Формування регіонального ринку праці: теорія, методологія та інтегральна оцінка (на прикладі Дніпропетровської області)

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність 08.09.01 - Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування регіонального ринку праці: теорія, методологія та інтегральна оцінка (на прикладі Дніпропетровської області)

Чорноморченко Ірина Сергіївна

Львів-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий керівник: академік НАН України, доктор економічних наук, професор

Долішній Мар'ян Іванович,

Інститут регіональних досліджень НАН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бандур Семен Іванович,

Рада по вивченню продуктивних сил України, НАН України, завідувач відділу регіональних проблем зайнятості та ринку праці;

кандидат економічних наук, доцент Семів Роман Андрійович,

Львівський банківський інститут, завідувач кафедри менеджменту, економіки і соціології.

Провідна установа:Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем гуманітарної політики, людського розвитку і споживчого ринку, м. Київ.

Захист відбудеться 23 січня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 20 грудня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жовтанецький В. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Прискорення темпів економічного зростання господарської діяльності, ускладнення зв'язків між суб'єктами господарювання активізують проблеми використання робочої сили, потребують нових підходів до забезпечення сприятливих умов зайнятості. Незважаючи на економічне пожвавлення, ринок праці України залишається деформованим, що проявляється у стійкому порушенні ринкових регуляторів зайнятості, високих рівнях прихованого безробіття, низькій продуктивності праці, малоефективній соціальній політиці держави.

Різні умови функціонування і нерівномірна ситуація на регіональних ринках праці (РРП), котрі обумовлені специфічними особливостями соціально-економічного розвитку, географічного розташування, природнокліматичних характеристик, етнічного складу населення тощо, вимагають посилення державного регулювання зайнятості на регіональному рівні. Через це зростає потреба у наукових дослідженнях територіальних особливостей працересурсної сфери України, зокрема, її регіональних ринків праці.

В сучасній літературі існують різні підходи до розкриття сутності регіонального ринку праці, його структури, функцій, методів регулювання. Дослідження загальних проблем формування ринку праці були здійснені провідними українськими вченими, такими як Бандур С., Богиня Д., Дорогунцов С., Долішній М., Заяць Т., Злупко С., Краснов Ю., Лібанова Е., Колєшня Л., Колот А., Мікловда В., Оникієнко В., Павловська Н., Пітюлич М., Петрова І., Садова У., Семів Л., Шаленко М., Шевчук Л. та інші. Однак маловивченими залишаються питання комплексного кількісного та якісного оцінювання стану РРП та існує полярність поглядів щодо соціально-економічного механізму його регулювання.

Актуальність проблеми, її теоретичне і практичне значення, недостатнє вивчення з позицій специфіки соціо-еколого-економічного розвитку регіонів країни зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, а постановка вирішуваних завдань визначила побудову роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з науковими темами, які виконувались в Інституті регіональних досліджень НАН України (“Теоретичні основи регіональної політики”, № державної реєстрації 0197U002572, “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” № державної реєстрації 0100U002572). При виконанні цих тем роль автора полягала у визначенні напрямків регіональної політики на ринку праці.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних і практичних підходів до оцінки процесів формування регіонального ринку праці та обґрунтування напрямів їх регулювання з урахуванням впливу нерівномірності соціо-еколого-економічного розвитку окремих територій.

Реалізація поставленої мети вимагала постановки і розв'язання наступних задач:

визначити особливості формування сучасного ринку праці країни в контексті її територіальної неоднорідності;

проаналізувати основні положення зарубіжних концепцій зайнятості та визначити можливості їх адаптації до умов українського ринку праці;

узагальнити теорії сегментації РРП та обґрунтувати необхідність його кластерної сегментації;

поглибити теоретико-методичні основи визначення категорії зайнятості населення на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України;

обґрунтувати системоутворюючі фактори формування і розвитку РРП;

оцінити рівень демовідтворення та якість трудового потенціалу Дніпропетровської області;

здійснити комплексний аналіз зайнятості і безробіття в регіоні й оцінити ефективність функціонування ринку праці Дніпропетровської області; регіональний ринок праця зайнятість

розробити кластерну модель регіонального ринку праці з метою типологізації адміністративних районів за критерієм подібності соціо-еколого-економічної та демографічної ситуації;

удосконалити методичні засади побудови інтегральної оцінки стану ринку праці з метою визначення комплексної оцінки ринку праці кожного регіону;

обґрунтувати модель санації аграрно-стагнуючих регіонів та оцінити її ефективність за результатами прогнозування зайнятості населення регіону;

розробити напрямки покращення якісних та кількісних параметрів відтворення населення в урбанізованих регіонах з критичною екологічною ситуацією.

Об'єктом дослідження є процеси формування ринку праці Дніпропетровської області.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади формування і забезпечення ефективного функціонування РРП.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дисертаційної роботи стали загальновизнані наукові методи фундаментальної і загальнонаукової методології пізнання досліджуваних явищ і процесів. Зокрема, дослідження формування державного та регіонального ринків праці в контексті соціально-економічної політики держави здійснено за допомогою діалектичного, історичного та системного методів. При вивченні й узагальненні наукових розробок використані методи порівняння, синтезу і аналізу, індукції і дедукції.

Характеристика стану ринку праці та оцінка ефективності його функціонування здійснені з використанням статистико-економічних методів: вибіркового спостереження, порівняння, групування, рядів динаміки, середніх величин, індексного та інших. Дослідження грунтувалось на ідеях конвенції Міжнародної організації праці, ООН, нормативно-правових документах, розробках науково-дослідних установ та окремих вчених.

