Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство оcвіти і науки України

Львівський національний університет

імені Івана Франка

УДК 330.115

Моделі прийняття рішень з проблем вдосконалення податкової політики в умовах ринкової трансформації економіки України

Спеціальність 08.03.02- економіко-математичне моделювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Лондар Сергій Леонідович

Львів 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант:доктор фізико-математичних наук, професор

Юринець Володимир Євстахович, завідувач кафедри інформаційних систем у менеджменті Львівського національного університету імені Івана Франка податковий математичний економічний

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Ситник Віктор Федорович, завідувач кафедри інформаційних систем в економіці Київського національного економічного університету

доктор економічних наук, професор Ткаченко Іван Семенович, завідувач кафедри економіко-математичних методів і моделей Тернопільської академії народного господарства

доктор економічних наук, професор Вовк Володимир Михайлович, завідувач кафедри економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка

Провідна установа:Інститут економічного прогнозування Національної академії наук України, м.Київ

Захист відбудеться “4” листопада 2002 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою 79008, м.Львів, пр.Свободи, 18

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, м.Львів, вул. Драгоманова, 5)

Автореферат розісланий “23” вересня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, професор С.М.Панчишин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Світовий досвід вперше на прикладі пострадянського простору в глобальному масштабі зустрівся із явищами і процесами, пов'язаними із переходом від адміністративної економіки до ринкової. Болісність цього переходу пов'язана в значній мірі з відсутністю у світовій економічній науці розроблених методів управління такими економічними процесами. Як правило, методики, створені сучасною західною економічною теорією, застосовні здебільшого до інерційних, відносно стабільних економічних середовищ, вони не цілком придатні до умов нестабільної швидкозмінної економіки. Розвиток наукових підходів щодо дослідження економічних проблем України, які враховують своєрідність та складність соціально-економічних процесів на етапі ринкової трансформації, - це один із основних шляхів подолання кризових явищ в нашій країні, закріплення її економіки на траєкторії стабілізації і зростання.

Податкова система є однією із стрижневих основ економічної системи держави. Від її функціонування прямо залежить фінансова спроможність держави, а, отже, можливість владного регулювання економічних перетворень. Вплив податкової системи України на економічне середовище сьогодні є ще недостатньо ефективним, вона поки що не стала інструментом стимулювання виробничої та інвестиційної діяльності. В заходах, які здійснені з метою реформування податкової системи з використанням традиційних методів, часто не враховувалась складність взаємозв'язків між окремими факторами, пов'язаних через податкове регулювання. Це призвело до нерівномірності податкового навантаження на окремі суб'єкти господарювання, нестабільності податкового законодавства, що безпосередньо вплинуло на зростання тіньового сектора економіки. Названі результати негативного впливу податкової системи на розвиток економіки України можуть бути наслідком відсутності адекватних методологій та інструментарію для вироблення управлінських рішень відносно формування ефективної податкової політики в нестабільній економіці.

Основною складністю дослідження податкової системи, її взаємодії з нестабільною економікою, прогнозування тенденцій розвитку, підготовки ефективних управлінських рішень щодо трансформації фіскальних відносин, оцінки наслідків їх зміни є об'єктивно притаманна взаємовідносинам “податкова система - перехідне економічне середовище” невизначеність, тобто ймовірнісна можливість реалізації окремого типу фіскальних відносин під впливом економічного середовища. Невизначеність додатково підсилюється чинниками, пов'язаними із низькою достовірністю економічної і фінансової інформації, її несвоєчасністю (затримкою) і неповнотою, що обумовлює в свою чергу недостатність знань управлінців про структурні та функціональні зміни та про динамічні характеристики процесів, які відбуваються в економіці держави. Характерною особливістю нестабільних економічних відносин, яку необхідно враховувати в дослідженнях, є швидкоплинність економічних процесів, суттєва змінність структурно-функціональних зв'язків для суб'єктів господарювання, нелінійність залежностей між окремими економічними показниками, параметрами управління та результатами господарювання.

Таким чином, дослідження проблем трансформування та адаптування податкової системи в умовах перехідної економіки є складним завданням. Для його вирішення вимагається критичне осмислення і раціональне використання існуючих підходів до створення модельних розробок, нових концепцій, методів, інструментарію, за допомогою яких можна забезпечити ефективне вирішення специфічних проблем функціонування податкової системи за нових умов. Підґрунтям моделювання має бути глибоке розуміння суті економічних явищ, що виникають при зміні способу функціонування податкової системи, передбачення наслідків конкретних управлінських рішень. Все це вимагає створення відповідних економіко-математичних (економетричних, ігрових, імітаційних та ін.) моделей, які враховували б вплив багатьох економічних факторів. Розв'язання цих проблем та використання модельного обґрунтування як складової управління процесом перетворень податкової системи дало б змогу прогнозувати тенденції її розвитку, отримувати множину альтернативних варіантів управлінських рішень, в яких враховуються гнучкі стратегії і сценарії поведінки економічного середовища, що взаємодіє із податковою системою.

З урахуванням вищенаведеного стає зрозумілим актуальність теоретико-методологічного узагальнення і розвитку наукового підходу до створення модельного інструментарію з метою підтримки прийняття управлінських рішень, спрямованих на забезпечення оптимальних показників діяльності податкової системи в умовах ринкової трансформації економіки.

