств;
можливість фінансування малих і середніх підприємств шляхом лізингу;
невелика інноваційність малих і середніх підприємств, тому що наукові дослідження, як правило, здійснюються державними центрами, які не хочуть або не можуть співпрацювати з малими приватними фірмами;
високий соціальний та адміністративний гніт працівників, зайнятих у малих фірмах;
ускладнений доступ малих фірм до урядових замовлень, ускладнені процедури митного контролю, а також транзитних перевезень через Польщу, незначні податкові пільги для інвестуючих фірм, а також ускладнений доступ цих підприємств до чинного законодавства, наприклад, через Інтернет;
бюрократичні ускладнення муніципальної адміністрації, яка неефективно пропагує діяльність малих і середніх підприємств на власній території.
Автор аналізує стан та перспективи вирішення головної проблеми реструктуризації економіки (промисловості) - ролі прямих зовнішніх інвестицій. Після оцінки масштабу зовнішніх інвестицій у Польщі та інших постсоціалістичних державах констатуються численні позитиви для держави, яка цими інвестиціями користується, звертається також увага на ускладнення та потенціальні та дійсні загрози, що виникають в запозиченні іноземних інвестицій.
Приділяється також увага висвітленню проблематики зовнішніх інвестицій в Україні, вказуючи на їх масштаб та дотеперішні ефекти; аналізуються масштаб та види засобів та структуральних фондів Європейського Союзу для держав, у тому числі для Польщі, що кандидують до членства в ЄС. Це стосується, у першу чергу, коштів з фондів PHARE, SAPARD та ISPA.
У розділі 4 “Розвиток організаційно-економічних механізмів інтеграції з ЄС як умова ефективного функціонування підприємств” розглядаються організаційно-економічні й правові механізми, які були вироблені та застосовані в процесі економічної інтеграції Польщі з Європейським Союзом як приклад для української економіки. Одночасно автор трактує економічну інтеграцію Польщі з ЄС як форму глобалізації європейської економіки. Такий підхід дав можливість показати, що економічна інтеграція у рамках ЄС і глобалізація нинішньої економіки тісно поєднані, що ці процеси обумовлюють один одного і взаємодоповнюються як у сфері передумов їx виникнення, так і щодо різноманітних шансів та загроз для держав, включених у ці мегапроцеси. При аналізі умов прийняття Польщі в ЄС головну увагу зосереджено на розкритті найважливіших аспектів та критеріїв вступу: правових, політичних, економічних та фінансових. Принципові правові основи поєднуються з численними заходами у зв'язку з перспективою прийняття Польщі в ЄС, які були встановлені у Маастріхтській угоді у 1993 році. Найбільше місця присвячено політичним та економічним критеріям (4.3.2) та взаємозв'язкам між цими критеріями.
Ці критерії стосуються зокрема:
рівня інфляції, яка повинна утримуватись у межах 3%;
бюджетного дефіциту держави, який не повинен перевищувати 3% ВНП;
відношення внутрішнього боргу до ВНП, який не може перевищувати 60%;
середніх процентних ставок середньострокових і довгострокових кредитів, котрі не повинні перевищувати 9%.
Дотримання цих критеріїв створило ряд проблем для Польщі, пов'язаних з неоптимістичною оцінкою фактичного стану. Ці ж проблеми встануть і перед Україною. У Маастріхтській угоді особливо підкреслюється необхідність дотримання країнами, що інтегруються, політичних та економічних цілей цієї інтеграції, які, з одного боку, міцно пов'язані зі створенням ринкової економіки і зміцненням демократичної системи, з іншого - поглибленими процесами глобалізації нинішньої економіки. При цьому, виходячи з ситуації зі вступом нових членів, автор не виключає ситуації, за якої політичні цілі будуть переважати при вирішенні питання про членство тієї чи іншої держави в ЄС. В таких випадках слід говорити про так звану неповну інтеграцію, з якої виникатимуть численні суспільні, економічні та інші проблеми, що ускладнюють цю інтеграцію. Цей аспект слід враховувати Україні у її спрямованості до євроінтеграції.
Аналізуються найважливіші економічні показники, котрі характеризують рівень зрілості постсоціалістичних держав до інтеграції з ЄС. Найбільш синтетичним з-поміж цих показників є величина ВНП на душу населення відповідно до паритету купівельної спроможності. Як показали дослідження, цей показник у 2000 році був у Польщі більш ніж удвічі нижчий, ніж у Греції, де він найнижчий серед країн ЄС. А в Україні відповідно настільки ж нижчий. Ця проблема розглядається впродовж тривалішого проміжку часу. Широко обговорено у цьому розділі проблему відкритості та конкурентності польської економіки на фоні інших країн. Оцінки цієї проблеми не є оптимістичними для Польщі. У зв'язку з цим, відносно широко обговорено причини низької конкурентоспроможності польської економіки та песимістичну картину їх обмеження або елімінації. Цей розділ закінчують міркування про процедури прийняття Польщі до ЄС та результати дотеперішніх переговорів і членство Польщі в ЄС. Ознайомлення з цією проблематикою може бути корисним для країн, зокрема для України як потенціального кандидата до ЄС.
У розділі 5 розкриваються можливості використання польського досвіду у трансформації української економічної системи, розглядається транскордонне українсько-польське співробітництво як форма транзитної інтеграції України з ЄС, пропонується методологічний підхід до формування оптимальної моделі економічної співпраці між Польщею та Україною.