При оцінці стану РРП та розробці кластерної моделі використано статистичний, графічний та економіко-математичні методи, зокрема метод кластерного аналізу. Розрахунок інтегрального показника стану розвитку РРП було здійснено на основі таксономічного показника рівня розвитку Хельвіга.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

запропонована кластерна сегментація РРП, суть якої полягає у виділенні територіально цілісних частин (регіонів, районів), що характеризуються подібністю системоутворюючих факторів його формування і розвитку та запропоновано алгоритм її побудови;

запропоновано і реалізовано на прикладі Дніпропетровської області методику кластеризації регіонів за показниками-стимуляторами і показниками -дестимуляторами, що дозволяє сформувати подібні території за рівнем їхнього і соціо-еколого-економічного та демографічного стану;

на основі таксономічного показника рівня розвитку Хельвіга розраховано інтегральний показник стану ринку праці Дніпропетровської області, використання якого дозволило здійснити поділ регіонів на урбанізовані, стабілізаційні, промислово-депресивні та аграрно-стагнуючі та розробити адресні програми соціо-еколого-економічного розвитку;

удосконалено:

теоретичні положення зайнятості населення з урахуванням ринкової концепції гуманізації, що не найшло відображення в попередніх тлумаченнях зайнятості, зокрема в аспекті добровільної зайнятості, розширення видів зайнятості, диференціації прожиткового мінімуму відповідно до основних соціально-демографічних груп населення;

методологічні підходи до оцінки стану РРП з використанням кривої Беверіджа, яка додатково відображає ефективність заповнення безробітними вільних робочих місць з урахуванням обсягу вимушеної неповної зайнятості;

отримало подальший розвиток:

методологія оцінки впливу системоутворюючих факторів на формування і розвиток РРП, які на відміну від інших охоплюють: природно-ресурсний потенціал, що визначає галузеву специфіку економіки регіонів; територіальний поділ праці і спосіб виробництва продукції і надання послуг; рівень життя населення та ступінь економічної свободи; розвиток відносин власності, що впливає на процес формування трудозайнятості; рівень залучення державних і іноземних інвестицій в економіку; демографічна ситуація та культурні традиції; розвиток соціальної інфраструктури;

визначення впливу соціо-еколого-економічних умов на показники відтворення, руху і життєдіяльності населення урбанізованих регіонів та запропоновано напрямки покращення якісних і кількісних параметрів відтворення;

розробка моделі санації РРП, яка включає стратегію, програму і проект санації аграрно-стагнуючих територій та здійснено прогнозування чисельності зайнятості населення при оптимістичному варіанті реалізації санаційних заходів;

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є підгрунтям для визначення пріоритетів державної політики регулювання зайнятості населення на регіональному рівні. Використання запропонованих в дисертації методичних підходів дозволяє складати прогнози розвитку територій, оцінювати дієвість розроблених відповідними органами програм, визначати напрямки використання фінансових коштів регіону.

Конкретні пропозиції, розроблені дисертантом для підвищення ефективності діяльності регіональних центрів зайнятості, використані Криворізьким центром зайнятості (довідка № 6 від 20.01.2003 р.).

Окремі методичні розробки використовуються в навчальному процесі підготовки фахівців у Криворізькому технічному університеті (довідка №32 від 10.01.2003 р.) та у Криворізькому економічному інституті КНЕУ (довідка №01-35-а від 14.01.2003 р.) при викладанні курсів „Економіка праці” і „Державне регулювання економіки”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною роботою. Результати наукових положень щодо розробки дійового механізму регулювання зайнятості населення отримані автором особисто і є внеском у розвиток економіки праці, соціальної економіки і політики. З наукових праць, отриманих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, ідеї та висновки, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах” (м. Кіровоград, 2000 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті” (м. Кривий Ріг, 2002 р.), міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Криворізького технічного університету (1998 - 2002 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції (м. Кривий Ріг, 1998 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 10 наукових праць, в тому числі 6 у фахових виданнях загальним обсягом 18 д.а., з яких 4,8 д.а. належать особисто автору.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 234 сторінки комп'ютерного набору, в тому числі 30 таблиць, 23 рисунки на 42 сторінках, 137 використаних джерел на 11 сторінках та 22 додатки на 29 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Питання теорії та методології ринку праці, зайнятості та безробіття” представлено аналіз концепцій ринку праці, які пояснюють його структуру, умови функціонування, зайнятість та безробіття; розглянуто еволюцію ринку праці України та особливості його стану.

У роботі дисертант здійснив огляд класичної, кейнсіанської, монетаристської концепцій, що дало підставу зробити наступні узагальнення.

Ринок праці України не може повністю розвиватись за класичною моделлю. По-перше, скорочення реальних доходів в умовах інфляції не зменшує, а збільшує пропозицію праці певних категорій населення. Підтвердженням цього є зростання числа бажаючих працювати за сумісництвом, пенсіонерів, студентів на фоні довготривалого зменшення реальної заробітної плати. В той же час певна частка економічно-активного населення реагує на динаміку заробітної плати саме “класичним” способом: низька заробітна плата штовхає працівників освіти, здоров'я до пересувань у комерційний сектор економіки та спричиняє міграційний рух в пошуках високооплачуваної роботи за кордоном. „Класичним” способом реагують і ті працівники, послуги яких в умовах ринкової економіки, навпаки, користуються підвищеним попитом і відповідно оплачується (банківські працівники, юристи).

По-друге, підсилюється приховане безробіття і практично не діє механізм банкротства підприємств. Останні існують за рахунок кредитних емісій держави, штучно зберігаючи робочі місця. Зберігається фіксованість заробітної плати в державному секторі економіки.

Ринок праці України не може розвиватися повністю і за кейнсіанською моделлю. По-перше, явища, які відбуваються в економіці України не відповідають визначенню економічного циклу, а є, передусім, результатом порушення господарських зв'язків, збільшенням цін на сировину і енергоносії, непродуманої конверсії, непередбаченості політики уряду та іншого. По-друге, відсутність ефективного платоспроможного попиту населення України не є прагненням до кейнсіанського збереження, а є наслідком орієнтації економіки на низьку ціну праці. Проте, можлива часткова адаптація до кейнсіанської моделі, в сфері державної політики інвестицій і створення робочих місць, організації суспільних робіт.

Неможливо використання в Україні й основної “монетаристської” категорії - природний рівень безробіття. Якщо структурні зміни в економіці призводять до масових переміщень працівників і, стимулюючи фрикційне безробіття, завищують його природний рівень, то зменшення реальних доходів активізує населення до пошуку основної і додаткової роботи і, навпаки, знижує природну норму безробіття.

