Формування конкурентоспроможності продукції підприємства за матеріалами Приватної фірми "Віта", Обухівського району, Київської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: «Формування конкурентоспроможності продукції підприємства» за матеріалами Приватної фірми «Віта», Обухівського району, Київської області



Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи управління конкурентоспроможністю продукції підприємства на ринку

1.1. Економічна сутність та основні параметри конкурентоспроможності продукції підприємства

1.2. Чинники конкурентоспроможності продукції та їх характеристика

1.3. Основні методи та етапи оцінки конкурентоспроможності продукції

2. Аналіз конкурентоспроможності продукції на ПФ «Віта»

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2. Аналіз конкурентоспроможності продукції на досліджуваному об'єкті

3. Удосконалення системи формування конкурентоспроможності продукції на приватній фірмі «Віта»

3.1. Шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності продукції підприємства

3.2. Використання новітніх інформаційних систем в управлінні конкурентоспроможністю продукції

4. Організація охорони праці на приватній фірмі «Віта»

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел



Вступ

На сьогоднішній день в умовах ринкової економіки основними завданнями будь-яких підприємства є збереження та розширення своїх ринкових позицій та збільшення прибутку, головним способом досягнення вище вказаних завдань є забезпечення високої конкурентоспроможності. Саме тому темою дипломної роботи обрано - «Формування конкурентоспроможності продукції підприємства ».

Конкурентоспроможність є одним з суттєвих показників господарського стану підприємства, який визначає перспективи його подальшого розвитку та можливість досягнення основних цілей підприємства. Управління конкурентоспроможністю продукції являє собою сукупність заходів, які здійснюються в процесі розробки, проектування, виробництва, просування, реалізації та після продажного обслуговування продукції з метою створення її привабливості для кінцевого споживача та передбачає значний вплив на економічні показники діяльності підприємства виходячи з його прибутку.

Актуальність даної теми полягає в тому, що управління конкурентоспроможністю продукції підприємств на сьогоднішній день відіграє важливу роль в системі управління будь-яким підприємством не залежно від спеціалізації та форми власності. Варто зазначити, що зміна концепцій від маркетингового підходу в управлінні до концепції управління конкурентоспроможністю продукції є дуже важливою для менеджменту підприємства, тому що це є об'єднаний, який складається із декількох взаємопов'язаних складових та від якого залежить рівень конкурентоспроможності будь-якого підприємства. Проте не зважаючи на важливість категорії управління конкурентоспроможністю продукції єдиного підходу визначення та способу управління на сьогоднішній день не було досі запропоновано.

Проблемою конкурентоспроможності продукції займалося багато вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: Ф. Котлер, В. М. Тарасевич, О. П. Литвиненко, А. П. Градович, А. Н. Романо, Є. К. Смірніцький та інші.

Метою дипломної роботи є дослідження особливостей управління конкурентоспроможністю продукції підприємства у сучасних умовах ринкової економіки, провести детальний аналіз господарської діяльності досліджуваного об'єкта, а також наведення заходів для підвищення ефективності діяльності підприємства, та покращення його конкурентних позицій на ринку.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання :

- розглянути сутність конкурентоспроможності продукції підприємства;

- визначити основні чинники, що впливають на конкурентоспроможність продукції підприємства;

- дослідити основні методи оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства;

- проаналізувати організаційно-економічну характеристику підприємства;

- провести детальний аналіз конкурентоспроможності продукції на досліджуваному об'єкті;

- розробити основні шляхи покращення конкурентоспроможності продукції підприємства;

- вивчити усі інформаційні технології, що використовуються для управління конкурентоспроможністю продукції;

- сформувати загальні висновки, щодо проблематики дослідження та розробити пропозиції по удосконаленню конкурентоспроможності продукції досліджуваного об'єкта.

Об'єктом дослідження було обрано Приватну фірму «Віта». Підприємство розташоване у м. Обухів, Київська обл. Головна спеціалізація - виготовлення готових кормів для сільськогосподарських підприємств та фізичних осіб, а також транспортні перевезення по усій території України. Підприємство засноване фізичною особою у 1998 році. Основні ринки збуту підприємства знаходяться на території України, зокрема у Вінницький, Київській, Дніпропетровській та Чернігівській областях.

Предметом дипломної роботи є детальне вивчення теоретичних основ управління конкурентоспроможність продукції, а також практичне дослідження конкурентоспроможності продукції Приватної фірми «Віта».

Теоретичними та методологічними основами дослідження є положення теорії менеджменту та економічної теорії, які висвітлені у працях зарубіжних та вітчизняних авторів.

У дипломній роботі використані такі методи дослідження як системного аналізу та аналогії - для поглиблення сутності конкурентоспроможності продукції, економіко-статистичні методи - для оцінки фінансового стану підприємства та проведення кількісної оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства а також методи експертних оцінок та методики економічного та математичного моделювання.

Інформаційною базою слугували наукові статті, журнали та монографії вітчизняних та зарубіжних авторів із досліджуваної тематики , нормативні та законодавчі акти України, а також статистична та бухгалтерська звітність із об'єкта дослідження.

Структура дипломної роботи складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел.

Результати дипломної роботи були апробовані на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми ефективного соціально-економічного розвитку України: пошук молодих», яка проходила 24 квітня 2014р. на базі ВТЕІ КНТЕУ. Наукова праця розміщена у збірнику «Вісник студентського наукового товариства «Ватра»» , випуск 16, під назвою « Управління конкурентоспроможністю продукції підприємства у сучасних умовах ринкової економіки».

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, об'єкт, предмет дослідження, основні завдання дипломної роботи, методи дослідження та інформаційну базу.

Перший розділ складається із трьох підрозділів. У даному розділі висвітлені теоретичні основи конкурентоспроможності продукції підприємства. Наведені основні чинники, що впливають на конкурентоспроможність продукції підприємства, а також основні етапи та методи оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства.

У другому розділі проведений аналіз господарської діяльності досліджуваного об'єкта, проаналізовані основні фінансово-економічні показники підприємства. Також досліджено конкурентоспроможність продукції на досліджуваному об'єкті.

Третій розділ дипломної роботи носить рекомендаційний характер, тут наведені основні шляхи удосконалення конкурентоспроможності продукції підприємства та запропоновані новітні інформаційні технології для покращення конкурентоспроможності продукції на Приватній фірмі «Віта».

