Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України

Українська академія зовнішньої торгівлі

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.06.01. - Економіка, організація і управління підприємствами

Регіональні аспекти стратегії активізації сільського ринку непродовольчих товарів

Дольний Сергій Миколайович

Київ 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту та маркетингу Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Шевчик Михайло Григорович, доцент кафедри міжнародного менеджменту та маркетингу Української академії зовнішньої торгівлі

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Завадський Йосип Станіславович завідуючий кафедрою менеджменту Національного аграрного університету

кандидат економічних наук Пугачова Катерина Миколаївна, доцент кафедри міжнародної економіки Української академії зовнішньої торгівлі

Провідна установа: Львівська комерційна академія УКООПСПІЛКИ

Захист відбудеться 22 травня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

К 26.847.01 Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57.

Автореферат розіслано “21” квітня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Стукач

1. Загальна характеристика роботи

сільський непродовольчий товар потреба

Актуальність теми. Виведення української економіки на траєкторію сталого розвитку тісно пов'язане із стабілізацією внутрішнього ринку. Цей ринок повинен здійснювати обмін товарів в умовах інтенсифікації товарно-грошових відносин з метою закріплення ринкових основ економіки та сприяння соціальної її орієнтації. Структурні деформації, притаманні економіці раніше, ускладнились за часів реформ. Вони обумовили зниження платоспроможного попиту, обсягів виробництва і реалізації продукції вітчизняних товаровиробників, звуження обсягів внутрішнього і особливо сільського організованого товарного ринку. Його частка в загальнонаціональному ринку за період з 1993 по 2001 рр. скоротилась у 4,5 рази.

Сучасному розвитку українського ринку властиве суттєве скорочення темпів реалізації непродовольчих товарів і послуг населенню. Як негативний наслідок - істотне скорочення частки непродовольчих товарів з 33,4 % у 1993 р. до 9,0 % у 2001 р. у структурі товарообігу споживчої кооперації, яка сьогодні поки що домінує на сільському ринку. По окремих товарах ситуація значно гірша: по одягу та білизні відповідно з 1,4 % до 0,17 %, електротоварах з 0,9 % до 0,19 %, мотоциклах і велосипедах з 0,5 % до 0,01 %, телерадіотоварах з 0,2 % до 0,06 %, присадибному реманенту з 0,98 % до 0,91 %. Як показали дослідження, пояснюється така ситуація надзвичайно низьким рівнем доходів сільського населення, постійним скороченням його чисельності, нерозвинутою ринковою інфраструктурою, малоефективною маркетинговою політикою, незадовільною організацією торгівлі в сільській місцевості.

На сьогодні уже здійснені суттєві кроки щодо перебудови АПК. Прийнятий Земельний кодекс, Укази Президента України від 3 грудня 1999 року за № 1529/99 “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору”, від 6 червня 2000 року № 767/2000 “Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку” та від 8 серпня 2002 року № 695/2002 “Про заходи щодо розвитку іпотечного ринку в Україні” створили вагомі передумови для прискорення ринкових перетворень на селі, для розвитку інфраструктури аграрного ринку, активізації роботи споживчих товариств та їх спілок щодо освоєння сільськогосподарської продукції, сировини, заготівлі, переробки та реалізації продукції. Крім згаданих указів прийнята низка нормативних актів, які вдосконалюють економічні взаємовідносини в АПК, і тому є обєктивні передумови щодо формування реального власника на селі, підвищення доходів сільського населення та пожвавлення попиту.

З метою стабілізації та поліпшення соціально-економічної ситуації на селі, підвищення ефективності функціонування сільського споживчого ринку виникає потреба в створенні інфраструктури ринку сільського регіону, організації постійного контролю за структурними зрушеннями в його економіці, розробці соціальних прогнозів та програм, їх використання при прийнятті управлінських рішень у сфері соціального розвитку села.

У звязку з цим створення високоефективної моделі інфраструктури сільського непродовольчого ринку, визначення концепції її розвитку, яка б відображала усі аспекти відродження села, оздоровлення діяльності підприємств виробництва, заготівель, торгівлі, соціально-побутової та культурної сфери є досить актуальною проблемою.