Питання польсько-української співпраці як зовнішній щодо підприємств фактор, який суттєво впливає на ефективність їхнього функціонування, розглядається у різних аспектах, зокрема: а) як важливий шанс для України у інтенсифікації економічних зв'язків з майбутнім членом ЄС шляхом підсилення дій інституційних факторів через диверсифікацію форм зовнішньоекономічних зв'язків; б) як можливість набуття досвіду регіональної співпраці (пріоритетної сфери взаємин на даному етапі функціонування ЄС), якого набула Польща у зв'язку із розвитком субрегіональної співпраці на західному кордоні (польсько-чеський, польсько-німецький); в) як засіб вирівнювання суспільно-економічного дисбалансу.
Проблема економічного співробітництва між Польщею та Україною розглядається у контексті глобалізації економіки. З цього випливає проблема необхідності напрацювання інтегральної східної політики як елемента загальної зовнішньої політики Польщі, яка поєднана з рядом договорів у рамках західноєвропейської політики. Основною метою такої політики має бути підтримка (за допомогою усіх реальних засобів) незалежності й економічного розвитку в Україні в ім'я реалізації інтересу європейської стабільності. Слід підкреслити, що вигоди, які Польща отримує із самого факту існування незалежної України, пов'язані не лише з інтересом безпеки: Польща перестає бути буферною територією - ця роль переходить до України. Але цей аспект, на який часто і з острахом звертають увагу українці, не є найважливішим, адже укріплення незалежної України створює цілком нові перспективи для політико-економічного розвитку як Центрально-Східної Європи, так і цілого континенту.
По-перше, з'являється можливість розвитку співпраці з Росією на принципах партнерства. Залишаючись у добрих відносинах з Росією, а в довготривалому варіанті це є необхідною передумовою збереження незалежності, Україна стає речником гармонійної співпраці в регіоні, особливо це стосується польсько-російських відносин, адже кожен польсько-російський конфлікт становить загрозу для України.
По-друге - постійність незалежної України розблокує розвиток співпраці в басейні Чорного моря і приведе до стабілізації російсько-турецьких відносин; це ж, знову, відкриває південно-східний напрямок політично-економічної співпраці між балтійським та чорноморським регіонами.
Дослідження показали, що внаслідок розвитку співпраці на польсько-українському прикордонні твориться якісно нова ситуація. Це пов'язано з новою роллю прикордоння, яке не лише розділяє суспільства і держави, але перетворюється на економічний кордон, щораз більше проникний. Завдяки цьому польський кордон з Україною може впливати і вже позитивно впливає на зміни, що відбуваються у наших східних сусідів.
Дослідження показали, що транскордонна співпраця є фактором, що активізує локальну економіку прикордонних територій, головним чином, через розвиток прикордонної торгівлі, у якій донині особливу роль виконує базарна торгівля. Вищим рівнем співпраці у прикордонній зоні є регіональна торгівля, якою займаються професіональні, зареєстровані економічні суб'єкти (підприємства). Подальший розвиток цієї торгівлі вимагає більшого ніж дотепер залучення капіталу та ширших контактів з бізнес-установами.
Ефекти, що виникають для Польщі з розвитку польсько-українського прикордоння, можна окреслити у синтетичній формі у такий спосіб: можливість маркетингових досліджень українського ринку з метою збільшення торговельних оборотів, розвиток підприємництва, пожвавлення туристичного руху, поліпшення технічної й економічної інфраструктури, захист довкілля та суспільно-культурний розвиток між Польщею і Україною. Важливу роль може виконати також пришвидшення процесів економічної інтеграції, але це вимагає більшого включення обох держав, передусім України, у процеси створення розвиненої ринкової економіки та розповсюдження досвіду, що виникає з вживання сучасних методів управління підприємствами.
Стан транскордонної співпраці на східному прикордонні, як його оцінюють дослідники, які займаються цією проблемою, є недостатнім. Наслідком цього є передусім невикористання можливостей цієї співпраці, якими володіють гміни, розташовані на прикордонні, передусім невелика кількість спільних заходів, причому більшість із них має на меті негайні економічні результати і лише деякі мають довгостроковий характер, не пов'язаний з прямими економічними вигодами.
Дослідження однозначно підтвердили, що економічна співпраця обох держав зустрічає різного виду обмеження та бар'єри, які впливають на форми, рівень та інтенсивність цієї співпраці. Ці обмеження передусім полягають у наступному: недостатньо розвиненій транскордонній інфраструктурі, відсутності рівного партнерства по обидва боки, різниці у компетенціях регіональної влади у реалізації транскордонної співпраці, відсутності альтернативних робочих місць та відмінність суспільно-економічних систем, а також різних темпах здійснюваної трансформації устрою у Польщі та Україні. Серед факторів, які могли б вплинути на поліпшення транскордонної співпраці, слід вказати: збільшений доступ прикордонних гмін до програм допомоги ЄС та вітчизняних фондів у фінансуванні співпраці, поліпшення комунікаційної інфраструктури та збільшення активності економічних суб'єктів та регіональних інституцій у підтримці цієї співпраці, уніфікація законів по обидва боки кордону у сфері транскордонної співпраці, більше ніж донині залучення державної адміністрації та місцевого управління, а також збільшення активності економічних суб'єктів та промислово-торговельних установ транскордонної співпраці. У ряді публікацій часто вказується також на потребу збільшення активності економічних суб'єктів (підприємств) та потребу визнання прикордонним суспільством співпраці важливою складовою активізації та залучення суспільства у цей процес.