У висновках та пропозиції міститься стисла інформація по усій темі дослідження, та надані конкретні пропозиції по роботі підприємства, та проблемі, яка висвітлена у дипломній роботі.

У дипломні роботі містить таблиць -17, рисунків - 19. Список літератури налічує - 101 джерело.



1. Теоретичні основи управління конкурентоспроможністю продукції підприємства на ринку

1.1 Економічна сутність та основні параметри конкурентоспроможності продукції підприємства

Конкурентоспроможність продукції будь-якого підприємства на сьогоднішній день є важливим фактором його успішної діяльності на ринку. Дане поняття є багатоаспектним, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не лише за якісним, технічним, економічним, естетичним характеристиках, але і за комерційних та інших умовах його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Крім того, варто зазначити важливою складовою частиною конкурентоспроможності і товару є сума витрат споживача за період використання.

Питанню конкурентоспроможності присвячено багато наукових праць та економічних досліджень. Основні наукові праці із даної теми належать: Долинській М. Г., Соловйова Н. А., Портеру М., Азоєву Г. Л, ,. Мойсееві

H. К., Сименову H. Е., Градову А. П., Воронкову А.Е., Тарнавські Н. П., Шершньова З.Є, Оборська С.В. та іншим.

В економічній літературі існує ряд визначень конкурентоспроможності:на макроекономічному рівні - конкурентоспроможність країни у цілому, на мікроекономічному рівні - конкурентоспроможність галузі, чи безпосередньо конкурентоспроможність продукції.

Економічні словники дають таке визначення конкурентоспроможності:

- конкурентоспроможність - це здатність товару бути більш привабливішим для споживача у порівняні із іншими виробниками аналогічного товару завдяки його кращим якісним та ціновим характеристикам;

- це сукупність властивостей будь-якого товару, які визначають його відмінність від інших товарів за ступенем задоволення потреб споживачів; [85].

На думку Шершньова З.Є, Оборська С.В конкурентоспроможність підприємства - це рівень його компетенції відносно інших підприємств у нагромаджені та використані виробничого потенціалу певного спрямування, а також окремих складових, технології ресурсів, менеджменту (особливо стратегічного та поточного планування), навичок та знань персоналу ,тощо, що знаходять своє вираження у таких результуючих показниках , як якість продукції, продуктивність, та прибутковість [99].

Для сформованих концептуальних підходів до управління конкурентними перевагами характерна велика кількість особливостей, що мають відношення не лише до категорійного апарату, а й постановки цілей, теоретико-методологічної й практичної бази процесу дослідження та аналізу ринку.

Основними ознаками конкурентоспроможності є :

-релевантний характер, тобто траєкторія руху економічного суб'єкта, стосовно інших суб'єктів може бути визначена у межах релевантного зовнішнього середовища;

- часовий характер характеризує положення суб'єкта у конкурентному полі в координатах часу, як результат його конкурентної діяльності;

Головним об'єктом на ринку є товар. Будь-який товар має вартість та споживчу вартість, а також йому притаманні якість, надійність, технічний рівень, корисність, що задовольняє конкретні потреби споживача. Саме у товарі відбивається всі особливості та протиріччя розвитку ринкової економіки.

Товар визначає економічну силу виробника. Впливові фактори, що визначають місце виробника на ринку, перевіряються у процесі конкурентного середовища та в умовах ринкового механізму, який може виявити відмінності одного товару від товару конкурента. Для такого кожен товар має мати свою конкурентоспроможність [37].

На думку Юдіна М. конкурентоспроможність продукції пропонується розглянути як синтез трьох основних систем показників. Які характеризують товар таких як: система якості товару, система якості додаткових послуг, система економічних характеристик товару [101].

Швець В.Є вважає, що конкурентоспроможність продукції - це прояв якості продукції в умовах ринкової економіки і визначається здатністю продукції бути проданою на конкретному ринку у максимально можливому обсязі та без збитків для виробника даної продукції [48].

Для того, щоб визначити конкурентоспроможність продукції необхідно знати :

- вимоги до продукції потенційних споживачів;

- динаміку попиту на продукцію;

- точний рівень ринкової ціни на товар;

- рівень конкуренції на ринку на відповідний товар;

- термін окупності продукції;

На думку будь-якого типового споживача, конкурентоспроможним є той товар, в якому відношення корисного ефекту до витрат на його купівлю та використання є максимальним у порівняні з аналогами. Для того щоб визначити конкурентоспроможність продукції необхідно виходити з вказаних основних методологічних засад:

- по-перше конкурентоспроможність продукції оцінюється шляхом порівняння двох чи більше подібних товарів, що зумовлює відносність даного показника;

по-друге при оцінці конкурентоспроможності продукції враховуються не всі властивості, а лише ті, які безпосередньо цікавлять типового споживача та задовольняють його потреби;

- по-третє рівень конкурентоспроможності визначається для окремого виду продукції із урахуванням конкретних умов його реалізації та споживання, тобто для конкретного ринку збуту.

Конкурентоспроможність будь-якого товару є важливою складовою його успіху на ринку та поміж найбільших конкурентів. Варто зазначити, що будь-який товар, що реалізується на конкретному ринку має відповідати попиту споживачів. Поняття конкурентоспроможності товару можна визначити, тільки порівнюючи подібні товари підприємств конкурентів між собою. Тому конкурентоспроможність - є відносним терміном, який зв'язаний із конкретним ринком та часом його реалізації. У кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, тому поняття конкурентоспроможності набуває також індивідуальний характер [44].

Загальна формула конкурентоспроможності товару має такий вигляд:

конкурентоспроможність = якість + ціна + обслуговування.(1.1)

Для того щоб споживач задовольнив свою потребу, недостатньо лише придбати товар на ринку. Якщо це технічно досить складний виріб, то покупцю доведеться нести витрати по експлуатації (платити за його обслуговування ремонт) даного товару. Тому варто зазначити, що витрати

покупця складаються із двох частин: витрат на купівлю (ціна товару) і витрат, пов'язаних зі споживанням, названих ціною споживання. Ціна споживання звичайно значно вище продажної ціни , тому найбільш конкурентоспроможний не той товар, який пропонують за мінімальною ціною на ринку, а той, у якого мінімальна ціна споживання товару за весь термін його служби у споживача.