Соціально-економічні та методологічні проблеми формування та розвитку споживчого ринку досить детально досліджувались у працях провідних вітчизняних та зарубіжних науковців В. Андрійчука, В. Апопія, Р. Абдуліна, Я. Гончарука, Н. Кондрат'єва, В. Мочалова, А. Орлова, А. Левіна, С. Скибинського та ін. Їх наукові розробки є суттєвим вкладом у розвиток економічної науки щодо питань товарного забезпечення споживчого ринку. Разом з тим, питання розробки механізму ефективного функціонування сільського ринку в умовах ринкової трансформації економіки України, проблеми активізації та привабливості торгових процесів в сільській місцевості потребують глибшого науково-методичного обґрунтування. Це знайшло своє відображення при визначенні теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження визначається Державною програмою стратегічного розвитку “Україна - 2010”, Концепцією розвитку внутрішньої торгівлі України (розробленою Українською академією зовнішньої торгівлі та схваленою постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1449), Указом Президента “Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 р.”.

Тема дисертації пов'язана з науково-практичними розробками Науково-дослідного, проектно-технологічного і впроваджувального центру організації праці й управління виробництва “Концепція реформування організаційної структури і складу оптової ланки споживчої кооперації”, а також “Реформування оптово-роздрібного підприємства та оптимізація формування товарного асортименту при Київській універсальній біржі”.

Завдання дисертаційного дослідження знаходять своє відображення у навчальних планах кафедри “Міжнародного менеджменту та маркетингу” Української академії зовнішньої торгівлі при підготовці бакалаврів з дисципліни “Маркетинг”.

Мета і задачі дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є розробка методичних підходів і рекомендацій щодо створення системи організаційно-структурних механізмів підвищення комерційної привабливості та активізації торгових процесів на непродовольчому ринку сільського регіону. Для досягнення поставленої мети передбачено постановку та вирішення таких задач:

· дати тлумачення поняття “сільський регіон” у контексті формування та розвитку сільського ринку непродовольчих товарів;

· оцінити стан та проаналізувати структуру попиту і потреб сільського населення на окремі групи непродовольчих товарів, зокрема, основні вироби легкої промисловості, товари культурно-побутового призначення, засоби малої механізації та садово-городній інвентар;

· проаналізувати регіональні відмінності рівня і динаміки розвитку інфраструктури сільського непродовольчого ринку та забезпеченість сільського населення окремими її елементами;

· здійснити сегментування ринку непродовольчих товарів на рівні сільського регіону;

· проаналізувати інвестиційну привабливість окремих сегментів сільського ринку на регіональному рівні;

· розробити ефективну модель інфраструктури непродовольчого ринку;

· обґрунтувати основні напрями і необхідні умови стабілізації сільського непродовольчого ринку;

· удосконалити методичні підходи до оцінки споживання населенням основних непродовольчих товарів та визначення обсягу платоспроможного попиту на ці товари;

· розробити методичні рекомендації по регулюванню роздрібних цін на непродовольчі товари з урахуванням попиту населення.

Об'єкт дослідження - ринок непродовольчих товарів на рівні сільського регіону.

Предмет дослідження - механізм функціонування інфраструктури непродовольчого ринку сільського регіону.

Методи дослідження. Дослідження проводилось з використанням методів порівняння, аналізу і синтезу статистичних групувань, площинного стандарту, експертних оцінок (метод Дельфи), економіко-математичного моделювання на основі авторегресивних залежностей, а також економетричного і адаптивного статистичного моделювання засобами стандартних програм обробки економічної інформації і спеціальних програмних продуктів, розроблених автором.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в наступному:

· узагальненні і систематизації теоретичних та методичних принципів дослідження інфраструктури споживчого ринку сільського регіону, які забезпечують гармонізацію процесів аналізу та прогнозування, розробку методичних та організаційних форм, спрямованих на підвищення ефективності функціонування складових елементів цього ринку;

· уточненні поняття “сільського регіону” в контексті формування і розвитку споживчого ринку, що дозволяє оцінити результати здійснення регіональної політики стосовно створення економічних засад для вирівнювання умов життя міського та сільського населення і ліквідації диспропорцій, які виникли в результаті відмінностей у економічному та соціальному розвитку міста і села в минулому;

· поглибленні методичних підходів щодо обґрунтування сегментування споживчого ринку на основі результатів дослідження споживчих звичок, поведінки споживачів, моделювання їх різних форм та напрямків;

· створенні варіанту моделі інфраструктури непродовольчого ринку, адекватного ринковій економіці, на основі організаційно-структурного підходу. Основною методичною вимогою цього підходу є комплексний облік основних чинників, які впливають на ефективне функціонування усіх складових елементів цієї інфраструктури в сільському регіоні. Вихідним положенням формування сучасної інфраструктури є визначення провідних, найбільш перспективних напрямків структурної перебудови сільського непродовольчого ринку України;

· розробці пропозицій щодо механізму підвищення комерційної привабливості та активізації торгових процесів на основі наступної системи пріоритетів: вибір раціонального каналу збуту продукції, логістичний підхід до управління комерційною діяльністю, вдосконалення цінової політики на основі запропонованих рекомендацій по регулюванню роздрібних цін на непродовольчі товари;

· обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо оцінки інвестиційної привабливості пріоритетних напрямків розвитку виробництва, торгівлі, заготівель на основі таких запропонованих показників як внутрішня норма прибутковості, чиста теперішня вартість, норма ефективності інвестицій, період окупності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх застосування при вирішенні таких проблем:

· соціально-економічних перетворень на селі в умовах ринкової трансформації АПК;

· прийнятті стратегічних і тактичних рішень з питань удосконалення методів управління комерційною діяльністю в сільському регіоні;

· оцінці привабливості інвестиційних проектів стосовно розвитку складових елементів інфраструктури сільського ринку непродовольчих товарів.

Основні теоретичні положення, методичні підходи до розрахунку потреб сільського населення в товарах та прогнозу матеріально-технічної бази торгівлі, а також результати демографічних прогнозів можуть бути використані при розробці концепції розвитку торгівлі і заготівель та сприяти більш ефективному використанню матеріальних, фінансових ресурсів, стабілізації сільського споживчого ринку.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження, зокрема, матеріали проведених автором опитувань стосовно забезпеченості сільського населення основними непродовольчими товарами та стану товаропровідної мережі на рівні сільського регіону, були використані у наукових розробках “Концепція реформування організаційної структури і складу оптової ланки споживчої кооперації”, а також “Реформування оптово-роздрібного підприємства та оптимізація формування товарного асортименту при Київській універсальній біржі”, здійснених Науково-дослідним, проектно-технологічним і впроваджувальним центром організації праці і управління виробництвом (довідка від 14.12.2000 № 22/10).

Розроблені методичні рекомендації щодо розрахунку роздрібних цін на товари з урахуванням попиту населення, конкурентоспроможності та якості товарів використані ТОВ “ІДЕКС”, що позитивно вплинуло на фінансово-господарські показники діяльності підприємства (довідка від 18.07.01 № 103).

Основні положення та результати дослідження були викладені у доповіді “Маркетингова модель раціональної інфраструктури каналів розподілу на регіональному непродовольчому ринку” та отримали схвалення на ІV Міжнародній науково-практичній конференції (УАЗТ, 2001 р.).

Результати обговорення доповіді “Дослідження формування споживчих звичок як ознаки сегментування ринку” підтвердили наукову обгрунтованість дослідження та одержали позитивний відгук на І Міжнародній науково-практичній конференції (КПІ, 2001 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано індивідуально дві брошури, три статті (одна у співавторстві) у наукових фахових виданнях, а також одну статтю та тези доповідей дисертанта на двох конференціях в інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій, який належить дисертанту, у наукових фахових виданнях складає 3,0 друк. арк.

Структура та обcяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 125 найменувань, 28 додатків. Обсяг основного тексту дисертації - 176 сторінок. У основному тексті дисертації міститься 34 таблиці та 10 ілюстрацій.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи стосовно стану сільського непродовольчого ринку в умовах реформування економіки України, сформульовано мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, відображено новизну та практичну значимість отриманих наукових результатів, зазначається зв'язок роботи з науковими темами.

У першому розділі - “Соціально-економічні та регіональні аспекти формування ринку непродовольчих товарів в сільському регіоні” встановлено, що село як суспільно-культурна структура і основний об'єкт сільської місцевості повинно займати вагоміше місце, ніж це практикується на сьогоднішній період. Недооцінка його ролі поглиблює диспропорції в соціально-економічному розвитку сільських населених пунктів, гальмує в них формування нових господарських структур.

Враховуючи відсутність серед науковців єдиної думки щодо визначення поняття “сільський регіон” та з ціллю обґрунтованої оцінки ситуації на сільському ринку виникла необхідність в уточненні цього поняття. Представляється доцільним розглядати сільський регіон як підсистему соціально-економічної системи, обмежену рамками певної адміністративно-територіальної одиниці, яка включає сукупність господарюючих суб'єктів, органів державного і недержавного управління, кінцевих споживачів, що об'єднані економічними інтересами з приводу виробництва, переробки, транспортування, зберігання товарів та потоків матеріальних, фінансових, інформаційних ресурсів. Таке трактування сільського регіону при здійсненні комплексної економічної оцінки сприятиме його розвитку, поліпшенню використання місцевих ресурсів, вдосконаленню місцевих видів виробництв.

У цьому розділі досліджена роль сільського населення у формуванні та розвитку споживчого ринку в сільській місцевості як частини внутрішнього ринку країни, визначена перспективність стратегії сегментування сільського непродовольчого ринку.