Актуальність згаданих проблем, їх недостатнє теоретичне, методологічне та практичне опрацювання визначили вибір теми та напрями дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до плану науково-дослідних робіт економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у рамках теми “Моделювання фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій і його інформаційне та програмне забезпечення” (номер державної реєстрації ЕІ-272Б) а також науково-дослідної роботи “Моделювання податково-бюджетної політики держави” (договір №03-01 від 09.02.2001 року між Міністерством фінансів України та Львівським національним університетом імені Івана Франка і Львівським державним фінансово-економічним інститутом).

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад моделювання податкових відносин в умовах нестабільної економіки, розроблення цілісного комплексу взаємопов'язаних фіскальних економіко-математичних моделей та методології їх застосування у конкретних випадках взаємодії податкової системи з перехідним економічним середовищем для забезпечення оптимальних показників її діяльності в умовах трансформації.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних задач методологічного, теоретичного та прикладного характеру.

1. Аналіз наявних наукових підходів до проблем моделювання взаємодії податкової системи з нестабільним економічним середовищем.

2. Виявлення і аналіз комплексу основних проблем системного дослідження взаємодії податкової системи з економічним середовищем у перехідний період та визначення шляхів можливого вирішення цих проблем з урахуванням реальних економічних умов та обмежень.

3. Дослідження природи інформаційної бази, що забезпечує можливість аналізу функціонування податкової системи в умовах трансформації економіки, кореляційних взаємозв'язків, розроблення методів та алгоритмів структуризації інформаційного забезпечення.

4. Конструювання економетричних моделей для визначення структурних та функціональних параметрів взаємодії податкової системи з перехідним економічним середовищем, створення критеріїв оптимальності такої взаємодії.

5. Використання математичного апарату теорії ігор для створення теоретико-ігрових моделей оптимізації фіскальних взаємовідносин на мікро- та макрорівні з урахуванням конфліктності фіскальних взаємовідносин у перехідному економічному середовищі .

6. Створення і дослідження моделей часової релаксації збурень економічного середовища, що виникають при зміні податкової політики, та визначення основних параметрів релаксації цих збурень.

7. Розроблення динамічних імітаційних моделей для визначення можливих альтернативних варіантів змін у фіскальних взаємовідносинах за умови забезпечення планованих фінансових та бюджетних показників.

8. Модельне дослідження закономірностей зміни обсягів виробництва у тіньовому секторі економіки та його реакції на зміни в податковій політиці держави.

9. Розроблення методології організації системи підтримки прийняття управлінських рішень у галузі фіскальних відносин на основі використання системи створених економіко-математичних моделей.

10. Апробація економіко-математичних моделей на конкретних прикладах фіскальних взаємовідносин та формування практичних рекомендацій щодо можливого вдосконалення функціонування податкової системи України в умовах ринкової трансформації економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи економетричного, ігрового та імітаційного моделювання макро- та мікроекономічних взаємовідносин податкової системи з нестабільним економічним середовищем.

Об'єкт дослідження - сукупність проблем взаємодії податкової системи з економічним середовищем на мікро- та макроекономічному рівні, які потребують розв'язання за допомогою науково-обґрунтованої стратегії прийняття управлінських рішень з метою оптимізації функціонування податкової системи в умовах трансформації економіки.

Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи є методологія наукового пізнання, основи теорії систем, економічної теорії, економетрії, теорії ігор, імітаційного моделювання, системний підхід до аналізу взаємозв'язку параметрів фіскальних взаємовідносин за умов конфлікту, економічної невизначеності, наявності тіньового виробництва. У проведеному дослідженні знайшли застосування елементи теорії математичної статистики, організації управління економічними системами, теорії прийняття рішень, теорії адаптивних систем, теорії катастроф, теорії стійкості та ін. Серед вітчизняних і закордонних вчених, праці яких вплинули на формування авторської концепції проведеного дослідження, слід відзначити А.Аганбегяна, М.Афанасьєва, К.Багриновського, О.Бакаєва, Є.Бойка, М.Бусленка, В.Вітлінського, В.Вовка, В.Вишневського, В.Геєця, В.Глушкова, А.Гранберга, Й.Грубера, М.Гузя, С.Діордіци, В.Єлейка, С.Ємельянова, В.Забродського, Л.Заде, А.Кінга, Д.Кліланда, Ю.Колека, О.Корольова, Н.Костіної, О.Кузьміна, О.Кулініча, Г.Лавінського, І.Луніної, Р.Лонера, Е.Маленво, В.Михалевича, С.Орловського, Ф.Поклонського, Л.Растригіна, В.Скурихіна, В.Ситника, Р.Солоу, Дж.Ю.Стігліца, А.Соколовської, М.Сявавка, І.Ткаченка, В.Точиліна, Є. Четиркіна, І.Чугунова, Т.Шателіса, В. Юринця, О.Ястремського та ін.

Наукова новизна одержаних результатів

Одержані в ході дослідження результати сукупно вирішують важливу наукову проблему - розвиток наукових основ системи модельного обґрунтування та прийняття рішень з питань фіскальних взаємовідносин в умовах нестабільної економіки.

Головний результат дослідження - нова цілісна наукова концепція моделювання фіскальних взаємовідносин у нестабільній економіці, яка відрізняється від наявних:

за розумінням особливостей моделювання в умовах економіки, що трансформується, коли статистичні ряди, що відповідають певній структурі економіки, є досить короткими в часовому інтервалі, інформація про стан економіки - неповною, взаємозалежності між економічними параметрами - переважно нелінійними;

за основним способом досягнення наукової достовірності висновків моделювання, який полягає у співставленні та отриманні взаємоузгоджених результатів при застосуванні до розв'язання однієї і тієї ж проблеми різних методів моделювання (економетричних, ігрових, імітаційних), в яких використовується здебільшого різна вхідна статистична інформація;

охопленням широкого спектру податкових взаємовідносин від мікро- до макрорівня і відображенням їх у цілісній системі взаємопов'язаних фіскальних моделей.