Під конкурентоспроможність продукції розуміють - сукупність властивостей, що відображають міру задоволення конкретної потреби проти представленої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати вагомі переваги у порівняні із конкурентами. Показники конкурентоспроможності продукції визначають стан конкурентоспроможності продукції певного виробника. У свою чергу покупці визначають конкурентоспроможність продукції порівнюючи її властивості товарами аналогами, що виготовляються іншими виробниками [27].

Варто зазначити, що кожний товар, що представлений на ринку містить у собі певні параметри.

За значенням параметра покупець оцінює, наскільки властивість товару, представлена даним параметром, задовольняє відповідний елемент його потреби. Це можна виразити в кількісній формі як відсоткове відношення значення того чи іншого технічного параметра до значення параметра, за якого елемент потреби цілком задовольняється.

Аналогічно можна виконати розрахунки за іншими технічними параметрами, отримавши в остаточному підсумку повний набір показників, що характеризують відхилення тих чи інших властивостей товарів від властивостей, необхідних споживачам та властивостей, які повністю задовольнять потреби споживачів.

Технічні параметри - це технічні та фізичні ознаки товару, що визначають особливості галузі та способів застосування, а також особливості даного товару у процесі його використання.

Ергономічні параметри - це такі параметри, що визначають на скільки продукція відповідає людському організму у процесі її використання чи споживання.

Економічні параметри - це параметри, що визначають рівень витрат, що необхідні на виробництво продукції, вони поділяються на :

- одноразові - тобто витрати на придбання продукції, митні тарифи;

- поточні - це такі витрати, що пов'язані із оплатою праці обслуговуючого персоналу, витрати на сировину та матеріали, тощо;

Нормативно-правові параметри - вони визначать ступінь відповідності товару чи послуги встановленим нормам та стандартам. Продукція захищаються патентами чи свідоцтвами чи іншими документами правозахисного характеру.

Класифікаційні параметри - це параметри, що дозволяють класифікувати продукцію відповідно до державного класифікатора.

Нецінові параметри - це такі характеристики, що покращують конкурентоспроможність продукції, але не мають цінового еквіваленту.

При оцінці споживчих властивостей товару використовують «тверді» та «м'які» параметри конкурентоспроможності продукції.

«Тверді» параметри характеризують основні властивості продукції. Сюди відносять ергономічні, технічні та нормативні параметри.

«М'які» параметри - це такі параметри, що описують естетичні властивості товару ( колір, форма упаковки, дизайн ).

Так як на сьогоднішній день ринок заповнений різноманітною продукцією із схожими «твердими» параметрами, то більш вагоме значення мають «м'які» параметри, тому що вони надають товару більшу привабливість [19].

В.А.Павлова виділяє такі параметри конкурентоспроможності - як споживчі, які включають технічні характеристики, нормативи,естетичні властивості, дизайн та упаковку, і, економічні параметри, які складаються з ціни, транспортування,податків, експлуатації, навчання персоналу, ремонту, технічного обслуговування, страхових внесків. Дуже широко охоплюються властивості продукції з усіх сторін, але автор вважає, що технічні характеристики та нормативи входять в одну групу параметрів для оцінки, але вони не пов'язані з естетичними властивостями. Але усі ці параметри є схожими між собою [34].

Таким чином, можна зробити висновок, що на сьогоднішній день проблемою конкурентоспроможності продукції займається велика кількість вчених як українських та зарубіжних. Конкурентоспроможність продукції посідає вагоме місце у підприємницькій діяльності. Саме тому нас скільки буде задоволений попит на продукцію і споживача, буде і залежати її конкурентоспроможність.

Під конкурентоспроможністю продукції розуміють здатність будь- якого товару мати більш привабливіші властивості для покупців порівняно із конкурентами, що виготовляють аналогічну продукцію завдяки покращеним споживчим характеристикам.

1.2 Чинники конкурентоспроможності продукції та їх характеристика

Конкурентоспроможність продукції на сьогоднішній день є основним та визначальним фактором конкурентоспроможності фірми на ринку. Будь- який конкурентоспроможний товар повинен задовольняти попит споживачів на високому рівні, більшою мірою мати кращі властивості у порівняні із товарами конкурентів. Ступінь задоволення попиту споживачів залежить від важливих чинників, що називаються чинниками конкурентоспроможності продукції.

Чинниками конкурентоспроможності продукції - є певні умови та обставини під впливом яких формується та змінюється можливість конкретних товарів здійснювати конкуренцію на ринку із аналогічними товарами.

Конкурентоспроможність товару чи послуги залежить від ряду чинників, зокрема таких:

- техніко-економічних чинників, тобто тих чинників, що залежать від продуктивності та інтенсивності праці, витрат на виробництво даної продукції, якості та складу продукції;

- комерційних чинників, що визначають умови реалізації товару на конкретному ринку, обслуговування даного товару, реклами товару, та престижу фірми;

- нормативно правових чинників, що відображають вимоги технічної, екологічної та морально-етичної безпеки використання товару на певному ринку, а також відповідність даного товару державним та міжнародним стандартам;

Також до факторів, що впливають на конкурентоспроможність товару варто віднести:

- зовнішні;

- внутрішні;

Важливе значення для конкурентоспроможності продукції підприємства мають зовнішні чинники, тому що підприємство може здійснювати на них свій вплив своїми діями[16].

До таких чинників необхідно віднести:

споживачів ( зі своїми вподобаннями та попитом на продукцію); поведінку конкурентів (тобто форму конкурентної боротьби, зокрема цінові та нецінові методи, удосконалення продукції, тощо); відношення до підприємства та продукції споживачів; цільова аудиторія та маркетингові заходи для розповсюдження інформації для контактної аудиторії Крім вище зазначених чинників за інтенсивністю дії розрізняють: малозначні, значні і дуже значні фактори конкурентоспроможності продукції підприємства.

За характером дії:

- позитивні і негативні,

По відношенню безпосередньо до товару виділяються такі групи чинників як:

- товарні та нетоварні;

По відношенню до підприємства та ступеню їх контрольованості підприємством виділяються такі групи чинників:

- зовнішні та внутрішні.

До факторів, які безпосередньо впливають на забезпечення зовнішньої міжнародної конкурентоспроможності продукції, слід віднести не лише високу якість та економічні умови продажу, а й ряд таких не цінових чинників як: унікальність, ефективність бази для поширення інформації про продукцію, динамізм збуту і можливість швидкого реагування на ринкові досягнення.