Аналіз актуальності окремих положень економічних шкіл відносно ситуації на українському ринку дає підставу стверджувати, що жодна концепція в повній мірі не може бути застосована при оцінці ринку праці України.

За означених вище умов, низьких доходів населення, високої монополізації виробництва найбільш вірогідною для України може бути власна модель ринку праці, яка допускає тимчасову невідповідність фактичної заробітної плати рівноважній при активній участі державних органів в регулюванні попиту і пропозиції.

Аналіз концепцій ринку праці дозволив виявити існування відмінностей в формуванні національного ринку праці. В цьому аспекті виконане дослідження показало, що його потрібно проводити у руслі української регіоналістики, яка має давні глибокі історичні витоки, прадавні корні і традиції, в яких криється генетичний і психологічний потенціал розвитку національного та регіональних ринків праці нашої держави. Огляд досліджень РРП виявив, що вони переважно проводились в Західному, Центральному та Південному регіонах (відповідно Львівська, Київська і Одеська наукова школи). Поза детальним розглядом практично залишився Східний регіон. Зокрема відсутні розробки щодо РРП Дніпропетровської області, яка за чисельністю населення посідає 2 місце в України.

В сучасній літературі існують різні трактування сутності регіонального ринку праці, його структури та функцій. В наукових дослідженнях РРП вивчається з позицій двох теорій: неокласичної та теорії сегментації.

Серед науковців не існує одностайності у визначенні суті, критеріїв та структури сегментації ринку праці. Сегментованість ринку праці як системи визначається вибором ознак: територіальна, організаційна, виробничо-господарська, соціально-економічна, професійно-кваліфікаційна, етнонаціональна та ін. Поширеним явищем є обмеження теорії сегментації за будь-якої окремою ознакою.

В роботі доведено, що визначальною передумовою підвищення ефективності управління РРП є належна його кластерна сегментація, під якою автор розуміє виділення цілісних його частин на основі взаємопов'язаних груп факторів його формування та розвитку, об'єднаних в систему. Алгоритм визначення кластерної сегментації ринку праці обласного рівня включає ряд етапів:

визначення системоутворюючих факторів формування і розвитку РРП;

проведення типологізації адміністративних районів за допомогою методів багатомірного (кластерного) аналізу;

визначення спільних рис функціонування і розвитку РРП окремих територій (кластерів) за допомогою порівняльного аналізу;

розробка узагальненої комплексної оцінки стану ринку праці кожного регіону;

обґрунтування політики РРП в контексті регіонального розвитку визначених територій.

Безліч трактувань та визначень концепцій зайнятості, їх невідповідність сучасним положенням законодавчої бази викликали необхідність розробки нового методологічного підходу, що не найшло відображення в попередніх тлумаченнях зайнятості, зокрема в аспекті добровільної зайнятості, розширення видів зайнятості (згідно положень Конституції України та Закону України „Про зайнятість населення”), диференціації прожиткового мінімуму відповідно до основних соціально-демографічних груп населення (згідно Закону „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік”).

У дисертації доведено, що зазначені аспекти можуть бути відображені у категорії „нижня межа продуктивної зайнятості”, під якою розуміємо чисельність зайнятих будь-якою діяльністю у відповідності до своїх здібностей і потреб, що забезпечує отримання кожним членом суспільства доходу, не нижче законодавчо встановленого, диференційованого відповідно до основних соціально-демографічних груп населення, прожиткового мінімуму.

За розрахунками нижня межа продуктивної зайнятості Дніпропетровської області, яка забезпечить диференційований дохід кожному члену суспільства не менше законодавчо встановленого рівня, становить 2139,7 тис. осіб, що на 52% більше за фактичну величину зайнятих. Отже, досягнута продуктивність суспільної праці не дозволяє задовольнити потреби населення навіть на мінімальному рівні і потрібно її підвищити принаймні у 2 рази.

У дисертації оцінено невідповідність попиту і пропозиції на ринку праці України, досліджено економічні і соціальні причини цього явища. Особлива увага звернута на роль демографічних факторів (депопуляція, демоекономічне навантаження, постаріння населення) та неоднорідність розвитку окремих регіонів країни, відмінність у підходах до регулювання зайнятості населення.

У роботі зроблено висновок, що важливою причиною існування проблем у сфері зайнятості є слабке врахування у програмах державного та регіонального рівнів особливостей розвитку регіонів, несприятливих тенденцій, що склалися в них в період формування ринкової моделі поведінки роботодавців і носіїв праці. У вирішальній мірі подолання означеної ситуації залежить від спроможності Державної служби зайнятості та її місцевих структур використовувати адекватні до нинішньої ситуації методики діагностики стану на ринках праці.

У другому розділі „Оцінка процесів формування ринку праці Дніпропетровської області” було оцінено системоутворюючі фактори формування і розвитку РРП; здійснено аналіз рівня і структури зайнятості населення регіону; дана оцінка ефективності функціонування ринку праці та розроблена кластерна модель РРП.

Аналітична оцінка, висновки та рекомендації дисертанта побудовані на дослідженні наступних факторів: природно-ресурсний та виробничий потенціал; територіальний поділ праці і спосіб виробництва благ; рівень залучення державних і іноземних інвестицій в економіку; рівень життя населення; демографічна ситуація; розвиток соціальної інфраструктури; ситуація, що склалась на ринку праці.

Природно-ресурсний та виробничий потенціал. Дніпропетровська область володіє унікальними природними багатствами, вигідним географічним розташуванням, потужним промисловим потенціалом і відома сучасним рівнем розвитку науки. На її території виробляється понад 40% продукції чорної металургії України, 70% труб, 30% прокату, 28% коксу, 17% продукції хімічної та нафтохімічної промисловості, 7% електроенергетики та 9% - машинобудування. Основний ресурсний потенціал області (залізна руда) обумовлює зайнятість переважно чоловічого населення в гірничо-металургійній промисловості. Зазначена специфіка природно-ресурсного потенціалу, перевищення частки жінок в загальній чисельності населення позначаються на низький зайнятості жіночого населення.