Створення такої концепції стало можливим у зв'язку із одержанням у процесі дослідження нових наукових положень та розробок, які визначають наукову новизну роботи.

1. Встановлена і обґрунтована обмеженість можливостей застосування традиційних методів для адекватного математичного опису, моделювання і дослідження взаємовідносин податкової системи з нестабільним економічним середовищем в умовах невизначеності, конфлікту, жорстких фінансових обмежень суб'єктів оподаткування, неповноти та недостатньої достовірності необхідних для аналізу статистичних даних.

2. Створено та обґрунтовано методологію моделювання взаємодії податкової системи і економічного середовища в умовах перехідної економіки, яка базується на використанні статистичної інформації про динаміку бюджетних надходжень у всьому наявному спектрі податків, зборів і величин встановлених відповідних ставок, зокрема:

- виведені економіко-математичні залежності та створена економетрична модель взаємозв'язку між бюджетними надходженнями та сукупною номінальною податковою ставкою; на підставі цього сформульовано принцип оптимальності фіскальних взаємовідносин і визначено напрям трансформації податкової системи держави з метою підвищення ефективності її функціонування;

- зроблено порівняння різних специфікацій економетричних моделей бюджетних надходжень і встановлено, що найбільш відповідною є модель із врахуванням експоненціального закону загасання активності економічного середовища;

- створено моделі релаксаційних процесів, які характеризують динаміку бюджетних надходжень при зміні сукупної податкової ставки і дозволяють незалежним чином встановити співвідношення між реально діючим та оптимальним податковим навантаженням.

3. Розроблено методологію моделювання закономірностей функціонування тіньового сектора економіки в умовах ринкової трансформації, зокрема:

- створено модель залежності обсягу тіньової економіки від податкового навантаження у нестабільному економічному середовищі, виявлено макроекономічний закон “тіньового пробою”, згідно з яким коефіцієнт тінізації економіки лавиноподібно зростає при наближенні обсягу бюджетної мобілізації коштів до певного значення величини ВВП;

- обґрунтовано та апробовано взаємодоповнюючі методики оцінки обсягів тіньового сектора економіки на регіональному рівні;

- розроблена узагальнена модель бюджетних надходжень, що дає змогу визначати їх обсяги з врахуванням впливу коефіцієнта тінізації економіки.

4. Створено та обґрунтовано методологію використання теоретико-ігрового підходу до моделювання фіскальних взаємовідносин із суб'єктами економічної діяльності різного рівня, зокрема:

- розроблена теоретико-ігрова модель застосування штрафних санкцій щодо суб'єктів підприємництва в умовах перехідної економіки, яка дає можливість вдосконалити податкову політику на мікрорівні;

- створена теоретико-ігрова модель оптимізації податкового навантаження в розрізі окремих галузей економіки, в якій враховується функціональний зв'язок між обсягом бюджетних відрахувань та податковим навантаженням; вона дає змогу співставити рівень діючого й оптимального податкового навантаження на окремі галузі економіки та вибрати суб'єктам господарювання і державі відповідні стратегії економічної поведінки; використання оптимальних стратегій зменшує загальне податкове навантаження при сталих бюджетних надходженнях;

- створена теоретико-ігрова модель оптимізації податкового навантаження в розрізі окремих видів діяльності суб'єктів господарювання з врахуванням функціональної залежності бюджетних надходжень від податкового навантаження; вона дає змогу суб'єктам господарювання, за умови дотримання відповідної стратегії, збільшити обсяги виробництва при незмінному податковому навантаженні;

- розроблені модельні підходи до можливих оцінок оптимальної кількості податків та ставок в межах окремих податків, виходячи із повноти охоплення обсягу бази оподаткування та затрат на податкове адміністрування.

5. Створена і обґрунтована методологія імітаційного моделювання динаміки бюджетних надходжень від галузей економіки при зміні сукупного податкового навантаження і ставок окремих податків за умови інвестування вивільнених коштів; розроблена модель дає змогу визначати почерговість етапів у процедурі зниження податкового навантаження при виконанні умови найменших втрат щодо бюджетних надходжень.

6. Розроблено програмне забезпечення, придатне для використання у середовищі більшості сучасних програмних системних засобів, що дає можливість комп'ютерного розв'язання оперативних задач оптимізації податкової політики.

Розроблені методологічні підходи формують цілісну сукупність взаємопов'язаних економіко-математичних фіскальних моделей макро- та мікроекономічного рівня, яка може використовуватись як базові засоби моделювання в системі прийняття управлінських рішень з проблем вдосконалення податкової політики держави в умовах нестабільного економічного середовища.

Практичне значення отриманих результатів дослідження визначається спрямованістю створеного модельного інструментарію на обґрунтування та підтримку прийняття рішень владними структурами із конкретних проблем фіскальних взаємовідносин в умовах ринкової трансформації економіки.

Самостійного значення набувають:

1. Методологія розрахунку основних макроекономічних параметрів фіскальної взаємодії перехідної економіки України з її податковою системою, завдяки якій встановлено, що протягом останніх років національна економіка функціонувала при надлишковому податковому навантаженні.

2. Методологія розрахунку параметрів релаксаційних процесів економічного середовища, які виникають у випадку зміни податкового навантаження.