Важливість чинників, що впливають на конкурентоспроможність продукції підприємства відмітив у свої працях М. Портер. Портер розпочав своє дослідження із вивчення конкурентного середовища у якому функціонує фірма та наявність у них початкових конкурентних переваг, тобто факторів виробництва. Згідно із його теорією усі чинники конкурентоспроможності продукції можна поділити на основні, тобто ті, що формують первинні конкурентні переваги підприємства порівняно із конкурентами та розвинуті, які проявляються у подальшому удосконалення споживчих властивостей тої чи іншої продукції.

До основних факторів належать такі:

- природні ресурси;

- кліматичні умови;

- розташування країни;

- здібності працівників;

- кваліфікація працівників;

До розвинутих факторів належать такі:

- матеріально-технічне забезпечення підприємства;

- науково технічний прогрес;

- інновації; [18]

І.П. Ковальчук у свої праці виділяє такі основні чинник, що впливають на конкурентоспроможність продукції:

- ціна: сутність даного критерію полягає у тому, що відбувається співвідношення рівня ціни підприємства із рівнем цін основного конкурента;

- якість: це характеристики товару, тобто його призначення надійність, простота, зручність, здатність задовольняти потреби споживачів;

- сервіс: це може бути рівень обслуговування, наявність потрібного товару, після продажне обслуговування;

- маркетингове оточення: бренд компанії, наявність рекламних засобів; рівень сервісу під час придбання товару;

Конкурентоспроможність характеризується тільки такими властивостями, які відображають певний інтерес для покупця ( та гарантують задоволення даної потреби). Всі характеристики того чи іншого товару, що виходять за рамки цих інтересів, розглядаються при оцінці конкурентоздатності як такі, що не мають до неї відношення в даних визначених ситуаціях.

Ще одним важливим чинником конкурентоспроможності продукції варто назвати якість. Якість - це сукупність властивостей, ознак продукції, що обумовлюють їх здатність задовольняти потреби та запити людей. Якість визначається мірою відповідності товару, послуги умовам стандартів, договорів.

Якість, не означає низьку конкурентоспроможність продукції. На конкурентоспроможність впливає не лише якість - важливим при її моделюванні є врахування фактору споживчих пріоритетів. Тобто споживачі згодні купувати лише ту продукцію, що задовольняє їхні пріоритети. Від споживчих пріоритетів залежить рівень вимог, що висуваються споживачами до продукції, а отже і рівень її оцінки [91].

На основі вище зазначеного матеріалу можна зробити висновок, що на конкурентоспроможність продукції впливає низка різних чинників. Тому залежно від спеціалізації та розмірів підприємства доцільно обирати певну систему чинників, що впливають на конкурентоспроможність його продукції. Тому варто зазначити, що правильне управління кожним чинником дозволить підприємству отримати певні переваги порівняно із конкурентами та виробляти високоякісну та конкурентоздатну продукцію.

1.3 Основні методи та етапи оцінки конкурентоспроможності продукції

У сучасних умовах ринкової економіки концепція конкурентоспроможності продукції та методи її оцінки широко висвітлені рядом вітчизняних та зарубіжних вчених. Але поза увагою залишаються проблеми, які пов'язані із оцінкою конкурентоспроможності в умовах глобального середовища із точки світової економіки, врахування регіонального фактору, а також впливу престижу підприємства на конкурентоспроможність продукції. Саме правильна оцінка показника конкурентоспроможності продукції дозволяє зменшити ризики, які з'являються у процесі здійснення господарської діяльності будь-якого підприємства у новому маркетинговому середовищі, але у той ж час невідповідність розрахованих показників конкурентоспроможності продукції її реальним характеристикам може знизити діяльність підприємства. Саме тому необхідно звертати увагу на дані показники враховуючи при цьому якомога більше факторів .

Журило І.В. вважає, що оцінку конкурентоспроможності продукції доцільно здійснювати на етапі перед виробничих досліджень, тому що вона дозволяє визначити основні властивості продукції на основі опитувань споживачів та забезпечує обов'язкове виконання нормативних ознак товару, що підтверджує його відповідність державним та міжнародним стандартам; [ЗО].

Оцінка конкурентоспроможності продукції необхідна для вирішення таких важливих завдань :

- обґрунтування прийнятих рішень при повному досліджені ринку;

- оцінку майбутніх продаж конкретних товарів;

- встановленні і редагуванні цін на товари та контроль їх якості;

- створення товаровиробниками політики в області якості і конкурентоспроможності продукції;

Оцінка конкурентоспроможності продукції має засновуватися на порівняні характеристик продукції із певною потребою та виявлені відповідності один одному. Для того щоб оцінка була об'єктивною необхідно використовувати такі ж критерії, що використовує типовий покупець обираючи товар.

Одиничні показники оцінки конкурентоспроможності - це такі показники, які показують відсоткове відношення рівня будь-якого технічного чи економічного параметру до величини такого є параметра конкурента.

Групові показники - це такі показники, які характеризують відповідність продукції потребам.

Розрахунок групового показника за економічними параметрами здійснюється розрахунком витрат споживача пов'язаних із придбанням та споживанням товару.

І = Ја*П / Ја*П^БТ(1.2)

де, І - груповий параметричний індекс конкурентоспроможності; а - ваговий коефіцієнт важливості;

П - визначається методом експертних оцінок або вага одного параметра у загальному наборі;

Усі вище зазначені показники не дозволяють у повному обсязі оцінити конкурентоспроможність продукції. Тому необхідно спів ставити продукції підприємства із продукцією основних конкурентів.

Іі -- Іт / Іек(1.3)

де, Іт, Іек - це груповий параметричний індекс конкурентоспроможності продукції відповідно до технічних та економічних параметрів; [24]

Так наприклад, якщо І і >1, то продукція, що оцінюється, переважає за конкурентоспроможністю зразок, з яким порівнюється. Якщо І і < 1 , то така продукція поступається зразку, а якщо Іі = 1, то обидві продукції знаходяться на однаковому рівні. На основі зробленого висновку приймається рішення про включення даного виробу до асортименту продукції.