Важливого значення набуває необхідність подолання бар'єрів у співпраці єврорегіонів Карпатського та Буг як своєрідних форм транзитної інтеграції України з Європейським Союзом. Співпраця цих регіонів зустрічає численні проблеми, типові для прикордонних регіонів, що випливають з їх периферійного, в масштабі країни, розташування. Вони обумовлені суспільно і економічно, у першу чергу, як вже було зазначено, нерозвиненістю прикордонної інфраструктури, головним чином недоінвестуванням транспорту, меншими, ніж в інших єврорегіонах, розмірами локального ринку, що пов'язується з обмеженими можливостями розвитку, відносно низькими доходами на душу населення, меншою густиною заселення, з обмеженим ринком праці, який характеризується високим рівнем безробіття, нестачею праці для випускників, відсутністю фахівців, яких слід запрошувати з інших регіонів, вищими капітальними витратами на побудову і утримання інфраструктури, спричиненим слабшими, ніж в інших регіонах країни, ринковими механізмами, слабким розвитком технічної інфраструктури та малим масштабом так званих стійких інвестицій, тобто, між іншим, в технічну інфраструктуру.
Найбільше сумнівів викликає масштаб спеціальних фондів, призначених для поповнення розвитку східних воєводств, які після входу в ЄС можуть стати східними периферіями ЄС. У розширеному союзі східні воєводства Польщі стануть найбіднішими регіонами, у яких ВНП на душу населення коливається у межах 25-30% відсотків середнього рівня Союзу і є донині майже у 5 разів нижчими, ніж у найбагатших регіонах нашої держави (вартість ВНП на душу населення, розрахована для Польщі, становить майже 40% середньої у союзі, причому за останні роки спостерігається ефект "вимивання" засобів з регіону центром, що і так поглиблює відставання периферії. Звідси випливають важливі для України висновки про те, що результати вступу Польщі до ЄС можуть виявитися в деяких випадках зворотними від очікуваних, оскільки після розширення ЄС може виникнути "периферизація периферій", тобто польські східні регіони будуть східними периферіями ЄС. Маргіналізацію цих територій поглибить введення віз на східному кордоні і пов'язані з цим обмеження у транскордонній співпраці. Як наслідок, після вступу в ЄС різниця між регіонами, вимірювана за допомогою ВНП на душу населення, ще більше зросте і оцінюється, що це співвідношення буде становити 1:15 (сьогодні 1:5).
Це обумовлює певні наслідки економічного, політичного та суспільного характеру. Обмежуються польські можливості опосередкованого впливу на міжнародну позицію України, на що впливає декілька важливих причин, у першу чергу, такі як величина держави і її внутрішня неоднорідність, відсутність докорінних економічних та політичних реформ, відсутність громадського суспільства і слабкість громадської думки (що обмежує можливість діалогу між народами), відсутність взаємних довгострокових дій і небагато основних дій (обміну інформацією, обміну молоддю), врешті, виникнення напружень по обидва боки кордону.
Прогнозуючи майбутнє польсько-українських відносин, можна дійти висновку, що вони будуть функцією не лише ситуації в обох державах, але також зовнішнього середовища. Тому представлені у дисертації сценарії майбутніх відносин між Польщею та Україною побудовані на конструкції двох поєднаних тріад, у яких вершинами трикутників є, крім Польщі та України, також Росія і ЄС, які будуть у суттєвий спосіб впливати на польсько-українські взаємини. У зв'язку з цим, згідно з можливими векторами впливу у двох тріадах, можна говорити про можливість виникнення, з більшою або меншою ймовірністю, десяти сценаріїв майбутніх польсько-українських стосунків. Найбільш очікуваним видається сценарій, названий у літературі "паперовою завісою", у якому шлях до Європи залишиться для України відкритим, а польсько-український кордон - пропускним та проникним. Все це буде сприяти більш активній співпраці польських і українських підприємств, позитивно впливатиме на ефективність їх функціонування.
висновки
На основі теоретичних міркувань та результатів емпіричних досліджень сформульовано дві групи висновків: перша - висновки загального характеру, що стосуються зовнішніх факторів економічної ефективності сучасних підприємств; друга група безпосередньо стосується напрямків підвищення ефективності польських та українських промислових пiдпpиємcтв в умовах трансформації та євроінтеграції.
1. Трансформація устрою, започаткована у Польщі та Україні після 1989 року, як і економічні реформи, що реалізуються до цього часу, не лише не спричинилися до значного зростання економічної ефективності підприємств, але навпаки, обумовили різке її зниження і глибоку кризу суспільно-економічного розвитку в Україні у першій, а у Польщі у другій половині 90_х років, а також появу численних явищ, знижуючих ефективність, як на рівні підприємств, так і у масштабі національної економіки. Численні бар'єри, що виникли у здійсненні трансформації економіки, не створюють позитивних передумов для успішної інтеграції як української, так і польської економіки з Європейським Союзом.
2. Внаслідок проведених досліджень встановлено, що головна зовнішня причина зниження рівня розвитку польської та української економіки після 1989 року пов'язувалася з глобалізацією світової економіки, яка була ефективно використана провідними західними державами, головним чином Сполученими Штатами Америки, при демонтажі соціалістичної системи в країнах Центральної і Східної Європи. Система соціалістичної економіки в розглянутих країнах не витримала так званої конкуренції із Заходом, головним чином з огляду на низьку економічну ефективність в мікро- і макромасштабі та пов'язаний з цим недостатній, на думку широких суспільних кіл, соціальний прогрес.