3. Методологія розрахунку часового лагу відновлення бюджетних надходжень у разі зниження податкового навантаження для різних галузей економіки з врахуванням ефективності їх господарської діяльності та відносного вкладу щодо окремих видів податків. В процесі моделювання встановлено, що мінімальні бюджетні втрати можна забезпечити при зниженні, в першу чергу, тих податків, основні обсяги яких сплачуються високорентабельними галузями економіки з коротким господарським циклом; як перший крок може бути здійснено законодавче зниження податку на прибуток.

3. Методологія оцінки обсягу тіньового виробництва, яка дає змогу врахувати його при визначенні реального ВВП, формуванні бюджетної та податкової політики.

4. Програмне забезпечення для розв'язування оперативних задач оптимізації податкового навантаження в умовах нестабільного економічного середовища.

5. Інші теоретичні та прикладні матеріали дисертації, які можна використовувати:

- при розробленні програм і методичних матеріалів для навчання фахівців економічних спеціальностей з метою оволодіння ними навичками сучасного економічного мислення;

- при підготовленні та тренінгу осіб, які приймають управлінські рішення на різних рівнях ієрархії податкової системи;

- для подальшого розвитку системних досліджень у галузі управління податковою системою.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною науковою працею. Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З сумісних наукових праць в дисертації використані лише ті ідеї та положення, котрі є результатом особистого доробку здобувача. Конкретний внесок вказано в переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні та практичні результати досліджень доповідалися і отримали позитивні відгук на регіональних, всеукраїнських та міжнародних конференціях серед яких 1-а міжнародна наукова конференція “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: теорія і стратегія ”, м.Форос , ТАНГ, 1996 р.; 2-а міжнародна наукова конференція “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: мікроекономічний аспект”, м.Форос, ТАНГ, 1997 р.; 3-а міжнародна наукова конференція “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: регіональні та соціально-економічні аспекти ” м.Форос , ТАНГ, 1998 р.; 4-а міжнародна наукова конференція “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: інвестиційні аспекти”, м.Форос , ТАНГ, 1999 р.; науково-практична конференція “Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України”, м.Ірпінь, ДПА, Мінфін, УФЕІ, 1998 р.; Всеукраїнська науково-методична конференція “Сучасні проблеми реформування економіки ”, м.Нікополь, НІУБП, 1998 р.; Міжвузівська науково-практична конференція "Проблеми і перспективи розвитку фінансової політики в Україні в умовах ринкової економіки", м. Чернівці, БДФЕІ, 1999 р.; Міжнародна науково-практична конференція "Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації", м. Львів , ЛДФЕІ, 1999 р.; Перша міжвузівська науково-практична конференція "Передумови активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах", м. Дніпропетровськ, ДДФЕІ, 2000 р.; Міжнародна науково-практична конференція "Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні", м. Львів , ЛДФЕІ, 2001 р.; друга Міжнародна економетрична конференція “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика”, організованої Інститутом економічного прогнозування НАН України (м.Київ) та Львівською комерційною академією (м.Львів) у Львові 4-6 вересня 2001 року; щорічні звітні конференції науково-педагогічних працівників економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Наукові публікації. Основні положення дисертації опубліковані в двох монографіях, чотирьох навчальних посібниках, 26 статтях у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій, які відображують основний зміст дисертації та належать особисто автору, складає 53,54 друкованих аркуша.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, і п'яти розділів (19 підрозділів), висновків і рекомендацій, викладених на 315 аркушах машинописного тексту, в які входять 45 таблиць, 76 рисунків. Бібліографія містить 216 назв. Дисертація має 5 додатків на 63 аркушах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її значимість, розкрито зв'язок роботи з напрямками наукових розробок, сформульовано мету і завдання дисертації, визначено наукову новизну одержаних результатів, наведено дані їхньої апробації та впровадження, показано можливості теоретичного і практичного використання.

Розділ 1. Особливості сучасного етапу розвитку податкової системи України та проблеми моделювання фіскальних відносин в нестабільному економічному середовищі. Дослідження наукових проблем моделювання податкових взаємовідносин передбачає необхідність аналізу і оцінки функціонування податкової системи, оскільки її взаємодія із сучасним економічним середовищем є джерелом інформаційного забезпечення та вибору засобів моделювання.

В розділі здійснено аналіз літературних джерел, що торкаються поняття “податкова система”, складових структурно-функціональної організації та критеріїв оцінки ефективності податкової системи.

Податкова система може вважатися ефективною за одночасного виконання двох умов: коли вона здатна фінансово забезпечити виконання необхідних функцій державою і коли досить повно виконуються основні принципи оподаткування. Ефективність функціонування податкової системи України є невисокою. На це вказують значні проблеми взаємовідносин платників податків з податковою службою, серед яких - нестабільність податкового законодавства, збільшення ступеня нерівномірності розподілу податкового тягаря між окремими платниками податків; критичне зростання обсягів тіньового сектора економіки. Отже, податкову систему України слід трансформувати відповідно до об'єктивних вимог розвитку ринкової економіки. Управлінські рішення з проблем вдосконалення податкової політики, що мають ґрунтуватися на науковій основі, мають бути зафіксовані у Податковому кодексі. Це має бути єдиний комплексний законодавчий акт, що охоплює всі сторони взаємовідносин податкової системи і платників податків.