Тому при негативні оцінці мають бути прийняті рішення щодо підвищення конкурентоспроможності продукції

На третьому етапі проводяться рішення, щодо покращення конкурентоспроможності продукції. Наприклад проводяться такі заходи:

- удосконалення виробу;

- створення системи по удосконаленню кадрів;

- покращення якісних характеристик товару;

- покращення сервісу [97];

Ще однією методикою оцінки конкурентоспроможності продукції є методика запропонована Т.Д. Чугаєвою. На її думку під конкурентоспроможністю продукції розуміють комплекс вартісних та споживчих властивостей товару, які визначають успіх даного товару на ринку, а саме його перевагу поміж інших товарів. Комплексна оцінка конкурентоспроможності продукції заснований на вивчення потреб споживачів та потреб ринку [98].

Т.Д. Чугаєва зазначає, що для оцінки конкурентоспроможності продукції є можливе застосування бухгалтерської звітності підприємства, на основі якої розраховується ряд показників:

1. ) зростання темпу росту виручки від реалізації над темпами росту інфляції - це свідчить про зростання збуту підприємства та про наявність платоспроможного попиту на продукцію підприємства;

2. ) темп росту виручки від продажів перевищує темп росту місткості ринку. Ємкість ринку характеризує можливий обсяг реалізованої продукції на даному ринку. Якщо зростання реалізації продукції перевищує ріст ємкості ринку, то ринкова частка підприємства також зростає.

3. ) хороша динаміка рентабельності реалізації продукції та кількості збуту продукції говорить про те, що основним фактором конкурентоспроможності продукції є якість та сервіс.

4. ) динаміка комерційних витрат підприємства, частиною яких є витрати на маркетинг;

5. ) період погашення дебіторської заборгованості підприємства,збільшення якого свідчить про погіршення становища підприємств на ринку;

6. ) збільшення темпів росту об'ємів продукції у вартісному вираження над темпами росту кількості виробничих запасів говорить про збільшення рівня матеріаловіддачі та збільшення конкурентоспроможності продукції підприємства [98].

Ще одним методом оцінки конкурентоспроможності продукції є матричний метод оцінки рівня конкурентоспроможності товару інша його назва «Матриця Нільсена». В основу даного методу покладено використання таблиці оцінки комерційного успіху нового товару, що розроблена аналітиками маркетингової фірми «А.С.Нільсен» [32].

Застосування матриці Нільсена для оцінки конкурентоспроможності продукції дозволяє оцінити її за трьома групами комерційного успіху підприємства доповнено кількісною 100-бальною оцінкою, при чому в межах кожної категорії для підвищення точності оцінка надана у інтервалах: 0-40 балів - для категорії «нижче середнього», 40 -- 70 балів - для категорії «середній», 70-100 балів - для категорії «вище середнього». Оцінка комплексного споживчого показника здійснювалась розрахунковим методом, а інші критерії - експертним методом [32].

Застосування даної матриці дозволить:

- здійснити комплексну оцінку конкурентоспроможності із застосуванням сукупності групових критеріїв таких як: товарних, збутових, ринкових, виробничих;

- розподілити шкалу комерційного успіху на три групи - «нижче середнього», «середній», «вище середнього»;

- охарактеризувати властивості по кожному одиничному виміру товару, що аналізується, для віднесення до однієї з груп;

На практиці процес оцінки конкурентоспроможності складається із таких стадій:

- вибір товару для порівняння;

- вибір параметрів для оцінки конкурентоспроможності;

- визначення рівня конкурентоспроможності товару;

Процес оцінки конкурентоспроможності оцінки продукції є дуже важливим складовим елементом для здійснення господарської діяльності будь-якого підприємства. Дослідження конкурентоспроможності продукції має здійснюватися досить часто на усіх етапах життєвого циклу продукції підприємства, це дозволить вчасно виявити недоліки асортименту продукції, знайти нові ринки збуту та покращити якість .

При оцінці конкурентоспроможності продукції досить часто використовують такий параметр як оцінка якості продукції. Показники якості продукції розділяють на дві категорії : перша - диференційовані (одиничні) показники, кількість яких найбільша; друга - загальні та узагальнені показники якості загальної кількості виготовленої підприємством продукції на конкретний період часу.

При здійснені господарської діяльності важливо знати не тільки якість окремих товарів , а і загальний рівень якості всієї сукупності продукції, що виготовляється підприємством. З цією метою застосовують визначену систему узагальнюючих показників якості, до яких слід віднести:

- частина принципово нових (прогресивних) виробів у загальному обсязі їхнього випуску;

- коефіцієнт відновлення асортименту продукції;

- частина сертифікованої продукції в загальному її обсязі;

- частина експортної продукції в загальному її обсязі;

- частина виробничого браку;

- відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за знижкою;

Ще однією методикою, яка використовується для оцінки конкурентоспроможності є методика яка називається «стратегічна група конкурентів» - це певна кількість підприємств, які займають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурентних переваг і подібними методами продаж.

Підприємства опиняються в одній і тій самій стратегічній групі, якщо вони відповідають будь-якій із зазначених вимог:

- схожий асортимент продукції;

- застосування аналогічної системи розподілу;

- пропонування покупцям аналогічних послуг та надання після продажного сервісу;

- робота в одному напряму «ціна-якість»;

- використання однакових замовників;

- схожа поведінка на ринку.

Аналіз конкурентів виконується за допомогою «карт стратегічних груп конкурентів» в наступній послідовності. Обирають головні характеристики продукції або підприємств згідно з метою аналізу. Виділяють два з них (наприклад: співвідношення «ціна-якість» та спеціалізація товарів). Складають матрицю-карту з цих двох характеристик. Головне, щоб характеристики не були залежні одна від одної.

Робиться розрахунок за обраними характеристиками по підприємствах, після чого розміщують їх на «карті». Об'єкти, що опинились близько один до одного, об'єднують у одну стратегічну групу [100].

Навколо кожної стратегічної групи малюють коло. Доцільно, щоб загальний обсяг продажу підприємств стратегічної групи в галузі був пропорційний радіусу кола. Склавши «карту», необхідно зробити висновок про належність підприємства до певної стратегічної групи, в якій і є його конкуренти.

Таким чином, конкурентоспроможність продукції є важливою складовою комерційного успіху будь-якого підприємства. На сьогоднішній день на рівень конкурентоспроможності продукції впливає низка факторів, які необхідно враховувати при досліджені даного поняття. Також варто зазначити, що для,визначення рівня конкурентоспроможності товару є одним з найважливіших завдань менеджменту та маркетингу. Чим вищий рівень конкурентоспроможність продукції, тим вищі позиції фірма будуть на ринку.