3. Запрограмована передовими західними країнами трансформація устрою в Польщі та інших постсоціалістичних країнах спиралась на ті тези глобалізації, які надають перевагу відмові від адміністративно-командної економіки і авторитарної системи і переходу до демократичної системи та відкритої економіки. Ці тези яскраво відображають договори ЄС, які надають перевагу ліберальній економічній політиці, швидкій приватизації, за активної участі в ній іноземного капіталу, та створенню фінансових ринків, які, з одного боку, сприяли б трансформації, але одночасно були б корисні з точки зору інтересів Заходу та узгоджені з тезами глобальної стратегії в економіці. Отже, у таких умовах економічну ефективність, особливо великих підприємств, слід розглядати в ширших межах тому що як кошти, так і досягнуті ефекти міцно поєднуються з ширшими, а не винятково індивідуальними цілями господарювання цих підприємств. Зараз ці цілі далеко виходять за вузькозрозумілі їх інтереси.
4. У дослідженнях встановлено численні бар'єри та порушення, пов'язані з надходженням до Польщі прямих зовнішніх інвестицій. До них належать передусім: надмірно розбудовані бюрократичні процедури і надто велика обережність позикодавців, обумовлена високим кредитним ризиком; часті зміни законів, відсутність реальних знань правил кредитування іноземних інвестицій; непродуктивність банківської системи (надто невеликий капітал вітчизняних банків) тощо. Одночасно політика щодо іноземного капіталу, реалізована у 90-х роках, недостатньою мірою враховувала найважливіші економічні інтереси Польщі.
5. Винятково неефективно формується як в Польщі, так і Україні схильність підприємців до інвестування, що суперечить загальній економічній доцільності на сучасній стадії промислового розвитку, відповідно до якої роль інвестиційного фактора повинна зростати, даючи можливість росту технічного переозброєння праці та зайнятості висококваліфікованих працівників. Низька схильність підприємців до інвестування та широких суспільних кіл до заощаджень пов'язані значною мірою з популярним у широких суспільних колах споживацьким стилем життя. У результаті в 90-х роках мав місце в Польщі значно швидший ріст споживання, ніж виробництва і національного доходу. Це, між іншим, означало, що в Польщі у 90-х роках більше споживано, аніж вироблено, тобто що у цей спосіб виник специфічний розвиток, у якому "проїдали як минуле, так і майбутнє".
6. Серед інституційних причин низького рівня та негативної тенденції показників ефективності польських та українських промислових підприємств у період трансформації треба вказати на підпорядкування трансформації надто швидкому впровадженню бюрократичного капіталізму, тобто системи, що служить інтересам бюрократії та впливам некомпетентних одиниць, а також груп тиску, що реалізується, спираючись на ліберальну економічну доктрину, методом шокової терапії, а не на базі порівняння витрат і ефектів. Так здійснювана трансформація невідворотно мусила вести до появи численних деформацій в процесах реструктуризації економіки, особливо промисловості, земельній приватизації, у політиці, застосовуваній щодо іноземного капіталу, та в процесах створення розвиненої інфраструктури ринкової економіки. На ці процеси певний вплив справили, як завжди, звички господарювання широких суспільних кіл та керівних кадрів підприємств, набуті в попередній системі.
7. Висновки щодо економічної ефективності функціонування підприємств у галузевому розрізі та у межах окремих підприємств узагальнено можна висловити так: у межах окремих галузей промисловості має місце диференціація рівня та динаміки показників економічної ефективності. Це стосується підприємств, які належать передусім до різних форм власності (у Польщі найвищу ефективність, що вимірюється за допомогою прибутків, мають іноземні підприємства, друге місце з цієї точки зору посіли державні підприємства, третє - приватні, четверте - непрямо державні і останнє - комунальні).
8. Винятково неефективно формується фінансовий стан у великих приватизованих і відновлених державних фірмах, які характеризуються одночасно негативними показниками конкурентності на вітчизняному та іноземному ринках. Вітчизняні фірми значно випереджають іноземні з точки зору зайнятості, яка у польських фірмах є найчастіше непропорційно великою щодо прибутків. Слід додати, що у державних фірмах зарплати формуються часто на подібному рівні, як у набагато продуктивніших підприємствах, контрольованих іноземним і приватним капіталом. Це одна із найважливіших причин нижчої рентабельності у багатьох вітчизняних підприємствах.
9. Причин низької економічної ефективності, що мають місце всередині промислових підприємств, як польських, так і українських, багато, а їх обмеження або, тим більше, подолання, спричиниться до зростання рівня їх ефективного функціонування. Ці причини пов'язані найчастіше з:
низьким рівнем управління підприємствами в умовах ринкової економіки, неефективною організацією підприємств,
структурною непристосованістю, передусім непристосованістю структури виробництва до структури попиту та невеликою технологічною та асортиментною інноваційністю, обмеженнями з боку постачання і продажу (відсутність знань зі сфери маркетингу); високими витратами на робочу силу, які підприємства визнають найважливішою перешкодою їх розвитку, та створення нових робочих місць; серйозними фінансовими зловживаннями з боку посадових осіб товариств державної скарбниці; бар'єрами та фінансовими обмеженнями у діяльності підприємств, головним чином, швидким зростанням фінансових витрат (проценти від кредитів та інші належні суми), відсутністю планування руху фінансів, низьким рівнем оборотного капіталу та неконтрольованим ростом коефіцієнта ротації належних сум (ріст належних сум, які-неможливо стягнути).