При дослідженні сільського населення як субєкту економічних відносин на товарному ринку автор виходив з посилань, що розвиток заготівлі, виробництва і торгівлі органічно повязані єдиним відтворювальним процесом з чисельністю сільського населення, його складом.

Аналіз існуючої системи взаємозв'язків і відносин АПК дозволяє виділити функціональні, галузеві, організаційно-господарські, соціально-економічні зв'язки. Останні в характеристиці структури АПК відіграють головну роль. Соціально-економічна структура АПК найбільш динамічна і включає сукупність соціальних груп населення, типів господарств незалежно від форм власності, видів поселень і соціальних сфер. В АПК зайнято більше 7 млн.чоловік. Проте трудові ресурси складають лише ядро сільського населення. Більш глибокий аналіз вимагає розгляду всіх соціальних груп населення, що безпосередньо пов'язані з АПК. Передусім мова йде про сільське населення, яке складає близько 16 млн. чоловік.

До складу АПК входять сотні тисяч підприємств, що засновані на різних формах власності: колективній, державній, приватній. До нього також входять і особисті підсобні господарства. Під впливом інтеграції проходять процеси зближення форм власності, їх взаємопроникнення і злиття.

Ринкова орієнтація системи зв'язків сільського населення із АПК вимагає перегляду складу та структури зв'язків суб'єктів, особливо в заготівельній та торгівельній сферах. Саме сфера обігу товарів і послуг в сільській місцевості є найбільш непідготовленою для вільного руху сировини, продукції, товарів та ефективного їх обміну в сучасних умовах.

Вихідним положенням формування ринкової інфраструктури є визначення провідних, найбільш перспективних напрямів структурної перебудови непродовольчого ринку. В основу таких пріоритетів можуть бути закладені пріоритети розвитку виробничої сфери, основні положення концепцій розвитку торгівлі та розвитку біржового ринку. Стратегічно усі напрями реструктуризації повинні забезпечити формування нової інфраструктури, адекватної ринковій економіці. Це означає, що на непродовольчому ринку України повинні з'явитись принципово нові за своїм призначенням та функціями структури.

Проблеми розвитку споживчого ринку, його сегментування тісно пов'язані з поведінкою споживачів на цьому ринку, їх споживчими звичками, які відображають сформовану думку покупця про придбання і використання товару в результаті встановленого стилю життя, сімейних традицій, культурно-освітнього рівня, політичних поглядів, статусу людини та ін.

Поведінка різних категорій покупців на ринку обумовлює необхідність сегментування, при якому кожен споживач розглядається в якості індивіда з унікальним попитом. Це дозволяє виявити потенційні можливості покупця товару, визначити обсяг його перспективної потреби, сформувати різні сегменти ринку.

У другому розділі “Маркетингові дослідження формування та розвитку сільського непродовольчого ринку” автором на основі маркетингових досліджень отримана первинна інформація, яка використана для аналізу ринку і оцінки його перспективного розвитку (на основі споживання і поведінки споживачів на ринку в залежності від структури доходів, соціальних груп, складу сімї, споживчих потреб та звичок).

Результати обстежень дали можливість встановити, що фактична забезпеченість сільського населення набагато нижча бажаної: по телевізорах в 2,7 рази, пральних машинах - в 3,1 рази, пилососах - 1,9 рази, одязі - в 1,9 рази, взутті - в 1,4 рази. На низькому рівні організована на селі торгівля товарами “сільського попиту” (ватяними та робочими куртками, робочими халатами, робочим взуттям).

За матеріалами проведених автором опитувань виявлено переваги та наміри у використанні досліджуваних товарів. Аналіз показав, що на сьогодні збільшився розрив у продажу основних непродовольчих товарів сільському населенню в регіональному розрізі. Найбільший рівень продажу у розрахунку на одного чоловіка спостерігається у Вінницькій, Дніпропетровській областях, АР Крим; нижче середнього рівня по країні цей показник у Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській областях.

В процесі дослідження забезпеченості сільського населення товарами встановлено, що одним із важливих факторів, який стримує її рівень - це недостатньо розвинута сфера торгового обслуговування і ремонту побутової техніки, одягу і взуття. На сьогодні у сільській місцевості один майстер по ремонту побутової техніки обслуговує більше 100 сімей, 5 майстрів по пошиттю одягу - більше 1000 сімей.

Проведений аналіз каналів розподілу в сільському регіоні свідчить, що за 1990-2001 рр. торгова мережа у сільській місцевості скоротилась більше, ніж у двічі, про що свідить рис. 1.