Проблеми обґрунтування параметрів взаємодії податкової системи і національної економіки доцільно вирішувати в площині економіко-математичного моделювання. Розуміння необхідності використання економіко-математичного моделювання як інструментарію підтримки прийняття управлінських рішень для трансформації податкової системи в нестабільній економіці, поки що, тільки частково стимулювало розвиток досліджень у цьому напрямку, воно не реалізувалося в достатній мірі. В розділі проаналізовані існуючі підходи до моделювання фіскальних взаємовідносин. Наявна методологія конструювання економіко-математичних фіскальних моделей ґрунтується на апріорному припущенні про знання дослідниками структурно-функціональної організації економічного середовища, стабільності фіскальних взаємовідносин в часі. Такий підхід для умов економічної трансформації первісно неприйнятний, оскільки нестабільне економічне середовище і, відповідно, фіскальні взаємовідносини характеризуються хаотичністю, нестаціонарністю, конфліктністю, невизначеністю, навністю додаткових факторів впливу тощо.

При дослідженні взаємодії української податкової системи із національним економічним середовищем, яке є суттєво нестабільним, слід враховувати притаманні йому особливості, зокрема те, що залежності між окремими економічними показниками, параметрами управління та умовами функціонування є здебільшого нелінійними, структурно-функціональні зв'язки між цими показниками - суттєво змінними та швидкоплинними.

У зв'язку з цим, формулюються завдання вивчення фіскальних взаємовідносин.

1. Дослідження природи інформаційної бази, ґрунтуючись на фінансово-економічній інформації, що характеризує різні аспекти діяльності податкової служби і забезпечує можливість аналізу функціонування податкової системи в умовах трансформації економіки та виявлення кореляційних взаємозв'язків.

2.Розроблення відповідних методів та алгоритмів структуризації інформаційного забезпечення з урахуванням реальних економічних умов і обмежень, конструювання економетричних моделей для визначення параметрів взаємодії податкової системи з перехідним економічним середовищем, а також створення критерія оптимальності такої взаємодії.

3. Дослідження проблем невизначеності взаємодії податкової системи із соціально-економічним середовищем у нестабільній економіці під комплексним впливом зовнішніх та внутрішніх факторів, виявлення характерних джерел цієї невизначеності та визначення шляхів їх подолання. Важливим завданням, як розкриття одного із джерел невизначеності, є модельне дослідження закономірностей зміни обсягів виробництва у тіньовому секторі економіки та його реакції на зміни в податковій політиці держави.

4. Розроблення формальних методів і засобів скорочення розмірності опису в моделях фіскальної взаємодії, які враховують особливості динаміки і взаємозв'язку процесів, що проходять в економічному середовищі. Слід врахувати, що статистичні ряди, які відповідають певній структурі перехідного економічного середовища, є досить короткими в часовому вимірі, а взаємозалежності між економічними параметрами часто є нелінійними.

5. Дослідження можливості розроблення засобів управління функціонуванням податкової системи, виходячи з наявної конфліктної природи її взаємодії із зовнішнім економічним середовищем. Ця особливість може бути відображена у використанні математичного апарату теорії ігор для створення теоретико-ігрових моделей оптимізації фіскальних взаємовідносин на мікро- та макрорівні.

6. Створення і дослідження моделей часової релаксації збурень економічного середовища, що виникають у разі зміни податкової політики, визначення основних параметрів релаксації цих збурень та розроблення динамічних імітаційних моделей з метою отримання можливих альтернативних варіантів змін у фіскальних взаємовідносинах за умови забезпечення планованих фінансових та бюджетних показників.

7. Формування на підставі розроблених методологічних підходів цілісної сукупності взаємопов'язаних економіко-математичних фіскальних моделей макро- та мікроекономічного рівня, яка може використовуватись як базові засоби моделювання в системі прийняття управлінських рішень з проблем вдосконалення податкової політики держави в умовах нестабільного економічного середовища.

8. Розроблення методології, методів і засобів підтримки прийняття управлінських рішень. Використання експертних оцінок для підтримки прийняття податкових управлінських рішень в умовах нестабільної економіки, як правило, неефективне внаслідок практичної відсутності сучасного досвіду перспективного управління. Тому дослідження, а тим більше рішення щодо управління податковою системою в умовах невизначеності повинні формуватись на підставі використання інформаційного та програмного комп'ютерного забезпечення, що включає створення спеціальних засобів накопичення, інтерпретації спеціальної сукупності фінансових і економічних знань.

9. Дослідження питань практичного застосування отриманих результатів. Найбільш важливими практичними аспектами фіскальних взаємовідносин в українській перехідній економіці, які потребують детального модельного дослідження, є такі: проблема величини податкового навантаження на економічне середовище, проблема оптимальної стратегії зміни податкової політики при трансформації податкової системи відповідно до зміни економічних реалій, оцінка впливу та потенційної загрози з боку тіньового сектора економіки тощо.

Розділ 2. Моделювання фіскальних взаємовідносин на макрорівні в умовах ринкової трансформації економіки.

Головна проблема трансформації податкової системи полягає у досягненні нею оптимальної відповідності встановлених фіскальних взаємовідносин існуючому стану економіки. При реформуванні необхідно враховувати, що податкова система має забезпечувати не тільки певну суму надходжень до бюджету, вона також повинна бути потужним важелем стимулювання розвитку окремих галузей і виробництв та економіки країни в цілому. Функція стимулювання може реалізуватись лише при помірному податковому навантаженні.

Оптимальність фіскальних взаємовідносин в макроекономічному масштабі може оцінюватись за допомогою модельних досліджень, які ґрунтуються на використанні ідеї А.Лаффера. Згідно з нею обсяг бюджетних надходжень не буде пропорційний рівню податкового навантаження: при високому податковому навантаженню обсяг надходжень зменшується внаслідок негативних процесів в економічній діяльності суб'єктів господарювання.