10. Розглянуті у дисертації причини низької і надалі негативної тенденції економічної ефективності функціонування польських підприємств є характерними для господарсько нерозвинених країн, і підтверджується відома серед теоретиків економіки теза, що цивілізовані, але відсталі в розвитку країни, можуть наздогнати в деяких сферах економічно розвинені країни лише тоді, коли щодо рівня ефективного господарювання досягнуть певного мінімального стандарту. Свідчить про це досягнений рівень суспільно-економічного розвитку та розвитку таких сфер, як освіта, дієвість державної адміністрації та політична стабільність країни. Лише після досягнення даною країною цього мінімального стандарту можна розпочати усунення наявного розриву в розвитку, раціонально використовуючи новітні досягнення сучасної науки і техніки, або пробувати подолати цей розрив шляхом прямого імпорту технологій, підписування угоди про трансферт технологій та ноу-хау, створених на підприємствах-лідерах. Такими лідерами в Європі є країни - члени Європейського Союзу і неповторним для Польщі, а в майбутньому для України, шансом досягнення вищого рівня розвитку, а тим самим ефективності господарювання, є членство в ЄС.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії
Ліманський А. Організаційно-економічні механізми підвищення ефективності промислових підприємств в умовах трансформації та євроінтеграції (на прикладі промислових підприємств Польщі та України). - Львів: ІРД НАНУ, 2003. - 520 с.
Limaсski A., Syrek M.: Integracja ekonomiczna Polski z Uni№ Europejsk№. Difin, Warszawa 2001. - Ч. І, Р. 1, 2 (співавтор). - С. 11_75; Ч. II, Р. 5, 6, 7, 8, 9, 10 та додатки. - С. 154-246.
(Ліманський А., Сирек М. Економічна інтеграція Польщі з Європейським Союзом. Дофін, Варшава 2001. - Ч. І, Р. 1, 2 (співавтор). - С. 11_75; Ч. II, Р. 5, 6, 7, 8, 9, 10 та додатки. - С. 154-246).
Публікації в інших виданнях
Limaсski A., Syrek M.: Globalizacja konkurencji we wspуіczesnej gospodarce. [W:] "Konkurencyjnoњж polskiej gospodarki wobec perspektywy jej integracji ekonomicznej z Uni№ Europejsk№. Praca zb. pod red. M. Syrka. WSZMiJO, Katowice 1999. - С. 7-30.
(Ліманський А., Сирек М. Глобалізація конкуренції у сучасній економіці // Конкурентність польської економіки щодо перспективи її економічної інтеграції з Європейським Союзом. Під ред. М. Сирека. Катовіце, 1999. - С. 7-30).
Limaсski A., Syrek M.: Szansк i zagroїenia dla Polski po przyst№pieniu do Unii Europejskiej. "Przegl№d Organizacji" nr 4/2001. - С. 21-23.
(Ліманський А., Сирек М. Шанси і загрози для Польщі після приєднання до Європейського Союзу // Огляд Організацій. - № 4/2001. - С. 21-23).
Drabik I, Limaсski A., Њliwсska K.: Zagraniczne inwestycje bezpoњrednie jako element otoczenia konkurencyjnego polskich przedsiкbiorstw (na podstawie badaс empirycznych). [W:] Zachowania podmiotуw rynkowych w Polsce a proces integracji europejskiej. Materiaіy konferencyjne pod red. naukow№ U. Janeczek. Akademia Ekonomiczna, Katowice 2001. - С. 82-100.
(Драбік І, Ліманський А., Слівінська К.: Безпосередні зарубіжні інвестиції як елемент конкурентного середовища польських підприємств (на основі емпіричних досліджень) // Збереження ринкових суб'єктів в Польщі та процес європейської інтеграції. Матеріали конференції під ред. У. Янечек. Катовіце: Економічна Академія, 2001. - С. 82-100).
Limaсski A.: Restrukturyzacja polskiego przemysіu w okresie transformacji ustrojowej gospodarki i jej integracji z Uni№ Europejsk№. [W:] Nowoczesnoњж przemysіu i usіug. Uwarunkowania regionalne i globalne. Praca zb. pod red. J. Pyki. Akademia Ekonomiczna im. K. Adameckiego w Katowicach, Towarzystwo Naukowe Organizacji i Kierownictwa - Oddziaі w Katowicach, Politechnika Њl№ska - Wydziaі Organizacji i Zarz№dzania - Katowice 2001. - С. 89_99.
(Ліманський А. Реструктуризація польської промисловості в період перебудови економіки і її інтеграції з Європейським Союзом // Інноваційність промисловості і послуг. Регіональні і глобальні передумови. Під ред. Й.Пики. Економічна Академія ім. К. Адамецького в Катовіце, Катовіцьке Відділення Академії Менеджменту, Факультет менеджменту Шльонської Політехніки, Катовіце 2001. - С. 89-99).
Limaсski A.: Kryteria przyjкcia Polski do Unii Europejskiej. [W:] Polska u progu integracji z Uni№ Europejsk№. Praca zb. pod red. A. Limaсskiego. WSZMiJO, Katowice 2001. - С. 85-132.
(Ліманський А.: Критерії прийняття Польщі до Європейського Союзу // Польща на порозі інтеграції з Європейським Союзом. Під ред. А. Ліманського. Катовіце, 2001. - С. 85-132).
Limaсski A.: Szansк i zagroїenia wynikaj№ce dla Polski z jej wі№czenia w proces wspуіczesnej globalizacji. [W:] Konkurencyjnoњж polskich przedsiкbiorstw w warunkach integracji europejskiej. Czкњж II. Procesy integracji i globalizacji a konkurencyjnoњж polskich firm. Materiaіy konferencyjne pod red. A. Limaсskiego. WSZMiJO, Katowice 2001. - С. 23-32.