Протягом 1990-1999 рр. простежується стійка тенденція зниження обсягів продукції за всіма галузями промисловості і лише у 2000 р. спостерігається збільшення обсягів на 16%. Найбільш вагомі темпи зростання в чорній металургії (на 23%), деревообробній (на 30%), легкій та харчовій промисловості.

Вдале географічне розташування, помірно-континентальний клімат, чорноземні ґрунти визначають пріоритетний розвиток сільського господарства, зокрема, рослинництва. Проте, виробництво продукції сільського господарства всіма категоріями господарств у 2000 р. зменшилось на 45% проти 1990 р. Помірний ріст виробництва продукції у господарствах приватного сектору на фоні обвального падіння виробництва у колективних і державних підприємствах не може компенсувати цей спад і нездатний повною мірою служити альтернативним джерелом вирішення проблеми зайнятості в сільському господарстві.

Кореляційно-регресивний аналіз впливу сільськогосподарського виробництва на зайнятість населення в сільському господарстві виявив, що на її зниження, насамперед, впливають посівні площі сільськогосподарських культур (Х2), поголів'я великої рогатої худоби на 1 працівника (Х6), валовий збір зернових на 1 працівника (Х4), де коефіцієнти кореляції відповідно становлять -0,5611; -0,539; -0,456. Позитивний вплив на результуючу ознаку мають фактори: заробітна плата, урожайність пшениці та наявність фермерських господарств.

Рівень залучення державних і іноземних інвестицій в економіку. Державні інвестиції в основний капітал зменшились на ј, проте обсяг іноземних інвестицій збільшився в 2,9 рази. Низький рівень державних інвестицій не сприятиме зростанню робочих місць, тому в області зменшується чисельність зайнятих в державному секторі, збільшується - в приватному, колективному та комунальному, частка зайнятих в яких сягає 64%.

Рівень життя населення. Погіршуються основні показники рівня життя населення. Незважаючи на зростання номінальних грошових доходів населення за 1995-2000 рр. у 3,54 рази, реальні доходи зменшуються, проте зростають тіньові доходи. Це приводить до розшарування населення, зменшення платоспроможного попиту, збільшення пропозиції робочої сили, насамперед, за межами працездатного віку, де зазначені тенденції посилюються.

Демографічна ситуація області характеризується поглибленням несприятливих тенденцій, які призводять до росту смертності та народжуваності. За 5 років загальна чисельність населення Дніпропетровської області скоротилась на 4,5%, чисельність населення працездатного віку знизилась на 1,50/0. Коефіцієнт природного зменшення станом на 1.01.2000 р. склав 10,40/00. На 35,5% зросла кількість померлих протягом 1990-2000 рр., з яких 67% - особи працездатного віку.

Аналіз якісних показників трудового потенціалу області дає змогу стверджувати про його високий освітній рівень, про що свідчить збільшення кількості студентів, що навчаються у вищих навчальних закладах (на 8,5% у 2000 році у порівнянні з попереднім), висока частка спеціалістів з науковими ступенями, значні обсяги наукових та науково-технічних робіт. Ці фактори зумовлюють розвиток наукомістких галузей виробництва. Однак система професійного навчання кадрів в області перебуває в критичному стані: зменшується кількість осіб, які навчились новим професіям, зростає періодичність підвищення кваліфікації персоналу.

Ситуація, що склалася на ринку праці. Для визначення основних тенденцій та пропорцій в розподілі зайнятих в регіоні дисертант пропонує сформувати спеціальну матричну таблицю, використання якої дозволить побудувати систему взаємопов'язаних показників, що характеризують динаміку рівня та структури зайнятості, трудову, економічну та виробничу активність населення, рівень вивільнення та працевлаштування.

Питома вага економічно активного населення в загальній чисельності населення протягом 1996-2000 рр. зросла на 6,5%, проте частка працездатного населення працездатного віку зменшилась на 3%. Майже на 5% зменшилась чисельність зайнятих в економіці, проте на 36% зросла чисельність зайнятих у невиробничій сфері. Чисельність незайнятого населення в загальній чисельності економічно активного населення зросла в 3,8 разу.

На фоні зменшення зайнятих у промисловості просліджується тенденція збільшення працюючих в чорній металургії та зростання частки працюючих в сфері фінансування, кредитування, страхування і апарату управління (табл. 1).

Кількість зайнятого населення не відбиває в повній мірі рівень зайнятості через наявність вимушеної неповної зайнятості. У 2000 р. 16% загальної кількості працівників перебувало в адміністративних відпустках та 17% працювали в режимі неповної зайнятості.

Таблиця 1

Чисельність населення Дніпропетровської області, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності

	1990	1995	1996	1997	1998	1999	2000
							тис. осіб	% до 1990 р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Всього зайнято, тис. осіб	1893,5	1821,1	1767,1	1719,0	1676,9	1659,4	1655,2	87,4
У економіці	1889,5	1676,8	1572,4	1491,8	1436,4	1416,1	1407,1	74,5
У % до зайнятих	99,79	92,1	88,9	86,8	85,6	85,3	85,0	85,1
Промисловість	685,9	541,1	545,2	480,3	462,8	453,8	482,9	70,4
У % до зайнятих	36,2	29,7	30,9	27,9	27,6	27,3	29,2	80,7
У т.ч. чорна металургія	203	196,3	187,5	193,1	192,6	191,9	195,3	96,2
Сільське господарство	202,8	241,0	221,6	218,3	222,0	209,3	199,0	981
У % до зайнятих	10,7	13,2	12,5	12,7	13,2	12,6	12,0	12,1
Транспорт і зв'язок	133,4	119,3	116,2	106,8	95,1	99,9	95,0	71,2
Будівництво	229,8	153,0	136,9	108,2	93,9	85,9	82,3	35,7
Торгівля, громадське харчування, ЖКХ	229,8	206,4	174,5	205,3	205,4	209	199,9	87,0
Охорона здоров'я, фізична культура	116,9	119,1	107,3	109,1	110,0	105,7	96,9	82,9
Освіта, культура, мистецтво, наука	223,2	195,8	169,8	163,9	156,6	160,1	152,6	68,4
Фінансування, кредитування, страхування	9,0	14,1	13,8	13,5	12,8	12,5	13,9	154,4
Апарат держ. управління	31,1	52,4	54,7	54,2	46,9	46,1	52,8	170,3
Інші галузі	27,6	34,6	32,4	33,2	30,9	33,8	31,8	115,2
В інших сферах економічної діяльності	4,0	144,3	194,7	227,2	240,5	243,4	248,1	6200

Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці за професійними групами має суттєві розбіжності. Зростання пропозиції праці протягом 1995-2000 рр. відбувається більш швидкими темпами, ніж зростання кількості вакантних місць. Відповідно зазначеним процесам зростає навантаження на одну вільну вакансію.