2. Аналіз конкурентоспроможності продукції на ПФ «Віта»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Приватна фірма «Віта» заснована 28 квітня 1994 року. Назва підприємства (від грец. «VITA»- життя) повною мірою відповідає його головному напряму діяльності - кормовиробництво. У галузі підприємство працює починаючи з 1998 року.

Підприємство зареєстрована рішенням Обухівської мінської ради № 136, форма власності: приватне підприємство. Взяте на податковій облік 05.10.2006р. Обухівською об'єднаною державною податковою інспекцією. Ідентифікацій код платника податків за ЄДРПОУ: 20575062.

Місце знаходження підприємства відповідно до установчих документів: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова 29.

Підприємство «Віта» являється юридичною особою, має самостійний балансу здійснює господарську та іншу діяльність від свого імені на принципах повного господарського розрахунку, має круглу печатку кутовий і прямокутний штампи з своєю назвою та розрахункові і інші рахунки в установах банків України та інших держав.

Підприємство набуває права юридичної особи з моменту реєстрації у виконкомі Обухівської міської Ради народних депутатів.

Підприємство взаємовигідно співпрацює з виробниками тваринницької продукції. Товари ПФ «Віта» з успіхом використовуються як в приватному так і в суспільному секторі (від приватних господарств до промислових виробників тваринницької/птахівничої продукції, від ветеринарних кіосків, магазинів до потужних зооветеринарних корпорацій, комбікормових заводів). Складові успіху підприємства:

- якісна продукція; зрозуміла реклама;

- консультативна підтримка;

- логістичне забезпечення.

Основним критерієм роботи Приватної фірми «Віта» завжди було і залишається - випуск високоякісної продукції. Саме тому на виробництві постійно дотримуються порівняно нових технологій, що дає можливість досягати високої якості за порівняно короткий час.

Починаючи з 2005 року підприємством розроблено і випускаються кормові концентрати для годівлі тварин і птиці під торговою маркою «ЖИВИНА», які з успіхом використовують по усій території Україні Впроваджуються в життя спільні наукові напрацювання підприємства та Інституту кормів УААН.

Приватна фірма «Віта» є самостійною організаційною формою, що діє на принципах самофінансування та повного господарського розрахунку з використанням власних розроблених принципів організації діяльності.

Підприємство має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, арбітражі та третейському суді.

Майно Підприємства може поновлюватись за рахунок:

- грошових внесків працівників-співвласників;

- доходів від реалізації продукції та іншої господарське діяльності;

- кредитів банків та інших кредиторів;

- інших джерел, не заборонених чинним законодавством;

Загальні цілі і стратегії підприємства формуються керівництвом. Забезпечення виконання цілей здійснюється керівниками різних структурних підрозділів. Основними цілями є :максимізація

прибутку,задоволення більшої долі внутрішнього ринку, що досягається якістю та асортиментом продукції. Головна стратегія полягає у розробці та забезпеченні виконання системи планів, як інструментів реалізації стратегічних орієнтирів для забезпечення конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі

Для забезпечення успішної роботи розвиваються наступні напрямки діяльності ПФ «Віта»:

- розширення асортименту випускаємої продукції, впровадження нових розробок;

- консультативна підтримка підприємств-партнерів в рамках науково технічної програми спільно з Інститутом кормів УААН;

- балансування раціонів, враховуючи наявну кормову базу;

- роз'яснювальна робота;

- логістичне забезпечення по всій території України та за її межами;

- участь в проведенні науково-виробничих дослідів;

- діяльність технічної служби;

- постачання супутніх кормових складових (мікро- та макроелементів);

Головною метою підприємства є:

- збільшення об'ємів виробництва;

- пошуку нових ринків збуту ;

- вдосконалення виробничого устаткування,

- підвищення кваліфікації персоналу;

- поліпшення умов праці працівників.

Майно підприємства складається з основних засобів, обігових коштів, а також майнових, немайнових, фінансових та інших активів, відображених у бухгалтерському обліку.

Статутний капітал Приватної фірми «Віта» 290тис.грн. (двісті дев'яносто тисяч гривень).

Головною сировиною для підприємства є пшениця, ячмінь, інші зернові, а також речовини та хімічні елементи для виробництва кормових речовин.

Потенційні замовники підприємства зображено у табл. 2.1



Таблиця 2.1 Потенційні замовники ПФ «Віта» за період 2011-201 Зрр.

Регіон у якому знаходиться підприємство	Назва підприємства
1	2
Вінницька обл.	TOB АК «Зелена калина», СВК «Прогрес», ПП «УкрТерраПлюс», СТОВ «Писарівське»
Київська обл.	ФГ «Земля і Воля», СТОВ «Вікторія», ТОВ «Броварфарма», ТОВ «Миронівський агрокомплекс»
Харківська обл.	ФО-П Вдовиця Д.П., ТОВ «Українські ветеринарні технології», ПСП «Обрій»
Дніпропетровська обл.	МПП «Фауна», ТОВ «Укрветком»
Кіровоградська обл.	СТОВ «Світоч», ФО-П Куцевол O.A.
Чернігівська обл.	ФГ «Миколаївка», ТОВ «АПК Вектор», СТОВ «Україна»,ТОВ «КСП Носівка»

Конкурентами підприємства є : ТОВ «Кристал», ТОВ «Грантех», «Ag- bag Україна», ПП «Золотий колос», ПП «Юрченко», ТОВ «Біоконтакт».

Основним критерієм роботи ПФ «Віта» завжди було і залишається випуск високоякісної продукції. Саме тому на виробництві постійно дотримуються порівняно нових технологій, що дає можливість досягати високої якості за порівняно короткий час.

Організаційна структура управління Приватної фірми «Віта» по суті є одним з елементів механізму господарювання, тому що саме вона відображає насамперед процеси виробничо-економічного характеру підприємства і відповідає інтересам розвитку виробництва суб'єкта господарюючої діяльності.

Загальна структура управління Приватної фірми «Віта» має декілька рівнів управління, які відображають ієрархію суб'єкта управління.

Підприємство співпрацює з приватними та державними виробниками сільськогосподарської продукції, потужними зерновими корпораціями, торговими організаціями, виконує держзамовлення.

Логіст із транспорту складає маршрути по яким доставляються товар у потрібне місце та з мінімальними затратами. Аналізує ринок транспортних послуг.