(Ліманський А. Шанси і загрози для Польщі при її включенні в процес сучасної глобалізації // Конкурентність польських підприємств в умовах європейської інтеграції. Ч. ІІ. Процеси інтеграції і глобалізації та конкурентоспроможність польських фірм. Матеріали конференції / Під ред. А. Ліманського. Катовіце 2001. - С. 23-32).
Limaсski A.: The influence of competitive globalization on transformation of Polish economy. [W:] Zbornik z medzinarodnej vedeckej konferencie "Trendy rozvoja teorie a ргахе v obchodnom podnikani v erк globalizacie". Obchodna fakulta Ekonomickej univerzity v Bratislave a Slovenska marketingova spolocnost 29. - 30. novembra 2001. - c. 306_310.
(Ліманський А.: Вплив глобальної конкуренції на трансформацію польської економіки // Зб. матеріалів наукової конференції “Напрями розвитку теорії і практики в торговельному менеджменті в еру глобалізації”. Торговельний факультет Економічного університету в Братиславі та Словацька маркетингова спілка, 29-30 листопада 2001. - C. 306-310).
Limaсski A.: Integracja ekonomiczna krajуw Unii Europejskiej jako forma globalizacji wspуіczesnej gospodarki њwiatowej. [W:] Perspektywy integracji Polski z Uni№ Europejsk№ w warunkach globalizacji wspуіczesnej gospodarki. Praca zb. pod red. J. Bendkowskiego i A. Limaсskiego WSZMiJO, TNOiK Oddziaі w Katowicach, Katowice 2001. - c.9-16.
(Ліманський А. Економічна інтеграція країн Європейського Союзу як форма глобалізації сучасної світової економіки // Перспективи інтеграції Польщі з Європейським Союзом в умовах глобалізації сучасної економіки / Під ред. Й. Бендковського та А. Ліманського Катовіце 2001. - c.9-16).
Limaсski A., Ruszkowski J. M.: Alternatywne џrуdіa energii w Polsce i moїliwoњci ich wykorzystania. [W:] Problemy ochrony њrodowiska w warunkach wejњcia do Unii Europejskiej. Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa 26-27 kwietnia 2002, Starostwo Powiatowe w Wodzisіawiu Њl№skim. - С. 80-93.
(Ліманський А., Рушковський Й.М. Альтернативні джерела енергії в Польщі і можливості їх використання // Проблеми захисту середовища в умовах входження до Європейського Союзу. Міжнародна наукова конференція 26-27 квітня 2002, м. Водзіслав Шльонський. - С. 80-93).
Limaсski A.: Rola maіych i њrednich przedsiкbiorstw w restrukturyzacji i integracji polskiej gospodarki z Uni№ Europejsk№. "Przegl№d Organizacji" nr 5/ 2002. - С. 18-20.
(Ліманський А. Роль малих і середніх підприємств в реструктуризації і інтеграції польської економіки з Європейським Союзом // Огляд Організацій. - № 5/ 2002. - С. 18-20).
Limaсski A.: Istota i uniwersalne zasady ekonomicznej efektywnoњci gospodarowania. [W:] Problemy ekonomicznej efektywnoњci gospodarowania w procesach transformacji polskiej gospodarki. Czкњж I. Praca zb. pod red. A. Limaсskiego WSZMiJO, Katowice 2002. - С. 101_112.
(Ліманський А. Особа та універсальні принципи економічної ефективності господарювання // Проблеми економічної ефективності господарювання в процесах трансформації польської економіки. Ч. І / Під ред. А. Ліманського. - Катовіце 2002. - С. 101-112).
Limaсski A.: Ekonomiczna i spoіeczna efektywnoњж transformacji polskiej gospodarki. [W:] Problemy ekonomicznej efektywnoњci gospodarowania w procesach transformacji polskiej gospodarki. Czкњж II. Praca zb. pod red. A. Limaсskiego. WSZMiJO, Katowice 2002. - С. 145_153.
(Ліманський А.: Економічна і суспільна ефективність трансформації польської економіки // Проблеми економічної ефективності господарювання в процесах трансформації польської економіки. Ч. ІІ / Під ред. А. Ліманського. - Катовіце 2002. - С. 145-153).
Limaсski A., Drabik I.: Ksztaіtowanie przewagi konkurencyjnej polskich przedsiкbiorstw w warunkach globalizacji rynku. [W:] Nowoczesnoњж przemysіu i usіug - 2002. Praca zb. pod red. J. Pyki. Akademia Ekonomiczna im. K. Adamieckiego w Katowicach, Towarzystwo Naukowe Organizacji i Kierownictwa - Oddziaі w Katowicach, Politechnika Њl№ska - Wydziaі Organizacji i Zarz№dzania - Katowice 2002. - С. 174-183.
(Ліманський А., Драбік І. Формування конкурентних переваг польських підприємств в умовах глобалізації ринку // Інноваційність промисловості і послуг-2002 / Під ред. Й. Пики. Економічна Академія ім. К. Адамецького в Катовіце, Катовіцьке Відділення Академії Менеджменту, Факультет менеджменту Шльонської Політехніки. - Катовіце 2002. - С. 174-183).
Limaсski A.: Wpіyw bezpoњrednich inwestycji zagranicznych na gospodarkк kraju przyjmuj№cego. "Przegl№d Organizacji" nr 3/ 2003. - С. 17-20.
(Ліманський А. Вплив безпосередніх зарубіжних інвестицій на економіку інвестованої країни // Огляд Організацій. - № 3/ 2003. - С. 17-20).