Рівень зареєстрованого безробіття в області (4,33% у 2000 р.) не перевищує аналогічний показник по країні, проте має регіональні відмінності (від 1,91% в м. Дніпропетровськ до 17% в м. Жовті Води). Характерною особливістю РРП області є зростання середньої тривалості безробіття, яке в більшості міст та районів області носить переважно характер довготривалого, а в деяких - застійного.

Ефективність функціонування ринку праці виявляється у його здатності ефективно суміщати вільні робочі місця з безробітними, що графічно відображається кривою Беверіджа, яка ілюструє тенденцію безробіття і навантаження на 1 вільне робоче місце. Обидві тенденції є негативними, тому спостерігається стрімке падіння кривої. Згідно сучасного законодавства страхуванню на випадок безробіття підлягають також особи, які працюють неповний робочий день, або робочий тиждень. Тому найбільш повне уявлення про стан ринку праці дасть врахування вимушеної незайнятості, що демонструє крива 2 на рис. 2.

Рис. 2. Модернізована крива Беверіджа Дніпропетровської області

Аналіз ефективності діяльності служби зайнятості виявив погіршення основних показників: кількість осіб, які пройшли профнавчання зменшилась вдвічі, а рівень охоплення громадської роботою в регіоні не набуває масштабів і не здатний вирішить проблему працевлаштування незайнятих. Малоефективною виявляється й робота по наданню позик безробітним для відкриття власної справи.

Отже в регіоні, де головним фактором напруженого стану на ринку праці є посилення негативної тенденції співвідношення попиту і пропозиції, основними в програмі зайнятості повинні бути такі заходи.

Перша група заходів передбачає створення додаткових, а також збереження економічно доцільних робочих місць, розвиток тимчасової зайнятості. Реалізація цих заходів можлива на підставі використання державних та місцевих коштів бюджету, надання пільг роботодавцям, що зберігають та створюють робочі місця; стимулювання самозайнятості населення. В умовах обмеженості фінансових ресурсів доцільно використання непрямого інвестування - диференціації ставок місцевих податків в залежності від темпів збільшення кількості робочих місць.

Друга група заходів повинна сприяти організації системи безперервного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації, припинення підготовки кадрів за спеціальностями, що не користуються попитом на ринку праці; дострокове пенсіонування представників цих груп; використання системи солідарної заробітної плати.

У випадку банкрутства великих підприємств в системі заходів чільне місце посідає пошук інвесторів для перепрофілювання підприємств-банкрутів, або їх санацію та соціальну підтримку осіб, які неконкурентоспроможні на ринку праці

Для оцінки формування і розвитку РРП за допомогою методу багатовимірного аналізу була розроблена кластерна модель, основу якої становлять певні території, сформовані за критерієм подібності індикаторів стану ринку праці. Побудова такої моделі дала змогу розширити діагностику РРП і в подальшому згрупувати території за критерієм подібності соціо-еколого-економічної і демографічної ситуації та здійснити прогноз їх розвитку.

Виявлення внутрішньорегіональних диспропорцій здійснено на підставі 15 статистичних показників, що характеризують різні аспекти соціально-економічного, демографічного розвитку регіону, рівня життя, стану ринку праці, рівень захворюваності та медичного обслуговування. На основі матриці таксономічних відстаней визначено 4 якісно однорідні групи (кластери).

Кластер 3 - це промислові міста з високим рівнем економічного розвитку, соціального захисту та сприятливою ситуацією на ринку праці. Проте в цих містах найгірша демографічна ситуація та найвищий рівень захворюваності (табл. 2).

Кластер 1 характеризується високим рівнем обсягу промислової продукції та рівнем життя, незначним обсягом інвестицій, проте високим рівнем природного скорочення та найвищим показником від'ємної міграції.

Кластеру 2 притаманні високий рівень обсягів промислової продукції, товарообігу і платних послуг населенню, найвищий рівень інвестицій та заробітної плати, найнижчий рівень природного скорочення населення та суттєве від'ємне сальдо міграції. Ситуація на ринку праці характеризується високим рівнем навантаження на одну вакансію, низьким рівнем працевлаштування і охопленням професійним навчанням.

Таблиця 2

Середні значення показників за кластерами

Показники	Поз-нач.	Кластер 1	Кластер 2	Кластер 3	Кластер 4
Обсяг продукції промисловості на душу населення, грн.	Х1	3867,626	8626,4	13279,96	350,883
Посівні площі сільськогосподарських культур, га на тис. осіб	Х2	9,6532	226,324	2,766	1903,775
Інвестиції на душу населення, грн.	Х3	168,383	617,08	408,6	87,441
Роздрібний товарообіг на душу населення, грн.	Х4	567,815	340,624	506,055	361,524
Платні послуги на душу населення, грн.	Х5	358,016	257,72	285,25	163,036
Середньомісячна заробітна плата 1-го працюючого, грн.	Х6	263,333	371,2	311,5	164
Природне скорочення населення, 0/00	Х7	-7,933	-5,84	-9,1	-11,459
Сальдо міграції, 0/00	Х8	-4,866	-3,58	-0,35	2,091
Навантаження на 1 вакансію, осіб	Х9	32,667	61,8	10	90,682
Рівень безробіття, %	Х10	9,03	7,102	4,185	9,783
Рівень працевлаштування, %	Х11	23,217	19,4	33,8	14,727
Рівень охоплення проф. навчанням, %	Х12	3,183	2,82	3,6	2,2636
Кількість мед. персоналу на 10 тис. насел.	Х13	100,167	101,2	119,0	85,364
Кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря	Х14	18,3	23,8	235,5	0,01
Захворюваність на хвороби органів дихання на 10 тис. населення	Х15	370,55	345,64	476,350	319,355

До кластеру 4 увійшли майже всі сільськогосподарські райони області. В цій групі самий низький рівень інвестицій, середньомісячної заробітної плати та найгірший стан ринку праці. Спостерігається найвищий рівень природного скорочення, але найнижчий рівень захворюваності та додатне сальдо міграції.