Головний бухгалтер відповідає за організацію фінансово-облікової роботи на підприємстві, призначається та звільняється наказом директора. Головному бухгалтеру підпорядковується бухгалтер та касир підприємства.

Керівник відділу збуту відповідальний за реалізацію продукції, дослідження попиту, укладає договори з постачальниками, покупцями та замовниками, керує роботою планово-збутового відділу. На основі даних по контрактах менеджер із збуту кожний місяць розраховує обсяг виконаних робіт і згідно дати відправки продукції відправляє по місцю призначення.

Таким чином Приватна фірма «Віта» функціонує за лінійно- функціональною структурою, забезпечуючи своїх клієнтів відповідними замовленнями, розвиваючи власну діяльність, набуваючи нових зовнішніх вигідних партнерських зв'язків та підвищуючи свою конкурентоспроможність на ринку. Даний тип організації управління різко підвищує рівень виконавчої дисципліни, однак не стимулює прояв творчих здібностей працівників.

Головним завданням органів постачання підприємства є своєчасне і оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості. Проаналізуємо склад та структуру активів Приватної фірма «Віта» в динаміці (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Аналіз складу і структура активів ПФ «Віта» за період 2011-2013 рр. (тис. грн.)

Основні показники	Роки	Абсолютне Відхилення( +/-)	Відносне відхилення (%)
	2011	2012	2013	2012 /2011	2013 /2012	2012 /2011	2013/ 2012
1	2	3	4	5	6	7	8
Необоротні активи, тис. грн., в т.ч.	1766,0	2025,6	2327,8	259,6	561,8	14,6	14,9
Основні засоби	1766,0	2025,6	2112,2	259,6	561,8	14,6	14,9
Оборотні активи	1858,1	3253,8	3341,1	1395,7	87,3	75,1	2,68
Виробничі запаси, тис. грн.	117,9	151,2	130,6	33,3	20,6	28,2	86,7
Готова продукція, тис. грн.	1460,4	2413,4	2892,5	953	479,1	65,2	19,8
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	257,5	646,3	286,3	388,5	-360	151,6	-55,7
Грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн.	6,8	6,3	7,8	-0,5	1,5	99,07	23,8
Разом активи, тис. грн.	3625,2	5283,3	5670,5	1658,1	387,2	45,7	7,32

Проаналізувавши таблицю ми можемо побачити що відбулося збільшення необоротних активів у 2012 р. на 2045,3 тис. грн. у порівняні із 2011 роком,і на 561,8 тис. грн. у 2013 р. порівняно із 2012 р. основні засоби у 2012 р. збільшилися на 259,6 тис. грн., а 2013 р на 561,в тис. грн. Збільшення суми необоротних активів сталося за рахунок збільшення величини основних засобів, вартість яких зросла, що може засвідчувати поповнення частини необоротних коштів.

Виробничі запаси у 2012 р. збільшилися на 33,3 тис. грн., а у 2013 р. порівняно із 2012 р. на 20,6 тис. грн. також збільшилась велика кількість готової продукції на складі на 953 тис. грн., і у 2013 р. на 479,1 тис. грн. Дебіторська заборгованість у 2012 р. порівняно із 2011р. збільшилась 388,5 тис. грн., а у 2013 р. порівняно із 2012 р. навпаки зменшилась на 360 тис. грн. Грошові кошти та їх еквіваленти у 2012 р у порівняні із 2011р. зменшились на 0,5 тис грн., а у 2013 р. навпаки збільшилися на 1,5тис. грн. Сума оборотних засобів збільшилася на 1395,7 тис. грн., у 2012 р. та 87,3 тис. грн. у 2013 р., переважно з допомогою значного збільшення дебіторську заборгованість за розрахунками за виданими авансам і заборгованості за товари, роботи й послуги, і деякого зростання виробничих запасів, як набутого сировини й матеріалів, незавершеного виробництва та готової своєї продукції складі. Збільшення дебіторську заборгованість означає, що боржники підприємства невчасно розплачуються відносини із своїми боргами.

Проаналізуємо забезпечення підприємства Приватна фірма «Віта» основними фондами та ефективність їх використання у динаміці за період 2011-2013рр. проаналізувавши ці показники ми побачимо на скільки підприємство забезпечене ними та чи в повному обсязі вони використовуються, (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Аналіз стану та ефективності використання основних засобів ПФ «Віта» за період 2011-2013 рр.

Показник	Формула розрахуй ку	Роки	Абсолютне відхилення (+/.)
		2011	2012	2013	2012/ 2011	2013/ 2012
1	2	3	4	5	6	7
1 .Фондомісткість	Фк/Вп	0,32	0,28	0,41	-0,04	+од 3
2. Фондоозброєність	Фк/Ч	102,9	105,3	151,8	+2,4	+46,5
3.Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства	Ф3/М	0,48	0,38	0,37	-ол	-ол
4. Коефіцієнт зносу 03	Зо/Фк	0,41	0,43	0,47	+0,02	+0,04
5. Коефіцієнт придатності основних засобів	1-Кз	0,59	0,57	0,53	-0,02	-0,04
6. Коефіцієнт оновлення 03	Фв/Фк	0,61	0,90	0,83	+0,29	0-,07
7. Коефіцієнт вибуття 03	Фу/Фк	0,70	0,87	0,87	+0,17	0
8. Фонд овід дача	вп/фк	ЗЛ	3,5	3,5	+0,4	0
9.Рентабельність ОЗв	Пб/Фк*100 %	-25,9	20,9	9,09	+46,8	11,81

Проаналізувавши показники ефективності використання основних засобів за період 2011-2013 рр. табл. 2.2 ми бачимо що показники фондовіддачі зросли за 3 роки, фондомісткість у 2012 р. знизилась, але у 2013 р. знову зросла, а фондоозброєність також зростає, тому це свідчить про збільшення вартості основних виробничих засобів. Отримана динаміка обчислених показників свідчить про ефективність використання основних фондів.

Реальна вартість основних фондів залишається практично незмінною і коливається в межах 0,38-0,41. Негативним явищем в діяльності підприємства є те, що лише основні засоби зношені на 41-47%, тому є застарілими і потребують оновлення, модернізації. В результаті цього придатними до використання є на кінець 2013 р. 53% вартості всіх основних засобів ПФ «Віта». Коефіцієнт оновлення за досліджений період є досить високим, що є позитивно для підприємства.