Можливий формалізований опис залежності обсягу бюджетних надходжень F від податкового навантаження (сукупної податкової ставки) x може бути проведений за допомогою степеневої залежності, запропонованої в літературі:

а також степенево-показникової залежності, запропонованої автором:

Для проведення економетричного моделювання і побудови моделі залежності бюджетних надходжень від податкового навантаження (моделі бюджетних надходжень) необхідно подолати ряд методологічних труднощів. Серед них головними є такі.

1. Проблема вибору незалежної змінної для моделі бюджетних надходжень. Як індикатор податкового навантаження на певне економічне середовище здебільшого використовується поняття сукупної податкової ставки. Ця величина розраховується як відношення обсягу доходів консолідованого бюджету країни до обсягу валового внутрішнього продукту, а, отже, є залежною від величини обсягу бюджетних надходжень. Це неприйнятно для економетричного моделювання. Для подолання цієї проблеми нами запропоновано ввести величину, названу сукупною номінальною податковою ставкою, у вигляді:

2. Проблема коректного скорочення розмірності статистичних рядів. Проблема пов'язана із тим, що для кращої ідентифікації параметрів моделі слід використати якомога довші динамічні ряди. Проте у перехідному економічному середовищі, що стрімко змінюється, довгі динамічні ряди можуть містити інформацію, яка відноситься до різних структур економічного середовища. Отже, створення моделі на основі таких даних може призвести до неправильного визначення параметрів .Проведений аналіз показав, що при формуванні масиву статистичних даних для побудови моделі бюджетних надходжень слід використовувати помісячну динаміку зміни відповідних величин і часовий проміжок, в якому представлені статистичні дані за 12-15 місяців.

3. Проблема часової прив'язки моделі бюджетних надходжень. Залежність бюджетних надходжень від сукупної номінальної податкової ставки, за своєю суттю, це - одномоментний відбиток стану фіскальних взаємовідносин. Оскільки модель будується на основі динамічного ряду певної тривалості, виникає питання до якого саме моменту слід віднести отриману залежність. Переважно на практиці її відносять до середини часового проміжку, статистичні дані якого використовувались.

4. Проблема нестабільності фіскальних взаємовідносин. Для економіки, що трансформується, як правило, фіскальні взаємовідносини нестабільні. Це пов'язано, в першу чергу, із значною мінливістю податкового законодавства.

5. Проблема достовірності інформації. Для побудови моделі використовувалась статистична інформація державних установ, зокрема Державного Комітету статистики, Міністерства фінансів, Міністерства економіки. Однак в достатньо мінливому економічному середовищі, можливі помилки в статистичних даних. У зв'язку із цим, при побудові моделі і остаточній ідентифікації її параметрів з допомогою кореляційно-регресійних залежностей, використовувався принцип відкидання крайніх значень.

Визначення параметрів моделі здійснювалось, переважно, за допомогою двохкрокового методу найменших квадратів, для чого використовувалась (наприклад, у випадку степенево-експоненціальної залежності) система рівнянь:де V -обсяг ВВП за відповідний період.

Дослідження показали, що моделі бюджетних надходжень як на основі степенево-експоненціальної, так і степеневої специфікації, є адекватними. Проте дисперсія залишків для останньої специфікації є дещо вищою. Так, середнє квадратичне відхилення для неї на прикладі масиву статистичних даних 2000 року виявилось в 1,3 рази вище, ніж середнє квадратичне відхилення для степенево-експоненціальної специфікації. Отже степенево-експоненціальна специфікація є більш точною.

Для оцінки ефективності фіскальних взаємовідносин може бути використаний сформульований на основі реалізації моделі бюджетних надходжень критерій оптимальності взаємодії податкової системи і економічного середовища.

З метою розв'язування оперативних задач визначення оптимальності фіскальної взаємодії в умовах нестабільного економічного середовища розроблене програмне забезпечення у вигляді, який дає змогу використати цей програмний продукт в середовищі Windows.

На підґрунті розробленої методології побудовано залежності бюджетних надходжень для кожного із років періоду 1993-2000 р.р. Легко бачити, що в 1993-1994 роках економіка України функціонувала при діючій сукупній номінальній ставці, яка була меншою за оптимальну і різниця Дх= х_{с.діюче} - х_оптим. була від'ємна. Отже, в цих роках існувала потенційно сприятлива ситуація для економічних перетворень з точки зору невисокого податкового навантаження. Починаючи з 1995 року ситуація кардинально змінилась. Розрахунок показує, що величина Дх/х_{с.діюче} зросла відносно до попереднього року на 52,5 відсоткових пунктів, тобто з цього часу економіка стала функціонувати при високих податкових ставках. Сукупна номінальна податкова ставка стала вищою за оптимальну на 10,6%. В подальшому темпи зміни величини Дх/х_{с.діюче} дещо уповільнилися. Ця величина приймала значення: в 1996 році - 60,6 %, 1997 р. - 50,0%, 1998 р. - 40,76 %, 1999 р. -35,97 %, 2000 р.-50,0%.

Отже, протягом 1995-2000 років економіка України функціонувала при надлишковому податковому навантаженні. Отримана прогнозна величина для 2001 року Дх/х_{с.діюче} =(39,7 ±6,7) % показує, що подібна ситуація зберігалась і донедавна.

Розділ 3. Моделювання впливу податкової політики на обсяг тіньової економіки та врахування його при податковому реформуванні.

В розділі проведено аналіз явища “тіньової економіки”, досліджені можливості моделювання закономірностей функціонування тіньового сектора в умовах нестабільної економіки та створена узагальнена модель залежності бюджетних надходжень від податкового навантаження з врахуванням коефіцієнта тінізації економіки.