Проте розроблена методика багатомірного (кластерного) аналізу не дозволяє отримати узагальнену комплексну оцінку стану ринку праці кожного регіону. Тому важливо синтезувати таку ознаку, яка відображає всі ознаки даного кластеру.

У третьому розділі “Основні напрями регіональної політики на ринку праці в контексті розвитку трансформаційних процесів” був розрахований інтегральний показник стану ринку праці; побудована модель санації аграрно-стагнуючих регіонів та визначені приоритетні напрямки поліпшення процесу відтворення населення в урбанізованих регіонах, що характеризуються соціальною напругою на ринку праці та критичною екологічною ситуацією.

Розрахунок інтегрального показника дав змогу згрупувати територіальні ринки праці за відстанню до гіпотетичного ідеального рівня, для якого властиві найвищі значення показників-стимуляторів і найнижчі значення показників-дестимуляторів.

1	Таблиця 3 Розрахунок інтегральних показників стану РРП Дніпропетровської області
	Регіон	(абсолютний)	1 варіант (віднос.)	2 варіант (віднос.)	Кластер
t5	Нікополь	16009,8	0,960	-0,161	3
t3	Кривий Ріг	14636,2	0,920	-0,137	3
t2	Дніпродзержинськ	11547,4	0,771	-0,098	2
t11	Вільногірськ	12159,0	0,758	-0,087	2
t12	Першотравенськ	10743,2	0,652	-0,054	2
t14	Апостолівський	9811,4	0,629	0,037	2
t13	Тернівка	9991,3	0,582	0,087	2
t1	Дніпропетровськ	8547,0	0,436	0,109	1
t7	Орджонікідзе	6294,4	0,330	0,167	1
t6	Новомосковськ	5974,4	0,300	0,254	1
t9	Жовті Води	4349,5	0,181	0,144	1
t8	Павлоград	4593,2	0,160	0,265	1
t4	Марганець	4122,8	0,160	0,274	1
t17	Дніпропетровський	3436,0	0,044	0,956	4
t23	Новомосковський	3742,4	0,041	0,791	4
t27	Покровський	4009,1	0,024	0,716	4
t22	Нікопольський	4093,5	0,009	0,628	4
t20	Магдалинівський	4781,8	0,002	0,199	4
t16	Верхньодніпров.	2730,1	0,001	0,984	4
t10	Синельникове	2208,5	-0,003	0,987	4
t30	Солонянський	3873,4	-0,034	0,523	4
t33	Царичанський	3149,0	-0,038	0,889	4
t18	Криворізький	3014,0	-0,038	0,961	4
t31	Софіївський	4298,8	-0,044	0,075	4
t15	Васильківський	3366,8	-0,050	0,613	4
t35	Юрь'ївський	4508,3	-0,052	0,114	4
t32	Томаківський	3501,5	-0,052	0,517	4
t21	Межівський	3561,0	-0,053	0,275	4
t25	Петропавлівський	3050,0	-0,057	0,674	4
t24	Павлоградський	3048,0	-0,059	0,768	4
t28	П'ятихатський	2723,8	-0,060	0,962	4
t19	Криничанський	3105,8	-0,060	0,738	4
t34	Широківський	2856,4	-0,061	0,864	4

Це дозволило сформувати декілька варіантів еталонного значення РРП, які відображають “найкращий” та “найгірший” їх стани (табл.3) та виділити 4 групи регіонів за соціально-економічною, демографічною, трудоресурсною ситуацією:

урбанізовані, в яких значення інтегрального показника становить від 0,8 і вище. До цієї групи належать міста, що ввійшли до кластеру 3;

стабілізаційні - інтегральний показник знаходиться в межах від 0,6 до 0,8;

промислово-депресивні, в якому інтегральний показник становить від 0,2 до 0,6. Відповідно до цієї групи належать території, що були згруповані в кластер 1;

аграрно-стагнуючі - це райони області, що ввійшли до кластеру 4, в яких інтегральний показник від 0,2 і менше. Враховуючи найнижчі значення інтегрального показника стану РРП у аграрно-стагнуючих регіонах дисертант пропонує модель санації зазначених територій, метою якої є стабілізація в соціально-економічній сфері і стану ринку праці, підвищення рівня життя населення зазначених регіонів, в межах яких відбувається спад виробництва, зростання негативних тенденцій в сфері зайнятості, демографії та екології.

Програма санації спрямована на соціально-економічне піднесення цих територій за рахунок розвитку сільськогосподарського виробництва та створення сприятливих умов для відтворення населення і включає 4 блоки: економічного, інноваційного, соціально-демографічного і соціально-екологічного розвитку.

Соціально-економічне піднесення цих регіонів визначається рівнем розвитку аграрної сфери, яка зазнала значного деструктивного впливу в перехідний період: занепадають колись надприбуткові галузі, зростає матеріало- та енергомісткість продукції. В цих умовах необхідно здійснити таку земельну реформу, яка б стимулювала розвиток сектора життєздатних формувань сільськогосподарського виробництва; вдосконалити ринкові механізми цінового регулювання, кредитно-фінансової системи та податкової політики; забезпечити раціональне використання земель, їх охорону; вжиття заходів для забезпечення екологічної безпеки, оптимізувати структуру угідь, відновити використання зрошувальних і осушувальних систем, нарощувати обсяги захисного лісорозведення.