Динаміку чисельності окремих категорій працівників Приватна фірма «Віта» можна розглянути за даними таблиці 2.4, ми бачимо що на підприємстві присутні такі категорії працівників як: промислово-виробничий персонал, спеціалісти та робітники. З таблиці видно, що чисельність працівників на підприємстві збільшилась за рахунок збільшення спеціалістів.

Таблиця 2.4 Аналіз складу та структури працівників ПФ «Віта» за період 2011-2013 рр.

Структура і склад працівників	Роки	Абсолютне відхилення(+/-)	Відносне відхилення (%)
	2011	2012	2013	2012/ 2011	2013/ 2012	2012/ 2012	2012/ 2013
1	2	3	4	5	6	7	8
Середньооблікова чисельність, осіб	17	18	21	4	3	5,8	16,6
У т.ч. промислово-виробничий персонал, осіб	7	5	8	-2	3	28,5	60,0
У т.ч. спеціалістів, осіб	7	8	7	1	-1	14,2	-12,5
Робітників, осіб	3	5	6	2	1	66,6	20

Проаналізувавши табл. 2.4 ми бачимо, що за період 2011-2013 рр. кількість промислово-виробничого персоналу у 2012 р. зменшилась на 28,5%, а у 2013 р. збільшилась на 60%. Кількість спеціалістів у 2012р. збільшилося на 14,2%, у 2013 р. зменшилося на 12,5%. Число робітників із кожним роком збільшується так у 2012 р. їх налічувалося 5 осіб, а у 2013 р. 6 осіб. Із табл. 2.3 ми бачимо, що чисельність працівників на підприємстві з кожним роком збільшується, це обумовлено збільшення обсягів випуску продукції.

Оцінити склад та структуру капіталу Приватної фірми «Віта» можна на основі даних, представлених в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Аналіз динаміка зміни величини капіталу ПФ «Віта» за період 2011-2013 рр.

Показник	Роки	Абсолютне відхилення( +/-)	Відносне відхилення (%)
	2011	2012	2013	2012/ 2011	2013/ 2012	2012/ 2011	2013/ 2012
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Власний капітал, тис. грн., в тому числі	-88,9	307,8	505,8	396,7	198	246,2	64,3
1.1 .статутний капітал, тис. грн.	290,0	290,0	290,0		100,0	“	100,0
2.1 .довгострокові зобов'язання, тис. грн.	106,5	346,3	157,5	239,5	188,8	225,1	45,3
2.2. кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис. грн.	297,5	954,9	802,7	657,4	152,2	224,2	-81,5
2.3. поточні зобов'язання за розрахунками, тис. грн.	3714,1	4975,5	5007,2	1461,4	31,7	33,9	0,63
2.4. інші поточні зобов'язання	3284,4	3635,4	4160,2	351	524,8	10,6	14,4
3. Вартість капіталу, тис. грн.	3625,2	5283,3	5670,5	1658,1	387,2	45,7	7,32

Згідно табл. 2.5 ми бачимо, що власний капітал з кожним роком збільшується так у 2012 р. власний капітал збільшився на 396, 7 тис. грн., а у

2013 р. на 198 тис. грн. Збільшення частки власного капіталу свідчить також про зростання рівня фінансової незалежності підприємства і підвищення його резервного позикового потенціалу.

Аналізуючи зміни, які відбулися в продовж 2011-2013 років у структурі капіталу ПФ «Віта» бачимо, що вартість капіталу постійно збільшується. Так ми бачимо, що у 2013р. у порівняні із 2011р. капітал збільшився на 2045,3 тис. грн., а у 2012р., на 387,2 тис. грн. Такі зміни свідчить що підприємство досить успішно функціонує на ринку та реалізує нові інвестиційні проекти.

Збільшення обсягу витрат на підприємстві зумовлено тим, що підприємство закупило нову, більш якісну сировину для виготовлення продукції.

Проаналізуємо основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства, зокрема таких як аналіз структури виручки від реалізації,доходів, витрат, прибутку (збитку). Провівши аналіз даних показників ми прослідкувати як змінюється стан господарської діяльності ПФ «Віта» за 2011- 2013 роки.

Таблиця 2.6 Аналіз фінансових результатів діяльності ПФ «Віта» за період 2011 - 2013 рр. (тис. грн.)

Показник	Роки	Абсолютне відхилення( +/-)	Відносне відхилення (%)
	2011	2012	2013	2012 /2011	2013 /2012	2012 /2011	2013/ 2012
Дохід від реалізації продукції	7486,3	12536,5	15007,5	5050,2	2471	63,1	19,7
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	1247,7	2086,1	2548,4	838,4	462,3	67,1	21,1
Чистий дохід від реалізації продукції	6238,6	10450,4	12459,1	4211,8	2008,7	67,5	19,2
Інші операційні доходи	32,6	5,0	111,6	-27,6	106,6	-84,6	2132
Собівартість реалізованої продукції	5455,2	6676,4	7678,5	1221,2	1002,1	22,3	15,09
Інші операційні витрати	1259,4	3292,6	4567,2	2033,2	1274,6	161,4	38,7
Інші витрати	10,3	85,5	125,0	75,2	39,5	730,09	46,1
Фінансовий результат до оподаткування	-453,7	400,6	200	-53,1	200,6	-11,7	49,9
Податок на прибуток	-	4,2	2,0	-	-	-2,2	-52,3
Чистий прибуток	- 453,7	396,7	198,0	850,4	198,7	187, 3	-50,8

Отже, провівши аналіз фінансових результатів ПФ «Віта» за період 2011-2013 рр., ми бачимо таку динаміку, що виручка від реалізації продукції ПФ «Віта» у 2012 р. порівняно із 2011 р. збільшилася на 5050,0,2 тис. грн., у 2013 р. порівняно із 2012 р. збільшилась на 2471 тис. грн. це свідчить про те що з кожним роком підприємство реалізує все більше продукції, та залучає до своєї продукції нових споживачів.

Непрямі податки у 2012р. порівняно із 2011р збільшилися на 838,4 тис. грн., а у 2013р., у порівняні із 2012р. на 462,3 тис. грн.

Собівартість реалізованої продукції у 2012р. збільшилася на1221.2 тис. грн., а у 2013р. порівняно із 2012р. на 1002,1 тис. грн. собівартість збільшилася через збільшення кількості виробництва продукції.