На підставі аналізу літературних джерел зроблено узагальнений висновок, що під “тіньовою економікою” розуміють створення вартості (товарів або послуг) у системі національних рахунків, яка офіційно не зареєстрована. Основними складовими елементами тіньової економіки є “кримінальна економіка” (black market), і “паралельна економіка” ( hidden economy).

“Кримінальна економіка” охоплює незаконне виробництво продукції та послуг, “паралельна економіка” -дозволене виробництво, яке, проте, не оподатковується.

На основі аналізу статистичних даних встановлено, що рівень бюджетної мобілізації x в різних країнах світу та розраховані значення співвідношення обсягів тіньового і офіційного ВВП y можуть бути представлені у вигляді залежності де х_kr - параметр критичного рівня доходів держави.

Економетричним моделюванням отримано значення х_kr=0,52. Тобто, існує загальна для світової економіки закономірність, що при зростаючому наближенні величини сукупної податкової ставки до значення 0,52 спостерігається лавиноподібне наростання коефіцієнта тінізації економіки. Така закономірність отримала назву “тіньового пробою” (рис.3).

В українській економіці процеси тінізації розвивались відповідно до встановленої закономірності. “Тіньовий пробій” відбувся в 1994 році, коли частка централізованого перерозподілу ВВП склала 0,48. В подальшому (рис.4), хоча податкове навантаження й падало, проте рівень тінізації економіки зростав.

Слід зауважити, що порівняння показника х_kr, отриманого для національної економіки з величиною, характерною для світової економіки, може свідчити про окремі специфічні особливості, які сприяли тінізації економіки України.

У роботі здійснено адаптацію методів розрахунку обсягів тіньового сектора економіки на регіональному рівні. Це дає змогу оцінити величину тінізації як економіки регіону в цілому, так і окремих її галузей, а також враховувати це при формуванні управлінських рішень.

На підставі наведеного створена методологія врахування коефіцієнта тінізації економіки в моделі бюджетних надходжень.

У роботі розроблена методика визначення залежності коефіцієнта тінізації k(x) від податкового навантаження х. На підставі розрахунку встановлено, що для періоду наростання процесів тінізації економіки України, залежність (7) може бути представлена у вигляді:

Використовуючи отримані результати, була розрахована залежність бюджетних надходжень для 2000 року (рис.5). Показано, що крива бюджетних надходжень, розрахована без врахування процесів тінізації економіки, і крива бюджетних надходжень, розрахована з врахуванням процесів тінізації економіки, відрізняються.

Врахування тіньових процесів дещо деформує початкову криву бюджетних надходжень: її максимум є вищим, він зміщений в бік менших значень сукупної номінальної податкової ставки. Крім того, при високих значеннях сукупної номінальної податкової ставки абсолютні значення кривої бюджетних надходжень будуть вищими, ніж у випадку неврахування тінізації. Слід зауважити, що для періоду стабілізації процесів тінізації параметри наведених кривих не відрізняються кардинальним чином, тобто для аналізу фіскальних взаємовідносин і прийняття відповідних рішень можна використовувати результати моделювання, в яких тіньовий фактор не враховувався.

Розділ 4. Теоретико-ігрові моделі оптимізації податкового навантаження та проведення податкової політики.

Враховуючи інформаційну обмеженість щодо процесів у нестабільній економіці, в роботі розроблено теоретико-ігрові моделі опису фіскальних взаємовідносин, зокрема модель податкової політики оптимальних штрафних санкцій. У цій моделі сторонами, які мають відмінні інтереси, є державна податкова служба і суб'єкти господарювання. Завдання податкової служби полягає у забезпеченні державі достатньої фінансової вигоди (покриття збитків від несплати податків). Водночас суб'єкти господарської діяльності не повинні збанкрутувати, оскільки майбутні надходження до бюджету зменшаться внаслідок звуження бази оподаткування. Метою підприємств у цих взаємовідносинах є мінімальні податкові платежі. Модель, яка розроблена на основі теорії скінченних антагоністичних ігор, дає змогу знаходити змішані оптимальні стратегії податкової служби щодо застосування штрафних санкцій за наявних економічних умов.

Створена та обґрунтована методологія теоретико-ігрового моделювання фіскальних взаємовідносин суб'єктів господарської діяльності і державної податкової служби з врахуванням функціональної залежності бюджетних надходжень від податкового навантаження. На цій підставі розроблена теоретико-ігрова модель оптимального оподаткування суб'єктів господарювання з багатьма видами діяльності. Модель у вигляді безмежної антагоністичної гри дає змогу описати оптимальну взаємодію податкової служби, метою якої є забезпечення сталого обсягу податкових надходжень, і суб'єктів господарювання. Серед можливостей впливу на взаємовідносини, розглянуто, з боку податкової служби, - зміну величини податкового навантаження щодо певних видів господарської діяльності, а, з боку суб'єктів господарювання,- зміну величини використовуваних виробничих потужностей з окремих видів діяльності. Це дає можливість підприємницьким структурам вибирати оптимальний розподіл використовуваних виробничих потужностей, щоб при стабільному обсязі податкових платежів отримати найвищу ефективність господарської діяльності. Натомість для забезпечення державних інтересів модель дає змогу формувати податкове навантаження таким чином, щоб забезпечити максимально можливі бюджетні надходження за умови сталого рівня сумарного виробництва суб'єктів господарювання.

Створена модель встановлення оптимального рівня оподаткування для окремих галузей економіки, в якій також врахувано нелінійну залежність бюджетних надходжень від податкового навантаження. Вона дає змогу формувати податкове навантаження для окремих галузей економіки таким чином, щоб сумарні бюджетні надходження були максимальними за умови збереження загального обсягу виробництва в економіці.