Limaсski A.: Pіaszczyzny i efekty wspуіpracy gospodarczej Polski i Ukrainy w warunkach integracji ekonomicznej Europy. [W:] "Ekonomia i Humanistyka. Dodatek Specjalny" nr la/2003. Wyїsza Szkoіa Ekonomiczno - Humanistyczna, Bielsko - Biaіa 2003. - С. 9-26.
(Ліманський А. Площини і результати економічного співробітництва Польщі і України в умовах економічної інтеграції Європи // Економія і гуманістика. Спец додаток №la/2003. Економіко-Гуманітарна Вища Школа, Бельсько-Бяла 2003. - С. 9-26).
Ліманський А.: Методологічні принципи визначення складу показників економічної ефективності та пропозиції по їх розрахунку. [W:] Problemy zarz№dzania marketingowego w warunkach transformacji i integracji z Uni№ Europejsk№. Praca zb. pod red. A. Limaсskiego i D. Sztefenycza. WSZMiJO, Katowice, Instytut Ekonomiki i Przedsiкbiorczoњci w Temopilu. Katowice - Ternopil 2003. - С. 101-104.
(Ліманський А. Методологічні принципи визначення складу показників економічної ефективності та пропозиції по їх розрахунку // Проблеми маркетингового управління в умовах трансформації і інтеграції з Європейським Союзом. Під ред. А. Ліманського і Д. Штефанича. Катовіце, Інститут економіки і підприємництва в Тернополі. - Катовіце - Тернопіль 2003. - С. 101-104).
Публікації у фахових виданнях
Ліманський А. Рушковський Я.: Функціонування малих і середніх підприємств в аспекті інтеграції з Європейським Союзом // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природного ресурсного потенціалу регіону; фінансова політика та інвестиції. Міністерство освіти і науки України. Луцький державний технічний університет, Спілка економістів України, Волинська обласна організація. Сер. Підприємство та зайнятість населення. Вип. VI. - №2. - Луцьк 2000. - С. 67-74.
Ліманський А.: Трансфер капіталу в умовах глобалізації економіки. // Наукові записки. Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Сер. Економіка. № 7. - Тернопіль 2001. - С. 48-52.
Limaсski A.: Przesіanki globalizacji wspуіczesnej konkurencji. [W:] Вісник Львівської комерційної академії. Сер. економічна. Зб. наук. праць (за матеріалами Міжнародної економетричної конференції "Економічні методи і моделі в економіці"). Випуск 9. Львів 2001. - С. 93-96.
(Ліманський А. Передумови глобалізації сучасної конкуренції // Вісник Львівської комерційної академії. Сер. економічна. Зб. наук. праць (за матеріалами Міжнародної економетричної конференції "Економічні методи і моделі в економіці"). Випуск 9. Львів 2001. - С. 93-96).
Ліманський А.: Диверсифікація ризику у маркетинговій діяльності: аналіз її поняття, заходи та ефективність // Наукові записки. Зб. наук. праць кафедри економічного аналізу. Міністерство освіти і науки України, Тернопільська академія народного господарства. Вип. 10. Ч. 1. Тернопіль 2001. - С. 17-21.
Ліманський А. Особливості економічної політики Польщі та її вплив на економіку регіонів // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції (Київ 15-16 травня 2001 року). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Рада з вивчення продуктивних сил України НАН, Інститут географії НАН України, Українське географічне товариство. Київ 2001. - С. 177-178.
Ліманський А. Приватизація відносин власності в польській економіці як найважливіша передумова трансформації ладу і економічної інтеграції з Євросоюзом // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Випуск 16. Тернопіль 2001. - С. 40_42.
Ліманський А. Класифікація ризиків у маркетинговій діяльності // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Випуск 17. Тернопіль 2001. - С. 30-33.
Ліманський А., Драбік І. Стратегічні напрямки поведінки підприємств за умов глобальної економіки // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Науковий журнал Тернопільської академії народного господарства. Випуск 18-2. Ч. 2. Тернопіль 2001. - С. 13-17.
Ліманський А., Рушковський Я. Польська енергетика на шляху пристосування до стандартів Європейського Союзу // Вісник Рівненського державного технічного університету. Економіка, Збірник наукових праць. Випуск 5 (12). Рівне 2001. - С. 66-71.
Ліманський А., Рушковський Я. Суспільно-економічні аспекти інтеграції Польщі з Європейським Союзом (деякі проблеми) // Регіональна економіка. - № 4 (22), 2001. - С. 141-150.
Ліманський А., Рушковський Я. Реструктуризація польської енергетики на прикладі електротеплоенергетики // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва регіону. (Щорічник наукових праць). Вип. XXXI. - Львів 2001. - С. 326-336.
Мельник В.В., Ліманський А. Транскордонне співробітництво українсько-польських регіонів як форма транзитної інтеграції України в Європейський Союз // Вісник Технологічного університету Поділля. Ч. 1. Економічні науки. Наук. журнал 2/2002. - Хмельницький 2002. - С. 209-213.
Ліманський А. Вдосконалення методики визначення економічної ефективності науково-технічних заходів // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. Тернопільська академія народного господарства. Кафедра українознавства. Інститут економіки і підприємництва. - Тернопіль 2002. - С. 57-62.
Limaсski A.: System of transformation of the Polish economy in globalization conditions. [W:] Вісник Тернопільської академії народного господарства. Випуск 8-1. Економічна думка. Тернопіль 2002. - С. 80-82.