Важливим напрямом в удосконалення економічних і фінансово-кредитних відносин є забезпечення всебічного розвитку інфраструктури агарного сектору; організація роботи аграрних бірж, контроль держави над кредитними ставками. На сучасному етапі розпочалось створення засад стимулюючої податкової системи, проте необхідна заміна існуючого механізму оподаткування невисоким і диференційованим залежно від якості угідь податком на землю.

Розвитку виробництва в сільському господарстві сприятимуть зміцнення та реконструкція матеріально-технічної бази, нарощування фондо- та матеріало- забезпеченості фермерських господарств, популяризація сучасних досягнень генетики та селекції, досвіду сівозмін, обробки ґрунту. Забезпеченню агропромислового виробництва сучасною технікою, добривами, засобами захисту рослин сприятиме розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування і хімічної промисловості та поширення державного агролізингу.

Пріоритетним напрямком економічного піднесення агропромислових регіонів є розвиток комплексної переробки сільськогосподарської сировини та впровадження технологічних інновацій. Використання енерго-, ресурсо- і вологозберігаючих та трудозберігаючих технологій забезпечить високорентабельне виробництво продукції.

В системі забезпечення регіонального розвитку вирішальне місце займає процес відтворення трудового потенціалу, яке потребує реформування системи соціального захисту: перехід до цільової адресної соціальної допомоги, здійснення персоніфікації пенсійного забезпечення з розподілу відрахувань до відповідних фондів між суб'єктами господарювання і громадянами. До моделі соціального захисту необхідно включити такі елементи: дотацію малозабезпеченим, підтримку самотніх непрацездатних громадян, соціальне страхування на основі відповідної законодавчої бази, контроль держави за змістом укладених тарифних угод.

Важливою умовою відтворення трудового потенціалу в системі регіональної політики соціально-економічного розвитку виступає соціальна інфраструктура, а саме: житлово-комунальне господарство, транспорт, зв'язок, побутове обслуговування, торгівля, громадське харчування, освіта, культура, охорона здоров'я, фізична культура, рекреаційна мережа. Кожна з цих складових потребує розробки відповідного механізму модернізації та оновлення їх, виходячи з можливостей кожного регіону.

Зменшенню напруги на ринку праці, створенню нових робочих місць важлива роль відводиться державі. Проте, саме політика створення робочих місць в Україні є однією з найменш ефективних. В умовах фінансової кризи цю політику можна реалізувати за допомогою використання непрямих економічних важелів.

Важливу роль у розвитку фермерства посідає створення стабільного податкового і адміністративного режиму сприяння його становлення. Вимагають належного обґрунтування шляхи та засоби усунення адміністративних, фінансових, інвестиційних та соціально-економічних перешкод, що гальмують розвиток підприємницьких структур.

В спектрі проблем соціально-економічного розвитку регіону чільне місце займає збереження та зміцнення здоров'я людини. Впровадження нових екологічно-чистих технологій, фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих технологій, створення системи ефективних екологобезпечних форм господарювання, здатних викликати у працівників сільського господарства інтерес до високопродуктивної праці, сприятиме зниженню рівня травматизму та захворюваності населення.

За інтегральною оцінкою ресурсно-екологічної ситуації Дніпропетровська область характеризується надзвичайним рівнем антропотехногенних навантажень на навколишнє середовище і є найбільш напруженою і несприятливою з точки зору забезпечення нормальних природних умов життєдіяльності людини.

Екологічні умови життя населення істотно впливають на показники руху та життєдіяльність населення урбанізованих регіонів (кластер 3), в межах яких відбувається погіршення якісних показників макроекономічного рівня, знижується потенціал відтворення населення, посилюється процеси постаріння населення.

Поліпшення процесів відтворення та здоров'я населення урбанізованих регіонів пов'язане з умовами праці та побуту, способом життя населення, оскільки захворюваність зумовлюється переважно соціально-економічними чинниками - забрудненням навколишнього природного середовища, шкідливими умовами праці, низькокалорійним харчуванням, низьким рівнем доходу, незадовільними житловими умовами, нерозвиненістю сфери праці, побуту та відпочинку.

Із всього комплексу взаємопов'язаних чинників, що впливають на відтворення населення та його здоров'я, можна відокремити 4 головні напрямки поліпшення його якісних та кількісних характеристик.

1. Заходи по поліпшенню навколишнього середовища.

Розвиток виробництва за відсталих технологій збільшує забруднення води, ґрунту та атмосферного повітря, що призводить до зростання захворюваності і смертності. Разом з тим природоохоронні заходи за масштабами та ефективністю не забезпечують нейтралізації шкідливих викидів. Попередження негативних наслідків впливу навколишнього середовища на відтворення населення можливе лише за умов організації виробництва за принципом закритого циклу, в умовах застосування безвідходної технології, нової техніки та розвитку соціально-гігієнічних і медичних заходів в напрямку попередження захворювань і охорони здоров'я.

2. Поліпшення умов праці. Впроваджувані нині заходи з охорони праці недостатньо ефективні, оскільки більшою частиною спрямовані не на вилучення джерел забруднення, а на компенсацію за роботу в шкідливих умовах. Переважно, травматизм i профзахворювання, пов'язані із постарінням основних фондів, недостатнім фінансуванням охорони праці і здоров'я, відсутністю медико-біологічної профілактики. Щоб знизити ці показники слід радикально змінити умови праці. Перенесення в заходах з охорони праці центру ваги з компенсації за забруднення на усунення його джерел потребує докорінного вдосконалення техніки та технології виробництва, а отже, i великих капіталовкладень, проте без цього завдання радикальної зміни умов праці розв'язати неможливо.

3. Підвищення матерiального добробуту та культурного рiвня населення. Як підтвердило дослідження, вiдтворення та стан здоров'я населення залежать вiд комплексу умов праці, життя, медичного та соціально-побутового обслуговування людини. В узагальненому виглядi пiдвищення матерiального та культурного рiвня населення можна розглядати як напрямок полiпшення його здоров'я, оскiльки цi чинники визначають розмiри та структуру споживання матерiальних благ i послуг.

4. Полiпшення медичного обслуговування.