Рис. 1 Мережа роздрібної торгівлі в Україні у міських поселеннях та сільській місцевості (за інформацією Державного комітету статистики України)

При цьому суттєво змінилась структура торгової мережі: скоротилась мережа магазинів державної власності та споживчої кооперації, зросла мережа роздрібної торгівлі приватної власності. Значна частина мережі (3,2 тис. магазинів) підлягають заміні, біля 7 тис. магазинів потребують ремонту, взагалі відсутні магазини в 108 населених пунктах з чисельністю жителів від 200 до 500 чоловік і в 1898 селах з чисельністю 501-1000 чоловік.

В результаті дослідження виявлено, що для сільських магазинів характерне скорочення торгових площ (за 1995 - 2001 рр. середня площа магазинів скоротилась більше, ніж на 17 %). Водночас спостерігається зменшення частки спеціалізованих магазинів. Основними типами магазинів в сільській місцевості є “Товари повсякденного попиту” - 35 % в загальній кількості, “Продовольчі товари” - 24 %, “Промтовари” - 18 %, “Господарчі товари” - 12 %. Універмаги займають в загальній кількості лише 6,3 %. Вони перетворились в комбіновані дрібні магазини і їх комерційна робота послаблена, а більша частина площ здається в оренду. В роботі визначено розмір раціонального навантаження на 1 кв. м. торгової площі та необхідний розмір торгової площі, яка може ефективно використовуватись в універмагах і здаватись в оренду.

Значна увага сьогодні приділяється розвитку в сільській місцевості обслуговуючих кооперативів, які покликані відіграти суттєву роль у забезпеченні обмінних процесів в агропромисловому комплексі. В даний час таких кооперативів в Україні нараховується більше тисячі. Створені вони на базі сільських споживчих товариств за участі райспоживспілок, районних (міжрайонних обєднань - агроторгових домів), а також за участі облспоживспілок (заготівельно-виробничо-торгівельні підприємства облспоживспілок). Ціль створення кооперативів - активізація діяльності споживчої кооперації шляхом адаптації споживчих товариств, підприємств і організацій споживчої кооперації до формування ефективних кооперативних маркетингових каналів руху сільськогосподарської продукції від виробника до споживача.

З метою покращення обслуговування сільського населення в межах адміністративного району автором розроблена та рекомендована модель побудови мережі магазинів “Промислові товари”. Згідно рекомендованої моделі запропоновані різні типорозміри магазинів для різних населених пунктів і відповідно до кожного типорозміру - структура торгових площ по укрупнених товарних групах. Запропонована модель створює можливість оптимізації розмірів торгових площ, підвищення ефективності їх використання, проведення раціональної асортиментної політики.

У процесі дослідження виявлені значні недоліки у розвитку мережі по продажу садово-городнього інвентарю та засобів малої механізації. Основна маса цих товарів зосереджена в магазинах “Товари повсякденного попиту” і “Господарські товари”, в яких вузький асортимент товарів, не надаються додаткові консультаційні послуги споживачам, на низькому рівні знаходиться комерційна робота, попит на товари вивчається недостатньо. В дисертації обґрунтовані пропозиції по покращенню торгівлі засобами малої механізації та садово-городнім інвентарем в сільських поселеннях (її форм і методів) з урахуванням сезонності попиту; запропонована методика визначення потреб, які залежать від видів та спеціалізації вробництва, кліматичних умов, строків служби, фактичного споживання, наявного парку та інше.

У третьому розділі “Підвищення комерційної активності суб'єктів сільського непродовольчого ринку” встановлено, що в даний час особливої гостроти набуває формування моделі інфраструктури непродовольчого сільського ринку, яка б враховувала ринкові трансформації АПК.

Вихідною точкою формування такої інфраструктури є визначення провідних, перспективних напрямів структурної перебудови галузей народного господарства. В основі таких положень можуть бути покладені пріоритети розвитку України, основні положення концепцій розвитку торгівлі та товарного біржового ринку, стратегія аграрної, податкової, кредитної політики. Це означає, що на сільському ринку непродовольчих товарів повинні з'явитись принципово нові за своїми функціями та призначенням структури. Основою останніх є територіальні та спеціалізовані непродовольчі ринки, а також торгівельні посередники. Торгівля є центральним напрямком в розвитку інфраструктури. Виробнича та соціально-побутова інфраструктура села складає той загальний фон, на якому формується і розвивається сільський ринок. Мова йде про створення соціально-економічних передумов для поступового перетворення села із нижчої форми вільного розселення в побутоулаштовану, органічно пов'язану з містом загальною системою обслуговування населення, транспортних та інформаційних комунікацій. Методична схема цієї інфраструктури наступна:

· обгрунтування основних напрямів розвитку виробництва непродовольчих товарів;

· визначення потреби сільського населення в окремих товарах легкої промисловості, культурно-побутового та господарського призначення, засобах малої механізації;

· розрахунок потреби сільського населення в торгових та складських площах по регіонах України і сільських поселеннях;

· розробка прогнозу демографічних показників сільського населення, його структури, складу, народжуваності, смертності. Результати розроблених прогнозних даних наведені в табл. 1.