(Ліманський А. Система трансформації польської економіки в умовах глобалізації // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Вип. 8-1. Економічна думка. - Тернопіль 2002. - С. 80_82).
Поплавська Ж.В., Ліманський А. Критерії та оцінка ефективності стратегії // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". № 446. Логістика. - Львів 2002. - С. 79-82.
Ліманський А., Драбік І. Глобалізація як форма кооперації підприємств // Регіональна економіка. № 2 (24). 2002. - С. 202-208.
Поплавський В., Ліманський А. Результативність українське - польського співробітництва // Вісник Львівського державного аграрного університету. Економіка АПК. № 9. Львів 2002. - С. 17-21.
Ліманський А. Розрахунок економічної ефективності виробництва // Вісник Львівського державного аграрного університету. Економіка АПК. № 9. Львів 2002. - С. 129-135.
Ліманський А. Стратегії конкуренції та стратегії маркетингові // Маркетинг та логістика в системі менеджменту. Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 7-9 листопада 2002 p.). Видавництво Національного університету "Львівська політехніка". Львів 2002. - С. 214.
Limaсski A.: Zasady ekonomicznej efektywnoњci gospodarowania we wspуіczesnym przedsiкbiorstwie. [W:] Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 3/6/2002. Черкаси ЧДТУ 2002. - С. 223-226.
(Ліманський А. Принципи економічної ефективності господарювання на сучасному підприємстві // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 3/6/2002. Черкаси ЧДТУ 2002. - С. 223-226).
Ліманський А. Тенденції в надходженні прямих іноземних інвестицій в Польщу // Регіональна економіка. № 4. 2002. - С. 234_243.
Ліманський А. Макроекономічні показники економічного піднесення країн-кандидатів до Європейського союзу // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Транскордонне співробітництво, ринкова інфраструктура та фінансово-інвестиційна діяльність (Зб. наук. праць). Вип. 6 (XXXVII). Національна академія наук України, Інститут регіональних досліджень. - Львів 2002. - С. 97_102.
Ліманський А. Порівняльний аналіз здійснення приватизації державних підприємств в Польщі і Україні. [W:] Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Період. вид. Вип. 6. Тернопільська академія народного господарства. Кафедра українознавства. Інститут економіки і підприємництва. - Тернопіль. Підручники & посібники. 2003. - С. 11-16.
Ліманський А.: Деформації у процесі здійснення економічної та суспільної політик в умовах трансформації і інтеграції польської економіки в ЄС // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України. Зб. наук. праць. Вип. 5 (XLIII). Ч. ІІ / Національна академія наук України, Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2003. - С. 31-42.
Ліманський А. Економічна ефективність функціонування підприємств Польщі та України в умовах трансформації польської економіки в 90-х роках // Регіональна економіка. - 2003. - №3. - С. 155-162.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Підприємство: ознаки, функції та класифікаці. Характеристика організаційно-правових форм підприємств. Особливості функціонування підприємств в умовах трансформації економіки України. Оцінка фінансового стану підприємств та напрямки його покращення.
курсовая работа [50,8 K], добавлен 22.05.2008Рівень соціально-економічної ефективності функціонування підприємства. Економічні показники: ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності. Система показників соціально-економічної ефективності діяльності будівельних підприємств.
реферат [12,9 K], добавлен 20.05.2009Сутністно-типологічні засади функціонування сучасних підприємств в ринкових умовах. Особливості роздержавлення, приватизації й функціонування українських підприємств. Сучасні проблеми роздержавлення і приватизації підприємств та шляхи їх вирішення.
курсовая работа [43,9 K], добавлен 05.12.2007Дослідження особливостей та ефективності забезпечення комунальними послугами та формування механізму фінансування промислових підприємств за рахунок розвитку та підтримки державно-приватного партнерства. Аналіз методів залучення приватних інвестицій.
статья [25,5 K], добавлен 05.10.2017- Механізми управління витратами сільськогосподарських підприємств в умовах економічної невизначеності
Характеристика динаміки структури витрат на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні. Узагальнення структурованої системи стратегічного управління витратами сільськогосподарських підприємств. Аналіз сучасного економічного становища України.
статья [145,1 K], добавлен 05.10.2017 Особливості розвитку ринку товарів і послуг. Аналіз структури споживання товарів. Аналіз сучасних торговельних систем та мереж. Організаційно-економічні засади розвитку культури споживання. Стратегічні орієнтири в діяльності підприємств торгівлі.
научная работа [369,5 K], добавлен 18.01.2014Оцінка особливостей організаційного і соціального потенціалу агропромислових підприємств в сучасних умовах. Аналіз економічної ефективності виробництва продукції тваринництва на прикладі ТОВ "Сенча". Вдосконалення системи соціально-трудових стосунків.
курсовая работа [155,8 K], добавлен 08.01.2012Економічний зміст фінансових результатів та їх значення у діяльності підприємства. Суть фінансового стану, проблеми визначення та розміщення фінансових ресурсів. Структура та структурні зрушення основних показників діяльності промислових підприємств.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 15.01.2014Поглиблення теоретико-методичних положень банкрутства та відновлення діяльності промислових підприємств, розробка організаційно-економічного механізму санації для підприємств машинобудівного комплексу. Зміст, мета, завдання процесу оздоровлення.
автореферат [91,6 K], добавлен 11.04.2009Оцінка тенденцій розвитку металургійної галузі. Дослідження виробничо-господарського потенціалу металургійних підприємств України в умовах економічної кризи й ведення антитерористичних дій на сході країни. Напрямки підвищення їх конкурентоспроможності.
статья [33,4 K], добавлен 13.11.2017