Однією з причин високої смертності в регіоні є незадовiльний стан медичної допомоги. Низька ефективнiсть суспiльного виробництва зумовила залишковий принцип видiлення капiталовкладень у соцiальну сферу. Тому матеріально-технічна база медицини не вiдповiдає потребам населення i не забезпечує розв'язання поставлених перед нею завдань. Перехiд на платну медицину в умовах низької заробiтної плати ще бiльше ускладнює рівень захисту здоров'я окремих верств населення. Тому при оцiнцi розвитку охорони здоров'я необхідно перейти вiд кiлькiсних показників (кiлькостi лiкарняних лiжок, чисельностi медичного персоналу) до якiсних показникiв, що характеризують рiвень здоров'я населення.

Дисертантом на підставі множинного взаємозв'язку було вивчено вплив обсягів продукції промисловості, сільського господарства та інвестицій на зайнятість населення регіону. Коефіцієнт множинної детермінації свідчить, що 93,6% варіацій середньооблікової чисельності зайнятих обумовлено саме цими чинниками.

Оцінка парної кореляції між показниками свідчить, що найбільш вагомими факторами впливу на зайнятість є обсяг продукції промисловості і обсяг інвестицій (коефіцієнт кореляції становить 0,89).

На підставі кореляційно-регресійного аналізу було спрогнозовано рівень зайнятості населення регіону з урахуванням очікуваного зростання відповідних чинників (табл. 4).

Отримані результати свідчать, що після стійкої тенденції зменшення чисельності зайнятих протягом 1990-2003 рр. прогнозується незначний приріст зайнятості, який у 2005 р. становитиме 14030 осіб, що призведе до зменшення безробіття в області на 0,6%.

Таблиця 4

Прогноз чисельності зайнятого населення Дніпропетровської області на підставі множинного взаємозв'язку

Показники	Позн.	2003 рік	2004 рік	2005 рік
Індекс зайнятості населення ,%*	Y	99,635	100,428	101,0
Індекс продукції промисловості, %*	Х1	108	112	114
Індекс продукції с/г, %*	Х2	103	104	104
Індекс інвестицій, %*	Х3	120	122	124
Чисельність зайнятого населення в галузях економіки, тис. осіб		1396,88	1402,86	1416,89

Примітка: * - розраховано до попереднього року

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено теорію та поглиблено методологію дослідження проблем формування і розвитку регіонального ринку праці; розроблена кластерна модель та побудований інтегральний показник розвитку РРП; визначені основні напрями регіональної політики на ринку праці. В результаті проведених досліджень зроблено такі основні висновки:

1. В Україні існує досить велика диференціація соціально-економічного розвитку регіонів. Ці відміни витікають з специфіки формування працездатного населення, інфраструктури, національних традицій, рівня та структури зайнятості та обумовлені спеціалізацією сировинної бази, техногенним навантаженням на окремі території, динамікою та ефективністю виробництва, інвестиційною активністю та привабливістю території. Тому важливим напрямом регіональної політики є поглиблення територіального поділу праці і спеціалізації за допомогою кластерної сегментації, яка дозволяє згрупувати РРП за критерієм подібності системоутворюючих факторів його формування та розвитку.

2. Перетворення в сфері зайнятості і легалізація її різних видів, становлення соціального партнерства, поширення підприємництва, вимагають удосконалення теоретичних підходів до визначення категорії продуктивної зайнятості. Враховуючи тенденції соціально-економічних перетворень в країні запропоновано оперувати категорією „нижня межа продуктивної зайнятості”, якою слід вважати орієнтиром діяльності державних органів в сфері зайнятості на середньостроковий період.

3. Системоутворюючими факторами формування і розвитку РРП є: природно-ресурсний потенціал; територіальний поділ праці і спосіб виробництва благ; рівень життя населення та ступінь економічної свободи; розвиток відносин власності; рівень залучення капіталу в економіку; демографічна ситуація та культурні традиції; розвиток соціальної інфраструктури; ситуація, що склалась на ринку праці.

4. Ефективність функціонування ринку праці виявляється у його здатності ефективно суміщати вільні робочі місця з безробітними, що графічно відображається кривою Беверіджа. Дисертантом запропоновано доповнити вище- означений підхід до оцінки розвиненості ринку врахуванням вимушеної незайнятості.

5. За результатами кластеризації виявлено 4 групи регіонів, сформованих за критерієм подібності, які відображають особливості соціально-економічної, демографічної та трудоресурсної ситуації на місцевих і районних ринках праці Дніпропетровської області. Для узагальненої оцінки РРП з метою розробки адресних програм соціо-еколого-економічного розвитку застосовано концепцію інтегрального показника, який дозволяє виділити 4 групи регіонів за соціально-економічною, демографічною, трудоресурсною ситуацією: урбанізовані, стабілізаційні, промислово-депресивні, аграрно-стагнуючі.

6. Запропонована модель санації аграрно-стагнуючих територій включає: аналіз ситуації за системоутворюючими факторами формування і розвитку РРП; оцінку стану РРП за допомогою методики кластерного аналізу та інтегрального показника розвитку; формування стратегічних цілей і стратегії санації; розробку програми санації щодо подолання негативних тенденцій; формування проекту санації, який містить техніко-економічне обґрунтування програми санації, методи мобілізації фінансового капіталу, прогнозування результатів виконання проекту.

7. Із всього комплексу взаємопов'язаних чинників, що визначають процес вiдтворення населення та стан його здоров'я, було запропоновано 4 напрямки поліпшення якісних і кількісних показників відтворення з урахуванням незадовільного стану екологічної ситуації на РРП Дніпропетровської області: заходи по поліпшенню навколишнього середовища, умов праці, підвищенню матеріального добробуту, культурного рiвня населення та медичного обслуговування.

8. На підставі дослідження впливу змін обсягів виробництва продукції промисловості, сільського господарства та інвестицій на зайнятість населення було здійснено прогнозування зайнятості населення регіону з урахуванням очікуваного зростання відповідних чинників згідно Закону „Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 рр.”. Результати свідчать про збільшення чисельності зайнятих у галузях економіки у 2004 р. на 0,7% у порівняні з 2000 р. та зниження рівня безробіття до 3,7%.