Роділ 5. Імітаційне моделювання динаміки відновлення бюджетних надходжень при зниженні податкового навантаження

Враховуючи необхідність загального зниження податкового навантаження, розроблена модель, яка дає змогу розглядати розрахункові сценарії зниження податкового тягаря в окремих галузях економіки. Припускається циклічність господарської діяльності, інвестування в розширення виробництва коштів, що з'являються в розпорядженні галузі внаслідок зниження податкового навантаження, вплив інфляційних процесів. Знайдена умова перевищення обсягу бюджетних надходжень зростаючим підсумком, отриманих при зменшеному податковому навантаженні і інтенсивному господарюванні над обсягом бюджетних надходжень у разі незмінного способу господарювання і податкового навантаження.

Кількість господарських оборотів n така, що при зниженні податкової ставки з на величину Дз до бюджету надійде сума не менша ніж та, яку б отримали не знижуючи податкової ставки визначається нерівністю:

На підставі статистичного матеріалу, який характеризує діяльність окремих галузей економіки Львівщини, показано, що першим кроком в зменшенні рівня оподаткування доцільно було б здійснити зниження податку на прибуток підприємств, оскільки левову частку цього податку сплачують переважно високорентабельні галузі з відносно коротким господарським циклом. У цьому разі відновлення податкових надходжень у попередньому обсязі можна очікувати в межах одного року.

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та нове комплексне розв'язання наукової проблеми - модельного обґрунтування та прийняття рішень з питань фіскальних взаємовідносин в умовах нестабільної економіки.

Дослідження проблеми дозволяє зробити наступні висновки.

1. Встановлена і обґрунтована обмеженість можливостей застосування традиційних методів для адекватного математичного опису, моделювання і дослідження взаємовідносин податкової системи з нестабільним економічним середовищем в умовах невизначеності, конфлікту, жорстких фінансових обмежень суб'єктів оподаткування, неповноти та недостатньої достовірності необхідних для аналізу статистичних даних.

2. Виведені економіко-математичні залежності і створена економетрична модель взаємозв'язку між бюджетними надходженнями та податковим навантаженням; на основі цього сформульовано принцип оптимальності фіскальних взаємовідносин та визначено напрямок трансформації податкової системи з метою підвищення ефективності її функціонування. Обґрунтовано, що одним із можливих шляхів вирішення проблеми вибору незалежної змінної в моделі бюджетних надходжень, може бути введення сукупної номінальної податкової ставки.

3. Розглянуто закономірності релаксаційних процесів, що виникають у випадку миттєвої зміни податкового навантаження на економічне середовище, та створено моделі релаксаційних процесів. Показано, що координата, яка характеризує стан взаємовідносин “податкова система - економічне середовище” на залежності бюджетних надходжень від податкового навантаження, визначає вигляд релаксаційної кривої. Здійснена апробація моделі.

4. Дослідження характеру фіскальних взаємовідносин в Україні в рамках моделі бюджетних надходжень в 1993-2000 роках та дослідження характеру релаксації національного економічного середовища при збільшенні податкового навантаження незалежно одне від одного свідчать, що макроекономічні координати взаємодії української податкової системи із національною економікою знаходились в межах надлишкового податкового навантаження. Отриманий висновок може бути пов'язаний не стільки з величиною відносної частки ВВП, яка перерозподіляється через бюджет (вона як і в багатьох європейських країнах не перевищує 40%), скільки із абсолютною величиною самого валового внутрішнього продукту, який є значно менший, ніж у співставних щодо кількості населення розвинутих європейських країнах.

5. На основі статистичної залежності відношення тіньового до офіційного виробництва від податкового тиску створена економетрична модель “тіньового пробою”. Показано, що існує закономірність лавиноподібного наростання процесів тінізації економіки при наближенні податкового навантаження (відношення обсягу коштів, розподілених через бюджет, до обсягу ВВП) до певного значення. Статистичні дані щодо українського економічного середовища свідчать, що лавиноподібна тінізація національної економіки стартувала при досягненні величиною податкового навантаження дещо меншого за визначене значення, починаючи з 1994 року.

6. Значні обсяги тіньової економіки повинні враховуватись при створенні макроекономічних економіко-математичних моделей, зокрема, моделі бюджетних надходжень. Для цього записано модифіковане (з врахуванням коефіцієнта тінізації економіки) рівняння залежності бюджетних надходжень від сукупної номінальної податкової ставки. Проаналізована природа процесів тінізації та детінізації економічного середовища та запропоновано аналітичний опис цих процесів кривими Гомперця. Визначено параметри кривих залежності коефіцієнта тінізації від сукупної номінальної податкової ставки для українського економічного середовища на стадіях розширення процесу тінізації та процесу детінізації. Відповідно до отриманих результатів побудована модель бюджетних надходжень для української економіки 2000 року з врахуванням процесів тінізації національної економіки.

7. Досліджено можливості застосування теоретико-ігрових підходів до вивчення, формування та оптимізації податкової політики в умовах ринкового реформування економіки України. Показано, що модифікований апарат теорії ігор може бути використаний для розв'язання задач формування ефективної політики штрафних санкцій щодо суб'єктів господарювання. Завдання моделювання процесу вибору стратегії накладання податковою службою штрафних санкцій за несплату податків ставиться з врахуванням того, що використання штрафних санкцій за несплату податків повинно забезпечити державі достатню фінансову вигоду (покрити збитки від несплати податків), водночас штрафні санкції мають бути достатньо поміркованими і не доводити суб'єкти господарювання до банкрутства.