Таблиця 1 Чисельність населення України на початок 2001-2016 рр. за різними варіантами прогнозу, тис. чол.

· розробка прогнозу розвитку підприємств соціально-побутової сфери;

· обґрунтування вибору найбільш ефективних типів магазинів для сільської місцевості, а також принципів та порядку формування в них раціонального асортименту.

Використані моделі для розрахунку прогнозів характеризуються високими статистичними оцінками. Розрахований коефіцієнт детермінації характеризує придатність моделі для прогнозування, оскільки його значення перевищує величину 0,75 (придатну для практичних розрахунків).

На основі оцінки прогнозних показників, які характеризують параметри і напрями розвитку торгівлі, встановлено, що в роздрібній торгівлі мають відбудутися глибинні процеси: модифікація магазинів, створення ланцюгу роздрібних підприємств, що функціонують під загальною торговою маркою, злиття та комбінування діяльності в роздрібній торгівлі.

Стратегічним формуванням нової багатоукладної інфраструктури є створення оптових ринків у вигляді акціонерних товариств, корпоративних бірж, аукціонів, відновлення діяльності оптових торгівельних баз, об'єднання інвестицій із закордонними компаніями для створення консигнаційних, лізингових фірм, селянських торгівельних домів.

Особлива роль у розвитку ринку непродовольчих товарів належить оцінці привабливості інвестиційних проектів. В роботі подано методичні рекомендації такої оцінки, суть яких полягає у визначенні загальної потреби у прибутку для здійснення обов'язкових платежів, економічної ефективності проектів, рівня доходності конкретного інвестиційного проекту у формі дисконтної ставки.

На підставі викладених теоретико-методичних положень проведено дослідження управління інвестиційними програмами, здійснена оцінка привабливості таких проектів: “Виробництво білофлекса з відходів очищеної щетини та волосся”, “Обладнання спецавтомашин для транспортування вторинної сировини скотозабійних пунктів під механізоване навантаження контейнерів”, “Виробництво товарів народного споживання із вторсировини”. Дослідження привабливості інвестиційних проектів показало, що всі вони знаходяться в зоні допустимого ризику, будуть реалізовуватись за рахунок частки прибутку, а індекс доходності інвестиційного портфелю досить високий. Реалізація проектів дозволить розширити асортимент продукції, дасть можливість організувати 100 % переробку власних відходів.

Важливу роль у забезпеченні стабільного розвитку сільського споживчого ринку відіграє вдосконалення комерційної діяльності. В дисертації розроблено механізм підвищення комерційної привабливості та активізації торгових процесів. Основними складовими елементами такого механізму є: обґрунтований вибір каналів та стимулювання збуту; вдосконалення управління комерційною діяльністю підприємств сільського регіону на основі таких інструментів як логістика, регулювання роздрібних цін на товари з урахуванням попиту населення.

Критеріями вибору ефективного каналу збуту є максимізація прибутку і мінімізація витрат від використання каналу збуту. У цьому розділі роботи наведені схеми ефективності та вартості використання збутового каналу.

Логістичний підхід орієнтований на відмову від ізоляції розгляду окремих статей витрат і пропонує використовувати критерії мінімуму узагальненої суми витрат, які ґрунтуються на оптимальному значенні кожного елементу в загальній сумі складових за наступною формулою:

,

де , , , - витрати на виробництво, складування, зберігання, відвантаження, транспортування товарів відповідно.

Актуальним питанням комерційної діяльності завжди вважалось ціноутворення, від обґрунтування якого залежить прибутковість підприємств, їх конкурентоздатність. В дисертації викладені розроблені автором методичні рекомендації до регулювання роздрібних цін на непродовольчі товари з урахуванням попиту населення, запропоновані методи оцінки показників, які характеризують попит, чинники, що впливають на нього. Запропонований підхід дає можливість врахувати в цінах товарів ступінь насиченості ринку, зміни в платоспроможному попиті населення, а також формувати конкурентоздатний асортимент товарів і в цілому сприяти підвищенню рівня комерційної роботи.

Висновки

Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

1. В контексті сільського регіону, як підсистеми соціально-економічної системи країни суттєва роль належить сільському ринку. Останній являє собою частину внутрішнього ринку, сферу прояву певних економічних відносин з приводу розподілу та перерозподілу загального продукту, його реалізації шляхом обміну грошових доходів сільського населення на товари. Оскільки ці відносини приймають товарно-грошову форму, то наявність товарного і грошового обігу є обовязковою умовою функціонування внутрішнього ринку, в тому числі і сільського.

2. Під впливом зміни середовища, в якому живе і працює сільський споживач, зокрема ринкової трансформації АПК, змінюються його споживчі звички. При цьому до основних чинників, які впливають на формування споживчих звичок та можуть розглядатись в якості маркетингових ознак сегментування сільського ринку належать: доход, сімейні традиції, статус людини, культурно-освітній рівень.

3. При розробці методики оцінки потреб сільського населення в непродовольчих товарах необхідно базуватись на обліку грошових доходів та чисельності сільського населення; виявленні змін в особливостях придбання непродовольчих товарів сільським населенням на основі систематичних маркетингових досліджень.

4. Результати проведеного обстеження сільського населення показали наступні тенденції у споживанні непродовольчих товарів: подальше зниження фактичної забезпеченості сільського населення непродовольчими товарами у порівнянні з бажаною; збільшення розриву у продажу основних непродовольчих товарів сільському населенню у регіональному розрізі; суттєві відмінності у забезпеченості товарами по окремих соціальних групах, сім'ях різного рівня доходу, різного демографічного складу; зниження рівня розвитку сфери торгового обслуговування, а також ремонту побутової техніки, одягу та взуття.

5. Сучасний стан та тенденції розвитку товаропровідної мережі на рівні сільського регіону характеризуються наступним: постійне зниження кількості роздрібних торгових підприємств та розмірів їх торгових площ; нерівномірне розміщення торгової мережі за типами поселень та регіонами; ріст розриву між максимальними та мінімальними показниками забезпеченості сільського населення торговою площею; структурні зміни в роздрібній мережі, її реструктуризація (швидкими темпами зростає кількість приватних підприємств, при скороченні частки державних та частки споживчої кооперації); різке скорочення спеціалізованих магазинів та універмагів в загальній торговій мережі. Основними типами магазинів по торгівлі непродовольчими товарами є магазини “Промислові товари” та “Товари повсякденного попиту”.

6. На основі визначених перспективних напрямів структурної перебудови галузей народного господарства розроблений варіант маркетингової моделі інфраструктури сільського регіонального непродовольчого ринку. В цій моделі торгівля є центральним напрямом в розвитку інфраструктури, інші її агреговані елементи - виробнича та соціально-побутова інфраструктура села складають той загальний фон, на якому формується й розвивається торгівля та взагалі сільський ринок. Розрахунок параметрів основних елементів рекомендованої моделі базується на матеріалах аналізу і прогнозу демографічних показників сільського населення; розрахунках показників перспективної потреби сільського населення в основних непродовольчих товарах та послугах; прогнозних показниках розвитку матеріально-технічної бази торгівлі по регіонах України і сільських поселеннях.

7. Найбільш перспективними стратегіями розвитку на сільському ринку, стосовно підвищення інвестиційної привабливості, є інтеграція заготівельної, виробничої і збутової діяльності. Для таких інтегрованих структур визначено основні цілі та стратегії їхнього розвитку. У створенні заготівельно-збутових, переробно-збутових, постачальницько-збутових і інших сільськогосподарських кооперативів суттєву роль повинна відіграти споживча кооперація. Основними складовими цього процесу доцільно визначити: 1) створення на базі сільських споживчих товариств мережі різних видів первинних кооперативів; 2) створення первинних кооперативів та великих сільськогосподарських підприємств за участі райспоживспілок, районних (міжрайонних) кооперативних обєднань (агроторгових домів); 3) створення обласного обєднання агроторгових домів як збутових кооперативів за участі облспоживспілки; 4) трансформація організаційно-правового статусу оптових підприємств, відновлення оптових торгівельних баз, створення оптових ринків, корпоративних бірж, аукціонів, консигнаційних, лізингових компаній, селянських торгівельних домів. Остання складова є стратегічним напрямком у розвитку інфраструктури сільського ринку.

8. Активізація сільського ринку непродовольчих товарів обумовлюється механізмом маркетингового забезпечення торгівельних процесів. Основними складовими елементами такого механізму є: обґрунтований вибір каналів збуту; вдосконалення управління комерційною діяльністю підприємств сільського регіону на основі таких його інструментів як логістика, регулювання роздрібних цін на товари з урахуванням попиту населення.

Публікації за темою дисертації

1. Дольний С.М. Маркетингова модель раціональної інфраструктури сільського регіонального непродовольчого ринку. - Київ.: Т-во “Знання” України, 2001. - С.30.

2. Дольний С.М. Споживчі звички населення, їх формування. - Київ.: Т-во “Знання” України, 2001. - С.27.

3. Дольний С.М. Результати маркетингових досліджень сільського непродовольчого ринку // Наук. вісник Національного аграрного ун-ту. - К., Вип. 44.- 2001.- С.132-136.

4. Курак О.Я., Дольний С.М. Методи оцінки достовірності прогнозних показників // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Львів, ЛКА.- №12, - 2001. - С. 296-302.

5. Дольний С.М. Використання маркетингової інформації при прогнозуванні попиту та споживання // Зовнішня торгівля: право та економіка. - Збірник наукових праць. - Вип. 1 (5). - Київ, 2001. - С. 349-355.

В інших наукових виданнях.

6. Дольний С.М. Дослідження формування споживчих звичок як ознаки сегментування ринку // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми управління”.- К.: ІВЦ “Політехніка”, 2001.- С.31-33.

7. Дольний С.М. Маркетингова модель раціональної інфраструктури каналів розподілу на регіональному непродовольчому ринку // “Проблеми регулювання зовнішньекономічної діяльності України в сучасних умовах” Збірник матеріалів ІV міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ Ч.2. C.41-45.

8. Дольний С.М. Характеристика нормативної бази прогнозування платоспроможного попиту та споживання населення // Економіка і управління.- Науковий журнал 2 (16) 2002. - С. 76-79.

Анотація

Дольний С.М. Регіональні аспекти стратегії активізації сільського ринку непродовольчих товарів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. - економіка, організація і управління підприємствами, Українська академія зовнішньої торгівлі, Київ, 2003.

В дисертації визначено основні чинники, які впливають на формування потреб сільського населення в непродовольчих товарах в регіональному та соціально-економічному розрізі, здійснено прогнозні розрахунки найвагоміших з них.

Проведено маркетингові дослідження формування та розвитку сільського ринку непродовольчих товарів по таких напрямах як оцінка рівня забезпеченості потреб сільського населення непродовольчими товарами, визначення ємності ринку товарів легкої промисловості в сільському регіоні, аналіз стану та розвитку товаропровідної мережі на рівні сільського регіону.

Розроблено маркетинговий варіант моделі інфраструктури каналів розподілу на регіональному непродовольчому ринку. Проведено оцінку інвестиційних проектів, направлених на підвищення інвестиційної привабливості сільського регіону, розроблено пропозиції щодо механізму підвищення комерційної привабливості та активізації торгових процесів на рівні сільського регіону.

Ключові слова: сільський регіон, маркетингові дослідження, канали розподілу, інфраструктура ринку, ефективність інвестицій, ціноутворення.

Аннотация

Дольный С.М. Региональные аспекты стратегии активизации сельского рынка непродовольственных товаров. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01. - экономика, организация и управление предприятиями, Украинская академия внешней торговли, Киев, 2003.

Диссертация посвящена разработке основных теоретических положений и практических рекомендаций к организационно-структурному механизму стратегии активизации сельского рынка непродовольственных товаров. В диссертации автор расширяет и углубляет понятия “сельский регион” и “сельский рынок”. Проведено исследование сельского населения как субъекта экономических отношений на товарном рынке, потребительских предпочтений населения как признаков его сегментирование.

Рассмотрены вопросы оценки емкости рынка непродовольственных товаров в сельском регионе на основании маркетинговых исследований, вопросы отображения уровня потребления непродовольственных товаров в показателях, которые используются экономической литературой и государственной статистикой. Предложена методика расчета платежеспособного спроса в отдельных видах непродовольственных товаров, базирующаяся на учете денежных доходов, изменении численности населения и потребительских предпочтений.

С помощью маркетинговых исследований сельского рынка получена информация о состоянии и перспективах изменения предпочтений сельского населения в потреблении непродовольственных товаров; определенны основные факторы, влияющие на недостаточное обеспечение сельского населения непродовольственными товарами; исследованы негативные явления в развитии розничного товарооборота; смоделировано размер рационального потребления населения основных непродовольственных товаров; определена емкость рынка товаров легкой промышленности; разработана система мероприятий, направленных на повышение сбалансированости спроса и потребления; обоснован выбор и использование методов оценки стратегий развития сельского рынка; разработана методика расчета основных экономических параметров сельского рынка непродовольственных товаров. Предложены пути развития и реорганизации оптовой торговли, которые базируются на прямых связях с розничной торговлей, усовершенствовании форм собственности, реорганизации оптовых и розничных торговых баз.